Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.436 : 631

ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНІ СКЛАДОВІ РОЗВИТКУ АПК РЕГІОНУ

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Проскуріна Неля Миколаївна

Дніпропетровськ

2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Макаренко Петро Миколайович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри аграрного бізнесу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Чупіс Анатолій Віталійович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри фінансів;

кандидат економічних наук, доцент Намлієв Володимир Степанович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри економіки навколишнього середовища та статистики.

Провідна установа - Кримський державний агротехнологічний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра агробізнесу та зовнішньоекономічної діяльності, м. Сімферополь.

Захист відбудеться 23 червня 2004 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 у Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова 25.

Автореферат розісланий 21 травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Р.М. Миронова

економічний загроза бюджетний агропромисловий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ринкова економіка України зорієнтована на стратегію її сталого розвитку. Такий підхід передбачає економічну безпеку у сфері виробничих відносин і в природокористуванні. З вищесказаного випливає, що проблему забезпечення економічної безпеки не можна розглядати ізольовано від екологічних аспектів. Цей взаємозв'язок має спиратися на результати комплексного аналізу всієї сукупності показників соціальної, економічної й екологічної сфер життя суспільства. Гострота цих завдань зумовлюється значною мірою тим, що дотепер екологічна складова не виступала самостійним елементом у системі економічної безпеки АПК.

Останніми роками через погіршення економічної й екологічної ситуації якість сільськогосподарської продукції та продовольства за різними параметрами постійно знижується. За умови збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції (зерна, насіння соняшнику, молока) можливо, також, спостерігати зниження її якості. Так, вміст білка у зерні зменшився, що негативно позначилося на якості борошна і, відповідно, хлібних продуктів. Основними причинами зниження якості спеціалісти вважають недотримання термінів виконання агротехнологічних прийомів, занепад навколишнього середовища, збільшення канцерогенних речовин у повітряному басейні, водоймищах і ґрунтах.

Зазначена проблематика перебуває в полі зору вчених-економістів, її різні аспекти досліджуються в працях С.Л. Брю, В.І. Вернадського, Б.В. Буркинського, О.О. Веклич, Т.П. Галушкиної, Б.М. Данилишина, О.Л. Кашенко, К.Р. Макконеллі, Л.Ю. Мельника, В.С. Намлієва, П.М. Нестерова, Б. Пунько, В.М. Трегобчука, В.Я. Шевчука, С.К. Харичкова, Л. Харріса, С.И. Христенко, Г.А. Черниченко, Г.В. Черевко, А.В. Чупіса, М.І. Яцків, І.Г. Яремчука та інших.

Незважаючи на широкий аспект досліджень зазначеного напряму, їх наукова розробленість далеко не визначена. Зокрема, потребують теоретичного узагальнення проблеми понятійно-сутнісних аспектів економічної безпеки в умовах ринкових перетворень в АПК, ознаки його класифікації та оцінювання з урахуванням екологічних чинників, удосконалення фінансової стійкості еколого-економічної системи АПК в регіоні, дослідження й оцінювання ризиків у навколишньому природному середовищі.

Актуальність проблеми, недостатнє її дослідження і висвітлення в економічній літературі, теоретичне та практичне значення зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення і висновки дослідження були одержані в межах держбюджетної наукової тематики Дніпропетровського державного аграрного університету “Організація, розвиток та державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень” (номер державної реєстрації 0102U005022).

Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці методологічних рекомендацій, механізмів забезпечення економіко-екологічного розвитку АПК регіону.

Реалізація поставленої мети зумовлює необхідність вирішення таких завдань:

уточнення класифікації загрози економічній безпеці АПК;

удосконалення системи оцінювання еколого-економічної безпеки АПК;

удосконалення програми усунення екологічних загроз регіону;

аналіз податкової та бюджетної політики України за умов переходу до стратегії сталого еколого-економічного розвитку АПК;

удосконалення системи планування й контролю за використанням ресурсів на ліквідацію загроз екологічній безпеці регіону;

удосконалення моделі фінансової стійкості еколого-економічної системи регіону;

удосконалення експертного оцінювання ризику процесів занепаду в навколишньому природному середовищі регіону.

Предмет і об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є система еколого-економічної безпеки АПК регіону.

Предметом дослідження є механізми управління екологічною складовою системи економічної безпеки АПК регіону з використанням економіко-математичного моделювання.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою роботи є діалектичний метод пізнання, системний підхід і аналіз, фундаментальні положення економічної й екологічної теорії, а також явищ економічної безпеки регіону. Методологічною основою стали також наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених з проблем еколого-економічної безпеки, математичного моделювання.

У процесі дослідження використовувалися методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); монографічний і системного аналізу (вивчення й аналіз еколого-економічного стану АПК регіону); розрахунково-конструктивний, порівняльний і графічний (порівняння еколого-економічних показників по роках); математичний (розробка математичної моделі фінансової стійкості еколого-економічної системи АПК регіону).

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

удосконалено класифікацію загрози економічній безпеці АПК: за змістом, направленістю, часом впливу, причинами виникнення;

удосконалено систему оцінки еколого-економічної безпеки АПК регіону за визначенням критеріїв: рівень інвестицій на охорону навколишнього природного середовища у відсотках до ВВП; закріплення частки природоохоронних витрат у бюджеті;

дістала подальшого розвитку програма усунення екологічних загроз регіону через поглиблення напрямів: поліпшення якості атмосферного повітря; раціонального використання водних ресурсів і поліпшення якості води; захисту ґрунтового покриву і раціонального землекористування; підвищення ефективності використання побутових і виробничих відходів; створення ефективного механізму охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування; формування сучасного екологічного світогляду;

дістала подальшого розвитку податкова і бюджетна політика України через її переорієнтацію на стратегію сталого еколого-економічного розвитку АПК регіону;

дістала подальшого розвитку система планування й контролю використання ресурсів на ліквідацію загроз екологічної небезпеки регіону шляхом обґрунтування балансу відносин підприємств й держави;

удосконалено модель фінансової стійкості еколого-економічної системи регіону механізмом регулювання грошових потоків у сфері природокористування;

удосконалено експертну оцінку ризику процесів занепаду у навколишньому природному середовищі регіону шляхом адаптації методики розрахунку ризиків з урахуванням їх вагомості у скороченні середньої очікуваної тривалості життя населення.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що рекомендації автора щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму природокористування використовуються у сільськогосподарських підприємствах Запорізької області (дов. № 513-8 від 15.12.2003 р.). Пропозиції щодо вдосконалення оцінювання природного потенціалу та визначення природно-ресурсних складових агропромислового комплексу України використані Науково-дослідним фінансовим інститутом при Міністерстві фінансів України (дов. № 25/512 від 30.12.2003 р.). Результати досліджень використані у розробці Пропозицій до наукових установ України “Про вдосконалення структури державного управління і контролю у сфері охорони і сталого використання природних ресурсів України” (дов. № 48/1309 від 30.12.2003 р.). Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету при викладанні таких дисциплін: “Економіка сільського господарства і АПК”, “Фінанси АПК”, “Управління сільськогосподарським виробництвом” (дов. № 3459 від 29.08.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертації розроблені автором особисто і містяться в одноосібно опублікованих роботах.

Апробація результатів дослідження. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: “Наука і освіта 2000” (м. Дніпропетровськ 2000 р.), “Інвестиційна та зовнішньоекономічна діяльність підприємств” і “Бухгалтерський облік та аудит” (м. Дніпропетровськ 2003 р.), “Фінансово-кредитна система України: шляхи розвитку” (м. Дніпропетровськ 2003 р.), “Економіка підприємств” (м. Дніпропетровськ 2003 р.), “Державне регулювання економіки та місцеве самоврядування” (м. Дніпропетровськ
2003 р.), “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”
(м. Дніпропетровськ 2003 р.), “Динаміка наукових досліджень `2003”
(м. Дніпропетровськ 2003 р.), “Сучасні проблеми економіки підприємства”
(м. Дніпропетровськ 2003 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 13 наукових працях, з них 5 - у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 3,3 обл.-вид. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Повний обсяг роботи - 177 сторінок, з яких: 29 таблиць займають 14 сторінок, 21 рисунок - 15, список використаних джерел (169 найменувань) - 16 сторінок, 5 додатків - 7 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Теоретичні засади системи економічної безпеки регіону” розглядаються основні наукові положення щодо економічної безпеки та її значення в екології і соціально-економічному розвитку регіону.

Економічна безпека органічно включена в систему державної безпеки разом з такими її складовими, як забезпечення надійної обороноздатності країни, підтримка соціального миру у суспільстві, захист від екологічних негараздів. Економічна безпека, виявляючись у сферах впливу інших видів національної безпеки, проникаючи в них і взаємодіючи з ними, у свою чергу акумулює в собі їх вплив, залишаючись при цьому основою національної безпеки.

Стратегії економічної безпеки спрямовані на усунення існуючих загроз, запобігання їм, відновлення завданого збитку. Поняттям загрози безпеці визначаються такі зміни у внутрішньому та зовнішньому середовищі і суб'єктах, що призводять до негативних змін предмета безпеки. Визначення внутрішніх і зовнішніх загроз є необхідним для виявлення пріоритетів економічної безпеки, відображення гостроти реальних проблем, оцінювання їх значення для виживання країни.

Загрози безпеці за змістом можна поділити на силові (військові і кримінальні), соціальні, політичні, економічні, екологічні й комплексні ( що поєднують у собі декілька перерахованих вище).

У цілому, погоджуючись з існуючими видами загроз, вважаємо за необхідне доповнити їх класифікацію (рис. 1).

Під економічною безпекою регіону розуміють сукупність поточного стану, умов і факторів, що характеризують стабільність, стійкість і поступовість розвитку економіки території, органічно інтегрованої в економіку України.

Безпека будь-якої країни залежить не тільки від соціально-економічних і політичних факторів, але й визначається екологічною обстановкою всередині країни, у сусідніх регіонах і в цілому по всій планеті.

Рис. 1. Класифікація загрози економічній безпеці АПК

Світова спільнота визначила подальший курс розвитку цивілізації у напрямі поступового забезпечення цілеспрямованої самоорганізації суспільства в економічній, соціальній і екологічній сферах. Ця стратегія отримала назву “Сталий розвиток” - стабільний соціально-економічний розвиток, що не руйнує своєї природної основи.

Практична реалізація цієї стратегії передбачає глибокі зміни в ході соціально-економічного розвитку, використання ресурсів на глобальному, регіональному і локальному рівнях. При реалізації державної стратегії сталого розвитку екологічна безпека має забезпечуватися в пріоритетному порядку.

Основні прояви екологічної небезпеки необхідно класифікувати за такими ознаками прояву: розширення екологічних несприятливих зон; погіршення якості життя; підвищення ризику техногенних катастроф; розширення площі радіоактивного забруднення; погіршення стану води та повітря; забруднення та деградація земель; зростання об'ємів відходів виробництва і споживання; збільшення забрудненості продуктів харчування.

Сучасний економічний стан на сьогодні потребує вирішення двох взаємопов'язаних завдань екологічної безпеки України: підтримка мінімального рівня екологічної безпеки в період становлення ринкової економіки й створення умов для сталого соціально-економічного розвитку.

На нашу думку, тільки системний підхід до проблеми забезпечення економічної безпеки України та її регіонів дасть змогу забезпечити міцну основу сталого розвитку економіки для підвищення матеріального й культурного рівня життя людей. Відповідно до цього систему економічної безпеки можна подати у вигляді рис. 2.

Для перехідного періоду визначальною є розробка граничних значень таких параметрів, як забезпеченість підтримки і відтворення природно-екологічного потенціалу з метою запобігання незворотному руйнуванню природного середовища, втраті життєво важливих ресурсних джерел економічного зростання та завданню шкоди здоров'ю нинішнього і майбутнього поколінь. Пропонується систему економічної безпеки розглядати з точки зору трьох її складових: екологічної, економічної та соціальної.

Рис. 2. Система економічної безпеки

У зв'язку з цим вважаємо за необхідне доповнити систему критеріїв економічної безпеки АПК показниками, що враховують екологічні фактори зростання, якими, на нашу думку, можуть стати:

1) Рівень інвестицій на охорону навколишнього природного середовища у відсотках до ВВП.

2) Закріплена частка природоохоронних витрат у бюджеті (по всіх рівнях).

Слід зауважити, що з часу розробки чинних на сьогодні нормативів збору за забруднення сталися величезні зміни. Водночас нормативи плати за забруднення не переглядались. У Польщі, Чехії діє подібна система збору за забруднення, але нормативи плати набагато вищі (табл. 1).

Таблиця 1 Нарахування за забруднення повітря, дол. США/ тонну

Забруднювальні речовини	Нормативи в Чехії дол. США/тонну	Нормативи в Україні грн/тонну
Тверді частинки	110,3	2
Оксиди азоту	29,4	53
Вуглеводень	73,5	3

Необхідність посилення екологічних аспектів у дослідженні проблеми економічної безпеки країни й регіонів зумовлюється такими факторами:

- різко зростає вплив екологічних факторів, що лімітує соціально-економічний розвиток суспільства, збільшуються масштаби екологічного збитку в економічній і соціальній сферах виробництва;

- забруднення навколишнього середовища й зниження якості кінцевої продукції з погляду її екологічної чистоти й безпеки призводить до зростання витрат на подолання негативних наслідків цих процесів.

Система збору за забруднення навколишнього середовища, яка діє в Україні, характеризується складністю, база оподаткування збору вузька і має бути суттєво розширена, розміри збору щороку скорочуються через дію інфляційних процесів, зменшуючи тим самим роль цього платежу як стимулу до скорочення забруднення навколишнього природного середовища.

До недоліків існуючої системи штрафів та позовів за порушення природоохоронного законодавства зараховано низький рівень штрафних санкцій, що не можна вважати виправданим у період переходу від адміністративної до ринкової економіки; відсутність практичного застосування методик розрахунків розмірів відшкодування заподіяних збитків.

У другому розділі “Стан і напрями функціонування економічного механізму природокористування та природоохоронної діяльності” досліджено сучасний рівень еколого-економічної безпеки та її вплив на здоров'я і тривалість життя населення.

Проблеми збереження навколишнього природного середовища й екологічного стану є дуже актуальними для регіональних еколого-економічних систем. Протягом тривалого проміжку часу вони практично не вирішувалися, більше того, часто замовчувалися. Це призвело до виникнення кризових ситуацій у деяких сферах економіки, а також окремих регіонах країни.

З усіх форм деградації природного середовища найбільш небезпечною у наш час є його забруднення шкідливими речовинами. За обсягом викидів шкідливих речовин у атмосферу Запорізька область займає четверте місце по Україні. Дуже актуальною є проблема автомобільного транспорту, викиди від якого становлять 30 % від загального обсягу всіх джерел забруднення повітряного басейну.

Інтенсивний відбір води, порушення правил господарської діяльності у водоохоронних зонах призводить до неприпустимого скорочення річкового стоку, що викликає серйозні негативні зміни режиму і стану водостоків, деградацію і занепад екосистем.

Основними джерелами забруднення є неочищені і недостатньо очищені побутові й промислові, а також стічні води міст Запорізької області. Показники якості води в місцях водозаборів і зон рекреації водойм області не відповідають санітарно-гігієнічним нормативам (результати обстеження за хімічними і мікробіологічними показниками наведені в табл. 2).

Таблиця 2 Якість води в місцях водозаборів і зон рекреації водойм області (% проб, що не відповідають гігієнічним нормативам)

Водойми	За хімічними показниками	За мікробіологічними показниками
	1998	1999	2000	2001	2002	1998	1999	2000	2001	2002
У місцях водозаборів	37,4	32,9	27,5	32,8	36,9	37,2	31,7	25,9	32,4	25,0
У зонах рекреації	54,2	44,2	59,6	62,7	64,4	22,8	34,0	27,1	29,2	26,2

Інтенсивне господарське використання призводить до значних і різноманітних змін ґрунтів. Серйозними екологічними проблемами є: засолення і заболочення ґрунтів, підтоплення й підняття рівня ґрунтових вод у межах міст і населених пунктів, перезволоження земель, забруднення ґрунтів. Прогресуючий розвиток перерахованих вище процесів в останні роки призводить до скорочення площ найбільш цінних ґрунтів, зменшення рівня родючості всього ґрунтового покриву, значного зниження екологічних функцій ґрунтів, скорочення біорізноманітності.

Механічна зміна ґрунтів відбувається і в результаті оранки (розораність в області 56 %), що активізує руйнування й переміщення ґрунту внаслідок ерозії та дефляції. Аналіз даних Земельного кадастру і матеріалів моніторингу земель показує, що, незважаючи на спад виробництва в 90-х роках, багатогалузеве господарство області продовжує виступати як могутній антропогенний фактор зміни ґрунтів, що характеризується високою інтенсивністю й розмаїтістю негативних наслідків, у т.ч. екологічних. На сільськогосподарських угіддях області поширилися такі негативні процеси і явища, як водна й вітрова ерозія ґрунтів (970 тис. га), дегуміфікація і зменшення вмісту поживних речовин (1500 тис. га), осолонцування (320 тис. га), засолення (53 тис. га), підтоплення і перезволоження (56 тис. га) та інші.

При загальному зменшенні посівних площ значно збільшено площі під технічними культурами. У середньому по області частка технічних культур майже в 1,5 раза вище від рекомендованої науковообґрунтованими системами землеробства.

Екологічні проблеми прямо чи опосередковано позначаються на здоров'ї населення Запорізької області. Практично всі мешканці міст, а це 76 % населення області, зазнають впливу забрудненого атмосферного повітря, підвищеного рівня шуму та шкідливих фізичних факторів.

Запорізьким обласним центром Держсанепідемнагляду проведена медико-екологічна експертиза впливу забрудненого повітря на здоров'я населення. З'ясувалося, що в сімох із чотирнадцяти міст відзначається зростання захворюваності, зумовлене несприятливим впливом цього фактора.

Прогнозуючи розвиток екологічної ситуації в Запорізькій області, експерти підкреслюють, що при збереженні існуючих тенденцій природокористування та взаємодії людини із середовищем найближчим часом негативні зміни природи можуть перейти межі, що спричинить екологічну кризу регіонального масштабу.

Проведений аналіз показує, що загрози економічній безпеці Запорізької області зумовлені несприятливою екологічною ситуацією. Отже, є очевидною необхідність вживання дієвих заходів для подолання такого стану. Вирішенню такого завдання може служити спроба обґрунтувати ряд елементів механізму забезпечення екологічної безпеки. Основні напрями дій щодо усунення екологічних загроз Запорізькій області можна подати у вигляді табл. 3.

У третьому розділі “Шляхи забезпечення еколого-економічної безпеки регіону” запропоновано вдосконалення фінансово-податкової політики держави, регулювання грошових потоків у сфері природокористування, а також експертного оцінювання ризиків процесів занепаду в навколишньому природному середовищі

Основним недоліком екологічних зборів і платежів, що діють на території України, є низький ефект стимулювання охорони природи.

Податки і податкова політика об'єктивно включені в систему економічної безпеки, по-перше, як могутній ресурсний фактор, що знаходиться в руках держави, а отже, і інструмент впливу на економіку, по-друге, як механізм зворотного зв'язку й залежності держави від суб'єктів економіки. Податковий механізм може виступати як засіб забезпечення безпеки у всіх її аспектах чи, навпаки, як засіб посилення загроз і ризиків.

Таблиця 3 Програма усунення екологічних загроз Запорізькій області

Напрями	Організаційні заходи
Поліпшення якості атмосферного повітря	Зниження негативного впливу на навколишнє середовище пилогазових викидів підприємств промисловості, теплоенергетичного комплексу і автотранспорту
Раціональне використання водних ресурсів і поліпшення якості води	Створення високоефективних систем очищення токсичних стічних вод промислових підприємств, енергетичних установок і сільськогосподарських об'єктів. Впровадження в практику замкнутих і оборотних систем промислового водокористування. Охорона й відновлення малих річок.
Захист ґрунтового покриву і раціональне землекористування	Моніторинг ґрунтового покриву. Оцінювання рівня деградації ґрунтів. Зменшення забруднення.
Підвищення ефективності використання побутових і виробничих відходів	Удосконалення системи управління відходами. Реалізація проектів з переробки й знешкодження ряду відходів
Створення ефективного механізму охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування	Введення регіональних екологічних податків. Створення системи екологічного страхування. Удосконалення системи природокористування.
Формування сучасного екологічного світогляду	Забезпечення системи екологічної освіти сучасними навчально-методичними матеріалами. Екологічна підготовка кадрів управління та виробництва

Говорячи в цілому про вдосконалення всієї податкової системи, необхідно вказати на необхідність збільшення природно-ресурсної частки податків. Сучасні системи податків у світі й Україні зосереджені насамперед на стягуванні податків із прибутку і на додану вартість. Плата за природокористування становить в кращому разі кілька відсотків від дохідної частини бюджету. При збереженні загальної суми податків доцільна різка зміна пропорцій на користь збільшення питомої ваги податків, пов'язаних із природокористуванням, насамперед плати за право користування природними ресурсами, “зелених податків”. Ця частка має зрости на порядок і становити 30-50 відсотків дохідної частини бюджету. Це дасть змогу більш адекватно врахувати вплив на навколишнє середовище, деградацію природних ресурсів і створить стимул для зниження природоємності економіки.

На основі вивчення екологічних методів зарубіжного досвіду в частині використання й організації розрахунків за природокористування, а також перспективних напрямів удосконалення податкової та бюджетної політики України розроблено нову організаційно-економічну систему природокористування в регіоні (рис. 3).

Рис. 3. Економічний механізм природокористування в регіоні

На сучасному етапі економічного розвитку успішне вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням екологічної безпеки, значною мірою залежить від функціонування фінансово-кредитного механізму як складового господарського механізму управління природокористуванням.

Кошти, стягнуті з підприємств у вигляді платежів за забруднення навколишнього природного середовища, а також санкції за порушення природоохоронного законодавства, мають використовуватися виключно на природоохоронні заходи. У зв'язку з цим пропонуємо ввести форму балансу фінансових відносин підприємства й держави в системі фінансування природокористування (табл. 4).

Ця звітність дасть змогу виявити кореспонденцію відносин обох сторін, прогнозувати обсяг і структуру фінансових ресурсів різних рівнів влади, здійснювати контроль за використанням фінансових ресурсів.

У кожному регіоні функціонує еколого-економічна система, що включає чотири елементи: виробничо-економічні структури, що займаються видобутком сировини; виробничо-економічні структури, що займаються виробництвом товарів і послуг; виробничо-економічні структури, що займаються переробкою відходів; структури, що займаються охороною навколишнього середовища.

Усі вони певним чином впливають на навколишнє середовище. Між елементами еколого-економічної системи регіону відбувається міграція грошових потоків, що дає можливість вирішувати питання про стабілізацію цього процесу з метою підвищення фінансової стійкості розглянутої системи.

Таблиця 4. Баланс фінансових відносин підприємства й держави в системі природокористування

Доходи	Сума	Витрати	Сума
1. Податки за користування природними ресурсами, всього: у тому числі: - плата за землю; - плата за використання водних ресурсів; - лісовий податок; - інші податки. 2. Податки на виробництво екологічно небезпечної продукції 3. Екологічні податки за забруднення навколишньої середовища, всього: у тому числі: - за забруднення повітря; - за забруднення вод; - за порушення земель; - за розміщення відходів. 4. Страхові премії 5. Інші надходження 6. Нагромадження заборгованості		1. Капітальні вкладення, усього: у тому числі на: - охорону і раціональне використання водних ресурсів; - охорону атмосферного повітря; - охорону і раціональне використання земель; - охорону надр і раціональне використання мінеральних ресурсів. 2. Страхове відшкодування 3. Інвестиційний податковий кредит 4. Накопичена заборгованість
БАЛАНС		БАЛАНС

Завдання стабілізації грошового потоку полягає в такому: виходячи з початкового фінансового стану елементної системи, за рахунок міграції грошового потоку між усіма структурними елементами системи за один часовий інтервал (місяць, квартал, рік) і впливу зовнішнього механізму регулювання грошового потоку відбувається зміна фінансового стану елементів системи. Цей процес продовжується доти, доки не буде досягнуто мети - заданої величини коштів елементу системи.

Вирішення цього завдання має вигляд (1):

, (1)

де: J - одинична матриця n-го порядку;

Q - поглинаюча матриця перехідних імовірностей;

g - вектор мети, що визначає фінансовий стан структурних елементів системи за r етапів;

n - число структурних елементів системи.

У результаті застосування цієї методики відносно фактичних даних Запорізької області виявлено, що існуючий порядок перерозподілу засобів між елементами системи не призводить до вирішення завдання стабілізації грошових потоків еколого-економічної системи регіону, що негативно впливає на проведення глобальних природоохоронних заходів і реалізацію екологічних програм.

Було проведено машинний експеримент на основі вихідної інформації зі зміненою матрицею перехідних імовірностей, у результаті якого отримані найбільш оптимальні частки перерозподілу коштів.

Застосування цієї методики дає змогу визначити регулювальний механізм міграції грошових потоків у сфері природокористування, що призводить до стійкості еколого-економічної системи безпеки регіону.

Джерелом будь-яких небезпек для навколишнього природного середовища є діяльність людини. Економічний розвиток є основним компонентом екологічної безпеки, тому що наявність розвинутого економічного потенціалу здатна спрямувати діяльність людини у напрямі еколого-безпечного руху. Взаємодію економічних структур із навколишнім середовищем у регіоні можна подати у вигляді схеми (рис. 4).

Процеси занепаду в навколишньому природному середовищі будь-якого регіону пов'язані із системою ризиків, що за своїм впливом поділяються на прості й складні. Складні ризики є композицією простих. Прості ризики визначаються повним переліком непересічних подій, тобто кожна з них розглядається як незалежна від інших.

Рис. 4. Взаємодія виробничих систем із навколишнім середовищем
у регіоні

Із загальної системи ризиків можна виділити 4 групи ризиків, що ведуть до скорочення середньої очікуваної тривалості життя (табл. 5).

Для експертного оцінювання ризиків процесів занепаду в навколишньому природному середовищі області адаптована методика розрахунку ризиків.

Кількість простих ризиків n=8. Ризики першої групи вважаються пріоритетними. Кількість груп пріоритетів k=4.

Для оцінювання імовірностей настання подій, що стосуються до кожного простого ризику, використовуємо методику експертного оцінювання. Кількість експертів m=3.

Таблиця 5. Класифікація джерел і факторів ризиків

Група ризику	Група пріоритету
Технічний: S1 - технічна недосконалість S2 - порушення правил експлуатації технічних систем і об'єктів	Q1
Екологічний: S3 - антропогенний вплив на навколишнє природне середовище S4 - техногенні надзвичайні ситуації	Q2
Соціальний: S5 - групові травми, захворювання S6 - зростання смертності	Q3
Економічний: S7 - підвищена небезпека виробництва S8 - підвищена небезпека природного середовища	Q4

Використовують таку систему оцінювання:

0 = ризик несуттєвий;

від 0 до 25 - ризик найімовірніше не реалізується;

від 25до 50 - про настання події нічого певного сказати не можна;

від 50 до 75 - ризик найімовірніше виявиться;

від 75 до 100 - ризик реалізується.

Для оцінювання впливу усіх ризиків на навколишнє середовище визначається питома вага кожного простого ризику на всій їх сукупності.

Встановимо вагу групи з найменшим пріоритетом (2):

,(2)

у припущенні, що перший пріоритет у 4 рази вагоміший за останній, тобто S=4. Визначається питома вага інших груп пріоритетів (3):

.(3)

Розраховується питома вага простих ризиків (4):

.(4)

Визначається загальна оцінка ризику (табл. 6).

Загальна оцінка ризику становить 57,45 бали.

Якщо відомі значення втрат х_i для кожного ризику, то можна визначити очікувані втрати від усіх видів ризику (5):

M(Z) = X₁W₁+X₂W₂+...+X₈W₈(5)

M(Z) = 0,2*6,3+0,2*11,5+0,15*112,7+0,15*73,1+0,1*1,7+0,1*1,8+

+0,05*1311,2+0.05*3751,2 = 1,26+23+16,905+10,965+0,17+0,18+

+65,56+187,56 = 305,56 млн. грн.

Таблиця 6. Загальна оцінка ризику Запорізької області

Ризики	Питома вага Wi	Оцінка ймовірностей Pі	Бал Wі Pі
S1	0,2	75	15
S2	0,2	80	16
S3	0,15	68	10,2
S4	0,15	53	7,95
S5	0,1	27	2,7
S6	0,1	28	2,8
S7	0,05	28	1,4
S8	0,05	28	1,4
Разом за всіма ризиками	1,0		57,45

Використання експертного оцінювання ризиків процесів занепаду в навколишньому природному середовищі в системі управління екологічною складовою економічної безпеки регіону, а також методики, що дає змогу визначити регулювальний механізм міграції грошових потоків у сфері природокористування, зумовлює стійкість функціонування еколого-економічної системи безпеки в досліджуваній області.

ВИСНОВКИ

1. Виходячи із сутності економічної безпеки АПК і факторів впливу, необхідно провести її класифікацію за такими ознаками: за змістом: соціальні, економічні, екологічні, силові, комплексні; за направленістю впливу: внутрішні, зовнішні; за причинами виникнення: стихійно виниклі, ціленаправлено створені; за часом впливу: реальні, потенціальні.

2. Для перехідного періоду визначальною є розробка граничних значень за параметрами підтримки і відтворення природно-екологічного потенціалу з метою запобігання незворотному руйнуванню природного середовища, втраті життєво важливих ресурсних джерел економічного зростання та завданню шкоди здоров'ю нинішнього і майбутнього поколінь. Пропонуємо систему економічної безпеки розглядати з точки зору трьох її складових: екологічної, економічної та соціальної.

У зв'язку з цим необхідно доповнити систему оцінювання еколого-економічної безпеки АПК регіону критеріями: рівень інвестицій на охорону навколишнього природного середовища у відсотках до ВВП; закріплена частка природоохоронних витрат у бюджеті.

3. Проблема оптимізації взаємодії суспільства та природи є насамперед регіональною. Навколишнє середовище регіону потерпає від впливу з боку різноманітних галузей і об'єктів, розташованих у районах і навіть за їх межами. Результати цієї взаємодії мають різноманітний характер і стосуються всього природного середовища, оскільки воно складається з тісно взаємозалежних між собою елементів, із регіональних сполучень ресурсів і умов, що взаємодоповнюють один одного. Крім цього, деградація навколишнього природного середовища є однією з причин виникнення й розвитку кризових ситуацій на території, які викликають загрози економічній безпеці України. У зв'язку з цим стратегія розвитку продуктивних сил і господарської стабілізації області має будуватися з обов'язковим урахуванням оцінки екологічних наслідків господарської діяльності.

4. Значний рівень екологічної небезпеки та її загроза економіко-соціальній безпеці регіону зумовлюють необхідність термінового вживання заходів розробленої програми усунення екологічних загроз за напрямами: поліпшення якості атмосферного повітря; раціональне використання водних ресурсів і поліпшення якості води; захист ґрунтового покриву і раціональне землекористування; підвищення ефективності використання побутових і виробничих відходів; створення ефективного механізму охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування; формування сучасного екологічного світогляду.

5. Удосконалення податкової політики України має відбуватися відповідно до стратегії сталого розвитку. При збереженні загальної суми податків є доцільною різка зміна пропорцій на користь збільшення питомої ваги податків, пов'язаних із природокористуванням, насамперед плати за право користування природними ресурсами, “зелених податків”. Частка цих податків має зрости на порядок і становити 30-50 відсотків дохідної частини бюджету. Необхідна переорієнтація фінансових потоків у бік збільшення місцевих бюджетів. Зазначене дасть змогу більш адекватно врахувати вплив на навколишнє середовище, деградацію природних ресурсів і створить стимул для зниження природоємності економіки.

6. Кошти, стягнуті з підприємств у вигляді платежів за забруднення навколишнього природного середовища, а також санкції за порушення природоохоронного законодавства, мають використовуватися виключно на природоохоронні заходи. У зв'язку з цим необхідно ввести форму балансу фінансових відносин підприємств і держави в системі фінансування природокористування. Цей баланс дає можливість виявити кореспонденцію відносин обох сторін, прогнозувати обсяг і структуру фінансових ресурсів різних рівнів влади, здійснювати контроль за використанням фінансових ресурсів.

7. Розроблено модель фінансової стійкості еколого-економічної системи регіону на основі застосування математичних матриць. Визначені компоненти вектора, що регулює процес перерозподілу коштів між елементами еколого-економічної системи, а також кількість етапів досягнення мети природоохоронних заходів. Застосування цієї методики дає змогу визначити регулювальний механізм міграції грошових потоків у сфері природокористування, що призводить до стійкості еколого-економічної системи безпеки області.

8. Для експертної оцінки ризиків процесів занепаду в навколишньому природному середовищі регіону адаптовано методику розрахунку ризиків з урахуванням їх вагомості у скороченні середньої очікуваної тривалості життя населення. Вона дає змогу обґрунтувати шляхи поетапної організаційної перебудови регіональної системи управління екологічної безпеки з метою створення в регіоні гнучкої ефективної організаційної структури управління сферою природокористування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Проскуріна Н.М. Вплив екологічного фактора на вартісну оцінку основних виробничих засобів // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2004. - № 1. - С. 215-218.

Проскуріна Н.М. Економічне обґрунтування витрат на відновлення і підвищення ґрунтової родючості // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2003. - № 4. - С. 168-173.

Проскуріна Н.М. Роль держави в управлінні природокористуванням та природоохоронною діяльністю // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2003. - № 2. - С. 84-88.

Проскуріна Н.М. Реформування системи фінансування екологічної діяльності // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. - 2003. - № 2. - С. 70-74.

Проскуріна Н.М. Економіко-правове забезпечення раціонального використання земельних ресурсів // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. - 2003. - № 1. - С. 253-259.

Проскуріна Н.М. Особливості монополізму економіки та державне регулювання трансформаційних процесів // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2000”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. - Том 30: Економіка. - С. 45-46.

Проскуріна Н.М. Діяльність екологічних фондів у країнах з ринковою економікою // Матеріали Всеукраїнських науково-практичних конференцій “Інвестиційна та зовнішньоекономічна діяльність підприємств” та “Бухгалтерський облік та аудит”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 20-22.

Проскуріна Н.М. Реформування системи фінансування екологічної діяльності та розвиток фінансових механізмів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-кредитна система України: шляхи розвитку” - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 19-21.

Проскуріна Н.М. Розвиток екологічного аудиту в Україні // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Економіка підприємств”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 68-70.

Проскуріна Н.М. Функції державного управління природокористування та природоохоронної діяльності // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Державне регулювання економіки та місцеве самоврядування”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 47-48.

Проскуріна Н.М. Економічні важелі природокористування і природоохоронної діяльності // Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - Том 2. - С. 72-73.

Проскуріна Н.М. Напрями природоохоронної діяльності // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень `2003”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - Том 28. Економіка підприємства. - С. 25-26.

Проскуріна Н.М. Еколого-економічні відносини у процесі виробництва // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Сучасні проблеми економіки підприємства”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - Том 2. - С. 14-15.

АНОТАЦІЯ

Проскуріна Н.М. Економіко-екологічні складові розвитку АПК регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю - 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2004.

Дисертацію присвячено розробці й обґрунтуванню теоретичних і практичних засад удосконалення організаційно-економічних механізмів забезпечення еколого-економічної безпеки АПК регіону. Удосконалено класифікацію загрози економічній безпеці АПК, систему оцінювання еколого-економічної безпеки АПК регіону. Набула подальшого розвитку програма усунення екологічних загроз регіону, податкова і бюджетна політика України в напрямі її переорієнтації на стратегію стійкого еколого-економічного розвитку АПК регіону, а також система планування й контролю за використанням ресурсів на ліквідацію загроз екологічній безпеці регіону. Удосконалено модель фінансової стійкості еколого-економічної системи регіону, експертне оцінювання ризику процесів занепаду в навколишньому природному середовищі регіону.

Ключові слова: АПК, еколого-економічна безпека, оцінка, регіон, розвиток.

АННОТАЦИЯ

Проскурина Н.Н. Экономико-экологические составляющие АПК региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности - 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2004.

Диссертация посвящена разработке и обоснованию теоретических и практических основ совершенствования организационно-экономических механизмов обеспечения эколого-экономической безопасности АПК региона.

Исходя из сущности экономической безопасности АПК и факторов влияния, необходимо провести его классификацию по следующим признакам: по содержанию: социальные, экономические, экологические, силовые, комплексные; по направленности влияния: внутренние, внешние; по причинам возникновения: стихийно возникшие, целенаправленно созданные; по времени влияния: реальные, потенциальные.

Для переходного периода определяющей есть разработка предельных значений по параметрам поддержки и воспроизведения природно-экологического потенциала с целью предотвращения необратимого разрушения естественной среды, потери жизненно важных ресурсных источников экономического роста и нанесения вреда здоровью нынешнего и будущего поколений.

Предлагается дополнить систему оценки эколого-экономической безопасности АПК региона критериями:

1) уровень инвестиций на охрану окружающей естественной среды в процентах к ВВП.

2) закрепленная частица природоохранных затрат в бюджете.

Проблема оптимизации взаимодействия общества и природы является, прежде всего региональной. Окружающая среда региона страдает от влияния со стороны разнообразных отраслей и объектов, расположенных в пределах региона и даже за их пределами. Результаты этого взаимодействия носят разнообразный характер, касаясь всей естественной среды, поскольку оно состоит из тесно взаимозависимых между собою элементов, из региональных соединений ресурсов и условий взаимодополняющих друг друга. Кроме этого, деградация окружающей естественной среды выступает одной из причин возникновения и развития кризисных ситуаций на территории, которые вызовут угрозы экономической безопасности Украины. В связи с этим стратегия развития продуктивных сил и хозяйственной стабилизации области должна строиться с обязательным учетом оценки экологических последствий хозяйственной деятельности.

Значительный уровень экологической опасности и ее угроза экономико-социальной безопасности региона обусловливают необходимость срочного принятия мер разработанной программы устранения экологических угроз по направлениям: улучшение качества атмосферного воздуха; рационального использование водных ресурсов и улучшение качества воды; защита грунтового покрова и рациональное землепользование; повышение эффективности использования бытовых и производственных отходов; создание эффективного механизма охраны окружающей среды и рационального природопользования; формирование современного экологического мировоззрения.

Совершенствование налоговой политики Украины должно происходить в соответствии со стратегией устойчивого развития. При сохранении общей суммы налогов целесообразно резкое изменение пропорций в пользу увеличения удельного веса налогов, связанных с природопользованием, прежде всего платы за право пользования естественными ресурсами, “зеленых налогов”.

Средства, взысканные с предприятий в виде платежей за загрязнение окружающей естественной среды, а также санкции за нарушение природоохранного законодательства должны использоваться исключительно на природоохранные мероприятия. В связи с этим необходимо ввести форму баланса финансовых отношений предприятий и государства в системе финансирования природопользования.

Разработанная модель финансовой устойчивости эколого-экономической системы региона на основе применения математических матриц. Применение этой методики позволит определить регулирующий механизм миграции денежных потоков в сфере природопользования, которое приводит к устойчивости эколого-экономической системы безопасности области.

Для экспертной оценки рисков процессов упадка в окружающей естественной среде региона адаптированная методика расчета рисков с учетом их весомости в сокращении средней ожидаемой продолжительности жизни население. Методика экспертной оценки риска деградационных процессов в окружающей естественной среде региона на основе разработки бизнес-плана позволит обосновать пути поэтапной организационной перестройки региональной системы управления экологической безопасностью с целью создания в регионе гибкой эффективной организационной структуры управления сферой природопользования.

Ключевые слова: АПК, эколого-экономическая безопасность, оценка, регион, развитие.

ANNOTATION

Proskurina N. M. Economic and ecological elements of area farm development. - Manuscript.

Dissertation submitted for Ph. D. Degree in economics in the speciality 08.07.02 - economics of farms and industry - Dnepropetrovsk state farm university, Dnepropetrovsk, 2004.

The dissertation is devoted to created and motivation of theoretical and practical basses of improvement of organizational and economic mechanism foe insurance ecological and economic security of area farm. The classification of threat to ecological and economic security of area farm was improvement. The system of valuation of ecological and economic security of area farm was improvement. The program of area threat elimination was developed. The duties and budget policy for stability ecological and economic farm area development was further created. The system of planning and control of using resource for abolition of threat to ecological security of area was further created. The model of finance stability of ecological and economy area system was improved. The expert valuation of environment decline process risk was improved.

Key words: farm complex, ecological and economic security, valuation, area, development.

Підписано до друку 17.05.2004 р. Формат 60х90 ¹/16. Папір друкарський.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9. Зам. № 834. Тираж 100 прим.

Виробництво - ПНВФ “Ілля”, 69600, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 66.

Размещено на Allbest.ru

...