Організація і удосконалення ринку матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників

Стратегія розвитку і покращання механізмів функціонування на рівні регіону. Економетрична модель впливу витрат на матеріально-технічні засоби та прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції. Рекомендації щодо організації електронної торгівлі.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.07.2014
Размер файла 54,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

УДК 658:338.43

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Автореферат

ОРГАНІЗАЦІЯ І УДОСКОНАЛЕННЯ РИНКУ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРОВИРОБНИКІВ

Льошенко Вадим Олексійович

Дніпропетровськ - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник доктор економічних наук, академік Української академії аграрних наук, перший віце-президент УААН Ситник Віктор Петрович.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Підлісецький Гліб Макарович, завідувач відділу цін на матеріальні ресурси Інституту аграрної економіки УААН, м. Київ доктор економічних наук, професор Вітвщький Володимир Валентинович, директор Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу Міністерства аграрної політики України, м. Київ

Провідна установа: Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра аграрної економіки, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “”2004 року о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий “”2004 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Миронова Р.М.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна аграрна реформа передбачає вирішення багатьох проблем, без чого неможливий подальший розвиток і підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Одна із пріоритетних - це формування сучасного матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських виробників. Виробництво і реалізація матеріально-технічних засобів, технічне обслуговування, надання машинних послуг повинні стати складовими цілісного технологічного процесу. Крім того доцільно розвивати техніко-технологічне та агрохімічне обслуговування товаровиробників. Тому особливого значення набуває проблема комплексного формування матеріально-технічної бази не тільки в цілому по галузі, але і в кожному господарстві.

В порівнянні з 1990 р. технічне забезпечення сільськогосподарського виробництва України скоротилося на 40-60%. У галузі до технологічної потреби не вистачає близько 130 тис. тракторів, 40 тис. зернових та 14 тис. кормозбиральних комбайнів, 80 тис. грунтообробних і посівних машин. При цьому, 60-90% техніки, що залишилася в експлуатації, відпрацювала один чи два амортизаційні терміни. Платоспроможність внутрішнього ринку техніки знаходиться на досить низькому рівні і при наявності попиту на матеріально-технічні ресурси рівень їх закупівлі майже не зростає.

Збереглись і поглибились диспропорції між обсягами вирощування сільськогосподарської продукції і можливостями її повного збирання, транспортування, зберігання і реалізації між потребою і дійсним рівнем механізації виробничих процесів, між кількістю і якістю матеріально-технічних ресурсів і цінами на них.

Питання матеріально-технічного забезпечення в процесі ринкового розвитку сільського господарства знайшли належне відображення у наукових працях багатьох вчених-економістів: Білецького В.Г., Білоуська Я.К., Вітвіцького В.В., Іванишина В.В., Ліндерса М.Р., Мосіюка П.О., Підлісецького Г.М., Саблука П.Т., Ситника В.П., Тихонова О.В., Трегобчука В.М., Черевка Г.В., Янківа М.Д. та багатьох інших.

Разом з тим окремі аспекти цієї багатопланової проблеми залишаються дискусійними і потребують подальшого дослідження.

Нинішня система матеріально-технічного забезпечення аграрного сектору, яка прийшла на зміну державному централізованому постачанню, досить не досконала і не задовольняє потреби сільгосптоваровиробників у машинах, обладнанні, запасних частинах, засобах хімізації, нафтопродуктах. Недостатнього розвитку набув ринок матеріально-технічних ресурсів для села і, зокрема, ринок вживаної техніки, особливості її лізингу, електронного продажу. Не вирішеними залишаються питання ціноутворення на аграрну техніку, забезпечення цінового паритету на продукцію села і промислові матеріально-технічні засоби та збалансовану фінансово-кредитну політику держави, щодо підтримки селян у придбанні промислових виробничих ресурсів.

Об'єктивна необхідність теоретичної і практичної розробки шляхів удосконалення системи забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними ресурсами в умовах ринкових відносин, реформування виробничих зв'язків між їх постачальниками та споживачами зумовили вибір теми дисертаційної роботи, її актуальність та спрямованість дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є результатом виконаних автором наукових досліджень у відповідності з планами науково-дослідної роботи Уманського державного аграрного університету за темою "Адаптація організаційно-економічного механізму господарювання до соціально-орієнтованих ринкових відносин в АПК" (Державний реєстраційний номер 0101U004493) у частині вивчення питань удосконалення ринку матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників.

Мета і завдання дослідження. Основна мета роботи полягає в обґрунтуванні та розробці науково-практичних рекомендацій щодо подальшого розвитку матеріально-технічного забезпечення сільгосптоваровиробників з врахуванням сучасних умов аграрного і промислового виробництва.

Багатогранність проблеми, що вивчається, зумовила необхідність вивчення і розв'язання низки окремих завдань:

узагальнення літературних джерел з питань теоретичних основ матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва;

аналіз нормативно-правової бази матеріально-технічного забезпечення села;

дослідження розвитку і сучасного стану ринку матеріально-технічних ресурсів для села;

аналіз і удосконалення економічних взаємовідносин між постачальниками матеріально-технічних ресурсів та сільськогосподарськими підприємствами;

удосконалення фінансового забезпечення сільськогосподарських виробників;

визначення ролі лізингових асоціацій, ресурсних компаній, безприбуткових кооперативів;

визначення ролі ринку вживаної техніки;

аналіз і удосконалення ціноутворення;

організація електронної торгівлі матеріально-технічними ресурсами.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних проблем удосконалення матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників.

Об'єктом дослідження даної роботи є ринок матеріально-технічних ресурсів для забезпечення аграрного виробництва України, зокрема сільськогосподарських підприємств Черкаської області.

Методи дослідження. Теоретична та методологічна основа побудована на використанні базових положень аграрної економіки, наукових розробок провідних вчених з питань сутності формування і функціонування ринку матеріально-технічних ресурсів у сільському господарстві розвинених країн, його становлення та розвиток в Україні та регіонах. У роботі використовувались такі методи дослідження: діалектичний, абстрактно-логічний і системного аналізу (теоретичні і методологічні узагальнення визначення місця і ролі матеріально-технічного забезпечення сільгосптоваровиробників, дослідження тенденцій розвитку його ринку) - перший і другий розділи роботи; аналітичного прогнозування, індексного аналізу, статистичних групувань (розробка шляхів удосконалення матеріально-технічного забезпечення) - третій розділ роботи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у системно-структурному опрацюванні та подальшому розвитку теоретичних, методичних і практичних положень, щодо організації ринку матеріально-технічного забезпечення та підвищення його ефективності для сільгосптоваровиробників у перехідній і перспективній аграрній економіці. Найбільш значні результати, які були досягнуті і котрі складають наукову новизну, визначаються наступним:

одержали подальший розвиток наукові і методичні положення щодо сутності, принципів, форм, засад матеріально-технічного забезпечення в ринкових умовах. Встановлено, що договірні відносини є головною сферою удосконалення партнерства між виробником сільськогосподарської техніки та її споживачем;

вперше для регіону визначено економічні чинники, що обумовлюють зміни матеріально-технічного забезпечення сільського господарства та запропоновано економетричну модель, яка описує зв'язок прибутку від реалізованої сільськогосподарської продукції з витратами на матеріально-технічні засоби

одержав подальший розвиток економічний механізм матеріально-технічного забезпечення села через обгрунтування цінової, фінансово-кредитної і податкової політики на основі модернізації кредитного механізму, лізингових відносин, залучення іноземного капіталу, впровадження іпотечних відносин;

вперше запропонована математична модель управління багатономенклатурними запасами з урахуванням різних термінів постачання окремих видів матеріальних ресурсів в АПК, зв'язків між частотами поставок для регулювання асортименту поповнюваного запасу та обмежень на обсяги партій ресурсів;

одержала подальший розвиток організація вторинного ринку вживаної сільськогосподарської техніки і первинного ринку постачання матеріально-технічних ресурсів селу через електронну торгівлю та використання нових інформаційних технологій;

одержали подальший розвиток організаційні заходи матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників через формування безприбуткових кооперативів і створення ресурсної компанії.

Практичне значення одержаних результатів Основні положення і пропозиції дисертаційної роботи можуть бути використані для подальшого дослідження матеріально-технічного забезпечення сільського господарства на рівні Міністерства аграрної політики і Головних управлінь сільського господарства і продовольства при обласних державних адміністраціях.

Рекомендації автора щодо використання економетричної моделі впливу витрат за видами матеріально-технічних ресурсів на ефективність сільськогосподарського виробництва, підвищення інвестиційної активності сільгосптоваровиробників, фінансового лізингу нової і вживаної техніки та організації електронної торгівлі матеріально-технічними ресурсами прийняті до використання Головним управлінням сільського господарства та продовольства Черкаської облдержадміністрації (довідка №71 від 16 березня 2004 р.). Рекомендовано до впровадження удосконалену статичну модель управління багатономенклатурними запасами запасних частин для ОКП “Черкаська ресурсна компанія” (довідка №14 від 18 березня 2004 р.). Теоретичні розробки і результати дослідження використовуються у навчальному процесі Уманського державного аграрного університету при викладанні дисципліни “Економіка сільського господарства” (довідка №103 від 23 березня 2004 р.).

Особистий внесок здобувача. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті положення, які є результатом особистої роботи здобувача. За списком робіт, який подано у авторефераті, особисто автором зроблено: [3] - запропоновано структуру головної Web-сторінки електронної торгівлі через Internet; [4] - визначена динаміка засобів механізації сільського господарства та проаналізовано тенденції у забезпеченні матеріально-технічними ресурсами в області.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, одержані здобувачем, доповідались і обговорювались на обласних і районних нарадах Черкаської області протягом 2000-2004 рр. і дістали схвалення. Ряд положень дисертації було повідомлено у доповідях і виступах на наукових конференціях науково-педагогічних працівників Уманського державного аграрного університету (1998-2004 рр.), міжнародних конференціях у Харківському автодорожньому університеті (2002 р.), Інституті аграрної економіки УААН (2003р), Луганському національному аграрному університеті (2004 р.). Пропозиції щодо подальшого розвитку ринку матеріально-технічних ресурсів були оприлюднені та передані в управління агропромислової політики Черкаської обласної держадміністрації.

Публікації. Основні результати досліджень викладені в семи наукових працях, їх обсяг становить 3,13 друк. арк. (автору належить 3,07 друк. арк.), із них сім статей у фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 198 найменувань. Робота ілюстрована 40 таблицями, 17 рисунками та додатками. Загальний обсяг роботи становить 210 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначена мета і завдання дослідження, а також викладено основні положення, наукова новизна та обґрунтована практична значимість дисертаційної роботи.

У першому розділі "Теоретичні засади матеріально-технічного забезпечення агропромислового комплексу" розглядаються теоретичні основи матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників, наводиться правова база розвитку ринку матеріально-технічного забезпечення, досліджуються договірні відносини та відповідальність суб'єктів аграрного ринку.

Визначено, що в умовах ринкової економіки матеріально-технічне забезпечення будь-якого виробництва розглядається як товарний обмін різними споживними вартостями, викликаний суспільним поділом праці та існуючими виробничими відносинами. Теоретично обґрунтовано, що економічна сутність матеріально-технічного забезпечення передбачає наявність таких трьох умов - суспільного поділу праці; виробництва споживних вартостей не тільки для себе, а й для інших; забезпечення еквівалентності вартостей товарів у процесі обміну.

Щодо аграрного виробництва, то його матеріально-технічне забезпечення - це зумовлений поділом праці обмін аграрною і промисловою продукцією з метою задоволення технологічного попиту на товари промислового виготовлення, одержання прибутку та вирішення соціальних проблем. При цьому теоретична сутність матеріально-технічного забезпечення аграрного виробництва потребує додержання ряду вимог: 1) забезпечення взаємного інтересу до виробництва й обміну товарними масами, які мають споживчу вартість; 2) економічної взаємовигідності комерційних операцій; 3) еквівалентності обміну за законом вартості. За таких умов має місце мотивація до ефективної праці, підкріплена особистим інтересом, наближення споживної вартості до її мінової вартості, запобігання фетишизації і монополізмові в окремих сферах.

Дослідження показали, що до принципів, на яких повинна базуватись система матеріально-технічного забезпечення агропромислового комплексу, належать:

спрямування цінової, фінансово-кредитної і податкової політики держави на відтворення та підтримку платоспроможності підприємств агропромислового комплексу для досягнення розширеного відтворення основних засобів виробництва;

забезпечення рівних економічних умов у взаємовідносинах споживачів матеріально-технічних ресурсів із структурами їх виробництва, постачання, технічного обслуговування та надання виробничих послуг;

рівноправність розвитку всіх форм власності і господарювання;

вільний вибір товаровиробниками постачальників матеріальних ресурсів і технологій, а також сервісних структур;

обмеження економічними методами виникнення монопольних формувань у сфері матеріально-технічного забезпечення;

дотримання гарантій і відповідальності партнерів агропромислового комплексу за високу якість технічних засобів і ресурсів та наданих послуг, термінів і умов їх поставок, своєчасність взаєморозрахунків;

створення умов для забезпечення мінімальної кількості посередників у ланцюзі виробник -- споживач;

забезпечення через амортизаційну політику своєчасного відтворення матеріально-технічних засобів.

До основних форм матеріально-технічного забезпечення в умовах ринкової економіки належать: транзитна - на основі прямих зв'язків (завод - сільськогосподарське підприємство); складська - на умовах франко-господарство споживача (товар зі складу доставляється споживачу транспортом постачальницької організації); через товарно-сировинні біржі; поставка товарів на умовах лізингу; товарообміну при укладанні бартерних угод.

Вивчення нормативно-правової бази матеріально-технічного забезпечення села показало, що на сьогодні існує ряд нормативно-правових актів, які регулюють дане питання, такі, як Указ Президента України “Про підтримку сільськогосподарських товаровиробників”; Указ Президента України “Про заходи щодо забезпечення формування та функціонування аграрного ринку”; Постанова Кабінету Міністрів України “Про нові підходи до забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними ресурсами” тощо.

У роботі порушені питання економічних взаємовідносин між постачальниками матеріально-технічних ресурсів та виробниками сільськогосподарської продукції, розглянуто юридичне оформлення організаційно-економічних відносин, вивчена проблема відповідальності суб'єктів аграрного ринку.

У другому розділі "Стан і тенденції розвитку ринку матеріально-технічних ресурсів для села" характеризуються сучасний рівень і динаміка розвитку ринку матеріально-технічних ресурсів Черкаської області, розглянуто та критично осмислено роль державних регуляторів у матеріально-технічному постачанні села, проаналізовано економічні відносини між постачальниками матеріально-технічних ресурсів і сільськогосподарськими товаровиробниками в сучасних умовах.

Проведений аналіз показав, що криза, яка охопила сільське господарство та інші галузі АПК країни, досить негативно позначилась на матеріально-ресурсному потенціалі, що стало однією з причин різкого скорочення виробництва сільськогосподарської продукції. Значно зменшилось виробництво вітчизняних тракторів, сільськогосподарських машин, устаткування та обладнання. Щорічне вибуття з виробничого циклу замортизованих тракторів, збиральної техніки та інших сільськогосподарських машин і знарядь при практичній відсутності їх поновлення наближає сільське господарство до процесу руйнації техніко-технологічної основи виробничого відтворення.

Аналіз ринку матеріально-технічного забезпечення Черкаської області підтверджує недостатнє забезпечення аграріїв матеріально-технічними ресурсами (табл. 1).

Таблиця 1 - Стан забезпечення матеріально-технічними ресурсами сільськогосподарських підприємств Черкаської області

Показник

1990р

1999р

2000р

2001р

2002р

Машино-тракторний парк

трактори, шт.

19760

14813

13791

12643

12236

зернозбиральні комбайни, шт.

4196

3167

3099

2856

2615

Паливно-мастильні матеріали

Потреба, тис. т

175,0

284,4

207,8

199,4

125,3

Наявність, тис. т

165,0

141,3

123,0

123,0

96,5

Насіння та садивний матеріал

Потреба, млн. грн.

65,0

249,3

253,1

239,8

238,8

Наявність, млн. грн.

64,4

56,9

76,4

79,2

83,0

Мінеральні добрива

Потреба, тонн д.р.

78000

55527

75900

69700

60500

Наявність, тонн д.р.

187000

28500

21500

26300

25153

Хімічні засоби захисту рослин

Потреба, т

2100

1565

1090

1760

2671

Наявність, т

4904,5

746,4

576,9

776,3

775,8

Наявність основних фондів за період 1999-2002 рр. зменшилася на 3101 млн. грн. або на 54%, 75% з яких складають будівлі і споруди, 18,4% - машини та обладнання, 3,8% - робоча та продуктивна худоба, 2,1% - передавальні пристрої, 0,7% - багаторічні насадження. Наявність сільськогосподарської техніки у 2002 р. склала 90% від потреби: не вистачало 2450 шт. тракторів, 410 шт. зернозбиральних комбайнів, 48 шт. кукурудзозбиральних комбайнів та 371 шт. кормозбиральних комбайнів. В цілому по області за цей рік не вистачало 3279 од. технічних засобів і це з урахуванням того, що 84% наявних технічних засобів відпрацювали свій амортизаційний строк. У 2002 р. фактично було закуплено 278 од. сільськогосподарської техніки, що склало 37% від плану. Господарства в недостатній мірі були забезпечені паливно-мастильними матеріалами (77%), насінням та садивним матеріалом (35%), мінеральними добривами (42%), засобами захисту рослин (29%).

У сільському господарстві Черкаської області за 1990-2002 рр. спостерігається спад витрат основних компонентів невідновлюваної енергії у вигляді нафтопродуктів, техніки, добрив, електроенергії. Так, наявність енергетичних потужностей на 100 га посівної площі за період 1990-2002 рр. зменшилася у 1,4 рази, споживання нафтопродуктів - 2, електроенергії - 4,1, а постачання мінеральних добрив - у 5,8 рази.

Оцінка структури витрат на виробництво сільськогосподарської продукції показала, що найбільша питома вага тут належить матеріальним витратам (62,5% у 2002 р., що більше, ніж у 1990 р. на 15,6%). Це є негативним явищем, адже підвищення рівня матеріальних витрат призводить до збільшення собівартості вирощеної продукції і, відповідно, до отримання нижчих прибутків. витрати прибуток електронний торгівля

У структурі матеріальних витрат на виробництво сільськогосподарської продукції як у 1990 р., так і у 2002 р., найбільша питома вага припадає на корми (52,2% і 32,4% відповідно). За період 1990-2002 р. витрати на нафтопродукти підвищилися у 4 рази, електроенергію - 3,5; оплата послуг - 3; запчастини - у 2 рази. Одночасно питома вага амортизації основних засобів у структурі витрат зменшилась у 3 рази. Все це засвідчує посилення процесів деіндустріалізації сільськогосподарського виробництва, а отже перехід до ручної праці.

Групування сільськогосподарських підприємств Черкаської області за 2002 р. показує, що із збільшенням витрат на паливно-мастильні матеріали, насіння і садивний матеріал, мінеральні добрива та хімічні засоби захисту рослин зростає ефективність виробництва сільськогосподарської продукції. Про тісний взаємозв'язок витрат на матеріально-технічні ресурси з показниками фінансово-господарської діяльності підприємств свідчать і економетричні дослідження. Так, модель залежності прибутку (у) сільськогосподарських підприємств досліджуваного регіону від витрат на: насіння і садивний матеріал (Х1), корми (Х2), мінеральні добрива (Х3), нафтопродукти (Х4), пальне (Х5), запчастини та матеріали для ремонту сільгосптехніки і машин (Х6) має вигляд: у=40,1+3,18Х1+0,42Х2+1,82Х3+1,74Х4+1,85Х5+0,31Х6.

Коефіцієнт множинної детермінації (R2) показує, що прибуток 1149 досліджуваних сільськогосподарських підприємств Черкаської області на 78,3% зумовлений вище наведеними факторами.

Встановлено, що недостатня фінансово-економічна політика держави у ціноутворенні призвела до диспропорції: ціни на промислову продукцію продовжують визначатись на монопольних принципах, а закупівельні ціни на продукцію сільського господарства - під впливом низької платоспроможності населення та низьких цін на зовнішньому ринку.

У системі підтримки і захисту сільгосптоваровиробника при забезпеченні матеріально-технічними ресурсами особливу роль відіграють інвестиції і кредитування. Загальний обсяг інвестицій у сільськогосподарську галузь скоротився за 1990-2002 рр. у 23,8 рази, а їх питома вага в економіці України зменшилася з 21 до 4%, що призводить до фізичного і морального старіння основних фондів галузі. Тому, держава за рахунок прямих і непрямих важелів регулювання повинна забезпечити інвестиційний розвиток аграрного сектору через приватний капітал та бюджетні кошти.

Визначено, що кредит відіграє особливу роль в забезпеченні сільгоспвиробників матеріально-технічними ресурсами. По Черкаській області за 11 місяців 2003 р. кредитування аграрного сектору збільшилось порівняно з 2002 р. у 1,4 рази, але пільгове кредитування - зменшилось. Кількість прокредитованих підприємств у 2002 р. становило 386, що менше, ніж у 2001 р. на 51,8%. Термін використання кредиту у 52% господарств становить 6-9 місяців, а у 42% - більше 9 місяців. Через велику процентну ставку сільгосппідприємства в умовах збитковості не можуть розрахуватись за одержаний кредит, а тому їхня заборгованість постійно зростає.

У зв'язку з цим покращити стан системи матеріально-технічного забезпечення можна за допомогою удосконалення таких важливих економічних важелів державного регулювання, як цінової, фінансово-кредитної та податкової політики, підвищення інвестиційної активності та удосконалення лізингового ринку і іпотеки при сприянні відповідного правового забезпечення, формуванні чіткої та врегульованої законодавчої бази стосовно матеріально-технічного забезпечення сільського господарства.

У третьому розділі "Перспективи розвитку ринку матеріально-технічного забезпечення сільських товаровиробників" запропоновано принципи ціноутворення на матеріально-технічні ресурси, розвиток лізингу і ринку вживаної техніки, організації нових ринкових структур та управління запасами ресурсів у них, обгрунтовано напрями інвестиційно-кредитного забезпечення сільгосптоваровиробників для придбання техніки і іншої промислової продукції для аграрного сектору.

Визначено, що для удосконалення цінового механізму необхідно забезпечити: усунення недоліків інфраструктури агробізнесу; створення сприятливого економічного середовища та однакових для всіх “правил гри”; посилення антимонопольного контролю за цінами на матеріально-технічні ресурси, що використовуються в аграрному секторі; сприяння формуванню реальних ринкових цін, які складаються під впливом попиту і пропозиції та спроможні вирівняти пропорції міжгалузевого обміну; створення сприятливого економічного середовища для формування та функціонування господаря-власника; невтручання на ринку держави, за винятком шкідливого розвитку монополій; ефективні дослідницькі роботи та освітні послуги.

Основним завданням своєчасної купівлі засобів виробництва є пошук найдешевших і якісних їх виробників або постачальників. Для цього пропонується застосовувати нові інформаційні технології і комунікації, під'єднавши до мережі сільськогосподарські підприємства та створивши централізовану службу для збору, обробки і розподілу інформації. До мережі мають бути під'єднані виробники та постачальники матеріально-технічних ресурсів.

Мережа повинна бути побудована за принципом клієнт-сервер. Кожен клієнт, яким виступає в даному випадку сільськогосподарське підприємство, має свій логін і пароль, для того, щоб встановити свою персону на сервері. Після проходження клієнтом аутентифікації, він потрапляє до бази даних з якої може отримувати потрібну для себе інформацію за допомогою системи пошуку і, при необхідності, вносити нову. База даних формується і коригується самими клієнтами і побудована так, що клієнти можуть корегувати або знищувати тільки ті записи, які самі раніше внесли в базу даних, а інформацію, яка була внесена іншими клієнтами, можуть тільки переглядати. Це дає розмежованість доступу до інформації і не потребує оператора для її обробки. У роботі розроблено Web-сторінку, що містить інформацію про постачальників матеріально-технічних ресурсів.

Державний фінансовий лізинг є найбільш економічно вигідним при закупівлі сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва. Певного удосконалення потребує механізм розподілу ризиків у процесі взаємодії учасників лізингового процесу. Встановлено, що лізингодавець зобов'язаний страхувати себе від можливих втрат за рахунок власних, а не чужих прибутків. Лізинговим компаніям потрібно поступово переходити від використання бюджетних коштів держави до використання залучених коштів приватного сектору економіки. Пропонується розширювати діяльність лізингових компаній за рахунок організації діагностики і технічного обслуговування наданої в лізинг техніки.

Важливим питанням при організації ринку вживаної техніки є встановлення обґрунтованих цін на неї. Ціна придбання частково зношеного трактора, іншого засобу або знаряддя не повинна перевищувати їх залишкову вартість. Винятком можуть бути лише випадки, коли технічний стан машини дозволяє реалізувати її за більш високою ціною без зростання собівартості одиниці виконуваних нею робіт. У цілому, як свідчить зарубіжний досвід, вартість відновленої техніки не повинна перевищувати 40-70% від її початкової ціни (залежно від строку служби, гарантованого ресурсу, обсягів робіт та якості відновлення машин). Ціну відремонтованої вживаної техніки слід визначати комісією з використанням засобів діагнозтування її технічного стану.

З метою більш ефективного забезпечення матеріально-технічними ресурсами сільгосптоваровиробників у роботі обгрунтовується необхідність організації обслуговуючих і кредитних кооперативів. Важливого значення набуває створення машино-технологічних станцій і постачальницьких кооперативів та ресурсних компаній. У роботі запропоновано для ОКП “Черкаська ресурсна компанія” математична модель управління багатономенклатурними запасами.

Модель дозволяє знайти такі терміни Т*і постачання ресурсів, і=1,...n,

, (1)

що мінімізують загальні витрати господарства, тобто цільову функцію:

за наявності обмежень:

, (2)

де, b1і - витрати на зберігання одиниці і-ого ресурсу на власному складі господарства в одиницю часу; b2і - витрати на постачання партії і-ого ресурсу; - загальний об'єм і-ого ресурсу, що має бути поставленим за час T; zі - обсяг партії однієї поставки і-ої номенклатури; dіj - зв'язок за термінами поставок і-ого та j-ого ресурсів (якщо зв'язку немає тоді dіj =0, якщо зв'язок є dіj >0 визначатиме співвідношення Ті dі Тj), Sі - максимально можливий обсяг поставок і-ої номенклатури.

Отже, математична модель управління багатономенклатурними запасами матеріально-технічних ресурсів в АПК подана у вигляді задачі математичного програмування, що відноситься до класу задач умовної оптимізації та може бути розв'язаною, наприклад, засобами електронної таблиці Excel.

За знайденими величинами Т*і термінів поставок оптимальні обсяги партії і-ого ресурсу знаходяться за формулою:

, (3)

, (4)

а оптимальна кількість поставок:

Встановлено, що для підвищення інвестиційно-кредитного забезпечення сільгосптоваровиробників в придбанні матеріально-технічних ресурсів необхідно: запровадити обов'язкове страхування врожаю і продукції тваринництва так як гарантом повернення інвестицій і позик буде виступати страхова компанія; створити іпотечний банк, який повинен займатися виключно обслуговуванням кредитування сільськогосподарських підприємств; запровадити в період чинності Закону “Про фіксований сільськогосподарський податок” відшкодування процентної ставки за кредит підприємствам, що оподатковуються цим податком виключно за рахунок Державного бюджету; з метою розвитку тваринницької галузі видачу позик необхідно здійснювати під гарантію держави; запровадити для сільськогосподарських формувань-платників фіксованого сільськогосподарського податку сплату відрахувань на пенсійне соціальне страхування у розмірі 32% від фонду заробітної плати, так як ці відрахування входять у фіксований податок; практикувати сплату прибуткового податку за рахунок підприємства, що дасть змогу збільшити реальну заробітну плату працівників, зайнятих у сільському господарстві; запровадити для сільськогосподарських формувань відкриття кредитних ліній при кредитуванні операційних витрат, пов'язаних із витратами на виробництво продукції рослинництва і тваринництва, запровадити авансування закупок сільськогосподарської продукції у державний резерв.

Надані пропозиції по впровадженню ефективних механізмів взаємовідносин між учасниками ринку матеріально-технічних ресурсів, які стосуються ціноутворення. Особлива увага приділена реалізації факторів платоспроможного попиту і пропозиції та еквівалентності міжгалузевого обміну (через ціновий паритет). Обґрунтовано принцип формування ціни виробництва сільськогосподарської продукції.

ВИСНОВКИ

1. В умовах ринкової економіки матеріально-технічне забезпечення аграрного виробництва розглядається як зумовлений поділом праці обмін аграрною і промисловою продукцією з метою задоволення технологічного попиту на товари промислового виготовлення, одержання прибутку та вирішення соціальних проблем.

2. Криза, що охопила сільське господарство та інші галузі АПК України, негативно позначилась на матеріально-ресурсному потенціалі, що стало однією з причин різкого скорочення виробництва сільськогосподарської продукції країни в цілому та Черкаської області зокрема. Щорічне вибуття з виробничого циклу замортизованих тракторів, збиральної техніки та інших сільськогосподарських машин при практичній відсутності їх поновлення наближає сільське господарство до процесу руйнації техніко-технологічної основи виробничого відтворення.

3. Для удосконалення цінового механізму аграрної сфери економіки необхідно забезпечити: усунення недоліків інфраструктури агробізнесу; створення сприятливого економічного середовища та однакових для всіх “правил гри”; посилення антимонопольного контролю за цінами на матеріально-технічні ресурси, що використовуються у аграрному секторі; сприяння формуванню реальних ринкових цін, які складаються під впливом попиту і пропозиції та спроможні вирівняти пропорції міжгалузевого обміну; створення сприятливого економічного середовища для формування та функціонування господаря-власника; невтручання на ринку держави, за винятком шкідливого розвитку монополій; ефективні дослідницькі роботи та освітні послуги.

4. Для вирішення проблеми своєчасної закупівлі сировини і необхідних засобів виробництва за прийнятими цінами у встановлені строки як середовище та засіб комунікації, що містить великий об'єм інформації, представленої підприємствами-постачальниками і споживачами як сировини, засобів виробництва, так і вже готової продукції, може бути використана електронна торгівля. Для цього стимулювати під'єднання сільськогосподарських підприємств до електронної мережі і створити централізовану регіональну службу для збору, обробки і розподілу інформації.

5. Державний фінансовий лізинг є самим економічно-вигідним при закупівлі товаровиробником сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва. Для широкого розвитку лізингу у Черкаській області потребують удосконалення: відносини між лізингодавцями та державою - з одного боку, і лізингодавцями та лізинго-одержувачами - з іншого; механізм розподілу ризиків у процесі взаємодії учасників лізингового процесу. Лізинговим компаніям потрібно поступово переходити від використання бюджетних коштів держави до залучення коштів приватного сектору економіки, як вітчизняного, так і зарубіжного. Слід створити конкурентне середовище між лізинговими компаніями, шляхом створення більшої їх кількості, що, як свідчить практика західних країн, призводить до покращення їх роботи, здешевлює послуги, поліпшує якість. Розширювати діяльність лізингових компаній за рахунок організації діагностики і технічного обслуговування наданої в лізинг техніки.

6. Сьогодні в Україні все більшого розвитку набуває організація вторинного ринку техніки, для належного рівня розвитку якого необхідне державне втручання. Останнє, в першу чергу, полягає у захисті сільськогосподарського товаровиробника від придбання на ринку недоброякісних уживаних машин. Слід прийняти нормативно-правові акти, які дозволять створити правову базу для повторного використання сільськогосподарської техніки, організації купівлі-продажу, відновлення і реалізації частково зношених машин, а також розробити державну політику, що сприяє розвитку системи відновлення і реалізації уживаної техніки, вузлів, агрегатів та запасних частин.

7. Для покращення фінансового стану сільськогосподарських підприємств потребує удосконалення кредитна політика, суть якої полягає у зменшенні процентних ставок і стимулюванні довгострокових кредитів.

8. Іпотека землі в Україні може сприяти залученню значних фінансових ресурсів в аграрну сферу. Черкаська область має найдорожчі землі сільськогосподарського призначення, але невирішеність законодавчої бази, нормативно-правових документів в даній проблемі не дає змогу використання іпотеки при матеріально-технічному забезпеченні села.

9. Переважною формою вкладання іноземного капіталу в Черкаській області є створення спільних підприємств. Для забезпечення сприятливого інвестиційного клімату і активізації інвестиційної діяльності у Черкащині необхідно провести такі заходи: дерегуляції підприємницької діяльності та лібералізації ділової активності в цій сфері; завершення формування стабільної та передбачуваної нормативно-правової бази; удосконалення механізмів управління корпоративними правами, в тому числі тими, що належать державі, забезпечення збільшення дивідендів, які нараховуються на акції, що належать державі у майні господарських товариств, посилення захисту прав дрібних акціонерів; забезпечення дальшого реформування податкової системи, в тому числі шляхом зниження податкового навантаження, оптимізації та підвищення прозорості процедури адміністрування податків, безумовного додержання прав платників податків; підвищення інвестиційної привабливості об'єктів приватизації шляхом їх реструктуризації, забезпечення завершення відокремлення об'єктів соціальної інфраструктури, створення рівних умов для учасників приватизації, підвищення прозорості приватизаційних процедур, законодавчого врегулювання з урахуванням міжнародних стандартів та досвіду.

10. Особливе місце в матеріально-технічному забезпеченні села займають сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. У Черкаській області доцільно розвивати постачальницькі обслуговуючі кооперативи. Вони можуть здійснювати закупівлю та постачання господарствам мінеральних добрив, хімікатів, палива, насіння, комбікормів, сільськогосподарської техніки. Для цього необхідно вирішити питання пільгового оподаткування, надання субсидій, кредитів за низькими процентами.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Льошенко В.О. Матеріально-технічне забезпечення аграрного сектору економіки //Ринкова трансформація економіки АПК / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - Київ. - 2002. - с. 422-424

2. Льошенко В.О. Проблеми матеріально-технічного забезпечення АПК Черкаської області. Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії. - 2002. - №54. - с. 291-300

3. Льошенко В.О., Гринчак О.В. Принципи та перспективи розвитку електронної комерції в сучасних умовах. Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії. - 2002. - №55. - с. 317-325

4. Льошенко В.О., Здоровцов О.І., Головчук А.Ф. Техніко-економічні аспекти пріоритетного розвитку матеріальної бази АПК Черкаської області. // Економіка АПК. - 2003. - №9. - с. 19-22

5. Льошенко В.О. Удосконалення кредитування сільськогосподарських товаровиробників. Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. - 2003. - №56. - с. 284-293

6. Льошенко В.О. Лізинг - нова прогресивна форма матеріально-технічного забезпечення. Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. - 2003. - №57- с. 244-253

7. Льошенко В.О. Нові підходи до матеріально-технічного забезпечення АПК, Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету /За ред. В.Г. Ткаченка. - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2004. - №34(46) Серія “Економічні науки”. - с. 237-241

АНОТАЦІЯ

Льошенко В.О. Організація і удосконалення ринку матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2004.

Дисертація присвячена питанням розробки теоретичних та організаційно-економічних підходів щодо формування, функціонування та розвитку регіонального ринку матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників у сучасних умовах, а також визначення і впровадження нових взаємовідносин між його учасниками. Розкрито сутність регіонального ринку матеріально-технічних ресурсів, обґрунтована стратегія розвитку і шляхи удосконалення його механізмів функціонування на рівні регіону. За матеріалами виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств Черкаської області побудовано економетричну модель впливу витрат на матеріально-технічні засоби на прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції.

В результаті досліджень обґрунтовані пріоритетні шляхи зростання ефективності матеріально-технічного забезпечення села. Надані рекомендації щодо організації електронної торгівлі. Визначені напрямки регуляторної регіональної політики з питань ринку матеріально-технічних ресурсів.

Ключові слова: матеріально-технічне забезпечення, організація, механізми ринкових відносини, економетрична модель, фінансове забезпечення, ринок вживаної техніки, електронна торгівля.

Лешенко В.А. Организация и усовершенствование рынка материально-технического обеспечения сельскохозяйственных товаропроизводителей. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2004.

Диссертация посвящена разработке теоретических и организационно-экономических подходов к формированию, функционированию и развитию регионального рынка материально-технического обеспечения сельскохозяйственных товаропроизводителей, а также обоснованию и внедрению новых взаимоотношений между его участниками. В работе раскрыта сущность регионального рынка материально-технических ресурсов, обоснована стратегия развития и пути усовершенствования его механизмов функционирования на региональном уровне. Определена нормативно-правовая база материально-технического обеспечения села.

Затронуты вопросы экономических взаимоотношений между поставщиками материально-технических ресурсов и производителями сельскохозяйственной продукции.

На материалах Черкасской области Украины оценено состояние регионального рынка материально-технических ресурсов, выявлены современные тенденции и ключевые проблемы его развития. По материалам производственно-хозяйственной деятельности сельскохозяйственных предприятий Черкасской области построена эконометрическая модель зависимости прибыли от реализации сельскохозяйственной продукции от затрат на материально-технические средства.

Значительное внимание уделено роли государственных регуляторов в материально-техническом снабжении сельскохозяйственных товаропроизводителей. Определены основные направления государственной политики относительно обеспечения аграриев необходимыми материально-техническими ресурсами.

В результате исследования обоснованы приоритетные пути повышения эффективности материально-технического обеспечения села.

Разработаны предложения относительно кредитования предприятий аграрного сектора экономики Черкасской области, внедрения механизмов ипотечного финансового обеспечения, распространения услуг финансового лизинга, инвестирования путем привлечения прямых иностранных инвестиций.

Построена модель управления многономенклатурными запасами, формулировка которой звучит следующим образом: найти величины объемов поставок, при которых общие затраты будут минимальными, при условии выполнения ограничений на величину складских помещений.

Разработан комплекс мероприятий для организации вторичного рынка техники. Обобщен опыт развития такого рынка в ведущих странах мира. Представлены рекомендации относительно форм предложения и продажи техники, которая была в употреблении.

Разработаны новые подходы к механизмам взаимоотношений между участниками рынка материально-технических ресурсов. Определены направления регуляторной региональной политики относительно рынка материально-технических ресурсов.

Даны рекомендации по организации электронной торговли.

Ключевые слова: материально-техническое обеспечение, организация, механизмы рыночных отношений, эконометрическая модель, финансовое обеспечение, вторичный рынок техники, электронная торговля.

Lioshenko V. O. Organization and ways of its improvement of input supply market of farm producers. - A manuscript.

The dissertation is submitted for granting a scientific degree or the Candidate of Economic Sciences on the speciality 08.07.02. - Economics of agriculture and the agro-industrial complex. - Dnepropetrovsk state agrarian university, Dnepropetrovsk, 2004.

The dissertation deals with working out theoretical and organizational-economic approaches to forming, functioning and developing a regional market of input supply of farm producers, as well as to substantiating and introducing new relationships among its participants.

The essence of a regional input market is revealed, the development strategy and ways of improving its mechanisms of functioning at a regional level are grounded. Based on the materials of commercial activities of farm enterprises of Cherkasy region, econometric model of ratio between profit and farm produce marketing and expenses for inputs was worked out.

As a result of the researches done, priority ways of efficiency increase of input supply of a rural area were considered. Recommendations as to electronic trade were given. Trends of regulatory regional policy concerning the market of input supply were determined.

Key words: input supply, organization, mechanisms of market relationships, econometric model, financial supply, secondary market of machinery, electronic trade.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.