Размещено на http://www.allbest.ru/

Луганський національний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Економічні аспекти підвищення енергетичної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції

Усенко Аліна Вікторівна

Луганськ 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України (м. Луганськ)

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Наумов Юрій Федорович, завідувач кафедри економіки та підприємництва, Луганський національний аграрний університет,

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Перебийніс Василь Іванович, завідувач кафедри менеджменту,Полтавська державна аграрна академія,

кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Глущенко Дмитро Петрович, старший науковий співробітник,Інститут тваринництва Української академії аграрних наук,

Провідна установа: Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, відділ цін на матеріальні ресурси, м. Київ

Захист відбудеться 03 березня 2004 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.841.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008, м. Луганськ, Національний аграрний університет, головний навчальний корпус, аудиторія 202.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008, м. Луганськ-8, бібліотека Національного аграрного університету.

Автореферат розісланий „03” лютого 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Кальченко В.Г.

1. Загальна характеристика роботи

сільськогосподарський продукція собівартість аграрний

Актуальність теми. Продуктивність та ефективність виробництва в значній мірі визначаються критеріями зростання обсягів виробництва та окупністю ресурсів. Обмеженість останніх потребує дослідження їх рівня використання з метою отримання максимальної кількості продукції. Для цього в світовій практиці визначається енергетична ефективність виробництва продукції. В сільськогосподарському виробництві ці питання залишаються не вирішеними.

На сучасному етапі особливої актуальності набувають питання скорочення енергоємності виробництва, нормування витрат енергії ресурсів у галузях сільського господарства, встановлення оптимального співвідношення між поточною ринковою та енергетичною вартістю сільськогосподарської продукції, що дозволить скоротити собівартість, і як слідство, підвищити доходи товаровиробників, зміцнити конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції. В сучасних умовах існує необхідність у вивченні важелів зміцнення економічного стану господарюючих суб'єктів ринку. Необхідність переорієнтації сільського господарства на енергоощадний тип науково-технічного прогресу зумовлена загостренням конкуренції на внутрішньому і зовнішньому ринках, інвестиційною непривабливістю сільськогосподарського виробництва, залежністю національної економіки від імпортних первинних енергетичних ресурсів. Це зумовило актуальність обраної теми дисертаційної роботи і визначило коло питань для дослідження.

Стан дослідження проблеми. Теоретико-методологічні та практичні проблеми визначення енергетичної ефективності у сільському господарстві знайшли відображення в роботах Амбросова В.Я., Андрійчука В.Г., Антоненка Л.А., Базарова Є.І., Бузовського Є.А., Буги В.К., Глущенка Д.П., Гришка В.В., Іваненка П.І., Левкіної Р.В., Мазнєва Г.Є., Медведовського О.К., Мінько Л.В., Мороза О.В., Перебийніса В.І., Рабштини В.М., Рижкова В.Г., Севернєва М.М. та інших учених.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри економіки і підприємництва Луганського національного аграрного університету на 2001-2005 рр. за темою: “Ціновий механізм і підтримка доходів сільськогосподарських товаровиробників”, яка є складовою науково-дослідних робіт Луганського національного аграрного університету за темою: “Розробка і впровадження механізму функціонування агропромислових формувань у післяприватизаційний період на регіональному рівні” (№ДР 0100U004291).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка пропозицій з підвищення енергетичної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

· узагальнити теоретичні та методологічні дослідження з питань підвищення енергетичної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції на базі економічних методів;

· визначити рівень енергоємності виробництва сільськогосподарської продукції в регіоні та чинники, що впливають на його зміну, встановити залежність способів виробництва сільськогосподарської продукції від ефективності використання енергії в галузі;

· проаналізувати склад і структуру енергоємності виробництва продукції сільського господарства, встановити роль енергоємності у формуванні собівартості продукції;

· порівняти склад і структуру витрат енергії за різними технологіями вирощування сільськогосподарських культур та їх вплив на собівартість;

· розробити пропозиції з підвищення енергетичної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції.

Об'єкт дослідження - енергетична ефективність виробництва сільськогосподарської продукції.

Предмет дослідження - теоретичні, методичні та прикладні аспекти ефективного використання енергії та напрями енергозбереження в сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є метод діалектики, положення економічної науки, практичні розробки, законодавчі та нормативно-правові акти України з питань енергозбереження.

В процесі роботи над дисертацією використовувалися різні методи економічних досліджень: монографічний (при узагальненні передового досвіду, визначення резервів економії енергії), абстрактно-логічний (при моделюванні впливу чинників зовнішнього середовища на процес енергозбереження в сільськогосподарських підприємствах), економіко-статистичний (при обробці та аналізі масових статистичних даних), економіко-математичний (при виборі напрямів енергозберігаючих заходів у регіоні), соціологічний (при проведенні анкетування власників особистих підсобних господарств).

Інформаційною базою служили: закони України, матеріали Луганського обласного управління статистики, Головного управління сільського господарства і продовольства Луганської облдержадміністрації, науково-методична та інформаційно-публіцистична література, аналітичні розробки автора.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

· доповнено класифікацію витрат енергії ресурсів, яка поділяє їх на чотири групи: за способом утворення, за способом включення до собівартості, за способом перенесення на кінцеву продукцію, в залежності від обсягу виробництва;

· досліджено регіональні особливості енергоспоживання в сільському господарстві, визначена енергетична ефективність використання ресурсів і встановлено, що скорочення енергоємності виробництва продукції сільського господарства відбувається за рахунок екстенсивних чинників;

· вперше визначено оптимальний рівень енергоспоживання та виробництва валової продукції тваринництва на основі закону граничної корисності;

· доведено пряму кореляційну залежність між обсягом виробництва продукції рослинництва та витратами енергії ресурсів у розрахунку на 1 га ріллі;

· розроблено пропозиції з підвищення енергетичної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції, які передбачають опрацьовування всіх можливих варіантів агрегатування сільськогосподарських машин з урахуванням витрат енергії в умовах конкретного агроформування та використання комбінованих сільськогосподарських машин;

· розраховано нормативи витрат енергії ресурсів при виробництві сільськогосподарської продукції на базі інтенсивних технологій з використання енергозберігаючої техніки;

· запропоновано систему матеріального стимулювання у сільськогосподарських підприємствах з метою економії енергії ресурсів при виробництві продукції сільського господарства, яка полягає у використанні концепції гнучкого тарифу;

· розроблено модель впливу важелів державного регулювання процесу енергозбереження в сільському господарстві України.

Практичне значення отриманих результатів. Основні наукові положення, отримані в результаті дослідження, впроваджуються в практику діяльності сільськогосподарських підприємств регіону (акт впровадження від 04.11.2003 р.). Рекомендації автора використовуються при аналізі, розробці бізнес-планів, інвестиційних проектів, програм підвищення ефективності та конкурентоспроможності виробництва продукції в господарствах всіх форм власності, в процесі енергетичного аудиту. Ряд пропозицій із підвищення енергетичної ефективності виробництва продукції сільського господарства подано для практичної реалізації відділу енергозбереження при Головному управлінні економіки та Головному управлінню сільського господарства і продовольства Луганської облдержадміністрації (висновок №37-3/1-144 від 10.11.2003 р.).

Розробки дисертаційної роботи, використовуються в навчальному процесі Луганського національного аграрного університету при викладанні дисципліни “Економіка сільського господарства” (довідка №1 від 07.11.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертаційного дослідження сформульовані та обґрунтовані автором особисто. З сумісних наукових статей у роботі використані тільки особисті дослідження дисертанта. Так, у статті номер 1 (за списком робіт, які подано в авторефераті) доведено необхідність нової класифікації витрат сукупної енергії, що використовується в сільському господарстві. В статті номер 2 і 3 наведено характеристику сучасного рівня енергоспоживання в народному господарстві України. В статті номер 6 проаналізовано стан і визначено перспективи енерговикористання в сільському господарстві країни. В статті номер 7 обґрунтована необхідність використання нормативів витрат енергії ресурсів.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, основні положення, висновки та пропозиції були повідомлені та схвалені на щорічних конференціях професорсько-викладацького і аспірантського складу Луганського національного аграрного університету (м. Луганськ, 2001-2003 рр.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (ХДТУСГ, м. Харків, травень 2001 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції „Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК” (ХДАУ ім. В.В. Докучаєва, м. Харків, вересень 2001 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції „Механізм господарювання та економічного зростання в АПК: стан, проблеми, перспективи” (НАУ, м. Київ, жовтень 2001 р.), на Всеукраїнській конференції молодих учених економістів-аграріїв “Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК” (ІАЕ, м. Київ, листопад 2001 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація економіки АПК” (ХДТУСГ, м. Харків, грудень 2002 р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 наукових праць, загальним обсягом 1,2 авторських аркушів, у тому числі 6 - у фахових виданнях, серед них три особистих.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Викладена на 162 сторінках основного тексту, містить 38 таблиць, 9 рисунків, 9 додатків. Список використаних джерел налічує 148 найменувань.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність напрямку наукового дослідження, визначено мету, завдання, методи дослідження, його об'єкт і предмет. Висвітлено наукову новизну отриманих результатів та їх практичну значимість. Зазначено особистий внесок здобувача та апробацію результатів роботи.

У першому розділі - „Теоретичні та методологічні питання економічної оцінки енергетичної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції” - обґрунтовано значення і роль енергетичного аналізу в вивченні економічних процесів, визначено необхідність використання енергетичних показників у сучасних умовах, узагальнено дослідження з економіки енергозбереження, розглянуто регіональні особливості використання енергії ресурсів та формування енергетичного ефекту.

В дисертації наведено авторське трактування змісту енергетичного аналізу, як комплекс методів дослідження процесів в народному господарстві за допомогою енергетичних показників з метою вивчення еквівалентного міжгалузевого обміну. В сучасних умовах аналіз ринкових процесів за допомогою показників економічної ефективності є недостатнім. Використання в економіці енергетичних показників дає можливість порівняти технології виробництва не тільки сільськогосподарської, але і промислової продукції, техніку, інвестиційні й інноваційні проекти.

При дослідженні та узагальненні теоретичного матеріалу була запропонована класифікація енергетичних витрат. Основною її відмінністю від запропонованих раніше є поділ енерговитрат на постійні і змінні.

Раціональне використання енергії ресурсів у сучасних умовах розглядається як одне з головних умов збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Базою при формуванні цін на товари повинна бути енергоємність виробництва продукції, а використання енергетичних показників дозволить усунути викривлення механізму ціноутворення та забезпечити справедливу норму прибутку на авансований капітал усім учасникам ринку.

Дослідження свідчать, що основними напрямками підвищення енергетичної ефективності повинні стати: вдосконалення техніки, технології та менеджменту енергозбереження.

При формуванні енергетичного ефекту необхідно усвідомити місце та значення кожного регіону. Для України характерні: регіональні природно-кліматичні умови та високий рівень еродованості ґрунтів; низький рівень забезпеченості сільськогосподарськими машинами (43-45%); слабкий зв'язок між рівнем енерго- та електроозброєності сільськогосподарського виробництва та рівнем його рентабельності; недобір сільськогосподарської продукції через дефіцит добрив; низький рівень рентабельності виробництва (до 10,3%); складне екологічне становище.

У другому розділі - „Сучасний стан та економічний аналіз енергетичної ефективності виробництва продукції сільського господарства” - наведено економічна оцінка енергетичної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції, проведено економічний та енергетичний аналіз її собівартості, подано порівняльний аналіз енергоємності вирощування сільськогосподарських культур за різними технологіями.

Природно-кліматичні умови України мають чіткий регіональний характер. Різний клімат, рельєф, ґрунти та великий рівень їх еродованості свідчить про деградацію земель і вимагає перегляду існуючих технологій виробництва сільськогосподарської продукції. Це обумовлює необхідність використання протиерозійних технологій землеробства, що безпосередньо впливає на рівень питомих витрат сукупної енергії ресурсів, а через них - на собівартість сільськогосподарської продукції.

В області протягом останніх п'яти років склалася позитивна тенденція зменшення енергоємності виробництва аграрної продукції. В 2002 р. на 1 грн. валової продукції сільського господарства витрачалося вдвічі менше енергії, ніж п'ять років тому (табл. 1). Така ситуація пояснюється випередженням темпів приросту валової продукції темпів приросту витрат енергії ресурсів. Зміна структури валової продукції та співвідношення продукції рослинництва і тваринництва сприяли скороченню витрат енергії в сільському господарстві.

Таблиця 1 Економічна та енергетична ефективність використання ресурсів в сільськогосподарських підприємствах Луганської області

З точки зору ефективного використання енергії ресурсів сільське господарство в 2002 р. розвивалося екстенсивно-інтенсивним шляхом. Зростання обсягів продукції рослинництва на 112% в 2002 р., у порівнянні з 2001 р., відбувалося за рахунок екстенсивного фактору (зміна витрат енергії).

При вивченні рівня енергетичної ефективності виробництва в сільському господарстві було встановлено, що найбільш ефективно в регіоні використовуються такі ресурси, як добрива та електроенергія. Енерговитратним є використання в тваринництві кормів. Так, висока вартість енергії праці та палива (3,0-3,3 коп./МДж) не забезпечує віддачу вкладених ресурсів, що свідчить про неефективне їх використання.

За нашими підрахунками оптимальний прогнозний обсяг енергоспоживання в тваринництві складає 376 МДж у розрахунку на 1 люд.-год. затрат праці при виробництві валової продукції на рівні 259,4 млн. грн.

Неспівпадання динаміки зміни структури енергоємності та структури собівартості продукції рослинництва свідчить про вплив ринкової ціни ресурсів, які використовуються у виробництві, на собівартість продукції. Так, у 2002 р. у структурі енергоємності виробництва продукції рослинництва (без урахування непрямих витрат) найбільшу питому вагу займають витрати насіння (44,5%), в структурі собівартості - витрати на оплату праці (25,4%).

Така ситуація свідчить про неоднаковий вплив енергоємності та собівартості на результати діяльності господарських суб'єктів. Зазначене підтверджує виявлений кореляційний тісний прямий зв'язок між обсягом виробництва продукції рослинництва в розрахунку на 1 га ріллі та питомими витратами енергії. Так, 50,8% варіації результативного чинника забезпечується зміною витрат сукупної енергії ресурсів (для порівняння - питомі грошові витрати забезпечують 46,8% його коливання).

Аналітичне групування сільгосппідприємств показало, що найбільший вплив на рівень рентабельності сільського господарства мають витрати енергії ресурсів у розрахунку на 100 га сільгоспугідь (табл. 2).

В збиткових господарствах (група І), як і в господарствах групи ІІІ, майже однакові рівень забезпеченості трудовими ресурсами та кількість витрат у розрахунку 100 га сільгоспугідь. Це свідчить про неефективність вкладання матеріальних та трудових ресурсів і відсутність залежності результатів виробничої діяльності від їх розміру. Одночасно саме в збиткових підприємствах найвищий рівень фондозабезпеченості. Господарства групи ІІІ мають найбільші витрати грошей та енергії в розрахунку на 100 га сільгоспугідь. Таким чином, додаткові витрати грошей та енергії окупаються додатковим прибутком та продукцією.

Крім того, в сільськогосподарських підприємствах Луганської області існує пряма залежність між витратами енергії та рівнем рентабельності, що не відображають грошові витрати.

Для визначення тісноти зв'язку між рівнем рентабельності (у) та енергозабезпеченістю (х1) в 2002 р. нами розроблена кореляційно-регресійна модель, яка включає фондозабезпеченість господарств (х2), рівень забезпеченості трудовими ресурсами (х3) та виробничі витрати у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь (х4).

Таблиця 2 Групування сільськогосподарських підприємств Луганської області за рівнем рентабельності, 2002 р.

Рівняння регресії має вигляд:

у = -32,7096 + 0,1123 х1 - 0,1143 х2 + 2,6327 х3 - 59,5400 х4.

Коефіцієнт кореляції дорівнює 0,8227, коефіцієнт детермінації - 0,6768, що свідчить про тісний зв'язок між вказаними факторами, які обумовлюють 67,7% коливань рівня рентабельності. Підвищення енерго- та трудозабезпеченості позитивно впливає на рівень рентабельності виробництва, а збільшення фондозабезпеченості через слабку матеріально-технічну базу та високий рівень грошових витрат у розрахунку на 100 га сільгоспугідь - негативно.

Повне уявлення відносно собівартості та енергоємності виробництва та їх структуру, комплексної оцінки енергетичної та економічної ефективності використання ресурсів дає енергетичний аналіз технологій вирощування сільськогосподарської продукції. Встановлено, що найбільш енерговитратним є вирощування овочевих культур (цибулі-ріпки) (витрати енергії ресурсів у 4 рази більше, ніж по зерновим). Неоднаково розподіляються енерговитрати на виробництво сільськогосподарських культур: якщо при вирощуванні зернових витрати енергії насіння складають найбільшу питому вагу, то при вирощуванні цукрових буряків - витрати енергії ПММ, овочів - витрати енергії живої праці. Однією з галузей, де існує можливість знизити витрати енергії, є овочівництво.

Найбільшу питому вагу в структурі енергоємності виробництва такого виду овочевих культур, як томати, займають витрати енергії основних засобів (26,4-29,5%). Таким чином, виробники сільськогосподарської техніки повинні приділяти увагу впровадженню в виробництво енергозберігаючої техніки, потреба ринку в якій не задоволена.

Анкетування власників особистих підсобних господарств (ОПГ) у 2003 р. показало, що витрати енергії ресурсів мають іншу структуру, ніж у сільськогосподарських підприємствах. Енерговитрати праці, води та електроенергії домінують серед інших витрат та в цілому складають 88,8%. Велика вартість мінеральних добрив стримує їх використання в господарствах населення, тому перевага надається органічним добривам, питома вага яких дорівнює майже 9,0%. Витрати пального майже в 30 разів менші, ніж при вирощуванні овочевої продукції промисловим способом, оскільки селяни застосовують ручну працю (крім механізованої оранки ґрунту).

Спосіб вирощування овочевих культур вплинув на економічну та енергетичну ефективність виробництва (табл.3).

Витрати енергії ресурсів у розрахунку на 1 ц продукції в І групі на рівні 239,5 МДж, що на 9,6% менш, ніж в ІІ групі, та на 24,1%, ніж в ІІІ групі. Відповідно собівартість 1 ц становила 33,8 грн, що на 29,1% менш, ніж в ІІ групі, та на 52,9%, ніж в ІІІ групі. На одну гривню витрат в І групі припадає 2,4 грн. прибутку, що майже в 4 рази більше, ніж в ІІІ групі. Енергетична рентабельність по групах відрізняється від економічної майже в 3,5 рази. Вирощування овочевої продукції в особистих підсобних господарствах з економічної та енергетичної точки зору є недоцільним (з урахуванням витрат на працю, електроенергію, воду тощо). Енергетична форма обсягу беззбитковості виробництва за індустріальною технологією вирощування розсадних томатів дорівнює 667,13 ц/га.

У третьому розділі - „Шляхи підвищення економічної та енергетичної ефективності сільськогосподарського виробництва регіону” - опрацьовано резерви підвищення енергетичної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції, визначено напрямки управління процесом енергозбереження в сільському господарстві Луганської області та України.

Вибір найкращого за економічними та енергетичними показниками складу машинно-тракторного парку є важливим резервом підвищення ефективності використання техніки й економії нафтопродуктів, і як наслідок, скорочення питомих витрат енергії. Необхідним є опрацювання всіх можливих варіантів агрегатування сільськогосподарських машин з урахуванням витрат енергії ресурсів на виконання робіт в умовах конкретного підприємства (поля, умов роботи, наявності техніки). Це дозволяє заощадити 4,7% сукупної енергії.

Скоротити питомі витрати енергії ресурсів можливо при застосуванні комбінованих сільськогосподарських машин, однією з яких є мобільна дозуюча система (МДС). Її використання при вирощуванні сільськогосподарських культур дозволяє заощадити 39,3% сукупної енергії ресурсів.

Таблиця 3 Економічна та енергетична ефективність технологій вирощування томатів

Забезпечити економне витрачання енергії ресурсів дозволяє використання нормативів питомих витрат енергії, які виконують не тільки контрольну функцію, але і стимулюючу. Розраховані в дисертації нормативи витрат енергії для сільськогосподарських культур перевищують в 2,0-2,8 рази фактичні витрати енергії, проте нормативна врожайність майже в 4 рази перевищує фактичну. Отже, при існуючих витратах енергії ресурсів урожайність повинна бути на 25-30% більше, і навпаки, при сучасному рівні врожайності витрати енергії повинні бути на 25-30% меншими (за незмінних природно-кліматичних умов).

Використання нормативів витрат енергії дозволяє обґрунтовано стимулювати робітників за економію ресурсів. Створення на підприємствах відділів енергетичного менеджменту дозволить поліпшити контроль за виконанням нормативів енерговитрат і плануванням енергозберігаючих заходів та стимулюванням праці. В перспективі дрібні товаровиробники можуть користуватися послугами енергетичного менеджменту та аудиту в консультаційних центрах з енергозбереження або обслуговуючих кооперативах, які займаються подібною діяльністю.

Дослідження перспектив розвитку енергозберігаючих заходів у регіоні показало, що найболючішою проблемою є недостатнє їх фінансування та відсутність кваліфікованих кадрів. В багатьох випадках, недолік кадрів у сільськогосподарських підприємствах призводить не тільки до ігнорування, але і перешкоди проведення даних заходів, відсутності елементарних уявлень про їх ефективність та корисність.

На наш погляд, перспективи енергозбереження в сільському господарстві слід розглядати при безпосередній підтримці з боку держави. Чинне законодавство з питань енергозбереження, згідно якому державна підтримка у вигляді пільгового кредитування та оподаткування гарантується виробникам енергозберігаючої техніки, матеріалів, сировини, в теперішній час не працює. Реальною в цьому напрямі є державна політика стимулювання споживачів товарів, що економлять енергію. Зовнішні чинники процесу енергозбереження можуть бути представлені законодавчим забезпеченням енергозберігання: податковою, грошово-кредитною та амортизаційною політикою, регулюванням умов інвестування тощо.

Державна політика енергозбереження та її ефективність в певній мірі залежать від зовнішньої політики держави. Аграрні підприємства під впливом цих важелів формують мету та завдання своєї діяльності. Для забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції агроформування повинні забезпечити технічний, технологічний та кадровий потенціал, що відповідає потребам політики енергозбереження. Координація технічного, трудового потенціалу підприємства згідно визначених завдань повинна відбуватися відділом енергозбереження.

Тільки комплексне рішення вищевикладених питань і безпосередня участь держави сприятиме розвитку енергоефективного виробництва сільськогосподарської продукції. Тісна взаємодія локального, регіонального і загальнодержавного рівнів управління економікою аграрного сектора України забезпечить максимальний ефект для підприємців і суспільства в цілому.

Висновки

1. Рівень енергетичної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції характеризує її конкурентоспроможність, дозволяє судити про раціональне використання ресурсного і природного потенціалу регіонів України, науково-технічний рівень розвитку виробництва. Цим зумовлюється суспільна необхідність енергозбереження, використання при характеристиці витрат сукупної енергії їх класифікації залежно від цілей досліджень. В економному використанні енергії зацікавлено все суспільство.

2. В Луганської області впродовж 1998-2002 рр. склалася позитивна тенденція скорочення енергоємності виробництва сільськогосподарської продукції. В 2002 р. на 1 грн. валової продукції сільського господарства витрачалося 24,52 МДж сукупної енергії ресурсів, що в 2 рази менше, ніж п'ять років тому. Така ситуація пояснюється випередженням темпами росту валової продукції темпів росту витрат енергії. Зміна структури валової продукції в останні роки та співвідношення продукції рослинництва та тваринництва сприяли скороченню витрат енергії ресурсів у сільському господарстві.

3. Диспаритет цін, залежність України від імпортних енергоресурсів, низька платоспроможність сільськогосподарських підприємств - основні причини неспівпадання структури собівартості та енергоємності виробництва продукції сільського господарства. Вплив елементів енергетичних і грошових витрат на зміну обсягу сільськогосподарського виробництва є не однаковим. Тому велика увага під час пошуку резервів скорочення собівартості сільськогосподарської продукції слід приділяти аналізу її енергоємності.

4. Порівняння енергетичних витрат при різних технологіях вирощування томатів дало можливість визначити, що в умовах Луганської області розсадний спосіб вирощування даної культури вимагає мінімальних витрат сукупної енергії. Енергетична форма беззбитковості може бути виражена в урожайності більше 660 ц/га. Це перевищує фактичну врожайність по регіону більш, ніж у 8 разів. З енергетичної та економічної точки зору виробництво овочевих культур доцільно розташовувати на великих площах (більше 100 га кожна культура). Тому в умовах Луганщини слід розвивати виробництво овочів у великих спеціалізованих підприємствах з високим рівнем забезпеченості технікою і трудовими ресурсами, диверсифікацією тваринництва.

5. Опрацьовування всіх можливих варіантів агрегатування сільськогосподарських машин з урахуванням витрат енергії ресурсів на виконання робіт в умовах конкретного сільськогосподарського підприємства (поля, умов роботи, наявності техніки) дозволяє скоротити витрати сукупної енергії на 4,7%. Істотна економія ресурсів досягається при використанні комбінованих агрегатів, зокрема, мобільної дозуючої системи. Застосування її при виробництві сільськогосподарських культур дозволяє заощадити енергію на 39,3%. Отже, виробники сільськогосподарської техніки повинні приділяти увагу науковим розробкам щодо енергозберігаючої техніки, потребам ринку та аграрного виробника.

6. Важливим способом контролю, планування енергоспоживання, стимулювання енергозаощадження в сільськогосподарському виробництві є нормативи витрат енергії. При фактичних витратах енергії (2002 р. Луганська область) урожайність повинна бути на 25-30% більше, і навпаки, при сучасному рівні урожайності витрати енергії повинні бути на 25-30% меншими (за незмінних природно-кліматичних умов). Застосування нормативів дозволяє управляти витратами, прогнозувати майбутню ціну продукції і, як наслідок, підвищити конкурентоспроможність та інвестиційну привабливість сільськогосподарського виробництва.

7. Нормування, оптимізація, пошук резервів економії енергії, планування енергозберігаючих заходів можливі при широкому розвитку інститутів стимулювання праці на всіх ділянках енергоспоживання (бригада, галузь) в сільськогосподарських підприємствах. Підвищення ініціативи робітників, менеджмент енергозбереження в сільському господарстві, кооперація дрібних товаровиробників для користування послугами енергоменеджменту, підготовка кадрів - сприятиме розвитку культури економії, підвищенню конкурентоспроможності продукції на зовнішньому і внутрішньому ринках, зміцненню енергетичної безпеки країни.

8. Державна політика енергозбереження в аграрному виробництві є вагомим поштовхом до підвищення конкурентоспроможності продукції. В сучасних умовах залишаються без дії важелі державного регулювання енергозбереження, причиною чого є відсутність механізму роботи законів. Стимулювання споживача, який використовує у виробництві (для особистих потреб) товари, матеріали, які економлять енергію, сприятиме не тільки раціональному використанню природних та енергетичних ресурсів, але і роботі механізму управління енергозбереженням.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У фахових виданнях

1. Наумов Ю.Ф., Усенко А.В. Некоторые аспекты энергопотребления в современных условиях // Збірник наукових праць Луганського державного аграрного університету. - Луганськ: Видавництво ЛДАУ, „Элтон-2”. - 2001. - № 9. - С. 34-37.

2. Наумов Ю.Ф., Усенко А.В. Энергосбережение в сельском хозяйстве Украины // Науковий вісник Національного аграрного університету / Редкол.: Д.О. Мельничук та ін. - Вип. 44. - К.: НАУ, 2001. - Ч.4.: Ціноутворення та інфраструктура ринку. - С. 229-231.

3. Наумов Ю.Ф., Усенко А.В. Енергоспоживання в Україні // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК: Колективна монографія у чотирьох частинах / За ред. П.Т.Саблука. - К.: ІАЕ, 2001. - С. 321-323.

4. Усенко А.В. Енергетична та економічна ціна використання добрив в рослинництві Луганської області // Ринкова трансформація економіки АПК: Колективна монографія у чотирьох частинах / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнева. - К.: ІАЕ, 2002. - Ч.2.: Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. - С. 103-106.

5. Усенко А.В. Тенденції та закономірності енергоспоживання в сільському господарстві Луганської області // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. - Луганськ: Видавництво ЛДАУ, „Элтон-2”. - 2003. - №11. - С. 167-169.

6. Усенко А.В. Нормування витрат сукупної енергії при вирощуванні овочевих культур // Економіка АПК. - 2003. - № 10. - С. 96-97.

В інших виданнях

7. Наумов Ю.Ф., Усенко А.В. Состояние и пути улучшения энергетической эффективности производства продукции АПК в Луганской области // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол.монографія у двох томах / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнева. - К.: ІАЕ, 2001. - Т.1. - С. 321-324.

Анотація

Усенко А.В. Економічні аспекти підвищення енергетичної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Луганський національний аграрний університет, Луганськ, 2004.

У дисертації узагальнено теоретичні, методологічні та практичні питання підвищення енергетичної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Обґрунтовано, що для пошуку резервів скорочення собівартості аграрної продукції слід використовувати аналіз складу і структури енергоємності виробництва продукції.

Розроблено пропозиції з підвищення енергетичної ефективності виробництва продукції сільського господарства за рахунок використання комбінованих сільськогосподарських машин, опрацьовування можливих варіантів агрегатування сільськогосподарських машин з урахуванням витрат енергії в умовах конкретного аграрного підприємства (поля, умов роботи), нормування енерговитрат, впровадження енергетичного менеджменту в сільськогосподарських підприємствах, удосконалення державної політики енергозбереження.

Ключові слова: енергетична ефективність, енергоємність виробництва продукції, собівартість, енергозберігаючі технології, коефіцієнт енергетичної ефективності, конкурентоспроможність, енергетичний менеджмент.

Аннотация

Усенко А.В. Экономические аспекты повышения энергетической эффективности производства сельскохозяйственной продукции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Луганский национальный аграрный университет, Луганск, 2004.

Исследования показали, что в сельском хозяйстве Луганской области наблюдается тенденция сокращения энергоемкости валовой продукции на протяжении 1998-2002 гг. Сложившаяся ситуация объясняется опережением темпами роста валовой продукции темпы роста затрат энергии ресурсов, изменением структуры валовой продукции.

В регионе основным факторам повышения коэффициента энергетической эффективности в сельском хозяйстве стал рост объема производства продукции (2001-2002 гг.), который происходил экстенсивным путем. В работе проанализирован состав и структура энергоемкости и себестоимости производства продукции растениеводства и установлено, что наибольший удельный вес в структуре энергозатрат занимает энергия семян (44,5%), а в структуре себестоимости - затраты на оплату труда (25,4%). Неодинаковая структура приводит к различному влиянию затрат на конечные результаты. Так, исследования аналитических группировок показали, что рентабельность сельского хозяйства находится в тесной прямой зависимости от затрат энергии в расчете на 1 га сельскохозяйственных угодий.

Изучение технологий выращивания сельскохозяйственных культур показало, что причиной высокой энергоемкости сельскохозяйственного производства являются затраты энергии основных средств. Использование энергосберегающей техники является одним из главных резервов сокращения себестоимости и повышения конкурентоспособности продукции.

Применение комбинированных сельскохозяйственных машин позволяет сократить затраты энергии ресурсов, эквивалентные 15,9 кг дизельного топлива в расчете на 1 га посевной площади. Проработка всех возможных вариантов агрегатирования сельскохозяйственных машин с учетом затрат энергии ресурсов на выполнение работ в условиях конкретного предприятия (поля, условий работы, наличия техники) позволяет сократить затраты энергии ресурсов, которые эквивалентны 24,3 кг дизельного топлива в расчете на 1 га посевной площади.

Одним из способов контроля, стимулирования, планирования энергопотребления в аграрном производстве является нормирование затрат энергии ресурсов. Исследования показали, что при существующих в аграрном производстве затратах энергии ресурсов (в 2002 г. по Луганской области) урожайность должна быть на 25-30% больше фактической, и наоборот, при данном уровне урожайности затраты энергии ресурсов должны быть на 25-30% меньше (при неизменных природно-климатических условиях). Применение нормативов позволит прогнозировать будущую цену продукции, управлять расходами и, как следствие, повысить конкурентоспособность и инвестиционную привлекательность сельскохозяйственного производства.

Сокращение энергоемкости производства аграрной продукции и рост ее конкурентоспособности возможен посредством прохождения ряда этапов, первыми из которых являются: внедрение нормативов затрат энергии ресурсов; стандартизация сельскохозяйственной продукции; льготное кредитование, инвестирование и налогообложение потребителей энергосберегающей продукции и техники.

Ключевые слова: энергетическая эффективность, энергоемкость производства продукции, себестоимость, энергосберегающие технологии, коэффициент энергетической эффективности, конкурентоспособность, энергетический менеджмент.

Annotation

Usenko A.V. Economy aspects of increasing energy efficiency of agricultural production.- Manuscript.

Dissertation in competition for the candidate of economic sciences degree on speciality 08.07.02 - Economics of the agriculture and agricultural industrial complex. - Lugansk National Agrarian University, 2004.

The theoretical, methodological and practical problems of increasing energy efficiency of agricultural production. It has been proved that for search of backlogs for decreasing agricultural products cost is necessary to use the analysis of composition and structure of product energy consumption. The optimum volume of energy consumption is defined in the stock-raising of Lugansk region.

The proposals were worked out as to increasing energy efficiency of agricultural production through by means of using combined agricultural machines working out of all possible variants of aggregating of agricultural machines, taking into account the charges of energy in the conditions of a concrete agrarian enterprise (fields, work conditions), setting of norms of energy costs, introduction of energy management in agricultural enterprises, adjustment of state policy of energy-saving.

Key words: energy efficiency, energy consumption of production, cost, energy-saving technologies, coefficient of energy efficiency, competitiveness, energy management.

Размещено на Allbest.ru