Інвестиційна поведінка суб’єктів господарювання в трансформаційній економіці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна

Автореферат

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.01.01 - економічна теорія

Інвестиційна поведінка суб'єктів господарювання в трансформаційній економіці

Джерасад Самі Сеньал

Харків 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському національному університеті ім. В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - Доктор економічних наук, професор Гриценко Андрій Андрійович, Харківський національний унверситет імені В.Н.Каразіна Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економічної теорії та економічних методів управління

Офіційні опоненті - Доктор економічних наук, професор Носова Ольга Валентинівна, Національний університет внутрішніх справ МВС України, м. Харків, начальник кафедри економічної теорії

Кандидат економічних наук, доцент Тодріна Інна Валеріївна, Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри економічної теорії, м. Харків

Провідна організація - Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра політичної економії обліково-економічних факультетів

Захист відбудеться “23” 12 2005 року о 14-00 год. На засіданні спеціалізованої ради Д 64.051.01 Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, вул. Мироносицька, 1, ауд 4-11.

З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім.. В.Н.Каразіна (61077, м. Харків, пл.Свободи, 4).

Автореферат розісланий “ 23 ” 11 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Соболєв В.М.

1. Загальна характеристика роботи

інвестиційний домогосподарство стратегічний

Актуальність теми. Активізація інвестиційних процесів є важливим напрямом реформування української економіки. Особливої уваги потребує дослідження інвестиційної поведінки суб'єктів господарювання, оскільки саме вона виступає внутрішнім механізмом руху всього комплексу інвестиційних відносин. Актуальність теми теоретичного дослідження обумовлена тим, що неможливо активізувати механізми інвестування, не впливаючи на його найактивніші точки, пов'язані з принципами, установками, мотивами поведінки суб'єктів, інструментами, які використовуються для досягнення цілей. Інвестиційна поведінка є самим поверхневим шаром інвестиційних відносин, який пронизаний величезною кількістю інвестиційних капілярів, що живлять все різноманіття інвестиційних процесів.

При всій важливості інвестиційної поведінки економічна теорія не надавала їй належної уваги. Інвестиційна поведінка більшою мірою вважалася об'єктом вивчення інвестиційного менеджменту. Проте відсутність такої категорії як інвестиційна поведінка в системі економічних понять істотно знижує можливості пізнання і використання всього комплексу інвестиційних процесів. Все це робить необхідним теоретичний підхід до дослідження інвестиційної поведінки, її внутрішнього змісту і структури, а також зовнішніх моделей здійснення. В даний час економічна теорія приділяє достатньо уваги дослідженню широкого комплексу інвестиційних процесів. Серед українських економістів, в роботах яких досліджуються напрямки інвестиційної політики, фактори зростання і шляхи підвищення ефективності інвестування, форми і методи державного регулювання інвестиційної діяльності, заходи поліпшення інвестиційного клімату, джерела інвестування, можна виділити таких, як Алексєєнко М., Антіпов А., Артемов В., Асаул А., Басюк Т., Бесчасний Л., Бурлака Г., Гальчинський А. , Геєць В., Гриценко А., Денисенко Н., Захарін З., Золотарьов А., Крейдич І., Кухленко О., Ландик В., Мова Н., Музиченко А., Носова О., Оніщенко В., Паршиков А., Перетятька А., Растяпін А., Савчук В., Семиноженко В., Смірнова О., Струніна В., Сухоруков А., Тютюникова С., Федоренко В., Хаусов В., Н.П., Чумаченко Н. Серед економістів далекого і ближнього зарубіжжя, що вивчають питання, пов'язані з інвестиційною діяльністю і активністю можна назвати таких, як Белов В., Бланк І., Кабалерро Р., Енгел Е., Кантор Д., Ліппман З., Ширінко Р., Кларк Дж., Кострелл Р., Разом з тим, сучасна економічна теорія недостатньо досліджує саме поведінковий аспект інвестиційних відносин. Тим самим знижується практичний потенціал економічної теорії, яка повинна висвітили функціональний механізм діяльності інвестиційних суб'єктів через розкриття принципів, інструментів, моделей, стилів їх поведінки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Наукова робота виконувалася в рамках планової науково-дослідної теми кафедри економічної теорії і економічних методів управління Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна “Соціально-економічний механізм і наслідки ринкових перетворень”, реєстраційний номер 0104U000675.

Мета і задачі дослідження. Головної метою наукової роботи є теоретичне висвітлення внутрішнього алгоритму інвестиційної поведінки господарюючих суб'єктів та її особливостей в трансформаційній економіці. Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішені такі завдання:

- розкрити логіку формування інвестиційної поведінки та її внутрішню структуру;

- виявити принципи та інструменти, що визначають інвестиційну поведінку;

- визначити параметри впливу інвестиційного клімату на інвестиційну поведінку;

- розглянути особливості інвестиційної поведінки основних суб'єктів ринкової економіки - домогосподарств, фірм, держави;

- охарактеризувати важливі риси та умови інноваційної поведінки держави.

Об'єктом дослідження в даній роботі є система інвестиційних відносин, що складається, як на мікро - , так і макрорівнях економіки.

Предметом дослідження дисертації виступає інвестиційна поведінка господарюючих суб'єктів як функціональна форма їх інвестиційної діяльності, способи і умови її здійснення в трансформаційній економіці.

Методи дослідження. Науковий пошук економічного змісту інвестиційної поведінки здійснювався на основі класичної, неокласичної і інституційної методології. На основі класичної методології було з'ясовано категоріальне перетворення капіталу в інвестиційну поведінку. За допомогою системного, структурно-функціонального методів дослідження розкривалася внутрішня природа інвестиційної поведінки. Поведінковий інституційний і неокласичний підходи дозволили проаналізувати принципи та інструменти інвестиційної поведінки та особливості конкретних моделей діяльності основних суб'єктів ринкової економіки. Теоретичною основою дослідження послужили наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, нормативно-правові джерела, що регулюють інвестиційні відносини.

Наукова новизна результатів дослідження, отриманих особисто автором, полягає в наступному:

Уперше:

1.Розкрито логічний категоріальний ланцюг перетворення капіталу (і його структурних елементів) в інвестиційну поведінку:

- капітал як вартість, що приносить додаткову вартість, в своєму русі перетворюється на процес інвестування, при якому вартість стає капітальними ресурсами, а додаткова вартість утілюється в різних формах доходу;

- процес інвестування перетворюється у інвестиційну діяльність, в рамках якої капітальні ресурси стають активами, що забезпечують досягнення ефекту або вигоди;

- інвестиційна діяльність здійснюється через операційні дії відповідно до установок і інструментів, що перетворює її у інвестиційну поведінку яка стає процедурними діями інвесторів, що реалізовують свій інтерес за допомогою формулювання установок і мотивів, вибору інструментів, складання планів (проектів), прийняття рішень відповідно до стратегії і стилю.

2. Запропоновано розрізняти інвестиційну поведінку залежно від сукупності та характеру вживаних інструментів на одновимірну (використовується один вид інструментів)і багатовимірну (поведінка будується на основі залучення різноманітних інструментів), звичайна (інвестори оперують відомими інструментами за звичаєм, стереотипами, традиціями) і калькулятивна (побудоване на зборі і аналізу інформації про характер інструментів, оцінці та розрахунках їх дохідності);

3. Доведено, що необхідність інноваційної моделі поведінки держави пов'язана з неоднаковою побудовою національного капіталу і різною вартісною щільністю територій (тобто локалізацією суспільно необхідного часу для відтворення благ), що за наявності економічного суверенітету не може привести до вільного руху світового капіталу з орієнтацією на вирівнювання рівнів економічного і соціального розвитку національних господарських систем.

Дістало подальшого розвитку:

4. Визначення сукупності принципів інвестиційної поведінки як суб'єктивного виразу чинників повинності, до таких відносяться принципи раціональності, індивідуалізації, обмеженості, альтернативності, заміщення, оцінки, очікування, дівергентності, адекватності.

5. Класифікація інструментів (як операційних активів) інвестиційної поведінки за наступними ознаками: характеру представництва - реальні і фінансові; формі виразу інтересу - прибуткові (з фіксованим і нефіксованим доходом) і неприбуткові; способам вкладення - індивідуальні і інституційні; ступені невизначеності (параметричні і структурні) і рівнем ризику (безризикові, з допустимим, критичним, катастрофічним рівнем); можливостям контролю за ухваленням рішення (абсолютного, обмеженого контролю, безконтрольні); ступені ліквідності (високо-, середньо-, низьколіквідні, неліквідні).

6. Розкриття інвестиційного клімату як характеристики інституційного середовища існування суб'єктів інвестування, за допомогою якого забезпечується координація, регулювання, контроль, захист і гармонізація їх поведінки. Виділено два рівні інвестиційного клімату постійний (відносно стійкий) і змінний.

7. Виділення і розкриття найтиповіших моделей інвестиційної поведінки домогосподарств в трансформаційний період: традиційна (орієнтація на минулий досвід), самостійна (дії відповідно до своїх знань об'єктивних процесів, досвіду і інтуїції), спекулятивна (розрахунок на зростання певного активу), страхова (установка на збереження вартості майна, цінності життя і здоров'я) і ощадна (наміри щодо придбання певних товарів та запобігання небажаних втрат), кредитна (що характеризується відношенням і способами використовування кредитних ресурсів), індивідуальні і колективні (вкладення інвестиційних ресурсів, що розрізняються за способами), опортуністична (що означає досягнення власних мотивів за рахунок ухилення від спільних інтересів).

8. Характеристика інноваційної моделі поведінки держави, яка означає створення особливого образу дій, що включає а) формування раніше не задіяних установок, мотивів і переваг, б) здійснення відбору перспективних технологічних, економічних, інституційних альтернатив, в) підбір потрібних для реалізації цілей інструментів, г) вживання сучасних стратегій, стилів управління, д) зміна способів і прийомів ухвалення рішень, е) досягнення незвичайних кінцевих результатів (інноваційного соціально-економічного ефекту).

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення роботи можуть бути використані при розробці державних і регіональних проектів щодо підвищення інвестиційної активності ринкових суб'єктів. Результати наукового дослідження можуть бути враховані при створенні дослідницьких груп, що вивчають мотиви інвестиційної поведінки домогосподарств і фірм та їх джерела інвестицій. Кредитні установи можуть враховувати отримані теоретичні результати для прогнозу кредитно-інвестиційних потоків. Матеріали дисертаційного дослідження можуть використовуватися для розробки програми управління інвестиційною активністю населення і фірм, в роботі інвестиційних менеджерів при створенні фондів сумісного інвестування, при розробці нормативно-правових документів, регулюючих інвестиційну діяльність в Україні. Матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці фахівців, що працюють в області інвестування, читанні лекцій із загального курсу економічної теорії і дисциплін “Інвестиційний менеджмент”, “Інвестиційна діяльність”.

Апробація результатів. Основні теоретичні положення і наукові ідеї дисертації були апробовані на науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень”(м. Дніпропетровськ, 2004), науковому симпозіуму “Інституційна архітектоніка та механізми економічного розвитку” (м. Харків,2004).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в 5 роботах, загальним об'ємом 1,8 п.л, у тому числі у 3 статтях в спеціалізованих виданнях ВАКа.

Структура та обсяг роботи. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації - 190 стор., з яких 169 - основний текст. Список використаних джерел складається з 142 найменувань. Робота містить 8 таблиць і 1 рисунок.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету и завдання, визначено об'єкт, предмет дослідження, наукову новизну, показано практичне значення отриманих результатів, їх апробація.

У першому розділі “Теоретичні основи дослідження інвестиційної поведінки” розглядається механізм перетворення капіталу та його складових в інвестиційну поведінку із властивими їй внутрішніми елементами (див.рис.1). Інвестиційну поведінку слід розглядати як перетворену форму діяльного, функціонуючого капіталу. Перехід капіталу в інвестиційну поведінку включає перетворення капіталу і його моментів (вартості і додаткової вартості) в процес інвестування (капітальні ресурси і форми доходу), що набуває форму інвестиційної діяльності (активів і ефектів), яка на більш поверхневому ріні виступає як інвестиційна поведінка із своїми суттєвими елементи (інструментами і інтересами). За своїм економічним змістом інвестиційна поведінка є процедурними діями інвесторів, що реалізовують свій інтерес за допомогою формування установок і мотивів, вибору інструментів, складання планів (проектів), прийняття рішень відповідно до стратегії і стилю. Інвестиційна поведінка реалізується через особливі моделі, в яких відображається спосіб і характер реакції всіх складових інвестиційної поведінки на зовнішні і внутрішні імпульси розвитку та має конкретний стиль, що базується на індивідуальних можливостях інвесторів отримувати інформацію, ділових здібностях використовувати конкурентні переваги, контролі над іншими інвесторами і партнерами, підприємницькій фантазії (досвіді, ерудиції, інтелекті) .

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Категоріальне формування поняття “інвестиційна поведінка”

Інвестиційна поведінка регулюється принципами тобто об'єктивними похідними умовами діяльності що визначають правила і норми поведінки. Принципи, яким слідують інвестори, виходять, з одного боку, із об'єктивної доцільності, продиктованої технологією процесу, існуючим порядком суспільного життя, а з іншого - із суб'єктивного усвідомлення необхідності певних вчинків відповідно до зобов'язань. У своїй поведінці інвестори керуються принципами раціональності (цілеспрямованість, продуманість, обачливість), індивідуалізації (ступінь егоїзму і опортунізму), обмеженості (наявність технологічних, інформаційних, фінансових, правових перешкод і невідповідність певних ресурсів інтересам інвестора), альтернативності (цілей і способів їх досягнення), заміщення (відбір і заміна корисностей і ресурсів), оцінки (проведення порівняння, розрахунків, калькуляції, визначення кількісних і якісних ознак результатів), очікування (поведінка згідно еластичності змін таких параметрів, як ціни і процентні ставки), дивергентності (вираховування розбіжності і взаємокомпенсованості доходу і ризику), адекватності (відповідність і пристосування моделей, стилів інструментів щодо цілій, характеру та установок інвесторів).

Ключове значення для визначення інвестиційної поведінки має сукупність інструментів, що використовуються як операційні активи. Саме інструменти впливають як на моделі, так і стилі інвестиційної поведінки. Інвестиційні інструменти можуть бути класифіковані за такими критеріями: характер представництва (реальні і фінансові); форми виразу інтересу - прибуткові (з фіксованим і нефіксованим доходом) і неприбуткові; способи вкладення (індивідуальні і інституційні); міра невизначеності (з параметричною і структурною невизначеністю), рівень ризику (безризикові, з доступним, критичним, катастрофічним рівнем), умови контролю за ухваленням рішення (абсолютного і обмеженого контролю, безконтрольні); ступень ліквідності (високо -, середньо -, низьколіквідні, неліквідні). Залежно від сукупності інструментів, що використовуються, інвестиційна поведінка може придбавати одновимірний (інвестор використовує один вид інструментів) і багатовимірній (інвестор оперує різноманітними інструментами) характер. Кожний інвестор має певні здібності щодо оцінки і аналізу ситуації, процедури виділення суттєвих рис і визначення якісних ознак тих чи інших інструментів. Це дозволяє інвестору зробити більш точний розрахунок майбутнього результату. Залежно від можливостей інвестора оцінювати і прогнозувати якісні параметри інструментів, поведінка може розділятися на два види. Перший - це звичайна поведінка, що заснована на використанні відомих і доступних інструментів і здійснюється під впливом стереотипів, традицій, менталітету, реклами та ін. Другий - калькулятивна, що побудована на пошуку інформації, її відборі і аналізу, розрахунках величини майбутнього доходу і ступеню ризику.

Найбільш суттєве значення для функціонування інвестиційної поведінки має формування певного інвестиційного клімату. Останній треба відокремлювати від таких близьких по значенню явищ, як інвестиційний ринок, інвестиційний простір, інвестиційна привабливість, інвестиційні можливості, інвестиційний потенціал. Інвестиційний клімат слід розглядати як характеристику інституційного середовища поведінки інвесторів. Інвестиційний клімат прямо або опосередковано впливає через різноманітні інституційні форми на внутрішній алгоритм інвестиційної поведінки (установки, мотиви, стратегії, рішення, стилі). Він забезпечує відповідні способи координації, регулювання, контролю, захисту і гармонізації інтересів інвесторів і призводить до трансформації норм їх поведінки в процесі зміни інвестиційно-інституційного середовища, поліпшення процедури прийняття рішень шляхом інноваційного пошуку і адаптації правил, що забезпечують виживання інвесторів і розширення їх можливостей в умовах мінливості зовнішнього середовища. В інвестиційному кліматі потрібно виділяти два основних рівня: постійний (відносно стійкий в довгостроковому періоді) і змінний (мінливий в короткостроковому періоді). На постійному рівні розташовані ті елементи, які не можуть бути змінені діями людей взагалі (територіальне розташування, наявність природних ресурсів), або в короткостроковому періоді (місце економіки в міжнародному розподіл праці, політичний устрій, державна ідеологія), або потребують для своєї зміни тривалого історичного досвіду (менталітет, національні особливості, релігія, психологічні установки). Стійкі компоненти інвестиційного клімату змінюються в ході тривалої технологічної, політичної і економічної еволюції. На змінному рівні знаходяться ті інституційні форми, які можуть бути створені, відновлені або відтворені у відносно короткостроковому періоді (політичні рішення, законодавчі норми, інформаційні умови, джерела фінансування, галузеві пропорції та таке інше). Основні завдання, які повинні вирішуватися в сфері формування привабливого інвестиційного клімату, полягають в тому, щоб, з одного боку, пристосувати інвестиційний клімат до базисних інституційних характеристик суспільства (рівня технологічного розвитку, принципів світового розподілу праці, ментальних і етичних установок), а з іншого - удосконалювати інституційно зміні елементи шляхом забезпечення політичної сталості і системи регулювання господарської діяльності, захисту інвестиційного статусу інвесторів різного рівня, створення ефективних заходів державного регулювання зниження витрат на бюрократичні процедури, виключення корупційних схем інвестування, забезпечення реалістичних форм грошово-кредитної, валютної, податкової політики, оптимізації інвестиційної поведінки іноземних інвесторів та ін.

В другому розділі “Особливості інвестиційної поведінки основних суб'єктів господарювання в трансформаційній економіці” розглядаються специфічні моделі поведінки домогосподарств, фірм і держави. Домогосподарства в економіці являють собою інституційну одиницю, що забезпечує відтворення людини як продукту природно-історичної еволюції (індивіда), як суб'єктивного фактору виробництва (трудового ресурсу), як основної продуктивної сили суспільства (людського капіталу), як персоніфікованого суб'єкту національного і історичного розвитку комунікації, управління і пізнання (національно-цивілізаційна особа). Такий ракурс дослідження домогосподарств дозволяє виявити інвестиційну поведінку в широкому розуміння як відтворення всієї сукупності здібностей і характеристик людини та населення в цілому. Але в вузькому значенні інвестиційна поведінка є сукупністю вчинків і дій індивідів (родини), що пов'язані із оперуванням інвестиційними інструментами з метою отримання вигоди (в доходній чи недоходній формах). Залежно від орієнтирів, установок, мотивів, способів вкладення існують такі моделі інвестиційної поведінки: стереотипна (орієнтація на минулий досвід), самостійна (вчинки згідно із власним знанням, досвідом та інтуїцією), спекулятивна (розрахунок на зростання певного активу), страхова (установка на збереження вартості майна, цінності життя і здоров'я) і ощадна (наміри щодо придбання певних товарі та запобігання небажаних втрат), кредитна (способи використовування позичених коштів), індивідуальні і колективні (способи вкладання інвестиційних ресурсів), опортуністична (перевага власних мотивів шляхом ухилення від виконання спільних цілей). В ринковій економіці основні інструменти інвестиційної поведінки домогосподарств можна розділити на реальні (нерухомість, машини, побутова техніка, меблі, предмети колекціонування) та фінансові (валюта, ощадні вклади, акції грошового ринку та взаємних фондів, цінні папери уряду, облігації корпорацій, закладні, внески на страхування життя, в пенсійні фонди та ін.). В умовах трансформаційної економіки України найчастіше інвестиційними інструментами домогосподарств виступають депозитні рахунки, ціні папери власного підприємства, страхові полюси, вкладення в боргові зобов'язання під відсоток. Основними рисами інвестиційної поведінки домогосподарств в сучасних умовах є націленість на виживання родини, збереження і збільшення накопиченого багатства, використання як легальних, так і нелегальних джерел інвестування, ієрархія інвестування залежно від бюджетних обмежень (заробітної плати, банківського відсотку, дивідендів, ренти) і наявністю економічної влади як в самій родині, так і за її межами, висока ступінь асиметричного положення домогосподарств стосовно доходу и статусу, невизначеність і суперечливість формальних (нормативних) правил. Таким чином, інвестиційна поведінка домогосподарств носить ще нерозвинений і неповноцінний характер, що стримує загальні інвестиційні процеси.

Інвестиційна поведінка фірм представляє собою алгоритм прийняття рішень згідно цільової функції, виходячи із внутрішнього і зовнішнього середовища. Найпоширенішими моделями інвестиційної поведінки фірм в ринковій економіці виступають модель акселератора (інвестиції реагують жорстко чи гнучко на такі детермінанти, як ріст сукупного попиту, норму відсотка, обсяг випуску, об'єм інвестицій інших фірм), модель максимізації вартості фірми (інвестиційні рішення приймаються виходячи із q-відношення), модель вірогідності підстроювання капіталу (розмір капіталу залежить від витрат на необхідність пристосування к певним умовам), модель відтворювальних інвестицій (обсяг інвестицій повинен бути пропорційним розміру поточного капіталу і віддзеркалювати технологічну необхідність і економічні рішення фірми), модель стратегічних інвестицій (поведінка здійснюється із урахуванням інформаційних екстерналій), модель інноваційного розвитку (інвестиційні рішення спрямовані на стратегічне перепозиціонування внутрішнього капіталу з метою створення диференційованого продукту). Інвестиційну поведінку фірм в трансформаційній економіці можна розподілити на три групи. До першої відносяться ті моделі, які однаково успішні як в ринковій, так і перехідній економіці. До другої можуть бути віднесені моделі, які в трансформаційній економіці можуть мати обмежений характер, що пов'язано із неадекватністю необхідних для них умов. До третьої групи включаються такі моделі, що представляються особливо актуальними в трансформаційний період, саме такою стає інноваційна модель, яка передбачає прийняття ідеї або образу дії (системи, програми, устрою, процесу, продукту або послуги), що є новими для відповідного підприємства. В моделях інвестиційної поведінки фірм важливе значення займають стратегії диверсифікації інвестицій, що відбувається в характері формування інвестиційних портфелів, які можуть мати вигляд портфелю консервативного, агресивного зростання чи портфелю надійності. Той чи інший вид портфелю відповідає певному інвестиційному стилю поведінки.

Інвестиційна поведінка держави може мати різні моделі, наприклад, модель, що побудована на абсолютних перевагах (сировинної спеціалізації, низької вартості робочої сили і т. ін.), продуктово-експортна модель (розширення попиту на продукцію національних виробників), транзитна і ресурсно-експортна моделі (використання руху короткострокових капіталів світового торгівельного і фінансового ринків), відтворювальна модель (закріплення технологічної структури індустріального типу). Але такі моделі не мають довгострокової перспективи. В сучасних умовах інвестиційна поведінка держави повинна набувати рис інноваційної моделі. Саме це забезпечить становлення нового інституційного і технологічного образу життєдіяльності суспільства, в основі якого лежить заміщення традиційних норм поведінки на інноваційні, що передбачає, з одного боку, нові детермінанти ієрархічної системи взаємодії держави з іншими суб'єктами економіки, а з іншого - зміну способів прийняття рішень в невизначеному середовищі шляхом інноваційного пошуку адаптації правил. Інноваційна модель повинна забезпечити в умовах мінливого зовнішнього середовища виживання і поліпшення економічного і технологічного “генотипу” розвитку. Необхідність такої моделі поведінки держави стає неоднакова органічна побудова національного капіталу і різна вартісна щільність економічного простору. Наявність економічного суверенітету та необхідність національної безпеки не дозволяє вільний переток світового капіталу між різними економічними системами. Якщо б світовий капітал був спроможний вільно рухатися в країни з низькою органічною будовою капіталу, то це привело б до порушення принципів еквівалентного обміну, формування економічної і політичної нерівності, асиметрії глобального простору, де б нерозвинені країни були б відкинуті на світову периферію. Але такий сценарій розвитку не може зацікавити національні економіки. Тому вони повинні розробляти власні стратегії самовиживання і самозбереження. Саме це потребує спеціальних інноваційних дій держави для забезпечення відбору особливих сценаріїв розвитку, установок, технологічних і інституційних альтернатив, стратегій, стилів і способів прийняття рішень.

Висновки

Дисертаційне дослідження є спрямованим на розкриття багатобічної економічної природи інвестиційної поведінки як особливої категорії економічної теорії і дозволяє зробити наступні теоретичні висновки.

1. Інвестиційна поведінка являє собою перетворену форму функціонуючого капіталу, складові якого в процесі руху стають суттєвими елементами інвестиційної поведінки. Інвестиційна поведінка як категорія економічної теорії являє собою процедурні дії інвесторів, які реалізують свої інтереси шляхом формування установок, мотивів, відбору інструментів, складання планів, розробки проектів, прийняття рішень згідно стратегій і стиля.

2. Характер і моделі інвестиційної поведінки визначаються принципами, сукупністю і комбінуванням інструментів, які є операційними активами бізнесу. Залежно від оперуванням інструментами інвестиційна поведінка буває одновимірною і багатовимірною, звичайною і калькулятивною. На інвестиційну поведінку впливає інвестиційний клімат, який характеризується різноманіттям інституційних форм, що прямо або побічно впливають на структурні елементи поведінки інвесторів. Інвестиційний клімат зумовлює відповідні способи координації, регулювання, контролю, захисту і гармонізації поведінки інвесторів.

3. В трансформаційній економіці основні риси інвестиційної поведінки головних суб'єктів ринкової економіки (домогосподарств, фірм, держави) знаходяться в стадії формування.

4. Інвестиційна поведінка домогосподарств в широкому розумінні є умовою відтворення різноманіття здібностей окремих людей та населення в цілому. У вузькому значенні вона являє собою дії індивідів, що оперують інвестиційними інструментами з метою отримання вигоди (в доходній чи недоходній формах). Інвестиційна поведінка домогосподарств набуває різних моделей залежно від установок, мотивів, способів та джерел вкладання, інструментів та стилів. Найбільш типовими є стереотипні, спекулятивні, страхові, кредитні, опортуністичні, індивідуальні і колективні моделі.

5. Моделі інвестиційної поведінки фірм є алгоритмами прийняття рішень відповідно до їх цільової функції та умов зовнішнього і внутрішнього середовища. Найпоширенішими моделями інвестиційної поведінки є моделі акселератора, максимізації вартості фірми, вірогідного підстроювання капіталу, відновних інвестицій, стратегічних інвестицій, інноваційного розвитку. У сучасних умовах найбільшу актуальність має інноваційна модель поведінки фірми, що базується на прийнятті нової ідеї або образу дій (системи, програми, устрою, процесу, продукту або послуги). У моделях інвестиційної поведінки фірми істотне місце займають стратегії диверсифікації інвестицій, що відображається в характері формування інвестиційного портфеля. Найпоширенішими з них є: формування портфелів консервативного зростання, агресивного доходу, консервативного доходу, надійності. Той або інший вид портфеля виявляється у відповідному інвестиційному стилі.

6. Інноваційна модель поведінки держави забезпечує становлення нового інституційного і технологічного образу життєдіяльності суспільства в цілому, в основі якого лежить заміщення його традиційних норм поведінки на інноваційні, що включають, з одного боку, нові детермінанти в ієрархічній системі взаємодії держави з іншими рівноправними суб'єктами, а з іншого - зміну способів прийняття рішень в невизначеному середовищі шляхом інноваційного пошуку способів адаптації правил. Об'єктивною основою формування інноваційної моделі поведінки держави є неоднакова органічна будова національного капіталу і різна вартісна щільність економічного простору, вирівнювання яких шляхом загальносвітового переливу капіталу не може забезпечити конкурентоспроможності національних господарських систем.

Пізнання інвестиційної поведінки дозволяє сформулювати рекомендації щодо її подальшого дослідження, використовування одержаних теоретичних результатів у викладанні економічних дисциплін і їх практичному втіленню:

1. Створити дослідницьку групу, що включає економістів, соціологів, психологів, для розробки дослідницького проекту “Інвестиційна активність суб'єктів економіки”. Метою даного проекту є розробка основних напрямів в дослідженні інвестиційної поведінки суб'єктів ринкової економіки, зокрема таких, як вимірювання індексу споживацьких настроїв, оцінка фінансового потенціалу населення і можливості використовування накопичень в інвестиційних цілях, визначення структури потенційних інвесторів промислових підприємств і виявлення умов підвищення їх інвестиційної активності, соціально-психологічні аспекти інвестиційної поведінки населення.

2. Сформувати інститут моніторингу інвестиційної активності населення України (у формі аналітичного центру або іншої подібної організації), що об'єднує науковців, викладачів вищої школи, представників органів державного управління, фінансових і кредитних організації, які працюють з інвестиційними ресурсами. Інститут моніторингу інвестиційної активності повинен здійснювати наукову і науково-методичну діяльність у сфері дослідження інвестиційної поведінки. Основним напрямом роботи інституту моніторингу повинне стати проведення регулярних досліджень механізмів фінансової активності населення (на основі всеукраїнського моніторингу громадської думки, збору і аналізу інформації про інвестиційну активність населення України) і підготовка на їх основі аналітичних продуктів (щорічних тематичних доповідей, рекомендацій щодо формування загальнодержавної, регіональної і місцевої політики у галузі інвестиційної поведінки населення), видання і розповсюдження методичної літератури, розробка учбових програм, а також експертиза інвестиційних проектів, направлених на залучення коштів населення, надання консультаційних послуг в даній сфері та ін.

3.Організувати соціально-економічне обстеження інвестиційних можливостей домогосподарств і умов залучення їх інвестиційних ресурсів в економічний оборот.

4. Провести аналіз і розробити рекомендації щодо збільшення рівня заощаджень населення і інвестицій.

5. Розробити учбові курси і освітні програми, націлені на вивчення різних аспектів інвестиційної поведінки суб'єктів ринкової економіки.

6. На замовлення комерційних організацій (банків, інвестиційних і страхових компаній, недержавних пенсійних фондів і ін.) проводити експертизи та розробляти програми щодо залучення коштів населення (на загальнонаціональному, регіональному і муніципальному рівні).

7. Рекомендувати Комітету з цінними паперів розробити консультаційні проекти з супроводу емісії цінних паперів (перш за все, регіональних і муніципальних зобов'язань) з метою їх розміщення серед різних ринкових суб'єктів.

8. Включити вивчення інвестиційної поведінки в курс економічної теорії (перетворення основних елементів капіталу в інвестиційну поведінку суб'єктів), мікроекономіки (вивчення інвестиційної поведінки домогосподарств і фірм), макроекономіки (інвестиційна поведінка держави, особливості його інноваційної моделі), а також в інших економічних дисциплінах (інвестиційний менеджмент, економічна політика держави).

9. Рекомендувати створення на крупних фірмах і корпораціях відділів з управління інвестиційною поведінкою акціонерів і робітників з метою підвищення ефективності цього напрямку діяльності.

Список публікацій наукових праць за темою дисертації

Статті у фахових виданнях:

1. Джерасад С. Инвестиционное поведение как экономическая категория// Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Економічна серія. - Харків. - № 630. - 2004. - 11-14.

2. Джерасад С. Принципы инвестиционного поведения хозяйствующих субъектов// Економіка: проблеми теорії та практики. - Дніпропетровськ. - № 196. - 2004. - с.397-402.

3. Джерасад С. Инвестиционный климат как институциональная среда поведения инвестора // Вісн. Укр. акад. банк. справи. - 2005 - № 1 (18). - С. 101-105.

Тези доповідей

4. Джерасад С. Инвестиционное поведение домохозяйств в трансформационной экономике//Динаміка наукових досліджень “2004”. Економіка. Матеріали науково-практичної конференції, 21-30 червня 2004 р. -Дніпропетровськ. - 2004. - 112-113.

5. Джерасад С.Инновационная модель поведения государства в трансформационной экономике и ее институциональное оформление. - Матеріали наукового симпозіуму “Інституційна архітектоніка та механізми економічного розвитку”. - Харків. - 2005. - 228-231.

Анотація

Джерасад Сами. Інвестиційна поведінка суб'єктів господарювання в трансформаційній економіці. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 - економічна теорія. Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Харків,2005.

Інвестиційні процеси в економіці розглядаються через особливості інвестиційної поведінки основних господарюючих суб'єктів - домогосподарств, фірм і держави. Інвестиційна поведінка визначається як процедурні дії інвесторів, які реалізують свої інтереси шляхом формування установок і мотивів, відбору інструментів, складання планів, розробки проектів, прийняття рішень згідно стратегій і стиля. Основними факторами, що моделюють інвестиційну поведінку, є принципи та інструменти. Розкривається методологія обґрунтування поняття “економічна поведінка”. Визначається характер впливу інвестиційного клімату (його постійного та мінливого рівня) на інвестиційну поведінку. Охарактеризовані особливості інвестиційної поведінки домогосподарств, виявлені її основні моделі. Інвестиційна поведінка фірми визначається відповідно до умов вирішення цільових стратегічних завдань. Поведінка держави в трансформаційній економіці формується на основі інноваційної моделі.

Ключові слова: інвестиції, інвестиційна поведінка, домогосподарства, фірма, держава, інноваційна модель поведінки.

Аннотация

Джерасад Сами. Инвестиционное поведение субъектов хозяйствования в трансформационной экономике. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.01.01 - экономическая теория. Харьковский национальный университет им. В.Н.Каразина, Харьков, 2005.

Инвестиционная деятельность в своей функциональной форме представлена инвестиционным поведением. Методологически обосновывается превращение капитала и его основных структурных моментов (стоимости и прибавочной стоимости) в инвестиционное поведение, в структуре которого представлены инструменты и выгоды. По своему экономическому содержанию инвестиционное поведение представляет собой процедурные действия инвесторов, реализующих свои интересы посредством формирования установок и мотивов, выбора инструментов, составления планов и проектов, принятия решений в соответствии со стратегией и стилем. Инвестиционное поведение определяется принципами и способами комбинации инструментов. Инвестиционное поведение осуществляется в определенной институциональной среде, которая формирует постоянный и переменный уровни инвестиционного климата.

В трансформационной экономике основные черты инвестиционного поведения основных субъектов рыночной экономики (домохозяйств, фирм и государства) находяться в процессе формирования. Домохозяйства посредством инвестиционного поведения воспроизводят все многообразие своих способностей. В соответствии с ориентирами, установками, мотивами, способами и источниками вложения различают разные модели инвестиционного поведения домохозяйства - стереотипную, спекулятивную, страховую, сберегательную, кредитную, оппортунистическую, индивидуальную и коллективную.

Инвестиционное поведение фирм формируется под воздействием их целевой функции и закрепляется в таких моделях акселератора, максимизации стоимости, вероятностной подстройки капитала, восстановительных инвестиций, стратегических инвестиций, инновационного развития.

В трансформационных условиях государство переходит к инновационной модели инвестиционного поведения, что обеспечивает становление нового институционального и технологического образа жизнедеятельности общества. Объективной основой формирования инновационной модели поведения государства является неодинаковое органического строение национального капитала и разная стоимостная плотность экономического пространства, выравнивание которой путем общемирового перелива капитала на может обеспечить конкурентоспособность национальных хозяйств трансформационных обществ.

Ключевые слова: инвестиции, инвестиционное поведение, домохозяйства, фирма, государство, инновационная модель поведения.

Annotation

SAMI SENYAL MAZYED JRESAT. The Investment conduct of economical subjects in a transformation economy. -Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Economics by specialty 08.01.01 - Economic Theory. The Kharkov national university of V.N. Karasin, Kharkov, 2005.

The investment processes in an economy are examined through the features of investment conduct of basic being in charge subjects - householders, firms and state. The investment conduct is determined as procedural actions of investors which will realize the interests by forming of options and reasons, selection of instruments, drafting of plans, developments of projects, acceptance of decisions in obedience to strategies and style. By basic factors which design the investment conduct, there are principles and instruments. Methodology of ground of concept “economic conduct” is given. Character of influencing of investment climate (his permanent and changeable level) on the investment conduct is determined. Described features of investment conduct of householders, its basic models are exposed. The investment conduct of firm is determined on condition of achievement of having special purpose strategic tasks. In a transformation economy the conduct of the state takes place in an innovative model.

Keywords: investments, investment conduct, householders, firm, state, innovative model of conduct.

Размещено на Allbest.ru