Моніторинг і регулювання ринку олії соняшникової в умовах глобалізації світової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

УДК 338.439.5(100):665.347.8

08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою

Автореферат

Моніторинг і регулювання ринку олії соняшникової в умовах глобалізації світової економіки

Пластун Ольга Іванівна

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету міністрів України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН, Заслужений діяч науки і техніки України Галушко Валерій Павлович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор, академік УААН, Заслужений діяч науки і техніки України Шпичак Олександр Михайлович, Українська академія аграрних наук, академік-секретар відділення аграрної економіки і земельних відносин

- кандидат економічних наук, доцент Губенко Василь Іванович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри організації виробництва і зовнішньоекономічної діяльності підприємств АПК

Провідна установа - Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН, відділ організації управління в сільському господарстві, м. Київ

Захист відбудеться "20" січня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41

Автореферат розісланий "16" грудня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Балановська Т.І.

Анотації

Пластун О.І. Моніторинг і регулювання ринку олії соняшникової в умовах глобалізації світової економіки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою. - Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Дисертаційна робота присвячена питанням дослідження окремих методів моніторингу і регулювання ринку соняшникової олії. Розкрито позиції України на світовому агропродовольчому ринку. Здійснено економічну оцінку наслідків державного регулювання ЗЕД і, зокрема, ринку олійних.

Проведено системний аналіз формування і функціонування внутрішнього і світового ринків соняшникової олії та динаміки їх цінової кон'юнктури. Виявлено циклічний характер зміни цін, враховуючи який товаровиробники можуть реалізувати продукцію в оптимальні строки. Встановлені найефективніші, з точки зору цінової кон'юнктури, експортні ринки, що дає змогу продуцентам орієнтуватися у їх виборі. Рекомендовані шляхи входження українських товаровиробників у зовнішній ринок через покращання сертифікації, вдосконалення експортної інфраструктури, мінімізацію ризиків у зовнішньоекономічній діяльності. Вдосконалено прогнозування динаміки ціни на внутрішньому ринку, показано переваги використання інтернет-технологій в ефективності та своєчасності прийняття управлінських рішень.

Ключові слова: моніторинг, регулювання, соняшникова олія, цінова кон'юнктура, попит, пропозиція, конкурентоспроможність.

Пластун О.И. Мониторинг и регулирование рынка подсолнечного масла в условиях глобализации мировой экономики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономикой. - Национальный аграрный университет, Киев, 2004.

В диссертационной работе приводится теоретическое обобщение и разработаны практические рекомендации по регулированию рынка масличных продуктов, оценена эффективность государственного регулирования экспорта. Исследована ценовая конъюнктура внутреннего и мирового рынков подсолнечного масла, определены наиболее перспективные экспортные рынки.

Современная неоклассическая концепция свободной торговли, которая лежит в основе развития глобализационных процессов, допускает для стран с переходной экономикой применение политики протекционизма с целью защиты собственных производителей. В практике государственного регулирования внешней торговли продукцией агропромышленного комплекса протекционистские меры используют также многие развитые страны, поддерживая собственный экспорт, тем самым, уменьшая относительные преимущества производителей стран "третьего мира". В современных условиях мировая торговля и международное разделение труда осуществляются с учетом сравнительных конкурентных преимуществ. В связи с этим каждая страна должна избрать те отрасли или виды продукции, которые обладают такими преимуществами для эффективной внешней торговли. Доказано, что сельскохозяйственное производство Украины имеет существенные сравнительные преимущества во внешней торговле, находясь в первой десятке стран по объемам экспорта отдельных продуктов.

Однако структура агропродовольственного экспорта далека от оптимальной. Удельный вес экспортируемого сырья значительно выше, чем в странах, которые развиваются. С целью диверсификации экспорта агропродовольственной продукции и возрождения масложировой отрасли в Украине в 1999 г. введена 23% экспортная пошлина на семена подсолнечника. За период, после введения пошлины, в структуре экспорта произошли существенные изменения, если в 1999 г. удельный вес семян подсолнечника составлял 10,5%, а масла подсолнечного - 1,8%, то у 2003 г. эти показатели были соответственно 9,6 и 20,5%. За это время также значительно увеличилась выручка от экспорта - семян в 1,5 рази, масла подсолнечного в 5,3 рази. Предприятия масложирового комплекса значительно улучшили качественные и количественные показатели своей работы. Производство масла увеличилось в 2,3 рази, что позволило полностью обеспечить внутренние потребности и в 5 раз увеличить экспорт.

Внутренний рынок подсолнечного масла стабилен, однако высокие отпускные цены заставляют производителей маргариновой продукции искать альтернативу в виде пальмового масла, которое значительно дешевле. Основным структурным элементом цены подсолнечного масла является стоимость сырья (80-90% в зависимости от масличности семян). В последнее время внутренняя цена семян подсолнечника превышает экспортную, в связи с повышенным спросом переработчиков, однако такая ситуация приводит к удорожанию масла.

Позиции украинского масла на мировом рынке значительно улучшились, в последние сезоны Украина вышла на первое место, по объемам экспорта потеснив традиционного лидера - Аргентину. Найдены новые перспективные рынки сбыта в Северной Африке, Ближнем Востоке, Азии. Однако почти 80% экспортируемого продукта является сырое, нерафинированное масло. Основной причиной такого положения являются высокие пошлины на импорт готовой продукции. Поэтому очень важно для Украины сохранить рынки стран СНГ, особенно России, куда экспортируется конечный продукт (масло для реализации в розничную торговлю). В связи с тем, что подсолнечное масло, является одним из самых дорогих, предприятиям масложировой промышленности рекомендуется увеличить мощности по переработке сои и рапса.

Главной проблемой, которую необходимо решить для успешного продвижения на высококонкурентные европейские рынки, является качество продукции. Прежде всего, следует гармонизировать украинские стандарты с международными, а также создать сертифицированные лаборатории. При производстве масла, с целью безопасности для здоровья потребителей и обеспечения высокого качества, является обязательным внедрение систем анализа рисков и определение критических контрольных точек (НАССР). Регулирующая роль государства состоит в осуществлении мероприятий направленных на повышение конкурентоспособности украинской продукции за счет повышения качества, а также организации собственных сертифицированных лабораторий по определению качества продукции на основе стандартов ISO.

При разработке конкурентной стратегии внешнеторговой политики важным инструментом является прогнозирование динамики конъюнктуры рынка. В работе, используя первую формулу гармоники Фурье, осуществлен прогноз цены подсолнечника, с учетом сезонного характера производства, на основании которого товаропроизводители могут выбирать наиболее оптимальные сроки реализации товара. Также рассмотрены недостатки и преимущества модели рынков масла и семян подсолнечника.

Одной из форм эффективной государственной поддержки внешнеторговой деятельности является осуществление мониторинга внешних рынков и предоставление экспортерам информационно-консультационная поддержки, широко используя при этом Интернет.

Ключевые слова: мониторинг, регулирование, подсолнечное масло, ценовая конъюнктура, спрос, предложение, конкурентоспособность.

Plastun O.I. Monitoring and regulating of the sunflower oil market in the condition of the globalization of the world economy. - Manuscript.

Dissertation for obtaining the scientific degree of PhD in Economics on specialty 08.02.03 - Organization of Management, Planning and Regulation of Economy. - National Agricultural University, Kyiv, 2004.

The main goal of the dissertation is researching of methods used for monitoring and regulating of the sunflower oil market. The position of Ukraine on the world food market was investigated. The impact of government regulation of the export-import activity on domestic oilseed market was evaluated.

The systems analysis of establishment and current stage of domestic and world sunflower oil markets as well as of dynamic of the prices trends was conducted. The cyclic nature of the price fluctuation was discovered and taking to account this fact the producers can sell their products in best price periods. There was determined the best paying export markets, so domestic exporters can make the best choice. There was recommended the ways of the efficient entering of the Ukrainian producers on the world market through improving and harmonizing of certification system and export infrastructure, minimizing trading and other risks in the export-import activity. There were developed methods of more precise forecast of the price dynamic on the domestic market, showed advantages of the using of internet-technologies for taking proper market decisions in effective and timely manner.

Key words: monitoring, regulation, sunflower oil, price conjuncture, demand, supply, competitiveness

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В умовах глобалізації світової економіки і торгівлі кожна країна тією чи іншою мірою бере участь у міжнародному поділі праці в процесі обміну товарами. Ефективне проникнення на світові ринки та інтеграція у світову економіку може відбуватися за умови інформаційного обслуговування маркетингу шляхом використання сучасних інтернет-технологій, забезпечення якості товару відповідно до вимог міжнародних стандартів, моніторингу кон'юнктури та прогнозування її динаміки, а також регулювання внутрішнього ринку з використанням як адміністративних, так і ринкових інструментів. Структура експорту вітчизняних агропродовольчих товарів, де переважає сировина, свідчить про необхідність диверсифікації зовнішньої торгівлі в напрямі збільшення обсягів продажу товарів більш глибокої переробки, особливо тих, частка яких на світовому ринку є визначальною. Таким товаром протягом останніх років є олія соняшникова, за обсягами експорту якої Україна зараз посідає перше місце і яка характеризується найвищим рівнем конкурентоспроможності на світовому ринку. Тому дослідження мікро- та макромаркетингового середовища, взаємозалежностей і взаємозв'язків кон'юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків олії необхідно поглиблювати з урахуванням сутності соціально-економічних процесів, які відбуваються в аграрному секторі в сучасний період.

Великий досвід накопичено сучасною економічною наукою з проблем міжнародного економічного співробітництва. Основні фундаментальні положення сучасної теорії міжнародної торгівлі відображені в працях Б. Баласси, Ч.В. Л. Гіла, Дж. Еванса, С. Маджаро, К. Макконела, Б. Карлофа, Ф. Котлера, Ж.Ж. Лаблена, Ш. Ліндера, В. Леонтьєва, Б. Оліна, М. Портера, Д. Рікардо, П. Самуельсона, А. Сміта, Г. Хаберлера, Елі Хекшера та інших вчених.

Вагомих результатів у дослідженні зовнішньоекономічної діяльності підприємств агропромислового комплексу, ринкових реформ у цій сфері домоглися Ю.Д. Білик, В.П. Галушко, В.І. Губенко, Б.В. Губський, О.Д. Гудзинський, А.М. Кандиба, С.М. Кваша, Є.С. Коваленко, П.А. Лайко, М.Й. Малік, Б.Й. Пасхавер, П.Т. Саблук, В.К. Савчук, Л.М. Худолій, О.М. Шпичак та багато інших науковців.

Однак, питання моніторингу і прогнозування кон'юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків соняшникової олії, проблеми пов'язані з формуванням конкурентної стратегії виходу на зовнішні ринки українських товаровиробників є недостатньо вивченими. Потребують додаткових досліджень і питання методичного характеру щодо впровадження міжнародного маркетингу в експортну політику підприємств в умовах висококонкурентних світових товарних ринків та використання інтернет-технологій для забезпечення необхідною інформацією вітчизняних учасників ринку. Тому, усе вищезазначене і послужило основою для вибору теми дисертаційного дослідження, визначення його мети та практичних задач.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося відповідно до наукової тематики кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності Національного аграрного університету за темою "Зовнішньоторговельна політика АПК України та напрямки її реформування відповідно до норм та принципів ГАТТ/СОТ" (номер державної реєстрації 0101U003520).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні рекомендацій щодо державного регулювання ринку олійних товарів та організаційно-методичних підходів щодо стратегії входження українських товаровиробників у зовнішні ринки в умовах їх глобалізації відповідно до параметрів кон'юнктурного прогнозу ринку соняшникової олії та з використанням інтернет-технологій у маркетингових дослідженнях. Для досягнення мети наукового дослідження в дисертаційній роботі були поставлені і вирішені такі задачі:

- окреслено та узагальнено напрями еволюції розвитку наукових теорій формування сучасної глобалізованої системи світогосподарських взаємовідносин;

- оцінено вплив державного регулювання ринку олійних на розвиток експортного потенціалу галузі;

- виявлено і проаналізовано фактори маркетингового середовища стану і функціонування внутрішнього та зовнішнього ринків соняшникової олії;

- оцінено поточний стан внутрішнього ринку соняшникової олії, розроблено його кон'юнктурний прогноз на найближчу перспективу;

- визначено пріоритетні напрями експорту соняшникової олії на зовнішні ринки;

- виявлено фактори та можливості гармонізації параметрів якості продукції олійножирового комплексу з міжнародними стандартами;

- вдосконалено методику використання інтернет-технологій у моніторингу світових агропродовольчих ринків.

Об'єктом дослідження є сучасні процеси державного регулювання, формування і функціонування внутрішнього та зовнішнього ринків соняшникової олії. Поглиблені дослідження здійснені на матеріалах переробних підприємств олійножирового комплексу України.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні аспекти щодо державного регулювання, оцінки стану та динаміки кон'юнктури ринків соняшникової олії в умовах глобалізації світової торгівлі.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною базою досліджень є діалектичний метод наукового пізнання, основні теоретичні положення української та зарубіжної економічної науки у сфері аграрної політики, маркетингу, кон'юнктури внутрішніх та світових ринків продукції агропромислового комплексу, менеджменту в агробізнесі.

Для наукового вирішення поставлених у роботі завдань застосовувались загальноприйняті методи наукового пізнання та дослідження діяльності у сфері торговельної політики в аграрному секторі, зокрема, історико-логічний (для оцінки особливостей розвитку аграрної політики та аналізу історичного розвитку ринкових відносин); індукції і дедукції та наукового абстрагування (при аналізі причинно-наслідкових взаємозв'язків мікро- та макросередовища внутрішнього і зовнішнього ринків олій). У процесі досліджень виробництва та збуту соняшникової олії використовувались різні методи обробки інформації, зокрема: економіко-статистичний (для дослідження стану і динаміки ринків олії), індексний аналіз (для оцінки зміни динаміки і структури зовнішньої торгівлі продукцією АПК), графічний, ланцюгових підстановок, розрахунку відносних величин, монографічний, екстраполяції.

Інформаційною базою дослідження слугували: законодавчі акти та нормативно-методичні матеріали органів законодавчої та виконавчої влади; статистична інформація міністерств та відомств, підприємств, організацій, державної митної служби; зарубіжних спеціалізованих видань (FAPRI, Oil Word); інформаційні матеріали Світової організації торгівлі (СОТ), Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) та інших організацій ООН, Європейської комісії, Світового банку; наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених; спеціальна інформація таких агентств, як REUTES, та інші дані, розміщені в мережі Інтернет.

Наукова новизна отриманих результатів. Положення роботи, що визначають її наукову новизну і виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

- запропонована система державного регулювання експорту насіння соняшнику, яка враховує диверсифікацію агропродовольчого експорту, конкурентні переваги товарів, активізацію руху України у світове торговельне співтовариство (С. 8, 12);

набули подальшого розвитку:

- на основі аналізу особливостей формування і функціонування українського ринку соняшникової олії за умов реформування економіки, виявлено та доведено, що перехідний протекціонізм є доцільним (С.7, 12);

- методичні підходи до стандартів товарів олійного комплексу, які гармонізують відносини вітчизняних товаровиробників і світовим ринком, з врахуванням інтересів власних споживачів і економічної безпеки країни (С. 14);

удосконалено:

- алгоритм прогнозу внутрішніх цін насіння соняшнику на найближчу перспективу з використанням формули першої гармоніки Фур'є, яка враховує циклічні коливання цін, спричинені сезонним характером сільськогосподарського виробництва (С.14);

- методику використання інтернет-технологій у моніторингу зовнішніх ринків і забезпечення своєчасною інформацією про їх кон'юнктуру менеджерів та маркетологів (С.15).

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони дозволяють підприємствам олійножирового комплексу визначати стратегічні напрями власного розвитку та успішного входження в зовнішні ринки олійних продуктів. Рекомендована методика оцінки кон'юнктури внутрішнього ринку з врахуванням циклічності ціни протягом року, а також методи моніторингу поточного та очікуваного стану світового ринку впроваджені в АТ "Каргілл" (дов. від 10.06.2004 р.) .

Розробки та рекомендації щодо використання інтернет-технологій у моніторингу світових ринків можуть бути використані продуцентами і трейдерами в ціновій політиці та при визначенні стратегії ефективного маркетингу. Вони впроваджуються Державним інформаційно-аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків (дов. №561/10 від 14.06.2004 р.).

Теоретичні положення та інформаційно-аналітична база дисертації рекомендовані до використання у навчальному процесі при викладанні курсу "Зовнішньоекономічна діяльність" на кафедрі статистики та економічного аналізу у Національному аграрному університеті (акт від 10.06.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження за темою дисертації доповідались та обговорювались на: першій Всеукраїнській конференції молодих вчених-аграріїв "Проблеми соціального та економічного розвитку села" (м. Київ, НАУ, 2001 р.), міжнародній науково-практичній конференції "Аграрна політика України в період вступу в СОТ: ефективність, якість і безпека (м. Київ, НАУ, 23-24 квітня 2003 р.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Національного аграрного університету (Київ, 2002 р., 2004 р.). Матеріали дисертації розглядались на засіданнях кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності та Навчально-наукового центру менеджменту та зовнішньоекономічної діяльність ННІ бізнесу Національного аграрного університету.

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 25 праць (7,1 друк. арк.), з яких 5 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, з них 3 одноосібних (1,8 друк. арк., з яких особисто належить автору 1,5 друк. арк.)

Обсяг та структура дисертації. Повний обсяг дисертаційної роботи викладено на 202 сторінках комп'ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 282 найменування, містить 27 таблиць, 14 рисунків, 14 додатків.

Основний зміст

У вступі розкривається актуальність проблеми, встановлюються мета і задачі, об'єкт і предмет дослідження, висвітлюються наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - "Науково-теоретичні засади розвитку продовольчих ринків в умовах глобалізації світової економіки" - на основі існуючих наукових дефініцій та історико-логічного аналізу висвітлено економічну сутність концепцій вільної торгівлі в сучасних умовах. З позицій системного історичного аналізу економічних вчень про розвиток торговельних відносин розглянуті концептуальні засади вільної торгівлі, що базуються на принципах абсолютних переваг за А.Смітом та відносних переваг за Д.Рікардо. Класична модель міжнародного обміну побудована на фундаментальній гіпотезі: обмін здійснюється згідно з принципами ринку, тобто залежно від вільного співвідношення попиту і пропозиції. Однак, існуюча практика показує, що конкуренція не є такою довершеною, як це передбачає теорія. На міжнародному рівні, так само як і на національних ринках, умови конкуренції відхиляються від правил чистої і досконалої конкуренції під впливом експортних картелей, а також демпінгу. Неокласичні моделі теорії вільної торгівлі, що еволюційно розвивались на базі класичної моделі, мають вади, які залежать від ролі держави. Своїм втручанням держава може створити багаточисельні торгові або тарифні викривлення, спричинені використанням для створення штучних відносних переваг таких інструментів економічної політики: валютної, грошової, податкової, змін процентних ставок, субсидій, премій тощо.

При дослідженні формування агропродовольчих ринків слід враховувати, що більшість промислово розвинутих країн експортують сільськогосподарську продукцію за цінами, що не відповідають затратам виробництва, у зв'язку з великими розмірами прямої та непрямої державної допомоги цьому сектору, що спричиняє зменшення у такому ж самому обсягу відносних переваг виробників країн "третього світу". У зв'язку з цим виникає спокуса у протекціонізмі, що має багато економічних аргументів на свою користь. Однак ми вважаємо, що при всій привабливості вільної торгівлі повинна бути знайдена рівновага між наївною свободою та свавільним протекціонізмом. Така рівновага є тим більш сприятливою для глобального прогресу світової економіки, чим більше вона повернута в сторону лібералізації.

Розвиток міжнародної торгівлі супроводжується значним збільшенням світового багатства. В роботі досить детально висвітлюється процес надшвидкого економічного зростання у середині ХХ століття в країнах Східної Азії. Слід погодитись з думкою авторів неокласичної теорії вільної торгівлі, що вирішальним фактором успіху середньоазіатських країн була відкритість міжнародної торгівлі, зокрема, зарубіжним інвестиціям. Ми вважаємо, що цей досвід є актуальним для України і потребує подальших поглиблених досліджень і адаптації до наших умов.

Ми погоджуємось з думкою спеціалістів і вчених, що в сучасних умовах світова торгівля і міжнародний поділ праці відбуваються на принципах врахування порівняльних конкурентних переваг. За умови геоекономічної конкуренції надзвичайно важливо визначити і реалізувати на практиці порівняльні та конкурентні переваги України. Мають рацію українські економісти і вчені, які стверджують, що наша держава має такі переваги, в числі інших - у сфері агропромислового виробництва. Однак цілий ряд зовнішніх і внутрішніх факторів створює незадовільні умови для позитивної еволюції конкурентних переваг. Внаслідок цього у більшості випадків наявні порівняльні переваги не супроводжуються наявністю конкурентних переваг крім тих галузей, де вирішальне значення мають саме факторні переваги, до яких, зокрема, належить і сільське господарство. Ми повністю поділяємо думку вчених про те, що одним із шляхів проникнення України на висококонкурентні агропродовольчі світові ринки є приєднання України до СОТ.

В умовах посилення процесу глобалізації світової економіки особливо важливим є вибір правильної стратегії зовнішньоторговельної політики держави. Сучасна теорія міжнародної торгівлі допускає, що протекціонізм може бути вигідним для держави, якщо посилення її регулюючої ролі буде спрямоване на захист внутрішніх товаровиробників від надмірної зовнішньої конкуренції та стимуляцію створення гармонійно розвиненої конкурентоспроможної аграрної економіки, здатної ефективно інтегруватися у світове господарство. В роботі досить детально аналізується правове поле зовнішньоекономічної діяльності українських товаровиробників. Слід відзначити, що досить часто закони та підзаконні акти приймалися постфактум (для виправлення негативних тенденцій) а тому не завжди були досконалими. Досвід реформування зовнішньоторговельної політики в аграрному секторі європейських країн свідчить, що найбільш прийнятною стратегією для країн з перехідною економікою, якою є Україна, є стратегія перехідного протекціонізму. Тому введення у 1999 р. 23%-го експортного мита на насіння соняшнику з огляду на катастрофічний стан олійножирового комплексу України було виправданим і теоретично, і практично.

Внаслідок недосконалості ринкових механізмів у перехідний період, коли ціни не можуть повною мірою виконувати свою регулятивну роль, застосовуються й інші методи втручання державних органів у процеси виробництва та збуту сільськогосподарської продукції. Одним з таких методів регулювання було запровадження індикативних цін для експортерів, що сприяло підвищенню ефективності експортних операцій та запобіганню застосування антидемпінгових санкцій проти України. Заборона експорту насіння соняшнику та олії за бартерними контрактами також сприяла становленню більш цивілізованих торговельних відносин.

У другому розділі - "Моніторинг кон'юнктури ринків олії соняшникової"- висвітлені експортна політика України та її позиції на світовому ринку товарів агропродовольчого комплексу, проаналізовано практику формування та функціонування внутрішнього і зовнішнього ринків олії у їх тісному взаємозв'язку та взаємозалежності.

Обсяги і структура експорту країни безпосередньо залежать від її потенціалу, який можна визначити як максимальну здатність національної економіки при певному розвитку продуктивних сил випускати товари й надавати послуги, конкурентоспроможні на зовнішніх ринках. Обсяг експортної продукції в Україні становить всього 18 млрд. дол. США, тобто 0,3% від світового експорту, у загальному експорті країни продукція агропромислового комплексу займає понад 11 відсотків. Порівняно з 1999 р. у 2003 р. загальний експорт збільшився у 2 рази, а експорт агропродовольчої продукції - у 2,1 рази. У структурі експорту продукції АПК у 2003 р. найбільшу частку (близько 70%) займають шість товарних груп: жири і олії рослинні (20,5%), зерно і зернові злаки (14,7%), насіння олійних (9,6%), м'ясо і м'ясопродукти (9,2%), молоко і молокопродукти (9,2%), цукор та кондвироби (7,3%). При цьому стабільну динаміку зростання обсягів, протягом останніх п'яти років мають - зерно, м'ясо, молоко та олія. Натомість обсяги експорту цукру та насіння олійних культур суттєво зменшились. Збереження такої тенденції свідчить про обмеженість асортименту експортованих товарів, що звужує поле діяльності держави у світогосподарських процесах, ставить Україну в залежність від кон'юнктури на ринках невеликої кількості товарних груп, особливо зерна, а нестабільність виробництва унеможливлює збереження вже завойованих позицій на світовому ринку. Звідси найважливішим завданням для України є диверсифікація структури експорту агропродовольчої продукції. На світовому агропродовольчому ринку паралельно з процесами глобалізації спостерігається загострення конкуренції, що вимагає визначення конкурентоспроможності аграрних секторів окремих країн. Проведені дослідження показують, що за рівнем фактичних порівняльних переваг найбільш конкурентоспроможним на світовому ринку є такі товари українських товаровиробників - насіння соняшнику, соняшникова олія, яловичина та ячмінь. Слід також зазначити, що протягом останніх п'яти років Україна посідає у світі друге місце з експорту насіння соняшнику та соняшникової олії, п'яте - за обсягами продаж та рівнем конкурентних переваг з експорту ячменю та яловичини, восьме - з торгівлі кукурудзою та сухим знежиреним молоком.

Про недосконалість структури експорту в Україні свідчить те, що за останні п'ять років питома вага продукції АПК в експорті становила 11,4%, у тому числі сировина (продукти рослинництва і тваринництва) - 6,7%, тобто вона є навіть дещо гіршою, ніж у країнах, що розвиваються, де питома вага відповідних груп товарів знаходиться на рівні 8 та 2,8% відповідно. Протягом досліджуваного періоду нами спостерігалась позитивна динаміка у напрямі збільшення експорту продуктів більш глибокої переробки. Так, у 2003 р. порівняно з 1999 р. частка сировини у загальній структурі експорту зменшилась з 8,4 до 5,3%, натомість зросла питома вага продукції харчової промисловості - з 2,8 до 8,7 відсотків.

В умовах геоекономічної конкуренції надзвичайно важливо визначати та на практиці реалізовувати порівняльні і конкурентні переваги продукції українського походження на світовому ринку конкретних товарів чи товарних груп з метою розробки стратегії державного регулювання та підтримки тих галузей виробництва, які мають найвищу конкурентоспроможність на світовому ринку. Оцінка конкурентоспроможності проводиться на основі співставлення експорту та імпорту продукції (табл.1).

Таблиця 1 Співвідношення експорту та імпорту продукції АПК, 1999-2003 рр.

Отже, у підсумку за п'ять років позитивне сальдо з торгівлі агропродовольчою продукцією становило 3480,7 млн дол. США, у цілому по зовнішній торгівлі - 2868,9 млн дол. США. Це означає, що для української економіки експорт продукції агропромислового комплексу залишається перспективним напрямом зовнішньоекономічної діяльності. Найбільше позитивне сальдо отримано по зернових злаках -1780,0 млн дол. США, олії рослинного і тваринного походження - 954,9, молоку і молокопродуктах -749,1 млн дол. США.

За останні п'ять років індекс співвідношення експорт/імпорт у цілому в Україні становив 1,04; агропродовольчих продуктів - 1,57; молока - 7,67; насіння олійних - 4,87; зерна і зернових злаків - 3,42. Для врахування питомої ваги конкретної групи товарів у структурі експорту та імпорту продукції АПК нами розраховано повний індекс зовнішньої торгівлі за формулою (1):

, (1)

де: E - експорт; i - імпорт; - питома вага товарної групи в експорті; - питома вага товарної групи в імпорті.

За повним індексом зерно і зернові злаки посідають перше місце у зовнішньоекономічній торгівлі агропродовольчими товарами (15,52), на другому місці молоко (10,96), на третьому - жири та олії (7,69). Цукор та кондитерські вироби мають найменший індекс (1,00), що означає, що ця продукція не має порівняльних переваг і не є пріоритетною для зовнішньої торгівлі на сучасному етапі.

На країни СНД за три останні роки припадає основна частина українського агропродовольчого експорту (43,02%), з них левова частка - на ринок Росії (32,74%). Це означає, що ринки СНД є традиційними для України, що зумовлено, передусім, їх територіальною близкістю, спільними транспортними комунікаціями, уніфікованими технічними умовами виробництва та стандартами. Збереження цих ринків для України є важливим і через їх меншу вимогливість до якості продукції. Частка країн ЄС в експорті агропродовольчої продукції становить близько 20 відсотків. Цей напрям співробітництва та орієнтація на загальноєвропейські структури, що розвиваються на основі ЄС, є найважливішими для України у перспективі. Переваги західноєвропейського вектора зумовлюються можливостями доступу до сучасних технологій світового рівня, залучення капіталу та інформаційних ресурсів європейських бізнесових структур, запозичення передових технологій виробництва та менеджменту. Отже, диверсифікація експорту повинна відбуватись у напрямі розширення асортимен- ту товарів та заміщення експорту сировини продуктами поглибленої переробки. Такі процеси відбуваються в олійножировому комплексі.

Аналізуючи динаміку попиту і пропозиції олії соняшникової, можна зазначити, що, починаючи з 1999 р. за рахунок збільшення виробництва загальна пропозиція олії зросла у 2,8 рази і забезпечується власними виробниками. В роботі детально проаналізовано діяльність олійних заводів "Укроліяпром", вивчені якісні та кількісні показники їх роботи. Потужності переробних підприємств країни спроможні щорічно виробляти близько 1900 тис. т олії, 380 тис. т маргарину та 105 тис. т майонезу, що дозволяє повністю забезпечити внутрішні потреби і понад 1200 тис. т олії експортувати.

Попит на соняшникову олію виникає внаслідок: а) внутрішнього споживання населенням; б) подальшої поглибленої переробки; в) експорту. Згідно з нормами споживання продукції, рекомендованими ФАО, для забезпечення населення держави необхідно близько 500 тис. т олії. Протягом досліджуваного періоду попит на неї суттєво змінився - продовольче споживання залишилось на рівні базисного періоду, а використання у харчовій промисловості (виробництво майонезу, маргарину, саломасу тощо) зросло у 2,2 рази, експорт збільшився у 5 разів.

Можна зробити висновок, що зростання пропозиції за певних конкретних умов є рушійною силою для розвитку мультиплікаційних процесів у попиті. Однак ринкова рівновага, як відомо, забезпечується цінами.

У дисертаційній роботі досить детально проаналізована цінова кон'юнктура внутрішнього ринку, в результаті чого встановлено, що ціна значною мірою визначається декількома факторами - рівнем світових цін, рівнем цін на сировину, якістю продукції та попитом.

Питома вага вартості сировини у структурі собівартості сирої олії залежно від олійності насіння та інших факторів знаходиться у межах 84-90%, а отже вплив ціни насіння соняшнику на відпускні ціни олії є визначальним (рис. 1).

Рис 1. Динаміка цін на насіння соняшнику та олію соняшникову, грн/т

Порівняння внутрішніх цін на олію з експортними у динаміці дає можливість визначити їх взаємозв'язок та оцінити кон'юнктуру на внутрішньому ринку. Дослідження показали, що у 1999-2000 рр., безпосередньо після введення експортного мита, внутрішні ціни на олію соняшникову традиційно перевищували експортні, що було зумовлено високим попитом з боку національної харчової промисловості. За сучасних умов експортні ціни, як правило, перевищують внутрішні, що пояснюється конкурентоспроможністю української олії на світовому ринку, а також тим, що національні виробники маргаринової продукції надають перевагу дешевшій пальмовій олії.

Встановлено циклічний характер зміни цін на сировину, причиною якого є сезонність виробництва та надходження у весняний період урожаю соняшнику з Аргентини. Дослідження циклічності проводилось за формулою першої гармоніки Фур'є (формула (2)):

(2)

де: - вільний член регресії; , -коефіцієнти регресії; - період часу.

Таким чином, вищевикладені матеріали дають можливість оцінити результати державного регулювання ринку олії соняшникової шляхом введення експортного мита на насіння соняшнику - сировини для виробництва олії (табл.2).

Таблиця 2 Динаміка виробництва та експорту насіння соняшнику й олії

Виробництво соняшнику в Україні невпинно зростає - валовий збір у 2003 р. більше урожаю, зібраного у 1999 р., в 1,5 рази Завдяки рекордному за останні десять років виробництву, після певного зниження обсягів експорту, в результаті введення мита кількість експортованого насіння за цей період зросла у 2 рази, а валютна виручка збільшилась із 138 до 211 млн дол. США. Внаслідок введення мита та постійного підвищення закупівельних цін на насіння соняшнику значно швидшими темпами збільшується виробництво олії (за досліджуваний період майже у 2,3 рази), при цьому потужності олійних заводів використовуються в середньому на 86% проти 30% у 1999 р. Виручка від реалізації насіння соняшнику за цей період збільшилась на 73 млн дол. США, а від реалізації олії - на 442,9 млн дол США. Тобто це свідчить про диверсифікацію експорту агропродовольчої продукції в напрямі заміщення сировини продукцією більш глибокої переробки.

При введенні експортного мита спеціалісти і науковці висловлювали занепокоєння, що Україна втратить завойовані на світовому ринку олійних культур позиції і не зможе конкурувати на світовому ринку рослинних олій. Однак ці побоювання не справдилися, в останні роки Україна стала головним експортером олії, витіснивши з першого місця Аргентину. Дослідження вчених показують, що соняшникова олія характеризується найвищими після насіння соняшнику порівняльними перевагами, а, отже, є одним із найбільш конкурентоспроможних товарів.

На світовому ринку рослинних олій пропонується близько 20 видів олії, що виробляється у різних півкулях з різної сировини. Соняшникова олія за обсягами виробництва посідає 4 місце, а за обсягами експорту/імпорту третє після пальмової та соєвої олій. Аналіз попиту/пропозиції олії соняшникової в країнах ЄС свідчить, що ці ринки є повністю сформованими і дуже висококонкурентними, тобто проникнення в них реально може відбутись тільки в результаті вступу України до СОТ та ЄС.

В Україні зараз спостерігається значне зростання обсягів експорту олії, а також покращання його структури за рахунок збільшення частки рафінованої та бутильованої олії - у 2,5 рази у 2003 р. порівняно з 1999 р. Однак, все ще левову частку в експорті займає сира нерафінована, недезодорована олія, яка відвантажується наливом. Причинами такої ситуації є: високі транспортні витрати, протекціоністська (захисна) політика більшості країн-імпортерів, невідповідність міжнародним стандартам якості тощо. Традиційні імпортери рослинних олій, такі, як Туреччина, Алжир, Індія мають власні потужності для їх рафінації та розфасовки, тому для захисту власних товаровиробників і просування своїх торгових брендів уряди встановлюють різні тарифні обмеження - високі імпортні мита на товар з більш глибоким ступенем переробки. Наприклад, при імпорті сирої соняшникової олії в ЄС з України імпортне мито складає 2,9%, а при імпорті рафінованої олії - 6,1%. В Єгипті імпорт соняшникової олії наливом (сирої чи рафінованої) обкладається імпортним тарифом 1% плюс 1% податку на продаж. У той же час імпортне мито на соняшникову олію, фасовану для роздрібної торгівлі (сиру чи рафіновану), становить у Єгипті 20 відсотків. Зазвичай українську олію купують Алжир, Туреччина, Єгипет, Індія, Швейцарія, Велика Британія також країни ЄС (Італія, Греція). Для експорту в Індію необхідно формувати великі партії - 8-10 тис. т, оскільки фрахт є дорожчим (внаслідок більшої відстані) і відвантаження невеликих партій є економічно невигідним. Основним транспортом для експорту української олії є морський, частка якого за останні сезони знаходиться в межах 65-80% усіх відвантажень. Залізницею перевозять значно менші обсяги олії (в межах 20-35%), в основному, близько половини, це рафінована та фасована олія, яка відвантажується в Росію.

Формування експортних цін на олію соняшникову відбувається під впливом таких факторів: внутрішня пропозиція олії, експортний та внутрішній попит, світові ціни, а також ціни на інші види олій, спроможних замінити її у продовольчому споживанні, у кондитерській і харчовій промисловості. За рівнем цін соняшникова олія посідає 2-3 місце у світі, конкуруючи за цим показником з пальмоядровою та кокосовою.

Україні варто запозичити досвід більшості олійнопереробних заводів Західної Європи, технічне оснащення яких дозволяє переробляти декілька видів олійної сировини: соєві боби, насіння ріпаку та соняшнику. Вибір сировини переробником залежить від маржі переробки різного виду олійних. У роботі проаналізовано, що маржа переробки обумовлюється станом поточної та прогнозованої на найближчі один-два місяці кон'юнктури ринків олійних та продуктів їх переробки. Розмір маржі переробки насіння соняшнику є найбільш нестійким у розрізі місяців і може відрізнятись більше ніж у 2,5 рази, у той час, як переробка сої дає більш постійний розмір маржі протягом всього року.

У третьому розділі - "Формування конкурентної стратегії проникнення на зовнішні ринки" - встановлено, що гармонізація українських стандартів якості сировини та олії до міжнародних є однією з найважливіших умов для приєднання України до міжнародних торговельних організацій. Встановлено, що достовірне визначення якості насіння соняшнику в українських лабораторіях не відповідає міжнародним стандартам (ISO), а тому не може забезпечити вимоги типових міжнародних контрактів на стандартних умовах FOSFA та GAFTA. За показником вмісту олії у насінні соняшнику результати зазначені у закордонних сертифікатах, перевищують вказані у вітчизняних на 2-9 одиниць (46-51% вмісту олії проти 42-44%), за показником кислотності - на 0,7-2 одиниці (0,3-2,2 краплин КОН проти 1-4,2). Зазначені розбіжності призводять до втрати українськими експортерами премій у розмірі 3-10,5% від ціни за перевищення вмісту олії (звичайний базис вмісту олії в експортному контракті - 44%) і ставлять під загрозу виплати штрафу за перевищення показника кислотності в розмірі до 7% від ціни. Для олії дуже суттєвим є стандартизація не тільки готової продукції, але і процесу виробництва. Проблеми безпеки і якості харчових продуктів, які можуть поставити під загрозу здоров'я споживачів, вимагають обов'язкового впровадження і сертифікації на підприємствах харчової промисловості систем аналізу ризиків і визначення критичних контрольних міток (НАССР). Рекомендовано прискорити створення такої галузевої системи стандартів, яка, з одної сторони, задовольнила б вимоги до вступу в СОТ, а з іншої - не вступаючи у протиріччя із стандартами ІSО, захистила виробників від проблем пов'язаних із вступом. Регуляторна політика держави щодо проникнення на світовий ринок полягає у здійсненні заходів щодо посилення конкурентоспроможності українських товарів за рахунок покращання якості та збільшення асортименту, а також в організації власних сертифікованих лабораторій з визначення якості продукції на базі стандартів ISO.

У роботі розглянуті методи мінімізації ризиків експортних операцій, у тому числі страхування цінових ризиків шляхом укладання ф'ючерсних контрактів та уникнення ризику непроплати чи інфляції через використання форфейтингу та факторингу.

Важливим інструментом стратегії поведінки гравців на ринку є прогнозування його кон'юнктури. Прогнозами світових ринків олійних продуктів займаються, перш за все, німецька аналітична служба "Oil World" та Департамент сільського господарства США (USDA), які регулярно розповсюджують свої прогнози через агентство "REUTERS" у мережі Інтернет. У дисертаційній роботі, використовуючи метод екстраполяції та першу формулу гармоніки Фур'є, яка забезпечує врахування сезонності виробництва, зроблено прогноз внутрішніх цін на насіння соняшнику на 2005 р. У роботі також розкриваються зміст, переваги та недоліки використання у прогнозуванні взаємопов'язаної моделі ринків олії та соняшнику.

У дисертаційній роботі висвітлені роль та можливості застосування Інтернет-технологій у маркетингових дослідженнях стану та динаміки кон'юнктури внутрішнього і світового ринків, а також в обгрунтуванні управлінських рішень. Доведено, що моніторинг динамічної ринкової кон'юнктури є неможливий без використання її показників у режимі "он лайн". Розроблені рекомендації та вдосконалено методику щодо використання цих технологій.

Висновки

У дисертаційній роботі показано, що в умовах глобалізаційних процесів світової економіки та неоднакового рівня розвитку ринкової системи країн регулювання державою економічних процесів та явищ тарифними і нетарифними інструментами, тобто перехідний протекціонізм, є виправданим. Здійснено історико-логічний аналіз розвитку економічної теорії вільної торгівлі, яка в сучасних умовах набула нових рис у зв'язку з поглибленням і розширенням світогосподарських взаємозалежностей. Співвідношення лібералізму і протекціонізму повинно знаходитись у рухливій рівновазі, але для подальшого сприяння глобального прогресу світової економіки ці взаємозв'язки мають більше схилятись до ідеалів вільної торгівлі. агропродовольчий товаровиробник експорт олія

Встановлено, що світова торгівля і міжнародний поділ праці відбуваються на принципах врахування порівняльних і конкурентних переваг галузей, окремих груп товарів. Україна має такі переваги у сфері агропромислового виробництва. Однак світові агропродовольчі ринки є досить розвинутими і висококонкурентними, цивілізоване проникнення на ці ринки можливе шляхом приєднання України до міжнародних торговельних організацій.

Доведено, що в сучасних умовах глобалізації світової економіки важливим є вибір правильної стратегії зовнішньоторговельної політики держави. На основі детально аналізу правового поля ЗЕД зазначаємо, що нерідко закони та підзаконні акти були недосконалими. Однак введення у 1999 р. 23%-го експортного мита на насіння соняшнику з огляду на катастрофічний стан олійножирового комплексу України було обгрунтованим і необхідним заходом. Позитивним для розвитку ЗЕД було також запровадження індикативних цін на насіння соняшнику для експортерів, що сприяло підвищенню ефективності експортних операцій та уникненню застосування антидемпінгових санкцій. Заборона бартерних контрактів також була спрямована на формування більш цивілізованих торговельних відносин.

Показано, що експортний потенціал галузей АПК України протягом останніх років зростає, питома вага агропродовольчої продукції у загальному експорті знаходиться в межах 10-12 відсотків. Конкурентоспроможність українських товарів є досить високою - протягом останніх п'яти років Україна входить у першу десятку експортерів олії та насіння соняшнику, ячменю, яловичини, кукурудзи та сухого знежиреного молока. Однак, як показали дослідження, тільки чотири групи агропродовольчих товарів експортуються в значних обсягах: зерно, олія, молокопродукти, м'ясо. Збереження такої структури ставить Україну у залежність від обмеженої кількості товарних ринків, різка зміна кон'юнктури на яких буде мати суттєвий вплив на економічну ситуацію і навіть національну безпеку держави. В структурі українського експорту продукції АПК сировина займає 6-7%; у країнах, які розвиваються - 2,8%; у розвинутих країнах - близько 1 відсотка. Отже державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має враховувати диверсифікацію експорту в напрямі розширення асортименту агропродовольчої продукції та заміни сировини експортом продуктів більш глибокої переробки.

Встановлено, що регулююча роль держави на певному етапі розвитку агропродовольчих ринків, якщо вона спрямована на захист внутрішніх виробників від зовнішньої конкуренції та підтримку власного експорту, за умови перехідної економіки є необхідною і ефективною. Про це свідчить економічна оцінка наслідків запровадження експортного мита на насіння соняшнику, в результаті якого відбулося часткове заміщення експорту сировини продукцією більш глибокої переробки. Україна вийшла на перше місце на світовому ринку соняшникової олії, збільшились валютні надходження, відродилась олійнодобувна промисловість тощо.

Досліджено, що після впровадження експортного мита на насіння соняшнику пропозиція олії соняшникової зросла більше ніж у 2 рази. Покращились кількісні та якісні показники діяльності олійножирового комплексу - використання потужностей збільшилось з 30-40% до 80-90%, у 2 рази підвищились обсяги виробництва рафінованої та бутильованої олії, встановлено нові технологічні лінії, на деяких заводах запроваджено контроль якості відповідно до стандартів ISO.