Економічний механізм розвитку торговельного мореплавання України

Основною задачею «Укрфрахту» стане визначення розміру економічно доцільних обсягів перевезення експортно-імпортних вантажів українською стороною, фрахтування тоннажу і укладання контрактів на морське і річкове перевезення зазначених вантажів, вивчення кон'юнктури світового фрахтового ринку з метою надання допомоги українським судновласникам в здійсненні ефективної експлуатації флоту, розробка рекомендацій для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України з усіх питань фрахтування морських і річкових суден, а також удосконалення національного законодавства, яке регламентує дану сферу діяльності. Взагалі, вся діяльність фрахтово-логістичного центру буде спрямована на досягнення найвищого сумарного економічного результату усіх учасників зовнішньоекономічної діяльності України і таким чином сприятиме підвищенню надходжень до Державного бюджету України.

Сумарний економічний результат це різниця всіх надходжень і всіх платежів за зовнішньоторговельними контрактами, включаючи надходження і платежі по забезпеченню доставки вантажів. Математично це виражається реалізацією наступної процедури. Знайти:

+

-

max (3)

При обмеженнях:

1); ; (4)

2) ;; (5)

3) ; (6)

4) ; ; ; . (7)

де - погоджена з іноземним партнером доля вантажу за відповідним контрактом, який відправлятиметься флотом, зафрахтованим українською стороною ;

- питомий фінансовий результат українського експортера від продажу однієї тонни і-го вантажу, який перевезено на j-му напрямку при g-ій умові перевезення;

- обсяг зовнішньоторговельних операцій у тоннах по і-му вантажу на j-му напрямку і в-му виді перевезення;

- частка зовнішньоторговельних операцій, яка буде здійснюватися національним тоннажем, зафрахтованим для перевезення і-го вантажу на j-му напрямку, при в-му виді перевезення;

- частка зовнішньоторговельних операцій, яка буде здійснюватися іноземним тоннажем, зафрахтованим для перевезення і-го вантажу на j-му напрямку при в-му виді перевезення;

^{і -} відповідно продуктивність 1 тонни вантажопідйомності за добу експлуатації для k-го типу суден по і-му вантажу на j-му напрямку при в-му виді перевезення і тоннажу, який зафрахтовано для перевезення і-го вантажу на j-му напрямку і в-му виді перевезення (тонно-милі за тоннаже-добу);

і - відповідно чиста валютна виручка за тоннаже-добу в експлуатації для зафрахтованого національного тоннажу і тоннажу, який фрахтується для виконання перевезень по і-му вантажу на j-му напрямку при в-му виді перевезення;

- питома чиста валютна виручка за тоннаже-добу в експлуатації в середньому по k-му типу суден, які відфрахтовуються для МІП;

- відстань перевезень на j-му напрямку для k-го типу суден;

- вірогідність встановлення санкцій з боку іноземних контрпартнерів за зовнішньоторговельними угодами.

Наведені індекси: g - умова відправлення (CIF, FOB і т. п.); і - найменування вантажу; ј - напрям перевезень; у - вид перевезень (експорт, імпорт і т.д.); k - типи суден;

Одним з найважливіших чинників, який характеризує рівень економічної незалежності в транспортній сфері, є ступінь зносу основних виробничих фондів (ОВФ). За існуючими оцінками, граничне значення зносу ОВФ транспорту визначається в 50-60%, проти 30 - 40% при їх нормальному стані, що характерний для розширеного відтворення ОВФ транспорту. Стосовно транспортного флоту ці показники слід ототожнювати в першу чергу з віком суден. Так, якщо прийняти повний можливий термін експлуатації флоту в 25 років (сьогодні вже розробляється міжнародна конвенція, згідно до якої суднам старше 25 років буде заборонено вихід у море), то граничним слід рахувати 15 літній вік суден. Відповідно, нормальний стан матиме флот віком до 10 років. Дана посилка добре узгоджується з світовою практикою судноплавства, що свідчить про її правомірність. В той же час проведені автором дослідження ефективності експлуатації тоннажу показали, що найбільшу віддачу судно приносить у віці 11-13 років, після чого темп приросту ефективності починає скорочуватися. Цьому віку відповідає приблизно 45-50% зносу. Дана обставина дозволила оцінити орієнтовний розмір інвестицій, що забезпечує підтримку флоту в конкурентноздатному стані і змоделювати процес стійкого функціонування судноплавної компанії в умовах самофінансування на основі наступної формули:

, (8)

де DW _t - розмір сумарного дедвейту флоту компанії який необхідно визначить;

з - прибуток однієї тонни дедвейту за добу експлуатації;

- експлуатаційний період;

e, - норма дисконту для поточних результатів діяльності судноплавної компанії;

k - вартість однієї тони дедвейту флоту;

d - частка дедвейту, яку передбачається відновити за період Т;

- період оновлення;

l - прибуток від реалізації однієї тони дедвейту, що продається;

Dw - сумарний дедвейт, що підлягає продажу.

Результат моделювання в умовах, коли компанія придбає за рахунок кредиту інших підприємств транспортної галузі 6 суден дедвейтом 25000 тон кожне, загальною вартістю 75 млн. доларів ілюструється рисунком 1.

Висновки

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове рішення наукової проблеми вибору ефективного механізму розвитку торговельного мореплавання України, яке дозволяє сформулювати наступні визначення, принципові положення, висновки і рекомендації.

1. Трансформація в Україні соціалістичної планової економіки в перехідну економіку ринкового типу, як це доведено автором, здійснювалася засобами і методами старої адміністративно-командної системи, які могли тільки поруйнувати існуючі економічні механізми розширеного відтворювання і не були в змозі створити їх нову ринкову модель. Особливо це позначилося у сфері торговельного судноплавства України через наступні обставини:

основна виробнича одиниця - торговий флот вже почав функціонувати в чисто ринкових умовах, а продовжував управлятися старою структурою і старими методами. Спроби реанімації колишніх принципів розвитку торговельного мореплавання існують ще і сьогодні;

в Україні історично були відсутні інституційне морське право, фрахтова і логістична діяльність, а їх значущість для забезпечення стійкого функціонування торговельного мореплавання саме в період ломки колишнього соціалістичного укладу економіки була недооцінена;

встановлена в державі єдина фіскальна модель фінансово-економічних відносин не враховувала особливостей їх прояву у сфері торговельного мореплавання навіть з погляду необхідного рівня авансування виробництва, не кажучи вже про рівень накопичення капіталу.

2. В дисертації доведено, що у існуючих в країні економічних умовах ефективний розвиток торговельного мореплавання ні яким чином не міг бути досягнутий, оскільки, по-перше, функціонуючий економічний механізм невідповідав сучасним вимогам і економічному становищу, а, по-друге, була відсутня сама потреба у послугах морського флоту, оскільки зовнішня торгівля країни в експорті була орієнтована на FOB, а в імпорті на CIF. Це обумовлювалось ще й низьким рівнем фрахтових ставок в секторі балкерных перевезень, що існував до 2003 року.

3. Автором обґрунтовано, що без створення необхідних умов сталого функціонування судноплавних компаній неможливо забезпечення розвитку торговельного мореплавання України. Саме теоретичне обґрунтування цього твердження та розробка принципів, засобів і програми досягнення необхідних умов є важливішими результатами дисертаційного дослідження.

4. Визначення методологічних особливостей обґрунтування економічного механізму розвитку торговельного мореплавання у національній та світовій практиці, яке зроблене у дисертації, обумовило подальший розвиток теоретичних засад розвитку торговельного мореплавання, у тому числі визначень, класифікацій, принципів та умов: морської політики; реєстрації суден в Україні; організації управління основною діяльністю в судноплавних компаніях; організації перевезень зовнішньоторговельних вантажів; розвитку фрахтової, логістичної діяльності та морського права в країні; забезпечення фрахтової незалежності зовнішньої торгівлі; сталого функціонування судноплавних компаній.

5. Важливою особливістю розробленого в дисертації економічного механізму розвитку торговельного мореплавання України є його системність, що дозволяє виділити приоритетні напрямки створення умов сталого функціонування судноплавних компаній в Україні. В процесі реалізації цих напрямків необхідно:

підвищити ефективність дії податкових механізмів шляхом заміни діючої системи оподаткування єдиним фіксованим платежем з одиниці наявного тоннажу і можливості його розподілу між суб'єктами, що здійснюють його експлуатацію, звільнення від оподаткування прибутку що вкладатиметься у розвиток торговельного мореплавання України підприємствами-експортерами стратегічних вантажів, та прибутку фінансових установ отриманого від надання кредитів на будівництво флоту та розвиток суднобудівної галузі;

забезпечити захист майнових інтересів кредиторів шляхом створення системи реєстрації застав і введення попереджувальних заборон вільної зміни власника та відчуження флоту, заподіяння системи пріоритетів позових вимог;

удосконалити систему управління у судноплавстві, шляхом забезпечення гнучкості, сприйнятливості інноваційним процесам, відповідності кодексам МКУБ, ISPS, стандартам ISO, та розробки галузевого стандарту організаційної структури управління судноплавної компанії;

удосконалити державне регулювання торговельного мореплавання шляхом переходу від прямого адміністративного впливу до розробки галузевих стандартів у технічній, експлуатаційній, фінансово-економічній, соціальній та управлінський сферах і мотивації добровільної сертифікації підприємств галузі незалежно від форм власності на відповідність цим стандартам;

здійснити інституційні перетворення у сфері фрахтування, логістики, морському праві шляхом створення сприятливих умов для інтеграції окремих суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та ефективного спільного розвитку;

всебічно сприяти розвитку торговельного мореплавання України, перш за все шляхом розвитку конкурентних переваг засобами які не призведуть до дискримінації флотів інших країн і забезпечуватимуть суто конкурентний доступ до національної вантажної бази;

6. В дисертації встановлено, що ефективне функціонування економічного механізму розвитку торговельного мореплавання забезпечується розробкою і обґрунтуванням основних концептуальних положень і методологічних принципів морської судноплавної політики України на етапах підготовки, вступу та початковому періоді участі України у СОТ та приєднанні до ГАТС.

7. Можливість реалізації обґрунтованих в дисертації теоретичних положень економічного механізму розвитку торговельного мореплавання України забезпечується розробленим автором організаційно-економічним і методичним апаратом до яких належать економіко-математичні моделі оптимізації організаційних структур судноплавних компаній, оптимізації організаційно економічних структур, оптимізації відправлень зовнішньоторговельних вантажів флотом зафрахтованим українською стороною, модель сталого функціонування судноплавної компанії, організація дій по забезпеченню перевезень та задачі, що вирішуватимуться у процесі організації відправлення зовнішньоторговельних вантажів флотом, зафрахтованим українською стороною, удосконалення методів розрахунку фрахтових ставок при укладанні довгострокових фрахтових контрактів, удосконаленням нормативно-правової бази шляхом внесення обґрунтованих змін до Кодексу торговельного мореплавання України, стосовно правового положення NVOCC, капітана судна, що знаходиться у тайм-чартері.

8. Розроблений в дисертації економічний механізм розвитку торговельного мореплавання України дозволяє виділити наступні етапи цього процесу.

Перший етап - підготовчий (2005-2006) В рамках цього етапу передбачається:

розробити комплекс заходів спрямованих на вдосконалення діяльності органів виконавчої влади по удосконаленню державного регулювання морського та річкового транспорту;

сформувати систему цільових програм і проектів щодо:

посилення стимулюючих функцій держави по здійсненню експорту вантажів на умовах СІФ, а імпорту на умовах ФОБ;

створення економічно привабливого 2-го міжнародного реєстру суден в Україні;

всебічного сприяння створенню Національної асоціації міжнародного морського права та забезпечення ефективної організації співпраці з нею всіх установ та організацій морського та річкового транспорту;

розробки системи недискримінаційних ефективних заходів щодо державної підтримки національного судноплавства.

Другий етап - впроваджуваний (2007-2008) на цьому етапі здійснюється впровадження розроблених підпрограм, комплексів заходів, прийняття Законодавчих актів та інших нормативних документів. На цьому етапі:

завершується формування збалансованого нормативно-правового поля, яке створить умови і забезпечить гарантії ефективного господарювання, використання прав власності;

починається функціонування консолідованої системи логістично-фрахтової діяльності в Україні;

відправка державних вантажів починає здійснюватися переважно флотом, зафрахтованим українською стороною;

починає впроваджуватись механізм сертифікації на відповідність державним стандартам у судноплавстві;

значного поширення набуває недержавна власність;

Третій етап - оціночний (2009-2010) на цьому етапі здійснюватиметься аналіз результатів дворічної діяльності економіки в умовах стимулювання розвитку національного судноплавства, коригування мети, системи цілей, принципів та засобів їх досягнення.

Основним результатом 3-го етапу повинно бути досягнення 1,0 -1,25 млн. тон дедвейту суховантажного транспортного флоту, середнім віком не більше 8-10 років під національним прапором

Четвертий етап - прискореного розвитку і сталого функціонування (2010-2015) роки на якому експорт вантажів здійснюється переважно на умовах СІФ, а імпорт - на умовах ФОБ, завдяки інвестиційній привабливості швидкими темпами здійснюється розвиток транспортного флоту, який реєструється під національним прапором, збільшуються надходження до Національного бюджету, покращується соціальна сфера, значно підвищується рівень екологічної безпеки, безпеки мореплавання, людського життя на морі. На кінець 2015 року транспортний флот (судна більш 1 тис. т) під національним прапором, переважно недержавної власності досягає 2,5 млн. т по дедвейту.

9. Автором встановлено, що подальший розвиток торговельного мореплавання України буде пов'язаний з розширенням ринків використання, оптимізацією складу та структури флоту, відповідно до майбутніх тенденцій і пропорцій міжнародних морських перевезень та технічних вимог, що забезпечить постійне поступальне підвищення ефективності функціонування економіки України.

Основні публікації автора по темі дисертації

1. Котлубай О.М. Економічні механізми розвитку торговельного мореплавання в Україні. Ї Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2004. Ї 453 с.

2. Котлубай А.М. Вопросы оценки эффективности информационного обеспечения при управлении работой транспортных узлов // Совершенствование экономики и управления морским транспортом. - Сб. науч. тр. М.: В/О «Мортехинформреклама», 1987. - С. 90-92.

3. Котлубай А.М. Оценка влияния научно-технического прогресса в сфере управления на деятельность морских портов - транспортных узлов // Интенсификация работы морского транспорта. - Сб. науч. тр. М.: В/О «Мортехинформреклама», 1988. - С. 66-70.

4 Котлубай А.М. Некоторые вопросы организации хозяйственного расчета структурных единиц и подразделений пароходства (Объединения) // Проблемы экономики и эксплуатации МТ - М.: В/О «Мортехинформреклама» (ОИИМФ), 1989. - С. 24-30.

5. Котлубай А.М., Боровский B.C., Пустоваров В.А. Моделирование оценки экономические нормативов хозяйственной деятельности пароходства на перспективу // Проблемы экономики и эксплуатации МТ - М.:В/О «Мортехинформреклама» (ОИИМФ), 1991. - С. 4-14. (Особистий внесок автора - постановка задачі і визначення методичних підходів до розрахунку економічних нормативів).

6. Котлубай А.М., Котлубай В.А. Бюджетное планирование и управление как инструмент повышения конкурентоспособности судоходных компаний // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. - Вип. 14. - Одеса: ОНМУ, 2003. - С. 205-214. (Особистий внесок автора - обґрунтовування використовування менеджерських груп суден в якості основного об'єкту бюджетного планування).

7. Котлубай А.М. Кульчиковская А.В. Тенденции мирового судостроения и их роль в развитии международного морского судоходства // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті. - Вип.18. - Одеса: ОНМУ, 2004. - С. 5-26. (Особистий внесок автора - оцінка наслідків і прогнозування перспектив реформування світової суднобудівної галузі).

8. Котлубай А.М., Липинская А.А., Котлубай В.А. Формирование организационной структуры современной судоходной компании // Економіко-правові аспекти розвитку транспортних систем - Зб. наук. праць. - Вип. 5. - Одеса: Фенікс, 2003. - С. 153-161. (Особистий внесок автора - обґрунтовування узагальненої структури управління судноплавною компанією).

9. Котлубай А.М. Липинская А.А. Критерии управления транспортными системами // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті - Зб. наук. праць - Вип. 7. - Одеса: ОДМУ, 2000. - С. 56-66. (Особистий внесок автора - обґрунтовуванні системи критеріїв задач управління діяльністю і розвитку транспортних систем).

10. Котлубай А.М. Мировая морская политика и перспективы ее развития // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті - Зб. наук. праць - Вип. 17. - Одеса: ОНМУ, 2004. - С. 5-21.

11. Котлубай А.М Мировая морская политика передовых стран // Судоходство - 2003 - №11-12 - С. 15.

12. Котлубай А.М. Основы концепции развития торгового мореплавания в черноморском регионе // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті - Зб. наук. праць - Вип. 11. - Одеса: ОДМУ, 2001. - С. 5-15.

13. Котлубай А.М. Правовое регулирование торгового мореплавания в Украине // Економіко-правові аспекти розвитку транспортних систем - Зб. наук. праць - Вип. 2. - Одеса: ОДМУ Латстар, 2002. - С. 257-268.

14. Котлубай А.М. Проблемы развития торгового мореплавания в Украине // Экономические инновации - Зб. наук. праць - Вып. 8. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований, 2000. - С. 108-115.

15. Котлубай А.М. Тимофеева Н.В. Особенности оценки экономической эффективности функционирования и развития морского транспорта // Розвиток методів управління та господарювання на морському транспорті - Зб. наук. праць - Вип. 3. - Одеса: ОДМУ, 1998. - С. 129-135. (Особистий внесок автора - постановка задачі економічного обґрунтовування функціонування і розвитку морського транспорту України та обґрунтовуванні особливостей дисконтування витрат і результатів діяльності флоту)

16. Котлубай А.М. Экономико-правовые аспекты деятельности транспортно-экспедиторских компаний // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті - Зб. наук. праць - Вип. 4. - Одеса: ОДМУ, 1999. - С. 39-44.

17. Котлубай А.М. Экономико-правовые аспекты развития торгового мореплавания в Украине // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті - Зб. наук. праць - Вип. 10. - Одеса: ОДМУ, 2001. - С. 15-29.

18. Котлубай О.М. Імовірні наслідки застосування принципів ГАТС до торговельного судноплавства України // Економіка транспортного комплексу - Зб. наук. праць - Вип.6. - Харків: ЗНАДУ, 2003. С. 61-72.

19. Котлубай О.М. Механізм забезпечення економічного зростання морського транспорту України // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті - Зб. наук. праць - Вип. 16. - Одеса: ОНМУ, 2004. - С. 205-214.

20. Котлубай О.М. Умови подальшого економічного зростання морського транспорту України // Экономические инновации - Зб. наук. праць - Вып. 17. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований, 2003. - С. 38-44.

21. Котлубай О.М., Познанська И.В. Національний режим судноплавства в Україні за умовами ГАТС // Розвиток методів управління та господарювання на транспорті - Зб. наук. праць - Вип. 19. - Одеса: ОНМУ, 2004. - С. 28 -43. (Особистий внесок автора - обґрунтовування організаційно-економічного механізму здійснення національного режиму в торговельному мореплаванні України).

22. Котлубай А.М. Липинская А.А. Критерии экономического развития торгового мореплавания в черноморском регионе // Экономические инновации - Зб. наук. праць - Вып. 13. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований, 2002. - С. 148-154. (Особистий внесок автора - встановленні критеріїв і обґрунтовуванні пріоритетів розвитку торгового мореплавання в чорноморському регіоні в умовах ВТО і ГАТС).

23. Котлубай А.М. Вопросы выбора оптимизационных. критериев задач планирования деятельности и управления транс-портными системами // Деп.в В/О «Мортехинформреклама» 14.04.89 М984-МФ (0ИИМФ)

24. Котлубай А.М. Примачев Н.Т. Экономико-правовые основы арендных отношений в системе транспортного флота: Методические указания - Одесса: КМП ОИИМФ, 1988. - 25 с.

25. Котлубай А.М., Тимофеева Н.В. Методические рекомендации по оценке экономической эффективности функционирования и развития морского транспорта - Одесса: ОГМУ, 1998 - 26 с.

26. Котлубай А.М. Оптимизация организационных структур предприятий и объединений - Одесса: ОГМУ, 2001 - 17 с.

Размещено на Allbest.ru