Господарський механізм функціонування та розвитку садівництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Господарський механізм функціонування та розвитку садівництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. З урахуванням поширення адаптивного садівництва в Україні можна успішно вирощувати всі плодові та ягідні культури помірного клімату, що дає можливість задовольнити як внутрішні, так і експортні потреби в продукції плодівництва. Однак наявний природний і економічний потенціал промислового садівництва використовується вкрай незадовільно: протягом останнього десятиріччя значно скоротилися площі плодово-ягідних насаджень; до критичного рівня знизилися темпи їх відтворення; зменшилися валові збори плодів і ягід (виробництво їх дедалі більше зосереджується в особистих господарствах населення). У переважній більшості сільськогосподарських підприємств садівництво перетворилося з високоприбуткової у галузь збиткову, надзвичайно гострою є проблема інвестицій.

Аналіз сучасного стану рівня розвитку садівництва свідчить, що без оволодіння новими методами господарювання, налагодження ефективного функціонування економічного механізму в садівницьких підприємствах не можливо подолати кризовий стан у цій галузі.

Вивченню теоретичних і методологічних проблем господарського механізму функціонування сільськогосподарського виробництва присвячена значна кількість наукових робіт вчених-аграрників: Л.І. Абалкіна, В.Г. Андрійчука, В.Я. Амбросова, В.К. Горкавого, О.І. Здоровцова, Ф.В. Зінов'єва, І.Г. Кириленка, П.М. Макаренка, В.П. Мартьянова, С.В. Мочерного, Л.Ю. Мельника, Ю.Ф. Наумова, П.Т. Саблука, М.Ф. Соловйова, В.Й. Шияна, О.П. Шпичака та інших.

Питання агротехнічного, технологічного, селекційного, організаційно-економічного удосконалення і подальшого розвитку галузі садівництва широко висвітлені в працях П.Ф. Дуброва, О.Ю. Єрмакова, В.І. Майдебури, В.А. Рульєва, Д.Ф. Харківського, А.Ф. Чернявського, О.М. Шестопаля, В.В. Юрчишина та ін. Однак у них не в повній мірі знайшли своє відображення проблеми удосконалення механізму господарювання в галузі, шляхи щодо їх вирішення в умовах становлення ринкових відносин, коли постають питання про подальше функціонування промислового садівництва, оптимізацію забезпечення населення плодово-ягідною продукцією за рахунок власних можливостей регіонів.

Актуальність вказаної проблеми, недостатня її вивченість зумовили вибір теми дисертаційної роботи, формування загальної мети і задач дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дисертаційна робота була виконана на кафедрі економіки сільського господарства Харківського національного аграрного університету ім.В.В. Докучаєва. Дослідження проводились у рамках плану наукових досліджень за темою «Відтворення та підвищення ефективності використання виробничо-ресурсного потенціалу АПК» (номер державної реєстрації 0102U001835).

На різних етапах виконання окремі розділи роботи були складовою теми наукового дослідження кафедри управління в АПК «Визначення стану та шляхів удосконалення функціонування господарського механізму, поліпшення підготовки фахівців агропромислового комплексу з метою підвищення ефективності операційних систем підприємств» (номер державної реєстрації 0102U001837).

Мета і задачі дослідження. Основна мета дослідження полягає в узагальненні та поглибленні економічних засад механізму функціонування, подальшого розвитку і підвищення ефективності садівництва.

Відповідно до поставленої мети основними задачами дослідження є:

· доповнити сутність господарського механізму як економічної категорії, поглибити наукові основи ефективності виробництва та розкрити її особливості в галузі садівництва;

· дослідити сучасний рівень розвитку промислового садівництва в країні і Харківській області; виявити резерви підвищення економічної ефективності виробництва, переробки, зберігання та реалізації плодів і ягід;

· виявити особливості впливу кліматичних, екологічних та економічних чинників на ефективність функціонування промислового садівництва;

· визначити стабільність та циклічний характер виробництва продукції садівництва;

· оптимізувати параметри функціонування спеціалізованих підприємств, обґрунтувати їх галузеву структуру;

· уточнити регіональні особливості організаційно-економічного механізму інвестування галузі садівництва, формування і функціонування ринку плодово-ягідної продукції.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні питання господарського механізму функціонування і розвитку садівництва, його найважливіших складових в умовах формування ринкових відносин багатоукладної економіки.

Об'єктом дослідження є трансформаційні процеси, що відбуваються в галузі сільськогосподарського виробництва, зокрема в галузі садівництва, в період реформування відносин власності і форм господарювання.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, основні положення економічної теорії та ринкової економіки, фундаментальні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних учених, відповідні законодавчі акти, укази Президента, постанови Верховної Ради та Уряду України.

У процесі проведення досліджень використовувалися дані Державного комітету статистики України; статистичних збірників Інституту аграрної економіки УААН; дані Харківського обласного статистичного управління; матеріали бухгалтерського обліку спеціалізованих садівницьких господарств за період 1972-2002 рр.; нормативи витрат засобів виробництва і праці, розробки Інституту садівництва УААН; дані Харківського обласного Гідрометцентру.

У процесі вирішення поставлених в дисертації завдань використовувалися різні методи дослідження: статистичних групувань, кореляційно-регресивного аналізу, розрахунково-конструктивний, симплексний, графічний, економіко-математичний із застосуванням пакетів прикладних програм. Усі методи об'єднує системний підхід до вивчення даної проблеми.

Наукова новизна одержаних результатів. Теоретичні та практичні дослідження дозволили одержати результати з такими елементами наукової новизни:

· доповнені теоретичні положення щодо сутності господарського механізму як економічної категорії; уточнені принципи формування та особливості його функціонування в галузі садівництва;

· виділені найбільш дієві джерела та шляхи підвищення економічної ефективності виробництва, переробки, зберігання і реалізації плодоягідної продукції, що дають можливість розглядати ефективність виробництва як нерозривну єдність техніко-технологічних, організаційно-економічних та соціально-економічних її чинників;

· вперше розроблені методичні підходи до визначення мікрозон промислового виробництва плодів і ягід з урахуванням оптимальних агробіологічних вимог плодово-ягідних культур в умовах Харківської області; показана доцільність застосування даних методичних розробок при удосконаленні структури плодових насаджень в інших регіонах країни;

· вперше з використанням ПЕОМ та математичної моделі, розробленої вченими ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, встановлено, що врожайність плодоягідних культур, як і інших культур рослинницьких галузей, в садівницьких господарствах має циклічний характер. Визначені параметри циклів. Вперше в умовах Харківської області кількісно визначена залежність урожайності плодоягідних культур від прояву кліматичних факторів;

· обґрунтована необхідність і визначені структурні параметри породно-сортового складу багаторічних насаджень, оптимального поєднання основної галузі з іншими галузями сільськогосподарського виробництва;

· уточнені основні напрямки інвестиційно-інноваційної діяльності в промисловому садівництві; підтверджена доцільність організації безвідходної технології в садівництві;

· запропоновані схеми організації технологічного циклу просування плодів зерняткових і кісточкових культур різних термінів визрівання від їх збирання до реалізації з метою організації ефективної роботи садівницьких підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Уміщені в роботі теоретичні та методологічні розробки, висновки, практичні рекомендації дослідження забезпечують:

· вирішення питань нарощування виробництва плодово-ягідної продукції, задоволення потреб у ній населення, удосконалення структури виробництва, поєднання галузей сільськогосподарського виробництва в спеціалізованих садівницьких підприємствах в умовах сучасного господарювання;

· призупинення економічного спаду, а в перспективі - підвищення ефективності ведення галузі садівництва зокрема і всього господарства в цілому завдяки упровадженню заходів щодо інтенсифікації виробництва плодово-ягідної продукції в спеціалізованих підприємствах.

Особистий внесок здобувача. Здійснено комплексне дослідження проблеми ефективного виробництва продукції промислового садівництва в Харківській області, розроблені основні напрямки удосконалення економічного механізму функціонування спеціалізованих підприємств з урахуванням сучасного кризового стану економіки.

У дисертаційній роботі автором викладені й науково обґрунтовані особисті ідеї та методи вирішення поставлених завдань, які висвітлені також в опублікованих наукових працях. З опублікованих у співавторстві наукових праць у дисертації використані лише ті положення, які належать автору особисто. У спільній публікації №2 (у списку опублікованих праць, поданому в авторефераті), автору належить обгрунтування поставленої проблеми місця оцінки земель у системі удосконалення господарського механізму АПК; №4 - розрахунки щодо обліку впливу відмінностей у родючості земель при аналізі господарської діяльності підприємств; №5 - обгрунтування проблеми використання даних економічної оцінки землі при аналізі ефективності інтенсифікації садівництва.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, практичні результати досліджень доповідалися й обговорювалися на республіканських науково-практичних конференціях: «Повышение роли молодых ученых и специалистов в совершенствовании экономического механизма хозяйствования» (Одеса, 1988 р.); «Вклад молодых ученых и специалистов в интенсификацию производства и перестройку работы АПК» (Казань, 1990 р.); на Всесоюзній науково-виробничій конференції «Проблемы перехода сельского хозяйства на новые формы хозяйствования» (Львів, 1990 р.); на науково-практичній конференції «Земельное отношение в условиях перехода к рыночной экономике» (ХДАУ, 1991 р.); на міжнародних науково-практичних конференціях «Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК» (ХДАУ, 2001 р.); «Соціально-економічні та екологічні проблеми використання і охорони земель в умовах реформування земельних відносин (ХНАУ, 2003 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Реформування земельних відносин і охорона земель» (Львів, 2003 р.), на наукових конференціях ХНАУ ім. В.В. Докучаєва (Харків, 1990, 2003 рр.).

Результати досліджень, пропозиції щодо удосконалення роботи спеціалізованих садівницьких підприємств, виведення галузі садівництва з кризового стану, підвищення її економічної ефективності розглянуті і прийняті до впровадження головним управлінням сільського господарства і продовольства Харківської обласної державної адміністрації (довідка №11/1-2А від 19.01.2004 р.), Вовчанською районною держадміністрацією Харківської області (довідка №208/3-А від 19.11.2003 р.), управлінням сільського господарства і продовольства Харківської районної державної адміністрації Харківської області (довідка №163/11 від 20.11.2003 р.), корпорацією садівницьких підприємств «Харківсадвинпром» (довідка №2-А від 9.01.2004 р.). Окремі розробки щодо оптимізації породно-сортового складу плодових багаторічних насаджень і поєднання основної галузі з іншими галузями сільськогосподарського виробництва знайшли своє практичне застосування і впровадження безпосередньо у ВАТ «Красноградське» Красноградського району Харківської області (довідка №5 від 12.01. 2004 р.), ТОВ «Новий сад» Кегичівського району Харківської області (довідка №187 від 3.12. 2003 р.).

Матеріали дослідження використовуються в навчальному процесі на кафедрах: економіки сільського господарства; управління в агропромисловому комплексі; механізації та електрифікації сільськогосподарського виробництва (довідка №115 від 9.02. 2004 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 11 статей у збірниках наукових праць (з яких 5 - у наукових фахових виданнях), матеріалах науково-практичних конференцій. Видана лекція, що розрахована на спеціалістів у галузі садівництва, студентів економічних спеціальностей, наукових працівників. Проблеми організаційно-економічного механізму інвестування галузі садівництва увійшли окремим розділом у навчальний посібник «Інвестування».

Загальний обсяг публікацій становить 6,57 ум.-друк. арк., з яких автору належить 6,34 ум.-друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 229 сторінок комп'ютерного тексту, з яких основна частина викладена на 189 сторінках, містить 33 таблиці, 16 рисунків, 27 додатків. Список використаних літературних джерел налічує 209 найменувань.

Основний зміст роботи

економічний садівництво господарський

У вступі обґрунтовані актуальність теми, мета й завдання дослідження, визначені предмет і об`єкт дослідження, розкрито практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретичні та методичні основи формування ефективного господарського механізму в садівництві» розглянуті основні методологічні й теоретичні питання визначення сутності та структурних елементів механізму господарювання, розкриті шляхи та особливості його функціонування й удосконалення в галузі садівництва з урахуванням сучасного стану виробництва плодово-ягідної продукції, економічної ефективності галузі.

Значне зниження продуктивності, скорочення площ багаторічних насаджень і обсягів виробництва плодоягідної продукції, фізичне і моральне зношення основних виробничих фондів садівницьких підприємств, відсутність ринкової інфраструктури, оптового ринку тощо - все це призвело до того, що галузь садівництва з високоприбуткової перетворилася на збиткову, а населення країни дедалі менше споживає продукції вітчизняного виробництва. Для виведення галузі з кризи та її подальшого розвитку, як структурного підрозділу АПК, необхідно удосконалити всі складові господарського механізму аграрного сектора.

На нашу думку, господарський механізм у галузі садівництва реалізується через елементи й важелі, які регулюють економічну діяльність підприємств, вирішують питання організаційної побудови, планування, стимулювання, фінансування, ціноутворення, кредитування, обліку, організації внутрішніх і зовнішніх взаємовідносин, інші елементи економічного характеру.

Господарський механізм галузі садівництва функціонує на рівні підприємства, його підрозділів або в рамках агропромислових формувань, а його структура та конкретні прояви складаються під впливом зовнішніх умов.

В умовах ринкових відносин основною метою функціонування господарського механізму садівницьких підприємств є досягнення ефективного та стабільного розвитку виробництва плодово-ягідної продукції.

Аналіз літературних даних, вивчення практичного досвіду дали можливість узагальнити джерела і шляхи підвищення економічної ефективності виробництва плодоягідної продукції і розглянути економічну ефективність садівництва як нерозривну взаємозумовлену єдність техніко-технологічної, організаційно-економічної та соціально-економічної ефективності. Саме тому рівень ефективності садівництва повинен характеризуватися системою економічних показників, які враховують ступінь впливу окремих факторів, ресурсів, вкладень у досягнення основних цілей на рівні суспільного та госпрозрахункового відтворення.

У другому розділі «Сучасний рівень розвитку садівництва та його економічна ефективність у спеціалізованих господарствах» дається кількісний і якісний аналіз стану виробництва продукції садівництва, використання ресурсного потенціалу в спеціалізованих підприємствах Харківської області, розглядається залежність ефективності галузі від природно-кліматичних, екологічних, економічних чинників використання землі, циклічність характеру виробництва плодоягідної продукції, простежуються тенденції функціонування і розвитку садівництва регіону на прикладі господарств корпорації «Харківсадвинпром».

Харківська область займала одне з провідних місць у садівництві Лісостепової зони (12,7% усіх насаджень та 15% валових зборів), а на сучасному етапі переживає період значного занепаду галузі. Зменшення виробництва плодів і ягід (з 146,7 тис. т у 1990 р. до 34,1 у 2002 р.), низька купівельна спроможність населення призвели до того, що рівень споживання їх став у 5,5 раза нижчий від оптимальних норм споживання та в 1,7 раза - від фактичного рівня по країні.

Основу промислового садівництва становлять спеціалізовані садівницькі підприємства корпорації «Харківсадвинпром», на частку яких припадає 97,5% виробництва плодів і ягід регіону (в тому числі 99,3% плодів зерняткових, 75,3% - кісточкових і 73,3% - ягід), хоча тут зосереджено лише 44,2% насаджень. Від рівня організації виробництва садівницької продукції в цих підприємствах залежить майбутнє галузі всього регіону, бо навіть в сучасних кризових умовах валові збори, урожайність, показники економічної ефективності в десятки разів перевищують відповідні дані неспеціалізованих господарств (табл. 1).

Таблиця 1. Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції у розрахунку на одне сільськогосподарське підприємство Харківської області

Проведене нами узагальнення оптимальних агробіологічних вимог щодо потреб плодоягідних культур до того чи іншого природного фактора, застосування системи розрахунків за коефіцієнтами відповідності сумам активних температур і континентальності (морозобезпеки) дало можливість визначити придатність території спеціалізованих господарств для вирощування основних видів плодоягідних культур. У межах природних зон області були виділені чотири мікрозони (до І мікрозони належить територія Великобурлуцького, Вовчанського, Харківського районів; до ІІ - Богодухівського, Валківського, Краснокутського районів; до ІІІ - Балаклійського, Ізюмського, Куп'янського, Первомайського районів; до ІV - Близнюківського, Красноградського, Лозівського районів) з визначенням найбільш оптимального породного складу багаторічних насаджень. Придатні для вирощування зерняткових культур, крім айви, кісточкових: вишні, сливи, ягідних - всі чотири мікрозони; кісточкових: черешні, абрикос - територія ІІІ та ІV мікрозон; персика - територія ІV мікрозони. Про доцільність такого районування свідчать показники економічної ефективності виробництва всіх видів плодово-ягідних культур у кожній мікрозоні. Так, рівномірним за ефективністю у всіх мікрозонах було виробництво зерняткових та ягідних культур. Відхилення показників урожайності, витрат праці і коштів з розрахунку на 1 га, прибутковості за 1986-1990 рр. та збитковості за 1996-2002 рр. коливалося, але чіткої тенденції не спостерігалося. Виробництво плодів кісточкових найбільш доцільним було в господарствах ІІІ та ІУ мікрозон, де їх урожайність за 1986-1990 рр. була вищою, ніж у господарствах інших мікрозон в середньому на 40%, за 1996-1998 рр. - на 62%, за 2000-2002 рр. - на 38%, нижчими були витрати праці на 1ц, собівартість продукції. З розрахунку на 1 га кісточкових насаджень за 2000-2002 рр. тут було отримано від 244 до 281 грн. прибутку при рівні рентабельності від 63,1 до 73,3%, тоді як в інших господарствах отримано прибутку від 107 до 111 грн. при рентабельності від 31,8 до 33,9%.

Сучасний рівень забезпеченості спеціалізованих господарств усіма видами ресурсів значно нижчий, ніж був у період 1986-1990 рр. За відсутності необхідного відтворення площа багаторічних насаджень зменшилася з 11987 га у 1985 р. до 9549 га у 1995 р. і 5682 га у 2002 р. (у тому числі з розрахунку на одне господарство - з 666 до 562 та 355 га), середньорічна чисельність працівників - з 4929 чол. до 1492 (або в 3,3 раза). Внаслідок цього навантаження сільськогосподарських угідь та багаторічних насаджень на одного робітника зросло більш як у два рази. Знос основних виробничих фондів становить майже 76% (у тому числі машинно-тракторного парку - 85-90%), нестача обігових засобів - понад 60%. Усе це стало однією з основних причин значного зниження продуктивності багаторічних насаджень, валових зборів плодів і ягід (відповідно з 68.2 ц/га в середньому за 1986-1990 рр. до 12,5 - за 2000-2002 рр. та з 52,7 тис. т до 8,5) і скорочення обсягів реалізації продукції при одночасному зростанні її собівартості, різкому зниженні ефективності використання наявного потенціалу, збитковості раніше високоприбуткової галузі садівництва.

При значних щорічних коливаннях врожайності за досліджуваний період (1972-2002 рр.) загальною була тенденція її зниження за рік по плодах і ягодах на 3,1 ц/га, зокрема, зерняткових - 3,4; кісточкових - 1,1; ягід - 0,7 ц/га. З точки зору теорії циклічного розвитку в процесі дослідження важливо було виявити: дані зміни мають випадковий характер чи відбуваються з певною закономірністю, чи співпадають періоди зростання або спаду врожайності як плодово-ягідних культур, так і тих польових культур, що займають найбільшу питому вагу в структурі посівів садівницьких господарств і чи мають вплив на ці зміни кліматичні фактори?

Застосування ПЕОМ (математичних функцій параболи, синусоїди) дало можливість встановити певну циклічну закономірність у коливанні врожайності плодово-ягідних і польових культур.

Так, середній розмір циклу по зерняткових становить в роках 21,4; кісточкових - 8,8; ягідниках - 14,3; зерновим - 7,8; соняшнику - 7,5 року. Було визначено, що при середньому рівні взаємозв`язку врожайності цих культур періоди циклів практично не співпадають. А це означає, що для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва в спеціалізованих господарствах у структурі садообороту необхідно мати всі види багаторічних насаджень, а в структурі посівів - зернові та соняшник, які в несприятливих для багаторічних насаджень умовах можуть бути основою для стабільного економічного стану підприємств. Крім того, за допомогою ПЕОМ був виявлений циклічний характер прояву кліматичних факторів, рівень їх впливу на врожайність багаторічних насаджень, зернових культур, соняшнику. Зростання величини активних температур на 1^о призводило до зменшення урожайності плодових культур на 0,026 ц/га (зерняткових - на 0,209, кісточкових - на 0,040, ягідних - на 0,013 ц/га); збільшення суми опадів на 1 мм - до її зростання на 0,084 ц/га (зерняткових - на 0,221; кісточкових - на 0,003; ягідних - на 0,013 ц/га); а підвищення середнього мінімуму температур найбільш негативно впливало на врожайність ягідників. Несприятливі кліматичні піки практично не співпадали зі значними зниженнями врожайності, тобто погодні умови не є основними факторами впливу на сучасний кризовий стан галузі, оскільки основними виступають більш впливові економічні та організаційні чинники.

У третьому розділі «Вдосконалення господарського механізму функціонування галузі садівництва в регіональному АПК» досліджуються питання підвищення дієвості і результативності економічного механізму господарювання спеціалізованих підприємств, визначаються оптимальні параметри їх функціонування, роль і регулююча дія елементів господарського механізму щодо забезпечення сталого функціонування галузі садівництва.

В умовах промислового садівництва інтенсивний розвиток є єдиним шляхом виходу галузі з кризового стану і подальшого підвищення її економічної ефективності. Так, у спеціалізованих підприємствах корпорації «Харківсадвинпром», збільшення виробничих витрат з розрахунку на 1 га плодоносних багаторічних насаджень забезпечує стійке підвищення врожайності, економічної ефективності виробництва плодів і ягід.

Проведені нами дослідження дали можливість виявити вплив факторів інтенсифікації на економічний стан галузі, а також вважати найбільш ефективними садівницькі господарства з площею багаторічних плодових насаджень у межах 400-600 га і питомою вагою галузі садівництва у структурі товарної продукції на рівні 45-50%. Саме в них урожайність була вищою, а собівартість нижчою, ніж в господарствах інших груп, значно кращими були фінансові показники (табл. 2).

Таблиця 2. Вплив рівня інтенсифікації на ефективність садівництва в спеціалізованих господарствах Харківської області

Підвищення економічної ефективності галузі садівництва, на наш погляд, може досягатися шляхом вирішення проблеми безвідходної технології виробництва, зокрема використання деревно-тирсової маси після проведення обрізки гілок плодових дерев як мінерального добрива (з розрахунку на 1 га насаджень можна повернути азоту - 5,0 кг д.р., фосфору - 1,5 кг, калію - 5,0 кг), сировини для виготовлення картону, тарних матеріалів, у комбікормовій промисловості - як об`ємного наповнювача кормів, мінеральних добавок тощо.

Використання графічного методу дослідження дозволило констатувати, що в організації виробництва найбільш ефективним є поєднання виробництва плодів з виробництвом тваринницької продукції, зокрема бджільництва, а в рослинництві - зернових культур, соняшнику. Несумісним за працезатратами виявилося виробництво цукрового буряку, овочевих культур, картоплі.

Оптимальне поєднання галузей досягається при співвідношенні площ садів і ріллі - 1 га до 0,5 - 1 га (ВАТ «Московський», ВАТ «Агрофірма «Глобівська», ВАТ «Красноградське»). Необхідним вважаємо визначення оптимальної структури і самої галузі садівництва. Ефективною вона буде, коли на кожні 100 га плодоносного саду припадатиме 8-9 га ягідних культур, з них 3-4 га суниці.

За відсутності власних коштів промислове садівництво області, враховуючи його особливості, не може успішно розвиватися без належної системи кредитування. Тим більше, що в даний час переважають сади екстенсивних типів, які підлягають оновленню на інтенсивній основі. Станом на 1 жовтня 2002 р. в спеціалізованих господарствах 64,1% садів, вік яких перевищує 25-30 років, площа молодих насаджень складає по основних зерняткових культурах - 4,4% (229 га), що в 5,5 раза менше науково обґрунтованих норм. Практично відсутні молоді насадження літніх та зимових термінів визрівання.

На наш погляд, інвестиції в садівництво на виконання проектних робіт для створення площ багаторічних насаджень, меліоративної підготовки ділянки, будівництва пунктів товарної обробки, цехів переробки продукції тощо мають більш складну форму, ніж в інші галузі рослинництва, тому при плануванні та залученні їх слід враховувати як аграрно-виробничі структурні підрозділи, так і промислово-переробні, тобто в комплексі. При значній обмеженості внутрішніх коштів основними джерелами фінансування повинні стати зовнішні ресурси: бюджетні кошти, цільові довгострокові кредити, позички, іноземні інвестиції, збереження 1% збору від реалізації алкогольних напоїв і пива тощо.

За нашими розрахунками, в господарствах корпорації «Харківсадвинпром» для проведення запланованих на 2003-2010 рр. обсягів закладки багаторічних насаджень та догляду за ними на площі 2167 га необхідним є виділення грошових коштів у сумі 50,4 млн грн. (в тому числі на зерняткові насадження - 31,2; кісточкові - 8,8; ягідники - 10,4 млн грн.), тобто в середньому щорічно по 6,3 млн грн. (при фактичному фінансуванню за 2000-2002 рр. - 2,6 млн грн.). У разі поетапного виділення необхідних коштів і досягнення запланованої врожайності багаторічних насаджень: зерняткових - 150-160; кісточкових - 80-90; ягідних - 45-50 ц/га з 2011 р. господарства будуть мати можливість проводити подальше закладання молодих насаджень і догляд за ними за власний рахунок.

Необхідно повною мірою задіяти і такий резерв, як поєднання виробництва плодоягідної продукції з її переробкою: зі збільшенням обсягів виробництва зростає кількість малотранспортабельної продукції (до 15-20%), яка не користується попитом у свіжому вигляді і може бути придатною лише для переробки. За досліджуваний період обсяги переробки в спеціалізованих господарствах Харківської області зменшилися в 7,1 раза, виробництво консервів - в 3,5 раза, в тому числі соку яблучного - в 10,5 раза, відсутнє виробництво вина та виноматеріалів (тоді як у 1991-1995 рр. їх вироблялося близько 404 тис. дал).

Проведені дослідження підтверджують, що на всіх стадіях технологічного процесу «виробництво - зберігання - переробка - реалізація продукції плодівництва» є багато резервів, використання яких створює умови не тільки для відновлення обсягів виробництва продукції, а й для забезпечення нарощування її споживання як у свіжому, так і в переробленому вигляді та дає можливість реалізувати частину товарної продукції за межі регіону і, таким чином, підвищити економічну ефективність функціонування галузі. Навіть в умовах кризового стану економіки в господарствах із закінченим циклом виробництва (ВАТ «Агрофірма «Глобівська», ВАТ «Красноградське», ВАТ «Московський») вища концентрація площ плодоносних насаджень (на 150,1%), вища середня врожайність плодів і ягід (на 174,6%), нижча собівартість продукції (на 18,1%) та більш як у 2,3 раза менші збитки з розрахунку на 1 га.

Саме тому в області доцільним є перетворення садівницьких господарств в агропромислові підприємства із закінченим циклом виробництва плодоягідної продукції, де організація технологічного процесу просування плодів різних видів і термінів дозрівання буде здійснюватися в єдиному циклі: виробництво (знімання плодів, збір падалиці) зберігання (тимчасовий пункт зберігання в саду, пункт зберігання в плодосховищі, холодильник) товарна обробка (пакування в день збирання, пакування в несприятливі дні, пакування після збирання, пакування в зимово - весняний час) реалізація і переробка.

Садівницьке підприємство, виступаючи складною економічною системою, не може досить швидко реагувати на зміни зовнішніх умов господарювання. Перехід до вільного вибору товаровиробниками асортименту товарної продукції, форм і каналів збуту визначили залежність фінансових результатів від умов і особливостей ринкових відносин. У першу чергу це позначилося на різкому зменшенні обсягів продажу плодів і ягід - з 784 тис. ц у 1990 р. до 57,4 у 2002 р. при суттєвому збільшенні каналів реалізації продукції. Так, якщо до 1995 р. основна частка плодів збувалася заготівельним організаціям, то нині цей напрямок відсутній, що значно ускладнило діяльність садівницьких підприємств. Більш як у три рази зросла реалізація на міських ринках, значний відсоток займає продаж працівникам в рахунок оплати праці (17,1%), комерційним структурам і переробним підприємствам на давальницьких умовах (31,1%) за найнижчими цінами порівняно з іншими каналами реалізації. Виходячи з того, що в структурі реалізованої продукції зерняткові займають 88,1%, кісточкові - 7,4%, ягоди - 4,5%, то ефективність галузі садівництва регіону (а садівницькі підприємства забезпечують близько 73% загальнообласних обсягів реалізації) зумовлюється: рівнем цін, перш за все, на плоди зерняткові; створенням відлагодженого ринкового механізму функціонування садівницьких підприємств; розширенням місткості внутрішнього ринку, асортименту продукції переробки; відновленням системи оптової торгівлі; поновленням держзамовлення на певну частку садівницької продукції.

Висновки

1. Господарський механізм як система економічних, організаційних, правових відносин, в галузі садівництва виявляється на рівні підприємства, його підрозділів, агроформувань. Фундаментом господарського механізму в садівницьких підприємствах виступає економічний механізм із системою планування, відносин власності, методів самоокупності, оплати і мотивації праці, матеріально-технічного та кадрового забезпечення, ціноутворення, фінансово-кредитних та податкових відносин. Ефективна дія кожного з цих елементів можлива лише за умов оптимальної структури виробничої системи, врахування рівня зрілості дії господарських механізмів інших галузей АПК, промисловості, що організаційно пов'язані з виробничим процесом у садівництві.

2. На основі досліджень і проведеного узагальнення джерел і шляхів підвищення економічної ефективності виробництва плодів і ягід, основних напрямків інтенсифікації сучасного промислового садівництва вважаємо, що ефективність виробництва повинна розглядатися як техніко-технологічна, організаційно-економічна та соціально-економічна взаємозумовлена єдність. Ефективність виробництва продукції не може бути встановлена одним універсальним показником, а лише цілою системою, що визначається взаємопов'язаними чинниками та співвідношенням фактичних витрат чи застосованих ресурсів.

3. Завдяки проведеного нами узагальнення оптимальних агробіологічних вимог до природних умов плодових і ягідних культур при промисловому їх вирощуванні в Харківській області, розрахованих коефіцієнтів відповідності умов до потреб культури, коефіцієнта континентальності (морозобезпеки) на прикладі спеціалізованих господарств проведено розподіл території регіону на чотири мікрозони із визначенням найбільш оптимального породного складу багаторічних насаджень для кожної зони. Відповідними розрахунками підтверджено економічну доцільність такого розподілу. Вважаємо можливим застосування зазначених коефіцієнтів при визначенні придатності регіонів країни для подальшого удосконалення породно-сортової структури плодово-ягідних насаджень.

4. Успішне функціонування та розвиток промислового садівництва Харківської області залежать від ефективності виробництва плодово-ягідної продукції, рівня використання наявного ресурсного потенціалу в спеціалізованих господарствах, на частку яких у 2002 р. припадало 97,5% садівницької продукції усіх сільськогосподарських підприємств регіону. Виконані розрахунки показали, що ці господарства мають великі переваги порівняно з іншими сільськогосподарськими підприємствами, що виробляють аналогічну продукцію.

5. Виконані відповідні математичні розрахунки із застосуванням ПЕОМ дозволили вперше встановити циклічну закономірність у коливанні урожайності плодово-ягідних культур (за 1972-2002 рр.) як у цілому багаторічних насаджень, так і їх видів, а також основних польових культур - зернових і соняшнику. Так, середня довжина циклу (в роках) по зерняткових становила 21,4; кісточкових - 8,8; ягідниках - 14,3; зернових - 7,8; соняшнику - 7,5 років. Установлено, що періоди циклів цих культур не співпадають. Таким чином, у спеціалізованих господарствах доцільно в структурі садообороту мати всі види багаторічних насаджень, а в структурі посівів - зернові та соняшник, які в несприятливих для багаторічних насаджень умовах можуть бути основою для стабільного економічного розвитку садівницьких підприємств.

6. Виявлено циклічний характер прояву кліматичних факторів та їх вплив на врожайність багаторічних насаджень: зростання активних температур призводить до зменшення урожайності культур; збільшення суми опадів - до її зростання. Однак ці показники не мають визначального характеру в системі чинників різкого зниження продуктивності багаторічних насаджень.

7. У сучасних умовах найбільш ефективними є спеціалізовані підприємства з площею плодоносних насаджень у межах 400-600 га і питомою вагою галузі садівництва в товарній продукції господарства на рівні 45-50%. Так, у Харківській області зростання рівня спеціалізації на 1% призводить до зниження витрат праці на 0,07 люд.-год. на 1 ц виробництва плодів і ягід, збільшення прибутку на 1 га на 12,56 грн., рентабельності на 1,50%. З підвищенням рівня концентрації площ багаторічних насаджень (до оптимальної межі 400-600 га) на 1% урожайність зростає на 0,04 ц, затрати праці на 1 ц знижуються на 0,38 люд.-год., рівень рентабельності підвищується на 0,09%, прибуток на 1 га зростає на 0,93 грн.

В умовах обмеженості ресурсів необхідним є оптимальне поєднання основної галузі з іншими галузями сільськогосподарського виробництва, що досягається при співвідношенні площі багаторічних насаджень і площі ріллі 1: 0,5-1.

8. Докорінного перегляду вимагає породно-сортовий склад багаторічних насаджень спеціалізованих підприємств, який не відповідає вимогам інтенсивного садівництва. При закладанні нових насаджень слід дотримуватися:

- рекомендованої науково-дослідними установами і перевіреної досвідом роботи спеціалізованих підприємств протягом 1976-1990 рр. породної структури зерняткових і кісточкових культур (%): яблуня - 74; груша - 8; слива - 7; вишня - 7; черешня - 2; абрикос, персик - 2;

- сортової структури зерняткових культур (%): літні - 5, осінні - 15, зимові - 80;

- вікової структури насаджень (питома вага молодих садів у загальній площі - 20-25%, ягідників - 25-30%);

- для формування однорідних товарних партій у кожному господарстві

потрібно вирощувати обмежену кількість сортів кожної плодової культури.

9. Ефективне функціонування садівницьких підприємств можливе лише при поєднанні в єдиному циклі виробництва, товарної обробки, зберігання, переробки і реалізації продукції. Тому поряд із відродженням плодово-продуктового підкомплексу регіону надзвичайно важливою формою агропромислової інтеграції повинні стати агропромислові підприємства із запровадженням розробленої схеми організації технологічного циклу просування плодів зерняткових і кісточкових культур різних термінів визрівання від збирання до їх реалізації.

10. Упровадження запропонованих заходів щодо виходу галузі садівництва регіону з кризового стану, подальшого її розвитку та підвищення ефективності функціонування спеціалізованих садівницьких підприємств як основи промислового садівництва можливе за умов удосконалення організаційно-економічного механізму інвестування в основні засоби виробництва промислового садівництва (в першу чергу багаторічні насадження); створення відлагодженого ринкового економічного механізму за рахунок державного регулювання, заснованого на економічних методах, та саморегулювання на основі принципів ринкових відносин.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Гуторова Е.А. Пути повышения эффективности производства плодово-ягодной продукции (на примере специализированных хазяйств Харьковской области) // Тез. докл. Республ. науч.-практ. конф. «Повышение роли молодых учених и специалистов в совершенствовании экономического механизма хозяйствования». - Вып.3. - Одесса, 1988. - С. 38-40.

Гуторов А.И., Гуторова Е.А. Место оценки земель в системе совершенствования хозяйственного механизма АПК /Тез. докл. Всесоюзной науч.-произв. конф. «Проблемы перехода сельского хозяйства на новые формы хозяйствования». - Львов, 1990. - С. 57-59. (Всього 0,12, авторських 0,06 обл.-вид. арк.). (Автору належить обґрунтування поставленої проблеми).

Гуторова Е.А. Формирование и эффективность использования ресурсного потенциала в садоводческих совхозах Харьковской области /Оценка производственного потенциала в хозяйственном механизме АПК: Сб. науч. тр. /Харьк. с.-х. ин-т им. В.В. Докучаева. - Х., 1990. - С. 111-115.

Гуторов А.И., Гуторова Е.А. Учет влияния различий в плодородии земель при анализе хозяйственной деятельности /Тез. докл. Республ. науч.-практ. конф. «Вклад молодых ученых и специалистов в интенсификацию производства и перестройку работы АПК». - Казань, ч.ІІ. - С. 69-71. (Всього 0,18, авторських - 0,09). (Автору належать розрахунки щодо проведених досліджень).

Гуторова Е.А., Гуторов А.И. Использование данных экономической оценки земли при анализе эффективности интенсификации садоводства // Земельные отношения в условиях перехода к рыночной экономике: Тез. докл. науч.-практ. конф. /Харьк. гос. аграр. ун-т им. В.В. Докучаева. - Х., 1991. - С. 42-44. (Всього 0,16, авторських - 0,08). (Автору належить обґрунтування проблеми).

Гуторова Е.А. Современное состояние и перспективы развития садоводства в Харьковской области // Проблеми реформування відносин власності та господарювання в агропромисловому комплексі: Зб. наук. праць /Харк. держ. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. - Х., 1997. - С. 194-199.

Гуторова О.О. Стан і проблеми розвитку садівництва в Харківській області // Вісник ХДАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». - 1999. - №5. - С. 395-399.

Гуторова О.О. Природно-кліматичні умови виробництва та їх вплив на сталість садівництва // Вісник ХДАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування. - 2001. - №7. - С. 194-197.

Гуторова О.О. Формування та функціонування ринку плодово-ягідної продукції в Україні: Лекція. / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. - Х., 2003. - 43 с.

Гуторова О.О. Рух та особливості формування цін на плодово-ягідну продукцію в Україні // Вісник ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». - 2003. - №4. - С. 146-154.

Гуторова О.О. Природно-кліматичні та екологічні чинники використання

землі у промисловому садівництві Харківської області // Вісник СНАУ. Сер. «Фінанси і кредит». - 2003. - №2. - С. 266-269.

Гуторова О.О. Стан та перспективи інвестування промислового садівництва // Вісник ХНАУ. Сер. «Економіка АПК і природокористування». - 2003. - №6. - С. 216-222.

Гуторов О.І. Інвестування: Навч. посібник / Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В. Докучаєва. - Х., 2003. -293 с. (Розділ «Стан та перспективи інвестування промислового садівництва» підготовлений О.О. Гуторовою. - С. 207-215).

Размещено на Allbest.ru