Механізм та стратегії забезпечення ефективності утилізації авіаційної техніки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Механізм та стратегії забезпечення ефективності утилізації авіаційної техніки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Транспортна техніка (автомобілі, літаки, вертольоти, кораблі, вагони, локомотиви і т.д.) за своїми конструктивно-технологічними рішеннями, використовуваними матеріалами і обладнанням належить до унікальних наукомістких виробів, у яких узагальнений прогресивний досвід та знання у галузі відповідного машинобудування, конструкційних матеріалів, приладобудування, інформатики, обчислювальної техніки і т. п.

В усіх галузях народногосподарського комплексу України знаходиться значна кількість транспортних засобів різних типів та різного функціонального спрямування. Деяка частина цієї техніки відпрацювала свій технічний ресурс і за критеріями економічної, соціальної та цільової спрямованості не може бути використана за цільовим призначенням.

З іншого боку, транспортна техніка є складною технічною системою (ТС), яка створюється за складним життєвим циклом (ЖЦ), що включає у себе такі етапи: фундаментальні та прикладні наукові дослідження (НД); проектування (П); дослідне виробництво (ДВ); серійне виробництво (СВ); реалізацію (Р); експлуатацію (Е); науково-методичне і технологічне супроводження у процесі цільового використання (МТС); утилізацію (У).

Для забезпечення економічної незалежності України необхідним є комплексне вирішення науково-методичних, економічних, технічних, технологічних, організаційно-управлінських і соціальних завдань ефективного використання транспортної техніки на усіх етапах життєвого циклу.

Одне з таких завдань - ефективна утилізація транспортної техніки, яка потребує розробки і реалізації системного підходу до створення, розвитку та постійного вдосконалення виробничо-технічного потенціалу утилізації ТТ.

На даному етапі розвитку економічної системи України склалась ситуація, коли транспортна техніка досягла значного фізичного зношення, а виробничо-технічний потенціал з її утилізації недостатньо розвинутий. В той же час існує потреба у забезпеченні авіаційних, машинобудівних, автомобілебудівних підприємств чорними та кольоровими металами, значну частину яких можна отримати від утилізації ТТ.

Проведені дослідження показали, що одним із ефективних напрямів залучення позабюджетних коштів, наприклад, на підтримку галузей літакобудування, військово-повітряних сил України та цивільної авіації є використання фінансових ресурсів, отриманих за рахунок комплексної утилізації літальних апаратів, які належать цим відомствам.

Аналіз фактичного стану справ свідчить, що утилізація авіаційної техніки (АТ) дозволить отримати додаткові матеріальні і фінансові ресурси, необхідні для подальшого поступального розвитку літакобудування, Військово-повітряних сил, цивільної авіації, та розв'язати низку соціально-економічних і виробничих задач, пов'язаних із активізацією виробничої діяльності авіаремонтних підприємств, розширенням кількості робочих місць та створенням цехів і дільниць цілеспрямованої переробки вузлів і агрегатів утилізованої техніки за відповідною номенклатурою народного і виробничого споживання.

Так, утилізація літака середнього класу дає відносно його загальної ваги 75-80% алюмінію, 10-14% сталі, 1,5-3% композиційних матеріалів, 1-2% титану. Собівартість утилізації значно нижча від вартості нових металів і матеріалів.

Таким чином, комплексна утилізація АТ є актуальною науково-прикладною проблемою, яка вимагає відповідного вирішення.

Слід відзначати, що окремі організаційні та економічні аспекти даної проблеми досліджувались вітчизняними та закордонними вченими, зокрема, Бакаєвим О.О., Загорулько В.М., Щелкуновим В.І., Канарчуком В.Є., Жуком К.Д., Кобой В.Г., Єлагіним В.Т., Крикавським С., Кулієвим Ю.Ф., Шавровим В.Б., Правдіним Н.В., Славинськой Л.О., Ященко Л.О., Левковцем П.Р., Мовою В.В., та іншими. В той же час системному дослідженню проблеми забезпечення ефективності комплексної утилізації АТ недостатньо приділялось уваги.

Об'єкт дослідження - сукупність економічних та організаційних процесів комплексної утилізації авіаційної техніки.

Предмет дослідження - принципи, методи, моделі, стратегії, механізми та прикладні аспекти забезпечення необхідного рівня організаційно-економічної ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження узгоджено з Державною концепцією комплексної утилізації авіаційної техніки (наказ Міністра оборони України №253 від 16.07.1997 р. та постановою Кабінету Міністрів України №1197 від 03.11.1997 р.) і виконано відповідно до цілей і задач, поставлених Державним підприємством Міністерства оборони України «Українська авіаційна транспортна компанія» (ДПМОУ» УАТК»).

Дисертація виконана згідно плану науково-дослідних робіт Національного транспортного університету за програмою «Розробка методів, моделей і стратегій розвитку виробництва на базі інвестиційної діяльності» (номер державної реєстрації 0101U002017). Особисто автором в контексті даної програми розроблені моделі і стратегії утилізації авіаційної техніки (звіт за 2004 рік «Моделі, стратегії і алгоритми утилізації авіаційної техніки»).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково-методичних і практичних положень щодо вдосконалення механізму і стратегій утилізації авіаційної техніки, що забезпечує підвищення організаційно-економічної ефективності функціонування підприємств, організацій і установ комплексної утилізації за рахунок раціонального вибору і оптимізації відповідних моделей і алгоритмів.

Досягнення мети зумовило вирішення наступних задач:

– дослідити системну сутність та особливості забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки за сучасних ринкових умов;

– виявити основні напрями і принципи вдосконалення комплексної утилізації авіаційної техніки у реальному середовищі та обґрунтувати концептуальні положення їх реалізації за сучасних умов взаємодії із зовнішнім середовищем;

– сформувати системний підхід до вирішення основних задач забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки за сучасних умов;

– запропонувати критерії для оцінки ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки в умовах забезпечення оптимальної взаємодії різних підприємств ринкової інфраструктури стосовно даного об'єкту дослідження;

– обґрунтувати стратегії комплексної утилізації авіаційної техніки;

– розробити моделі і алгоритми управління процесами комплексної утилізації авіаційної техніки, які є основою для формування оптимальних управлінських рішень у реальному середовищі функціонування підприємств;

– запропонувати моделі прогнозування основних показників функціонування підприємств з утилізації авіаційної техніки;

– обґрунтувати організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності утилізації авіаційної техніки.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є системний підхід, методи дослідження операцій та теорія систем, закони і закономірності економічної теорії, концептуальні положення маркетингу, наукові праці та методичні розробки провідних учених і науково-дослідних установ, а також законодавчі акти України, міжнародні правові акти, періодичні вітчизняні та зарубіжні джерела. Для вирішення окремих задач дисертаційного дослідження застосовані теоретичні та експериментальні методи, такі як наукове абстрагування, аналіз і синтез, факторний аналіз, аналогія, економіко-математичні методи.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у поглибленні існуючих і розробці нових теоретичних і прикладних положень забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки, зокрема:

вперше:

1. З єдиних системних позицій проведені дослідження процесів комплексної утилізації авіаційної техніки, що дозволило намітити шляхи забезпечення ефективності функціонування підприємств з утилізації АТ. Було також встановлено, що провідні країни світу утилізацію транспортної техніки розглядають не тільки як ефективну реалізацію останнього етапу її ЖЦ, а й як один із засобів отримання відповідних матеріальних ресурсів (кольорові та чорні метали, запасні частини тощо).

2. Розроблені науково-методичні положення формування стратегій комплексної утилізації авіаційної техніки шляхом створення необхідної інфраструктури та вибору основних напрямів і принципів забезпечення ефективності її функціонування.

3. Запропоновані критерії для оцінки ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки в умовах забезпечення оптимальної взаємодії різних підприємств ринкової інфраструктури стосовно даного об'єкту дослідження.

4. Розроблена модель і алгоритми управління процесами комплексної утилізації авіаційної техніки, які є конструктивною основою для формування оптимальних управлінських рішень у реальному середовищі функціонування підприємств.

5. Запропонований організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки як сукупність форм, принципів, моделей і стратегій взаємодії суб'єктів виробничо-господарської діяльності, які гармонійно упорядковують відносини сторін на протязі відповідного терміну часу та раціонально впливають на кінцеві результати діяльності.

· одержали подальший розвиток:

6. Моделі планування та прогнозування основних показників функціонування підприємств з утилізації авіаційної техніки.

7. Модель формування фінансових ресурсів, необхідних для цілеспрямованого розвитку підприємств з утилізації авіаційної техніки.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні методичних рекомендацій щодо вдосконалення та розвитку організаційно-економічного механізму забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки. Одержані результати становлять методичні основи для розвитку інфраструктури утилізації авіаційної техніки на основі оптимальної взаємодії підприємств, організацій і установ, зайнятих реалізацією процесів утилізації із зовнішнім середовищем.

Моделі, стратегії і алгоритми доведені до рівня організаційно-економічних і обчислювальних процедур та методик і можуть бути реалізовані на транспортних підприємствах та підприємствах з комплексної утилізації авіаційної техніки. Результати досліджень і практичні рекомендації можуть бути використані керівниками підприємств, які займаються утилізацією транспортної техніки та виготовленням з продукції утилізації товарів широкого вжитку.

Результати дисертаційної роботи впроваджені на ряді транспортних підприємств та підприємств з утилізації авіаційної техніки, а також використовуються в навчальному процесі Національного транспортного університету.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідалися і отримали позитивну оцінку на міжнародній науковій конференції «Перспективи розвитку автомобільного транспорту» (м. Київ, 2002 р.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу Національного транспортного університету (1999-2004 р.р.), засіданнях наукового семінару «Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту та експлуатації автомобілів» (м. Київ, 2001-2004 р.р.).

Публікації за темою дисертації. За результатами досліджень по темі дисертаційної роботи опубліковано 7 наукових праць у фахових (п'ять) та нефахових (дві) виданнях ВАК України, чотири з яких одноосібні [1, 2, 6, 7],

а три - у співавторстві [3, 4, 5].

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Теоретичні обґрунтування, практичні розробки, висновки і рекомендації, які містяться у дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно на основі наукового дослідження і аналізу теоретичного матеріалу та одержаних результатів. У статтях, опублікованих у співавторстві, особисто здобувачеві належать: розробка системних аспектів менеджменту комплексної утилізації авіаційної техніки [3]; обґрунтування доцільності та ефективності утилізації авіаційної техніки на сучасному етапі [4]; розробка методики і алгоритмів прогнозування та планування обсягів утилізації [5].

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 180 сторінках машинописного тексту, містить 25 таблиць, 32 рисунка і включає у себе вступ, три розділи, висновки, перелік використаних джерел, додатки.

Основний зміст роботи

утилізація авіаційний управління

У вступі обґрунтовано сутність положення наукової проблеми дослідження, актуальність теми, сформульовано мету і завдання дисертаційної роботи, визначено об'єкт, предмет, методологічні засоби дослідження, сформульовано концептуальні положення проблеми, рівень і характер новизни отриманих результатів, їх теоретичне і прикладне значення, ступінь і характер апробації.

У першому розділі «Проблема забезпечення ефективності утилізації транспортної техніки та основні шляхи її вирішення» викладено загальна характеристика життєвого циклу транспортної техніки та досліджений етап утилізації як один із завершальних етапів ЖЦ при визначенні ефективності та доцільності розвитку інфраструктури комплексної утилізації.

Проведеними дослідженнями встановлено, що маса авіаційної техніки, яка відпрацювала свій ресурс, містить 75-95% різних видів металів. Ці метали, а також окремі вузли, агрегати і деталі можуть бути повторно використані за відповідним призначенням. Ціна повторного використання металу, вузлів, агрегатів і деталей значно нижча від відповідних найменувань, виготовлених заново.

Як показує досвід, питання утилізації АТ на даному етапі вирішується не ефективно, відсутнє відповідне науково-методичне забезпечення цих процесів, а в умовах напруженості з матеріальними, енергетичними і фінансовими ресурсами цей напрямок являється перспективним. Таким чином, утилізація транспортної техніки є одним з перспективних напрямків комплексної реалізації ЖЦ АТ за критеріями системної ефективності.

Етап «Утилізація АТ» можна зобразити шляхом декомпозиції у вигляді малого життєвого циклу (МЖЦ) <НДР> > <проектування системи утилізації АТ> > <утилізація АТ>. Проведені дослідження показали, що утилізація АТ може здійснюватись як на транспортних підприємствах, так і на спеціалізованих підприємствах. Рішення про місце утилізації приймається на основі такого критерію як вартість утилізації.

Усі завдання, пов'язані із створенням і постійним удосконаленням роботи підприємств з утилізації АТ, повинні ставитись і вирішуватись комплексно з врахуванням функціональних взаємозв'язків згідно з формулою системного аналізу:

Ц_сі > Ц_jk {ц_jk: ц_jk є Ц_jk}; Ц_jk > F_jk {f_jk: f_jk є F_jk}; F_jk> З_jk {з_jk: з_jk є З_jk};

З_jk> М_jk {m_jk: m_jk є M_jk}; M_jk>A_jk {a_jk: a_jk є A_jk}; A_jk> П_jk {п_jk: п_jk є П_jk};

П_jk> ?_jk {У?_jk: У?_jk є ?_jk};?_jk> Р_jk {р_jk: р_jk є Р_jk}; (1)

j = 1, 2, …, J; k = 1, 2, …, K,

де Ц_сі - системна ціль функціонування економічної системи України на і-му проміжку часу;

Ц_jk - множина локальних цілей функціонування підприємств з утилізації ТТ, що випливають із системної цілі Ц_сі на і-му проміжку часу;

F_jk - множина функцій, які необхідно реалізувати на даному проміжку часу для досягнення цілей Ц_jk;

З_jk - множина задач, які необхідно поставити і вирішити на даному проміжку часу для реалізації функцій F_jk;

?_jk - множина систем (підсистем), що реалізує множину задач З_jk;

П_jk - програмно-методичні засоби вирішення задач З_jk на даному проміжку часу;

M_jk - множина методів вирішення задач З_jk;

Р_jk - результати вирішення задач З_jk на даному проміжку часу;

А_jk - множина алгоритмів вирішення задач З_jk.

Однією із складних задач при реалізації формули (1) є формування множини F_jk в розрізі окремих етапів МЖЦ і рівнів ієрархії, тобто при композиції відповідних структурних утворень. Множина F_jk формується на основі системної моделі МЖЦ утилізації. Утилізація у МЖЦ описується за допомогою системної моделі, що розвивається: М {М_п, М_с, М_ф}, де М_п, М_с, М_ф - відповідно моделі проектування, створення і функціонування процесів утилізації. На перших етапах МЖЦ (проектування, створення) утилізація створюється організаційно-технологічними системами як проект, представлений М_с, і як конкретна категорія, що представлена М_с. Організаційно-технологічні системи реалізують процеси утилізації АТ. Моделями організаційно-технологічних систем <ОТС> є відповідні моделі для двох етапів: . Організаційно-технологічна система, що описується моделлю , забезпечує реалізацію функцій ефективної утилізації АТ.

Структура моделей М_п, М_с, М_ф може бути представлена множиною окремих моделей, які «покривають» усі завдання, що виникають у процесі утилізації АТ. У загальному вигляді таке «покриття» характеризує функціональну повноту системи моделей.

Побудова моделей М_п, М_с, М_ф у реальних умовах утилізації АТ створює реальні умови для системного вирішення і оптимізації відповідних завдань раціонального використання залишкового ресурсу АТ.

Реалізація основних напрямів утилізації АТ вимагає розв'язання значної кількості завдань маркетингу та менеджменту. До основних завдань маркетингу можна віднести:

– організацію маркетингових досліджень, спрямованих на ефективну переробку та реалізацію металевого брухту (Зм₁);

– формування номенклатури вузлів, деталей і агрегатів, які мають залишковий ресурс і можуть бути реалізовані на відповідному сегменті ринку (Зм₂);

– формування номенклатури товарів широкого вжитку, які можуть бути виготовлені на основі широкого використання сировини від утилізації (Зм₃);

– організація взаємодії на ринку товарів підприємств з утилізації ТЗАТ зі спорідненими підприємствами, організаціями та установами (Зм₄) і т. ін.

Основними завданнями менеджменту (виробничого, персоналу, фінансового і т. п.) у процесі утилізації є:

– розрахунки, оптимізація та створення відповідних дільниць, зайнятих розбиранням ТЗАТ та розрізанням планера літаків на блоки (Зж₁);

– розрахунки і оптимізація виробничо-технічного персоналу, технологічного обладнання та виробничих площ, необхідних для виконання розбирально-мийних і комплектувальних робіт (Зж₂);

– управління відповідними виробничими процесами при реалізації розбирально-мийних та комплектувальних технологічних операцій (Зж₃);

– організація продажу окремих агрегатів, вузлів і деталей та металобрухту (Зж₄);

– організація оплати і стимулювання праці виконавців (Зж₅); і т. п.

Для визначення ефективності та доцільності функціонування структурних підрозділів утилізації необхідно оцінити попит та пропозицію відносно конкретної продукції. Це дає змогу провести експрес-аналіз витрат і прибутків та оцінити стратегію поведінки на ринку.

При дослідженні структури малого життєвого циклу (МЖЦ) утилізації АТ можна побачити, що кожний із етапів є об'єктом цільового використання в структурі усього МЖЦ.

Завдання оптимізації цілей і ресурсів у структурі МЖЦ розглядається як єдине, що вимагає створення потужнього методологічного апарату моделювання процесів утилізації, отримання відповідної прогностичної інформації.

Проведені автором дисертації дослідження показали, що коефіцієнт придатності та ремонту деталей авіаційних двигунів становить 0,4-0,52, тобто понад 40% цих деталей можуть бути використані при капітальному ремонті безпосередньо та відновлені сучасними методами до ресурсу, який буде не меншим 80% ресурсу нових деталей.

Системна ефективність комплексної утилізації АТ характеризується прибутком, який визначається за виразом

max П = max П₁ V max П₂ V max П₃, (2)

де П - прибуток, отриманий від комплексної утилізації ТЗАТ;

П₁, П₂, П₃ - прибуток, отриманий відповідно від реалізації заходів програми продажу металевого брухту, виробництва товарів широкого вжитку, продажу відновлених вузлів, агрегатів і деталей ТЗАТ.

Для забезпечення виконання умов виразу (2) сформульовані такі основні стратегії поведінки при комплексній утилізації АТ:

S₁ - різання планера літака на блоки та їх продаж;

S₂ - різання та сортування окремих елементів літака за їх хімічним складом, пресування;

S₃ - вторинна переробка (плавка) алюмінієвого металобрухту;

S₄ - розбирання агрегатів і вузлів на деталі на базових аеродромах, їх сортування (дефектація) та відправка на авіаремонтні підприємства для відновлення з подальшою реалізацією і використанням їх за призначенням;

S₅ - розбирання агрегатів і вузлів на деталі безпосередньо на базових аеродромах, продаж їх авіаремонтним підприємствам та іншим користувачам за призначенням;

S₆ - організація виробництва товарів для народного господарства на основі агрегатів, вузлів та деталей утилізованої техніки та її продаж;

S₇ - підготовка і передавання в утиль агрегатів, вузлів деталей утилізованої авіатехніки, які вичерпали свій ресурс і не можуть бути використані при реалізації попередніх стратегій;

S₈ - організація переплавки утилізованих агрегатів, вузлів і деталей та їх реалізація.

Вибір однієї з альтернативних стратегій утилізації авіаційної техніки здійснюється на основі фактичної собівартості робіт, пов'язаних з розв'язанням множини задач, необхідних для ефективної реалізації стратегії. Ефективність реалізації тієї чи іншої стратегії оцінюється фактичним прибутком, отриманим від виконання передбачених робіт. Отримані результати створюють реальну основу для розробки методологічного забезпечення ефективності комплексної утилізації АТ.

У другому розділі «Методологічні аспекти забезпечення ефективності утилізації транспортної техніки» викладені основні результати існуючого положення і перспектив розвитку підприємств, зайнятих утилізацією АТ. За результатами досліджень побудована на множині задач математична модель утилізації АТ, яка може бути записана у вигляді

М_ф = М_ф {3_1ф, 3_2ф… 3_пт}; (3)

М = 1,2,… М; n = 1,2…, N,

де М - кількість задач, які необхідно вирішити у процесі утилізації АТ.

Для всього МЖЦ утилізації здійснена постановка окремих задач моделі Мф, які включають у себе: формалізацію основних показників утилізації; оптимальне управління окремими виробничими процесами утилізації; формування відповідних фінансово-економічних управлінських дій (фонди підприємства); планування процесів утилізації, тощо.

Розв'язання окремих задач 3_пт забезпечує ефективність утилізації АТ на усіх етапах МЖЦ.

Для відображення об'єктивних умов функціонування підприємств з утилізації АТ проведені маркетингові дослідження кількісного і якісного стану повітряних суден та відповідного сегменту ринку.

Комплексна утилізація повітряних суден дозволяє отримати додаткові технічні, матеріальні і фінансові ресурси, створення нових робочих місць, вирішення актуальних соціально-економічних завдань.

Проведені дослідження підтвердили доцільність створення інфраструктури з утилізації АТ (рис. 3).

Дослідження динаміки утилізації АТ на вагових характеристиках повітряних суден дозволили розробити модель прогнозування та планування обсягів утилізації.

Так, при утилізації АТ різні метали становлять (у% до загальної кількості): алюмінієві сплави 76… 86; магнієві сплави - 2… 4; титанові сплави - 4…6; мідь - 4…8; чорний метал - 8…11.

Дослідження ринку алюмінію та попиту на нього показали, що є значний попит як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, а собівартість утилізації свідчить про значну ефективність утилізації як виду економічної діяльності.

Розроблено шляхи та сформовано модель для вирішення питання підвищення ефективності утилізації АТ на підставі формування моделей, стратегій та алгоритмів оптимального обґрунтування номенклатури і властивостей продукції утилізації.

Запропонована методика базується на системній єдності об'єктів та процесів утилізації, як цільової категорії, і економічних критеріїв діяльності, як категорії засобів досягнення мети.

У третьому розділі «Розробка організаційно-економічного механізму забезпечення ефективності утилізації авіаційної техніки» представлені результати формування механізму взаємодії суб'єктів виробничо-господарської і економічної діяльності, зайнятих утилізацією АТ, на підставі визначеного методологічного підходу до розробки моделей і стратегій відповідної економічної діяльності.

Організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності утилізації (ОЕМЗЕУ) АТ являє собою спосіб взаємодії між суб'єктами з властивими йому відносинами, формами і методами впливу на економічні процеси утилізації. Цей механізм відображає сутність відносин у системі утилізації з урахуванням конкретних умов і обставин.

На ефективність утилізації АТ у значній мірі впливають різні чинники: як зовнішні, так і внутрішні. До цих чинників можна віднести: конкурентоспроможність, режим фінансування та умови інвестування, можливість використання цільових та інформаційних технологій, нормативно-правове регулювання, державна підтримка і т.ін. Зовнішні чинники обумовлюють необхідність створення міжнародних нормативно-правових актів та стандартів на продукцію утилізації, механізми та можливість її просування на міжнародні ринки збуту, ціноутворення, взаємодію партнерів і т.ін.

Внутрішні чинники витікають із особливостей і потреб держави та стану її економіки.

Відповідно до цього з боку держави і ринкових механізмів регулювання формуються джерела фінансування, спрямовані на розвиток виробництва з утилізації АТ та інфраструктури її реалізації. Інтенсифікація авіаційних перевезень обумовлює списання повітряних суден і створення необхідної потреби в їх утилізації.

Проведеними дослідженнями встановлено, що доходи від реалізації продукції утилізації істотно залежать від вкладених інвестицій. Для конкретного випадку ця залежність описується виразом

Д_і = 208400+2,76 Ф_і, (4)

де Д_і - доходи від реалізації продукції утилізації;

Ф_і - інвестиції в розвиток інфраструктури утилізації.

Цілеспрямована політика інвестування комплексної утилізації АТ забезпечила відповідне зростання доходів від цього виду діяльності, що обумовило суттєве поліпшення матеріально-технічної бази, збільшення продуктивності праці та реальної заробітної плати працюючих. Такий підхід дозволив, у реальних умовах функціонування, системно поєднати зовнішні і внутрішні чинники і спрямувати їх на максимальне досягнення критеріїв ефективності кінцевої мети.

Структурна схема організаційно-економічного механізму забезпечення ефективності утилізації АТ представлена на рис. 4.

Пріоритетними завданнями розвитку інфраструктури з утилізації в контексті реалізації ОЕМЗЕУ АТ є:

– формування єдиного організаційно-економічного середовища комплексної утилізації АТ;

– розробка та реалізація системних організаційно-економічних механізмів взаємодії підприємств з утилізації АТ із зовнішнім середовищем;

– формування ефективних моделей та методів логістичного управління процесами утилізації АТ;

– інтеграція інфраструктури утилізації АТ в світову та європейську аналогічні системи;

– створення гнучкої системи цін та тарифів на об'єкти та кінцеву продукцію утилізації і т.ін.

З урахуванням цих завдань деталізовані функції логістичного управління та запропонована дворівнева структурна схема організації процесів утилізації.

Запропонована модель оптимального логістичного управління процесами утилізації, реалізація якої забезпечує системне поєднання кінцевих економічних показників діяльності із джерелами фінансування. Це забезпечує заданий рівень ефективності утилізації у ринковому середовищі функціонування.

Запропонований алгоритм реалізації організаційно-економічного механізму забезпечення ефективності утилізації АТ дозволяє вирішувати принципово нові задачі економічного характеру і створювати відповідні організаційно-функціональні структури, які поєднують інтереси підприємств з утилізації, транспортних підприємств та підприємств з реалізації продукції утилізації.

Внаслідок виконаної роботи розроблено організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності утилізації АТ, впровадження якого обумовлює:

– підвищення ефективності і якості утилізації АТ;

– отримання нових функціональних можливостей при утилізації АТ;

– отримання прибутку від реалізації продукції утилізації і формування на цій основі необхідних інвестиційних ресурсів;

– раціональне прогнозування і планування процесів утилізації і оптимізації на цій основі трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.

Реалізація основних наукових результатів у реальних умовах господарювання підтвердила актуальність, наукову новизну, практичну значущість виконаної роботи і дозволила отримати прибуток понад 2350801 грн.

Висновки

У дисертаційній роботі проведене теоретичне обґрунтування основ і практичного досвіду комплексної утилізації авіаційної техніки, що дозволило розробити теоретичні положення, а також нові підходи і пропозиції щодо забезпечення ефективності процесів утилізації на основі формування і реалізації відповідного організаційно-економічного механізму за сучасних умов господарювання.

Виконане наукове дослідження дозволяє сформулювати висновки і пропозиції теоретичного, методичного і прикладного характеру, основні з яких зводяться до наступного:

1. З урахуванням значного залишкового ресурсу авіаційної техніки (брухт чорних та кольорових металів, як сировина для машинобудування і літакобудування, вузли і деталі, які мають запаси працездатності, вироби для подальшого використання і переробки) та вимог до охорони довкілля виникає необхідність та економічна доцільність створення і розвитку відповідної інфраструктури з її ефективної утилізації.

2. Забезпечення ефективності і якості утилізації авіаційної техніки може бути досягнуто за рахунок комплексної постановки і вирішення множини задач цілеспрямування і ціледосягнення, які охоплюють усі етапи малого життєвого циклу і різні ієрархії (державний, галузевий, виробничий).

Найбільш ефективним напрямом забезпечення ефективності і якості утилізації авіаційної техніки є створення інструментальних засобів (моделей, методів, стратегій, алгоритмів і т.ін.), організаційного управління відповідними процесами утилізації і взаємодії із зовнішнім середовищем.

3. Методологічний підхід до забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки базується на декомпозиції загальної задачі на деяку множину задач, які є основою формалізації окремих етапів малого життєвого циклу.

Використання даного методологічного підходу визначає принципи функціонування організаційно-економічного механізму комплексної утилізації авіаційної техніки (орієнтація на високі кінцеві результати діяльності, плановість і оптимальність).

4. Для забезпечення ефективності малого життєвого циклу запропоновані методологічні аспекти та побудована математична модель управління процесами комплексної утилізації, реалізація якої у реальному середовищі функціонування обумовлює високі кінцеві результати діяльності та раціональне використання вторинних ресурсів.

5. Обґрунтована номенклатура продукції утилізації та запропоновані моделі і алгоритми прогнозування та планування фінансово-економічної діяльності підприємств, зайнятих утилізацією авіаційної техніки.

6. Показано, що формування механізму забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки передбачає розробку сукупності методів, моделей та принципів для ефективної реалізації основних функцій управління.

Визначено основне поняття «організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки», який характеризує сукупність структуроутворюючих елементів, методів і принципів взаємодії підприємств утилізації між собою та із зовнішнім середовищем.

7. Запропоновані методи і моделі формування фінансових ресурсів, які забезпечують високу ефективність вдосконалення господарської і економічної діяльності підприємств, зайнятих комплексною утилізацією авіаційної техніки.

8. Розроблено організаційно-економічний механізм забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки. Його реалізація дозволяє оцінити рівень ефективності, з яким повинно працювати підприємство, і створити реальні передумови для досягнення високих кінцевих результатів виробничо-господарської і фінансово-економічної діяльності.

Таким чином, отримані результати є науково-методичною і прикладною основою розвитку механізму забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки на сучасному етапі.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кукін А.Ф. Забезпечення ефективності комплексної утилізації авіаційної техніки. - К.: НТУ, 2004. - 71 с.

2. Кукін А.Ф. Системні аспекти формування організаційно-економічного механізму забезпечення ефективності утилізації // Управління проектами, системний аналіз і логістика. - К.: НТУ, 2005. - Вип. 2. - С. 45-51.

3. Левковець П.Р., Кукін А.Ф. Організаційно-економічні аспекти утилізації транспортної техніки // Системні методи керування, технологія та організація виробництва і експлуатації автомобілів. - К.: НТУ, 2001. - Вип. 12. - С. 275-282.

4. Левковець П.Р., Кукін А.Ф. Доцільність і ефективність утилізації авіаційної техніки // Системні методи керування, технологія та організація виробництва і експлуатації автомобілів. - К.: НТУ, 2002. - Вип. 14. - С. 123-125.

5. Левковець П.Р., Кукін А.Ф. Планування обсягів реалізації продукції утилізації // Управління проектами, системний аналіз і логістика. - К.: НТУ, 2004. - Вип. 1 - С. 85-91.

6. Кукін А.Ф. Системні аспекти формування організаційно-економічного механізму забезпечення ефективності утилізації // Економіка промисловості. Донецьк.: Інститут економіки промисловості НАН України, 2005. - Вип. 1 -

7. С. 180-188.

8. Кукін А.Ф. Організація логістичного управління процесами утилізації транспортної техніки. // Менеджер. Донецьк.: Державний університет управління, 2005. - Вип. 2 - С. 101-108.

Размещено на Allbest.ru

...