Інвестиційне забезпечення реформування систем поводження з твердими побутовими відходами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інвестиційне забезпечення реформування систем поводження з твердими побутовими відходами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У сучасних умовах, коли дія економічної кризи посилюється екологічною кризою, привертають до себе увагу проблеми поводження з різними видами відходів, включаючи і тверді побутові відходи (ТПВ). Процес поводження з ТПВ чинить вплив на довкілля та здоров'я людей, зачіпаючи інтереси багатьох економічних суб'єктів, які беруть у ньому участь. Тому можна говорити про існування систем поводження з ТПВ, метою яких як технологічних утворень є підтримання належної екологічної безпеки, але які можуть функціонувати лише за умови інтеграції економічних інтересів їх окремих суб'єктів.

На фоні розвитку нових екологобезпечних технологій переробки та утилізації як окремих ресурсно-цінних фракцій, так і ТПВ у цілому набуває актуальності проблема реформування наявних систем поводження з ТПВ. Оскільки змінюється передусім технологічна основа системи, основним чинником реформування системи поводження з ТПВ виступає інвестиційна діяльність її суб'єктів.

Питання інвестиційного забезпечення природоохоронної діяльності та розробки організаційно-економічного механізму природокористування, включаючи процес поводження з відходами, висвітлено у працях Александрова І.О., Балацького О.Ф., Бистрякова І.К., Буркинського Б.В., Веклич О.О., Галушкіної Т.П., Грабинського І.М., Гринів Л.С., Данилишина Б.М., Дорогунцова С.І., Ілляшенка С.М., Коніщевої Н.Й., Кравціва В.С., Мельника Л.Г., Мішеніна Є.В., Міщенка В.С., Синякевича І.М., Стадницького Ю.І., Трегобчука В.М., Туниці Ю.Ю., Харічкова С.К., Хвесика М.А., Черевка Г.В., Шевченка Г.С. та інших авторів. Водночас недостатньо дослідженими залишаються питання інвестиційного забезпечення реформування систем поводження з ТПВ.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Основних напрямів державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених Постановою Верховної Ради України №188 від 5 березня 1998 року, Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2002-2005 роки та на період до 2010 року, ухваленої Постановою Кабінету Міністрів України №139 від 14 лютого 2002 року, а також Програми поводження з твердими побутовими відходами, ухваленої Постановою Кабінету Міністрів України №265 від 4 березня 2004 року. Робота відповідає основним стратегічним напрямкам інвестування, визначеним Концепцією інвестиційної програми сталого розвитку м. Рівне у 2001 році. Вона є складовою частиною наукових досліджень кафедри економіки та менеджменту Рівненського державного гуманітарного університету за комплексною темою «Еколого-економічні проблеми розвитку торгівлі та туризму».

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є розробка інвестиційного забезпечення реформування регіональних систем поводження з ТПВ. Досягнення зазначеної мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- з'ясувати сутність поняття «система поводження з ТПВ» та розробити класифікацію систем даного типу;

- встановити зміст поняття «інвестиційне забезпечення» та дослідити роль інвестиційної діяльності у здійсненні реформування систем поводження з ТПВ;

- вивчити методичні засади оцінювання ефективності інвестицій та можливості залучення інвестиційних ресурсів при реформуванні систем поводження з ТПВ;

- здійснити порівняльний аналіз різновидів систем поводження з ТПВ, що використовуються у світовій практиці;

- дати характеристику стану національної системи поводження з ТПВ України, регіональної системи поводження з ТПВ Рівненської області та локальної системи поводження з ТПВ м. Рівне;

- розробити концепцію вибору варіанту реформування регіональної системи поводження з ТПВ та концептуальні підходи до залучення необхідних для цього інвестиційних ресурсів і побудувати інвестиційну стратегію реформування регіональної системи поводження з ТПВ Рівненської області на їх основі;

- сформувати організаційно-економічний механізм стимулювання інвестиційної діяльності суб'єктів поводження з ТПВ на регіональному рівні.

Об'єктом дослідження є системи поводження з ТПВ України, Рівненської області та м. Рівне.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти інвестиційного забезпечення реформування систем поводження з ТПВ.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять сучасні концепції економіки природокористування та охорони довкілля, результати досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з проблеми інвестування у сферу поводження з ТПВ, Закони України «Про відходи», «Про інвестиційну діяльність» та інші законодавчі і нормативні акти України з питань охорони довкілля, поводження з відходами та регулювання інвестиційної діяльності.

Достовірність висновків та результатів забезпечена використанням методу системного підходу, дисконтування, розрахунково-конструктивного, балансового методів, вибіркового методу, екстраполяції, кореляційно-регресійного аналізу та інших статистико-економічних методів. Метод системного підходу було застосовано при вивченні взаємодії об'єктів і суб'єктів сфери поводження з ТПВ з обґрунтуванням поняття «система поводження з ТПВ». Розрахунково-конструктивний та дисконтний методи були застосовані при обґрунтуванні інвестиційних проектів реформування регіональної системи поводження з ТПВ Рівненської області. Балансовий метод було використано для обґрунтування потужностей і складання матеріального балансу сміттєсортувально-переробних комплексів (ССПК), а також для обґрунтування варіантів оновлення сміттєвивізної техніки. Вибірковий метод було застосовано при вивченні стану національної системи поводження з ТПВ України. Кореляційно-регресійний аналіз у поєднанні з методом екстраполяції було застосовано для прогнозування обсягів утворення ТПВ у м. Рівне. Було також використано інші статистичні методи, зокрема, методи обчислення середніх і відносних величин, групування даних, побудови і аналізу динамічних рядів.

Інформаційною базою дослідження були дані Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, Державного комітету статистики України, Українського науково-дослідного інституту прогресивних технологій у комунальному господарстві «УкркомунНДІпрогрес» (м. Харків), Головного управління статистики у Рівненській області, Державного управління екології та природних ресурсів у Рівненській області, Управління житлово-комунального господарства Рівненської обласної державної адміністрації та комунального автопідприємства КАТП-1728 (м. Рівне).

Наукова новизна одержаних результатів. У представленій дисертаційній роботі вперше виносяться на захист такі наукові результати:

- з нових позицій розглянуто процес поводження з ТПВ, обґрунтовано поняття «система поводження з ТПВ» та розроблено класифікацію систем даного типу;

- запропоновано типологію розвитку систем поводження з ТПВ та методику оцінювання його рівня;

- розроблено концепцію вибору варіанту реформування регіональної системи поводження з ТПВ на основі використання еколого-економічної ефективності інвестицій як критерію вибору оптимального варіанту змін та концептуальні підходи до залучення інвестиційних ресурсів для реалізації такої мети, основні положення яких використано при побудові інвестиційної стратегії реформування регіональної системи поводження з ТПВ Рівненської області;

удосконалено:

- систему відносних показників використання вторинних ресурсів у регіоні, яка відрізняється від існуючих тим, що містить три відносні показники, розміщені у послідовності врахування потоків вторинних ресурсів, що перетинають територіальні межі системи поводження з ТПВ, яка досліджується;

- розрахункову модель для визначення тарифу на послуги з вивезення ТПВ та їх переробки на сміттєсортувально-переробному комплексі, яка відрізняється від існуючих тим, що дозволяє забезпечити покриття тієї частини витрат на вивезення побутових відходів, вивезення та захоронення баласту та на здійснення переробки відходів, що не може бути покрита за рахунок доходів від реалізації ресурсно-цінних фракцій та компосту, та забезпечити необхідний рівень ефективності інвестицій;

- інформаційну модель обґрунтування інвестиційного проекту утилізації ресурсно-цінних фракцій ТПВ, що відрізняється від існуючих наявністю чіткої структуризації вхідної інформації і дозволяє сформулювати вимоги до побудови інформаційної бази техніко-економічних параметрів наявних технологій;

отримав подальший розвиток:

- організаційно-економічний механізм стимулювання інвестиційної діяльності суб'єктів поводження з ТПВ на регіональному рівні, що відрізняється від існуючих диференціацією рекомендацій щодо залучення інвестиційних ресурсів та розміщення замовлень на виконання проектів залежно від масштабу та характеру інвестиційних проектів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані система показників для оцінювання рівня розвитку системи поводження з ТПВ, концепція вибору варіанту реформування регіональної системи поводження з ТПВ та концептуальні підходи до залучення необхідних для цього інвестиційних ресурсів можуть бути використані як окремими суб'єктами системи поводження з ТПВ (зокрема, транспортними, переробними та утилізаційними підприємствами), так і місцевими та регіональними органами державної влади та самоврядування при проведенні аналізу стану регіональної системи поводження з ТПВ та обґрунтуванні варіантів її реформування із залученням інвестицій. Вони фактично використовуються Державним управлінням екології та природних ресурсів у Рівненській області (довідка №2468/01-07 від 2 грудня 2003 року) та Управлінням житлово-комунального господарства м. Рівне (довідка №529 від 3 грудня 2003 року) у своїй роботі.

Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін «Основи екології», «Основи екології та економіки природокористування», «Інвестування», «Управління проектами» у Рівненському державному гуманітарному університеті (довідка №939 від 20 листопада 2003 року), а також дисциплін «Основи екології», «Основи екології та безпека товарів народного споживання», «Управління проектами» у Рівненському інституті слов'янознавства Київського славістичного університету (довідка №301 від 11 листопада 2003 року).

Особистий внесок здобувача. Подані у дисертації наукові результати, висновки та рекомендації належать особисто автору і є його науковим доробком. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використано лише ті положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дослідження були розглянуті та схвалені на міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми інвестиційного менеджменту в Україні» (Київ, 1999), III міжнародній науковій конференції молодих учених-економістів «Економіка третього тисячоліття» (Донецьк, 2000), на міжнародній науково-методичній конференції «Актуальні проблеми підготовки фахівців в умовах реструктуризації органів регіонального управління» (Рівне, 2000), на міжнародній науковій конференції «Власнісний статус і проблеми забезпечення раціонального використання земель» (Київ, 2000), на міжнародних науково-практичних конференціях з питань управління відходами «Техноресурс» (Київ, 2000, 2002), на III міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми збору, переробки та утилізації відходів» (Одеса, 2001), на науково-практичній конференції «Сучасна економічна теорія та проблеми її застосування» (Львів, 2002), на IV міжнародній науково-практичній конференції «Маркетинг та логістика в системі менеджменту» (Львів, 2002), на міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Актуальні проблеми фінансового менеджменту на підприємствах» (Донецьк, 2003), а також на наукових конференціях викладачів, співробітників та студентів Рівненського державного гуманітарного університету (Рівне, 2001-2005).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 24 наукові праці загальним обсягом 7,34 друкованих аркушів, з них - 8 статей у наукових фахових виданнях (7 - одноосібних), 5 статей в інших виданнях та 11 тез доповідей у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з переліку скорочень, вступу, трьох розділів і висновків загальним обсягом 179 сторінок. Список використаних джерел займає 18 сторінок і містить 180 найменувань. Робота містить 22 таблиці, 30 рисунків та 7 додатків на 38 сторінках.

Основний зміст дисертації

інвестиція національний побутовий відхід

У першому розділі дисертаційної роботи «Теоретичні засади реформування систем поводження з твердими побутовими відходами» розглядаються основні поняття, що визначають систему поводження з ТПВ, класифікаційні ознаки систем даного типу та теоретико-методичні засади інвестиційного забезпечення їх реформування.

Дослідженнями встановлено, що категорія «тверді побутові відходи (ТПВ)» формується при комбінуванні груп відходів, виділених за ознаками їх агрегатного стану та місця утворення. При цьому до ТПВ належать відходи побутового споживання у твердому агрегатному стані, що накопичуються у житлових та адміністративних будинках, громадських, навчальних, лікувальних, торговельних та інших закладах.

Поводження з ТПВ являє собою усю сукупність операцій, які можна здійснювати стосовно них. До цих операцій належать збирання, транспортування, переробка, утилізація та захоронення. ТПВ мають певні відмінності від виробничих відходів, які істотно впливають на поводження з ними і спричиняють необхідність існування окремої системи поводження з ТПВ. Зокрема, невеликі обсяги ТПВ утворюються у значної кількості виробників, розміщених по території населених пунктів. ТПВ є неоднорідними за складом і тому не можуть бути утилізовані їх безпосередніми виробниками.

Для вивчення процесу поводження з ТПВ та розробки його інвестиційного забезпечення нами запропоновано поняття «система поводження з ТПВ». Відокремити систему поводження з ТПВ від її оточення дозволяє мета її функціонування - знешкодження утвореного обсягу ТПВ, тобто підтримання належного рівня екологічної безпеки у межах системи. Ця мета містить ряд підцілей, а саме: зведення до мінімуму обсягів утворення ТПВ; сприяння максимально можливій утилізації ТПВ шляхом використання їх ресурсно-цінних фракцій; безпечне видалення ТПВ, що не підлягають утилізації.

Системи поводження з ТПВ можуть розглядатися у двох аспектах: як технологічні системи, що складаються з об'єктів поводження з ТПВ і призначені для реалізації певної технологічної схеми поводження з цими відходами, та як економічні системи, що складаються із суб'єктів поводження з ТПВ і орієнтовані на дотримання економічних інтересів кожного з цих суб'єктів. Виходячи із зазначеного, пропонується здійснювати класифікацію вказаних систем за технологічними та економічними характеристиками, враховуючи також організаційні та екологічні характеристики (рис. 1).

Реформування систем поводження з ТПВ являє собою зміни характеристик, визначених під час їх класифікації. Його метою є забезпечення екологічної стабільності у територіальних межах цих систем. Оскільки системи поводження з ТПВ первинно є технологічними системами, основою їх реформування є внесення технологічних змін, що потребує здійснення інвестиційної діяльності одним чи кількома суб'єктами системи поводження з ТПВ. Тому інвестиційна діяльність є вагомим чинником реформування згаданих систем.

Під інвестиційним забезпеченням реформування систем поводження з ТПВ розуміємо акумулювання та ефективне використання інвестиційних ресурсів, спрямованих на створення, оновлення та розширення об'єктів зазначених систем. Його варто розглядати у двох взаємопов'язаних аспектах: 1) вибір оптимальних варіантів інвестиційних рішень, що становитимуть основу реформування зазначених систем, з використанням критерію максимальної ефективності інвестицій; 2) залучення необхідних для реалізації вибраних варіантів рішень інвестиційних ресурсів та оптимізація їх структури за джерелами надходження.

У другому розділі «Аналіз стану систем поводження з твердими побутовими відходами» подано порівняльний аналіз використання різновидів систем поводження з ТПВ у світовій практиці, а також характеристику стану національної системи поводження з ТПВ України, регіональної системи поводження з ТПВ Рівненської області та локальної системи поводження з ТПВ міста Рівне.

Порівняльний аналіз технологічної різноманітності систем поводження з ТПВ дає змогу зробити висновок, що найрозповсюдженішим у світовій практиці методом знешкодження ТПВ є їх захоронення на полігонах ТПВ. Менш поширеними є спалювання, утилізація та компостування ТПВ. Найперспективнішими технологічними варіантами знешкодження ТПВ можна назвати: 1) захоронення на полігонах з дотриманням екологічних нормативів; 2) комплексну переробку із застосуванням попереднього сортування і обробки залишків; 3) утилізацію ресурсно-цінних фракцій.

Аналіз економічних характеристик систем поводження з ТПВ свідчить про те, що найпоширенішою у світовій практиці схемою оплати послуг із знешкодження ТПВ є оплата за місцем їх надання з великою різноманітністю цінових факторів, які використовуються для розрахунку тарифів на ці послуги. Паралельно до цієї схеми у державах Європи використовується схема оплати за місцем придбання товарів, яка поширюється на відходи пакувальних матеріалів.

Оплата послуг із знешкодження ТПВ в Україні здійснюється передусім за місцем їх надання. З 2001 року впроваджено схему оплати таких послуг за місцем придбання товарів, що застосовується для використаної тари та упаковки, з акумулюванням коштів підрозділами Державної компанії «Укрекокомресурси». Також активно розвиваються ринки вторинних ресурсів для ресурсно-цінних фракцій ТПВ, які збираються через систему заготівель.

Для аналізу використання вторинних ресурсів у регіоні пропонується застосовувати удосконалену систему відносних показників, до якої входять коефіцієнти утилізації, регенерації та використання, що дозволяють послідовно врахувати потоки вторинних ресурсів, які перетинають територіальні межі системи, що досліджується. Аналіз використання вторинних ресурсів у Рівненській області, здійснений за допомогою даної системи показників, свідчить про наявність тенденції до зростання рівня використання макулатури, склобою та брухту, а також значних можливостей підвищення показників використання вторинних ресурсів через залучення до утилізації обсягів утворених ТПВ.

Для характеристики рівня розвитку системи поводження з ТПВ пропонується застосовувати показники екологічної, організаційно-технічної та фінансово-економічної стійкості. Тенденції їх зміни дозволяють встановити тип розвитку систем поводження з ТПВ: регресивний, стабільний чи прогресивний. Підтип прогресивного розвитку - екстенсивний чи інтенсивний, - може бути встановлений за змінами ступеня використання відходів (табл. 1).

Таблиця 1. Типологія розвитку систем поводження з твердими побутовими відходами

Для однозначності тлумачення цих тенденцій пропонується здійснювати інтегральну оцінку рівня розвитку системи. При цьому серед кожної з трьох груп показників пропонується вибирати відносні показники, можливі значення яких перебувають у межах від 0 до 1 і зростання яких свідчить про підвищення певного виду стійкості системи. Відносні показники, що не відповідають цим вимогам, варто замінювати показниками, що доповнюють їх до одиниці. Якщо цього недостатньо, пропонується застосовувати процедуру нормування.

Основу регіональної системи поводження з ТПВ Рівненської області складає локальна система поводження з ТПВ м. Рівне, функціонування якої пов'язане з діяльністю КАТП-1728, що захороняє ТПВ на Рівненському полігоні ТПВ.

Показники екологічної, організаційно-технічної та фінансово-економічної стійкості локальної системи поводження з ТПВ м. Рівне протягом 1995-2004 років погіршуються, що свідчить про регресивність її розвитку (табл. 2).

Таблиця 2. Інтегральна оцінка рівня розвитку локальної системи поводження з твердими побутовими відходами м. Рівне у 1995-2004 роках (у балах)

В цілому аналіз стану регіональної системи поводження з твердими побутовими відходами Рівненської області та її основної складової - локальної системи поводження з ТПВ м. Рівне, - дозволяє зробити висновок про необхідність реформування їх технологічної основи із здійсненням інвестицій за найперспективнішими технологічними варіантами знешкодження ТПВ.

У третьому розділі «Інвестиційне забезпечення реформування регіональної системи поводження з твердими побутовими відходами» запропоновано концепцію вибору варіанту реформування регіональної системи поводження з ТПВ, концептуальні підходи до залучення необхідних для цього інвестиційних ресурсів, побудовано відповідну до них інвестиційну стратегію на прикладі регіональної системи поводження з ТПВ Рівненської області та сформовано організаційно-економічний механізм стимулювання інвестиційної діяльності суб'єктів поводження з ТПВ на регіональному рівні.

Пропонована концепція вибору варіанту реформування регіональної системи поводження з ТПВ включає алгоритм прийняття рішення щодо вибору варіанту реформування такої системи та методичні засади щодо виконання його окремих етапів.

Критерієм вибору кращого варіанту проекту пропонується вважати максимальне значення індексу прибутковості. При розрахунку ефективності інвестиційних проектів на рівні системи поводження з ТПВ в цілому пропонується враховувати економічні ефекти, що виникають у тих суб'єктів, що безпосередньо не здійснюють інвестування, а також - екологічні ефекти.

При цьому індекс прибутковості пропонується розраховувати таким чином:

(1) (2)

де ІП_с, ІП_с^е - значення індексу прибутковості для системи поводження з ТПВ в цілому без врахування та з врахуванням екологічних наслідків; Р_ti - результат (доходи) i-ого суб'єкта системи для кроку t; ПВ_ti - поточні витрати (без амортизаційних відрахувань) i-ого суб'єкта системи для кроку t; K_tj - інвестиційні видатки j-ого суб'єкта системи для кроку t; E - дисконтна ставка; T - часовий горизонт розрахунку; n - загальна кількість суб'єктів системи поводження з ТПВ; m - кількість суб'єктів системи поводження з ТПВ, що синхронно здійснюють інвестиційну діяльність; Р^е_tl - грошовий вираз l-ого екологічного ефекту для кроку t; k - кількість екологічних ефектів, що враховуються.

Концептуальні підходи до залучення інвестиційних ресурсів регіональною системою поводження з ТПВ доповнюють концепцію вибору варіанту реформування такої системи. Вони передбачають використання власних, залучених та позикових ресурсів окремих суб'єктів та регіональної системи поводження з ТПВ в цілому. Структура інвестиційних ресурсів за джерелами утворення залежатиме від масштабу та характеру конкретних проектів.

Обґрунтування інвестиційної стратегії реформування регіональної системи поводження з ТПВ Рівненської області було здійснене на основі пропонованих концептуальних положень для двох технологічних напрямків - створення ССПК та утилізації ресурсно-цінних фракцій ТПВ.

Результати розробки інвестиційної стратегії реформування регіональної системи поводження з ТПВ Рівненської області дозволяють зробити наступні висновки. Варіант ССПК без виробництва компосту виявляється доцільнішим за критерієм максимального індексу прибутковості та зручнішим при залученні платних джерел фінансування. При обґрунтуванні інвестицій у комплексну переробку ТПВ тарифи на вивезення та переробку ТПВ було визначено за такою формулою:

де Ц_перер - тариф на вивезення та переробку ТПВ, грн./м³; В_вивез - витрати на вивезення 1м³ ТПВ до місця переробки; В_вивбал - витрати на вивезення 1 м³ баласту до місця захоронення; В_захор - витрати на захоронення 1 м³ баласту; О_бал - об'єм баласту, що підлягає захороненню, м³; В_еi - витрати з експлуатації ССПК за i-ою статтею; n - кількість статей витрат з експлуатації ССПК; Д_j - доходи від реалізації j-ого виду вторинних ресурсів; m - кількість видів вторинних ресурсів, що відсортовуються; Д_к - доходи від реалізації компосту; О_перер - обсяг ТПВ, спрямованих на переробку, м³; Р - розрахунковий рівень рентабельності, %; ПДВ - ставка податку на додану вартість, %.

Проекти утилізації ресурсно-цінних фракцій ТПВ обґрунтовано з використанням удосконаленої інформаційної моделі, що відрізняється від існуючих наявністю чіткої структуризації вхідної інформації на три групи: 1) техніко-економічні параметри технології; 2) місцеві економічні, технічні та організаційні параметри; 3) загальнодержавні економічні нормативи. Такі проекти, зокрема, проекти утилізації макулатури, є комерційно вигідними і можуть реалізуватися із залученням кредитних ресурсів.

Пріоритетність варіантів інвестування у межах кожного напрямку, встановлена на основі максимального індексу прибутковості, не змінюється з переходом від рівня окремого суб'єкта до рівня системи поводження з ТПВ, але їх системна ефективність порівняно із суб'єктною зростає через виникнення додаткових економічного та екологічного ефектів (табл. 3).

Таблиця 3. Системна оцінка ефективності інвестицій за основними напрямками реформування регіональної системи поводження з ТПВ Рівненської області

Примітка. ЧТВ - чиста теперішня вартість, ІП - індекс прибутковості.

Для фінансування масштабних інвестиційних проектів (проекти комплексної переробки ТПВ тощо) пропонується залучати кошти місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища, кошти, акумульовані при сплаті податку на переробку та утилізацію використаної упаковки, кошти, одержані при розміщенні облігацій місцевої позики, та кредити під муніципальну гарантію. Розміщення замовлень на такі проекти може відбуватися за допомогою торгів, замовниками яких є органи місцевого самоврядування. Попередній підбір проектів переробки та утилізації ресурсно-цінних фракцій ТПВ може відбуватися за допомогою пропонованої інформаційної моделі, остаточний - у результаті проведення переговорів чи торгів.

Пропонований організаційно-економічний механізм стимулювання інвестиційної діяльності може бути використаний при формуванні регіональних програм поводження з ТПВ чи відповідних розділів регіональних програм раціонального природокористування та охорони довкілля.

Висновки

У роботі отримані науково обґрунтовані результати, які у сукупності вирішують важливе наукове завдання - обґрунтування інвестиційного забезпечення реформування регіональних систем поводження з ТПВ, що має суттєве значення для економіки природокористування та охорони навколишнього середовища. За результатами дослідження сформовані такі висновки.

1. У сучасних умовах еколого-економічної кризи привертають до себе увагу проблеми поводження з ТПВ. Оскільки процес поводження з ТПВ зачіпає інтереси багатьох економічних суб'єктів, можна говорити про існування систем поводження з ТПВ, які їх поєднують. На фоні розвитку нових технологій переробки та утилізації окремих ресурсно-цінних фракцій і ТПВ в цілому набуває актуальності проблема інвестиційного забезпечення реформування таких систем.

2. Дослідженнями встановлено, що ТПВ являють собою відходи побутового споживання у твердому агрегатному стані, а поводження з ТПВ - це сукупність операцій, які можна здійснювати стосовно них.

3. Для вивчення процесу поводження з ТПВ та обґрунтування його інвестиційного забезпечення нами запропоновано поняття «система поводження з ТПВ». Метою функціонування такої системи є знешкодження утвореного обсягу ТПВ, тобто підтримання належного рівня екологічної безпеки у її межах.

4. Виявлено, що системи поводження з ТПВ є одночасно технологічними та економічними системами, у зв'язку з чим пропонується здійснювати їх класифікацію за технологічними та економічними характеристиками, враховуючи також організаційні та екологічні характеристики.

5. Встановлено, що реформування систем поводження з ТПВ являє собою зміну їх характеристик, а інвестиційне забезпечення цього процесу передбачає акумулювання та ефективне використання інвестиційних ресурсів, спрямованих на створення, оновлення та розширення об'єктів зазначених систем.

6. Виявлено розповсюдженість комбінованих систем з домінуванням захоронення відходів у світовій практиці поводження з ТПВ. Найпоширенішою у світі схемою оплати послуг із знешкодження ТПВ є оплата за місцем їх надання, паралельно до якої у державах Європи використовується схема оплати за місцем придбання товарів.

7. Дослідження показали, що в Україні, як і у світовій практиці, домінує метод захоронення ТПВ. Фактично діють лише два сміттєспалювальні заводи. Оплата послуг із знешкодження ТПВ здійснюється передусім за місцем їх надання, а з 2001 року впроваджено схему оплати за місцем придбання товарів, що застосовується для використаної тари та упаковки.

8. Удосконалено систему відносних показників використання вторинних ресурсів у регіоні. Вона відрізняється від існуючих тим, що містить три відносні показники, які дозволяють послідовно врахувати потоки вторинних ресурсів, що перетинають територіальні межі системи, яка досліджується. Апробація даної системи на прикладі Рівненської області дозволяє зробити висновок про наявність значних можливостей підвищення рівня використання вторинних ресурсів через залучення до утилізації обсягів утворених ТПВ.

9. Для характеристики рівня розвитку системи поводження з ТПВ пропонується застосовувати показники екологічної, організаційно-технічної та фінансово-економічної стійкості, тенденції зміни яких дозволяють встановити тип розвитку системи. Аналіз рівня розвитку локальної системи поводження з ТПВ міста Рівне, виконаний за пропонованою методикою, свідчить про регресивний тип її розвитку та необхідність її реформування.

10. На основі результатів досліджень пропонується концепція вибору варіанту реформування регіональної системи поводження з ТПВ, що включає алгоритм прийняття рішення щодо вибору варіанту реформування такої системи та методичні засади щодо виконання його окремих етапів, а також концептуальні підходи до залучення необхідних для цього інвестиційних ресурсів. Вони рекомендуються для використання як окремим суб'єктам системи поводження з ТПВ, так і місцевим та регіональним органам самоврядування і державної влади при розробці своєї інвестиційної стратегії.

11. Обґрунтування інвестиційної стратегії реформування регіональної системи поводження з ТПВ Рівненської області, виконане для двох технологічних напрямків - створення ССПК та утилізації ресурсно-цінних фракцій ТПВ, - дозволило отримати такі результати. Варіант ССПК без виробництва компосту є доцільнішим і зручнішим при залученні платних джерел фінансування. Проекти утилізації ресурсно-цінних фракцій ТПВ, зокрема, макулатури, є комерційно вигідними і можуть реалізуватися із залученням кредитних ресурсів. Пріоритетність варіантів інвестування у межах кожного напрямку не змінюється з переходом від рівня окремого суб'єкта до рівня системи в цілому, але їх системна ефективність порівняно із суб'єктною зростає через виникнення додаткових економічного та екологічного ефектів.

12. Використання пропонованого організаційно-економічного механізму стимулювання інвестиційної діяльності суб'єктів поводження з ТПВ на регіональному рівні сприятиме ефективній реалізації розробленої інвестиційної стратегії. Для масштабних проектів рекомендується застосовувати фінансування за підтримкою органів місцевого самоврядування, розміщувати замовлення на їх виконання за допомогою торгів та в міру можливості реалізовувати пілотні проекти. Проекти переробки та утилізації ресурсно-цінних фракцій ТПВ можуть обґрунтовуватися за допомогою удосконаленої нами інформаційної моделі та реалізовуватися комерційними структурами.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Хижнякова Н.О., Ріхтер О.М. Еколого-економічні аспекти логістики переробки твердих побутових відходів // Вісник Державного університету «Львівська політехніка». Проблеми економіки та управління. - 1998. - №353. - С. 127-129 (особисто автором обґрунтовано можливості використання логістичного підходу при вирішенні еколого-економічних проблем поводження з ТПВ).

2. Хижнякова Н.О. Ефективність інвестицій як характеристика якості управління системами руху твердих побутових відходів // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Логістика. - 2001. - №424. - С. 262-267.

3. Хижнякова Н.О. Забезпечення ефективності інвестицій у сферу поводження з твердими побутовими відходами як фактор стабілізації розвитку соціоекосистем // Продуктивні сили і регіональна економіка: Збірн. наук. праць. - Київ: РВПС України НАНУ. - 2001. - Част. 2. - С. 157-165.

4. Хижнякова Н.О. Оцінювання рівня розвитку систем поводження з твердими побутовими відходами // Науковий вісник: Сучасна економічна теорія та проблеми її застосування. Збірн. наук.-техн. праць. - Львів: Український державний лісотехнічний університет. - 2002. - Вип. 12.6. - С. 182-188.

5. Хижнякова Н.О. Обґрунтування інвестиційних проектів утилізації макулатури // Науковий вісник: Збірн. наук.-техн. праць.-Львів: Український державний лісотехнічний університет. - 2002. - Вип. 12.8. - С. 264-269.

6. Хижнякова Н.О. Ефективність інвестицій в оновлення парку сміттєвивізної техніки // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володим. Гнатюка. Економіка. - 2002. - №12. - С. 263-267.

7. Хижнякова Н.О. Ефективність інвестування в утилізацію та переробку твердих побутових відходів // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Економіка. - 2003. - Вип. 6. - С. 140-148.

8. Хижнякова Н.О. Обґрунтування проектів комплексного перероблення твердих побутових відходів // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Логістика. - 2003. - №472. - С. 522-526.

Размещено на Allbest.ru