Організаційно-економічні фактори регулювання розвитком соціальної інфраструктури села (на матеріалах Закарпатської області)
Аналіз функціональних взаємозв’язків виробничої, соціальної та ринкової інфраструктур та їх впливу на життєдіяльність сільського населення. Розробка рекомендацій щодо регулювання розвитку соціальної інфраструктури села в умовах ринкової трансформації.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.07.2014 |
| Размер файла | 43,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки України
Ужгородський національний університет
УДК 332.14 (477.87):364.48
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Організаційно-економічні фактори регулювання розвитком соціальної інфраструктури села (на матеріалах Закарпатської області)
Спеціальність: 08.02.03 - Організація управління, планування та регулювання економікою
Лавренюк Євгенія Святославівна
Ужгород 2005
Загальна характеристика роботи
розвиток соціальна інфраструктура село
Актуальність теми дослідження. Невід'ємною складовою розбудови української державності, формування демократичного громадянського суспільства є гнучке поєднання економічних реформ з активною соціальною політикою. Основними пріоритетами цієї політики на сучасному етапі економічного поступу є зростання рівня життя населення, активний розвиток ринку праці, зменшення надмірної диференціації населення за рівнем доходів, перехід до адресної підтримки незахищених верств населення, всебічний розвиток освіти, культури, охорони здоров'я, тобто тих галузей, що забезпечують життєдіяльність людей.
Особливо важливого значення має розв'язання окресленого кола проблем в сільській місцевості, адже село для більшості регіонів України це не тільки сільськогосподарське виробництво. Це передусім наші корені, підвалини нашої культури і духовності. Тому необхідно створити умови, щоб сільські жителі користувалися досягненнями науки, технічного прогресу, всіма благами сучасної цивілізації. Значною мірою це досягається завдяки розвитку галузей соціальної економіки, ядро якої становить соціальна інфраструктура - житлово-комунальне господарство, освіта, культура і мистецтво, охорона здоров'я, фізична культура та спорт, сфера побуту, транспорт і зв'язок, торгівля тощо. Необхідність посилення уваги до розвитку галузей соціальної інфраструктури пов'язана з тим, що в минулому соціальна сфера розглядалася як така, що вимагала затрат (затратна), як наслідок сформувався залишковий принцип щодо фінансування її розвитку.
Такий тип мислення значною мірою продовжує домінувати і сьогодні, а між тим світовою практикою доведено, що соціальна сфера не тільки залежить від стану економіки, а й активно впливає на неї. Саме ця обставина, а також складність і множинність проблем, що нагромадилися в соціальній сфері і не знайшли ефективного вирішення за роки реформ, викликали значний інтерес вчених і практиків до глибокого наукового аналізу галузей, що забезпечують життєдіяльність населення.
У працях І.Лукінова, П.Саблука, В.Куценко, Л.Богуша, М.Орлатого, І.Прокопи, Н.Каменевої, Г.Купалової, О.Крисального, М.Долішнього, О.Шаблія, Л.Шепотько, У.Садової, Н.Кисіль, В.Кардаш, І.Коломійця, К.Прокопишак, В.Мікловди, М.Лендєла, В.Жаміна, С.Важеніна, Ж.Тощенка та багатьох інших вчених розкриваються різні аспекти територіального регулювання розвитку соціальної інфраструктури на селі. Разом з тим, дослідження цієї проблематики знаходиться на початковій стадії, багато методичних та організаційних аспектів, пов'язаних з ефективним функціонуванням сільської соціальної інфраструктури, належним чином не розкрито, а ті наукові доробки, що напрацьовані в процесі реформи, не доведені до рівня практичного використання і не враховують динаміку постійних змін, що відбуваються в цих галузях.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені в дисертації положення є складовою частиною науково-дослідної теми Ужгородського національного університету “Ринкова трансформація економіки регіону”, зокрема виконання дослідницької теми “Організація і управління системою інноваційно-інвестиційного забезпечення стійкого еколого-економічного розвитку Карпатського регіону України” (наказ Міністерства освіти і науки України від 01.04.2003 р. № 197), виконання наукових держбюджетних досліджень, передбачених планом НДР ІРД НАН України “Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” (номер державної реєстрації 0100У002572), внесок автора у виконання яких полягає в дослідженні ефективності функціонування соціальної інфраструктури села та формування регіональних механізмів регулювання її розвитку.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обгрунтування та розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо регулювання розвитку соціальної інфраструктури села в умовах ринкової трансформації. Дослідження зазначеної мети зумовило необхідність реалізації таких завдань:
- поглибити сутність понятійно-термінологічного апарату та компонентної будови інфраструктури;
- поглибити теоретичні засади комплексного підходу до розвитку інфраструктури на селі;
- дослідити функціональні взаємозв'язки виробничої, соціальної та ринкової інфраструктур та їх вплив на життєдіяльність сільського населення;
- проаналізувати економічну ефективність функціонування закладів соціальної інфраструктури села і на основі отриманих результатів розрахувати інтегральний показник її розвитку в розрізі адміністративно-територіальних утворень області;
- розробити методичні підходи до формування організаційно-економічних механізмів регулювання розвитку соціальної інфраструктури села;
- обгрунтувати пропозиції щодо фінансування розвитку галузей соціальної інфраструктури на селі;
- удосконалити методику розробки прогнозів розвитку соціальної інфраструктури села.
Об'єктом дослідження є галузі соціальної інфраструктури сільської місцевості Закарпатської області.
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні проблеми функціонування соціальної інфраструктури села, механізми регіональної політики регулювання її розвитку.
Методологія дослідження
Теоретичною та методологічною базою дослідження є положення теорій соціально-економічного розвитку сільських територій, наукові праці вчених-економістів із питань розвитку соціальної інфраструктури села.
Оскільки соціальний розвиток є предметом вивчення різних галузей наук, то і вибір методів дослідження визначався потребами практичного характеру. У роботі використано такі методичні засоби та прийоми: статистичного аналізу - для дослідження динаміки та ефективності функціонування закладів сільської інфраструктури; компаративний - для порівняння розвитку соціальної інфраструктури у розрізі адміністративно-територіальних одиниць Закарпатської області та різних регіонів України; причинно-наслідкових зв'язків - при оцінці стану фінансування об'єктів соціальної інфраструктури та обгрунтування необхідності кооперації коштів держави, бізнесу, населення для фінансування програм розвитку соціальної сфери села; економіко-математичного моделювання - з метою вдосконалення розробки прогнозів розвитку галузей соціальної інфраструктури.
Емпіричною та фактологічною основою дослідження послужили Конституція України, Укази Президента України, законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, матеріали сесій Закарпатської обласної ради, матеріали управління статистики Закарпатської області, праці вітчизняних та зарубіжних науковців і практиків з досліджуваної проблеми, періодичні видання.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в теоретичному обгрунтуванні та методичному вирішенні концептуальних завдань, зв'язаних з формуванням регіональних механізмів регулювання розвитку соціальної інфраструктури.
Розв'язання зазначених проблем сприяло одержанню низки результатів, наукова новизна яких полягає у наступному.
Вперше:
- теоретично обгрунтовано і поглиблено сутність категорії “соціальна економіка”, з'ясовано фактори її розвитку та структуру, несучу конструкцію якої становить соціальна інфраструктура, що здійснює активний вплив на демографічний розвиток, зайнятість, мотивацію праці, стан здоров'я та освітньо-культурний рівень населення;
- запропоновано комплексний підхід до розвитку “інфраструктури ”, яка, на відміну від існуючих підходів, що базуються на поділі інфраструктури на виробничу та соціальну, включає ринкову інфраструктуру, яка функціонально забезпечує рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, трудового потенціалу;
- на основі теоретичного аналізу виявлено емпіричний взаємозв'язок і взаємозалежність між складовими інфраструктури, що дозволяє усунути їх відособленість і забезпечити синхронність функціонування з метою підвищення їх ролі в життєдіяльності сільського населення;
- здійснено комплексну оцінку економічної ефективності функціонування соціальної інфраструктури села Закарпатської області, що дозволило сформувати конкретні пропозиції щодо підвищення її ролі у створенні сприятливих умов життя сільського населення;
Вдосконалено:
- методичні підходи до розробки прогнозів розвитку соціальної інфраструктури села;
- рекомендації щодо необхідності врахування об'єктивно існуючих проблем функціонування галузей соціальної інфраструктури на депресивних територіях і врахування цих проблем при розробці стратегії розвитку села в регіональнїй політиці держави;
Дістали подальший розвиток:
- розрахунок інтегрального показника розвитку соціальної інфраструктури, що дозволило здійснити ранжування адміністративних районів області за рівнем забезпечення об'єктами соціальної інфраструктури.
Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність дисертаційного дослідження полягає в розробці комплексу рекомендацій з підвищення ефективності регіональної політики регулювання розвитку соціальної інфраструктури в сільській місцевості. Результати дослідження використано головним управлінням економіки Закарпатської обласної державної адміністрації (довідка №10/332 від 23.06.2005р.), обласним управлінням автомобільних доріг (довідка № 821/02-32 від 23.06.2005р.).
Понятійний апарат, методичний інструментарій та окремі положення, що містяться у дисертації, використовуються у навчальному процесі Ужгородського національного університету при викладанні курсів “Економіка аграрних підприємств”, “Регіональна економіка” та “Державне регулювання економіки” в процесі підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів за напрямом “Економіка підприємства”.(довідка №5/912 від 22.06.2005р.)
Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені у дисертації та виносяться на захист, отримані автором особисто. Збір статистичного матеріалу, його обробка й аналіз виконані безпосередньо автором.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних конференціях: “Стратегія сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі” (2001 р., м. Ужгород), “Науковий потенціал світу 2004” (2004 р., м.Дніпропетровськ), 58-й та 59-й підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету (2004-2005 рр.)
Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 6 наукових праць у фахових виданнях, загальним обсягом 1,9 друкованого аркуша. Усі опубліковані в статтях результати належать авторові дослідження особисто.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Робота викладена на 168 сторінках друкованого тексту, містить 27 таблиць та 11 рисунків, список використаних джерел, який нараховує 116 найменувань і розміщений на 10 сторінках.
Основний зміст дисертації
Розділ 1. «Теоретичні засади регулювання розвитку соціальної інфраструктури села в умовах економічної трансформації». Процеси становлення в Україні ринкових відносин, необхідність вирішення питань соціального розвитку тісно пов'язані з підвищенням ролі соціальної інфраструктури у створенні сприятливих умов життєдіяльності населення. В нових умовах господарювання цілком логічним є відхід від усіченого трактування соціальних процесів, які акумулювалися в категорії “соціальна сфера”. Динамізм її розвитку в другій половині ХХ століття, пріоритетність у сфері розв'язання проблем зайнятості, зростання питомої ваги послуг у структурі ВВП індустріально розивнутих країн, підводять до висновку, що соціальна сфера трансформувалася в нову якість - соціальну економіку. Під цією категорією розуміють сукупність соціальних галузей та інфраструктури, що функціонально забезпечують якісне удосконалення суспільних умов життєдіяльності. Функціонально вона забезпечує діяльність людини як біологічної та соціальної істоти. При такому розумінні соціальної економіки її критеріальними оцінками є стан здоров'я суспільства, професійно-кваліфікаційні параметри людського капіталу, його конкурентоспроможність, якість життя, що матерілізується в інтегральному показнику - індексі людського розвитку, можливостях всебічного і гармонійного розвитку особи. Показники соціального розвитку конкретизують загальні критерії суспільного розвитку, здійснюючи суттєвий вплив на економічну систему в цілому.
Науковий аналіз сутності соціальної економіки вимагає з'ясування її об'єктів та факторів розвитку. Складність і масштабність соціального розвитку породжують множинність зазначених об'єктів. У дисертації обгрунтовано основні об'єкти соціальної економіки - демографічний розвиток, зайнятість населення, включаючи трудову міграцію, рівень життя, соціальний захист населення, соціальна інфраструктура.
Субстанцію соціальної економіки формує соціальна інфраструктура.Це сукупність взаємопов'язаних, гармонійно функціонуючих галузей, підприємств, організацій та установ, видів діяльності, а також економічних відносин та людського потенціалу, поєднаних в цілісній системі, що функціонує з метою задоволення потреб усіх верств населення у сфері духовності, матеріально-побутового забезпечення та відтворення людського капіталу. Ці галузі територіально інтегровані за функціональним призначенням: задоволення у різних послугах потреб людей, які проживають у межах певної території.
Соціальну інфраструктуру села становлять: житлове і комунальне господарство, освіта, культура і мистецтво, охорона здоров'я, фізична культура, зайнятість та безробіття; служба побуту, транспорт і зв'язок у частині, пов'язаній з обслуговуванням населення, інші галузі невиробничої сфери, а також торгівля та громадське харчування.
Ринкова трансформація економіки супроводжується глибокими зрушеннями у розвитку та функціонуванні соціальної та виробничої інфраструктури. Це проявляється у формуванні на селі нових інститутів, які забезпечують нормальне функціонування різних сегментів ринку. Аналіз їх розвитку та взаємодії між різними складовими інфраструктури є вкрай важливим як у науковому, так і в прикладному плані, оскільки процес їх становлення не завершився ні організаційно, ні функціонально, що в цілому знижує вплив на процеси життєдіяльності на селі.
На цій основі в дисертації обгрунтовується необхідність комплексного підходу до регулювання розвитку сільської інфраструктури. Суть цього підходу полягає в необхідності розвитку всіх її складових - соціальної, виробничої та ринкової інфраструктури.
В роботі здійснено групування об'єктів соціальної інфраструктури за такими класифікаційними ознаками, як форми власності, характер праці, галузева належність, функціональне призначення, спосіб надання послуг. Запропонована класифікація має вкрай важливе прикладне значення‚ оскільки на її основі стає можливим прослідкувати зміни у розвитку соціальної інфраструктури зумовлені реформуванням відносин власності, ролі приватного сектору в наданні послуг, виявити перспективні організаційно-правові форми об'єктів соціальної інфраструктури на селі, їх вплив на зайнятість, рівень доходів, якість наданих послуг, рівень задоволення потреб сільських жителів.
З огляду на дискусійний характер понять “соціальна економіка”, “соціальна інфраструктура”, “соціальна сфера”,” інфраструктурний потенціал”‚ в дисертації розвинуто і уточнено зміст цих дефініцій та дано авторське тлумачення їх змісту.
Зроблено висновок, що реорганізація підприємств, установ та закладів соціальної інфраструктури повинна супроводжуватися розвитком нових господарських утворень - акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та приватних підприємств, що спеціалізуються на наданні певних послуг та функціонують на засадах комерційного розрахунку.
Автором акцентується‚ що на макроекономічному рівні повинні бути сформовані законодавча та нормативна база регулювання соціальних процесів на селі, визначені джерела фінансування та організаційна підтримка з боку держави об'єктів соціальної інфраструктури, розробка державних, регіональних та галузевих програм ключових питань їх розвитку. Зазначені заходи повинні супроводжуватися переорієнтацією діяльності органів місцевого самоврядування, зміною її вектору у напрямі мобілізації місцевих громад на вирішення найважливіших соціальних проблем.
У другому розділі - “Економічний аналіз сучасного стану та ефективність функціонування галузей соціальної інфраструктури сільської місцевості Закарпатської області” - автором проаналізовано вплив ринкових трансформаційних процесів на стан об'єктів соціальної інфраструктури, здійснено комплексну оцінку наявного інфраструктурного потенціалу та ефективності його функціонування в нових умовах господарювання, з'ясовано основні причини та виявлено деструктивні фактори, що гальмують розвиток соціальної інфраструктури на селі.
В структурі соціальних галузей домінуюче місце у забезпеченні відтворення сільського населення належить охороні здоров'я, фізичному розвитку і спорту. Саме ці сфери здійснюють найважливіший вплив на стан здоров'я сільських мешканців. В процесі дослідження виявлено, що мережа лікарняних закладів області зберігає тенденцію до розширення. Кількість лікарняних закладів станом на 01.01.2005 року збільшилась з 65 до 69 одиниць, амбулаторно-поліклінічних - з 295 до 304 одиниць, кількість лікарів усіх спеціальностей зросла з 5217 до 5271 особи. Ринкові відносини поступово проникають і в сільську медицину, що проявляється у збільшенні числа платних послуг сільському населенню. Однак кількісні показники розвитку медицини не супроводжуються якісними змінами. Скорочується кількість лікарняних ліжок та місткість амбулаторно-поліклінічних закладів.
Більше половини наявного медичного фонду розміщено у пристосованих приміщеннях, в 70% медичних установ відсутні комунальні зручності (гаряча вода, каналізація, сітьовий газ). У гірських районах практично відсутня служба швидкої допомоги, не розвинута мережа аптек та аптечних кіосків, не укомплектована третина чисельності медичного персоналу на селі, серйозною проблемою залишається забезпечення транспортними засобами.
Детальний аналіз ефективності функціонування закладів охорони здоров'я на селі дозволив сформувати пріоритетні напрями її розвитку - зміцнення матеріальної бази первинної медико-санітарної допомоги, розвиток приватних сільських медичних закладів, запровадження економічних та правових механізмів гарантування медичної допомоги в належному обсязі та необхідної якості у державних закладах охорони здоров'я. Враховуючи те, що основним дестабілізуючим фактором у розвитку медицини є обмеженість її фінансування, а також той факт, що суттєво поліпшити фінансове забезпечення галузі лише за рахунок бюджетних коштів неможливо, в дисертації запропоновано механізм багатоканального фінансування - створення лікарняних кас, перехід до загальнообов'язкового страхування, пільгового оподаткування як стимулу залучення в галузь позабюджетних ресурсів, розширення кредитування державних цільових програм, залучення коштів населення.
Джерелом інтелектуального відродження села є сільська освітня мережа. Аналіз діяльності освітніх закладів на селі показав, що‚ починаючи з 1995 року‚ намітилася тенденція до скорочення мережі постійно діючих дошкільних закладів. За кількістю дошкільних навчальних закладів Закарпаття відстає від Івано-Франківської та Чернівецької областей більше ніж у 3 рази, Львівської 2,8 раза, що пояснюється наростанням процесів депопуляції населення та відсутністю достатнього фінансування на їх утримання та розвиток. Гострою залишається проблема розвитку середньої освіти. Майже кожне четверте село у Мукачівському, Рахівському і Хустському районах, кожне шосте - у Берегівському, Перечинському, Міжгірському та Ужгородському районах не мають шкіл. У значній частині шкіл відсутнє центральне опалення, каналізація. Невирішеною проблемою залишається комп'ютеризація сільських шкіл. З урахування ситуації, що склалася в освітній галузі‚ в дисертації окреслені пріоритетні шляхи її розвитку - приведення мережі сільських навчальних закладів у відповідність до потреб населення та можливостей бюджету, зміцнення матеріально-технічної бази, комп'ютеризація сільських шкіл, розвиток приватних та змішаного типу навчальних закладів.
Подальший розвиток сільських культосвітніх установ в роботі пов'язується з розширенням їх самофінансування, залученням коштів меценатів, спонсорів, інвестицій та інших недержавних джерел фінансування, переведенням клубних закладів на орендні засади, налагодження творчої співпраці та соціального партнерства державних закладів культури з недержавними організаціями, розширенням мережі приватних установ культури і мистецтва, вдосконаленням мистецької освіти з метою підготовки кадрів для галузі з числа сільської молоді.
В дисертації проаналізовано вплив об'єктів побутового обслуговування на економію праці сільських жителів, використання ними вільного часу, якість та основні види послуг, що надаються.
Проведений аналіз засвідчив тенденцію до згортання сфери послуг на селі. Із 800 видів послуг сільські жителі одержують лище 5-7 видів послуг.
За видами послуг основну питому вагу займають послуги пошти і звґязку - 47,5%, транспорту - 36,2%. На послуги охорони здоровґя припадає 9,6%, транспортних агентств - 7,8%, підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю‚ - 5,1%. У сфері побутових послуг важливий вплив на стан розвитку цього сектора має реорганізація організаційно-правових форм господарювання, викликана комерціалізацією та приватизацією майна державних підприємств.
В дисертації значна увага приділена найвагомішій складовій сільської соціальної інфраструктури - житловому фонду.
Дані показують, що сільський житловий фонд у 1,9 раза перевищує міський (табл.1). Однак його благоустрій значно відстає від рівня комфортабельності житла у містах (табл.1).
Таблиця 1. Забезпеченість сільського житлового фонду Закарпатської області комунальними послугами, %
|
1995 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
||
|
Питома вага обладнанної загальної площі у сільській місцевості: |
|||||||||
|
- водопроводом |
43,6 |
44,8 |
44,8 |
44,3 |
45,2 |
45,0 |
45,4 |
46,3 |
|
|
- каналізацією |
39,5 |
42,3 |
42,3 |
41,9 |
43,2 |
43,1 |
43,8 |
44,7 |
|
|
- центральним опаленням |
41,2 |
23,4 |
23,4 |
25,2 |
25,8 |
26,0 |
27,4 |
28,5 |
|
|
- газом |
69,1 |
75,6 |
75,6 |
73,7 |
74 |
74,8 |
75,4 |
75,1 |
|
|
- гарячим водопостачанням |
3,4 |
4,4 |
4,4 |
5,3 |
5,8 |
5,2 |
5,6 |
6,6 |
|
|
- ваннами (душовими) |
35,4 |
38 |
38 |
37,6 |
38,5 |
38,7 |
39,5 |
40,2 |
Дослідження показало, що у сільській місцевості централізованим водопостачанням забезпечено 46,3%, центральним опаленням - 28,5%, газом - 75,1%, гарячим водопостачанням 6,6% сільського житлового фонду. Активізація житлового будівництва на селі в роботі пов'язується з наданням сільським жителям довгострокових банківських кредитів, а для відродження депресивних сіл з виділенням коштів місцевих бюджетів. Прискорення житлового будівництва на селі пропонується за рахунок організації кооперативів, приватних підприємств з виробництва матеріалів, цеголень тощо.
З метою стимулювання розвитку галузей соціальної інфраструктури пропонується запровадити диференційовані соціальні нормативи, що враховують наявну структуру об'єктів соцкультпобуту, їх кількість в розрахунку на чисельність сільських жителів, посадочних місць в організаціях громадського харчування, місць в дитячих дошкільних закладах. Наявність у сільській місцевості перелічених об'єктів соціальної інфраструктури сприятиме підвищенню рівня обслуговування сільського населення та якості життя на селі.
При цьому вкрай важливо розмежувати і чітко визначити функції державних органів управління, підприємницьких структур та домогосподарств. Органи місцевого самоврядування повинні створювати умови для задоволення першочергових потреб жителів села на рівні встановлених соціальних нормативів, з обов'язковим відображенням цих витрат у місцевих бюджетах. Економічні суб'єкти сприяють розвитку об'єктів соціальної інфраструктури шляхом сплати податків і обов'язкових платежів у різні фонди. Це вимагає поповнення місцевих бюджетів за рахунок прямих податкових надходжень від суб'єктів господарювання, що функціонують на території сільських населених пунктів. Вклад домогосподарств у розвиток соціальної інфраструктури реалізується шляхом зростання сукупного попиту на платні послуги та індивідуальне будівництво, облаштування житла, благоустрій шкіл. Для цього вкрай важливим є надання населенню кредитів для індивідуальної забудови, розвиток будівельних кооперативів, підприємств з обслуговування вуличних інженерних комунікацій тощо. Кооперація коштів держави, підприємницьких структур та населення дозволить реалізувати соціальні нормативи та підвищити якість життя селян.
Третій розділ - “Перспективні напрями регулювання розвитку соціальної інфраструктури в умовах поглиблення ринкових відносин на селі”. Актуальність дослідження функціонування та розвитку галузей соціальної сфери не викликає сумніву. Виявлення факторів, що впливають на розвиток та функціонування соціальної інфраструктури, ретроспективний аналіз досліджень зазначеної проблеми та використання зарубіжного досвіду дали змогу виокремити складові механізму вдосконалення соціальної інфраструктури села.
У третьому розділі запропоновано підходи до раціоналізації просторової організації регулювання розвитку соціальної інфраструктури, сформульовано пропозиції щодо формування механізмів її фінансування, вдосконалення методики прогнозування розвитку інфраструктурних об'єктів.
Економічний аналіз ефективності функціонування сільської соціальної\ інфраструктури дозволив виявити перспективні напрями вдосконалення організаційно-економічного механізму регулювання її розвитку в умовах економічної трансформації. В структурі організаційних важелів вкрай важливим є завершення формування нормативно-правової бази та розширення економічних функцій органів місцевого самоврядування, що підвищить керованість процесами соціально-економічного розвитку сільських територій, забезпечення надійного функціонування соціальної інфраструктури. В цьому контексті доцільним є створення при органах державного самоврядування проектних органів, які об'єднали б спеціалістів з питань соціально-економічного та культурного розвитку, тобто фахівців, які глибоко знають реальні проблеми функціонування соціальної сфери на місцях.
Однією з умов ефективного функціонування закладів соціальної інфраструктури є її науковий супровід. Він передбачає розробку просторових цільових програм з ключових напрямів соціальної політики, формування науково обгрунтованих стандартів якості життя, удосконалення методики розрахунку показників стану та розвитку закладів соціальної інфраструктури.
В роботі проведено розрахунок коефіцієнтів рівня розвитку галузей соціальної інфраструктури в розрізі адміністративних утворень Закарпатської області.
На основі розрахунку середнього значення інтегрованого показника здійснено ранжування районів області за рівнем розвитку об'єктів соціальної інфраструктури. Рівень розвитку інфраструктури служить важливим показником, що береться до уваги при виборі даної місцевості для розміщення виробництва, місця проживання чи залучення інвестицій.
Рівень розвитку об'єктів соціальної інфраструктури, що перевищує середній показник по області‚ зафіксовано в третій та четвертій групах. Найвищий показник розвитку соціальної інфраструктури має місце у Берегівському та Великоберезнянському районах. Найнижчі показники виявлено у 8 районах області, з яких 6 відносяться до гірської та передгірської природно-економічних зон.Саме ці адміністративно-територіальні утворення потребують перщочергової підтримки з боку держави щодо розвитку об'єктів соціальної інфраструктури. На основі запропонованої методики в роботі розраховано інтегральні показники рівня розвитку соціальної інфраструктури в розрізі областей України.
Обгрунтування напрямів соціально-економічного прогнозування полягає в тому, щоб відповідно до реальних економічних процесів сформувати цілі розвитку соціальної сфери, сприяти розробці оптимальних планів. Актуальність зазначеного кола проблем зумовлена тим, що в країні ще недостатньо повно сформульовані та виконуються соціальні нормативи. Сучасні умови господарювання потребують максимального удосконалення методів прогнозування та планування. Важливим завданням, яке поставлене перед науковцями, що розробляють програми і концепції‚ є збереження і розвиток високоефективної структури економіки.
Висновки
Результати проведеного дослідження дозволяють сформувати такі висновки і пропозиції:
1. Ядро соціальної економіки становить соціальна інфраструктура - сукупність взаємопов'язаних, гармонійно функціонуючих галузей, підприємств, організацій та установ, видів діяльності, а також економічних відносин та людського потенціалу, які поєднані в цілісній системі, що функціонує з метою задоволення потреб усіх верств населення у сфері духовності, матеріально-побутового забезпечення та відтворення людського капіталу.
2. Становлення ринкових відносин на селі зумовлює потребу в комплексному підході до формування інфраструктури, що передбачає розвиток соціальної, виробничої та ринкової її видів, які органічно взаємодіють між собою і забезпечують демографічне відтворення сільського населення, його освітньо-професійне зростання, задоволення різноманітних потреб та зайнятість.
3. Добробут і соціальна захищеність населення багато в чому залежать від рівня розвитку соціальної інфраструктури села. Аналіз її стану в Закарпатській області виявив її недостатній розвиток цієї інфраструктури. Частина соціальних об'єктів застаріла і непридатна для подальшої експлуатації. Невирішеність проблем соціальної інфраструктури на селі. значно гальмує реформування АПК, формування ринкової економіки, і‚ крім того, не забезпечує зайнятість, соціальний захист селян. Аналіз функціонування соціальної інфраструктури сільської місцевості Закарпатської області виявив тенденцію до згортання діяльності об'єктів соціально-культурного призначення. За останні роки кількість кіноустановок скоротилась у 7 разів, припинили свою діяльність 135 сільських бібліотек та 146 клубних закладів. Значна частина соціально-культурних закладів потребує капітального ремонту.
4. Серед складних соціально-економічних проблем, які стоять нині перед селом і вимагають термінового вирішення, найактуальнішим є збереження потенціалу сфер охорони здоров'я, освіти та культури. На селі зростає плинність медичних кадрів, вчителів, працівників культури. Найвиразнішими симптомами процесів, що відбуваються у соціальній інфраструктурі села з початку 90-х років, є стрімке скорочення її мережі та обсягів будівництва об'єктів соціального призначення. Залишається низьким рівень благоустрою сіл. В результаті здійсненого аналізу рівня розвитку системи охорони здоров'я на селі та виявлення особливостей його впливу на стан здоров'я сільського населення зроблено висновок про необхідність підвищення ролі органів місцевого самоврядування в організації медичного обслуговування селян.
5. Аналіз розвитку соціальної інфраструктури села засвідчує необхідність зосередження уваги на розвитку шляхової інфраструктури. У складі місцевих доріг відсутні дороги І категорії, а сільські дороги є лише V категорії. Останні становлять всього 3,35% від загальної протяжності автомобільних доріг області.
6. Запропоновані автором напрями удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання розвитку соціальної інфраструктури на селі містять пропозиції щодо: внесення змін у структуру регіонального управління соціальним розвитком шляхом створення проектних органів із числа спеціалістів у галузі соціальної економіки, які функціонували б при органах місцевого самоврядування, завершення формування нормативно-правової бази та розширення економічних функцій державних органів влади на місцях, підвищення ролі наукових закладів у розробці територіальних цільових програм з ключових напрямів соціального розвитку, стандартів якості життя, прогнозування розвитку об'єктів соціальної інфраструктури.
7. Вихід із кризового стану, в якому опинилася соціальна сфера на селі‚ необхідно шукати в удосконаленні механізму фінансування діяльності об'єктів соціальної інфраструктури. В цілому вкрай важливим є переведення їх на ринкові принципи діяльності, кооперація коштів місцевих бюджетів, підприємницьких структур та домогосподарств на соціальний розвиток, створення на регіональному рівні фондів соціального розвитку сілських територій, застосування дискреційної бюджетно-податкової політики.
8. Розрахунок коефіцієнта рівня розвитку галузей соціальної інфраструктури в розрізі адміністративних районів Закарпатської області дозволив розділити їх на 4 групи. Показник рівня розвитку соціальної сфери, який перевищує середній по області, має місце в групах, які включають дев'ять районів. Найбільш високий коефіцієнт розвитку соціальної сфери має Великоберезнянський район (0,765).
9. Особливої уваги з боку органів місцевого самоврядування і виконавчої влади потребують Рахівський, Тячівський та Міжгірський райони, де величина інтегрального показника розвитку соціальної інфраструктури коливається в межах 0,500-0,559, що є значно нижчим від середнього показника по області. Інтегральний показник розвитку соціальної інфраструктури становить практичний та науковий інтерес при порівнянні його з нормативними значеннями або показниками розвитку соціальної інфраструктури областей України
Список опублікованих праць
1. Лавренюк Є.С. Розвиток соціальної інфраструктури села в умовах економічної трансформації//Науковий вісник Ужгородського університету.Серія “Економіка”.-2002. -Вип. 12. С.46-49 (0,6 д.а.)
2. Лавренюк Є.С. Розвиток закладів охорони здоров'я в умовах економічної трансформації//Науковий вісник Ужгородського університету.Серія “Економіка”. -2003. -Вип. 13. С.51-55 (0,3 д.а.)
3. Лавренюк Є.С. Розвиток сільської шляхової мережі в умовах економічної трансформації // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток економіки (Збірник наукових праць). - Вип.6 (XLIV). В 4-х ч./НАН України.Інститут регіональних досліджень. відп.ред.академік НАН України М.І.Долішній. -Ч.3. -Львів,2003. С. 270-277 (0,4 д.а.)
4. Лавренюк Є.С. Розвиток закладів торгівлі сільської місцевості Закарпатської області // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: Матеріали XIV Міжнародної науково-практичної конференції,13-14 травня 2004 р. -Вип. І.Економічні науки.Ч.2. -Чернівці: АНТ Лтд,2004. С. 143-147 (0,1 д.а.)
5. Лавренюк Є.С. Інноваційні напрями розвитку освіти сільських мешканців Закарпатської області // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - Чернівці: АНТ Лтд,2004. Вип.ІІ. С.77-81 (0,2 д.а.)
6. Лавренюк Є.С. Взаємозв'язок між виробничою та соціальною інфраструктурою// Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наукових праць. Вип. 193: в 5 т.Том 3. -Дніпропетровськ: ДНУ,2004. С.769-775 (0,3 д.а.)
Анотація
Лавренюк Євгенія Святославівна. “Організаційно-економічні фактори регулювання розвитком соціальної інфраструктури села (на матеріалах Закарпатської області)”. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03. - Організація управління, планування та регулювання економікою. - Ужгородський національний університет, Ужгород, 2005.
Дисертаційна робота присвячена теоретичним та методичним дослідженням організаційно-економічних факторів регулювання розвитку соціальної інфраструктури села в умовах ринкової трансформації. З позиції системного підходу у роботі здійснено аналіз сутності соцільної інфраструктури, з'ясовано її компонентну будову, фактори її розвитку та структуру, запропоновано організаційно-економічний механізм регулювання її галузей. Значна увага приділяється аналізу сільських закладів соціальної сфери та напрямам їхнього удосконалення.
У роботі проаналізовано рівень розвитку соцільної інфраструктури села у розрізі адміністративних районів Закарпатської області та запропоновано напрями удосконалення механізму регулювання розвитку соцільної інфраструктури села.
Обгрунтовано методичні підходи до розробки прогнозів розвитку соціальної інфраструктури села та зроблено спробу сформулювати рекомендації щодо необхідності врахування об'єктивно існуючих проблем функціонування галузей соціальної інфраструктури на депресивних територіях і врахування цих проблем при розробці стратегії розвитку села в регіональнїй політиці держави.
Ключові слова: соціальна інфраструктура, соціальна економіка, соціальна сфера, регулювання.
Аннотация
Лавренюк Е.С. Организационно-экономические факторы регулирования развития социальной инфраструктуры села (на материалах Закарпатской области).- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03. - Организация управления, планирования и регулирования экономикой.- Ужгородский национальный университет, Ужгород, 2005.
Диссертационная работа посвящена теоретическим и методическим исследованиям организационно-экономических факторов регулирования развития социальной инфраструктуры села в условиях рыночной трансформации. С позиций системного подхода в работе осуществлен анализ сущности социальной инфраструктуры, выяснено ее компонентное строение, предложен организационно-экономический механизм регулирования ее отраслей. Особое внимание уделено анализу сельских заведений социальной сферы и направлениям их усовершенствования. Результативная и взвешенная социальная политика является необходимым условием продолжения экономических преобразований, укрепления социальной базы и улучшения общественно-политической ситуации. В основу социальной политики заложены принципы повышения жизненного уровня населения, адресности в предоставлении социальной помощи, а также обеспечения основных социальных прав и гарантий граждан, проведения активной политики занятости населения.
Ведущие страны с рыночной экономикой большое внимание уделяют эффективному функционированию таких отраслей, как образование, культура, здравоохранение, туризм и отдых, жилищно-коммунальное хозяйство, экология. Совокупность этих отраслей обычно определяется как социальная сфера. По мере развития рыночной экономики значение социальной сферы постоянно возрастает. Отрасли социальной сферы приобретают все большее значение в развитии общественного производства. Они оказывают непосредственное влияние на уровень благосостояния, качество жизни населения. Сегодня в любом современном государстве социальная сфера является отраслью, требующей для своего динамичного развития значительные материальные и финансовые затраты. Являясь специфической социально-экономической системой, социальная сфера тонко реагирует на общественно-политические процессы. Увеличение стоимости новых технологий и рост затрат на производство услуг социального характера обостряют проблему экономической эффективности использования ограниченных финансовых ресурсов.
В Украине финансирование отраслей социальной сферы все еще осуществляется по остаточному принципу. Нам пока не удалось в полной мере осознать роль социальной сферы в современном обществе. Недопонимание ее значения в качестве одного из главных факторов социально-экономического прогресса, социальной ориентации экономики существенно тормозит ход экономических реформ. Трансформация общества в сфере экономической, культурной, социальной породила массу проблем, поставила многоплановые задачи. Деятельность по развитию социальной сферы в стране недостаточно освещается и пропагандируется. Опыт подобной работы распространяется слабо. Разработка программ, ход их выполнения, контроль за их реализацией могут быть востребованы как пример всеми регионами страны. Их реализация ведет и приводит к решению задач, которые ставит перед собой Украина как социальное государство.
Проведение реформ в различных звеньях социальной сферы Украины предполагает введение механизма перераспределения национального дохода через бюджет и другие фонды по форме, близкой к механизму‚ сложившемуся в различных странах с социальной рыночной экономикой. Элементом этого механизма является повышение роли индивидуальных доходов работающих в оплате услуг социальной сферы: переход к полной оплате населением услуг жилищно-коммунального хозяйства, увеличение доли платных услуг здравоохранения, накопительные пенсии и т.д. С переходом к рыночным отношениям располагаемый доход населения должен временно значительно сократиться. Следовательно, проведение реформ в социальной сфере в связи с рыночными преобразованиями служит дополнительным важным аргументом в пользу ускоренного развития производства предметов потребления.
Ключевые слова: социальная инфраструктура, социальная экономика, социальная сфера, регулирование.
Summary
Lavreniuk E.S. The practical-economic factors of regulation by the development of a rural social infrastructure (on materials of Transcarpathian region). - Manuscript. The thesis applying the scientific dergree of Candidate of Economical Scences by specality 08.02.03-Organization of Management, Planning and regulation of Economy. Uzhgorod National University, Uzhgorod, 2005.
The thesis is dedicated to the theoretical and methodical investigations of the practical-economic factors of regulation by the development of a rural social infrastructure under existing conditions of market transformation. There was fulfielled the analysis of the social infrastructure's essence from a position of the system methods of approach to the matter, elucidated its component structure, proposed the practical-economic mechanism of regulation of its branches. There was given particular attention to the analysis of rural establishments of the social sphere and to the directions of its improvement.
The thesis is deal with the questions of analysis the level of development of a rural social infrastructure in regions of Transcarpathia and propose the ways of improvement.
The methodic of prognosis of development of a rural social infrastructure is grounded. The recommendations to solve the problems with function of social branches in depressive territories are formed.
Keywords: social infrastructure, social sphere, regulation.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Значення та сутність комплексу соціальної інфраструктури у розміщенні продуктивних сил регіонів. Передумови розвитку і розміщення соціальної інфраструктури. Територіальна структура та регіональні відмінності забезпеченості соціальною сферою населення.
курсовая работа [187,5 K], добавлен 18.12.2009Інфраструктура як економічна категорія, її сутність та функції. Особливості формування ринкової інфраструктури в Україні, порівняння з іншими країнами. Роль держави у формуванні ринкової інфраструктури, її проблеми і перспективи подальшого розвитку.
курсовая работа [83,7 K], добавлен 22.11.2014Зайнятість населення як соціально-економічне явище, оцінювання її рівня. Соціально-економічні й демографічні індикатори впливу на процес регулювання зайнятості населення. Аналіз структурних зрушень та рівня зайнятості населення, оцінка факторного впливу.
курсовая работа [414,9 K], добавлен 10.01.2017Процес утворення ринкової ціни та його роль в ринковій економіці, механізм впливу непрямих податків, субсидій та імпортного мита на стан ринкової рівноваги. Правові основи та аналіз наслідків регулювання цін та впливу на ціноутворення з боку держави.
курсовая работа [53,3 K], добавлен 08.03.2010Функції ринкової інфраструктури: забезпечуюча та регулююча. Валютна політика держави та міжнародних валютно-фінансових організацій. Стан та шляхи вдосконалення ринкової інфраструктури в Україні. Організаційно-технічна та фінансово-кредитна підсистеми.
курсовая работа [48,5 K], добавлен 29.10.2013Характер і оцінка впливу державного регулювання на розвиток національної економіки країни. Взаємозв’язок ефективного державного регулювання та сталого розвитку основних напрямів економічної й соціальної діяльності України, шляхи його моделювання.
статья [22,5 K], добавлен 14.08.2017Вплив ринкової трансформації на політику регіонального соціально-економічного розвитку. Оцінка та основні напрями раціоналізації міжбюджетного фінансування в умовах ринкової економіки. Структурна перебудова територіально-виробничого комплексу регіону.
курсовая работа [218,9 K], добавлен 17.01.2017Теоретичне осмислення державного регулювання економіки. Визначення методів впливу держави на економіку та підприємництво зокрема. Шляхи удосконалення впливу держави на розвиток підприємництва за допомогою Маневицького районного центру зайнятості.
дипломная работа [150,9 K], добавлен 11.03.2011Визначення і дослідження сутності ринку, інфраструктури ринкового господарства, механізму функціонування ринку. Характеристика ринкової інфраструктури України в сучасних умовах. Основні ознаки ринку, сутність та аналіз поведінки фірми-монополіста.
курсовая работа [368,6 K], добавлен 23.02.2011Розгляд сутності державного регулювання цін, інфляції, підприємництва. Ознайомлення із стратегією соціально-економічного розвитку країни. Особливості проведення фінансової, структурної, інвестиційної, науково-технічної, соціальної і регіональної політики.
курс лекций [56,0 K], добавлен 06.05.2010Сутність, форми та складові соціального захисту населення. Аналіз стану зайнятості інвалідів, молоді та жінок, міського та сільського населення. Перспективні напрями державної соціальної політики щодо зайнятості соціально незахищених верств населення.
курсовая работа [509,2 K], добавлен 16.03.2011Зміст і структура ринкової трансформації економіки України та функції держави в процесі. Трирівнева модель ринкової трансформації. Центри економічної влади в Україні. Поточні складові політики трансформування економіки. Державна власність та регулювання.
реферат [79,4 K], добавлен 20.03.2009Структура земельних угідь. Наявність та ефективність використання матеріальних ресурсів. Склад основних виробничих фондів. Рівень розвитку та ефективність виробничої, соціальної інфраструктури. Екологічний стан виробництва сілськогосподарської продукції.
отчет по практике [77,7 K], добавлен 10.12.2014Сутність, основні складові, методи, принципи, суб'єкти і об'єкти державного регулювання української економіки. Макроекономічний огляд основних показників економічного розвитку України. Регулювання науково-технічної, інвестиційної та соціальної політики.
курсовая работа [362,9 K], добавлен 08.12.2013Етапи розробки рекомендацій щодо напрямів регулювання соціально-економічного розвитку регіону. Способи оцінки ефективності використання потенціалу регіональної економіки Львівської області. Аналіз транспортної складової розвитку продуктивних сил регіону.
курсовая работа [766,4 K], добавлен 17.12.2013Об’єктивна необхідність державного регулювання економіки. Структура механізму й методи державного регулювання. Державне регулювання в Україні. Економічні функції місцевих органів влади. Співвідношення між ринковим механізмом і державним регулюванням.
реферат [53,2 K], добавлен 16.01.2008Теоретичні аспекти державного регулювання ринкової економіки: сутність, моделі (кейнсіанська, неокласична) та методи (адміністративні, правові). Економічні риси і аналіз розвитку економіки України на сучасному етапі. Держава і ринок: шляхи партнерства.
курсовая работа [3,2 M], добавлен 18.11.2010Основні тенденції розвитку корпоративної соціальної відповідальності за період 2010-2014 рр. Підходи до оцінювання рівня корпоративної соціальної відповідальності малого бізнесу. Обґрунтування основних показників розвитку цієї сфери на макрорівні.
статья [94,4 K], добавлен 05.10.2017Основні риси соціальної політики сучасної України. Місце соціального захисту населення в соціальній політиці. Соціальні амортизатори. Системотворчий характер соціальної політики. Соціальний захист населення в Україні, програми та методи його здійснення.
реферат [30,0 K], добавлен 10.12.2008Державна політика як фактор забезпечення єдності економічної соціальної ефективності. Роль підприємства в досягненні єдності економічної і соціальної ефективності. Державна політика сприяння підприємництву. Вдосконалення техніки і технології виробництва.
дипломная работа [184,7 K], добавлен 02.04.2011
