Якщо мета випливає безпосередньо із змісту проблеми, яка актуальна для корпорації в конкретний проміжок часу, то організація інформаційного забезпечення ґрунтується на таких принципах: системність, яка передбачає узгодження критеріїв з метою ув'язки оцінки стану об'єкту на різних рівнях узагальнення; послідовність, згідно з якою різні сегменти інформаційного забезпечення повинні містити несуперечливі дані про стан об'єкта управління; оптимізація інформаційного навантаження. Методи маркетингових досліджень за структурою та змістом залежать від їх цільового призначення та структурно-функціональних характеристик, які узагальнені в запропонованій у дисертаційній роботі класифікації.

Наступна методологічна проблема маркетингових досліджень у корпоративних структурах полягає у точному визначенні взаємовідносин між відповідним підрозділом, який займається пошуком, накопиченням та обробкою інформації й органами управління, що використовують її для прийняття рішень. У цьому контексті важливо забезпечити постійний прямий та зворотній зв'язок у системі управління. За таких умов вдається, з одного боку, точно ідентифікувати проблеми, перед якими постають учасники корпорації, а з другого - визначати форми та терміни сповіщення топ-менеджменту про отримані результати досліджень. Однак, вертикальний вимір - лише одна з характеристик інформаційних потоків у корпорації, перевага яких полягає ще й у тому, що дані про маркетингову ситуацію, одержані на одних ринкових сегментах, стають загальним надбанням. Тобто йдеться про горизонтальний рух інформації, що суттєво збагачує банк даних колективного користування.

Від точної ідентифікації позицій фірми на ринку та фактичного задоволення потреб споживачів її продукції залежить не тільки успіх, але й саме існування підприємства: вироби та послуги мають здатність фізично та морально старіти.

Традиційно про моральне старіння говорять у зв'язку з економічною оцінкою основного капіталу. Між тим, по-перше, моральне старіння має здатність накладати відбиток на усю товарну гаму: споживацькі речі, послуги, ідеї, території, а також на робочу силу, здібності, знання та вміння якої є об'єктом купівлі-продажу на ринку праці. По-друге, поява та поширення в економічній практиці такого унікального образу мислення та способу діяльності як маркетинг призвів до появи морального старіння третього роду (МЗ3), коли лише наявність знайомого бренду робить товар привабливішим для покупців навіть у порівнянні з дешевшим або продуктивнішим аналогом:

(2)

де ОТ1, ОТ2 - обсяги продажу товару з належним маркетинговим підкріпленням та без нього, відповідно.

Ось чому підприємець має повсякденно зважувати, що для нього є прийнятнішим: продукувати традиційний асортимент чи впроваджувати інновацію. Підвищити здатність товаровиробника (якщо він прагне до розвитку та зростання) брати на себе більші ризики з мінімальними наслідками одержати негативний результат - мета планування маркетингу. Його центральна ідея об'єднує практично усі інші функціональні плани. Це природно, адже без з'ясування обсягів, способу виявлення потреб та терміну, протягом якого вони повинні бути задоволені, не можливо передбачити перспективні обсяги виробництва; кількість та кваліфікацію необхідного персоналу; обсяги закупівлі сировини, матеріалів, комплектуючих; фінансові потоки; потребу в інвестиціях.

Поглиблення міжнародної орієнтації фірми є об'єктивною закономірністю розвитку маркетингового процесу. Рух підприємницької ініціативи у напрямі до міжнародних сегментів ринку слід розглядати в еволюційному контексті: від традиційного - через стратегічний - до міжнародного і глобального. Серед сукупності вироблених практикою методів проникнення на них найбільш ефективним для малих підприємств є створення нової або використання існуючої корпоративної структури, яка б взяла на себе функції розробки і здійснення спільної маркетингової стратегії. Україна має суттєвий резерв збільшення своєї присутності на закордонних ринках через підприємства малого бізнесу. Форми зовнішньоекономічної діяльності виходять далеко за межі звичайних комерційних відносин. При наявності відповідного фінансового забезпечення вони здатні самостійно або у співдружності з зацікавленими партнерами будувати абсолютно контрольовану збутову мережу за кордоном або інвестувати капітал у спільні підприємства. Крім того, розвинута й досконала виробнича база (незважаючи на фізичні та нормативні обмеження обсягів виробництва), наявність унікального досвіду роботи в тій чи іншій економічній сфері відкривають шляхи до прямого експорту або участі у виробничій кооперації з великими компаніями, розташованими за територіальними межами України. Вибір на користь найкращої з них являє собою процес послідовної селекції за запропонованими у дисертаційній роботі критеріями (табл.5).

Таблиця 5

Процедура селекції форм зовнішньоекономічної діяльності МП

П'ятий розділ - „Концептуальні засади застосування мотиваційного управління в сфері малого підприємництва” - присвячений розкриттю теоретико-методологічних засад впровадження мотиваційного управління на малих підприємствах корпоративного типу; дослідженню проблемних питань економічного та нематеріального заохочування персоналу в корпоративних структурах; обґрунтуванню необхідності участі держави у відтворенні підприємницького потенціалу суспільства.

Система корпоративного управління набуває завершеності, якщо до її складу залучаються методи мотиваційного впливу на учасників відтворювального процесу.

Мотивація в корпоративних структурах складається з послідовних етапів, які в комплексі впливають на економічну поведінку. Спочатку, спираючись на виявлені інтереси, ідентифікують потреби об'єкта управління, визначають ступінь їх задоволення, після чого вдаються до мотиваційних заходів впливу. Природно, що індивідуальні шкали цінностей мають динамічний характер і змінюються залежно від внутрішнього змісту людини та впливів на неї оточуючого середовища. Це зумовлює необхідність поточного моніторингу змін, які відбуваються, з відповідним коригуванням складу або суті спонукальних заходів.

Характерною ознакою часу є розширення діапазону використання мотиваційного менеджменту, яке відбувається з поглибленням трансформаційних процесів. Поступово він поширює свій вплив на інвесторів, споживачів, партнерів підприємства і навіть власників, які за певних умов зусиллями професійних менеджерів стають відокремленими від контролю над започаткованою ними справою.

Водночас, центральною фігурою мотиваційного впливу залишається найманий працівник, який внаслідок трансформації економічних відносин стає абсолютно відокремленим від власності з відповідними наслідками щодо обсягів та якості виконання покладених на нього обов'язків.

Обґрунтовано, що формування мотиваційного механізму потребує розробки таких моделей, які б охоплювали комплекс заохочувального впливу, узагальнена характеристика якого наведена на рис.3. Ті, що увійшли до першої групи, ґрунтуються на усвідомленні виконавцями цілей відповідного бізнес-проекту. Її чітка постановка є особливим мотивуючим фактором, оскільки працівник, концентруючи свій трудовий та інтелектуальний потенціал в напрямі досягнення бажаного стану об'єкта управління, орієнтується на отримання пов'язаних з ним вигод у майбутньому.

Заходи другої групи сприяють виробленню у працівників стійких мотивів до позитивної трудової поведінки шляхом посилення змістовної привабливості праці та покращення умов, в яких вона відбувається.

Цьому не в останню чергу сприяє поліпшення організації праці, вдосконалення технологічних процесів, технічне переоснащення виробництва, підвищення безпеки праці й відповідності робочих місць вимогам промислової гігієни та санітарії. Методи, які віднесені до групи підкріплення, передбачають, що трудову поведінку людей можна змінити не лише завдяки їх системному заохочуванню але, навпаки, шляхом встановлення обґрунтованих санкцій. І, нарешті, четверта група - залучення працівників до інтересів підприємства. Вона має складну структуру і складається, з двох елементів: матеріального заохочення (включаючи участь у прибутках) й формування та підтримки корпоративного духу.

Розробка теоретичного підґрунтя кожної з наведених складових сформувала передумови для опрацювання відповідних методик, апробованих в практиці ряду господарських корпорацій. Незважаючи на універсальний характер, їх застосування пов'язане з розглядом економічних і соціальних проблем, що супроводжують розвиток малих підприємств, а саме:

1. Соціально-етичного характеру мотивації. Будь-яке спонукання до праці має здійснюватися в інтересах людини, для задоволення її потреб. Однак, при цьому не може бути завдано шкоди суспільству в цілому.

2. Подолання суперечливості явищ, що зумовлює пошук засобів вирішення проблем та розв'язання внутрішньо фірмових конфліктів, усунення недоліків і може позитивно вплинути на досягнення мети, що поставлена перед господарською системою, якісно змінити ситуацію у навколишньому середовищі бізнесу.

3. Забезпечення нормативно-правової відповідності. Кожна новація у сфері мотиваційного управління має забезпечити розв'язання проблем, що стоять перед власником або призначеними ним менеджерами, у відповідності з чинним законодавством.

4. Урахування специфіки об'єкта мотиваційного управління і в частині особливостей відчуття залученим до роботи персоналом індивідуальних мотивів, і з точки зору реальних можливостей, які може використати власник для їх мобілізації.

5. Гуманізація мотиваційного управління. Це означає, що пошук найкращих моделей, систем, методик, прийнятних для роботодавця, не повинен перетворюватися в безперервний експеримент над людьми. Розв'язання тієї чи іншої бізнес-проблеми має однаково позитивно сприйматися обома сторонами трудових відносин.

Визначено, що наведеним вимогам мають відповідати і стосунки між малим бізнесом та державою, які поступово переорієнтовуються від безпосереднього управління та регулювання до створення загальноекономічних умов, що сприятливо впливають на відтворення підприємницького потенціалу суспільства.

ВИСНОВКИ

Виконане дисертаційне дослідження, підґрунтям якого стали наукові здобутки попередників; обширно первинна інформація, узагальнена за допомогою відповідних методів систематизації та співставлення; досвід, набутий впродовж практичної перевірки попередньо висунутої робочої гіпотези, має результатом такі висновки:

1. Глибинні перетворення, що супроводжують зміну соціально-економічної формації в нашій державі, привели до структурних зрушень, які виявилися причиною масових (у порівнянні з недалеким минулим) проявів підприємницької ініціативи. Започаткована державою вона стає дедалі заповзятливою, накопичуючи власну енергію та джерела живлення. На багатьох прикладах доведено, що у сукупності та взаємодії із особовими і речовими чинниками, підприємництво складає систему виробничих сил, яка забезпечує досягнення позитивної динаміки суспільно-економічного прогресу.

2. Прояви підприємницької ініціативи - багатогранні як за змістом нововведень, що пропонуються ринку, так і за обсягом господарської діяльності. Виходячи з цього, а також спираючись на існуючі факти, обґрунтованим є твердження: найбільший потенціал, здатний забезпечити прискоренні темпи руху до визначених реформаторських цілей, має так званий малий бізнес. Розрахунки свідчать, що існує залежність між динамікою зміни кількості господарюючих суб'єктів з числа невеликих фірм та темпами зростання валового внутрішнього продукту. Це означає, що політика реформування вітчизняної економіки має ґрунтуватись на дієвому механізмі активізації підприємницького потенціалу суспільства і, перш за все, в його малих формах.

3. Як самостійний елемент економічних відносин, мале підприємництво істотно впливає на перебудову економіки країни: сприяє збільшенню роздрібного товарообігу; забезпечує ефективно діючі стимули інноваційних процесів та високоефективної праці, наповнення ринку товарами, які мають найбільший попит; формує прошарок власників, що активно протистоять будь-яким проявам соціальної дестабілізації. Воно відкриває простір для вільного вибору громадянами шляхів забезпечення власного добробуту і зростання життєвого рівня суспільства в цілому. Це означає, що малий бізнес гармонійно доповнює сектор, представлений великими підприємствами, а багатоукладність набуває якостей домінуючої тенденції, яка розкривається в усій сукупності явищ та процесів, характерних для сучасної економіки; все більше виражає типові, сталі, такі, що повторюються, причинно-наслідкові зв'язки та залежності. Перелічені риси характерні для об'єктивних економічних законів.

4. В економічному просторі будь-якої держави малі підприємства, що функціонують у досить складному ринковому середовищі, є найбільш вразливою категорією підприємництва. Розробка і реалізація спільної маркетингової стратегії є для них засобом не тільки нейтралізації можливих негативних впливів екзогенного походження, але й зворотного втручання в обставини, які їх формують для зміни умов бізнесу на краще. Інтеграція у сфері малого бізнесу містить необхідні передумови підвищення їх конкурентоспроможності. Для двох форм синергетичного ефекту, що лежить в основі конкурентних переваг, - компліментарність між ресурсами і спільного доступу до них - існують чинники, що сприяють і протидіють забезпеченню їх сталості. Тому створенню корпорації повинна передувати комплексна оцінка його наслідків.

5. Незважаючи на обрану організаційно-правову форму, корпоративні структури являють собою сукупність економічних відносин. Їх організаційно-економічна складова визначає взаємини між власниками засобів виробництва (утворення виробничої структури, органів управління корпорацією, призна-чення на посаду керівних осіб тощо); між власниками та менеджментом (фор-мулювання принципів, стандартів поведінки та норм, які мають регулювати взаємини між різними верстами персоналу фірми та контакти із зовнішнім середовищем); між менеджментом та виконавцями бізнес-проектів (з приводу умов праці, регламентації обов'язків, субординованості тощо). Соціально-економічні відносини визначають процедури участі усіх зацікавлених сторін (власників інвестованого капіталу, найманих працівників, держави) у розподілі новоствореної вартості і містять основні механізми функціонування відтворювального процесу, визначають межі розвитку, мотиви та антистимули, впливають на вибір методів і заходів господарської діяльності.

6. Значний потенціал малого бізнесу як специфічної форми ділової актив-ності розкривають інституціональні аспекти корпоративної інтеграції. Це оз-начає, що ефективність функціонування корпоративних структур в умовах рин-кової економіки залежить не стільки від організаційної впорядкованості, скіль-ки від “правил гри”, які визначають характер відносин та особливості поведінки її операторів. Окреслення мети та завдань корпорації, чітке з'ясування прав власності, перерозподіл повноважень, мінімізація трансакційних витрат на основі інтеграції й переосмислення ролі інформаційного забезпечення є методологічно виваженими напрямами формування і стабільного функціонування ринкової економічної системи.

7. Ресурсні та позиційні причини, які пояснюють забезпечення конкурентних переваг малим підприємствам, знаходяться у діалектичному взаємозв'язку. Виявлено, що ринкова позиція корпорації відрізняється від тієї, яку займає кожне мале підприємство окремо, оскільки вона має кращі можливості для відстоювання своїх інтересів у конкурентній боротьбі. Крім того, деякі види підприємницької діяльності і, перш за все, сільське господарство, для одержання ефективного результату потребують певного обсягу робіт у межах незавершеного виробництва. Необхідні для цього активи також можуть накопичуватись, раціонально розподілятися саме корпорацією. Підвищена сталість конкурентоспроможності малих підприємств, яка створюється через організацію корпоративної структури, пояснюється взаємодоповнюючим поєднанням синергетичного ефекту від спільного використання ресурсної бази і вдосконалення захисту ринкових інтересів малих підприємств через заплановані та скоординовані колективні дії.

8. Історико-економічний аналіз еволюції розвитку малого бізнесу свідчать, що серед чинників, які впливають на підприємницький процес крім зовнішніх, важливу роль відіграють й інтерапренарні фактори. Серед них - рівень організації внутрішньо фірмового менеджменту, поліпшення якого здатне суттєво підвищити життєздатність малих фірм. Виявлені найістотніші особливості таких формувань: короткі інформаційні потоки; обмежене делегування повноважень; незначний ступінь формалізації відносин тощо. Разом із певними перевагами вони не позбавлені й недоліків, які позначаються на ефективності діяльності корпорацій. Встановлено, що в системі функцій управління малими підприємствами найбільш недосконалими є планування та мотивація персоналу, а серед видів господарської діяльності - маркетинг.

9. За результатами дисертаційного дослідження встановлено, що планування є засобом зменшення підприємницьких ризиків, які виникають в ринковому середовищі, порівняно з інтуітивно-спонтанним способом прийняття управлінських рішень. Характерною тенденцією є збільшення позитивного ставлення до планових передбачень протягом життєвого циклу малої фірми та вибору її власників на користь перспектив зростання та розвитку. Планування лише тоді досягає успіху, коли менеджмент корпорацій оперує усім спектром рішень відносно цілей, політики, стратегії, програм (планів). Крім того доведено, що розміри підприємства і його організаційно-правовий статус визначають доцільність впровадження однієї з трьох ієрархічних спрямованостей планування: "знизу-нагору", "згори-донизу", "за колом". Для нейтралізації відцентрових сил, які завжди іманентні складним економічним системам, важливе значення набуває розробка та здійснення корпоративної політики зростання та розвитку.

10. Мотиваційні засади, на яких базується система впливу на малі підприємства (про це свідчить узагальнений досвід розвинених країн) дозволяють найкращим чином розкрити їх економічний потенціал та ефективно використовувати наявні переваги: мобільність, керованість, гнучкість, здатність швидко пристосовуватись до змін, що відбуваються на ринку, відносно невисокі поточні витрати. Саме ці риси малого підприємництва відіграють суттєву роль у послабленні й врешті подоланні притаманної великому капіталу тенденції до монополізації та сприяють створенню належного конкурентного середовища.

11. Подолання дедалі більшого відокремлення найманих працівників від засобів виробництва, яке стає визначальною рисою сьогодення, можливе за рахунок поширення мотиваційного управління і на внутрішньо корпоративний рівень. Важливо подолати стереотип уявлень про надзвичайну роль заробітної плати як виключного спонукального чинника. Дослідженнями встановлено, що вона дійсно відіграє її, але у сукупності з іншими засобами впливу на персонал: матеріальними (премія, участь у прибутках), адміністративними (однозначне визначення прав та обов'язків співробітників; окреслення меж повноважень; застосування обґрунтованих санкцій тощо), нематеріальними (поліпшення якості трудового життя, формування та підтримка корпоративного духу).

12. Ознакою нової підприємницької культури, обумовленої поглибленням товарно-грошових відносин, є запровадження в діяльність організацій маркетингу, як образу мислення та способу дій. Системне вивчення маркетингової діяльності в корпораціях свідчить про необхідність достатньої збалансованості між її функціями та структурою. Причому на вибір типу організаційного забезпечення значною мірою впливає прийнята стратегія економічного розвитку, яка, у свою чергу, знаходиться під впливом логіки поведінки підприємства на ринку. В системі маркетингу товарно-грошовий обмін доповнюється обміном інформаційним. Його обсяги та змістовність визначаються якістю маркетингових досліджень, які на концептуальному рівні складаються з їх цільового призначення, методів проведення, функціональних напрямів й організаційного забезпечення.

13. Поширення у господарській практиці зарубіжних країн маркетингової концепції господарювання привело до появи нової економічної категорії - моральне старіння третього роду, коли лише наявність пізнаваного бренду робить товар більш привабливим навіть у порівнянні з дешевшими або продуктивнішими аналогами. Малі підприємства корпоративного типу мають враховувати цю обставину, перш за все, з урахуванням наслідків незворотної глобалізації світової економіки. Використовуючи планові передбачення маркетингових перспектив, вони здатні інтегрувати свій науковий та виробничий потенціал у систему світо господарських відносин.

14. Зміна економічної ситуації на краще: формування фермерського укладу, поступовий розвиток корпоративних відносин - справа часу. Однак, темпи трансформацій могли б бути швидшими, а безпосередні їх наслідки - позитивнішими. У тому числі завдяки точному визначенню ставлення держави до малого підприємництва та істотній підтримці останнього: матеріальній і далеко не в останню чергу - моральній. Її проявом, зокрема, є наявність Законів України, Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів - цілеспрямованих, узгоджених, стабільних, підпорядкованих досягненню стратегічної мети розвитку суспільства, економіки та окремих галузей. Виходячи з цього, зроблено висновок про необхідність зміни вектора державної економічної політики по відношенню до малих підприємств від безпосереднього управління й регулювання до розробки та запровадження заходів з мотивації ділової активності найбільш ініціативних верств населення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Одноосібні монографії

1. Парсяк В.Н. Мотиваційне управління в сфері малого підприємництва. - Херсон: ОЛДИ-плюс, 2003. - 248 с.

2. Парсяк В.Н. Малий бізнес в системі корпоративних відносин. - Херсон: ОЛДИ-плюс, 2003. - 450 с.

Розділи в колективних монографіях

3. Парсяк В.Н., Зельдис В.В., Крапива В.П. Маркетинговые исследования рынка ценных бумаг. - К.: Наукова думка, 2002. - 226 с. (Особистий внесок: вступ, глава 1 - “Особливості маркетингу на ринку цінних паперів”, с.3-51).

4. Парсяк В.Н., Журавльова М.Б. Малий бізнес: сутність, стан, засоби під-тримки стабільності. - Миколаїв: УДМТУ, 2001. - 164 с. (Особистий внесок: вступ, розділи: 1 - “Малий та середній бізнес як фактор економічного зростан-ня”; 2 - “Дослідження тенденцій розвитку малого та середнього бізнесу; підроз-діли: 3.1 - “Дослідження стану планування на малих та середніх підприєм-ствах”; 3.2. - “Планові рішення в управлінні малими та середніми підприєм-ствами; 3.3. - “Організація корпоративного планування на малих та середніх підприємствах”, с.3-113).

5. Парсяк В.Н., Журавльова М.Б. Планування господарської діяльності малих та середніх підприємств. - К.: ІАЕ, 2001. - 192 с. (Особистий внесок: розділи 1 Планування у системі факторів підтримки стабільності малого та середнього бізнесу”; 2 - “Визначення проблем та наслідків використання планових методів управління на малих та середніх підприємствах”; підрозділи 3.1. - Діагностика стану внутрішньофірмового планування на малих та середніх підприємствах”, с.4-120.

6. Парсяк В.Н., Рогов Г.К. Маркетинговые исследования. - К.: Наукова думка, 1995. - 144 с. (Особистий внесок: передмова, глави: 1 - “Зміст маркетингу та організація його досліджень”, с. 3-40; 3 - “Напрями досліджень маркетингу”, с.79-110.

Статті у наукових виданнях

7. Парсяк В.Н. Методологія системності та послідовності формування корпоративних відносин в малому підприємництві// АгроІнКом, 2004. - №1-2. с.31-37.

8. Парсяк В.Н. Роль корпоративних структур в забезпеченні конкурентоспроможності малого бізнесу// Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту, 2003.-№4. - С.338-345.

9. Парсяк В.Н. Малі підприємства в інноваційній моделі економічного зростання// Формування ринкових відносин в Україні, 2003. - Вип.10 (29). -

С.53-61.

10. Парсяк В.Н. Міжнародний науково-технічний обмін та корпоративні

засади участі у ньому малих підприємств// Проблеми науки, 2003.-№ 9. - С.27-31.

11. Парсяк В.Н. Кількісна оцінка конкурентоспроможності малого підприємства// Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету, 2003. - № 167. - С.125-130.

12. Парсяк В.Н. Складові процедури планування маркетингу на малому підприємстві// Проблеми науки, 2003. - № 3. - С.48-53.

13. Парсяк В.Н. Економічно-математичні аспекти оптимізації інструментів маркетингу в корпораціях малих підприємств// Формування ринкових відносин в Україні, 2003. - Вип.3(22). - С.70-73.

14. Парсяк В.Н. Форми та умови участі малих підприємств у міжнародному маркетингу// Економіка АПК, 2003. - №7. - С.140-147.

15. Парсяк В.Н. Внутрішньофірмове управління бізнесом очима менеджерів малих підприємств// Наукові праці Миколаївського державного гуманітарного університету ім. П. Могили, 2002. - Вип.6. - Т.19. - С.65-69.

16. Парсяк В.Н. Актуальні проблеми інтеграції у сфері малого підприєм-ництва// Економіст, 2002. - № 1. - С.33-35.

17. Парсяк В.Н. Деякі засоби запобігання негативних наслідків реструктуризації сільгосппідприємств// Економіка: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць Дніпропетровського національного університету, 2002. - №126. - С.99-104.

18. Парсяк В.Н. Економіко-правові аспекти ідентифікації підприємств малого та середнього бізнесу// АгроІнКом, 2002. - № 1-3. - С.24-28.

19. Парсяк В.Н. Мале підприємство та деякі проблеми мотивації персона-лу// Формування ринкових відносин в Україні, 2002. - №17. - С.105-110.

20. Парсяк В.Н. Діагностика внутрішньофірмового планування на малих (середніх) підприємствах// Вісник Технологічного університету Поділля, 2002.- № 5. - Ч.2. - Т.2. - С.151-154.

21. Парсяк В.Н. Організація роботи з грошовими коштами у малому господарському товаристві// Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Сер.: Економіка, 2002. - № 60-61. - С.73-74.

22. Парсяк В.Н. Держава як мотиватор підприємництва// Вісник соціаль-но-економічних досліджень ОДЕУ, 2002. - № 11. - С.66-70.

23. Парсяк В.Н. Вплив органів корпоративного управління господарських

товариств на безпеку бізнесу// Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: Економіка, 2002. - Вип.74. - С.163-167.

24. Парсяк В.Н. Методичне забезпечення маркетингових досліджень у корпоративних системах малих та середніх підприємств// Проблеми науки, 2002. - № 1. - C.43-48.

25. Парсяк В.Н. Розвиток планових важелів управління малим підприєм-

ством// Економіка АПК, 2001. - № 2. - С.101-106.

26. Парсяк В.Н. Внутрішньофірмові чинники забезпечення життєдіяль-ності малих сільськогосподарських підприємств// Вісник аграрної науки Причорномор'я, 2001. - № 4. - С.301-306.

27. Парсяк В.Н. Вимірювання ефективності діяльності малого комерцій-

ного підприємства// Вісник соціально-економічних досліджень ОДЕУ, 2001. - Ч.1. - № 8. - С.163-166.

28. Парсяк В.Н., Журавльова М.Б. Проблеми малого бізнесу// Економіка України, 2000. - № 4. - С.83-86. (Особистий внесок: визначено роль малого підприємництва у розвитку економіки країни та заходи щодо її піднесення).

29. Парсяк В.Н., Журавльова М.Б. Мале та середнє підприємництво в аграрному секторі економіки// Вісник аграрної науки Причорномор'я, 1999. - Вип.2(7). - С.21-26. (Особистий внесок: встановлено шляхи підвищення ефективності використання потенціалу малого бізнесу в сфері АПК).

30. Парсяк В.Н., Журавльова М.Б. Моніторинг організаційно-економіч-ного стану малих та середніх підприємств України// Зб. наук. праць УДМТУ, 1999. № 4(364). - С.159-167. (Особистий внесок: проведено порівняльний аналіз функціонування малих підприємств в Україні і в порівнянні з провідними країнами світу).

31. Парсяк В.Н. Механизм оплати и стимулирования труда в промышлен-ности Югославии// Судостроительная промышленность. Серия: организация труда и социальное развитие, 1991. - Вып. 18. - С. 24-28.

32. Парсяк В.Н. Организация внутрипроизводственного хозрасчета на судостроительных предприятиях СФРЮ// Судостроительная промышленность. Серия: организация труда и социальное развитие, 1990. - Вып. 14. - С. 36-44.

Матеріали наукових конференцій

33. Парсяк В.Н. Ознаки малих та середніх сільськогосподарських підприємств// Матеріали V Міжнарод. Наук.-практич. конф. "Україна і освіта 2002". Т.14: Економіка. - Дніпропетровськ; Житомир; Донецьк, 5-7 березня 2002. - С.9-11.

34. Парсяк В.Н. Підприємницькі мережі: форми та перспективи використання// Матеріали Міжнарод. конф. “Освіта, наука, виробництво”, Миколаїв, 24-25 вересня 2002. - С.178-180.

35. Парсяк В.Н. Держава і малій бізнес: від протистояння до мотивації//

Матеріали V Всеукраїнської наук.-практич. конф. "Україна наукова 2002", Дніпропетровськ, 10-24 травня 2002. Т.6. - С.25-28.

36. Парсяк В.Н., Гацура В.Я. Заходи мобілізації ендогенних чинників забезпечення безпеки бізнесу// Проблеми забезпечення економічної безпеки: Зб. - Донецьк: ДНТУ, 2001. - С.140-142.

37. Парсяк В.Н. Вектори розвитку інтеграції малих підприємств// Зб. Малий та середній бізнес в Україні: стан та перспективи розвитку. - Донецьк: Донецький інститут ринку та соціальної політики, 2001. - С.50-52.

38. Парсяк В.Н., Гацура В.Я. Системний підхід до вирішення проблем мотивації персоналу на малих підприємствах// Стан та засоби підвищення ефективності підприємницької діяльності: Матеріали наук.-практич. конф., Миколаїв, 22-23 березня, 2001. - С.44-50.

АНОТАЦІЯ

Парсяк В.Н. Формування корпоративних відносин в системі малого підприємництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08. 06. 01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Національний науковий центр “Інститут аграрної економік”, Київ, 2004.

Викладені результати дослідження теоретичних і методологічних передумов формування корпорацій у сфері малого бізнесу. Розкрито сутність, місце, специфіку та виявлені напрями розвитку економічних відносин, що його супроводжують. Визначено наслідки побудови корпорацій як засобу мобілізації креативного потенціалу малого підприємництва, включаючи його участь у міжнародному маркетингу і розбудові економіки країни на інноваційних принципах. З'ясовано стан та перспективи розвитку малого підприємництва в країні з урахуванням особливостей поточної ситуації в економіці. Розроблено методико-прикладні засади імплементації найважливіших складових цілісної системи внутрішньо фірмового менеджменту на малих підприємствах. Запропоновано заходи з впровадження в практику управління корпораціями планових передбачень господарської діяльності, мотиваційної підтримки підприємницької та трудової активності на макро- та мікроекономічному рівнях з урахуванням інтересів держави, інвестора та найманого персоналу. Розвинуто ідею поширення на сферу малого підприємництва переваг маркетингової концепції організації бізнесу.

Ключові слова: корпоративні відносини, корпорації, підприємництво, малий бізнес, виробничий менеджмент, планування, мотивація, маркетинг.

АННОТАЦИЯ

Парсяк В.Н. Формирование корпоративных отношений в системе малого предпринимательства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08. 06. 01 - экономика, организация и управление предприятиями. Национальный научный центр “Институт аграрной экономики”, Киев, 2004.

Диссертация посвящена исследованию теоретических и методологических основ формирования корпоративных отношений в таком специфическом секторе экономики, как малое предпринимательство - неотъемлемой части системы производительных сил, обеспечивающей достижение высоких абсолютных значений и позитивную динамику показателей прогресса общества. Установлено, что политика реформирования отечественной экономики, и в частности аграрной, должна предусматривать механизм активизации предпринимательского потенциала нации и, прежде всего, в его малых формах. Содержаться предложения относительно критериев идентификации малых и средних предприятий, эластично приспособленных к изменениям общеэкономической ситуации в стране. Обоснован вывод о многоукладности экономики Украины, которая приобретает характер доминирующей тенденции, раскрываемой во всей совокупности явлений и процессов, присущих современной хозяйственной системе, все больше выражающей типичные, повторяющиеся причинно-следственные связи и зависимости и, следовательно, может быть квалифицирована как объективный экономический закон. Его требования должны учитываться государственными органами при разработке концепции взаимоотношений с предприятиями малого бизнеса.

На основе обобщения зарубежного и отечественного опыта доказано, что разработка и осуществление корпоративной стратегии является для малых предприятий способом не только нейтрализации вероятных негативных влияний экзогенного происхождения, но и обратного воздействия на обстоятельства, под влиянием которых они формируются, с целью повышения комфортабельности условий занятия бизнесом. Отмечается, что стабилизация конкурентных позиций малых предприятий, достигаемая благодаря организации корпоративных структур, объясняется соединением синергетического эффекта от совместного использования ресурсной базы и усовершенствованной защитой их рыночных интересов через спланированные и скоординированные коллективные действия. Выявлено, что в любой организационно-правовой форме корпоративные структуры представляют собой средоточие экономических отношений по поводу производства и маркетинга выпускаемой продукции (оказываемых услуг) и распределения вновь созданной стоимости. Характер этих отношений может либо позитивно влиять на предпринимательский процесс либо сдерживать и даже препятствовать ему, что существенным образом повышает роль институциональных аспектов корпоративной интеграции.

Раскрыта роль интерапренарных условий развития малого предпринимательства, а среди них - организации внутрифирменного менеджмента и его наиболее слабых звеньев: планирования, мотивации и маркетинга. Отмечено, в частности, что планирование тогда является успешным, когда руководители корпорации оперируют всем спектром решений относительно целей, политики, стратегии, программ (планов), а для нейтрализации центробежных сил, присущих сложным экономическим системам, разрабатывается и осуществляется корпоративная политика развития и роста.

Сформированы теоретические предпосылки преодоления отчуждения наёмных работников от средств производства посредством комплексного влияния на персонал материальными (заработная плата, премии, участие в прибылях), административными и нематериальными методами мотивационного влияния. Определена необходимость изменения вектора государственной экономиической политики в отношении малых предприятий с непосредственного управления и регулирования на внедрение обоснованных мер мотивации деловой активности наиболее инициативных слоёв общества.

Характерной чертой новой предпринимательской культуры, обусловленной углублением товарно-денежных отношений, является обращение организаций к маркетингу, как образу мышления и способу действия. Выявлено, что выбор типа его организационного обеспечения в значительной степени определяется влиянием принятой стратегии экономического развития, которая, в свою очередь, формируется под влиянием логики поведения предприятия на рынке. Маркетинг обеспечивает взаимодействие между субъектами корпоративных отношений, способствует повышению эффективности рыночных трансакций. Это становится возможным при условии дополнения товарно-денежного обмена обменом информационным. В диссертационной работе с позиций методологии выделены концептуальные составляющие маркетинговых исследований: целевое назначение, методы, функциональные направления, организация.

Распространение в хозяйственной практике концепции маркетинга привело к возникновению новой экономической категории - моральный износ третьего рода, когда наличие лишь узнаваемого бренда привлекает потребителя к товару более, нежели сравнительно дешевые или производительные аналоги. Малым предприятиям корпоративного типа следует учитывать эту особенность исходя из последствий необратимой глобализации мировой экономики. Используя плановые предвидения маркетинговых перспектив, они приобретают способность интегрировать свой научный и производственный потенциал в систему мирохозяйственных связей.

Ключевые слова: корпоративные отношения, корпорации, предпринимательство, малый бизнес, производственный менеджмент, планирование, мотивация, маркетинг.

SUMMARY

Parsyak V.N. Formation of Corporative Relations in the System of Small Enterprises. - Manuscript.

Thesis for a doctor of economic sciences degree in speciality 08.06.01 - Economy, Organization and Management of Enterprises. - “Institute of Agrarian Economics”, Kiev, 2004.

The results of researches of theoretical and methodological prerequisites for the formation of corporations in the sphere of small business are stated. The essence, place and specificity are discovered and the directions of the development of economic relations, which are connected with the formation of corporations, are shown. The consequents of the building of corporations as a means of mobilization of creative potential of a small enterprise including its participation in the international marketing and economic development of the country based on innovative principles are determined.

Methodical and applied bases of the implementation of the most significant components of the integral system of inside firm management at small enterprises are elaborated. Measures on the introduction into practice of planned previsions of economic activities of the motivated support of enterprise and labour activity on the macro- and microeconomic levels taking into consideration the interests of the state, an investor and employed staff are offered. The idea of dissemination the advantages of marketing conception of business organization in the sphere of small enterprises is developed.

Key words: corporative relations; corporations; enterprise; small business; industrial management; planning; motivation; marketing.

Размещено на Allbest.ur