Ефективність діяльності підприємств-природокористувачів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658 (043.3)

Спеціальність 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Ефективність діяльності підприємств-природокористувачів

(за матеріалами підприємств Закарпатської області)

Петровці Михайло Михайлович

Ужгород - 2004



Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі економіки, менеджменту та маркетингу Ужгородського національного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Бойко Микола Миколайович,

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Пила Василь Іванович, Науково-дослідний економічний інститут Мінекономіки України, завідувач відділу проблем регіональної економіки

кандидат економічних наук Балян Ануш Валеріївна, Закарпатський інститут агропромислового виробництва УААН України, директор інституту

Провідна установа: Інститут регіональних досліджень НАН України, відділ регіональної екологічної політики, м. Львів.

Захист відбудеться 26.03.2004 р., о 13-30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 в Ужгородському національному університеті за адресою: м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий 25.02.2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради С.С. Слава



Актуальність теми. В умовах трансформації економічних відносин, значного спаду обсягів виробництва однією із головних проблем переходу до соціально орієнтованої конкурентоздатної економіки є підвищення ефективності діяльності підприємств як первинної народногосподарської ланки. Особливої актуальності вона набуває для підприємств-природокористувачів у зв'язку з тим, що реформування економіки України відбувається одночасно із загостренням екологічної та ресурсної кризи, коли від роботи підприємств з використання природних ресурсів у значній мірі залежать не тільки їх збитковість чи прибутковість, але й умови життя більшості населення.

Питання підвищення ефективності діяльності підприємств як засобу виживання в жорсткій конкуренції і однієї з умов сталого розвитку займає важливе місце в сучасних наукових дослідженнях. Теоретичні аспекти функціонування підприємств в умовах переходу до ринкової економіки, вплив організаційно-економічних та соціальних факторів на результати їх господарювання висвітлені в працях О.І. Амоші, С.І. Бандура, Є.І. Бойка, В.М. Геєця, М.І. Долішнього, С.М. Злупка, І.І. Лукінова, В.П. Мікловди, М.І. Пітюлича, В.І. Пили, Я.О. Побурка та інших. Природно-ресурсні аспекти діяльності підприємств знайшли відображення в наукових публікаціях А.В. Балян, М.М. Бойка, О.А. Голуба, С.І. Дорогунцова, В.П. Долинського, В.С. Кравціва, М.А. Лендєла, Ю.В. Манівчука, В.С. Міщенка, М.Ю. Рущака, П.Т. Саблука, І.М. Синякевича, П.Ю. Студеняка, О.І. Фурдичка, С.К. Харічкова та інших.

Разом з тим, незважаючи на значний науковий доробок з цих питань, дослідженнями не охоплено всього спектру проблем діяльності підприємств з використання природних ресурсів у нових умовах господарювання. Крім того, більшістю науковців робиться наголос на регіональних аспектах ефективності використання природних ресурсів, а не на первинній ланці природокористування - підприємстві-природокористувачі.

Особливості функціонування підприємств-природокористувачів, обумовлені характером використовуваних природних ресурсів, недосконалість існуючих економічних методів оптимізації природокористування, небезпечно висока ресурсоємність валового внутрішнього продукту України, диспаритет цін на продукцію природно-ресурсних і обробних галузей об'єктивно викликають необхідність подальшого розвитку теоретичних і методологічних засад ефективності господарювання цих підприємств.

Підвищеної уваги науковців потребують дослідження ефективності діяльності підприємств-природокористувачів Закарпаття у зв'язку з тим, що область, по-перше, є унікальним і одночасно екологовразливим природно-ресурсним та рекреаційним регіоном України, в якому зосереджено 6% потенціалу водних ресурсів, 10,3% лісових та 7,3% природно-рекреаційних ресурсів країни при питомій вазі території 2,1%, по-друге, межує з чотирма державами, на які екологічно впливають результати господарювання підприємств з використання природних ресурсів області, по-третє, природно-ресурсний потенціал регіону все ще використовується недостатньо і нераціонально. Крім того, дослідження ефективності діяльності підприємств Закарпатської області в нових умовах господарювання саме як користувачів природних ресурсів поки що не проводились.

Отже, проблема ефективності функціонування підприємств-природокористувачів вимагає дослідження і обґрунтування відповідних організаційно-правових та економічних засобів поліпшення їх роботи, пошуку методів оптимізації природокористування. Тому розробка теоретичних і практичних аспектів розв'язання цієї проблеми обумовила актуальність теми, мету і завдання дисертації.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і практичних аспектів підвищення ефективності діяльності підприємств-природокористувачів на прикладі Закарпатської області.

Необхідність досягнення поставленої мети обумовило вирішення таких завдань:

дослідити діючу практику оцінки результатів господарювання підприємств-природокористувачів та поглибити суть категорії “ефективність діяльності підприємства-природокористувача”;

обґрунтувати роль економічної оцінки природних ресурсів у підвищенні ефективності функціонування підприємств-природокористувачів;

обґрунтувати критерії і показники ефективності роботи підприємств з використання природних ресурсів з урахуванням нових умов господарювання та в залежності від виду об'єкта природно-ресурсного потенціалу; природокористувач господарювання економічний

дослідити загальні закономірності та особливості ефективності діяльності підприємств з використання природних ресурсів Закарпатської області в умовах переходу до ринкової економіки;

розглянути організаційно-правові засади підвищення ефективності роботи підприємств-природокористувачів та економічні методи оптимізації природокористування підприємств;

розробити методику комплексної оцінки ефективності діяльності підприємств-природокористувачів.

Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні і методичні засади ефективності функціонування підприємств-природо-користувачів.

Об'єктом дослідження є діяльність підприємств-природокористувачів Закарпатської області.

Методологія дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи стали сучасні теорії ринкової економіки, концепції еколого-безпечного природокористування, теорія менеджменту і маркетингу, методи системного підходу в наукових дослідженнях та економіко-статистичного аналізу.

Інформаційною базою дослідження були роботи вітчизняних та зарубіжних вчених і фахівців з питань ефективності діяльності підприємств, закони і нормативні акти України, дані державної статистичної звітності та результати власних досліджень і спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає у такому:

вперше визначено і обгрунтовано категорії сталого і екодеструктивного використання природних ресурсів підприємствами-природокористувачами на базі їх кількісної характеристики із застосуванням інтегральних індексів сталості, а також розроблено модель комплексної оцінки ефективності діяльності підприємств-природокористувачів з використанням розрахованих по рівню і приросту трьох груп показників: економічних, соціальних, екологічних;

дістав подальший розвиток категоріальний аппарат, пов'язаний із визначенням сутності поняття “ефективність діяльності підприємства-природокористувача”, та уточнено її критерії і показники в умовах становлення ринкової економіки;

запропоновано єдиний для всіх видів природних ресурсів методологічний підхід до їх оцінки на основі диференціальної ренти, а також вдосконалення існуючої методики вартісної оцінки введенням плати за виконання природним ресурсом функції капіталу і розроблено методи встановлення та справляння платежів за лісові недеревні ресурси місцевого значення;

запропоновано класифікацію підприємств-природокористувачів та факторів ефективності їх діяльності за характером походження, способом впливу на результати господарювання і видом використовуваних ними природних ресурсів;

сформульовано основні закономірності розвитку природно-ресурсних галузей економіки області в умовах переходу до ринкової економіки, виявлено дію негативних факторів, що спричинили спад обсягів виробництва та зниження ефективності роботи підприємств-природокористувачів, а також розроблено рекомендації по підвищенню результативності їх функціонування;

розроблено метод формування ефективного власника за критерієм відповідності структури співвласників приватизованого підприємства-природокористувача структурі його виробничо-господарських зв'язків у галузі та регіоні, а також механізм комплексного управління ефективністю використання ним природних ресурсів;

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних підходів до вирішення проблем ефективності господарювання та рекомендацій щодо шляхів і засобів поліпшення результативності роботи підприємств-природокористувачів.

Дисертаційні рекомендації автора були використані Закарпатською облдержадміністрацією для ініціювання і обґрунтування прийняття двох постанов Кабінету Міністрів України: “Про затвердження диференційованих нормативів плати за користування надрами для видобування мінеральних підземних вод” від 7 березня 2000 року №456 та “Про вдосконалення порядку видачі спеціальних дозволів (ліцензій) на користування родовищами мінеральної води” від 2 березня 1998 року №260 (довідка №94 від 28 квітня 2003 року, копія листа Мінекобезпеки в Кабінет Міністрів України № 14-1/2-3-856 від 17 вересня 1998 року).

Ряд положень та висновків дисертації використані Закарпатською облдержадміністрацією під час розробки програм соціально-економічного розвитку області та Концепції сталого розвитку Закарпаття (довідка №10/131 від 16 червня 2003 року).

Результати дослідження прийняті до впровадження в обласному комунальному підприємстві “Води Закарпаття” (довідка №121 від 16 червня 2003 року), санаторії “Квітка полонини” (довідка №37 від 14 травня 2003 року), управлінні лісового господарства (довідка №134 від 21 травня 2003 року).

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались на регіональній науково-практичній конференції “Сучасний стан, напрямки відновлення та перспективи розвитку харчової і переробної промисловості Закарпаття” (Ужгород, 1998 р.), міжнародній науково-практичній школі для молодих вчених і спеціалістів “Природні екосистеми Карпат в умовах посиленого антропогенного впливу” (Ужгород, 2001 р.), регіональній науково-практичній конференції “Стратегія сталого розвитку: еколого-економічні та соціальні моделі” (Ужгород, 2001 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Кращий досвід місцевого самоврядування і розвитку” (Ужгород, 2001 р.), міжнародній конференції “Гори і люди” (Рахів, 2002 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 27 наукових статей, у тому числі 8 одноосібно у фахових виданнях, а також видано у співавторстві 3 книги загальним обсягом 22 друковані аркуші, одноосібно - 1 книгу обсягом 13 друкованих аркушів.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 167 сторінках основного тексту, який складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Основна частина дисертації містить 22 таблиці, 16 рисунків. Додатки складають 2 рисунки та 49 таблиць.



Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету, об'єкт і предмет, завдання дослідження та показано наукову новизну і практичне значення роботи.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади оцінки ефективності діяльності підприємств-природокористувачів” - розкрито сутність та особливості функціонування підприємств-природокористувачів, факторів і критеріїв ефективності їх господарювання в умовах переходу до ринкової економіки.

У роботі показано, що для оцінки діяльності підприємств-природокористувачів в умовах переходу до ринкової економіки необхідне уточнення і розширення категорії ефективності з врахуванням нових індикаторів ринкового середовища, специфіки діяльності підприємств у залежності від виду, якості природних ресурсів та інших природно-економічних факторів їх функціонування.

Вивчення цих особливостей функціонування підприємств з використання природних ресурсів дозволило поглибити суть категорії “ефективність діяльності підприємств-природокористувачів”, під якою ми розуміємо здатність підприємства успішно забезпечувати виконання поставлених суспільно корисних цілей сталого використання природних ресурсів при відносно мінімальних витратах всього комплексу задіяних ресурсів.

Виходячи із такого визначення ефективності діяльності підприємств-природокористувачів та положень, проголошених Конференцією ООН в Ріо-де-Жанейро (червень, 1992 р.), для оцінки стану використання природних ресурсів запропоновано категорії сталого і екодеструктивного використання суб'єктами господарювання природних ресурсів, суть яких полягає в порівнянні витрат природного ресурсу з результатами його використання. Оцінка ефективності використання підприємством природних ресурсів має враховувати і ступінь сталості, тобто враховувати коефіцієнт сталості використання природних ресурсів підприємством-природокористувачем Кс, який пропонується визначати за формулою:

Кс = С : Н,

де С - інтегрований показник сталого використання природних ресурсів;

Н - інтегрований показник екодеструктивного використання природних ресурсів.

Інтегрований показник сталого використання розрахований за формулою:

С = і (m) ? і (n) ,

де і (m) - індекс віддачі одиниці природного ресурсу;

і (n) - індекс обсягів відтворення природного ресурсу.

Iнтегрований показник екодеструктивного використання природних ресурсів визначаємо за формулою:

Н = і (f) ? і (t),

де і (f) - індекс обсягів використання природного ресурсу;

і (t) - індекс обсягів забруднення навколишнього середовища.

У разі використання підприємством кількох видів природних ресурсів загальний коефіцієнт визначається як їх сума.

На основі визначення рівня сталості використання підприємством природних ресурсів розроблена матриця для стратегічного планування переходу його підрозділів до сталого використання природних ресурсів.

Визначення ефективності діяльності підприємств-природокористувачів потребує здійснення економічної оцінки використовуваних ними природних ресурсів. Дослідження існуючої теорії і практики економічної оцінки природних ресурсів дало можливість запропонувати єдиний для всіх видів природних ресурсів методологічний підхід до оцінки на основі диференціальної ренти та вдосконалення існуючої методики вартісної оцінки введенням плати за виконання природним ресурсом функції капіталу за формулою:

У розділі наведено розрахунки грошової оцінки різних видів природних ресурсів Закарпатської області за допомогою запропонованої методики, побудованої на базі рентної концепції, а також запропоновано методику встановлення та справляння платежів за лісові недеревні ресурси місцевого значення через визначення диференціальної ренти в низинних, передгірських та гірських природно-економічних зонах області.

Запропонована плата за користування лісовими ресурсами місцевого значення визначається за формулою:

tі = Ді + Піф,

де tі - такса і-го виду лісових ресурсів, грн./га;

Ді - диференціальний доход з гектара і-го виду лісових ресурсів, грн./га;

Піф - плата за функцію капіталу, яку виконують ресурси на гірших угіддях, грн./га.

Для збільшення можливості управління факторами ефективності діяльності підприємств-природокористувачів визначені головні чинники впливу на неї та розроблено класифікацію підприємств-природокористувачів і факторів підвищення ефективності їх роботи.

У другому розділі - “Аналіз ефективності функціонування підприємств з використання природних ресурсів Закарпаття” - досліджено особливості функціонування підприємств-природокористувачів у залежності від виду використовуваних ресурсів та вплив трансформації відносин власності і демонополізації природокористування на результати їх діяльності.

Дослідження діяльності підприємств з використання різних видів природних ресурсів виявило загальні макроекономічні фактори впливу на ефективність їх функціонування, притаманні всім типам підприємств-природокористувачів, та особливі фактори ефективності діяльності, властиві тільки підприємствам Закарпатської області і окремим видам природних ресурсів.

Аналізом на різних етапах аграрної реформи дії зазначених факторів на ефективність функціонування підприємств-землекористувачів, які відрізняються одне від одного економічною оцінкою використовуваних ними земель, розмірами сільгоспугідь, природно-економічними зонами та спеціалізацією виробництва, доведено, що головна роль у спаді виробництва і зменшенні ефективності діяльності сільгосппідприємств області в умовах переходу до ринкової економіки належить макроекономічним кризоутворюючим факторам. Вплив же таких специфічних факторів ефективності діяльності сільгосппідприємств Закарпаття, як природно-економічні зони, малоземелля, рівень родючості сільгоспугідь позначились тільки на глибині та темпах кризових явищ, найбільше вразивши сільгосппідприємства гірської природно-економічної зони.

У розділі виділено також особливості динаміки темпів виробництва сільгосппідприємств та зменшення з 45% у 1990 р. до 6% у 2002 р. їх питомої ваги у валовій продукції сільського господарства області за час аграрної реформи і показано, що після реформування колективних сільськогосподарських підприємств на основі приватної власності на землю і майно припинився спад виробництва сільгосппідприємствами таких найбільш прибуткових видів продукції рослинництва, як пшениця, кукурудза на зерно, картопля, виноград і за рахунок цього зросла рентабельність їх виробництва. Підвищення ефективності діяльності сільгосппідприємств після переходу на приватне господарювання досягається в основному не завдяки технічному переоснащенню виробництва та якісному вдосконаленню технологій, а за рахунок жорсткої економії, посилення трудової дисципліни, скорочення витрат на соціальні потреби та переходу на виробництво конкурентоздатної продукції.

Для кількісної оцінки щільності зв'язку між окремими показниками ефективності діяльності сільгосппідприємств на першому та другому етапах аграрної реформи розраховано лінійні коефіцієнти кореляції (r) за формулою:

,

де n - число спостережень;

х та у - значення фактора і показника.

Розрахунки показали наявність лінійного зв'язку площі сільгоспугідь, урожайності, собівартості і обсягів валової продукції з рентабельністю виробництва у більшості сільгосппідприємств Хустського та Виноградівського районів.

Вивчення діяльності підприємств-лісокористувачів в умовах переходу до ринкової економіки показало, що поруч з негативним впливом загальнодержавних факторів економічної кризи непослідовне і науково не обґрунтоване реформування лісопромислового комплексу Закарпаття в першій половині 90-х років порушило існуючу інтеграцію колишніх лісокомбінатів, деревообробних, меблевих та лісохімічних підприємств. Це призвело до значного скорочення обсягів лісозаготівель і глибокої переробки деревини, спаду меблевого виробництва, втрати зовнішніх і внутрішніх ринків збуту продукції та послаблення державного контролю за використанням лісових ресурсів. Одержала дозвіл на лісозаготівлі значна кількість малопотужних неспеціалізованих підприємницьких структур (рис.1), нездатних і незацікавлених забезпечити дотримання всіх вимог технології лісоексплуатації з врахуванням екологічної безпеки в гірських умовах. Ефективність їх діяльності залишилась високоприбутковою тільки за рахунок недотримання вимог правил експлуатації, безкоштовного використання лісової виробничої інфраструктури колишніх лісокомбінатів та привласнення значних розмірів диференціальної лісової ренти (45 грн./куб. м), яку держава як власник лісів у зв'язку з недосконалістю чинного законодавства вилучає лише частково.

Рис. 1. Динаміка кількості лісозаготівельників, які працювали у головному користуванні лісу Закарпатської області

Дослідження ефективності діяльності підприємств-надрокористувачів області показало, що для більшості з них характерні незначні обсяги виробництва (близько 700 тис.грн./рік) та мала (до 50 чол.) чисельність працюючих, що негативно позначається на собівартості продукції, використанні основних фондів та загальних фінансових результатах їх діяльності. За останні роки відбувається падіння обсягів виробництва добувної галузі і зниження її питомої ваги в промисловості з 3,7% в 2000 році до 1,6% в 2002 році, залишається низькою інвестиційна привабливість видобувних підприємств.

Серед підприємств-надрокористувачів найбільш істотні зміни відбулися на підприємствах з використання мінеральних вод. Унікальні лікувально-смакові властивості та популярність Закарпатських мінеральних вод, ініційовані областю зміни законодавства щодо порядку ліцензування сприяли тому, що в другій половині 90-х років різко зросла (з 16 у 1996 році до 45 у 2000 році) кількість суб'єктів підприємницької діяльності з використання мінвод, які шляхом залучення понад 60 млн грн. вітчизняних та іноземних інвестицій побудували сучасні цехи та заводи розливу мінвод. Однак природно-ресурсний потенціал родовищ мінеральних вод освоюється підприємствами-надрокористувачами області поки що недостатньо, тільки на 16% запасів.

У третьому розділі - “Шляхи підвищення ефективності діяльності підприємств-природокористувачів” - розглянуто організаційно-правові засоби підвищення ефективності роботи підприємств та економічні методи оптимізації природокористування, розроблено методику комплексної оцінки ефективності функціонування підприємств з використання об'єктів природно-ресурсного потенціалу.

З метою подолання спаду обсягів виробництва підприємств-природокористувачів та забезпечення успішного їх функціонування обґрунтовано необхідність підвищення ролі таких загальноприйнятих макро- і мікроекономічних важелів, як державна підтримка вітчизняного товаровиробника шляхом стимулювання експорту і обмеження імпорту, державного замовлення на основну сільгосппродукцію, розвитку лізингу ресурсозберігаючої техніки, впровадження передового досвіду маркетингових досліджень, залучення вітчизняних та іноземних інвестицій під реконструкцію та реструктуризацію морально і фізично застарілих виробництв, вдосконалення організації праці та управління.

У сукупності запропонованих у розділі організаційно-правових засобів, обумовлених особливостями лісових ресурсів Закарпаття, обґрунтовано необхідність запровадження насамперед ринкових конкурентних засад розподілу лісосічного фонду методом лісових блоків та довгострокової оренди, формування інфраструктури ринку лісової продукції та лісотериторіальних послуг, забезпечення технологічної кооперації підприємств-лісокористувачів та створення потужної фінансово-промислової групи лісового комплексу області.

Виходячи із особливостей землекористування Закарпаття (малоземелля, гірський рельєф, прикордонне розташування), обґрунтовано підвищення ефективності функціонування сільгосппідприємств шляхом приведення структури сільськогосподарського виробництва у відповідність з якісними та кількісними параметрами земельних ресурсів області, новою кон'юнктурою аграрного ринку, тобто наданням пріоритетності вирощуванню таких трудомістких культур, як овочі, тютюн, виноград, плодоягідні насадження. Крім того, розвиток трудомісткого сільськогосподарського виробництва здатний поглинути до 15% економічно активного населення, що в умовах високого рівня безробіття області надзвичайно актуально.

Крім галузевих засобів підвищення ефективності функціонування підприємств-природокористувачів запропоновано такі міжгалузеві, як метод формування ефективного власника за критерієм відповідності структури співвласників приватизованого підприємства структурі його виробничо-господарських зв'язків у галузі і регіоні та механізм комплексного управління ефективністю використання природних ресурсів підприємства.

Розроблений у розділі механізм комплексного управління ефективністю використання природних ресурсів (МКУ ЕВПР) - це сукупність процесів впливу підприємства на результати своєї діяльності щодо видобутку, переробки, відтворення та охорони природних ресурсів (рис.2).

Він будується на принципах комплексності, здійснення управління на всіх стадіях виробництва і рівнях управління підприємством, побудови організаційно-технічної основи механізму на базі стандартів всіх категорій (ISО 14000, ДСТУ, СТП) та принципі матеріального і морального стимулювання за підвищення ефективності, виконання вимог всіх стандартів механізму комплексного управління.

Управління ефективністю використання природних ресурсів здійснюється шляхом виконання керівниками підприємства, його структурних підрозділів регламентованих стандартами підприємства та іншими нормативними документами процесів впливу на результати діяльності підприємства.

У зв'язку з відсутністю єдиного і всеохоплюючого критерію ефективності діяльності підприємства обґрунтовано необхідність комплексної оцінки результатів роботи підприємств-природокористувачів та розроблено методику її визначення на основі індексів ефективності трьох груп показників: економічних, соціальних, екологічних. Згідно з цією методикою для всіх досліджуваних підприємств визначається коефіцієнт наближення значення даного показника до максимального його значення серед підприємств за формулою:

де Ii - індекс ефективності діяльності і-го підприємства за даним показником;

Еі - значення показника для і-го підприємства;

Еmax - максимальне значення показника.

Визначається рейтинг підприємства-природокористувача за значенням обраного показника. Розраховується рейтинг підприємства окремо за групою економічних, екологічних і соціальних показників, а також середньоарифметичне значення індексів ефективності підприємств за всіма показниками і визначається їх рейтинг.

Індекси ефективності дають можливість оцінити стан результативності окремих напрямів роботи підприємств, зокрема рівень рентабельності та віддачу одиниці природного ресурсу підприємства (рис.3).

Рис.2. Індекси ефективності за показниками рентабельності та обсягів мінводи на одиницю наданих послуг (за рівнем показників)

Агреговані висновки про результати діяльності підприємств-природокористувачів можна зробити на підставі комплексної оцінки (див. таблицю).

Дослідження динаміки ефективності діяльності підприємств-природокористувачів в умовах значного спаду та нестабільності виробництва привели до висновку про те, що комплексна оцінка ефективності їх роботи за рівнем показників, досягнута на ту чи іншу дату, неповністю характеризує стан результативності функціонування. Більш об'єктивно характеризує стан ефективності функціонування підприємств рейтинг, визначений із врахуванням як рейтингу за рівнем показників, так і рейтингу за приростом показників, тобто загальний рейтинг. Загальний індекс ефективності діяльності підприємства-природокористувача розраховується як сумарна кількість індексів за рівнем і приростом, поділена на кількість показників. Рейтинг за приростом визначається через індекси темпів зростання показників ефективності до відповідного періоду попереднього року.

Практичне застосування методики комплексної оцінки ефективності діяльності підприємств-природокористувачів чітко виявляє тенденції їх розвитку, вузькі місця в роботі, резерви та напрями зростання ефективності і дає можливість керівництву підприємства оперативно реагувати на зміни результативності господарювання та вносити відповідні корективи в організацію виробництва, управління підприємством.

Комплексна оцінка ефективності діяльності санаторіїв (за приростом показників)

Назва підприємства-природокористувача, санаторію	Індекси ефективності за окремими показниками	Інтегральний індекс	Рейтинг підприємства (за приростом)
	Темпи обсягів послуг на одного працюючого	Темпи послуг на один куб.м мінводи	Темпи рентабельності	Темпи прибутку на одного працюючого	Темпи прибутку на один куб.м мінводи	Темпи податків на одного працюючого	Темпи податків на один куб.м мінводи	Темпи робочих місць на одну тис. куб.м мінводи	Темпи обсягів мінводи на 100 тис. грн. послуг	Темпи забруднення довкілля	Темпи обсягів послуг
“Синяк”	0,95	0,65	0,81	0,13	0,16	0,76	0,73	0,58	0,73	0,55	0,91	0,63	3
“Поляна”	0,89	0,49	1,00	1,00	1,00	0,29	0,24	0,47	0,55	0,43	0,89	0,66	2
“Сонячне Закарпаття”	1,00	0,36	0,61	0,24	0,16	1,00	0,53	0,31	0,40	0,33	1,00	0,54	4
“Квітка полонини”	0,85	1,00	0,33	0,18	0,40	0,58	1,00	1,00	1,00	1,00	0,80	0,74	1
“Шаян”	0,78	0,52	0,24	0,05	0,06	0,65	0,62	0,56	0,57	0,51	0,72	0,48	5
“Верховина”	0,71	0,46	0	0	0	0,89	0,87	0,55	0,53	0,56	0,66	0,47	6

Висновки

Результати виконаних у дисертаційній роботі досліджень дали змогу сформулювати такі основні висновки і пропозиції:

1. У сучасних умовах формування ринкових відносин, значного спаду обсягів виробництва зростає роль і значення проблеми підвищення ефективності діяльності підприємств як головної ланки економіки. Особливої актуальності вона набуває для підприємств-природокористувачів у зв'язку з тим, що реформування економіки України відбувається одночасно із загостренням екологічної та природно-ресурсної кризи, коли від роботи підприємств з використання природних ресурсів у значній мірі залежить не тільки їх збитковість чи прибутковість, але й умови життя населення. Успішна робота підприємств-природокористувачів дозволить вирішити проблеми зниження ресурсомісткості товарів і послуг та переходу економіки країни до сталого розвитку.

2. Дослідження діяльності підприємств-природокористувачів показали, що ефективність їх роботи залежить як від загальних факторів, що визначають результати роботи всіх промислових підприємств, так і від специфічних, обумовлених особливостями процесу природокористування та видом використовуваних природних ресурсів. Запропонована класифікація факторів ефективності діяльності та типів підприємств-природокористувачів збільшує можливості управління ними відповідно до стратегічних цілей кожного підприємства.

З метою посилення впливу економічної оцінки природних ресурсів на захист їх від нераціонального використання, на стимулювання підвищення ефективності функціонування підприємств-природокористувачів запропоновано вдосконалення економічної оцінки природно-ресурсного об'єкта на основі рентної концепції. Запропоновано також метод оцінки рівня сталості використання підприємством природних ресурсів введенням категорії сталого і екодеструктивного використання об'єктів природно-ресурсного потенціалу та їх кількісної характеристики шляхом розрахунку інтегральних індексів сталості.

3. На основі аналізу оцінки результатів діяльності підприємств-природокористувачів із застосуванням розробленої системи критеріїв і показників ефективності доведено, що головною причиною спаду обсягів виробництва і зменшення ефективності їх роботи в умовах переходу до ринкової економіки стали макроекономічні кризоутворюючі фактори, а вплив специфічних регіональних факторів позначився тільки на глибині та темпах кризових явищ, а також виявлено основні недоліки і невирішені проблеми роботи підприємств та визначено шляхи і засоби підвищення результативності їх господарювання із врахуванням особливостей земле-, лісо-, надрокористування Закарпаття. Пріоритетними напрямками підвищення ефективності діяльності підприємств-природокористувачів області визначено:

- запровадження ринкових конкурентних засад у розподілі лісосічного фонду, використання підприємствами лісового комплексу новітніх еколого безпечних у гірських умовах технологій заготівлі та поглиблення переробки деревини;

- приведення структури сільськогосподарського виробництва підприємств-землекористувачів у відповідність з якісними та кількісними показниками земельних ресурсів області і новою кон'юнктурою аграрного ринку, надання переваги вирощуванню трудомістких сільгоспкультур;

- виробництво екологічно чистої сільгосппродукції та державна підтримка підприємств-природокористувачів гірської природно-економічної зони області;

- збільшення обсягів видобутку найпотужніших і єдиних з діючих в Україні родовищ цеолітів, перлітів, баритів, золотополіметалевих руд та використання мінеральних вод.

Обгрунтовано необхідність вирішення проблеми створення рівних конкурентних умов функціонування підприємств-природокористувачів шляхом вилучення державою як власником природних ресурсів диференціальної ренти та впровадження різноманіття форм власності на них.

4. У дисертації запропоновано метод формування ефективного власника підприємства-природокористувача за критерієм відповідності структури співвласників приватизованого підприємства структурі його виробничо-господарських зв'язків у галузі та регіоні функціонування, коли розподіл прав власності на об'єкт приватизації здійснюється насамперед між суб'єктами підприємницької діяльності, пов'язаними між собою виробничою кооперацією, тісними взаємовигідними фінансово-економічними стосунками і зацікавленими в його успішній роботі.

5. На основі системного підходу до забезпечення ефективного функціонування підприємств-природокористувачів розроблено механізм комплексного управління ефективністю використання природних ресурсів, запровадження якого на підприємствах сприяє не тільки оптимізації використання природних ресурсів, але й поліпшенню всієї роботи підприємства, виявленню і задіянню резервів усіх підрозділів, кожного працівника підприємства.

6. Обґрунтовано, що оцінка ефективності діяльності підприємства, раціональності використання ним природних ресурсів є важливим засобом виявлення вузьких місць у роботі, резервів та напрямів підвищення ефективності, дає можливість оперативно реагувати на зміни результативності господарювання і вносити відповідні корективи в організацію виробництва та управління підприємством.

З цією метою в дисертації розроблено методику комплесної оцінки ефективності діяльності підприємства-природокористувача, побудованої на основі індексів ефективності трьох груп показників: економічних, соціальних, екологічних. Запропоновано три види комплексної оцінки: за рівнем показників ефективності, за приростом, інтегральну.



Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Петровці М.М. Використання природних ресурсів при транскордонному співробітництві// Економіка АПК.- 2001. - № 1. - С. 63-66.

2. Петровці М.М. Особливості землекористування Закарпаття в контексті європейської інтеграції // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Економіка”. Випуск 8. - Ужгород, 2001. - С.25-27.

3. Петровці М.М. Особливості економічної оцінки лісових ресурсів місцевого значення: застосування нових методичних підходів// Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Економіка”. Випуск 9. -Ужгород, 2001. - С. 151-159.

4. Петровці М.М. Раціональне використання підприємствами природних ресурсів як фактор екологічної безпеки // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Біологія”. Випуск 9.- Ужгород, 2001. - С. 37-41.

5. Петровці М.М. Управління ресурсокористуванням у контексті сталого розвитку // Стратегія сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі. Матеріали регіональної науково-практичної конференції.30 листопада 2001 року. - Ужгород: Патент, 2001. - С. 83-96.

6. Петровці М.М. Особливості рентних відносин у системі природокористування перехідної економіки //Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Економіка”. Випуск 11. - Ужгород, 2002. - С.9-13.

7. Петровці М.М., Товканець С.А. Ефективність використання і охорони природних ресурсів Закарпаття //Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Економіка”. Випуск 12. - Ужгород, 2002. - С.18-22.

8. Особисто здобувачем запропоновано систему показників ефективності використання підприємствами природних ресурсів.

9. Долинський В.П., Петровці М.М. Економічна оцінка прісноводних рибогосподарських водоймищ Закарпаття // Економіка АПК. - 2003. - №4. - С.66-68.

10. Особисто здобувачем проаналізовано існуючі концепції економічної оцінки природних ресурсів та запропоновано формулу визначення ціни рибогосподарського водоймища.

11. Петровці М.М. Комплексна оцінка ефективності діяльності підприємств з використання природних ресурсів // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Економіка”. Випуск 13. - Ужгород, 2003. - С. 94-100.

12. 10.Петровці М.М. Вплив демонополізації природокористування на ефективність діяльності підпиємств-природокористувачів // Економіка АПК. - 2003. - №7. - С.20-23.



Анотація

Петровці М.М. Ефективність діяльності підприємств-природо-користувачів (за матеріалами підприємств Закарпатської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Ужгородський національний університет, Ужгород, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню проблеми підвищення ефективності діяльності підприємств-природокористувачів в умовах переходу до ринкової економіки. З метою збільшення можливостей впливу на результати господарювання розроблено класифікацію факторів ефективності діяльності підприємств-природокористувачів, вдосконалено вартісну оцінку природно-ресурсних об'єктів, запропоновано методику встановлення та справляння плати за використання лісових ресурсів місцевого значення на основі рентної концепції. У роботі проаналізовано основні недоліки і невирішені проблеми роботи підприємств-природокористувачів, визначено шляхи і засоби підвищення результативності їх господарювання із врахуванням особливостей земле-, лісо-, надрокористування Закарпаття. Обґрунтовано доцільність підвищення ефективності діяльності підприємств-природокористувачів застосуванням методу формування ефективного власника за критерієм відповідності структури співвласників приватизованого підприємства структурі його виробничо-господарських зв'язків у галузі і регіоні та комплексної оцінки ефективності функціонування підприємств-природокористувачів. Розроблено механізм комплексного управління використанням природних ресурсів підприємства та запропоновано кількісну характеристику рівня сталості їх використання.

Ключові слова: ефективність, комплексна оцінка, підприємство-природокористувач, оптимізація природокористування, рента.



Петровци М.М. Эффективность деятельности предприятий-природопользователей (на материалах предприятий Закарпатской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. - Ужгородский национальный университет, Ужгород, 2004.

В диссертации рассмотрены вопросы повышения эффективности работы предприятий-природопользователей в зависимости от макроэкономических, региональных и микроэкономических факторов. С целью усиления влияния экономической оценки природных ресурсов на защиту их от нерационального использования, на стимулирование повышения эффективности функционирования предприятий-природо-пользователей предложено усовершенствование стоимостной оценки на основе рентной концепции.

В результате комплексного анализа результатов деятельности предприятий-природопользователей в условиях перехода к рыночной экономике с применением разработанной системы критериев и показателей эффективности выявлены основные недостатки и нерешенные проблемы работы предприятий по использованию природных ресурсов и определены пути и способы повышения результативности их хозяйствования с учетом особенностей земле-, лесо-, недропользования Закарпатской области. В системе предложенных способов повышения эффективности функционирования предприятий-природопользователей, обусловленных региональной спецификой природно-ресурсного потенциала области, обосновано приоритет таких направлений, как внедрение рыночных конкурентных начал в распределение лесосечного фонда и использование предприятиями лесного комплекса в горных условиях лесозаготовительных и экологобезопасных технологий, а также развитие трудоемкого сельскохозяйственного производства, выращивание экологически чистой сельхозпродукции, государственная поддержка товаропроизводителей горных районов. Аргументирована необходимость изъятия государством как собственником природных ресурсов дифференциальной ренты І с целью создания равных конкурентных условий хозяйствования предприятиям-природопользователям.

В диссертации предложено метод формирования эффективного собственника предприятия-природопользователя по критерию соответствия структуры совладельцев приватизированного предприятия структуре его производственно-хозяйственных связей в отрасли и регионе. Системный подход к обеспечению эффективного функционирования предприятий-природопользователей позволил разработать механизм комплексного управления использованием природных ресурсов предприятия, созданный на базе стандартов, регламентирующих все процессы влияния предприятия на результаты своей деятельности по добыче, переработке, восстановлению и охране природных ресурсов. Обосновано роль и значение оценки эффективности деятельности предприятия, рациональности использования им природных ресурсов как важного способа выявления узких мест в работе, резервов и направлений повышения эффективности. С этой целью в диссертации разработано методику комплексной оценки эффективности деятельности предприятий-природопользователей на основе индексов эффективности трех групп показателей: экономических, социальных, экологических. Предложено оценку уровня устойчивости использования предприятием природных ресурсов введением понятий устойчивого и экодеструктивного использования объектов природно-ресурсного потенциала, а также метод определения их количественной характеристики путем расчета интегральных индексов устойчивости.

Ключевые слова: эффективность, комплексная оценка, предприя-тие-природопользователь, оптимизация природопользования, рента.



Summary

Petrovtsi M.M. The activities' effectiveness of enterprises -users of natural resources (on the materials of Transcarpathia's enterprises). - Manuscript.

The Dissertation for the Candidate of Economic Sciences, Speciality 08.06.01 - Economics, Organization and Management of Enterprises. - Uzhhorod National University, Uzhhorod, 2004.The dissertation is devoted to the investigation of the problem concerning increasing the effectiveness of enterprises - users of natural resources under the conditions of transition to market economy. With the aim of raising the possibilities of influence on the results of management there has been worked out the classification of raising effectiveness factors for enterprisers that use natural resources, there has been improved a cost estimation of natural resources objects, there has been put forward a set of techniques dealing with imposing and charging payments for using wood resources of the local importance on the basis of the conception of rent.There have been analysed the main drawbacks and yet unsolved problems in the activities of enterprises using natural resources, there have been defined ways and devices of increasing resultativeness of their work, taking into account the specific features of land, wood, earth resources use in Transcarpathia. There has been substantiated the expedience of increasing effectiveness of enterprises' activities with natural resources use by means of using the method of forming the effective owner according to the criterion of the correspondence of the co - owners' structure to the structure of its production - manufacturing ties in the very branch and in the region as well as the complex effectiveness estimation as regards the functioning of the enterprises using natural resources .There has been worked out a mechanism of the many-sided management of natural resources use by the enterprise and there has been offered a quantitative characteristics of the stability level of their use. Key words : effectiveness, complex estimation, the enterprise - natural resources user, natural resources use optimization, rent.

Размещено на Allbest.ru

...