Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.В. Докучаєва

УДК 338.46:621.39

ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОЗДАТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АПК В РИНКОВИХ УМОВАХ

08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ІЛЬЯШЕНКО ВІКТОРІЯ АНАТОЛІЇВНА

Харків - 2004

АНОТАЦІЯ

Ільяшенко В.А. Формування конкурентоздатності підприємств АПК в ринкових умовах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю - 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами - Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2004.

Дисертацію присвячено розробці науково-методологічних основ формування конкурентоздатності підприємств АПК. Досліджено основи формування ринкових відносин в аграрній сфері. Визначено основні фактори маркетингового середовища діяльності підприємств АПК. Обґрунтувано економічну сутність конкурентоздатності підприємств АПК. Проведено оцінку конкурентоздатності підприємств АПК. Визначено основні напрями підвищення конкурентоздатності підприємств АПК в ринкових умовах. Удосконалено організаційну структуру консультаційної служби для підприємств АПК регіону, а також організацію системи якості відповідно до вимог ТQМ.

Ключові слова: АПК, господарські зв'язки, конкурентоздатність, маркетинг, оцінка, підприємства, ринкові умови, формування.

АННОТАЦИЯ

Ильяшенко В.А. Формирование конкурентоспособности предприятий АПК в рыночных условиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - Экономика, организация и управление предприятиями. - Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2004.

Диссертация посвящена разработке научно-методологических основ формирования конкурентоспособности предприятий АПК. Исследованы основы формирования рыночных отношений в аграрной сфере. В аграрной сфере выделяются рынки сельскохозяйственной продукции, сырья и продовольствия, материально-технических ресурсов и услуг, финансово-кредитных ресурсов, рабочей силы. Все многообразие рынков, которые действуют в аграрной сфере, можно назвать аграрным рынком. На аграрном рынке можно выделить два основных рынка: сельскохозяйственный рынок, объектом функционирования которого является сельскохозяйственная продукция по видам; продовольственный рынок, объектом которого являются продукты питания.

В маркетинговой среде следует выделить микросреду и макросреду. Макросреда представлена факторами более широкого социального плана, которые влияют на микросреду, демографического, экономического, естественного, технического, политического и культурного характера. Микросреда представлена силами, которые имеют непосредственное отношение к предприятию, их возможностям по обслуживанию потребителей, то есть поставщиков, маркетинговых посредников, клиентов, конкурентов и контактных аудиторий. Все факторы внешней среды деятельности предприятий взаимозависимы.

Уточнено системообразующие факторы маркетинговой среды деятельности предприятий АПК. К макросреде отнесены такие факторы: экономические, политико-правовые, демографические, естественные, научно-технические, культурные факторы. К микросреде влияние поставщиков, посредников и других конкурентов.

Все многообразие возникающих конкурентных отношений предлагается рассматривать на трех уровнях: микро-, мезо-, макроуровне. Кроме товара и сельскохозяйственного производства, микроконкурентоспособность определяет конкурентоспособность предприятия, рассмотрение которой необходимо начинать с рассмотрения понятия “конкурентные преимущества”. Конкурентное преимущество можно определить как преимущество над конкурентами на рынке (в его сегменте). В маркетинговой деятельности конкурентное преимущество разрешает предприятию получать желательную прибыль и удерживать крепкие позиции на рынке.

Поэтому конкурентоспособность предприятия представляет собой относительную характеристику, которая отображает отличия процесса развития данного предприятия от предприятия-конкурента как по степени удовлетворения своими товарами (услугами) конкретной производственной или личной потребности, так и по эффективной производственной деятельности. Это понятие характеризует возможности и динамику приспособления предприятия к условиям конкуренции.

Анализ товарного ассортимента служит основой выбора конкурентной стратегии. С целью проведения анализа деятельности предприятий на рынке, постановки стратегических задач маркетинга продукции овощеводства необходимо построение конкурентной карты рынка. Конкурентная карта позволяет относительно правильно определить соотношения сил на рынке и наметить рекомендации по выбору стратегии конкуренции. Соответственно предприятия могут использовать следующие конкурентные стратегии: снижение себестоимости продукции, дифференциация продукции, сегментация рынка, внедрение новшеств, ориентация на потребности рынка.

Проведенный анализ действующей системы качества и разработки предложений по ее усовершенствованию позволил внедрить общую организационную систему качества в соответствии с требованиями ТQМ. Апробация методики на ОАО “Запорожский мясокомбинат” позволила усовершенствовать управление качеством маркетинга и управление качеством персонала на предприятии.

Проведена оценка конкурентоспособности услуг ремонтно-обслуживающего предприятия. Как основной технический параметр оценивался доремонтный ресурс. Коэффициент значимости параметров рассчитан на основе проведенных опросов потребителей ремонтно-технических услуг в Запорожском районе. Для поддержания конкурентоспособности отремонтированных машин необходима разработка организационно-технических мероприятий на ремонтном предприятии, направленная на снижение цены, увеличение послеремонтного ресурса, уменьшение затрат, связанных с послеремонтной эксплуатацией.

Основные финансовые проблемы аграрного сектора в 2001 - 2002 гг. и в значительной мере в 2003 г. сконцентрированы в сфере сбыта продукции. Направление основных товаропотоков продукции к неорганизованным коммерческим каналам сбыта с непрозрачными условиями купли-продажи, определение количества, качества продукции и цен приводит к значительным финансовым потерям.

Предложено создание консультационной службы для предприятий АПК региона. Консультационная служба объединяет в себе элемент развития сельского хозяйства, аграрную информационную систему, канал распределения продукции для предприятий АПК. Организационная структура такой службы может состоять из блоков: юридического обеспечения; научно-технического обеспечения; проектирование сельскохозяйственных предприятий; производственной деятельности; анализа рыночной конъюнктуры, помощи в ведении бухгалтерского учета и составлении бухгалтерской отчетности; подготовки и повышение квалификации кадров.

Ключевые слова: АПК, хозяйственные связи, конкуренция, маркетинг, оценка, предприятия, рыночные условия, формирование.

ANNOTATION

Iljashenko V.A. The formation of compatibility of enterprises of agricultural complex in market conditions. - Manuscript.

The thesis is presented to complete for the Degree of the Candidate of Economic Sciences on a speciality 08.06.01 - The Economy, organization and management of the enterprises. - Kharkiv National Agrarian University named after V.V.Dokuchayev, Kharkiv, 2004.

The dissertation is dedicated to analizing some scientific methodological principles of competitive structure in AIC enterprises.

Some principles of market relation formation were investigated here. Some principal factors of market environment activity of AIC enterprises were defined. Competitiveness estimation of AIC enterprises was also conducted here.

Some fundamental directions of rising the competitiveness of AIC enterprises in the market conditions were defined.

The organization structure of advice service for the region AIC enterprises was improved as well as the organization of quality system according to the reguirements of TQM.

The key words: the agro-industrial complex (AIC), economic relations, competitiveness, marketing, estimation, enterprise, market conditions, forming.

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор економічних наук, доцент Борисова Вікторія Анатоліївна, Сумський національний аграрний університет, професор кафедри фінансів.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Малік Микола Йосипович, Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, завідувач відділу підприємництва;

кандидат економічних наук, професор Шиян Віктор Йосипович, Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, завідувач кафедри економіки сільського господарства

Провідна установа - Дніпропетровський національний університет, кафедра економіки та маркетингу, м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться 20 жовтня 2004 р. о 13³⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, корп. 1, ауд. 213.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва заадресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ.

Автореферат розіслано 18 жовтня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Найважливішою передумовою ефективного функціонування підприємств АПК в сучасних умовах є знання потреб і особливостей його потенційних ринків збуту, рівня конкурентоздатності як товаровиробника в цілому, так і окремих видів продукції зокрема, що він випускає. Помилкова оцінка цих показників є однією з основних причин комерційних невдач. Звідси випливає, що аналізу аграрного ринку, конкурентоздатності на ньому агропромислової продукції й виробника потрібно приділити максимум уваги при організації виробничої та збутової діяльності будь-якого підприємства АПК.

Свідченням важливості вивчення цієї проблеми є велика кількість досліджень у зазначеному напрямі як спеціалістів далекого зарубіжжя, так останніми роками і вчених-економістів країн СНД. Серед закордонних економістів, що зробили істотний внесок у розробку методів аналізу ринку, дослідження проблем конкурентоздатності необхідно насамперед назвати М. Портера, Ф. Котлера, Дж. Еванса, Б. Бермана, С. Маджаро, А. Дайана, Ф. Букереля тощо. Провідними вітчизняними спеціалістами в цій галузі є такі вчені, як В.Я. Амбросов, Г.Л. Азоєв, Б.В. Буркинський, П.С. Зав'ялов, С.М. Ільяшенко, І.І. Кретов, М.Й. Малік, П.Г. Перерва, П.Т. Саблук, М.Ф. Соловйов, В.Й. Шиян та деякі інші.

Проведений критичний аналіз літературних джерел виявив, що сучасні підходи до вирішення зазначеної проблеми ґрунтуються виключно на експертних методах, що знижує рівень об'єктивності отриманих результатів. Реалізація цих методів найчастіше пов'язана з труднощами організаційного характеру, які обмежують можливості оперативного вирішення завдань оцінки та аналізу конкурентоздатності в поточній діяльності підприємств АПК. Крім того, залишаються вкрай мало розробленими питання безпосереднього використання оцінок рівня конкурентоздатності продукції та виробника для вирішення різних проблем підвищення ефективності функціонування відповідних суб'єктів господарювання взагалі та на регіональних ринках зокрема. Науково-теоретичне та практичне значення зазначених проблем зумовило вибір теми, її актуальність і цільову спрямованість дисертаційного дослідження в цілому.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження було отримано в межах держбюджетної наукової теми Сумського національного аграрного університету і скоординовано з темою роботи Інституту аграрної економіки УААН “Фінансове забезпечення інноваційного розвитку АПК” (номер державної реєстрації 0103U004936).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка науково-методологічних основ формування конкурентоздатності підприємств АПК в ринкових умовах.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішувались завдання:

– дослідження основ формування ринкових відносин в аграрній сфері;

– визначення факторів маркетингового середовища діяльності підприємств АПК;

– обґрунтування економічної суті конкурентоздатності підприємств АПК;

– оцінка конкурентоздатності підприємств АПК;

– визначення напрямів підвищення конкурентоздатності підприємств АПК в ринкових умовах.

Предметом дослідження є теоретичні й практичні проблеми та напрями підвищення конкурентоздатності підприємств АПК в умовах ринку.

Об'єктом дослідження є конкурентоздатність підприємств АПК.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень стали основні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем теорії і практики дослідження конкурентоздатності підприємств, законодавчі та нормативні акти, аналітичні й статистичні матеріали Державного комітету статистики України.

У процесі дослідження використано такі методи економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формулювання висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного стану конкурентоздатності підприємств АПК), монографічний (оцінка системи якості продукції), розрахунково-конструктивний та експериментальний (розробка конкурентної карти ринку) та інші.

Наукова новизна отриманих результатів визначається наступним:

доповнено класифікацію аграрного ринку сільськогосподарським ринком, об'єктом функціонування якого є сільськогосподарська продукція за видами, та продовольчим ринком, об'єктом якого є продукти харчування;

уточнено системоутворюючі фактори маркетингового середовища діяльності підприємств АПК. До макросередовища зараховано такі фактори: економічні, політико-правові, демографічні, природні, культурні, науково-технічні. До мікросередовища - вплив постачальників, вплив посередників та інших конкурентів;

дістало подальшого розвитку поняття конкурентоздатності підприємства, виходячи з категорії “конкурентна перевага”, як перевага над конкурентами на ринку (у його сегменті). У маркетинговій діяльності конкурентна перевага дає змогу підприємству отримувати бажаний прибуток і утримувати міцні позиції на ринку;

удосконалено матрицю Бостонської групи для українських умов з урахуванням негативного зростання ринку виділенням квадрату, товари якого дають невеликі прибутки і мають шанси на успіх на ринку, і квадрату, товари якого потрібно зняти з виробництва;

запропоновано авторську конкурентну карту ринку, що дає змогу визначити співвідношення сил на ринку і розробити рекомендації щодо вибору стратегії конкуренції;

удосконалено організацію системи якості на ВАТ “Запорізький м'ясокомбінат” відповідно до вимог ТQМ, яка складається з таких елементів: управління розробкою та удосконаленням системи якості; управління інформацією; управління ефективністю; управління персоналом; управління якістю маркетингу; управління якістю проектування та розробки; управління якістю виробництва; управління якістю товарообігу;

удосконалено організаційну структуру консультаційної служби для підприємств АПК регіону блоками: юридично-правового забезпечення; науково-технічного забезпечення; проектування сільськогосподарських підприємств; виробничої діяльності; аналізу ринкової кон'юнктури, допомоги у веденні бухгалтерського обліку і складанні бухгалтерської звітності; підготовки і підвищення кваліфікації кадрів.

Практичне значення отриманих результатів. Основні положення, висновки й пропозиції роботи використано у практичній діяльності підприємств АПК Запорізької області щодо підвищення їх конкурентоздатності (довідка № 178 від 11.04.04 р).

Основні концептуальні положення щодо формування консультаційних служб можуть бути використані в розробці регіональних програм стабілізації і розвитку АПК (довідка № 199/7 від 25.03.04 р.). Найважливіші результати досліджень з удосконалення організації системи якості застосовуються на ВАТ “Запорізький м'ясокомбінат” (довідка № 296 від 29.04.04 р.). Методику розрахунку конкурентної карти ринку застосовують підприємства АПК Запорізького району (довідка № 156 від 12.05.04 р.). Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Сумського національного аграрного університету при викладанні таких курсів: “Економіка сільського господарства і АПК”, “Фінанси АПК”, “Управління сільськогосподарським виробництвом” (довідка № 1125 від 05.05.04 р.) та у навчальному процесі Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” при викладанні таких курсів: “Економіка підприємств”, “Економічний аналіз”, “Планування діяльності підприємств”,“Управліннясільськогосподарським виробництвом” (довідка №177 від 17.02.04р.). ринковий аграрний маркетинговий конкурентоздатність

Особистий внесок здобувача. Всі основні наукові дослідження за темою дисертації здійснені автором одноосібно. У працях, опублікованих у співавторстві (номер 5 за списком літературних джерел, поданих в авторефераті), автору належить визначення принципів оплати праці підприємств АПК, (номер 10 за списком літературних джерел поданих в авторефераті) автору належить розробка питань щодо підготовки фінансової звітності до вимог МСБУ.

Апробація результатів дослідження. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосуванняобговорювалися на науково-практичних конференціях: “Наука і освіта” (м. Дніпропетровськ, 2001-2003 рр.); “Актуальні проблеми державного управління і місцевого самоврядування” (м. Запоріжжя, 2002р.); “Соціально-економічні проблеми сучасного суспільства та шляхи їх подолання” (м. Запоріжжя, 2003р.); “Сучасні проблеми економіки сільського господарства та АПК”(м. Суми, 2003 р.); за підсумками наукової роботи професорсько-викладацького складу Сумського національного аграрного університету.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 14 статтях наукових журналів, збірників наукових праць та матеріалів науково-практичних конференцій, з них 11 статей - у наукових фахових виданнях; загальний обсяг публікацій становить 4,3 обл.-вид. арк.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

Загальний обсяг роботи - 199 сторінок, у тому числі 173 сторінки основного тексту, 13 рисунків займають 9 сторінок, 46 таблиць - 37 сторінок, список використаних джерел (166 найменувань) - 16 сторінок, 4 додатки - 5 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертації обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання роботи. Викладені найбільш вагомі результати, що характеризують науково-практичну новизну дослідження. Вказано практичне значення та можливості застосування одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи формування конкурентоздатності підприємств АПК в ринкових умовах” встановлено, що діюча класифікація не охоплює всього різноманіття ринків, які взаємодіють в аграрній сфері, де, як нам здається, можна виділити ринки сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, матеріально-технічних ресурсів і послуг, фінансово-кредитних ресурсів, робочої сили. Усе різноманіття ринків, що діють в аграрній сфері, можна назвати аграрним ринком.

На аграрному ринку, на наш погляд, можна виділити два основні ринки: сільськогосподарський ринок, об'єктом функціонування якого є сільськогосподарська продукція за видами; продовольчий ринок, об'єктом якого є продукти харчування.

Конкретно сільськогосподарський ринок можуть визначати географічне розташування (ринок у межах області), вид продукції (ринок овочів, зерна тощо), час (травневий ринок зерна) чи рівень у системі маркетингу (оптовий ринок).

Продовольчий ринок можна визначити як економічну систему, що забезпечує вільну взаємодію виробників і споживачів, які обмінюються продуктами харчування, інформацією.

Продовольчі ринки, на відміну від сільськогосподарських, мають концентровану пропозицію і розпилений споживчий попит. Входження нових учасників на продовольчий ринок обмежено, оскільки вимагає значніших капіталовкладень (земля, машини й обладнання) і спеціальних професійних знань, кваліфікації.

Макроекономічна ситуація у країні позначається на розвитку регіональних продовольчих ринків, що характеризується наступними факторами: зниження платоспроможного попиту призвело до збільшення частки продовольчих товарів у споживчих витратах, перерозподілу платоспроможного попиту між товарами (зниження цін на м'ясо, олію, молоко і їх підвищення на картоплю, хліб і хлібобулочні вироби), виникнення проблеми реалізації; затоварення через спад платоспроможного попиту збільшується внаслідок зростання продуктів із країн далекого зарубіжжя, при цьому внутрішні ціни наблизилися до світових; зниження пропозиції через низьку рентабельність і збитковість сільськогосподарського і переробних виробництв; висока частка транспортної складової в ціні продукції, що руйнує базу раціональної спеціалізації, зумовлює незатребуваність продукції в зоні її найбільш сприятливого виробництва, необґрунтовану диференціації в загальній вартості споживчого кошика; відносна замкнутість продовольчих ринків через відсутність ефективного економічного механізму їх функціонування.

Вжиті на місцях вимушені заходи щодо підтримки агропромислового комплексу поширюються на ту частину продукції, яка направляється на формування регіональних продовольчих фондів, але не стимулює товарні потоки в зони з найсприятливішими умовами виробництва.

Перехід до ринку в аграрній сфері України виявив недосконалість і неприйнятність цілого ряду положень і методів формування ринкової економіки. У перспективі розвиток сільськогосподарського і продовольчого ринків, на наш погляд, визначатимуть рівень прибутковості сільськогосподарського виробництва; формування інфраструктури ринку; розвиток міжрегіональних зв'язків; удосконалення організаційних структур у сфері просування продукції від виробника до споживача; зовнішньоекономічні фактори, у т. ч. захищеність вітчизняного сільськогосподарського товаровиробника від несумлінної конкуренції імпортерів; платоспроможний попит населення.

Різноманіття асортименту виробленої продукції й особливості технології впливають на розвиток постачальної сфери АПК, її виробничі потужності, ритм роботи і терміни постачання, висувають вимоги до універсальності техніки, що поставляється сільському господарству, позначається на ціні реалізованої продукції, її якості.

Сформульовано основні особливості сільськогосподарської маркетингової системи. Маркетингова система, яка орієнтована на велике сільськогосподарське виробництво, має недовантажені переробні потужності. Держава контролює більшість аспектів ринку сільськогосподарської продукції.

Основні проблеми маркетингу сільськогосподарських товаровиробників, що ускладнюють організацію маркетингової діяльності, на наш погляд, зводяться до такого: розрив між сектором виробництва і сектором маркетингу продуктів харчування; необмежена влада покупців сільськогосподарської продукції порівняно з сільськогосподарськими виробниками; незбалансованість торгових угод, що викликано монопольним становищем переробних підприємств на місцевих ринках; труднощі зміни ціни реалізації; розходження інтересів окремих сільськогосподарських товаровиробників; вузький інтервал “витрати - ціна”, зумовлений постійним випереджальним зростанням витрат на вхідні складові сільськогосподарського виробництва і постійне стримування цін реалізації через конкурентні умови.

Основні маркетингові проблеми переробних підприємств полягають у різній ефективності процесу переробки на окремих підприємствах, необхідності координувати потік сировини від сільськогосподарських товаровиробників, різних конкурентних стратегіях збуту.

У маркетинговому середовищі слід виділити мікросередовище і макросередовище (рис. 1).

Рис. 1. Маркетингове середовище агропромислового підприємства

Макросередовище представлене факторами ширшого соціального плану, що впливають на мікросередовище демографічного, економічного, природного, технічного, політичного і культурного характеру. Мікросередовище становлять сили, що мають безпосередній стосунок до підприємства, його можливостей з обслуговування споживачів, тобто постачальників, маркетингових посередників, клієнтів, конкурентів і контактних аудиторій. Усі фактори зовнішнього середовища діяльності підприємств взаємозалежні.

Уточнено системоутворюючі фактори маркетингового середовища діяльності підприємств АПК. До макросередовища зараховано такі фактори: економічні, політико-правові, демографічні, природні, культури, науково-технічні. До мікросередовища - вплив постачальників, вплив посередників та інших конкурентів.

Під конкурентоздатністю ми розуміємо властивість об'єкта, яка характеризується ступенем задоволення ним конкретної потреби порівняно з аналогічними об'єктами, представленими на цьому ринку.

Усе різноманіття існуючих конкурентних відносин пропонуємо розглянути на трьох рівнях (табл. 1). Під мікроконкурентоздатністю варто розуміти співвідношення ціни і якості (технічних і економічних параметрів) конкретних товарів, вироблених окремими підприємствами АПК. Під мезоконкурентоздатністю АПК, на наш погляд, варто розглядати ефективність робіт окремих його галузей, оцінюваних за показниками, характерними для цих галузей, які описують ступінь їх живучості й динамічності при різних картинах розвитку економіки України зокрема й усього світу в цілому. Якості макроконкурентоздатність варто розглядати ефективність використання факторів виробництва АПК України.

Таблиця 1

Рівні конкурентоздатності АПК

Рівень	Об'єкт	Чинники, що визначають конкурентоздатність
Мікрорівень	Вид продукції; сільськогосподарське, переробне, обслуговуюче виробництво; підприємство АПК	Якість продукції, ціни
Мезорівень	Галузі АПК, об'єднання підприємств	Стійке покращення показників ефективності використання наявних виробничих ресурсів галузей АПК
Макрорівень	АПК в цілому, народногосподарський комплекс	Загальний стан АПК, його збалансованість, інвестиційний клімат, податковий режим, тарифно-митна політика тощо

Під конкурентоздатністю товару ми пропонуємо розуміти перевагу товару на ринку, що сприяє успішному його збуту в умовах конкуренції. Конкурентоздатність поєднує в собі якість товару, маркетингову і комерційну складові, які в сукупності становлять ціну продажу чи ціну придбання товару. Оцінка конкурентоздатності послуги має специфічні особливості порівняно з оцінкою конкурентоздатності товару. Послуга в АПК являє собою корисну роботу, виконану для сільськогосподарського товаровиробника чи іншого учасника агропромислового виробництва силами і засобами сервісного підприємства. Крім товару і сільськогосподарського виробництва, мікроконкурентоздатність передбачає конкурентоздатність підприємства, розгляд якої необхідно почати з розгляду поняття “конкурентні переваги”. Конкурентну перевагу можна визначити як перевагу над конкурентами на ринку (в його сегменті). У маркетинговій діяльності конкурентна перевага дає змогу підприємству отримати бажаний прибуток і утримувати міцні позиції на ринку. Досягнення конкурентоздатності підприємств забезпечується за допомогою: зниження витрат виробництва; виявлення факторів виробництва (природні, трудові й фінансові ресурси), які можна використати краще, ніж у інших конкурентів; швидкої адаптації підприємств до змін зовнішнього середовища (можливість нововведень, диверсифікованість, збільшення місткості ринку, подолання вхідних бар'єрів тощо); здатності створення переваг товару чи послуги порівняно з товарами чи послугами конкурентів; можливості правильно визначати і забезпечувати розвиток найефективніших стратегічних зон господарювання (ринки, підрозділи, товари).

Тому конкурентоздатність підприємства являє собою відносну характеристику, що відбиває відмінності процесу розвитку цього підприємства від підприємства конкурента як за ступенем задоволення своїми товарами (послугами) конкретної виробничої чи особистої потреби, так і щодо ефективної виробничої діяльності. Це поняття характеризує можливості й динаміку пристосування підприємства до умов конкуренції.

Для оцінки конкурентоздатності сільськогосподарської продукції ми пропонуємо використовувати такі показники: питома вага якісної продукції, продуктивність тварин чи врожайність сільськогосподарських культур, займана частка ринку, питома вага сільськогосподарських підприємств у виробництві продуктів і їх певний вид, виробнича собівартість 1 ц, відповідність попиту та пропозиції, рівень самозабезпечення цим видом продукції.

У другому розділі “Оцінка конкурентоздатності підприємств АПК” визначено, що сучасна концепція маркетингу розглядає два типи стратегій: концентрованого і диференційованого маркетингу. Стратегія концентрованого маркетингу передбачає зосередження зусиль підприємства на одному чи декількох, але прибуткових сегментах ринку. Стратегія диференційованого маркетингу - організацію діяльності підприємства на декількох сегментах зі спеціально для них розробленими товарами і маркетинговими програмами.

Аналіз товарного асортименту є основою вибору конкурентної стратегії. Для проведення такого аналізу було використано метод Бостонської консультативної групи для ринку овочевої продукції, зокрема для підприємства ТОВ “Шевченківське” Запорізького району.

Овочівництво захищеного ґрунту в цілому по району є збитковим, незважаючи на зростання валового виробництва і врожайності основних культур. Темпи підвищення витрат (43 рази) випереджають темпи збільшення виторгу (20,2 раза), що позначається на фінансових показниках. Основним конкурентомна ринкуовочевої продукції захищеного ґрунту є ДСП “Хортиця”, частка якого на ринку - 0,33. Меншу частку ринку займають ТОВ “Шевченківське” - 0,15; ТОВ “Інтер” - 0,07; ТОВ “Агро” - 0,06; СФГ “Надія” - 0,05. Для побудови моделі Бостонської групи використано таку інформацію: обсяги продажів товарів підприємства; дані про темпи зростання цих продажів; дані про обсяги чи частку підприємства, займану на кожному з товарних ринків, де присутнє підприємство - конкурент.

Ми пропонуємо удосконалити матрицю Бостонської групи для українських умов з урахуванням негативного зростання ринку. У матриці Бостонської групи виділяється квадрат “бойові коні”, товари якого дають невеликі прибутки і мають шанси на успіх на ринку, і квадрат “птахи додо”, товари якого потрібно зняти з виробництва. Побудова Бостонської матриці для окремих видів продукції ТОВ “Шевченківське” дає господарству можливість зрозуміти ситуацію на ринку для своїх товарів і вибрати ті з них, підвищенням конкурентоздатності яких треба займатися насамперед. Крім того, на основі цієї моделі можна розв'язати і завдання координації зусиль для підвищення конкурентоздатності й підтримки фінансової стійкості, що вкрай важливо для більшості українських підприємств. Для аналізу поведінки підприємств на ринку, постановки стратегічних завдань маркетингу овочевої продукції побудовано конкурентну карту ринку.

На основі розробленої конкурентної карти розроблено рекомендації щодо проектування стратегії конкуренції для підприємств Запорізького району на ринку овочів (табл. 2).

Таблиця 2

Рекомендації щодо проектування стратегії конкуренції для підприємств Запорізького району на ринку овочів

Підприємства	Рекомендації
	З урахуванням динаміки ринку	З урахуванням ринкової частки підприємства
ТОВ “Шевченківське”	Аналіз та зменшення витрат. Урахування ціноутворення конкурентів. Інновації. Збільшення обсягів продажів товарів постійним споживачам. Вихід на зовнішні ринки для залучення ресурсів та продажу послуг	Стабілізація позицій, підтримка досягнутого рівня рентабельності. Надання послуг споживачам. Збалансування цін, зниження частки ринку. Тиск на конкурентів, залучення споживачів та постачальників. Дискредитація конкурентів
ДСП “Хортиця”
СФГ “Надія” ТОВ “Простір”		Пристосування до вибраного цільового ринку. Створення ідеального товару. Поглинання незначних конкурентів. Створення позитивного іміджу
ТОВ “Інтер” ТОВ “НАІ”
СФГ “Скіф”	Захист позицій від конкурентів	Здешевлення товару або його диференціація. Збереження частки ринку та рентабельності. Реінвестиції на рівні достатнього мінімуму для отримання короткострокового прибутку. Вилучення ресурсів із збиткового направлення бізнесу для переміщення їх у переспективний сектор
СФГ “Колос” ТОВ “Агро”	Аналіз та зменшення витрат. Урахування ціноутворення конкурентів
ТОВ “Агрофірма “Дружба” СФГ “Даня” АФГ “Сім'я”	Виділення сегмента на ринку та його концентрація на ньому. Іновації, які сприяють неціновій конкуренції продукції, зниженню собівартості продукції
СФГ “Марія”
СФГ “Вікторія” СФГ “Січ”	Захист позицій від конкурентів	Радикальна реорганізація підприємства, перепрофілювання бізнесу, пошук внутрішніх резервів, злиття з конкурентом. Зменшення неприбуткового асортименту. Підвищення цін, зниження витрат. Розпродаж активів, зменшення кількості працівників, зменшення асортименту продукції. Вихід з бізнесу
СФГ “Орбіта СМ” АФГ “Нива” СФГ “Наталія” СФГ “Роза” СФГ “Стоік” СФГ “Лідер” СФГ “Урожай”	Виділення сегмента на ринку та концентрація на ньому; Іновації, які сприяють неціновій конкуренції продукції, зниженню собівартості продукції
ТОВ “Бакай-Агро” СФГ “Вікторія-2” СФГ “Шкода”

Підводячи підсумки, можна зробити такі висновки: на ринку овочевої продукції попит на сьогодні перевищує пропозицію; вузький асортимент оброблюваних овочевих культур: головним чином у господарствах вирощують капусту, огірки, помідори, цибулю, буряк і моркву, інші види вирощують у невеликих обсягах, що є однією з причин сезонності споживання цих овочів; основним виробником овочів є господарства населення; в умовах середньої смуги країни різко виражена сезонність надходження овочів, найбільша їх кількість надходить у липні - жовтні (близько 60%) і значно менше - у листопаді - лютому (33%), а в березні - липні - не більше ніж 7%; овочеві культури істотно різняться вимогами до умов вирощування, тому якість овочевої продукції залежить від того, наскільки точно відповідають температурний режим, вологість, інші фактори біологічним вимогам не тільки даної культури, а й конкретного сорту; попит на ринку овочевої продукції визначається потребою у вітамінах в осінньо-зимовий період, релігійними особливостями; ринок овочів, що зазнали переробки, зростає.

У перспективі за рахунок власного виробництва можна одержати до 70% ринкового фонду продукції. Вимагає вдосконалення система збуту плодоовочевої продукції, підвищення якості, забезпечення оперативності, мобільності й доступності для виробників різних форм власності.

Аналіз діючої системи якості й розробка пропозицій щодо її вдосконалення виконано на прикладі ВАТ “Запорізький м'ясокомбінат”, де відсутнє управління якістю маркетингу, управління якістю персоналу. Тому на ВАТ “Запорізький м'ясокомбінат” запропоновано до впровадження загальну організацію системи якості відповідно до вимог ТQМ, яка складається з таких елементів: управління розробкою та вдосконаленням системи якості; управління інформацією; управління ефективністю; управління персоналом; управління якістю маркетингу; управління якістю проектування та розробки; управління якістю виробництва; управління якістю товарообігу.

Надалі слід застосувати програму якості з такими основними елементами: переглянути контракти з постачальниками сировини; збільшити стимулюючі надбавки за якість; надати допомогу сільськогосподарським товаровиробникам у придбанні лікарських препаратів, проведенні санітарних заходів у господарствах; вчасно проводити взаєморозрахунки з господарствами; збільшити відсоток співробітників, що проходять перепідготовку; вдосконалити роботу відділу контролю якості, суворо дотримувати технологічний процес.

Реалізація цих і пропонованих раніше заходів дасть змогу скоротити втрати від неякісної продукції.

Для виявлення споживчих переваг нової марки комбайна було проведено вибіркове опитування керівників сільськогосподарських підприємств Запорізького району. У розрахунках конкурентоздатності ми скористалися тільки розрахованими сумарними витратами споживачів. Коефіцієнти конкурентоздатності оцінюваного комбайна за основними марками на ринку, відповідно, дорівнюють К_Дір = 2,52, К_Дон = 1,73, К_Лан = 2,25 і свідчать, що зернозбиральний комбайн КЗС-1580 “Лан” конкурентноздатний за всіма марками комбайнів, виробленими на сьогодні в Україні.

Було проведено оцінку конкурентоздатності послуг ремонтно-обслуговуючого підприємства. Як основний технічний параметр оцінювався доремонтний ресурс. Коефіцієнт значимості параметрів розраховано на основі проведених опитувань споживачів ремонтно-технічних послуг у Запорізькому районі (табл.3).

Таблиця 3

Результати розрахунку конкурентоздатності техніки, відремонтованої в умовах ремонтного підприємства

Показники	Нова машина	Відремонтована власними силами
Індекс технічних параметрів, Іт Індекс економічних параметрів, Іе Коефіціент конкурентноздатності, К	0,631 0,646 0,977	2,087 1,164 1,793

Результати розрахунку конкурентоздатності техніки, відремонтованої в умовах ремонтного підприємства, свідчать, що відремонтована техніка дуже близька і практично дорівнює за конкурентоздатністю новій, причому техніка, відремонтована на ремонтних підприємствах, значно перевершує техніку, відремонтовану в господарствах власними силами, що залежить від якості ремонтно-технічних послуг, витрат на ремонт. Для підтримання конкурентоздатності відремонтованих машин необхідна розробка організаційно-технічних заходів на ремонтному підприємстві, спрямована на зниження ціни, збільшення післяремонтного ресурсу, зменшення витрат, пов'язаних з післяремонтною експлуатацією.

У третьому розділі “Напрями підвищення конкурентоздатності підприємств АПК в ринкових умовах” встановлено, що основні фінансові проблеми аграрного сектора у 2001 - 2002 рр. і значною мірою в 2003 р. сконцентровано у сфері збуту продукції. Спрямування основних товаропотоків продукції до неорганізованих комерційних каналів збуту з непрозорими умовами купівлі-продажу, визначення кількості, якості продукції та цін, призводить до значних фінансових втрат галузі. Тому організація і впорядкування аграрного ринку й насамперед сегмента комерційно-посередницького збуту продукції мають стати пріоритетним завданням АПК.

З ліквідацією державної системи контрактації сільськогосподарської продукції стара інфраструктура збуту продукції виявилася неспроможною забезпечити ефективне функціонування аграрного ринку. Потрібна була спеціальна інфраструктура для здійснення прозорих процедур продажу продукції виробниками безпосередньо споживачам, комерційним структурам, а також розгалужена заготівельно-збутова мережа, зорієнтована на велику кількість продавців і покупців та різних товарних партій продукції.

Рівень використання новоствореної інфраструктури досі вкрай низький. Обсяги реалізації продукції безпосередньо товаровиробниками на біржах становлять 0,3 % від загального продажу. Мало укладається форвардних та ф'ючерсних угод, практично не проводиться аукціонів з продажу живої худоби, оптових партій овочів, фруктів, картоплі тощо. Реально працює менше ніж половина агроторгових домів, обслуговуючих кооперативів, заготівельних пунктів, а обсяги продажу продукції через зазначені об'єкти ринкової інфраструктури незначні. Продовольчі ринки здебільшого працюють як базари, а не як організовані оптово-роздрібні торговельні структури. Основними елементами маркетингу, що впливають на фінансовий результат і які слід застосовувати на підприємствах АПК, є такі: відповідність попиту і пропозиції; досягнення прогнозних обсягів продажів; ефективність додаткових послуг; ефективність каналів реалізації.

Маркетингові рішення, з одного боку, формування фінансових результатів роботи підприємства, з іншого, мають враховувати умови договорів підприємства з партнерами. Комплекс питань стосовно причин неплатежів в аграрній сфері (фіскальній системі, працівникам, кредиторам) досліджено на прикладі 13 підприємств Запорізького району (табл.4).

Таблиця 4

Групування підприємств Запорізького району за питомою вагою грошової складової у виторзі, в середньому у 2001-2003 рр.

Група господарств за часткою грошової складової у виручці, %	Кількість підприємств, од.	Питома вага грошової складової у виручці, %	Середній термін розрахунків з кредиторами, міс.	Сплата фіскальних вимог, %
Група 1 із часткою грошової складової до 15,1	2	11,8	19,5	1,3
Група 2 із часткою грошової складової від 15,1 до 20,7%	2	17,9	35,2	4,5
Група 3 із часткою грошової складової від 20,7 до 26,3%	3	24,4	23,9	11,8
Група 4 із часткою грошової складової від 26,3 до 31,9%	2	30,5	40,4	0,4
Група 5 із часткою грошової складової, більшою за 31,9%	4	35,5	10,7	6,2
Запорізький район, усього	13	27,7	17,9	5,1

Проблема неплатежів пов'язана з фактором “встановлення оптимальних господарських зв'язків”, недотриманням договірних відносин між партнерами.

У результаті дослідження проблеми неплатоспроможності сільськогосподарських підприємств Запорізького району виявлено, що підприємства незалежно від свого виторгу: розширюють обсяг запозичень за рахунок інших підприємств, а також неплатежів фіскальній системі, своїм працівникам; втрачаються можливості використання грошового (банківського) кредиту, а також застосування грошових розрахунків через банківську систему.

Для відновлення платоспроможності підприємств необхідно реанімувати виторг як повноцінний спосіб розрахунку; підвищити у виторзі питому вагу грошової складової; привести обсяги поточних зобов'язань щодо позикових засобів у нормальну відповідність до виторгу, покрити накопичені збитки.

Недостатнім є розвиток інфраструктури просування продукції на зовнішні ринки, немає активної реклами.

Для вирішення цих питань на держаному рівні необхідно забезпечити: державну підтримку експорту конкурентноздатної на зовнішніх ринках продукції, здешевлення процедури оформлення експорту; організацію системи стандартизації сільськогосподарської продукції, правил санітарного, ветеринарного та фіто санітарного контролю за міжнародними стандартами та вимогами; створення об'єднань експортерів, координацію їх діяльності на зовнішніх ринках з метою ефективного використання кон'юнктури та дотримання правил конкуренції; поліпшення рівня оснащення лабораторій з визначення якості та безпеки продукції, їхню акредитацію у міжнародній системі; вдосконалення транспортної та портової інфраструктури, її модернізацію та підвищення пропускної спроможності; розширення участі вітчизняних виробників у міжнародних виставках.

ВИСНОВКИ

1. В аграрній сфері слід виділити ринки сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, матеріально-технічних ресурсів і послуг, фінансово-кредитних ресурсів, робочої сили. Усе різноманіття ринків, що діють в аграрній сфері, можна назвати аграрним ринком.

На аграрному ринку, на наш погляд, можна виділити два основні ринки: сільськогосподарський ринок, об'єктом функціонування якого є сільськогосподарська продукція за видами; продовольчий ринок, об'єктом якого є продукти харчування.

2. У маркетинговому середовищі слід виділити мікросередовище і макросередовище. Макросередовище представлено факторами широкого соціального плану, що впливають на мікросередовище демографічного, економічного, природного, технічного, політичного і культурного характеру. Мікросередовище становлять сили, що мають безпосередній стосунок до підприємства, його можливостей з обслуговування споживачів, тобто постачальників, маркетингових посередників, клієнтів, конкурентів і контактних аудиторій. Усі фактори зовнішнього середовища діяльності підприємств взаємозалежні.

Уточнено системоутворюючі фактори маркетингового середовища діяльності підприємств АПК. До макросередовища зараховано такі: економічні, політико-правові, демографічні, природні, культурні, науково-технічні. До мікросередовища - вплив постачальників, вплив посередників та інших конкурентів.

3. Усе різноманіття виникаючих конкурентних відносин пропонуємо розглядати на трьох рівнях: мікро-, мезо-, макрорівень. Крім товару і сільськогосподарського виробництва, мікроконкурентоздатність передбачає конкурентоздатність підприємства, розгляд якої необхідно почати з розгляду поняття “конкурентні переваги”. Конкурентну перевагу можна визначити як перевагу над конкурентами на ринку (в його сегменті). У маркетинговій діяльності конкурентна перевага дає змогу підприємству отримувати бажаний прибуток і утримувати міцні позиції на ринку.

Тому конкурентоздатність підприємства являє собою відносну характеристику, що відбиває відмінності процесу розвитку цього підприємства від підприємства-конкурента як за ступенем задоволення своїми товарами (послугами) конкретної виробничої чи особистої потреби, так і ефективною виробничою діяльністю. Це поняття характеризує можливості й динаміку пристосування підприємства до умов конкуренції.

4. Для оцінки конкурентоздатності сільськогосподарської продукції пропонуємо використовувати такі показники: питома вага якісної продукції, продуктивність тварин чи врожайність сільськогосподарських культур, займана частка ринку, питома вага сільськогосподарських підприємств у виробництві продуктів, їх певний вид, виробнича собівартість 1 ц, відповідність попиту та пропозиції, рівень самозабезпечення цим видом продукції.

5. Овочівництво захищеного ґрунту в цілому по району є збитковим, незважаючи на зростання валового виробництва і врожайності основних культур. Темпи підвищення витрат (43 рази) випереджають темпи збільшення виторгу (20,2 раза), що позначаються на фінансових показниках.

Основним конкурентом на ринку овочевої продукції захищеного ґрунту є ДСП “Хортиця”, частка якого на ринку - 0,33. Меншу частку ринку займають ТОВ “Шевченківське” - 0,15; ТОВ “Інтер” - 0,07; ТОВ “Агро” - 0,06; СФГ“Надія” - 0,05.

Для ринку овочевої продукції захищеного ґрунту в районі коефіцієнт концентрації ринку становить 0,666, індекс Герфінделя 0,144. Розмір індексу Герфінделя виявляє, що стан ринку овочевої продукції чиста конкуренція, близька до монополістичного безліч дрібних продавців схожого товарного асортименту, що працюють у вузькому діапазоні цін, серед яких виділяється підмножина більших.

6. Аналіз товарного асортименту є основою вибору конкурентної стратегії. Для проведення такого аналізу було використано метод Бостонської консультативної групи для ринку овочевої продукції і, зокрема, для підприємства ТОВ “Шевченківське” Запорізького району.

Ми пропонуємо удосконалити матрицю Бостонської групи для українських умов з урахуванням негативного зростання ринку. У матриці Бостонської групи виділяється квадрат “бойові коні”, товари якого дають невеликі прибутки і мають шанси на успіх на ринку, і квадрат “птахи додо”, товари яких потрібно зняти з виробництва.

7. Для аналізу поведінки підприємств на ринку, постановки стратегічних завдань маркетингу овочевої продукції побудовано конкурентну карту ринку, яка дає змогу відносно правильно визначити співвідношення сил на ринку і розробити рекомендації щодо вибору стратегії конкуренції. Відповідно до позицій підприємства можна використовувати такі конкурентні стратегії: зниження собівартості продукції, диференціація продукції, сегментування ринку, впровадження нововведень, орієнтація на потребу ринку.

8. Аналіз діючої системи якості й розробка пропозицій щодо її вдосконалення ми виконали на прикладі ВАТ “Запорізький м'ясокомбінат”, де відсутнє управління якістю маркетингу, управління якістю персоналу. Тому на ВАТ “Запорізький м'ясокомбінат” запропоновано до впровадження загальну організацію системи якості відповідно до вимог ТQМ, яка складається з таких елементів: управління розробкою та вдосконаленням системи якості; управління інформацією; управління ефективністю; управління персоналом; управління якістю маркетингу; управління якістю проектування та розробки; управління якістю виробництва; управління якістю товарообігу.

9. Для виявлення споживчих переваг нової марки комбайна проведено вибіркове опитування керівників сільськогосподарських підприємств Запорізького району. Серед запропонованих марок перевагу було надано Джон-Дір - 8400, КЗС-1580 “Лан”. У середньому на одне господарство припадає 5 комбайнів (від 3 до 7 шт.); 75% опитаних вважають, що їх господарство достатньо забезпечене комбайнами. На перспективу більшість респондентів (66,6%) залишать посівні площі під зерновими на тому самому рівні, з них 25% змінять структуру зернових, інші 16,6% - збільшать площі і 16,6% - скоротять посіви. Таким чином, можна чекати збереження площ під зерновими, що підтверджують розрахунки потреби в комбайнах. З форм розрахунку 33,3% надали перевагу безготівковій, по 16,6% - бартеру, у кредит і лізингу.

10. Проведено оцінку конкурентоздатності послуг ремонтно-обслуговуючого підприємства. Як основний технічний параметр оцінювався доремонтний ресурс. Коефіцієнт значимості параметрів розраховано на основі проведених опитувань споживачів ремонтно-технічних послуг у Запорізькому районі.

Для підтримання конкурентоздатності відремонтованих машин необхідна розробка організаційно-технічних заходів на ремонтному підприємстві, спрямована на зниження ціни, збільшення післяремонтного ресурсу, зменшення витрат, пов'язаних з післяремонтною експлуатацією.

11. Основні фінансові проблеми аграрного сектора у 2001 - 2002 рр. і значною мірою в 2003 р. сконцентровано у сфері збуту продукції. Спрямування основних товаропотоків продукції до неорганізованих комерційних каналів збуту з непрозорими умовами купівлі-продажу, визначення кількості, якості продукції та цін призводить до значних фінансових втрат галузі. Тому організація і впорядкування аграрного ринку й особливо сегмента комерційно-посередницького збуту продукції мають стати пріоритетним завданням Кабінету міністрів України на 2005 р. у роботі АПК.

12. Запропоновано створення консультаційної служби для підприємств АПК регіону. Консультаційна служба поєднує в собі елемент розвитку сільського господарства, аграрну інформаційну систему, канал розподілу продукції для підприємств постачальної й обслуговуючої сільське господарство сфер. Організаційна структура такої служби має складатися з блоків: юридично-правового забезпечення; науково-технічного забезпечення; проектування сільськогосподарських підприємств; виробничої діяльності; аналізу ринкової кон'юнктури, допомоги у веденні бухгалтерського обліку і складанні бухгалтерської звітності; підготовки й підвищення кваліфікації кадрів.

...