Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВАНТУХ Володимир Петрович

УДК 334.75:636

ЕФЕКТИВНІСТЬ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ М'ЯСНОГО СКОТАРСТВА У ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВАХ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Спеціальність 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Житомир-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економіки АПК Львівського державного аграрного університету Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Черевко Георгій Владиславович,

Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри економіки АПК

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Топіха Іван Наумович,

Миколаївський державний аграрний університет,

завідувач кафедри економіки сільського господарства

кандидат економічних наук, доцент

Микитюк Валерій Мар'янович,

Державний агроекологічний університет

(м. Житомир), завідувач кафедри аналізу і статистики

Провідна установа: Тернопільська академія народного

господарства, кафедра економіки, організації

і планування в АПК (м. Тернопіль)

Захист дисертації відбудеться 17 лютого 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.083.02 у Державному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Старий бульвар, 7, ауд 55.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Старий бульвар 7.

Автореферат розісланий 15 січня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент В. П. Якобчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виникнення і розвиток фермерства як організаційної форми господарювання в сільському господарстві України після проголошення її незалежності було швидше політичним, ніж економічним кроком. Для розвитку фермерства на той час не було жодної економічної програми і відповідних розрахунків. Фермери були кинуті напризволяще в хаотичному процесі становлення ринкової економіки в Україні. Потрібного економічного обґрунтування розвитку фермерства в державі немає і сьогодні, тому зараз дуже сповільнились темпи становлення фермерських господарств. В ряді регіонів спостерігається тенденція до зменшення кількості таких господарств за відсутності процесу концентрації, якого слід було б очікувати. Низький рівень ефективності господарювання у фермерських господарствах спонукує фермерів згортати деякі галузі сільського господарства, які здавна були традиційними навіть для просто сільського населення - свинарство, вівчарство і козівництво, особливо - молочне і м'ясне скотарство. Остання галузь у фермерських господарствах по досліджуваному регіону має високий потенціал для розвитку, а практика засвідчує навіть дещо вищу ефективність цієї галузі у фермерських господарствах порівняно з іншими формами організації виробництва. Однак ціла низка чинників негативно впливають на розкриття можливостей використання цього потенціалу. Такий стан справ засвідчує високу актуальність теми дисертації як саме для Львівської області, так і для фермерства України в цілому, оскільки проблеми розвитку м'ясного скотарства у фермерських господарствах є в загальному подібні для всіх регіонів нашої країни.

Тому дослідження можливостей дальшого розвитку фермерських господарств і особливо м'ясного скотарства в них, а також розробка відповідного механізму реалізації цих можливостей є невідкладними завданнями, які вимагають негайного вирішення. З цією метою опрацьовано роботи вчених-економістів, які займаються дослідженою проблемою, таких як: М. Бакетт, П. Гайдуцький, І. Вороний, М. Дем'яненко, С. Дем'яненко, О. Крисальний, В. Липчук, І. Лукінов, М. Лобас, В. Мессель-Веселяк, В. Микитюк, О. Онищенко, П. Саблук, В. Трегобчук, Р. Тринько, В. Топіха, О. Чаянов, Г. Черевко, О. Шпичак, В. Юрчишин, І. Яців. Ними досліджено значний фактичний матеріал, на основі чого зроблено відповідні висновки та обґрунтовано низку рекомендацій щодо розвитку фермерства в країні. Але практично жодна з праць цих вчених не може претендувати на закінченість і остаточність вирішення цілого комплексу важливих питань, пов'язаних з досліджуваним явищем, особливо стосовно проблеми розвитку м'ясного скотарства у фермерських господарствах. Вкрай незадовільні параметри розвитку галузі в цих підприємствах надалі залишають дослідження проблеми ефективності м'ясного скотарства у фермерських господарствах гостро актуальним, що й обумовило вибір теми даної дисертації.

Зв'язок роботи з науковими темами. Тема та зміст дисертаційного дослідження є частиною держбюджетної наукової теми “Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах розвитку нових форм господарювання та ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0193U023616), що виконувалась на кафедрі економіки АПК Львівського державного аграрного університету, а також держбюджетної наукової теми ”Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332), яка виконується економічним факультетом в ЛДАУ з 2000 року.

Мета і задачі дослідження. Метою проведених досліджень є розробка шляхів та рекомендацій щодо подальшого розвитку м'ясного скотарства у фермерських господарствах Львівської області. Для досягнення цієї мети в ході досліджнення вирішено ряд завдань, головними з яких є:

дослідити економічні передумови виникнення і розвитку фермерства в Україні;

дати визначення сутності фермерства і фермерського господарства як організаційної форми господарювання та встановити його особливості в тваринництві, зокрема - у м'ясному скотарстві ;

розробити методологічні і методичні підходи щодо дослідження ефективності м'ясного скотарства у фермерських господарствах;

розробити основи системного аналізу економічної ефективності м'ясного скотарства у фермерських господарствах;

дати економічну оцінку стану і ефективності м'ясного скотарства у фермерських господарствах;

виявити чинники, що формують рівень ефективності м'ясного скотарства у фермерських господарствах, систематизувати їх вплив та встановити тісноту зв'язку;

обґрунтувати основні шляхи дальшого розвитку м'ясного скотарства у фермерських господарствах та умови підвищення його ефективності.

Предметом дослідження є методологічні основи і засади дальшого розвитку м'ясного скотарства у фермерських господарствах та підвищення його ефективності.

Об'єктом дослідження є процеси господарської діяльності фермерських господарств у галузі м'ясного скотарства.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою проведених досліджень є положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з питань розвитку фермерства.

Головною засадою використаної в ході проведення досліджень методології було застосування діалектичного підходу до явищ, що вивчалися. Такий підхід здійснено в ході аналізу досвіду розвитку фермерських господарств в Україні і за кордоном, диверсифікації форм їх взаємовідносин з іншими організаційно-правовими формами у аграрному секторі економіки. Дослідження проблеми ефективності м'ясного скотарства у фермерських господарствах здійснюється з врахуванням конкретних економічних умов і реального стану економічної, політичної і соціальної ситуації в країні, в органічній єдності історичних аспектів явища з логікою проходження цього процесу. За допомогою

гою методу наукової абстракції разом з методом синтезу і аналізу в ході дослідження обґрунтовано визначення фермерського господарства, здійснено систематизацію чинників, що впливають на ефективність м'ясного скотарства у фермерських господарствах. Застосування експериментального методу в даному дослідженні має досить обмежений характер і зводиться практично лише до апробації розроблених дисертантом раціонів годівлі різних груп м'ясного поголів'я худоби в окремих господарствах. Згадані оптимальні раціони годівлі розроблені на основі застосування економічно-математичних методів і розв'язання моделей задачі оптимізації кормових раціонів. Елементи економічно-математичних методів використано також в ході встановлення тісноти і форми зв'язків між чинниками та рівнем ефективності м'ясного скотарства у фермерських господарствах. Широке застосування монографічного методу, а також методу порівнянь дало можливість вивчити економічні передумови виникнення і проблеми розвитку фермерства в Україні та за кордоном, порівняти їх окремі аспекти, на основі чого зробити відповідні висновки і рекомендації виробництву.

Наукова новизна одержаних результатів проведеного дисертаційного дослідження визначається сукупністю теоретичних, методичних і прикладних положень, висновків і пропозицій щодо розвитку галузі м'ясного скотарства у фермерських господарствах та підвищення її ефективності і полягає в наступному:

уточнено розуміння суті і місця фермерського господарства як організаційної форми господарювання в аграрному секторі економіки, згідно з яким його можна визначити як сімейно-трудове об'єднання осіб, що спільно ведуть сільськогосподарське виробництво товарного характеру, господарюючи самостійно як господарська виробнича одиниця, забезпечуючи свій особистий добробут і розвиток господарства в умовах певної самостійності і гарантії права власності на засоби виробництва і вироблену продукцію на основі наступних принципів: добровільність створення, вибору партнерів і форми власності; свобода вибору варіантів розпорядження землею, повна економічна відповідальність за результати господарської діяльності;

розроблено систему показників ефективності м'ясного скотарства у фермерських господарствах, яка, на відміну від прийнятих традиційних, є більш комплексною, оскільки охоплює економічну, соціальну, екологічну, енергетичну і технологічну ефективність;

розроблено основи системного аналізу ефективності м'ясного скотарства у фермерських господарствах, які ґрунтуються на послідовній діагностиці рівня кожного показника з вивченням і розрахунками сили впливу відповідних чинників на його рівень та тісноти зв'язку між ними;

обґрунтовано і сформовано структурно-логічну схему багаторівневої класифікації чинників рівня ефективності м'ясного скотарства у фермерських господарствах як елемент комплексної системи управління галуззю на мікро - і макрорівнях;

обґрунтовано методичні підходи до розробки і вирішення моделі задачі оптимізації фермерського господарства скотовідгодівельного напряму та відповідних раціонів годівлі різних груп тварин;

розроблено рекомендації щодо організації і функціонування фермерських кооперативів з виробництва яловичини.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження спрямовані на вирішення проблеми дальшого розвитку і підвищення ефективності м'ясного скотарства у фермерських господарствах. Вони можуть бути використані:

на рівні обласних управлінь агропромислового комплексу та на рівні Міністерства аграрної політики України - для розробки програми державної підтримки фермерства в країні;

на рівні асоціацій фермерів та на рівні фермерських господарств - для розвитку системи інтеграційних зв'язків, зокрема - кооперації у виробництві яловичини;

на рівні фермерських господарств - для вибору оптимального виробничого напрямку і спеціалізації стосовно своїх можливостей і конкретних умов регіону, в якому знаходиться господарство; для оптимізації годівлі тварин з метою підвищення ефективності галузі; для вдосконалення технології ведення галузі.

Рекомендації щодо підвищення ефективності м'ясного скотарства у фермерських господарствах та розвитку системи фермерської кооперації в структурі м'ясопродуктового підкомплексу АПК прийняті до провадження асоціацією фермерів та приватних землевласників Львівської області (довідка №1 від 13.01.2003р.), управлінням сільського господарства і продовольства Городоцького району (довідка №151 від 16.01.2003р.), селянським фермерським господарством „Нива” Самбірського району (довідка №83 від 20.01.2003р.).

Особистий внесок здобувача. Особисто автором здійснено аналіз існуючого стану галузі у фермерських господарствах досліджуваного регіону, вивчено і узагальнено теоретичні джерела, критично опрацьовано відповідну наукову літературу, на базі чого розроблено власну методику дослідження та основи системного аналізу поставленої проблеми, з використанням яких проведено економічну оцінку стану і ефективності м'ясного скотарства у фермерських господарствах регіону, в рамках якої досліджено динаміку параметрів розвитку галузі і ефективність виробництва яловичини та визначено чинники, що формують її у фермерських господарствах досліджуваного регіону, вивчено і обґрунтовано основні шляхи подальшого розвитку м'ясного скотарства у фермерських господарствах, серед яких головними є формування системи державної підтримки розвитку фермерства та розвиток інтегративних процесів у цьому секторі економіки, розглянуто основні економічні аспекти вдосконалення технологічних процесів та його ефективність у фермерських господарствах, математично розраховано оптимальні моделі фермерських господарств скотарського м'ясного напрямку та оптимальні раціони годівлі молодняку на відгодівлі для забезпечення високої ефективності галузі і виходячи з можливостей асортименту і виробництва кормів у фермерських господарствах. Наукові і практичні результати дослідження отримані автором і є його внеском у формування та розвиток системи фермерських господарств, що займаються відгодівлею великої рогатої худоби на м'ясо.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження, викладені в дисертаційній роботі, доповідались на науково-практичних конференціях викладачів і аспірантів Львівського державного аграрного університету, семінарах, відомчих нарадах, а також на міжнародних науково-практичних конференціях: „Реструктуризація аграрних підприємств і земельна реформа: стан, проблеми перспективи” (м. Київ, 2000 р.); „Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: стан і перспективи вирішення” (м. Київ, 2000 р.); „Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (м. Харків, ХДТСУ, 2001); „Ринкова трансформація економіки АПК” (м. Харків, ХДТСУ, 2002); „Еколого-економічні проблеми розвитку АПК” (м. Львів, ЛДАУ, 2002).

Результати досліджень автора передані та прийняті до впровадження управлінням сільського господарства і продовольства Львівської облдержадміністрації, управлінням сільського господарства і продовольства Городоцької райдержадміністрації, Львівською обласною асоціацією фермерів.

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 6 наукових статей у фахових виданнях загальним обсягом 1,1 др. арк.

Структура та обсяг роботи.

Дисертаційна робота складається з чотирьох розділів, вступу, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 166 сторінках, має 20 таблиць та 7 рисунків. Список використаних джерел включає 186 найменувань і розміщується на 16 сторінках. Додатки займають 10 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми, мету і задачі дослідження, наукову новизна, практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - „ Загальна характеристика проблеми та розвиток наукової думки” - розглядаються економічні передумови виникнення і проблеми розвитку фермерства в Україні, суть фермерства та його особливості в тваринництві.

Вирішення питання виходу України з економічної кризи значною мірою залежить від рівня розвитку сільськогосподарського виробництва і всього агропромислового комплексу. Безперечно, фундаментом докорінних перетворень на селі повинно стати широке впровадження ринкових відносин.

Аналізуючи різні форми господарювання в минулому і сучасні, ще раз переконуємось, що курс України на багатоукладну економіку є правильним.

В даний час в країні сільськогосподарське виробництво організаційно розвивається в двох напрямках:

вдосконалення внутрігосподарської структури в умовах орендних відносин шляхом “купівлі-продажу” виробленої продукції, робіт і послуг, що діють в межах сільгосппідприємств;

організації трудових формувань на основі передачі їм землі в безстрокове володіння з правом її успадкування. В цьому випадку приватна власність є основою створення сімейних ферм і фермерських господарств.

Суть переваг фермерських господарств полягає, перш за все, в тому, що такі господарства більшою мірою, ніж крупні колективні, відповідають закономірностям сільськогосподарської праці. Це можна пояснити тим, що природні, біологічні процеси утруднюють розподіл робіт (по догляду за посівами, за тваринами) на окремі операції. Це положення робить неможливим та й недоцільним в більшості випадків застосування поточних технологій, тому не завжди виправдовують себе великі масштаби виробництва. Саме тому не виправдав себе так званий метод іпатівців, який забезпечував високі темпи проведення робіт, але не приводив до помітного підвищення урожайності сільськогосподарських культур.

Фермер, як ніхто інший із зайнятих в аграрній сфері, має прямі звязки з ринковими контрагентами, відчуває конюнктуру ринку. Виходячи з цього, він може розвивати далі виробництво, згорнути його або переорієнтувати профіль діяльності. Ця нова форма господарювання виявляє більшу активність і, на відміну від існуючої неповороткої громадської системи, може швидко реагувати на зміну економічної ситуації. За всіх умов, фермер, працюючи на ринок, був і буде альтернативою традиційним формам виробництва, що склалися в країні. Виходячи з цього, можна сказати, що фермер є надійним партнером іншим формам господарювання.

Проведені дослідження дають можливість зробити наступні висновки:

- виникнення фермерства в Україні є цілком закономірним явищем, що обумовлюється потребами створення виробника сільськогосподарської продукції, який в найбільшій мірі відповідає умовам ринкових економічних взаємовідносин;

- для розвитку фермерства в Україні існують відповідні передумови, головними з яких є обєктивна необхідність визнання приватної власності на засоби виробництва та на продукти своєї праці створення можливостей для її реалізації; непристосованість традиційних організаційних форм сільськогосподарських підприємств до функціонування в нових умовах, а внаслідок цього - його неможливість; прийняття низки законодавчих актів, що юридично сприяють розвитку цієї форми організації виробництва як однієї з рівноправних серед інших організаційних форм господарювання в умовах багатоукладної економіки; наявність традицій організації і ведення селянського господарства до періоду колективізації, особливо в західних регіонах країни; виникнення надлишку робочої сили в сільській місцевості внаслідок трансформації колишніх колективних господарств і скорочення обсягів виробництва в аграрному секторі економіки.

Відзначені особливості фермерських господарств як нової форми ведення сільськогосподарського виробництва характерні, в принципі, для всієї сфери аграрного сектору економіки. Однак специфіка кожної галузі обумовлює певні відмінності між фермерськими господарствами в цих галузях, що зумовлюється неоднаковістю умов розвитку у кожній з них. Йдеться, головним чином, про специфіку тваринництва в порівнянні з рослинництвом.

Значення розвитку галузі мясного скотарства є надзвичайно високим, і , безперечно, важливу роль у ньому в умовах багатоукладності повинні відіграти фермерські господарства, хоча наведені особливості і умови накладають певну специфіку на розвиток галузі саме у цьому секторі аграрного виробництва. Переважне значення у розвитку мясного скотарства у фермерстві можуть мати крупніші за розмірами спеціалізовані господарства. Важливим напрямком вирішення цього питання в такому аспекті повинна стати фермерська кооперація у взаємодії з розвитком процесів спеціалізації і концентрації виробництва.

У другому розділі - „Теоретичні основи дослідження економічної ефективності м'ясного скотарства у фермерських господарствах” - розглядається методологія і методика дослідження ефективності м'ясного скотарства у фермерських господарствах, основи системного аналізу проблеми.

Теоретичною і методологічною основою проведених автором досліджень є діалектичний метод пізнання економічних процесів і явищ, принципи системності і послідовності у пізнанні обєктивних законів суспільного розвитку, фундаментальні теоретичні роботи та прикладні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем формування основ багатоукладної економіки в ринкових умовах, Концепція розвитку сільського господарства Львівщини на 1997-2005 рр., розроблена науковцями Львівського державного аграрного університету.

Головним принципом використаної в ході проведення досліджень методології було застосування діалектичних підходів до явищ, що вивчалися, згідно з якими всі сторони життя суспільства як єдиного організму повинні розглядатись у взаємодії, взаємозв'язку, в процесі розвитку, відмирання старих і виникнення нових форм зв'язку.

Для опрацювання великої кількості статистичного матеріалу в ході дослідження використано методи економічної статистики: прості і складні групування, порівняння, виробничі функції, одержані з результатів кореляційно регресійного аналізу. Для координації і взаємозв'язку складових досліджуваного явища, дотримання збалансованості кількісних пропорцій в роботі використовується балансовий метод досліджень.

Застосування наведених вище методології і методики дослідження в даній роботі дозволило провести належний системно-діагностичний комплексний аналіз проблем розвитку галузі м'ясного скотарства у фермерських господарствах Львівської області, на основі чого одержати можливість для обґрунтування комплексу рекомендацій і пропозицій щодо підвищення ефективності цього економічного процесу, виходячи з конкретних реальних і можливих соціально-економічних умов.

В даній методиці м'ясне скотарство у фермерських господарствах розглядається як комплексна підсистема двох складних систем - системи галузі м'ясного скотарства взагалі і системи організаційних форм ведення сільськогосподарського виробництва, які, в свою чергу, є складними підсистемами комплексної системи м'ясного підкомплексу АПК, що включає взаємодіючі і взаємопов'язані елементи. Сукупність цих елементів утворює єдине ціле - об'єкт, що здійснює функцію виробництва продукції. Кожний елемент системи має власний специфічний набір параметрів і бере участь в реалізації загальносистемної властивості - виробництві продукції.

Системний та комплексний підхід до проведення аналізу явища обумовлюють необхідність всестороннього його розглядання. Грунтуючись на загальному розумінні ефективності як економічної категорії, яка виражає виробничі відносини з приводу економії затрат живої і уречевленої праці на виробництво продукції, критерій цієї ефективності в кожному конкретному випадку може виражатись певним натуральним, вартісним або комбінованим показником. В ході проведеного дослідження аналізувались різні сторони і види цієї ефективності: економічна, соціальна, технологічна, енергетична, екологічна, кожна з яких характеризується відповідними показниками.

Дослідження такого складного і важливого явища в аграрному секторі економіки як розвиток м'ясного скотарства у фермерських господарствах практично неможливо провести на належному рівні без здійснення системного підходу, складовими частинами якого є системний аналіз, комплексний аналіз та математичне моделювання.

У розділі 3 - „Економічна оцінка стану і ефективності м'ясного скотарства у фермерських господарствах регіону” апробовано результати аналізу динаміки параметрів розвитку і ефективності виробництва яловичини та чинників, що її формують.

В Україні яловичина завжди мала найбільшу питому вагу в структурі виробництва м'яса. У 1985-1990 рр. питома вага яловичини в загальному виробництві м'яса в країні становила майже 80%. Така структура виробництва м'яса збереглась і на сьогодні, хоча обсяги його виробництва значно зменшились. Тобто, скотарство в Україні, особливо в західних її областях, продовжує мати значний вплив на реалізацію проблеми забезпечення населення м'ясом.

Протягом 1990-2002 рр. в Україні склалися негативні тенденції у споживанні населенням м'яса і м'ясних продуктів, рівень якого значно знизився. Як видно з результатів, представлених у табл.1. виробництво м'яса і м'ясопродуктів в Україні скоротилось на 60%, а їх споживання - майже на 52%. У Львівській області виробництво м'яса на душу населення за цей же період знизилось майже на 59%, а його середньорічне споживання в такому ж розрахунку - на 46%.

При цьому фонд споживання м'яса і м'ясопродуктів населенням Львівщини в 2002 р. складав лише 60,3 % рівня 1990 р. В результаті різних темпів динаміки змін тенденцій вказаного явища по інших областях, Львівська область за рівнем споживання м'яса і м'ясопродуктів з 20 місця в1990 р. пересунулася на 15 місце серед областей України. Якщо порівняти досягнутий рівень споживання м'яса і м'ясопродуктів з фізіологічними нормами (45,4 кг на душу населення в рік), можна зробити висновок, що ці норми по даному виду продуктів харчування забезпечуються лише на 64,3 %, що становить певну загрозу здоров'ю нації і наслідки чого вже дають про себе знати через збільшення кількості характерних захворювань та зниження народжуваності, підвищення рівня смертності та зменшення кількості населення в цілому.

Таблиця 1

Динаміка споживання м'яса i м'ясопродуктів населенням Львівської області

			Рік			2002р.
Показник	1990	1999	2000	2001	2002	в % до 1990р.
Виробництво м'яса на душу населення в Україні, кг	84	34,1	33,8	31,2	34,2	40,7
Споживання м'яса на душу населення в Україні, кг в рік	68,2	33,1	32,8	31,1	32,6	47,8
Виробництво м'яса на душу населення у Львівській області, кг	65,6	25,8	25,7	27,8	29,4	44,8
Фонд споживання м'яса і м'ясопродуктів насе- ленням Львівської області, тис.тонн	165,9	85,7	85,4	81,9	84,9	60,3
Споживання м'яса і м'ясопродуктів населенням Львівської області, кг на душу населення в % до попереднього року	60,1 93,8	31,9 101,0	32,1 100,0	31,0 98,7	32,4 104,5	53,9 х
Місце Львівщини за рівнем споживання м'яса і м'ясопродуктів на душу населення серед областей України	20	18	18	17	15	х

Якщо в 1990 р. у Львівській області по всіх категоріях господарств нараховувалось 1095,4 тис. гол. великої рогатої худоби, в т.ч. 404,7 тис. гол. корів, то в 2002 р. це поголів'я зменшилось до 536,9 тис. гол. і 321,2 тис. гол. відповідно.

В господарствах приватного сектору за 1990-2002 рр. поголів'я великої рогатої худоби з 399,6 тис. гол. збільшилось до 467,3 тис. гол, при цьому поголів'я м'ясного стада з 180,1 тис.гол. зменшилось до 168,0 тис. гол., або на

7%. Питома вага м'ясного стада в структурі поголів'я великої рогатої худоби в господарствах цього сектору за цей же період з 45% зменшилась до 35,9 % (табл.2).

Таким чином, як свідчать результати розрахунків, за 1990-2002 рр. у Львівській області мало місце значне зменшення поголів'я великої рогатої худоби, особливо відгодівельного її стада, причому це зменшення відбулося головним чином в господарствах суспільного сектору, хоча й в господарствах приватного сектору теж мало місце зменшення відгодівельного поголів'я майже на 7%. Питома вага суспільного сектору в поголів'ї великої рогатої худоби по регіону з 63,5% зменшилась за досліджуваний період до 12,8%, в тому числі у відгодівельному поголів'ї з 73,4 % до 21,8%. Відповідно зросла питома вага господарств приватного сектору як в цілому у поголів'ї великої рогатої худоби, так і у відгодівельному поголів'ї зокрема.

Таблиця 2

Динаміка поголів'я великої рогатої худоби в господарствах Львівської області (тис. гол.).

		Рік		2002р. в %
Показник	1990	1995	2002	до 1990 р. (+,- пунктів)
Всі категорії господарств
Поголів'я в.р.х.	1095,4	777,1	536,0	48,9
в т.ч. корів	404,7	390,6	321,2	79,4
в %	36,9	50,7	59,9	+23
м'ясне стадо	690,7	380,5	214,8	31,1
в %	63,1	49,3	40,4	-23
Господарства суспільного сектору
Поголів'я в.р.х.	695,8	397,0	68,7	9,9
в % до всіх господарств	63,5	51,5	12,8	-50,7
м'ясне стадо	510,6	277,1	46,9	9,2
в % до в.р.х.	73,4	69,8	68,1	-7,3
в % до всіх господарств	73,4	72,8	21,8	-52,1
Господарства приватного сектору
Поголів'я в.р.х.	399,6	374,1	467,3	67,7
в % до всіх господарств	36,5	48,5	87,2	+50,7
м'ясне стадо	180,1	103,4	168,0	93,3
в % до в.р.х.	45,0	27,6	35,9	-9,1
в % до всіх господарств	26,1	27,2	78,2	+52,1

Категорія господарств приватного сектору включає в себе і господарства відносно нового для нас типу - фермерські, кількість яких в області з 36 в 1991 р. зросла до 1180 на початок 2003 року.

Питома вага фермерських господарств, які займаються м'ясним скотарством, у загальній кількості фермерських господарств зменшилась з 70,3% до 20%. Однак, при цьому поголів'я великої рогатої худоби у фермерських господарствах збільшилось в 5,7 раза, а безпосередньо відгодівельне поголів'я - в 6,2 раза.

Результати проведених розрахунків, наведені в таблиці 3, засвідчують, що в структурі м'яса, виробленого фермерськими господарствами Львівської області, за досліджуваний період різко збільшилась питома вага яловичини. При цьому питома вага яловичини, що виробляється фермерськими господарствами в загальному обсязі по регіону, зокрема в господарствах при- ватного сектору, за досліджуваний період в цілому підвищилась, що додатково ілюструється діаграмою на рис.1.



Рис.1. Місце фермерських господарств у виробництві яловичини по Львівській області

Таким чином, за досліджений період виробництво як всієї сільськогосподарської продукції, так і зокрема продукції тваринництва змістилось з суспільного сектора в приватний, причому по продукції тваринництва це відбулось навіть в більшій мірі, ніж в цілому сільськогосподарської продукції, зокрема продукції рослинництва. Такі результати в певній мірі є наслідком вимушених структурних зрушень, оскільки в складній ситуації зменшення виробництва продукції традиційними колективними господарствами з одного боку і низької купівельної спроможності населення - з другого боку, останнє силою обставин змушене виробляти сільськогосподарську продукцію, в першу чергу - для задоволення своїх власних потреб.

Для проведення аналізу ефективності виробництва приросту великої рогатої худоби у фермерських господарствах Львівської області довелось використати дані, одержані особисто автором в ході проведених ним особисто спостережень і досліджень щодо рівня ведення галузі в названих господарствах по окремих районах з тим, щоб по результатах проведених досліджень можна було апроксимувати їх на досліджуваний регіон, а точніше - на досліджуваний сектор економіки регіону (табл.3).

Таблиця 3

Показники ефективності виробництва яловичини в фермерських господарствах Львівської області

		Рік		2002 р.
Показник	1992 р.	2001 р.	2002 р.	в % до 1992 р.
Кормомісткість продукції, ц к.од.	9,27	7,98	8,03	86,6
Трудомісткість продукції, л-год.	66,4	59,4	62,4	94
Собівартість 1 ц приросту живої маси, грн.	466,24	547,75	580,62	124,5
Середньодобовий приріст живої маси однієї голови, г	334	410	290	86,8

Як видно з результатів проведених розрахунків, представлених в табл. 3, показники ефективності виробництва приросту живої маси великої рогатої худоби у фермерських господарствах Львівської області за досліджуваний період виявляють тенденцію до покращення, за винятком рівня собівартості одиниці продукції, який, все-таки, підвищився, що цілком зрозуміло в умовах жорсткого диспаритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію.

Постійне спілкування з фермерами, які вирощують велику рогату худобу на м'ясо, спостереження за їх господарствами, вивчення їх проблем, економічний аналіз та вивчення зарубіжного досвіду дали підстави для того, щоб виявити і систематизувати основні чинники, які формують рівень ефективності виробництва. У вигляді логічної схеми вони представлені на рис.2. Як видно зі схеми, одні фактори безпосередньо впливають на ефективність виробництва продукції, а дія інших має опосередкований характер. Одні з чинників мають внутрішній (керований) характер, інші - зовнішній (некерований), тобто такий, за якого управління дією цих чинників не залежить безпосередньо від самих фермерів. Для практичної сторони справи в плані вирішення проблеми підвищення ефективності виробництва продукції м'ясного скотарства однаковий інтерес представляють як одні, так і другі фактори. Різниця полягає лише в тому, що врахування дії чинників першої групи є справою самих фермерів, а врахування дії чинників другої групи є справою керівних органів і держави.

Крім того, в залежності від ступеня тісноти взаємодії чинників з відповідними показниками ефективності виробництва продукції, її класифіковано на чинники першого, другого, третього рівнів (і т.д.) що, в кінцевому підсумку, приводить до формування так званого дерева факторів, процес якого, в принципі, може бути безкінечним, як свідчить досвід складання аналогічних схем.

У четвертому розділі - „Шляхи подальшого розвитку м'ясного скотарства у фермерських господарствах” розглядаються можливості і напрями формування державної підтримки розвитку фермерства, економічні аспекти вдосконалення технології, розвиток інтеграційних процесів.

В Україні майже 98% м'яса великої рогатої худоби отримують як супутній продукт при виробництві молока, і такий вид виробництва вважається у нас галуззю м'ясного скотарства. Дослідження, проведені автором, та дані Племоб'єднання Львівської області показують, що в даному регіоні чисто м'ясного поголів'я не те що у фермерських господарствах, а взагалі практично немає. М'ясна продукція скотарства тут формується виключно шляхом використання молочно-м'ясних порід. Чисте породне м'ясне скотарство в 15 разів менш енергомістке, порівняно з молочним, при цьому навантаження тварин на одного працюючого може бути 100-150 тварин ( у молочному скотарстві -25-30 голів).

Розрахувати оптимальний кормовий раціон, враховуючи весь комплекс існуючих зоотехнічних і економічних вимог за допомогою традиційних методів підбору кормів майже неможливою. Тому для таких цілей доцільно використати економіко-математичне моделювання, яке дає можливість абстрагуватись від матеріальних об'єктів та реальних умов і автоматизувати процес розрахунку.

Така задача була складена, виходячи із найбільш ймовірних кормів, які можуть бути у фермерських господарствах при всій їх бідності, і вирішена на ПК з застосуванням пакету стандартних прикладних програм.

Результати проведених досліджень переконливо свідчать, що одним з найбільш перспективних шляхів розвитку фермерства взагалі і м'ясного скотарства в фермерських господарствах зокрема є вдосконалення системи економічних взаємовідносин в галузі шляхом поглиблення інтеграційних взаємозв'язків.

В зв'язку з цим пропонується перспектива розвитку вирощування та відгодівлі великої рогатої худоби на основі кооперації трьох типів фермерських (можна і інших) господарств : постачальників телят (репродукторні господарства), господарств по вирощуванню молодняка (включаючи стадію дорощування), відгодівельних підприємств. За допомогою елементів варіантного економіко-математичного моделювання сформовані взаємовигідні економічні відносини між інтегрованими підприємствами, що відповідають умовам ринкової трансформації і забезпечують паритетну участь господарств-учасників в плані одержання ними доходів.

В ході аналізу існуючої ситуації на ринку продукції м'ясного скотарства встановлено, що фактичні ціни не покривають витрат на виробництво продукції і вказують на загальну потребу в реформуванні цінової політики та прийнятті невідкладних заходів щодо встановленні цінового паритету між аграрним сектором і іншими галузями народного господарства. Тому при розробці перспективних параметрів враховувались два рівні інтенсивності ведення галузі (базовий і оптимальний) і три рівні цін - фактичні, підтримуючі і ціни відтворення. Підтримуючі ціни повинні забезпечити беззбитковий рівень діяльності господарств при мінімальній підтримці держави. Ціни відтворення враховують можливість надання підприємствам державних дотацій, на основі чого досягнутий рівень ефективності буде в стані забезпечити розширене відтворення виробництва.

Виходячи з умов ринкової економіки, передачу худоби від одного типу господарств до іншого запропоновано здійснювати через купівлю-продаж. Але кожний суб'єкт інтеграції отримуватиме кошти безпосередньо після завершення свого виробничого циклу.

Розраховані фінансово-економічні показники забезпечують паритетну ефективність функціонування господарств-учасників, що формує економічну мотивацію учасників кооперації до такої форми співробітництва.

Значне покращення економічних показників в кожному типі підприємства дозволить в цілому підняти економіку інтегрованого вирощування та відгодівлі худоби на достатньо високий рівень.

Таблиця 4

Ефективність міжгосподарської фермерської кооперації у виробництві яловичини (за цінами відтворення); (на одну голову, грн.)

Показник	Стадія виробничого (технологічного) процесу
	Репродукція і постачання телят	Вирощування молодняка	Відгодівля худоби
Базовий варіант
Початкова вартість	175,34	483,72	1359,32
Повна собівартість	1091,16	1091,16	1482,68
Виторг від реалізації	470,32	1404,00	1889,11
Прибуток	121,61	342,84	406,43
Рівень рентабельності, %	34,41	31,42	27,41
Оптимальний варіант
Початкова вартість	196,18	456,21	1361,73
Повна собівартість	315,52	1042,32	1464,52
Виторг від реалізації	427,56	1379,09	1894,35
Прибуток	112,04	336,77	429,83
Рівень рентабельності, %	35,51	32,31	29,35

Інтеграція та спеціалізація підприємств різних типів при вирощуванні і відгодівлі худоби на м'ясо дозволить знизити витрати праці на виробництво 1 ц приросту живої маси на 53-58%, а кормів - на 53% і довести їх до 12 люд.-год.і 9,2 ц к.од. з розрахунку на 1 ц.

ВИСНОВКИ

В ході вирішення поставленої проблеми і проведення відповідних досліджень одержано результати, які дозволяють зробити певні висновки, головними з яких є наступні:

1. Головними перевагами фермерської форми організації виробництва перед іншими є: її відповідність закономірностям сільськогосподарської праці; вища реактивність, мобільність і динамічність; справедливість у компенсації трудових затрат; фермерське господарство є консолідуючим фактором української сімї на селі; фермери є найбільш потенційними учасниками кооперації аграрного виробництва.

2. Специфікою галузі тваринництва, зокрема - мясного скотарства, є: порівняно більша капітало-, фондо- і енергомісткість продукції; стабільність і ритмічність виробничого процесу протягом року; особливості в калькуляції витрат на виробництво продукції; низький рівень оплатності продукції та окупності витрат; відсутність на сьогодні конкретної державної підтримки розвитку галузі; відсутність належної селекційно-племінної та переробної бази, наукових розробок перспективних напрямів розвитку галузі у фермерських господарствах.

3. Дослідження розвитку м'ясного скотарства у фермерських господарствах практично неможливо провести на належному рівні без здійснення системного підходу, складовими частинами якого є системний аналіз, комплексний аналіз та математичне моделювання. Система показників економічної ефективності виробництва продукції м'ясного скотарства у фермерських господарствах в ідеалі повинна бути так збудованою, щоб забезпечити комплексний підхід до визначення цієї ефективності з економічної, соціальної, технологічної, енергетичної та екологічної її сторін.

4. Уточнено розуміння суті і місця фермерського господарства як організаційної форми господарювання в аграрному секторі економіки, згідно з яким його можна визначити як сімейно-трудове об'єднання осіб, що спільно ведуть сільськогосподарське виробництво товарного характеру, господарюючи самостійно як господарська виробнича одиниця, забезпечуючи свій особистий добробут і розвиток господарства в умовах певної самостійності і гарантії права власності на засоби виробництва і вироблену продукцію на основі наступних принципів: добровільність створення, вибору партнерів і форми власності; свобода вибору варіантів розпорядження землею, повна економічна відповідальність за результати господарської діяльності;

5. З усієї системи показників ефективності виробництва продукції м'яса вдалось, крім показника рівня витрат кормів на одиницю виробленої продукції (в к.од.) у фермерських господарствах використати також показник трудомісткості одиниці продукції та показник середньодобового приросту живої маси однієї голови відгодівельного стада, показник рівня собівартості одиниці продукції, незважаючи на труднощі, пов'язані зі збором необхідної інформації.

6. У фермерських господарствах Львівської області технологія вирощування великої рогатої худоби витримується в середньому на 50%, внаслідок чого в значній мірі і ефективність цієї галузі у вказаних господарствах є дуже низькою. Одним із вагомих факторів цього є незбалансовані раціони годівлі тварин.

7. Застосовуючи модель задачі, для молодняка великої рогатої худоби на відгодівлі 6-12 місяців з добовим приростом 800 г і живою масою 350 кг в результаті її розв'язку на ПК одержано оптимальний раціон годівлі, який включає сіно лучне злаково-різнотравне у кількості 1,42 кг, солому горохову - 0,35 кг, силос вико-вівсяний - 10,55 кг, силос кукурудзяний - 10,57 кг, дерть горохова - 1,48 кг, мелясу - 0,68 кг. Це також раціон силосного типу відгодівлі, де на силос припадає 60% від загальної кількості кормових одиниць в раціоні, грубі корми - 10%, концентровані корми - 30%. Даний раціон передбачає високу зоотехнічну і економічну ефективність його використання, оскільки забезпечує потребу в основних елементах поживності для тварин і має порівняно низьку собівартість - 99,6 коп.

8. З метою підвищення ефективності галузі м'ясного скотарства у фермерських господарствах слід розширювати масштаби цієї галузі шляхом розвитку постадійної міжгосподарської кооперації як горизонтального, так і вертикального типів, з залученням до цього інтегративного процесу переробницьких підприємницьких структур.

9. Система економічних показників, що характеризує відносини між інтегрованими підприємствами в цінах відтворення, передбачає державну підтримку виробників і дозволяє значно підвищити ефективність виробництва приросту живої маси в усіх типах підприємств.

10.Інтеграція та спеціалізація підприємств різних типів при вирощуванні і відгодівлі худоби на м'ясо дозволить знизити витрати праці на виробництво 1 ц приросту живої маси на 53-58%, а кормів - на 53% і довести їх до 12 люд.-год.і 9,2 ц к.од. з розрахунку на 1 ц.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Раціональне землекористування, як фактор розвитку молочного скотарства у фермерів// Вісник ЛДАУ, №1.-Львів: 1997.- С 189-190., 0,1 друк.арк.

Проблеми розвитку фермерських господарств// Вісник ЛДАУ: Економіка сільського господарства, №3.-Львів: 1997.- С 34-37., 0,18 друк.арк.

Фермерство в умовах ринку // Вісник ЛДАУ: Економіка АПК, №4.- Львів: 1998.- С 45-50., 0.38 друк.арк.

4. Методологія і методика дослідження ефективності м'ясного скотарства у фермерських господарствах // Вісник ЛДАУ: Економіка АПК, №6.- Львів: 1999.- С 203-208., 0,38 друк.арк.

5. Ефективність і перспективи розвитку м'ясного скотарства у фермерських господарствах Львівської області // Вісник ЛДАУ: Економіка АПК, №6.-Львів: 1999.- С 212-215., 0,25 друк.арк.

6. Ффінансово-кредитне забезпечення інвестицій у фермерських господарствах // Реструктуризація економіки та інвестиції в Україні (матеріали міжнародної науково-практичної конференції). м. Чернівці, 7-9 квітня 1998 року.- С 49., 0,06 друк.арк. (співавтор Лукаш В.О.) Дисертантом опрацьовано особливості інвестування розвитку м'ясного скотарства у фермерських господарствах.

Анотація

м'ясний скотарство фермерський ефективність

Вантух В.П Ефективність і перспективи розвитку м'ясного скотарства у фермерських господарствах Львівської області. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Державний агроекологічний університет, Житомир, 2003.

В дисертації вивчено і обґрунтовано основні шляхи дальшого розвитку м'ясного скотарства у фермерських господарствах, серед яких головними є формування системи державної підтримки розвитку фермерства та розвитку інтеграційних процесів у цьому секторі економіки, розглянуто основні економічні аспекти вдосконалення технологічних процесів та його ефективність у фермерських господарствах є математично розраховано оптимальні моделі фермерських господарств скотарського м'ясного напрямку та оптимальні раціони годівлі молодняка на відгодівлі для забезпечення високої ефективності галузі і виходячи з можливостей асортименту виробництва кормів у фермерських господарствах. Наукові і практичні результати дослідження є внеском у формування та розвиток системи фермерських господарствах, що займаються відгодівлею великої рогатої худоби.

Ключові слова: ефективність, м'ясне скотарство, фермерське господарство.

Аннотация

Вантух В.П Эффективность и перспективы развития мясного скотоводства в фермерских хозяйствах Львовской области. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Государственный агроэкологический университет, Житомир, 2003.

В диссертации изучены и обоснованы основные пути дальнейшего развития мясного скотоводства в фермерских хозяйствах, среди которых главным есть формирование системы государственной поддержки развития фермерства и развития интеграционных процессов в этом секторе экономики, рассмотрены основные экономические аспекты совершенствования технологических процессов и его эффективность в фермерских хозяйствах, математически рассчитаны оптимальные модели фермерских хозяйств скотоводческого мясного направления и оптимальные рационы кормления молодняка на откорме для обеспечения высокой эффективности области и исходя с возможностей ассортимента и производства кормов в фермерских хозяйствах. Научные и практические результаты исследования и есть взносом в формирование и развитие системы фермерских хозяйств, которые занимаются откормом крупного рогатого скота и мясо.

Перспективы развития мясного скотоводства в фермерских хозяйствах региона непосредственно связаны с проблемами кооперации в этой области. В первую очередь здесь может отыграть положительную роль кооперация фермеров в сферах снабжения, реализации, переработки, селекционно-племенной работы (что сейчас практически вообще не ведется.) Высшей степенью кооперации фермеров в мясном скотоводстве есть непосредственно производственная кооперация. Экономические явления развиваются соответственно общему закону диалектики преобразования количественных изменений. Каждое новое качество, которое возникает, создает в своих границах пространство для новых количественных изменений. Игнорирование этого принципа при изучении проблемы развития фермерских хозяйств и, в частности, области мясного скотоводства в них, может привести к катастрофическим последствиям недооценки фермерских хозяйств как формы ведения производства и занижения экономической целесообразности разработки программ и поддержки развития этой формы, несоответствия реальной потребности комплекса необходимых мероприятий по перспективному ее развитию, что создает угрозу полной дискредитации фермерства в Украине.

Ключевые слова: эффективность, мясное скотоводство, фермерское хозяйство.

Annotation

Vantukh V.P. Efficiency and prospect for the development of meat cat- tlefarming in farms of the Lviv area. - Manuscript.

The thesis for scientific degree of Candidate of Economic Sciences by speciality 08.07.02 - Economics of Agriculture and Agro-Industrial Complex. - State Agroecological university, Zhytomyr, 2003.

The main roads of meat cattle farming father development in fames among which is one of main system's farming state support development and development of integral processes in economical these are studied. The main economical aspects of technological process' advancing and its effectiveness in the farms are reviewed. The optimal farm models of a cattle breeding meat direction and optimal rations of a foung growth' feeding, on feeding for maintenance of area's high performance and outgoing with capabilities of a range and effecting forages in farms are mathematical-

ly counted. The scientific and practical findings of investigation is also a fee for formation and development of farms' system which is engaged by feeding of cattle.

Key words: efficiency, meat cattle-breeding, farming.

Размещено на Allbest.ru

...