Забезпечення ефективності функціонування регіонального буряковоцукрового підкомплексу

Житомир 2005

Актуальність теми дослідження. Важливу роль у вирішенні продовольчої проблеми країни відіграє цукровий підкомплекс. Він функціонує на стику галузей - харчової промисловості та сільського господарства і його ефективність залежить від узгоджених дій всіх суб'єктів господарської діяльності, що входять до нього - бурякосіючих господарств і цукрових заводів, надійності економічних зв'язків, паритетних взаємовідносин між виробниками цукрової сировини і її переробниками.

Несприятливе економічне становище АПК, зниження обсягів інвестицій, недосконалість податкової і кредитної систем, прорахунки у ціноутворенні, недостатня державна підтримка і захист внутрішнього ринку від конкуренції з боку імпортерів цукру-сирцю, погіршення фінансового становища більшості підприємств буряковоцукрового підкомплексу привели галузь до кризи. В Україні прослідковується стійка тенденція до скорочення посівних площ, зниження урожайності та валових зборів цукрових буряків, зменшення обсягів виробництва цукру. Наша держава з одного із найбільших у світі виробників і експортерів цукру перетворюється на стійкого імпортера цього продукту.

Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена необхідністю пошуку шляхів і вжиття конкретних заходів з реформування економічних відносин в буряковоцукровому підкомплексі, економічних і технологічних рішень, стосовно регіональних особливостей, а також недостатністю вивчення самих регіональних особливостей в сучасних умовах.

Стан вивчення проблеми. Пошуку реальних шляхів виходу з кризи, дослідженню проблеми становлення і ефективного функціонування бурякового підкомплексу присвячені праці багатьох вчених: Борщевського П.П., Бондаря В.С., Дусанівського С.Л., Єранкіна О.О., Зайця О.С., Імаса Є.В., Коденської М.Ю., Пиркіна В.І., Поплавського В.Г., Роїка М.В., Шпичака О.М., Яремчука І.Г. та інших.

Ринкові перетворення докорінно змінили умови функціонування буряковоцукрового виробництва, а регіональні особливості вимагають поглибленого вивчення процесів і пошуку шляхів, що забезпечать динамічний розвиток та ефективне функціонування регіонального буряковоцукрового підкомплексу АПК.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі економіки підприємств згідно з планом науково-дослідної роботи Подільського державного аграрно-технічного університету за темою: “Розробка заходів по підвищенню економічної ефективності інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на основі втілення досягнень науково-технічного прогресу, раціонального використання виробничого потенціалу і капітальних вкладень в період переходу до ринку” (номер державної реєстрації 0102U002703).

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є розроблення теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективності функціонування регіонального буряковоцукрового підкомплексу в сучасних умовах формування ринкової економіки.

Відповідно до поставленої мети були визначені такі завдання досліджень:

- здійснити комплексне дослідження і дати характеристику цукробурякового виробництва в Хмельницькій області, виявити організаційно-економічні фактори і резерви підвищення ефективності виробництва цукрових буряків і цукру в сучасних умовах;

- удосконалити організаційну модель функціонально-галузевої структури буряковоцукрового підкомплексу для забезпечення цільового підходу до визначення ефективності виробництва і регулювання ринку цукру;

- дослідити механізм перерозподілу доходів з метою додержання еквівалентного обміну між галузями буряковоцукрового підкомплексу і розробити пропозиції щодо здійснення непрямого державного регулювання цього процесу;

- дослідити процес формування ціни на цукор та удосконалити існуючу методику державного цінового регулювання ринку цукру;

- розробити рекомендації з підвищення ефективності функціонування буряковоцукрового підкомплексу і удосконалення економічних взаємовідносин бурякосіючих сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів;

- визначити економічну доцільність переходу цукрових заводів на нові технології зберігання і переробки сировини для зменшення площ кагатних полів і раціонального використання землі;

Об'єктом дослідження визначено економічні процеси, що відбуваються у буряковоцукровому підкомплексі агропромислового комплексу України в цілому і в Хмельницькій області.

Предметом дисертаційного дослідження - виступає організаційно-економічний механізм функціонування буряковоцукрового підкомплексу на рівні регіону в контексті закономірностей розвитку і механізму дії сукупності факторів на ефективність його функціонування в умовах ринку. ринок цукор бурякоцукровий ціновий

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних процесів і явищ. Використані положення економічної теорії, праці вітчизняних і зарубіжних вчених економістів-аграрників, теоретичні висновки і практичні результати їх робіт. У процесі роботи над дисертацією були використані наступні методи: монографічний - при вивченні економічних процесів і виявлення причинно-наслідкових зв'язків розвитку регіонального буряковоцукрового підкомплексу; економіко-статистичний із застосуванням кореляційно-регресійного аналізу - при вивченні масових явищ, дослідженні тенденцій їх розвитку і встановленні кількісного впливу концентрації буряківництва, витрат праці, загальних витрат, витрат на утримання основних засобів та інших факторів на ефективність буряківництва; розрахунково-конструктивний - при прогнозуванні обсягів виробництва і економічних процесів розвитку підкомплексу; абстрактно-логічний - при формуванні висновків і рекомендацій щодо розвитку економічних відносин між партнерами підкомплексу; економіко-математичний - при розробці моделі цінового регулювання державою ринку цукру.

Обробка інформації проводилася із застосуванням відомих інтегрованих пакетів прикладних програм “STATISTIСA - 5,0”, “МАТ САД - 8,0 (rus)”.

Інформаційною базою дослідження були законодавчі і нормативно-правові документи, матеріали статистичних і відомчих органів управління по сільському господарству і цукровій промисловості, річні звіти, документи первинної і статистичної звітності, виробнича документація сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі досліджень дисертантом особисто одержано такі теоретичні, методичні і практичні результати, що являють наукову новизну і виносяться на захист:

Вперше:

- запропоновано модель здійснення непрямого державного регулювання механізму ринкового розподілу доходів між галузями з метою додержання між ними еквівалентного обміну, удосконалення системи ціноутворення на цукрові буряки, стимулювання підвищення якості продукції та зростання доходів бурякосіючих господарств та цукрових заводів;

- запропоновано методику державного регулювання ринку цукру, що дасть можливість уникати різких відхилень ціни на внутрішньому ринку з гарантованим забезпеченням прибутковості виробництва цього продукту;

- економічно обґрунтовано доцільність удосконалення існуючої технології зберігання і первинної переробки цукрових буряків з метою зменшення земельних ділянок під кагатними полями і зниження собівартості виробництва цукру;

Обґрунтовано:

- систему заходів з підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази за рахунок відновлення, реконструкції і подальшого розвитку технічних ресурсів буряківництва і цукроваріння, організації машинно-технологічних станцій на базі ремонтних і транспортних цехів цукрозаводів, створення регіонального фонду технічного поновлення буряковоцукрового підкомплексу;

- пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування буряковоцукрового підкомплексу і удосконалення економічних відносин бурякосіючих господарств і цукрових заводів через створення єдиного організаційно-виробничого ланцюга, починаючи з матеріально-технічного постачання і закінчуючи реалізацією готової продукції та формування агропромислових фірм;

- проведення додаткової емісії акцій переробних підприємств і зосередження контрольного пакету акцій у власності виробників сировини для зближення інтересів буряководів і працівників цукрових заводів. Запропоновано механізм взаєморозрахунків сільськогосподарських товаровиробників і цукрових заводів з урахуванням кількості і якості сировини;

Удосконалено:

- організаційну модель функціонально-галузевої структури буряковоцукрового підкомплексу, що сприяє системному підходу до планування виробництва і регулювання ринку цукру;

Практичне значення одержаних результатів. Організаційно-структурна модель буряковоцукрового підкомплексу може бути використана для усунення диспропорцій внутрішньогалузевих зв'язків, а також при розробці міжрегіональних продовольчих програм. Запропоновані методичні підходи з обґрунтування критерію ефективності дозволяють одержувати об'єктивну оцінку на всіх рівнях підкомплексу. Рекомендації, за умови їх впровадження, дозволять зменшити внутрішні втрати буряковоцукрового підкомплексу і на більш високому науково-методичному рівні вирішувати проблеми підвищення ефективності регіонального виробництва цукру. Основні висновки і результати роботи розглянуто і прийнято до впровадження Головним управлінням сільського господарства і продовольства Хмельницької облдержадміністрації (довідка № 2/461 від 19.03. 2004 р.) і асоціацією „Хмельницькцукор” (лист № 08-3 15.01. 2004 р.). Теоретичні узагальнення, а також практичні аспекти дисертаційного дослідження використовуються при викладанні навчальних дисциплін „Економіка підприємств” та „Економіка буряківництва” студентам Подільської державної аграрно-технічної академії (довідка № 71-08 146 від 19.03. 2004 р.). Пропозиції дисертаційної роботи можуть бути використані підприємствами буряковоцукрового підкомплексу України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до забезпечення ефективності функціонування регіонального буряковоцукрового підкомплексу. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на науковій конференції Львівського державного університету (травень 2000 р.), Національного аграрного університету (м. Київ, 2000 р.), щорічних (1998-2004 рр.) наукових конференціях Подільської державної аграрно-технічної академії та об'єднаному засіданні науково-технічної Ради асоціації “Хмельницькцукор” і Головного управління сільського господарства і продовольства Хмельницької облдержадміністрації (квітень 2002 р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційних досліджень опубліковані в 7 наукових працях, в тому числі 6 - у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 1,8 друкованих аркушів.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел, висновків, додатків і викладена на 166 сторінках комп'ютерного тексту, містить 31 таблицю, 21 рисунок, 16 додатків, бібліографію із 201 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, вказано об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображено особистий внесок автора, апробацію та публікації основних результатів дослідження.

У першому розділі -“Теоретичні основи досліджень економічного стану буряковоцукрового підкомплексу” доведено необхідність системного підходу в дослідженні теоретичних і методологічних аспектів формування і функціонування буряковоцукрового підкомплексу в цілому, а також на регіональному рівні, визначено виробничий потенціал і показники його ефективності, важелі реалізації ринкового та державного регулювання діяльності і розвитку буряковоцукрової галузі.

Хоча, буряковоцукрове виробництво функціонує в рамках підкомплексу воно має певний набір системних ознак, що характеризується структурою, входом, процесом, виходом, прямими і зворотними зв'язками. Тому віднесення цього підкомплексу до системних об'єктів цілком виправдано. Отже, буряковоцукровий підкомплекс являє собою складну виробничо-економічну систему, що формується під впливом економічних, політичних, соціальних, демографічних, організаційно-правових, науково-технічних і природних факторів і при дослідженні його функціонування необхідно використовувати системний підхід.

При визначенні структури АПК і буряковоцукрового підкомплексу треба виходити з того, що рух матеріального продукту має бути збалансованим по всьому комплексу виробничих сфер, а невиробничі сфери повинні задовільняти їх потреби. Такий підхід дозволяє вважати виробничі сфери головними, визначальними, а невиробничі - обслуговуючими, тобто інфраструктурою.

У такому випадку структуру буряковоцукрового підкомплексу можна представити трьома сферами: виробництво засобів виробництва для буряковоцукрового підкомплексу; виробництво цукрових буряків; виробництво і реалізація цукру (рис. 1).

Рис. 1 Функціонально-галузева структура буряковоцукрового підкомплексу

Важливе значення у ефективному функціонуванні буряковоцукрового підкомплексу мають економічні інструменти здійснення регульованих ринкових відносин. До них належать ціни, податки, субсидії, дотації, надбавки, квоти тощо. Використання цих інструментів повинно бути спрямовано на вирішення таких завдань: стимулювання самозабезпечення країни цукром; забезпечення еквівалентних відносин між сільським господарством і промисловістю; зниження негативного впливу монополій в першій і третій сферах підкомплексу; підтримка доходів виробників цукрових буряків і цукру на рівні, що забезпечує розширене відтворення; сприяння впровадженню досягнень науково-технічного прогресу, зростанню ефективності виробництва, підвищенню продуктивності праці; формування єдиного економічного простору всередині держави; повернення на ринок ближнього і дальнього зарубіжжя.

Економічний вплив держави будується на регулюванні цін, тарифів, ставок банківського кредиту, дотування виробництва, надання субсидій, застосування податкових і фінансових пільг. Реалізація організаційних і адміністративних заходів регулювання здійснюється через нормативну базу, систему стандартизації, квотування і ліцензування та контрольно-інспекторську діяльність. Основу державного регулювання виробництва буряковоцукрової продукції повинна складати інвестиційна політика, спрямована на вирішення вагомих зонально-державних задач: розвиток соціально-виробничої і ринкової інфраструктури, наукові дослідження, розробка енергозберігаючих технологій; вирішення екологічних проблем, відновлення і підвищення родючості ґрунтів; надання підтримки регіонам з об'єктивно гіршими умовами виробництва. Вирішення цих завдань пов'язано з докорінною структурною перебудовою агропромислового виробництва, характерне значними інвестиціями, довготривалими термінами окупності і великим господарським ризиком.

Зміна економічних відносин і умов виробництва, у зв'язку з переходом до ринку, вимагає уточнення методичних основ визначення ефективності виробництва і оцінки його стану в конкретному регіоні і підприємстві. Окрім загальноприйнятих показників ефективності сільськогосподарського виробництва для оцінки роботи буряковоцукрового підкомплексу застосовуються свої специфічні показники. Насамперед, це ресурсна і фактична урожайність цукрових буряків, втрати сировини при зберіганні, коефіцієнт заводу, коефіцієнт виробництва, вміст цукру в мелясі, простої заводу, питомі витрати палива і вапнякового каменю тощо.

Показники ефективності ринкових відносин в буряковоцукровому підкомплексі можна розподілити на три групи: загальнодержавні, галузеві та міжгалузеві. Із загальнодержавних позицій критерієм ефективності є наповнення ринку вітчизняним цукром і забезпечення платоспроможного попиту населення. На галузевому рівні - забезпечення конкурентоспроможності, високої продуктивності праці, достатнього рівня доходності. На міжгалузевому - досягнення еквівалентності обміну між сільськими виробниками і промисловістю.

Важливе значення має оцінка виробничого потенціалу регіону, економічної і соціальної ефективності виробництва. Основними факторами, які визначають і формують ефективність виробництва, є технологія виробництва, організація виробництва і праці, мотивація праці робітників, рівень родючості ґрунтів, ступінь професіоналізму робітників, структура і стан виробничих засобів та інші фактори.

У другому розділі “Стан регіонального буряковоцукрового виробництва” здійснено еколого-економічний аналіз факторів буряковоцукрового виробництва Хмельницької області, ефективності буряківництва і цукрової промисловості, організаційно-економічні проблеми реалізації та переробки буряків.

Аналіз діяльності буряковоцукрового підкомплексу показує, що сьогодні він переживає дуже складний період. У цьому зв'язку розглянемо цю ситуацію в цілому по Україні і в Хмельницькій області зокрема.

У результаті зменшення посівних площ і зниження урожайності валовий збір цукрових буряків в Україні у 2002 р. становив 10672 тис. тонн, що складає 24,1% від валового збору 1990 р. Урожайність цукрових буряків у Хмельницькій області за останні роки зменшилась на 42,7% і в 2002 р. становила всього 155,4 ц з 1 га.

У даний час Хмельницька область має 16 цукрових заводів, сумарна потужність яких з переробки цукрових буряків складає 49,18 тис. тонн за добу. Найбільшу потужність мають Деражнянський і Теофіпольський цукрові заводи - по 6000 тонн на добу. За обсягами виробництва цукру Хмельницька область опустилася до рівня 20-30-х років минулого століття із суттєвим погіршенням основних економічних показників роботи галузі (таблиця 1).

Таблиця 1

Основні показники роботи цукрових заводів Хмельницької області