Економічна та енергетична оцінка інтенсивних типів насаджень яблуні в умовах Центрального Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

КОСТЮК Людмила Андріївна

УДК 631.164.24:634.1/.7.11

ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ІНТЕНСИВНИХ ТИПІВ НАСАДЖЕНЬ ЯБЛУНІ В УМОВАХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

08.07.02 _ економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ _ 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Мліївському інституті садівництва ім. Л.П.Симиренка Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Шестопаль Олександр Миколайович, Інститут садівництва УААН, головний науковий співробітник.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік УААН Юрчишин Володимир Васильович, Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, завідувач відділу аграрної та соціальної політики;

кандидат економічних наук, доцент Мазур Катерина Василівна, Вінницький державний аграрний університет, доцент кафедри менеджменту АПК, м. Вінниця.

Провідна установа: Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра економіки, м. Київ.

Захист відбудеться "9" листопада 2004 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.350.01 в Національному науковому центрі “ Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, кімн. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, кімн. 211.

Автореферат розісланий "24" вересня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Пулім В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Садівництво в Україні є традиційною галуззю сільськогосподарського виробництва. Природні умови більшості районів країни сприятливі для успішного вирощування всіх плодових і ягідних культур помірного клімату. Прикметним є й те, що ряд зон, підзон, районів відзначаються винятково сприятливими грунтово-кліматичними умовами для виробництва плодів теплолюбних культур і окремих цінних помологічних сортів, ареал вирощування яких є надто обмеженим у сусідніх країнах, що характеризує значний експортний потенціал галузі. За комплексом природних і економічних умов для розвитку промислового садівництва Україна має явні переваги перед сусідніми державами на сході, півночі та заході.

Однак цей потенціал в останні роки через низку причин макро- і мікроекономічного рівня використовується вкрай незадовільно. У галузі переважають явно негативні тенденції: знижуються валові збори плодів і ягід, скорочуються площі насаджень, до критичного рівня знизилися темпи їх відтворення. У більшості господарств садівництво стало збитковою галуззю, а тому й не має внутрішніх нагромаджень навіть для простого відтворення виробництва. Найгострішою в даний час є проблема інвестицій, вирішення якої вбачається у підвищенні ефективності виробництва плодів і ягід на основі зростання продуктивності насаджень та ефективного використання виробничих ресурсів. Це зумовлює необхідність аналізу та всебічної оцінки всіх складових виробничої інфраструктури в садівництві та, передусім, головного елемента основного капіталу в галузі - типів насаджень і помологічних сортів.

Збільшення обсягів виробництва високоякісної сільськогосподарської продукції в нових економічних умовах господарювання при постійному зростанні цін на енергоносії та інші ресурси пов'язане з гострою проблемою опрацювання і поширення високоінтенсивних і водночас енергоощадних технологій, які б забезпечували збереження стійкого стану агробіоценозів. Проблемам інтенсифікації сільськогосподарського виробництва та її ефективності присвячені роботи І.І. Лукінова, В.М. Трегобчука, Л. Чете, Ф. Ердеї, Я. Мартона, Т.С. Хачатурова, І. Суслова та інших вчених. У галузі садівництва питання інтенсифікації найповніше викладені в працях П.Ф. Дуброви, В.В. Юрчишина, О.М. Шестопаля та ряду інших дослідників. Аспекти енергетичної оцінки агропромислового виробництва досліджували О. Жученко, І.В. Медведєв, О.К. Медведовський, П.І. Іваненко, В.В. Гришко, О.В. Мороз, О.О. Мороз, З.Л. Северенчук.

Проте ще недостатньо досліджено питання комплексної економічної та енергетичної оцінки використання основних складових інтенсифікації садівництва. Особливо це стосується енергетичного аналізу в контексті оцінки змін в якісних і кількісних параметрах виробництва садівницької продукції у нових умовах господарювання. У зв'язку з поширенням зарубіжних технологій (зокрема голландських) і сортів винятково важливою є порівняльна економічна та енергетична оцінка зарубіжних і вітчизняних технологій та напрацювання методичних підходів їх експертизи. Це й зумовило актуальність і вибір теми, мети й структурної побудови дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Мліївського інституту садівництва ім. Л.П. Симиренка за науково-технічною програмою “Плодове і декоративне садівництво” згідно завдання “Економічна, енергетична оцінка типів насаджень, плодових культур і нових технологій виробництва плодів, визначення оптимальних строків продуктивного використання різних типів насаджень яблуні”. Номери державної реєстрації: на період 1996-2000 рр. - 0196U010551, на період 2001-2005 рр. - 0101U007650.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень є удосконалення методики економічної та енергетичної оцінки типів насаджень, помологічних сортів яблуні та елементів технології, здійснення такої оцінки у технологічних дослідах Мліївського інституту садівництва ім. Л.П. Симиренка та в умовах виробництва й опрацювання на її основі модельних типів насаджень яблуні для умов Центрального Лісостепу України. У відповідності з метою були поставлені такі завдання:

обгрунтувати теоретичну сутність і особливості інтенсифікації садівництва, зокрема інтенсивних типів насаджень на основі комплексного економічно-енергетичного підходу;

проаналізувати і оцінити наявні методики економічної оцінки типів плодових насаджень, помологічних сортів і елементів технологій виробництва плодів;

обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення методики економічної і енергетичної оцінки різних типів плодових насаджень, помологічних сортів та елементів технологій на основі опрацювання методичних підходів до такої оцінки в технологічних дослідах і в умовах виробництва;

дати економічну і енергетичну оцінку типів насаджень, сортів і елементів технологій у дослідах інституту та в умовах виробництва;

дати порівняльну економічну оцінку голландської і вітчизняної технологій виробництва яблук;

оцінити варіанти зниження капітало-, трудо- та матеріаломісткості створення плодових насаджень та обґрунтувати модельні типи насаджень яблуні;

обґрунтувати нормативну собівартість і мінімальну ціну яблук;

визначити залежність економічної ефективності використання інтенсивних типів плодових насаджень від організаційно-економічних чинників.

Предмет і об'єкти дослідження. Предметом дисертаційного дослідження є узагальнення теоретичних аспектів інтенсифікації садівництва та опрацювання методичних підходів до економічної й енергетичної оцінки інтенсивних типів насаджень. Об'єктами досліджень є інтенсивні типи насаджень яблуні та елементи технології їх вирощування на базі технологічних дослідів Мліївського інституту садівництва ім. Л.П. Симиренка УААН та насаджень у фермерському господарстві “Яблуневий сад” Звенигородського району Черкаської області, в якому виконується україно-голландський проект “Україна. Фрукти 2000”.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання та системний підхід до аналізу економічних, екологічних та організаційних проблем у процесі виробництва та реалізації плодів; законодавчі та нормативно-правові акти з питань реформування аграрної сфери; наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, методичні рекомендації науково-дослідних установ із питань інтенсифікації та визначення економічної ефективності садівництва.

У дисертаційній роботі використано: абстрактно-логічний метод для обґрунтування необхідності енергетичної оцінки інтенсивних типів плодових насаджень, монографічний - для оцінки і аналізу ефективності виробництва яблук у фермерському господарстві; індексного аналізу - для порівняння економічної і енергетичної ефективності об'єктів дослідження; факторного та кореляційно-регресивного аналізу - для визначення ступеня залежності затрат коштів, праці, сукупної та непоновлюваної енергії на створення і продуктивне використання насаджень від їх щільності та технології вирощування; а також експериментальний, розрахунково-конструктивний, графічний та ін.

Інформаційною базою дослідження були дані, одержані в технологічних дослідах із яблунею в МІС ім. Л.П.Симиренка УААН та в насадженнях ФГ "Яблуневий сад", статистичні дані Державного комітету статистики України, Черкаського обласного управління статистики, галузева програма "Садівництво", яка входить до "Комплексної програми розвитку сільського господарства Черкаської області у 2003-2005 рр. і на період до 2010 року", монографічні та періодичні видання, матеріали наукових конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних основ комплексної економіко-енергетичної оцінки інтенсивних типів плодових насаджень і помологічних сортів. Зокрема:

доповнено тлумачення економічної сутності інтенсифікації та розширено визначення поняття інтенсивного типу саду на основі енергетичного підходу, що дозволяє оцінювати якісні зміни у засобах виробництва та ступінь їх використання у процесі інтенсифікації;

удосконалено методику економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень і помологічних сортів на основі опрацювання методичних підходів до формування необхідної інформаційної бази, обґрунтовано доцільність використання енергетичної оцінки в садівництві як важливого інструменту аналізу ефективності використання виробничих ресурсів;

вперше здійснено економіко-енергетичну оцінку інтенсивних типів насаджень яблуні і помологічних сортів в умовах Центрального Лісостепу України, на основі якої виявлено можливості заощадження коштів та енергетичних ресурсів як на етапі створення насаджень, так і протягом продуктивного використання;

обґрунтовано модельні типи насаджень яблуні на середньо- та слабкорослих підщепах для садівницьких підприємств Центрального Лісостепу України з урахуванням рівня їх фінансового забезпечення і визначено параметри економічної ефективності модельних типів насаджень;

визначено основні організаційно-економічні чинники підвищення економічної ефективності використання інтенсивних типів плодових насаджень та обґрунтовано пріоритетні шляхи їх реалізації.

Практичне значення одержаних результатів. Опрацьовані в дисертації методичні підходи дозволяють визначати економічну і енергетичну ефективність різних типів плодових насаджень, сортів і елементів технологій виробництва плодів у технологічних дослідах із садівництва та в умовах виробництва. Основні теоретичні положення, методичні розробки та практичні результати дослідження використано у навчальному процесі Державного аграрного технікуму МІС при викладанні дисциплін “Економіка підприємства”, “Економіка сільського господарства”, “Організація і планування с.-г. виробництва” та “Бухгалтерський фінансовий облік” (довідка № 3022 від 29.09.2003 р.). Практичні результати досліджень використано у рекомендаціях “Вирощування яблуні у зоні Лісостепу України” (Мліїв, 2001 р.), (довідка № 112 від 2 жовтня 2003 р.). Корпорацією “Черкасисадвинпром” при безпосередній участі здобувача було прийнято до використання “Методику економічної та енергетичної оцінки …” при розробці та впровадженні інвестиційних проектів і складанні бізнес-планів (довідка №3-023 від 7.10.2003 р.). Запропоновані здобувачем методичні розробки та практичні результати використані при плануванні розвитку ФГ “Яблуневий сад”.

Особистий внесок здобувача. Наведені в дисертаційній роботі наукові положення та результати досліджень одержані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача, зокрема це стосується економічної та енергетичної оцінки типів насаджень яблуні та елементів технологій виробництва яблук.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися на міжнародних, всеукраїнських конференціях і семінарах, зокрема в Інституті землеробства УААН на науково-практичному семінарі “Вчимося господарювати” (Київ-Чабани, 1999 р.); в Мічурінському державному аграрному університеті на міжнародній науково-практичній конференції молодих учених, присвяченій 145-річчю з дня народження І.В.Мічуріна та 90-річчю професора В.І.Будаговського “Интенсивное садоводство” (Мічурінськ, 2000р.); на міжнародній науково-практичній конференції молодих учених економістів-аграрників в Інституті аграрної економіки УААН “Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК (Київ, 2001 р.); на конференції у Луганському національному аграрному університеті “Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України” (Луганськ, 2002 р.); на всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів (Дніпропетровськ, 2002 р.); на вчених радах і засіданнях методичної комісії Інституту садівництва УААН та Мліївського інституту садівництва УААН (1998-2002 рр.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових робіт у журналах і збірниках наукових праць обсягом 4,1 друк. арк., з них 9 (1,5 друк. арк.) - одноосібних, 5 - у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 208 сторінках комп'ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 216 найменувань, у т.ч. 11 іноземних, містить 34 таблиці, 12 рисунків і 5 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні та методичні основи економічної і енергетичної оцінки інтенсивних типів плодових насаджень” - узагальнено теоретичну сутність інтенсифікації садівництва та доповнено методичні основи економічної оцінки різних типів плодових насаджень; обґрунтовано методичні підходи до виконання теми досліджень і викладено методику економічної та енергетичної оцінки типів насаджень з використанням опрацьованого для цього інструментарію.

Проблема інтенсифікації сільськогосподарського виробництва практично із самого започаткування її в економічній науці була пов'язана безпосередньо з визначенням економічної доцільності додаткових вкладень капіталу та оптимальних співвідношень між засобами виробництва і виходом продукції (факторіальних та результативних чинників), тобто пошуком універсального критерію для оцінки ефективності процесу інтенсифікації.

У садівництві виробництво продукції ґрунтується на функціонуванні основних засобів виробництва біологічного походження. Тому в цій галузі надзвичайно важливою є оцінка взаємозв'язку і взаємозалежності біологічного та економічного аспектів процесу інтенсифікації. Адже використання техногенних чинників інтенсифікації (механізація, хімізація, меліорація тощо) обмежується як вичерпністю викопних та непоновлюваних ресурсів, так і біологічною спроможністю агроценозів до асиміляції енергії, уречевленої у засобах виробництва: незасвоєні чинники виробництва перетворюються на баласт і стають причиною негативних для середовища наслідків, що потребує додаткових вкладень енергії для їх нейтралізації. Отже, збільшення продуктивності агросистеми має відбуватись на основі збереження її стабільності і організованості за рахунок підвищення використання цією системою поновлюваної (природної) енергії. У садівництві таким чинником збільшення продуктивності агросистеми є помологічний сорт, а основною складовою інтенсивних систем - типи насаджень. Під впливом ряду біологічних та економічних факторів вони постійно змінюються, а тому й потребують всебічної господарської та економічної оцінки.

Інтенсивність та ефективність виробництва є економічними категоріями, а тому вимірюються властивими для економіки вартісними показниками. Водночас економічний підхід є значною мірою відносним і часто недостатнім, оскільки на рівень визначених економічних показників безпосередньо впливають об'єктивні і суб'єктивні чинники: інфляція, цінові коливання, диспаритет цін, різниця валютних курсів тощо. Окрім того, якісні зміни у засобах виробництва, які є основою інтенсифікації і зростання економічної ефективності виробництва, часто складно відобразити з допомогою лише економічних показників. Внаслідок наукового пошуку такого вимірника ефективності, який би не залежав від наведених вище чинників, доведена доцільність використання для цього енергетичної оцінки.

На основі теоретичних узагальнень автором доповнено визначення основних понять, які використані в дисертаційній роботі.

Інтенсифікація - це оптимізація співвідношення “витрати-ефект” на основі такої якісної зміни засобів виробництва, яка забезпечує максимальну реалізацію потенційної продуктивності виробничої системи за умов мінімального зростання затрат енергії непоновлюваних ресурсів та їх зниження в розрахунку на одиницю продукції. Якщо зі збільшенням виробничих витрат не досягається відповідного приросту ефекту, то такий процес не може трактуватися як інтенсифікація.

Відповідно, інтенсивним можна назвати тип саду, у якому досягається вища ефективність виробництва порівняно з найпоширенішим у конкретних умовах типом насаджень за рахунок ефективнішого використання поновлюваної енергії у системі земля (насадження) - затрати - продукція з одночасною мінімізацією витрат непоновлюваної енергії. Критерієм інтенсивності має виступати максимум ефекту та зниження матеріало- і енергомісткості одиниці продукції.

Сутність категорії “економічна ефективність” зводиться до співвідношення одержаного ефекту з обсягом витрат усього задіяного для його одержання капіталу (необоротні й оборотні засоби виробництва, земля та праця). Тобто йдеться про оцінку і аналіз зв'язку “ефект-витрати” чи “витрати-випуск”, а конкретніше визначається, яка величина ефекту припадає на одиницю витрат або всіх задіяних виробничих ресурсів. На основі цих теоретичних положень розроблено інструментарій формування належної інформаційної бази для економічної та енергетичної оцінки та доповнено методику економічної оцінки насаджень. Зокрема унормовано відповідно до діючих з 2000 року Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та нового плану рахунків порядок калькулювання собівартості продукції та визначення показників фінансової діяльності. Цей інструментарій передбачає одержання вихідної інформації за матеріалами первинного бухгалтерського обліку або за нормативним методом. Результати такої оцінки ефективності виробництва в садівництві є надто важливими для оперативного прийняття управлінських рішень.

Опрацьовано методику енергетичної оцінки, яка дозволяє визначити ступінь ефективності використання енергії, акумульованої в засобах виробництва. Для цього було використано дані про енергомісткість різних засобів виробництва. На окремі види садівницької продукції енергетичні показники було розраховано через їх калорійність.

У другому розділі - “Формування балансової вартості різних типів насаджень яблуні та собівартості виробництва яблук” - наводяться результати досліджень обсягів і структури капітальних вкладень на створення різних типів насаджень яблуні, а також формування виробничої собівартості яблук у роки продуктивного використання насаджень. Розглядаються тенденції формування нових конструкцій яблуневих садів.

На відміну від основних засобів виробництва, які сільське господарство одержує з промисловості, плодові і ягідні насадження створюються безпосередньо в аграрних підприємствах, що дає можливість формувати насадження, які найбільшою мірою відповідають конкретним природно-економічним умовам виробництва. Це вимагає ретельного обґрунтування обсягів і структури капітальних вкладень як на створення насаджень, так і на формування інших елементів виробничої інфраструктури садівництва.

Нами досліджувалися 10 інтенсивних типів насаджень яблуні на середньо- та слабкорослих підщепах у дослідах Мліївського інституту садівництва ім. Л.П. Симиренка та у фермерському господарстві “Яблуневий сад” (с. Шевченкове Звенигородського району Черкаської області, фермер М.С. Олійник).

Встановлено, що зростання щільності насаджень прямо корелюється зі збільшенням витрат на їх створення, зокрема обсяги питомих капітальних вкладень зросли з 14,6 тис. грн./га на контролі до 123,7 тис. грн./га у 10-му типі насаджень, створеному за голландською технологією. Таке збільшення капітальних вкладень окрім чинника щільності насаджень зумовлене потребою встановлення опор або шпалери (табл. 1).

Таблиця 1. Обсяги капітальних вкладень на створення 1 га насаджень яблуні залежно від їх типу, тис. грн.

* - 1 - схема садіння 5 х 3 м, кількість дерев на 1 га - 667, підщепа - 54-118, крона дерев - розріджено-ярусна, чорний пар, без зрошення; 2 - схема 4 х 3 м, кількість - 833, підщепа - ММ.106, крона округла, підкронове дощування, у міжряддях - задерніння, у пристовбурних смугах - гербіцидний пар; 6 - схема 3,75 х 1 м, 2667 дерев на 1 га, підщепа - М.9, крона - стрімке веретено, дерев'яні опори біля кожного дерева, чорний пар, автоматизована система краплинного зрошення з фертигацією; 7 - схема 3,75 х 1 м, 2667 дер. /га, підщепа - М.9, крона - стрімке веретено, дерев'яні опори, у міжряддях - чорний пар, пристовбурні смуги замульчовано перегноєм; 10 - 3,5 х 0,7 м, щільність - 4082 дер. /га, підщепа - М.9, крона - “французька вісь”, однодротова шпалера з бамбуковими опорами, краплинне зрошення з фертигацією, у міжряддях - задерніння, у пристовбурних смугах - гербіцидний пар

Найбільша частка у структурі питомих капітальних вкладень припадає на матеріальні затрати: від 60,2 до 78,8%. З них на садивний матеріал - від 16,7 до 56,1%, опори (шпалера) - від 2,8% до 24%. Кореляція зв'язку між затратами коштів на створення насаджень та кількістю дерев на одиниці площі становить 0,95. Рівняння регресії описується функцією У = 11,82 + 37,41х, тобто зі збільшенням насаджень на одну тисячу дерев на гектарі капітальні вкладення зросли на 37,41 тис. грн. Коефіцієнт еластичності становить 1,19: зростання щільності дерев у саду на 1% збільшує вартість останнього на 19%.

Зі збільшенням щільності насаджень з 667 шт./га (1-й тип) до 4082 шт./га (10-й тип) затрати праці на створення саду зросли у 5,5 рази, затрати сукупної енергії - у 12 разів, непоновлюваної - удвічі (табл. 2).

Таблиця 2. Витрати праці, сукупної та непоновлюваної енергії на створення 1 га насаджень яблуні залежно від їх типу

Щільність зв'язку між кількістю дерев на 1 га та затратами праці на його створення складає 84%, а між затратами енергії і щільністю насаджень - відповідно 78% (сукупної) та 71% (непоновлюваної). Тобто вплив технологічних чинників на величину затрат праці та енергії на створення насаджень порівняно невеликий - 16 та 22-29%.

У типах насаджень, що досліджувалися, суттєво відрізняються також виробничі витрати (табл.3).

Таблиця 3. Обсяги виробничих витрат на 1 га насаджень яблуні залежно від їх типу (пересічно за 1999-2002 рр.), тис. грн.

Така різниця пояснюється збільшенням щільності насаджень та відмінностями в технологічних операціях по догляду за деревами, зокрема це стосується захисту рослин від хвороб і шкідників, нормування врожаю, зрошення тощо. Проте найвагомішою статтею затрат, яка також зумовлена щільністю дерев, є амортизаційні відрахування з балансової вартості 1 га насаджень (від 30,5 до 59,5%). Нами обґрунтовується доцільність застосування норм амортизації, встановлених у 1991 році, оскільки механізм амортизаційних відрахувань, викладений у Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств” (1997) зі змінами і доповненнями, прийнятими у 1997 та 2002 рр., не відповідає власне теоретичній суті створення амортизаційного фонду, тому що величина і строки формування цього фонду не відповідають нормативним показникам ротації та відтворення насаджень.

Залежність між величиною виробничих витрат та щільністю насаджень описується рівнянням У = 0,15 + 4,90х. Коефіцієнт еластичності становить 0,99. Затрати праці на виробництво плодів зі збільшенням щільності насаджень на 1 тис. дер./га зростають на 400 люд.-год./га (У = 0,34 + 0,40х) з 359 люд.-год./га у 1-му типі (контроль) до 1796 люд.-год./га у 10-му. Залежність величини затрат сукупної енергії на виробництво продукції від щільності саду можна описати рівнянням У = 50,8 + 21,1х, непоновлюваної енергії відповідно У = 6,8 + 4,6х. Коефіцієнт еластичності становить відповідно 0,46 та 0,56. В абсолютному значенні затрати сукупної енергії на виробництво зростають з 46,3 ГДж/га (1-й тип) до 153,0 ГДж/га (6-й тип), а затрати непоновлюваної - з 8,8 до 26,5 ГДж/га відповідно.

У третьому розділі - “Економічна та енергетична оцінка типів насаджень і сортів яблуні та основні чинники підвищення ефективності їх використання” - здійснено комплексну економіко-енергетичну оцінку типів плодових насаджень та помологічних сортів, обґрунтовано основні напрямки реалізації організаційно-економічних чинників підвищення економічної ефективності використання інтенсивних типів плодових насаджень.

У зв'язку з поширенням іноземних технологій особливе місце у дослідженнях відведено порівняльній економічній оцінці різних типів насаджень яблуні, зокрема створених за голландською та вітчизняною інтенсивною ресурсоощадною технологіями, які з 1996 року досліджуються у Мліївському інституті садівництва. Голландська технологія характеризується такими ознаками: високощільні насадження (2667 дер./га) за схемою садіння дерев 3,75 х 1,0 м, слабкоросла підщепа М.9, форма крони - стрімке веретено, високопродуктивні й скороплідні сорти (Фієста, Джонавелд, Голден Делішес Рейндерс, Айдаред). Біля кожного дерева встановлюється опора, у саду задіяна система краплинного зрошення з фертигацією. Однією з основних рис вітчизняної ресурсоощадної технології є мульчування пристовбурних смуг перегноєм та іншими матеріалами замість зрошення.

На підставі результатів досліджень встановлено ряд переваг інтенсивної ресурсоощадної технології порівняно з голландською (табл. 4).

Таблиця 4. Економічна оцінка насаджень яблуні в досліді Мліївського інституту садівництва ім. Л.П. Симиренка, садіння 1996 року (в середньому за 1999-2002 рр.)

* - з врахуванням капітальних вкладень на формування інших основних засобів виробництва у садівництві; х - у частині непоновлюваної енергії засобів виробництва

У досліді, в якому застосовували мульчування замість зрошення, продуктивність насаджень не знижувалася і водночас досягалась економія трудових і матеріальних ресурсів. У цьому досліді капітальні вкладення на 1 га були нижчими майже на 11 тис. грн. (не враховуючи вартості системи зрошення: від 20 до 50 тис. грн.), затрати праці на створення насаджень - відповідно на 3,8 тис. люд.-год./га, виробничі витрати - на 1,2 тис. грн./га порівняно з голландською технологією. Аналогічними були переваги ресурсоощадної технології й за енергетичними показниками: затрати сукупної енергії на створення саду були нижчими на 180 ГДж/га, а виробничі витрати енергії - на 45,4 ГДж/га.

Серйозним недоліком опорно-карликових насаджень голландського типу є велика капітало- та трудомісткість їх створення, що значною мірою обумовлюється необхідністю встановлення капітальних дерев'яних опор біля кожного дерева. Як свідчать дослідження, значним резервом економії коштів і праці є заміна таких опор однодротовою шпалерою з бамбуковими опорами біля кожного дерева. Завдяки цьому досягається економія коштів у обсязі 17-19 тис. грн./га та праці - 1,5 тис. люд.-год./га, що підтверджується порівняльною економічною оцінкою трьох типів насаджень яблуні, створених у фермерському господарстві “Яблуневий сад” за голландською технологією (табл. 5) з насадженнями голландського типу за даними табл. 5.

Таблиця 5. Економічна оцінка різних типів насаджень яблуні, створених за голландською технологією у ФГ “Яблуневий сад” (1999 року садіння, підщепа М.9, краплинне зрошення, пересічно за 2001-2002 рр.)

* Типи насаджень: І - “французька вісь”, схема садіння дерев - 3,5 х 1,25; ІІ - “французька вісь”, 3,5 х 1,0 м; ІІІ - “французька вісь”, 3,5 х 0,7 м

У цьому господарстві також зроблена економічна оцінка інтенсивних насаджень яблуні на середньорослій підщепі ММ.106 (сорти Айдаред, Росавка та Річаред), схема садіння дерев 4 х 3 м. У саду застосовується підкронове дощування. Встановлено, що за рівнем прибутковості (близько 40 тис. грн./га) цей варіант саду не поступається кращим типам на карликовій підщепі. Середньорічна врожайність насаджень за останні 6 років становила 460 ц /га, а виробничі витрати були майже втричі менші, ніж у насадженнях голландського типу. Собівартість 1 ц яблук в саду на підщепі ММ.106 становила 20,22 грн., трудомісткість - 5,9 люд.-год.; рівень рентабельності виробництва - 444%. За витратами непоновлюваної енергії на виробництво плодів цей тип насаджень є на 30% економнішим порівняно з голландською технологією і вдвічі переважає її за коефіцієнтом енергетичної ефективності (коефіцієнт 6,04). Саду на підщепі М.9 такі насадження поступаються лише пізнішим (на рік-два) початком плодоношення. Однак такі сади є значно економнішими за обсягом інвестицій в основний капітал та виробничі витрати.

Серед чинників інтенсифікації садівництва імперативне місце відводиться сортовому складу насаджень. Нашими дослідженнями встановлено, що ряд сортів селекції Мліївського інституту садівництва має значні переваги не лише над такими традиційними сортами як Айдаред, а й такими високопродуктивними як Фієста, Джонавелд, Голден Делішес Рейндерс. Виробництво яблук сортів з високими товарними і смаковими якостями, таких як Внучка та Мавка, є високоприбутковим (табл.6). Як бачимо, прибуток від реалізації яблук цих сортів вдвічі переважає пересічний прибуток від усіх сортів, що досліджувалися.

Для підвищення економічної ефективності використання інтенсивних типів плодових насаджень обґрунтовується ряд організаційно-економічних чинників. Передусім слід виправити правову неузгодженість щодо приватизації багаторічних насаджень і землі під ними, а також необґрунтованість грошової оцінки землі в садах. Грошова оцінка землі під багаторічними насадженнями має бути такою ж, як і ріллі (за умови однотипності ґрунтів), і практично використовуватися до часу, коли сформується ринкова ціна землі. Товарне садівництво слід зосереджувати у агропромислових підприємствах, в яких у єдиному технологічному ланцюгу поєднується виробництво, промислова переробка, зберігання та реалізація плодів і ягід. Виділення інвестицій та надання пільгових банківських кредитів на створення багаторічних насаджень і формування інших елементів виробничої інфраструктури варто здійснювати лише на основі науково обґрунтованих проектів та бізнес-планів. Ефективне функціонування підприємств має забезпечувати виробничий менеджмент шляхом оптимізації спеціалізованих організаційно-виробничих структур, концентрації виробництва та ефективних форм агропромислової інтеграції.

Основною умовою стабілізації виробництва садівницької продукції є планомірне відтворення плодоягідних насаджень. Лише в такий спосіб досягатиметься ефективне використання надбань науково-технічного прогресу в галузі. З цією метою доцільно створювати дорадчі (консалтингові) служби в науково-дослідних установах країни з садівництва.

Таблиця 6. Економічна та енергетична оцінка нових сортів яблуні вітчизняної та зарубіжної селекції (опорно-карликовий сад 1996 року садіння, схема 3,75 х 1,0 м, підщепа М.9, краплинне зрошення; середнє за 1999-2002 рр.)

* - в частині непоновлюваної енергії засобів виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИСНОВКИ

балансовий сорт яблуня собівартість

У дисертації наведено узагальнення теоретичної сутності інтенсифікації та її особливості у садівництві і доповнена методика економічної та енергетичної оцінки типів плодових насаджень. З цією метою опрацьовані методичні підходи та інструментарій формування належної інформаційної бази.

1. Враховуючи різноманітність поглядів на сутність категорії “інтенсифікація” автор пропонує наступне визначення. Інтенсифікація - це оптимізація співвідношення "витрати-ефект" на основі такої якісної зміни засобів виробництва, що забезпечує максимальну реалізацію потенційної продуктивності виробничої системи за умови мінімального зростання затрат енергії непоновлюваних ресурсів та їх зниження в розрахунку на одиницю продукції. Якщо ж збільшення витрат коштів і праці не забезпечує відповідний приріст ефекту, то такий процес не може трактуватися як інтенсифікація.

Інтенсивний тип саду - тип насаджень, в якому досягається вища ефективність виробництва порівняно з найпоширенішим у конкретних умовах типом за рахунок ефективнішого використання поновлюваної енергії у системі земля (насадження) - затрати - продукція з одночасною мінімізацією затрат непоновлюваної енергії. Критерієм інтенсивності виступає максимум ефекту та зниження матеріало- і енергомісткості одиниці продукції.

2. В умовах ринкової трансформації промислового садівництва першоплановою є проблема одержання прибутку. Тому значно зростає актуальність економічної та енергетичної оцінки типів насаджень, помологічних сортів та елементів технологій виробництва плодів, що зумовлено, по-перше, динамічністю цих складових інтенсивних технологій і поширенням зарубіжних технологій та сортів, і по-друге - обмеженістю виробничих ресурсів, зокрема енергетичних.

Економічна та енергетична оцінка типів плодових насаджень, помологічних сортів і елементів технологій у технологічних дослідах і виробничих умовах здійснена за такими основними показниками:

ефективність капітальних вкладень (інвестицій) у створення насаджень - капітальні вкладення і затрати праці на створення 1 га насаджень, тривалість (лаг) створення, час вступу у товарне плодоношення, коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень і строк їх окупності;

ефективність використання матеріальних ресурсів, коштів і праці (собівартість продукції, її трудомісткість, ресурсо- та енергомісткість, рівень рентабельності);

ефективність використання землі (обсяг валової - у натуральному і вартісному виразі - та товарної продукції, прибуток з одиниці площі плодоносних насаджень, норма прибутку);

ефективність використання енергоресурсів (сукупних та не поновлюваних) - енергомісткість продукції, енергетична ефективність її виробництва;

комплексний (інтегральний) показник економічної ефективності.

3. За комплексом показників економічної та енергетичної оцінки виділяються такі типи насаджень і помологічні сорти яблуні.

Інтенсивний ресурсоощадний тип на слабкорослій підщепі М.9 (опорно-карликовий сад), схема садіння дерев 3,75х1 м, крона - стрімке веретено, мульчування пристовбурних смуг перегноєм, сорти - Фієста, Джонавелд, Голден Делішес Рейндерс та Айдаред. Використання цього типу насаджень дозволяє одержати з 1 га саду 39,7 тис. грн. прибутку при рівні рентабельності 234,9%. Коефіцієнт енергетичної ефективності виробництва в частині непоновлюваної енергії - 2,87.

Тип шпалерно-карликовий сад з бамбуковими опорами біля кожного дерева, підщепа М.9, схема садіння дерев 3,5х1 м, форма крони - “французька вісь”, система краплинного зрошення, задерніння міжрядь, сорти - Голден Делішес Рейндерс, Голден Делішес Смуті, Делікатес. Виробництво плодів забезпечує прибуток з 1 га саду 50,0 тис. грн. при рівні рентабельності 312,5%. Коефіцієнт енергетичної ефективності виробництва - 2,96;

Сад на середньорослій підщепі ММ.106, схема садіння - 4х3 м, округла або веретеновидна крона, підкронове дощування, сорти - Росавка, Айдаред, Річаред. Виробництво яблук у насадженнях такого типу дозволяє одержувати 40,0 тис грн. прибутку з 1 га, рівень рентабельності виробництва - 444%, коефіцієнт енергетичної ефективності - 6,04.

Серед нових сортів вітчизняної і зарубіжної селекції за найвищими показниками економічної і енергетичної ефективності виділяються сорти Внучка і Мавка селекції Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка: відповідно рівень рентабельності 321,8 та 347,9 %, прибуток з 1 га - 65,9 та 71,8 тис. грн. та коефіцієнт енергетичної ефективності за непоновлюваною енергією - 3,18 та 3,30.

4. Високий рівень продуктивності насаджень та показників економічної ефективності досягається через використання оздоровленого підщепного та прищепного матеріалу; закладання саду кронованим садивним матеріалом типу кніп-баум; обов'язкове нормування врожаю (при біологічному врожаї понад 500 ц/га); застосування омолоджуючого (циклічного) обрізування дерев та щорічне пониження крони шляхом літніх операцій; впровадження інтегрованої системи захисту насаджень; використання високопродуктивних сортів, які швидко вступають у плодоношення, вітчизняної селекції: Внучка, Мавка, Росавка, Сапфір та ін.

5. Економія коштів, праці та енергії на етапах створення та продуктивного використання насаджень на слабкорослих підщепах досягається шляхом спорудження однодротової шпалери з бамбуковими опорами замість встановлення дерев'яних опор коло кожного дерева (17-19 тис. грн./га та 1,5 тис. люд-год./га), а також заміни зрошення саду мульчуванням пристовбурних смуг (11 тис. грн./га, не враховуючи вартості зрошувальної системи, та 3,8 тис. люд.-год./га). Використання мульчі у пристовбурних смугах знижує затрати сукупної енергії на створення 1 га саду на 180 ГДж та виробничі витрати - на 45,4 ГДж/га.

6. На основі даних економічної та енергетичної оцінки обґрунтовано модельні типи насаджень яблуні для садівницьких підприємств Центрального Лісостепу України з такими параметрами.

Капітальні вкладення на створення 1 га насаджень на слабкорослій підщепі типу М.9 із встановленням однодротової шпалери з бамбуковими опорами при схемі садіння дерев 3,5 х 1 м становлять 84,0 тис. грн., затрати праці - 7,1 тис. люд. год. Лаг створення такого саду - 3,6 року, вступ у товарне плодоношення - на 4-й рік. При пересічній врожайності 420 ц/га собівартість реалізації 1 ц плодів становить 49,13 грн., трудомісткість виробництва - 6,3 люд.-год./ц.

Створення 1 га саду на середньорослій підщепі ММ.106 при схемі садіння дерев 4 х 3 м коштує 30,0 тис. грн., затрати праці становлять 5,2 тис. люд.-год./га. У товарне плодоношення такі насадження вступають на 4-5-й рік, лаг створення - 2,7 року. Собівартість реалізації 1ц плодів при пересічній урожайності 460 ц/га складає 20,22 грн., трудомісткість - 5,9 люд.-год./ц.

7. Головними напрямками реалізації організаційно-економічних чинників підвищення економічної ефективності продуктивного використання інтенсивних типів плодових насаджень є:

удосконалення механізму приватизації багаторічних насаджень і землі під ними, встановлення грошової оцінки землі під багаторічними насадженнями на рівні ціни ріллі за умови однотипності ґрунту;

зосередження товарного виробництва в агропромислових підприємствах, у яких в єдиному технологічному циклі поєднуються виробництво, промислова переробка, зберігання та реалізація продукції;

виділення державних інвестицій та надання пільгових банківських кредитів на створення багаторічних насаджень і формування виробничої інфраструктури галузі лише за наявності науково-обґрунтованих проектів та бізнес-планів;

забезпечення оптимізації параметрів виробництва спеціалізованих організаційно-виробничих структур, розвиток ринкової інфраструктури на макро- і мікрорівні, організація маркетингової служби;

планомірне відтворення плодоягідних насаджень, яке є основою стабілізації виробництва садівницької продукції, має здійснюватися шляхом всебічного використання досягнень науково-технічного прогресу в галузі через дорадчі (консалтингові) служби науково-дослідних установ країни з садівництва.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Костюк Л.А. Нова система амортизації основних виробничих фондів та особливості її застосування у садівництві //Агроінком. - 1999. - №8-9. - С. 35-37 (0,14 друк. арк.).

Хоменко І.І., Панасенко Г.В., Костюк Л.А., Крецький В.Г., Хоменко Іг.І. Економічна ефективність інтенсивних технологій виробництва яблук Вісник аграрної науки. - 2001. - №7. - С. 60-63 (0,18 друк. арк.), ( у т.ч. автора економічна оцінка інтенсивних технологій виробництва яблук).

Костюк Л.А. Інтенсифікація: її особливості у плодівництві та перспективи розвитку //Збірник наукових праць Луганського Національного аграрного університету /За ред. В.Г.Ткаченко. - Луганськ: "Элтон-2". - 2002. №14 (26). - С. 426-430 (0,23 друк. арк.).

Костюк Л.А. Економічна та енергетична оцінка нових сортів яблуні вітчизняної й зарубіжної селекції у насадженнях інтенсивного типу Економіка АПК. - 2003. - №7. - С. 69-72 (0,18 друк. арк.).

Костюк Л.А. Економічна ефективність виробництва яблук за новою технологією у фермерському господарстві //Агроінком. - 2004. - №3-4. - С. 43-46 (0,18 друк. арк.).

Хоменко І., Панасенко Г., Костюк Л., Крецький В., Хоменко Іг. Стан і перспективи розвитку садівництва Черкаської області //Проблеми АПК Черкаської області, резерви стабілізації та розвитку. Міжвідомчий тематичний збірник наукових праць. К.: Аграрна наука. - 2000. - Вип. 1. - С. 182-187 (0,27 друк. арк.), (в т.ч. автора - опис інноваційного проекту "Розробка та впровадження нової технології виробництва плодів зерняткових культур).

Костюк Л.А., Хоменко Іг.І. Економічна та енергетична оцінка інтенсивних типів насаджень яблуні //Сучасні проблеми садівництва. Збірник наукових праць Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка. - Мліїв. - 1999. - С. 11-16 (0,27 друк. арк.), (в т.ч. автора - опис методики та результатів економічної і енергетичної оцінки створення інтенсивних типів насаджень яблуні).

Костюк Л.А. Економічна та енергетична оцінка нових технологій виробництва плодів //Збірник наукових праць. - Мліїв-Умань. - 2000. - С. 251-256 (0,27 друк. арк.).

Костюк Л.А. Енергетична ефективність елементів технологій виробництва плодів яблуні в умовах Центрального Лісостепу України Садівництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - К. - 2001. - Вип. 52. - С. 293-299 (0,32 друк. арк.).

Методика економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, помологічних сортів і результатів технологічних досліджень у садівництві /За ред. О.М.Шестопаля. - К. - 2002. - 136 с. (у т.ч. автора - розділ 2, п.3.2 та розділ 7 обсягом 1,7 друк. арк.).

Хоменко І.І., Литвин Н.І., Хоменко Іг.І., Костюк Л.А. Утримання грунту в пристовбурних смугах яблуневого саду на підщепі М.9 //Зб. наук. праць - Мліїв-Умань, 2000. - С.80-85 0,27 друк. арк.), ( у т.ч. автора - економічна оцінка системи утримання грунту).

Хоменко І.І., Литвин Н.І., Хоменко Іг.І., Костюк Л.А. Ефективність різної висоти розміщення місця щеплення яблуні над рівнем грунту //Зб. наук. праць - Мліїв-Умань, 2000. - С.86-89 (0,18 друк. арк.), (у т.ч. автора - визначення показників економічної ефективності).

Костюк Л.А. До економічної та енергетичної оцінки інтенсивних технологій у садівництві // Вчимося господарювати. Матер. наук.-практ. семінару молодих вчених та спеціалістів 22-23 листопада 1999 року. - Київ-Чабани, 1999. - С.277 (0,05 друк. арк.).

Костюк Л.А., Хоменко Иг.И. Интенсивные ...