Оцінка економічного розвитку сільськогосподарського виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка економічного розвитку сільськогосподарського виробництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Перехід суб'єктів аграрного сектору до ринкових умов обумовив об'єктивну необхідність структурних і трансформаційних перетворень соціально-економічного характеру. Окремі макроекономічні чинники та недоліки цінової політики негативно вплинули на стан виробництва і рівень його ефективності у значній частині сільськогосподарських підприємств. Окрім того, на сучасному етапі важливу роль відіграє кон'юнктура ринку, викликаючи серйозну конкуренцію, підвищені вимоги до якості продукції та ін. В зв'язку з цим, проблеми забезпечення розширеного відтворення виробництва стали більш складними, вийшли за межі суто галузевих, тісно пов'язані з здатністю суб'єктів господарювання до адаптації в ринковому середовищі.

Пошук прагматичних рішень, зорієнтованих на позитивний кінцевий результат, обумовлює необхідність системного підходу до аналізу та вивчення сучасного стану і тенденцій розвитку, оцінки впливу різних факторів для прийняття відповідних рішень.

В цих умовах виникає необхідність в розробці таких методичних підходів, коли з використанням невеликого числа показників можна було б достатньо повно дати комплексну оцінку економічного розвитку сільськогосподарського виробництва.

Послання Президента України до Верховної Ради України «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки» визначає, що одним із стратегічних пріоритетів нового етапу розвитку України є утвердження інноваційної моделі розвитку. Ця обставина підкреслює важливість та необхідність проведення моніторингу економічного розвитку сільськогосподарського виробництва з тим, щоб своєчасно відстежувати основні тенденції, виявляти негативний чи позитивний вплив на нього економічних перетворень.

Вивчення методичних підходів до проведення оцінки та аналізу ефективності господарської діяльності, в різних аспектах досліджується в працях таких вчених: Андрійчука В.Г, Бойка І.П, Дем'яненка М.Я., Деми Д.І., Єрмакова О.Ю., Загайтова І.Б, Кондратьєва М.Д., Мосіюка П.О., Москаленка В.П., Підлісецького Г.М., Родіонової В.М, Саблука П.Т., Федотової М.А., Царенка О.М., Чупіса А.В., Шияна В.І. та інших.

В той же час особливості сучасних умов господарювання потребують нових підходів до оцінки економічного розвитку. У зв'язку з цим нами вибрана вказана тема дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до напрямків науково-дослідних робіт Сумського національного аграрного університету. Результати, теоретичні положення, висновки та пропозиції дослідження були використані при виконанні науково-дослідної теми «Формування ринково-орієнтованих механізмів регулювання соціально-економічного розвитку» (№ державної реєстрації 0101U004506) та «Розробка методичних рекомендацій по закриттю операційних рахунків в сільськогосподарських підприємствах» (№ державної реєстрації 0102U005192). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в дослідженні економічного розвитку сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах, розробці алгоритму для визначення його оцінки та інформаційне забезпечення розрахунків.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є оцінка економічного розвитку сільськогосподарського виробництва з урахуванням особливостей різно-факторного впливу на результативні показники сільськогосподарських підприємств. Розробка відповідного алгоритму для проведення комплексної оцінки та його практична апробація.

Для досягнення поставленої мети у роботі вирішувались такі завдання:

- з'ясувати теоретико-прикладне розуміння сутності категорії «економічний розвиток» і «рівень» виробництва в умовах кризового стану економіки, спаду виробництва, зміни функцій і ролі окремих факторів;

- провести класифікацію сучасних чинників сільськогосподарського виробництва;

- розробити методичні підходи щодо комплексної оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва та використання капіталу аграрних формувань;

- розробити методичні рекомендації з проведення оцінки економічного розвитку сільськогосподарських підприємств;

- розробити пропозиції щодо інтенсивності використання наявних ресурсів з метою підвищення економічного розвитку сільськогосподарського виробництва.

Предметом дослідження є економічний розвиток сільськогосподарського виробництва і ефективне використання ресурсного потенціалу аграрного сектору регіону.

Об'єктом дослідження взяті сільськогосподарські підприємства різних форм власності в ретроспективі та сучасному стані господарської діяльності.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження послужили фундаментальні положення економічної теорії, праці вітчизняних і зарубіжних авторів з проблеми оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва.

Для вирішення поставлених завдань в дисертаційній роботі використовувались такі методи: монографічний (при вивченні сутності економічного розвитку, його чинників в сучасних умовах, існуючих методик оцінки економічного розвитку), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формулювання висновків), кореляційно-регресійний аналіз (для визначення впливу факторів на результативність виробництва, для побудови регресійної моделі економічного розвитку), порівняння (для порівняння досягнутого рівня показників з базовим рівнем), графічний метод (для побудови схеми класифікації чинників економічного розвитку, для побудови стовпчикової діаграми динаміки фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств), індексний метод (для перерахунку вартості валової продукції у співставних цінах за тривалий період часу), експертних оцінок (для визначення частки фінансових коефіцієнтів в структурі комплексного показника фінансової стійкості) та інші.

Інформаційною базою послужили відповідні законодавчі документи, офіційні матеріали Державного комітету статистики України та обласного управління статистики Сумської області, річні звіти сільськогосподарських підприємств, зональні нормативи, спеціальна і періодична література стосовно питань дослідження, рішення Уряду і Верховної Ради з економічних питань по стабілізації сільськогосподарського виробництва та інші джерела по даній темі.

Наукова новизна одержаних результатів. Теоретичні і практичні дослідження дозволили отримати результати, що містять наукову новизну:

- поглиблено теоретико-прикладну сутність поняття «економічний розвиток сільськогосподарського підприємства». Стосовно сучасних умов він розглядається як основна складова сталого розвитку, що відображає позитивні відтворювальні процеси та гармонійно пов» язаний з соціальним і екологічним факторами;

- удосконалена класифікація чинників економічного розвитку в сучасних умовах, яка побудована з врахуванням можливості управління ними;

- розроблено алгоритм розрахунку для здійснення комплексної оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва на основі регресійної багатофакторної моделі, до складу якої включені чинники (фактори), що характеризують ефективність використання капіталу сільськогосподарських підприємств: землі, праці, основного та оборотного капіталу, як основних результатоформуючих та керованих чинників;

- дістала подальший розвиток система показників для поглибленої оцінки економічного розвитку. Для оцінки фінансового стану запропоновано використовувати комплексний показник, до складу якого включені основні фінансові коефіцієнти. Для оцінки використання капіталу запропоновано використовувати інтегральний показник, до складу якого включені показники, що характеризують ефективність використання його складових;

- уточнено методику розрахунку показника фондовіддачі основних засобів в сільськогосподарському виробництві, виходячи з їх залишкової вартості;

- обґрунтовано модель оптимізації впливу керованих факторів виробничої сфери на результативні показники сільськогосподарських підприємств;

- розроблені методичні рекомендації по здійсненню розрахунків з оцінки економічного розвитку сільськогосподарських підприємств та його оптимізації, використання яких дозволить поглибити моніторинг економічного розвитку сільськогосподарського виробництва на різних рівнях, відстежувати тенденції.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці конкретних рекомендацій з проведення комплексної оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва, які дозволяють кількісно його оцінювати, проводити моніторинг, складати рейтинги, виявляти зміни та тенденції економічного розвитку сільськогосподарського виробництва, приймати рішення щодо його оптимізації. Основні положення і пропозиції за результатами дослідження стосуються ефективного функціонування сільськогосподарського виробництва в сучасних умовах перехідної економіки і можуть бути використані підприємствами та регіональними управліннями сільського господарства для проведення аналізу виробничої діяльності, оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва, розробці програм розвитку, для проведення моніторингу та складання рейтингів у відповідності до поставленої мети. Результати дисертаційного дослідження схвалені і прийняті до використання Головним управлінням сільського господарства і продовольства Сумської обласної державної адміністрації, Управлінням сільського господарства і продовольства Охтирської районної державної адміністрації, дирекцією ТОВ «Червоносільське» Сумського району.

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі в Сумському національному аграрному університеті по кафедрі економіки сільського господарства, кафедрі фінансів, по кафедрі бухгалтерського обліку і аудиту. Про впровадження результатів дослідження є відповідні довідки.

Особистий внесок здобувача. Результати досліджень, що містять наукову новизну, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Особистий внесок здобувача у публікаціях у співавторстві (№2 та 7 за списком робіт, який поданий в авторефераті) включає наступне:

В статті (№2) автором визначені методичні підходи до оцінки використання капіталу, запропонована формула інтегрального показника ефективності використання капіталу, проведено аналіз та дослідження ефективності використання капіталу за інтегральним показником.

В статті (№7) безпосередньо автором обґрунтовано пропозиції по удосконаленню відображення в обліку та звітності інформації про витрати підприємств, як одного з чинників економічного розвитку.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження пройшли апробацію на науково-практичних конференціях: на науково-практичній конференції «Проблеми реформування власності колективних сільськогосподарських підприємств» м. Житомир - 23-25 березня 2001; на міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання» м. Харків 17-18 травня 2001; на міжнародній науково-практичній конференції «Ринкова трансформація економіки АПК», м. Харків 5-6 грудня 2002; на міжнародній науково-практичній конференції «Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки» м. Київ 26-27 березня 2003; на міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми економіки сільського господарства та АПК» - Суми, 13-16 травня 2003 року; на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Сумського національного аграрного університету, в 1999, 2001, 2002, 2003 р.р.

Публікації. За результатами досліджень самостійно та у співавторстві опубліковано 11 наукових праць (9 одноосібно, 2 - у співавторстві), в тому числі 8 у фахових виданнях та 3 - у матеріалах конференцій. Загальний обсяг видань складає 3,81 д.а., в тому числі особисто автору належить 3,26 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку літературних джерел, містить 23 таблиці, 3 рисунки, 28 формул, 17 додатків. Бібліографічний список складається із 179 інформаційних джерел. Загальний обсяг роботи становить 201 сторінок комп'ютерного тексту, в тому числі основний зміст займає 154 сторінок.

Основний зміст дисертації

економічний сільськогосподарський аграрний

У вступі розкрито актуальність теми, мету та завдання дослідження, обґрунтовано необхідність його проведення, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні основи оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва поглиблено теоретико-приладну сутність категорії «економічний розвиток», як основної складової сталого розвитку. Економічний розвиток на макрорівні характеризує якісні процеси, що відбуваються в економіці певної організаційно-економічної системи, які в свою чергу приводять до зміни кількісних характеристик даного етапу розвитку. Сільськогосподарському підприємству, як основній структурній складовій економічної системи, присутні зворотні та незворотні процеси, тобто, якісні та кількісні зміни, що відбуваються з продуктивними силами та виробничими відносинами суспільства.

У зв'язку з цим автор пропонує розглядати економічний розвиток сільськогосподарського підприємства, як категорію, що характеризує динамічний процес ефективного функціонування окремого сільськогосподарського підприємства в результаті раціонального поєднання та використання факторів виробництва в гармонійному зв'язку з екологічним та соціальним факторами і якому присутні зворотні та незворотні процеси.

В результаті проведеного автором вивчення та узагальнення інформаційних джерел, встановлено, що методичні підходи до оцінки економічного розвитку в сучасних умовах вивчені недостатньо. Так, авторами пропонуються комплекс показників для оцінки ефективності та стабільності виробництва, серед яких найбільш характерними показниками в сучасних умовах є такі як, виробництво валової продукції у співставних цінах, урожайність рослин, продуктивність тварин, продуктивність праці, рентабельність використання активів, власного капіталу, рентабельність продаж, фондовіддача, показники оборотності активів, фінансові коефіцієнти. Ці показники, на думку автора, характеризують лише окремі сторони виробничої діяльності, проте не дають оцінки економічного розвитку сільськогосподарських підприємств в цілому.

Викладені в роботі загально - теоретичні основи оцінки економічного розвитку в сучасних умовах дають підстави для встановлення методичних підходів та розробки алгоритму оцінки економічного розвитку.

Оцінка економічного розвитку передбачає вибір показників, які б достатньо повно та різнобічно характеризували його, як складне економічне явище. При цьому автор вважає, що в основі оцінки економічного розвитку, відповідно до приведеного визначення, повинні лежати показники результативності виробничої діяльності. Разом з тим, вона повинна відображати процес розширеного відтворення, як одну з основних умов економічного розвитку.

Автором звертається увага на доцільність використання такого методичного підходу, коли в його основі лежить оцінка ефективності використання капіталу та можливість його нарощування. Бо саме власний капітал в сучасних умовах є основою розширеного відтворення. При цьому для оцінки економічного розвитку автор обґрунтовує доцільність використання комплексних показників, що дає можливість складати рейтинги, визначати економічно слабкі та стійкі райони.

Для кількісної оцінки економічного розвитку пропонується використовувати поняття «рівень», під яким розуміється значення окремих показників чи комплексного показника, що використовуються для проведення оцінки та аналізу економічного розвитку.

Економічний розвиток сільськогосподарського виробництва залежить від багатьох чинників (факторів), що є взаємозалежні між собою і нерідко впливають в різних напрямках - одні позитивно, інші - негативно. Тому його аналіз та оцінку слід проводити з врахуванням сучасних умов та чинників, що визначають функціонування підприємств та впливають на їх економічний розвиток.

Класифікація здійснена за такими ознаками:

1. За можливістю керованості чинниками економічного розвитку;

2. За місцем виникнення;

3. За характером впливу на функціонування підприємств.

Така класифікація дозволяє виділити ті з них, які є найбільш важливими для оцінки економічного розвитку і які слід відібрати для аналітичних розрахунків.

В розрахунок алгоритму економічного розвитку автором пропонується включати тільки керовані чинники, оскільки вони є залежними від підприємства та можуть ним регулюватись. Вплив зовнішніх чинників може бути значним, навіть вирішальним в їх діяльності. Проте підприємства не можуть їх змінити, але, реагуючи на їх вплив, пристосовують відповідно до них свою внутрішню виробничу структуру, технологію, персонал. Відмічається значний вплив в останні роки зовнішніх чинників, що робить менш стійкою економічну рівновагу та стабільність суб'єктів господарювання.

Як об'єкт економічного дослідження, сільськогосподарське виробництво, на відміну від інших галузей характеризується рядом особливостей, що відіграють вирішальну роль у формуванні економічних результатів сільськогосподарського підприємства та впливають на можливість забезпечення їх економічного розвитку. Автором здійснена характеристика цих особливостей та характер їх впливу на економічний розвиток в сучасних умовах, як одного з вирішальних чинників економічного розвитку сільськогосподарського виробництва.

В другому розділі «Оцінка сучасного стану економічного розвитку сільськогосподарського виробництва» для оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва були досліджені та проаналізовані в тривалій ретроспективі показники, що характеризують обсяги виробництва та реалізації, продуктивність праці, урожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин, показники рентабельності, фінансового стану, оборотності активів, використання капіталу.

Особливістю сільськогосподарського виробництва Сумської області на сучасному етапі є тенденція зниження рівня економічних показників, зміна співвідношення основних галузей, збільшення кількості та подрібнення сільськогосподарських підприємств, що пояснюється процесом адаптації сільськогосподарського виробництва до ринкових умов, реформуванням відносин власності та інші.

Обсяги виробництва валової продукції (у співставних цінах 1996 року) виробленої сільськогосподарськими підприємствами Сумської області за досліджуваний період значно знизились. Так, за період 1990-2002 рр. обсяг валової продукції сільського господарства скоротився на 837,9 млн. грн., або на 66,9%, в тому числі виробництво продукції рослинництва зменшилось на 372,5,0 млн. грн., або на 57,5%, тваринництва - на 465,4 млн. грн., або на 77,2%.

Встановлені зміни в структурі товарної продукції. Так, суттєво знижується частка товарної продукції тваринництва в загальній її сумі: з 58,7% в 1990 році до 31,7% в 2002 р. В той же час зростає частка продукції рослинництва - з 36,1% в 1990 році до 54,9% в 2002 році. Така ситуація є наслідком занепаду галузі тваринництва: зменшення поголів'я тварин, а в окремих господарствах відсутність цієї галузі внаслідок її трудомісткості, матеріаломісткості та нерентабельності. Так, вирощування зернових та цукрових буряків є рентабельним на протязі всього досліджуваного періоду, хоча рівень рентабельності знизився з 194,5% в 1990 році до рівня 14,0% в 2002 році по зернових, і з 29,9% до 7,8% відповідно по вирощуванню цукрових буряків, в той час як виробництво молока та яловичини стало збитковим (рівень рентабельності виробництва молока знизився з 41,5% до рівня збитковості 13,5%, а рівень рентабельності яловичини, відповідно, знизився з 14,3% до рівня збитковості 37,2%).

Процеси реформування сільського господарства зумовили подрібнення та зменшення розмірів сільськогосподарських підприємств. Так, їх кількість зросла з 330 до 538 в 2002 році, а середній розмір земельних угідь, що припадає на одне господарство зменшилось з 3555 гектарів в 1990 році до 1716 гектарів в 2002 році, тобто майже вдвоє.

Такі перетворення не призвели до підвищення ефективності галузі. За період 1990-2001 рр. чітко просліджується негативна тенденція щодо результативності господарської діяльності (Таблиця1):

Таблиця 1

Ефективність господарської діяльності

сільськогосподарських підприємств Сумської області

Роки	Кількість підприємств	Питома вага збиткових підприємств, %	Показники рентабельності, %
	Всього	З них збиткових		Собівартість реалізованої продукції в% до виручки	Прибуток в% до собівартості реалізованої продукції	Рентабельність продажів, (прибуток в% до виручки)	Рентабельність активів, (прибуток в% до вартості активів)
1990	330	1	0,3	71,6	39,5	28,3	7,9
1991	371	-	0,0	62,6	63,6	39,8	16,2
1992	417	1	0,3	39,4	121,8	48,0	24,9
1993	408	5	1,2	54,4	91,3	49,7	22,6
1994	400	22	5,5	52,4	61,6	33,4	29,1
1995	391	165	42,2	86,4	4,9	4,2	1,2
1996	395	311	78,7	103,5	-17,1	-17,1	-1,5
1997	404	373	92,3	121,8	-36,0	-43,8	-4,2
1998	418	397	94,9	139,4	-45,4	-63,3	-5,4
1999	425	371	87,3	121,9	-35,6	-43,4	-4,7
2000	536	119	22,2	76,4	27,4	20,9	7,5
2001	560	250	44,6	75,5	10,9	8,3	3,3
2002	538	330	61,3	102,0	-1,9	-2,0	-2,8

Як свідчать дані таблиці 1, якщо рівень рентабельності виробництва в 1990 році становив 39,5%, то в 2002 році рівень збитковості становив 1,9%, рівень рентабельності продажів знизився з 28,3% в 1990 році, і в 2002 році становив 2,0% збитковості, рівень рентабельності активів знизився відповідно з 7,9% до рівня збитковості 2,8% в 2002 році. Кількість збиткових господарств за цей період зросла з 1 в 1990 році до 330 в 2002 році, що становить 61,3% від їх загальної кількості.

В той же час решта підприємств - 238 або 38,7% є рентабельними. Тобто, якщо в цілому по сільськогосподарському виробництву існує загальна тенденція зниження показників та збитковість виробництва, то третина сільськогосподарських підприємств має позитивні показники.

В результаті проведеного аналізу структури та використання капіталу підприємств встановлено, що забезпеченість сільськогосподарських підприємств основним капіталом зменшується. Так частка основних засобів в загальній сумі активів знизилась з 84,7% в 1996 році до 60% в 2002 році. Стосовно забезпеченості оборотними активами, то їх частка зростає з 11,6% в 1996 році до 34,4% в 2002 році. Фондовіддача основних засобів у 2002 році складає 0,456, що на 0,072 більше ніж у 2001 році, що говорить про підвищення ефективності використання основних засобів. Оборотність оборотних активів за останні три роки знижується з 1,232 в 2000 році до 0,968 в 2002 році, що не сприяє ефективності сільськогосподарського виробництва.

Здійснена автором оцінка стану та економічного розвитку сільськогосподарського виробництва за сукупністю різних показників є трудомісткою. При цьому окремі показники характеризують тільки певні сторони сільськогосподарського виробництва і не дають загального уявлення про економічний розвиток сільськогосподарського виробництва, у зв'язку з чим виникає необхідність в розробці з цією метою комплексних показників.

В третьому розділі «Удосконалення науково-методичних підходів до оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва розроблені конкретні пропозиції по удосконаленню оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва в сучасних умовах.

Як складне економічне явище, економічний розвиток сільськогосподарського виробництва автором пропонується оцінювати комплексно, беручи до уваги організаційні, виробничі та фінансові аспекти. При цьому найбільш доцільним, на думку автора, є методика оцінки економічного розвитку з використанням єдиного комплексного показника, який би кількісно характеризував економічний розвиток сільськогосподарських підприємств і охоплював кінцеві результати діяльності господарюючого суб'єкта, враховуючи вплив багатьох результатоформуючих чинників. В структуру такого комплексного показника повинні бути включені показники ефективності використання капіталу, як основи економічного зростання.

Задача моделювання оцінки економічного розвитку розв'язувалась методом кореляційно-регресійного аналізу на основі дослідження впливу факторів на результативну ознаку. Факторними ознаками були відібрані показники, що характеризують ефективність використання складових капіталу сільськогосподарського підприємства (землі, праці, основних та оборотних засобів), як основних результатоформуючих та керованих чинників: продуктивність праці, вартість товарної продукції на 1 га сільськогосподарських угідь, фондовіддача, оборотність матеріальних оборотних активів. Збільшення власного капіталу та ефективне його використання в сучасних умовах характеризує економічне зростання, тому автор пропонує як результативну ознаку використати коефіцієнт економічного зростання, що визначається як рентабельність власного капіталу скоригованого на частку реінвестованого прибутку.

В результаті проведених розрахунків на ПК отримана наступна модель оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва:

У_х = -0,525 + 0,016х₁ + 0,037х₂ + 0,167 х₃ + 0,223х₄ (1),

де У_х - коефіцієнт економічного зростання, що характеризує рівень економічного розвитку сільськогосподарського виробництва;

х_{1 -} продуктивність праці (вартість товарної продукції, тис. грн., на 1 середньорічного працівника);

х₂ - виробництво товарної продукції на 1 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.;

х₃ - фондовіддача основних засобів (вартість товарної продукції, грн., на 1 гривню середньорічної залишкової вартості основних засобів);

х₄ - оборотність матеріальних оборотних засобів (вартість товарної продукції, грн., на 1 грн. середньорічної вартості матеріальних оборотних активів).

Рівень економічного розвитку є коефіцієнтом і може набувати будь-яких значень зі знаком «+» чи «- «. Позитивне значення коефіцієнта говорить про ефективне господарювання та реальний розвиток, а якщо коефіцієнт приймає значення зі знаком «- «, то це означає відсутність економічного розвитку.

Розроблений автором алгоритм визначення рівня економічного розвитку дозволяє отримати узагальнену оцінку економічного розвитку сільськогосподарського виробництва в цілому по області, по районах та окремих підприємствах, проводити моніторинг, прогнозувати економічний розвиток.

Таблиця 2. Рейтинг районів Сумської області за рівнем економічного розвитку (2002 рік).

Район	Чинники	Рівень економічного розвитку (балів)	Рейтинг
	Продуктивність праці, тис. грн..	Вартість товарної продукції на 1 га с-г угідь, тис. грн.	Фондовіддача основних засобів	Оборотність мат. оборотних активів
Сумський	12,549	0,875	0,424	1,422	0,096	1
Конотопський	11,471	0,586	0,434	1,345	0,053	2
Білопільський	10,951	0,598	0,390	1,364	0,043	3
Великописарівський	9,273	0,582	0,442	1,447	0,042	4
Роменський	8,36	0,619	0,435	1,509	0,041	5
Краснопільський	9,966	0,450	0,446	1,345	0,026	6
Охтирський	10,044	0,777	0,299	1,392	0,025	7
Недригайлівський	8,368	0,725	0,314	1,408	0,002	8
Тростянецький	10,059	0,605	0,350	1,190	-0,017	9
Путивльський	8,39	0,739	0,359	1,185	-0,038	10
Липоводолинський	9,217	0,791	0,032	1,361	-0,039	11
Буринський	8,021	0,482	0,271	1,251	-0,054	12
Лебединський	9,409	0,566	0,232	1,085	-0,072	13
Глухівський	6,477	0,457	0,343	1,172	-0,085	14
Шосткінський	5,58	0,270	0,385	1,092	-0,117	15
Ямпільський	6,328	0,268	0,211	1,086	-0,136	16
Кролевецький	4,602	0,326	0,301	0,988	-0,168	17
Середино-Будський	5,188	0,205	0,195	0,810	-0,221	18

Так, за розробленою методикою була проведена оцінка економічного розвитку сільськогосподарських підприємств в розрізі районів області, що дозволило виявити рівень їх економічного розвитку, а також скласти рейтинг за цим показником.

Як свідчать показники таблиці 2, в рейтингу підприємств за рівнем економічного розвитку найбільш стабільними є підприємства Сумського, Конотопського і Білопільського районів. Економічно слабкими підприємствами є підприємства Кролевецького, Середино-Будського та Ямпільського районів. Слід також відмітити, що підприємства тільки восьми районів області мають позитивні показники коефіцієнта економічного росту, всі ж інші мають негативні його значення, що говорить про відсутність економічного розвитку цих підприємств.

Автор вважає, що фінансова стійкість підприємств являється одночасно одним із важливих чинників економічного розвитку, і в той же час є його наслідком. Тому, для комплексної оцінки економічного розвитку сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах слід проводити оцінку їх фінансової стійкості. Цей показник буде характеризувати фінансовий аспект економічного розвитку.

Оцінка фінансової стійкості підприємства визначається через систему фінансових коефіцієнтів, проте з метою моніторингу більш зручним видається підхід, при якому фінансова стійкість буде виражатися єдиним числом, наприклад, сумою балів. З цією метою в роботі розроблено і пропонується використовувати комплексний показник фінансової стійкості, який дає її узагальнену оцінку. До алгоритму включені найважливіші фінансові коефіцієнти, що характеризують фінансову незалежність та стійкість, частка яких в загальному підсумку визначена експертним шляхом. Крім того, кожний коефіцієнт в загальній формулі зважується за його пороговим значенням. Алгоритм розрахунку запропонованого показника виражається наступною формулою:

Ку = Ка/0,6*25+Км/0,4*15+Кп/2*10+Кл/0,2*30 + Кдк/1*20 (2)

де Ку - комплексний показник фінансової стійкості, що характеризує рівень фінансової стійкості;

Ка - коефіцієнт автономії або концентрації власного капіталу;

Км - коефіцієнт маневреності;

Кп - коефіцієнт покриття;

Кл - коефіцієнт абсолютної ліквідності;

Кдк - коефіцієнт співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості.

0,6; 0,4; 2; 0,2; 1; - порогові значення відповідних коефіцієнтів;

25; 15; 10; 30; 20; - частка відповідного коефіцієнта для визначення комплексного показника фінансової стійкості.

Рівень фінансової стійкості вимірюється в балах і приймає значення від 0 і більше. Як видно з структури формули, оптимальне значення рівня фінансової стійкості буде дорівнювати 100 одиниць, а значення менше цього рівня вказує на нестійкий фінансовий стан.

Рівень фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств Сумської області, визначений за комплексним показником, наочно показує загальну тенденцію їх фінансового стану в динаміці за ряд років.

Фінансовий стан сільськогосподарського виробництва є близьким до оптимального тільки в 1990 році. Значне підвищення його рівня в 1991 та 1992 роках пояснюється стрімкими інфляційними процесами того часу. В період з 1993 по 2002 рік рівень фінансової стійкості не досягає оптимального рівня і оцінюється, як нестійкий, що в свою чергу зумовлює недостатній економічний розвиток сільськогосподарського виробництва області.

Одним із важливих чинників економічного розвитку підприємства є капітал та ефективність його використання. Як вважає автор ефективне використання капіталу можна вважати вирішальною умовою економічного розвитку підприємства, і такою, що характеризує організаційний аспект економічного розвитку, а тому його аналіз повинен проводитися досить глибоко і комплексно. На думку автора оцінку ефективності використання капіталу найбільш точно дають такі показники, як рентабельність капіталу, маневреність капіталу та можливість його нарощування. В завдання даного дослідження входила розробка такого показника, який би давав узагальнюючу характеристику використання капіталу. Запропонований показник розраховується за наступною формулою:

, (3)

де: N_K - інтегральний показник використання капіталу;

F_K - фондовіддача капіталу;

k_о - коефіцієнт оборотності оборотних активів;

k_моб - коефіцієнт мобільності власного капіталу;

k_ман - коефіцієнт маневреності функціонального капіталу;

Розрахована за конкретними даними сільськогосподарських підприємств Сумської області величина інтегрального показника є нестабільною, і в цілому за останні три роки знижується з 0,42 до 0,41, що говорить про недостатній рівень ділової активності керівництва підприємств, яка в свою чергу не сприяє підвищенню економічного розвитку.

Проведений регресійний аналіз вказує на пряму залежність рівня економічного розвитку від величини інтегрального показника використання капіталу. Тому в сучасних умовах важливо не тільки володіти капіталом, але і вміло ним розпоряджатися.

Розроблений алгоритм оцінки економічного розвитку дозволяє визначити оптимальні напрямки підвищення рівня економічного розвитку на основі ефективного використання наявних ресурсів: збільшення виробництва товарної продукції, зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці, розширення земельних угідь, чи інше.

Так, наприклад, розрахунки показують, що збільшення виробництва товарної продукції тільки на 10% дозволяє підвищити рівень економічного розвитку сільськогосподарських підприємств області з 0,002 до 0,055, а при його збільшення на 20% - до 0,108.

Розширення земельних угідь сільськогосподарських підприємств лише на 10% з таким же рівнем її використання дозволить підвищити рівень економічного розвитку до 0,052, що є значно вище сучасного рівня.

На основі розроблених автором методичних підходів в роботі запропоновані методичні рекомендації по проведенню оцінки економічного розвитку сільськогосподарських підприємств та його оптимізації, використання яких дає можливість проводити комплексну оцінку та аналіз економічного розвитку сільськогосподарських підприємств на різних рівнях управління.

Автором розроблено інформаційне забезпечення розрахунків оцінки економічного розвитку, що виконуються на основі даних річної фінансової та статистичної звітності.

Висновки

У дисертації проведене теоретичне узагальнення і обґрунтоване вирішення наукового завдання, що полягає у розробці методичних підходів та здійснення оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва і зростання власного капіталу, як основи економічного розвитку. Розроблений алгоритм призначений для використання у процесі прийняття управлінських рішень на різних рівнях економічної роботи і є інструментом для проведення аналізу, оцінки і прогнозування економічного розвитку сільськогосподарських підприємств.

Результати роботи дають підстави для таких висновків:

1. Аграрний сектор Сумської області знаходиться в процесі адаптації основних галузей виробництва до ринкових умов, реформування відносин власності, реструктуризації основних засобів виробництва та ін. Процес супроводжується значним спадом виробництва, низьким рівнем його ефективності, збитковістю значної частини господарств.

Так, виробництво валової продукції (в співставних цінах) за період з 1990 по 2002 рік знизилось на 837,9 млн. грн., або на 66,9%, собівартість виробництва зернових підвищилась в 2,6 рази, цукрових буряків - в 2 рази, насіння соняшнику - в 1,5 і т.д., частка збиткових господарств збільшилась і у 2002 році досягла 61,3%.

Різко змінилось співвідношення продукції основних галузей. Зокрема частка продукції рослинництва зросла за цей період з 36,1% до 54,9%, а частка продукції тваринництва відповідно зменшилась. Різко зменшилось поголів'я тварин, а в окремих господарствах ця галузь практично ліквідована.

2. Аналіз показує, що в реальній дійсності спостерігається значна диференціація результативних показників суб'єктів господарської діяльності в цілому та різний рівень використання ресурсного потенціалу.

Використання в цьому зв'язку окремих методів статистичного аналізу, за умови обмеженої інформації хоча і дає можливість дослідити тенденції в зміні економічних і виробничих показників, але без розкриття економічної суті самого стану і процесу виробництва, неможливо визначити вплив тих чи інших факторів і в кінцевому підсумку з'ясувати необхідні важелі піднесення економіки.

3. В умовах існуючих протиріч між потребами стабілізації і нарощування виробництва та макро- і мікроекономічними умовами, які стримують такий розвиток, виникає необхідність, в першу чергу, з'ясувати сутність самої категорії «економічний розвиток» стосовно сільськогосподарського підприємства з урахуванням умов ринкового середовища та прийнятої концепції сталого розвитку. В результаті вивчення цього питання, категорія «економічний розвиток» розглядається як така, що характеризує динамічний процес ефективного господарювання окремого підприємства в результаті раціонального поєднання та використання різних факторів виробництва в гармонійному зв'язку з екологічним та соціальним факторами.

Таке визначення економічного розвитку сільськогосподарського виробництва дає підстави для методичного обґрунтування його критерію через поняття «рівень». Під ним розуміється значення окремих чи комплексних показників, що використовуються для проведення оцінки та аналізу економічного розвитку. Оцінювати рівень економічного розвитку слід на основі глибокого комплексного підходу, беручи до уваги організаційні, виробничі та фінансові аспекти.

4. Для з'ясування і вибору показників, що визначають економічний розвиток сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах, автором здійснена класифікація чинників економічного розвитку. Вона дозволила виділити ті з них, які залежні від підприємства, а значить керовані ним, та ті, що не залежать, проте мають вплив на його розвиток. Відмічається зростання впливу на економічний розвиток зовнішніх чинників, що вимагає від підприємств їх врахування та коригування своїх цілей та технологій. Керовані підприємством чинники в подальшому будуть включені до алгоритму оцінки економічного розвитку.

5. Встановлено, що підходи до оцінки економічного розвитку вивчені недостатньо. Запропонована оцінка економічного розвитку за єдиним комплексним показником має значні переваги, оскільки дає можливість дати кількісний вираз рівня економічного розвитку сільськогосподарського виробництва і проводити моніторинг та аналіз економічного розвитку в динаміці, визначати рейтинги.

Узагальнюючи сутність економічного розвитку, автор приходить до висновку, що в умовах перехідного періоду до ринкової економіки важливим є вибір напрямків використання наявних ресурсів (факторів) з позицій забезпечення довгострокових завдань в пріоритетних галузях виробництва.

Виявлено тісну кореляційну залежність між показниками трудомісткості, матеріаломісткості та рентабельністю виробництва основних видів сільськогосподарської продукції (зерна, молока, цукрових буряків, яловичини), що дає підстави для спрямування організації роботи в цих напрямах.

Зі зміною форм власності і появою приватного капіталу змінюються функції управління ним з боку держави, в результаті чого зменшується її вплив в процесах управління капіталом в загальній системі державного регулювання. Капітал іде у сфери бізнесу і корпоративні структури. Постає потреба моніторингу використання власного капіталу.

7. Розробка багатофакторної регресійної моделі оцінки економічного розвитку, яка виконана на основі вивчення впливу ефективності використання основних факторів виробництва (праці, землі, основного та оборотного капіталу) на зростання власного капіталу та її застосування стосовно сільськогосподарського виробництва Сумської області, дало можливість побудувати рейтинг районів, виявити такі, що мають позитивне значення рівня економічного розвитку (тобто, такі, що економічно розвиваються) та ті, що мають його від'ємне значення, що означає відсутність економічного розвитку. За допомогою даної регресії можна визначити оптимальні напрямки підвищення рівня економічного розвитку на основі ефективного використання наявних ресурсів: збільшення виробництва товарної продукції, розширення земельних угідь, зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці чи інших керованих факторів виробництва.

8. Фінансова стійкість підприємства є одночасно і важливим чинником економічного розвитку, і його наслідком. Тому для поглибленої оцінки та аналізу економічного розвитку пропонується оцінка фінансової стійкості. Комплексний показник фінансового стану підприємства включає основні фінансові коефіцієнти: автономії, покриття, маневреності, абсолютної ліквідності, співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості, які в цілому характеризують фінансову стійкість та незалежність підприємства.

Узагальнена оцінка фінансової стійкості, що проведена за комплексним показником, вказує на нестійкий фінансовий стан сільськогосподарських підприємств Сумської області, що в свою чергу пояснює низький рівень економічного розвитку сільськогосподарського виробництва.

9. Для комплексної оцінки використання капіталу пропонується інтегральний показник, до складу якого включені показники, що характеризують ефективність використання його окремих складових. Інтегральний показник використання капіталу пропонується для проведення оцінки та аналізу використання капіталу підприємств, як такий, що характеризує організаційний аспект господарювання.

10. На відміну від існуючої методики, показник фондовіддачі основних засобів автором пропонується визначити як відношення виручки від реалізації продукції (без ПДВ) до середньорічної залишкової вартості основних засобів, яка відображає їх реальну вартість.

11. В роботі приведено характеристику інформаційного забезпечення по проведенню оцінки економічного розвитку сільськогосподарських підприємств та розроблені і запропоновані конкретні пропозиції з оцінки економічного розвитку сільськогосподарського виробництва, використання яких дозволить управлінським органам на всіх рівнях проводити моніторинг економічного розвитку, відстежувати негативні тенденції, аналізувати їх причини, прогнозувати виробничу діяльність та економічний розвиток. Інформація, що необхідна для проведення розрахунків з оцінки економічного розвитку за запропонованою методикою, міститься в бухгалтерській фінансовій та статистичній звітності, а значить є доступною для різних користувачів.

Список публікацій за темою дисертації

1. Телегунь М.І. Економічна сутність категорії «витрати» та національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку // Вісник Сумського державного аграрного університету. Сер.: Фінанси і кредит. Вип. 2. - Суми, 2000. - С. 40-43. (0,37 д.а.)

2. Телегунь М.І. Скрипник О.В. Оцінка використання капіталу сільськогосподарських підприємств // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер.: Фінанси і кредит. Вип. 2. - Суми, 2001. - С. 58-65. (0,80 д. а.)

3. Телегунь М.І. Облік непрямих втрат згідно із НП(С) БО // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія. Т. 2 / ІАЕ УААН; ХДТУСГ; За ред. П.Т. Cаблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К., 2001. - С. 465-467. (0,15 д.а.)

4. Телегунь М.І. Науково-методичні основи моніторингу економічної усталеності сільськогосподарських підприємств // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер.: Фінанси і кредит. Вип.1-Суми, 2002.-С. 21-25. (0,47 д.а.)

5. Телегунь М.І. Науково-методичне обгрунтування та класифікація чинників економічної усталеності сільськогосподарських підприємств // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер.: Фінанси і кредит. Вип. 2. - Суми, 2002. - С 206-210. (0,44 д.а.)

6. Телегунь М.І. Оцінка економічної стійкості сільськогосподарських підприємств: комплексний підхід та можливості комп'ютерних технологій // Ринкова трансформація економіки АПК. Ч. 3: «Фінансово-кредитна система» / ІАЕ УААН; ХДТУСГ; За ред П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва., - К., 2002. - С. 198-201. (0,17 д.а.)

7. Телегунь М.І., Михайлов М.Г. Обґрунтування облікової політики щодо обліку витрат на сільськогосподарських підприємствах // Формування ринкової економіки: Збірник наукових праць. Спеціальний випуск. Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки / КНЕУ. - К., 2003. - С. 452-457. (0,24 д.а.)

8. Телегунь М.І. Сутність економічного розвитку сільськогосподарських підприємств // Вісник Сумського національного аграрного університету. Сер.: Фінанси і кредит. Вип.1 - Суми, 2003.-С. 208-212. (0,30 д.а.)

Размещено на Allbest.ru

...