Забезпечення ефективності функціонування регіонального буряковоцукрового підкомплексу

Механізм перерозподілу доходів з метою додержання еквівалентного обміну між галузями буряковоцукрового підкомплексу і пропозиції щодо непрямого державного регулювання цього процесу. Удосконалення методики державного цінового регулювання ринку цукру.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.07.2014
Размер файла 84,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 633.63:631.171

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО БУРЯКОВОЦУКРОВОГО ПІДКОМПЛЕКСУ

Спеціальність 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ДОБРОВОЛЬСЬКА Елла Володимирівна

Житомир 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Подільському державному аграрно-технічному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент, Бабанін Валерій Веніамінович, Подільський державний аграрно-технічний університет, завідувач кафедри економіки підприємств

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник, заслужений економіст України Коденська Марія Юхимівна, Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, м. Київ, головний науковий співробітник

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, Бондар Володимир Сергійович, Інститут цукрових буряків УААН, м. Київ, завідувач лабораторією економіки і рганізації виробництва цукрових буряків та насіння

Провідна установа: Львівський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра менеджменту

Захист відбудеться 14 березня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 в Державному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7, ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар, 7.

Автореферат розісланий 11.02 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент В.П. Якобчук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Важливу роль у вирішенні продовольчої проблеми країни відіграє цукровий підкомплекс. Він функціонує на стику галузей - харчової промисловості та сільського господарства і його ефективність залежить від узгоджених дій всіх суб'єктів господарської діяльності, що входять до нього - бурякосіючих господарств і цукрових заводів, надійності економічних зв'язків, паритетних взаємовідносин між виробниками цукрової сировини і її переробниками.

Несприятливе економічне становище АПК, зниження обсягів інвестицій, недосконалість податкової і кредитної систем, прорахунки у ціноутворенні, недостатня державна підтримка і захист внутрішнього ринку від конкуренції з боку імпортерів цукру-сирцю, погіршення фінансового становища більшості підприємств буряковоцукрового підкомплексу привели галузь до кризи. В Україні прослідковується стійка тенденція до скорочення посівних площ, зниження урожайності та валових зборів цукрових буряків, зменшення обсягів виробництва цукру. Наша держава з одного із найбільших у світі виробників і експортерів цукру перетворюється на стійкого імпортера цього продукту.

Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена необхідністю пошуку шляхів і вжиття конкретних заходів з реформування економічних відносин в буряковоцукровому підкомплексі, економічних і технологічних рішень, стосовно регіональних особливостей, а також недостатністю вивчення самих регіональних особливостей в сучасних умовах.

Стан вивчення проблеми. Пошуку реальних шляхів виходу з кризи, дослідженню проблеми становлення і ефективного функціонування бурякового підкомплексу присвячені праці багатьох вчених: Борщевського П.П., Бондаря В.С., Дусанівського С.Л., Єранкіна О.О., Зайця О.С., Імаса Є.В., Коденської М.Ю., Пиркіна В.І., Поплавського В.Г., Роїка М.В., Шпичака О.М., Яремчука І.Г. та інших.

Ринкові перетворення докорінно змінили умови функціонування буряковоцукрового виробництва, а регіональні особливості вимагають поглибленого вивчення процесів і пошуку шляхів, що забезпечать динамічний розвиток та ефективне функціонування регіонального буряковоцукрового підкомплексу АПК.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі економіки підприємств згідно з планом науково-дослідної роботи Подільського державного аграрно-технічного університету за темою: “Розробка заходів по підвищенню економічної ефективності інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на основі втілення досягнень науково-технічного прогресу, раціонального використання виробничого потенціалу і капітальних вкладень в період переходу до ринку” (номер державної реєстрації 0102U002703).

Мета і завдання дослідження. Метою даного дослідження є розроблення теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективності функціонування регіонального буряковоцукрового підкомплексу в сучасних умовах формування ринкової економіки.

Відповідно до поставленої мети були визначені такі завдання досліджень:

- здійснити комплексне дослідження і дати характеристику цукробурякового виробництва в Хмельницькій області, виявити організаційно-економічні фактори і резерви підвищення ефективності виробництва цукрових буряків і цукру в сучасних умовах;

- удосконалити організаційну модель функціонально-галузевої структури буряковоцукрового підкомплексу для забезпечення цільового підходу до визначення ефективності виробництва і регулювання ринку цукру;

- дослідити механізм перерозподілу доходів з метою додержання еквівалентного обміну між галузями буряковоцукрового підкомплексу і розробити пропозиції щодо здійснення непрямого державного регулювання цього процесу;

- дослідити процес формування ціни на цукор та удосконалити існуючу методику державного цінового регулювання ринку цукру;

- розробити рекомендації з підвищення ефективності функціонування буряковоцукрового підкомплексу і удосконалення економічних взаємовідносин бурякосіючих сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів;

- визначити економічну доцільність переходу цукрових заводів на нові технології зберігання і переробки сировини для зменшення площ кагатних полів і раціонального використання землі;

Об'єктом дослідження визначено економічні процеси, що відбуваються у буряковоцукровому підкомплексі агропромислового комплексу України в цілому і в Хмельницькій області.

Предметом дисертаційного дослідження - виступає організаційно-економічний механізм функціонування буряковоцукрового підкомплексу на рівні регіону в контексті закономірностей розвитку і механізму дії сукупності факторів на ефективність його функціонування в умовах ринку. ринок цукор бурякоцукровий ціновий

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних процесів і явищ. Використані положення економічної теорії, праці вітчизняних і зарубіжних вчених економістів-аграрників, теоретичні висновки і практичні результати їх робіт. У процесі роботи над дисертацією були використані наступні методи: монографічний - при вивченні економічних процесів і виявлення причинно-наслідкових зв'язків розвитку регіонального буряковоцукрового підкомплексу; економіко-статистичний із застосуванням кореляційно-регресійного аналізу - при вивченні масових явищ, дослідженні тенденцій їх розвитку і встановленні кількісного впливу концентрації буряківництва, витрат праці, загальних витрат, витрат на утримання основних засобів та інших факторів на ефективність буряківництва; розрахунково-конструктивний - при прогнозуванні обсягів виробництва і економічних процесів розвитку підкомплексу; абстрактно-логічний - при формуванні висновків і рекомендацій щодо розвитку економічних відносин між партнерами підкомплексу; економіко-математичний - при розробці моделі цінового регулювання державою ринку цукру.

Обробка інформації проводилася із застосуванням відомих інтегрованих пакетів прикладних програм “STATISTIСA - 5,0”, “МАТ САД - 8,0 (rus)”.

Інформаційною базою дослідження були законодавчі і нормативно-правові документи, матеріали статистичних і відомчих органів управління по сільському господарству і цукровій промисловості, річні звіти, документи первинної і статистичної звітності, виробнича документація сільськогосподарських підприємств і цукрових заводів.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі досліджень дисертантом особисто одержано такі теоретичні, методичні і практичні результати, що являють наукову новизну і виносяться на захист:

Вперше:

- запропоновано модель здійснення непрямого державного регулювання механізму ринкового розподілу доходів між галузями з метою додержання між ними еквівалентного обміну, удосконалення системи ціноутворення на цукрові буряки, стимулювання підвищення якості продукції та зростання доходів бурякосіючих господарств та цукрових заводів;

- запропоновано методику державного регулювання ринку цукру, що дасть можливість уникати різких відхилень ціни на внутрішньому ринку з гарантованим забезпеченням прибутковості виробництва цього продукту;

- економічно обґрунтовано доцільність удосконалення існуючої технології зберігання і первинної переробки цукрових буряків з метою зменшення земельних ділянок під кагатними полями і зниження собівартості виробництва цукру;

Обґрунтовано:

- систему заходів з підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази за рахунок відновлення, реконструкції і подальшого розвитку технічних ресурсів буряківництва і цукроваріння, організації машинно-технологічних станцій на базі ремонтних і транспортних цехів цукрозаводів, створення регіонального фонду технічного поновлення буряковоцукрового підкомплексу;

- пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування буряковоцукрового підкомплексу і удосконалення економічних відносин бурякосіючих господарств і цукрових заводів через створення єдиного організаційно-виробничого ланцюга, починаючи з матеріально-технічного постачання і закінчуючи реалізацією готової продукції та формування агропромислових фірм;

- проведення додаткової емісії акцій переробних підприємств і зосередження контрольного пакету акцій у власності виробників сировини для зближення інтересів буряководів і працівників цукрових заводів. Запропоновано механізм взаєморозрахунків сільськогосподарських товаровиробників і цукрових заводів з урахуванням кількості і якості сировини;

Удосконалено:

- організаційну модель функціонально-галузевої структури буряковоцукрового підкомплексу, що сприяє системному підходу до планування виробництва і регулювання ринку цукру;

Практичне значення одержаних результатів. Організаційно-структурна модель буряковоцукрового підкомплексу може бути використана для усунення диспропорцій внутрішньогалузевих зв'язків, а також при розробці міжрегіональних продовольчих програм. Запропоновані методичні підходи з обґрунтування критерію ефективності дозволяють одержувати об'єктивну оцінку на всіх рівнях підкомплексу. Рекомендації, за умови їх впровадження, дозволять зменшити внутрішні втрати буряковоцукрового підкомплексу і на більш високому науково-методичному рівні вирішувати проблеми підвищення ефективності регіонального виробництва цукру. Основні висновки і результати роботи розглянуто і прийнято до впровадження Головним управлінням сільського господарства і продовольства Хмельницької облдержадміністрації (довідка № 2/461 від 19.03. 2004 р.) і асоціацією „Хмельницькцукор” (лист № 08-3 15.01. 2004 р.). Теоретичні узагальнення, а також практичні аспекти дисертаційного дослідження використовуються при викладанні навчальних дисциплін „Економіка підприємств” та „Економіка буряківництва” студентам Подільської державної аграрно-технічної академії (довідка № 71-08 146 від 19.03. 2004 р.). Пропозиції дисертаційної роботи можуть бути використані підприємствами буряковоцукрового підкомплексу України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до забезпечення ефективності функціонування регіонального буряковоцукрового підкомплексу. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на науковій конференції Львівського державного університету (травень 2000 р.), Національного аграрного університету (м. Київ, 2000 р.), щорічних (1998-2004 рр.) наукових конференціях Подільської державної аграрно-технічної академії та об'єднаному засіданні науково-технічної Ради асоціації “Хмельницькцукор” і Головного управління сільського господарства і продовольства Хмельницької облдержадміністрації (квітень 2002 р.).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційних досліджень опубліковані в 7 наукових працях, в тому числі 6 - у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 1,8 друкованих аркушів.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, списку використаних джерел, висновків, додатків і викладена на 166 сторінках комп'ютерного тексту, містить 31 таблицю, 21 рисунок, 16 додатків, бібліографію із 201 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, вказано об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображено особистий внесок автора, апробацію та публікації основних результатів дослідження.

У першому розділі -“Теоретичні основи досліджень економічного стану буряковоцукрового підкомплексу” доведено необхідність системного підходу в дослідженні теоретичних і методологічних аспектів формування і функціонування буряковоцукрового підкомплексу в цілому, а також на регіональному рівні, визначено виробничий потенціал і показники його ефективності, важелі реалізації ринкового та державного регулювання діяльності і розвитку буряковоцукрової галузі.

Хоча, буряковоцукрове виробництво функціонує в рамках підкомплексу воно має певний набір системних ознак, що характеризується структурою, входом, процесом, виходом, прямими і зворотними зв'язками. Тому віднесення цього підкомплексу до системних об'єктів цілком виправдано. Отже, буряковоцукровий підкомплекс являє собою складну виробничо-економічну систему, що формується під впливом економічних, політичних, соціальних, демографічних, організаційно-правових, науково-технічних і природних факторів і при дослідженні його функціонування необхідно використовувати системний підхід.

При визначенні структури АПК і буряковоцукрового підкомплексу треба виходити з того, що рух матеріального продукту має бути збалансованим по всьому комплексу виробничих сфер, а невиробничі сфери повинні задовільняти їх потреби. Такий підхід дозволяє вважати виробничі сфери головними, визначальними, а невиробничі - обслуговуючими, тобто інфраструктурою.

У такому випадку структуру буряковоцукрового підкомплексу можна представити трьома сферами: виробництво засобів виробництва для буряковоцукрового підкомплексу; виробництво цукрових буряків; виробництво і реалізація цукру (рис. 1).

Рис. 1 Функціонально-галузева структура буряковоцукрового підкомплексу

Важливе значення у ефективному функціонуванні буряковоцукрового підкомплексу мають економічні інструменти здійснення регульованих ринкових відносин. До них належать ціни, податки, субсидії, дотації, надбавки, квоти тощо. Використання цих інструментів повинно бути спрямовано на вирішення таких завдань: стимулювання самозабезпечення країни цукром; забезпечення еквівалентних відносин між сільським господарством і промисловістю; зниження негативного впливу монополій в першій і третій сферах підкомплексу; підтримка доходів виробників цукрових буряків і цукру на рівні, що забезпечує розширене відтворення; сприяння впровадженню досягнень науково-технічного прогресу, зростанню ефективності виробництва, підвищенню продуктивності праці; формування єдиного економічного простору всередині держави; повернення на ринок ближнього і дальнього зарубіжжя.

Економічний вплив держави будується на регулюванні цін, тарифів, ставок банківського кредиту, дотування виробництва, надання субсидій, застосування податкових і фінансових пільг. Реалізація організаційних і адміністративних заходів регулювання здійснюється через нормативну базу, систему стандартизації, квотування і ліцензування та контрольно-інспекторську діяльність. Основу державного регулювання виробництва буряковоцукрової продукції повинна складати інвестиційна політика, спрямована на вирішення вагомих зонально-державних задач: розвиток соціально-виробничої і ринкової інфраструктури, наукові дослідження, розробка енергозберігаючих технологій; вирішення екологічних проблем, відновлення і підвищення родючості ґрунтів; надання підтримки регіонам з об'єктивно гіршими умовами виробництва. Вирішення цих завдань пов'язано з докорінною структурною перебудовою агропромислового виробництва, характерне значними інвестиціями, довготривалими термінами окупності і великим господарським ризиком.

Зміна економічних відносин і умов виробництва, у зв'язку з переходом до ринку, вимагає уточнення методичних основ визначення ефективності виробництва і оцінки його стану в конкретному регіоні і підприємстві. Окрім загальноприйнятих показників ефективності сільськогосподарського виробництва для оцінки роботи буряковоцукрового підкомплексу застосовуються свої специфічні показники. Насамперед, це ресурсна і фактична урожайність цукрових буряків, втрати сировини при зберіганні, коефіцієнт заводу, коефіцієнт виробництва, вміст цукру в мелясі, простої заводу, питомі витрати палива і вапнякового каменю тощо.

Показники ефективності ринкових відносин в буряковоцукровому підкомплексі можна розподілити на три групи: загальнодержавні, галузеві та міжгалузеві. Із загальнодержавних позицій критерієм ефективності є наповнення ринку вітчизняним цукром і забезпечення платоспроможного попиту населення. На галузевому рівні - забезпечення конкурентоспроможності, високої продуктивності праці, достатнього рівня доходності. На міжгалузевому - досягнення еквівалентності обміну між сільськими виробниками і промисловістю.

Важливе значення має оцінка виробничого потенціалу регіону, економічної і соціальної ефективності виробництва. Основними факторами, які визначають і формують ефективність виробництва, є технологія виробництва, організація виробництва і праці, мотивація праці робітників, рівень родючості ґрунтів, ступінь професіоналізму робітників, структура і стан виробничих засобів та інші фактори.

У другому розділі “Стан регіонального буряковоцукрового виробництва” здійснено еколого-економічний аналіз факторів буряковоцукрового виробництва Хмельницької області, ефективності буряківництва і цукрової промисловості, організаційно-економічні проблеми реалізації та переробки буряків.

Аналіз діяльності буряковоцукрового підкомплексу показує, що сьогодні він переживає дуже складний період. У цьому зв'язку розглянемо цю ситуацію в цілому по Україні і в Хмельницькій області зокрема.

У результаті зменшення посівних площ і зниження урожайності валовий збір цукрових буряків в Україні у 2002 р. становив 10672 тис. тонн, що складає 24,1% від валового збору 1990 р. Урожайність цукрових буряків у Хмельницькій області за останні роки зменшилась на 42,7% і в 2002 р. становила всього 155,4 ц з 1 га.

У даний час Хмельницька область має 16 цукрових заводів, сумарна потужність яких з переробки цукрових буряків складає 49,18 тис. тонн за добу. Найбільшу потужність мають Деражнянський і Теофіпольський цукрові заводи - по 6000 тонн на добу. За обсягами виробництва цукру Хмельницька область опустилася до рівня 20-30-х років минулого століття із суттєвим погіршенням основних економічних показників роботи галузі (таблиця 1).

Таблиця 1

Основні показники роботи цукрових заводів Хмельницької області

№ п/п

Показник

Роки

1914

1940

1955

1970

1990

1995

2000

2002

1

Площа посіву, га

29500

84200

103635

155077

149300

122795

71595

62848

2

Урожайність, ц/га

170

148

223

247,8

279

194

162

154

3

Заготовлено буряків, тис. тонн

*

*

2307,5

3843,1

4164

2386,9

1159,5

970,3

4

Цукристість при прийманні, %

*

17,0

16,90

17,20

16,99

15,57

16,11

13,72

5

Перероблено буряків, тис. тонн

496.4

942,1

2137,7

3544

4244,4

2314,0

1129,6

939,9

6

Цукристість стружки, %

*

16,53

15,81

15,77

15,91

14,81

15,75

13,09

7

Втрати сировини при зберіганні, %

*

*

3,87

2,8

3,95

3,05

2,60

3,11

8

Вироблено цукру, тис. тонн

72,14

153,59

246,71

416,8

519,4

266,2

142,3

92,2

9

Вихід цукру, %

14,54

13,70

12,57

12,60

12,28

11,48

12,61

9,83

10

Собівартість 1 т цукру, грн.

*

*

*

*

342,3

343,06

1557

2123,6

11

Собівартість виробленої продукції, тис. грн.

*

*

*

*

181338,2

549610

221529

195762

12

Балансовий прибуток, тис. грн.

*

*

*

*

33566

63202

-28700,7

-45414

13

Рівень рентабельності виробництва цукру, %

*

*

*

*

+18,51

+11,50

-12,96

-23,20

14

Коефіцієнт виробництва, %

*

80,59

74.38

73,26

70,27

71,58

76,19

69,39

15

Вміст цукру в мелясі, %

*

*

2,14

2,11

2,54

2,30

2,12

2,20

16

Втрати цукру у виробництві, %

*

*

1,10

1,06

1,02

1,03

1,02

1,07

17

Простої всього, діб

*

*

216,65

37,87

34,78

148,73

14,03

171,07

18

Середньодобова переробка буряків, тонн за добу

6600

9160

14160

25424

38946

42393

30210

27972

19

Коефіцієнт потужності, %

*

*

*

87,0

79,22

86,23

77,26

100,15

20

Тривалість виробництва на один завод, діб

*

*

179,02

149,17

117,81

72,07

43,9

48,0

21

Тривалість сокодобування на один завод, діб

75,8

102,8

160,44

140,26

109,78

59,79

39,3

31,5

22

Виробництво цукру з 1 га, ц

24.45

15,32

26,09

28,89

35,0

21,5

20,0

14,7

23

Витрати умовного палива, % до маси буряків

*

9,54

10,13

7,07

6,22

6,40

6,30

6,32

24

Витрати вапнякового каменю, % до маси буряків

*

5,7

6,06

7,1

6,79

7,78

6,92

8,80

25

Кількість діючих заводів

15

13

14

15

17

17

14

13

* цифрові дані отримати неможливо

В буряковоцукровому підкомплексі через інфляційні процеси і загальний спад в економіці, що супроводжується диспаритетом цін, неплатежами і високими ставками банків за кредит, показники собівартості продукції значно зросли, вони суттєво відрізняються в розрізі окремих економічних суб'єктів, важко піддаються аналізу, а динаміка їх в абсолютному грошовому виразі мало про що говорить. Не кожне збільшення виробничих витрат на гектар посіву сприяло зростанню урожайності і зниженню собівартості. Це пояснюється тим, що в ринкових умовах ціни на матеріали, добрива, пальне, техніку істотно коливаються, що у невмілих господарів при несвоєчасному придбанні необхідних ресурсів веде до великої перевитрати коштів, і до запізнення з виконанням важливих технологічних операцій. При цьому часто-густо витрати понесені великі, а результат - негативний.

Проте, у загальному, при правильному використанні матеріальних засобів і грошових коштів, можна говорити про позитивні тенденції в ефективності додаткових виробничих витрат. Для підтвердження цієї тези наводимо результати групування бурякосіючих господарств Дунаєвецького, Кам'янець-Подільського і Чемеровецького районів за величиною виробничих витрат на 1 га посіву (таблиця 2).

Таблиця 2

Вплив рівня інтенсифікації виробництва на урожайність і собівартість цукрових буряків, 2002 рік

Групи господарств за виробничими витратами на 1 га посівів, грн.

Кількість

господарств в групі

Виробничі

витрати

на 1 га

Урожайність буряків з 1 га

Собівартість

1 ц буряків

од.

%

грн.

% від серед-нього

ц

% від серед-нього

грн.

% від серед-нього

до 500 грн.

14

12,4

370

25,3

15,9

13,0

21,08

149

501-1000

27

23,9

900

61,6

40,1

32,8

18,45

130

1001-1500

20

17,7

1030

70,5

95,1

77,7

15,77

111

1501-2000

19

16,8

1290

88,3

103,4

84,5

16,29

115

2001-2500

15

13,3

2030

139,0

137,9

112,7

13,01

92

більше 2500

18

15,9

2780

190,4

289,0

236,3

12,51

88

Всього і в середньому

113

100

1460

100

122,3

100

14,18

100

Дослідження, які були проведені з використанням методу кореляційного аналізу, показали, що в досліджуваному періоді на результативний показник (урожайність) найбільший вплив мали такі фактори як концентрація виробництва та затрати праці. Коефіцієнт детермінації між факторами і результатом дорівнює 0,88.

У структурі витрат на виробництво цукру найбільшу питому вагу займають витрати на сировину - 65,7%, заводські витрати на виробництво цукру складають 34 %.

Буряковоцукрова промисловість України переживає складні часи. На багатьох заводах виробниче обладнання експлуатується понад 20 років, а строки експлуатації будівель і споруд досягають 70 і більше років.

Вітчизняне буряковоцукрове виробництво відстає від світового рівня і в технології виробництва цукру. Рівень виходу цукру з буряків на заводах області - 77,7%. За рубежем, наприклад, у Франції і Німеччині цей показник досягає 90%.При цьому рівень наукових розробок цілком відповідає світовому, але за впровадженням прогресивних технологій і технічним оснащенням галузі відставання досить істотне.

Досить актуальною проблемою є підвищення якості сировини. Зниження якості цукрових буряків здійснює негативний вплив на ефективність як буряківництва, так і виробництва цукру. Частка некондиційних буряків в 2002 р. по асоціації “Хмельницькцукор” становила 15%, а загальна забрудненість - 16,14%. Збільшилася питома вага підв'ялених та підмерзлих, проте знизилася частка з механічними ушкодженнями.

Важливим показником якості сировини є загальна забрудненість. Щороку з буряками на приймальні пункти вивозиться величезна маса родючого ґрунту. Так, наприклад, лише 2002 року з полів Хмельницької області його було вивезено більше 155 тис. тонн. Це веде до колосальних транспортних витрат, а біля цукрових заводів накопичились десятки мільйонів тонн вивезеного з господарств найбільш родючого верхнього шару ґрунту.

Актуальною є проблема оптимізації сировинних зон цукрових заводів. Дослідженнями багатьох авторів встановлено, що віддаленість посівів цукрових буряків від пунктів переробки залежить від якості доріг, але не повинна перевищувати 35-50 км. Завод по переробці буряків з добовою потужністю 3-4 тис. тонн в оптимальному варіанті може бути забезпечений сировиною від господарств, що знаходяться в радіусі 27-30 км. Раніше у Хмельницькій області ця відстань становила в середньому 26 км. За останні роки становище з організацією сировинних зон в Хмельницькій області значно погіршилося. Внаслідок виведення з ряду діючих Антонінського, Деражнянського, Старосинявського, а 2003 р. ще Маківського, Сатанівського, Кам'янець-Подільського цукрових заводів інші заводи почали приймати сировину із зони посіву непрацюючих підприємств. В цілому по асоціації “Хмельницькцукор” середня віддаленість посівів цукрових буряків від заводу зросла з 26 до 53 кілометрів. Наявність периферійних бурякоприймальних пунктів не вирішує проблеми. До того ж в цьому разі зростають витрати на перевантаження, транспортування, тимчасове зберігання тощо.

Спостерігається також неконтрольоване перевезення коренеплодів між районами, цукровими заводами, а також на переробні підприємства сусідніх областей і навпаки. Такий стан пояснюється різним рівнем розрахункової ціни за цукрові буряки і компенсації витрат на їх перевезення.

Вирішення проблеми оптимізації сировинної зони може бути досягнуто підвищенням рівня концентрації виробництва цукрових буряків і відновленням спеціалізації господарства, що знаходяться поблизу цукрових заводів. Лише таким шляхом може бути створена компактна сировинна зона цукрового заводу.

У третьому розділі “Шляхи розвитку регіонального буряковоцукрового підкомплексу” обґрунтовуються шляхи підвищення ефективності буряківництва, виробництва цукру, їх державного регулювання та пропонуються заходи щодо удосконалення економічних взаємовідносин в буряковоцукровому підкомплексі.

Визначаючи перспективи розвитку буряковоцукрового підкомплексу, необхідно оцінити умови використання існуючого виробничого потенціалу і намітити економічні передумови для стимулювання розвитку. Головним напрямом подальшого розвитку всього АПК і, в тому числі, буряковоцукрового підкомплексу є застосування прогресивних технологій вирощування і переробки сільськогосподарської продукції, що базується на новітніх досягненнях науково-технічного прогресу.

Сьогодні на ринку технологій і засобів виробництва для буряківництва пропонується достатня їх кількість. Проте, до вибору їх треба підходити дуже обережно і лише після економічних розрахунків, тому що ефективність технології має визначатися економічними показниками, насамперед, скороченням матеріально-грошових витрат на одиницю продукції.

Проведений порівняльний розрахунок економічної ефективності вітчизняної інтенсивної ресурсозберігаючої технології вирощування цукрових буряків, заснованої на використанні вітчизняних технічних засобів, а також німецької і французької технологій показує, що більш вигідною є вітчизняна технологія, яка заснована на використанні вітчизняного районованого і більш дешевого насіння, вітчизняних мінеральних добрив, більш дешевих, наполовину вітчизняних, засобах захисту рослин і менших витратах на утримання і експлуатацію основних засобів (табл. 3). Застосовувати іноземні технології доцільно на достатньо великих площах посіву буряків в господарстві - не менше 300 гектарів, тому що утримання дорогих імпортних технічних засобів при незначних розмірах посівних площ економічно невигідно.

Таблиця 3

Економічна ефективність різних технологій виробництва цукрових буряків в господарствах Хмельницької області, 2003 р

Показники

В цілому по області

В тому числі за:

вітчизняною інтенсивною ресурсо-

зберігаючою технологією

німецькою технологією

французькою

технологією

Посівна площа, га

38542

1260

210

85

Урожайність з 1 га, ц

202

294

342

334

Валовий збір, тис. ц

7885,5

370,4

71,8

28,4

Заготовлено цукрових буряків в заліковій вазі, тис. ц

7782,0

366,8

71,0

28,1

Вихід цукру, %

11,57

15,04

15,27

15,09

Вироблено цукру, т

87234

5516

1084

424

Грошова виручка бурякосіючих господарств, тис. грн.

110948

5043,5

978,4

388,3

Витрати буряківницт-ва, тис. грн.

112526

4572,2

1163,9

484,2

Собівартість 1 ц буряків, грн.

14,27

12,47

16,21

17,05

Прибутки (збитки), тис. грн.

-1577,1

471,3

-185,5

-95,9

Рівень рентабельності, %

-1,40

10,31

-15,94

-19,80

Цукрова промисловість також потребує заміни більшості основних засобів, зокрема наявних парових котлів, турбогенераторів, компресорів, великих електродвигунів, подаючих насосів тощо. Парадокс в тому, що технічних проблем в їх придбанні немає, існує нестача коштів і неможливість одержання економічно виправданого довгострокового кредиту.

В ринкових умовах виявились ще деякі причини, що знижують конкурентоздатність українського цукру. Це - великі земельні площі, які займають цукрові заводи. Наприклад, в середньому один завод асоціації “Хмельницькцукор” займає площу 202 га, в тому числі 34,6 га сільськогосподарських угідь та 167,4 га площ, під заводом і кагатними полями. Якщо раніше це не відбивалося на економіці заводів, то зараз податки на землю, а це, як правило, міські землі з підвищеною нормою податку, становлять досить значні суми. В собівартості однієї тонни цукру лише податки на землю становлять 95 гривень.

Технічне переобладнання цукрових заводів, переведення їх на нові технології і виведення з експлуатації малопотужних неперспективних заводів є, на наш погляд, шляхами подальшого розвитку цукрової промисловості України.

Існують й інші невикористані резерви збільшення виробництва цукру. Розрахунки, узгоджені з Головним облуправлінням сільського господарства і асоціацією “Хмельницькцукор”, показують, що вже в 2006 р. можна значно збільшити виробництво цукрової сировини і забезпечити суттєве збільшення завантаженості заводів (табл. 4)

Таблиця 4

Пропозиції щодо нарощування виробництва цукрових буряків в асоціації “Хмельницькцукор”

п/п

Заводи

Добова потужність, тис. т

Площа посіву буряків, тис. га

Урожай-ність, ц з 1 га

Обсяг заготівель, тис. т

Заванта-женість, діб роботи

2002 р.

2006 р.

темп росту, %

2002 р.

2006 р.

темп росту, %

2002 р.

2006 р.

темп росту, %

1.

Вишнівчицький

1,6

0,5

3,4

в 6,8 р

199

233

117

10

80

в 8,0 р

50

2.

Волочиський

2,5

8,8

9,1

103

167

217

130

148

197

133

62

3.

Городоцький

4,2

4,5

11,6

в 2,6 р

162

215

133

73

249

в 3,4 р

60

4.

Кам'янець-Подільський

2,45

2,7

4,0

148

138

220

159

38

88

в 2,3 р

36

5.

Клембівський

1,35

2,6

3,0

115

159

215

135

42

65

155

49

6.

Красилівський

1,50

6,2

7,7

124

172

230

134

106

177

в 1,7 р

87

7.

Маківський

1,30

1,6

2,5

156

216

230

106

35

57

в 1,6 р

44

8.

Наркевицький

2,30

3,1

5,9

в 1,9 р

233

255

109

72

150

в 2,0 р

58

9.

Старокостянти-

нівський

2,40

5,7

6,9

121

105

230

в 2,2 р

60

159

в 2,6 р

67

10.

Сатанівський

7,2

-

-

99

-

-

71

-

-

10.

Теофіпольський

5,4

12,5

13,8

110

177

240

136

221

331

150

53

11.

Хмельницький

1,5

1,8

3,5

в 1,9 р

133

215

162

23

75

в 3,3 р

50

12.

Шепетівський

2,4

5,6

9,6

в 1,7 р

127

210

165

71

202

в 2,8 р

85

РАЗОМ

28,9

62,8

75,0

119

154

223,5

145

970

1676

в 1,7 р

58

Досвід останніх років показує, що буряковоцукровий підкомплекс країни самостійно, без втручання держави в економічні процеси, не зможе вийти з цього становища. Необхідна активна роль держави, особливо в процесі ціноутворення. Центральною ланкою в системі ціноутворення повинні стати базисні ціни на цукор (їх можна назвати контрольними, орієнтовними або нормальними). Вони передбачатимуть бажаний (оптимальний) рівень ринкових цін, отриманий розрахунковим шляхом на основі компромісу суспільних (державних) інтересів і інтересів виробників. Вони слугуватимуть вихідною інформацією для визначення рівня закупівельних, інтервенційних та імпортних порогових цін. Порогові ціни імпорту в системі цін державного регулювання повинні захищати вітчизняного виробника на власному ринку від зовнішніх конкурентів. Вони мають розраховуватись на основі базисних цін і цін, що складаються на внутрішньому ринку. У будь-якому випадку такі ціни повинні бути вищими за базисну ціну. Запропонована модель цінового регулювання ринку цукру представлена на рис. 2.

Умови

Дії

Встановлення базисної ціни на цукор

Цп > Цб > Цз > Ці

Встановлення порогової ціни імпорту

Цр < Цб

Закупівля лишків цукру.

Митні бар'єри експорту усуваються.

Цр > Цб

Зниження імпортних порогових цін до базисної, підвищення експортного мита

Цр >> Цб

Реалізація цукру з резервних фондів (інтервенція). Порогові ціни імпорту знижуються, експорту - підвищуються

Умовні позначення: Цб - ціна базисна Цз - ціна закупівельна Цр - ціна ринкова Ці - ціна інтервенційна Цп - порогова ціна імпорту

Рис. 2 Алгоритм державного цінового регулювання ринку цукру

У даний час в основі взаємовідносин господарств-постачальників сировини з цукровими заводами лежать договори на поставку-закупку цукрових буряків, які укладаються щороку. У них вказується обсяг, строки поставки цукрових буряків, умови розрахунків і відповідальність сторін. Відповідно договору завод зобов'язаний приймати і оплачувати буряки, що доставлені на бурякопункт, правильно визначити їх якість і кількість. Основним недоліком цих договорів є застосування давальницького методу взаєморозрахунків, тобто оплати постачальникам за переробку буряків цукром. На умовах давальницької переробки цукрових буряків господарства залишають цукровим заводам 30% цукру, решту (70%) одержує господарство. Такий метод виявився згубним як для буряководів, так і для цукрових заводів. За цим методом 35% цукру, що припадає буряководам, повністю до господарств не доходять, а йде, за бартерними угодами на погашення боргів за насіння, міндобрива, хімічні засоби захисту, техніку та пально-мастильні матеріали, збільшуючи різницю у масштабах цін.

Вважаємо також за доцільне проведення додаткової емісії акцій цукрових заводів під збільшення статутного капіталу, в межах вартості переоцінки майна, з розміщенням їх серед виробників цукрових буряків. Державну частку статутного майна, що залишилася у розпорядженні Держкоммайна пропонується розподілити між сільськогосподарськими виробниками і Міністерством агрополітики України. В кінцевому рахунку розподіл повинен мати такий вигляд:

Працівники підприємства - 35%;

Сільськогосподарські товаровиробники - 30%;

Мінагрополітики України - 21%;

Інші інвестори - 14%.

Таким чином, при консолідації контрольний пакет акцій (51%) буде знаходитись в руках сільських товаровиробників і Мінагрополітики України, що гарантуватиме їм захист своїх прав і здійснення власної економічної політики.

Таким чином, систему економічних взаємовідносин в цукровому підкомплексі необхідно удосконалювати по всьому комплексу організації виробництва і переробки цукрових буряків, які сприятимуть стабілізації забезпечення населення власним цукром і підвищенню ефективності діяльності підприємств буряковоцукрового підкомплексу.

Висновки

1. Особливістю сьогоднішніх перетворень аграрного сектору української економіки є те, що вони відбуваються в період загальної кризи, яка поставила сільськогосподарських виробників в надзвичайно важке економічне становище, привела до різкого зниження продуктивності виробництва. Досвід останніх років показав, що обмежуючись лише зміною форм власності і господарювання неможливо забезпечити стабілізацію і подальший розвиток аграрного виробництва, в тому числі і буряковоцукрового підкомплексу.

2. Сучасний стан буряковоцукрового виробництва характеризується відсутністю чіткого організаційно-економічного механізму функціонування як буряківництва, так і цукрової промисловості. Узгодження міжгалузевих зв'язків можна здійснювати на основі макромоделі функціонування, яка враховує суму загальних витрат споживачів цукру, за рахунок яких формуються доходи всіх партнерів підкомплексу.

3. Буряковоцукровий підкомплекс Хмельницької області, як і в цілому України, знаходиться у кризовому стані: більш як вдвічі скоротилися посівні площі, знизилась урожайність, валові збори буряків зменшено за останні 13 років в 5,7 рази. Виробництво цукру з 1 га посівів зменшилось з 35 ц до 14,7 ц. Буряківництво з високорентабельної перетворилося у збиткову галузь. Рівень рентабельності виробництва цукру знизився з 18,5% до -23,2%. Основною причиною кризового стану підкомплексу є відсутність державного регулювання його діяльності. Дистанціювання держави від формування взаємовідносин між сільським господарством і переробною промисловістю та непродумана приватизація цукрових заводів і інші фактори призвели до значного скорочення обсягів виробництва цукрових буряків і цукру.

4. Низький рівень ефективності буряківництва є наслідком невирішеності організаційно-економічних проблем виробництва, реалізації і переробки буряків, а саме: недосконалості договірної системи між постачальниками і переробниками сировини, труднощами у транспортуванні буряків і розтягненням строків збирання та недодержання графіків вивезення, із-за значного погіршення матеріально-технічної бази підкомплексу, що привело до зниження рівня товарності (79,3% у 2002 році) та поганого стану доріг.

5. Для забезпечення технічними ресурсами буряководів і обладнанням цукрових заводів доцільно організувати на ремонтній базі цукрових заводів машинно-технологічні станції з концентрацією на них найскладнішої техніки для буряківництва, за рахунок лізингу і бюджетних можливостей, а також створення регіонального фонду технічного поновлення активної частини виробничих фондів. Джерелами фінансування фонду стануть кошти, отримані від митних зборів на ввезений цукор-сирець, земельного податку, податку на прибуток переробних підприємств, бюджетних та інших джерел.

6. Зростання ефективності буряковоцукрового виробництва передбачає: впровадження високопродуктивних сортів і гібридів цукрових буряків вітчизняної селекції; перехід на інтенсивні технології виробництва буряків переважно на базі використання вітчизняних технічних засобів; внесення добрив відповідно до потреб забезпечення планової врожайності; зменшення втрат коренеплодів при збиранні і транспортуванні; перехід на нові технології зберігання і первинної переробки буряків; удосконалення взаєморозрахунків між постачальниками буряків і заводами з урахуванням запропонованого в роботі комплексного коефіцієнта якості; технічне переозброєння всього підкомплексу.

7. Державне регулювання економіки і в ринкових умовах має велике значення в забезпеченні ефективного функціонування агропромислового комплексу. Поряд з декларуванням принципу вільного ціноутворення доцільно застосовувати такі важелі як державне регулювання цін пропозицій через визначення рівня цільових, гарантованих (захисних), заставних та граничних цін, встановлення рівня експортно-імпортних митних зборів, ставок банківського кредиту, дотування виробництва, надання субсидій, фінансових і податкових пільг тощо.

8. Вихід буряковоцукрового виробництва з кризового стану можливий на основі застосування ефективних заходів державного регулювання ринку цукру. Це, насамперед, встановлення імпортних квот на цукор-сирець і квот на його переробку заводам, розмежування повноважень державних і регіональних органів управління, застосування інформаційних технологій прийняття рішень. Запропонований алгоритм державного цінового регулювання ринку цукру сприятиме створенню правильної політики підтримки буряковоцукрового підкомплексу АПК.

9. З метою зближення інтересів виробників цукрових буряків і переробних підприємств та підвищення частки буряковиробників в кінцевій ціні продукції пропонується провести додаткову емісію акцій переробних підприємств та зосередження контрольного пакету у буряковиробників, що надійно захистить їх економічні інтереси і зробить відносини між партнерами буряковоцукрового підкомплексу більш паритетними.

10. Для удосконалення економічних взаємовідносин між виробниками сировини, цукровими заводами і обслуговуючими підприємствами необхідно створити єдиний організаційно-виробничий ланцюг - від матеріально-технічного постачання і до реалізації готової продукції через формування агропромислових фірм. В їх структуру мають входити підприємства матеріально-технічного постачання, науково-дослідні організації і експериментальні підприємства, бурякосіючі господарства, цукрові заводи та організації, що займаються...


Подобные документы

  • Нормативно-правове забезпечення попиту та пропозиції на ринку праці. Особливості ринку праці, зайнятості населення Житомирської області. Шляхи удосконалення державного регулювання конкурентоспроможності робочої сили, економічна та соціальна ефективність.

    дипломная работа [519,5 K], добавлен 13.05.2012

  • Пропозиції щодо формування інструментів державного регулювання у напрямі створення умов для синхронізації стратегій розвитку товаровиробників із стратегічними програмами держави. Ефективне функціонування і економічна стійкість інтегрованим формування.

    статья [210,2 K], добавлен 05.10.2017

  • Ринок цінних паперів, принципи функціонування та об'єктивна необхідність державного регулювання. Основні моделі регулювання державного ринку цінних паперів. Особливості механізмів регулювання та контролю ринку.

    контрольная работа [17,0 K], добавлен 02.03.2003

  • Основні теоретичні аспекти генезису змісту поняття механізму державного регулювання економіки. Вивчення сутності державного регулювання аграрного сектору економіки та його впливу на забезпечення соціального розвитку та продовольчої безпеки країни.

    статья [25,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Політика державного регулювання економіки. Форми та функції державного регулювання економіки. Національні особливості державного регулювання. Основні форми державного регулювання. Становлення економічних функцій Української держави.

    курсовая работа [36,6 K], добавлен 10.04.2007

  • Основні функції та особливості національнлї політики державного регулювання економіки, її інструменти: податково-бюджетна система, цінове, грошово-кредитне і валютне регулювання. Характеристика американської та японської моделей державного регулювання.

    курсовая работа [49,6 K], добавлен 11.11.2010

  • Особливості сучасного стану агропромислового комплексу (АПК) України. Функції, сфера та основні позиції агропромислового комплексу. Цілі державного регулювання АПК. Механізм антимонопольного регулювання в Україні. Засоби та методи державної підтримки АПК.

    контрольная работа [26,3 K], добавлен 11.07.2010

  • Джерела отримання доходів. Суспільні фонди споживання. Сутність і механізм розподілу доходів. Проблеми, що пов’язані з розподілом доходів. Аналіз розподілу доходів в Україні. Особливості політики держави у галузі регулювання і перерозподілу доходів.

    реферат [117,0 K], добавлен 18.12.2013

  • Теоретичне осмислення державного регулювання економіки. Визначення методів впливу держави на економіку та підприємництво зокрема. Шляхи удосконалення впливу держави на розвиток підприємництва за допомогою Маневицького районного центру зайнятості.

    дипломная работа [150,9 K], добавлен 11.03.2011

  • Характер і оцінка впливу державного регулювання на розвиток національної економіки країни. Взаємозв’язок ефективного державного регулювання та сталого розвитку основних напрямів економічної й соціальної діяльності України, шляхи його моделювання.

    статья [22,5 K], добавлен 14.08.2017

  • Сутність і типи доходів населення, їх структура та джерела формування, принципи державного регулювання та нормативно-правове обґрунтування. Регулювання оподаткування доходів населення як найважливіший напрям соціально-економічної політики в Україні.

    курсовая работа [567,6 K], добавлен 26.11.2014

  • Об’єктивна необхідність державного регулювання економіки. Структура механізму й методи державного регулювання. Державне регулювання в Україні. Економічні функції місцевих органів влади. Співвідношення між ринковим механізмом і державним регулюванням.

    реферат [53,2 K], добавлен 16.01.2008

  • Ціна як основний інструмент економіки. Аналіз теорій, що визначають цінність товару. Державне регулювання ціноутворення в Україні. Повноваження органів державного регулювання цін. Дослідження практики державного регулювання цін у США, Греції та Франції.

    курсовая работа [54,3 K], добавлен 06.06.2014

  • Процес утворення ринкової ціни та його роль в ринковій економіці, механізм впливу непрямих податків, субсидій та імпортного мита на стан ринкової рівноваги. Правові основи та аналіз наслідків регулювання цін та впливу на ціноутворення з боку держави.

    курсовая работа [53,3 K], добавлен 08.03.2010

  • Поняття ринку праці та його особливості. Причини виникнення та основні види безробіття. Механізм державного регулювання зайнятості населення. Розробка і реалізація економічної політики, спрямованої на розвиток нових та збереження ефективних робочих місць.

    курсовая работа [144,3 K], добавлен 07.12.2015

  • Економічна сутність, форми і методи державного регулювання підприємництва, основні його елементи. Поняття та особливості фірмового стилю, структура бізнес-плану. Пропозиції та рекомендації щодо започаткування власної справи, проблеми та основні ризики.

    курсовая работа [51,2 K], добавлен 01.04.2013

  • Підходи до визначення поняття ринку праці, структура, фактори і механізм його функціонування (попит на працю, пропозиція праці та ринкова рівновага). Стан ринку праці в Україні на сучасному етапі, ефективність державного регулювання неповної зайнятості.

    курсовая работа [310,2 K], добавлен 05.01.2014

  • Механізм управління зайнятістю населення регіону. Завдання регіональної державної політики в економічній, соціальній та екологічній сферах. Призначення, принципи побудови балансу фінансових ресурсів регіонів. Складові механізму регулювання їх розвитку.

    контрольная работа [30,8 K], добавлен 18.04.2011

  • Розробка методико-практичних рекомендацій щодо ефективних параметрів державного регулювання діяльності природних монополій. Економічний зміст природної монополії, соціально-економічні наслідки. Засоби державного регулювання та недоліки форми власності.

    курсовая работа [52,5 K], добавлен 16.03.2014

  • Основи формування державного замовлення та контракту в системі державного регулювання економіки. Розрахунки по виконанню державного контракту та замовлення. Відповідальність за невиконання державних контрактів на поставку продукції для державних потреб.

    контрольная работа [24,3 K], добавлен 03.09.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.