Регулювання руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці
Принципи та Особливості руху робочих кадрів на ринку праці в умовах трансформації економіки України, зарубіжний досвід з питань його регулювання. Комплектування робочих кадрів вугільних підприємств з різним рівнем рентабельності в Донецькому регіоні.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.07.2014 |
| Размер файла | 40,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Регулювання руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. У ринкових умовах господарювання зростає економічне і соціальне значення удосконалення всієї системи регулювання руху робочих кадрів на внутрішньому ринку.
Внутрішньоорганізаційна мобільність персоналу сполучається з певним ступенем стабільності робочих місць, що є необхідною умовою зростання продуктивності при використанні нової капіталомісткої техніки і підвищенні вимог до якості продукції.
Дослідження питань регулювання руху робочих кадрів у вугільній промисловості набуває важливого значення в умовах трансформації економіки. У даний час на підприємствах цієї галузі мають місце висока плинність кадрів, особливо робітників, та дестабілізація трудових колективів.
У зв'язку з цим одне з центральних місць у системі регулювання руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці займає необхідність удосконалення форм закріплення робочих кадрів і зменшення їх плинності. Змішана економіка підвищує економічну зацікавленість і відповідальність колективів за результати своєї праці і на цій основі стимулює поліпшення її організації. Однак розробка нових підходів і методичне забезпечення їх реалізації поки що істотно відстають від потреб практики. Тому питання регулювання руху робочих кадрів та їх закріплення на внутрішньому ринку праці є актуальними.
Різні аспекти проблеми регулювання руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці досліджували вчені України і країн СНД - О. Амоша, С. Бандур, Д. Богиня, В. Данюк, Г. Дворецька, О. Зайцев, А. Золотарьов, А. Колот, І. Крижко, Ю. Куліков, Н. Лук'янченко, Л. Лутай, Н. Прокопенко, В. Ракоти, Г. Слезінгер, Л. Ситник, 3. Турецький, М. Чумаченко, С. Шекшня, Г. Щекін, М. Блазнів, В. Ядов та ін.
Вагомий внесок у розробку цих проблем здійснили зарубіжні економісти М. Альберт, Ф. Герцберг, Д. Мак-Клелланд, М. Мескон, Р. Хедоурі, Вайн Ф. Каскіо, Р. Штольберг та ін.
У той же час важливого значення набули дослідження питань, від вирішення яких залежить створення передумов і визначення руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці у вугільній промисловості, які є новими для вітчизняної економічної науки. У зв'язку з цим виникла необхідність і була поставлена задача проаналізувати стан і виявити шляхи подальшого розвитку регулювання руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці у вугільній промисловості і виконано комплексне дослідження проблем руху робочих кадрів у теоретичному і практичному плані.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького національного університету Міністерства освіти і науки України в рамках держбюджетної теми Г-01/24 «Управління зайнятістю і соціальним захистом працівників промислових підприємств» (номер державної реєстрації 0101U005711) кафедри управління персоналом і економіки праці. Особисто автором обґрунтовано методи і моделі регулювання руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці, запропоновано концептуальні підходи і модель удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання руху робочих кадрів на вугільних підприємствах Донецької області.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення регулювання руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці і формування стабільних шахтарських колективів.
Досягнення мети обумовило постановку і вирішення такого комплексу задач:
обґрунтувати методологічні підходи щодо дослідження регулювання руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці;
визначити особливості руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці в умовах трансформації економіки України;
дослідити і узагальнити зарубіжний досвід з питань регулювання руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці і визначити можливості його використання в умовах України;
виявити особливості комплектування робочих кадрів вугільних підприємств з різним рівнем рентабельності в Донецькому регіоні;
розробити методи регулювання руху робочих кадрів у вугільній промисловості;
обґрунтувати принципи оптимізації системи регулювання руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці і розробити рекомендації щодо їх застосування;
здійснити оцінку збитку від плинності робочих кадрів на вугільних підприємствах Донецької області;
розробити методику формування стабільних шахтарських колективів на внутрішньому ринку праці.
Об'єктом дослідження є процеси внутрішньоорганізаційного переміщення робочих кадрів вугільних підприємств Донецької області.
Предметом дослідження є теоретичні та практичні засади формування змісту механізму регулювання руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці.
Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дослідження становить діалектичний метод наукового пізнання, методи теоретичного узагальнення і системного підходу, які було використано для визначення соціально-економічних понять «регулювання руху робочих кадрів» та «стабільність кадрів»; інтерв'ювання і анкетування - для уточнення мотивів вивільнення робітників та їх переміщень, розробки класифікації руху робочих кадрів; кореляційно-регресійний аналіз - при оцінюванні параметрів моделі впливу соціально-економічних факторів на рівень плинності робочих кадрів. Обробка статистичних матеріалів проводилася з використанням сучасних комп'ютерних технологій (програмний пакет MS Excel 2000).
Інформаційною основою роботи є офіційні звіти та аналітичні публікації провідних економічних організацій, українські та зарубіжні статистичні збірники, монографії та наукові публікації зарубіжних і вітчизняних учених-економістів, закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України щодо проблем регулювання руху робочих кадрів, дані Державного комітету статистики України, Донецького обласного управління статистики, матеріали обстежень підприємств Донецької області.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці теоретико-методичних основ і обґрунтуванні пропозицій щодо удосконалення функціонування механізму регулювання руху робочих кадрів у вугільній промисловості. Конкретні результати, що характеризують наукову новизну дослідження, полягають у наступному:
одержали подальшого розвитку соціально-економічні поняття «регулювання руху робочих кадрів» на внутрішньому ринку праці, що розглядається як сукупність управлінських впливів, спрямованих, по-перше, на формування задоволеності робочих кадрів підприємством у цілому і конкретним робочим місцем зокрема, по-друге, на цільову організацію і раціональне регулювання внутрішньовиробничого руху робітників; «стабільність кадрів», що відображає питому вагу чисельності працівників, які пропрацювали на даному підприємстві більше трьох років. Ці поняття використовуються для кількісної і якісної характеристики стану виробничого колективу, що забезпечує процес праці, цільову організацію та раціональне регулювання внутрішньовиробничого руху робітників;
удосконалено класифікацію причин руху робочих кадрів, основу якої складають уточнені мотиви вивільнення працівників і переміщень, пов'язаних з розбіжністю між потребою працівників і соціально-економічним потенціалом робочого місця і підприємства. Це дозволяє привести у відповідність функціонування підприємства і максимально забезпечити задоволення матеріальних і духовних потреб його працівників;
розроблено методичний підхід до виявлення причин плинності робочих кадрів і показники, що використовуються для оперативного і соціологічного аналізу руху робочих кадрів вугільної промисловості в цілому та окремих підприємств вугільної промисловості, структурних підрозділів підприємства, категорій працівників і факторів, що впливають на інтенсивність переміщення працівників;
конкретизовано етапи механізму регулювання руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці, які полягають у розробці й реалізації системи мотивації закріплення робочих кадрів, та їх зміст відповідно до вивчення потреб працівників, що сприяє стабілізації трудових колективів вугільних підприємств;
вперше розроблено методику формування стабільних шахтарських колективів, яка містить організаційно-функціональну структуру (система регулювання), методи і об'єкт регулювання (робітники, учасники профпереміщень). Дана методика сприяє скороченню плинності кадрів, підвищенню відповідальності керівників вугільних підприємств за професійно-кваліфікаційний рух робочих кадрів, а також дає можливість оцінити економічну і соціальну ефективність закріплення кадрів.
Практичне значення отриманих результатів полягає у застосуванні їх на виробничому рівні та забезпеченні підвищення ефективності господарської діяльності через стабілізацію трудових колективів.
Результати дослідження впроваджено на підприємствах Міністерства палива та енергетики України: Державному підприємстві «Макіїввугілля» (акт впровадження №05-05/361 від 09.06.04 р.) - методика формування стабільних шахтарських колективів; шахті «Тернопільська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» (акт впровадження №17-6/14-861 від 21.05.04 р.) - комплекс організаційно-управлінських заходів з планування професійно-кваліфікаційного руху робітників; Державному підприємстві «Сніжнеантрацит» (акт впровадження №2007 від 17.06.04 р.) - методичні рекомендації з організації професійно-кваліфікаційного руху робочих кадрів.
Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Донецького національного університету при розробці курсів «Кадрове діловодство», «Профорієнтаційна робота» (довідка №519/01-26/6.9.0 від 25.05.04 р.)
Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, ідеї і висновки, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні результати проведеного дослідження доповідались і були схвалені на всеукраїнській науково-практичній конференції «Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці» (м. Тернопіль, 2004 р.), міжнародному науково-практичному семінарі «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк-Слов'яногірськ - 2003, 2004 рр.), міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-трудові відносини та соціальна політика в сучасних економічних умовах» (м. Донецьк-Слов'янськ, 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток соціально-трудових відносин в сучасних економічних умовах» (м. Донецьк-Слов'яногірськ, 2001 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 3,1 д.а., з яких особисто автору належить 2,5 д.а., з них 6 робіт у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,4 д.а., з яких особисто автору належить 2,4 д.а.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел зі 165 найменувань, додатків. Основний зміст викладено на 164 сторінках друкованого тексту, включаючи 30 таблиць на 26 сторінках, 11 рисунків на 9 сторінках.
Основний зміст дисертаційної роботи
кадри вугільний ринок праця
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і задачі дослідження, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.
У розділі 1 «Теоретичні основи дослідження руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці в умовах трансформації економіки» досліджено теоретичні і методичні положення дослідження причин руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці, особливості регулювання руху робочих кадрів в умовах реструктуризації вугільної промисловості, зарубіжний досвід регулювання руху кадрів і можливості його використання на внутрішньому ринку праці в Україні.
Формування стабільних висококваліфікованих трудових колективів відноситься до одного з головних напрямків використання робочої сили. Для характеристики соціально-виробничого колективу, що забезпечує процес праці, використані удосконалені автором поняття «регулювання руху робочих кадрів», «стабільність кадрів». Регулювання руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці пропонується розглядати як сукупність управлінських впливів, спрямованих, по-перше, на формування задоволеності робочих кадрів підприємством у цілому і конкретним робочим місцем зокрема, по-друге, на цільову організацію і раціональне регулювання внутрішньовиробничого руху робітників. Основою регулювання руху робочих кадрів є встановлення закономірностей процесу плинності робочих кадрів і залежності інтенсивності їх плинності від соціально-демографічних характеристик (стать, вік, освіта). Виявлення цих закономірностей дозволяє прогнозувати кількість звільнень робітників і знаходити шляхи пом'якшення їх негативного впливу на виробництво.
Поняття «стабільність кадрів» характеризує структуру кадрів за тимчасовою ознакою, тобто за стажем роботи на даному підприємстві. Стабільність кадрів відображає питому вагу чисельності працівників, які пропрацювали на даному підприємстві більше трьох років.
Запропоновано класифікацію причин руху робочих кадрів (рис. 1), в основу якої покладено уточнені мотиви вивільнення працівників і переміщень. Вони пов'язані з невідповідністю потреб працівників і соціально-економічного потенціалу робочого місця і підприємства, що дозволяє привести у відповідність ефективність функціонування підприємства і забезпечити максимальне задоволення матеріальних і духовних потреб його працівників.
Причини руху робочих кадрів поділено на керовані і некеровані. Керовані причини руху робочих кадрів виникають з ініціативи держави і з ініціативи корпорацій, підприємств і фірм. Некеровані причини руху робочих кадрів поділяються на дві групи: з ініціативи робітників і через світові і локальні кризи капіталу. Некеровані причини руху робочих кадрів негативно впливають на економічний розвиток підприємств, регіонів і держави, тому що в остаточному підсумку призводять до зниження валового внутрішнього продукту і падіння рівня життя найманих працівників, у тому числі робітників.
На відміну від некерованих причин, керовані, залежно від прийнятої стратегії і тактики, можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на валовий внутрішній продукт і рівень життя працівників.
Дослідження досвіду регулювання руху робочих кадрів у процесі реструктуризації вугільної промисловості за кордоном, зокрема в країнах Західної Європи, дозволило виділити низку загальних тенденцій, які слід ураховувати в умовах трансформації економіки України.
У зв'язку з цим доцільно підвищити увагу до соціальної захищеності робітників, що вивільняються, особливо при закритті вугільних шахт; впроваджувати систему моніторингу рівня людського капіталу, безпосередньо пов'язану з проблемою його збереження і збільшення, що буде сприяти регулюванню руху робочих кадрів на підприємствах України.
У розділі 2 «Дослідження особливостей руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці» проведено аналіз руху робочих кадрів на вугільних підприємствах Донецької області, досліджено вплив соціально-економічних факторів на рух робочих кадрів на внутрішньому ринку праці, здійснено оцінку збитку від плинності робочих кадрів на вугільних підприємствах Донецької області.
Уточнено механізм регулювання руху робочих кадрів на вугільних підприємствах Донецької області за рахунок введення етапу «Розробка і реалізація системи мотивації робочих кадрів на внутрішньому ринку праці», що сприяє стабілізації трудових колективів вугільних підприємств (табл. 1).
Таблиця 1. Зміст механізму регулювання руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці
|
Етапи регулювання руху робочих кадрів |
Зміст етапів регулювання руху робочих кадрів |
|
|
Планування чисельності робітників |
Розробка кадрової політики підприємств, постановка цілей регулювання руху робочих кадрів і визначення шляхів їх досягнення, визначення потреб різних категорій робітників |
|
|
Підбір робочих кадрів |
Підбір робітників за межами підприємства, а також із числа робітників підприємства на вакантне робоче місце |
|
|
Вибір і розміщення робочих кадрів |
Оцінка кандидатів на робочі місця |
|
|
Розробка і реалізація системи мотивації робочих кадрів на внутрішньому ринку праці |
Вивчення потреб робітників, розробка структури зарплати і переліку пільг, створення сприятливих умов праці і соціально-психологічного клімату |
|
|
Профорієнтація і адаптація робочих кадрів |
Введення прийнятих робітників у підрозділи підприємства, інструктування, роз'яснення порядку роботи і попередження можливих помилок |
|
|
Навчання робітників |
Розробка і реалізація програм для навчання необхідним трудовим навичкам, підвищення кваліфікації робітників підприємства |
|
|
Оцінка трудової діяльності робітників |
Розробка і реалізація механізму об'єктивної оцінки робітників, результатів їх діяльності і реального внеску кожного з них у досягнення загальних цілей |
|
|
Підвищення, зниження, переведення, вивільнення |
Розробка методів переміщення робітників на робочі місця з більшою або меншою відповідальністю, розвиток їх професійного досвіду шляхом переміщення на інші ділянки роботи |
Здійснений аналіз руху робочих кадрів на вугільних підприємствах Донецької області (табл. 2) продемонстрував, що показник руху кадрів за аналізований період зменшився на 2,5%, у тому числі плинність збільшилася на 0,3%.
Таблиця 2. Рух робітників з видобутку вугілля на підприємствах Донецької області 2001-2003 рр. (у% до середньооблікової чисельності робітників)
|
Рік |
Рух робочих кадрів |
у тому числі |
||||
|
питома вага звільнених у зв'язку із закриттям шахт |
плинність |
|||||
|
всього |
в тому числі |
|||||
|
питома вага звільнених за порушення дисципліни праці |
питома вага звільнених за власним бажанням |
|||||
|
2001 |
35,9 |
19,6 |
16,3 |
3,9 |
12,4 |
|
|
2002 |
36,1 |
20,4 |
15,7 |
4,2 |
11,5 |
|
|
2003 |
33,4 |
16,8 |
16,6 |
4,7 |
11,9 |
На вугільних підприємствах Донецької області до причин, що зумовлюють динаміку чисельності робочих кадрів на внутрішньому ринку праці у 2001-2003 рр., додався новий елемент - масове вивільнення робітників, які потрапляють на зовнішній ринок праці у зв'язку з реструктуризацією вугільної галузі (19,6-16,8% до середньооблікової їх чисельності). Як видно з табл. 2, вибуття робітників з видобутку вугілля за межі вугільних підприємств у процесі реструктуризації галузі в даний час стало порівняним з плинністю кадрів. Але при цьому загроза втрати роботи через зменшення кількості робочих місць не стала вирішальним фактором для закріплення робочих кадрів. У цілому з причин плинності вибуває з середньорічної чисельності більше 16% працюючих.
На рис. 2 і 3 наведено результати аналізу розподілу чисельності робітників за причинами вивільнення на вугільних підприємствах Донецької області. На нерентабельних вугільних підприємствах збільшилося вивільнення робітників за власним бажанням, порушення дисципліни праці і залучення до судової відповідальності. За основними професіями на рентабельних вугільних підприємствах виявлено такі закономірності: плинність машиністів гірничих виїмкових машин, гірників очисного забою і кріпильників знизилася; плинність прохідників залишилася приблизно на одному рівні, а електрослюсарів і машиністів
електровоза - збільшилась. Основною причиною вивільнення є власне бажання.
На вугільних підприємствах обох груп за аналізований період зросла частка вивільнення робітників за наступними мотивами: сімейні обставини (11,0%), недоліки в організації праці, низький рівень механізації (8,7%), особисті мотиви (4,0%), важкі і небезпечні умови праці (1,3%). Значно зменшилася частка вивільнених за мотивами незадоволеності зарплатнею (10,6%), житлом (4,7%), робота не за фахом (7,3%).
Ці дані свідчать про зміну ціннісної орієнтації робітників: на перше місце ставляться питання задоволеності працею та її умовами, а не зарплатня, житло і погроза втрати роботи. Аналогічні закономірності характерні і для робітників окремих професій.
Для окремих вікових груп характерними є специфічні мотиви вивільнення. Для молоді це сімейні обставини, робота не за фахом, незадоволеність професією, відсутність умов для підвищення освіти, незадоволеність житловими умовами, зарплатнею, недоліки в організації праці. Для робітників старших вікових груп - незадовільні взаємовідносини в колективі і з адміністрацією, важкі і небезпечні умови праці, віддаленість житла від місця роботи.
Кореляційний аналіз впливу соціально-економічних факторів на рівень плинності робочих кадрів дозволив розробити модель плинності робочих кадрів:
, (1)
де x1 - середня заробітна плата одного робітника, грн.;
x2 - житлова площа, яка припадає на одного члена сім'ї
підземного робітника, м2;
x3 - питома вага чисельності робітників, які мають фахову освіту;
x4 - середній вік підземного робітника, років;
x5 - середній рівень загальної освіти, класів
(коефіцієнт множинної кореляції R = 0,7846).
Розрахунок коефіцієнтів еластичності показує, що зниження коефіцієнта плинності складає при збільшенні на 1% факторів: середньої заробітної плати - 1,97%, забезпеченості житлом у розрахунку на 1 члена родини - 0,68%, питомої ваги чисельності робітників з фаховою освітою - 0,33%, питомої ваги чисельності робітників зі стажем більше 5 років - 0,27%, середнього рівня загальної освіти - 0,25%.
Отримане рівняння множинної регресії свідчить про те, що найбільший вплив на зниження коефіцієнта плинності робочих кадрів спричиняє зростання середньої заробітної плати, поліпшення житлово-побутових умов, підвищення освітнього рівня робітників, закріплення робочих кадрів на підприємстві.
Проведене дослідження особливостей руху робочих кадрів на підприємствах вугільної промисловості Донецької області дозволило розробити основні напрямки їх регулювання.
У розділі 3 «Регулювання руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці» розглянуто питання оптимізації руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці, розроблено основні напрямки удосконалення професійно-кваліфікаційного руху робочих кадрів, методику формування стабільних шахтарських колективів на внутрішньому ринку праці.
Запропоновано здійснювати оптимізацію руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці через окупність витрат на робочу силу. Визначено, що головна мета регулювання руху робочих кадрів - досягнення такого стану трудового потенціалу, який забезпечував би певний економічний і соціальний ефект, а не просто максимальну економію витрат на робочу силу. У зв'язку з цим економічний ефект від впровадження заходів щодо створення стабільних кадрів пропонується розраховувати, базуючись на оптимізації економії від скорочення втрат робочого часу при переході робітників з одного підприємства на інше, від скорочення втрат робочого часу, пов'язаних з навчанням знову прийнятих робітників з відривом від виробництва, від скорочення збитку, пов'язаного зі зниженням продуктивності праці (норми виробітку) у знову прийнятих робітників у період виробничої адаптації, від скорочення витрат на підготовку нових робітників на виробництві.
Оптимізація професійно-кваліфікаційного руху припускає створення на підприємстві системи регулювання, зв'язків і способів здійснення керуючих впливів на професійно-кваліфікаційний рух.
Досягнення цілей регулювання професійно-кваліфікаційного руху робочих кадрів залежить від дієвості контролю. Контроль повинен здійснюватися на всіх рівнях механізму регулювання професійно-кваліфікаційного руху. При цьому основна роль належить відділу кадрів і адміністрації.
Стан професійно-кваліфікаційного руху повинен періодично контролюватися профспілковими організаціями шляхом заслуховування на зборах і конференціях підсумків виконання планів, організації спеціальних рейдів.
Стимулюючими факторами основних напрямків професійно-кваліфікаційного руху визначено наступні: підвищення тарифного розряду (більш високий розмір тарифної ставки і відповідно премій до зарплати); зміна професії (більш високий рівень оплати праці, розміри премій, зміна показників преміювання); підвищення доплат за профмайстерність (різні види доплат за профмайстерність, навіть при наявності найвищого розряду); оволодіння суміжними професіями (доплата за сумісництво робіт, більш високий рівень оплати праці); переходи з дільниці на дільницю (більш високий рівень заробітної плати, кращі умови праці).
Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень з формування стабільних колективів необхідно організувати отримання своєчасної постійної і повної інформації щодо розмірів руху і плинності кадрів, основних причин плинності на рівні підприємств і об'єднань. Основу інформаційної бази для аналізу процесу руху повинні скласти дані первинного обліку, державної статистичної звітності і матеріали соціологічних досліджень. Необхідно проводити регулярний аналіз руху кадрів (на підприємствах щорічно) з метою визначення розмірів плинності, виявлення основних причин і вживання оперативних заходів для її скорочення. З метою визначення рівня стабільності колективу рекомендується один раз на три роки проводити одномоментний облік працівників підприємств за чисельністю, статтю, віком, професійними групами і стажем роботи на даному підприємстві. Аналіз показників допоможе виявити і визначити заходи щодо закріплення кадрів.
На формування стабільних колективів і скорочення плинності кадрів значно впливають такі позавиробничі фактори, як забезпеченість житлом, рівень побутового обслуговування, організація громадського харчування, наявність об'єктів культурного обслуговування, робота транспорту, торгових установ.
Розроблені заходи щодо оптимізації руху робочих кадрів і удосконалення їх професійно-кваліфікаційного просування сприяють формуванню стабільних шахтарських колективів.
Висновки
У результаті проведеного дослідження було вирішено важливу наукову задачу обґрунтування методологічних підходів до регулювання руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці, визначено його особливості в умовах трансформації економіки України і зроблено такі висновки.
1. Одержали подальшого розвитку поняття «регулювання руху робочих кадрів» і «стабільність кадрів». Автором обґрунтовано поняття «регулювання руху робочих кадрів» як сукупності управлінських впливів, спрямованих, по-перше, на формування задоволеності робочих кадрів підприємством у цілому і конкретним робочим місцем зокрема, по-друге, на цільову організацію і раціональне регулювання внутрішньовиробничого руху робітників. Поняття «стабільність кадрів» характеризує структуру кадрів за тимчасовою ознакою, тобто за стажем роботи на даному підприємстві. Стабільність кадрів відображає питому вагу чисельності працівників, що проробили на даному підприємстві більше трьох років.
2. Удосконалено класифікацію причин руху робочих кадрів за рахунок уточнення мотивів вивільнення працівників і переміщень, пов'язаних з їх потребами, соціально-економічним потенціалом робочого місця і підприємства, що дозволяє привести у відповідність цілі його функціонування і забезпечення максимального задоволення матеріальних і духовних потреб його працівників.
3. Узагальнення досвіду регулювання руху робочих кадрів в умовах реструктуризації вугільної промисловості за рубежем, зокрема в країнах Західної Європи, дозволило виділити ряд напрямків, які можна використовувати в умовах трансформації економіки України: підвищення уваги до соціальної захищеності робітників, що вивільняються, особливо при закритті вугільних шахт; впровадження системи моніторингу рівня людського капіталу, безпосередньо пов'язану з проблемою його збереження і збільшення, що сприятиме регулюванню руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці.
4. Виявлено, що основною причиною звільнень на рентабельних і не рентабельних вугільних підприємствах за аналізований період є власне бажання робітників. На підприємствах обох груп зросла частка вивільнення робітників за наступними мотивами: сімейні обставини, недоліки в організації праці, низький рівень її механізації, особисті мотиви, важкі і небезпечні умови праці. Значно зменшилася частка вивільнених за мотивами незадоволеності зарплатнею, житлом, роботою не за фахом. Це свідчить про зміну ціннісної орієнтації робітників: на перше місце ставляться питання задоволеності працею і її умовами, а не зарплатня, житло і погроза втрати роботи.
5. Виявлено етапи та зміст механізму регулювання руху робочих кадрів на внутрішньому ринку праці і розроблено заходи щодо закріплення і стабілізації кадрів, а також раціонального використання трудових ресурсів і їх перерозподілу між іншими галузями промисловості на основі аналізу руху робочих кадрів на вугільних підприємствах Донецької області.
6. Кореляційний аналіз впливу соціально-економічних факторів на рівень плинності робочих кадрів дозволив розробити модель плинності робочих кадрів. Отримане рівняння множинної регресії свідчить про те, що найбільший вплив на зниження коефіцієнту плинності робочих кадрів спричиняє зростання середньої заробітної плати, поліпшення житлово-побутових умов, підвищення освітнього рівня робітників, закріплення робочих кадрів на підприємстві.
7. Запропоновано розраховувати економічний ефект від впровадження заходів щодо створення стабільних кадрів через оптимізацію економії від скорочення втрат робочого часу при переході робітників з одного підприємства на інше, від скорочення втрат робочого часу, пов'язаних з навчанням знову прийнятих робітників з відривом від виробництва, від скорочення збитку, пов'язаного зі зниженням продуктивності праці (норми виробітку) у знову прийнятих робітників у період виробничої адаптації, від скорочення витрат на підготовку нових робітників на виробництві.
8. Розроблено методичні рекомендації з організації планомірного професійно-кваліфікаційного руху робочих кадрів на вугільних підприємствах з урахуванням впровадження нової техніки і технології вугільного виробництва, необхідності в зв'язку з цим підвищення кваліфікації, оволодіння суміжними професіями, які спрямовані на поліпшення управління соціальними процесами, кадровою політикою, більш ефективне використання факторів, що впливають на стабільність шахтарських колективів.
9. Розроблено методику формування стабільних шахтарських колективів, яка містить у собі організаційно-функціональну структуру (система регулювання), методи і об'єкт регулювання (робітники, учасники профпереміщень) і сприяє скороченню плинності кадрів, підвищенню відповідальності керівників вугільних підприємств за професійно-кваліфікаційний рух робочих кадрів, а також дає можливість здійснити оцінку економічної і соціальної ефективності закріплення кадрів.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Шаповалова Э.В. О дальнейшем совершенствовании системы управления движением рабочих кадров на внутреннем рынке труда // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие. - Т.2 / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2004. - С. 354-365. - 0,4 д.а.
2. Шаповалова Э.В. Особенности движения рабочих кадров в переходной экономике // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Экономика и социология труда, менеджмент персонала / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2003. - Т.4, ч. 1. - С. 323-328. - 0,4 д.а.
3. Шаповалова Э.В. Роль кадрового планирования в стабилизации трудовых коллективов // Вісник Технологічного університету Поділля. - Хмельницький, 2003. - Т. 2, ч. 1. - С. 50-54. - 0,4 д.а.
4. Шаповалова Э.В. Движение рабочих кадров на промышленных предприятиях // Регіональні перспективи. - 2002. - №3-4. - С. 148. - 0,4 д.а.
5. Шаповалова Э.В. Зарубежный опыт управления движением рабочих кадров // Вісник Донецького університету. Сер. В: Економіка і право. - 2002. - №1. - С. 95-98. - 0,4 д.а.
6. Шаповалова Э.В. Управление персоналом организации как основное направление эффективности функционирования предприятия // Соціально-економічні аспекти промислової політики. Соціально-трудові відносини у сучасних економічних умовах. - Т.1 / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. - Донецьк, 2001. - С. 176-180. - 0,4 д.а.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичні аспекти, необхідність та форми регулювання ринку праці в сучасних умовах. Державне та правове регулювання. Діяльність Державної служби зайнятості в Україні. Проблеми функціонування ринку праці, державна стратегія та ефективність регулювання.
контрольная работа [31,3 K], добавлен 19.02.2009- Ринок праці, зростання і зайнятість населення. Механізми державного регулювання зайнятості населення
Поняття ринку праці та його особливості. Причини виникнення та основні види безробіття. Механізм державного регулювання зайнятості населення. Розробка і реалізація економічної політики, спрямованої на розвиток нових та збереження ефективних робочих місць.
курсовая работа [144,3 K], добавлен 07.12.2015 Поняття, структура та економічна природа ринку праці як елемента ринкової економіки. Напрями державного регулювання трудових відносин в Україні, його переваги та недоліки. Основні проблеми та шляхи покращення розвитку сучасного ринку праці в Україні.
курсовая работа [165,1 K], добавлен 18.07.2010Підходи до визначення поняття ринку праці, структура, фактори і механізм його функціонування (попит на працю, пропозиція праці та ринкова рівновага). Стан ринку праці в Україні на сучасному етапі, ефективність державного регулювання неповної зайнятості.
курсовая работа [310,2 K], добавлен 05.01.2014Нормативно-правове забезпечення попиту та пропозиції на ринку праці. Особливості ринку праці, зайнятості населення Житомирської області. Шляхи удосконалення державного регулювання конкурентоспроможності робочої сили, економічна та соціальна ефективність.
дипломная работа [519,5 K], добавлен 13.05.2012Сутність і зміст поняття трудових ресурсів як носія робочої сили. Соціально-економічна характеристика стану вітчизняного ринку праці. Вдосконалення підготовки кадрів робітничих професій. Організаційно-методичне забезпечення системи перепідготовки кадрів.
курсовая работа [60,7 K], добавлен 25.12.2013Суть, зміст та структура ринка праці. Безробіття, його види і показники. Функції та сегментація ринку праці. Соціально-економічні наслідки безробіття, соціальний захист безробітних. Умови виникнення та ефективного функціонування ринку праці в Україні.
реферат [26,8 K], добавлен 11.08.2009Ефективність використання основних виробничих фондів підприємства, аналіз показників фондовіддачі. Динаміка обсягу виробництва і реалізації продукції ВАТ "Домобудівний комбінат №3". Аналіз динаміки руху робочих кадрів та персоналу заводоуправління.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 14.09.2016Ринок праці як соціально-економічна підсистема, що базується на збалансованості попиту й пропозиції робочої сили, основним важелем регулювання якої є ціна робочої сили. Напрями прямого економічного впливу держави на розвиток ринку праці в Україні.
контрольная работа [20,0 K], добавлен 25.02.2011Поняття, суб’єкти та функції ринку праці. Попит і пропозиція на робочу силу як складові ринку праці. Організаційні, економічні та правові важелі регулювання зайнятості. Основні складові механізмів державного регулювання зайнятості населення в Україні.
курсовая работа [3,1 M], добавлен 10.01.2016Ринок праці та відтворення робочої сили. Основні напрями поліпшення соціального захисту безробітних. Регулювання ринку праці в Україні, та шляхи підвищення ефективності державної політики зайнятості. Зарубіжний досвід реалізації політики зайнятості.
курсовая работа [853,2 K], добавлен 05.10.2013Особливості сучасної ситуації та аспектів діяльності ринку праці України. Органи та законодавчі акти державного регулювання ринку праці. Розрахунки показників трудових ресурсів в Україні. Соціально-трудові відносини зайнятості. Відтворення населення.
контрольная работа [31,8 K], добавлен 11.12.2014Поняття праці як фактору виробництва. Умови виникнення та функціонування ринку. Мікроекономічна характеристика ринку праці: аналіз механізму дії, структура та функції, попит та пропозиція на ньому. Проблеми та перспективи розвитку ринку праці в Україні.
реферат [215,1 K], добавлен 28.11.2010Теоретичні аспекти розвитку ринку праці та його структури. Сутність, види та форма зайнятості і безробіття. Порівняльна характеристика ринку праці та зайнятості населення Росії та України. Правове та законодавче регулювання відносин у сфері зайнятості.
курсовая работа [73,4 K], добавлен 14.02.2011Аналіз економічної характеристики ринку праці України в сучасний період. Стан зайнятості населення в країні. Особливості суспільно-географічного дослідження безробіття. Перспективи використання трудового потенціалу. Територіальна організація ринку праці.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 08.12.2014Виникнення і суть ринку, його структура, функції і умови формування, державні і недержавні методи регулювання. Умови, необхідні для нормального функціонування реального ринку. Особливості становлення ринкових відносин в Україні. Моделі ринкової економіки.
реферат [410,5 K], добавлен 21.10.2012Регіональний поділ ринку праці. Теорія нодального району французьких регіоналістів. Теорія сегментації ринку праці. Регіональні особливості зайнятості і функціонування ринку праці. Перелік основних груп оцінок ситуацій на регіональних ринках праці.
статья [8,9 K], добавлен 12.07.2010Загальна характеристика та етапы формування ринку праці України. Особливості ринку праці з недосконалою конкуренцією. Роль профспілок у підвищенні ефективності підприємництва та в соціально-трудових відносинах. Перспективи розвитку профспілок в державі.
курсовая работа [167,9 K], добавлен 24.12.2013Поняття ринку праці. Суб’єкт ринку праці, працездатний член суспільства. Проблеми зайнятості, безробіття, рівня заробітної плати. Властивості конкурентного ринку праці. Співвідношення обсягів попиту і пропозиції праці. Двостороння монополія і ринок праці.
реферат [220,4 K], добавлен 17.12.2008Поняття ринку праці, його класифікація, функції та необхідні умови існування. Сучасні види та моделі ринку праці: американська, японська, шведська та російська. Аналіз моделей праці за окремими деталями: патерналістська, соціал-демократична, ліберальна.
реферат [45,9 K], добавлен 24.06.2010
