Формування економічного механізму господарювання в сільськогосподарських товариствах

Узагальнення й обґрунтування нового підходу до вирішення проблеми формування економічного механізму господарювання сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю. Дослідження ефективності аграрної реформи сільського господарства в Україні.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 28.07.2014
Размер файла 79,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Формування економічного механізму господарювання в сільськогосподарських товариствах

Супрун Олег Миколайович

Київ 2004

Дисертацією є рукопис.

Дисертаційна робота виконана в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В.Докучаєва Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент ПОЛТАВСЬКИЙ Юрій Андрійович Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва, доцент кафедри економіки сільського господарства

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН МАЛІК Микола Йосипович, Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, завідувач відділу підприємництва

кандидат економічних наук, професор БУРИК Анатолій Федорович, Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри організації і агробізнесу

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра агробізнесу

Захист відбудеться 5 жовтня 2004 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 в Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, вул. Героїв оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв оборони, 10, кімн. 211.

Автореферат розісланий 3 вересня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Пулім В.А.

1. Загальна характеристика роботи

господарювання сільськогосподарський аграрний україна

Актуальність теми. Перетворення колективних сільськогосподарських формувань у підприємства, засновані на приватній власності на земельні ділянки і майнові засоби виробництва, можна вважати важливим етапом становлення ринкової структури аграрного сектора економіки. Позитивні зрушення, досягнуті в 2000-2003 рр., у значній мірі зумовлені реалізацією Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 3 грудня 1999 року а також ряду Законів України: “Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2000-2004 рр.”.

У період 2000-2002 рр. середньорічне виробництво валової продукції сільського господарства в порівнянні з 1999 роком зросло майже на 18%, кількість збиткових господарств скоротилася з 84,2 до 53,8% при певному зростанні обсягів виробництва економічне становище сільгосппідприємств залишається нестабільним. Так, в 2002 році одержано меншу масу прибутку, ніж в попередні роки. Рівень заробітної плати в сільському господарстві найнижчий серед галузей в Україні.

Проблеми теорії і практики економічного механізму господарювання аграрних підприємств досліджувались в роботах провідних зарубіжних учених: І.Алтухова, Ю.Баландина, М.Бакетта, Д.Ваніна, І.Крячкова, О.Чаянова. Значний внесок у дослідження господарського механізму зробили вітчизняні вчені: В.Андрійчук, В.Амбросов, П.Гайдуцький, В.Зіновчук, В.Ситник, Ю.Коваленко, М.Лобас, І.Лукінов, П.Макаренко, М.Малік, В.Мартьянов, В.Месель-Веселяк, О.Онищенко, П.Саблук, В.Юрчишин.

Аналізуючи результати досліджень вітчизняних учених, констатуємо, що в більшості вони націлені на вирішення проблем функціонування економічного механізму АПК в цілому. Питання ж розробки економічного механізму господарювання були віднесені до сфери визначення самих сільськогосподарських підприємств. Щодо ініціативних наукових досліджень, які здійснювались переважно у вищих аграрних навчальних закладах здобувачами наукових ступенів, то вони присвячувались окремим складовим господарського механізму. До того ж, нові агроформування, що виникли після 1999 року і засновані на приватній власності на землю і засоби виробництва, працюють малий проміжок часу.

Виходячи з недостатності комплексних розробок економічного механізму господарювання нових підприємств, серед яких створені у формі товариств з обмеженою відповідальністю складають 42%, існує необхідність розробки систем господарювання саме по означеній тематиці, що являє собою зміст виконаної дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри економіки сільського господарства Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва по темі “Відтворення та підвищення ефективності використання виробничо-ресурсного потенціалу АПК” (номер державної реєстрації 0102U001835).

Мета і завдання дослідження. Метою проведеного дослідження є формування економічного механізму господарювання сільгосппідприємств у формі товариств з обмеженою відповідальністю. Відповідно до цієї мети були визначені такі завдання:

уточнити визначення сутності поняття “економічний механізм господарювання” для умов ринкової економіки;

визначити характерні риси сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю як суб'єкта господарювання;

вивчити ефективність діючого економічного механізму господарювання в товариствах з обмеженою відповідальністю;

обґрунтувати систему адаптованого до ринкових умов ефективного внутрішньогосподарського економічного механізму;

розробити заходи з оптимізації складу працюючих у товариствах з обмеженою відповідальністю;

вдосконалити систему мотивації праці власників-працівників і найманих робітників;

обґрунтувати основні принципи бізнес-податкового планування господарської діяльності.

Об'єкт дослідження. Об'єктом виконаного дослідження є економічна реформа в аграрному секторі України.

Предмет дослідження - формування економічного механізму господарювання сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю.

Методи дослідження. Теоретичні дослідження економічного механізму ґрунтуються на абстрактно-логічному методі аналізу наукових положень по проблемі, що досліджується. При вивченні практичного досвіду господарювання новостворених (після 1999 р.) агроформувань були застосовані такі методи досліджень: економіко-статистичний, монографічний, розрахунково-конструктивний, балансовий, економіко-математичний, економетричний.

В якості інформаційної бази проведених досліджень були використані: статистична звітність обласного й державного рівня, оперативні і звітні дані сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СТОВ) “Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка”, сільгосппідприємств Вовчанського району Харківської області, дані особистих досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі здійснення дисертаційних досліджень, поєднаних з їх впровадженням у виробництво, обґрунтовано нові підходи щодо вирішення проблеми формування економічного механізму господарювання сільськогосподарських підприємств, створених у формі господарських товариств з обмеженою відповідальністю. Наукова новизна одержаних дисертантом результатів полягає в наступному:

обґрунтовано сутність категорії “економічний механізм господарювання” для умов ринкової економіки;

визначені особливості створення і функціонування товариств з обмеженою відповідальністю як суб'єктів господарювання в аграрній сфері;

доповнено методику дослідження економічного механізму господарювання на основі системною підходу;

розроблено систему адаптованого до ринкових умов внутрішньогосподарського економічного механізму;

вдосконалено систему стимулювання праці в новостворених агроформуваннях;

вперше обґрунтована система зайнятості працівників сільгосппідприємств з урахуванням сезонності;

вперше розроблена система податкового планування господарської діяльності.

Практичне значення одержаних результатів. Результати наукового дослідження автора найбільш повно реалізовані в СТОВ “Агрофірма ім.Т.Г.Шевченка”, якою він є співзасновником і керівником. Це підприємство створено на місці збанкрутілого дослідного господарства УААН в 1997 році і внаслідок впровадження розробленого автором господарського механізму вже в 1999 році розрахувалось з кредиторами, стабільно прибутково працює протягом 2000-2003 рр.

Результати досліджень автора у 2003 році впроваджені в господарствах Вовчанського і Великобурлуцького районів Харківської області, а також використовуються в навчальному процесі у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва при викладенні курсу “Економіка аграрних підприємств”. СТОВ “Агрофірма ім.Т.Г.Шевченка” є базовим для проведення навчання фахівців аграрної сфери на факультеті підвищення кваліфікації Національної академії державного управління при Президентові України (Харківський регіональний інститут). Підприємство є філією кафедри економіки сільського господарства Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва, на його базі студенти економічного факультету виконують дипломні й курсові роботи.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням по формуванню економічного механізму господарювання сільськогосподарських підприємств у формі товариств з обмеженою відповідальністю. Положення, висновки і пропозиції, що містяться в роботі, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались й отримали позитивну оцінку на шести міжнародних науково-практичних конференціях: Ринкова трансформація економіки АПК (Харківський державний технічний університет сільського господарства, 2002 р.), Соціально-економічні та екологічні проблеми використання і охорони земель в умовах реформування земельних відносин (Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, 2003 р.), Теорія, практика і проблеми кооперативного руху (Полтавська аграрна академія, 2003 р.), Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності (Київський національний економічний університет, 2004 р.), Механізм господарювання і проблеми економічного росту в агропромисловому комплексі України (Луганський національний аграрний університет, 2004 р.), Сталий розвиток аграрного сектора економіки (Харківський національний аграрний університет, 2004 р.).

Здобувач в 2001-2002 рр. виступав з доповідями на обласних конференціях керівників сільгосппідприємств. У грудні 2003 і січні 2004 року на базі агрофірми проведені заняття заступників голів райдержадміністрацій Харківської, Полтавської, Сумської і Луганської областей, які проходили курс навчання щодо підвищення кваліфікації в Національній академії державного управління при Президентові України (Харківській регіональний інститут).

Публікації. Результати досліджень опубліковані в одній колективній монографії, 7 статтях у фахових виданнях, збірнику праць конференції Київського національного економічного університету загальним обсягом 2,12 авторських аркушів.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 191 сторінці комп'ютерного тексту, з них 154 сторінки - основний текст, містить 33 таблиці, 5 рисунків, 9 додатків. Складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 145 найменувань.

2. Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретичні основи економічного механізму господарювання сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю” на основі вивчення діючої законодавчої бази і теоретичних положень визначені особливості СТОВ як суб'єктів господарювання й основи адаптації механізму господарювання до ринкової економіки в сучасних умовах.

Як показали дослідження, сучасне підприємство являє організаційно-функціональний елемент соціально-орієнтованого ринку, який наповнює його економічно-юридичним змістом. Визнаючи вирішальну роль власності в ефективному функціонуванні підприємств, вважаємо, що вагомі зміни до покращання відбуваються лише тоді, коли трансформація форм власності супроводжується корінною зміною механізмів господарювання.

У дослідженні були вивчені теоретичні основи прояву економічних законів у сільськогосподарських товариствах з обмеженою відповідальністю, які складають в загальній чисельності новостворених агроформувань в Україні 42%. Їх поширеність зумовлена такими притаманними цій формі підприємницької діяльності рисами: відповідальністю засновників у межах своїх часток, легкістю змін статутного фонду без емісії цінних паперів, більш простою процедурою управління. В законодавстві України юридична особа товариства з обмеженою відповідальністю трактується як економічний суб'єкт, створений на засадах спільної часткової власності.

Земельні ділянки засновників використовуються у виробничому процесі переважно в орендному режимі. Тимчасовість землеволодіння не спонукає до організації раціональною землекористування, підвищуючи господарський ризик неокупності інвестицій у відновленні родючості ґрунту.

Підсумовуючи розгляд особливостей сільськогосподарських підприємств у формі товариств з обмеженою відповідальністю, слід відзначити, що вони є різновидом корпоративного підприємства, яке засноване на частковій власності, передбачає зосередження функцій управління в руках менеджерів, використання найманої праці. Ці особливості роблять товариства з обмеженою відповідальністю привабливішими порівняно з іншими організаційно-правовими формами підприємництва, як такі, що мають діяльно-економічний потенціал, що не суперечить суттєвим економічним інтересам засновників, учасників і найманих працівників.

Наявність вищевказаних дійових осіб потребує узгодження їх групових і індивідуальних інтересів, що реалізуються в системі економічного механізму як певна послідовність рішень і практичних дій. Оскільки СТОВ - це структурна ланка ринкової системи, то основною вимогою його функціонування є адаптація до умов цієї системи. Економічний механізм СТОВ реалізується через такі складові: порівняння доходів і витрат підприємства, ціновий механізм, систему економічних нормативів, стимулювання результативності роботи структурних підрозділів.

Економічний механізм господарювання - це системоутворююче співвідношення державного регулювання і господарського механізму підприємств, що забезпечує реалізацію інтересів окремих працівників, колективу, населення держави, трансформуючись на рівні підприємства у господарський механізм. У свою чергу, господарський механізм, виступаючи як складова економічного механізму, включає загальногосподарський та внутрішньогосподарський механізми, є системою об'єктивно діючих і свідомо регульованих правових, організаційних й економічних важелів, які в сукупності визначають кінцеві результати господарської діяльності.

Найважливішою складовою економічного механізму господарювання СТОВ є державне регулювання аграрної сфери, засноване на забезпеченні рівних доходів на рівні витрат ресурсів. Водночас вступ України до СОТ потребує переорієнтації підойм державної підтримки сільського господарства на створення інфраструктури ринку, раціональне розміщення виробництва, захист економічної конкуренції. Державне регулювання створює економічне середовище, в якому функціонує підприємство, формуючи загальногосподарську складову механізму господарювання, який включає: ділове планування, фінансовий менеджмент, спільну діяльність, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, участь в зовнішньоекономічній діяльності.

У функціонуванні господарського механізму СТОВ визначальна роль належить внутрішньогосподарському механізму, який включає: забезпечення оперативної економічної самостійності структурних підрозділів, створення рівних умов господарювання, розробку нормативів розподілу прибутку, запровадження системи внутрішньогосподарських розрахунків на основі розрахункових і планово-облікових цін, застосування системи економічних санкцій у відносинах між підрозділами.

У другому розділі дисертаційної роботи “Дослідження ефективності діючого економічного механізму господарювання СТОВ в післяреформений період” обґрунтовані основи методики досліджень економічного механізму та вивчена ефективність його функціонування.

Предметом досліджень економічного механізму господарювання товариств з обмеженою відповідальністю є вияв причинних взаємозв'язків у конкретній сукупності підприємств цього типу. Виходячи із специфіки пізнання такого об'єкта як економічний механізм господарювання, основоположним методологічним принципом його дослідження є системний підхід. Як свідчать дослідження, сукупність економічних явищ стає системою лише тоді, коли між ними існує таке фіксоване відношення, завдяки реалізації якого взаємодія явищ системи має передбачувані наслідки.

Системний підхід особливо необхідний при аналізі відносин власності в сільськогосподарських підприємствах у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Наукою визначені теоретичні передумови для нового підходу до аналізу відносин власності, а саме: сумісно-розділений характер власності, уявлення про власність як фундаментальну регулятивну форму, визначення власності як джерела й умови економічних відносин і розвитку.

Власність функціонує в нових організаційно-правових формах аграрного виробництва, дослідження яких здійснюється в двох аспектах руху - функціонуванні та розвитку. Формування й ефективність організаційних форм досліджується поетапно: 1) аналіз наявної статистико-економічної інформації з метою оцінки результативності економічної реформи, 2) дослідження ефективності діючого економічного механізму СТОВ, 3) формування результатів досліджень з обґрунтуванням пропозицій виробництву.

Визначальним етапом у вирішенні проблеми переходу сільського господарства у фазу стабільного розвитку є структуризація системи економічного механізму господарювання, в ході якої визначається перелік складових модулів. Після створення структури проектованої системи розробляється механізм її функціонування як соціально-економічної конструкції.

Виробництво валової сільськогосподарської продукції у 2000-2002 рр. зросло, як було підкреслено вище, порівняно з 1999 роком на 18%, продукції харчової промисловості - на 49%, обсяг експорту продукції сільського господарства і продовольства збільшився на 34%, майже вдвічі більшими стали надходження до Державного бюджету України. Проте соціально-економічна ситуація на селі залишається вкрай складною. Позитивні макроекономічні зрушення в сільському господарстві поки що не позначилися на рівні життя селян: залишається високим рівень безробіття, погіршується демографічна ситуація, доходи сільських жителів є найнижчими в країні.

У сільському господарстві Харківської області процесу реформування підлягали 448 колективних сільськогосподарських підприємств, на базі яких були утворені 698 нових агроформувань. Найбільшу питому вагу в структурі реформованих сільськогосподарських підприємств, в основі яких лежать великі форми господарювання, займають господарські товариства і приватні сільськогосподарські підприємства. Частка господарських товариств у цілому по Харківській області становить 59,4%, приватних підприємств - 26,1%. По господарствах Вовчанського району ці показники становлять відповідно 51,9 і 22,2%. Отже, великомасштабна форма організації виробництва і праці на засадах спільного використання приватної власності селян стала основною складовою організаційної структури аграрної сфери.

Основною метою реформування аграрного сектора є створення раціональних сільськогосподарських структур ринкового спрямування на зміну одержавленим сільськогосподарським підприємствам. У Харківській області реформовані сільськогосподарські підприємства характеризуються низькими показниками рентабельності виробництва. Так, у 2002 році приватними підприємствами області з розрахунку на одну гривню виробничих витрат отримано лише 8,2 коп. чистого прибутку, господарськими товариствами - 1,6 коп. Вкрай негативна ситуація складається в галузі тваринництва, яка є збитковою в більшості сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності.

У процесі проведення дослідження нами були обстежені та згруповані за організаційно-правовими формами господарювання 22 сільськогосподарських підприємства Вовчанського району Харківської області. Як показують дані аналізу, в 2002 р. найбільшу питому вагу в структурі сільськогосподарських підприємств Вовчанського району (і за кількістю, і за площею сільськогосподарських угідь) займають товариства з обмеженою відповідальністю. Ними виробляється 47,8% валової продукції сільського господарства району на суму 19552 тис. гри. В порівнянні із середньорайонними показниками економічна діяльність ТОВ характеризується вищими показниками продуктивності праці, урожайності зернових культур, соняшнику.

Водночас низький рівень матеріально-технічної бази, успадкованої від своїх попередників, недостатня державна підтримка розвитку аграрного сектора, велика зруйнованість соціальної бази сіл призвели до того, що з 12 обстежених товариств з обмеженою відповідальністю Вовчанського району Харківської області в 2002 р. три працювали збитково, а в шести товариствах рівень рентабельності був нижчим 10%.

Прикладом ефективного господарювання в пореформений період може слугувати СТОВ “Агрофірма ім. Шевченка” Вовчанського району Харківської області. У процесі реформування КСП засновникам нового підприємства вдалося зберегти цілісність земельного і майнового комплексу. Агрофірма ім.Т.Г. Шевченка є великим за розміром підприємством, площа сільськогосподарських угідь якого становила у 2002 р. 3367 га, в тому числі рілля - 3354 га. Земельний масив підприємства збільшився після одержання в оренду земельних ділянок із сусідніх землекористувань. В той же час протягом 1995-2002 рр. спостерігалися і протилежні процеси - земля надавалась у власність фермерським господарствам, а також для розвитку особистих господарств населення.

Середньорічна чисельність працюючих у підприємстві знизилася з 324 осіб у 1995 р. до 227 осіб в 2002 р., що пояснюється масовим виходом на пенсію. В 2002 р. чисельність працюючих зросла порівняно з 2000 р. на 33 особи, які були прийняті на роботу за новими спеціальностями. Енергетичні потужності в підприємстві почали зростати з 1999 року, коли з'явилась можливість купувати трактори і комбайни для заміни зношених. Ці придбання в основному були зроблені в 2001 році. Динаміка витрат електроенергії за досліджений період свідчить про перехід до її економного споживання. У підприємстві розвинена переробка сільськогосподарської продукції, зокрема випікається хліб з борошна власного виробництва, виробляються крупи, олія тощо.

Об'єктом дослідження є корпоративні підприємства - об'єднання власників майнових паїв. Земля розподілена між працівниками і пенсіонерами, на неї видані державні акти. За взаємною згодою власники передали належні їм на праві власності земельні ділянки в оренду СТОВ “Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка”. Більшість власників землі є засновниками СТОВ і працюють в ньому. Таке поєднання в одній особі власника (засновника) і працівника створює високу ступінь заінтересованості в підвищенні ефективності виробництва. Внаслідок впровадження ринкового економічного механізму господарювання СТОВ “Агрофірма ім.Т.Г.Шевченка” вийшла з кризового стану і працює прибутково (табл. 1).

Аналіз наведених даних дає підстави для висновку, що сільськогосподарське виробництво в СТОВ “Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка” Вовчанського району Харківської області в 2000-2003 рр. є ефективним, оскільки одночасно із ростом рівня інтенсивності відбувається зростання показників економічної ефективності виробництва. Так, у 2002 р. рівень рентабельності господарської діяльності становив 51,7%. Досліджуване підприємство є єдиним із загальної кількості ТОВ Вовчанського району, в якому в 2002 р. тваринництво було прибутковим - рівень рентабельності цієї галузі становить 38,5% (в середньому по ТОВ Вовчанського району - мінус 38,4%). Незважаючи на несприятливі кліматичні умови 2003 р., в цьому році було отримано на 91 тис. грн. прибутку більше, ніж попереднього року, підвищилась рентабельність галузей і підприємства в цілому.

Ключовим показником ефективності господарської діяльності є продуктивність праці, яка визначається вартістю виробленої валової продукції в порівнянних цінах і кількістю працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві. В 2003 р. продуктивність праці становила 19,9 тис. грн., або 121% до рівня 2000 року.

Таблиця 1 Основні показники економічної ефективності сільгосппідприємства

Показники

Дослідне гос-во УААН

КСП ім. Т.Г. Шевченка

СТОВ “АФ ім. Т.Г. Шевченка”

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

1. Виробництво продукції, т

Зерно

2186

2744

3504

3780

2095

5351

5266

2339

Цукрові буряки

87

978

1304

1687

1695

1580

1042

1063

Соняшник

100

191

302

460

684

360

568

758

Молоко

334

396

576

755

802

1005

1040

1058

М'ясо

40

77

39

48

63

67

80

73

2. Урожайність і продуктивність

Пшениця, ц/га

15,2

24,0

30,0

31,2

23,5

44,0

50,4

29,9

Цукрові буряки, ц/га

27,0

132,0

163,0

210,9

211,9

197,5

260,4

212,6

Соняшник, ц/га

4,6

10,6

14,0

22,1

25,0

12,0

18,9

25,3

Удій на корову, кг

753

1435

2305

3019

3207

4020

4158

4232

Приріст ВРХ добовий, г

95

257

357

329

426

482

450

381

3. Економічні показники

Вироблено валової продукції в порівнянних цінах 2000 р., всього тис. грн.

1380

2411

2728

3303

2672

4082

4452

3101

Теж на одного працівника, тис. грн.

8,9

12,8

13,6

16,7

16,5

23,9

26,8

19,9

Одержано прибутку, тис. грн.

-642,0

-248,4

-59,6

477,4

664,5

1045,9

697,0

788,4

Рівень рентабельності по підприємству, %

-37,3

-32,0

-3,9

29,1

95,5

61,9

51,7

52,6

По рослинництву, %

24,8

29,5

43,5

165,9

340,0

85,4

77,6

116,5

По тваринництву, %

-74,6

-14,6

-55,5

-32,7

57,7

57,6

38,5

43,1

Досвід роботи СТОВ “Агрофірма ім. Т.Г. Шевченка” Вовчанського району підтверджує висновок про те, що ефективність у сільському господарстві досягається у великих сільськогосподарських підприємствах, які можуть застосовувати наукові надбання, мають високу технічну озброєність. Переважання таких господарств у вітчизняному сільськогосподарському виробництві фактично відповідає критерію ефективності. Висока ефективність роботи агрофірми досягнута внаслідок постійного вдосконалення економічного механізму господарювання. В першу чергу, за рахунок зацікавленості працівників агрофірми, які є одночасно і її засновниками. У підприємстві озиму пшеницю висівають по чистих парах, вносять повну норму мінеральних добрив, для сівби використовують власне елітне насіння. Здешевлення тваринницької продукції досягається за рахунок використання пасовищ і лугів впродовж шести місяців. Реалізація рослинницької продукції здійснюється в період найвищих цін. Впроваджена досконала система внутрішньогосподарського розрахунку, яка націлена на економію матеріальних витрат у виробництві. У підприємстві діє система податкового планування господарської діяльності.

У третьому розділі “Формування основних складових господарського механізму СТОВ” обґрунтовані напрями подальшого формування ефективного механізму господарювання у сільськогосподарських підприємствах цього виду в ринкових умовах функціонування.

Сучасні аграрні підприємства, які виникли в 2000 році, являють собою переважно великі цілісні земельно-майнові комплекси, що включають 10-15 внутрішніх підрозділів - рослинництва, тваринництва, переробки. Тому для таких складних господарських систем виникає необхідність у реструктуризації підприємства - виділенні в його складі структурних підрозділів з постановкою завдань перед ними і стимулюванням їх виконання.

Виходячи з корпоративного характеру СТОВ є необхідність у застосуванні спеціального госпрозрахункового механізму, заснованого на внутрішніх договірних і планово-облікових цінах. Внутрішньогосподарські структурні підрозділи підприємства, як форми організації праці, не можуть бути повністю самостійними господарюючими суб'єктами за умов отримання економічної самостійності.

Метою створення внутрішньої економічної структури є мобілізація інтересів працівників підрозділів на ефективну роботу, що може бути досягнуто постановкою перед підрозділом завдань і стимулюванням повноти їх виконання. В основі відбору підрозділів в агрофірмі був застосований функціонально-технологічний критерій. Дане підприємство може бути визначено як зерново-скотарсько-буряківниче господарство, де частина основної та вся побічна продукція рослинництва і продукція її переробки використовується для згодовування тваринам, а гній - для удобрення полів. Товарна реструктуризація дає можливість створення невеликих груп працівників, для яких обов'язковими умовами є: асортимент й обсяги видів продукції і послуг; відображення в облікових документах обсягів виробленої продукції, витрат, надходжень від реалізації.

Для сільгосппідприємств регіону найбільш доцільним, на наш погляд, є виділення в складі підприємства таких структурних одиниць: центрів витрат (відповідальності), центрів прибутку, центрів управління, центрів сервісного обслуговування (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Організаційно-виробнича госпрозрахункова структура СТОВ

Таблиця 2

Рослинництво

Тваринництво (цех)

Переробка (цех)

Виробниче обслуговування (цех)

Соціально-побутове обслуговування (підрозділ)

підрозділи

Підрозділи

Служби

Бригада по виробництву зернобобових і технічних культур

МТФ-1

МТФ-2

КрупорушкаМлин

Автопарк

Їдальня

МТФ-3

Олійниця

Ремонтна майстерня

Продуктовий склад

Ремонтна дільниця

Бригада по кормовир-ву

Відгодівля ВРХ

Пекарня

Енергозабезпечення

Тік і склади

Свиноферма

Переробка м'яса

Нафтопродуктове господарство

Житлово-комунальне господарство

Економічний механізм функціонування центрів витрат заснований на внутрішніх розрахункових цінах на продукцію та планово-облікових цінах на застосовувані виробничі ресурси. Госпрозрахунковий прибуток підрозділу в цьому варіанті визначається шляхом відрахування від вартості виробленої продукції (валового доходу) вартості матеріальних витрат. При визначенні розрахункових цін на продукцію рослинництва і тваринництва в 2003 році в агрофірмі були використані фактичні витрати 2002 року, а по обслуговуючих підрозділах - нормативні ціни на послуги.

За такого варіанта адаптації досягається відмежування працівників рослинництва і тваринництва від впливу ринкових умов. Цінові сигнали ринку сприймаються управлінськими й маркетинговими ланками і доводяться через механізм застосування внутрішніх цін на продукцію і ресурси.

Для агрофірми таким центром формування прибутку є відділ маркетингу і реалізації. Центр прибутку відповідає за реалізацію виробленої й закупленої у населення продукції з максимальним доходом. Центри управління в агрофірмі - це традиційні управлінські підрозділи, які включають фінансово-розрахунковий центр, підрозділ оперативного управління, охорону. Центри сервісного обслуговування створені для надання послуг структурним підрозділам основного виробництва і представлені цехом виробничого обслуговування (автопарк, ремонтна майстерня, дільниця енергозабезпечення, нафтопродуктові господарство) і підрозділом соціально-побутового обслуговування. Ціни на послуги підрозділів сервісного обслуговування визначені на рівні нормативних витрат.

Виходячи з наявності в складі підприємства трьох груп діючих осіб - власників, власників-працівників, найманих працівників розроблена система стимулювання праці, яка заснована на комбінуванні корпоративних виплат, оплати за працю по тарифу, винагород за підвищення прибутковості, соціальних винагород.

Сезонність сільськогосподарського виробництва робить доцільним здійснення в агрофірмі розподілу всіх працюючих на чотири категорії - постійні, сезонні робітники, тимчасові, працюючі за погодинною системою.

Важливою складовою загальногосподарського механізму є податкове планування як адаптація господарської діяльності до діючого податкового законодавства з метою мінімізації платежів. Конкретно для сучасних умов господарювання - це врахування особливостей оподаткування сільгосппродукції ПДВ, використання для виплат доходів матеріальної допомоги, дивідендів, виплати орендної плати у вигляді продуктів переробки, надання працюючим безвідсоткових зворотних кредитів.

З метою підвищення прибутковості в агрофірмі використовуються поряд з класичними стратегіями (найменші сукупні втрати, диференціація, фокусування) ключова для сільськогосподарського виробництва стратегія підвищення урожайності польових культур і продуктивності тварин.

Висновки

В дисертаційній роботі на основі проведених досліджень зроблено теоретичне узагальнення й обґрунтовано нове вирішення проблеми формування економічного механізму господарювання сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю в післяприватизаційний період. На цій підставі сформульовані такі висновки і пропозиції.

1. Сільськогосподарські підприємства у формі товариств з обмеженою відповідальністю, займаючи більше 42% в структурі новостворених агроформувань України, характеризуються наступними ознаками: спільною частковою природою власності, поєднанням в одній особі власника і робітника, сукупністю позитивних ознак різних діючих тинів підприємств.

2. Економічний механізм господарювання є системоутворюючим співвідношенням державного регулювання і господарського механізму підприємств, що забезпечує одновекторну спрямованість інтересів окремих працівників, колективу та держави. Як свідчать дослідження, економічний механізм на рівні підприємства трансформується в господарський механізм, який являє собою систему об'єктивно діючих і свідомо регульованих організаційно-економічних і правових відносин, що визначають кінцевий результат підприємницької діяльності. Основоположний підсумковий висновок стосовно економічного механізму господарювання СТОВ полягає в тому, що, по-перше, він є формою реалізації його підприємницької суті, по-друге, саме наявність специфічного ринкового механізму СТОВ відрізняє його від інших форм підприємництва, по-третє, реалізація підприємницької суті в цій формі здійснюється на засадах поєднання інтересів усіх працівників з одночасним зосередженням владних функцій у власників.

3. У дослідженнях державне регулювання визначено як вирішальна складова економічного механізму новостворених агроформувань. З набуттям України статусу держави з ринковою економікою пріоритети в державній політиці підприємств аграрної сфери повинні бути надані створенню інфраструктури ринку, раціональному розміщенню виробництва, професійній підготовці кадрів, підтримці сільського господарства через державні програми розвитку.

4. Виходячи із специфіки дослідження економічного механізму господарювання, основоположним методологічним принципом його пізнання є системний підхід на основі робочої гіпотези, яка включає створення структури, побудову моделі, відпрацювання функцій і зв'язків, вивчення ефективності з допомогою статистично-математичних методів і моделювання, обгрунтування пропозицій щодо подальшого удосконалення і впровадження їх.

5. У 2000-2002 рр. в аграрній сфері збільшились обсяги виробленої продукції, сільськогосподарські підприємства від масової збитковості в більшості перейшли до прибуткового господарювання, зросли доходи сільських жителів внаслідок реалізації прав власників землі та майна. Дослідження діяльності сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю свідчить, що у середньому по Харківській області показники їх функціонування нижче середніх, в той час як у Вовчанському районі цей вид підприємств досяг більш високих показників урожайності, продуктивності праці, прибутковості господарської діяльності. Застосування економетричного моделювання при вивченні продуктивності праці засвідчує, що в СТОВ Вовчанського району при збільшенні рівня виробництва валової продукції і фондоозброєності продуктивність праці зростає. Водночас при середньому рівні виробництва валової продукції на 1 га сільгоспугідь і фондоозброєності зростання оплати праці не веде до підвищення її продуктивності.

6. Аналіз господарської діяльності СТОВ “Агрофірма ім.Т.Г. Шевченка” - основного об'єкта дослідження - свідчить про ефективність розробленого у процесі дисертаційних досліджень економічного механізму. Засноване на базі збанкрутілого державного підприємства у 2002 році СТОВ отримало 667 тис. грн. прибутку при рентабельності 51,7%. Порівняння досягнутих цим підприємством показників урожайності і продуктивності із середнім рівнем по Харківській області і Вовчанському району свідчить про високу прибутковість і якісний стан менеджменту. В 2003 р., незважаючи на несприятливі погодно-кліматичні умови, підприємством було отримано 778,4 тис. грн. прибутку при рентабельності 52,6%.

7. Першим кроком в освоєнні внутрішньогосподарського розрахунку для складних господарських систем є їх реструктуризація - виділення структурних підрозділів з постановкою перед ними завдань і стимулюванням їх виконання. Найбільш доцільним, на наш погляд, є виділення таких структурних складових: центрів витрат (відповідальності), центрів прибутку, центрів управління, центрів сервісного обслуговування. Економічний механізм функціонування центрів витрат заснований на внутрішньогосподарських розрахункових цінах на вироблену продукцію (послуги) та планово-облікових цінах на використовувані ресурси. При визначенні розрахункових цін на сільгосппродукцію були взяті за основу фактичні прямі витрати 2002 року, по обслуговуючих підрозділах - нормативні ціни на послуги. Засоби виробництва передані внутрішньогосподарським підрозділам в суборенду або по договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність.

8. Ядром госпрозрахунку є розроблена система стимулювання праці, яка поєднує корпоративні виплати, оплату за працю по тарифу (окладу), виплати за підвищення прибутковості, соціальні винагороди. Оптимізація чисельності працюючих досягнута за рахунок їх поділу за ступенем зайнятості на такі чотири групи: постійні, сезонні, тимчасові, працюючі за погодинною оплатою.

9. Обґрунтовано застосування в складі загальногосподарської складової економічного механізму системи податкового планування господарської діяльності, яка включає використання для виплати доходів матеріальної допомоги та дивідендів, виплати орендної плати у вигляді продукції переробки, надання працівникам безвідсоткових зворотних кредитів.

10. З метою підвищення прибутковості в агрофірмі використовуються класичні стратегії підвищення конкурентоспроможності (найменші сукупні витрати, диференціація, фокусування), розроблена програма підвищення урожайності та продуктивності, діє сучасний менеджмент і маркетингова програма.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Супрун О.М. Досвід господарювання товариства з обмеженою відповідальністю ім. Т.Г. Шевченка // Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у чотирьох частинах./ За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Е.Мазнєва. Ч.2. Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. - К.: ІАЕ, 2002. - С. 265-267.

2. Полтавський Ю.А., Калита В.Г., Супрун О.М. Поєднання ринкових підойм і державного управління в ціновій політиці на ринку молока // Економіка АПК. - 2003. - №5. - С.36-41 (автору належить методика оптимізації господарського рішення по забезпеченню прибутковості виробництва молока).

3. Кошкалда І.В., Супрун О.М. До питання визначення величини орендної плати // Вісник ХНАУ. - 2003. - №4. - С.188-191 (пропозиції по виплаті орендної плати сільськогосподарською продукцією).

4. Супрун О.М. Земельні і майнові відносини в системі господарського механізму сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю // Вісник ХНАУ. - 2003. - №6. - С.312-315.

5. Супрун О.М. Податкове планування підприємницької діяльності як складова бізнес-плану сільгосппідприємств // Вісник Харківського національного університету ім.В.П.Каразіна. - 2003. - №580. - С. 109-111.

6. Супрун О.М. Адаптація внутрігосподарського механізму товариств з обмеженою відповідальністю до ринкових умов функціонування // Економіка АПК. - 2003. - №11. - С. 80-86.

7. Полтавський Ю.А., Супрун О.М., Калита В.Г. Удосконалення господарського механізму аграрних підприємств Східного регіону // Вісник ХНАУ. - 2004. - №2. - С. 168-172 (аналітична частина і висновки).

8. Полтавський Ю.А., Супрун О.М. Адаптація внутрігосподарського механізму новостворених агроформувань до умов ринкової економіки // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2004. - №37 (49). - С.116-119 (аналітична частина).

9. Полтавський Ю.А., Супрун О.М. Досвід антикризового управління в АПК // Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності. - 3б. наук. праць Міжнародної наук.-практ. конференції 19-20 травня 2004 р. - К.: КПЕУ, 2004. - С. 277-282 (теоретична і аналітична частини).

Анотація

СУПРУН О.М. Формування економічного механізму господарювання в сільськогосподарських товариствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК - Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2004.

У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення й обґрунтовано новий підхід до вирішення проблеми формування економічного механізму господарювання сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю.

Дослідження ефективності аграрної реформи свідчить про перші позитивні результати, отримані внаслідок державної підтримки сільгосптоваровиробників і запровадження ринкового механізму господарювання. Поряд з приватними підприємствами, ефективною організаційно-правовою формою виявились реформовані з КСП товариства з обмеженою відповідальністю.

Удосконалення застосовування в них економічного механізму господарювання здійснюється в трьох напрямках: адаптації внутрішньогосподарського механізму до ринкових умов, створення системи стимулювання праці з оптимізацією складу працюючих, розробки основ бізнес-податкового планування і прийняття управлінських рішень.

Ключові слова: економічний механізм господарювання, сільгосптовариство з обмеженою відповідальністю, внутрішньогосподарський механізм, центри витрат, податкове планування.

Аннотация

СУПРУН О.Н. Формирование экономического механизма хозяйствования в сельскохозяйственных обществах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК.

Реформирование сельскохозяйственных предприятий в структуры рыночной ориентации, основанные на частной собственности и крупномасштабных формах организации производства, является начальным этапом аграрной реформы. При наличии позитивных изменений в экономическом положении сельских товаропроизводителей не обеспечена стабильность их развития, что объясняется неотработанностью экономического механизма хозяйствования новых агроформирований.

В диссертационном исследовании были изучены теоретические основы формирования экономического механизма хозяйствования сельхозпредприятий в форме обществ с ограниченной ответственностью (ООО), составляющих 42% всех ныне функционирующих аграрных предприятий. ООО являются разновидностью корпоративного предприятия, основанного на общей долевой собственности, ответственности учредителей в пределах внесенных в уставный фонд долей. Эти особенности делают данный вид предприятий более привлекательным, объединяя интересы учредителей, участников и наемных работников.

Экономический механизм хозяйствования предприятия нами определен как системообразующее соотношение государственного регулирования и хозяйственного механизма, который в свою очередь включает общехозяйственный и внутрихозяйственный механизмы и является системой объективно действующих и сознательно регулируемых правовых, экономических и организационных рычагов, в совокупности определяющих конечные результаты хозяйственной деятельности.

На основе усовершенствованных методических подходов было осуществлено исследование действующего механизма хозяйствования в ООО Волчанского района Харьковской области. За три года послереформенного развития при уменьшении численности работников и технической обеспеченности показатели урожайности и продуктивности в ООО имеют устойчивую тенденцию к росту.

Исследования результативности хозяйственной деятельности в ООО “Агрофирма им. Т.Г. Шевченка” свидетельствуют об эффективности примененного экономического механизма хозяйствования. Так, уровень прибыльности в 2003 году в этом предприятии составил 52,6%, получено 778,4 тыс. грн. прибыли. Производительность труда составила 19,9 тыс. грн. и в расчете на одного работника возросла по сравнению с 2000 г. на 21%.

Основываясь на проведенных теоретических исследованиях и осуществленном анализе эффективности действующего механизма хозяйствования обоснованы меры по дальнейшему его формированию и совершенствованию.

Первым шагом в этом направлении является реструктуризация организационно-производственной структуры предприятия с выделением центров затрат (ответственности), центров прибыли, центров управления, центров сервисного обслуживания производства. Экономический механизм функционирования центров затрат основан на результативно-остаточном принципе определения дохода экономически самостоятельных подразделений.

Исходя из наличия в составе ООО трех групп - собственников, собственников-работников, наемных работников - разработана система стимулирования труда, основанная на сочетании корпоративных выплат, оплаты по тарифам (окладам), вознаграждений за повышение прибыльности, социальных выплат. Система дополнена структуризацией всего состава работников в соответствии с их занятостью в течении года на четыре категории: постоянные, сезонные, временные работники, работающие по почасовой системе.

Весомой составляющей общехозяйственного механизма является налоговое планирование производственной деятельности. В современных условиях это прежде всего учет особенностей налогообложения продажи сельхозпродукции НДС, использование для выплаты доходов материальной помощи, дивидендов, выплата арендной платы сельхозпродукцией и продуктами ее переработки.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.