Державне регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкового розвитку аграрної сфери

Размещено на http://www.allbest.ru

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Ковальов Віталій Валерійович

УДК 631.164.23:338.432

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ РИНКОВОГО РОЗВИТКУ АГРАРНОЇ СФЕРИ

08.01.01. - економічна теорія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному агарному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Макаренко Петро Миколайович,

Дніпропетровський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Батура Олександр Васильович,

Дніпропетровська державна медична академія Міністерства охорони здоров'я України, завідувач кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін;

кандидат економічних наук, доцент

Покотілова Валентина Іванівна,

Херсонський економіко-правовий інститут Міністерства освіти і науки України, ректор.

Провідна установа - Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН (м. Київ), відділ підприємництва.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 25.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Миронова Р.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Практика державного регулювання національної економіки розвинутих країн за останні десятиліття свідчить, що найкращих результатів можна досягти за ринкових умов у поєднанні з ефективною регуляторною функцією держави.

Держава забезпечує економічне, політичне і соціальне життя суспільства. Її роль особливо важлива в гарантуванні соціального захисту найбідніших верств населення.

Рівень державного регулювання інвестиційної діяльності визначають за: показниками економічного і соціального розвитку України, за національними та регіональними програми розвитку виробництва, передбаченими обсягами держаного фінансування інвестиційної діяльності з державного й місцевих бюджетів. державний інвестиція аграрний сільський

Управління державними інвестиціями передбачає виконання конкретних дій щодо інвестування бюджетних і позабюджетних коштів. Основою для прийняття рішення про інвестування загальнодержавних бюджетних коштів є: прогнози економічного і соціального розвитку України, схеми розвитку та розміщення продуктивних сил, цільові науково-технічні та комплексні програми, техніко-економічні обґрунтування доцільності таких інвестицій.

Прийняття рішень про інвестиції з коштів бюджетних асигнувань потребує системного підходу до визначення пріоритетів. На даний час вибір пріоритетних напрямів інвестиційної діяльності в Україні пов'язаний з першочерговими завданнями стабілізації економіки.

В сучасних умовах, коли в аграрній сфері України триває спад виробництва, продовжуються процеси старіння виробничих фондів, особливої актуальності набувають питання удосконалення державного регулювання інвестиційної діяльності.

Аграрна перебудова призводить до створення нових виробничих формувань без відповідного організаційно-технічного забезпечення. Змінити ці процеси можливо тільки шляхом укріплення матеріально-технічної бази сільськогосподарських виробників, переходу галузі на інноваційні засади.

За таких умов необхідна політика активізації інвестиційної діяльності з метою підвищення інвестиційної привабливості аграрної сфери.

Одним із напрямів підвищення інвестиційної привабливості аграрної сфери є державне регулювання та активізація інвестиційної діяльності, що забезпечить успішне проведення ринкових реформ та закріплення досягнутих результатів в аграрному секторі України.

Проблеми теорії і практики державного регулювання інвестиційної діяльності в аграрній сфері знайшли відображення в працях вітчизняних науковців: В. П. Александрова, О. М. Алимова, А.В. Батури, Ю. М. Бажала, Є. Р. Бершеда, Ю. О. Бойко, П. І. Гайдуцького, В. М. Геєць, М. С. Герасимчука, М. В. Гладія, Б. В. Губського, А. Д. Діброва, Б. А. Дорашева, О. А. Кириченко, М. І. Кисіля, Н.Х. Корецького, С. О. Коваля, О. В. Кухленка, І. І. Лукінова, П. М. Макаренка, Л. Ю. Мельника, І.Л. Сазонця, О. М. Онищенка, М. П. Педан, А. А. Пересади, П. С. Рогожина, П. Т. Саблука, В. М. Хобта, В. Я. Шевчука, Е. Й. Шилова, С. Г. Юрій та інші.

Значний інтерес з точки зору державного регулювання економіки та інвестиційної діяльності представляють роботи зарубіжних авторів: Дж. Кейнса, А. Маршала, А. Пігу, Д. Робертсона, М. Фрідмена, Л. Андерсена, Дж. Джордана, У. Шарпа.

При визначенні і узагальнені зарубіжного і вітчизняного досвіду інвестування аграрного сектору економіки було встановлено, що далеко не всі аспекти цього питання сучасної економіки достатньо досліджені. До цього часу в наукових дослідженнях практично не знайшли відбиття ряд методологічних і методичних питань регулювання інвестиційної діяльності, як на загальнодержавному так і регіональному рівнях, зокрема формування програм і методик прогнозування інвестиційної діяльності.

Потребують розгляду та вивчення питання непрямого інвестування через регулювання цін і доходів в сільському господарстві. Сучасні дослідження регулювання механізмів державного регулювання інвестицій в АПК недостатньо враховують ринковий розвитк економіки України.

Актуальність проблеми, її теоретичне практичне значення обумовили необхідність здіснення даного дослідження, визначили тему дисертації її наукову і практичну цінність.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами.

Дисертаційні дослідження виконані в рамках науково-дослідницької теми“Організація, розвиток та державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень” (Державна реєстрація за №0102U005022) Дніпропетровського державного аграрного університету та скоординовані з науковою тематикою національного наукового центру Інституту аграрної економіки УААН “Розробити пропозиції щодо інвестиційного забезпечення АПК в ринкових умовах” на 2001-2005 рр. (номер державної реєстрації 0102U000242).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є комплексний теоретичний аналіз закономірностей державного регулювання інвестицій в аграрному секторі та обґрунтування методичних і практичних напрямів його удосконалення на загальнонаціональному і регіональному рівнях.

Для досягнення мети в роботі поставленні та вирішувались слідуючі завдання:

? визначення сутнісно-понятійних та змістовних аспектів інституційно-інвестиційної політики держави в умовах ринкової економіки що розвивається;

? виявлення форм і механізмів державного регулювання інвестиційної діяльності;

? розкриття об'єктивних закономірностей інвестиційної діяльності на національному і регіональному рівнях розвитку трансформаційної економіки України;

? обґрунтування оцінки об'єктів інвестування, отримання інвестицій та їх ефективності для прийняття управлінських і регулюючих дій з боку держави;

? встановлення напрямків державного регулювання інвестиційної діяльності через цінову і фіскальну політику в сільському господарстві;

? визначення основних напрямів активізації регіональної інвестиційної політики держави в сільськогосподарському виробництві.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження стали закономірності регулювання інвестиційної діяльності держави в умовах трансформаційних перетворень її економіки.

Об'єктом дослідження виступають процеси державного регулювання інвестиційної діяльності агропромислового комплексу України, як в цілому так і на регіональному рівні, зокрема АПК Херсонської області.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є положення економічної теорії, законодавчі та нормативні акти органів державної влади України, наукові розробки і публікації вітчизняних і зарубіжних учених-економістів з питань державного регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкового розвитку економіки.

У процесі дослідження використовуватимуться методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), монографічний (методи та форми державного регулювання інвестиційного процесу), розрахунково-конструктивний та порівняння (порівняння результатів господарської діяльності аграрного сектору районів), стохастичний (встановлення впливу відібраних факторів на прийняття інвестиційних рішень), групування (показники ефективності інвестиційного проекту) та інші загальноприйняті статистичні методи.

Інформаційною базою є статистичні збірники Державного комітету статистики України, статистичні збірники Херсонського обласного управління статистики, річні звіти аграрних підприємств Херсонської області, бухгалтерська звітність, матеріали науково-практичних конференцій, літературні джерела, особисті обстеження та спостереження.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

вперше:

- запропоновано автором класифікацію інвестицій за ознаками: політика міжнародних стандартів обліку та неврегульоване законодавство;

- запропоновано модель впливу суми податків, амортизаційних відрахувань, кредитів, дотацій і субсидій на формування обсягів інвестицій в аграрній сфері.

удосконалено:

- закономірності сучасного інвестиційного розвитку слідуючими положеннями: реалізація структурної реформи економіки значною мірою залежить від обсягів накопичення, підвищення ролі держави - як регулятора структурної переорієнтації та інвестиційних процесів полягає у виборі пріоритетів інвестиційної політики; значне місце у фінансуванні державних інвестиційних програм слід відводити інвестиційним фондам, страховим компаніям, інвестиційним банкам, пенсійним фондам та іншим фінансова-кредитним інститутам.

дістали подальшого розвитку:

- визначення державного регулювання інвестиційної діяльності. Це шляхи направленні на створення правових, економічних, соціальних та екологічних передумов цілеспрямованого впливу держави на поведінку учасників ринку взагалі та інвестиційного зокрема з метою досягнення загальнодержавних і регіональних пріоритетів;

- обґрунтування управлінських і регулюючих дій з боку держави через застосування визначених показників чистої теперішньої вартості та окупності проекту для отримання державних інвестицій;

- основні напрями активізації регіональної інвестиційної політики в умовах ринкової економіки, а саме розробка інвестиційних програм в аграрній сфері з переліком основних інтересів регіону, залучення в інвестиційний процес коштів регіону шляхом заохочення місцевих організацій кредитно-фінансової сфери.

Практичне значення одержаних результатів. Використання одержаних в дисертації результатів дозволить державі здійснювати більш ефективне інвестування і регулювати його в регіонах через використання запропонованої моделі суми впливу податків, амортизаційних відрахувань і кредитно-фінансового забезпечення як критеріїв формувань їх обсягів. Одержана методика може застосовуватись в практичній діяльності Головного управління сільського господарства і продовольства Херсонської обласної державної адміністрації (Довідка про впровадження №1-700-6/196 від 24.05.2004 р.).

Розглянуті та обговоренні пропозиції в ДПА Херсонської обласній, щодо амортизаційної політики в регіоні (Довідка про впровадження №1173/8/10-006 від 19.05.2004 р.)

Основні теоретичні, методичні та практичні положення і висновки з проблеми державного регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкового розвитку аграрної сфери, що були розробленні у дисертаційній роботі, використовуються в навчальному процесі Херсонського державного аграрного університету при викладанні дисциплін: "Інвестування", "Фінансовий менеджмент"(акт про впровадження №66-09/11 від 09.04.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень. Теоретичні обґрунтування, практичні розробки, висновки й рекомендації одержані автором самостійно та знайшли відображення у одноосібних наукових роботах.

Апробація результатів дослідження. Розробки, рекомендації і висновки виконаної дисертаційної роботи доповідались, обговорювалися і одержали позитивну оцінку на науково-практичних конференціях: Другій всеукраїнській науково-практичній конференції "Україна наукова, 2002" (м. Дніпропетровськ, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Динаміка наукових досліджень" (м. Дніпропетровськ, 2002 р.); науковій конференції викладачів і студентів економічного факультету ХДАУ (м. Херсон, 2001 р.).

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 9 робіт, у тому числі у 1 брошура, 2 публікації за матеріалами наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 11,3 обл.-вид.арк.

Структура і обсяг дисертації. Структура дисертаційної роботи відповідає її цільовій спрямованості, визначеним завданням і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 194 сторінки, з них рисунків - 6 на 6 сторінках, таблиць - 20. Список використаних літературних джерел має 161 найменувань на 13 сторінках, додатків - 2.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, ступінь розробки наукової проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, сформовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - “Наукові засади розвитку інвестування і його державного регулювання в аграрній сфері” - розглянута сутність і об'єктивні основи інституційно-інвестиційної політики, а також погляди кейнсіанської та монетариської шкіл на державне регулювання економіки та інвестиційну діяльність, основні форми та механізми державного регулювання інвестиційної діяльності, проаналізований досвід країн з розвинутою економікою.

Початковим моментом дисертаційного дослідження стало узагальнення поглядів представників кейнсіанської та монетарискої шкіл, а також поглядів інших економічних напрямків з питання державного регулювання економіки та інвестиційної політики держави.

На основі узагальнення даної проблеми в роботі підтримано думку вчених з приводу необхідності об'єднання фіскальної та монетарної політики для досягнення більш оптимальних шляхів розвитку економіки України.

Сільське господарство має особливий характер на відміну від інших галузей економіки, відповідно воно не повинно базуватися на загальнодержавній економічній політиці, а потребує окрему аграрну політику.

У функціонуванні сільського господарства немає об'єктивних умов, які б забезпечували створення класичних умов ринкового капіталообігу, спираючись на які, підприємства здатні самостійно вести нормальне розширене відтворення.

Уточнюючи визначення державного регулювання економіки ми дійшли висновку, що державне регулювання інвестиційної діяльності це заходи направленні на створення правових, економічних, соціальних та екологічних передумов цілеспрямованого впливу держави на поведінку учасників ринку взагалі та інвестиційного зокрема з метою досягнення загальнодержавних і регіональних пріоритетів.

У сфері фіскальної політики України необхідно забезпечити відчутне зниження податкового тиску та одночасно розширити базу оподаткування. Податкове регулювання інвестиційної діяльності забезпечує спрямування інвестицій у пріоритетні сфери економіки встановленням відповідних податкових обмежень і податкових пільг.

За допомогою регулювання податкової системи можливо досягнути стимулювання інвестиційного процесу в економіці.

Важливим напрямком стабілізації податкової політики є вирівнювання умов оподаткування для всіх платників за рахунок скасування пільг; створення ефективної і прозорої системи адміністрування податків, узгодженої із забезпеченням прав та обов'язків платників податків, й інших обов'язкових платежів.

З урахуванням досліджених особливостей запропонована класифікація інвестицій за змістом податкового захисту (рис.1).

Особливістю запропонованої класифікації є політика міжнародних стандартів обліку та неврегульоване законодавство.

Теоретичний аналіз зарубіжного досвіду структурної переорієнтації економіки, дає змогу доповнити закономірності сучасного інвестиційного розвитку в Україні слідуючими положеннями: реалізація структурної реформи економіки значною мірою залежить від обсягів накопичення, підвищення ролі держави, як регулятора структурної переорієнтації та інвестиційних процесів, полягає у виборі пріоритетів інвестиційної політики, значне місце у фінансуванні державних інвестиційних програм слід відводити інвестиційним фондам, страховим компаніям, інвестиційним банкам, пенсійним фондам та іншим фінансово-кредитним інститутам.

Досвід індустріально розвинутих країн свідчить про те, що капіталовкладення здійснюються головним чином за рахунок амортизаційного фонду та кредиту, які погашається у більшій частині амортизаційними відрахуваннями. Тому необхідно формування нової амортизаційної політики.



Рис. 1. Класифікація інвестицій за змістом податкового захисту інвестицій

Важливим напрямком активізації інвестицій необхідно вважати створення сприятливої сфери для розширення позабюджетних джерел фінансування капіталовкладень та залучення приватних інвестицій в економіку на основі подальшого удосконалення норм законодавчої бази та державної підтримки.

При формуванні внутрішнього продовольчого ринку, з одного боку, слід виходити з загальноекономічної стратегії зовнішньо економічної діяльності країни орієнтованої на вкладення у світовий ринок, а з іншого - брати до уваги особливості сільського господарства, забезпечувати йому необхідний протекціонізм з тим, щоб створити найбільш сприятливі умови для розвитку вітчизняного агропромислового виробництва. При цьому необхідно брати до уваги, що продовольчий ринок є досить специфічним і його слід розглядати самостійно.

Державна інвестиційна політика у сфері залучення іноземного капіталу до аграрної сфери України повинна опиратися на чітко обумовлені пріоритети розвитку національного агропромислового виробництва, органічне поєднання суворого контролю за дотриманням власних макроекономічних інтересів у цій галузі і відкритості вітчизняного економічного простору.

З метою залучення іноземних інвестицій в аграрний сектор потрібно: ввести державні гарантії для реалізації найбільш ефективних проектів, які виконують із залученням іноземних інвестицій, розробити комплексну програму стимулювання вітчизняних та іноземних інвестицій в аграрну сферу, визначити перелік пріоритетних галузей, виробництв та підприємств, яким надавати пільговий режим інвестування, запровадити податкові пільги для великих іноземних та національних інвесторів за вкладені ними інвестиції відповідно до державних та регіональних пріоритетів.

Від ефективності інвестиційної політики залежить стан виробництва, становище і рівень технічної оснащеності основних фондів підприємств народного господарства, можливості структурної перебудови економіки, розв'язання соціальних та екологічних проблем. Під час економічної кризи інвестиційна діяльність в України значно знизилася. Попит на інвестиції падав значно швидше, ніж виробництво валового продукту. Однією з причин цього було те, що інфляція значно знецінювала інвестиційні засоби. Протягом останніх проків, незважаючи на значне уповільнення темпів інфляції, зменшується частка довгострокових кредитів, наданих суб'єктам господарювання усіх форм власності у загальному обсязі кредитів в економіці країни.

Раціональна інвестиційна політика передбачає визначення найбільш ефективних сфер вкладання інвестицій. Встановити відповідне співвідношення затрат та очікуваних результатів в цілому по АПК дуже складно. Потрібно визначати оптимальне вкладання коштів в розвиток окремих виробництв, придбання техніки, збільшення поголів'я худоби чи збільшення урожайності вирощуваних культур.

У другому розділі - "Стан інвестиційного клімату та аналіз залучення і регулювання фінансових ресурсів в аграрній сфері" - досліджено сучасний стан інвестицій в основний капітал підприємств АПК; розглянуті іноземні інвестиції та проблеми їх залучення; проаналізована діяльність держави в АПК.

Інвестиції в основний капітал за перше півріччя 2003 року на 96% складаються з внутрішніх джерел. Частка бюджетних капіталовкладень становить близько 6 відсотків. Інвестиції банків становлять у межах 5 відсотків валового внутрішнього продукту. Обсяги та динаміка залучення іноземних інвестицій є вкрай незначними. У розрахунку на одного жителя країни іноземного капіталу приходиться лише 117 доларів США. Сьогодні інвестування відбувається в першу чергу у сфери швидкого обороту капіталу.

Слід зазначити, що незважаючи на постійне зростання обсягів залучення прямих іноземних інвестицій, кожен четвертий інвестор вилучає свої кошти.

Велика кількість інвестицій залучається з офшорних зон, інвестори реінвестують кошти, страхуючи свої ризики.

В сучасних умовах підприємства агропромислового комплексу постали перед проблемою накопичення власного капіталу для здіснення або модернізації виробництва. Невирішеним залишається питання отримання довгострокових позичок в комерційних банках. Водночас, в агропромисловому виробництві спостерігається тенденція скорочення обсягів фінансових ресурсів у господарствах усіх форм власності. Внаслідок цього сформований раніше ресурсний потенціал, особливо у сільському господарстві, вичерпується. Фактичні строки експлуатації більшості основних засобів у 2-2,5 раза перевищують нормативні.

В останні роки частка капітальних вкладень у розвиток сільського господарства України коливається в межах 5-7 відсотків (у 1992 році вона становила 18,1 відсоток). Це зумовлено відсутністю фінансових можливостей сільськогосподарських товаровиробників. Як наслідок, сільськогосподарські підприємства зменшили закупівлю сільськогосподарської техніки порівняно з 1990 роком: зернозбиральних комбайнів - у 8, тракторів - у 9,5 раз.

В останні роки не спостерігається збільшення обсягів інвестицій не тільки в АПК, але й в економіку країни. Протягом 1995-2002 років частка інвестицій у структурі валового внутрішнього продукту не перевищила 20-відсоткової позначки. Світовий досвід свідчить, що для стабільного економічного росту обсяг інвестицій повинен становити не менше 20-25 відсотків обсягу валового внутрішнього продукту.

За останні роки (2000-2002) обсяги інвестицій в основний капітал по всій економіці у фактичних цінах мали тенденцію до збільшення і в 2002 р. склали 37,2 млрд. грн., тобто ріст склав 14,1 відсотків до попереднього року. Частка сільського господарства в капітальних вкладеннях дорівнює 5,2 відсотків і з 2001 має загальну тенденцію до зростання. У першому півріччі 2003 року частка інвестицій у сільське господарство в загальному обсязі інвестицій в економіку країни складає 4 відсотки ( рис. 2).

Рис. 2. Структура інвестицій в основний капітал по галузям економіки України

У структурі інвестицій в економіку України важливе місце займають прямі іноземні інвестиції. Незважаючи на невелику частку в загальних інвестиціях, вони мають значний вплив на її розвиток.

За даними офіційної статистики станом на початок 2003 року в агропромисловий комплекс, починаючи з 1992 року, залучено 970,3 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, або 18 відсотків від їх загального обсягу в економіку України. Прямі іноземні інвестиції залучалися 630 підприємствами харчової промисловості та переробних галузей на загальну суму 861,8 млн. дол. США (89,5 відсотків від залучення у АПК). У сільське господарство та мисливство за цей період було вкладено прямих іноземних інвестицій лише у 195 сільськогосподарських підприємств загальним обсягом 108,5 млн. дол. США (10,5 відсотків).

Станом на початок 2003 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну становив 5463,9 млрд. дол. США, а в розрахунку на одну особу населення припадало 110 доларів США.

В роботі виявлено, що підприємства переходячи на ринкові умови господарювання спрямовують інвестиційні кошти на технічне переобладнання діючих підприємств за рахунок власних коштів.

В останні роки територіальні диспропорції в інвестиційному кліматі мають тенденцію до зростання. Так, на одного жителя столиці України припадає 707 дол. США іноземних інвестицій, водночас, на одного жителя Чернівецької області - 16, Хмельницької та Луганської областей - 20 доларів США.

Слід зазначити, що лідерство м. Києва пояснюється також тим фактором, що зареєстровані у столиці інвестиції вкладаються в інші регіони, тобто при оцінці регіонального аспекту необхідно брати до уваги фактор штучного перерозподілу інвестицій між регіонами.

Основна мета залучення іноземних інвестицій це стабілізація фінансового та господарського стану підприємств, формування конкурентної ринкової сфери.

Спад інвестиційної активності та зміни у структурі капітальних вкладень зумовили певні особливості у розподілі інвестицій між регіонами.

У період з 1995 року по 2002 рік спостерігається суттєва зміна галузевої структури інвестицій в Херсонську область.

Суттєво скоротилися інвестиції у сільське господарство. У 1995 році інвестиції сільське господарство складали 18% і склали 51091 тис. грн., то у 2002 році також склали 17% але 34779 тис. грн. Зросла доля інвестицій в основний капітал промисловості, транспорту, торгівлі та громадського харчування, матеріально-технічного постачання та збут.

Розглядаючи прямі інвестиції в область, за останні 5 років, по країнах світу можна зробити висновок, що обсяг іноземних інвестицій зріс в 3,46 разів, основним споживачем іноземних інвестицій є такі галузі економіки як промисловість, оптова та роздрібна торгівля.

За умови обмеження інвестиційних ресурсів одним з основних завдань держави є визначення пріоритетних сфер інвестування. В Україні, як і в багатьох інших державах, пріоритетність інвестування визначається територіями, на яких формуються спеціальні (вільні) економічні зони, та об'єктами, розміщеними на цих територіях.

Розподіл прямих іноземних інвестицій в АПК по регіонах України станом на 1.01.2003 показує на те, що найбільша частка інвестицій припадає на м. Київ - 35 відсотків, далі такі області: Київська - 8, Донецька і Запорізька, Дніпропетровська - 7, Одеська - 5, Львівська та АР Крим - 4, Харьківська - 3 відсотки.

В останні роки відбувається поступове економічне піднесення в усіх регіонах України, навіть у слаборозвинутих областях, таких, як Херсонська і Кіровоградська. Крім того, по окремих регіонах вплив стримуючих факторів надто різний. Основною перешкодою для залучення інвестицій в Одеську та Запорізьку області є нестача сировини, для Тернопільської та Вінницької - відсутність налагодженої системи збуту продукції. Існують і спільні для всіх регіонів фактори, які стримують залучення інвестицій. До найбільш вагомих відносяться: низький рівень платоспроможності споживачів, високий рівень податків, нестача оборотних коштів, труднощі з отриманням довгострокових кредитів.

Головним чинником зниження активності інвестиційного процесу в аграрному секторі слід вважати відсутність довгострокового кредитування.

Основними перешкодами в залученні інвестицій є: високі ризики; низька інвестиційна привабливість галузі та підприємств, нерозвинена інфраструктура; високий рівень кредитних ставок комерційних банків; відсутність ефективної амортизаційної політики; неусталена політика щодо механізмів державного втручання та регулювання, яка не додає впевненості потенційним інвесторам.

Важливими пріоритетами інвестиційної діяльності в області в найближчий час повинні стати: формування ринкової інфраструктури; продумана та всебічна підтримка сільгоспвиробників та переробних підприємств аграрної сфери; вирішити проблему перепрофілювання деяких підприємств, створення нових виробництв, орієнтованих на український ринок з залученням передових технологій.

Залучення іноземних інвестицій в українську економіку є найважливішим завданням, яке має бути в найближчі роки вирішене економічним керівництвом нашої країни. Зростання фінансування в Україні у найблишьому майбутньому буде залежати від стану внутрішніх заощаджень і прямих іноземних інвестицій.

У третьому розділі - "Удосконалення системи державного регулювання інвестиційної діяльності в АПК" представлено формування та прогнозування програм інвестиційної діяльності, регулювання цін і доходів в сільському господарстві, розвиток регіональних механізмів державного регулювання інвестицій в АПК.

Державна політика ціноутворення повинна включати в себе наступні моменти: функціонування системи цін регульованих державою, встановлення прийнятого та достатнього для захисту інтересів сільського господарства рівня цін на матеріально-технічні ресурси, що постачаються сільськогосподарському товаровиробнику, регулювання цін на сільськогосподарську продукцію повинно бути направлено на підтримку певного рівня доходів та життєвого рівня основної маси населення.

В основу державного регулювання інвестиційної діяльності необхідно покласти такі принципи, як: послідовна децентралізація інвестиційного процесу; збільшення частки внутрішніх (власних) коштів суб'єктів господарювання у фінансові інвестиційні проекти; перенесення центру ваги з безповоротного бюджетного фінансування у виробничій сфері на кредитування; виділення бюджетних коштів переважно для реалізації державних пріоритетів, програм (проектів), спрямованих на здійснення структурної перебудови економіки; запровадження системи страхування інвестицій.

Модель ціноутворення в Україні повинна передбачати такі ціни: гарантована, або інтервенційна ціна, еквівалентна ціна, яка повинна забезпечувати середню норму прибутку на авансовий капітал (враховуючи вартість землі) та включати рентний дохід, ціни стимулювання виробництва.

Для того, щоб скоріше і ефективніше відбирати інвестиційні проекти та оказувати цим господарюючим суб'єктам підтримку з боку місцевих органів влади, необхідно, насамперед, оцінити об'єкт інвестування, строки отримання інвестицій та їх ефективність.

Особливість прийняття рішень по інвестиційним проектам в аграрній сфері полягає в тому, що рішення приймаються, в умовах фінансової нестабільності, тобто в умовах ризику.

Тому коли є лише один проект або один варіант проекту, то в цьому випадку можна лише прорахувати величину можливих втрат.

У випадку, коли є ряд альтернативних проектів необхідно перш за все вибрати такий інвестиційний проект, який був би найбільш стабільним, тобто з найменшим ризиком.

Удосконалена нами методика вибору інвестиційного проекту дозволяє встановити те, що: потрібно переглянути на законодавчому рівні нарахування амортизаційних нарахувань; зменшити податковий тиск на суб'єктів господарської діяльності; необхідно збільшити відсоток погашення кредитів, сільськогосподарським виробникам з боку держави у бік .

Розроблений програмний продукт дозволяє прийняти рішення по відбору оптимальних інвестиційних проектів з ряду альтернативних, для отримання державних інвестицій.

Державна підтримка інвестиційних проектів більш реальна якщо інвестиційний проект потребує невеликих інвестицій, підприємство має досить великий грошовий обіг та період окупності невеликий.

З використанням програмного модуля і персонального комп'ютера була збудована багатофакторна лінійна регресійна модель, котра характеризує лінійну залежність між результативною ознакою (у - обсяг інвестицій в аграрний сектор регіону) і факторними ознаками (х₁,х₂,х₃,х₄) і має такий вигляд:

У= 3570 + 3,469 х₁ + 0,0122 х₂ - 0,0904 х₃ - 5,2032 х₄

В рівнянні параметр В₀ = 3570 носить стабільний характер. Параметр В₁ = 3,469 показує, що зростання питомої ваги податкових платежів в агарному секторі на 1%, при фіксованих значеннях інших факторів (х₂,х₃,х₄), які входять до рівняння регресії, приводить до зростання інвестицій в агарний сектор в середньому на 3,469 тис. грн.

Це обумовлено тим, що аграрний сектор економіки має великий перелік податкових пільг. Параметр В₂ = 0,0122 засвідчує зростання інвестицій на 0,0122 тис. грн. при збільшенні амортизаційних відрахувань (значення х₁,х₃,х₄ - фіксовані). На даному етапі розвитку аграрної сфери кількість амортизаційних відрахувань дуже незначна, тому що введення в дію основних фондів в аграрному секторі скоротилося на 95%. Параметр В₃ = - 0,0904 показує зниження кількості інвестицій в аграрний сектор в середньому на 0,0904 тис. грн. при збільшенні кредитування комерційними банками (значення факторів х₁,х₂,х₄). Параметр В₄ = - 5,2032 свідчить про зниження інвестицій на 5,2032 тис. грн. при збільшенні обсягів фінансової підтримки аграрного сектору при фіксованих значеннях параметрів х₁,х₂,х₃, включених до регресійної моделі. Даний параметр зворотно пропорційний загальній сумі інвестицій, тому що аграрний сектор економіки потребує великих фінансових вкладень та регулювання з боку держави. Це пов'язано з тим, що аграрний сектор економіки є сферою підприємницькою діяльністю з досить великим ступенем ризику.

В результаті проведеного аналізу необхідно підкреслити синхронність в зміні інвестицій в аграрний сектор (у) суми податкових платежів (Х₁) та сум державної підтримки аграрного сектора (Х₂).

Ефективна політика держави на регіональному та місцевих рівнях, яка направлена на допомогу підприємствам у правильному визначені та використані можливих джерел фінансування, грає велику роль в процесі залучення інвестицій в регіони України. Не зважаючи на те, що сьогодні можливо спостерігати початок економічної стабілізації і навіть підйому, велика кількість підприємств (власники та насамперед керівники) продовжують сподіватися на отримання коштів з джерел, котрі об'єктивно не можуть бути джерелами для них із-за певного рівня розвитку підприємств чи сфери їх діяльності.

Для активізації ролі регіональних органів влади в організації інвестиційної діяльності регіональний механізм державного регулювання інвестиційних процесів повинен включати такі дії безпосереднього впливу на фінансовому та адміністративному рівнях: формування сприятливої і стабільної регіональної законодавчої бази, розробка програми інвестування економіки області, яка включає стратегічні направлення розвитку і враховує державні і регіональні пріоритети; створення резервного (заставного) фонду, який забезпечить гарантії інвесторам, розширення практики надання гарантій по інвестиційним проектам за рахунок бюджету Херсонської області, формування риноку обласних цінних паперів адміністрації Херсонської області під конкретні інвестиційні програми, складання інвестиційної карти області, здійснення типології районів за рівнем інвестиційної привабливості, виділення депресивних районів області і проведення стосовно них політики, спрямованої на загальне оздоровлення економіки і створення сприятливого інвестиційного клімату, складання інвестиційних паспортів міст, районів області.

Для удосконалення механізмів управління інвестиційної діяльності аграрної сфери Херсонської області необхідні наступні заходи підвищення державного регулювання інвестиційної діяльності: створити сприятливу атмосферу для інвестора, розробити спеціальний механізм страхування інвестиційних ризиків в аграрній сфері, стимулювати залучення в інвестиційний процес заощаджень населення, створити надійний правовий механізм регулювання земельних відносин.

ВИСНОВКИ

1. Основні закономірності інвестиційного розвитку в Україні доповнені положеннями про роль, місце держави та її вплив на складові інвестиційної політики, а саме: реалізацію структурної реформи економіки в залежності від обсягів накопичення, підвищення ролі держави як регулятора інвестиційного процесу завдяки вибору приоритетного напрямку інвестиційної політики.

2. Сутність інвестиційної політики держави в умовах економіки, що розвивається, полягає у визначенні найбільш ефективних сфер вкладання інвестицій з урахуванням раціонального співвідношення затрат та очікуваних результатів. При цьому необхідно враховувати інвестиційні пріоритети на регіональних рівнях.

3. Стимулювання інвестицій як на державному, так і на регіональному рівнях передбачає удосконалення діючих правових форм, стабільність законодавчої системи оподаткування, механізмів регулювання прав власності, а також удосконалення банківської, страхової, валютної та митної діяльності підприємств.

4. Одними із головних важелів, що дають можливість державі на макроекономічному рівні регулювати інвестиції аграрної сфери є амортизаційна політика та прибуток, який залишається в розпорядженні господарюючого суб'єкта. При виборі раціонального інвестиційного проекту зі змінами амортизаційної політики та зменшенням ставки оподаткування прибутку у підприємств з'являється можливість комплексно враховувати вартість кредитних ресурсів, співвідношення кредитних та власних коштів, спосіб погашення кредитів та визначення прибутковості проекту.

5. Ефективним методом податкового регулювання вкладання інвестицій у акціонерні товариства є запровадження механізму уникнення подвійного оподаткування прибутку та дивідендів. Оподаткування дивідендів на рівні акціонерів доцільно здійснювати за більш низькою ставкою, ніж оподаткування інших доходів, щоб збільшити активність інвестора щодо вкладання коштів в акції підприємств.

6. Інвестиційна політика держави відносно залучення іноземного капіталу до аграрної сфери повинна стати пріоритетом розвитку національної економіки з, поєднанням контролю за дотриманням макроекономічних інтересів та відкритістю економічного простору держави.

7. Запропонована модель визначення обсягів інвестицій в аграрний сектор для поліпшення його інвестиційної привабливості враховує комбінацію наступних факторів: суму податків, амортизаційні відрахування, кредити та дотації з боку держави.

8. Держава повинна сприяти перерозподілу певної кількості акцій підприємств переробної галузі агропромислового комплексу сільськогосподарським товаровиробникам для того, щоб вирішити питання паритетних відносин, зокрема у ціноутворенні.

9. Державна підтримка інвестиційних проектів з боку місцевих органів влади більш реальна, якщо інвестиційний проект потребує вкладення невеликих інвестицій, підприємство має достатній грошовий оборот та незначний період окупності даного інвестиційного проекту.

10. Для удосконалення механізмів управління інвестиційною діяльністю аграрної сфери регіону необхідно: створити сприятливу атмосферу для інвестора, підвищити ефективність державних інвестицій, розробити та запустити спеціальний механізм страхування інвестиційних ризиків в аграрній сфері, удосконалити управління з боку всіх гілок влади з прийняття рішень по розробці інвестиційних проектів та їх реалізації, стимулювати залучення в інвестиційний процес заощаджень населення.

11. На сучасному етапі розвитку аграрної сфери України непряме інвестування необхідно передбачити через ціноутворення та виділення трьох рівнів цін: гарантованих або інтервенційних, еквівалентних та ціну стимулювання виробництва.

12. Активізація ролі регіональних органів влади в організації інвестиційної політики полягає: формуванні сприятливої і стабільної регіональної законодавчої бази; розробці програм інвестування економіки регіонів, яка включає стратегічні напрями розвитку і враховує державні і регіональні пріоритети; створенні резервного (заставного) фонду, який забезпечить гарантії інвесторам; розширені практики надання гарантій по інвестиційним проектам за рахунок місцевих бюджетів, складання інвестиційних карт регіонів; здійсненні типології районів за рівнем інвестиційної привабливості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ковальов В.В. Державне регулювання інвестиційної діяльності в аграрній сфері. - К.: ІАЕ УААН, 2003. - 182 с.

2. Ковальов В.В. Вплив державної регіональної політики на інвестиційну діяльність в регіонах // Таврійській науковий вісник: Зб. наук. пр. ХДАУ. - 2002. - № 21. - С. 249-252.

3. Ковальов В.В. Обґрунтування необхідності державного регулювання економіки // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. ДНУ. - 2002. - № 131. - С. 194-197.

4. Ковальов В.В. Моніторинг інвестиційної привабливості Херсонської області // Наукові праці НДФІ. - 2002. - № 3(18). - С. 55-58.

5. Ковальов В.В. Напрями та методи державного регулювання сільськогосподарського виробництва в Україні // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. ХДАУ. - 2001. - № 17. - С. 126-131.

6. Ковальов В.В. Макроекономічне регулювання інвестиційної діяльності // Бізнес-навігатор, науково-виробничий журнал. Міжнародний університет бізнесу і права. - 2003. - №4. - С. 116-120.

7. Ковальов В.В. Світовий досвід застосування механізмів державного регулювання економіки // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. ХДАУ. - 2004. - № 32. - С. 126-131.

8. Ковальов В.В. “Проблеми інвестицій та пріоритети інвестиційної діяльності в Херсонській області” Друга всеукраїнська науково-практична конференція “Україна наукова 2002”. Дніпропетровськ-Харків-Донецьк. 10-24 травня. Том 4. - С. 15-17.

9. Ковальов В.В. “Формування регіональних механізмів регулювання інвестиційної діяльності” Міжнародна науково-практична конференція “Динаміка наукових досліджень” з 28 жовтня по 4 листопада 2002 р. Дніпропетровськ-Харків-Донецьк. Том 22. - С. 6-8.

АНОТАЦІЯ

Ковальов В.В. Державне регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкового розвитку аграрної сфери. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01. - економічна теорія. Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2005.

Дисертація присвячена питанням державного регулювання інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки. Викладено сутність державного регулювання й його місце і роль у інвестиційному процесі якій відбувається в аграрній сфері. Проаналізовано сучасний стан інвестиційного клімату, економічного стану та регулювання цими ланками економіки в Херсонській області та основні шляхи його поліпшення. На основі побудованої моделі були визначені показники, які впливають на прийняття рішень по інвестиційним проектам. Розраховано вплив податкового навантаження та ефективність змін в ньому на амортизацію, як основного джерела самофінансування. Визначені основні механізми регулювання інвестиційної діяльності місцевими органами влади.

Ключові слова: регулювання, управління, інвестиції, імітаційна модель, інвестиційна діяльність, прогноз, амортизація.

АННОТАЦИЯ

Ковалев В.В. Государственное регулирование инвестиционной деятельности в условиях рыночного развития аграрной сферы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. - Днепропетровский государственный аграрный университет. Днепропетровск, 2005.

Диссертация посвящена вопросам государственного регулирования инвестиционной деятельности в аграрной сфере экономики в условиях рыночного развития.

В диссертации обобщен и проанализирован опыт государств с рыночной экономикой по направлению государственного регулирования экономики и инвестиционной деятельности в аграрном секторе экономики в частности. Который показывает что государственное регулирование инвестиционной деятельности в аграрной сфере необходим.

В работе нашли дальнейшее развитие роль влияния чистой настоящей стоимости, индекса рентабельности, срока окупаемости, средней ставки доходности проекта. В методике оценки инвестиционного проекта и принятия решений по их реализации. Основными при этом выступают коэффициенты чистой настоящей стоимости и срока окупаемости. Имитационная модель и разработанный на ее основе программный продукт для ПК, предназначены для оценки инвестиционных проектов и принятия решения по их реализации.

Данная модель указывает на то, что государственная поддержка инвестиционных проектов более реальна, если инвестиционный проект требует небольших инвестиций, не большой период окупаемости и предприятие имеет большой денежный оборот.

Проведен анализ современного уровня развития инвестиционной деятельности в Херсонской области, а также показана непрямая государственная поддержка сельскохозяйственного производителя через установление гарантийных цен.

Усовершенствованна методика оценки влияния способов начисления амортизационных отчислений на окупаемость инвестиций. Предложены новые амортизационные отчисления в виде ускоренной амортизации (5 лет) и учтены изменения налогообложения прибыли предприятия. Изменения начисления ускоренной амортизации и изменения ставки налогообложения прибыли предприятия дает возможность при выборе рационального инвестиционного проекта комплексно учесть стоимость кредитных ресурсов, соотношение кредитных и собственных средств, способов погашения кредита и прибыльность проекта.

Эффективная политика на региональном и местных уровнях, которая направлена на помощь предприятиям играет великую роль в процессе привлечения инвестиций в регионы Украины.

Отдельное место в работе занимает разработка рекомендаций по совершенствованию управления инвестиционной деятельностью в аграрной сфере Херсонской области. Управление инвестиционной деятельностью аграрной сфере Херсонской области требует определенных способов повышения государственного регулирования инвестиционной деятельности нашего региона.

Ключевые слова: регулирование, управление, инвестиции, имитационная модель, инвестиционная деятельность, прогноз, амортизация.

ANNOTATION

V.V. Kovalyov. State regulation of the investment activity in the agrarian sphere. - Typescript.

Candidates thesis in the field 08.01.01 - economic theory. Dniepropetrovsk state agrarian university, Dniepropetrovsk, 2005.

The research deals with the guestesons of state regulation of the investment activity in the agrarian sector of economy. The essence of state regulation and its place and role in the investment process, taking place in the agrarian sphere, have been set forth. The modern condition of investment climate and economy and regulation of these branches of economy in Kherson region and the main ways of its improvement have been analysed. clndices which influence accepting decisions concerning investment projects have been determined on the basis of the built model. The influence of tax amount and efficiency of its changes on amortization as a main source of selffinancing have been calculated. The principal mechanisms of invest activity regulation by local authorities have been determined (fixed).

Key words: regulation, management, investments, imitative model, investment activity, forecast, amortization.

Размещено на Allbest.ru

...