Інвестиційна діяльність в машинобудівному комплексі Центрального економічного регіону

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

УДК 334.772

Інвестиційна діяльність в машинобудівному комплексі Центрального економічного регіону

Спеціальність: 08.10.01 - розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дульська Ірина Василівна

Київ 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України.

Захист відбудеться “17“ січня 2005 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ - 32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ - 32, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий 14 грудня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук, професор Бандур С.І.

інвестиційний регіональний державний політика

АНОТАЦІЯ

Дульська І.В. Інвестиційна діяльність в машинобудівному комплексі Центрального економічного регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2004.

Дисертаційна робота присвячена питанням інвестиційної діяльності в машинобудівному комплексі, як технолого-, наукомісткій та кваліфіковано працемісткій галузі спеціалізації Центрального економічного регіону України зі значним промисловим, науково-технічним потенціалом (до складу якого входять Київська і Черкаська області та м. Київ) протягом перехідного періоду до ринкової соціально орієнтованої економіки високотехнологічного укладу.

Поглиблено теоретико-методологічні засади інвестиційної діяльності в машинобудівному комплексі, визначено основні соціально-економічні принципи, передумови та концептуальні підходи щодо активізації та підвищення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності в період посилення регіоналізації економіки.

Удосконалено регіональний механізм активізації інвестиційної та інноваційної діяльності у високотехнологічній галузі спеціалізації регіону на базі збільшення ринкової регіональної самоорганізації суспільно-економічної системи шляхом ширшого використання конкурентних переваг і ресурсів регіону.

Основні результати дисертаційного дослідження впроваджено в науково-методичне забезпечення активізації та підвищення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності у технологічній галузі спеціалізації регіону.

Ключові слова: інвестиційна діяльність; відтворення; машинобудівний комплекс; галузь спеціалізації; промислова політика; інноваційна діяльність; власність; територіально-господарський комплекс; територіальна громада.

АННОТАЦИЯ

Дульская И.В. Инвестиционная деятельность в машиностроительном комплексе Центрального экономического региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - размещение производительных сил и региональная экономика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2004.

В диссертационной работе углублены теоретико-методологические основы инвестиционной деятельности в машиностроительном комплексе, как отрасли специализации региона со значительным производственным и научно-техническим потенциалом. Углублена трактовка экономического содержания понятия “инвестиционная деятельность” как целостного социально-экономического процесса воспроизводства всех видов капитала, установлены его особенности при переходе к социально ориентированной рыночной экономике высокотехнологического уклада. Составными частями процесса рассматриваются формирование инвестиционных ресурсов; инвестирование; продуктивная деятельность; получение дохода (эффекта).

Разработана иерархическая система методологических принципов активизации инвестиционной деятельности в машиностроительном комплексе (экономического, организационного, социального, институционального, экологического и регионального уровней) и научно обоснованные концептуальные подходы совершенствования государственной региональной политики, основанные на увеличении рыночной региональной самоорганизации, которая дает возможность территориальным общинам (через местное самоуправление) определять приоритеты регионального развития, особенно высокотехнологические (машиностроение) и осуществлять их поддержку. Оценены достаточность стимулов регионального саморазвития, управленческой и финансовой децентрализации в контексте зависимости усилий территорий ускорить социально-экономическое развитие и части финансовых ресурсов, которая остается в распоряжении территории.

Обоснована целесообразность содействия региональному развитию посредством системы мероприятий, основанной на более полном учете целей регионального развития при определении общегосударственных целей развития; более широком участии территориальных общин в определении и поддержке приоритетов регионального развития, которые более полно используют конкурентные преимущества и ресурсы; приемлемости ограниченного территориального протекционизма, поддержке местных предприятий; укрупнении административных субъектов для выравнивания финансовых возможностей; формирования территориальных общин по корпоративно-территориальному признаку.

Осуществлена оценка соответствия инвестиционных, институциональных и рыночных стратегий инвесторов разных подотраслей, форм собственности и масштаба - приоритетам структурной перестройки территориально-хозяйственных комплексов Центрального экономического региона Украины (включает в себя Киевскую, Черкасскую области и г. Киев), которая основывается на анализе соотношения долей объема производства, занятых, основных фондов и капиталовложений, что позволило установить наличие структурных и трансформационных диспропорций инвестиционной деятельности. Определены структурные приоритеты инвестиционной деятельности в машиностроительном комплексе Центрального экономического региона (технологические, отраслевые, институциональные, организационные).

Усовершенствован региональный механизм активизации инвестиционной и инновационной деятельности в машиностроении, как отрасли специализации региона, на методологической базе, которая включает в себя: 1) мобилизацию ресурсов регионального уровня для реализации конкурентных преимуществ территории; 2) поддержку местных производителей; 3) расширение спроса на местную продукцию населения и местных предприятий; 4) завершение институциональных преобразований, привлечение широкого диапазона инвесторов к развитию стратегических предприятий территории, включая территориальную общину; 5) четкие схемы взаимодействия местной исполнительной и представительской власти, наличие у местного самоуправления полномочий, достаточных для реализации стратегий территориального развития; 6) систему местных гарантий для уменьшения инвестиционных рисков через поддержку структурообразующих отраслей путем предоставления льгот по коммунальным налогам, погашения процентов по кредитам из местного бюджета; выпуск муниципальных ценных бумаг для поддержки промышленности территории; гарантийное участие местной власти в местных инвестиционных проектах при привлечении широкого круга инвесторов, в т.ч. населения; заключение с местными предприятиями форвардных контрактов по муниципальным программам, 7) расширение сферы коммунальной собственности путем покупки или передачи в счет погашения долгов важных для территории предприятий, возобновление их участия в управлении государственными активами.

Ключевые слова: инвестиционная деятельность, воспроизводство, машиностроительный комплекс; отрасль специализации, промышленная политика, инновацонная деятельность, собственность, териториально-хозяйственный комплекс, территориальная община.

ABSTRACT

Dulska I.W. Investment activity in machine-building complex of Central economic region. - Manuscript.

Dissertation for obtaining the degree of Candidate of economical sciences in specialty 08.10.01 - accommodation of productive forces and regional economy. - Council for Studying Productive Forces of Ukraine. National Academy of sciences of Ukraine, Kyiv, 2004.

Dissertation work is dedicated to the questions of investment activity in mashine-building complex, that represents itself as branch of specialisation of region with high industry, science-technic, intellectual potential and technology-, science-, qualify work-content (Central economic region of Ukraine consist of Kiev region, Chercasy region and Kiev-city) durring transition period to social orient of market of high technology tenor.

Theoretic-methodological bases of investment activity in mashine-building complex is enhanced, basic social-economic principles, prerequisites and conceptual approach for activisation and rising of social-economic efficiency of investment activity durring intensification of regionalisation are determinated. Regional mechanism of activisation of investment and innovation activity in high-tech branch of specialisation of the region is improuved trough the rising of regional market self-organisation of social-economic system.

Main results of dissertation work are accepted in science-methodical provision of activisation and rising of social-economic efficiency of investment activity in high-tech branch of specialisation of the region.

Keywords: investment activity, rebuilt, machine-building complex, region, branch of specialisation, industry policy, innovation activity, region-economical complex, region community.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інвестиційна діяльність в машинобудівному комплексі (МБК), що виробляє інвестиційні товари, визначає технологічний уклад економіки, є передумовою розвитку усіх галузей, відіграє провідну роль у модернізації машинобудування на сучасній інноваційній основі. В МБК створюється максимально можлива валова додана вартість на одиницю невідновних ресурсів, а конкурентоспроможні переваги країни, регіону використовуються найбільш повно.

МБК є особливо складним об'єктом інвестиційної діяльності, оскільки його розвиток в значній мірі залежить від розвитку соціально-економічної системи та світової кон'юнктури. У свою чергу, МБК, в якому реалізуються здобутки НТП, визначальною мірою впливає на цей процес. У розвинених країнах МБК є об'єктом підвищеної уваги держави. В Україні за умов трансформаційної економіки наявні пріоритети промислової політики спричинили структурні диспропорції і переважання в структурі виробництва і експорту галузей низького ступеня обробки сировини. Тому важливим науковим завданням є більш повна оцінка соціально-економічних чинників інвестиційної діяльності у МБК та особливостей їх дії на рівні регіону; визначення комплексу системних заходів активізації його розвитку.

Розробка теоретико-методологічних засад інвестиційної діяльності в галузево-регіональному розрізі в перехідний період ускладнюється тим, що цей напрям є досить новим у вітчизняній економічній теорії. В роботах українських вчених О.Алимова, М.Амоші, Д.Богині, Б.Буркінського, А.Гальчинcького, В.Геєця, М.Герасимчука, Б.Данилишина, М.Долішнього, С.Дорогунцова, В.Коломойцева, С.Мочерного, Л.Нейкової, В.Семиноженка, В.Симоненка, А.Федорищевої, Д.Черваньова, Л.Чернюк, В.Чижової, М.Чумаченка, О.Шаблія, В.Януковича здебільшого розглядаються окремі аспекти проблеми (структурно-галузеві, фінансові, технологічні, регіональні, соціальні, інституційні, інфраструктурні, екологічні, техногенні тощо). Праці зарубіжних вчених О.Гранберга, С.Меншикова, П.Самюельсона, Л.Тароу, У.Шарпа не враховують специфіки перехідного етапу та особливостей суспільно-економічної системи України.

Обґрунтування методологічних і практичних засад активізації інвестиційної діяльності в технолого- та наукомісткій галузі спеціалізації регіону потребує розробки нових концептуальних підходів і більш виважених механізмів розв'язання проблеми, що стало підставою для вибору теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося у безпосередньому зв'язку з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема з виконанням фундаментальних наукових тем: 3.1.5.63 “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів на тривалу перспективу" (номер державної реєстрації - 0100V000657), в рамках якої автором виконано аналіз сучасного стану інвестиційної, інноваційної діяльності в МБК України, як чинника розвитку продуктивних сил регіонів на новій технологічній основі, та визначено основні напрями підвищення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності; 3.1.5.64 "Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України" (номер державної реєстрації - 0101V007882), в межах якої автором визначено структуроутворюючу роль МБК у технологічній перебудові економіки країні та подальшому розвитку регіонів; 3.1.5.66 "Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика" (номер державної реєстрації - 0101V007880), при виконанні якої автором розроблено методичні підходи до оцінки впливу наукомісткої високотехнологічної спеціалізації підгалузей МБК на регіональний розвиток і на цій основі здійснено узагальнення результатів інвестиційної та інноваційної діяльності МБК у контексті регіонального розвитку.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методологічних засад і методичних підходів щодо активізації та підвищення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності у такій високотехнологічній і наукомісткій галузі спеціалізації Центрального регіону як МБК в умовах інституційного реформування та побудови в Україні ринкової моделі соціально-орієнтованого типу.

Основними задачами дисертаційного дослідження є:

удосконалення теоретико-методологічних засад соціально-економічної сутності інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації;

обґрунтування закономірностей і принципів активізації інвестиційної діяльності в технолого- і наукомісткій галузі промисловості в рамках державної промислової політики з урахуванням інституційних, економічних, соціальних, організаційних і екологічних факторів;

розробка нових концептуальних підходів до удосконалення теоретико-методологічних засад державної регіональної політики, які використовують механізми ринкової самоорганізації і саморозвитку;

обґрунтування діапазону прийнятності заходів регіонального рівня сприяння активізації інвестиційної діяльності та підвищення її соціально-економічної ефективності за технолого- і наукомісткими пріоритетами розвитку території;

дослідження і оцінка відповідності інвестиційних та ринкових стратегій інвесторів різних підгалузей МБК Центрального економічного регіону (ЦЕР), форм власності і масштабу - пріоритетам структурної перебудови територіально-господарського комплексу регіону;

визначення і обґрунтування структурних пріоритетів інвестиційної діяльності в МБК (технологічних, галузевих, інституційних, організаційних) та його місця в територіально-господарському комплексі ЦЕР;

розробка пропозицій по удосконаленню регіонального механізму активізації інвестиційної діяльності в МБК, як галузі спеціалізації регіону.

Об'єктом дослідження є інвестиційна діяльність в МБК як галузі спеціалізації територіально-господарського комплексу в умовах формування соціально орієнтованої ринкової економічної моделі високотехнологічного укладу.

Предметом дисертаційного дослідження є теоретико-методологічні та прикладні аспекти інвестиційної діяльності в МБК як галузі спеціалізації територіально-господарського комплексу Центрального економічного регіону.

Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії та регіональної економіки, роботи вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем інвестиційної діяльності, законодавчі та нормативні акти України. В процесі дослідження застосовувалися такі наукові методи: діалектичний, системний - для встановлення комплексного соціально-економічного характеру інвестиційної діяльності, виявлення її особливостей в перехідний період; порівняльний - для узагальнення світового досвіду стимулювання інвестиційної, інноваційної діяльності в технолого-, наукомістких галузях; визначення доцільності глибини роздержавлення, прийнятності державної підтримки пріоритетів розвитку промисловості; логічний - при розробці системи методологічних принципів, концептуальних підходів, механізмів активізації інвестиційної діяльності; економіко-статистичний, структурний - при оцінці структурних та трансформаційних диспропорцій відтворення; експертних оцінок - для визначення прийнятних заходів підтримки галузей спеціалізації і реалізації структурних пріоритетів МБК ЦЕР.

Інформаційну базу дослідження склали статистичні дані Держкомстату України, статистичних управлінь Київської та Черкаської області і м. Києва щодо інвестиційної, інноваційної діяльності в МБК Центрального економічного регіону, Державної комісії з фондового ринку та цінних паперів щодо стану розвитку фондового ринку України, інформаційні видання виконавчої та представницької влади регіонів Центрального економічного регіону, аналітична інформація та звіти перед зборами акціонерів ВАТ “Київський верстатобудівний концерн”.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:

- поглиблено сутність поняття “інвестиційна діяльність”, яка, на відміну від існуючих підходів, розглядається як цілісний соціально-економічний процес відтворення капіталу, який включає формування інвестиційних ресурсів, інвестування, продуктивну діяльність, реалізацію, утворення доходу або ефекту; встановлено її особливості в перехідний період до соціально орієнтованої ринкової економічної моделі постіндустріального технологічного типу;

- вперше, на основі узагальнення і класифікації соціально-економічних чинників та передумов інвестиційної діяльності в МБК за умов його трансформації, розроблено ієрархічну систему методологічних принципів і концептуальних підходів щодо активізації інвестиційної діяльності економічного, інституційного, соціального, організаційного, екологічного і регіонального рівнів;

- вперше в якості основного технологічного принципу промислової політики для активізації інвестиційної діяльності в МБК обґрунтовано максимізацію частки доданої вартості, створеної технолого-, наукомістким і кваліфіковано працемістким способом з використанням конкурентоспроможного промислового, науково-технічного, інтелектуального потенціалу країни та її регіонів;

- розроблено науково обґрунтовані концептуальні підходи до удосконалення теоретико-методологічних засад державної регіональної політики, що базуються на ринковій регіональній самоорганізації, яка полягає у більшій залежності між прагненням територій прискорити розвиток і часткою фінансових ресурсів, які залишаються у її розпорядженні, що дає територіям можливість визначати і підтримувати пріоритети розвитку, в т.ч. МБК;

- обґрунтовано доцільність застосування системи заходів сприяння регіональному розвитку, які, на відміну від існуючих, зорієнтовані на більш повне врахування цілей регіонального розвитку при визначенні цілей загальнодержавного розвитку;

- прийнятність обмеженого територіального протекціонізму щодо галузей спеціалізації; вирівнювання фінансових можливостей територій через укрупнення адміністративних суб'єктів; територіально-корпоративну ознаку територіальних громад, як передумовах активізації інвестиційної діяльності в МБК ЦЕР;

- вперше здійснено комплексну оцінку відповідності інвестиційних і ринкових стратегій інвесторів різних підгалузей, форм власності і масштабу МБК ЦЕР пріоритетам структурної перебудови регіональних економік, яка базується на аналізі співвідношення часток в обсягах виробництва, зайнятих, основних фондів, капіталовкладень за підгалузями і формами власності, що дозволило встановити наявність структурних та трансформаційних диспропорцій інвестиційної діяльності;

- визначено структурні пріоритети інвестиційної діяльності в МБК ЦЕР (технологічні, галузеві, інституційні, організаційні), які, на відміну від існуючих, передбачають пріоритетність розвитку виробничої сфери і МБК в стратегії регіонального розвитку територіально-господарських комплексів ЦЕР;

- удосконалено регіональний механізм активізації інвестиційної діяльності в МБК в частині пріоритетності реалізації високотехнологічних конкурентоспроможних переваг території шляхом мобілізації інвестиційних ресурсів регіонального рівня; підтримки місцевих технолого-, наукомістких підприємств; розширення попиту на їх продукцію; завершення інституційних перетворень; залучення широкого діапазону інвесторів, в т.ч. територіальної громади, до розвитку стратегічних підприємств; розширення повноважень місцевої представницької влади при реалізації стратегії розвитку території, її участі в інвестиційних процесах; створення системи місцевих майнових гарантій зменшення ризиків інвестицій в технолого-, наукомісткі галузі.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації теоретичні і методичні положення, висновки поглиблюють теорію і методологію розміщення продуктивних сил і регіональної економіки як науки, а практичні рекомендації можуть бути використані при розробці заходів регіональних, державних програм, концепцій, стратегій, прогнозів інвестиційної діяльності в галузевому, регіональному, інституційному аспектах, при техніко-економічному обґрунтуванні регіональних програм соціально-економічного та технологічного розвитку, що дає можливість підвищити соціально-економічну ефективність технолого-, наукомісткої і соціально значимої галузі спеціалізації ЦЕР й інших регіонів України.

Розроблені автором теоретико-методологічні засади інвестиційної діяльності в технолого-, наукомісткій і кваліфіковано працемісткій галузі (МБК) спеціалізації регіону (ЦЕР) та одержані практичні результати по удосконаленню регіонального механізму активізації і підвищення її соціально-економічної ефективності мають важливе значення для удосконалення розміщення продуктивних сил і розвитку регіональної економіки. Запропонована автором оригінальна система методологічних принципів, передумов та механізмів активізації інвестиційної діяльності в технолого-, наукомісткому і кваліфіковано працемісткому МБК регіону та збільшення її соціально-економічної ефективності, які базуються на регіональній ринковій самоорганізації, були використані при розробці перспективних планів розвитку виробництва, його технологічної і інституціональної реструктуризації, планів випуску серійної та нової техніки на 2003-2004 рр. і на перспективу до 2005 р. ВАТ “Київський верстатобудівний концерн” (довідка ВАТ “Київський верстатобудівний концерн” від 19.04.2004 р. № 174); при розробці інституційних, фінансово-економічних, організаційних та інформаційних механізмів, які представницька гілка влади запроваджуватиме протягом 2004-2005 рр. для підтримки технолого- і наукомістких виробництв м. Києва з метою покращення соціально-економічних умов функціонування територіальної громади та підвищення конкурентоспроможності територіально-господарського комплексу м. Києва (довідка постійної комісії Київської міськради з промисловості і підприємництва від 15.04.2004 р. №36).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки та рекомендації, викладені в дисертації, належать особисто автору та є його внеском у розвиток теорії і практики активізації і підвищення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності в технолого-, наукомістких і кваліфіковано працемістких галузях спеціалізації МБК ЦЕР та інших регіонів.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні результати дослідження розглядались і обговорювались на міжнародних і всеукраїнських науково-теоретичних та науково-практичних конференціях: V Міжнародному конгресі українських економістів "Україна в XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку" (м. Львів, 22-26 травня 2000 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України" (15-16 травня 2001 р.)"; VII Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальные вопросы развития инновационной деятельности” (Автономна республіка Крим, м. Алушта, 16-21 вересня 2002 р.); Науково-практичній конференції "Промисловості Києва - інноваційний шлях розвитку" (м. Київ, 12 листопада 2002 р.). ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України" (20-21 квітня 2004 р.)".

Публікації. Основні положення дисертації оприлюднені в 15 друкованих працях загальним обсягом 5,3 друк. арк., серед яких 9 авторських статей, опублікованих у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 253 стор. комп'ютерного тексту, містить 19 таблиць, що займають 14 стор., та 6 рисунків - на 5 стор. Список використаних джерел налічує 193 найменування і викладений на 16 стор., 29 додатків розміщено на 39 стор.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади інвестиційної діяльності в машинобудівному комплексі регіону” поглиблено сутність категорії "інвестиційна діяльність" як комплексу соціально-економічних відносин, що виникають з приводу відтворення і примноження капіталу, який передбачає циклічне перетворення по етапах: формування інвестиційних ресурсів, мобілізація факторів виробництва, продуктивна діяльність, утворення ефекту. Соціально-економічний характер інвестиційної діяльності впродовж перехідного до ринку періоду формує специфічні передумови і чинники (економічні, соціальні, організаційні, інституційні, регіональні), ефекти (економічний, відтворювальний, інституційний, науково-технічний, соціальний, екологічний, регіональний) і джерела (власні, позичені і залучені). Особливістю інвестиційної діяльності в МБК є його фондо-, технолого-, наукомісткість, кваліфікована працемісткість, тривалість обігу капіталу, інвестиційний характер продукції і дискретний тип попиту на неї, гостра конкуренція на лібералізованому внутрішньому ринку в умовах глобалізації, необхідність державної підтримки (інституційна, організаційна, гарантійна, фінансова тощо).

Суспільно-економічна трансформація мала особливий вплив на формування чинників і джерел інвестицій в МБК: 1) криза деформувала механізм ціноутворення на виробничі ресурси, в т.ч. основні фонди (ОФ); 2) моральна застарілість, недозавантаження, нецільове використання амортизації призвели до формування амортизаційних накопичень, недостатніх для відтворення ОФ та їх технологічної модернізації; 3) сформувалася стала різновигідність інвестицій у різних галузях, різна галузева інвестиційна привабливість, швидкість і глибина ринкових процесів, роздержавлення і приватизації; 4) не створені в повній мірі ринкові інституції і інфраструктура (фондовий ринок, банківська сфера, інститути спільного інвестування), які в розвиненій ринковій економіці є джерелами додаткових інвестицій; 5) дезінтеграція науково-промислових комплексів унеможливила концентрацію капіталу для випереджаючих НДДКР; 6) деформувалася ієрархія ефектів і мотивів інвестиційної діяльності: часто інституційний ефект (консолідація власності, запобігання перерозподілу) бажаніший, ніж економічний (відтворювальний); загальнодержавний превалює над регіональним, економічний - над науково-технічним, екологічним; регіональний - над економічним; соціальний ефект має найнижчий пріоритет. Врахування чинників інвестиційної діяльності та закономірностей їх дії дозволяє збільшити її сумарний соціально-економічний ефект.

Досліджено відповідність пріоритетів промислової політики базовим цілям розвитку держави (стратегічним і тактичним), ступеню інституційної завершеності трансформаційних процесів, мірі промислового та промислово-фінансового структурування національного капіталу, інтенсивності процесів регіоналізації. Аналіз впливу чинних інвестиційної, кредитної, інноваційної, науково-технічної, технологічної, амортизаційної, цінової, податкової, зовнішньоекономічної, конкурентної політики та політики стимулювання попиту на формування специфічних передумов інвестиційної діяльності в технолого-, наукомісткій і кваліфіковано працемісткій галузі промисловості (МБК) та узагальнення світового досвіду стимулювання подібних галузей щодо застосування його в Україні дозволили розробити оригінальну систему методологічних принципів, концептуальних підходів та механізмів активізації інвестиційної діяльності за інституційним, економічним, соціальним, екологічним, організаційним і регіональним рівнем (Рис. 1). Обґрунтовано положення, що підвищення конкурентоспроможності господарської системи України має відбуватися шляхом реалізації промислової політики, основним принципом якої має бути максимізація частки доданої вартості технолого-, наукомістким та кваліфіковано працемістким способом з повнішим використанням виробничого, інтелектуального, технологічного потенціалу країни, передумовою чого є забезпечення сприятливих умов для інвестиційної й інноваційної діяльності в МБК.

Узагальнення наявних тенденцій регіоналізації економіки і суспільства України та оцінка відповідності ступеня сформованості цілісних регіональних підсистем (зокрема тих, що складають ЦЕР - Київської і Черкаської області, м. Києва) критеріям соціально орієнтованого ринку (економічна самодостатність, розвинене самоврядування; достатність стимулів регіонального саморозвитку і механізмів, що його забезпечують; можливість територіальних громад здійснювати підтримку пріоритетів регіонального розвитку (галузей спеціалізації, особливо технолого-, наукомістких і кваліфіковано працемістких (МБК)); ступінь управлінської і фінансової децентралізації, прозорість і сталість правил міжбюджетних відносин, тісна залежність між прагненням території інтенсифікувати свій розвиток і часткою фінансових ресурсів, які регіон залишає у своєму розпорядженні) дозволили зробити висновок про необхідність удосконалення основних засад державної регіональної політики і розробити концептуальні підходи, які в більшій мірі використовують механізми ринкової регіональної самоорганізації (регіональний блок рис. 1).

Всебічний аналіз можливих заходів підтримки пріоритетів територіального розвитку, в т.ч. технологічних, з точки зору їх впливу на достатність співвідношення рівня внутрірегіональної та міжрегіональної конкуренції, як передумови конкурентоспроможності регіональних підсистем національної економіки в умовах глобалізації, дав підстави для висновку про прийнятність: 1) максимального врахування цілей регіонального розвитку при визначенні цілей загальнодержавного розвитку, 2) ширшої участі територіальних громад у визначенні пріоритетів територіального розвитку і їх підтримці, особливо соціально значимих, бюджето-, містоутворюючих, технологічних, що найбільш повно використовують ресурсний потенціал і конкурентні переваги регіону, 3) обмеженого територіального протекціонізму щодо місцевих виробників галузей спеціалізації, 4) укрупнення адміністративних суб'єктів для вирівнювання фінансових можливостей, 5) формування територіальних громад за територіально-корпоративною ознакою.

Так, для ЦЕР, територіально-господарські комплекси якого мають розвинутий промисловий, фінансовий, науково-технічний, інтелектуальний, освітній, трудовий потенціал (диференційовані за територіальними складовими: з найбільшим ступенем - в м. Києві, середнім - в Київській області, найменшим - в Черкаській області), доцільною є системна підтримка інвестиційної діяльності в МБК.

У другому розділі "Дослідження інвестиційної діяльності в машинобудівному комплексі регіону" здійснено комплексну оцінку відповідності інвестиційних і ринкових стратегій інвесторів різних підгалузей МБК ЦЕР, форм власності і масштабу пріоритетам структурної перебудови територіально-господарських комплексів, яка базується на аналізі співвідношення часток в обсязі виробництва, зайнятих, основних фондів, капіталовкладень в цілому та за підгалузями, що дозволило встановити наявність структурно-галузевих і трансформаційних диспропорцій відтворення та інвестиційної діяльності (наявність динамічних і затухаючих підгалузей). Інвестиційна діяльність здебільшого здійснюється при недозавантаженні ОФ, трудонадлишковості, низькій продуктивності праці, зависокої фондомісткості, непропорційно низьких частках капіталовкладень.

Якщо в 1997-2000 рр. в МБК (за класифікатором ЗКГНГ) Київської області вироблено 15,0-11,6% загального обсягу продукції промисловості, працювало майже вдвічі більше зайнятих (31,0-24,6%), то частка капіталовкладень була в 4,3-2,8 рази меншою (3,5-4,2%) (позитивна динаміка - промисловість засобів зв'язку, електронна промисловість, негативна - електротехнічна промисловість, ремонт машин і устаткування, промисловість металоконструкцій і виробів). Ці показники для Черкаської області склали, відповідно, 11,1-8,7%; 34,2-27,1%; 3,7-3,5% (позитивна динаміка - машинобудування для легкої, харчової промисловості і побутового обслуговування; приладобудування, негативна - ремонт машин і устаткування, сільськогосподарське і тракторне машинобудування); для м. Києва - 2,3-2,33%; 50,3-27,4%; 11,1-9,0% (позитивна динаміка - автомобілебудування, ремонт машин, устаткування; електронна промисловість, негативна - приладо- та авіабудування).

Галузево-структурні та відтворювальні диспропорції МБК ЦЕР в 2001-2002 рр. (за класифікатором КВЕД) за територіальними складовими в графічній формі подані на Рис. 2. Так, в Київській області відмічаються позитивні зрушення в структурі виробництва в бік технолого- і наукомісткого виробництва електричних і електронних машин, устаткування (DL); в м. Києві інтенсивно розвивається виробництво транспортного устаткування (DM), а також наукомісткий сектор (DL), якому однак властиве нераціональне використання ОФ; в Черкаській - виробництво транспортного устаткування (DM) і техніки для аграрно-індустріального господарського комплексу області (DK).

Масштаби вибуття і надходження ОФ в МБК ЦЕР не сприяють швидкій модернізації, оновленню виробництва і збільшенню його конкурентоспроможності. ОФ майже не індексуються (індекс в інтервалі 0,995-1,015), тому не враховується інфляційний чинник, що занижує капіталізацію підприємств. Норма амортизації орієнтує на повне накопичення амортизаційних фондів МБК ЦЕР в середньому за 33,4 роки, крім виробництва транспортного устаткування (DM) Київської області, де в 2000-2001 рр. цей термін склав 3,3-5,3 роки.

В 1997-2000 рр. суттєві масштаби в МБК мало незавершене будівництво, яке скоротилося в 2001-2002 рр. в обсязі недобудов обробної промисловості Київської області в 3,6 рази (з 17,1 до 4,8%) і Черкаської - в 2,3 рази (з 29,0 до 12,8%), в Києві - зросло (з 22,4 до 26,8%). Фінансові результати були нестабільними. В складі оперативних витрат в 2001-2002 рр. найбільші рівні амортизаційних відрахувань (10,8-8,3%) та витрат на оплату праці (20,3-19,9%) реєструвалися в Черкаській області, найменші, відповідно в м. Києві (5,5-4,3% і 14,8-14,0%) та в Київській області (6,4-6,2% і 11,0-13,0%). Позитивним є покращання технологічної і відтворювальної структури капіталовкладень в цілому і підгалузях, орієнтованої на інтенсивний характер інвестицій в основний капітал, його модернізацію і оновлення.

Аналіз стану інноваційно-інвестиційної діяльності дає підстави для висновку, що, не дивлячись на сприяння з боку держави (утворення технопарків) і місцевої влади (організаційне, інформаційне, фінансово-кредитне), вона не набула ознак реалізації інноваційної моделі розвитку територіально-господарського комплексу: частка інноваційної продукції в її загальному обсязі складала протягом 1998-2002 рр. лише 1,0-1,1%. Відмічена позитивна тенденція зменшення впровадження інновацій за рахунок трансферу технологій і збільшення власних НДДКР та висока питома вага принципово нової продукції в обсязі виробництва і експорту інноваційної продукції. Про збільшення конкурентоспроможності новітньої продукції свідчить підвищення питомої ваги експорту в її обсязі в 1998-2002 рр. втричі (з 12,3 до 37,4%).

Аналіз інвестиційної діяльності підприємств різних форм власності дозволив встановити суттєві структурно-трансформаційні відтворювальні диспропорції, які проявляються у невідповідності обсягів виробництва і капіталовкладень, що обумовлено різними ринковими, інвестиційними та інституційними стратегіями власників: колективному сектору (переважає в МБК ЦЕР) було властиве недовідтворення ОФ, яке надалі замінено на більш активну інвестиційну стратегію; у державному секторі відмічалися аналогічні тенденції (значне перевищення частки капіталовкладень над часткою виробництва), що може свідчити про плани розвитку галузі, підвищення її капіталізації перед приватизацією або про неефективність капіталовкладень. Приватні підприємці і суб'єкти міжнародного права здебільшого мали пасивні інвестиційні стратегії. Активні інвестиційні стратегії відмічені в окремих підгалузях комунальних підприємств МБК.

Дослідження впливу на ефективність інвестиційної діяльності організаційно-правової форми підприємства дозволило зробити висновок про вичерпання можливостей зростання і мобілізації резервів в МБК через мале підприємництво, що виражається у зменшенні протягом 1997-2002 рр. виробітку одного працюючого на малих підприємствах і збільшенні - на великих та середніх.

Аналіз показує, що в 1997-2000 рр. державні капіталовкладення здійснювалися за менш ефективною технологічною та відтворювальною структурою, кращою вона була на приватних підприємствах. В 2001-2002 рр. вона стала прогресивною у всіх формах власності і територіальних складових МБК ЦЕР.

Вивчення присутності активів підприємств МБК ЦЕР на фондовому ринку щодо перспектив залучення інвестицій (офіційний сайт Агенції з розвитку інфраструктури фондового ринку) засвідчує, що виплати дивідендів не набули систематичного характеру, потребує покращання широта і достовірність корпоративної інформації.

У третьому розділі "Основні напрями підвищення ефективності інвестиційної діяльності в машинобудівному комплексі" проаналізовано відповідність наявних пріоритетів стратегічного планування регіонального розвитку (наприклад, для м. Києва - соціально-побутовий) потенціалу території, що дало підстави для висновку про необхідність їх корекції в бік прискореного промислово-технологічного розвитку актуального в світлі вступу України до міжнародних економічних організацій (ЄЕП, СОТ). Обґрунтовано, що структурними пріоритетами інвестиційної діяльності в МБК ЦЕР у галузевому і технологічному аспектах має бути більш повне використання науково-технічного потенціалу ЦЕР; збільшення випуску високотехнологічної продукції; відновлення участі у кооперації, в т.ч. міжнародній; в інституційному - формування ефективного співвласника підприємств територіально-господарського комплексу - територіальної громади, запровадження комплексної власності, скоріше визначення перспектив та відновлення функцій держави по управлінню своїми активами; децентралізація державного управління, перерозподіл повноважень між центральною і регіональною гілками влади та між виконавчою і представницькою за моделлю соціально орієнтованої ринкової економіки, створення системи підтримки місцевих виробників; в організаційному - прискорення промислово-фінансового структурування для концентрації ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку.

Для ефективної, комерційно успішної інвестиційної діяльності МБК важливим є перспективне планування внутрірегіональної і зовнішньорегіональної, в т.ч. зовнішньоекономічної складових попиту всіх сегментів - споживчого (забезпечує якість життя, функціонування невиробничої інфраструктури) та інвестиційного (задовольняє попит на техніку галузей економіки) (Рис. 3), оскільки виробництво нових видів продукції в наукомісткій галузі потребує завчасного залучення коштів для підготовки, модернізації виробництва, НДДКР. Невірне передбачення тенденцій розвитку попиту призводить до його задоволення за рахунок ввезення продукції з-за меж регіону і втрати потенційних можливостей територіального зростання.

На тривалу перспективу споживчий сектор особливо інтенсивно зростатиме (через фізичну зношеність, моральну застарілість ОФ, недостатню розвиненість комунальної інфраструктури), оскільки пропозиція не повністю задовольняє платоспроможний попит населення, який підвищуватиметься із збільшенням доходів, тому має задовольнятися як за рахунок традиційних, так і інноваційних товарів (послуг). Для вирівнювання виробничої і соціально-побутової складової господарських комплексів ЦЕР інвестиційний сектор МБК слід розвивати випереджаючими темпами. У співвідношенні традиційного і інноваційного сегментів пропозиції інвестиційних товарів має переважати інноваційна складова, тому що МБК обслуговує потреби модернізації галузей економіки, в т.ч. тих, що виробляють споживчі товари (послуги). Через загострення конкуренції в зовнішньорегіональній і зовнішньоекономічній складовій пропозиції МБК, в т.ч. з застосуванням критичних технологій регіону, переважання інноваційної складової має посилюватися.

Удосконалений автором регіональний механізм активізації інвестиційної діяльності в МБК ЦЕР та підвищення її соціально-економічної ефективності базується на зміцненні ринкової регіональної самоорганізації і обґрунтованій територіальній концепції покращення інвестиційного клімату, елементами якого є: 1) розвиток територіально-корпоративної сутності територіальної громади, збільшення повноважень і відповідальності місцевої влади обох гілок для підвищення конкурентоспроможності території, що має значний науково-технічний, промисловий потенціал, 2) закріплення за місцевими бюджетами фіксованої частки від податку на прибуток підприємств для посилення мотивації територіальної громади до зростання прибутків; 3) збільшення ролі місцевого замовлення з передбаченням преференцій місцевим виробникам, стимулювання внутрірегіональної кооперації; 4) координаційна, гарантійна участь територіальних громад у важливих інвестиційних комерційних (традиційних і інноваційних) проектах з залученням коштів на фондовому ринку, в т.ч. від населення, застосування форвардних контрактів, під які виробники можуть взяти цільові кредити, здійснити емісії; 5) оговорення місцевою владою при укладанні угод про здійснення крупних територіальних інвестиційних проектів частки робіт (послуг), яка виконуватиметься місцевими підприємствами, 6) довгострокова передача державних корпоративних прав підприємств (частково або повністю) в управління місцевій владі, особливо в разі, коли об'єкти приватизації не знаходять покупців; 7) купівля активів перспективних підприємств у комунальну власність для задоволення потреб територіальних громад; 8) погашення муніципальних боргів активами підприємств; 9) фінансові інвестиції за рахунок місцевих бюджетів (погашення відсотків по кредитам, запровадження податкових канікул від місцевих податків); 10) випуск муніципальних цінних паперів для підтримки промисловості території з розміщенням їх у всіх секторах фондового ринку; 11) ширша участь територіальної громади в управлінні підприємствами змішаної власності, створенні спільних підприємств, внесення до їх статутних фондів об'єктів комунальної власності; 12) підтримка орієнтованих на вивіз виробництв, 13) укрупнення адміністративних суб'єктів для вирівнювання потенціалу соціально-економічного розвитку, раціоналізації трудових потоків, збільшення рівномірності податкових надходжень, 14) сприяння фінансово-промисловому структуруванню.

ВИСНОВКИ

У дисертації отримано нові науково обґрунтовані результати, які розв'язують наукове завдання поглиблення теоретико-методологічних засад інвестиційної діяльності в МБК регіону в перехідний період до соціально орієнтованої ринкової економіки технологічного укладу. Це дало змогу розробити і обґрунтувати напрями та шляхи активізації і підвищення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності МБК регіону, який базується на регіональній ринковій самоорганізації.

За результатами проведеного дослідження сформульовано наступні висновки:

1. Інвестиційна діяльність є багатофакторним соціально-економічним процесом відтворення капіталу, що включає формування інвестиційних ресурсів, інвестування, продуктивну діяльність, реалізацію, утворення доходу (ефекту). Її наслідком є ефекти економічного, відтворювального, інституційного, науково-технічного, соціального, екологічного типу та локального (регіонального) і загальнодержавного напряму дії.

Закономірності дії чинників, формування цілей, напрямів, джерел інвестиційної діяльності в перехідний період відбивають інституційну незавершеність ринкової моделі. Система заходів активізації, підвищення соціально-економічної ефективності інвестиційної діяльності потребує передбачення специфіки цього періоду.

Активізація інвестиційної діяльності в МБК має базуватися на системі принципів, де основним технологічним принципом має стати максимізація частки доданої вартості, створеної технолого-, наукомістким і кваліфіковано працемістким способом; економічним - пріоритетність розвитку МБК в рамках промислової, інвестиційної, кредитної, податкової, амортизаційної, інноваційної, цінової, зовнішньоекономічної, конкурентної політики та політики стимулювання попиту; організаційним - державне управління розвитком потенційно найбільш ефективних галузей МБК; сприяння фінансово-промисловому і промисловому структуруванню; інституційним - завершення реформування власності, інституційне становлення корпоративної власності, ефективних схем управління державними активами; екологічним - екологізація виробництва, виробництво екофільної продукції, соціальним - пріоритет висококваліфікованої зайнятості, соціальне партнерство.

Соціально-економічна трансформація має йти в напрямі збільшення ринкової самоорганізації регіональних підсистем національної соціально-економічної системи, яка дає територіальним громадам можливість збільшувати конкурентоспроможність територіально-господарських комплексів через підтримку пріоритетів регіонального розвитку, особливо високотехнологічних (МБК), за наявності механізмів інтенсифікації саморозвитку регіону; управлінській і фінансовій децентралізації.

Регіональному розвитку сприяє система заходів, які більш повно враховують цілі регіонального розвитку при визначенні напрямів загальнодержавного розвитку; передбачають обмежений територіальний протекціонізм галузей спеціалізації регіону, укрупнення адміністративних суб'єктів для вирівнювання фінансових можливостей, територіально-корпоративну ознаку територіальних громад.

Інвестиційна діяльність в МБК ЦЕР відповідає його ролі в територіально-господарському комплексі, що впливає на тенденції зміни структури виробництва, зайнятих, ОФ та їх відтворення: МБК м. Києва обслуговує потреби мегаполіса, зберігає високотехнологічні, наукомісткі позиції, реформування тут іде найбільш інтенсивно; МБК Київської області орієнтований на розвиток високотехнологічних виробництв в агломераціях; МБК Черкаської області обслуговує потреби АПК, розвивається технологомістке виробництво, орієнтоване на вивіз.

В ході дослідження відповідності інвестиційних стратегій в підгалузях МБК ЦЕР пріоритетам структурної перебудови територіально-господарських комплексів встановлена наявність структурно-галузевих диспропорцій: інвестиційна діяльність здійснюється за умов нераціонального використання ОФ, їх відтворення, трудонадлишковості; фінансові результати нестабільні. Позитивним є покращення відтворювальної і технологічної структури капіталовкладень, скорочення недобудов.

Оцінка інтенсивності інноваційно-інвестиційної діяльності в МБК ЦЕР, з огляду на наявний науково-технічний потенціал регіону, ряд заходів державної науково-технологічної політики і підтримку місцевої влади, показує, що масштабна інноваційна діяльність не стала пріоритетом інвестиційної діяльності в МБК ЦЕР, його науково-технічний, кваліфікаційний потенціал виявляється невикористаним.

Підприємства МБК різних форм власності, розміру і ступня інтеграції пристосувалися до ринкових умов, однак реформування відносин власності до структурно-галузевих деформацій відтворення додало структурно-трансформаційні диспропорції. Це проявляється у невідповідності інвестиційних стратегій інвесторів різних підгалузей і форм власності їх ринковим та інституційним стратегіям.

Пріоритетами інституційної перебудови МБК ЦЕР має стати інвестиційне та інноваційне спрямування приватизації стратегічних підприємств, оптимізація структури державної власності; вдосконалення корпоративного управління.

Удосконалення потребує фондовий ринок, оскільки ступінь його комерціоналізації не відповідає мірі інституційної сформованості: інформація про емітентів має бути більш доступною для широкого кола потенційних фізичних інвесторів; має зрости прозорість корпоративної інформації. Інформація про ринкові активи МБК ЦЕР доступна на фондовому ринку фрагментарно. Виплати дивідендів на ці активи не систематичні, тому вони не є інвестиційно привабливими.

Структурним пріоритетом розвитку територіально-господарських комплексів ЦЕР повинні бути технолого- і наукомісткі виробництва МБК, які повніше використовують промисловий і науково-технічний потенціал регіону.

Виробництво нових видів продукції та її удосконалення в технолого- і наукомісткій галузі потребує вартісних НДДКР, завчасного пошуку джерел інвестицій, тому ефективна комерційно успішна інвестиційна діяльність в МБК потребує перспективного планування всіх сегментів попиту на продукцію МБК та співвідношення в них традиційного і інноваційного секторів.

Пропозиції по удосконаленню регіонального механізму активізації інвестиційної діяльності в МБК регіону засновані на: 1) мобілізації ресурсів регіонального рівня для реалізації конкурентних переваг території; 2) підтримці місцевих виробників; 3) розширенні попиту на місцеву продукцію; 4) залученні широкого діапазону інвесторів до розвитку стратегічних підприємств території, в т.ч. територіальної громади, 5) взаємодії місцевої виконавчої і представницької влади, їх участі в інвестиційних процесах; 6) системі місцевих майнових гарантій для зменшення інвестиційних ризиків.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях: