Розвиток економіки регіону в умовах реформування податкового механізму

Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 332.146:336.22

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОГО МЕХАНІЗМУ

08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Вознюк Олена Борисівна

Львів - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівникдоктор економічних наук, професор Бєлєнький Петро Юхимович, Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Мороз Анатолій Миколайович, Київський національний економічний університет, завідувач кафедри

кандидат економічних наук Кардаш Вікторія Іванівна, Інститут регіональних досліджень НАН України, старший науковий співробітник.

Провідна установа:Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ регіональних проблем відтворення, м. Київ

Захист відбудеться 10 грудня 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 9 листопада 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук В.І. Жовтанецький

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вирішення проблем зростання рівня соціально-економічного розвитку регіонів, підвищення рівня життя населення є неможливим без створення цілісної концепції регіональної економічної політики, яка б враховувала сучасні зміни у податковому механізмі, адекватні новим умовам політики державних видатків і міжбюджетних відносин. Без цього неможливо здійснити прогресивні зрушення в економічній і соціальній сферах, забезпечити зростання якості життя як у регіонах, так і у державі в цілому.

Проблемам регіонального розвитку та регіональної політики присвячені дослідження ряду вітчизняних вчених, зокрема П.Бєлєнького, Є.Бойка, С.Вовканича, М.Долішнього, С.Дорогунцова, Ф.Заставного, С.Злупка, М.Козоріз, Л.Корецького, І.Лукінова, М.Паламарчука, С.Писаренко, Я.Побурка, В.Поповкіна, В.Симоненко, О.Шаблія та інших.

Проблеми розвитку податкового механізму стали предметом досліджень багатьох науковців Л.Абалкіна, В.Андрущенка, О.Барановського, С.Буковинського, О.Василика, Т.Вахненко, В.Вишневського, А.Гальчинського, В.Геєця, А.Гриценка, А.Даниленка, Л.Данилової, А.Ілларіонова, Б.Кваснюка, І.Лукінова, С.Льовочкіна, Д.Полозенка, І.Розпутенка, І.Сала, С.Слухая, А.Соколовської, В.Суторміної, Л.Шаблистої, С.Юрія та інших.

Але регіональному аспекту дослідження, а саме ув'язці розвитку економіки регіонів з реформуванням податкового механізму приділяється значно менше уваги. Тому виникає протиріччя між необхідністю максимального збору податків у державний бюджет і недостатністю бюджетних коштів для створення відповідних умов для розвитку економіки у регіонах.

Адже саме активізація економічного розвитку регіонів є запорукою соціально-економічного поступу держави.

Автор виходить з того, що однією з основних умов реформування податкового механізму повинно стати пріоритетність (посилення) його регіональної спрямованості. В цьому аспекті слід відмітити, що значна кількість питань удосконалення податкового механізму, особливо на регіональному рівні, залишається не висвітленими і потребують теоретичного, методичного та практичного вирішення. Серед цих питань слід назвати такі: чи створює податковий механізм, який постійно реформується, фінансові передумови для виконання регіональними органами влади і органами місцевого самоврядування своїх функцій щодо розвитку економіки; чи всі регіони знаходяться у рівних умовах щодо використання податкових можливостей, тобто чи реалізується, так званий, принцип “територіальної справедливості”; чи використовуються можливості розширення бази оподаткування у регіонах; чи достатнє інфраструктурне та інформаційне забезпечення податкової системи на регіональному рівні.

Ці та деякі інші питання, які вимагають свого теоретичного та методичного вирішення обумовлюють актуальність вибору теми, мету і зміст цього дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з планами науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України. Матеріали дисертації використовувались при виконанні державних бюджетних тем “Інфраструктура прикордонного регіону в умовах ринкової трансформації економіки” (номер державної реєстрації 0197U017643) та “Організаційно-економічні механізми розвитку ринкової інфраструктури і створення конкурентного середовища” (номер державної реєстрації 0100U002774).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо становлення та вдосконалення податкового механізму з огляду на інтереси розвитку економіки регіонів.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

- уточнити сутність і роль податків як складової реалізації регіональної економічної політики;

- дослідити досвід зарубіжних країн у проведенні реформ щодо посилення регіональної орієнтації податкового механізму;

- дослідити сучасні концепції підвищення дієвості податкового механізму для вирішення проблем соціально-економічного розвитку регіонів;

- проаналізувати тенденції розвитку економіки регіону (Львівської області) у порівнянні з іншими регіонами країни в цілому та вплив на них податкового механізму, бюджетного процесу і розподілу податків;

- розробити рекомендації до можливостей розвитку регіонального підприємництва з метою розширення бази оподаткування у регіонах;

- розробити методичні підходи щодо розподілу податків, підвищення стимулюючої та регулюючої ролі податкового механізму у розвитку місцевого самоврядування та регіональної економіки;

- розробити рекомендації щодо інфраструктурного та інформаційного забезпечення податкової системи на регіональному рівні.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку економіки регіону та вплив на них податкових механізмів в умовах реформування.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні питання формування і розвитку податкових механізмів з урахуванням інтересів регіону.

Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є системний підхід, сучасна теорія оподаткування, дослідження українських та іноземних вчених з проблем регіонального розвитку, оподаткування, стягнення податків та їх розподілу. Інформаційну базу дослідження складають дані статистичних служб України, Львівської області, матеріали податкових органів, законодавчі та інструктивно-правові акти, дані періодичних видань.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в подальшому розвитку теоретичних і методичних положень формування податкового механізму на регіональному рівні та розробленні практичних рекомендацій щодо його удосконалення з метою підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіону. Найбільш істотними результатами, що визначають наукову новизну є такі:

1. На відміну від існуючих, запропоновано авторське трактування функцій податкового механізму, яке охоплює не тільки фіскальну і стимулюючу функції, але й визначає його як інструмент знаходження компромісу між регіональними інтересами держави і місцевими інтересами регіону. Саме такий підхід дозволяє розглядати податковий механізм як елемент регіональної політики.

2. Обґрунтовано, що зближення рівнів соціально-економічного розвитку в регіонах повинно відбуватись за допомогою потужних регуляторів, насамперед податків. Досягнення принципу територіальної справедливості в оподаткуванні є необхідною умовою послаблення міжрегіональних диспропорцій та розвитку депресивних регіонів.

3. На основі дослідження зарубіжного і вітчизняного досвіду податкових відносин, в тому числі на регіональному рівні, вперше встановлено, що причиною того, що вітчизняна система оподаткування, побудована за принципами ринкових економік, не забезпечує адекватних результатів у вирішенні соціально-економічних проблем, є недостатнє врахування інтересів регіонів, недостатня ув'язка з програмами соціально-економічного розвитку.

4. Дістало подальшого розвитку обґрунтування ролі податкового механізму як дієвого важеля для вирішення завдань збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів, яке полягає у підвищенні значущості регіонального і місцевого оподаткування; впровадження територіального і галузево-диференційованого підходу до оподаткування регіонів, галузей і підприємств з врахуванням їхнього стану “стійкості” чи конкурентоспроможності на певний момент, їхнього рейтингу у країні, реалізації концепції “територіальної справедливості”.

5. Визначено, що діючі форми і методи бюджетного регулювання є недостатньо ефективними, оскільки регіональні і місцеві бюджети все ще мають обмежену самостійність, повністю залежать від щорічних рішень Верховної Ради та уряду України, які розподіляють і перерозподіляють більшість мобілізованих у державі доходів. Такий підхід не може сприяти розвитку ініціативи органів місцевого самоврядування у пошуках додаткових фінансових ресурсів, хоча відомо, що ВВП держави, в основному створюється на місцях - у містах і районах країни. Поліпшенню роботи з виконанням бюджету, підвищенню реальності формування програм соціально-економічного розвитку регіону на перспективу сприяло б встановлення обгрунтованих розмірів відрахувань від загальнодержавних податків і неподаткових платежів для збалансування бюджетів місцевого самоврядування на довготривалий період (3-5 років).

6. Обґрунтовано, що збільшення частки власних доходів, закріплених за місцевими бюджетами повністю або частково, а також встановлення територіальних надбавок до ставок загальнодержавних податків сприятиме удосконаленню трансфертної політики та зниженню дотаційності бюджетів нижчого рівня.

7. Розроблено методичні підходи і практичні рекомендації щодо інфраструктурного та інформаційного забезпечення податкової системи на регіональному рівні, які дозволять підвищити ефективність основних функцій цієї системи і уникнути ряду недоліків в її організації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання отриманих теоретичних розробок, методичних підходів і конкретних пропозицій для підвищення дієвості в регіонах України податкового механізму. Розроблені методичні рекомендації щодо розширення бази оподаткування в регіоні використані в практичній роботі ДПІ у Залізничному районі м. Львова (довідка № 5691/17-1 від 18.03.2003). Розроблена система обліку громадян, що ухиляються від оподаткування, дозволяє збільшити коло платників податків та поповнити бюджет додатковими коштами. Практична значущість розробки у визначенні ефективних шляхів розвитку економіки регіону підтверджено довідкою Державної податкової адміністрації у Львівській області (довідка № 11311/10/17-108 від 02.07.2004р.)

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, які викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на Міжнародній науково-практичні конференції “Сучасна інноваційно-промислова політика України: інвестиційні пріоритети та інфраструктура” (Чернівці, 1999 р.), знайшли відображення у Матеріалах доповідей V Міжнародного конгресу українських економістів “Україна у XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку” (Львів, 2000 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку” (Львів, 2000 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів України” (Донецьк, 2002 р.).

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 8 наукових роботах загальним обсягом 2,4 друк.арк., у тому числі 5 - у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Структура та обсяг дисертації. Загальний обсяг дисертації - 193 стор., у тому числі основного тексту - 168 стор., Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, містить 5 рисунків, 19 таблиць. Список використаних джерел нараховує 149 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її зв'язок з науковими темами Інституту регіональних досліджень НАН України. Сформульовано головну мету і завдання дослідження, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані про апробацію основних положень роботи.

У першому розділі “Науково-методичні передумови економічного розвитку і реформування податкового механізму” розглядаються принципи побудови раціональної податкової політики як фактору економічного розвитку, зарубіжний досвід у проведенні податкових реформ, визначено сучасні концепції підвищення дієвості податкового механізму.

У сьогоднішніх умовах регіональна політика стає вагомим інструментом регулювання соціально-економічного розвитку. Через механізм регіональної політики, як важливого елемента загальнонаціональної стратегії, можна активізувати внутрішні потенціали регіонів для соціально-економічного зростання територій і держави в цілому.

На основі аналізування існуючих напрямків розвитку регіональної політики доведено, що податкова політика є однією із важливих складових частин соціально-економічної політики держави, від якої залежить результативність і ефективність функціонування та розвитку економіки.

На підставі визначення спрямованості регіональної податкової політики було окреслено основні її цілі, до яких, зокрема, відносяться: зближення рівнів соціально-економічного розвитку; підтримка вітчизняного виробника: сприяння активізації інвестиційних ресурсів; забезпечення територіальної справедливості, зміцнення фінансових основ місцевого самоврядування та забезпечення їх фінансової самостійності.

На основі узагальнення визначених сучасною економічною думкою принципів оподаткування визначено, що для кожної економічної системи повинна бути сформована власна оптимальна система оподаткування. На базі ретроспективного аналізу розвитку систем оподаткування в різних країнах світу обґрунтовані напрями вдосконалення податкової системи України, визначено, що діяльність органів регіональної влади і місцевого самоврядування у сфері податків повинна відповідати загальнодержавним критеріям оптимального оподаткування, а також основним пріоритетним напрямам, спрямованим на розвиток економіки, забезпечення соціального захисту та підвищення життєвого рівня населення.

Доведено, що принципи побудови національної системи оподаткування повинні торкатися не лише справляння загальнодержавних податків, вони повинні “працювати” в регіональному і в місцевому оподаткуванні.

З огляду на це визначено принципи регіональної податкової політики, які зображені на рис.1. Поєднання цілей та принципів регіональної податкової політики дасть можливість вирішити певний ряд завдань, які спрямовані на створення правової бази для реалізації регіональної податкової політики, встановлення на основі об'єктивних критеріїв переліку регіонів, які потребують фінансової допомоги з боку держави, залучення значної кількості коштів, основним джерелом яких є податки, використання податкових інструментів, які б стимулювали соціально-економічний розвиток регіонів, забезпечення фінансової стійкості регіонів.

В дисертації підкреслюється, що основною категорією, яка має велике значення для ефективного регіонального розвитку, є податкоспроможність регіону, тобто здатність територіально-адміністративної одиниці акумулювати податкові доходи до бюджетів усіх рівнів при наявності в них певних можливостей, масштабів економічної діяльності та рівня суспільної ефективності функціонування господарства.

Размещено на http://allbest.ru

Рис. 1. Принципи регіональної податкової політики

Автором, зокрема, наголошується, що визначення показника реальної податкоспроможності дасть змогу визначити фактичні можливості податкових вилучень у платників податків на території певного регіону для забезпечення дохідної частини бюджетів різних рівнів і дотримання принципу територіальної справедливості в оподаткуванні.

Для сталого, соціального, економічно-збалансованого розвитку будь-якого регіону важливим є забезпечення такої системи оподаткування, за якої з регіону вилучалася тільки “лишки” грошей, щоб планові податкові надходження відповідали його податкоспроможності, яка залежить від соціально-економічних особливостей регіону та формується під впливом об'єктивних і суб'єктивних, внутрішніх і зовнішніх факторів.

Узагальнюючи недоліки існуючої податкової системи, вважаємо за необхідне проведення комплексної податкової реформи. Автором визначено, що вдосконалення податкової системи як дієвого важеля для вирішення багатьох завдань збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів полягає у підвищенні ролі регіонального і місцевого оподаткування; впровадженні територіального і галузево-диференційованого підходу до оподаткування регіонів, галузей і підприємств з врахуванням їхнього стану “стійкості” чи конкурентоспроможності в певний момент, їхнього рейтингу у країні; реалізації концепції “територіальної справедливості”.

У другому розділі “Аналіз ефективності податкового механізму в Україні та його впливу на економіку регіону” проведено аналіз показників економічного розвитку регіонів; досліджено вплив бюджетного механізму як найдієвішого інструменту управління економікою на національному і регіональному рівнях на формування місцевих бюджетів.

Успішне здійснення соціально-економічних перетворень в Україні значною мірою залежить від тісної взаємодії центральних і місцевих органів влади і органів самоврядування, раціонального поєднання загальнодержавних інтересів з інтересами та особливостями регіонів, ефективним використанням їхнього природно-ресурсного, трудового, науково-технічного та виробничого потенціалу.

Оцінюючи стан соціально-економічного розвитку, адаптаційних ринкових можливостей, у тому числі і регіонів, чітко прослідковується нераціональна структура їх виробництва, недосконалість технологій, низька конкурентоспроможність продукції, низький платоспроможний попит населення. Усе це зумовлює низький рейтинг більшості областей України за рівнем соціально-економічного розвитку, наявність значної кількості депресивних територій.

Адекватне відображення всієї складності процесів економічного розвитку з погляду їх пріоритетного впливу на формування податкоспроможності та величини податкового потенціалу країни та її регіонів, дасть можливість підвищити фінансову стійкість регіонів та позитивно впливати на їх економічний розвиток.

Саме для цього необхідне проведення порівняльного аналізу системи показників, які різнобічно характеризують економічний потенціал регіонів. З цією метою показники поділено на три блоки і проаналізовано у сукупності через розрахунок їхніх територіальних індексів. До першого блоку показників віднесено обсяги виробництва промислової продукції, продукції сільського господарства, роздрібний товарообіг, платні послуги, обсяги експорту, кредити, надані банками суб'єктам господарської діяльності. До другого - обсяги виробництва названих показників на душу населення. До третього - показники валової доданої вартості, прибуток підприємств, чисельність зайнятого населення у господарстві, грошові доходи населення.

Порівняння регіонів за цими показниками дозволило виділити групи областей - лідерів, до яких, зокрема відносяться Київська разом з м. Києвом, Донецька, Дніпропетровська та Запорізька області, та областей - аутсайдерів, до яких належать Чернівецька, Закарпатська, Волинська. Львівська область за цими показниками відноситься до областей з середнім рівнем розвитку (табл.1).

Дослідження показало, що у кожному з регіонів є наявна кількість джерел підвищення податкоспроможності регіонів. Особливо важливо це врахувати при прогнозуванні стратегії розширення податкової бази і визначенні основних напрямків і механізмів випереджаючого інноваційного розвитку кожного регіону.

Таблиця 1

Рівень соціально-економічного розвитку областей України

Рейтинг за рівнем розвитку	Області	Інтегральний індекс, Іінт	Ранг
1	Київська (разом із м. Києвом)	3,45	1
2	Донецька	2,22	1
3	Дніпропетровська	2,15	2
4	Запорізька	1,35	2
5	Харківська	1,32	3
6	Луганська	1,00	3
7	Одеська	1,09	3
8	Полтавська	1,07	3
9	Львівська	0,99	3
10	Черкаська	0,88	3	Ранг	Значення Іінт
11	АР Крим	0,83	4	1	більше 1,51
12	Вінницька	0,75	4	2	1,20-1,50
13	Чернігівська	0,74	4	3	0,85-1,19
14	Миколаївська	0,72	4	4	0,51-0,84
15	Житомирська	0,68	4	5	до 0,50
16	Сумська	0,68	4
17	Хмельницька	0,66	4
18	Івано-Франківська	0,62	4
19	Кіровоградська	0,58	4
20	Херсонська	0,55	4
21	Рівненська	0,53	4
22	Тернопільська	0,47	5
23	Волинська	0,48	5
24	Закарпатська	0,46	5
25	Чернівецька	0,42	5

Джерело: Розраховано за даними таблиць 2.1, 2.2, 2.3 дисертації

Доведено, що важливим принципом регіональної податкової політики є забезпечення відповідності між наявними можливостями регіону (у першу чергу податкоспроможністю) та його фінансовими зобов'язаннями щодо держави. У такому контексті найбільш важливим є виявлення регіонів, у яких податкові можливості значно вищі за обсяги їх податконадходжень до бюджету. Саме ці регіони можуть формувати фонд фінансового вирівнювання для підтримки депресивних територій.

До областей з високим і вище середнього обсягом податкового потенціалу та нижчим від середнього по країні податковим навантаженням належать 6 областей - Київська разом з м. Києвом, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Одеська (табл. 2).

Найбільша сума податкових надходжень до бюджетів і державних цільових фондів забезпечується платниками, які здійснюють діяльність у м. Києві - у загальній сумі надходжень по Україні частка м. Києва складала у 2001 році - 20,5%, у 2002р. - 21,4%. Суттєвими є надходження від Дніпропетровської, Донецької, Харківської областей, частка яких становила відповідно у 2001р. - 7,2%, 10,1%, 7,1%; у 2002р. - 7,0%, 8,0%, 7,7%. Надходження Львівської області становили у 2001р. - 4,8%, у 2002р. - 4,85%.

Найбільша заборгованість із сплати податків підприємств припадала на м. Київ - 2,2 млрд. грн., Донецьку область - 1,3 млрд. грн., Луганську - 0,96 млрд. грн., Дніпропетровську - 0,94 млрд. грн., Харківську - 0,7 млрд. грн.

Високий рівень як абсолютних так і відносних показників оподаткування потужних підприємств свідчить про дискримінаційний характер ставлення держави до рентабельних галузей. Це призводить до того, що найефективніші підприємства не зацікавлені у розширенні обсягів своєї легальної діяльності. Наявність недоїмки з платежів до бюджету зумовлює ситуацію, коли доходи держави перерозподіляються на користь неефективних підприємств, дозволяючи їм тим самим і надалі розвивати фінансово-господарську діяльність незалежно від показників економічної ефективності.

Аналогічним є підхід і при формуванні місцевих бюджетів, які згідно із Законом України “Про бюджетну систему” формуються за рахунок перерозподілу нагромаджень з більш розвинутих в економічному відношенні регіонів в інші, які не спроможні самозабезпечити свої господарські та інші потреби.

Практика формування місцевих бюджетів свідчить про недостатність власної дохідної бази бюджетів нижчих рівнів. Більшою мірою обсяг доходів бюджетів залежить від встановленого відсотка відрахувань від загальнодержавних податків, які не є стабільними, і сум наданих міжбюджетних трансфертів (табл.3).

Таблиця 2

Рівень регіонального розвитку областей України

Області	Інтегральний індекс соціально-економічного розвитку (І)	Рейтинг регіону за індексом I	Індекс податкового потенціалу (ІПП)	Рейтинг регіону за індексом ПП	Індекс податкового навантаження
Київська (разом з м. Києвом)	3,45	1	2,53	1	0,57
Донецька	2,22	2	0,83	5	0,18
Дніпропетровська	2,15	3	0,82	6	0,18
Запорізька	1,35	4	0,86	4	0,16
Харківська	1,32	5	0,7	8	0,26
Луганська	1,09	6	0,76	7	0,24
Одеська	1,07	7	0,89	3	0,32
Полтавська	1,00	8	0,57	14	0,18
Львівська	0,99	9	0,57	13	0,26
Черкаська	0,88	10	0,55	16	0,22
АР Крим	0,83	11	1,03	2	0,69
Вінницька	0,75	12	0,5	19	0,16
Чернігівська	0,74	13	0,58	11	0,26
Миколаївська	0,72	14	0,61	10	0,20
Житомирська	0,68	15	0,49	21	0,17
Сумська	0,68	16	0,65	9	0,29
Хмельницька	0,66	17	0,51	18	0,15
Івано-Франківська	0,62	18	0,57	12	0,2
Кіровоградська	0,58	19	0,49	22	0,2
Херсонська	0,55	20	0,49	20	0,15
Рівненська	0,53	21	0,53	17	0,15
Тернопільська	0,48	22	0,53	15	0,19
Волинська	0,47	23	0,41	24	0,15
Закарпатська	0,46	24	0,43	23	0,18
Чернівецька	0,42	25	0,39	25	0,2
Україна	0,99	-	0,64	-	0,23

Джерело: Розраховано за даними ДПА України та Міністерства фінансів України.

У 2002 році, до бюджетів різних областей надходило від 50 до 100% податку на прибуток, 50 до 100% прибуткового податку з громадян і 20, 50 або 100% акцизних зборів.

Використання різних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків призводить до того, що в регіонах залишається різна частина зібраних податків.

Такий підхід до вирішення проблем наповнення дохідної частини місцевих бюджетів позбавляє органи місцевої влади самостійності при вирішенні питань місцевого значення, зменшує зацікавленість територіальних громад у пошуку нових джерел фінансування, позбавляє регіони фінансової стійкості.

Таблиця 3

Частка загальнодержавних податків і трансфертів з Державного бюджету в доходах місцевих бюджетів Україні за 1998-2002 рр., %

Роки\ Показники	1998	1999	2000	2001	2002
Загальнодержавні податки, в тому числі:	65,4	60,5	52,9	59,1	45,3
Податок на прибуток	39,6	36,9	30,0	11,3	8,6
Прибутковий податок з громадян	22,6	23,2	19,3	34,1	35,6
ПДВ	0	0	0	0	0
Акцизний збір	3,2	0,4	3,6	0,8	1,1
Трансферти з державного бюджету	13,8	14,3	13,3	23,4	29,3
Разом загальнодержавні податки та трансферти	79,2	74,8	66,3	82,5	74,6

Джерело: Розраховано за даними Міністерства фінансів України.

Тому доцільно виробити такий порядок формування місцевих бюджетів, який би максимально реалізовує можливості їх впливу на економіку регіону, розвиває інвестиційну активність, стимулює діяльність органів державної влади на місцях та органи місцевого самоврядування щодо розширення власної дохідної бази.

У третьому розділі “Шляхи підвищення впливу податкового механізму на економіку регіону” запропоновано засади удосконалення податкової системи регіону.

У роботі досліджено процес формування малого бізнесу в Україні, основні етапи та притаманні підприємницьким структурам риси та особливості. регіональний оподаткування економічний

На початок 2003 року в Україні існувало 253,8 тисяч малих підприємств, було зареєстровано близько 1,2 млн. фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

Всього у малому підприємництві зайнято 1,9 млн. осіб, або 18,9 % працездатного населення. У той же час підприємництво виробляє понад 7,3% загального обсягу виробництва продукції, робіт і послуг у цілому по Україні, що свідчить про більш ефективне функціонування малого бізнесу порівняно з великим.

За регіонами України підприємства малого бізнесу розміщені дуже нерівномірно. Найбільше підприємств зосереджено у м. Києві - 15,5%, друге місце посідає Донецька область - 10,0%, третє - Дніпропетровська - 6,7%, Львівській області належить п'яте місце - 5,8% у загальнонаціональному обсязі підприємств малого бізнесу.

Окреслюючи головні переваги малого бізнесу, автор відмічає, що останній не лише виготовляє продукцію, формує валовий дохід і прибуток, а й досить активно бере участь у процесі утворення централізованих державних коштів за рахунок податкових платежів. Тому у створенні сприятливих, у першу чергу, податкових умов для підприємців регіону автор вбачає можливість розширення бази оподаткування та зростання величини надходжень до регіонально бюджету.

Загалом підприємствами малого бізнесу Львівської області у 2002 році до зведеного бюджету було сплачено 310,0 млн. грн. податків і платежів, що на 105,1 млн. грн. більше ніж у 2001 році. Питома вага надходжень від малих підприємств у загальних надходженнях до зведеного бюджету області у 2002 році склала 18,3% (у 2001 році цей показник становив 18,1%).

Для підтримання такого росту надходжень запропоновано впровадження системи обліку і оподаткування іноземних громадян, що здійснюють підприємницьку діяльність і отримують доходи на території області. Встановлено завдання регіональних податкових органів, які полягатимуть у визначенні на території району (міста) підприємств і фізичних осіб - підприємців, що є джерелами виплати доходів іноземним особам.

При виборі форм розподілу доходів між бюджетами різних рівнів мова може йти про розподіл податків і відповідних податкових компетенцій або про фінансування видатків певних бюджетів шляхом перерахувань коштів (надання трансфертів) від органів влади іншого рівня.

Фіскальна самостійність - це важлива передумова фінансової незалежності органів регіональної влади і місцевого самоврядування. Можливість вибору форм і ставок оподаткування роблять місцеві власті підзвітним та підконтрольним у своїй діяльності.

В роботі досліджено, що функціонують у країнах з ринковою економікою роздільна системи використання податків, “зв'язна” роздільна система, система квот та трансфертів, окреслено їх переваги й недоліки, і обґрунтовано стимулюючу роль податкового механізму, що визначає ступінь самостійності регіональних та місцевих органів влади.

З огляду на це, в роботі запропоновано порядок розмежування податкових доходів та їх закріплення за бюджетами різних рівнів, який зокрема, базується на поступовому витісненні із бюджетної системи інструменту регулюючих податків шляхом зростання частки власних доходів, закріплених за місцевими бюджетами повністю або частково, включаючи спільні податки на постійній основі, надання права регіональним і місцевим органам влади встановлювати територіальні надбавки до ставок загальнодержавних податків, що сприятиме удосконаленню трансфертної політики та забезпечить зниження дотаційності бюджетів нижчого рівня

Виділяючи такі найсуттєвіші вади місцевого оподаткування в Україні, як незначна фіскальна роль місцевих податків і зборів і, як наслідок, низька їх питома вага в доходах місцевих бюджетів, у валовому внутрішньому продукті; відсутність самостійних прав у органів місцевого самоврядування щодо запровадження на своїй території власних податків і зборів; нерозвиненість податків, які пов'язані з політикою місцевих властей (екологічні податки, плата за певні послуги місцевих органів влади), автор пропонує включити до місцевих податків прибутковий податок з громадян, податок на прибуток підприємств комунальної форми власності, плату за землю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, податок на промисел, ресурсні платежі, плату за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, надходження від збору за забруднення навколишнього середовища.

Надходження від цих податків дадуть змогу встановити залежність між обсягами місцевих бюджетів і результатами господарювання підприємств, кількістю створених робочих місць, рівнем оплати праці працівників, ступенем розвинутості ринку нерухомості тощо. Таке становище змусить органи місцевого самоврядування активніше вирішувати проблеми зайнятості, створювати сприятливі умови для розвитку підприємництва, зокрема, середнього та малого бізнесу, адже успішне вирішення цих питань безпосередньо впливатиме на розміри доходів місцевих бюджетів.

Вважаємо, що зміцненням позицій місцевого самоврядування, ознакою їхньої фінансової самостійності стало би надання органам місцевого самоврядування права встановлювати у законодавчо визначених максимальних межах надбавки до загальнодержавних податків і зборів, звичайно, при загальному зменшенні базової (мінімальної) ставки оподаткування.

Доцільним заходом є утворення в складі бюджетів територій спеціального фонду підтримки бідних верст населення, до якого можна зараховувати кошти від встановлених надбавок до загальнодержавних податків і обов'язкових платежів.

Одним із можливих напрямків розширення переліку місцевих податків і зборів, на нашу думку, є запровадження місцевих акцизів, наприклад на тютюнові та алкогольні вироби; повернення до оподаткування операцій з продажу імпортних товарів.

Окреслюючи основні функціональні завдання органів державної податкової служби України, головним серед яких є контроль за повнотою та своєчасністю сплати нарахованих податків, автор звертає увагу на певну обмеженість повноважень українських податківців у порівнянні з аналогічними службами країн з ринковою економікою.

Беззаперечно, що ефективність та результативність роботи податкової служби значною мірою визначається і залежить від вчасно отриманої достовірної інформації. В зв'язку з цим у роботі пропонується розробити єдину інтегровану інформаційну систему, яка б охоплювала всю систему податкової служби. Контроль за повнотою та своєчасністю сплати нарахованих податків, на думку автора, потрібно здійснювати за допомогою постійного моніторингу. Не менш важливо створити умови, які б сприяли посиленню фактору добровільності виконання платниками своїх податкових зобов'язань. Вважаємо, що це буде можливим за умови доведення взаємовідносин з платниками податків до рівня партнерських.

Вихованню податкової культури у платників податків сприятимуть заходи щодо забезпечення належних умов для подання декларації та прийому громадян. Серед методів проведення адекватної цьому завданню інформаційно-роз'яснювальної роботи автор віддає перевагу таким нетрадиційним формам, як повідомлення та відеокліпи на телебаченні, надсилка буклетів з прикладами у вигляді малюнків, друкування пам'яток тощо.

Не менш важливо, як показано в роботі, удосконалити процес декларування для видатних діячів спорту, культури, для яких автор вважає доцільним розробити окреме повідомлення-запрошення щодо необхідності декларування своїх доходів та забезпечити їх відповідним пакетом документів. Аналогічно пропонується охоплювати декларуванням іноземних громадян, для яких буклет документів має бути виготовлений на англійською мовою. З метою розширення бази оподаткування в процесі декларування необхідно взяти під особистий контроль роботу по відбору, аналізу та залученню до декларування громадян з великими доходами (крупних платників, сукупний річний дохід яких становить 1 млн. грн. і більше).

Ефективність окреслених заходів буде визначатися активністю соціально-інформаційної діяльності податкової служби, тісним зв'язком її підрозділів із засобами масової інформації.

Висновки

1. У сьогоднішніх умовах регіональна політика стає вагомим інструментом просторового регулювання соціально-економічного розвитку, особливо в тих сферах, де дія ринкових важелів обмежена. Тільки через механізм регіональної політики можна активізувати внутрішні потенціали регіонів для соціально-економічного зростання територій і держави в цілому

2. Пріоритетне значення у створенні ефективного механізму регіонального розвитку та забезпеченні фінансової стійкості територіально-адміністративних одиниць має удосконалення податкової політики з метою формування стабільної дохідної бази місцевих бюджетів, розмежування повноважень між центром і регіонами, обгрунтування рівня регіональних видатків.

3. Зближення рівнів соціально-економічного розвитку в регіонах повинно відбуватися за допомогою потужних економічних регуляторів, насамперед податків. Обмежене використання податкового механізму в регулюванні процесів соціально-економічного розвитку є перешкодою на шляху соціально-економічного розвитку всіх, а особливо - депресивних територій.

4. Вдосконалення податкової системи як дієвого важеля для вирішення багатьох завдань збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів полягає у підвищенні ролі регіонального і місцевого оподаткування; впровадження територіального і галузево-диференційованого підходу до оподаткування регіонів, галузей і підприємств з врахуванням їхнього стану “стійкості” чи конкурентоспроможності на певний момент, їхнього рейтингу у країні; реалізації концепції “територіальної справедливості”.

5. Дослідження рівнів соціально-економічного розвитку регіонів, їх типізація набувають при переході до економічного зростання особливої актуальності. Урахування їх результатів важливе для визначення територіальної справедливості в оподаткуванні, оцінки обсягів фінансової допомоги, необхідної для задоволення суспільних потреб регіонів.

6. Значна невідповідність між обсягами податкового потенціалу, величиною податкового навантаження та обсягами фінансової підтримки регіонів вимагає розглядати регіональну податкову та бюджетну політику у тісному взаємозв'язку, оскільки будь-які зміни, що відбуваються у сфері оподаткування, неминуче призводять до скорочення доходів бюджету. Це, у свою чергу, викликає зменшення бюджетних витрат і зростання обсягів фінансової допомоги регіонам з боку держави.

7. Поліпшенню роботи з виконанням бюджету, підвищенню реальності формування програм соціально-економічного розвитку регіону на перспективу сприяло б встановлення розмірів відрахувань від загальнодержавних податків і неподаткових платежів для збалансування бюджетів самоврядування на довготривалий період (3-5 років).

8. В умовах стабілізації економіки ефективним важелем впливу на зміцнення дохідної бази бюджетів і забезпечення фінансовими ресурсами соціальної сфери може стати закріплення за регіонами окремих видів податків чи неподаткових платежів, які постійно і повністю надходили до відповідного місцевого бюджету. Посилити фінансові можливості і засоби впливу на економіку можна шляхом надання права органам самоврядування встановлювати місцеві податки і збори, передбачивши це право законодавчо.

9. Головна вимога до розподілу податків між бюджетами різних рівнів полягає у витісненні із бюджетної системи інструменту регулюючих податків шляхом зростання частки власних доходів, закріплених повністю або частково, надання права регіональним і місцевим органам влади встановлювати територіальні надбавки до ставок загальнодержавних податків.

10. Правове регулювання розвитку малого підприємництва є єдиним гарантом реалізації ринкових відносин і формування міцної незалежної держави. Реалізація державної політики у сфері розвитку і підтримки малого підприємництва покликана забезпечити нормальну роботу ринкових механізмів, створити надійні правові умови реалізації економічної ініціативи, конкуренції, законності і правопорядку. Важливим джерелом поповнення дохідної частини бюджету регіонів повинна бути робота, направлена на розширення бази оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, на створення інформаційної бази даних про громадян, що нелегально працюють і одержують доходи за кордоном.

11. Зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування можливе у разі проведення реорганізації системи місцевого оподаткування. Пріоритети повинні віддаватися наповненню сільських, селищних, міських бюджетів саме через зростання ролі місцевих податків та зборів.

12. Податкова система повинна відповідати адміністративним та операційним можливостям управління нею. Зазначені функції покладаються на податкову службу, яка є однією з найважливіших фінансових інституцій держави і має забезпечувати повний фіскальний ефект поряд із всебічним стимулюванням підприємницької діяльності. Вихідним пунктом реформування податкової системи повинна стати модернізація податкової служби України. Одним із наслідків реформування податкової служби повинно стати досягнення згоди між державою та суб'єктами підприємницької діяльності, а також налагодження партнерських відносин між ними, що в свою чергу забезпечить наповнення бюджету регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кривич О. Шляхи мобілізації коштів у бюджет області // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова інфраструктура і зовнішньоекономічна діяльність. Випуск V / НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Львів, 1998. - С. 187-196.

2. Кривич О. Інвестиційна політика та розвиток економічного потенціалу регіонів // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інвестиції і реструктуризація економіки регіону. Випуск XI / НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Львів, 2000. - С. 40-46.

3. Кривич О. Оподаткування малих підприємств в умовах формування конкурентного середовища // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку / Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - Львів, 2001. С. 219-224.

4. Вознюк О. Прогресивна система оподаткування доходів фізичних осіб як чинник комплексної стабілізації податкової політики. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми та інноваційна діяльність. Випуск XIX / НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Львів, 2000. - С. 425-430.

5. Вознюк О. Бюджетно-податкові відносини та соціально-економічний розвиток регіону // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Транскордонне співробітництво, ринкова інфраструктура та фінансово-інвестиційна діяльність. Випуск XI НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редколегія.: відповідальний редактор академік НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2002. - С. 556-564.

6. Кривич О. Податки та їх функціональне призначення у формуванні регіональної політики // Україна у XXI столітті: концепції та моделі економічного розвитку. Матеріали доповідей V міжнародного конгресу економістів, Львів, 22-26 травня 2000р. С.206-208.

7. Кривич О. Інвестиційна діяльність у вільній економічній зоні // Сучасна інноваційно-промислова політика України: інвестиції, пріоритети та інфраструктура: В 3 т. - Чернівці: Рута, 1999. - Т. 3 - С. 94-96.

8. Вознюк О. Регіональна політика та її роль у розвитку малого бізнесу // Современные проблемы социально-экономического развития регионов Украины: Материалы докл. всеукр. Научно-практ. конф. (Донецк - Мелекино, 9-10 сентября 2002г.). - Т.2 Сб. научных трудов / НАН Украины. Институт экономики промышленности. - Донецк, 2002. - С.254-258.

АНОТАЦІЯ

Вознюк О.Б. Розвиток економіки регіону в умовах реформування податкового механізму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / Інститут регіональних досліджень НАН України. - Львів, 2004.

У дисертаційній роботі досліджено та обґрунтовано вплив формування податкової системи. на економіку регіонів та країни в цілому, окреслено ефективні шляхи активізації податкового механізму з огляду на його використання у напрямах підвищення ефективності усіх складових економічного потенціалу регіону.

В роботі визначені завдання державного регулювання економіки та місце податків в системі державного регулювання, оцінена результативність діючої системи податків.

Розвинуто теоретичну концепцію реформування системи міжбюджетних відносин в Україні, що базується на економічних принципах і критеріях розподілу повноважень між органами дежавної влади і органами місцевого самоврядування.

Розкрито ключові проблеми формування місцевих бюджетів України.

Обгрунтовано, що система розподілу податків між бюджетами різних рівнів має встановлюватись на тривалий час, повинна бути гнучкою, що дозволить приводити у відповідність доходи і видатки окремих бюджетів.

Визначено основні та перспективні напрямки реформування податкової служби України.

Обґрунтовано доцільність проведення реформування податкової служби, що дасть можливість досягнення згоди між державою та суб'єктами підприємницької діяльності у напрямку покращення їх взаємовідносин та, як наслідок, забезпечення ефективного наповнення бюджету регіону .

Ключові слова: розвиток регіонів, податкова система, принципи реформування, напрями реформування, міжбюджетні відносини, місцеві бюджети, фінансове вирівнювання.

АННОТАЦИЯ

Вознюк Е.Б. Развитие экономики региона в условиях реформирования налогового механизма. Рукопись.

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика / Институт региональных исследований НАН Украины. - Львов, 2004.

В диссертационной работе исследовано и обосновано влияние реформирования налоговой системы на экономику регионов и государства в целом. Определены эффективные пути активизации налогового механизма и его использование в направлении повышения эффективности всех элементов экономического потенциала региона.

Налоговая политика рассматривается как одна из составляющих регионально-экономической политики, действует на территории региона и имеет регулирующее влияние на его развитие. В основе усовершенствования налоговой системы лежит повышение роли регионального и местного налогообложения, внедрения территориального и дифференцированного похода к налогообложению регионов, отраслей и предприятий.

Проведен анализ показателей экономического развития отдельных регионов; исследовано влияние бюджетного механизма, как инструмента управления экономикой на национальном так и региональном уровнях на формирование местных бюджетов. Предложено установить на долгосрочный период размер отчислений от общегосударственных налогов и платежей для сбалансирования бюджетов и повышения реальности формирования программ социально-экономического развития региона.

Для укрепления доходной базы бюджетов и обеспечения финансовыми ресурсами социальной сферы, предложено закрепить за регионами отдельные виды налогов и неналоговых платежей, которые постоянно и полностью поступали в соответствующий местный бюджет.

Определены основные и перспективные направления повышения влияния налогового механизма на экономику региона. Среди таких направлений предложено создание информационной базы данных о гражданах, которые нелегально работают за границей, что существенно повлияет на расширение базы налогообложения и обеспечит дополнительные поступления в бюджет.Обосновано целесообразность введения налога на недвижимость, включения к местным налогам и сборам подоходного налога с граждан, платы за землю, налога на промысел, налога с владельцев автомобилей, поскольку поступления от этих налогов дадут возможность установить зависимость между объемами местных бюджетов и результатами хозяйствования предприятий, количеством созданных рабочих мест, уровнем оплаты труда, степенью развития рынка недвижимости.

Определены основные и перспективные направления реформы налоговой службы Украины. Обосновано целесообразность проведения реформы налоговой службы c целью достижения согласия между государством и субъектами предпринимательства в направлении улучшения их взаимоотношений и, как результат, обеспечения дополнительных поступлений в бюджет региона.

Ключевые слова: развитие региона, налоговая система, принципы реформирования, направления реформирования, отношения между бюджетами, местные бюджеты, финансовое выравнивание.

ANNOTATION

Voznyuk O.B. Development of the economy of the region under the conditions of tax mechanism.

The thesis for the Doctor of Philosophy degree (economic sciences) on specialty 08&10&01 - Allocation of productive forces and regional economy / Institute of regional research of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Lviv, 2004.

The dissertation analyses and gives the basis of the influence of the formation of tax system on the economy of regions and the country on the whole, outlines effective ways of intensification of tax mechanism from the point of view of it's use in the direction of increase of effectiveness of all components of economical potential of the region.

In this work tasks of public control of the economy and the place of taxes in the system of public control are determined and successfulness of the acting tax system is estimated.

The theoretical conception of reforming of the system of interbudgetary relations in Ukraine, based on economical principles and criteria of distribution of authorities between the organs of public power and organs of local government, is developed.

The my problems of formation of local budgets of Ukraine are revealed.

It is grounded that the system of assessment of taxes between the budgets of different level has to be fixed for a long time, must be flexible, that will give the possibility to bring incomes of different budget into line with expenses.

The main and long-term tendencies of reformation of tax system in Ukraine are determined.

The work shows the expediency of carrying out of the reformation of tax service, that will give the possibility to achieve the agreement between the state and the owners of business in the direction of improvement of their relations.

Key words: development of regions, tax system, principles of reformation, tendencies of reformation, interbudget relations, local budgets, financial leveling.

Размещено на Allbest.ru

...