Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський державний аграрний університет

УДК 332.021.8: 38.432

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Основні напрями ефективного розвитку реформованих сільськогосподарських підприємств регіону

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Сакун Аліна Жоржовна

Дніпропетровськ 2004

Загальна характеристика роботи

розвиток реформування сільськогосподарське підприємство

Актуальність теми. Перехід аграрної сфери України до ринкової економіки вимагає ефективного розвитку нової системи господарювання. На сьогодні замість монопольної державної власності і однотипних виробничих відносин в сільському господарстві країни за результатами діючої аграрної реформи створено різноманітні форми власності та ринково-підприємницькі виробничі і обслуговуючі структури, змінено пріоритети господарювання в напрямі орієнтації на прибуток, конкурентоспроможність, активізації маркетингу і застосуванні економічних важелів в діяльності господарств. Перебудова економічної системи спрямовується на впровадження ринкових відносин, але до теперішнього часу виникає питання про причини падіння сільськогосподарського виробництва. Низькоефективна робота значної частини господарських товариств, приватних підприємств та фермерських господарств зумовлює потребу вирішення багатьох як загальноекономічних так і регіональних питань цивілізованої системи їх ринкового становлення. Залишається практично не дослідженими пріоритети господарських формувань у виробництві тієї чи іншої агропромислової продукції, обґрунтування нових організаційних форм об'єднання, кооперації і інтеграції різних господарських формувань з врахуванням регіонального характеру виробничих відносин.

Значимість даних проблем завжди викликала підвищену зацікавленість науковців в їх дослідженні. Теоретичні і практичні аспекти ефективного розвитку і економічного механізму функціонування ринкових форм господарювання на селі розглядалися в працях В.Я. Амбросова, В.І. Благодатного, П.П. Борщевського, П.І. Гайдуцького, М.В. Гладія, Б.М. Данилишина, І.І. Лукінова, М.Й. Маліка, П.М. Макаренка, Л.О.Мармуль, Л.Ю. Мельника, В.Я. Месель-Веселяка, О.М. Онищенка, П.Т. Саблука, І.І. Червена, О.В. Шкільова, О.М. Шпичака, В.В. Юрчишина та інших вчених і практиків.

Науковими дослідженнями у тій чи іншій мірі охоплено більшість питань, що стосуються сучасного розвитку форм аграрного господарювання в Україні. Але і за цих обставин немає підстав вважати, що указані проблеми досліджені всебічно. Зокрема, поки що недостатньо вивченою залишається проблема комплексного функціонування різних форм організації виробництва в постреформеному періоді їх розвитку, обґрунтування їх розвитку в умовах багатоукладної економіки та врахування регіональних особливостей. Формування ринкової економіки вимагає пошуку аграрних відносин, які б відповідали перетворювальним процесам і явищам на селі і охоплювали всю вертикаль від агроформувань до рівня регіону. Все вищевикладене обумовило вибір теми і актуальність дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету, зокрема з науково-дослідною темою “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” - номер державної реєстрації 0102U003197 (в її межах автором визначені приоритетні напрями розвитку реформованих підприємств АПК Херсонської області та розроблені пропозиції щодо підвищення ефективності їх функціонування).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в узагальненні і поглибленні теоретичних, методичних, організаційно-економічних засад та розробці обґрунтованих пропозицій щодо постреформеного становлення і ефективного розвитку різних форм аграрних формувань регіону в умовах багатоукладної ринкової економіки. Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких завдань:

- узагальнити теоретичні підходи щодо змісту аграрної реформи в Україні на етапі формування приватно власницьких відносин на селі;

- оцінити соціально-економічні особливості та наслідки реформування аграрного сектору регіону;

- проаналізувати організаційно-методичне забезпечення щодо можливостей подальшого розвитку реформованих сільськогосподарських виробничих структур;

- визначити основні напрями, тенденції та результати аграрної реформи досліджуваного регіону;

- обґрунтувати систему організаційних і методичних підходів щодо подальшого здійснення аграрних перетворень в нових виробничих і обслуговуючих структурах на селі;

- розробити пропозиції удосконалення економічних відносин орендарів і орендодавців в сільському господарстві регіону;

- обґрунтувати систему організаційно-економічних заходів підвищення ефективності функціонування реформованих сільськогосподарських підприємств регіону.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні аспекти формування, функціонування реформованих аграрних структур і підвищення ефективності їх подальшого розвитку в ринкових умовах.

Об'єктом дослідження є процеси економічного розвитку і організаційно-економічні відносини різних аграрних формувань АПК Херсонської області.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є класичні і сучасні положення економічної науки, законодавчі та нормативно-правові акти України, наукові розробки провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем реформування та ефективності агропромислового виробництва.

У процесі дослідження використовувались методи: абстрактно-логічний (при формуванні принципів, теоретичних узагальнень і висновків та аналізі результатів дослідження інших авторів), монографічний (при вивчені та висвітленні процесу розвитку та перебудови аграрних підприємств в області), аналітичних порівнянь (при співставленні результатів господарської діяльності агроформувань), соціологічний (при анкетуванні керівників реформованих підприємств та фермерських господарств області), економіко-математичний (при прогнозуванні розвитку кооперативів та об'єктів ринкової інфраструктури), розрахунково-конструктивний (при розробці бізнес-плану діяльності фермерського господарства “Аделаїда” Голопристанського району Херсонської області).

Інформаційну основу досліджень склали річні звіти аграрних підприємств, статистичні дані обласного управління статистики і Державного Комітету статистики України про розвиток АПК Херсонської області, матеріали наукових та інформаційно-публіцистичних видань.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

- набуло подальшого розвитку узагальнення і систематизація аграрних перетворень в економіці через вплив відносин власності, зміну стратегії розвитку підприємств, активізації їх маркетингу, самостійності господарювання;

- доповнено науково-методичні засади аграрної реформи передумовами і обставинами формування соціально-психологічного середовища для розвитку приватного господарювання на селі;

- набули подальшого розвитку на регіональному рівні організаційні і економічні чинники, що обумовлюють якісні зміни подальшого становлення реформованих господарств на селі через поглиблення поділу їх праці та формування ефективних орендних відносин;

- удосконалено механізм економічних відносин приватних аграрних господарств з власниками землі та майна через створення селянських спілок орендодавців;

- набуло подальшого розвитку обґрунтування напрямів і моделей кооперації та інтеграції різних форм господарських утворень в контексті пореформеного розвитку сільського господарства як її нового етапу, на якому будуть формуватись і здійснюватись аграрні відносини, підпорядковані консолідації соціально-економічних інтересів селян та агропродовольчих інтересів регіону.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення, висновки і рекомендації наукової роботи прийняті Головним управлінням сільського господарства і продовольства Херсонської обласної державної адміністрації для розробки Стратегії розвитку сільського господарства Херсонської області до 2011 року та використання в практичній діяльності аграрних підприємств області (дов. №8-700-6/109 від 17.03.2004 р.). Розрахований бізнес-план фермерського господарства “Аделаїда” Голопристанського району, модель створення обслуговуючого кооперативу “Південний Союз” Голопристанського району Херсонської області впроваджені в практичну діяльність (дов. №2 від 05.03.2004 р., дов. №7 від 02.03.2004 р.). Результати досліджень впроваджуються в навчальний процес Херсонського державного аграрного університету при викладанні дисциплін “Економіка підприємства”, “Організація агробізнесу”, “Основи методики економічних досліджень” та “Управлінський облік” (дов. №66-09/9/24 від 10.03.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дослідження є самостійною роботою автора. Дисертантом узагальнені і систематизовані напрями та результати аграрної реформи, виявлені її позитивні й негативні наслідки на рівні АПК окремого регіону; проаналізований стан і проблеми реформованого аграрного виробництва однієї з найбільших аграрних областей України - Херсонської; обґрунтовані напрями та резерви ефективного розвитку реформованих аграрних підприємств. Автором дисертації опубліковано самостійно шість статей за темою дослідження, в яких розкрито основні результати дослідження.

У науковій статті, яка опублікована в співавторстві [5], особистий внесок автора полягає в постановці та розробці основних методичних положень і напрямів результатів дослідження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження апробовані на ювілейній науково-практичній конференції “Інтеграція аграрної освіти, науки і виробництва АПК України в ХХІ сторіччі” (м. Херсон, 1999 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки АПК” (м. Харків, 2002 р.); науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті В.І. Вернадського “Проблеми та шляхи оптимізації економічних та екологічних взаємовідносин у сталому розвитку Причорноморського регіону” (м. Миколаїв, 2003 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ХДАУ (м. Херсон, 1999- 2004 рр.)

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані в 7 наукових працях (з яких 6 - у фахових виданнях) загальним обсягом 1,5 др. аркуша.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 146 найменувань використаних джерел. Вона викладена на 177 сторінках основного тексту, містить 50 таблиць, 20 рисунків, 26 додатків.

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі - “Наукові засади ефективного розвитку реформованих сільськогосподарських підприємств регіону в умовах ринку” - визначені об'єктивна необхідність, основні результати проведення реформи аграрного сектору та систематизовані її напрями та процеси. Досліджено роль відносин власності як ключової проблеми аграрних перетворень. Розглянута специфіка та ступінь впливу регіональних умов на результати господарювання реформованих сільськогосподарських підприємств. Проаналізовано законодавче та організаційно-методичне забезпечення їх ефективного розвитку.

Найбільш суттєвим процесом, що визначає ефективність реформування регіональних АПК, є зміни соціально-економічних відносин та форм власності.

Форма власності автоматично не вказує на її економічний потенціал. На жаль, отримана селянами власність на землю та майно не призвела до відчутних позитивних змін в економічних відносинах. Суттєвою негативною рисою сучасного села є деградація виробничої бази колишніх аграрних підприємств; зростання фермерських та підсобних господарств не компенсує спад виробництва у суспільному секторі. Таким чином, етап зміни форм власності має стати не кінцевим, а перехідним в реформуванні.

Після здійснення приватизації майна і землі КСП склалася сприятлива ситуація формування в аграрному виробництві підприємств ринкового типу. Надане селянам право розпоряджатися своєю земельною часткою (паєм) зумовило ними вибір форм господарювання зокрема, в Херсонській області (табл.1).

В області значного розвитку одержали фермерські господарства (3147 од., 9,0% виробленої продукції); сільськогосподарські товариства (246 од., 32% виробленої продукції); сільськогосподарські кооперативи (70 од., 10% виробленої продукції).

Наступним етапом розвитку АПК є створення підприємницьких структур на селі, поглиблення агропромислової кооперації та інтеграції, раціональне поєднання великих і малих, приватних підприємств і господарських товариств відповідно до умов, ресурсів та специфіки регіону розміщення.

Для всебічного дослідження економічної ефективності виробничої діяльності нових організаційно-економічних агроформувань доцільно застосовувати комплекс показників, що відображають рівень ефективності використання ресурсного потенціалу та поточних витрат.

Таблиця 1. Динаміка реформування сільськогосподарських підприємств Херсонської області

Важливим кроком в організаційно-методичному забезпеченні перспективного розвитку нових підприємств є створення асоціацій кооперативів; спілок фермерів; спілок селян-співвласників; виробничо-переробних комплексів; запобігання монополізації виробничого та соціального інфраструктурного забезпечення; новий механізм формування підприємницьких структур на селі. Важливе значення має вдосконалення внутрішньогосподарських відносин та підвищення ролі планово-економічної служби в великотоварних підприємствах.

У другому розділі - “Основні напрями, тенденції та результати реформування аграрних підприємств Херсонської області” висвітлені напрями перебудови аграрних підприємств Херсонської області, проведено аналіз фінансових результатів та економічної ефективності виробничої діяльності агроформувань різних форм господарювання, виявлені найбільш адаптовані з них до ринкових умов. Розглянуто регіональні особливості формування орендних відносин в аграрних підприємствах.

АПК Херсонщини характеризується найвищою в Україні землезабезпеченістю сільських жителів (20,79 га/чол.), надзвичайно високою аграрною освоєністю території (площа сільгоспугідь дорівнює 1968,8 тис.га або 72,2 % території; рівень розораності - 90,0%). В області найбільша на півдні країни площа та питома вага зрошуваних земель - 425,9 тис. га або 21,9 % всіх угідь. Враховуючи це а також рівнинність території та однорідність агроландшафтів, історично сприяють утворенню великих індустріальних господарств. Проте регіональний фактор був врахований недостатньо, у структурі земельного фонду підприємства з приватною формою власності зайняли 66,5% та у власності держави - 33,5%. Такі умови для сільськогосподарських товаровиробників не змогли зупинити спад виробництва. За останні три роки на 19,2% зменшилась вартість основних виробничих фондів; на 12% скоротилася посівна площа; виробництво м'яса у живій вазі знизилося на 27%; у 2,0 рази збільшилися збитки; погіршилися показники зовнішньоекономічних зв'язків АПК. Чисельність зайнятого населення скоротилася на 12,2 тис. чол. Частка області з 1995 р. у загальнодержавному виробництві зменшилася по всіх видах продукції, за винятком овочів (збільшення на 2,6%) на 1,2 - 0,2%.

Основними типами господарств, які сформувалися в сільському господарстві Херсонської області в пореформений період, є господарські товариства (48,0%), приватні підприємства та виробничі кооперативи (по 17,0%). При цьому спостерігається тенденція саме до збільшення господарських товариств. В наслідок поділу підприємств у процесі реформування на 2 і більше зменшилися середні розміри їх землекористування. Так, середній розмір сільськогосподарських угідь у виробничих кооперативів дорівнював 2536,2 га, приватних підприємств - 2321,7 га, господарських товариств - 2006,1 га, фермерських господарств - 54 га.

У забезпечені існуючих обсягів виробництва зростає роль товариств з обмеженою відповідальністю, приватно-орендних формувань та сільськогосподарських кооперативів. У 2002 р. у. вказаних типах господарств було вироблено зерна відповідно 498,4 тис.т, 138,7 тис.т. та 153,7 тис.т. На їх частку припадало відповідно 32,0, 9,0 і 10,0% всього вирощеного сільськогосподарськими підприємствами зерна, а у господарствах населення - 27% (табл.2).

За показниками господарської діяльності станом на 01.01. 1999 р. із 358 колективних сільськогосподарських підприємств Херсонської області 304 або 84,9% були збитковими. Маючи 73% сільгоспугідь, сільськогосподарські підприємства виробляють лише 42% загального обсягу аграрної продукції. На відміну від збиткових колективних сільськогосподарських підприємств, новостворені підприємства приватної власності доводять дієздатність і вміння господарювати та одержувати прибуток, який є основним стимулом підприємницької діяльності в аграрній сфері. За період 1999-2002 р.р. кількість прибуткових агроформувань збільшились в 2 рази і досягла 113 підприємств в 2002 р., проти 54 в 1999 р.

Таблиця 2. Питома вага різних форм господарювання у посівних площах та валовому зборі зернових культур Херсонської області за 2002 рік

Узагальнення економічних результатів господарювання всіх типів агро формувань регіону дозволило виявити загальні тенденції та виділити деякі специфічні особливості розвитку форм господарювання у складній економічній ситуації. Спостерігається стабілізація виробництва валової продукції у підприємствах всіх форм господарювання за аналізований період. У сучасних сільськогосподарських підприємствах рівень рентабельності за останні три роки в середньому складає +28,7%, тоді як в колективних сільськогосподарських підприємствах в 1999 р. -26,2%.

На сучасному етапі розвитку АПК регіону важко говорити про переваги чи перебільшувати значення тієї чи іншої форми господарювання, зокрема приватні сільськогосподарські підприємства мають найнижчу рентабельність, яка на 22,2% нижча, ніж у товариствах з обмеженою відповідальністю та сільськогосподарських кооперативах. Проте у деяких сільськогосподарських підприємствах спостерігається тенденція до скорочення чисельності працівників, а в інших - навпаки. Так, найбільше скорочення чисельності у ТОВ (на 25,4%), а збільшення - у СВК (на 9,8%). Майже всі господарські формування працювали за аналізований період до 2000 р. збитково. За 2000 - 2001 р.р. прибуток склав відповідно 8,4 та 2,8 млн. грн., за 2002 р. збиток по всіх формах господарювання у середньому становив 46,4 тис. грн.

Дослідження показали, що не стільки форма господарювання визначає успіх роботи сільськогосподарських підприємств, а, насамперед, чітко налагоджені внутрішньогосподарські відносини, сувора технологічна і виробнича дисципліна, впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво. Виникнення ж на селі різних форм власності створює конкуренцію між виробниками, яка сприяє зростанню ефективності сільського господарства і економіки в цілому.

Важливе значення для формування середнього класу на селі мають фермерські господарства. На Херсонщині налічується 3147 фермерських господарств, а темп приросту їх кількості досягає 3,6% щорічно. Фермери володіють 174,4 тис. га землі або 11,9% всіх сільськогосподарських угідь області. Суттєвою перешкодою для ефективного розвитку фермерства стала проблема використання зрошуваних земель.

Так, за фермерськими господарствами закріплено лише 0,7% поливних угідь (3,3 тис.га). Значною проблемою також є забезпеченість сільськогосподарською технікою. У 2002 р. один трактор приходився на 31 фермерське господарство, комбайн - на 20, сівалка - на 6. При цьому наявна техніка на 75-80% вичерпала свій ресурс. Це і пояснює, що урожайність сільськогосподарських культур у фермерських господарствах значно нижча, ніж у великих реформованих господарствах. Тому перспективним напрямом розвитку фермерства є його широка кооперація з метою більш ефективного використання матеріально-технічних ресурсів. Для придбання матеріально-технічних засобів, розвитку рослинництва і тваринництва держава надає фермерам пільгові кредити. Ними в обсязі 1037,6 тис. грн. скористалися 134 фермерських господарства. В середньому на одне господарство приходиться 6,7 тис. грн. фінансової допомоги. Проте вдосконалення потребує механізм забезпечення реальними кредитами (у 2002 р. надійшло тільки 37,0% запланованих коштів) та їх повернення (повернуто у цьому ж році 59,0% кредитів).

Важливим напрямом продовження та поглиблення процесів перетворень в АПК Херсонської області є розвиток орендних відносин. У 2002 р. площа переданих в оренду земельних часток досягла 1043,0 тис. га або 53% всіх сільськогосподарських угідь, 78,1 тис. власників майнових паїв передали в оренду майна на суму 4,4 млн. грн. Оренда зумовила появу нового джерела доходів на селі через отримання орендної плати (табл.3).

Аналіз показників по оренді показав, що оренда землі вплинула на збільшення землеволодінь або кооперування дрібних орендарів з метою ефективного використання земель. По майну ситуація змінюється в сторону визначення приватного власника на майно, отримання майна в натурі і в подальшого самостійного господарювання.

Таблиця 3. Порівняльні показники фактичних розрахунків за оренду земельних і майнових паїв по підприємствах АПК Херсонської області

Серед орендарів помітну частку займають підприємницькі структури (58%), в т.ч. іноземні та змішані компанії, фермерські господарства. Це значною мірою забезпечує збереження цілісності земельних і майнових комплексів господарств. Проте договори оренди укладаються на короткі строки ( 1-3 роки - 35%, 4-5 років - 53%), що є перепоною для вкладення капітальних інвестицій. Потребує вдосконалення механізм правлення орендної плати. Так, у її структурі 93% приходиться на натуральну оплату.

У третьому розділі - “Шляхи підвищення ефективності функціонування господарських формувань в АПК Херсонської області” обґрунтовуються напрями, заходи та резерви підвищення ефективності функціонування нових агроформувань, на основі поглиблення агропромислової кооперації та інтеграції удосконалення організаційно-економічного механізму їх розвитку на основі вдосконалення внутрішньогосподарських відносин.

Важливими напрямом підвищення ефективності функціонування регіонального АПК є подальший розвиток господарських формувань, підвищення продуктивності праці в них та покращення матеріально-технічного забезпечення. Як показали дослідження, кількість прибуткових сільськогосподарських підприємств на Херсонщині у 2000 р. порівняно з попередніми роками зросла у 3,6 разів, проте у неврожайний 2002 р. їх кількість скоротилася на 67 одиниць. Це свідчить про нестабільні позиції реформованих підприємств, недостатню їх адаптацію до ринкових умов. Значно зросли витрати праці - з 63 до 475% по різних галузях у 2002 р. відносно 1990 р. Основна причина такого явища - майже повністю припинились процеси відтворення і оновлення матеріально-технічної бази АПК. Вибуття основних засобів виробництва в сільському господарстві перевищує їх надходження. Це відбувається внаслідок перевищення нормативних строків використання технічних засобів, а їх оновлення стримується дефіцитом коштів у сільськогосподарських товаровиробників. В сільськогосподарському виробництві відбувається деіндустріалізація, яка посилює перехід на ручну працю. А підвищення затрат праці на одиницю продукції призводить до зростання собівартості, а отже, і до збитковості.

Згідно результатів проведеного нами опитування, проблема зношеності сільськогосподарської техніки є актуальною для 54% реформованих агроформувань та для 60% фермерських господарств. Середній вік сільськогосподарської техніки у всіх господарствах коливається в межах 12,2 -14,5 років, 25-27% господарств через високі ціни мають проблеми з пальним та запчастинами. В результаті здійсненого аналізу ефективності форм міжгосподарського використання техніки в Україні та за кордоном, нами пропонується віддати перевагу використанню техніки на кооперативних засадах. Це дозволить зменшити витрати на оплату послуг посередницьких структур на 15-20%.

Вимагають вдосконалення і орендні відносини. Кожне господарство, з одного боку, повинно у встановлений термін сплачувати селянам-орендодавцям орендну плату (як за землю, так і за майно), а з другого - забезпечувати належний її рівень. В 2002 р. в рахунок орендної плати за земельні частки (паї) по області в цілому було видано майже 153 тис. тонн зерна, а за майно - 1,7 тис. тонн, а також іншою продукцією та наданими послугами.

Говорячи про земельні орендні відносини, доцільно вказати, що розрахунки по них нині здійснюються за досить різними ставками: у частині господарств вона становить менше ніж 1,5%. В основній частині адміністративних районів області орендна плата знаходиться в межах до 1,5% і між 1,5% - 2,0%. Найбільш низькі орендні ставки мають господарства Бериславського, В.Лепетиського, Каховського районів, де відповідно75,0, 71,9 і 81,4%% орендодавців одержали за свій земельний пай менше 1,5% його вартості. Селяни вищезгаданих районів недоотримали близько 4,5 млн. грн. орендної плати. Більш вигідні для орендодавців умови в аналізованому році були забезпечені лише в 2 адміністративних районах області - Каланчацькому і Нововоронцовському, в яких розмір орендної плати перевищує 2%, але слід визнати, що і в них такий підхід застосовується в обмеженій частині господарств. У цілому по області основна частина (54,3%) власників земельних паїв отримала орендну плату в розмірі від 1,5 до 2,0% від їх вартості і лише 3,8% - більше 2,0%. У той же час 41,9% громадян одержали менш ніж 1,5% останньої.

Отже, реформи, які почали активно впроваджуватись в сільському господарстві і в результаті яких з'явився новий господар - селянин-землевласник, породили багато проблем. Звичайно, на селі є чимало людей, здатних самостійно господарювати, але що робити пенсіонерам, яким важко зорієнтуватися у нових для них умовах. В зв'язку з цим ми пропонуємо при кожній сільській раді (згідно з законом "Про об'єднання громадян") створити спілку селян-власників земельних та майнових паїв - як громадську організацію для захисту інтересів селян. Удосконалено організаційно-економічні основи створення спілки “Злагода” та запропоновані до впровадження в 2001 р. в с. Шляхове Бериславського району. Загальна кількість членів спілки, складає 391 громадян. Спілка має власний Статут, який зареєстрований в Сільській Раді. Керівнику спілки дано право від імені всіх членів для захисту їх прав та інтересів заключати договори оренди. За період дослідження діяльності спілки “Злагода” визначаємо, що майно членів спілки, вартістю 2025,3 тис.грн., передано в ТОВ ”Славутич”. Від оренди майнових паїв кожний член спілки отримує орендну плату в розмірі 1% від вартості майнового паю. Крім цього, щорічно створюється фонд відтворення орендованого майна в розмірі амортизаційних відрахувань, кошти якого направляються на капітальний та поточний ремонти, реконструкцію та модернізацію орендованих об'єктів. Доцільно запропонувати обсяг такого фонду для спілки “Злагода” в розмірі до 15% вартості майна відповідно до груп орендованих основних засобів.

Серед заходів по вдосконаленню організаційно-економічного механізму розвитку аграрних формувань ми пропонуємо чільне місце відвести відродженню внутрішньої економічної роботи підприємств. Згідно наших досліджень, якщо планово-економічну службу мають 50-80% підприємств всіх форм господарювання, то фінансово-економічну - лише 13-30%. Зовсім не мають економістів від 6,7% державних до 30% приватно-орендних підприємств. При цьому підприємства з наявністю таких служб показують значно ефективніші результати господарювання (рівень рентабельності вищий на 5-8%). Це пояснюється наявністю кваліфікованих економістів-організаторів виробництва, здійснення ними функцій менеджменту, маркетингу, бізнес-планування, дорадництва.

В умовах переходу до ринкової економіки виникає необхідність пошуку реальних джерел інвестування та ділових партнерів. Цю задачу в певній мірі вирішують бізнес-плани. Крім того, бізнес-план є ланкою між організатором виробництва та інвестором.

При цьому пропонуємо запровадити бізнес-планування для всіх товаровиробників. Так, розроблений бізнес-план фермерського господарства “Аделаїда” Голопристанського району дозволив збільшити прибуток на 20%. Обґрунтований та одержаний на основі бізнес-плану кредит в сумі 591,5 тис. грн. дозволив значно обновити матеріально-технічну базу господарства. Виручка від реалізації продукції, робіт та послуг склала 1121,6 тис. грн. Аналіз виконання бізнес - плану свідчить про перевищення запланованих розрахункових показників. Завдяки отриманому кредиту фермерське господарство розширило виробничі площі переробного цеху і придбало обладнання для переробки зерна. В першу чергу це крупорушка та олійниця на суму 35 тис. грн. Крім цього, додатково придбано сільськогосподарської техніки на загальну суму 449 тис. грн. В результаті, фермерське господарство “Аделаїда” отримало прибуток в сумі 65312 грн.

Важливим напрямом ефективного розвитку нових аграрних формувань, як показали наші дослідження, є їх кооперація. В роботі запропонована схема для суб'єктів господарської діяльності по створенню кооперативу. Діяльність такого кооперативу на договірних засадах не потребує додаткового ринкового механізму перерозподілу доходів. Прибуток повинен розподілятися пропорційно розмірам майнових паїв. В разі надання таким кооперативам статусу юридичної особи то кінцевий результат діяльності може визначатися розміром госпрозрахункового доходу.

В роботі визначено, що весь потік пайових часток їх власників має йти в напрямі господарських суб'єктів, діючих в рослинницьких та тваринницьких галузях. Ми виходимо з того, що кожний власник землі й майна має можливість самостійно створити селянське (фермерське) господарство, ввійти зі своїм паєм у виробничий кооператив, стати членом сільськогосподарського акціонерного товариства і т.д.

Формування майнових та земельних відносин в новостворених формуваннях несе в собі певні елементи ринкових відносин. По-перше, в результаті набуття пайовиками права вибору підрозділу для розміщення свого паю, виникає конкуренція між формуваннями за те, щоб отримати ці паї. В кращому становищі буде той господарський суб'єкт, який зможе переконати більшу кількість пайовиків у вигідності вкладень у його виробництво. По-друге, конкуренція виникне і між самими пайовиками за вигідне розміщення своїх паїв.

Система участі у кооперативі досить демократична і прозора. Член кооперативу сам вирішує, в яких обсягах продавати продукцію через кооператив і в яких обсягах закуповувати засоби виробництва.

Переваги інтегрованого та кооперативного виробництва є очевидними особливо у сферах агросервісу та реалізації продукції. Обслуговуючі кооперативи дозволяють об'єднати виробничі та маркетингові зусилля на продовольчому ринку дрібних власників, кількість яких за останні два роки зросла майже вдвічі.

Обґрунтована в роботі модель створення обслуговуючого маркетингового кооперативу “Південний Союз” почала діяти з 2001 р. Було обрано сім фермерських господарств з майже однаковими земельними наділами, доходами і репутацією. Кожне з господарств мало розмір від 300 до 1000 га, які в сумі давали 3500 га. Розмір земельної ділянки новоствореного кооперативу практично дорівнював розміру колишнього типового великого колгоспу або радгоспу. Поява нових каналів збуту продукції викликала зацікавленість серед інших товаровиробників цього регіону і, як наслідок, до кооперативу вже вступило ще 13 фермерів, а площа земельних угідь збільшилась до 5,5 тис. га.

Такий тип кооперації надає можливість сформувати велику партію виробленої продукції членів кооперативу та її реалізувати за вигідними цінами, забезпечити їх матеріально-технічними ресурсами за оптовими цінами виробника. Отримані результати свідчать про те, що розміри кооперативу дозволили вступити у конкуренцію з іншими крупними сільськогосподарськими підприємствами та реалізовувати продукцію на експорт (у Швецію).

Таблиця 4. Обсяги господарської діяльності кооперативу “Південний Союз”

Анотация

Сакун А.Ж. Основные направления эффективного развития реформированных сельскохозяйственных предприятий региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2004.

В диссертационной работе с позиций системно-структурного подхода определены объективная необходимость, направления и содержание эффективного развития новых аграрных формирований в пореформенный период. При этом уточнено сущность и значение в этих процессах форм собственности и многоукладности, аренды земли и имущества, внутрихозяйственных отношений, форм организации производства, особенностей региональных условий и ресурсов.

Важное место в исследовании занимает углубленный анализ формирования и развития сельскохозяйственных предприятий разных форм хозяйствования региона. Обобщение экономических результатов их деятельности позволило выявить общие тенденции и некоторые специфические особенности их развития в сложной экономической ситуации. Установлено, что на данном этапе развития АПК все формы хозяйствования имеют право на существование и в конкурентной среде будут обнаруживаться более эффективные из них. При этом наиболее высокие показатели эффективности производства характерны для сельскохозяйственных кооперативов и хозяйственных товариществ разных типов.

Определены направления по усовершенствованию организационно-экономического механизма развития агроформирований, предлагается возродить отделы планово-экономической службы и информационного обеспечения для крупнотоварних производителей, применять бизнес-планирование для всех предприятий (разработанный бизнес-план фермерского хозяйства “Аделаида” позволил получить кредит на обновление материально-технической базы и увеличить прибыль на 20%). Усовершенствован механизм економических отношений агарных хозяйств с владельцами земельных и имущественных паев через создание крестьянских Союзов, которые позволят защитить их права на получение соответствующего размера арендной платы.

Дальнейшее направление эффективного развития реформированных предприятий должно базироваться на агропромышленной кооперации и интеграции, особенно в сфере материально-технического обеспечения; создание производственных и обслуживающих кооперативов.

Автором обоснована и внедрена в практику хозяйствования модель кооператива фермерских хозяйств “Пивденный Союз”Голопристанского района Херсонской области.

Ключевые слова: реформирование, многоукладность, организационно-правовые структуры, арендные отношения, кооперация, интеграция, внутрихозяйственные отношения, экономическая эффективность.

Summary

Sakun A. G. The main directions of effective development reformative agricultural enterprises of the region. Manuscript.

The dissertation for obtaining the scientific degree of a Candidate of Economic Sciences in specialty 08.07.02 - agricultural economics and agricultural industrial complex (AIC). - Dnepropetrovsk State Agrarian University. Dnepropetrovsk, 2004.

In the dissertation on the basis of the systematic-structural approach direction and the basic stages of the effective development of the new agricultural relations and formations in the post-reforming period were cleared. The main point and meaning in this process of the forms of property and multistructure, rent of the landmarket and property, relations in agricultural enterprises, peculiarities of the regional conditions and resources were cleared ours.

For the first time the complex appraisal of the post-reforming development of agrarian enterprises of Kherson region was made, the definition of the economic efficiency of industrial activity of the agrarian enterprises of different forms of managing are covered.

Reasoned the basic effective development reformed agricultural enterprises on the basic of the function of farming, cooperation, rent and other enterprises; the foundation of the Unions of peasants-land owners; creation of service and production formations.

The complex of activities for improvement interenterprises relations in post-reforming enterprises was proposed, improvement of using their manpower potential and technical maintenance.

Key words: reforming, multistructure, organization-law structures, rent relations, cooperation, interenterprises relations, economic efficiency.

Размещено на Allbest.ru