Захист відбудеться 26 травня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.051.01 у Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, великий зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Овечко Г. С.

Актуальність теми дослідження. В умовах формування ринкової економіки в Україні гостро постають питання про головні орієнтири соціально-економічних перетворень, їх зміст і спрямованість. Досвід розвинених країн світу свідчить, що таким орієнтиром повинен стати пріоритетний розвиток людини і її свідомості в системі джерел саморозвитку суспільства. Найкращим орієнтиром розвитку української економіки є така суспільна система, яка забезпечує високу якість життя, здорове навколишнє середовище і створює умови для реалізації сутнісних сил людини, забезпечуючи відповідні мотиваційні механізми.

На наш погляд, це повинна бути така економічна система, у якій виробничі відносини й механізми господарювання забезпечують практичне підпорядкування відтворювальних процесів завданням розвитку особистості, подоланню відчуження людини від результатів праці, засобів виробництва, природи, культури, суспільства і яку, в такому розумінні, можна назвати соціально-орієнтованою економікою чи “економікою для людини”. При цьому основою формування такої економіки і її метою є могутній і розвинений середній клас, який у розвинених країнах світу виступає активним учасником економічних процесів, зосереджує в собі найбільш високоосвічену частину населення.

Інтерес до вивчення середнього класу в Україні спостерігається лише в останні 10 років, але більшість досліджень має соціологічну спрямованість. В даному зв'язку значної уваги заслуговують праці Е.І. Головахи, С.А. Макєєва, Т.М. Чернецької і Е.А. Якуби.

Розглядом окремих економічних аспектів середнього класу займаються також українські економісти, серед яких О.І. Барановський, А.С. Гальчинський, В.М. Геєць, І.В. Герасимчук, В.П. Кузьменко, Е.М. Ліанова.

Вивчення середнього класу в радянський період проходило в межах критики ”буржуазних” концепцій середнього класу. Застосування політико-економічного аналізу до вивчення середнього класу більшою мірою обмежувалося вивченням дрібної буржуазії як соціально-економічної форми дрібнотоварного укладу економіки, що в сучасних умовах є недостатнім. Особливий внесок у вивчення цих питань зробили А.А. Арзуманян, А.Б. Вебер, Н.С. Застенкер, І.І. Іноземцев, П.М. Лукін, С.Н. Мельников, А.Г. Мілейковський, С.Н. Надель, А.М. Румянцев.

Незважаючи на те, що в світовій та вітчизняній науці накопичено певний матеріал з означеної проблеми, в цілому вона залишається недостатньо вивченою. Зокрема, більшість досліджень західних та вітчизняних вчених присвячена розгляду середнього класу з точки зору нерівності у доходах чи професійної приналежності. Але для перехідних економік більш важливим є вивчення і обґрунтування сутнісних ознак середнього класу як економічної категорії, що дозволяє виявити закономірності та умови його формування й розвитку. Актуальність зазначених проблем, необхідність їхнього подальшого розвитку й обумовили вибір теми дисертаційного дослідження, визначили його мету і завдання, логіку і структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до планів наукових досліджень Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту в межах держбюджетної теми “Дослідження потенціалу розвитку малого підприємництва в промислово розвиненому регіоні (на прикладі Дніпропетровської області)”, державний реєстраційний номер 0101V004077. Внесок автора полягає у визначенні основних напрямків становлення середнього класу, умовою формування та розвитку якого в Україні виступає мале підприємництво.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розкриття економічної сутності середнього класу, особливостей його прояву й функціонування в сучасній економіці, закономірностей, факторів і умов, що визначають його становлення і розвиток.

Виходячи з поставленої мети, задачами дослідження є:

провести критичний науковий аналіз теорій і концепцій середнього класу;

розкрити економічний зміст категорії “середній клас”, особливості і форми його прояву в сучасній економіці;

дослідити роль і місце середнього класу в сучасних відтворювальних процесах;

визначити основні напрямки удосконалювання організаційно-економічних умов, що сприяють реалізації економічних суб'єктів середнього класу;

з'ясувати пріоритетні напрямки удосконалювання інституціональних умов для формування і розвитку середнього класу.

Об'єктом дисертаційного дослідження виступає сукупність зовнішніх і внутрішніх економічних відносин, пов'язаних із формуванням і розвитком середнього класу, а також його інституціональне середовище.

Предметом дослідження є закономірності й особливості формування й розвитку середнього класу в сучасній економіці.

Методи дослідження. Науково-теоретичною і методологічною базою дисертаційного дослідження є системне, загальнотеоретичне осмислення об'єктивних історичних процесів виникнення й розвитку середнього класу, що засноване на застосуванні загальнонаукових та специфічних - приватно-наукових, дисциплінарних і міждисциплінарних підходів, методів і принципів. Теоретичною і методологічною основою дослідження виступають досягнення вітчизняної і зарубіжної економічної науки, які викладені в працях провідних учених, а також окремі сучасні науково-практичні розробки, дані Держкомстату України.

Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження економічної сутності, закономірностей та умов формування й розвитку середнього класу дозволили одержати такі основні наукові результати:

набуло подальшого розвитку обґрунтування сутнісних політико-економічних рис середнього класу як економічної категорії, на підставі чого дано авторське трактування середнього класу як економічної категорії. Середній клас розглядається як соціально-економічна форма персоніфікації певних економічних суб'єктів, що являють собою особливий соціально-економічний тип, основою розвитку яких виступає економічний закон єдності праці і власності;

виявлено економічні закономірності розвитку середнього класу, що характеризують найбільш суттєві особливості його формування й розвитку. Система економічних закономірностей формування й розвитку середнього класу розглядається як сукупність внутрішніх істотних зв'язків і залежностей та є результатом дії певних економічних законів (специфічні закономірності), що об'єктивно зумовлено процесами і тенденціями розвитку продуктивних сил (загальні закономірності);

вперше обґрунтований специфічний характер розвитку економічних суб'єктів середнього класу в сучасній економіці. У цьому зв'язку введені поняття “активних” і “пасивних” економічних суб'єктів середнього класу, які виділяються за їх відношенням до сучасних відтворювальних процесів;

на основі узагальнення досвіду розвитку економічних суб'єктів середнього класу у високорозвинених країнах висунуті пропозиції з удосконалення інституціональних умов, що забезпечують створення та покращення економічних форм, у яких реалізуються економічні суб'єкти середнього класу, формування економічних і соціальних інститутів, удосконалювання нормативно-правової бази, інформаційного забезпечення та, як наслідок, розвиток організаційної інфраструктури підприємництва, удосконалювання трудових відносин.

Практичне значення одержаних результатів і висновків полягає в поглибленому розумінні сутнісних характеристик середнього класу як економічної категорії, поширенні уявлення про напрямки його розвитку в умовах становлення ринкової системи господарювання.

Закони розвитку й функціонування відносин власності пов'язані з дією основного економічного закону, а також законів концентрації власності, централізації власності, розвитку окремих форм капіталу. Закони розподільних і трудових відносин впливають на розвиток організаційно-економічних форм, у яких реалізуються економічні суб'єкти середнього класу, що сприяють відтворенню економічного суб'єкта середнього класу як певного соціально-економічного типу власника-працівника.

Розвиток середнього класу пов'язаний також із загальними закономірностями: розвитком продуктивних сил, галузевою реструктуризацією економіки, ростом сфери послуг, мініатюризацією засобів виробництва, ростом наукоємності виробництва, перетворенням науки у фактор виробництва, збільшенням масштабів виробництва і споживання знань, зміною характеру праці, удосконаленням людини в праці, тенденціями гуманізації економіки.

Підсумки проведеного дослідження середнього класу як економічної категорії дозволяють зробити висновок, що він являє собою багатогранне генетичне поняття, яке включає взаємодію статико-просторових та динаміко-часових аспектів. Він має свій зміст (економічна суб'єктність), свою форму, яка адекватна типу відтворення, механізм руху (взаємодія факторів виробництва, робочої сили, ресурсів), кількісні та якісні критерії цього руху, соціально-економічний результат (економічне благо), ціль (добробут).

Розгляд особливостей сучасних відтворювальних процесів, пов'язаних з формуванням економіки знань, у взаємозв'язку з еволюцією середнього класу дозволяє виявити, що його роль і місце в сучасній економіці визначається наявністю економічних суб'єктів середнього класу, іманентних як індустріальному господарському укладу, які реалізуються, як правило, в організаційних формах малого підприємництва, так і постіндустріальному, де економічними суб'єктами середнього класу виступають власники людського капіталу. середній клас економічний персоніфікація

У цьому зв'язку можна виділити активних і пасивних економічних суб'єктів середнього класу, які виділяються по їх відношенню до сучасних відтворювальних процесів. Пасивні економічні суб'єкти середнього класу адекватні минаючим господарським укладам; активні - природі найбільш прогресивних господарських укладів і визначають напрямки його подальшого розвитку.

Використовуючи осьовий принцип, який обраний для побудови теоретичної схеми дослідження середнього класу, де віссю виступає сектор економіки знань, у роботі доведено, що ядро сучасного середнього класу складають працівники інтелектуальної праці, які зайняті, переважно, у виробництві науково-технічних знань та їх впровадженні. Але навколо цієї осі формуються також й інші активні економічні суб'єкти середнього класу, які не задіяні безпосередньо в цьому секторі економіки, але пов'язані із забезпеченням її комунікативних зв'язків з іншими секторами економіки, а головною функцією інноваційної діяльності цих економічних суб'єктів є функції виробничих, економічних, організаційних, управлінських, соціальних, екологічних та інших видів інновацій.

Аналіз ролі і місця середнього класу в сучасних відтворювальних процесах спирається на статистичні дані про структурні зрушення, які відбуваються в розвинених країнах світу та свідчить про підвищення значимості наукомістких галузей, які випереджають усі інші по зростанню обсягів виробництва. Темпи зростання виробництва в розвинених країнах світу складали тут більше 6% у порівнянні з 2,4% у галузях обробної промисловості.

Ці процеси привели до зростання ролі середнього класу в економіці знань як головного фактора виробництва. Статистичні дані свідчать що у даний час число зайнятих у компаніях, що займаються розробкою програмного забезпечення, зростає щорічно на 13 %, тобто більш ніж в 5 разів швидше, ніж в інших галузях. Однак цей темп росту не задовольняє сформованої ситуації. Дефіцит кадрів у американській комп'ютерній індустрії в 1998 р. склав близько 350 тис. чоловік (у порівнянні з 190 тис. в 1997 р.). За прогнозними даними у США на 2005 рік дефіцит людських ресурсів в економіці знань перевищить 1 млн. чоловік. При цьому до 2006 року майже половина всієї робочої сили країни буде зосереджена в галузях, що складаються або з великих виробників, або з інтенсивних користувачів інформаційних технологій.

Зміна місця й ролі економічних суб'єктів середнього класу в системі суспільного відтворення висуває на перше місце питання відтворення персоніфікованого інтелектуального капіталу. Проведений аналіз сучасних відтворювальних процесів та особливостей відтворення людського капіталу в розвинених країнах та в Україні свідчить, що важливими і необхідними факторами для розширеного відтворення людського капіталу є наука та інформація.

Розширене відтворення середнього класу в сучасній економіці передбачає також його відтворення як власника-робітника, що має на увазі розширене відтворення власності працівника на засоби виробництва та частку додаткового продукту, що потребує відтворення відповідних організаційно-економічних відносин та інституційних умов.

Розгляд теоретичних та емпіричних моментів, у яких відображаються особливості відтворення середнього класу в сучасній економіці України, свідчить, що в ній не створені належні умови для реалізації інтелектуального капіталу, що пов'язано зі слабкою інноваційною спрямованістю виробництва та низьким попитом на інноваційну продукцію і знання.

Відтворення активних економічних суб'єктів середнього класу в економіці Україні та підвищення їх ролі в відтворювальних процесах можливе при застосуванні сукупності заходів щодо переорієнтування вітчизняної економіки на інноваційний шлях розвитку. Для забезпечення інноваційного типу відтворювальних процесів на перший план необхідно висунути питання удосконалювання галузевої структури, розширення ринку фундаментальних і прикладних досліджень, що вимагає створення відповідних організаційно-економічних умов.

У третьому розділі “Організаційно-економічні умови формування середнього класу” розглянуто організаційні та інституціональні умови розвитку середнього класу в сучасній економіці. Основна увага приділяється розвитку активних економічних суб'єктів середнього класу, оскільки саме з ними необхідно пов'язувати його подальший розвиток.

Економіка знань створює умови для реалізації монопольної власності на знання. Це знаходить свій вираз в особливому виді діяльності, умовою здійснення якої є певні економічні форми. Знання й інформація далеко не завжди являють собою типовий для конкурентного ринку товар. Найчастіше їм властива унікальність, а отже, ціни на них формуються як монопольні, а не як рівноважні ціни конкурентного ринку. З цього погляду ринок не може забезпечити оптимального розподілу ресурсів для їх виробництва. У зв'язку з цим у роботі обґрунтовано вплив прав власності на розвиток і функціонування організаційних форм, у яких реалізуються економічні суб'єкти середнього класу.

Протиріччя, яке виникає в ринковій економіці й властиве продуктам інтелектуальної діяльності, що виражається в неповноті їх привласнення й необхідності створення прийнятних стимулів для виробництва даних продуктів на рівні, максимально наближеному до Парето-ефективного, знаходять відповідні форми руху в розвитку сукупності мір державної науково-технічної політики й організаційно-економічних формах, у яких відбувається реалізація власності економічними суб'єктами середнього класу в економіці знань.

Дослідження специфіки реалізації персоніфікованого людського капіталу економічними суб'єктами середнього класу в межах організаційної структури свідчить про виникнення протистояння між ним і власниками фізичного та грошового капіталів. Це протистояння є наслідком протиріччя між двома протилежними сторонами власника-робітника: людини-робітника та людини-власника. Частковий розв'язок цього протиріччя знаходить свій вираз в удосконаленні організаційно-економічних відносин в сфері інноваційної діяльності. Проведений аналіз показує, що таке вдосконалення повинне створювати такі організаційні умови інноваційного виробництва, при яких власник людського капіталу виступає не як найманий робітник, а як незалежний виробник - співвласник готового продукту, що відповідає закону єдності праці та власності.

Аналіз організаційних форм, в яких реалізуються економічні суб'єкти середнього класу, показує їх різноманітність. Найбільш ефективна реалізація економічними суб'єктами середнього класу власності на людський капітал відбувається в малих інноваційних фірмах, оскільки відбувається інтегрування функцій управління та власності в одному суб'єкті.

Дослідження організаційно-економічних відносин в сфері інноваційного виробництва свідчать про зміни не тільки самих організаційних структур, але й зміни усередині них. Аналіз специфіки інтелектуальної праці у взаємозв'язку з існуючими в розвинених країнах світу трудовими відносинами свідчить про те, що в сучасній економіці знань на мікрорівні включено цілий ряд відносин і механізмів, які дозволяють створити передумови (в межах існуючої моделі підкорення праці капіталу, відчуження робітника від результатів праці) для переорієнтування на найбільшу реалізацію як певного соціально-економічного типу власника-робітника.

В Україні, в основному, створені інститути, що сприяють формуванню і реалізації середнього класу. До них можна віднести, насамперед, інститут інтелектуальної власності, приватної власності, конкуренції, фінансові організації, податкову систему, систему відносин між суб'єктами інноваційного підприємництва і безпосередніми виробниками знань і інформації про них. Однак формування активних економічних суб'єктів середнього класу в економіці України утруднено через те, що багато існуючих інститутів розвинені недостатньо.

Формування розвиненого інституціонального середовища вимагає відповідних інституціональних змін, що представляють безупинний процес кількісно-якісних і сутнісних змін і перетворень різних соціальних і економічних інститутів. Основні напрямки інституціональних перетворень, які необхідні формування та розвитку активних економічних суб'єктів середнього класу повинні включати розвиток інституту інтелектуальної власності, формування інноваційного ринку, розвиток і підтримку інноваційного підприємництва, особливо малого, та інноваційної інфраструктури.

Особливістю сектора НДДКР в Україні є те, що для нього характерна специфічна інституціональна структура та організація, які сформовані в радянський період і які продовжують здійснювати вплив на сучасні процеси. В умовах дуже низької матеріальної забезпеченості дослідників і їх найсильнішої економічної залежності посилюється необхідність захисту інтелектуальної власності як у плані авторства, так і в питаннях відпрацьовування механізму регулювання відносин працівника і роботодавця в сфері наукової та інноваційної діяльності. Відсутність в Україні таких механізмів ускладнює процеси формування економічних суб'єктів середнього класу у великих наукових організаційний структурах. Тому важливою умовою для формування середнього класу в Україні є формування малих інноваційних структур, що потребує також обмеження монополізму держави в інноваційній сфері.

Використання досвіду регулювання розвитку інноваційної сфери в зарубіжних країнах у поєднанні з аналізом статистичних матеріалів щодо розвитку інноваційної сфери в Україні та її інституціональних засад дозволило зробити певні пропозиції щодо удосконалення існуючого законодавства. Формування активних економічних суб'єктів середнього класу потребує реструктуризації вітчизняної наукової сфери з урахуванням перспектив академічного, вузівського та галузевого секторів, малого наукового бізнесу, а також інтегруючих структур. Основні принципи та напрямки таких перетворень визначені в авторських пропозиціях.

Створення умов для розвитку активних економічних суб'єктів середнього класу потребує змін у політиці підготовки фахівців, яка повинна носити інституційний характер. Розглянуто основні принципи такої політики та запропоновано напрямки її вдосконалення.

Навроцька Н.А. Розвиток інфраструктури малого підприємництва як чинник становлення середнього класу в Україні // Вісник ДДФЕІ “Економічні науки” .- Дніпропетровськ: ДДФЕІ. - 2001. - № 2 (8). - С. 61 - 66.

Батура О.В., Навроцька Н.А. Середній клас як економічна категорія // Теорії мікро- макроекономіки. Збірник наукових праць. - Випуск 12. - К.: Академія муніципального управління. - 2003. - С. 12-16. Особистий внесок автора: конкретизовано методи та підходи для дослідження середнього класу, визначені напрямки дослідження історичних та сучасних його форм.

Батура О. В., Навроцька Н.А. Середній клас: економічна природа та тенденції розвитку // Теорії мікро- макроекономіки. Збірник наукових праць. - Випуск 15. - К.: Академія муніципального управління. - 2004. - С. 147-154. Особистий внесок автора: визначені сутнісні політико-економічні риси середнього класу, досліджені історичні та сучасні його форми, дано агрегативне визначення.

Навроцька Н.А. Економічні закономірності розвитку середнього класу // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2003. - Випуск 186. - Том ІІ. - С. 555-560.

Навроцька Н.А. Економічні засади формування та розвитку середнього класу // Вісник ДДФЕІ “Економічні науки”. - Дніпропетровськ: ДДФЕІ. - 2003. - № 2 (10). - С. 38-42.

Навроцька Н.А. Середній клас у системі суспільного відтворення // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2004. - Випуск 187. - Том ІІ. - С. 394-399.

опублікованих за матеріалами конференцій

Навроцька Н.А. Формування людського капіталу як основи середнього класу // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”(м. Дніпропетровськ, 25 лютого 2003 р.) - Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний Університет. Інститут економіки, 2003 р. - С. 65-66.

Навроцька Н.А. Інноваційні аспекти розвитку середнього класу // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми інноваційного розвитку в Україні”. Вчені записки. Науковий журнал. Випуск № 11. - Харків: Харківський інститут управління. - 2003. - С. 233-237.

Навроцька Н.А. Економічні умови розвитку середнього класу в Україні // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2004”. - Т. 12. Інвестиційна діяльність. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 4-5.

Навроцкая Н. А. Экономические закономерности развития среднего класса. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - Экономическая теория. Донецкий национальный университет Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2004.