Економічна ефективність агрохімічного обслуговування рослинництва на регіональному рівні

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Перехід агропромислового комплексу України до ринкових відносин обумовив необхідність проведення суттєвих змін в системі агрохімічного обслуговування рослинництва на основі механізмів ринкової економіки з врахуванням регіональних особливостей галузі.

Проте, в умовах посилення дії ринкових механізмів постійно виникають нові проблеми, пов'язані з агрохімічним обслуговуванням, а саме: реорганізація та створення на базі існуючих регіональних агрохімічних формувань організаційних структур, які відповідали б сучасним умовам ринкового середовища; створення спеціалізованих консультативних підрозділів з агрохімічного обслуговування на базі існуючих регіональних агрохімічних формувань; спрощення виробничих зв'язків в системі агрохімічного сервісу; зацікавленість агрохімічних формувань на оптимальні кінцеві результати як власного виробництва, так і сільськогосподарських товаровиробників. Тому питання ефективності агрохімічного обслуговування галузі рослинництва на регіональному рівні, в умовах становлення ринкової економіки, є актуальним, містить суттєву теоретичну та практичну значимість, що обумовило вибір теми дослідження, її мету та завдання.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення теоретико-методологічних засад підвищення ефективності агрохімічного обслуговування рослинництва.

Відповідно до поставленої мети у роботі були визначені та вирішені такі завдання:

- опрацювати та узагальнити теоретичне й практичне значення хімізації в підвищенні ефективності рослинництва, на основі світового та вітчизняного досвіду висвітлити позитивні та негативні аспекти даної категорії;

- вивчити етапи та передумови становлення й розвитку агрохімічної служби України, особливості входження її в ринкову економіку;

- дослідити сучасний стан агрохімічного обслуговування та виробництва засобів хімізації;

- дослідити механізми організаційно-економічних взаємовідносин в системі агрохімічного сервісу, внести пропозиції по їх удосконаленню;

- визначити шляхи підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази регіональних агрохімічних формувань;

- обґрунтувати доцільність та напрями реорганізації підприємств агрохімічного обслуговування з метою підвищення ефективності їх діяльності.

1. Економічні та методологічні основи хімізації рослинництва

Досліджено роль хімізації в підвищенні ефективності галузі рослинництва, приведена методологія та методика досліджень.

Хімізація - один із основних напрямів інтенсифікації сільськогосподарського виробництва та підвищення його ефективності. Вітчизняний та зарубіжний досвід свідчить: половину приросту урожаю сільськогосподарських культур отримують завдяки застосуванню мінеральних добрив, засобів захисту рослин та хімічної меліорації ґрунтів. За даними академіка М.М.Городнього, частка добрив у формуванні врожаю становить: у країнах Європи - 45-50%, у США - 40-45, в Україні - 30-40%.

Результати досліджень свідчать, що рівень застосування мінеральних добрив в світі постійно зростає. Загальна потреба у мінеральних добривах для країн світу лише за 1998-1999 роки досягала майже 175 млн. т діючої речовини. У більшості розвинених країн світу споживання діючої речовини NPK на гектар ріллі становили в Голландії - 805 кг/га, Японії - 383, Німеччині - 421, Англії - 358, Франції - 294 кг/га, тоді як в Україні - лише 140 кг/га в 1990 році та 22 кг/га - в 2003 році, що нижче рівня 1965 року в 2,5 рази.

Широке застосування засобів хімізації, в першу чергу мінеральних добрив, це найбільш дієвий і економічно доцільний напрям підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва та забезпечення продовольчої безпеки будь - якої держави.

Відсутність послідовної державної політики в регулюванні та здійсненні економічних процесів, в тому числі існування значного диспаритету цін на хімічну та сільськогосподарську продукцію, який складався на користь хімічної промисловості, призвело до зниження купівельної спроможності сільськогосподарських товаровиробників. Це негативно вплинуло на стан агрохімічної служби України та агрохімічного сервісу в цілому, й зумовило зменшення використання засобів хімізації.

За досліджуваний період в сільському господарстві України внесення мінеральних та органічних добрив зменшилося в 6,7 та 7,1 рази, обсяги вапнування та гіпсування ґрунтів - відповідно в 65,4 та 57 рази. Використання засобів хімізації не відповідає вимогам сучасного землеробства - не забезпечується потреба сільськогосподарських культур у поживних речовинах для формування урожаю та розширеного відтворення родючості ґрунтів.

Відсутність єдиної модифікованої методики щодо визначення економічної оцінки та показників ефективності агрохімічного сервісу слугувало передумовою розробки власної методики. Зокрема, обґрунтовано та розроблено методику щодо визначення потреби у NPK під запланований урожай. В основу розрахунку потреб добрив під сільськогосподарські культури покладено принцип оптимізації, тобто планування врожайності сільськогосподарських культур здійснюватиметься на основі середніх “оптимальних” грунтово-кліматичних умов кожного поля.

Дана методика дозволила розробити спеціалізоване програмне забезпечення для регіональних агрохімічних формувань “Добрива 1.0”, метою якого є оптимізація науково-обґрунтованого використання мінеральних та органічних добрив в регіоні (області, районі, господарстві) та збільшення обсягів їх реалізації сільськогосподарським товаровиробникам. На основі запропонованої методики остаточна скорегована потреба в NPK () для отримання планового урожаю визначатиметься за формулою:

,

де, - загальна потреба у відповідному елементі живлення, кг/га; - поправочний коефіцієнт до норм основного внесення відповідного елемента залежно від попередника; - поправочний коефіцієнт до норм основного внесення відповідного елемента залежно від забезпеченості ґрунту поживними речовинами.

2. Сучасний стан та ефективність системи агрохімічного сервісу

Досліджено: передумови та етапи становлення агрохімічної служби України; динаміку та сучасний стан виробництва засобів хімізації в цілому по Україні та регіонах; організаційно-економічні механізми взаємовідносин в системі агрохімічного сервісу; ефективність діяльності агрохімічних формувань регіону.

Метою створення та функціонування агрохімічної служби України на різних етапах її розвитку була інтенсифікація сільського виробництва та продовольча безпека держави. Агрохімічна служба була монопольною, централізованою системою, якій безпосередньо підпорядковувалися обласні та районні агрохімічні формування, що мали прямі зв'язки з сільськогосподарськими товаровиробниками. Реформування АПК та роздержавлення агрохімічної служби України обумовило появу великої кількості фірм та посередницьких структур різних форм власності, які займаються агрохімічним обслуговуванням сільськогосподарських товаровиробників. Отже, агрохімічна служба України втратила своє монопольне становище на даному сегменті ринку, що зумовило необхідність зміни принципів в обслуговуванні сільськогосподарських товаровиробників регіональними агрохімічними формуваннями з врахуванням інтересів споживачів.

В Україні зосереджено значні потужності з виробництва мінеральних добрив - хімічні підприємства мають можливості щорічно виробляти 5 млн. т у перерахунку на 100% вмісту діючої речовини. Станом на 1 січня 2003 року в Україні діяло 13 суб'єктів господарювання, що виробляють понад 14 видів добрив. В зв'язку з кризовими явищами, які спостерігаються в АПК, можливості цих виробників використовуються не повністю. Виробництво мінеральних добрив за досліджуваний період скоротилося вдвічі. Зокрема у Вінницькій області в 2003 році їх виробництво фактично припинилося.

На ринку засобів захисту рослин функціонує понад 120 компаній, які контролюють 95% даного сегменту ринку. Не зважаючи на це, застосування засобів захисту рослин за досліджуваний період зменшилось в 6,4 рази, що становить 0,5 кг/га. Внаслідок купівельної неспроможності аграрних підприємств, виробники засобів захисту рослин завантажені на 3-5% - за досліджуваний період виробництво зменшились в 26,6 раза. Окрім того, сільськогосподарські підприємства, в основному, закуповують зарубіжну продукцію асортимент якої значно більший, ніж вітчизняної.

Основна причина кризового стану агрохімічного сервісу полягає в недосконалості механізму організаційно-економічних взаємовідносин між його контрагентами. За період існування Радянського Союзу, механізм поставки засобів хімізації сільськогосподарським товаровиробникам був централізованим та простим. В процесі реформування АПК, в зв'язку з відсутністю чіткого послідовного напряму реформ, механізм агрохімічного обслуговування перетворився в досить громіздкий і складний. Відмова держави від участі в системі агрохімічного сервісу зумовила виникнення величезних боргів у сільськогосподарських товаровиробників перед хімічними підприємствами, що значно загальмувало розвиток ринкових відносин в АПК й призвело до зменшення застосування засобів хімізації.

За період 1990-2003 років по Вінницькій області значно зменшились площі, під які вносилися мінеральні добрива регіональними агрохімічними підприємствами та їх обсяги. Так, в 1990 році площа, оброблювана мінеральними добривами, становила 1481,9 тис. га, з якої 23,6% (347,3 тис. га) обробляли регіональні агрохімічні формування. Внесення мінеральних добрив на 1 гектар посівної площі по області становило 171 кг діючої речовини (кг.д.р.) В 2003 році ситуація із застосуванням мінеральних добрив різко погіршилася - порівняно з 1990 роком оброблювані площі зменшилися майже в чотири рази. Питома вага площ, оброблюваних агрохімічними формуваннями, зменшилась в 45 разів і становила 7,6 тис. га. При цьому внесення мінеральних добрив на 1 га зменшилось до 40,3 кг.д.р.

Необґрунтоване застосування засобів хімізації сільськогосподарськими товаровиробниками значно зменшує економічний ефект від їх застосування й завдає значної шкоди сільськогосподарському виробництву та навколишньому середовищу, що робить їх використання менш ефективним, а іноді - нерентабельним.

Зменшення внесення мінеральних й органічних добрив через високі ціни на засоби хімізації, та відсутність коштів у сільськогосподарських товаровиробників на їх придбання негативно вплинуло на показники діяльності регіональних агрохімічних формувань. Аналіз показників діяльності Немирівського, Гайсинського та Калинівського ВАТ “Райгрохім” свідчить, що найбільш прибутковим із виробничих підрозділів даних підприємств є база хімічної продукції, адже реалізація добрив здійснювалась на основі передоплати або під заставу урожаю, який повертався в тому ж році. Механізований загін та автомобільний парк за досліджуваний період виявились менш прибутковими, а в ряді підприємств - збитковими. Це пов'язано з тим, що дані підприємства здійснюють послуги на сторону в малих обсягах й вимушені самостійно займатися вирощуванням сільськогосподарських культур, тобто здійснювати витрати, які поверталися лише в наступному році.

3. Напрями підвищення ефективності агрохімічного обслуговування сільськогосподарського виробництва

Обґрунтовано: розвиток кооперативних відносин в системі агрохімічного обслуговування; оптимізацію використання технічних засобів агрохімічних формувань; спеціалізоване програмне забезпечення; оптимізацію постачання засобів хімізації сільськогосподарським товаровиробникам.

Одним із напрямів удосконалення агрохімічного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників регіональними агрохімічними підприємствами є створення на їх базі районних обслуговуючих багатофункціональних кооперативів, які будуть надавати такі види послуг: з перевезення, внесення та постачання засобів хімізації; послуги агрохімічної лабораторії; з перевезення різнорідних вантажів; фасування засобів захисту рослин і мінеральних добрив; ремонт техніки тощо.

Досвід країн ринкової економіки свідчить, що кооперація на рівні району підприємств агрохімічного обслуговування та сільськогосподарських товаровиробників надає її учасникам такі переваги: сільськогосподарський товаровиробник безпосередньо займатиметься виробництвом, а не постачанням матеріально-технічних ресурсів; вартість послуг районного багатофункціонального обслуговуючого кооперативу є значно нижчою, ніж вартість послуг підприємницьких структур (вартість послуг кооперативу на 30% дешевша від вартості послуг, наданих регіональними агрохімічними формуваннями, - табл. 1); постачання матеріально-технічних ресурсів учасникам кооперативу здійснюється за мінімального рівня рентабельності, який забезпечує необхідний рівень розширеного відтворення, що знижує їх вартість до 30-35%; створення багатофункціонального кооперативу на базі регіональних агрохімічних формувань не потребує значних капітальних вкладень.

Таблиця 1. Вартість агрохімічних послуг підприємств різних форм власності в Немирівському районі Вінницької області, грн/га

Отже, кооператив створений на базі регіональних агрохімічних формувань, на нашу думку, має потенційні переваги в обслуговуванні сільськогосподарських товаровиробників.

Враховуючи багатогранність виробничих ситуацій, використовуючи системний підхід, розроблено ряд економіко-математичних моделей (ЕММ), розрахованих на розв'язання задач виробничого планування та управління на рівні регіональних агрохімічних формувань.

Запропонована економіко-математична модель оптимізації діяльності автомобільного парку та механізованого загону й розроблене на її основі програмне забезпечення дасть змогу регіональним агрохімічним формуванням ефективніше та раціональніше використовувати наявний парк техніки. Дана система підтримки прийняття рішення складається з двох частин: оптимізація діяльності механізованого загону; модифікована транспортна задача - оптимізація перевезення різнорідних вантажів. Вона дає можливість оптимізувати використання автомобільного парку та механізованого загону за різними цільовими функціями в залежності від виробничої ситуації, значно скорочує процес прийняття оптимальних управлінських рішень й дозволяє швидко реагувати підприємству відповідно до змін на даному сегменті ринку.

Порівняльний аналіз фактичних показників діяльності автомобільного парку та механізованого загону Немирівського ВАТ “Райагрохім” за 2003 рік та оптимізованих програмним забезпеченням “Trans Net” свідчить, що, в середньому, в залежності від критеріїв оптимізації можна на 10-30% підвищити ефективність автотранспортного парку.

Розроблене програмне забезпечення з оптимізації використання автотранспортного парку надає користувачеві такі переваги:

- вдосконалення планування й організації технологічних процесів у сільському господарстві та агрохімічному обслуговуванню;

- раціональне використання трудових ресурсів;

- виявлення надлишків техніки та можливості використання її на інших роботах;

- оперативне встановлення кількості технічних засобів і чисельності механізаторів, що лімітують виконання запланованих робіт.

Використання ЕММ при програмуванні автомобільних перевезень в сільському господарстві є надійним інструментом для прийняття і своєчасного виконання економічно - виважених рекомендацій при одночасному зниженні матеріальних і енергетичних витрат та трудових ресурсів.

Розробка автоматизованих систем управління дає змогу використовувати значний обсяг виробничої й наукової інформації, врахувати регіональні та природнокліматичні особливості з метою обґрунтування новітніх прогресивних технологій використання добрив.

Запропоноване програмне забезпечення “Добрива 1.0” містить науково-обґрунтовані підходи щодо визначення потреби в NPK під запланований урожай й спрямоване на оптимізацію збуту мінеральних добрив регіональними агрохімічними формуваннями сільськогосподарським товаровиробникам, чому сприятиме створення на їх базі консультативних підрозділів. В програмному забезпеченні передбачена пропозиція добрив споживачеві за такими критеріями: виробник, вид, вміст поживних речовин, вартість тощо, що дозволяє замовнику вибрати альтернативний для нього варіант в залежності від виробничої ситуації.

База даних програмного забезпечення розділена на дві структурні частини:

- перша з них - це науково - обґрунтована інформаційна база. Вона містить інформацію з агротехніки та інші дані, що застосовуються при розрахунку необхідної для внесення кількості мінеральних добрив для конкретного випадку;

- друга - це база даних, яка містить: каталоги виробників та постачальників мінеральних добрив, різну довідкову інформацію, каталог клієнтів - сільськогосподарських підприємств тощо.

Алгоритм підбору мінеральних добрив в конкретному проекті можна поділити на три функціонально закінчені етапи, що не пов'язані між собою в системі:

1. Розрахунок кількості необхідних поживних речовин у відповідності з введеними вхідними даними.

2. Пошук за глобальними та заданими користувачем критеріями, виходячи з заданих обмежень, оптимального варіанту мінеральних добрив.

3. Вибір конкретних мінеральних добрив (місце складування, постачальник, вартість та ін.) та розрахунок необхідної їх кількості.

Методика написання програми базувалася на основі реляційних баз даних. Для пошуку оптимального співвідношення необхідних мінеральних добрив на етапах оптимізації використовувались методи лінійної алгебри (метод Джордана-Гауса).

Використовуючи дане програмне забезпечення регіональні агрохімічні формування можуть оптимізувати такі задачі:

1. Підготовку комерційних пропозицій.

2. Ведення бази даних клієнтів.

3. Ведення бази даних мінеральних добрив.

4. Використання нагромаджених в системі даних для подальшої статистичної обробки з метою пошуку ефективних рішень у сфері планування та управління підприємством.

Використання економіко-математичних моделей дає змогу агросервісним підприємствам різних форм власності одержувати оптимальні управлінські рішення у визначенні рівня витрат по передбачених видах робіт і послуг, розробляти перспективні кількісні та якісні показники виробничо-господарської діяльності в умовах ринкових відносин.

Висновки

агрохімічний рослинництво ринковий

1. Передумовою створення агрохімічної служби України слугувало прийняття рішення щодо інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на основі широкомасштабного наукового забезпечення, технічного переоснащення та хімізації галузі рослинництва. Як наслідок, було створено наукову, матеріальну й організаційну базу агрохімічної служби, основу якої становили державне об'єднання “Укрсільгоспхімія” та обласні й районні об'єднання сільгоспхімії, діяльність яких полягала в науково-обґрунтованому агрохімічному обслуговуванні сільськогосподарських товаровиробників. Здійснені заходи забезпечили зростання виробництва сільськогосподарської продукції. Зокрема, за період з 1975 по 1990 роки валові збори зерна досягли 48-50 млн. т. Застосування мінеральних добрив збільшилося майже удвічі, що становило 146 кг. д.р./га в 1990 році проти 110 кг.д.р. в 1976-1980 роках. Підрозділи районних об'єднань “Укрсільгоспхімія” виконували 98% робіт з агрохімічного обслуговування.

2. Перехід України до ринкових відносин господарювання зумовив необхідність радикальних змін у сфері агрохімічного сервісу, зокрема в агрохімічній службі України, яка була монопольно-централізованою системою й несприйнятливою для ринкових умов.

В процесі реорганізації агрохімічна служба України трансформувалася з державної в приватну форму власності. З Державного об'єднання “Украгрохім” були виділені госпрозрахункові підрозділи із забезпечення засобами хімізації і, відповідно до чинного законодавства - приватизовані. Внаслідок цього було створено ВАТ “Агрохімцентр”, “Облагрохіми” та “Райагрохіми”. У 1998 році створено Національну асоціацію “Укрсільгоспхімія”, яка в 1999 році зареєстрована як недержавна. Метою діяльності Національної асоціації є координація діяльності обласних агрохімічних формувань з питань агрохімічного обслуговування сільськогосподарського виробництва та представлення в органах державної влади інтересів засновників.

3. Організаційно-економічний механізм взаємовідносин в системі агрохімічного сервісу в процесі реформування, зазнав істотних змін - став досить складним та неефективним, що призвело до виникнення кризових явищ в системі агрохімічного сервісу. Диспаритет цін на промислову та сільськогосподарську продукцію призвів до погіршення фінансового стану сільськогосподарських товаровиробників, що зменшило їх можливості в придбанні та використанні засобів хімізації, негативно вплинуло на обсяги виробництва сільськогосподарської продукції, показники діяльності регіональних агрохімічних формувань та хімічних підприємств.

4. В перспективі розвиток та функціонування ринку агрохімічного обслуговування повинні базуватися на прямих зв'язках між виробниками й споживачами, забезпеченні вільного вибору партнерів з комерційних відносин, наявності конкуренції між виробниками та посередниками, а також скасуванні системи розподілу для формування та функціонування ефективного ринку агрохімічних послуг.

В ринкових умовах взаємовідносини в системі агрохімічного сервісу стануть досконалими за умови участі в ньому безпосередньо учасників системи агрохімічного сервісу. Ринок агрохімічного сервісу потребує удосконалення організаційно-економічних відносин між виробниками та споживачами на основі його диверсифікації, що передбачає не лише прямі поставки мінеральних добрив та засобів захисту рослин, а й забезпечення машинами та обладнанням для їх приготування й внесення, надання послуг з кредитування та науково-обґрунтованого використання засобів хімізації.

5. Для покращення фінансового стану агрохімічних формувань та сільськогосподарських підприємств на базі регіональних агрохімічних формувань доцільно створити обслуговуючі багатофункціональні кооперативи районного рівня, які здійснюватимуть агрохімічне та агротехнічне обслуговування сільськогосподарських товаровиробників. Вартість послуг кооперативу в середньому на 10-30% буде дешевшою від вартості послуг, наданих регіональними агрохімічними формуваннями та іншими підприємницькими структурами.

6. Ефективність агрохімічного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників регіональними агрохімічними формуваннями можна підвищити за рахунок вдосконалення організації виробничих процесів, впровадження прогресивних технологій, економії витрат тощо. Цьому сприятиме застосування економіко-математичних методів моделювання виробничих процесів, розробка спеціалізованого програмного забезпечення для регіональних агрохімічних формувань та його використання.

7. На основі запропонованих економіко - математичних моделей оптимізації діяльності автотранспортного парку розроблено алгоритми для розв'язання на ЕОМ, що дозволило створити програмне забезпечення “Trans Net”, яке дає змогу агрохімічним підприємствам, незалежно від форм власності:

- приймати оптимальні управлінські рішення при визначенні рівня витрат запланованих видів робіт і послуг;

- розробляти перспективні показники виробничо-господарської діяльності в умовах ринкових відносин;

- швидко реагувати на зміни кон'юнктури ринку в сфері агрохімічного сервісу.

Впровадження програмного забезпечення, свідчить, що на 10 - 30%, в залежності від критерію оптимізації, забезпечується підвищення продуктивності автомобільного парку та механізованого загону.

8. Використання розробленого автором програмного забезпечення “Добрива 1.0” на базі регіональних агрохімічних формувань дозволить пропонувати сільськогосподарським товаровиробникам науково-обґрунтований набір послуг з агрохімічного обслуговування та оптимізувати:

- обсяги реалізації мінеральних добрив регіональними агрохімічними формуваннями, враховуючи такі фактори, як виробник, поставщик, вид добрив, фасування тощо;

- застосування мінеральних добрив сільськогосподарськими товаровиробниками в залежності від ґрунтово-кліматичних умов кожного поля, попередника та інших факторів;

- заощадження грошових витрат сільськогосподарських товаровиробників на придбання й використання мінеральних добрив (в межах 10 - 30%), залежно від вартості 1 кг.д.р. та вмісту в ньому поживних речовин та інших факторів.

Література

1. Березюк С.В. Агрохімічна служба України: стан та перспективи розвитку // Збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії / Редкол.: О.М. Геркіял (від. ред.) та ін. Умань, 2001. -С. 181-186.

2. Березюк С.В. Мінеральні добрива - основа підвищення урожаю // Науковий вісник аграрної науки Причорномор'я Миколаївської державної аграрної академії. У двох томах. Т.2. / Редкол. В.С. Шебанін (від. ред.) та ін. - Миколаїв, 2001. - С.84-89.

3. Березюк С.В. Ринок хімічних засобів в умовах реалізації програми "Зерно України - 2001-2004" //Механізм господарювання і економічна динаміка в АПК. Вісник ХДАУ, 2001. -С. 174-177.

4. Березюк С.В. Кооперування підприємств агрохімічного обслуговування з сільськогосподарськими підприємствами // Регіональні перспективи. -2003. -№4-5. -С.110-112.

5. Березюк С.В. Застосування програмного забезпечення в підприємствах з агрохімічного обслуговування // Економіка АПК. -2003. -№9. -С.59-65.

6. Березюк С.В. Оптимізація організації роботи механізованих загонів регіональних агрохімічних формувань // Економіка АПК. -2003. -№7. -С.77-81.

7. Березюк С.В. Використання економіко-математичного моделювання в управлінні агросервісними підприємствами // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного інституту: Збірник наукових праць. Вип.4.: Економічні науки. - Чернівці, 2003. -С.338-339.

Размещено на Allbest.ru