Формування організаційно-економічного механізму мобілізації резервів промислового підприємства при трансформації економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

БЕЗМЕНКО ЛАРИСА КОСТЯНТИНІВНА

УДК 338.242

ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ МОБІЛІЗАЦІЇ РЕЗЕРВІВ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА ПРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Національній металургійній академії України (м. Дніпропетровськ) Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

Ковальчук Костянтин Федорович

Національна металургійна академія України, декан факультету економіки та менеджменту, завідувач кафедри фінансів

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент

Сазонець Ігор Леонідович

Дніпропетровський Національний університет, завідувач кафедри економіки народного господарства

кандидат економічних наук,

Дробот Ярослав Вікторович

Національний гірничий університет України, доцент кафедри менеджменту

Провідна установа: Харківський державний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра логістики,м. Харків

Захист відбудеться “ 28 ” квітня 2004 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.084.04 у Національній металургійній академії України за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної металургійної академії України за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 4.

Автореферат розісланий “ 26 ” березня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ігнашкіна Т.Б.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

економічний механізм мобілізація резервів

Значні зміни в економіці нашої держави, які обумовлені трансформаційними процесами, концентрують зусилля підприємств на пошук нових форм та методів управління. Сучасні умови господарювання потребують комплексного використання як постійно діючих на українських підприємствах організаційно-економічних механізмів, так і тимчасових, спрямованих на подолання перехідних процесів в економіці.

Актуальність теми. Перехідні процеси виникають в економіці будь-якої країни. Цей період супроводжується, як правило, нестабільністю економічного зростання, пов'язаного, передусім, із зміною кон'юнктури ринку й ряду інших чинників. Значні економічні перетворення приводять до суттєвих тимчасових скорочень виробництва продукції. Так, наприклад, на ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” тільки за один рік переходу від адміністративно-командної до ринкової економіки виробництво чавуну скоротилось на 51,1%, сталі на 58,5%, прокату на 57,6%. План по реалізації товарної продукції виконано на 59,4%. Один з прокатних станів простояв 1201 годину.

Стабільний розвиток промислових підприємств, що володіють досить високим виробничим потенціалом, є вельми актуальною проблемою не тільки для самих підприємств, але і в цілому для економіки держави. Заходи щодо підвищення конкурентноздатності продукції направлені на модернізацію й переозброєння виробництва. У цей період виробнича інфраструктура, що забезпечує роботу основних цехів, використовується не в повному обсязі. Оскільки сукупність підрозділів, що складають виробничу інфраструктуру, безпосередньо не бере участь у створенні основної продукції підприємства, втрати, пов'язані з простоєм цих підрозділів, вважаються непрямими. Однак, багато підрозділів здатні виробляти непрофільну продукцію і надавати послуги, що користуються попитом на ринку. Таким чином, простій цих підрозділів, пов'язаний з простоєм основних цехів, використовуючи певний механізм, можна виключити.

Існуючі методи і форми управління діяльністю структурних підрозділів промислових підприємств не пропонують необхідного інструменту для прийняття рішення в умовах значного тимчасового зниження попиту на основну продукцію підприємства і не можуть забезпечити в повному обсязі використання виробничих потужностей, а як наслідок, і продуктивних сил. У цих умовах мобілізація резервів, як можливість подальшого економічного використання ресурсів, внаслідок застосування більш прогресивних форм і методів управління, є стратегічним завданням і вимагає, як правило, незначних капіталовкладень.

Таким чином, розробка організаційно-економічного механізму мобілізації резервів, що дозволяє скоротити втрати, пов'язані з несприятливими умовами ринку, надто важлива, і є актуальним завданням для сучасних промислових підприємств.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні дослідження були опубліковані по темі “Методологія інтелектуальної підтримки прийняття економічних рішень” (номер державної реєстрації 0100u000553), виконаної в Національній металургійній академії України (2001 - 2003 р.). Особисто автором розроблена методика прийняття рішень по залученню ресурсів допоміжних підрозділів, що вивільняються, у нестабільних економічних умовах.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка методологічних основ формування організаційно-економічного механізму мобілізації резервів промислового підприємства в умовах значних ринкових змін.

Відповідно до цього були поставлені наступні задачі:

аналіз тенденцій і шляхів удосконалення внутрішнього організаційно-економічного механізму промислового підприємства;

дослідження проблеми мобілізації резервів допоміжних підрозділів підприємства в несприятливих умовах ринку;

розробка організаційно-економічного механізму мобілізації резервів промислового підприємства при значних економічних перетвореннях;

розробка комплексу економіко-математичних моделей мобілізації резервів допоміжних підрозділів і технології їхнього впровадження;

використання запропонованих теоретичних і практичних розробок при проведенні експериментальних досліджень і випробування отриманих результатів.

Об'єктом дослідження є процес мобілізації резервів промислового підприємства в умовах трансформації економіки. Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і практичні основи формування організаційно-економічного механізму мобілізації резервів промислового підприємства при трансформації економіки.

Методи дослідження. При розробці і дослідженні проблеми мобілізації резервів використовувалися методи системного й економічного аналізу, економіко-математичного моделювання, а також спеціальна література по формуванню програмного і математичного забезпечення, інструкції з використання пакетів прикладних програм. На основі методу системного підходу розроблена концепція організаційно-економічного механізму мобілізації резервів. Експертний метод був використаний при комплексній оцінці ринкового потенціалу структурних підрозділів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у обґрунтуванні й розробці методологічних положень по формуванню організаційно-економічного механізму мобілізації резервів промислового підприємства при трансформації економіки.

Наукова новизна полягає в такому:

вперше:

розроблено організаційно-економічний механізм мобілізації резервів промислового підприємства, який, на відміну від існуючих, враховує потенційні можливості виробництва продукції і надання послуг, що мають попит на ринку допоміжними підрозділами шляхом залучення до виробництва невживаних виробничих і трудових ресурсів і, тим самим, дозволяє скоротити втрати трансформаційного періоду;

сформульоване поняття, визначені функції і призначення центрів потенційних резервів, які створюються на базі виробничих структурних підрозділів, що мають ринковий потенціал;

розроблено авторський механізм формування центрів потенційних резервів промислового підприємства, і за допомогою економіко-математичного моделювання виробничих процесів доведено, що трудові і виробничі ресурси, які забезпечують основне виробництво в періоди його скорочення, необхідно використовувати з метою стабілізації доходу підприємства;

вдосконалено:

механізм використання ресурсів як складової частини загального економічного механізму підприємства в період трансформації економіки;

механізм адаптації управління структурними підрозділами до нових економічних умов на промисловому підприємстві, в основу якого положено залучення управлінського персоналу до участі у тимчасових групах управління центрами потенційних резервів;

дістало подальший розвиток:

концепція управління промисловими підприємствами в період ринкових перетворень. Теоретичні дослідження дозволили обґрунтувати необхідність створення відповідних організаційно-економічних умов для мобілізації резервів структурних підрозділів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані при дослідженні результати певною мірою вирішують проблеми мобілізації резервів підприємства в періоди трансформації економіки, забезпечують єдиний підхід для прийняття управлінських рішень. Розроблені теоретичні і методологічні основи формування організаційно-економічного механізму мобілізації резервів промислового підприємства при трансформації економіки забезпечують використання в процесі виробництва внутрішніх резервів, а також без значних інвестицій стабілізувати доход з метою збереження основного профілю виробництва.

Практичні результати були направлені на: промислове підприємство ВАТ “УНИПАК” (м. Харків), промислові підприємства Придніпровського регіону: ВАТ “Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, ВАТ “Дніпропетровський трубний завод” - у виді методичних вказівок до впровадження розробленого механізму та прийняті до реалізації його в економічній практиці. Результати дисертаційної роботи використані на ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського” (акт від 27.08.2003 р.). Впровадження рекомендацій з удосконалення управління діяльністю структурних підрозділів дозволить частково компенсувати витрати, пов'язані з подоланням негативних наслідків трансформаційних процесів в економіці. Визначено комплекс моделей управління діяльністю допоміжних підрозділів і розроблена на її основі автоматизована система, що забезпечує можливість гнучкого управління підприємством. Організаційно-економічний механізм мобілізації резервів, що пропонується автором, може бути використаний не тільки на вітчизняних, а також і зарубіжних промислових підприємствах. Виконані розробки рекомендуються для використання планово-економічними, виробничими і маркетинговими службами промислових підприємств України з метою рішення завдань в сфері планування і аналізу виробничої й маркетингової діяльності.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою. Автору належать всі наведені в дисертації наукові результати, пропозиції й висновки, які відображають особистий погляд на питання формування організаційно-економічного механізму мобілізації резервів при трансформації економіки. З наукових робіт, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї й положення, які є результатом особистих досліджень, що відображені у списку опублікованих робіт за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідалися і обговорювалися на: Міждержавній конференції “Комп'ютерне моделювання” (м. Дніпродзержинськ, 1997 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Інформаційні технології в економіці і підприємництві: проблеми науки, практики і освіти” (м. Запоріжжя, 2002 р.), 4-й науково-практичній конференції “Інформаційні технології в освіті і управлінні” (м. Нова Каховка, 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в економіці і підприємництві: проблеми науки, практики і освіти” (м. Запоріжжя, 2003 р.) та на наукових семінарах кафедри економічної інформатики і автоматизованих систем управління (2000 - 2003 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 9 наукових роботах, загальним обсягом 2,62 друкарських аркуша, в тому числі особисто автору належать 2,1 друкарських аркуша; з них 6 - в спеціалізованих виданнях ВАК України.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, двох додатків. Дисертацію викладено на 164 сторінках комп'ютерного тексту, в тому числі вона містить 33 рисунка на 5 сторінках та 28 таблиць на 7 сторінках. Обсяг додатків складає 6 сторінок. Список використаних джерел включає 132 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі дисертаційної роботи “Теоретичні аспекти і проблеми мобілізації резервів промислового підприємства при трансформації економіки” дослідженні сучасні тенденції і шляхи вдосконалення внутрішнього організаційно-економічного механізму підприємства, проблеми мобілізації резервів структурних підрозділів, а також особливостей управління в періоди істотних перетворень, що відбуваються в економіці.

Необхідною умовою успішного функціонування будь-якого підприємства в ринковій економіці є ефективне використання його власних ресурсів. Залучення резервів, як можливість подальшого використання ресурсів, залежить від внутрішнього економічного механізму підприємства. Внутрішній економічний механізм підприємства може мати різні форми функціонування підрозділів. Сучасні погляди розрізняють їх ступені свободи поведінки в залежності від показників діяльності на підрозділи-центри витрат та підрозділи-центри прибутку, серед яких виділяють: підрозділи, що формують умовно-розрахунковий прибуток і підрозділи - центри реального прибутку. Такий підхід можливий у випадку стабільної роботи підприємства при незначних змінах зовнішнього середовища. Однак, якщо підрозділи центри прибутку не виконують виробничу програму, що забезпечує стабільний доход підприємства (наприклад, при відсутності попиту на основну продукцію), необхідно вирішувати питання збалансованості взаємодії центрів прибутку і центрів витрат. При певних обставинах, а такі обставини виникають у результаті трансформації економіки, центри витрат можуть стати одночасно центрами прибутку, якщо виробляють продукцію і надають послуги для забезпечення основного виробництва і для реалізації надлишків товарів і послуг безпосередньо стороннім споживачам.

Суттєві економічні перетворення, як правило, негативно впливають на умови господарювання. Найбільш розповсюдженим джерелом фінансових надходжень для виходу з економічної кризи є інвестиції. Для структурних перетворень економіки України за оцінками фахівців необхідно інвестувати щорічно біля 100 млрд. доларів. Суми кредитів в 2-3 млрд. доларів практично не вирішують цих потреб. Тому сучасні погляди спеціалістів концентрують увагу на нових методах управління інфраструктурою підприємства.

Якщо розглядати підприємства, як систему, необхідно усвідомлювати, що його підсистеми існують у взаємодії і взаємозв'язках. Зміни зовнішнього середовища впливають на систему, потребує її трансформації з метою адаптації до нових умов господарювання, відповідно до цього перебудовуються підсистеми, зокрема, організаційна та економічна. Тому механізм формування і використання ресурсів, як складову загального економічного механізму у період трансформації економіки, необхідно поповнити елементами, які дозволять ефективно використовувати надлишки ресурсів. Уяву про кількісні показники використання ресурсів інфраструктури від виробництва та споживання прокату представлено в табл. 1.

Таблиця 1. Динаміка виробництва, експорту, імпорту і споживання прокату, млн. т.

Роки	Виробництво	Експорт	Імпорт	Споживання
1995	17,0	10,1	0,25	7,2
1996	17,3	11,3	0,35	6,3
1997	20,4	14,5	0,2	6,1
1998	19,6	14,9	0,2	4,8
1999	22,6	19,2	0,2	3,6
2000	26,2	22,2	0,4	4,4
2001	27,7	23,1	0,6	5,2
2002	29,0	24,5	0,6	5,1
2003	15,05	12,0	0,35	3,4

Найбільш повно автором розглянуті можливості використання виробничих та трудових ресурсів допоміжного виробництва, а також інформаційні ресурси, які вивільняються при скороченні основного виробництва. Виробничі резерви зумовлені вдосконаленням і найбільш ефективним використанням техніки і робочої сили, а також скороченням втрат робочого часу, економією сировини і матеріалів, раціональним використанням обладнання. Однак, в перехідні періоди розвитку економіки необхідність модернізації, з метою підвищення конкурентноздатності продукції, спричиняє за собою або повну зупинку виробничих ліній, або простій окремих їх складових. У свою чергу, підрозділи, які забезпечують, також вимушені простоювати, маючи при цьому значний ресурс.

З інформаційної точки зору підприємство - складна динамічна система, що характеризується великим обсягом, інтенсивністю і різнобічними інформаційними зв'язками між підсистемами й елементами, а також із зовнішнім оточенням. Використання необхідних організаційно-економічних механізмів впродовж певного періоду потребує зміни інформаційних каналів та їх інтенсивності між структурними підрозділами підприємства. Підприємства, що зуміють вчасно адаптувати свої інформаційні ресурси до ринкових і виробничих стратегій, отримають значну конкурентну перевагу.

Технологія управління - це визначений механізм, у структуру якого входять наступні елементи по підготовці рішення: інформаційні ресурси, моделі й алгоритми рішення задачі, сучасні технічні засоби обробки інформації, пакети прикладних програм. Удосконалювання управління припускає зміну його складових, а саме удосконалювання технології ухвалення рішення, що базується на сучасній інформаційній підтримці систем. Від якості збору, передачі, обробки, збереження і використання інформації в інформаційних системах менеджменту залежить якість управління.

Виходячи з вищесказаного, потрібно зазначити, що мобілізація резервів є важливою задачею наукових досліджень. Існуючі форми і методи управління промисловими підприємствами формуються стосовно до стабільних умов економіки і не розраховані на функціонування в умовах трансформації економіки. Внаслідок чого, багато підприємств стають банкротами, маючи значний ринковий потенціал. На думку автора, питання, що пов'язані з удосконаленням управління промисловим підприємством в періоди трансформаційних процесів, що відбуваються в економіці, з метою мобілізації резервів актуальні і вимагають розробки єдиного підходу у вигляді організаційно-економічного механізму.

У розділі другому “Методологічні основи формування організаційно-економічного механізму мобілізації резервів промислового підприємства при трансформації економіки” розроблена концепція організаційно-економічного механізму мобілізації резервів промислового підприємства. Сформульовано поняття центрів потенційних резервів, визначені умови і доцільність їх функціонування, а також розроблена технологія формування і адаптації управління центрами потенційних резервів на промисловому підприємстві з використанням економіко-математичних моделей.

У ринкових умовах не можна передбачати, що обсяг продукції основного виробництва постійний. На нього будуть впливати різні чинники. Отже, можна затверджувати, що сума загального обсягу продукції структурних підрозділів складається з обсягів, що надаються основному виробництву та іншим підрозділам. Ці обсяги змінюються в залежності від попиту. Таким чином, при змінах ринкових умов трансформації економіки утворюються надлишки ресурсів допоміжного виробництва.

Структурні підрозділи підприємства, сфера діяльності яких є виготовлення продукції як для внутрішніх потреб, так і для постачання на ринок, мають статус центрів прибутку і суб'єктів ринку (але не є юридичними особами). Ці підрозділи самостійно діють на ринку в залежності від потреби підприємства, розробляють власну маркетингову стратегію. І, як наслідок, можна сформулювати необхідну умову виділення підрозділу для функціонування в такому режимі для його ефективної діяльності.

Передусім, підрозділ, що виділяється, повинен мати можливість надання послуг не тільки основному споживачеві, але і стороннім суб'єктам. Ця частковість буде мінятися з ринкової потреби. Відповідно до цього, якщо такі підрозділи і можна назвати стратегічними, то тільки лише в контексті загальної стратегії підприємства. Нас цікавлять, передусім, підрозділи, що володіють ринковим потенціалом.

Визначимо їх як центри потенційних резервів (ЦПР). Центри потенційних резервів - це допоміжні підрозділи підприємства, що володіють ринковим потенціалом, але не відособлені в самостійні господарюючі одиниці, керовані з єдиного центра підприємства. Керівникам ЦПР надається право брати участь в управлінні надмірними виробничими потужностями, ресурсами, фондами, що утворюються при різних трансформаціях ринку, з метою отримання додаткового доходу.

Організаційно-економічний механізм мобілізації резервів промислового підприємства у перехідний період складається з двох взаємопов'язаних механізмів:

Механізм формування центрів потенційних резервів, який виконує наступні функції:

прогнозування попиту на продукцію і послуги структурних підрозділів основного виробництва;

аналіз виробництва основної продукції відповідно до вимог ринку;

визначення ринкового потенціалу структурних підрозділів;

визначення потенційного прибутку від продажу продукції і послуг, що виробляються допоміжними підрозділами.

Механізм адаптації управління структурними підрозділами, який включає:

координування дій структур управління в зв'язку з пріоритетами, що виникли;

створення інформаційних каналів для управління ЦПР;

диференціація функцій маркетингових служб підприємства.

Розглянемо механізм формування центрів потенційних резервів. Передусім, необхідно зазначити, що визначення допоміжних підрозділів, як центрів потенційних резервів, є прийомом, направленим на створення центральної ланки механізму формування центрів потенційних резервів. Знаючи величину потенційного резерву, нескладно визначити потенційний обсяг продукції, що виробляється, і послуг, який міг бути додатково виконаний. Якщо ж передбачити, що цей обсяг буде виконуватися регулярно, тоді необхідно виділити ті структурні підрозділи, які забезпечують основне виробництво, і здатні самостійно виходити на ринок з пропозиціями товарів і послуг.

Комплекс моделей, що пропонується, являє собою багаторівневу структуру, де на 1-рівні (рівень прогнозу, аналізу і прийняття рішення) прогнозується попит на основну продукцію і, в залежності від міри зниження попиту інформація про зміни поступає в блок аналізу і прийняття рішення. Внаслідок моделювання формується перелік допоміжних підрозділів, які віднесені до центрів потенційних резервів. Обсяг виробництва продукції і послуг, який планується для кожного j-ого центру потенційного резерву , визначається за балансовою формулою

, (1)

де - індекс центру потенційного резерву;

- індекс виду продукції (послуги);

- сумарний обсяг i-ого виду продукції (послуг) j-того ЦПР, що планується надати основному виробництву;

- плановий обсяг i-ого виду робіт (послуг) j-того ЦПР для задоволення потреб кооперації іншими структурними підрозділами;

- потенційний плановий обсяг виробництва продукції і надання послуг ЦПР.

Загальний обсяг виробництва продукції і послуг підприємства визначається за формулою

(2)

де - індекс основного виробництва;

- сумарний обсяг виробництва основної продукції на планований період.

, (3)

де - виробнича потужність ЦПР.

За допомогою формули (2) можна управляти виробничою діяльністю підприємства в різних ринкових умовах. При ефективній організації менеджменту на підприємстві можливе значне використання резерву виробничих потужностей. У цьому випадку для оцінки діяльності кожного ЦПР необхідно використати розрахунок беззбитковості виробництва для окремого виду продукції і послуг.

Розглянемо механізм адаптації управління структурними підрозділами. У зв'язку з тим, що управління промисловими підприємствами, як правило, статично, виникає одна з основних проблем, рішення якої надто необхідне -- проблема його адаптації до динамічної зміни зовнішнього середовища. Тому сучасна система управління, на якій базується організаційний механізм, повинна бути високоадаптивною, тобто передбачати такий рівень гнучкості управління всіма підрозділами підприємства, що забезпечувало б максимальне отримання прибутку. Автором запропоновано механізм адаптації управління структурними підрозділами. Для адаптації структури управління підприємства до умов зовнішнього середовища, що змінюються, застосуємо принципи програмно-цільової структури координаційного типу, яка представляє собою структуру управління, що накладається на лінійно-функціональну структуру для того, щоб підвищити адаптивні властивості підприємства в динамічних зовнішніх і внутрішніх умовах його діяльності. Цей вид структури припускає створення спеціального координаційного органу в діючій лінійно-функціональній структурі. Лінійні керівники вищого рангу передають частину своїх повноважень координаційному органу, але правами безпосереднього розпорядження цей орган не наділяється. Природно, що збільшення апарату управління підприємством при трансформації економіки недоцільне. Тоді створення координаційного органу здійснюється за рахунок управлінського персоналу, що вже є. Відповідно, для ефективної діяльності відділів управління в них створюються групи, що складаються з фахівців цих же відділів.

Функціональне призначення цих груп визначається завданнями, що стоять перед ними. Завданнями груп, що створюються в інформаційно-аналітичному відділі, є визначення центрів потенційних резервів і розробка пакета пропозицій по здійсненню необхідних заходів. Групи, що створюються у відділі маркетингу, повинні прогнозувати попит на продукцію і послуги структурних підрозділів основного виробництва, аналізувати виробництво основної продукції, визначати ринки збуту допоміжних підрозділів, визначених як центри потенційних резервів. Ці групи повинні бути укомплектовані необхідними фахівцями, обладнанням, матеріальними ресурсами.

Чисельність управлінського персоналу буде змінюватися під впливом зовнішніх і внутрішніх умов діяльності підприємства. Для врахування даних змін, що залежать, насамперед, від обсягів виробництва, уведемо коефіцієнт зниження кількості організаційно-управлінських робіт у відділах, що враховує дані зміни

, (4)

де - фактичний обсяг виробництва основної продукції;

- плановий обсяг виробництва основної продукції.

Тоді, якщо чисельність управлінського персоналу, що розрахована на планований обсяг виробництва, його фактична чисельність при зниженні обсягів виробництва визначається за формулою

, (5)

де - кількість видів організаційно-управлінських робіт, що визначають завантаження даної категорії фахівців;

- середня кількість визначених дій (розрахунків, обробки замовлень, переговорів і т.п.) у рамках i-го організаційно-управлінського виду робіт за встановлений проміжок часу;

- час, необхідний для виконання одиниці роботи в рамках i -го організаційно-управлінського виду робіт;

Т - робочий час фахівця відповідно до трудового договору (контракту) за відповідний проміжок календарного часу, прийнятий у розрахунках.

Відповідно, чисельність управлінського персоналу, що вивільнився, можна визначити за формулою

. (6)

Але, якщо обсяги основного виробництва будуть знижуватися, а обсяги виробництва ЦПР - збільшуватися, тоді зміну управлінського персоналу в групах можливо враховувати шляхом уведення коефіцієнта підвищення кількості організаційно-управлінських робіт у групах

, (7)

де - обсяг виробництва ЦПР у поточний період;

- обсяг виробництва ЦПР у попередній період.

Чисельність управлінського персоналу групи по управлінню центрами потенційними резервами в поточний період представлено формулою

. (8)

У випадку, якщо чисельність управлінського персоналу групи перевищує чисельність персоналу, який вивільнився, необхідно частину кількості визначених дій делегувати керівникам центрів потенційних резервів з метою розширення їхньої самостійності.

Підводячи підсумки, можна зробити висновок про те, що негативні впливи трансформації економіки приводять до скорочення чисельності управлінського персоналу. Як правило, це фахівці, втрата яких для підприємства надалі може привести до небажаних результатів. Запропонований вище метод збереження фахівців і залучення їх до виконання властивих їхній кваліфікації функцій можна використовувати не тільки на великих, але також на середніх і навіть дрібних промислових підприємствах. На підставі отриманого висновку намітилися основні заходи щодо створення інформаційних каналів для управління центрами потенційних резервів. Залишаючи основні інформаційні канали без змін і додаючи нові в паралелі з існуючими, тим самим, центри потенційних резервів забезпечуються оперативною інформацією, яка дозволяє їм у той же час самостійно коректувати свою діяльність.

Розділ 3 “Використання організаційно-економічного механізму мобілізації резервів на промисловому підприємстві” присвячений розробці методичних рекомендацій по впровадженню організаційно-економічного механізму мобілізації резервів, а також створенню технології по реалізації комплексу економіко-математичних моделей з використанням сучасних пакетів прикладних програм і ПЕОМ.

В розроблених методичних рекомендаціях запропонований комплекс заходів, направлений на пристосування запропонованого механізму до особливостей кожного підприємства, у той же час враховуючих їх загальні ознаки. Особливості експертної оцінки щодо виявлення центрів потенційних резервів розглянуті на прикладі ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”. Дослідження проводилося по допоміжних цехах підприємства. В результаті експертної оцінки виявлені підрозділи, що мають можливість реалізувати продукцію (послуги) стороннім споживачам. Як найбільш перспективний, для проведення досліджень було обрано кисневий цех. Кисневий цех складається з декількох будинків, у яких розміщується основне і допоміжне устаткування для одержання кисню, очищення і збереження його. Також у цеху проводиться наповнення балонів киснем. Кисень виробляється шляхом поділу повітря способом глибокого охолодження, а потім по киснепроводам подається для конверторного цеху і для автогенного устаткування заводу. Таким чином, якщо конверторний цех не використовує кисень за максимальними потужностями кисневого цеху, невикористаним залишається частина його ресурсів.

Таким чином, середньорічний коефіцієнт навантаження устаткування залежить від зовнішніх чинників і змінюється щомісяця. Показники кисневого цеху за період 01.01.2003 р. - 01.06.2003 р. наведені в табл. 2.

Таблиця 2. Показники кисневого цеху за період 01.01.2003 р. - 01.06.2003 р.

Показники, тис.	Період
	01.01	01.02	01.03	01.04	01.05	01.06
Виробнича потужність	9500	9500	9500	9500	9500	9500
Вироблено кисню	9083	9083	9083	9083	9083	9083
Споживання основними цехами підприємства	7300	8000	7500	7200	7200	7300
Резерв	1783	1083	1583	1883	1883	1882

Як видно з таблиці, виробничі потужності кисневого цеху дозволяють робити до 9500 тис. товарного кисню на місяць. Аналізуючи динаміку споживання кисню основними цехами підприємства, можна зробити висновок про виникнення потенційного резерву, при залучені якого можливо отримати доход від реалізації надлишкового кисню стороннім споживачам.

Оскільки при виборі стратегії ціноутворення враховувалися фактори, пов'язані з вже існуючими постачальниками цього виду продукції на споживчому ринку, експертами було прийнято рішення скористуватися стратегією встановлення проникаючої ціни. Її суть полягає в встановленні відносно низької ціни для швидкої реалізації товару.

Автоматизація процесу залучення резервів потребує використання сучасних пакетів прикладних програм і ПЕОМ. Автором розроблена автоматизована система “Управління діяльністю центрів потенційних резервів”, яка призначена для менеджерів, що ухвалюють рішення за оцінкою внутрішніх резервів підприємства, і дозволяє створити динамічну модель виробничої діяльності, формувати центри потенційних резервів, а також виявляти потенційні обсяги виробництва з метою стабілізації доходу підприємства.

Вся інформація, що підготовлена в системі оцінки внутрішніх резервів підприємства, розглядається у вигляді її кінцевого впливу на прийняття рішень:

Інформація для аналізу ринків збуту продукції (інформаційно-аналітичний відділ, відділ прогнозування, відділ збуту і маркетингу).

Інформація для прийняття управлінських рішень (генеральний директор, директор з виробниц-тва, технічний директор, директор з маркетингу, головний економіст, начальники центрів потенційних резервів). Підготовка інформації для рішення задачі на ПЕОМ упорядкована, операції підготовки стандартизовані. Структура інформаційного масиву дозволяє використовувати його для рішення комплексу планових, прогнозних і облікових завдань.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішена важлива науково-практична задача -- формування механізму мобілізації резервів промислового підприємства в періоди суттєвих економічних перетворень, які негативно впливають на ринкові умови підприємницької діяльності.

Дослідження резервів з точки зору природи їх виникнення дозволили зробити обґрунтування того, що в стабільних економічних умовах існує дві групи резервів: це резерви, пов'язані з усуненням втрат виробництва і вдосконаленням технології та організації його. Внаслідок впливу зовнішніх чинників, обумовлених ринковими коливаннями, з'являється група резервів, пов'язана з простоєм. Залучення цих резервів потребує необхідного організаційно-економічного механізму.

Запропоновано організаційно-економічний механізм мобілізації резервів промислового підприємства в перехідні періоди економіки, який може бути використаний відповідно до методичних рекомендацій. Обґрунтовано, що у періоди значних перетворень економіки внутрішній організаційно-економічний механізм підприємства може зазнавати змін. Дослідження цих процесів дозволили сформулювати і теоретично обґрунтувати необхідність перегляду форм функціонування структурних підрозділів промислових підприємств у різні періоди його діяльності.

Представлено спосіб визначення допоміжних підрозділів, які можуть змінювати форми функціонування з метою одержання доходу. Такі підрозділи визначені як центри потенційних резервів. Формуються вони за допомогою запропонованого механізму. Здійснено моделювання діяльності структурних підрозділів в несприятливих умовах ринку, для чого були розроблені економіко-математичні моделі. Зокрема, модель визначення ринкового потенціалу структурного підрозділу, яка дозволяє шляхом експертного аналізу виявити їх ринкові можливості.

Результати дисертаційних досліджень були використані на ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського”(м. Дніпропетровськ). В період з 01 по 06.2003 р. на базі кисневого цеху, обраного за запропонованою методикою, були проведені дослідження і розраховано економічний ефект від впровадження організаційно-економічного механізму, який склав 1500 тис. грн.

Організаційно-економічний механізм мобілізації резервів, що пропонується автором, може бути використаний не тільки на вітчизняних, але також і зарубіжних промислових підприємствах. Виконані розробки рекомендуються для використання планово-економічними, виробничими і маркетинговими службами промислових підприємств України для рішення завдань в сфері планування і аналізу виробничої діяльності, а також маркетингу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Безменко Л.К. Адаптивна модель управління підприємством в умовах ринку // Збірник наукових праць “Вісник Сумського Державного аграрного університету”. Серія: Фінанси і кредит. - Суми: Сумський Державний аграрний університет. - 2000. - Випуск 1. - С. 183-184.

Безменко Л.К. Організаційно-економічний механізм адаптації підприємства до умов ринкової економіки // Збірник наукових праць “Вісник Сумського Державного аграрного університету”. Серія: Фінанси і кредит. - Суми: Сумський Державний аграрний університет. - 2001. - Випуск 2. - С. 122-127.

Безменко Л.К. Информационная система оценки внутренних резервов предприятия для принятия управленческих решений в рыночных условиях // Вестник Херсонского государственного технического университета: материалы международной научно-практической конференции “Інформаційні технології в освіті та управлінні”. - Херсон: ХГТУ. - 2002. - № 1(14). - С.165-169.

Безменко Л.К. Совершенствование технологии принятия управленческого решения // Сборник научных трудов “Модели управления в рыночной экономике”. - Специальный выпуск по материалам научно-практической конференции “Информационные технологии в экономике и предпринимательстве: проблемы науки, практики и образования”. - Донецк: ДонНУ. - 2002. - С.199-206.

Безменко Л.К. Моделирование управления деятельностью структурных подразделений промышленного предприятия // Сборник научных трудов “Модели управления в рыночной экономике”. - Специальный выпуск по материалам Международной научно-практической конференции “Информационные технологии в экономике и предпринимательстве: проблемы науки, практики и образования”. - Донецк: ДонНУ. - 2003. - Книга 3. - С.153-161.

Безменко Л.К. Сучасні підходи до проблеми управління структурними підрозділами промислових підприємств // Збірник наукових праць “Вісник Сумського Державного аграрного університету”. Серія: Фінанси і кредит. - Суми: Сумський Державний аграрний університет. - 2003. - Випуск 1. - С. 232 - 237.

Постановка задачи и моделирование процесса управления транспортными потоками по доставке технических газов / Б.И. Мороз, Л.К. Безменко, В.В. Викторов, М.П. Харапонов // Збірник наукових праць “Придніпровський науковий вісник”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 1997. -№ 49(60). - С. 10 - 17. (Особистий внесок здобувача полягає в розробці економіко-математичної моделі управління транспортними потоками промислового підприємства з обліком динамічної зміни кількості споживачів і коректування плану перевезень).

Общие теоретические положения определения характеристик ценности информации с использованием специальных моделей управления / Б.И. Мороз, В.В. Викторов, Л.В. Кабак, И.В. Шакурова, Л.К. Безменко // Сборник научных трудов “Информационно-математические модели в экономике и менеджменте”. - Днепропетровск: Наука и образование. - 1997.- Выпуск 1. - С. 66-71. (Особистий внесок здобувача полягає у розробці постановки задачі визначення характеристик цінності інформації).

Организация рационального управления транспортными потоками по доставке технических газов / Б.И. Мороз, Л.К. Безменко, В.В. Викторов, Л.В. Кабак // Праці міждержавної конференції “Комп'ютерне моделювання”. - Дніпродзержинськ: Дніпродзержинський Державний технічний університет. - 1997. - С.69. (Особистий внесок здобувача полягає у розробці постановки задачі управління транспортними потоками з доставки технічних газів).

АНОТАЦІЯ

Безменко Л.К. Формування організаційно-економічного механізму мобілізації резервів промислового підприємства при трансформації економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Національна металургійна академія України, Дніпропетровськ, 2004.

У дисертаційній роботі розроблено організаційно-економічний механізм мобілізації резервів промислового підприємства, який дозволяє скоротити втрати трансформаційного періоду. Сформульоване поняття, визначені функції і призначення центрів потенційних резервів, які створюються на базі виробничих структурних підрозділів, що мають ринковий потенціал. Розроблено авторський механізм формування центрів потенційних резервів промислового підприємства, та комплекс економіко-математичних моделей виробничих процесів в періоди скорочення основного виробництва. Вдосконалено механізм використання ресурсів, як складової частини загального економічного механізму підприємства в період трансформації економіки. Теоретичні дослідження дозволили обґрунтувати необхідність створення відповідних організаційно-економічних умов для мобілізації резервів структурних підрозділів.

Ключові слова: організаційно-економічний механізм, ресурси, мобілізація резервів, трансформація економіки, структурні підрозділи, промислові підприємства, центр потенційних резервів.

АННОТАЦИЯ

Безменко Л.К. Формирование организационно-экономического механизма мобилизации резервов промышленного предприятия при трансформации экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. - Национальная металлургическая академия Украины, Днепропетровск, 2004.

Диссертация посвящена вопросам разработки методологических основ использования резервов предприятия в условиях трансформации экономики и содержит новые методические рекомендации по мобилизации резервов структурных подразделений промышленного предприятия.

Впервые разработан организационно-экономический механизм мобилизации резервов промышленного предприятия. В отличие от существующих, он позволяет оценивать и регулировать производство продукции и оказание услуг, имеющих спрос на рынке, вспомогательными подразделениями путем вовлечения в производство неиспользуемых ресурсов. Использование данного механизма позволяет сократить потери, связанные с нестабильностью рыночных условий.

Сформулировано понятие, определены функции и назначение центров потенциальных резервов. Они создаются на базе вспомогательных подразделений, обладающих рыночным потенциалом. В связи с этим, разработан авторский механизм формирования центров потенциальных резервов промышленного предприятия. Предложен комплекс экономико-математических моделей, с помощью которого доказано, что трудовые и производственные ресурсы, обеспечивающие основное производство, в периоды его сокращения частично высвобождаются и могут рассматриваться как потенциальный резерв предприятия.

Усовершенствован механизм использования ресурсов как составляющая часть общего экономического механизма предприятия в период трансформации экономики, а также механизм адаптации управления структурными подразделениями к новым экономическим условиям на промышленном предприятии, в основу которого положено привлечение управленческого персонала к участию во временных группах управления центрами потенциальных резервов. Получила дальнейшее развитие концепция управления промышленными предприятиями в период рыночных преобразований. Теоретические исследования позволили обосновать необходимость создания соответствующих организационно-экономических условий для мобилизации резервов структурных подразделений.

Ключевые слова: организационно-экономический механизм, ресурсы, мобилизация резервов, трансформация экономики, структурные подразделения, промышленные предприятия, центр потенциальных резервов.

SUMMARY

Bezmenko L.K. Forming of organisationally economic reserve mobilisation mechanism of industrial enterprise attached to economy transformation. - Manuscript.

A thesis for the academic degree by candidate degree of economic sciences by speciality 08.06.01 - economics, organisation and managing of enterprises. National Metallurgical Academy of Ukraine, Dnepropetrovsk, 2004.

In thesis is developed an organisationally economic reserve mobilisation mechanism of industrial enterprise, which allows reducing the losses of transformation's period. Formulated notion, iindicated functions and centres settings of potential reserves, created on the basis of production structural subdivisions having market potential. Developed author centres forming mechanism of potential reserves of an industrial enterprise, but complex of economic - mathematical models of production processes into periods lay-off basic. Perfected an utilisation mechanism of resources, as composing part of general economic enterprise mechanism into economy transformation period. Theoretical researches permitted ground necessity creation of suitable organisationally economic conditions for reserves mobilisation of structural subdivisions.

Key words: organisationally economic mechanism, resources, reserves mobilisation, economy transformation, structural subdivisions, industrial enterprises, centre of potential reserves.

Размещено на Allbest.ru

...