Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Принципи та методи просторової організації соціальної інфраструктури села в умовах економічних трансформацій

Шуст Олена Анатоліївна

Львів - 2004

Анотація

Шуст О.А. Принципи та методи просторової організації соціальної інфраструктури села в умовах економічних трансформацій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2004.

Дисертація присвячена формуванню методологічних основ просторової організації соціальної інфраструктури села в умовах інтенсивних економічних трансформацій.

Проаналізовано основні методи і механізми визначення доцільної кількості закладів соціальної інфраструктури та їх розміщення в системі адміністративного району та населеного пункту.

Виявлено основні чинники впливу на особливості формування та ефективність функціонування соціальної інфраструктури сільської місцевості. Отримано подальший розвиток методики виявлення впливу чинників економічної трансформації на ефективність соціальної сфери села.

Розвинуто методологію формування соціальної інфраструктури села та вдосконалення механізмів підвищення ефективності її функціонування.

Ключові слова: соціальна інфраструктура села, просторова організація, ефективність функціонування, система розміщення, доцільна кількість закладів.

Аннотация

Шуст О.А. Принципы и методы пространственной организации социальной инфраструктуры села в условиях экономических трансформаций. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2004.

Диссертация посвящена формированию методологических основ пространственной организации социальной инфраструктуры села в условиях интенсивных экономических трансформаций.

Объектом исследования является деятельность объектов социальной инфраструктуры в сельской местности Украины. Предметом исследования - методические подходы и практические аспекты пространственной организации и повышение эффективности социальной инфраструктуры села.

Проанализированы основные методы и механизмы определения целесообразности количества учреждений социальной инфраструктуры и их размещение в системе административного района и населенного пункта.

Определены основные факторы влияния на особенности формирования и эффективность функционирования социальной инфраструктуры сельской местности. Развиты методики определения влияния факторов экономической трансформации на эффективность социальной сферы села. Развито методологию формирования социальной инфраструктуры села и усовершенствования механизмов повышения эффективности их функционирования.

Основным результатом диссертационного исследования является обоснование методологических подходов пространственной организации социальной инфраструктуры сельских поселений, определение целесообразного количества объектов и обоснование их месторасположения в системе административного района.

Ключевые слова: социальная инфраструктура села, пространственная организация, эффективность функционирования, система размещения, целесообразное количество учреждений.

Annotation

Shust O.A. Principles and methods of social rural infrastructure spacious organization under conditions of economical transformations. - Manuscript.

The thesis for the degree of candidate of economic sciences in the specialty 08.10.01 - distribution of production forces and regional economy. Institute of Regional Research of NAS of Ukraine, Lviv, 2004.

The thesis is devoted to the formation of methodological fundamentals of social rural infrastructure spacious organization under conditions of the intensive economical transformations.

The main methods and mechanisms for definition of expedient number of institutions the social infrastructure and their disposition in the system of administrative district and urban areas are analyzed here.

The principal factors of influence for formation and function effectiveness of the social infrastructure in the rural place are found out. As a result development of methodic for determination influential factors of the economical transformations on the effectiveness of the social rural sphere have been defined. Methodology of formation social rural infrastructure and improvement mechanisms of rising effectiveness their function are developed here.

Key words: social rural infrastructure, spacious organization, function effectiveness, system of disposition, expedient number of institutions.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Одним із головних завдань соціально-економічного розвитку України є обґрунтування заходів зі створення повноцінного середовища життя і діяльності народу, забезпечення гарантованих державою соціальних стандартів для кожного громадянина України, незалежно від місця його проживання. Ці вимоги сформульовані в Законі України “Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України”, указах Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” та “Про основні засади розвитку соціальної сфери села”. Для успішного вирішення цих задач необхідно, перш за все, сформувати розвинуту соціальну інфраструктуру населених пунктів, достатню для забезпечення оптимального рівня умов життєдіяльності їх мешканців.

З особливою гостротою і складністю вирішується це завдання для сільських населених пунктів у зв'язку зі специфічними умовами сільського розселення в регіонах України, низьким бюджетним забезпеченням сільських територіальних громад та у зв'язку з інтенсивними соціально-економічними трансформаціями в аграрному секторі, що не відображають потреб розвитку соціальної інфраструктури. Тому закономірним є високий інтерес учених і практиків до теоретичних та методологічних проблем соціальної сфери сільської місцевості.

Фундаментальне значення для вирішення проблем, що поставлені в дисертації, мають дослідження з глобальних проблем суспільного розвитку - Р. Арон, М. Бердяєв, К. Кондратьєв, М. Туган-Барановський. Щодо проблем розвитку соціальної сфери, то тут виділяються праці вітчизняних учених М. Вдовиченка, С. Вовканича, В. Галанця, В. Геєця, М. Долішнього, С. Дорогунцова, С. Злупка, В. Куценко, Г.Купалової, М. Козоріз, О. Крисальського, Д. Крисанова, В. Липчука, Е. Лібанової, І. Лукінова, А. Мельник, І. Михасюка, В. Новікова.

Суттєвий внесок у розвиток теорії та практики формування соціальної інфрастуктури суспільства внесли вчені США - Дж. Коул, Ф. Лорен, Дж. Сакс, Дж. Стігліц, Дж. Стречі, М. Тодар, а також А. Льюїс (Великобританія) та Е. Росет, С. Слюсаж і А. Чупец (Польща).

Аналіз наукових концепцій і теорій формування соціальної інфраструктури села дозволяє зробити висновок про недостатнє дослідження просторових аспектів організації соціальної інфраструктури села для умов інтенсивних трансформацій у сільській місцевості.

Дослідження проблем забезпечення населення соціальними послугами і визначення місцерозташування закладів навчання, виховання дітей, догляду за людьми похилого віку та інвалідами, охорони здоров'я, закладами культури, фізкультури та спорту, торгівлі, зв'язку, побутового та комунального обслуговування залишаються гостро актуальними.

Забезпечення економічної доцільності та ефективності функціонування об'єктів соціальної інфраструктури на селі вимагає певних оптимальних обсягів їх завантаження, а неоднаковість попиту на різні види послуг та потреба забезпечення оптимальних витрат часу громадян на одержання цих послуг створює певні протиріччя у формуванні соціальної інфраструктури в сільській місцевості. Це обумовлює ситуацію неможливості створення повного набору закладів соціальної інфраструктури в кожному населеному пункті. Постає вимога вирішення цього завдання на рівні просторової організації соціальної інфраструктури в межах окремих адміністративних районів шляхом формування системних зв'язків сільських та міських населених пунктів адміністративного району.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов'язано з реалізацією принципів сталого розвитку населених пунктів, а також з виконанням плану наукових робіт Інституту регіональних досліджень НАН України “Теоретичні засади регіональної політики” (тематична карта НДР, шифр теми 3.1.0.6; постанова Бюро ВЕ НАН України №5), у науково-дослідній договірній темі “Демонстраційний проект просторового розвитку Миколаївського району Львівської області” (номер державної реєстрації 0104U002189).

Метою дослідження є розробка методологічних засад просторової організації соціальної інфраструктури сільської місцевості в умовах економічних трансформацій в Україні.

Для досягнення мети в дисертаційній роботі необхідно вирішити такі завдання:

дослідити сучасний стан розвитку та особливості формування соціальної інфраструктури в сільській місцевості;

виявити та класифікувати чинники, що впливають на формування та ефективність функціонування соціальної інфраструктури села;

розробити методику оцінки впливу виявлених чинників на ефективність соціальної інфраструктури села;

визначити та оцінити вплив чинників, що обумовлені економічними трансформаціями в Україні, на особливості формування соціальної інфраструктури села;

обґрунтувати методичні засади просторової організації соціальної інфраструктури сільської місцевості;

запропонувати принципи і засоби просторової організації та управління соціальною сферою сільської місцевості для підвищення інвестиційної привабливості та ефективності її функціонування.

Об'єктом дослідження є діяльність об'єктів соціальної інфраструктури в сільській місцевості України.

Предметом дослідження є методичні підходи та практичні аспекти просторової організації та підвищення ефективності соціальної інфраструктури села.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань у роботі використано принципи і положення системної методології та загальної теорії систем, а також сучасні методи економічних досліджень: метод структурного аналізу (для структурного представлення соціальної інфраструктури села), метод статистичного групування (при обґрунтуванні класифікації чинників впливу на особливості формування та ефективність функціонування соціальної інфраструктури села), метод статистичної топографії (при аналізі і оцінці характеру розміщення об'єктів соціальної інфраструктури на території адміністративного району), метод соціологічних досліджень (при визначенні проблем розвитку та функціонування об'єктів соціальної інфраструктури в районі), математично-статистичні методи (при опрацюванні результатів оцінки впливу трансформаційних чинників на ефективність соціальної інфраструктури в сільській місцевості).

Інформаційну базу дисертації становлять офіційні дані статистичної звітності та документація окремих сфер соціальної інфраструктури, матеріали конференцій та авторські дані, отримані в результаті дослідження Миколаївського району Львівської області.

Наукова новизна одержаних результатів:

з позиції системного підходу дано наукове обґрунтування та наведено структурну модель соціальної інфраструктури села, яка розглядається як складова частина системи більш високого ієрархічного рівня;

розроблено авторську класифікацію чинників впливу на особливості формування та ефективність функціонування соціальної інфраструктури сільської місцевості;

отримала подальший розвиток методика виявлення впливу чинників економічної трансформації на ефективність функціонування соціально-економічних систем;

розвинуто методологію формування соціальної інфраструктури села в умовах економічних трансформацій;

удосконалено економічні механізми підвищення ефективності соціальної інфраструктури сільської місцевості.

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Розроблені в дисертації підходи, методики та одержані результати дослідження становлять науково-практичну основу вдосконалення соціальної інфраструктури сільських адміністративних районів, підвищення соціально-еколого-економічної ефективності діяльності закладів соціальної сфери в умовах інтенсивних соціально-економічних трансформацій в Україні. До числа результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

визначення доцільної кількості закладів соціальної інфраструктури в конкретній адміністративній одиниці, що дозволяє місцевим органам влади приймати науково обґрунтовані рішення щодо формування соціальної інфраструктури району;

визначення показників оцінки ефективності закладів соціальної інфраструктури, які враховують непрямий внесок закладу в умови життєдіяльності мешканців, що дозволяє удосконалити планування місцевих бюджетів та вибирати ефективні форми підтримки соціальної інфраструктури в сільській місцевості.

Результати дослідження використано в практичній діяльності Державного комітету по земельних ресурсах України (довідка №1405_11/7635 від 31.08.2004р.) та Львівської обласної ради (довідка №1177/6 від 02.09.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертації є результатом самостійно проведених автором досліджень у галузі вдосконалення просторової організації та управління соціальною інфраструктурою в сільській місцевості. Внесок автора в колективно опубліковані роботи конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні результати наукових досліджень, висновки та пропозиції доповідалися, обговорювалися і схвалені на Всеукраїнських науково-практичних конференціях „Соціальна сфера села: еколого-економічні особливості” (Львів, 2002), “Ефективне використання природно-ресурсного потенціалу як чинник оптимізації просторового розвитку регіонів“ (Луцьк, 2004), “Регіоналістика: нові підходи до формування та розвитку територіальних суспільних систем” (Ялта, 2004).

Публікації. Основні результати досліджень опубліковані в 7 наукових працях, з них - 4 статті у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій - 2,5д.а., з яких автору належить 1,5 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 182 сторінках комп'ютерного тексту, містить 21 таблицю, 5 діаграм, 2 схеми та 1 рисунок. Список використаних джерел із 132 найменувань вміщено на 11 сторінках.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

Розділ 1. Соціальна інфраструктура села в умовах економічних трансформацій. У реформуванні економіки українського села об'єкти соціальної інфраструктури відіграють важливу роль. Як переконливо свідчить світовий досвід, соціальна інфраструктура є неодмінною складовою структурної перебудови соціально-економічних відносин в суспільстві, створює необхідну базу реформування та розвитку держави. В розділі здійснено систематизацію існуючих теоретичних і емпіричних знань про соціальну інфраструктуру села.

Соціальна інфраструктура сільської місцевості формується об'єктами цієї сфери, зв'язками і відносинами між ними. Виходячи з принципу цілісності, приведемо структурну схему соціальної інфраструктури села (СІС) як соціально-природно-економічного комплексу. Структура і склад окремих складових комплексу зумовлюються множиною цілей і функцій, що реалізуються в ній. Основними функціональними складовими СІС є об'єкти навчання, виховання дітей, охорони здоров'я, заклади культури, фізкультури і спорту, торгівлі, зв'язку, побутового та комунального обслуговування. Соціальна інфраструктура села не зможе гармонійно розвиватися, якщо не враховуватиме сферу споживання послуг. Кожна компонента структурного комплексу включає людей та активні засоби (технічні, технологічні, матеріальні ресурси та інформація), за допомогою яких досягаються функціональні цілі. Система управління СІС включає додатково управлінський персонал, а також інформацію, на основі якої приймаються рішення щодо підтримання ефективного функціонування СІС.

Трансформації, що охопили всі сфери суспільного життя, в особливий спосіб проявляються в реформуванні аграрного сектора держави. Нині реалізуються нові підходи до взаємовідносин держави та виробників сільськогосподарської продукції. По-перше, зменшується втручання держави в агропромисловий комплекс, розширюється ініціатива і можливості селянських господарств при визначених стабільних планових закупках сільськогосподарської продукції, розвивається антимонопольна діяльність на виробництво продукції, вводиться новий механізм планування на основі прогресивних нормативів, здійснюється диференціація рівня закупівельних цін, розширюються права господарств у сфері капітального будівництва і т.д. Окрім того, реформуються міжгалузеві зв'язки між промисловістю і сільським господарством, триває пошук нових форм зближення міста і села, зокрема щодо ширшого розвитку місцевої промисловості та промисловості будівельних матеріалів.

Ефективність реформ у сільському господарстві вирішальною мірою залежить від соціальних чинників: умов праці, рівня культури та матеріального достатку, сфери послуг та комунального забезпечення мешканців. Як показує аналіз практики, у багатьох господарствах був досягнутий високий рівень матеріально-технічного забезпечення, але віддача від капіталовкладень у виробничу сферу була неадекватною. Це пояснюється тим, що економічний фактор поведінки людей розглядався поверхово. Реформування економічних відносин передбачає нові форми господарювання та організації соціальної інфраструктури.

На сьогодні відбуваються інтенсивні трансформації як у сфері виробництва, так і в способі життя мешканців села. Змінюється структура зайнятості населення в суспільному виробництві та особистому підсобному господарстві на користь останнього. Знижується трудомісткість побуту, значно зростає обсяг користування суспільними послугами, але погіршуються можливості використання вільного часу, а відносна бідність суспільного середовища нав'язує більш-менш однаковий спосіб життя представників різних соціальних груп.

Проте, як показує проведений в роботі аналіз, суттєві трансформації на макроекономічному рівні в сільській місцевості відбуваються, в першу чергу, через зміну форм власності на нерухомість, засоби виробництва та землю. Від кінцевого вирішення цього питання залежатиме вирішальною мірою і просторова організація соціальної сфери села.

Як показує дане дослідження, інколи розвиток одних елементів функціональної структури аграрного сектора негативно впливає на інші елементи системи, тобто з'являються дисфункціональні зв'язки. Їх суть полягає в тому, що непропорційно високий розвиток одних сфер життєдіяльності може негативно впливати на стан інших сфер.

На цій основі обґрунтовується основна наукова гіпотеза та завдання даного дослідження, вимога структурно-параметричного та часового узгодження елементів і зв'язків в аграрному секторі та соціальній сфері, що забезпечить ефективне використання потенціалу сільської місцевості та її динамічний розвиток.

У розділі також систематизовано та проведено критичний аналіз існуючих принципів прогнозування рівня забезпечення об'єктами обслуговування в селах. Виділено три основні групи підходів, що основані, відповідно, на економічних чинниках, на статистичних даних та на просторових факторах. Основним недоліком підходів першої групи в умовах України є відсутність вихідних даних про реальні доходи громадян, підходи другої групи характеризуються низькою достовірністю. Найбільш пристосовані до використання в селах України є підходи третьої групи.

Проведений аналіз доводить наявність ряду суттєвих недоліків у більшості з представлених методів визначення потреби в місцях соціального обслуговування, що значно знижує показник їх соціально-економічної ефективності. Виникає необхідність розробки такої методики, яка враховувала б множину всіх чинників та виключала виявлені недоліки представлених методів.

Розділ 2. Аналіз тенденцій організації та оцінка ефективності функціонування соціальної інфраструктури села. Соціальна інфраструктура як самостійний елемент соціально-економічних відносин в сільській місцевості є дієвим важелем вирішення регіональних та місцевих завдань соціально-економічного характеру. Проблеми СІС органічно пов'язуються з загальнодержавними, але їм притаманні специфічні риси, які обумовлені станом не лише економічних, а й соціальних відносин у суспільстві.

На основі виконаного в роботі комплексного аналізу функціонування та розвитку соціальної інфраструктури сільської місцевості, визначено чинники, які виявляють вплив на особливості організацій та ефективність функціонування закладів цієї сфери. Вони характеризують місцерозташування населеного пункту, форми розселення, структуру землекористувань, мобільність мешканців, доходи населення та економічний стан розвитку території, функціональну організацію території району, величину населеного пункту та кількість мешканців, їх соціально-демографічний склад. Пріоритетними чинниками, що визначають перспективи та принципи розвитку системи обслуговування в сільській місцевості, є просторові.

Для визначення закономірностей та показників роботи закладів соціальної сфери в селах України ми розробили анкету обстеження їх роботи та провели анкетування працівників та відвідувачів у декількох територіальних громадах Миколаївського району (вибірка на цих об'єктах становить близько 70%).

Для найбільш характерних об'єктів соціальної сфери було проведено дослідження, згідно з яким на об'єкті фіксуються дані про відвідування, час приходу та виходу, засіб на якому прибув відвідувач та ін. Дослідження проводились впродовж однієї доби, для визначення тенденцій зміни параметрів по годинах доби. В результаті отримано коефіцієнти нерівномірності завантаження об'єктів, коефіцієнти їх використання, зауважена тенденція зміни основних показників.

В результаті дослідження визначено, що час відвідування в першу чергу залежить від цільової функції. Так, для об'єктів харчування час відвідування найтриваліший. Найменший час відвідування об'єктів торгівлі і складає для супермаркетів 25хв., базарів - 40хв., спеціалізованих магазинів - 20хв.

Із середнім часом відвідування пов'язаний показник завантаженості об'єкта. Цей показник важливий не лише для визначення функціональних характеристик об'єкта, зокрема типу та місткості, але й насамперед для економічних підрахунків. Найбільше завантаження мають об'єкти, що розташовані при транзитних магістралях; за результатами дослідження тут цей показник в середньому вищий на 20% (для об'єктів торгівлі) та на 40% - для об'єктів харчування.

У результаті проведеного анкетування та натурних досліджень були встановлені залежності між інтенсивністю використання закладів та групою факторів, зокрема: відстанню до об'єкта обслуговування, відстанню до місця праці, віком відвідувача, родом його занять (соціальною приналежністю), різницю затрати часу необхідного на пересування до місця прикладання праці громадським транспортом чи легковим автомобілем. Основними параметрами роботи об'єктів обслуговування є: середній час обслуговування, завантаженість, розподіл за терміном роботи та розподіл завантаження у часі. Виконані нами натурні дослідження доводять стабільність основних показників для об'єктів з однаковою цільовою функцією.

У результаті дослідження встановлено відношення кількості відвідувань на одиницю потужності відповідних об'єктів тяжіння населення. Ці показники характеризують потребу в місцях обслуговування. Дослідження показують що максимальний рівень використання об'єктів обслуговування в сільській місцевості припадає на травень і вересень. Виконані дослідження роботи об'єктів дали можливість визначити коефіцієнти їх завантаження по днях (понеділок - 0,72; вівторок - 0,93; середа - 0,84; четвер - 0,78; п'ятниця - 1,00; субота - 0,98), а також по годинах доби.

Виконані дослідження дали змогу визначити години „пік” за основними групами об'єктів. Вони залежать від специфіки функціонування об'єкта та його місце розташування. Так, для об'єктів, розташованих біля зупинок громадського транспорту, година „пік” залежить від розкладу руху поїздів (автобусів).

Нагромадження достовірних даних за кожним типом об'єкта дасть можливість більш точно знаходити як економічну ефективність роботи кожного з них окремо, так і сумарну ефективність роботи системи обслуговування в районі.

Далі використано методику розрахунку потреби у місцях обслуговування та визначення їх місцерозташування в районі. На першому етапі визначається перспективний рівень рухомості населення сільської місцевості (районах). Пропонується визначити кількість поїздок на легковому індивідуальному автомобілі для кожного з районів за формулою:

О_іх = Н_іА_ік_в.х.,

Де О_iх -число поїздок, що породжені в районі i (для х-ої цілі поїздки);

Н_і -населення району і (тис.жит.);

А_і -перспективний рівень автомобілізації в даному районі (авт./тис. жит.);

К_в.х. -добовий коефіцієнт використання автомобілів для х-ої цілі поїздки.

Кількість поїздок між районами встановлюється:

,

Де F_ijх - перспективний транспортний потік з і-ого в j-тий район з ціллю поїздки (х);

Р(О_jх) - вірогідність того, що поїздка закінчиться в районі j.

Як встановлено дослідженнями, рухомість населення характеризується нерівномірністю використання впродовж року, місяця, тижня та доби для різних цілей поїздок. Запропонована модель виходить з максимального рівня використання автомобілів.

Розрахункові формули для визначення рухомості населення між населеними пунктами для різних цілей поїздок мають вигляд:

- для трудових поїздок:

,

- для побутово-господарських:

,

- для культурно-видовищних:

,

- для інших:

,

Де О_і^тр, О_і^{поб-госп},О_і^культ,О_і^інші - число поїздок, що породжені в зоні i для трудових, побутово-господарських, культурно-видовищних та інших цілей поїздок;

Т_j -кількість місць прикладання праці в j-тому районі (прибуття);

-кількість місць прикладання праці в групі населених пунктів прибуття, що знаходяться в одному інтервалі часу переміщення;

М_j -потужність об'єктів обслуговування населення в j-тому районі (прибуття);

- потужність об'єктів обслуговування населення в групі населених пунктів прибуття, що знаходяться в одному інтервалі часу переміщення;

V_j -потужність та привабливість культурно-видовищних об'єктів в j-тому районі (прибуття);

- потужність та привабливість культурно-видовищних об'єктів в групі районів прибуття, що знаходяться в одному інтервалі часу переміщення;

Н_j -населення j-того району (прибуття);

- населення групи районів прибуття, що знаходяться в одному інтервалі часу переміщення;

f(t_ij)_тр, f(t_ij)_{поб-госп}, f(t_ij)_культ, f(t_ij)_інші - розподіл поїздок залежно від часу для трудових, побутово-господарських, культурно-видовищних та інших цілей поїздок відповідно;

k_тр, k_{поб-госп}, k_культ, k_інші - коефіцієнт зміни умов використання транспорту на перспективу для трудових, побутово-господарських, культурно-видовищних та інших цілей поїздок в залежності від соціально-демографічних, економічних та транспортно-планувальних факторів.

При прогнозуванні потреби в місцях обслуговування на перспективу необхідно мати прогнозні величини розподілу населення за віком та за родом занять по територіальних громадах на розрахунковий період.

За допомогою вищенаведених формул визначається добова потреба в місцях обслуговування в районах та прогнозується зміна цих показників на перспективу.

Місткість окремих об'єктів обслуговування пропонується розрахувати за формулою:

Р = а_D D + b,

Де Р - потреба в місцях обслуговування населення;

D - потужність об'єкта (в одиницях, прийнятих для даної цільової функції);

а_D - норма місць обслуговування на одиницю потужності для об'єктів з цільовою функцією D;

b - резерв місць обслуговування (при можливості до 10%).

Використання різних методів при визначенні потреби в місцях обслуговування дає можливість максимально підвищити ступінь достовірності прогнозованих результатів. Підвищення достовірності досягається за рахунок перевірки кінцевих результатів, адже визначена потреба в місцях обслуговування в районі на основі кореспонденцій має дорівнювати сумі потреб в місцях обслуговування населених пунктів цього району. Порівняння результатів, отриманих за різними методами, показало високу ступінь достовірності результатів та дозволило з великою часткою ймовірності стверджувати про адекватність запропонованих моделей визначення потреби в місцях обслуговування.

При збереженні умов доступності між місцем проживання та об'єктами обслуговування, що знаходяться поруч, пропонується проектувати їх комбіноване використання.

Розділ 3. Методологічні основи просторової організації та управління соціальною інфраструктурою села. Вирішення завдань сталого розвитку сільської місцевості в умовах інтенсивних економічних трансформацій в державі та в її аграрному секторі вирішальним чином залежить від ефективної просторової організації та управління соціальною інфраструктурою села.

В розділі обґрунтовано методологічні принципи та моделі просторової організації соціальної інфраструктури села - принципи структуризації, узгодженості та варіантності, які мають бути покладені в основу соціальної політики на селі.

Принцип структуризації передбачає створення необхідної різноманітності в системі. В умовах зміни системи власності та господарювання посилюється недиференційованість та змішування елементів різних режимів функціонування. У зв'язку з цим вимога структуризації системи обслуговування на основі системного підходу набуває більшої актуальності. Зокрема, приватна власність та нові форми господарювання можуть методами просторової фіксації скеровуватись на підвищення ефективності функціонування системи обслуговування.

Принцип узгодженості пов'язується з ідеєю зміни співвідношень між різними сферами системи обслуговування в напрямі підвищення ефективності надання послуг. Поняття узгодженості має тісний зв'язок з поняттям сталого розвитку та відповідність до вимог сталого розвитку сільської місцевості, а отже обумовлює вимогу розгляду та оцінки системи обслуговування через показники соціально-еколого-економічної ефективності функціонування.

Умовою ефективної організації системи обслуговування є наявність вибору кращого з варіантів із множини можливих альтернатив. Це означає, що необхідно забезпечити варіантність розвитку системи обслуговування. Саме принцип варіантності забезпечує необхідну множину альтернатив, та обґрунтування критеріїв вибору оптимального варіанту.

На основі теоретичних та натурних досліджень запропоновано методики розрахунку потужності та розміщення закладів системи соціального обслуговування в селі. Сформульовані вимоги, яким мають відповідати ці методики, зокрема: базуватись на засадах системного підходу, відповідати потребам сталого розвитку населених пунктів та регіонів, бути універсальними і придатними для проектування систем обслуговування будь-якого ієрархічного рівня, бути гнучкими до особливостей окремих систем і враховувати динаміку пріоритетів та їх зміну в часі, використовувати сучасні інформаційні технології обґрунтування рішень, узгоджуватись з проектами різного рівня.

Запропоновані в роботі методики складаються з трьох частин: збір вихідних даних, методика розрахунку, розрахунок.

Першим етапом формування системи є збір вихідної інформації. Територія району розділяється на зони. Зони виділяються за принципом однорідності функціональної організації території та з урахуванням меж територіальних громад. Основою формування системи є визначення потреби в об'єктах обслуговування. У роботі запропоновано два шляхи її визначення, використання яких залежить від стадії проектування та задач, що при цьому вирішуються. В основу першого методу покладено визначення кореспонденцій мешканців, другий базується на основних параметрах, що характеризують роботу закладів.

Запропонована методика розрахунку потреби в об'єктах обслуговування та розміщення об'єктів базується на мінімізації сумарної (або середньої) відстані чи часу, необхідного для переміщення між місцем проживання та об'єктом, що є ціллю поїздки. Визначається можливість комбінованого використання об'єктів для кількох об'єктів тяжіння населення.

Економічну ефективність вибору рішення можна визначити за допомогою загальної формули економічної ефективності будівельного об'єкта:

,

деЕ - економічна ефективність об'єкта;

П - прибуток від об'єкта;

З - витрати, пов'язані з об'єктом.

Прибуток від об'єкта визначається доходом безпосередньо самого об'єкта (при умові, що вона платна) та прибутком, який отримує об'єкт тяжіння населення з об'єктом, але без даного об'єкта не отримував би (тут доцільно поглибити дослідження соціальних наслідків функціонування СІС).

Витрати, пов'язані із об'єктом, можна також поділити на дві категорії: вартість будівництва об'єкта - (З_б) та витрати на експлуатацію об'єкта - (З_екпл), а також негативні наслідки (екологічні).

Витрати на будівництво залежать від вибору типу об'єкта, плану, матеріалів та конструкцій, що використовуються для будівництва, включають вартість земельної ділянки, на якій розташований об'єкт обслуговування. Витрати на експлуатацію включають: оренду землі, планові ремонти та заробітну плату обслуговуючого персоналу, екологічні наслідки від функціонування.

Саме в цій категорії витрат і вступає в силу основний просторовий чинник, що впливає на вибір типу об'єкта - це вартість землі та плата за землю, яка залежить від містобудівних умов розміщення об'єкта.

Окупність об'єкта пропонується визначати за формулою:

(років),

деТ_ок - термін окупності;

З_б - витрати на будівництво об'єкта;

П - прибуток від об'єкта за рік;

З_експ - витрати на експлуатацію об'єкта за рік.

Важливе значення при вирішенні проблеми розвитку соціальної інфраструктури у сільській місцевості має використання нестаціонарних об'єктів. Проте одним з головних недоліків таких об'єктів є їх низький рівень якості обслуговування.

У розділі також запропоновано засоби реалізації принципів просторової організації та розвитку соціальної інфраструктури села в нових умовах. Підвищення ефективності управління можливе шляхом вдосконалення системи оподаткування та іпотечного кредитування сільської місцевості, співпраці регіональних органів влади та місцевого самоврядування із суб'єктами, що формують соціальну сферу. Така співпраця є суттєвим чинником удосконалення соціально-економічних механізмів управління соціальною сферою на місцевому та регіональному рівнях. На цій основі формується принцип на вимогу державної підтримки соціальної інфраструктури сільської місцевості.

Висновки

У дисертаційній роботі на підставі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення і практичне вирішення актуального науково-практичного завдання, яке полягає в удосконаленні просторової організації та системи управління соціальною інфраструктурою села в умовах економічних трансформацій в Україні. Для досягнення поставленої мети було проведено ряд теоретичних та натурних досліджень, на основі яких були розроблені методи та моделі визначення потреби в місцях обслуговування та розміщення об'єктів соціальної сфери на основі соціально-демографічних, економічних, просторових, та екологічних чинників. Основні результати і висновки, що випливають із даного дослідження, можна згрупувати таким чином.

1. Аналіз та оцінка розвитку соціальної інфраструктури в сільській місцевості України загалом та у Львівській області зокрема показали, що соціальна інфраструктура відстає у своєму розвитку і негативно впливає на соціально-економічний розвиток регіону та його сільської місцевості. У роботі розкрито і позитивні чинники діяльності соціальної інфраструктури: утворення нових місць праці, залучення в діяльність різних прошарків населення, зняття соціальної напруги, поліпшення умов життя і діяльності мешканців. Доведено особливу значимість цієї сфери для сільської місцевості.

2. Свій подальший розвиток знайшла структурна модель соціальної інфраструктури села. Її необхідно класифікувати за наступними основними признаками: функціональні характеристики, конструктивні особливості, форма власності, типові схеми розміщення, місткість. Місця постійного та тимчасового обслуговування населення сільської місцевості необхідно представляти у вигляді єдиної функціональної підсистеми системи обслуговування району.

3. На основі проведених досліджень зроблено висновок про недосконалість наявних методик та їх непридатність для прогнозування розвитку соціальної інфраструктури сільських районів у нових умовах. Потреба району в місцях обслуговування визначається характеристиками об'єктів, умовами їх використання, а також просторовими чинниками. Встановлено, що найменш вивченими та найбільш актуальними в регіональних дослідженнях є просторові чинники.

4. Розроблено методологічний інструментарій аналізу та оцінки ефективності функціонування соціальної інфраструктури села, зокрема встановлення зв'язків між характеристиками об'єктів соціальної інфраструктури та показниками ефективності її функціонування, та оцінки вагомості впливу окремих чинників на ефективність закладів соціального обслуговування. Методики дозволяють ширше формулювати економічні задачі та розробляти алгоритм їх розв'язку.

5. Встановлено та систематизовано чинники, які впливають на процеси функціонування соціальної інфраструктури в сільській місцевості регіону. Вони характеризують місцерозташування населеного пункту, форми розселення, структуру землекористувань, мобільність мешканців, доходи населення та економічний стан розвитку території, функціональну організацію території району, величину населеного пункту та кількість мешканців, їх соціально-демографічний склад. Пріоритетними чинниками, що визначають перспективи та принципи розвитку системи обслуговування в сільській місцевості, є просторові.

6. Обґрунтовано системні принципи просторової організації та управління соціальною інфраструктурою села. Принципи організації та управління націлюють на підвищення рівня впорядкованості системи обслуговування - уточнення номенклатури елементів, зв'язків і відносин між ними, коли вони, не втрачаючи своїх індивідуальних функцій, створюють певні системні ефекти.

7. Запропоновано методики розрахунку потреб та розміщення об'єктів обслуговування в районі, підвищення ефективності соціальної інфраструктури села, які рекомендуємо використовувати для дослідження роботи об'єктів як інструмент збору необхідної вихідної інформації, а також при проектуванні системи обслуговування в районі. Запропоновані методики визначення доцільної кількості закладів соціальної інфраструктури та їх розташування в системі району створюють практичну можливість підвищення рівня обґрунтованості рішень щодо розвитку соціальної інфраструктури в сільській місцевості.

8. Розроблено і впроваджено в практику соціально-економічного розвитку районів засоби реалізації принципів просторової організації та розвитку соціальної інфраструктури села. Вони спрямовані на удосконалення управління соціальною інфраструктурою села, які охоплюють соціально-економічний та функціонально-просторовий аспекти управління, і які скеровані на вдосконалення системи земельного оподаткування, іпотечного кредитування, взаємодії державного управління з органами місцевого самоврядування у сільській місцевості. Впровадження результатів дисертації в практику буде сприяти підвищенню ефективності використання об'єктів соціальної інфраструктури, створить умови для підвищення якості управлінських рішень місцевими та регіональними владними структурами щодо організації системи обслуговування в сільській місцевості.

сільський економічний соціальний трансформація

Список опублікованих праць за темою дисертації

Шуст О.А. Рентоутворюючі фактори та їх вплив на орендну плату за використання земель // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Серія: Логістика. Вип.499.- Львів, 2004. - С.251-257.

Шуст О.А. Сучасні особливості розвитку фермерських господарств в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. Вип. 8 (39).- Київ: НДЕІ Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України, 2004.- С.88-90.

Фрис Р.Д., Даниленко О.А. Принципи і методи взаємодії державного управління з органами місцевого самоврядування // Регіональна політика та механізми її реалізації / Інститут регіональних досліджень НАН України. - К.: Наукова думка, 2003. - С. 454-464.

Фрис Р.Д., Даниленко О.А. Особливості взаємодії державного управління з органами місцевого самоврядування // Регіональна політика та механізми її реалізації / Інститут регіональних досліджень НАН України. - К.: Наукова думка, 2003. - С. 465-478.

Даниленко О.А. Аналіз системи оподаткування земель в Україні // Землевпорядний вісник. - 2002.- №1.- С.51-54.

Шуст О.А. Економіко-правові передумови формування іпотечного кредитування // Землевпорядний вісник. - 2004.- №1.- С.75-80.

Шуст О.А. Стратегічні напрями інноваційної діяльності в аграрній і соціальній сферах АПК регіону // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. Матеріали XIV міжнародної науково-практичної конференції. Вип.1. Економічні науки. - Чернівці, 2004.- С.180-183.

Размещено на Allbest.ru

...