Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 332.1:338.45:620.9

Стратегічні засади розвитку регіональної теплоенергетики

08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Шалабай Леонід Петрович

Львів - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор, академік НАН України Долішній Мар'ян Іванович, Інститут регіональних досліджень НАН України, директор

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Недін Ігор Валентинович, Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут”, завідувач кафедри

кандидат економічних наук Горин Михайло Петрович, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник

Провідна установа:Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ

Захист відбудеться 11 жовтня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 8 вересня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук В.І. Жовтанецький

регіональний енергозабезпечення споживання тепловий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Входження України в активні економічні відносини в Європі та у світі, необхідність вирішення проблеми нарощування її соціально-виробничого потенціалу вимагають наукової розробки стратегії розвитку України на довготермінову перспективу як у галузевому, так і у регіональному розрізах. Науковому розв'язку задачі оптимізації стратегії соціально-економічного розвитку регіонів присвячено праці відомих науковців О. Амоші, Є. Бойка, В. Гальчинського, В. Геєця, Б. Данилишина, М. Долішнього, С. Дорогунцова, С. Романюка, М. Чумаченка, В. Януковича та ін.

Активно розробляються теоретичні і прикладні аспекти стратегії розвитку окремих сфер економічної діяльності. Однією із пріоритетних сфер економічної діяльності є діяльність, пов'язана із забезпеченням зростаючих потреб населення та суб'єктів господарювання в електричній та тепловій енергії.

В Україні останніми роками здійснена значна робота щодо вирішення як науково-технічних, так і організаційно-економічних проблем покращення енергозабезпечення. Зокрема, напрями підвищення ефективності використання енергоресурсів досліджували у своїх роботах А. Борисенко, С. Денисюк, Д. Дереган, М. Ковалко, Є. Крикавський, М. Ксенофонтов, В. Куратченко, В. Меркулов, Л. Мороз, І. Недін, Ю. Ніколаєв, М. Поровський, А. Праховник, Ю. Синяк, О. Суходоля, Е. Самбірська, В. Точилін, С. Тулуб, В. Шевченко, А. Шидловський, А. Щокін, С. Янко та інші.

На основі проведених досліджень, а також вивчення світового і вітчизняного досвіду розроблено і прийнято правові та організаційно-економічні норми з розвитку енерговикористання в Україні, розроблено і прийнято Закон України „Про енергозабезпечення”, Закон України „Про альтернативні джерела енергії”, ряд постанов Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, ряд проблем із забезпечення підвищення ефективності виробництва і споживання електричної і теплової енергії вимагають дальших наукових пошуків, розробки науково-обґрунтованих рекомендацій господарським органам та владним структурам. Передусім це стосується збалансованого розвитку теплоенергетики на регіональному рівні, використання місцевих ресурсів, застосування ринкових важелів у системі енергоспоживання і виробництва. Актуальність зазначених проблем зумовила вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконання цієї роботи здійснювалось у рамках науково-дослідних тем, що виконувались в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Матеріали дисертаційного дослідження використано при розробці науково-дослідних тем: “Теоретичні засади регіональної політики” (номер держреєстрації 019U012834); “Розробка методології статистичної оцінки та порівняння соціально-економічного стану регіонів України на основі інтегральних показників” (номер держреєстрації 0100U003876); „Моделі регіональної соціально-економічної політики: концептуальні підходи до формування та методи реалізації” (номер держреєстрації 0102U000424).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка концепційних підходів і практичних рекомендацій щодо розробки стратегії розвитку енергетичного і теплового забезпечення життєдіяльності у регіоні.

У відповідності до поставленої мети вирішувались наступні завдання:

визначення теоретичної сутності управління процесами забезпечення електричною і тепловою енергією на регіональному рівні у системі енергозабезпечення країни;

визначення рівня ефективності управління енергозабезпеченням;

вивчення тенденцій розвитку виробництва і споживання теплової і електричної енергії у регіонах, часткового самозабезпечення регіонів тепловою і електричною енергією, виробленою за рахунок використання місцевих енергоресурсів;

оцінювання рівня розвитку ринкових відносин у сфері регіональної теплоенергетики;

обґрунтування методологічного підходу до розробки стратегічних програм розвитку системи виробництва і споживання енергії у регіоні.

Об'єктом дослідження є теоретичні, методологічні і методичні положення щодо розробки стратегії соціально-економічного розвитку регіону.

Предметом дослідження є розробка стратегії розвитку виробництва і споживання теплової та електричної енергії на регіональному рівні.

Методи дослідження. У процесі роботи використовуються методи системотехнічного аналізу - при формуванні поняття регіональної теплоенергетики як сукупності підприємств, діяльність яких об'єднана єдиною метою; методи порівняльного аналізу _ при обґрунтуванні пріоритетів організаційно-технічних рішень щодо розвитку регіональної теплоенергетики; методи статистичного аналізу - при обґрунтуванні сукупності критеріїв оцінювання ефективності регіональної теплоенергетики.

Методологічною основою виконання дисертаційних досліджень послужили теорії ринкової економіки, досвід розробки програм соціально-економічного розвитку регіону. Методологічною і нормативно-правовою базою досліджень послужили Закон України „Про енергозбереження”, Закон України „Про альтернативні джерела енергії”; інформаційною базою - статистичні щорічники України за 2000 та 2003 роки, статистичні щорічники Київської та Львівської областей за 2001-2003 роки, звітні і програмні матеріали виконкому Білоцерківської міської ради з питань функціонування і розвитку міських електричних і теплових мереж.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

Вперше:

сформульовано комплексний підхід до управління процесами виробництва та споживання теплової та електричної енергії, який об'єднує засади реалізації соціальної та економічної політики в державі, засади економічної ефективності виробництва та споживання електричної та теплової енергії у регіоні;

сформульовано визначення поняття об'єкту соціально-економічного управління „регіональна теплоенергетика” як сукупності підприємств, діяльність яких підпорядковується вирішенню проблеми виробництва та споживання теплової і електричної енергії для потреб регіону на базі формування нових трансформаційних процесів у соціально-економічному розвитку;

запропоновано сукупність критеріїв оцінювання ефективності функціонування регіональної теплоенергетики, яка включає чотири групи критеріїв, а саме: економічна ефективність у споживачів; соціальна захищеність населення; економічна ефективність у виробників; енергетична безпека регіону.

Удосконалено:

системний підхід до розробки стратегії розвитку регіональної теплоенергетики з врахуванням концепції підвищення ефективності використання енергоресурсів, концепції використання джерел відновлювальної енергії, концепції енергозбереження;

методологію обґрунтування пріоритетів організаційно-технічних рішень щодо розвитку регіональної теплоенергетики з врахуванням концепції економії енергетичних ресурсів, заміни імпортних ресурсів вітчизняними ресурсами та побутовими відходами.

Отримали подальший розвиток:

пропозиції щодо економічної підтримки з боку держави і місцевих органів влади та місцевого самоврядування заходів створення ефективної регіональної теплоенергетики.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці теоретичних і методологічних положень понятійного та інструментального апарату щодо формування стратегічних програм виробництва і споживання теплової та електричної енергії у регіонах на основі комплексного підходу. Розроблено теоретичні засади розвитку регіональної теплоенергетики в Україні. Розроблено методологічні положення щодо обґрунтування оптимізації вибору організаційних, економічних та технічних рішень в організації виробництва та споживання електричної та теплової енергії у регіоні. Розроблено методичний підхід до формування стратегії функціонування та розвитку регіональної теплоенергетики. Сформульовані організаційно-економічні засади і методичні положення дозволяють структуризувати процедуру і забезпечити паралельну розробку окремих складових стратегічної програми розвитку процесів енергозабезпечення у регіоні.

Основні положення та пропозиції, що сформульовані в дисертації, використані виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради при розробці програми соціально-економічного розвитку міста на 2003-2006 роки (Лист №114-1571 від 22.07.04), при розробці і реалізації програми впровадження на базі існуючих котелень комбінованого виробництва теплової та електричної енергії (Лист комунального підприємства „Білоцерківтепломережа” №1188/1 від 26.08.04).

Окремі теоретичні розробки та методологічні підходи використовуються у навчальному процесі, зокрема при викладанні курсу „Організація комунального господарства” у Білоцерківській філії Національного університету ім. Т.Шевченка.

Особистий внесок здобувача. Усі викладені в дисертації наукові результати отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження - теоретичні положення і практичні рекомендації, що розроблені автором, - були апробовані на ряді науково-практичних конференцій:

IV міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми економії енергії” (Львів, 8_12 жовтня 2003 р.);

науково-практичній конференції „Формування стратегії розвитку регіону на інноваційній основі” (м. Чернівці, 13-14 травня 2004 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 5 наукових працях, всі у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 2,3 д.а., з яких 1,7 д.а. належать особисто авторові.

Структура та обсяг роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів. Дисертацію викладено на 162 стор., вона включає 26 табл., 9 рис. Список літератури включає 136 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі дисертації „Теоретичні засади функціонування та розвитку системи електричного і теплового забезпечення у регіоні” розглянуто підходи до тлумачення суті соціально-економічного управління процесами забезпечення електричними і тепловими ресурсами життєдіяльності у регіоні, розкрито особливості використання ринкових механізмів в управлінні процесами виробництва та споживання електричної та теплової енергії, систематизовані основні проблеми функціонування і розвитку регіональної теплоенергетики.

У дисертації обґрунтовується, що для ефективного управління забезпеченням тепловою та електричною енергією на регіональному рівні необхідним є комплексна ув'язка усіх чинників, пов'язаних із процесом виробництва і споживання енергетичних ресурсів. У відповідності з цією концепцією запропоновано визначення комплексу „регіональна теплоенергетика”. Регіональна теплоенергетика - це сукупність підприємств, взаємопов'язаних економічними і соціальними відносинами з метою виробництва, розподілу, перерозподілу та споживання у регіоні теплової та електричної енергії. Регіональна теплоенергетика є складовою частиною державної теплоенергетики. У свою чергу вона об'єднує теплоенергетику населених пунктів (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структуризація системи “вітчизняна теплоенергетика”

При розробці стратегії розвитку регіональної теплоенергетики слід враховувати, що соціально-економічне управління процесами енергозабезпечення у регіоні здійснюється на основі трьох концепцій:

соціальної концепції;

економічної концепції підприємств-учасників процесу виробництва і споживання енергії;

економічної концепції територіальної громади.

З позицій соціальної концепції регіональна теплоенергетика, як комплекс підприємств і організацій різних галузей, має своєю місією забезпечення комфортних житлових умов для населення, надійних умов для виробничої діяльності.

Економічна концепція управління функціонуванням розвитку регіональної теплоенергетики - концепція безпосереднього товаровиробника - полягає у створенні умов, за яких діяльність кожного з підприємств спрямовується на отримання прибутку.

За економічною концепцією територіальної громади реалізуються засади мінімізації витрат на виробництво електроенергії і тепла у регіоні в цілому.

Основним виконавцем соціальної концепції управління процесами функціонування і розвитку регіональної теплоенергетики, а також концепції територіальної громади є органи державної влади і місцевого самоврядування. У сфері їх впливу в ринкових умовах господарювання залишається виконання функцій формування електричного і теплового балансу в регіоні. Основні з цих функцій і їх взаємозв'язок показані на рис. 2.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Функціональні зв'язки у системі “регіональна теплоенергетика”

Певним обмежувальним чинником впровадження найвищої якості технологічних схем регіональної теплоенергетики є необхідність врахування існуючої техніко-технологічної бази виробництва і споживання електричної та теплової енергії як у країні в цілому, так і в кожному регіоні. Ця база загалом характеризується, у порівнянні із зарубіжними аналогами, як недостатньо ефективна. Разом з тим, мова не може йти про її повну заміну водночас. Концепційно важливо виходити з того, що завдання створення високоефективної регіональної теплоенергетики повинно вирішуватися паралельно за декількома напрямками із врахуванням наявних і перспективних особливостей у виробництві та споживанні паливно-енергетичних ресурсів у кожному регіоні. Слід виходити з необхідності реалізації щонайменше чотирьох таких напрямків.

Перший напрямок має метою створення і впровадження культури економічних відносин у сфері споживання електричної та теплової енергії, обов'язковими елементами якої були б відповідальність, обов'язковість тощо.

Другий напрямок удосконалення системи техніко-економічного управління розвитком регіональної теплоенергетики полягає у підвищенні ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів регіону. Відповідна політика повинна будуватися, передовсім, із врахуванням цінових чинників на виробництво (придбання ресурсів), а також з позицій гарантування енергетичної безпеки регіону.

Третім напрямком мають бути заходи, метою яких є якомога ширше залучення і використання місцевих відтворювальних ресурсів - сонячної енергії, енергії вітру, енергії води тощо.

Як один із найважливіших напрямків вдосконалення управління функціонуванням та розвитком регіональної теплоенергетики у дисертації розглядаються засоби і механізми ощадливого використання та збереження електричної і теплової енергії як у сферах її виробництва, так і транспортування та споживання.

Однією із концепційних основ розробки стратегії функціонування і розвитку регіональної теплоенергетики є використання чиннику ринкових відносин. Особливості ринкових відносин у регіональній теплоенергетиці обумовлені багатоструктурністю ринку. Має місце ряд ринків, основними з яких є: оптовий ринок електроенергії; оптовий ринок газу; безпосередній (роздрібний) ринок електроенергії; безпосередній (роздрібний) ринок газу; безпосередній (роздрібний) ринок тепла. У перспективі функціонуватиме ринок відновлювальних місцевих паливних ресурсів, зокрема: ріпаку, соломи, деревини, а також відходів промислового виробництва, відходів сфери споживання, які утворюють біомасу - джерело паливних ресурсів.

Основним завданням органів влади і самоврядування є створення однакових умов і формування однакових вимог до діяльності усіх учасників системи виробництва та споживання електричної енергії.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Класифікація основних концепційних засад забезпечення ефективного функціонування та розвитку регіональної теплоенергетики

Реалізація засад збереження і ощадливого споживання енергії актуальна для всіх сфер суспільного життя: як соціальної сфери, так і виробничої.

У другому розділі „Аналіз тенденцій у реалізації концепції розвитку виробництва і споживання теплової і електричної енергії” досліджуються тенденції виробництва та використання теплової і електричної енергії в економіці України, а також здійснено аналіз процесів, пов'язаних із реалізацією концепції енергозабезпечення, концепції використання нетрадиційних видів енергетичних ресурсів у регіональній теплоенергетиці.

Аналіз показав, що енергоємність ВВП протягом останніх десяти років постійно збільшувалася і у 2002 році склала 1,05 кг умовного палива на долар ВВП. В економічно розвинених країнах Європи цей показник у середньому складає 0,29 кг у.п. /дол. ВВП. Електроємність ВВП України у 2002 році становила близько 0,78 кВт•год./дол. ВВП, тоді як у країнах Європи в середньому - 0,37 кВт•год./дол. ВВП.

За рівнем душового споживання первинних енергоресурсів Україна у 2002 році лише незначно поступалася країнам ЄС. Водночас душове споживання електроенергії зменшилося майже удвічі - з 5200 кВт•год. / особу у 1990 році до 3466 кВт•год./особу в 2002 році. У Німеччині рівень душового споживання електроенергії складає близько 6950 кВт•год./особу.

Тенденції зростання енергоємності валового внутрішнього продукту характерні і для різних регіонів України. Так, у Київській області у 2002 році суттєво збільшилося споживання вугілля і природного газу порівняно з 1998 роком. У 2002 році вугілля та продуктів його переробки було спожито 1931 тис. тонн, або на 51,6 % більше, ніж у 1998 році, а природного газу - на 53,7 %. Споживання автомобільного бензину зросло з 117,1 тис. тонн у 1998 році до 169,7 тис. тонн або на 45 % більше. Разом з тим, топкового мазуту і дизельного палива було спожито значно менше, особливо зменшилось споживання топкового мазуту (більше, ніж у 5 разів). Натомість споживання дров для опалення збільшилося у 4 рази (табл. 1).

Таблиця 1 Споживання палива у Київській області 1997-2002 роках

Види палива	Спожито палива
	1997	1998	2002
Вугілля та продукти його переробки, тис. т	1446,7	1273,4	1931,0
Природний газ,млн. куб. м	2002,3	1823,9	2802,9
Автомобільний бензин, тис. т	125,2	17,1	169,7
Дизельне паливо, тис. т	215,4	206,6	189,8
Топковий мазут,тис. т	138,5	217,6	41,1
Керосин,тис. т	141,0	145,7	-
Паливо пічне побутове,тис. т	3,3	2,2	-
Дрова для опалення,тис. щільних куб. м	29,7	25,7	103,4

Для порівняння, на Львівщині протягом семи років зростали обсяги використання кам'яного вугілля, нафти, включаючи газовий конденсат. Так, обсяги використання кам'яного вугілля у 2002 році становили 1302,9 тис. тонн порівняно з 1259,9 тис. тонн у 1995 році, або зросли на 3,4 %, нафти - 1686,9 тис. тонн порівняно з 1251,9, або зросли на 34,7 %.

Проведений у дисертації аналіз показав, що відчутних зрушень у реалізації концепції енергозбереження в економіці України досягти не вдалося. У транспортуванні тепла, у процесах використання електричної енергії продовжують мати місце значні втрати. За участю автора проведено оцінювання ефективності теплових мереж м. Біла Церква. Показано, що мають місце втрати тепла до 50 % його виробництва. Має місце зростання витрат на відпуск теплоенергії промислово-виробничими та районними котельнями. Якщо на відпуск Гкал теплоенергії у 1996 році витрачалося 23,2 кВт•год., то у 2002 році - 29,9 кВт•год.

Споживання енергії у соціальній сфері насамперед пов'язане із необхідністю задоволення потреб індивідуальних споживачів (населення), а також колективних потреб закладів соціальної інфраструктури (шкіл, лікарень, тощо). Задоволення цих потреб відбувається головним чином через діяльність житлово-комунального господарства, яке є одним із найбільш енергоємних споживачів після металургійної та хімічної промисловості. Щорічно підприємства ЖКГ споживають 10 млрд. кВт·год. електроенергії, 9 млн. тонн умовного палива і 7,8 млрд. м³ газу. При цьому 25 % енергоресурсів від загальних обсягів енергоспоживання споживається у житловому фонді України. Питомі витрати енергоресурсів на одиницю виготовленої продукції та наданих послуг у ЖКГ не йдуть у жодне порівняння із зарубіжними показниками, перевищуючи їх у 1,5-2 рази. Існує, проте, значний потенціал для покращення становища у цьому секторі, якщо взяти до уваги низький рівень ізоляції конструкцій будинків та практично відсутність регуляторів технологічних процесів (опалення, освітлення, вентиляції тощо) у більшості будинків. Будівництво нових і реконструкція вже збудованих будинків без врахування необхідності економії енергії є неприпустимим. Проектувальники та будівельники повинні відчувати відповідальність перед тими, хто сплачує рахунки за опалення. У країнах ЄС встановлені дуже жорсткі норми характеристик будинків: енергетичності, вентиляції, теплоізоляції тощо. Актуальною нині є енергетична паспортизація будинків і споруд. Через низькі теплозахисні властивості огороджувальних конструкцій житлових будинків масової забудови, які становлять третину загального житлового фонду України, втрачається майже 30-40 % теплової енергії.

Енергоємність виробництва в Україні зросла через фізичну застарілість основних фондів, а також внаслідок зменшення обсягів виробництва продукції, у собівартості якої зросла частка умовно-постійних витрат. Із збільшенням виробництва енергоємність продукції відповідно буде зменшуватись. На мікроекономічному рівні реалізації заходів з енергозбереження та відповідних ефектів слід очікувати лише у тому випадку, коли граничні витрати виробництва досягнуть вартості одиниці скорочення питомих енерговитрат. Цей фактор матиме значно більшу ефективність, ніж створення бюджетних або позабюджетних фондів з енергозабезпечення.

У дисертації зроблено аналіз основних досягнень і проблем реалізації концепції використання нетрадиційних (відновлювальних) джерел енергії (НВДЕ). З метою зменшення рівня залежності вітчизняної теплоенергетики від імпортованих енергоносіїв в Україні, за прикладом економічно розвинених країн Європи і США, створена концепція використання нетрадиційних (альтернативних) відновлювальних джерел енергії, зокрема: сонячної енергії, вітрової енергії, біомаси, деревини та ін. Прийнято Закон України „Про альтернативні джерела енергії”. Згідно цього закону основними засадами державної політики у сфері використання альтернативних джерел енергії є: нарощування обсягів виробництва енергії з альтернативних джерел; економне витрачання традиційних паливно-енергетичних ресурсів та зменшенню залежності України від їх імпорту, реструктуризація системи споживання енергії, що виробляється з альтернативних джерел.

У національній енергетичній програмі України передбачено до 10% енергетичних потреб країни задовольняти за рахунок використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії. Пріоритети в цій Програмі віддано впровадженню вже розробленого енергоефективного обладнання для використання НВДЕ, розробці і впровадженню сучасного обладнання та устаткування із застосуванням прогресивних технологій, створенню технічно доцільних потужностей та розробці перспективних науково-технічних робіт з основних напрямків нетрадиційної енергетики: вітроенергетики, сонячної енергетики, геотермальної енергетики, малої гідроенергетики, нетрадиційного палива, енергії довкілля та ін.

Разом з тим, обсяги впровадження такого обладнання і відповідно виробництво енергії за рахунок альтернативних джерел енергії носять, в основному, лише експериментальний характер.

Для інтенсифікації розвитку НВДЕ на найближчі роки в Україні необхідно:

удосконалити нормативно-правову бази у сфері використання НВДЕ, яка має сприяти освоєнню використання НВДЕ та допомагати вказаному напрямку енергетики, який зараз, поки що, не повною мірою здатний відповідати вимогам економічної конкуренції з традиційними видами паливно-енергетичних ресурсів, зайняти достойне місце на ринках енергетичного обладнання, електроенергії та тепла. Крім того, ця нормативно-правова база повинна на законодавчому рівні закріпити необхідність забезпечення державної підтримки розвитку використання НВДЕ шляхом надання державою фінансових стимулів і податкових пільг для інвесторів і виробників енергії, яка отримується на базі НВДЕ;

нарощувати обсяги використання альтернативного палива власного виробництва, для чого необхідно організувати технічне переобладнання частини простоюючих заводів спиртової галузі, з одночасним підвищенням урожайності зернових культур, обсягів вирощування і збору первинної сировини.

У третьому розділі „Організаційно-економічні засади стратегії розвитку регіональної теплоенергетики” розроблені методологічні засади стратегії підвищення ефективності регіональної теплоенергетики, пропозиції щодо розвитку економічних механізмів у регулюванні збалансованого забезпечення регіону тепловою та електричною енергією, запропоновано методологічний підхід до оцінювання ефективності регіональної теплоенергетики.

Стратегією підвищення ефективності (розвитку) регіональної теплоенергетики у дисертації названо сукупність наукових, соціальних, організаційних, технічних, економічних рішень, реалізація яких дозволить досягти певних соціально-економічних цілей.

У дисертації розроблена схема аналізу стану і основних завдань обґрунтування стратегії функціонування і розвитку регіональної теплоенергетики, основні етапи якої приведені на рис. 4. На базі аналізу стану розвитку світової теплоенергетики сформульовано сукупність цілей розвитку теплоенергетичного комплексу України в цілому, які є властивими і для кожного з її регіонів.

У найближчі 10-15 років необхідно наростити душове споживання електроенергії до середньоєвропейських обсягів, тобто понад 6000 кВт•год./особу, або у більше ніж півтора рази (у 2002 р. середньодушовий обсяг споживання електроенергії становив 3446 кВт·год./особу).

Необхідно забезпечити обсяги енергетичного забезпечення темпів зростання валового внутрішнього продукту і відповідно валового регіонального продукту на 8-10 % у рік. При цьому повинно бути досягнуто зменшення енергоємності валового регіонального продукту приблизно у два рази (за нормами економічно розвинених європейських країн) із 0,78 кВт•год./дол. США до 0,37 кВт год./дол. США. А витрати умовного палива слід зменшити приблизно у три рази із 1,05 кг/дол. США, що має місце в Україні, до 0,78 кг/дол. США, що має місце в економічно розвинених країнах Європи.

Стратегічною метою розвитку теплоенергетики у кожному регіоні має бути гарантія доступності ціни електричної та теплової енергії для споживачів. Окрім того, виробництво теплової та електричної енергії у регіоні повинно бути мінімально залежним від дії зовнішніх чинників і дій форсмажорних обставин.

Створення високоефективної (енергозберігаючої) мережі повинно мати оптимальне вирішення шляхом вибору з різних типів техніки, в тому числі теплоелектроцентралей, мінікотелень для опалювання невеликих житлових масивів, котлів для опалювання окремих будинків, індивідуальних котлів для обігрівання індивідуальних квартир. Великий інтерес в Україні викликає впровадження обігріву житла з застосуванням поквартирних обігрівачів. Але недоліком поквартирного обігріву є орієнтація на використання газу як теплоносія, який в основному імпортується з інших країн.

До найпріоритетнішої організаційно-технічної форми виробництва теплової і електричної енергії автор відносить реконструкцію діючих і спорудження нових комунальних ТЕЦ, що здатні виробляти і теплову і електричну енергію одночасно. Комунальні ТЕЦ повинні бути придатні для використання в якості палива комбінації різних паливних ресурсів, що є в Україні і постачаються в Україну: газ, мазут, солома, деревина, макулатура, відходи виробництва.

Спорудження таких ТЕЦ доцільно здійснювати одночасно їз спорудженням нових теплотрас, які б ліквідували втрати тепла та електроенергії.

Зокрема, для м. Біла Церква суттєвого покращення можна домогтися, якщо економічну відповідальність за здійснення процесів теплопостачання покласти на сукупність біля 50 спеціалізованих підприємств - виробників теплоелектроенергії. Ці підприємства слід наділити не тільки правом виробництва тепла, але і правом постачання тепла споживачам, правом обліку спожитого тепла, отримання платежів. У таких умовах товаровиробники тепла будуть зацікавлені в економії витрат на всіх стадіях виробництва і постачання тепла. Разом з тим, вони будуть зацікавлені в тому, щоб реалізувати якомога більше теплової енергії. Одночасно слід розробити і впровадити на регіональному рівні дієву структуру енергосервісних компаній.

Розробленим за участю автора інвестиційним проектом модернізації теплоенергетичного комплексу м. Біла Церква передбачається впровадження когенераційних технологій, що повинно ґрунтовно змінити виробничу структуру комунальної енергетики у місті, забезпечивши генерування не тільки теплової, але й електричної енергії.

Основними завданнями, що вирішуються при створенні когенераційних установок, є забезпечення при мінімальних капітальних вкладеннях максимального виходу корисного продукту, що у звичайних технологічних процесах виробляється з низьким коефіцієнтом корисної дії; максимального зниження втрат тепла і шкідливих викидів у навколишнє середовище.

Ці завдання пропонується вирішувати шляхом вибору оптимальних технологічних схем і устаткування. З великого числа можливих схем побудови когенераційних установок запропоновано для використання чотири основних варіанти, які за своїми даними задовольняють вимоги, що ставляться до виробництва теплової та електричної енергії. Ці варіанти відрізняються один від одного тепловими приводними двигунами, типами генераторів, способами генерування теплової енергії. Завдяки впровадженню когенераційних установок коефіцієнт корисної дії системи вироблення електричної та теплової енергії у місті Біла Церква передбачається збільшити до 0,7-0,71.

Забезпечення ефективної модернізації та розвитку регіональної теплоенергетики вимагає вдосконалення економічних механізмів управління майном підприємств, що належать територіальній громаді і виробляють електрику та тепло, а також способів оцінки вартості послуг із надання населенню тепла та електрики. На думку автора, в основі формування цін на тепло та електрику повинні бути закладені затратні методи. При цьому повинні бути підконтрольними для органів влади, що встановлюють тарифи на тепло та електрику, процеси вибору джерел первинних енергоносіїв виробниками тепла і електрики. Тарифи на тепло і енергію слід встановлювати при умовах, що витрати на первинні енергоносії є мінімальними серед можливих. У разі штучного завищення цін на первинні енергоносії підприємство-виробник електрики та тепла повинен позбавлятися ліцензії на здійснення даного виду діяльності.

Рис. 4. Схема реалізації основних завдань розробки стратегії регіональної теплоенергетики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 5. Структура системи критеріїв оцінювання ефективності регіональної теплоенергетики

Важливою складовою соціально-економічного управління процесами забезпечення регіону електрикою та теплом має бути виконання регулярних оцінювальних робіт.

У дисертації запропоновано методологію статистичного оцінювання ефективності функціонування регіональної теплоенергетики. Таке оцінювання пропонується здійснювати на основі системи критеріїв, які формуються на основі трьох загальних критеріїв: економічна споживча ефективність, економічна ефективність виробника, енергетична безпека регіону (рис. 5.)

ВИСНОВКИ

У дисертації, на основі системотехнічного аналізу тенденцій виробництва і споживання електричної та теплової енергії в Україні і у світі, запропоновано підхід до вирішення актуальної наукової задачі розробки методологічних основ формування стратегій розвитку регіональної теплоенергетики та зроблено наступні висновки:

Для ефективного управління процесами підвищення рівня забезпеченості населення електричною і тепловою енергією, забезпечення енергобезпеки у регіоні доцільно виділити в окремий об'єкт соціально-економічного управління комплекс підприємств, пов'язаних із виробництвом теплової та електричної енергії (комплекс „регіональна теплоенергетика”).

Розробка стратегії розвитку регіональної теплоенергетики повинна ґрунтуватися на використанні комплексу соціально-економічних засад, які умовно можна розділити на чотири групи: соціальні; економічні для підприємств-виробників; економічні для регіону в цілому; економічні для споживачів.

У комплекс засад функціонування і розвитку регіональної теплоенергетики входять як головні такі засади: створення умов для споживання теплової та електричної енергії в обсягах споживання, що мають місце в країнах розвиненої економіки.

Головними економічними засадами розвитку регіональної теплоенергетики є: забезпечення прибутку підприємств, зайнятих у виробництві теплової та електричної енергії; конкуренція між виробниками тепла і енергії; максимальне використання місцевих енергоресурсів, передовсім джерел відновлювальної енергії.

Для оцінювання безпекотворчого потенціалу регіональної теплоенергетики пропонується розраховувати коефіцієнт автономії електровиробництва електричної енергії та коефіцієнт використання газу, що постачається централізовано для виробництва тепла у регіоні.

Верховній Раді України розглянути і прийняти Закони України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання”, зокрема визначити форми і методи ліцензованого централізованого теплопостачання, без чого неможливо здійснити заходи щодо тарифного регулювання в цій сфері.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Шалабай Л.П. Діяльність комунальної теплоенергетики - на засади ринкових відносин // Регіональна економіка. - 2003. - № 3. - С. 225_229.

Шалабай Л.П. Організаційно-економічна модель комунальної енергетики // Проблеми економії енергії: Збірник матеріалів IV Міжнародної науково-практичної конференції. - Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2003. - С. 330-334.

Шалабай Л.П., Побурко О.Я. Оцінка процесів капіталізації з використанням цінних паперів // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Методологія статистичних оцінювань соціально-економічних процесів. Вип. 3 (XLI). - Львів: ІРД НАН України, 2003. - С. 193-197. Особистий внесок: запропоновано підхід до оцінки інвестиційних проектів, що реалізуються акціонерними товариствами.

Шалабай Л.П. Килимнюк В.Й., Побурко Я.О. Пріоритети регіональної теплоенергетики // Регіональна економіка. - 2004. - № 2. - С. 86-94. Особистий внесок: обґрунтовано застосування когенераційного способу виробництва тепла і електрики.

Шалабай Л.П. Концепційні засади організаційно-економічного розвитку електричного і теплового забезпечення регіону // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Методологія статистичних оцінювань соціально-економічних процесів. Вип. 3 (XLI). - Львів: ІРД НАН України, 2003. - С. 256-268.

АНОТАЦІЯ

Шалабай Л.П. Стратегічні засади розвитку регіональної теплоенергетики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних і регіональна економіка. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2004.

Сформульовано комплексний підхід до управління процесами виробництва та споживання теплової та електричної енергії, який об'єднує засади реалізації соціальної та економічної політики в державі, засади економічної ефективності виробництва та споживання електричної та теплової енергії у регіоні.

Сформульовано визначення поняття об'єкту соціально-економічного управління „регіональна теплоенергетика” як сукупності підприємств, діяльність яких підпорядковується вирішенню проблеми виробництва та споживання теплової і електричної енергії для потреб регіону на базі формування нових трансформаційних процесів у соціально-економічному розвитку.

Запропоновано сукупність критеріїв оцінювання ефективності функціонування регіональної теплоенергетики, яка включає чотири групи критеріїв, а саме: економічна ефективність у споживачів; соціальна захищеність населення; економічна ефективність у виробників; енергетична безпека регіону.

Запропоновано системний підхід до розробки стратегії розвитку регіональної теплоенергетики з врахуванням концепції підвищення ефективності використання енергоресурсів, концепції використання джерел відновлювальної енергії, концепції енергозбереження.

Розроблено методологію обґрунтування пріоритетів організаційно-технічних рішень щодо розвитку регіональної теплоенергетики з врахуванням концепції економії енергетичних ресурсів, заміни імпортних ресурсів вітчизняними ресурсами та побутовими відходами.

Розроблено ряд пропозицій щодо економічної підтримки з боку держави і місцевих органів влади та місцевого самоврядування заходів створення ефективної регіональної теплоенергетики.

Ключові слова: регіон, енергетика, тепло, електрика, стратегія, комплексний підхід.

АННОТАЦИЯ

Шалабай Л.П. Стратегические принципы развития региональной теплоэнергетики. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2004.

Работа посвящена исследованию проблемы формирования организационно-экономических механизмов управления процессами производства и потребления электрической и тепловой энергии на региональном уровне с использованием методов, свойственных рыночным отношениям.

В работе предложен комплексный подход к управлению процессами производства и потребления тепловой и электрической энергии в регионе, который основывается на принципах реализации общегосударственной социальной и экономической политики, а также обеспечения экономической эффективности предприятий - производителей энергоресурсов, электрической и тепловой энергии. Для совершенствования методологии управления предложено выделить как самостоятельный объект социально-экономического управления в регионе комплекс “региональная теплоэнергетика” - совокупность предприятий, деятельность которых подчиняется решению проблемы производства и потребления тепловой и электрической энергии для нужд региона.

В работе сформулированы принципы системного подхода к разработке стратегии развития региональной теплоэнергетики, который обобщает три основных концепции: концепцию повышения эффективности использования энергоресурсов, концепцию использования источников нетрадиционной энергии, концепцию энергосбережения.

Разработано методологические принципы обоснования приоритетов организационно-технических решений, касающихся развития производственных мощностей предприятий региональной теплоэнергетики, основывающиеся на концепции экономии энергетических ресурсов, концепции замены импортируемых ресурсов отечественными ресурсами, концепции использования бытовых отходов.

В работе разработаны предложения по совершенствованию методов экономической поддержки со стороны государства, местных органов власти и местного самоуправления мероприятий реконструкции существующей системы региональной теплоэнергетики.

Предложена совокупность критериев статистического оценивания эффективности функционирования региональной теплоэнергетики, которая включает четыре группы критериев, а именно - экономическая эффективность у потребителей, социальная защищенность населения; экономическая эффективность у производителей; энергетическая безопасность региона.

Ключевые слова: регион, энергетика, тепло, электричество, стратегия, комплексный поход.

ANNOTATION

Shalabay L.P. Strategic principles of the regional power system development. - The manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of economic scieces in the speciality 08.10.01 - Accommodation of productive forces and regional economy. - Institute of regional research of NAS of Ukraine, Lviv, 2004.

The complex approach to management of processes of production and consumption of thermal and electrical energy, which unite the principles of realization of social and economic policy in the state, principles of economic efficacy of production and consumption of thermal and electrical energy in region is formulated.

The system approach to elaboration of strategy of regional power system development with for concepts of increasing of power resources productivity, concept of renew sources of energy usage, concept of energy savings is suggested.

Totality of criteria of an estimation of efficiency of regional power system functioning, which includes 4 groups of criteria, namely: an economic efficiency at the users, social protection of the population, economic efficiency at the manufacturers, power safety of region is offered.

The methodology of grounding of the organizing and technical decisions priorities on development of regional power system, with allowance for concepts of economies of power resources, replacement of import resources by domestic resources and household dross is developed.

The offers on economic support on the part of the state and local government steps on elaboration of effective regional power system is developed.

Key words: region, power, thermal energy, electricity, strategy, complex approach.

Размещено на Allbest.ru

...