Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва

УДК 338.439.4

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування системи економічних взаємозв'язків підприємств з виробництва та переробки молока

08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами

Фатюха Наталія Георгіївна

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис молоко інтеграція кооперація

Робота виконана в Запорізькому національному технічному університеті Міністерства освіти та науки України

Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Нестеренко Жанна Кирилівна, Запорізький національний технічний університет, завідувач кафедри фінансів та банківської справи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Поляков Олександр Максимович, Національний університет харчових технологій, професор кафедри менеджменту;

кандидат економічних наук, доцент Яворська Тетяна Іванівна, Таврійська державна агротехнічна академія, доцент кафедри економіки підприємств

Провідна установа - Рада по вивченню продуктивних сил України, відділ проблем розвитку і розміщення харчової та переробної промисловості, м. Київ

Захист відбудеться 1 червня 2005 р. о 12 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст-1”, учбове містечко ХНАУ, корп. 1, ауд. 213.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в “Комуніст-1”, учбове містечко ХНАУ.

Автореферат розісланий 30 квітня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні при переході до ринкової економіки, мають забезпечити в майбутньому просування на світовий ринок із своєю конкурентоспроможною продукцією та сталий розвиток й економічну безпеку нашої держави, що, у свою чергу, сприятиме стабільному економічному зростанню й підвищенню рівня життя населення. Що стосується зростання ефективності виробництва та переробки молока, то тут спостерігаються сталі негативні тенденції розвитку, у більшості випадків спричинені порушенням існуючих зв'язків, які виявляються в системі економічних відносин. До того ж, реформування у переробній промисловості, продовольчому ринку потребують уважного вивчення, що й визначає актуальність дисертаційного дослідження. Вивченню методологічних аспектів змін відносин власності та форм господарювання в аграрному секторі України присвячені наукові праці вітчизняних учених - І.І. Лукінова, М.Г. Лобаса, В.В. Зіновчука, Л.М. Анічина, І.М. Брюховецького, В.П. Мартьянова, М.Й. Маліка, Т.Л. Мостенської, П.М. Макаренка, В.П. Ситника, О.В. Крисального, О.М. Полякова, В.Й. Шияна, М.Ф. Соловйова, В.Г. Рижкова, Т.І. Яворської та інших дослідників.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були здійснені в межах наукових тем Національного університету харчових технологій і скоординовані за тематикою Запорізького національного технічного університету: “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур - системи ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер держ. реєстрації 0102U003197).

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково-методологічних основ формування та удосконалення економічних взаємозв'язків підприємств з виробництва та переробки молока.

Для досягнення цієї мети в роботі вирішувались такі завдання:

- розкрити економічний зміст комунікаційної політики підприємств;

- дослідити механізм регулювання системи взаємозв'язків з виробництва та переробки молока;

- визначити теоретичні основи розвитку інтеграції й кооперації з виробництва та переробки молока;

- проаналізувати стан виробництва та ефективність переробки молока;

- розробити заходи підвищення ефективності виробництва та переробки молока на основі міжгалузевої інтеграції;

- удосконалити оптимізацію економічних відносин у молокопродуктовому підкомплексі.

Об'єктом дослідження є економічні взаємозв'язки підприємств з виробництва та переробки молока.

Предметом дослідження є теоретичні й практичні проблеми та напрями удосконалення формування економічних взаємозв'язків підприємств з виробництва та переробки молока.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень стали основні положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем теорії та практики формування економічних взаємозв'язків підприємств з виробництва та переробки молока, законодавчі й нормативні акти, аналітичні і статистичні матеріали Державного комітету статистики.

У процесі дослідження використано такі методи економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного стану розвитку системи взаємозв'язків підприємств з виробництва та переробки молока), монографічний (дослідження шляхів оптимізації функціонування підприємств з виробництва та переробки молока в умовах інтегрованого об'єднання з виробництва та переробки молока), розрахунково-конструктивний та експериментальний (розробка моделі економічних відносин у молокопродуктовому підкомплексі) тощо.

Наукова новизна отриманих результатів визначається таким:

уперше:

- запропоновано систему економіко-математичних моделей, що дають змогу оптимізувати асортимент молочної продукції підприємства, а також визначити квоти поставок сировини;

удосконалено:

- елементи механізму регулювання системи взаємозв'язків з виробництва та переробки молока: структуру, методи та форми управління, форми організації економічних відносин, ціноутворення, систему цін, міжгалузеві відносини, розвиток соціальної сфери, зовнішньоекономічні відносини, стимулювання праці, податкову систему, фінансування та кредитування, прогнозування та планування;

- оптимальні міжгалузеві пропорції підприємств з виробництва та переробки молока, виходячи з реальних виробничих ресурсів і ринків збуту продукції;

набули подальшого розвитку:

- класифікація економічних взаємозв'язків підприємств з виробництва та переробки молока в умовах їх оптимізації за ознаками: призначення, рівень стійкості, місце виникнення. Під їх оптимізацією слід розуміти мінімізацію витрат на їх встановлення і підтримку при забезпеченні запланованого обсягу виробництва продукції;

- сутність комунікаційної політики підприємств, яка полягає у формуванні оптимальних економічних взаємозв'язків підприємств у стійкому двосторонньому потоці переміщення продуктів виробництва і коштів між контрагентами;

- поняття інтеграції, яка є органічним поєднанням взаємозв'язків підприємств з виробництва та переробки молока з обслуговуванням і доведенням продукції до споживача.

Практичне значення отриманих результатів. Основні положення, висновки й пропозиції роботи використані в практичній діяльності ВАТ “Вільнянський маслозавод” щодо вдосконалення механізму економічних взаємозв'язків з виробництва та переробки молока (дов. № 27 від 15.02.2005 р.).

Основні концептуальні положення з оптимізації функціонування підприємств молокопереробного підкомплексу в рамках агропромислової фінансової групи можуть бути використані в розробці регіональних програм стабілізації та розвитку АПК. Найважливішими є результати досліджень з оптимізації асортименту молочної продукції, а також визначення квот поставок сировини на ВАТ “Новомиколаївський молокозавод” (дов. №16 від 19.01.2005 р.). Теоретичні розробки дисертаційної роботи застосовуються в навчальному процесі на економічному факультеті Запорізького національного технічного університету (дов. № 37-50/1006 від 14.03.2005 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення і висновки дисертації розроблені автором особисто і містяться у 12 одноосібних наукових працях.

Апробація результатів дослідження. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми формування та реалізації інвестиційної стратегії господарюючого суб'єкта”, м. Дніпропетровськ (2002 р.), “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”, м. Дніпропетровськ (2003 р.), “Сучасні проблеми економіки підприємства”, м. Дніпропетровськ (2003 р.), “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”, м. Дніпропетровськ (2004 р.), “Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні”, м. Запоріжжя (2002 р.), “Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні”, м. Запоріжжя (2003 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 12 статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць та матеріалах науково-практичних конференцій, з них 6 статей - у наукових фахових виданнях; загальний обсяг публікацій становить 4,1 обл.-вид. арк.

Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Повний обсяг роботи - 197 сторінок, з яких: 25 рисунків займають 14 сторінок, 25 таблиць - 16 сторінок, список використаних джерел у кількості 158 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі дисертації обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету й завдання роботи. Викладено найбільш вагомі результати, що характеризують науково-практичну новизну дослідження. Зазначено про практичне значення та можливості застосування одержаних результатів.

У першому розділі “Наукові засади формування системи економічних взаємозв'язків підприємств з виробництва та переробки молока” встановлено, що процес розвитку людського суспільства визначається розвитком продуктивних сил як найбільш активним і динамічним елементом суспільного виробництва. Поступальний характер зростання продуктивних сил кожної суспільно-економічної формації, виникнення і розвиток у зв'язку з цим нових форм суспільного поділу праці зумовлюють виокремлення виробничих процесів у самостійні виробництва і диференціацію на цій основі знарядь і предметів праці.

Однією з форм суспільного поділу праці є спеціалізація суспільного виробництва. В умовах товарного господарства спеціалізація сільськогосподарського виробництва набуває свого найбільшого розвитку. Цей вид спеціалізації нерозривно пов'язаний з розвитком виробничої інтеграції, більше того, спеціалізація є його передумовою. Інтеграція завжди супроводжує спеціалізацію в їх діалектичній єдності незалежно від характеру і стадій виробничого циклу.

У тенденції цього розвитку чітко виявляється діалектична закономірність, виражена в первісній диференціації виробничих процесів, що виникає із суспільного поділу праці, з наступною їх інтеграцією на більш високому з погляду прогресу рівні. Інтеграція відокремлених виробництв, на нашу думку, здійснюється через їх господарські зв'язки, під якими ми розуміємо економічну категорію, що виражає відносини суб'єктів господарювання, які складаються в процесі виробництва, обміну і споживання на основі поділу праці та кооперації.

Таким чином, під виробничою інтеграцією ми розуміємо двосторонні, складні, тривалі, стійкі господарські зв'язки двох чи більше суб'єктів господарювання, що виражаються у формі їх спільної участі у виробничому процесі створення кінцевого продукту, зумовлені поглибленням спеціалізації сучасного виробництва і відбуваються в ході об'єктивного процесу суспільного поділу праці.

Спеціалізація й інтеграція - дві сторони єдиного об'єктивного процесу суспільного поділу праці, що виявляються як форми організації виробництва й існування зв'язків у ньому. Поглиблення спеціалізації підприємств і розширення всього діапазону господарських зв'язків створює передумови для безперебійного матеріально-сировинного забезпечення їх виробництв, підвищення економічної ефективності діяльності контрагентів. На наш погляд, сутність комунікаційної політики підприємств полягає у формуванні їх оптимальних економічних взаємозв'язків у стійкому двосторонньому потоці переміщення продуктів виробництва і коштів між контрагентами.

Розглядаючи весь спектр взаємозв'язків сільського господарства з переробною галуззю промисловості та обслуговуючою сферою, ми поділяємо сучасні відносини контрагентів за призначенням на: ресурсозабезпечувальні - зв'язки з постачальниками сировини, пального, матеріалів, капіталу; виробничі - між підприємствами із спільного створення кінцевого продукту; обслуговуючі - з технічного забезпечення функціонування виробничої бази підприємства; розподільні - за формою реалізації готової продукції. За рівнем стійкості такі зв'язки ми поділяємо на: постійні, існуючі тривалий період часу, що відображають сучасний процес праці, характеризуються взаємопроникненням капіталів контрагентів, зберігають при цьому свою господарську самостійність; тимчасові, які виникають у процесі реалізації постійних зв'язків і існують обмежений період часу; випадкові (разові), що відображають відхилення у здійсненні постійних господарських зв'язків унаслідок порушення сформованого господарського процесу. Крім того ми пропонуємо поділ за місцем виникнення: внутрішньогалузеві; міжгалузеві; зовнішньоекономічні.

У країнах з розвинутою ринковою економікою основою політики забезпечення виробництва сировиною є задоволення потреб у ній з максимально можливою економічною ефективністю. Для досягнення цієї мети вирішують низку завдань, що згруповані за трьома основними напрямами. Це: забезпечення обґрунтованого графіка поставок сировини; забезпечення точної відповідності обсягу сировини, що поставляється, потребі підприємства в ній; дотримання вимог виробництва за якістю сировини, що поставляється.

Основу економічно ефективної комунікаційної політики забезпечення переробних підприємств сировиною становить пошук і закупівля необхідної кількості сировини задовільної якості за прийнятними цінами.

У ринковій економіці зв'язки щодо відносин сировинного постачання і збуту набувають вільного ринкового характеру, що відбуваються в умовах вільного ціноутворення на основі мінімізації цін придбання сировини і максимізації ціни реалізації готової продукції. У цих умовах, на нашу думку, господарські зв'язки щодо відносин забезпечення сировиною мають ряд особливостей, серед яких відзначаємо яскраву індивідуальність господарських зв'язків кожного підприємства, що виявляється: у різноманітті форм їх здійснення - це і прямий зв'язок з постачальниками на основі договору, і закупівлі сировини через посередницькі організації, на сировинній біржі, у фізичних осіб, за допомогою власних рейдів до виробників регіону, закупівлі імпортної сировини; у різноманітті обсягів закупівель сировини - від одиничних туш у м'ясному виробництві, що знаходяться у фізичних осіб, до трейлерів із замороженою імпортною сировиною; у різноманітті якості заготовлюваної сировини, яка знизилась нижче від встановлених стандартів, що призводить до її вимушеного перегляду і зниження вимог; у специфіці постачань сільськогосподарської сировини, що виражається у їх сезонності; у нерегулярності поставок, що перейшла на сьогодні у їх повну періодичну відсутність; у широті спектра постачальників - від фізичних осіб, селянських господарств, фермерів, сільськогосподарських підприємств до великих зарубіжних фірм; у різноманітті цін на закуповувану сировину, що впливає на ціноутворення готової продукції переробного підприємства, і, як наслідок, велика питома вага вартості сировини в структурі собівартості готової продукції, її більш висока відпускна ціна, недоодержання прибутків підприємствами харчової та переробної промисловості, зниження життєвого рівня населення; у сезонності процесу переробки сировини багатьох галузей харчової промисловості, що збільшує собівартість продукції, яка випускається, за рахунок необхідності витрат на збереження сировини; у їх основному значенні у формуванні собівартості готової продукції, яка випускається, що пов'язано з великою питомою вагою вартості сировини в собівартості продукції, високим відсотком відходів від обсягу сировини, що знижує вихід готової продукції, який припадає на одиницю сировини, що, у свою чергу, збільшує витрати виробництва.

Таким чином, вивчення й аналіз сутності, структури й особливостей економічних взаємозв'язків підприємств дає змогу особливо виділити як предмет дослідження зв'язки з приводу забезпечення підприємств переробної промисловості сировиною. При переході до ринкових відносин особливої важливості набувають проблеми оптимізації їх формування.

У цей час формування економічних взаємозв'язків підприємств з виробництва та переробки молока відбувається певною мірою стихійно, вільний вибір контрагентів на основі співвідношення попиту та пропозиції не завжди економічно виправданий і ефективний. Цим зумовлена постановка проблеми вивчення стану сировинної бази, а також економічних взаємозв'язків з погляду їх оптимізації. Головним елементом комунікаційної політики підприємств є механізм регулювання системи взаємозв'язків з виробництва продукції.

У другому розділі “Сучасний стан економічних зв'язків з виробництва та переробки молока” визначено, що реалізація молока та молокопродуктів за останні роки по Україні знизилася з 18023 тис. т в 1990 р. до 1994 тис. т у 2003 році ( на 88,9%).

Найменше молока реалізується в Херсонській області (на 96,4% менше), по Запорізькій області - на 91,8% менше порівняно з 1990 р. Реалізація молока та його продукції здійснювалась через продаж по області у 2003 р.: для підприємств - 58,3%; у рахунок оплати праці - 4,4%, на ринок - 11,0%, іншими каналами - 26,3%. (табл. 1, 2).

Таблиця 1 Реалізація молока та молочної продукції окремими каналами до загального обсягу реалізації, %

	Переробним підприємствам	Населенню у рахунок оплати праці	На ринку	Іншими каналами
1990 р.
Україна	99,1	0,8	0,1	-
Запорізька область	98,7	1,1	0,2	-
2003 р.
Україна	78,7	3,4	6,1	11,8
Запорізька область	58,3	4,4	11,0	26,3

Перехід усієї економіки України до ринку органічно пов'язаний з аграрним сектором. Від стану сільського господарства та суміжних галузей АПК залежать можливості здійснення ринкових програм у всіх сферах народного господарства.

Таблиця 2 Реалізація молока та молочної продукції які здійснюють роздрібну торгівлю, %

Споживчі товари	Частка продажу товарів у товарообороті торгової мережі, %
	2000 р.	2001 р.	2002 р.	2003 р.
Україна
Молоко та молочні продукти	97,9	97,5	97,1	95,8
Тваринне масло	98,8	99,1	98,8	98,1
Запорізька область
Молоко та молочні продукти	98,0	96,4	93,4	99,6
Тваринне масло	97,0	97,9	97,5	98,5

Продовольче забезпечення населення залежить, насамперед, від розвитку аграрного сектора, де безпосередньо створюється матеріальний фундамент для нормальної життєдіяльності людини.

Основними причинами кризи в молочному скотарстві та молокопереробному підкомплексі є зруйнування колишньої колгоспно-радгоспної системи господарювання, що не вписувалася в регіональні умови господарювання, невмілі ринкові перетворення, невідрегульована система ціноутворення, відсутність паритету цін, що викликає непомірне зростання витрат на виробництво, наявність витратного механізму господарювання, що зумовлює виробництво продукції з високою собівартістю, відсутність розвитку кормової бази від споживачів скотарства.

Скорочення обсягу виробництва молока по окремих регіонах України відбувається по-різному, найменше спад торкнувся західних областей і найбільше - східних. Причини, що призвели до кризового стану в АПК України, характерні переважно для всіх регіонів країни, однак їх прояв і шляхи подолання мають певні особливості і викликані, насамперед, соціально-економічним становищем регіону. Для подальшого розвитку виробництва і підвищення прибутковості підприємств необхідно раціонально використовувати всі ресурси. Перша проблема - це збільшення поголів'я худоби в приватному секторі та сільськогосподарських підприємствах. Друга - заготівля молока, що характеризується стихійністю, неорганізованістю, неправильним процесом організації ціноутворення. Третя - неорганізованість системи реалізації молокопродуктів.

Що стосується заготівлі сировини, то тут існують такі недоліки: приватні господарства не мають пристроїв для охолодження й очищення молока, поставляють його з підвищеною кислотністю, великою механічною засміченістю, з розкидом на значні відстані від заводу, що призводить до великих транспортно-заготівельних витрат. Рішення проблеми - створення приймальних пунктів безпосередньо на місці виробництва, централізоване перевезення спецтранспортом. У пунктах мають бути пристрої для охолодження й очищення молока.

Система заготівлі молока повинна вирішувати проблеми технологічної оснащеності молокоприймальних пунктів; надання допомоги в утриманні корів; установлення договірних зв'язків на поставляння молока; формування комплексу мотиваційних заходів, якості сировини, її поставок і виробництва.

Проведений аналіз дає змогу зробити висновки: виробнича структура молочного підкомплексу має незавершений організаційний характер і обмежена функціональною діяльністю; його основна мета - створення комплексних структур з регулювання ринку молокопродуктів для забезпечення всім учасникам комплексу прибуткового функціонування та задоволення населення необхідними молокопродуктами, роботу слід розпочати з відродження молочної череди, формування кормової бази, раціонального управління соціально-економічними процесами в молочному підкомплексі. Такими в основному є зовнішні причини, що стримують розвиток молокопереробного комплексу, і шляхи його усунення.

У третьому розділі “Удосконалення системи економічних взаємозв'язків підприємств” сформульовані основні напрями підвищення ефективності виробництва та переробки молока на основі міжгалузевої інтеграції.

Динамічний розвиток у ринкових умовах таких вертикально інтегрованих компаній, як агропромислові фінансові групи (АПФГ) цілком обґрунтований, насамперед, їх більш високою ефективністю в порівнянні з іншими формами. При об'єднанні в АПФГ учасники, як правило, вирішують такі завдання: прагнення зменшити витрати виробництва, розподілу і збуту продукції і за допомогою цього досягти збільшення прибутку і віддачі від інвестицій, посилити свої конкурентні позиції на ринку.

Джерела підвищення ефективності тут дуже різноманітні. Інтеграція в рамках єдиної організаційної структури створить можливості для зменшення транспортних витрат, скорочення кількості виробничих операцій, зменшення витрат з утримання запасів. Умовно джерела підвищення ефективності від об'єднання підприємств молочного підкомплексу в АПФГ можна поділити на групи (рис. 1).

Найбільш важливим джерелом підвищення ефективності при об'єднанні підприємств АПК в АПФГ є, на нашу думку, можливість організації широкого інформаційного обміну, що дасть змогу чітко координувати плани та графіки поставок сировини, матеріалів і напівфабрикатів, їх збереження, переробки і доставки кінцевої продукції споживачу. У результаті будуть створені умови для більш повного і стабільного завантаження виробничих потужностей підприємств, зайнятих збереженням і переробкою молочної продукції.

Рис. 1. Основні джерела підвищення ефективності і завдання учасників АПФГ

Виникає можливість широкого обміну інформацією між окремими учасниками АПФГ, яка дасть змогу значно полегшити планування інвестицій в основні засоби підприємств групи, а також зменшить властивий інвестиціям ризик, що, на нашу думку, створить можливість залучення позикового капіталу на більш вигідних умовах.

Не менш важливим джерелом підвищення ефективності в АПФГ, особливо на початковому етапі її становлення, є ефект збільшення масштабу операцій. Велике виробництво неможливе без чіткої координації потоків сировини, матеріалів і напівфабрикатів. В агропромисловій фінансовій групі, здатній налагодити таку координацію, з'являться можливості для значного зниження витрат. При цьому ефект масштабу виявляється не тільки у виробництві, а й за іншими напрямами (закупівля, збут). Необхідність створення власної збутової мережі пояснюється тим, що традиційні форми збуту будуть не в змозі упоратися з реалізацією різко збільшеної маси виробленої продукції. Крім того, власна розподільна збутова мережа дасть компанії змогу чітко погоджувати графіки виробництва із змінами в попиті.

Значний потенціал підвищення ефективності в АПФГ виникає в результаті істотного прискорення в рамках її структури усього циклу руху матеріалу і, відповідно, прискорення обороту капіталу й окупності витрат. При цьому, якщо підвищення ефективності, викликане збільшенням масштабу операцій з часом усе рівно наштовхнеться на певні обмеження, то можливості зростання ефективності, пов'язані з прискоренням руху матеріалу, значно розширилися в результаті прогресу в обчислювальній техніці і засобах зв'язку. Ще один важливий фактор підвищення ефективності - можливість економії на витратах ринкових трансакцій, що є особливо значними у зв'язку з нерозвиненістю ринкової інфраструктури і низькою культурою договірних відносин у нашій країні.

Для того щоб управляти ефективністю, необхідно чітко визначити, що таке ефективність саме агропромислової фінансової групи, а також уміти вимірювати значення ефективності функціонування. Одним з напрямів оптимізації регіонального молокопродуктового підкомплексу є міжгалузева інтеграція; яка на регіональному рівні являє собою процес утворення різних агропромислових об'єднань за участю аграрних, переробних, торговельно-збутових об'єднань, обслуговуючих підприємств і організацій. Отже, у цей час назріла гостра необхідність у створенні більш ефективних вертикально інтегрованих об'єднань - промислово-фінансових груп. Ми пропонуємо створити АПФГ на базі молокопереробного підкомплексу. Саме промислові підприємства з переробки молочної продукції мають становити центр такого об'єднання, як АПФГ. По-перше, тому що саме ці підприємства посідають першорядне місце в технологічному ланцюгу з виробництва молокопродуктів, а по-друге, їх матеріально-технічна база на сьогодні менш зношена, на відміну від сільськогосподарських підприємств, транспортних організацій, що потребує мінімальних вкладень фінансових ресурсів з їхнього відновлення на першому етапі. Створення АПФГ регіонального характеру має активно підтримуватися місцевими органами виконавчої влади і розглядатися ними, з одного боку, як спосіб зміцнення позицій регіону у відносинах з центром, а з іншого - як засіб вирішення регіональних економічних і соціальних завдань. Місцевій адміністрації варто врахувати, що формування АПФГ у межах регіону має цілий ряд позитивних моментів - це, насамперед, істотне податкове поповнення територіального бюджету, а також відновлення загублених господарських зв'язків між підприємствами регіонального молокопереробного підкомплексу, зміцнення втраченого потенціалу у виробництві та переробці сільгосппродукції, зайнятість населення. Модель вертикально інтегрованої АПФГ, сформованої на базі молокопродуктового підкомплексу наведено на рис. 2.

Під вертикальною АПФГ розуміють об'єднання, у якому підприємства-учасники випускають один вид продукції, беручи участь у її виробництві на різних стадіях. У такому об'єднанні контроль за функціонуванням усього технологічного ланцюга здійснюється централізовано протягом усього технологічного циклу.

Таким чином, найбільш повно дає змогу реалізувати свій потенціал саме вертикально інтегрована АПФГ, тому що саме ця модель дає можливість чітко розмежувати підприємства групи залежно від їх функцій на окремих етапах технологічного ланцюга.

Розроблена модель дає змогу оптимізувати дохід підприємств молокопереробного підкомплексу АПК на рівні регіону при створенні ефективної системи виробництва, переробки і реалізації молокопродуктів, поєднуючи їх в агропромислову фінансову групу. До переваг моделі можна зарахувати велику кількість істотних факторів, що враховують високу точність розрахунку, можливість оперативного внесення змін і простоту реалізації на ЕОМ.

Рис. 2. Структурна модель вертикально інтегрованої АПФГ у молокопереробному підкомплексі

Порівняльна характеристика показників економічної ефективності діяльності підприємств молокопереробного підкомплексу Запорізької області в АПФГ до і після вступу до АПФГ наведено в таблиці 3.

Застосування розробленої економіко-математичної моделі до конкретних підприємств молокопродуктового підкомплексу АПК дасть змогу одержувати інформацію про оптимальні показники економічної ефективності останніх від їх участі в діяльності агропромислової фінансової групи.

Таблиця 3

Показники	Форми діяльності
	самостійна	у рамках АПФГ
	Аграрні підпри- ємства	ТОВ “Розівський молоко- завод”	ВАТ “Куйбишевсь-кий масло- завод”	Аграрні підпри-ємства	ВАТ “Новомиколаївсь-кий молоко- завод”	ВАТ “Вільнянсь- кий масло- завод”
Виторг від реалізації, тис. грн	22749,5	2010,3	10102,5	31992,5	3438,5	15830,0
Прибуток, тис. грн	7904,5	414,8	2757,0	17147,5	1843,0	8484,5
Рівень рентабельність, %	53,2	26	37,5	115,5	115,5	115,5
Показник економічної доцільності	Х	Х	Х	2,2	4,4	3,1

На основі аналізу результатів розрахунків отримано оптимальну систему функціонування підприємств з виробництва та переробки молока і реалізації готової продукції в рамках агропромислової фінансової групи при сформованих на ринку цінах та за різними каналами реалізації (табл. 4).

Таблиця 4 Результати оптимізації системи функціонування підприємств з виробництва та переробки молока і реалізації готової продукції в рамках агропромислової фінансової групи на базі ВАТ “Новомиколаївський молокозавод”

	Квартали	Усього
	I	II	III	IV
1	2	3	4	5	6
Завантаження устаткування молокопереробного заводу, %	45,0	45,0	55,3	55,3	50,2
Витрати на переробку, тис. грн	1647,2	1647,2	2025,55	2025,55	7345,5
Витрати на виробництво молока, тис. грн	3329	3329	4093,5	4093,5	14845,0
Інші витрати, тис.грн.	1066,8	1066,8	1311,8	1311,8	4757,25
Виплати банку, тис. грн.	6537,6	6457,85	7750,05	7797,95	28543,45
Співвідношення обсягів реалізації по каналах, %: оптова торгівля	39,8	45,3	50,0	50,0	Х
роздрібна торгівля	30,2	34,3	34,0	34,0	Х
на умовах давальницької сировини	30,0	20,4	16,0	16,0	Х
Індекси цін по каналах реалізації: оптова торгівля	0,63	0,89	1,14	1,15	Х
роздрібна торгівля	0,70	0,99	1,15	1,15	Х
на умовах давальницької сировини	0,77	0,88	1,02	1,02	Х
Виторг за каналами реалізації, тис. грн.: оптова торгівля	5719,75	8229,7	14463,25	14463,35	42876,05
роздрібна торгівля	4715,0	6967,35	9847,15	9847,2	31376,7
на умовах давальницької сировини	3912,4	3704,8	4093,35	4093,35	15803,9
Виторг від реалізації молочної продукції, тис. грн	14347,2	18901,85	28403,75	28403,85	90056,7
Прибуток від реалізації продукції, тис.грн	1271,95	5986,2	12903,65	12807,95	32969,75

Таким чином, створення в сучасних умовах таких організаційно-виробничих формувань, основаних на взаємних переплетеннях технологічно взаємозалежних аграрних, промислових, фінансових і торгових капіталів, як агропромислова фінансова група, могло б стати однією з необхідних передумов для розвитку інтегрованих зв'язків між підприємствами різних сфер молокопродуктового підкомплексу Запорізької області.

У результаті цього підвищується ефективність, що пов'язано з відносно легким переливанням капіталу, кваліфікованих кадрів, технологій, а також з можливістю контролювати внутрішні ціни з метою забезпечення конкурентоспроможності кінцевої продукції.

Висновки

1. Поглиблення спеціалізації підприємств і розширення всього діапазону господарських зв'язків створює передумови для безперебійного матеріально-сировинного забезпечення їх виробництв, підвищення економічної ефективності діяльності контрагентів. Cутність комунікаційної політики підприємств полягає у формуванні їх оптимальних економічних взаємозв'язків у стійкому двосторонньому потоці переміщення продуктів виробництва і коштів між контрагентами.

2. Спектр взаємозв'язків сільського господарства з переробною галуззю промисловості і обслуговуючою сферою можна поділити на відносини за призначенням на: ресурсозабезпечувальні, виробничі, обслуговуючі, розподільні; за рівнем стійкості: постійні, тимчасові, випадкові; за місцем виникнення: внутрішньогалузеві, міжгалузеві, зовнішньоекономічні.

3. Виділено основні елементи механізму регулювання системи взаємозв'язків з виробництва та переробки молока, до яких зараховано структуру, методи та форми управління, прогнозування та планування, форми організації економічних відносин, ціноутворення та систему цін, фінансування та кредитування, податкову систему, міжгалузеві відносини, стимулювання праці, розвиток соціальної сфери, зовнішньоекономічні відносини.

4. Формування і функціонування механізму регулювання системи взаємозв'язків з виробництва та переробки молока здійснюється на рівні держави, регіону, області, району та окремого підприємства. Стабілізація економічної ситуації в країні залежить від наявності єдиної державної економічної політики, від якої багато в чому залежить механізм взаємозв'язків. Економічна політика характеризується системою заходів, запропонованих державою до виконання всією сукупністю суб'єктів господарювання чи їх частиною для вирішення певного економічного завдання. Система державних заходів може бути доповнена встановленням пріоритетів і термінів, а також конкретними кількісними показниками, що в цілому утворить економічну програму, розроблену на основі конкретних концепцій.

5. Подальший розвиток економічних взаємозв'язків підприємств з виробництва та переробки молока неможливий без інтеграції, якою є органічне поєднання взаємозв'язків підприємств з виробництва та переробки молока з обслуговуванням і доведенням продукції до споживача. Вона є результатом розвитку продуктивних сил, поглиблення суспільного поділу праці, її спеціалізації. Практика реформування виробництва виявила три основних форми кооперації підприємств - горизонтальна міжгосподарська кооперація, вертикальна міжгосподарська кооперація, внутрішньогалузева кооперація.

6. Основні причини кризи в молочному скотарстві і молочному підкомплексі полягають у такому: зруйнування колишньої колгоспно-радгоспної системи господарювання, що не вписувалася в регіональні умови господарювання; невмілі ринкові перетворення; невідрегульована система ціноутворення, відсутність паритету цін, що призводить до непомірного зростання витрат на виробництво; наявність витратного механізму господарювання, що зумовлює виробництво продукції з високою собівартістю; відсутність розвитку кормової бази від споживачів скотарства.

7. Для подальшого розвитку виробництва і підвищення прибутковості підприємств необхідно раціонально використовувати всі ресурси. Виробнича структура молочного підкомплексу має незавершений організаційний характер і обмежена функціональною діяльністю; його основна мета створення комплексних структур з регулювання ринку молокопродуктів для забезпечення всім учасникам комплексу прибуткового функціонування і задоволення населення необхідними молокопродуктами, роботу слід розпочати з відродження молочної череди, формування кормової бази, раціонального управління соціально- економічними процесами в молочному підкомплексі. Початковий шлях - кооперація й інтеграція підприємств.

8. З погляду ринкової зацікавленості підприємців виділено такі види ринку: конверсійний, де виникає така ситуація, при якій значна частина продукції ринку не знаходить свого споживача; нерівноважний ринок, попит та пропозиції в якому іноді значно розходяться, тобто ризикований; синхромаркетинговий, стабільний, де створюється ідеальна ситуація при наявності задоволення попиту; регульовані ринки, де попитом та пропозиціями керують певні об'єднання людей; оксамитні, порожні ринки, де часто складаються ситуації, коли товар купують.

9. Розроблена система економіко-математичних моделей дає змогу оптимізувати асортимент молочної продукції, а також визначити квоти поставок сировини для молокопереробних підприємств Запорізької області. Для цього було відібрано підприємства і розраховано показники їх роботи, що підкорилися нормальному закону розподілу. І, відповідно до законних норм розподілу, було визначено параметри цього закону по окремих раніше зазначених показниках. Відповідно до проведених статистичних досліджень, можна відзначити, що варіювання за всіма показниками спостерігалося в межах, рівних одному стандартному відхиленню.

10. Сучасний етап розвитку економічних відносин в агропромисловому комплексі характеризується появою нових форм господарювання. Одним з напрямів оптимізації молокопереробного підкомплексу є агропромислова інтеграція, яка на регіональному рівні являє собою процес утворення різних агропромислових об'єднань за участю аграрних, переробних, торговельно-збутових об'єднань, обслуговуючих підприємств і організацій. В агропромисловому комплексі є нагальна необхідність створення агропромислових фінансових груп. Це мають бути великі комплекси, що займаються переробкою сільськогосподарської продукції, біржі, банки та їх об'єднання: фінансові і страхові компанії. Відносини АПФГ із зовнішніми суб'єктами ринку пропонуємо будувати на взаємовигідних договірних принципах. Відносини групи з державними органами повинні базуватися на основі чинних законодавчих документів, що стосуються регулювання її діяльності.

11. У роботі пропонується система критеріїв, що Дає змогу визначити ефективність участі окремих підприємств в агропромисловій фінансовій групі: структурна рівноправність, пропорційність, безперервність, прямопотоковість, ритмічність. Основним з них є критерій економічної доцільності, що вказує на те, що при вступі до АПФГ кожний з учасників цього формування одержить прибуток на одиницю вкладених коштів більше, ніж при всіх інших варіантах власного розвитку, а також більше, ніж кожний із суб'єктів аналогічного напряму, що не бере участі у групі.

12. Для більшої ефективності здійснення етапу планування виробничого циклу в рамках агропромислової фінансової групи шляхом об'єднання технологічно взаємозалежних підприємств ми пропонуємо розробити економіко-математичну модель, метою якої є розробка ефективного механізму функціонування групи. Розподіл загальної суми прибутку між учасниками агропромислової фінансової групи здійснюється так: спочатку банку в розмірі 100% від наданого обсягу коштів на здійснення діяльності групи, потім частина прибутку, що залишилася, розподіляється пропорційно між усіма учасниками відповідно до їх витрат на окремих етапах виробничого циклу, у результаті чого рівень рентабельності всіх підприємств АПФГ становить 115,5%. Таким чином, на основі розрахованих коефіцієнтів економічної доцільності можна зробити висновок, що при участі ВАТ “Новомиколаївський молокозавод” в АПФГ його прибуток зросте в 4,4 раза порівняно з тим, що він мав при здійсненні своєї діяльності поза групою, ВАТ “Вільнянський маслозавод” - у 3,1 раза, аграрних підприємств - у 2,2 раза. Застосування розробленої економіко-математичної моделі до конкретних підприємств молокопереробного підкомплексу дасть змогу одержувати інформацію про оптимальні показники економічної ефективності від їх участі в діяльності агропромислової фінансової групи.

Список опублікованих праць

1. Фатюха Н.Г. Вигідність диверсифікації виробництва молокопродуктів // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірн. наук. пр.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. Вип. №187. - С.535 - 540.

2. Фатюха Н.Г. Виявлення резервів виробництва на підприємствах молочної промисловості на основі факторного аналізу // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірн. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. Вип. №186. - С. 840 - 846.

3. Фатюха Н.Г. Логістика у формуванні прибутку на молокопереробних підприємствах // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2003. - № 2. - С. 106 - 108.

4. Фатюха Н.Г. Молокоперерабатывающий комплекс Запорожской области: состояние и пути развития // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірн. наук. пр.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. Вип. №158. - С.225 - 229.

5. Фатюха Н.Г. Особливості стратегії диверсифікації на молокопереробних підприємствах // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірн. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. Вип. №196. - С. 740 - 744.

6. Фатюха Н.Г. Самофінансування як метод підвищення інвестиційної діяльності на підприємстві // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірн. наук. пр.- Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. Вип. №171. - С. 224 - 228.

7. Фатюха Н.Г. Види інвестицій на підприємстві // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми формування та реалізації інвестиційної стратегії господарюючого суб'єкта”, 12 - 13 грудня 2002 р. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 264 - 265.

8. Фатюха Н.Г. Використання диверсифікації на молокопереробних піприємствах // Матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”, 4 листопада 2003 р. - Т.2. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 88 - 89.

9. Фатюха Н.Г. Використання факторного аналізу у виробничій діяльності молокопереробних підприємств // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні проблеми економіки підприємства”, 5 листопада 2003 р. В 2 т. - Т.2. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 21 - 22.

10. Фатюха Н.Г. Забезпечення стабільної роботи молокопереробних підприємств // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”, 26 жовтня 2004 р. - Т.1. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 205 - 206.

11. Фатюха Н.Г. Логістика і моделювання керуванням прибутком підприємства // “Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні”. Збірник наук. праць науково-практичної конференції. Вип. 2: Запоріжжя, 29 - 30 травня 2002. - С. 82 - 87.

12. Фатюха Н.Г. Особливості керування прибутком на молокопереробних підприємствах // “Актуальні питання удосконалення фінансово-кредитного механізму в Україні”. Збірник наук. праць науково-практичної конференції. Вип. 3: Запоріжжя, 29 - 30 травня 2003. - С. 179 - 185.

Анотація

Фатюха Н.Г. Формування системи економічних взаємозв'язків підприємств з виробництва та переробки молока. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами - Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, м. Харків, 2005.

Дисертацію присвячено розробці науково-методологічних основ формування та удосконалення економічних взаємозв'язків підприємств з виробництва та переробки молока. Розкрито економічний зміст комунікаційної політики підприємств. Досліджено механізм регулювання системи взаємозв'язків з виробництва та переробки молока. Визначено теоретичні основи розвитку інтеграції й кооперації з виробництва та переробки молока. Проаналізовано стан виробництва та ефективність переробки молока. Розроблено заходи підвищення ефективності виробництва та переробки молока на основі міжгалузевої інтеграції. Удосконалено оптимізацію економічних відносин у молокопродуктовому підкомплексі.

Ключові слова: асоціація, виробництво, економічні взаємозв'язки, ефективність, молокопереробна галузь, система, підприємства, підприємницька діяльність.

Аннотация

Фатюха Н.Г. Формирование системы экономических взаимосвязей предприятий по производству и переработке молока. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. - Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2005.

Диссертация посвящена разработке научно-методологических основ формирования экономических отношений по производству и переработке молока. Углубление специализации предприятий и расширение всего диапазона хозяйственных связей создает предпосылки бесперебойного материально-сырьевого обеспечения производств, повышения экономической эффективности деятельности контрагентов. Сущность коммуникационной политики предприятий состоит в формировании оптимальных экономических взаимосвязей в стойком двустороннем потоке перемещения продуктов производства и средств между контрагентами. Спектр взаимосвязей сельского хозяйства с перерабатывающей отраслью промышленности и обслуживающей сферой можно разделить на взаимоотношения по назначению на: ресурсообеспечивающие, производственные, обслуживающие, распределительные; по степени стойкости: постоянные, временные, случайных; по месту возникновения: внутриотраслевые, межотраслевые, внешнеэкономические. Выделены основные элементы механизма регулирования системы взаимосвязей по производству и переработке молока, к которым отнесены структура, методы и формы управления, прогнозирование и планирование, формы организации экономических отношений, ценообразование и система цен, финансирование и кредитование, налоговая система, межотраслевые отношения, стимулирование работы, развитие социальной сферы, внешнеэкономические отношения.

Формирование и функционирование механизма регулирования системы взаимосвязей по производству и переработке молока осуществляются на уровне государства, региона, области, района и отдельного предприятия. Стабилизация экономической ситуации в стране зависит от наличия единой государственной экономической политики, от которой во многом зависит механизм взаимосвязей. Экономическая политика характеризуется системой мероприятий, предложенных государством к выполнению всеми субъектами хозяйствования или их частью для решения определенной экономической задачи. Система государственных мероприятий может быть дополнена установлением приоритетов и сроков, а также конкретными количественными показателями, которые в целом образуют экономическую программу, разработанную на основании конкретных концепций.

Основные причины кризиса в молочном скотоводстве и молочном комплексе состоят в следующем: разрушение бывшей колхозно-совхозной системы хозяйствования, которая не вписывалась в региональные условия хозяйствования; неумелые рыночные преобразования; неотрегулированная система ценообразования, отсутствие паритета цен, который вызывает непомерный рост затрат на производство; наличие затратного механизма хозяйствования, что определяет производство продукции с высокой себестоимостью; отсутствие развития кормовой базы от потребителей скотоводства. Для дальнейшего развития производства и повышения прибыльности предприятий необходимо рационально использовать все ресурсы. Производственная структура молочного комплекса имеет несовершенный организационный характер и ограничена функциональной деятельностью; его основная цель - создание комплексных структур по регулированию рынка молокопродуктов для обеспечения всем участникам комплекса прибыльного функционирования и удовлетворение населения необходимыми молокопродуктами, работа должна быть начата с возрождения молочного стада, формирования кормовой базы, рационального управления социально- экономическими процессами в молочном комплексе. Разработанная система экономико-математических моделей дает возможность оптимизировать ассортименты молочной продукции , а также определить квоты поставок сырья. Для этого были отобраны предприятия и рассчитаны показатели их работы, которые подчинились нормальному закону распределения. И соответственно законным нормам распределения были определены параметры в разрезе отдельных прежде указанных показателей. Согласно с проведенными статистическими исследованиями, варьирование по всем показателям наблюдалось в пределах, равных одному стандартному отклонению. В работе предлагается система критериев, которая дает возможность определить эффективность участия отдельных предприятий в агропромышленной финансовой группе. Для повышения эффективности осуществления этапа планирования производственного цикла в рамках агропромышленной финансовой группы путем объединения технологически взаимозависимых предприятий нами предложено разработать экономико-математическую модель, целью которой является разработка эффективного механизма функционирования группы.

Ключевые слова: ассоциация, экономические взаимосвязи, эффективность, молокоперерабатывающая отрасль, система, предприятия, производство, предпринимательская деятельность.

Annotation

Fatuha N.G. Shaping the system of the economic intercoupling enterprise on production and conversions milk - Manuscript.

The thesis is presented to complete for the Degree of the Candidate of Economic Sciences on a speciality 08.06.01 - The Economy, organization and management of the enterprises. - Kharkiv National Agrarian University named after V.V. Dokuchayev, Kharkiv, 2005.

The thesis is dedicated to development scientifically-methodological of the shaping and improvement of the economic interloping enterprise on production and conversion молока. The economic contents communication politicians enterprise will Revealed. The Explored mechanism of the regulation of the system of the intercoupling on production and conversions. They Are Determined theoretical bases of the development to integrations on production and conversions milk. The Analysed condition production and efficiency of the conversion milk. The Designed action of increasing to efficiency production and conversions milk on base of the interindustry integration. The Advanced optimization of the economic relations in milk complex.

Key words: the association, economic intercoupling, efficiency, system, enterprises, production, business activity.

Размещено на Allbest.ru

...