Размещено на http://allbest.ru

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування тарифної політики на нові види послуг в галузі телекомунікацій на сучасному етапі технологічної конвергенції

1. ЗАГАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОБОТИ

Актуальність теми. Запровадження сучасних інформаційних технологій має виняткове значення для всіх галузей економіки. Першочергової уваги потребує створення високоефективної системи телекомунікацій, запровадження новітніх методів передачі та обробки інформації в усіх сферах людської діяльності. Це забезпечить якнайшвидшу інтеграцію України в світовий інформаційний простір. Але поки ще проблема формування єдиного інформаційного простору України і забезпечення її інтеграції в світовий інформаційний простір лишається невирішеною.

Для використання можливостей інформатизації у цілях підвищення добробуту народу і стимулювання зростання економіки сьогодні необхідно здійснити такі заходи:

· формування сучасної інформаційно-комунікаційної інфраструктури країни;

· поліпшення доступу та використання громадянами інформаційних ресурсів органів виконавчої влади;

· подолання інформаційної нерівності на різних рівнях суспільства.

Ці та інші питання розвитку інформаційно-комунікаційних технологій під кутом зору інноваційної моделі структурної перебудови економіки України розглядалися багатьма українськими вченими, серед яких: В. П. Александрова, Ю. М. Бажал, Л. К. Безчасний, В. М. Геєць, В. Г. Герасимчук, М. І. Долішній, Г. І. Калита, Ю. М. Канигін, О. Є. Кузьмин, О. А. Лапко, Б. А. Маліцький, Л. Г. Мельник, В. П. Семиноженко, В. П. Соловйов, В. І. Терехов, В. Г. Чирков, А. І. Яковлєв, В. С. Яцков. В той же час проблема використання такого фактору інноваційного розвитку, як тарифна політика щодо послуг телекомунікаційної галузі в Україні, майже не досліджувалась.

Необхідність насичення ринку якісними послугами зв'язку, захист прав споживачів на отримання традиційних та нових послуг, доступу до мереж загального користування в умовах конкуренції підприємств формують нові умови розвитку і модернізації мереж та відповідно реалізації на них нових видів послуг. Надання нових послуг на ринку регулюється та обумовлюється тарифною політикою оператора. На сьогодні в Україні відсутні обґрунтовані методи розробки тарифної політики та моделей обчислення витрат для встановлення тарифу. Розробка відповідних методів та моделей надасть можливість операторам уникнути збитків при продажу послуг, а споживачі будуть сплачувати реальну вартість отриманих послуг. Крім того, впровадження офіційних методик розрахунку тарифів допоможе досягти взаємопорозуміння при взаємодії операторів.

Дослідженню у сфері тарифоутворення та розробки моделей обчислення витрат високотехнологічних мереж присвячена значна кількість наукових праць як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників. Зокрема, в Україні питанням тарифної політики, моделюванням витрат та плануванням нових видів телекомунікаційних послуг займалися В. В. Балюк, В. Н. Бурков, С. А. Довгий, Г. І. Калитич, Н.А. Князєва, В. М. Кислий, Д. А. Новіков. Проблемам конвергенції телекомунікаційної мережі України присвячені праці таких вітчизняних дослідників, як Геращенко Н. І., Петрова В. В., Соколова А. Н., Стріжак А. Є. та інших. Серед зарубіжних дослідників, котрі займалися питаннями тарифоутворення та конвергенції телекомунікаційних мереж, слід відзначити наукові праці А. Голишко, Р. Л. Дафта, Н. Ділініна, П. Доеля, Б. В. Звєрєва, А. Єленіна, Ендрю К. Б'єррінга, Д. Коз'є, О. Крупнова, І. В. Ліпсіца, Н. С. Мардера, Н. П. Резнікової, А. Ю. Рокотяна, В. Н. Яшіна. Дослідження із зазначених питань також проводились у рамках провідних міжнародних організацій і вітчизняних науково-дослідних інститутів. Зокрема, питаннями тарифної політики та моделюванням витрат займається Одеський науково-дослідний інститут зв'язку, також проводить дослідження у цій сфері Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій. В країнах СНД розробленню принципів та напрямів тарифної політики присвячені роботи науково-дослідного інституту економіки зв'язку та інформатики “Інтерекомс” та регулюючого органу електрозв'язку Регіональної співдружності в галузі зв'язку (РСС). Удосконаленню нормативної бази тарифікації та методик обліку витрат присвячені дослідження таких міжнародних організацій, як Міжнародний Союз електрозв'язку, Союз електрозв'язку у Великобританії та Федеральна комісія з зв'язку. Результатами виконаних ними досліджень є розробка загальних принципів тарифоутворення та конвергенції телекомунікаційних мереж. У той же час не проведена адаптація цих розробок для вже існуючих реальних телекомунікаційних мереж. У деяких працях порушується питання розробки моделі обліку витрат для мереж традиційної телефонії, але при цьому мультисервісні мережі залишаються осторонь загального процесу систематизації та обліку витрат. Тобто на сьогодні в Україні тарифи на нові послуги встановлюються на підставі маркетингових досліджень, а не реальних розрахунків. Крім того, більшість розробок пристосована для світового ринку та мереж телекомунікацій і не може бути запроваджена на вітчизняному ринку телекомунікацій. Таким чином, можна зробити висновок, що залишається відкритим питання розробки методик тарифоутворення та моделей обліку витрат та їхнього застосовування на вітчизняному рівні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалися в межах передбачених планами відомчих науково-дослідних робіт Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України, а саме: “Теоретико-методичні проблеми формування інноваційного середовища в умовах реформування економічної системи” (1998 - 2000 роки, державна реєстрація № РК 0199V002824); “Дослідження чинників підвищення ефективності інноваційної діяльності” (2001 - 2003 роки, державна реєстрація № РК 0101V002613); “Інформаційно-методичне забезпечення трансферу українських технологій на міжнародному ринку” (на замовлення МОН, 2000 - 2003 роки, державна реєстрація № РК 0101V007843); “Визначення критеріїв вагомості (висоти) бар'єрів при визначенні меж товарних ринків” (на замовлення Антимонопольного комітету, 2002 рік, державна реєстрація № РК 0103V000354).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є - розробка тарифної структури та моделі обліку витрат, які будуть застосовуватись для інфокомунікаційних послуг, реалізованих у межах єдиної конвергованої мережі.

Зазначена мета потребує вирішення таких завдань дослідження:

- провести аналіз сучасного соціально-економічного стану галузі телекомунікацій;

- проаналізувати існуючу структуру тарифів та модель тарифної політики нових та традиційних телекомунікаційних послуг;

- спрогнозувати напрями технологічної конвергенції та майбутню модель телекомунікаційної мережі України, інтегровану в єдиний глобальний інформаційний простір;

- систематизувати основні концепції моделей витрат та розробити нову модель витрат для телекомунікаційної мережі наступного покоління;

- сформувати тарифну політику для послуг конвергованої телекомунікаційної мережі;

- визначити механізм тарифного регулювання на державному рівні послуг традиційної телефонії та нових послуг телекомунікацій.

Об'єкт і предмет дослідження. Телекомунікаційні мережі перебувають на етапі бурхливого технологічного розвитку, що відповідно змінює і економічні фактори галузі. Одним з основних економічних результатів розвитку телекомунікаційних мереж є тарифна політика, як у всій державі, так і у межах окремого оператора. Тому об'єктом дослідження у даній роботі є тарифна політика у сфері телекомунікацій. Предметом дослідження обрано принципи формування тарифної політики на послуги конвергованих мереж та традиційні послуги телекомунікацій.

Методи дослідження. Для розробки тарифної структури традиційних телекомунікаційних послуг, а також моделі тарифів та методу обліку витрат новостворених послуг телекомунікаційної мережі використовувались такі методи: системного аналізу - при дослідженні структури ринкового механізму телекомунікацій, а також визначенні існуючої структури тарифів та стратегії тарифної політики, при систематизації методів ціноутворення та концепцій моделей витрат; статистичної обробки - при дослідженні соціально-економічного стану галузі телекомунікацій України; метод стратегічного планування - при визначені напрямів конвергенції телекомунікаційної мережі України та розробці нової тарифної структури і методики тарифного регулювання на державному рівні; метод економічного моделювання - при створенні нової моделі витрат інфотелекомунікаційних послуг.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі проведено комплексне дослідження технологій, мережевої інфраструктури та послуг, а також моделей обліку витрат та методів регулювання тарифної політики. Основні результати у теоретичному та практичному аспекті, що відображують новизну дослідження, такі:

вперше:

- розроблена нова модель тарифоутворення на підставі модулів, яка забезпечить споживачам можливість отримання послуг користування мережею наступного покоління;

- розроблена нова модель обліку витрат для високотехнологічної телекомунікаційної мережі наступного покоління. На підставі проведеного аналізу визначено, що при встановленні тарифів на нові послуги, необхідно використовувати метод граничного приросту витрат (Long-Run Incremental Cost LRIC) у комплексі з методом повністю розподілених витрат (FDC). Це сприятиме раціоналізації тарифів, відносному зменшенню витрат споживачів та повній окупності інвестицій;

- вперше розроблено механізм впровадження методу тарифного регулювання послуг традиційної телефонії у галузі телекомунікацій України. Запропоновано впровадження такого методу, як “цінова стеля”, який враховує інфляцію, зміну цін виробника та фактори продуктивності оператора;

- вперше розроблено план впровадження механізму фінансування універсальних послуг для ринку телекомунікацій України. Цей метод ґрунтується на створенні фонду універсальних послуг і дасть змогу компенсувати операторам збитки від надання послуг малозабезпеченим верствам населення;

- розроблено новий механізм взаємодії учасників процесу надання нових інфотелекомунікаційних послуг, який полягає у задіянні третьої сторони - постачальника послуг. Постачальники послуг виступають як посередники між оператором та споживачем з метою адаптації послуг до індивідуальних вимог клієнта;

- розроблені принципи та основні етапи розвитку мережі наступного покоління для існуючої телекомунікаційної мережі України. Зокрема, визначені основні етапи побудови мережі наступного покоління New Generation Network (NGN) і запропоновані основні сценарії та етапи переходу від існуючих мереж до мережі наступного покоління;

удосконалені та отримали подальший розвиток:

- підходи до формування тарифної політики на основні послуги електрозв'язку. Тобто запропоновано задоволення потреб малозабезпечених верств населення у наданні послуг телекомунікацій шляхом формування тарифних кошиків універсальних послуг;

- аналіз економічних показників розвитку галузі телекомунікацій, що дало можливість виявити основні тенденції розвитку ринку;

- програми надання загальнодоступних послуг для малозабезпечених верств населення.

Практичне значення одержаних результатів зумовлюється розробленими рекомендаціями стосовно оптимізації залучення інвестицій у галузь телекомунікацій шляхом упровадження тарифної структури та моделі обліку витрат, які включають пропозиції щодо удосконалення існуючої тарифної системи послуг традиційної телефонії; впровадження нової моделі тарифів для мультисервісних послуг; розробку нової моделі витрат; рекомендації щодо забезпечення загальнодоступними послугами малозабезпечених верств населення. Зазначені рекомендації були враховані при розробці Методики єдиних вимог до розрахунків окупності капіталовкладень (Наказ ВАТ “Укртелеком” № 30 від 01.02.2005), в “Методиці підгалузевого розподілу втрат” (наказ знаходиться на затвердженні ВАТ “Укртелеком).

Розроблені моделі тарифної структури та моделі обліку витрат можуть застосовуватись при проведенні оцінки економічної ефективності побудови нових конвертованих мереж і встановлення рівня тарифів на нові телекомунікаційні послуги та можуть бути рекомендовані як єдина методологія обліку витрат для всіх операторів. Реалізація єдиної моделі обліку витрат надасть можливість операторам контролювати витрати на утримання телекомунікаційних мереж та реалізовувати послуги за їх реальною собівартістю. Крім того, ця модель дасть змогу відслідковувати процес повернення інвестицій.

Рекомендації щодо тарифної політики у межах державного регулювання можуть бути реалізовані у загальнодержавному механізмі захисту малозабезпечених громадян. Реалізація зазначених заходів дасть можливість надавати малозабезпеченим верствам населення послуги телекомунікацій та нейтралізує негативні наслідки збільшення тарифів на послуги місцевого зв'язку.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що наведені у дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Всі результати опублікованих наукових праць отримані внаслідок особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на VIII міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання розвитку інноваційної діяльності” (м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 2002 рік), ІХ міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання розвитку інноваційної діяльності” (м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 2004 рік), на І Добровській конференції з наукознавства та історії науки (м. Київ, 13 - 14 березня 2001 року), IІ Добровськії конференції з наукознавства та історії науки (м. Київ, 13 - 14 березня 2002 року), III Добровській конференції з наукознавства та історії науки (м. Київ, 3 - 11 березня 2003 року), IV Добровській конференції з наукознавства та історії науки (м. Київ, 3 - 11 березня 2004 року), а також були представлені на науково-методичних семінарах Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України

Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в 4 наукових статтях, загальний обсяг яких становить 2,5 д.а. Всі статті опубліковано у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 161 найменування. Дисертаційна робота викладена на 258 сторінках, містить 27 рисунків та 14 таблиць.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі показана актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано предмет та основні завдання дослідження, визначено наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення.

У першому розділі “Теоретичні аспекти формування тарифної політики та сучасні напрямки технологічної конвергенції в сфері телекомунікацій” розглянуто етапи формування ринкового механізму та виникнення конкуренції у сфері телекомунікацій; визначено роль конкурентного середовища при формуванні тарифної політики та її історичний розвиток; визначено структуру тарифу; сформульовані основні підходи до ціноутворення та моделі розподілу витрат; розкрито роль та основні етапи технологічної конвергенції, а також відображено основні процеси розвитку світової інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури; розкрито значення телекомунікаційних послуг, які виникли в процесі технологічної конвергенції.

Сучасний стан ринку телекомунікацій України реально не досяг того рівня, коли можлива вільна конкуренція. Даний етап характеризується збереженням монопольного становища однією компанією та одночасно існуванням інших незалежних операторів. Проте сьогодні ринок телекомунікацій України поступово наближається до розвинутого ринкового середовища зарубіжних країн, тому відбувається перехід від абсолютної монополії національного оператора до вільної конкуренції та формування ринку.

Визначення ринку - головне питання в політиці конкуренції та її аналізу. Для оператора вкрай необхідно визначити “доречний ринок” (який належить до даного виду діяльності), щоб встановити, яку позицію він буде займати на ринку.

У дисертації визначено основні етапи історичного розвитку ринку телефонного зв'язку. У більшості країн світу розвиток ринку телефонного зв'язку починався на базі приватних компаній, які діяли на невеликих територіях у містах та населених пунктах. В результаті бурхливого розвитку телекомунікацій, виникнення, злиття та зникнення компаній на початку 30-х років виникає три типи ринку: територіально розподілені монопольні ринки, система розподілу сфери послуг між компаніями, державна монополія (Рис.1).

Проведено аналіз процесу економічного реформування в Україні на підставі якого визначено, що початок економічних реформ в Україні був пов'язаний з максимальним скороченням присутності держави у господарській системі та спробою забезпечити функціонування цієї системи лише на умовах саморегулювання. Проте на сьогодні телекомунікації все ще відносять до категорії природних монополій. Незважаючи на це, в галузі відбувається процес приватизації підприємств та руйнування природних монополій на деяких ринках телекомунікаційних послуг, що значно відображається на структурі попиту і пропозиції телекомунікацій та тарифній політиці як на державному рівні, так і на рівні операторів.

В дисертації також розглянуто тарифну політику в аспекті історичного розвитку світових телекомунікацій та визначено, що він обумовлюється трьома основними подіями: зміна технологій, швидке зростання національних телефонних компаній та посилення конкуренції.

Проаналізована сучасна структура тарифів в Україні. На підставі проведеного аналізу визначені основні тенденції сучасного процесу реформування тарифів. Зокрема, спостерігається зміна балансу між вартістю установки телефону та абонентної плати. Змінюється і сама структура тарифів: збільшується вартість місцевих з'єднань та відповідно знижується міжміських. У всіх країнах спостерігається зменшення значення фактору відстані у вартості телефонної послуги.

Результати проведеного дослідження дають можливість зробити висновок, що розвиток телекомунікацій завжди регулювався державою, але з поширенням лібералізації стиль регулювання змінюється. Зараз уряд переключається на непряме регулювання, але жорсткість контролю залишається. Все це у повному обсязі стосується тарифу, бо він є ключовим параметром регулювання.

Визначення тарифної політики формується як система принципів та підходів, які використовуються з метою розробки тарифів (або цін) для національних операторів і іноземних інвесторів. Вона враховує головний внутрішній контекст (тобто у межах галузі електрозв'язку), а також зовнішній контекст, який залежить від соціальної системи, концентрується на вимогах та умовах електрозв'язку, як у відношенні споживачів (включаючи потенціальних), так і постачальників послуг.

Дисертантом проведено аналіз існуючих систем тарифної політики, на підставі якого зроблені основні рекомендації щодо її сценаріїв. Тарифна політика повинна чітко визначити, чи регулюються тарифи на дану послугу відповідним державним органом. Регулювання тарифів на послуги електрозв'язку може здійснюватись на рівні держави, на рівні Адміністрації зв'язку, на рівні оператора, який надає послуги зв'язку.

Результати дослідження тарифної політики в Україні дають можливість зробити такі висновки: конкурентне середовище в країні існує лише для додаткових послуг, рухомого зв'язку та передачі даних, у той час як традиційні послуги телефонії, які використовують стаціонарні телефонні мережі, не входять до сфери реальної конкуренції. Таким чином на ринку зв'язку відсутня реальна конкуренція.

Важливішим елементом формування тарифної політики в системі “оператор зв'язку - споживач” - є тарифи, за якими оплачуються послуги і які впливають на обсяги попиту і доходів та виступають основним джерелом грошових засобів для забезпечення функціонування та розвитку мереж зв'язку, фірм-операторів і мережі взагалі. Таким чином, одним з основних аспектів дисертаційного дослідження є тарифи.

Тарифи на послуги зв'язку - система ставок, за якими підприємства даної сфери послуг (оператори зв'язку) реалізують послуги споживачам, замовникам. Вони є вартісним показником послуги. Ці показники мають різне призначення та характеризуються різними факторами. Тарифи встановлюються Адміністрацією зв'язку, державою або оператором країни та визначають розмір плати у національній валюті країни за користування визначеною послугою.

Дисертантом проведено дослідження основних факторів зовнішнього середовища, які впливають на зміну та формування тарифів, серед яких визначено такі: конкуренція, міжнародне регулювання та регулювання з боку державних органів, розвиток технологій, маркетинг, стан попиту, фінансування.

В дисертаційній роботі проаналізована структура тарифу та виділено основні тарифні елементи. До тарифних елементів можуть бути включені: одноразова оплата, абонентська плата, яка виплачується абонентом періодично, плата за з'єднання або мінімальна плата, плата за одиницю часу, знижка, яка ґрунтується на загальному обсязі за проміжок часу.

Можна стверджувати, що лише системний підхід до ціноутворення з урахуванням всіх обставин зовнішнього середовища та діяльності фірми може бути достатньо ефективним. У межах системного підходу до ціноутворення використовуються ринковий підхід, економічний підхід, ціноутворення, яке засновано на витратах.

Визначено, що найпростішим та розповсюдженим методом встановлення тарифів є метод, заснований на витратах. На підставі цього методу будується модель обліку витрат. Основними етапами у побудові моделей витрат є: визначення основних компонентів витрат, методи обліку витрат, методи розподілу витрат.

У дисертаційній роботі систематизовано основні методи обліку витрат, до яких належать: метод повністю розподілених витрат та метод приростних витрат. До методів повністю розподілених витрат відносять FAC, FDC. До методів приростних витрат належать: метод довгострокових додаткових витрат, метод граничних, або додаткових, витрат, які фірма витрачає у довгостроковому періоді при забезпеченні послуги, метод довгострокових додаткових витрат загального елементу (Рис.2).

На підставі порівняльного аналізу основних концепцій обліку витрат дисертантом визначені основні переваги та недоліки цих методів. Зокрема, щодо концепції повністю розподілених витрат (FDC) та концепції граничного приросту витрат (LRIC) можливо зазначити, що концепція повністю розподілених витрат відображує оцінку ефективності попередньої діяльності. Концепція граничного приросту витрат становить економічну основу для прийняття рішень у майбутньому, забезпечуючи прийняття економічно ефективних рішень.

Однією з основних характеристик розвитку сучасного інформаційного суспільства є конвергенція. Конвергенція в загальному значенні - це процес поступового зближення економічних систем, зумовлений законами розвитку технологічного способу виробництва. Таким чином, економічний розвиток нерозривно пов'язаний з технологічним розвитком, тому одним з основних етапів дослідження є аналіз сучасного стану технологій, технологічного розвитку та його еволюції. Основну увагу при проведенні дисертаційного дослідження приділено технологічній конвергенції у телекомунікаційній галузі та її елементам. Конвергенція у сфері телекомунікацій - це взаємна інтеграція технічних та економічних методів використання засобів технологічної бази телекомунікацій і інформатики, яка забезпечує еволюцію телекомунікаційних мереж.

Аналіз сучасного стану європейських країн дає змогу зробити висновок, що вони знаходяться на шляху створення “Інформаційного суспільства”. Ключовим елементом цього процесу є створення Європейської інформаційної інфраструктури, яку можливо розглядати як об'єднання мереж та послуг для забезпечення кожного члена суспільства доступом до інформації. Тобто відбувається об'єднання телекомунікацій і інформатики та аудевізація засобів у межах єдиної інформаційної інфраструктури. В дисертації визначені основні тенденції розвитку єдиної інформаційної інфраструктури, якими є: глобалізація інфраструктури зв'язку та послуг, технологічна конвергенція, розробка міжнародних стандартів, введення нових послуг, оптимізація використання існуючих мереж, конкуренції у галузі взаємозамінних послуг.

На сучасному етапі становлення інформаційного суспільства відбувається конвергенція технологічної бази. Дослідження, які були проведені у межах дисертаційної роботи, дають можливість визначити три основних процеси конвергенції: конвергенцію мереж, конвергенцію послуг, конвергенцію технологій.

Проаналізувавши історичний розвиток традиційних телекомунікаційних послуг, дисертантом визначено три головних етапи: стартовий, прискорений (з накопиченням великого потенціалу) та повільний (з елементами насичення).

Останнім етапом розвитку послуг, який відбувається в процесі конвергенції телекомунікацій та інформатики, є виникнення нового виду послуг - інфотелекомунікаційних. У зв'язку з цим розвиток інфокомунікаційних послуг вимагає вирішення задач ефективного керування інформаційними ресурсами з одночасним розширенням функціональності мережі. В свою чергу це имулює процес інтеграції мереж.

Спираючись на проведене дослідження, можна зробити висновок, що сьогодні в Україні відбуваються економічні реформи, які суттєво впливають на організаційно-правовий простір телекомунікацій та їх технологічний розвиток. Основними перетвореннями є приватизація підприємств галузі, руйнуються природні монополії, що відбивається на пропозиції телекомунікаційних послуг.

У дисертації доведено, що виникнення нових видів послуг та застосування операторами нових конвергованих технологій потребує перегляду існуючих принципів формування тарифної політики. Таким чином, необхідно проведення ребалансування існуючих тарифів, яке передбачає регулювання на підставі обліку витрат. Визначено, що головним напрямом модернізації тарифної політики у сфері традиційної телефонії є рух тарифів до їх реальної вартості. В свою чергу, встановлення тарифів на підставі реальної собівартості передбачає побудову відповідної моделі витрат, яку б можна було застосовувати для всіх видів послуг.

У другому розділі “Дослідження стану тарифної політики у сфері телекомунікацій на сучасному етапі технологічної конвергенції” проведено аналіз економічного стану телекомунікаційної галузі України; розглянуто сучасну структуру тарифів та модель тарифної політики послуг традиційної телефонії та нових послуг телекомунікаційної мережі України, а також визначено основні принципи тарифного регулювання.

Зокрема, в дисертації проведено аналіз структури доходів галузі телекомунікацій, що дало можливість виявити основні тенденції розвитку ринку. Так, за останні роки відбуваються структурні перетворення та підвищення фінансової привабливості галузі. За період 9 місяців 2003 року споживачам надано послуг зв'язку на 9,4 млрд. грн., що на 18,2 % більше, ніж за 9 місяців 2002 року. За результатами аналізу ринку за 2003 рік найбільша питома вага в загальному обсязі припадає на послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку (34,9 %), мобільного (28,7 %), місцевого телефонного (19,7 %), поштового (5,6 %) та комп'ютерного зв'язку (4,8%); у 2001 році ці показники становили відповідно 42,4 %, 22,6 %, 20,3 %, 6,1 % та 2,4 % (Рис.3). Зокрема, спостерігається збільшення питомої ваги мобільного та комп'ютерного зв'язку у загальному обсягу доходів. При цьому питома вага комп'ютерного зв'язку збільшилась майже в два рази. Таким чином, відбувається заміна послуг традиційного зв'язку послугами нових технологій. Зокрема, зменшення споживання послуг міжнародного телефонного зв'язку відбувається за рахунок поширення нової технології передачі голосу через комп'ютерну мережу (VoIP). Обсяги споживання послуг місцевого телефонного зв'язку зменшуються за рахунок зниження вартості мобільного зв'язку.

На підставі зазначених вище досліджень зроблено висновок, що розвиток мережі та засобів зв'язку, в основу яких покладено нові технологічні рішення, зумовлює зростання фінансових результатів галузі телекомунікацій.

У дисертації здійснено аналіз форм власності, які переважають у різних підгалузях телекомунікацій. Так, провідну роль в галузі відіграють оператори зв'язку колективної форми власності, які надають 91,5 % загального обсягу послуг, у тому числі мобільного, проводового мовлення, телефонного, комп'ютерного, телеграфного, супутникового зв'язку. Державний сектор залишається головним у сфері поштового зв'язку та Держінспекції електрозв'язку.

Рис.3. Розподіл доходів від реалізації послуг зв'язку за видами у 2003 році.

Результати проведеного у дисертації дослідження економічного стану галузі, дають можливість визначити тенденцію зростання обсягів інвестицій на розвиток мереж зв'язку. Так, з початку 2003 року в розвиток галузі інвестовано на будівництво нових та технічне переоснащення діючих підприємств зв'язку на 35 % більше грошових коштів ніж, за аналогічний період 2001 року. Причому основний обсяг інвестицій здійснюється за рахунок підприємств колективної форми власності (95,5 %). Тобто на сьогодні основним та єдиним джерелом фінансування мереж зв'язку є власні кошти операторів та залучені кошти: кредити банків, іноземні інвестиції та товарні кредити, кошти юридичних і фізичних осіб. Фінансування розвитку мереж за рахунок коштів державного бюджету практично не здійснюється (Рис.4).

Значно зростає ємність телефонної мережі, збільшується кількість сімей, забезпечених стаціонарними телефонами, що позитивно впливає на соціальний рівень населення України. Також збільшується мережа мобільного зв'язку, яка зросла в 1,6 рази порівняно з попереднім роком.

Проведене дослідження показало, що поряд із значними темпами економічного росту галузі телекомунікацій відбувається поліпшення технічного стану телекомунікаційних мереж. Зокрема, головний акцент у розвитку ліній зв'язку робиться на волоконно-оптичні лінії. Збільшується рівень цифровізації мереж. Хоча порівняно із світовими стандартами цифровий сегмент телекомунікаційної мережі займає незначну частину загальної структури (42 %).

Рис.4. Динаміка інвестицій в основний капітал підприємств і організацій.

Отже, інформаційно-телекомунікаційна галузь є однією із найбільших успішних і стабільних галузей телекомунікацій та інформаційних технологій у країні. Темпи її зростання перевищують показники росту економіки в цілому, а на погляд західних інвесторів вона найбільш приваблива.

Деякі українські сегменти мережі не поступаються за технічним рівнем мережам розвинутих країн. Але поряд з ними існує велика аналогова мережа на 9 млн. абонентів. Так, 55 % мережі становлять аналогові засоби зв'язку, деякі цифрові пристрої працюють в аналоговому оточенні, близько 11 млн. українських сімей не мають телефонів. Для досягнення рівня розвинутих країн кількість телефонів в країни необхідно подвоїти.

Проведений аналіз свідчить, що існує досить великий перелік факторів, які заважають розвитку конвергенції телекомунікацій в Україні. Не звершено процес створення інтегральної цифрової мережі, немає цифрового тракту по всій території країни. І одним з головних факторів, які гальмують розвиток телекомунікацій, є недосконала система тарифів.

Виходячи з аналізу існуючої тарифної системи, можна зробити висновок, що для основних операторів, які формують мережу загального користування, протягом останніх років основним джерелом доходів є міжнародні та міжміські телефонні розмови. Міжміські та міжнародні дзвінки мають завищений рівень тарифів, що робить цей сегмент ринку найбільш прибутковим. Місцеві дзвінки тарифікуються за заниженими тарифами і здебільшого надаються домінуючим оператором зв'язку. Збитки місцевої мережі покриваються за рахунок перехресного субсидіювання від міжміської та міжнародної мереж. Таким чином, реально існує структура тарифів, яка вкрай незбалансована, що дає змогу одним операторам отримувати надприбутки за рахунок встановлення цін вище рівня витрат, а для інших не створює ніяких економічних стимулів розвитку, тому що ціни встановлюється нижче рівня витрат.

Сфера тарифоутворення розмежовується на дві галузі: ту, що регулюється державою, та сферу вільного встановлення тарифів. До сфери послуг, що знаходяться під впливом державного регулювання, належать послуги місцевого, міського та міжнародного зв'язку. Послуги, які надають із застосуванням нових технологій, належать до нерегульованої сфери.

Спираючись на проведене в дисертації дослідження нормативно-правової бази України можна визначити, що тарифи на телекомунікаційні послуги встановлюються операторами самостійно за винятком загальнодоступних послуг. Одним з головних законодавчих актів, які регулюють цей процес, є Закон України “Про телекомунікації”.

Прийняття зазначеного Закону свідчить про те, що ринок Україні є фактично лібералізований. Проте лібералізація відбулася без створення ринкових інститутів, які б створили умови чесної конкуренції. Одним з таких інститутів є встановлення механізмів спільної відповідальності операторів за забезпечення загальнодоступності послуг.

Також розглянуто сучасні тенденції розвитку тарифної політики ринку послуг традиційної телефонії. Необхідно відзначити, що останнім часом проведено реформування структури тарифів, яке спрямовано на зменшення перехресного субсидіювання. Зокрема, Державним комітетом зв'язку України була проведена тарифна реформа галузі, відповідно до якої було знижено тарифи на послуги міжнародного зв'язку та підвищено тарифи на місцевий зв'язок до рівня їх собівартості.

Але, незважаючи на неодноразове підвищення тарифів на послуги місцевого зв'язку, вони залишаються нижче рівня собівартості. Підвищення тарифів до їх собівартості дасть можливість збільшити рівень телефонізації в Україні, а існування збиткових тарифів не дасть відповідних доходів, які необхідні для інвестицій у модернізацію телефонних мереж.

Згідно із статистичними дослідженнями, в Україні спостерігається зростання витрат громадян на зв'язок, яке викликано зростанням загального рівня їх реальних доходів громадян. Ця обставина свідчить про потенціал розширення ринку місцевого зв'язку із збільшенням доходів громадян. Однак важливою соціальною проблемою залишається захист малозабезпечених громадян. Нині головним інструментом захисту малозабезпечених громадян є надання пільг щодо абонентської плати і вартості встановлення телефону. Проте співвідношення між доходами домогосподарств та обсягами отриманих пільг свідчить про неадресність пільг: обсяг пільг має тенденцію до зростання із збільшенням доходу домогосподарств.

Крім зазначених тенденцій розвитку тарифної політики можна вказати на те, що відбувається зміна балансу тарифоутворюючих в тарифних пакетах послуг традиційної телефонії, тобто збільшується доля плати за трафік та зменшуються фіксовані елементи (абонентна плата, установча плата). Поступово йде процес відмовлення від диференціації тарифів за категоріями споживачів.

На підставі проведеного дослідження принципів регулювання тарифної політики можна зробити висновок, що його якість значною мірою залежить від обґрунтованості обчислення витрат та уникнення їх завищення з боку учасників ринку. Контроль за правильністю обчислення витрат, як правило, покладають на незалежний регуляторний орган. Щоб тарифне регулювання відповідало меті збільшення продуктивності, воно має бути передбачуваним, тобто здійснюватись за визначеною формулою і процедурою. Лише у цьому разі інвестор матиме змогу планувати довгострокові інвестиції.

Таким чином, тарифне регулювання повинно включати інструменти регулювання тарифів на базові послуги, механізм забезпечення загальнодоступності послуг та регулювання взаємоз'єднання операторів.

Визначено наступні етапи впровадження тарифного регулювання: визначення переліку послуг, тарифи на які потребують регулювання, розрахунок собівартості надання послуги, збалансування тарифів відповідно до витрат на надання послуг, визначення методики тарифного регулювання.

Але тарифне регулювання само по собі без необхідного механізму не забезпечує загальнодоступності телекомунікаційних послуг. Запровадження тарифного регулювання повинно передбачати не лише інструменти регулювання тарифів на базові послуги та визначати методику їх регулювання, але і забезпечувати загальнодоступність певного переліку соціально-необхідних послуг.

Загальнодоступність послуг повинна забезпечуватись через універсальний доступ, коли кожна людина має засоби доступу до публічно доступного телефону та універсальне обслуговування, тобто телефонне обслуговування для індивідуального абонента зазвичай з домашнім проникненням.

У дисертації також проведено дослідження існуючих концепцій регулювання. Зокрема, визначено такі варіанти фінансування загальнодоступних телекомунікаційних послуг: перехресне субсидіювання, додаткова плата за взаємоз'єднання, телекомунікаційний збір до бюджету, створення спеціального фонду.

В Україні сьогодні застосовується варіант фінансування загального доступу за рахунок перехресного субсидіювання, але подальше застосування даного механізму стає неможливим.

Одночасно з дослідженням регульованої структури тарифів послуг традиційної телефонії було проаналізовано структуру тарифів нових послуг, які встановлюються самими операторами. Різноманіття цих структур пов'язане з появою великої кількості нових технологій. Систематизувати ці структури практично неможливо. Можливо лише визначити окремі параметри, які використовують оператори при формування тарифів - диференціація за категоріями споживачів, за обсягом врахованих послуг у тарифі, за періодом доби і т.п. Тобто структура нових тарифів формується та динамічно змінюється відповідно до вимог ринку та споживачів.

У третьому розділі “Методи формування тарифної політики щодо телекомунікаційних послуг в умовах технологічної конвергенції телекомунікаційних мереж України” запропоновано нову структуру тарифної політики щодо послуг традиційної телефонії; спрогнозовано основні напрями технологічної конвергенції та тарифну модель нових послуг телекомунікаційної мережі України; розроблено модель розрахунку витрат щодо побудови високотехнологічної телекомунікаційної мережі; внесено пропозиції щодо впровадження методів регулювання тарифної політики у сфері послуг традиційної телефонії та нових послуг телекомунікацій.

Як вже було зазначено раніше, сучасна тарифна структура послуг традиційної телефонії незбалансована. Компенсатором негативних наслідків збільшення тарифів на місцевий зв'язок має стати запровадження спеціальних тарифних пакетів для найбідніших споживачів. Збитки оператора внаслідок запровадження таких тарифних пакетів повинні покриватися за рахунок коштів фонду універсальних послуг.

Тарифи на послуги міжміського та міжнародного зв`язку будуть поступово зменшуватися внаслідок дії нормальних ринкових механізмів, при цьому домінантні оператори втрачатимуть частку свого ринку. Запропоновано два альтернативних варіанти державної політики щодо регулювання міжнародного телефонного зв'язку: скасування або збереження регулювання тарифів на послуги міжнародного телефонного зв'язку.

Водночас розглянуто можливість скасування різниці в оплаті за користування телефоном між категоріями споживачів.

Розглянуто також питання вдосконалення системи тарифного регулювання загальнодоступних послуг: запропоновано затвердити методику тарифного регулювання на державному рівні. Зазначена методика передбачатиме щоквартальну індексацію тарифів відповідно до визначеного рівня інфляції. Це дасть можливість вдосконалити систему ціноутворення і механізм регулювання тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги. Забезпечення загальнодоступності телекомунікаційних послуг досягається не лише шляхом встановлення доступного тарифу на послуги традиційної телефонії, але і шляхом підвищення рівня телефонізації, збільшення кількості пунктів колективного користування, на яких абоненти мали б вільний доступ до послуг зв'язку, та підвищення рівня інформатизації, тобто забезпечення загального доступу до мережі Інтернет.

Як вже було зазначено, забезпечення загального доступу є нерентабельним. Тому необхідно визначити механізм субсидіювання щодо фінансування надання загального доступу.

У дисертації визначено, що найбільш привабливим варіантом фінансування загальнодоступних послуг в Україні є створення фонду універсальних послуг. Це надасть можливість операторам отримувати компенсацію витрат від надання загальнодоступних послуг. Можливість залучення на умовах тендеру різних операторів до надання загальнодоступних послуг посилюватиме конкуренцію.

З метою подолання ризиків, пов'язаних із створенням фонду фінансування загальнодоступних послуг, було розроблено обґрунтований план його створення. Пропонуються такі етапи впровадження фонду фінансування загальнодоступних послуг: визначення джерел коштів фонду, визначення розміру та бази відрахувань операторів до фонду та порядку їх стягнення, визначення джерел стабілізації фонду, розподіл функцій і повноважень між фондом та незалежним регуляторним органом, визначення підпорядкованості та організаційної структури фонду, вироблення плану замовлень на надання загальнодоступних послуг, розробка процедур тендерів на надання загальнодоступних послуг.

У дисертаційній роботі запропоновано механізм впровадження методу тарифного регулювання традиційної телефонії. На підставі проведеного аналізу було зроблено висновок, що оптимальним варіантом для регулювання послуг традиційної телефонії є варіант цінової стелі. Цінова стеля - це вид цінового регулювання, яке полягає у використанні спеціальної формули, насамперед встановленої регуляторним органом, для визначення того, наскільки фірма-монополіст може збільшувати ціну на послугу. Запропоновано основні кроки впровадження методу тарифного регулювання. Згідно з методом цінової стелі оператор може здійснювати встановлення ціни відповідно до темпу інфляції мінус темп зростання продуктивності. Цінова стеля є відносно простою у впровадженні і не вимагає істотних зусиль з боку операторів та регуляторного органу.

Регулювання послуг мультисервісної мережі нового покоління повинно здійснюватись за “горизонтальним” принципом, який надає можливість регламентувати діяльність кожного із суб'єктів господарювання, які беруть участь у наданні послуги.

Перспективні підходи до будівництва телекомунікаційної мережі в Україні шляхом конвергенції пов'язані з новою ідеологією будівництва та проектування телекомунікаційних мереж. Ця ідея заснована на передачі гетерогенного трафіку між елементами універсальної мультисервісної мережі майбутнього та знайшла відображення в побудові перспективної мережі зв'язку наступного покоління - NGN.

В дисертації запропоновано функціональну архітектуру мережі зв'язку наступного покоління NGN, яка буде представлена трьома площинами: площина транспорту, площина доступу, прикладна площина.

Визначено шість етапів конвергенції українських телекомунікаційних мереж. Перші три з них по суті є підготовчими, а четвертий дає можливість на перших порах ціною невеликих втрат задовольнити потреби конвергенції в межах прогнозованого попиту.

Запропоновано тактику і стратегію різних телекомунікаційних операторів, постачальників послуг при побудові мереж наступного покоління в ринкових умовах.

Взагалі дотримання операторам будь-якої стратегії побудови мережі, тобто впровадження (або не впровадження) мереж нового покоління, може істотно вплинути на ефективність роботи операторів. Традиційні оператори можуть втратити істотну частину своїх доходів, якщо не будуть орієнтуватися на освоєння мереж наступного покоління. Нові оператори, що створюють свої мережі “з нуля”, також можуть розраховувати на успіх, якщо вони відразу ж будуть орієнтуватися на впровадження мережи наступного покоління, яка у майбутньому надасть можливість реалізувати мультисервісні послуги.

На підставі проведеного аналізу доведено, що існуюча тарифна політика на послуги традиційної телефонії може стати основною перешкодою у розвитку конкуренції на українських телекомунікаційних мережах, практично виключивши можливість появи нових операторів, які будуть спрямовувати свою стратегію на побудову мереж наступного покоління. Виходячи із зазначеного, одним з основних етапів дисертаційної роботи була розробка універсальної моделі тарифів, яка б легко комбінувалась під будь-які зміни технологій, тобто під інфокомунікаційні послуги. Інфокомунікаційна послуга - це послуга зв'язку, яка передбачає автоматизовану обробку, зберігання або надання за запитом інформації з використанням засобів обчислювальної техніки як на вхідному, так і на вихідному кінці з'єднання. Одночасно, спрогнозовано номенклатуру послуг, які будуть надаватися на базі мережі наступного покоління.

Однією з основних ідей дисертаційної роботи є розробка гнучкої та легкокерованої моделі тарифів конвергованих послуг. Дана модель буде заснована на певних модулях. Тобто абоненту буде надана унікальна можливість будувати власні телекомунікаційні послуги на підставі визначеного набору модулів.

Ідея об'єднання різних послуг у межах єдиної універсальної мультисервісної мережі стає привабливою не лише тоді, коли буде запропоновано відповідне технічне рішення, а й тоді, коли вона дасть реальний економічний ефект. Одним з наступних результатів дисертаційного дослідження є розробка моделі витрат, яка б дала змогу адекватно оцінити економічний ефект при впровадженні конвергованої мережі.

Зроблено висновок, що для оцінки нових послуг телекомунікацій, які виникають в процесі конвергенції мереж, найбільш ефективним є використання змішаного методу, за яким витрати визначаються за методом граничного приросту витрат, а їх розподіл здійснюється відповідно до методу повністю розподілених витрат. При цьому необхідно застосовувати підхід до моделювання витрат “знизу-вгору” тобто з огляду на те, що буде побудована нова мультисервісна мережа на базі існуючих мереж.

Метод граничного приросту витрат є більш складним, він має потенційні можливості підвищення ефективності роботи різних структур та рекомендується до застосування при встановленні цін на нові послуги, які ще не реалізовувалися на ринку, але плануються до впровадження на базі нової конвергованої мережі. За методом граничного приросту витрат на собівартість нової послуги відносять лише ті витрати, які з'являються при впровадженні цієї послуги. В свою чергу, розподіл витрат доцільно проводити відповідно до концепції повністю розподілених витрат, тобто розподіл витрат в якості прямих здійснюється за принципом причинної обумовленості (Рис.5).

При активізації абонентом того чи іншого модулю обираються елементи мережі. Для встановлення вартості модулю необхідно розрахувати вартість кожного елементу мережі, а потім, використовуючи фактори маршрутизації, обсяг трафіку, кількість ліній, розподілити пропорційно до задіяних ресурсів кожного елементу мережі.

Беручи до уваги зазначене, спочатку проектують мережу, визначають її ємність та елементи. Наступним кроком є визначення майбутньої вартості цих елементів та вартості їх експлуатації, тобто майбутньої вартості активів. Виходячи з цих даних, виділяють прямі капітальні та операційні витрати. Встановлюючи певні коефіцієнти, виділять непрямі операційні та непрямі капітальні витрати.

Рис.5. Схема причинно-наслідкового зв'язку між ресурсом та кінцевою послугою (модулем).

Дана модель дає можливість розподілити витрати без ризику включення “неефективних витрат”, оскільки базується лише на витратах, понесених при впровадженні нової ємності. Розподіл витрат за цією моделлю здійснюється на підставі причинно-наслідкового зв'язку витрат, елементів мережі та послуг, що зменшує відхилення при розподілі загальних витрат.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні представлене теоретичне узагальнення та нове розв'язання актуального завдання оптимізації залучення інвестицій у галузь телекомунікацій шляхом впровадження тарифної структури та моделі обліку витрат, яка надасть можливість адекватно оцінити економічний ефект при побудові конвергованої мережі. Найважливіші наукові результати дослідження полягають у такому:

1. Застосування змішаного методу обліку витрат, коли витрати визначаються за методом граничного приросту витрат, а їх розподіл здійснюється відповідно до методу повністю розподілених витрат, дало можливість запропонувати нову модель обліку витрат для високотехнологічної телекомунікаційної мережі NGN. Модель базується лише на витратах, які понесені при впровадженні нової мережі, та виключає ризик урахування “неефективних витрат”. Розподіл витрат за цією моделлю здійснюється на підставі причинно-наслідкового зв'язку витрат елементів мережі та послуг, що зменшує відхилення при розподілі загальних витрат.

2. Дослідження щодо регулювання послуг мультисервісної мережі виявило ефективність “горизонтального” принципу, який надає можливість регламентувати діяльність кожного із суб'єктів господарювання при наданні послуги. В зв'язку з цим запропоновано механізм регулювання послуг телекомунікаційних мереж наступного покоління та послуг традиційної телефонії. При цьому регулювання послуг традиційної телефонії рекомендовано здійснювати за варіантом “цінової стелі”, за яким оператор зможе самостійно здійснювати встановлення ціни відповідно до темпу інфляції.

3. Маючи на увазі необхідність збільшення рівня тарифів на послуги місцевого телефонного зв`язку одночасно зі зменшенням тарифів на послуги міжміського та міжнародного зв'язку, запропоновано шляхи удосконалення тарифної політики на послуги традиційної телефонії, які забезпечать доведення тарифів до рівня їх собівартості. Таке реформування тарифів дасть можливість операторам покрити витрати на експлуатацію та обслуговування і отримати інвестиції для модернізації місцевої мережі. Зменшення тарифів на послуги міжміського та міжнародного зв'язку дасть змогу ліквідувати перехресне субсидіювання послуг місцевого зв'язку. Для пом`якшення впливу на малозабезпечені верстви населення цю проблему потрібно вирішувати поступово. Крім того, забезпечення таких верств населення послугами телекомунікацій пропонується здійснювати за допомогою формування тарифних кошиків універсальних послуг, які будуть виступати компенсатором негативних наслідків збільшення тарифів.