Розвиток неявної інфраструктури рекреаційного комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРИРОДООХОРОННОГО ТА КУРОРТНОГО БУДІВНИЦТВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РОЗВИТОК НЕЯВНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ РЕКРЕАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ

Спеціальність: Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка

МІХУРИНСЬКА КАТЕРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Сімферополь, 2014 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі реалізації основних напрямків соціально-економічного розвитку України зростає необхідність розробки нових підходів до регулювання господарсько-економічної діяльності регіонів, ефективність здійснення якої багато в чому визначається рівнем розвиненості інфраструктурних видів економічної діяльності, що створюють умови для функціонування основного виробництва, визначеного територіальною спеціалізацією. Разом з цим забезпечення економічної доцільності та ефективності функціонування елементів інфраструктури регіону вимагає певних оптимальних обсягів їх завантаження, а неоднаковість попиту на різні види послуг в залежності від впливу різноманітних зовнішніх факторів створює певні протиріччя у розвитку інфраструктури в сучасних умовах господарювання.

Саме тому особливу актуальність надобувають питання, пов'язані з державним регулюванням розвитку інфраструктурних елементів, ефективне функціонування яких є важливою умовою здійснення регіональних відтворювальних процесів.

В економічній літературі досить широко представлені підходи фахівців різних галузей науки (регіоналістики, економічної географії, економічної теорії), які досліджують процеси формування і розвитку інфраструктури. У роботах таких сучасних вчених, як М. Комаров, В. Мамутов, М. Долішній, Л. Абалкін, В. Геєц, І. Михасюк, С. Пирожков, Т. Заславська, О. Добринін, М. Багров, Б. Краснобольский, М. Завельський, В. Власов, В. Федько, М. Голіков та інших розглянуто різні аспекти функціонування інфраструктурних елементів, які у сукупності складають цілісну систему, діяльність якої спрямована на створення умов для основного виробництва.

Однак у працях вище перерахованих авторів недостатня увага приділена особливостям функціонування інфраструктури як системи, яка забезпечує стабільність соціально-економічного розвитку окремих регіонів і територіально-економічних комплексів. Процес координування діяльності цих комплексів вимагає розробки механізму регулювання розвитку інфраструктури в системі регіональних суспільно-економічних відносин.

Ця думка обумовила вибір теми дисертаційної роботи, її теоретичну і практичну цінність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основні результати дисертаційної роботи отримані під час виконання науково-дослідної роботи в Національній академії природоохоронного та курортного будівництва за темами: “Механізми управління регіональним розвитком в умовах трансформації економіки” (№0101V002980) та “Підходи до економічної оцінки природних ресурсів берегової зони моря” (№0104V003267). Внесок автора полягає в розробці напрямків удосконалення механізму державного регулювання розвитку неявної інфраструктури рекреаційного комплексу.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка теоретичних, методичних і організаційних положень щодо розвитку неявної інфраструктури рекреаційного комплексу.

Реалізація поставленої мети знайшла відображення у вирішенні комплексу задач:

- дослідження еволюції інфраструктури в зв'язку з розвитком теорії ринкової економіки;

- визначення сутності поняття “неявної інфраструктури”, як системи, основне призначення якої полягає у створенні умов для виробництва комплексної рекреаційної послуги, і одночасному забезпеченні процесів життєдіяльності регіону;

- обґрунтування й удосконалення видової класифікації інфраструктури;

- систематизація факторів, що впливають на процес формування і розвитку неявної інфраструктури;

- визначення основних елементів неявної інфраструктури рекреаційного комплексу;

- аналіз системи функціонування й організації діяльності основних елементів неявної інфраструктури рекреаційного комплексу Кримського регіону;

- розробка організаційно-методичних підходів до процесу удосконалення механізму регулювання розвитку елементів неявної інфраструктури рекреаційного комплексу.

Об'єктом дослідження є неявна інфраструктура рекреаційного комплексу АР Крим.

Предметом дослідження є розвиток неявної інфраструктури рекреаційного комплексу.

Наукова новизна результатів дослідження. Основним науковим результатом дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування і вирішення комплексу методичних питань розвитку неявної інфраструктури рекреаційного комплексу.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в дисертації підходи та отримані результати є методичною основою удосконалення механізму регулювання розвитку неявної інфраструктури рекреаційного комплексу.

Публікації.

За результатами досліджень опубліковано дев'ять наукових праць, з них - 7 статей у наукових фахових журналах, 1 стаття - у збірнику наукових праць, 1 стаття - у матеріалах наукової конференції. Загальний обсяг публікацій 5,0 д. а.

Структура й обсяг роботи.

Дисертація складається з вступу, трьох розділів, що викладені на 161 сторінці машинописного тексту, у тому числі 26 таблиць і 28 малюнків, що приведені на 18 сторінках. Список використаних джерел складається з 155 найменувань і представлений на 12 сторінках, а також 9 додатків - на 13 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі дисертаційної роботи наведені мета, задачі та методи дослідження, основні положення наукової новизни, відображена практична цінність отриманих результатів та висновків дисертації.

У дисертаційній роботі на підставі проведених автором досліджень захищаються наступні основні положення.

Теоретичні основи формування та розвитку неявної інфраструктури. Структурні перетворення економіки України на сьогодні характеризуються посиленням ролі невиробничого сектора, особливо сфери курортів та туризму. У даному зв'язку, у роботі визначена провідна роль Автономної Республіки Крим, як курортно-рекреаційної зони України, що має значний потенціал для ефективного функціонування рекреаційного комплексу регіону, основним результатом діяльності суб'єктів якого є виробництво комплексної рекреаційної послуги.

При цьому варто враховувати, що комплексність рекреаційної послуги визначається необхідністю створення для рекреантів нормальних умов для життєзабезпечення (харчування, транспортні і побутові послуги, послуги підприємств сфери торгівлі і т. д.), що забезпечується, головним чином, функціонуванням інфраструктурних видів і підвидів економічної діяльності регіону. Визначено, що в рамках регіону функціонують різні за рівнем спеціалізації економічні комплекси в залежності від природно-ресурсного, матеріально-технічного і кваліфікаційного потенціалу даної території, спрямованість яких і визначає сукупність основних елементів інфраструктури їх обслуговуючих.

У даному зв'язку в роботі запропонований підхід, що дозволяє розглядати особливості розвитку елементів інфраструктури в залежності від базису (ядра), щодо якого інфраструктура реалізує свою допоміжну функцію. Так, як базис (ядро) рекреаційного комплексу, запропоновано розглядати матеріально-технічну базу (санаторії, пансіонати, будинку відпочинку, піонерські табори і т. д.) і наявні природні ресурси рекреаційного призначення. Разом з цим, слід зазначити, що у рамках даного базису (ядра) вже існує своя, внутрішня інфраструктура, що представлена функціонуючими і створеними всередині санаторно-курортних закладів інфраструктурними об'єктами, у якості яких виступають: харчовий блок, власне сільськогосподарське виробництво, ремонтне, складське, енергетичне господарства, внутрішній транспорт, системи комунікацій, мережі тепло - водо - та - газопостачання і т. д.

Таким чином, у роботі дані об'єкти визначені як явна інфраструктура рекреаційного комплексу (спеціально створена для рекреаційного підприємства), через особливості характеру її функціонування, зв'язаних із задоволенням внутрішніх потреб суб'єктів, що здійснюють економічну діяльність. При цьому на цю, явну інфраструктуру, рекреаційний комплекс має безпосередній управлінський вплив, оскільки процес ефективного функціонування підприємств рекреаційного комплексу неможливий без реалізації функцій управління, контролю та стимулювання діяльності усіх внутрішніх підрозділів санаторно-курортних підприємств. Разом з цим, у регіоні вже сформована і функціонує інфраструктура, що забезпечує процеси життєдіяльності даної території, і одночасно створює умови для надання комплексної рекреаційної послуги. При цьому на дану інфраструктуру рекреаційний комплекс не має можливості постійно впливати, оскільки ці види економічної діяльності являють собою інфраструктурні сфери регіональної економіки.

Таким чином, обґрунтована необхідність визначення сукупності видів і підвидів економічної діяльності регіону, яким, з погляду рекреаційного комплексу, властивий допоміжний характер по забезпеченню умов для створення комплексної рекреаційної послуги і, на діяльність якої, рекреаційний комплекс не має можливості постійно впливати, як неявну інфраструктуру рекреаційного комплексу. При цьому, характеризуючи економічну сутність поняття “неявна інфраструктура рекреаційного комплексу”, необхідним виявилося виділення таких категорій як “елемент неявної інфраструктури” та “об'єкт неявної інфраструктури”.

Так під “елементом неявної інфраструктури” рекреаційного комплексу запропоновано розглядати види та підвиди економічної діяльності регіону, функціонування яких створює умови для виробництва комплексної рекреаційної послуги та одночасно забезпечує умови для життєзабезпечення суспільства у цілому.

Під “об'єктом неявної інфраструктури” рекреаційного комплексу слід розглядати підприємства окремих видів та підвидів економічної діяльності регіону, а також матеріально-технічні споруди та об'єкти, які можуть мати різну форму власності та забезпечувати, як реалізацію своїх власних цілей, так і створювати умови для виробництва комплексної рекреаційної послуги.

Слід зазначити, що на процес формування і розвитку неявної інфраструктури рекреаційного комплексу впливають різні фактори, що були досліджені в роботі і структуровані в залежності від ступеня їхнього впливу на зазначені процеси.

Так, до факторів першого порядку запропоновано відносити природно-географічні, інноваційні, економічні і соціально-культурні. Групу факторів другого порядку утворять політичні, демографічні і конфесіональні. На основі проведених досліджень особливостей формування і розвитку інфраструктури, автор пропонує розглядати як найбільш значимі елементи інфраструктури регіону, яким властивий неявний характер стосовно рекреаційного комплексу, регіональний транспорт, сферу торгівлі та сегмент агропромислового комплексу.

Особливості функціонування основних елементів неявної інфраструктури рекреаційного комплексу. Розробка нових підходів до розвитку неявної інфраструктури рекреаційного комплексу визначила необхідність проведення дослідження особливостей функціонування регіонального транспорту, сфери торгівлі, а також сегмента агропромислового комплексу, як основних видів економічної діяльності регіону, яким властивий неявний характер стосовно рекреаційного комплексу. Розглянуті особливості функціонування сегмента регіональної торгової сфери, як елемента неявної інфраструктури рекреаційного комплексу, визначили необхідність оцінки ступеня доцільності й ефективності функціонування існуючих торгових форматів з погляду реалізації ними функцій по участі в процесі створення комплексної рекреаційної послуги.

Положення щодо доцільності розвитку великих торгових операторів з метою задоволення потреб рекреантів у торгових послугах, обґрунтовано результатами аналізу рівня сервісу наступних форматів: супермаркет, універсам і мінімаркет, як найбільш розповсюджених форм організації торгового обслуговування. господарський економіка інфраструктура

Як свідчать результати розрахунків автора, найбільш ефективною формою організації торгівлі є супермаркет, що не заперечує можливість функціонування таких торгових форматів, як універсам і мінімаркет. Однак, з огляду на те, що для мінімаркету властива невелика пропозиція асортименту, що не відповідає високому обсягу товарообігу, варто орієнтувати даний вид торгового формату на обмежену спеціалізацію асортименту.

На основі результатів аналізу динаміки товарообігу основних видів продовольчих і непродовольчих товарів у роботі обґрунтована необхідність реформування видової структури промислового і сільськогосподарського виробництва регіону. Розвиток таких видів економічної діяльності, як виробництво меблів, товарів для спорту та туризму, переробка сільськогосподарської продукції, консервне виробництво, м'ясо-молочне виробництво і інших дозволить максимально ефективно реалізовувати виробничий потенціал регіону та, одночасно, задовольняти потреби рекреантів у цих видах продукції.

Організаційно-методичні підходи до удосконалення механізму регулювання розвитку неявної інфраструктури. Результати проведеного дослідження особливостей функціонування основних елементів неявної інфраструктури рекреаційного комплексу дозволили обґрунтувати необхідність удосконалення механізму регулювання розвитку неявної інфраструктури в системі регіональних соціально-економічних відносин.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження дають підставу зробити наступні висновки і положення науково-практичного характеру.

Запропоновано підхід до визначення економічної сутності поняття неявної інфраструктури, як системи, що створює умови для функціонування рекреаційного комплексу та реалізації процесів життєзабезпечення регіону. Розширено та доповнено новими економічними категоріями понятійний апарат досліджуваної теми. Удосконалено теоретичні підходи до визначення основних факторів, що впливають на розвиток неявної інфраструктури рекреаційного комплексу. Одержали подальший розвиток теоретичний підхід до визначення особливостей функціонування і розвитку інфраструктури регіону в залежності від специфіки і призначення базису, “ядра”, у якості якого варто розглядати конкретний економічний комплекс, відносно якого інфраструктурні елементи реалізують свою допоміжну функцію, а також класифікація видів інфраструктури з урахуванням типу функціонального зв'язку з базисом, ступеня інвестиційної привабливості території, напрямків вкладення фінансових ресурсів в інфраструктурні об'єкти, рівня сервісу інфраструктурних об'єктів, а також рівня адміністративної підпорядкованості інфраструктурних об'єктів. Уточнено теоретичні і практичні аспекти функціонування і розвитку елементів неявної інфраструктури рекреаційного комплексу та обґрунтована необхідність виділення інфраструктурного ядра, елементи якого створюють умови для виробництва комплексної рекреаційної послуги, а також класифікація факторів, які впливають на формування і розвиток неявної інфраструктури рекреаційного комплексу.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бережная И.В., Михуринская Е.А. Роль неявной инфраструктуры в развитии региональной экономики // Экономика и управление. - 2004.

2. Бережная И.В., Михуринская Е.А., Захарова О.Д. Проблемы инвестиционной деятельности в АРК // 2003. - №45. - С. 6-8.

3. Михуринская Е.А. Современные подходы к формированию инфраструктуры региона // Материалы Второй Всеукраинской научно-практической конференции “Менеджмент предпринимательской деятельности”. - Симферополь, Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, 2004. - С. 105-109.

4. Михуринская Е.А. Подходы к обоснованию необходимости инвестирования объектов неявной инфраструктуры рекреационного комплекса // Культура народов Причерноморья. - 2004 г. - №51. - С. 58-61.

5. Михуринская Е.А. Некоторые аспекты влияния рекреационного комплекса на структуру агропромышленной отрасли региона // Культура народов Причерноморья. - 2004. - Т. 2, №50. - С. 54-56.

6. Міхуринська К.О. Підходи до удосконалення механізму державного регулювання розвитку неявної інфраструктури рекреаційного комплексу АР Крим // Аналітично-інформаційний журнал “Схід”. - 2004. - №5. - С. 21-24.

7. Михуринская Е.А. Экологические аспекты развития транспортной инфраструктуры региона // Экономика и управление. - 2004 г. - №4-5. - С. 73.

8. Михуринская Е.А. Подходы к классификации факторов, определяющих генезис формирования и развития инфраструктуры // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2004 г. - №194/2 - С. 540-550.

9. Міхуринська К.О. Особливості організації торговельної сфери АР Крим як елемента системи комплексного обслуговування рекреантів // Аналітично-інформаційний журнал “Схід”. - 2004. - №4. - С. 34-36.

Размещено на Allbest.ru