Підвищення ефективності функціонування продовольчого підкомплексу регіону на основі залучення іноземних інвестицій

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Необхідність забезпечення подальшого розвитку продовольчого підкомплексу, створення умов для розширеного відтворення в його галузях ставлять наступні першочергові завдання: зміну виробничих відносин у всій агропромисловій сфері, активізацію галузевих і регіональних важелів щодо зміцнення продовольчого потенціалу і зростання обсягів продукції, яка забезпечує внутрішній ринок та йде на експорт. Серед таких важелів важливе місце займають інвестиції, у т.ч. іноземні. Особливо значну роль відіграє їх залучення у переробні галузі, які мають порівняно короткий період окупності, дозволяють переробляти сільськогосподарську сировину з найменшими втратами, забезпечують необхідні фінансові результати господарювання та формують стабільний ринок продовольства.

Велике значення має врахування галузевих і регіональних особливостей і відмінностей інвестування переробних галузей; методології та методики аналізу і оцінки ефективних напрямів інвестування; обґрунтування організаційно-економічного механізму їх реалізації.

В українській економічній літературі є значний доробок наукових праць, в яких досліджуються фундаментальні та найбільш значимі практичні проблеми розвитку і функціонування переробних галузей. Вони представлені роботами П.Т. Саблука, П.П. Борщевського, Л.В. Дейнеко, О.Д. Гудзинського, С.І. Дорогунцова, М.І. Кисіля, І.І. Лукінова, Л.О. Мармуль, І.І. Червена, Л.Г. Чернюк.

Інша низка наукових праць таких відомих економістів як І.А. Бланк, А.Ф. Гойко, А.Б. Ідрісов, В.В. Ковальов, Я.С. Мелкумов, А.А. Пересада, П.С. Рогожин, В.Г. Федоренко присвячена найбільш загальним питанням про форми, джерела, напрями інвестицій, методик передінвестиційних досліджень, оцінки інвестиційних процесів та обґрунтуванню інвестиційних проектів. Що ж стосується проблеми дослідження та оцінки іноземного інвестування в переробні галузі продовольчого підкомплексу то вона поки що не отримала належного наукового розв'язання. Особливо це стосується таких аспектів як визначення видів інвестування у переробні галузі; методики оцінки ефективності іноземних інвестицій, у т.ч. на рівні окремих підприємств продовольчого підкомплексу; визначення привабливості інвестиційного клімату для іноземних інвесторів у тому або іншому регіоні країни; обґрунтування інвестиційних проектів за участю іноземного капіталу.

Всебічного вивчення потребує регіональний інвестиційний клімат; інвестиційний ринок та доходи, організаційно-економічний механізм іноземного інвестування в галузях продовольчого підкомплексу та в окремих підприємствах харчової промисловості та переробки сільськогосподарських продуктів; управління інвестиційними процесами з участю іноземного капіталу.

Важливе значення для оцінки ефективності інвестиційної діяльності мають дослідження зарубіжних авторів - Барнеса С., Долана Е., Ліндсея Д., Норкотта Д., Райта Д., Рута Ф., Сакса Д., Холта Р. Проте їх не завжди можна використати, враховуючи специфіку ринкового реформування у нашій країні. Повною мірою це відноситься до галузей продовольчого підкомплексу Херсонської області, де комплексні дослідження ефективності зарубіжного інвестування практично відсутні.

Все це обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його наукову та практичну цінність.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є подальший розвиток теоретико-методичних основ і обґрунтування практичних рекомендацій по удосконаленню та підвищенню ефективності функціонування продовольчого підкомплексу регіону на основі залучення іноземних інвестицій.

Для досягнення даної мети автор поставив перед собою такі завдання:

- базуючись на аналізі сучасних теоретичних положень інвестиційної діяльності, обґрунтувати сутність іноземних інвестицій, та розробити їх класифікаційне дерево для підприємств продовольчого підкомплексу, визначити закономірності і проблеми залучення інвестицій;

- удосконалити методи оцінки ефективності іноземних інвестицій підприємств галузей продовольчого підкомплексу адміністративної області;

- дослідити економічні умови інвестиційного процесу в галузях продовольчого підкомплексу країни та регіону;

- визначити основні чинники, процеси та тенденції іноземного інвестування підприємств галузей продовольчого підкомплексу області;

- оцінити інвестиційну привабливість галузей продовольчого підкомплексу Херсонської області, зробити прогноз інвестиційної активності в цю сферу економіки регіону;

- виявити резерви та обґрунтувати шляхи підвищення економічної ефективності функціонування продовольчого підкомплексу на основі іноземного інвестування;

- запропонувати напрями державного регулювання залучення і використання іноземних інвестицій.

1. Теоретико-методичні основи ефективного функціонування та інвестування продовольчого підкомплексу регіону

Розкрито значення та економічну сутність іноземних інвестицій, їх види та класифікацію стосовно галузі, досліджено питання методики оцінки інвестиційного клімату і соціально-економічної ефективності реальних іноземних інвестицій, а також обґрунтовано механізм залучення іноземних інвестицій та управління інвестиційним процесом в галузях продовольчого підкомплексу АПК.

Інвестиції та інвестиційна діяльність є одним з найважливіших чинників вирішення найбільш гострих та суттєвих проблем розвитку продовольчого підкомплексу як країни в цілому, так і її окремих регіонів. Орієнтація на внутрішні резерви може призвести до значного затягування періоду відродження сталого розвитку галузей продовольчого підкомплексу. Тому розуміння сутності іноземних інвестицій, їх джерел, видів і форм реалізації має важливе теоретичне і практичне значення.

Іноземні інвестиції - це сукупність витрат нерезидентів у формі довгострокових вкладень у приріст матеріальних, нематеріальних і фінансових активів підприємства з метою отримання прибутку чи іншого соціального ефекту.

Враховуючи багатогранність процесу іноземного інвестування, автором розроблена класифікація іноземних інвестицій за дев`ятьма ознаками, зокрема іноземні інвестиції за характером участі в інвестиційному процесі можна поділити - на прямі (у виробництво і переробку) та непрямі (у обслуговування, збут і маркетинг), за ступенем потреби - на обов`язкові (в капітальні вкладення, підтримку діючих потужностей та у виробничі запаси), необов`язкові (у цінні папери), бажані (у інновації), за впливом на діяльність резидента впливають неістотно, істотно та мають повний контроль, за видами вкладень на - монетарні та немонетарні активи.

Найбільше значення для галузей переробної ланки агропромислового виробництва мають прямі іноземні інвестиції довгострокового характеру. Такі інвестиції повинні забезпечити впровадження сучасних або перспективних ресурсоощадливих і екологічно безпечних технологій, сприяти зниженню енергоспоживання на одиницю продукції і раціональному використанню сировинної бази АПК України. Важливою вимогою для іноземних реальних інвестицій є також і те, що продукція підприємств, створена за їх участю, має бути конкурентоспроможною на міжнародному ринку.

Іноземне інвестування харчової промисловості здебільшого здійснюється у формах залучення акціонерного капіталу та грошових внесків. На етапі реалізації інвестицій, підприємства виробництва продуктів харчування та продовольства, як правило, реінвестують капітал в обов'язкові і бажані напрямки вкладення коштів. Цьому сприяє швидкий обіг капіталу у порівнянні з іншими галузями та отримання доходу від реалізації продукції.

У дослідженнях іноземних інвестицій надзвичайно важливою є проблема методичного забезпечення економічної оцінки їх ефективності. У зв'язку з процесом реінвестування капіталу для підприємств харчової промисловості необхідно обрати такі методи економічної оцінки, які б дозволили визначити результат інвестування без урахування показника прибутку підприємства, так як при реінвестуванні він відсутній.

Тому для економічної оцінки ефективності іноземних інвестицій, автором пропонується використовувати, як головний метод, визначення доходності дисконтування грошових надходжень (або внутрішньої доходності) та метод визначення чистої теперішньої вартості. За допомогою цих методів можна розраховувати наступні показники:

внутрішню норму рентабельності (Internal Rate of Return);

індекс рентабельності (Profitability Index);

чисту поточну вартість інвестиційного проекту (Net Present Value).

Єдиного і загальноприйнятого методичного підходу до визначення критерію ефективності іноземних інвестицій немає. Це, насамперед, пов'язано із розмаїттям показників ефективності, а брак офіційних рекомендацій з цього питання ускладнює ситуацію. Ми вважаємо, що названі показники мають відповідати таким умовам: показник чистої теперішньої вартості повинен бути більшим нуля; індекс рентабельності інвестицій за розрахунковим показником має бути не нижчим за коефіцієнт рентабельності; внутрішня норма прибутковості повинна бути не нижчою за граничну вартість додаткового залученого капіталу.

2. Тенденції розвитку продовольчого підкомплексу та особливості його інвестиційного клімату й інвестиційної привабливості

Проаналізовані основні фактори, які формують інвестиційний клімат АПК країни, зокрема харчової та переробної промисловості, розроблена методика його визначення та прогнозування інвестиційної активності на перспективу, здійснена оцінка галузевої структури, організації, проблем та тенденцій розвитку іноземного інвестування переробної сфери в умовах конкретного регіону.

Однією із причин недостатньої активності інвестиційного процесу є несприятливий інвестиційний клімат як в цілому в країні, так і в окремих регіонах. В продовольчому підкомплексі та його галузях визначено ряд факторів, що позитивно і негативно позначаються на інвестиційному кліматі, їх поділяють на загальнодержавні і регіональні. Позитивне значення має рівень розвитку переробних галузей, наявність потужних сировинних зон; створення значних майнових комплексів, об'єкти яких можуть використовуватися для зменшення ризиків інвесторів і кредиторів. Здатність виробляти високоякісну та екологічно чисту продукцію сприяє розвитку інвестиційної діяльності у галузях харчової промисловості.

Стримуючими соціально-економічними факторами розширення обсягів іноземного інвестування в розвиток галузей продовольчого підкомплексу є:

- низький рівень платоспроможності населення і, як наслідок, слабкі можливості його як реального інвестора (соціологічні дослідження показують, що не має можливості достатньо харчуватись - 73% населення, одягатись - 93%, мати необхідні умови проживання та можливість оплати житла - 80%, підтримувати своє здоров'я - 81%, освітній та професійний рівень - 76%);

- надто велике податкове навантаження на товаровиробників;

- критичний стан основних виробничих фондів галузей АПК (за даними Інституту аграрної економіки УААН для оновлення матеріально-технічної бази потрібно понад 50 млрд. дол. США);

- недостатній рівень розвитку банківської системи. Загальна сума кредитів виробникам, в т.ч. підприємствам продовольчого підкомплексу, в 2002 р. склала 5,6 млрд. грн. Головними перешкодами в отриманні кредиту вважаються високі відсоткові ставки (у середньому 19,5%).

Як складова частина продовольчого комплексу, харчова промисловість все більше перетворюється в провідну його ланку по формуванню експортного продовольчого потенціалу і сприянню сталого розвитку країни. Так, у 2002 р. продукція харчової та переробної промисловості займає провідне місце серед інших видів промислового виробництва та складає 19,5% у загальному обсязі. На 01.01.2002 р. було отримано 795,9 млн. дол. США або 18,1% загального обсягу іноземного капіталу. Однак ці вкладення не відповідають можливостям та потребам галузі (табл. 1).

Таблиця 1. Динаміка і частка іноземних інвестицій в продовольчий підкомплекс АПК України (на початок року)

До вагомих регіональних факторів, які формують інвестиційний клімат, відносяться: динаміка життєвого рівня населення; рівень розвитку ринкових відносин; фінансово-кредитна діяльність; криміналістична ситуація; стан навколишнього середовища. Оцінка інвестиційної привабливості регіонів відкриває нові можливості територіальної диверсифікації для іноземних інвесторів, підвищує гарантію ефективності інвестицій.

Протягом останніх років найбільші обсяги іноземних інвестицій спрямовуються у підприємства харчової промисловості та внутрішньої торгівлі. Тобто, саме у ті галузі, які практично рівномірно представлені у структурі всіх регіонів України. Відтак, є підстави говорити про конкуренцію регіонів за інвестиційні ресурси. Вагомим підтвердженням неоднорідності інвестиційного клімату регіонів є характер територіального розподілу інвестицій, здійснених у регіональну економіку: на початок 2002 року майже три чверті усіх іноземних інвестицій залучено у підприємства шести областей та м. Києва. Частка іноземних інвестицій в Херсонську область складає 1,4% загального обсягу вкладеного капіталу.

Автор пропонує новий підхід до оцінки регіональних умов розвитку інвестиційної діяльності на основі побудови п'ятифакторної моделі. Побудована модель дозволила уточнити місце Херсонський області в рейтинзі регіонів за оцінкою інвестиційного клімату. Сутність методики полягає у визначенні регіонального індексу інвестиційного клімату, як середньо-геометричного значення найвагоміших 5 факторів інвестиційної активності.

, (1)

де lik - регіональний індекс інвестиційного клімату; Р1 - динаміка життєвого рівня населення регіону; Р2 - рівень розвитку ринкових відносин; Р3 - фінансово-кредитна діяльність; Р4 - криміналістична ситуація; Р5 - стан навколишнього середовища.

Варіація даного індексу від 18,58 (відсутності умов) до 2,72 (максимально сприятливі умови) дозволила ранжувати області за такими групами: найкращі; вище середніх; середні; нижче середніх; найгірші.

Херсонська область увійшла в групу з середнім рівнем інвестиційного клімату і посідає в 2000 р. - 15 місце; у 2001 р. - 12; у 2002 р. - 11 місце. Логічно припустити, що потенційних інвесторів будуть цікавити регіони, які знаходяться у середній та вище середніх групах та мають певний потенціал. Тому виникає потреба у прогнозуванні інвестиційної активності регіонів. Серед численних методів економічного прогнозування вважаємо, що більш обґрунтовано, в даному випадку, використовувати трендову модель. Трендова модель прогнозування - це рівняння, яке формалізує закономірності розвитку інвестиційної активності ринку у базисному періоді. Розрахунки тренду дозволили визначити вирівняні значення інвестиційної активності регіону за минулі роки та розрахувати прогноз на майбутнє. За розрахунковими прогнозними даними, обсяг інвестицій в Херсонську область буде збільшуватися на 5179,7 тис. дол. США щорічно.

За допомогою кореляційно-регресивного аналізу нами визначено значення коефіцієнту кореляції, за допомогою якого був проаналізований зв`язок між інвестиційною активністю і регіональними факторами:

К = 0,97 показує, що зв'язок між інвестиційною активністю ринку та життєвим рівнем населення сильний (тісний);

К = 0,85 показує, що зв'язок між інвестиційною активністю ринку та рівнем розвитку ринкових відносин сильний;

К = 0,59 показує, що зв'язок між інвестиційною активністю ринку та фінансово-кредитною системою середній;

К = - 0,35 та К = - 0,87 показує, що зв'язок між інвестиційною активністю ринку та криміналістичною ситуацією і станом навколишнього середовища зворотній.

У результаті проведеного аналізу інвестиційного клімату та інвестиційної активності Херсонської області ми спостерігаємо тенденцію в бік покращення ситуації на протязі аналізованого періоду і на період до 2005 р. Це підтверджує аналіз статистичних даних функціонування переробних галузей продовольчого підкомплексу, зростання обсягів інвестицій в цілому і, переважно, саме у харчову промисловість.

Так, приріст виробництва продукції харчової промисловості та переробки сільськогосподарських продуктів за 2002 рік проти 2001 року у порівняних цінах (на 01.01.2002 р.) становив 11% (більше ніж по Україні на 2,6%). Херсонщина займає 9 місце за обсягами виробництва продуктів харчування. Позитивна тенденція росту виробництва промислової продукції продовольчого підкомплексу зберігається і в 2003 році. За прогнозною оцінкою очікується збільшення обсягів промислового виробництва на 14%.

Структура виробництва продукції підприємств харчової промисловості та переробки сільськогосподарських продуктів в порівняних цінах за 2002 рік у розрізі галузей свідчить: 41% належить консервній та харчосмаковій галузі, 17% - молочній, 17% - вино-горілчаній, 15% - зернопереробній, 6%- кондитерській, 2% - м`ясній, 1% - рибній та 1% -безалкогольній. Діяльність галузей харчової та переробної промисловості продовольчого підкомплексу в 2002 році є прибутковою. Маса чистого прибутку становить 9933 тис. грн. Найбільша вага серед прибуткових підприємств належить вино-горілчаній галузі, а серед збиткових - підприємствам консервної галузі.

Все це підтверджується станом інвестиційної діяльності регіону та обумовлює реалізацію інвестиційної стратегії розвитку продовольчого під-комплексу. Аналізуючи інвестиційні процеси в Херсонський області в динаміці за декілька років, спостерігаємо поступове зростання обсягів іноземних вкладень і, переважно, саме у харчову промисловість. Так, із 25923 тис. дол. США у 2000 р. іноземні інвестиції в області зросли до 45040 тис. дол. США у 2002 р.

Поряд з 6634,27 тис. дол. США (11,9%) вкладених іноземних інвестицій безпосередньо у сільське господарство області, надходження на підприємства харчової промисловості та переробки сільськогосподарських продуктів склали 24299,95 тис. дол. США (43,6%).

Таким чином, в продовольчий підкомплекс АПК Херсонщини надійшло 55,5% всіх іноземних інвестицій 2002 р. Таке виняткове значення інвестування переробної ланки АПК ще раз вказує на актуальність та своєчасність досліджень.

Дослідження розвитку та інвестиційної привабливості харчової і переробної промисловості Херсонщини вказують на агрокліматичні, економічні, соціальні чинники іноземного інвестування. Позитивно оцінюються насамперед: зручне транспортно-економічне розташування території для формування оптових спеціалізованих продовольчих ринків; достатнє і, певною мірою, унікальне ресурсне забезпечення переробних галузей рослинно-переробного циклу; рекреаційна спеціалізація області як додатковий чинник підвищення попиту на продовольчі товари; високий рівень кваліфікації спеціалістів; наявність достатньої кількості трудових ресурсів і підприємств, обслуговуючих харчову промисловість.

Значною мірою інвестиційну привабливість зменшує наявність потужних регіонів - конкурентів: Миколаївської області - лідера у суднобудуванні; Одеської області -у зовнішньоекономічній діяльності; Дніпропетровської області - в індустріальному розвитку; Криму - в рекреації. Крім того, негативними чинниками є незадовільний стан криміногенної та екологічної ситуації, значне безробіття та низька платоспроможність населення.

Подолання негативного впливу регіональних факторів на інвестиційну активність області можливе шляхом реалізації комплексу заходів по реалізації інвестиційної стратегії, пов'язаної з формуванням сприятливого інвестиційного клімату і вдосконаленням механізму залучення і реалізації інвестицій безпосередньо на мікрорівні, тобто на рівні спільних підприємств продовольчого підкомплексу АПК.

3. Основні напрями підвищення ефективного функціонування продовольчого підкомплексу на основі залучення іноземних інвестицій

Обґрунтовані основні резерви ефективного функціонування підприємств галузей продовольчого підкомплексу, визначені шляхи раціоналізації технології управління, бізнес-планування та проектування процесу інвестування спільних підприємств харчової промисловості та переробки сільськогосподарських продуктів, розроблений механізм підвищення ефективності іноземних інвестицій в продовольчий підкомплекс Херсонської області, а також запропоновані шляхи вдосконалення системи показників оцінки інвестиційних проектів з реінвестуванням капіталу, яка апробована на діючому проекті, що дає змогу розширити можливості багатокритеріального соціально-економічного аналізу ефективності інвестиційних проектів в переробній сфері АПК.

В сучасних умовах розвитку харчової та переробної сфери АПК вирішальне значення для забезпечення сталого функціонування мають наявні, але не використані резерви підвищення ефективності, а також умови, які сприяють або ж негативно впливають на їх використання. Наші дослідження стану, тенденцій інвестування переробних галузей у Херсонській області дозволяють виділити в якості пріоритетних заходи економічного, науково-технічного, організаційного характеру.

До основних з них належить: впровадження інвестиційного кооперування у формі спільних підприємств галузі; впровадження і реалізація фінансово-економічних важелів регулювання іноземного інвестування; впровадження інвестиційно-інноваційної моделі розвитку галузі; подальший розвиток ринкових відносин в харчовій промисловості та продовольчого експортного потенціалу регіону; підвищення дієвості нормативно-правової бази. Все це підтверджує необхідність розробки механізму підвищення ефективності іноземного інвестування в галузях продовольчого підкомплексу Херсонської області.

Близько 80% іноземних інвестицій в Херсонську область було одержано спільними підприємствами. Саме тому, досвід спільних підприємств, які зосереджують кошти інвесторів у галузі харчової та переробної промисловості регіону, дозволить підвищити ефективність процесу інвестування. Тому ми бачимо один із шляхів підвищення ефективності іноземних інвестицій галузей продовольчого підкомплексу в удосконаленні технології управління інвестиційною діяльністю.

Аналіз економічного механізму процесу іноземного інвестування здійснений на базі діяльності спільного Українсько-шведського ЗАТ Компанії “Чумак”, заснованого у травні 1996 р. Внесок іноземної сторони становить 76% статутного капіталу. Компанія “Чумак” на сьогодні забезпечує 3,6% обсягу виробництва продукції харчової промисловості Херсонщини. Підтверджують ефективність довгострокових вкладень іноземних інвесторів з процесом реінвестування капіталу наступні показники:

внутрішня норма рентабельності (Internal Rate of Return). Даний інвестиційний проект можна вважати привабливим, тому що значення показника (54,79%) перевищує умовну вартість капіталу інвестора, тобто ставку за довгостроковими кредитами (45%);

індекс рентабельності (Profitability Index ). На ЗАТ “Чумак” інвестиційний проект ефективний тому, що значення індексу рентабельності перевищує одиницю і дорівнює 2,53;

показник чистої теперішньої вартості (Net Present Value). Отримане значення більше нуля (19219,5) свідчить що теперішня вартість доходів більша за теперішню вартість витрат, тобто проект приносить доход з перебільшенням вартості капіталу.

Обґрунтовані в дисертації рекомендації щодо визначення економічної ефективності можуть бути застосовані при розрахунках передінвестиційної стадії довгострокових інвестиційних проектів. Адже, лише довгострокові інвестиції мають на меті отримання не “швидкого” прибутку, а досягнення більш вагомих результатів.

Активізація інвестиційної діяльності потребує впровадження організаційних, правових та економічних заходів для забезпечення ефективного державного регулювання інвестиційної діяльності як на рівні країни, так і на рівні регіону. Реалізація цих заходів з боку держави сприятиме покращанню інвестиційного клімату і, як наслідок, підвищенню інвестиційної активності іноземних інвесторів.

Першим кроком у реалізації цього завдання є формування Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2011 року. В її межах автором здійснений SWOT - аналіз сильних та слабких сторін і аналіз можливостей та загроз підприємств харчової та переробної промисловості області на основі експертної оцінки. Експертна оцінка була зроблена на базі даних діяльності 52 підприємств харчової та переробної промисловості області. Результати проведеного аналізу представлені в розрізі консервної, молочної, вино-горілчаної, зернопереробної, кондитерської промисловості продовольчого підкомплексу регіону. За рейтинговою оцінкою підприємств галузей нами визначено сильні сторони (табл. 2).

Таблиця 2. Сильні та слабкі сторони підприємств харчової промисловості та переробки сільськогосподарських продуктів

Такі характеристики дозволяють зробити висновок, що внутрішнє середовище підприємств харчової промисловості цілком сприяє розвитку ринкових відносин, але необхідно визначити, які загрози несе в собі внутрішнє середовище та чи є можливості подальшого розвитку підприємств галузей продовольчого підкомплексу. Різний рівень можливостей серед підприємств цих галузей, як показують експертні оцінки, вказує на великі можливості, якими можуть скористатися молочна та консервна галузі. І, навпаки, дуже низькі можливості до зростання у зернопереробної та вино-горілчаної галузей. Серед можливостей харчової промисловості на першому місці „технологічні зміни”, а потім у відповідній черговості „використання можливостей корпоративних та комбінованих зв'язків регіонів галузі”, „зміни у податковому законодавстві”, „вихід на нові сегменти ринку”.

Отримані результати були використанні для визначення стратегії розвитку переробних галузей продовольчого підкомплексу Херсонської області.

Ми вважаємо, що для швидкого виходу Херсонської області з кризи важливо удосконалити механізм державного регулювання інвестиційної діяльності. Пропонований нами механізм державного регулювання вказує на необхідність створення Регіонального агентства сприяння інвестиціям, для забезпечення інформаційних потреб, вирішення проблем законодавчого, нормативного, методичного характеру потенційних інвесторів.

Висновки

інвестиційний продовольчий грошовий

1. Автор уточнює визначення категорії іноземні інвестиції шляхом включення до неї додаткових характеристик, а також доповнює класифікацію наступними ознаками: за об`єктами, формами, періодом та характером інвестування, ступенем і видами ефективності інвестицій, рівнем ризику, видами внесків, впливом на діяльність резидента

2. Враховуючи, що існуюча система показників визначення ефективності прямих іноземних інвестицій, недостатньо відповідає вимогам функціонування підприємств переробної галузі, слід використовувати систему показників, заснованих на співставленні грошових потоків. У такому разі буде враховуватися довгостроковий характер процесу інвестування з подальшим реінвестуванням капіталу. Ми вважаємо, що показники ефективності інвестування мають відповідати наступним умовам: показник чистої теперішньої вартості повинен бути більшим нуля; індекс рентабельності інвестицій за розрахунковим показником має бути не нижчим за коефіцієнт рентабельності; внутрішня норма прибутковості повинна бути не нижчою за граничну вартість додаткового залученого капіталу.

3. Сучасні обсяги іноземних інвестицій у продовольчий підкомплекс недостатні і не відповідають потребам його розвитку. Однією з причин недостатньої активності інвестиційного процесу є не досить сприятливий інвестиційний клімат як у цілому в країні, так і в окремих регіонах. Автором пропонується новий підхід до визначення інвестиційного клімату регіону та на основі розрахованих даних, прогнозування інвестиційної активності іноземних інвесторів. Розроблений новий підхід на основі побудови п`ятифакторної моделі до оцінки регіональних умов розвитку інвестиційної діяльності. Отримані дані дозволили уточнити місце Херсонській області в рейтинзі регіонів та прогнозувати інвестиційну активність на перспективу. Сутність методики полягає у визначенні регіонального індексу інвестиційного клімату, як середньогеометричне значення найвагоміших 5 факторів інвестиційної активності. Прогнозування пропонується здійснювати за трендовою моделлю. Обґрунтована методика визначення регіонального індексу інвестиційного клімату та прогнозування активності інвестиційного процесу дозволить потенційним інвесторам визначитися з регіоном вкладання капіталу та знизити ступінь ризику інвестицій.

4. Херсонська область, згідно наших розрахунків за п`ятифакторною моделлю визначення регіонального інвестиційного клімату, увійшла до групи з середнім рівнем інвестиційного клімату та має тенденцію до покращення цього показника.

Питома вага прямих іноземних інвестицій в переробну галузь досягає 43,6%. Це більше, ніж по Україні в 2 рази. Аналізуючи інвестиційні процеси в Херсонській області у динаміці за декілька років, спостерігаємо поступове зростання обсягів іноземних вкладень і переважно саме у харчову промисловість. Так, із 25923 тис. дол. США у 2000 р. іноземні інвестиції в області зросли до 45040 тис. дол. США у 2002 р. Прямі іноземні інвестиції в Херсонську область надійшли з 19 країн світу, найбільшими інвесторами є Кіпр (32,7%), Швеція (18,1%), Німеччина (11,7%), США (4,7%). При цьому найбільшу інвестиційну привабливість мають спільні підприємства.

5. Серед факторів, які позитивно оцінюються на інвестиційному кліматі області, насамперед: зручне транспортно-економічне розташування території для формування оптових спеціалізованих продовольчих ринків; достатнє і, певною мірою, унікальне ресурсне забезпечення переробних галузей рослинно-переробного циклу; рекреаційна спеціалізація області, як додатковий чинник підвищення попиту на продовольчі товари; високий рівень кваліфікації спеціалістів; наявність достатньої кількості трудових ресурсів і підприємств, обслуговуючих харчову промисловість.

Негативний вплив на привабливість галузей переробної промисловості області справляє різке падіння обсягів виробництва у сільському господарстві; загальні кризові явища в економіці області - криза неплатежів; порушення та нестабільність агропромислових зв'язків; фізичний та моральний знос виробничих фондів галузей АПК; недостатнє забезпечення обіговими коштами. Значною мірою інвестиційну привабливість зменшує наявність потужних регіонів - конкурентів. Крім того, негативними чинниками є незадовільний стан криміногенної та екологічної ситуації, значне безробіття та низька платоспроможність населення.

6. Подолання негативного впливу регіональних факторів на інвестиційну активність області пропонується шляхом реалізації комплексу заходів по реалізації інвестиційної стратегії, пов`язаних із формуванням сприятливого інвестиційного клімату і вдосконаленням механізму залучення і реалізації інвестицій безпосередньо на мікрорівні, тобто на рівні спільних підприємств переробного комплексу АПК.

7. Досвід діяльності спільних підприємств, які зосереджують кошти інвесторів у галузі харчової та переробної промисловості, дозволить підвищити ефективність процесу інвестування. Нами проведений аналіз економічного механізму процесу іноземного інвестування на базі діяльності спільного українсько-шведського ЗАТ Компанії “Чумак”, яка на сьогодні забезпечує 36% обсягу виробництва продукції харчової промисловості Херсонщини.

Ми перевірили ефективність запропонованої методики оцінки довгострокових вкладень іноземних інвесторів з процесом реінвестування капіталу і підтвердили можливості застосування при розрахунках передінвестиційної стадії довгострокових інвестиційних проектів. Крім того, нами розрахований ефект інвестуванням запланованих заходів Компанії “Чумак”, який складає 3570 тис. грн. додаткового доходу.

8. Дослідження стану, тенденцій інвестування переробних галузей у Херсонській області дозволяють виділити в якості пріоритетних заходи економічного, науково-технічного, організаційного характеру. В дисертації визначений механізм підвищення ефективності іноземних інвестицій в продовольчий підкомплекс регіону, де обґрунтовано: впровадження інвестиційного кооперування у формі спільних підприємств; впровадження і реалізація фінансово-економічних важелів регулювання іноземного інвестування; впровадження інвестиційно-інноваційної моделі розвитку галузей; подальший розвиток ринкових відносин та продовольчого експортного потенціалу; підвищення дієвості нормативно-правової бази.

9. Для швидкого виходу Херсонської області з економічної кризи та досягнення сталого розвитку функціонування галузей АПК, зокрема харчової та переробної промисловості, необхідно удосконалити механізм державного регулювання інвестиційної діяльності на рівні країни та на рівні регіону. Першим кроком у реалізації цього завдання є формування та реалізація “Стратегії економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2011 року”. В її межах автором здійснений SWOT - аналіз сильних та слабких сторін, а також аналіз можливостей та загроз підприємств харчової та переробної промисловості області на основі експертної оцінки. Експертна оцінка була зроблена на базі даних діяльності 52 підприємств харчової та переробної промисловості області. Отримані результати були використанні для визначення стратегії розвитку галузей продовольчого підкомплексу Херсонської області.

Важливим у реалізації заходів запропонованого механізму є необхідність створення Регіонального агентства сприяння інвестиціям, для вирішення проблем законодавчого, нормативного, методичного характеру.

Література

Чернявська Т.А. Регіональна ефективність інвестицій в харчову та переробну промисловість та напрями її підвищення// Таврійський науковий вісник. - Херсон, 1997.-вип. 5.- С.49 - 52.

Мармуль Л.О., Танклевська Н.С., Чернявська Т.А. Ризик та інвестиційна діяльність у переробній промисловості //Ризикологія в економіці та підприємництві: Збірник наукових праць за матеріалами науково - практичної конференції. - Київ: КНЕУ, 2001.- С.247 - 249.

Мармуль Л.О., Чернявська Т.А., Воліченко О.О. Основи методики дослідження інвестиційного процесу // Таврійський науковий вісник. - Хер-сон, 2001.-вип. 20.- С.166 - 171.

Танклевська Н.С., Чернявська Т.А. Переробна промисловість та іноземні інвестиції // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія./ За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнева.-Т.2.-К.:ІАЕ, 2001.- С.45 - 47.

Чернявська Т.А. Інвестування - важливий напрям підвищення ефективності реформованих агропромислових підприємств // Реформування сільського господарства: підсумки, проблеми, перспективи. Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2001. - вип. 4(13).- С.362 - 370.

Чернявська Т.А., Плачков С.І. Особливості розрахунку ефективності інвестицій агропромислових підприємств з реінвестуванням капіталу (на прикладі діяльності СП Компанії “Чумак”. // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія./ За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва.-Т.3.-К.:ІАЕ, 2002.- С.243 - 247.

Размещено на Allbest.ru