Удосконалення управління підприємствами малого бізнесу в регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Розв'язання проблем економічного і соціального розвитку України, як держави з перехідним типом економіки, потребує розширення сфер підприємницької діяльності, перед усім, малого бізнесу - суттєвого фактору сприяння виходу економіки з кризового стану, забезпечення економічного зростання та соціальної стабільності в українському суспільстві.

Важливе значення малого підприємництва обумовлює необхідність пошуку нових взаємопов'язаних заходів щодо забезпечення сприятливих умов його становлення і ефективного розвитку на державному та регіональному рівнях. Переважно регіональна спрямованість функціонування підприємств малого бізнесу покликана підвищувати добробут місцевого населення та сприяти зміцненню економічного потенціалу регіонів держави.

Численні дослідження свідчать, що є декілька показників, за якими оцінюють внесок малого бізнесу в економічний розвиток міста, регіону, держави. Насамперед, це вартість виготовленої продукції (робіт, послуг), створені нові робочі місця, кількість зайнятих у малому підприємництві, створення конкурентного середовища тощо. Але ні в статистичній звітності всіх рівнів, ні в інших нормативних документах владних структур, ні в наукових публікаціях стосовно малого підприємництва не враховується внесок малого бізнесу в оздоблення та благоустрій населених пунктів відповідних адміністративних одиниць. Без такого врахування неможливо дати повну оцінку соціально-економічній діяльності малих підприємств і їх співпраці з місцевим самоврядуванням. Разом з тим відсутність методичних основ визначення обґрунтованої кількості малих підприємств на конкретній адміністративній території і неможливість прогнозування цього показника на перспективу обумовлюють доцільність проведення подальших досліджень.

Необхідність обґрунтування та розробки практичних рекомендацій щодо удосконалення управління діяльністю підприємствами малого бізнесу в регіоні зумовили вибір теми досліджень та її актуальність, встановлення мети і завдань дисертаційної роботи.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розвиток принципових підходів та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення управління діяльністю малих підприємств в регіоні.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі вирішені такі завдання:

- проаналізовано стан розвитку і особливості регулювання малого бізнесу в Україні, в країнах з перехідною економікою та країнах з ринковою економікою;

- виявлено регіональні чинники формування сектору малого бізнесу та визначено їх вплив на розвиток малих підприємств в регіоні;

- оцінено вплив господарського функціонування суб'єктів підприємницької діяльності на поліпшення соціально-економічних умов в Луганській області;

- удосконалено класифікацію та деталізовано складові сучасного малого бізнесу в формальній і нелегітимній сферах господарювання;

- розроблено методичні основи кількісної оцінки вартості внеску малого підприємництва в благоустрій населених пунктів та регіону;

- обґрунтовано особливості та запропоновано методичний підхід до визначення доцільної кількості суб'єктів малого підприємництва в регіоні;

- запропоновано освітні, психологічні та морально-етичні засади формування системи підготовки підприємницького персоналу у світлі сучасних вимог до безперервного підвищення творчого потенціалу підприємців України.

1. Малий бізнес в умовах перехідної економіки

В реформуванні української економіки перехідного періоду підприємства малого бізнесу виконують суттєву роль в становленні середовища для нової системи господарювання. Як переконливо свідчить світовий досвід, мале підприємництво є неодмінною складовою структурної перебудови економічних відносин в суспільстві, створює надійну базу реформ - багаточисельний шар підприємців-власників. В дисертації показано відмітність умов діяльності підприємств малого бізнесу в країнах з економікою перехідного типу і у державах із вже традиційною ринковою економікою.

В умовах розвиненої ринкової економіки діяльність малих форм господарювання має не тільки чітку соціальну направленість, але й достатню підготовленість та орієнтованість на сучасні форми. В цих країнах діяльність малого бізнесу найінтенсивніше відбувається в галузях новітніх техніко-технологічних зрушень, пов'язаних з інноваційною діяльністю та сучасними інформаційними технологіями. Про це свідчать результати досягнень розвитку малого підприємництва в найбільш економічно потужній країні світу - США. За останні 20 років малі підприємства цієї держави створили у 4 рази більше науково-технічних нововведень, ніж великі фірми. Значною є роль малого підприємництва у створенні сукупного національного продукту США: підприємства малого бізнесу забезпечують 50 - 55% ВНП. На такому ж приблизно рівні знаходиться цей показник в інших розвинених країнах.

Однією з причин успішного розвитку підприємств малого бізнесу в країнах з ринковою економікою є існування розгалуженої мережі державної підтримки та заохочення малого підприємництва, яка здійснюється урядовими, змішаними та приватними організаціями.

По-іншому склалася ситуація в країнах з перехідною економікою і в Україні в тому числі. В Україні розвиток малого бізнесу до цього часу має нестабільний характер і значні коливання.

Кількість підприємств малого бізнесу на 10 тис. населення, з 1991 по 2002 роки зросла з 9 до 53 одиниць. По цьому показнику Україна значно відстає не тільки від розвинених країн, але й від ближніх сусідів. Рівень щільності підприємств малого бізнесу на 1000 жителів в Україні ще надто низький - 5,3 підприємства, що на порядок нижче, ніж у промислово розвинених країнах і значно менше деяких постсоціалістичних держав.

За результатами проведених досліджень встановлено, що при загальних негативних обставинах для малого бізнесу кількісний показник розвитку даного сектору економіки держави значно варіює по регіонах країни. У 2002 році більше половини (53,9%) малих підприємств зареєстровано у 7 регіонах України: м. Київ (15,5% загальнодержавної кількості малих підприємств в цілому по державі), в Донецькій (10%), Дніпропетровській (6,7%), Харківській (6,4%), Львівській (5,8%), Одеській (4,6%) областях та АРК (4,9%).

Ринкові трансформаційні процеси в економіці держави сприяли відповідним структурним змінам у формі власності підприємств малого бізнесу. Дослідження кількісних змін за спрямуванням господарської діяльності свідчить, що найбільша питома вага малих підприємств функціонує в торгівлі і операціях з нерухомістю - 58,5%, а в виробничій сфері - лише 29,4%. Промислова сфера взагалі становить 15,5%.

Проведені дослідження свідчать, що для українського малого бізнесу характерною є переважна спрямованість на торгівельну і посередницьку діяльність. Відбувається повільне зростання кількості малих підприємств виробничого спрямування, майже відсутні суб'єкти підприємництва, які займаються інноваційною діяльністю. Це дає право на висновок, що, не дивлячись на багатовекторні напрямки зусиль підтримки малого бізнесу державою, сектор малого підприємництва в Україні ще не відіграє провідної ролі в національній економіці.

2. Аналіз тенденцій розвитку підприємств малого бізнесу в регіоні

Малий бізнес, як самостійний елемент ринкової економіки, є дієвим важелем вирішення регіональних завдань соціально-економічного характеру. Він органічно пов'язаний із загальнодержавними проблемами, але йому притаманні специфічні риси, які обумовлені станом місцевих відносин в суспільстві.

На основі виконаного в роботі комплексного аналізу становлення, розвитку і функціонування підприємств малого бізнесу, визначено їх вплив на економічний рівень життя та вирішення проблем зайнятості в регіоні, простежено основні тенденції і особливості організаційно-економічних форм підтримки малого підприємництва. Аналіз показав складність процесу становлення малого підприємництва, про що свідчить неоднозначність динаміки розвитку малих підприємницьких структур за період 1991-2002 рр.

На кінець 1992 року кількість малих підприємств зросла до 2134 одиниць (у 2,3 рази у відповідності до попереднього року). Позитивна тенденція зростання змінюється у 1996 році на зниження кількості малих підприємств - з 4193 (1995 р.) до 3895 одиниць (1996 р.). Роки гіперінфляції призвели до знецінення заощаджень населення, падіння його купівельної спроможності, зростання офіційного рівня і прихованого показника безробіття, паралічу інвестиційної діяльності в підприємництві, в тому числі і малому бізнесі, втрати ефективності у використанні місцевого ресурсно-сировинного потенціалу.

Грошова реформа кінця 1996 року і введення в обіг національної валюти, стабільність курсу гривні та прийняття ряду законодавчих актів з підтримки малого підприємництва в Україні сприяли інтенсивному зростанню абсолютної кількості суб'єктів малого бізнесу Луганщини. У 1997 році кількість малих підприємств становила 5946, у 1998 - 8403, у 1999 - 8952 одиниці. На кінець 2002 року в Луганській області зареєстровано 9837 малих підприємств. По цьому показнику Луганщина зайняла 8 місце серед областей держави.

Про недостатню ефективність функціонування підприємств малого бізнесу області свідчать показники результативності фінансово-господарської діяльності за останні 2 роки: питома вага виробленої продукції (робіт, послуг) у відношенні до загального обсягу по регіону становила 5,4% у 2001 р. та 4,3% у 2002 р., що нижче середньодержавного показника - 7,3%.

Дослідження свідчить, що в межах Луганщини розвиток малих форм господарювання носить нерівномірний характер: найбільш інтенсивно створювались підприємства малого бізнесу у промислово розвинених містах і деяких районах області. За 1992-2002 роки по темпах росту малого підприємництва передують м. Луганськ (зростання у 7,8 раз), м. Сєвєродонецьк (у 4,2), м. Стаханів (у 4,0), м. Лисичанськ та м. Алчевськ (у 3,5 рази). У депресивних городах (Кіровськ, Краснодон) зростання не перевищує 2 - 2,5 разів.

Галузева спрямованість господарської діяльності малих підприємств області направлена в своїй більшості в сферу торгівлі та надання послуг. Питома вага малих промислових підприємств щорічно знижувалась: з 23,3% (1992 р.) до 13,3% (1999 р.). Незначне зростання до 16% спостерігалося у 2002 році. Натомість домінують оптова та роздрібна торгівля і операції з нерухомістю: 12,3% (1999 р.) та 57,5% (2002 р.).

Проведення реформ в народногосподарському комплексі вплинуло на регіональні зміни структури підприємств малого бізнесу за формами власності. На початку реформ відбулося інтенсивне зростання частки підприємств з приватною власністю і відповідне зменшення питомої ваги державних та змішаних підприємств малого бізнесу. За досліджуваний період це виглядає так: у 1992 році недержавною формою власності охоплено 81,3% підприємств (приватна - 63,6%, колективна - 10,4%, змішана - 7,3%) державна - 18,7%. Через десять років недержавна власність становить 98,2% (приватна - 35,8%, колективна - 59,4%, комунальна - 3,6%), а державна лише 1,2%. У порівнянні з 1992 роком відбулося зниження питомої ваги підприємств малого бізнесу з приватною власністю у 1,8 разів, а колективної - зростання у 5,7 разів, що свідчить про переваги колективного господарювання перед всіма іншими у період реформування економічної системи регіону.

В дисертації розглянуто стан розвитку суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб в регіоні та їх вплив на соціально-економічну ситуацію в області. З початку реєстрації (1995 рік) цієї категорії підприємців їх чисельність неухильно зменшувалась з 53295 фізичних осіб у 1995 році до 45085 осіб у 1999 році, що пояснюється обтяжливим податковим тиском та відсутністю правової бази щодо захисту цієї категорії підприємців. Переломним став 2000 рік, коли було зареєстровано 51730 осіб; цей показник досяг 63331 особи у 2002 році. З соціальної точки зору подальше зростання чисельності діючих приватних підприємців має позитивне значення для утворення робочих місць. Питома вага робочих місць, створених діючими приватними підприємцями у 2002 році, склала 2,9%.

Дослідження можливостей малого бізнесу у вирішенні завдань зайнятості на Луганщині показало, що цей сектор господарської діяльності спроможний і повинен бути приоритетним чинником у вирішенні проблеми безробіття. Для Луганської області найбільш вразливим є структурне безробіття, яке виникло внаслідок змін у структурі господарювання та реструктуризації вугільної промисловості регіону. Уже в 2000 році рівень офіційного (3,9%) та прихованого (1,5%) безробіття становили разом 5,4% від працездатного населення області, а це понад 80 тис. чоловік. Питома вага незайнятого населення склала 7,3% від загальної кількості працездатних осіб регіону. Особливо вразливим безробіття стало в депресивних територіях і сільській місцевості. Виконаний аналіз ринку праці на Луганщині свідчить про недостатність зусиль місцевих та регіональних органів влади щодо зниження рівня безробіття в містах і районах області. На думку автора, для вирішення проблем створення робочих місць необхідно задіяти достатній внутрішній потенціал малого підприємництва, реалізувати комплекс заходів, які сприятимуть активізації та розширенню сфер підприємницької діяльності.

Соціологічні дослідження, виконані автором, виявили в Луганській області причини, що протидіють більш ефективному розвитку малих форм господарювання. Поряд із законодавчими і адміністративними чинниками, мають місце надмірне втручання владних структур в діяльність суб'єктів недержавних форм власності, нестабільна та обтяжлива система оподаткування, неврегульованість питань фінансування і кредитування, зокрема мікрокредитування малого бізнесу, брак професійних знань і досвіду в осіб, зайнятих малим бізнесом. Врахування цих факторів буде відігравати суттєву роль в удосконаленні управління підприємствами малого бізнесу в регіоні. Основними напрямками, що сприятимуть розвитку малого бізнесу, можна вважати, перш за все, регіональні програми підтримки малого підприємництва в Луганській області. За час виконання другої програми підтримки малого бізнесу в області створено 13 бізнес-центрів та 8 фондів підтримки підприємництва. Доцільно для кредитування суб'єктів малого бізнесу використовувати практику мікрокредитування за рахунок коштів кредитних спілок. Досить суттєвою формою фінансової підтримки суб'єктів малого бізнесу, особливо тих, що діють в виробничій сфері, або пріоритетних напрямках для даного регіону, повинно бути пільгове оподаткування.

На підставі виявлених чинників, які негативно впливають на розвиток підприємств малого бізнесу в регіоні, в роботі пропонуються основні напрямки удосконалення управління підприємствами цього сектору економіки в регіоні, а саме підходи щодо кількісної оцінки непрямого внеску підприємств малого бізнесу в соціально-економічний розвиток регіону, спосіб визначення кількості підприємств малого бізнесу з основних напрямків господарської діяльності, напрямки щодо залучення і використання малими підприємствами в господарюванні ресурсно-сировинного потенціалу регіону, засади формування освітніх, психологічних та морально-етичних складових системи підготовки підприємницького персоналу, класифікація типів та визначення складових сучасного малого підприємництва.

3. Напрямки удосконалення управління підприємствами малого бізнесу в регіоні

Вирішення завдань із забезпечення стабільного економічного зростання і соціального спрямування реформ господарювання в умовах ринку багато в чому залежить від продуктивної співпраці регіональних органів влади та місцевого самоврядування із суб'єктами підприємницької діяльності. Така співпраця є досить суттєвим чинником удосконалення соціально-економічного механізму управління підприємствами малих форм господарювання на місцевому та регіональному рівнях.

До цього часу відсутні критерії і методика оцінки такої співпраці, результатом якої є чималий внесок суб'єктів підприємництва в оздоблення та благоустрій населених пунктів відповідних адміністративних одиниць.

Дослідження характеру такої співпраці і її продуктивності для регіону знайшли втілення у розробці принципових підходів щодо кількісної оцінки непрямого внеску малих форм господарювання в оновлення архітектурного дизайну офісів підприємницьких структур і благоустрій приофісних територій. Розрахунок вартості непрямого внеску малих підприємств пропонується проводити за такою формулою:

,

де С - вартість оздоблення і архітектурного покращення офісних приміщень та благоустрою прилеглих до них територій; - вартість i-го виду робіт з урахуванням матеріальних витрат; - обсяг робіт i-го виду; - кількість видів робіт по оздобленню будівель і благоустрою прилеглої території; Sn - вартість інших видів робіт із впорядкування приофісних площ.

Запропонована формула дозволяє оцінити витрати на покращення зовнішнього дизайну будівель і благоустрою прилеглих до них територій кожним суб'єктом підприємницької діяльності будь-якого населеного пункту, та, сумуючи їх, показати, які кошти вносить малий бізнес у справу благоустрою конкретного міста, регіону. Розрахунки, виконані в дисертації, показали, що в деяких випадках вартісний непрямий внесок малого підприємництва у благоустрій населених пунктів може перевищувати бюджетне фінансування на ці цілі. Для м. Алчевська одержано такі результати: в розрахунку на одного мешканця у 2002 р. на благоустрій міста припадало 3,45 грн. бюджетних коштів, тоді як малі підприємства вклали в оздоблення 5,2 грн. в розрахунку на кожного мешканця Алчевська.

Якщо на перших етапах трансформаційних процесів господарювання внесок підприємств малого бізнесу в соціально-економічний розвиток міст і цілих регіонів оцінювався надходженням коштів до бюджетів всіх рівнів, в цільові фонди, збільшенням кількості робочих місць, зайнятістю в ньому багатьох верств населення, зниженням соціальної напруги в суспільстві, то за допомогою розроблених методичних підходів мале підприємництво слід оцінювати по його непрямому внеску в благоустрій населених пунктів регіону.

Дослідженням встановлено можливості використання регіональних галузевих складових розвитку малого бізнесу шляхом створення малих підприємств з утилізації рудничного газу метану і використання його та тепла висхідних струменів шахтного повітря як енергоносіїв для господарських потреб, а також використання відходів металургійних і хімічних виробництв. Названі енергоресурси на сьогодні практично не задіяні підприємствами вугільної галузі, тому що їх використання приносить незначні доходи порівняно з прибутком від основного виду діяльності. Але ці доходи можуть стати вагомим стимулом для малих підприємств.

Спостереження і аналіз офіційних та неофіційних відомостей про діяльність малих підприємств, виконані в роботі, стали основою для умовної класифікації та визначення більшості складових сучасного малого бізнесу в державі. На сучасному етапі слід говорити про функціонування таких складових малого бізнесу: формальний, неформальний, кримінальний, стихійний і сезонний. Наявність такої класифікації дозволяє дійти висновку, що досить широкий спектр підприємницької діяльності припадає саме на неформальний та кримінальний малий бізнес. Як свідчать дані обстежень Державного комітету статистики України і розрахунки, виконані Радою з визначення продуктивних сил НАН України, нелегальні (незадекларовані) доходи мають всі без винятку верстви населення, оскільки середні сукупні еквівалентні витрати перевищують сукупні еквівалентні доходи по всіх групах населення на 35,4 %.

Зростання кількості підприємств малого бізнесу обумовлює поліпшення економічного становища в державі та зменшення соціальної напруги в суспільстві. У роботі доведено, що доцільно регулювати кількість малих підприємств саме тих сфер господарювання, де виробляється значний надлишок товарів або виникає їх дефіцит на місцевих (регіональних) ринках, тому що нерегульований (стихійний) ріст підприємств малого бізнесу призведе до негативних явищ. В дисертації розроблено і на практиці апробовано підхід щодо визначення доцільної кількості підприємств малого бізнесу на конкретній адміністративній території. Він враховує чисельність населення регіону; частку населення, що користується певними послугами, та обсяг цих послуг в розрахунку на одну особу; вартість послуг та виручку малого підприємства, яке забезпечує рентабельну роботу. Цей підхід був використаний для визначення структури аптечного бізнесу в м. Алчевську Луганської області. Співставлення результатів розрахунків по запропонованій формулі з фактичною кількістю малих підприємств аптечного бізнесу свідчить про насиченість міста фармацевтичними установами, і безперспективність подальшого збільшення їх кількості. Запропонований спосіб дозволяє обґрунтувати структуру напрямків підприємницької діяльності і кількість суб'єктів малого бізнесу конкретної сфери господарчої діяльності регіону.

В сукупності чисельних факторів активізації малого бізнесу особливе місце належить освіті як системі формування професійних знань суб'єктів підприємницької діяльності. Підприємці зазнають економічного краху, в першу чергу, через низький рівень, обмеженість (а то і відсутність) знань, умінь та навичок в сфері бізнесу. У зв'язку з цим у роботі запропоновано збалансовану систему підготовки підприємницького персоналу такого рівня, який має місце в країнах з розвиненою економікою. Запропонована система базується, в першу чергу, на формуванні підприємницького хисту, використовуючи досвід бізнесменів, та на проведенні навчання в умовах, близьких до реальних. Система підготовки персоналу для підприємницької діяльності повинна мати практично безперервний характер.

Висновки

підприємницький господарський нелегітимний

У дисертаційній роботі на підставі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення й практичне вирішення актуального науково-практичного завдання, яке полягає в удосконаленні управління підприємствами малого бізнесу в регіоні. Основні висновки і результати, що випливають із наукового дослідження, зводяться до такого.

1. Аналіз і оцінка розвитку підприємств малого бізнесу в Луганській області протягом 1991-2002 рр. показали, що малий бізнес ще недостатньо впливає на формування економічних показників, які характеризують соціально-економічний розвиток регіону. В роботі розкриті позитивні чинники діяльності приватних підприємців: самоутворення робочих місць, залучення в підприємницьку діяльність різних прошарків населення, зняття соціальної напруги в суспільстві. Доведена особлива значимість цього виду підприємницької діяльності для депресивних населених пунктів регіону.

2. Визначено причини, що обумовили тенденцію зниження питомої ваги малих підприємств виробничого спрямування. Доведено важливість створення сприятливих умов місцевими органами влади для успішного функціонування підприємств малого бізнесу в промисловій сфері, особливо за напрямками, приоритетними для даної місцевості з урахуванням потреб населення у товарах і послугах місцевих підприємців.

3. На підставі проведених досліджень розроблено рекомендації щодо залучення і використання підприємствами малого бізнесу регіону ресурсно-сировинного потенціалу. При обґрунтуванні рекомендацій враховувалася привабливість використання геотермального потенціалу вугледобувних підприємств для обігріву приміщень промислового та побутового призначення. Обґрунтовано доцільність створення малих підприємств з утилізації рудничного газу метану для використовувати його та тепла висхідних струменів шахтного повітря як енергоносіїв для господарських потреб населених пунктів.

4. Для удосконалення управління підприємствами малого бізнесу визначено принципові підходи щодо кількісної оцінки непрямого внеску підприємств малого бізнесу в оновлення офісів підприємств малих форм господарювання і благоустрій приофісних територій. За її допомогою можна оцінити витрати на покращення офісних будівель і благоустрою прилеглих до них територій кожним підприємницьким суб'єктом будь-якого населеного пункту. У підсумку складається сума коштів, які вносить малий бізнес в оздоблення зовнішнього вигляду конкретної території, що сприяє удосконаленню планування місцевих бюджетів.

5. Виходячи з аналізу проблемних чинників в розвитку малого бізнесу, запропоновано спосіб визначення доцільної кількості підприємств малого бізнесу конкретної сфери господарської діяльності. Визначення кількості підприємств малого бізнесу з основних напрямків господарчої діяльності в населеному пункті створює практичну можливість підвищення рівня обґрунтованості прийняття управлінських рішень місцевими та регіональними владними структурами щодо розвитку підприємств малого бізнесу.

6. З метою виявлення типів сучасного малого підприємництва уточнено організаційно-економічний характер складових малого бізнесу у вітчизняній практиці. Спостереження і аналіз офіційних та неофіційних відомостей про діяльність підприємницьких структур обумовили висновок про досить широкий спектр підприємницької діяльності в неформальній та кримінальній сферах малого бізнесу.

7. Запропоновано засади формування системи ступеневої безперервної підготовки молодого покоління громадян України до вступу в підприємницьку діяльність та подальшого продуктивного їх функціонування в цій сфері господарювання. Основу системи становлять освітні, психологічні та морально-етичні комплексні компоненти.

Література

1. Ульяницька О.В. Малий бізнес як засіб вирішення проблем зайнятості в Луганській області // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 6. - Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2001. - С. 236 - 244.

2. Ульяницька О.В. Політика підтримки малого бізнесу в регіоні // Научные труды Донецкого государственного технического университета. Серия экономическая. Вып. 37. - Донецк: ДонНТУ, 2001. - С. 151 - 156.

3. Акмаєва Н.В., Ульяницька О.В. Вплив фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності на поліпшення соціально-економічних умов регіону // Наукові праці Дніпропетровського національного університету. Економіка: проблеми теорії і практики. Вип. 125.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - С. 85 - 92.

4. Ульяницька О.В., Мананнікова О.Ю. Кадровий резерв малого бізнесу: стан та перспективи підготовки // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2002. - №5(51). - С. 258 - 263.

5. Акмаєв А.І., Ульяницька О.В. Дослідження проблем підприємництва в регіоні через опитування суб'єктів малого бізнесу в Луганській області // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 10. -Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2003. - С. 235 - 242.

6. Акмаєв А.І., Ульяницька О.В. Соціально-економічна оцінка співпраці малого бізнесу і місцевого самоврядування // Теоретичні та прикладні питання економіки. Зб. наук. праць Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Вип. 2. - К.: ВПЦ, 2003. - С. 225 - 232.

Размещено на Allbest.ru