Удосконалення економічних відносин як шлях підвищення прибутку підприємств, що взаємодіють у гірничо-збагачувальному комплексі (на прикладі ПВП "Кривбасвибухпром")

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІЩЕНКО Микола Іванович

УДК 336.67:622.235

УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН ЯК ШЛЯХ ПІДВИЩЕННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВ, ЩО ВЗАЄМОДІЮТЬ У ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНОМУ КОМПЛЕКСІ (на прикладі ПВП „Кривбасвибухпром” )

Спеціальність 08.06.01- “Економіка, організація і управління підприємствами”

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі прикладної економіки Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор Прокопенко Василь Іванович, Національний гірничий університет Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ), завідувач кафедри прикладної економіки.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Петенко Ірина Валентинівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), завідувач кафедри управління персоналом і економіки праці;

кандидат економічних наук, доцент Павленко Ірина Ігоревна, Національний гірничий університет Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ), декан фінансово-економічного факультету, доцент кафедри менеджменту.

Провідна установа: Криворізький технічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки і управління підприємством.

Захист відбудеться 25 лютого 2005 р. об 11- 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.080.01 із захисту дисертацій при Національному гірничому університеті за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ -27, просп. К.Маркса, 19, ауд. 4/53.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного гірничого університету за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ-27, просп. К.Маркса, 19.

Автореферат розісланий 24 січня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, канд. екон. наук, доц. Грідін О.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Собівартість продукції гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) значною мірою пов'язана з якістю підготовки рудної сировини, яку виконує ВАТ “ПВП “Кривбасвибухпром” (КВП). Хоча витрати на бурові й вибухові роботи у собівартості видобутку залізної руди складають невелику частку (на рівні 15%), якість підривання гірської маси у кар'єрах істотно впливає на рівень виробничих витрат для наступних технологічних процесів відвантаження, транспортування та переробки рудної сировини.

КВП визначає свої показники доходу і витрат окремо для кожного ГЗК, враховуючи не ринкові умови, а економічні стосунки з комбінатом. Низький рівень прибутку обмежує можливості Кривбасвибухпрому щодо розвитку технічних засобів і технології вибухових робіт і, тим самим, ускладнює заходи з поліпшення економічних результатів видобутку й переробки рудної сировини, а, насамкінець, прибуток гірничо-збагачувального підприємства.

В економічній літературі наукові підходи з вдосконалення економічних відносин між підприємствами шляхом створення сприятливих умов їх взаємодії розглядаються у дуже обмеженому обсязі. Ці загальні підходи присвячені формуванню соціально-економічного ефекту від адаптації підприємств до ринкових умов незалежно одне від одного. При цьому відносини між підприємствами спрямовані частіше на досягнення найбільшого власного прибутку.

На підставі вищенаведеного стосовно підприємств, об'єднаних у технологічний комплекс видобутку та переробки рудної сировини, сформульована і вирішена наукова задача, яка полягає у теоретичному обґрунтуванні взаємодії підприємств, спрямованої на вдосконалення економічних відносин між ними шляхом організаційних заходів, що сприяють підвищенню прибутку кожного із взаємодіючих підприємств.

Дисертаційна робота виконана згідно з темами „Управління виробничими витратами гірничо-збагачувальних підприємств в умовах змінного попиту на продукцію” (ДР № 0101U001548), “Дослідження умов і організації праці у виробничих підрозділах ПВП ”Кривбасвибухпром” та розробка пропозицій з підвищення ефективності їх діяльності” (ДР № 0103U001333), які входять до планів науково-дослідницьких робіт Національного гірничого університету. В указаних роботах автор, як виконавець, обґрунтував організаційні заходи, що поліпшують економічні показники взаємодії підприємств гірничо-збагачу-вального комплексу.

Мета дослідження - виявлення організаційних передумов, форм і методів удосконалення економічних відносин між підприємствами гірничо-збагачувального комплексу, спрямованих на підвищення їх прибутковості.

У відповідності до мети досліджень поставлені наступні завдання:

1. Систематизувати схеми взаємодії гірничих підприємств, об'єднаних у технологічний комплекс видобутку й переробки рудної сировини, та проаналізувати економічні показники їх взаємодії на сучасному етапі.

2. Виявити економічні передумови та теоретично обґрунтувати організаційні заходи з удосконалення економічних відносин між підприємствами гірничо-збагачувального комплексу.

3. Вирішити методичні питання з формування та розподілу прибутку гірничих підприємств у результаті спільної інноваційної діяльності.

4. Розробити критерій оптимізації за економічною оцінкою взаємодії підприємств, об'єднаних у гірничо-збагачувальний комплекс.

5. Визначити можливість збільшення валового прибутку взаємодіючих підприємств шляхом спеціалізації виробництва.

Об'єкт дослідження - взаємодія підприємств, що складають гірничо-збагачувальне виробництво металургійної сировини.

Предмет дослідження - економічні відносини між взаємодіючими підприємствами як чинник формування їхнього прибутку.

При рішенні наукових завдань використані такі методи дослідження: наукового узагальнення і систематизації - для визначення економічних чинників, що впливають на рентабельність взаємодії гірничих підприємств; техніко-економічного аналізу - для оцінки сучасного стану економічних відносин між КВП і ГЗК; математичної статистики - для встановлення залежностей між якістю висадженої гірської маси та собівартістю виробничих процесів; економіко-математичного моделювання - для встановлення прибутку взаємодіючих підприємств; аналітичний - для формалізації економічних оцінок господарювання підприємств гірничо-збагачувального комплексу.

Ідея роботи. При взаємодії гірничих підприємств у складі технологічного комплексу виробництва металургійної сировини між ними формуються економічні відносини, що визначають умови господарської діяльності цих підприємств залежно одне від одного, а в результаті - прибуток кожного з них.

Наукові положення, які захищаються в дисертації:

1. Критерієм оцінки ефективності взаємодії підприємств, об'єднаних у гірничо-збагачувальний комплекс, є норма рентабельності взаємодії, що визначає величину прибутку ведучого в комплексі підприємства, яка припадає на 1 грн. прибутку веденого підприємства. Економічні відносини між підприємствами мають забезпечувати норму рентабельності взаємодії, близьку до одиниці, що створює сприятливі умови для збільшення прибутку від операційної діяльності шляхом підвищення інноваційної активності на кожному підприємстві.

2. Норма рентабельності взаємодії підприємств визначає рівень прибутку кожного з них. Якщо підприємства будуть створювати одне одному організаційні передумови, форми і методи для вдосконалення техніки й технології виробничих процесів, то економічний ефект, отриманий у результаті цього вдосконалення, має бути розподілений пропорційно участі кожного з підприємств в отриманні цього ефекту. У такому разі формується зворотній ефект, згідно з яким вдосконалення виробництва на одному із взаємодіючих підприємств підвищує рівень прибутку на обох підприємствах.

Основний науковий результат міститься у науковому обґрунтуванні організаційних заходів, які сприяють удосконаленню економічних відносин між підприємствами, що взаємодіють у гірничо-збагачувальному комплексі.

Наукова новизна результатів досліджень полягає в наступному.

Уперше:

- обґрунтовані принципові схеми взаємодії підприємств гірничо-збагачувального комплексу на підставі її стабільності та сталості: 1) систематична, при якій економічні відносини між підприємствами є пов'язаними; 2) несистематична, яка характеризується частково пов'язаними відносинами; 3) випадкова з вільними відносинами. Такий розподіл взаємодії визначає організаційні підходи до вдосконалення економічних відносин між підприємствами;

- запропоновано взаємодію гірничо-збагачувальних підприємств організовувати, виходячи з двох рівнів прибутку: нижнього (мінімального), що формується за рахунок оптової ціни на продукцію та забезпечує рентабельну роботу підприємства; верхнього (максимального), який відбиває можливе в сприятливих умовах зниження витрат операційного циклу і забезпечує інноваційну активність підприємства;

- доведено, що для забезпечення норми взаємодії підприємств гірничо-збагачувального комплексу, близької до одиниці, оптова ціна висадженої гірської маси повинна встановлюватися в прямо пропорційній залежності від оптової ціни концентрату і співвідношень між сумами валових витрат і амортизаційних відрахувань спеціалізованого підприємства та гірничо-збагачувального комбінату на виробництво їх продукції.

Удосконалений:

- метод вибору напрямів можливого зниження операційних витрат, який відрізняється від відомих використанням коефіцієнтів відносного скорочення операційних витрат та абсолютної економічності. Коефіцієнт відносного скорочення показує ту частку витрат, що може бути скорочена у середньому за кожною статтею кошторису, а коефіцієнт абсолютної економічності представляє у цілому можливу економію коштів за всіма елементами операційних витрат;

- метод визначення коефіцієнта участі кожного із взаємодіючих підприємств в отриманні сумарного прибутку в результаті впровадження інноваційного заходу. Зазначений коефіцієнт визначається в залежності від чисельності виробничого персоналу, розміру витрат на інноваційне впровадження та рівня привабливості виробленої продукції, а також значимості названих показників на підприємствах, що взаємодіють між собою.

Обґрунтованість та достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій підтверджуються аналізом чисельних вітчизняних та зарубіжних літературних джерел, а також використанням випробуваних методів наукового узагальнення і систематизації, техніко-економічного аналізу, математичної статистики, аналітичного, економіко-математичного моделювання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення дисертаційної роботи доведені до рівня конкретних методик і пропозицій щодо підвищення прибутковості підприємств гірничо-збагачувального комплексу на основі впровадження розроблених у ході дослідження нових підходів і методів формування економічних відносин між підприємствами з приводу розподілу між ними прибутку від впровадження інноваційних заходів, цільового підвищення рентабельності висадженої гірської маси як джерела інноваційної діяльності КВП, зниження операційних витрат за рахунок поглиблення спеціалізації виробництва. Обґрунтовані принципові підходи до управління еколого-економічною ефективністю виробничої діяльності гірничодобувних підприємств України.

Підтвердженням практичного значення одержаних результатів є використання розробок і рекомендацій дисертаційного дослідження на ПВП „Кривбасвибухпром” (акт впровадження № 1/2009а від 8 вересня 2004 року). Економічний ефект від впровадження розробок склав 1130 тис. грн. Частка автора досліджень - 15%, тобто 170 тис. грн.

Особистий внесок здобувача полягає в систематизації досвіду взаємодії гірничих підприємств, формулюванні науково-прикладних завдань за темою дисертації, висновків і рекомендацій, розробці методів і проведенні теоретичних досліджень, в обробці й узагальненні отриманих результатів, їх впровадженні на підприємстві „Кривбасвибухпром”.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень розглядалися на науково-технічних радах Південного й Інгулецького ГЗК, ДАК “Укррудпром”, інститутів “Кривбаспроект” та НДГРІ (Кривий Ріг). Основні положення дисертації доповідалися на науково-практичних конференціях: “Проблеми економічного розвитку Криворізького залізорудного басейну” (Кривий Ріг, 2002); “Проблеми та шляхи оптимізації економічних та екологічних взаємовідносин у сталому розвитку Причорноморського регіону” (Миколаїв, 2003); “Розвиток методів видобутку руд чорних металів і шляхи їх подальшого удосконалення” (Кривий Ріг, 2003); “Економічні та соціальні проблеми мотивації праці в умовах ринкової економіки” (Миколаїв, 2003); “Наука і освіта - 2003” (Дніпропетровськ-Донецьк-Харків, 2003); “Сталий розвиток гірничо-металургійної промисловості” (Кривий Ріг, 2004); ”Тиждень науки-2004” (Москва, 2004); “Інноваційний розвиток економіки України” (Дніпропетровськ, 2004).

Публікації. Основні положення і результати досліджень опубліковані в 12 наукових працях загальним обсягом 4,1 д.а., з них автору належить 3,2 д.а., у тому числі 6 статей в журналах і збірниках наукових праць (фахові видання), 6 статей в журналах і збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, які викладені на 169 сторінках комп'ютерного тексту. Робота містить 22 таблиці, 14 рисунків, список використаних джерел із 121 найменування, один додаток.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В розділі 1 „Економічна оцінка сучасного стану взаємодії підприємств гірничо-збагачувального комплексу” визначено, що промислово-виробниче підприємство „Кривбасвибухпром” щорічно виконує вибухові роботи в обсязі 50…60 млн. м3 гірської маси. Загальна чисельність працівників складає біля 1600 чол. У 2003 році вироблено товарної продукції на суму 178,7 млн. грн., тобто на 9,5% більше, ніж у попередньому році. Рентабельність виробництва становила 10,2%, що на 2,5% нижче, ніж у 2002 році. Динаміка виконання обсягів підривних робіт вказує на те, що в цілому назване підприємство взаємодіє з гірничо-збагачувальними комбінатами ритмічно.

З аналізу можливостей формування прибутку КВП витікає, що собівартість висадженої гірської маси істотно може бути знижена лише за рахунок витрат на вибухові матеріали, які складають у виробничій собівартості 71...73 % при висадженні порід середньої міцності й 75...78% - міцних порід. КВП має сучасні виробничі фонди й кваліфікований персонал, щоб задовольняти потреби гірничо-збагачувальних комбінатів у вибуховій підготовці гірської маси. Вирішення цієї задачі ускладнюється слабкою мотивацією з боку комбінатів.

В залежності від ГЗК, на кар'єрі якого здійснюють вибухові роботи, рентабельність виробництва КВП змінюється в діапазоні 8,5…17,3 %. Формування прибутку Кривбасвибухпрому, виходячи з норми рентабельності послуг на висадження гірської маси, значною мірою залежить від його економічних відносин з гірничо-збагачувальними підприємствами. Як свідчить практика, ПВП “Кривбасвибухпром” створює гірничо-збагачувальним комбінатам сприятливі умови для виконання виробничих процесів, проте комбінати дуже обмежують прибутковість послуг КВП, визначаючи її у безпосередній залежності від фактичних витрат на виробництво масових вибухів. Низький рівень прибутку ускладнює фінансові можливості КВП для застосування сучасних засобів підриванні скельних порід, що сприяло б підвищенню норми прибутку не тільки КВП, але й криворізьких ГЗК.

Дослідження автора базуються на фундаментальних працях вчених в галузі економічних знань. Конкретні результати досліджень щодо економіки, організації та управління підприємствами гірничодобувної галузі наведені у наукових працях Амоші О.І., Астахова А.С., Галушко О.С., Нусінова В.Я., Петенко І.В., Протасова В.Ф., Решетілової Т.Б., Саллі В.І., Скубенка В.П., Туріла А.М. Наукові праці цих вчених містять рішення актуальних задач з підтримки та подальшого розвитку економічного стану гірничих підприємств, що допомогло у визначенні методичних підходів до розв'язання завдань за темою дисертації.

Виходячи з результатів аналізу економічних відносин між підприємствами, зроблено наступний висновок. В умовах поділу праці ролі споживачів і виробників продукції неминуче роз'єднуються, що приводить до виділення самостійних інтересів споживачів, з одного боку, і інтересів виробників, з іншого. Виробники прагнуть створити сприятливіші умови виробництва, а споживачі хочуть одержати можливість впливу на пропоновані їм блага за ціною і якістю. У цьому сенсі інтереси виробників і споживачів протилежні, хоча їхні інтереси взаємно переплітаються: виробники і споживачі необхідні один одному.

З огляду наукових публікацій витікає, що спільне виготовлення продукції приводить до взаємодії підприємств, яка визначається взаємозумовленістю економічних результатів їхньої господарської діяльності. Економічні показники виробництва, а також критерії оцінки ефективності взаємодії підприємств, об'єднаних до технологічного комплексу виробництва продукції, в публікаціях викладаються схематично, без урахування економічних відносин між підприємствами згідно із схемою їх взаємодії. Стосовно вирішення питань взаємодії підприємств гірничо-збагачувального комплексу, то цими рішеннями передбачається її вдосконалення на базі організаційно-економічних відносин, які обумовлені спеціалізацією, комбінуванням або концентрацією виробництва.

Стосовно ринкової економіки взаємодія КВП із ГЗК вносить істотні зміни в механізм ціноутворення. Відомо, що гірські породи у межах залізорудного родовища, що підриває Кривбасвибухпром, йому не належать, оскільки родовище є власністю держави, а КВП продає ГЗК свої роботи (послуги) у вигляді висадженої гірської маси. Такі питання щодо визначення оптової ціни на мінеральну сировину, яка піддалася певній переробці (у даному випадку руда й розкрив у кар'єрах після масових вибухів), в розглянутих наукових публікаціях, незважаючи на їхню актуальність і важливість, не мають конкретного рішення. Особливість вирішення поставленої задачі також пов'язана із тим, що Кривбасвибухпром не є монополістом підривних робіт на гірничодобувних підприємствах, хоча виконує переважну частку обсягу цих робіт (70...80% по Криворізькому басейну), і реальний факт ставить вказане підприємство, власне кажучи, в умови монопольного виробництва.

Промислові підприємства, і, перед усім, гірничодобувної галузі, у своїй господарській діяльності не можуть керуватися цільовою функцією лише досягнення вищих показників прибутковості. Як відзначає Мельник Л.Г., з переходом до ринкових відносин почала спостерігатися тенденція поглиблення еколого-економічної і соціальної кризи. Сьогодні економіку треба екологізувати, а екологію економізувати. Виходячи з цієї позиції, автором обґрунтовано принципові підходи до управління еколого-економічною ефективністю гірничих підприємств України і, зокрема, залізорудних кар'єрів Кривбасу. Ці підходи передбачають створення на підприємствах відповідних організаційних і управлінських структур, певну їх звітність з дотримання екологічних вимог і платежів за природокористування.

Характеристика відносин між ГЗК і КВП
Технологічний, організаційний і економічний взаємозв'язок між підприємствами при виконанні виробничих процесів 2. Однакова зацікавленість щодо поліпшення умов експлуатації родовища 3. Розподілені виробничі функції підприємств у видобутку рудної сировини 4. Різна відповідальність за якість підривання гірської маси 5. Різна зацікавленість у зниженні витрат на бурові й вибухові роботи

Умови, що сприяють самостійному виконанню виробничих процесів
з боку ГЗК	з боку КВП
1. Дозволяє виконати додатково виробничі процеси 2. Збільшується число робочих місць 3. Незалежність щодо забезпечення процесу збагачення подрібненою рудою 4. Скорочуються постійні витрати на бурові і вибухові роботи 5. Зростає величина прибутку	1. Дозволяє виконати додатково виробничі процеси 2. Збільшується число робочих місць 3. Вибухові роботи виконує спеціалізоване підприємство 4. Гарантований збут продукції 5. Підвищується самостійність у прийнятті оперативних рішень 6. Зростає величина прибутку

Умови функціонування , що визначають відносини між підприємствами
Умови об'єднання підприємств до технологічного комплексу	Особливості виробничих умов
1. Спільні робочі місця 2. Сумісне виконання окремих виробничих процесів 3. Цілеспрямоване формування матеріальних активів 4. Залежність рентабельності продукції, яка виробляється, від економічних відносин між підприємствами 5. Юридична самостійність	1. Змінний стан робочих місць 2. Складні виробничі й санітарно-гігієнічні умови роботи персоналу 3. Підвищена небезпека виконання виробничих процесів 4. Виконання масових вибухів за умови охорони довкілля 5. Складність автоматизації процесів видобутку рудної сировини 6. Продукція є мінеральною сировиною різного ступеня переробки

Рис. 1. Систематизоване зображення умов, що визначають ефективність економічних відносин між гірничими підприємствами

В розділі 2 „Методичні підходи до організації спільного функціонування підприємств гірничо-збагачувального комплексу” систематизовані особливості формування економічних відносин між підприємствами технологічного комплексу видобутку й переробки рудної сировини (рис. 1). Організаційні умови взаємодії підприємств варто визначати, виходячи з двох рівнів їхнього прибутку: 1) нижнього (мінімального), що формується за рахунок оптової ціни на продукцію та забезпечує рентабельну роботу підприємства; 2) верхнього (максимального), який відбиває можливе в сформованих умовах зниження

Розрахунками встановлено, що собівартість товарного концентрату значною мірою (ПівдГЗК - 57,8%, ІнГЗК -52,0%) обумовлена витратами на видобуток руди разом з витратами на розкривні роботи. Також великі витрати (ПівдГЗК- 18,4%, ІнГЗК -19,6%) пов'язані з використанням електроенергії та технічної води на технологічні цілі. Саме за цими напрямами можливе скорочення витрат на виробничі процеси.

Для якісної характеристики можливого скорочення витрат операційного циклу у середньому за кожною статтею кошторису запропонований коефіцієнт відносного скорочення цих витрат, який можна розрахувати за формулою:

n m

Кв.в =У У (Вi j - Вс.i )/( mВс.i) (1)

i=1 j=1

m

при обмеженні Вi j > Вс.i за умови Вс.i= У Вij / m ,

j =1

де j - порядковий номер калькуляції (місяця) протягом звітного періоду (півріччя, року), що розглядається; j = 1,2,…, m, де m - число місяців у періоді; i - порядковий номер статті витрат у j -ому кошторису; i= 1,2,…, n, де n - число статей кошторису, прийнятих для розрахунку виробничої собівартості; Вij - фактичне значення витрат за i-ою статтею (i-м виробничим фактором) у кошторису j-го звітного місяця; Вс.i - середнє значення витрат за i-ою статтею і m кошторисами.

Можливе скорочення ДВ операційних витрат за абсолютною величиною, що приводить до економії коштів, може бути виражене за формулою:

ДВ = У (Вij - Вс.i ) ; i = 1,2,…, n (2)

i

при обмеженні Вij > Вс.i .

Сумарне скорочення операційних витрат за всім кошторисом в звітному j-ому місяці стосовно всієї суми витрачених коштів може бути виражено коефіцієнтом абсолютної економічності. Він розраховується за формулою:

Кв.а = У (Вij - Вс.i )/ УВi j , i = 1,2,…, n . (3)

i i

Зазначені коефіцієнти у Південного й Інгулецького ГЗК більші, ніж у підприємства “Кривбасвибухпром”. Це пояснюється тим, що в останнього витрати можуть бути знижені лише за статтею “Прямі матеріальні витрати”. Вказані підприємства можуть мати економію коштів у сумі 820 (ПівдГЗК), 1480 (ІнГЗК) і 460 тис. грн. на місяць (КВП), що у середньому складає відповідно 3,5, 2,4 і 3,9 % операційних витрат.

Систематизовано оцінки взаємодії за схемами організації купівлі-продажу продукції, вироблюваної взаємодіючими підприємствами. Взаємодія підприємств гірничо-збагачувального комплексу відноситься до систематичної, при якій економічні відносини між підприємствами є пов'язаними. Для цієї взаємодії аналітичним шляхом встановлено переміщення точки беззбитковості при зміні співвідношення між постійними і змінними витратами на виробництво й реалізацію продукції унаслідок приросту прибутку від нижнього до верхнього рівня, що впливає на вибір раціонального обсягу виробництва.

Розглянуто формування прибутку підприємств, взаємодіючих між собою на деякому рівні пов'язаності. Витрати операційного циклу складаються з витрат використаних засобів виробництва (ВЗВ) і новоствореної вартості (НСВ).

Якщо одне підприємство (КВП) постачає другому (ГЗК) сировину, матеріали, з яких друге підприємство виготовляє продукцію, то витрати покупця дорівнюють:

В2 = ВЗВ2-1 + НСВ2 + (1+СПДВ) (ВЗВ1+ НСВ1 + Пв.1), (4)

де СПДВ - ставка податку на додану вартість, частка од.;

Пв.1 - планова норма прибутку постачальника;

ВЗВ2-1 - витрати покупця на виробництво продукції за винятком витрат на оплату сировини, що постачає перше підприємство.

У результаті інноваційних заходів з вдосконалення технічних засобів і технології виробничих процесів, що мають спільно впроваджувати взаємодіючі підприємства для підвищення валового прибутку (на рівні операційного циклу), може бути отриманий економічний ефект, величина якого описується виразом:

Пв.з = Оп.2 Цо.2 - ВЗВ1 - ВЗВ2 -НСВ1 -НСВ2 - Оп.1Цо.1СПДВ (5)

де Пв.з - загальний прибуток від впровадження новітніх засобів виробництва;

Оп.1, Оп.2, Цо.1, Цо.2 - обсяг реалізованої продукції та її оптова ціна, відповідно, постачальника і покупця.

З метою стимулювання взаємодіючих підприємств гірничо-збагачувального комплексу до створення сприятливих умов впровадження інноваційних заходів, загальний економічний ефект запропоновано розподіляти між цими підприємствами, виходячи з коефіцієнта їхньої участі в отриманні ефекту. Цей коефіцієнт може бути визначений за формулою:

Кч.у = (Кп Lп+ КвLв+Кр Lр ), (6)

де Кп ,Lп - коефіцієнт, що враховує участь промислово-виробничого персоналу, і його питома вага (за значущістю) в отриманні економічного ефекту; Кв , Lв -коефіцієнт, що враховує витрати на виробництво і реалізацію продукції ГЗК і КВП, і їхня питома вага в отриманні ефекту; Кр , Lр - коефіцієнт, що враховує ринкову привабливість продукції підприємств, що взаємодіють, і її питома вага у формуванні прибутку.

Наведені аналітичні вирази розрахунку коефіцієнтів, перелічених у формулі (6). Питомі ваги Lп , Lв і Lр коефіцієнтів Кп , Кв і Кр, що визначають частку кожного з взаємодіючих підприємств у загальному прибутку Пв.з , встановлюються шляхом досягнення між ними компромісного рішення.

Якщо прийняти рентабельність висадження гірської маси, яку КВП постачає ГЗК, рівною рентабельності продукції гірничо-збагачувального виробництва (концентрату, агломерату та ін.), то можна записати таку рівність:

Цо.1 Оп.1 (ВВ2+ ВА2) = Цо.2 Оп.2 (ВВ1 + ВА1 ). (7)

де ВВ - сума валових витрат на виробництво продукції, пов'язаних із придбанням сировини й матеріалів, а також здійсненням самого процесу;

ВА - сума амортизаційних відрахувань.

З виразу (7) випливає:

Цо.1=Цо.2 (Оп.2/Оп.1)(ВВ1+ВА1)/(ВВ2+ВА2 ). (8)

Аналізуючи вираз (8), зроблено висновок, що оптова ціна послуг КВП на підривання скельних гірських порід повинна встановлюватися в прямо пропорційній залежності від оптової ціни продукції ГЗК і співвідношень між обсягами виробництва зазначеної продукції і сумами валових витрат та амортизаційних відрахувань, викликаних цими обсягами на взаємодіючих підприємствах. У випадку, коли Кривбасвибухпром оплачуватиме забруднення навколишнього природного середовища унаслідок масових вибухів (за рекомендацією автора), то певні витрати, які пов'язані з охороною довкілля, мають бути передбачені в оптовій ціні висадженої гірської маси.

Ефективність взаємодії підприємств запропоновано оцінювати за допомогою відношення рівнів рентабельності продукції (робіт), що виробляють взаємодіючі підприємства. Це відношення названо нормою рентабельності взаємодії, так як воно визначає величину прибутку одного підприємства, яка припадає на одиницю прибутку другого. Серед двох підприємств, що взаємодіють, норму рентабельності взаємодії слід розраховувати за відношенням до підприємства, яке випускає і реалізує кінцеву продукцію. Виходячи з вищенаведеного, норму рентабельності взаємодії підприємства “Кривбасвибухпром” з гірничо-збагачувальним комбінатом пропонується розраховувати за виразом:

Рвз = 100 РКВП / РГЗК , % , (9)

де РКВП ,РГЗК - норма рентабельності виробництва, яке здійснюють відповідно підприємство “Кривбасвибухпром” і гірничо-збагачувальний комбінат.

Можливі оцінки взаємодії підприємств за нормою її рентабельності, розраховані за виразом (9), наведені в табл. 1.

Таблиця 1. Характеристика взаємодії підприємств, які складають технологічний комплекс

Норма рентабельності взаємодії	Вид взаємодії	Сталість взаємодії	Рівень економічної безпеки
0,9-1,1 0,7-0,9; 1,1-1,3 <0,7: >1,3	узгоджений обґрунтований неузгоджений	надійна кон'юнктурна ненадійна	вищий задовільний незадовільний

Якщо собівартість продукції ГЗК під впливом того чи іншого фактору знижується на величину ?Св , то норма рентабельності взаємодії підвищується на величину:

Д Рвз = ДСв /(СКВП + СГЗК), (10)

де СКВП ,СГЗК - питомі витрати відповідно на послуги КВП та виробництво металургійної продукції ГЗК.

Що стосується взаємодії Кривбасвибухпрому з гірничо-збагачувальними комбінатами, то вона характеризується таким рівнем рентабельності (дані 2002 року): ПівнГЗК- 0,76; ІнГЗК-0,49; НКГЗК- 0,71; ПівдГЗК - 0,79; ЦГЗК - 1,07. Виходячи з цих значень рентабельності, слід зробити висновок, що взаємодія з Північним, Ново-Криворізьким та Південним комбінатами є обґрунтованою на рівні кон'юнктурної сталості й економічної безпеки, Центральним - узгодженою і надійною, яка забезпечує вищий рівень економічної безпеки, Інгулецьким - неузгодженою і ненадійною для формування прибутку Кривбасвибухпрому.

На думку автора, економічна ефективність масових вибухів у криворізьких кар'єрах не повинна залежати від гірничо-геологічних умов залягання родовища та фізико-механічних властивостей гірських порід, що підлягають підриванню, а вона має визначатися технічними, технологічними та організаційними рішеннями щодо проведення вибухових робіт, які будуть забезпечувати норму рентабельності взаємодії, близьку до одиниці: це обумовлює приріст прибутку від операційної діяльності як гірничо-збагачувального комбінату, так і підприємства “Кривбасвибухпром”. Тому обидва підприємства будуть підвищувати рентабельність своєї продукції не за рахунок рентабельності продукції партнера, а через удосконалення їхньої взаємодії на базі поліпшення технологічних і організаційних умов, а також економічних показників виробничих процесів одне одного, у результаті чого буде підвищуватися рентабельність продукції кожного з взаємодіючих підприємств. Завдяки такому висновку реалізується принцип зворотного економічного ефекту.

В розділі 3 “Результати оптимізації економічних відносин між підприємствами технологічного комплексу гірничих робіт” розроблена концепція встановлення ціни на висаджену гірську масу в залежності від якості підривання масиву гірських порід. При підвищенні якості підривання руди й розкривних порід, що забезпечує Кривбасвибухпром, зростають його виробничі витрати. Проте збільшується продуктивність технологічного устаткування і знижується собівартість виробничих процесів, що виконуються гірничо-збагачувальним комбінатом. Тому взаємодія підприємств, що розглядаються, має передбачати оплату висадженої гірської маси за оптовою ціною, яка визначається згідно з якістю її підривання. Такий підхід сприяє підвищенню рентабельності взаємодії обох підприємств. При цьому комбінат формулює вимоги до якості висадження породного масиву, а КВП - ціну гірської маси. Якщо останній знижує задані показники якості вибухової підготовки скельних порід, то він компенсує ГЗК збитки, викликані цим зниженням.

Розглянуто можливість поліпшення взаємодії підприємств з метою підвищення рентабельності їх виробництва шляхом розвитку інноваційної діяльності. Підприємства гірничо-збагачувального комплексу можуть здійснювати таку діяльність на основі самофінансування, що передбачає утворення прибутку за рахунок цільового підвищення рентабельності вироблюваної продукції. Мається на увазі наступне.

Підприємство “Кривбасвибухпром” установлює більш високу рентабельність послуг на висадження гірської маси, а значить, її більш високу ціну, а гірничо-збагачувальний комбінат оплачує ці послуги за встановленою ціною. У такому випадку КВП створює додатковий прибуток, пропорційний різниці між колишньою і новою цінами. Саме цей прибуток спрямовується на впровадження інноваційних заходів. Коли, в результаті інновацій собівартість гірської маси буде забезпечувати стабільно високу рентабельність, ціна зазначених послуг може бути знижена до рівня, при якому КВП, з одного боку, матиме достатню рентабельність свого виробництва, з другого, - зможе компенсувати комбінату його збиток унаслідок оплати висадженої руди й розкриву за більш високою ціною. Досліджено економіку Кривбасвибухпрому у взаємозв'язку з виділенням йому комбінатом додаткових коштів на інноваційну діяльність.

У випадку, що розглядається, чистий прибуток КВП для проведення інновацій зросте на величину:

ДЧП=(Цв.с- Цв)Ор -(ПДВс-ПДВ)-(Св-Св.с))(1- СПП), (11)

де Св - виробнича собівартість продукції (за кошторисом витрат); Цв - відпускна ціна послуг підприємства; Ор - обсяг товарної (реалізованої) продукції; ПДВ - податок на додану вартість; СПП - ставка податку на прибуток.

У виразі (11) умовні позначки з індексом “с” визначають показники виробництва і реалізації продукції, які скореговані за договором між КВП і ГЗК на інноваційні кошти. Встановлено, як змінюється прибуток підприємства, коли воно має можливість дістати додатковий прибуток ?ЧП. На кінець інноваційного періоду тривалістю М місяців додатковий прибуток КВП складатиме:

Пі.д=[ ДЧП(1-д) (1+Rв)м-1 - ПДВ - Сп] (1 - СПП) , (12)

де д- мінімально необхідна частка прибутку на соціально - культурні заходи; Rв - рентабельність підривних робіт; Сп - собівартість продукції.

Розраховано можливість використання описаного заходу для підвищення ефективності взаємодії на прикладі гірничого цеху ГЦ-2 КВП, що обслуговує ПівдГЗК (рис. 2). Після проведення інновацій гірничий цех може підняти рентабельність виробництва з 6,6% до 14,75%. Кривбасвибухпром оплачує Південному ГЗК збиток, пов'язаний з підвищенням ціни на висаджену гірську масу, через 5 місяців. Потім КВП установлює ціну на рівні, нижчім її попереднього рівня до впровадження новітніх техніки і технологій ( 2,83 грн./м3 замість раніше прийнятої 3,24 грн./м3).

Як один із організаційних заходів удосконалення економічних відносин між взаємодіючими підприємствами встановлено доцільність передачі одного з виробничих процесів (бурових робіт), що виконує гірничо-збагачувальний комбінат, спеціалізованому підприємству (Кривбасвибухпром). Якщо комбінат передає виконання деякого процесу іншому підприємству, то замість витрат на виконання цього процесу при розрахунку рентабельності виробництва треба виходити з ціни продукції, виробленої в результаті переданого процесу. Встановлено, що припустима ціна продукції спеціалізованого підприємства не залежить від витрат на її виготовлення, а визначається показниками прибутковості кінцевої продукції ГЗК.

В загальних витратах на виробництво масових вибухів витрати на бурові роботи складають близько 40% і виконання їх Кривбасвибухпромом приводить до значного збільшення обсягу собівартості товарної продукції КВП. На собівартість продукції кар'єру і гірничо-збагачувального комбінату витрати дільниці бурових робіт впливають несуттєво (складають відповідно 4,2 і 2,5 % собівартості). Чисельність працівників бурової дільниці в загальній чисельності працівників по кар'єру знаходиться на рівні 10 %, по комбінату - 2 %.

собівартість рудний економічний товарний



ВИСНОВОК

У дисертації, яка є завершеною науковою роботою, отримані нові результати, що полягають у теоретичному обґрунтуванні організаційних заходів, спрямованих на вдосконалення економічних відносин між підприємствами технологічного комплексу видобутку й переробки рудної сировини, яке поліпшує їх взаємодію залежно одне від одного.

Вдосконалення відносин передбачає мотивацію створення сприятливих умов для спільного функціонування підприємств гірничо-збагачувального комплексу, завдяки чому підвищується прибуток кожного з них, що є суттєвим для розвитку економіки залізорудної галузі України.

Результати дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. Стосовно організації купівлі-продажу вироблюваної продукції взаємодія підприємств розподіляється за трьома формами: систематична, несистематична та випадкова. Відповідно до цих форм на підставі стабільності та сталості доцільно виділяти наступні схеми формування економічних відносин між підприємствами: пов'язані, умовно пов'язані і непов'язані. Такий розподіл визначає організаційні підходи до оптимізації зазначених відносин. Підприємства, що об'єднані у гірничо-збагачувальний комплекс, пов'язані між собою систематичною взаємодією.

Взаємодію підприємств слід організовувати, виходячи з двох рівнів прибутку: нижнього (мінімального), що формується на підставі оптової ціни на продукцію і забезпечує норму рентабельності підприємства, та верхнього (максимального), який відбиває можливе в сформованих умовах зниження операційних витрат і забезпечує інноваційну активність. При підвищенні прибутку від нижнього до верхнього рівня точка беззбитковості щодо її положення, обумовленого оптовою ціною виробленої продукції, переміщується в меншу сторону на величину, яка збільшується прямо пропорційно збільшенню сумарних постійних і зменшенню питомих змінних витрат.

3. Можливе зниження собівартості рудної сировини, що створює сприятливі умови взаємодії КВП та ГЗК і збільшення їх прибутку, визначають коефіцієнти відносного скорочення операційних витрат та абсолютної економічності. Коефіцієнт відносного скорочення показує ту частку витрат, що може бути скорочена у середньому за кожною статтею кошторису, а коефіцієнт абсолютної економічності представляє у цілому можливу економію коштів за всіма статтями. Щомісяця операційні витрати можуть бути скорочені на ПівдГЗК на 820, ІнГЗК-1480 і КВП -460 тис. грн., що складає 3,5, 2,4 і 3,9 % відповідно.

4. Ефективність економічних відносин між підприємствами слід оцінювати за нормою рентабельності взаємодії, що визначає величину прибутку одного підприємства, яка припадає на 1 грн. прибутку другого підприємства. Відповідно до сформульованого принципу зворотного ефекту від інноваційної діяльності, підприємства будуть мати вищу норму рентабельності взаємодії, якщо створюватимуть одне одному сприятливі умови для вдосконалення техніки і технології виробництва, а економічний ефект від цього вдосконалення буде розподілений за участю підприємства у впровадженні заходу.

5. Економічні відносини між підприємствами мають забезпечувати норму рентабельності взаємодії, близьку до одиниці, результатом чого будуть сприятливі умови для збільшення прибутку від операційної діяльності кожного підприємства не за рахунок одне одного, а шляхом впровадження ефективніших технологій і засобів виробництва. Виходячи з норм рентабельності, взаємодія КВП з ПівнГЗК, НКГЗК та ПівдГЗК є обґрунтованою на рівні кон'юнктурної сталості й економічної безпеки, з ЦГЗК- узгодженою і надійною, яка уможливлює вищий рівень економічної безпеки, з ІнГЗК - неузгодженою і ненадійною для формування прибутку КВП.

6. Одним зі шляхів покращення економічних відносин між підприємствами, що об'єднані у гірничо-збагачувальний комплекс, є спільне впровадження інноваційних заходів. Мотивація інноваційної активності базується на розподілі прибутку від впровадження заходів, виходячи з коефіцієнта участі кожного підприємства в отриманні цього прибутку. Вказаний коефіцієнт розраховується в залежності від чисельності виробничого персоналу, розміру витрат на інноваційне впровадження та привабливості виробленої продукції, а також значимості названих показників на підприємствах, що розглядаються.

7. Взаємодія підприємств гірничо-збагачувального комплексу має передбачати оплату висадженої гірської маси за оптовою ціною, яка встановлюється згідно з якістю її вибухового підривання. Такий підхід сприятиме підвищенню норми рентабельності продукції обох підприємств. При цьому комбінат формулює вимоги до якості висадження скельних порід, а КВП - оптову ціну гірської маси.

8. Одним із джерел коштів на оновлення технічних засобів і технологій Кривбасвибухпрому є додатковий прибуток, що забезпечує гірничо-збагачувальний комбінат шляхом цільового підвищення рентабельності послуг на висадження руди і розкривних порід. Погашення збитку ГЗК, пов'язаного з підвищенням рентабельності зазначених послуг, доцільно компенсувати за рахунок перерозподілу прибутку між КВП і ГЗК, отриманого внаслідок запровадження інновації шляхом зниження відпускної ціни гірської маси.

9. У разі передачі дільниці бурових робіт спеціалізованому підприємству для збереження норми рентабельності продукції ГЗК припустима ціна послуг на буріння вибухових свердловин повинна визначатися співвідношенням між нормами рентабельності самостійного виконання бурових робіт і продукції комбінату.

Якщо бурова дільниця буде передана від ПівдГЗК до Кривбасвибухпрому, то витрати на висадження гірської маси можуть бути скорочені на 8736 тис. грн. на рік, з яких до прибутку КВП слід віднести 3673 тис. грн., ПівдГЗК - 5063 тис. грн. Рентабельність гірської маси підвищується на 19,4 %, її відпускна ціна знижується з 4,54 до 4,03 грн./м3.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Прокопенко В.І., Беспалько В.М., Іщенко М.І. Обґрунтування елементів і шляхів зниження виробничих витрат гірничодобувних підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 184: В 3 т. - Том III. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003.- С. 514-521.

2. Іщенко М.І. Дослідження економічного механізму взаємодії підприємства Кривбасвибухпром з гірничо-збагачувальними комбінатами // Економічний вісник Національного гірничого університету.-№ 4.- Дніпропетровськ: НГУ, 2003.- С. 50-58.

3. Беспалько В.М., Іщенко М.І. Удосконалення механізму управління персоналом у виробничих підрозділах ВАТ ПВП “Кривбасвибухпром” // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 188: В 4 т.- Том II.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2004.- С. 295-299.

4. Прокопенко В.І., Іщенко М.І. Концептуальний підхід до визначення оптової ціни на висаджену гірську масу у криворізьких кар'єрах // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 194: В 5 т. - Том III.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2004.- С. 899-908.

5. Іщенко М.І. Деякі шляхи поліпшення економічних відносин підприємства “Кривбасвибухпром” з гірничо-збагачувальними комбінатами // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. Вип. 195: В 4 т. - Том II.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2004.- С. 341-352.

6. Ищенко Н.И. 35 лет Кривбассвзрывпрому: опыт работы и перспективы // Горный журнал.- 2004.- № 8.- С. 17-20.

Опубліковані в інших виданнях:

7. Прокопенко В.І., Іщенко М.І. Взаємодія підприємства “Кривбасвибухпром” з гірничо-збагачувальними комбінатами: проблеми та шляхи їх вирішення // Матер. Українсько-Польського форуму гірників - 2004.- Дніпропетровськ: НГУ, 2004.- С. 66-74.

8. Іщенко М.І. До питання про доцільність виробництва вибухових робіт спеціалізованим підприємством // Вісник Криворізького технічного університету. - Вип. 3.- Кривий Ріг: КТУ, 2004.- С. 148-152.

9. Іщенко М.І. Особливості господарювання підприємства Кривбасвибухпром з огляду на економічні відносини з гірничо-збагачувальними комбінатами // Матер. Міжнар. наук.- практ. конф. Інноваційний розвиток економіки регіону Дніпропетровськ: РВК НГУ, 2004.- С. 74-75.

10. Іщенко М.І. Еколого-економічні напрямки удосконалення технології підривних робіт на кар'єрах // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. “Наука і освіта-2003”.Том 27. Економіка.-Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003.-С. 33-35.

11. Іщенко М.І. Перспективи підвищення еколого-економічної ефективності вибухових робіт у криворізьких залізорудних кар'єрах // Матер. Междунар. науч.- практ. конф. „Развитие методов добычи руд черных металлов и пути их дальнейшего совершенств.”.- Кривой Рог: ГНГРИ, 2003.- С. 159-163.

12. Ищенко Н.И., Макаров О.И. Совершенствование технологий приме-нения взрывчатых веществ и их ассортимента при производстве массовых взрывов на горнорудных предприятиях Криворожского бассейна // Информ. бюлл. Украинского союза инженеров-взрывников.- 2002.- №3.- С. 3- 9.

Особистий внесок здобувача в публікаціях, виконаних у співавторстві: [1], [3] теоретичне обґрунтування положень, прикладні дослідження; [4] - аналіз та узагальнення отриманих результатів; [7] - визначення економічної ефективності взаємодії та шляхів її вдосконалення; [12] - узагальнення результатів статистичних та експертних досліджень, формулювання пропозицій.

АНОТАЦІЯ

Іщенко М.І. Удосконалення економічних відносин як шлях підвищення прибутку підприємств, що взаємодіють у гірничо-збагачувальному комплексі (на прикладі ПВП „Кривбасвибухпром”). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - “Економіка, організація і управління підприємствами”. Дніпропетровськ, Національний гірничий університет, 2005.

Розглянуто умови функціонування принципових моделей взаємодії Кривбасвибухпрому з гірничо-збагачувальними підприємствами на основі її стабільності та сталості, а також економічні відносини між підприємствами, що об'єднані у технологічний комплекс видобутку й переробки рудної сировини. Проаналізовано собівартість висадження гірської маси з метою визначення напрямів підвищення прибутку Кривбасвибухпрому та комбінатів. Відповідно методу формування норми прибутку досліджені організаційні умови взаємодії підприємств. Встановлений принциповий підхід до визначення оптової ціни гірської маси в залежності від якості її вибухової підготовки. Для підвищення мотивації інноваційної активності підприємств, що розглядаються, розроблено метод розподілу між ними економічного ефекту від впровадження новітніх технічних рішень з урахуванням коефіцієнта участі кожного підприємства в отриманні цього ефекту. Запропонована оцінка ефективності взаємодії підприємств за нормою її рентабельності. Сформульований принцип зворотного ефекту в результаті створення сприятливих умов для виробничо-господарської діяльності спільно функціонуючих підприємств і встановлена доцільність підвищення економічної ефективності взаємодії шляхом передачі цеху бурових робіт від гірничо-збагачувальних комбінатів до спеціалізованого підприємства Кривбасвибухпром.

Ключові слова: гірничо-збагачувальний комплекс, рудна сировина, собівартість продукції, прибуток, рентабельність виробництва, економічні відносини.

АННОТАЦИЯ

Ищенко Н.И. Усовершенствование экономических отношений как путь повышения прибыли предприятий, взаимодействующих в горно-обогатительном комплексе (на примере ППП “Кривбассвзрывпром”). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - “Экономика, организация и управление предприятиями”. Днепропетровск: Национальный горный университет, 2005.

Рассмотрены условия функционирования принципиальных моделей взаимодействия Кривбассвзрывпрома с горно-обогатительными предприятиями на основе его стабильности и устойчивости, а также экономические отношения между предприятиями, которые объединены в технологический комплекс добычи и переработки рудного сырья. Отношения совершенствуются на основе мотивации создания благоприятных условий для совместного функционирования предприятий, благодаря чему повышается прибыль каждого из них. Взаимодействие предприятий рекомендуется организовывать, исходя из двух уровней прибыли: нижнего (минимального), что формируется на базе оптовой цены на продукцию и обеспечивает норму рентабельности предприятия, и верхнего (максимального), который отражает возможное в имеющихся условиях снижение операционных затрат и обеспечивает инновационную активность.

Проанализирована себестоимость разрушения горной массы с целью определения направлений повышения прибыли Кривбассвзрывпрома и комбинатов. Возможное снижение себестоимости рудного сырья, которое создает благоприятные условия взаимодействия КВП и ГЗК для увеличения их прибыли, определяют коэффициенты относительного сокращения операционных затрат и абсолютной экономичности. Эффективность экономических отношений между предприятиями следует оценивать по норме рентабельности их взаимодействия, которая определяет величину прибыли ведущего предприятия, приходящуюся на 1 грн. прибыли обслуживающего предприятия. Соответственно методу формирования нормы прибыли исследованы организационные условия взаимодействия предприятий.

Установлен принципиальный подход к установлению оптовой цены горной массы в зависимости от качества ее взрывной подготовки. Такой подход будет содействовать повышению нормы рентабельности продукции обоих предприятий. С целью мотивации инновационной активности рассматриваемых предприятий, разработан метод распределения между ними экономического эффекта от внедрения новейших технических решений с учетом коэффициента участия каждого предприятия в получении этого эффекта. Указанный коэффициент рассчитывается в зависимости от численности производственного персонала, величины затрат на инновационное внедрение и привлекательности производимой продукции, а также значимости названных показателей на рассматриваемых предприятиях.

Сформулирован принцип обратного эффекта в результате создания благоприятных условий для производственно-хозяйственной деятельности совместно функционирующих предприятий и установлена целесообразность повышения экономической эффективности взаимодействия путем передачи цеха буровых работ горно-обогатительными комбинатами специализированному предприятию “Кривбассвзрывпром”. Установлена аналитическая закономерность наращивания прибыли КВП за счет вложения дополнительных средств и прибыли от этого вложения в инновационную деятельность, а также срок погашения убытка ГЗК, связанного с повышением рентабельности указанных услуг. Обоснованы принципиальные подходы к управлению эколого-экономическою эффективностью горнодобывающих предприятий Украины и, в частности, железорудных карьеров Кривбасса.

Ключевые слова: горно-обогатительный комплекс, рудное сырье, себестоимость продукции, прибыль, рентабельность производства, экономические отношения.

SUMMARY

Ishchenko N.I. Perfection of economic relations as a way of the profit increase of the enterprises which cooperate in ore mining and processing complex (on an example of Open joint-stock company "Kryvbassvzryvprom"). - The manuscript.

...