Формування маркетингово-логістичного механізму функціонування ринку робочої сили

маркетинг логістичний робочий ринок

Таким чином, маркетинг і логістика робочої сили можуть бути використані державними інститутами, роботодавцями, найманими працівниками для прийняття обґрунтованих рішень у сфері регулювання зайнятості, ефективного використання здатностей до праці, працевлаштування, для управління потоками робочої сили з метою мінімізації загальних витрат при формуванні здатностей до праці, розподілі й перерозподілі між територіями, галузями економіки, робочими місцями.

У другому розділі «Дослідження умов формування і функціонування ринку робочої сили» проведено оцінку впливу факторів маркетингового середовища на ринок робочої сили, виконано маркетинговий аналіз формування і функціонування зовнішнього та внутрішніх ринків робочої сили, проведено системний аналіз потоків робочої сили на рівні регіону і підприємства.

Забезпечення зайнятості, розвиток інфраструктури ринку робочої сили, усунення диспропорцій між обсягом, структурою попиту та пропозицією робочої сили має чітко виражений територіально-галузевий характер. На основі геокомплексологічної концепції обґрунтовано необхідність розгляду сільського ринку робочої сили як складової системи соціально-територіального комплексу.

Формування ринку робочої сили у сільських районах Донецької області відбувається, з одного боку, в умовах зміцнення територіальних виробничо-технологічних і соціально-економічних зв'язків між структурними підрозділами великих агропромислових формувань (агрокомплекс ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» та агрофірма «Шахтар» ОП «Шахта ім. О.Ф. Засядька»), а з іншого, - збільшення прихованого безробіття і часткової зайнятості у власних підсобних господарствах. Землекористування агрокомплексу комбінату ім. Ілліча охоплює територію семи, а агрофірми «Шахтар» - чотирьох сільськогосподарських районів Донецької області (рис. 2). Інтеграція капіталу підприємств промисловості й сільського господарства призводить до монополізації попиту на робочу силу з боку великих агроформувань (індекс Херфінделя, який визначає ступінь монополізації ринку робочої сили, коливається по сільських районах від 857 до 5282).

Середньооблікова чисельність штатних працівників по Донецькій області за останні п'ять років скоротилася на 15,5%, а на ММК ім. Ілліча збільшилася на 52,4%. Питома вага зайнятих на комбінаті від загальної чисельності зайнятих на великих і середніх підприємствах Донецької області на І півріччя 2004 р. становить 5,6%, а питома вага зайнятих у структурних підрозділах агрокомплексу ММК ім. Ілліча від середньорічної чисельності зайнятих у сільськогосподарських підприємствах - 26,2%.

Дослідженням встановлено, що розвиток агропромислового виробництва та створення додаткових робочих місць у цехах агрокомплексу комбінату ім. Ілліча та агрофірми «Шахтар» привело до поступового зростання рівня зайнятості сільського населення та скорочення рівня зареєстрованого безробіття, уповільнення вивільнення працівників, збільшення чисельності осіб, які звернулися до районних служб зайнятості з приводу працевлаштування, зростання середньої заробітної плати.

Узагальнення факторів середовища маркетингу робочої сили дозволило оцінити їх вплив на кон'юнктуру сільського і внутрішнього ринків робочої сили. Оцінку було виконано за допомогою розробленої анкети та опитування головних спеціалістів 48 агроцехів ВАТ «ММК ім. Ілліча». Результати обробки анкет показали, що на стан зовнішнього й внутрішнього ринків робочої сили суттєво впливають соціально-економічні (39%), політико-правові (22%), природно-екологічні (21%) та інші (18%) фактори.

Для оцінювання впливу демографічних факторів на пропозицію здатностей до праці на сільському ринку робочої сили Донецької області за допомогою методу пересуву віку спрогнозовано загальну чисельність населення і чисельність населення працездатного віку. За умови закріплення існуючих параметрів відтворення населення прогнозується істотне скорочення як загальної чисельності населення, так і його працездатної частини. У 2008 р. порівняно з 2003 р. чисельність населення у сільських районах Донеччини зменшиться на 6,5%, у 2013 р. - на 13,4%, у 2018 р. - на 20,4%. До 2018 р. прогнозована чисельність населення буде складати 565609 осіб, що на 145116 осіб менше, ніж у 2003 р.

Оцінку соціально-економічного розвитку сільських районів було проведено через систему індикаторів, яка складається з двох блоків: ресурсно-економічного, що характеризує забезпеченість соціуму економічними ресурсами та ефективність їх використання, та соціально-демографічного, який характеризує соціальні процеси. Розрахунки показали, що у тих сільських районах Донеччини, де рівень монополізації попиту на ринку робочої сили з боку великих агроформувань вище, вище і рівень життя населення, ефективність використання ресурсно-економічного потенціалу, у тому числі й трудового.

Порівняльний комплексний аналіз стану сільського ринку робочої сили по районах Донецької області дозволив охарактеризувати ситуацію як позитивну у тих сегментах ринку, де його суб'єктами виступають великі агроформування, які забезпечують динамічний рівень зайнятості населення за рахунок зростання потреби на робочу силу. Навпаки, ситуація є кризовою через неефективність натурального та дрібнотоварного господарства у третині сільських районів області, де негативні зміни у зайнятості дедалі поглиблюються, набувають стихійного і нерегульованого характеру, призводять до соціальної напруженості та руйнування трудового потенціалу.

Оцінка роботи районних служб зайнятості вказала на те, що вони як інститут ринку робочої сили досить обмежено впливають на загальний рівень зайнятості населення через те, що їх діяльність відбувається в межах зареєстрованого ринку робочої сили та зосереджена на працевлаштуванні, професійній орієнтації, перепідготовці й соціальному захисті зареєстрованих безробітних. Позитивні зрушення на сільському ринку робочої сили здебільшого є результатом об'єктивних процесів активізації суб'єктів господарської діяльності, зокрема у напрямку формування великих агропромислових комплексів.

З метою оцінки перспективної структури трудового потенціалу регіону було проведено опитування учнів сільських шкіл стосовно їх намірів продовжувати навчання за наступним освітньо-кваліфікаційним рівнем. Відповіді учнів розподілилися таким чином: 45% хотіли б продовжувати навчання у закладах освіти ІІІ та ІV рівнів акредитації, з них тільки половина хотіла б повернутися після закінчення закладу освіти на попереднє місце проживання; у 73% учнів наміри обрати спеціальність не відповідають поточному попиту на сільському ринку робочої сили або перспективним потребам у фахівцях з боку великих агроформувань. Із 55% учнів, які не мають наміру продовжувати навчання, 58% хотіли б допомагати своїм батькам або мати власну справу, а 42% не визначилися з тим, що вони будуть робити у майбутньому. Результати опитування було враховано при розробці регіональної стратегії маркетингу робочої сили.

Якість використання інструментів маркетингу й логістики при формуванні внутрішнього ринку робочої сили на рівні агрокомплексу ММК ім. Ілліча, яка була оцінена експертами у 2,8 бали за п'ятибальною шкалою, а ефективність - у 55,3%, підтверджує задовільну роботу служби управління персоналом. Значення коефіцієнта конкордації підтверджує узгодженість висловлювань експертів. Проведений системний аналіз руху робочої сили на рівні сільських районів та агроформувань показав незбалансованість між вхідними та вихідними потоками, що суттєво впливає на ефективність використання трудового потенціалу регіону і підприємств.

Таким чином, стан зовнішнього і внутрішнього ринків робочої сили та можливі варіанти його розвитку потребують нових підходів до їх формування, спрямованих на усунення протиріч між суб'єктами соціально-трудових відносин із наданням пріоритету кінцевому споживачу товару «робоча сила», тобто роботодавцю.

У третьому розділі «Основні напрямки вдосконалення механізму функціонування ринку робочої сили» запропоновано маркетингово-логістичний механізм функціонування ринку робочої сили, розроблено регіональну стратегію маркетингу робочої сили та комплексну систему формування внутрішнього ринку робочої сили на засадах маркетингу і логістики.

Маркетинг і логістика, які є конкретизованою формою зв'язку між виробництвом і споживанням робочої сили, вказують напрямки вдосконалення механізму цієї взаємодії. Способом узгодження інтересів суб'єктів ринку робочої сили є формування маркетингово-логістичного механізму функціонування ринку робочої сили через призму партнерських взаємовідносин. Маркетингова концепція партнерських взаємовідносин на ринку робочої сили полягає у тому, що між власником здатностей до праці, посередниками на ринку робочої сили та роботодавцем існує функціональна залежність та інформаційний, соціальний взаємозв'язок.

Розроблено маркетингово-логістичний механізм функціонування ринку робочої сили, який реалізується за допомогою інструментів, процедур, цілеспрямованих заходів, технологій маркетингу й логістики і спрямований на забезпечення ефективної зайнятості населення і раціонального використання трудового потенціалу (рис. 3). Запропоновано впровадити маркетингово-логістичний механізм функціонування ринку робочої сили на рівні регіону та підприємства за логічною схемою поглиблення, доповнення, конкретизації та деталізації окремих характеристик, у межах яких розвиваються три основні етапи - організаційний, управлінський і кількісний (рис. 4).

На першому етапі будуються функціональна і структурна моделі поточної і майбутньої ситуації на ринку робочої сили. Функціональна модель відповідає на питання, які функції реалізуються у процесі формування маркетингово-логістичного механізму, а структурна - хто саме їх реалізує. У результаті сполучення функціональної і структурної моделей будується організаційна модель, яка забезпечує узгодженість у роботі на всіх рівнях управління, дозволяє контролювати процеси, визначати потребу в робочій силі за кількісними і якісними характеристиками. На рівні адміністративних районів повноваження за виконання функцій маркетингу й логістики робочої сили рекомендуємо покласти на управління економіки районних держадміністрацій і районні центри зайнятості населення. Інтеграція роботи суб'єктів ринку робочої сили буде націлена на узгодження з партнерами своїх ринкових інтересів.

На другому етапі формування маркетингово-логістичного механізму функціональна модель трансформується у процесну, що дозволяє окремі функції управління представити як послідовність взаємозалежних процесів. Паралельно з процесною структурна модель трансформується у рольову, що відповідає на запитання - яку роль відіграє кожний суб'єкт ринку робочої сили у забезпеченні зайнятості.

Сполучення процесної і рольової моделей приведе до формування управлінської моделі, яка забезпечить досягнення запланованих цілей і може вимагати перебудови структури зайнятості та управління з метою підвищення її гнучкості і пристосованості до вимог ринкової економіки.

На третьому етапі процес формування маркетингово-логістичного механізму функціонування ринку робочої сили передбачає кількісний його опис за допомогою системного, комплексного підходів до розв'язання проблем і застосування моделювання, конкретно-історичного підходу, експерименту, економіко-математичних і соціологічних вимірів.

Розроблено методику формування регіональної стратегії маркетингу робочої сили, яка включає формулювання стратегічних цілей і створення комплексу конкретних програм і проектів, за допомогою яких вони можуть бути реалізовані. Методика була використана при формуванні регіональної стратегії маркетингу робочої сили Новоазовського і Першотравневого районів Донецької області. Стратегією визначено основну мету регіональної стратегії маркетингу робочої сили - усунення протиріч між попитом і пропозицією робочої сили, що передбачає вирішення таких задач: створення нових і сприяння збереженню наявних робочих місць через розвиток усіх конкурентоспроможних галузей економіки районів і в першу чергу сільського та рекреаційного господарства; підвищення кваліфікаційного рівня робочої сили через проведення професійної орієнтації випускників загальноосвітніх шкіл; формування регіонального замовлення на підготовку робочої сили, перепідготовку і перенавчання безробітних; розвиток доступної та ефективної системи охорони здоров'я, пропаганда ідей здорового способу життя, підвищення якості спортивно-оздоровчої роботи; сприяння розвитку підприємництва, малого і середнього бізнесу; розвиток інфраструктури ринку робочої сили через систему інформування населення і роботодавців про стан сільського ринку робочої сили, систему соціального захисту населення, а також за рахунок покращення якості послуг районних центрів зайнятості.

Реалізація регіональної стратегії маркетингу робочої сили передбачає співробітництво суб'єктів соціально-трудових і господарських відносин, прикладом якої є співпраця

ММК ім. Ілліча і районних державних адміністрацій у напрямку забезпечення цехів агрокомплексу акціонерної компанії робочою силою, проведення професійної підготовки учнів загальноосвітніх шкіл на базі агроцехів і структурних підрозділів комбінату. Для цього було визначено потребу агроцехів комбінату ім. Ілліча у робочій силі з урахуванням перспектив розвитку сільського і рибного господарства, а також потребу в перепідготовці й підвищенні кваліфікації керівників і спеціалістів агроцехів, виконано прогноз додаткової потреби у робочій силі.

Для визначення потреби роботодавців у робочій силі у сільських районах Донецької області за професійними групами (відповідно до державного класифікатора професій ДК 003-95) розроблено модель прогнозування цієї потреби.

Розрахунок перспективної потреби у робочій силі за професійно-кваліфікаційним складом є економічним підґрунтям професійної орієнтації та професійного навчання населення, розподілу та використання робочої сили. Загальна перспективна потреба - це чисельність зайнятого населення, яка необхідна для вироблення прогнозованого валового регіонального продукту. Додаткова перспективна потреба включає чисельність робочої сили, яка буде потрібна додатково (до вже наявної разом із чисельністю працівників) для заповнення вільних робочих місць, що виникатимуть з причин смертності, зовнішньої міграції, плинності кадрів тощо. Додаткову перспективну потребу в робочій силі () запропоновано визначати через залежність між прогнозованим обсягом валової продукції () відповідної галузі і продуктивністю праці н-професії (), враховуючи фактори, які збільшують/зменшують додаткову потребу в робочій силі:

Визначено тенденції розвитку та спрогнозовано обсяг валової продукції сільського господарства у сільських районах Донеччини. З урахуванням розрахованої потреби великих агроформувань у додатковій робочій силі визначено прогнозну чисельність зайнятих у сільських районах за професійними групами до 2009 р. Розподіл загальної чисельності зайнятих за професійними групами виконано пропорційно встановленому на 01.07.2004 р. фактичному розподілу контингенту зайнятих за цими групами. У 2009 р. порівняно з 2003 р. прогнозується збільшення чисельності зайнятих у тих сегментах сільського ринку робочої сили, де його суб'єктами виступають великі агроформування, і навпаки, при існуючих тенденціях рівень безробіття сільського населення буде зростати у третині сільських районів Донецької області.

На рівні підприємства вибір напрямків формування і функціонування внутрішнього ринку робочої сили спрямовано на забезпечення збалансованості кількісно-якісної структури попиту та пропозиції робочої сили, соціальної захищеності працівників і надання гарантій зайнятості. У цьому випадку внутрішній ринок відіграє роль механізму управління особовим складом підприємства, формування якого відбувається за рахунок оптимізації вихідних і вхідних потоків робочої сили.

Задачею якісної практичної реалізації методичних підходів маркетингу і логістики робочої сили підприємства є формування функціональної підсистеми маркетингу і логістики в системі управління персоналом. Відповідно з цим рекомендовано вдосконалити організаційну структуру служби управління персоналом ММК ім. Ілліча та створити відділ маркетингу і логістики персоналу. На основі матричного методу розподілу задач і відповідальності у підсистемі маркетингу і логістики персоналу розроблено схему вдосконалення функціонального і технологічного розподілу праці.

Обґрунтовано, що формування збалансованого внутрішнього ринку робочої сили на основі концепції маркетингу й логістики треба розглядати з точки зору комплексного й системного підходів. Розроблена комплексна система формування внутрішнього ринку робочої сили на засадах маркетингу й логістики розглядається як сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих підсистем інформаційного забезпечення, управління товарною політикою, управління політикою оплати праці, управління політикою розподілу робочої сили, управління політикою комунікацій. Реалізація комплексної системи формування внутрішнього ринку робочої сили дозволила розробити заходи щодо підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємства.

Таким чином, запропоновано і реалізовано ряд заходів, спрямованих на збалансування кількісних і якісних характеристик попиту і пропозицій на ринку робочої сили.

Висновки

У результаті проведеного дослідження було вирішено важливу наукову задачу розробки концептуальних положень та обґрунтування науково-методичних основ формування і реалізації маркетингово-логістичного механізму функціонування ринку робочої сили на рівні регіону та підприємства. Це дозволило зробити такі висновки:

Ринок робочої сили розглядається як складна, динамічна система економічних, правових, соціальних відносин, що виникають у процесі формування, розподілу і використання здатностей до праці на засадах найму. Формування ринку робочої сили як комплексу цілеспрямованих заходів з боку його суб'єктів націлено на досягнення таких цілей: по-перше, задоволення професійних і життєвих потреб економічно активного населення, по-друге, задоволення потреби роботодавців у робочій силі відповідної якості та кількості, по-третє, забезпечення державою умов для ефективної зайнятості. Можливостями формування ринку робочої сили у вигідному для себе напрямку володіє не кожен його суб'єкт і не повною мірою.

Розроблено класифікацію форм маркетингу робочої сили, основу якої становлять орієнтація на кінцеву мету (комерційний і некомерційний маркетинг), об'єкт маркетингу (самомаркетинг, маркетинг послуг, маркетинг робочих місць, маркетинг установ і організацій), рівень економічних систем (макро- і мікромаркетинг), основний об'єкт уваги (маркетинг, орієнтований на споживача або на товар «робоча сила» та маркетинг взаємовідносин), період розробки заходів (стратегічний і тактичний), ступінь диференціації (диференційований і недиференційований), відношення до економічних систем (міжнародний, національний, регіональний і внутрішній маркетинг).

Удосконалено на засадах логістичного підходу класифікацію потоків робочої сили, основу якої становлять додаткові ознаки: ієрархічний рівень економічних систем (макро-, мезо-, мікропотік), відношення до логістичної системи (внутрішні та зовнішні), структура або кваліфікація робочої сили (однопродуктові та багатопродуктові), ступінь детермінованості (детерміновані та стохастичні), характер (товарні та сервісні), ступінь правомірності (легальні та нелегальні), природа руху (економічні, соціальні, природні), структура руху (галузеві та територіальні потоки).

Категорія «маркетинг робочої сили» розглядається як двоєдиний процес, спрямований, з одного боку, на комплексне вивчення стану ринку робочої сили, тенденцій і закономірностей його розвитку, а з іншого - на прийняття обґрунтованих рішень у сфері працевлаштування, сприяння зайнятості й ефективного використання здатностей до праці за допомогою обміну. Розроблено понятійний апарат, відповідно до якого предметом логістики робочої сили виступає оптимізація потоків робочої сили на рівні підприємства, регіону, національної економіки.

Необхідність розробки методологічної основи формування зовнішнього та внутрішніх ринків робочої сили зумовили розробку положень, що включають мету, методи та механізми реалізації, пріоритетні напрями застосування маркетингу й логістики як інструментів забезпечення збалансованості ринку та досягнення ефективної зайнятості, і як підходів до встановлення партнерських взаємовідносин у вирішенні проблем соціально-трудової сфери.

Середовище маркетингу робочої сили представлено як сукупність контрольованих і неконтрольованих факторів, продуктивних можливостей або строгих обмежень, які впливають на кон'юнктуру ринку робочої сили. Залежно від рівня економічних систем середовище маркетингу робочої сили представлено як макрозовнішнє і є стримуючим для одних суб'єктів ринку робочої сили (наприклад, для регіону і підприємства такими факторами є соціально-економічні, демографічні, політико-правові, науково-технічні і технологічні), і як мікрозовнішнє, що є підконтрольним (наприклад для держави). Розроблено анкету та проведено експертну оцінку впливу факторів середовища маркетингу на стан ринку робочої сили. Результати обробки анкет показали, що на стан зовнішнього і внутрішнього ринків робочої сили суттєво впливають соціально-економічні (39%), політико-правові (22%), природно-екологічні (21%) та інші фактори (18%). Головною причиною деформації сільського ринку робочої сили є системна криза і спад агропромислового виробництва.

Дослідження територіальних особливостей формування сільського ринку робочої сили в умовах активізації процесів інтеграції капіталу підприємств промисловості й сільського господарства у Донецькій області дозволило встановити, що наслідками зміцнення територіальних виробничо-технологічних і соціально-економічних зв'язків між структурними підрозділами великих агроформувань є монополізація попиту на робочу силу, постійне зростання питомої ваги зайнятих у структурних підрозділах агрокомплексу комбінату ім. Ілліча та агрофірми «Шахтар» від середньорічної чисельності зайнятих у сільському господарстві області, підвищення рівня зайнятості через відродження аграрного виробництва. Оцінка соціально-економічного розвитку сільських районів Донеччини показала, що ефективніше використовуються трудовий потенціал тих територій, де зосереджено функціонування великих агропромислових формувань. І навпаки, стан сільського ринку робочої сили продовжує погіршуватися у тих районах області, де наслідками аграрної реформи є натуральне та дрібнотоварне господарство.

Для усунення диспропорцій на зовнішньому й внутрішньому ринках робочої сили запропоновано та обґрунтовано маркетингово-логістичний механізм функціонування ринку робочої сили, який є складною системою важелів впливу на процеси відтворення робочої сили, узгодження інтересів та усунення протиріч між суб'єктами трудових відносин, будується на виявлених закономірностях, наукових принципах, взаємодії на довгостроковий період, чинній нормативно-правовій базі, свободі кожної сторони соціально-економічного обміну. Мета такого механізму полягає у збалансуванні кількісно-якісної структури попиту і пропозиції робочої, підвищенні використання трудового потенціалу.

Застосування розробленої економіко-математичної моделі прогнозування додаткової потреби економіки у робочій силі дозволило визначити стратегічні напрямки формування сільського ринку робочої сили на регіональному рівні. Розроблено комплексну систему формування внутрішнього ринку робочої сили на засадах маркетингу й логістики, яка забезпечує збалансованість внутрішнього ринку робочої сили та узгодження інтересів у сфері трудових відносин і складається із сукупності взаємопов'язаних і взаємодіючих підсистем інформаційного забезпечення, управління товарною політикою, управління політикою оплати праці, управління політикою розподілу робочої сили, управління політикою комунікацій.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Калиниченко М.П. Визначення пріоритетних напрямків впровадження концепції логістики в управлінні потоками робочої сили // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие. - Т.1 / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. - Донецк. - 2004. - С. 409-418. - 0,4 д.а.

2. Калиниченко М.П. Оцінка впливу факторів маркетингового середовища на формування та функціонування ринку робочої сили // Вісник Донецького університету. Сер.В: Економіка і право. - Донецьк: ДонНУ. - 2004. - С. 185-194. - 0,4 д.а.

3. Гриценко С.І., Калиниченко М.П. Формування маркетингово-логістичного механізму функціонування ринку робочої сили // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. - Тернопіль: Економічна думка. - 2004. - №9. - С. 124-126. - 0,4 д.а.

Особистий внесок здобувача: розроблено теоретико-методичні основи формування маркетингово-логістичного механізму функціонування ринку робочої сили.

4. Калиниченко М.П. Теоретичні аспекти маркетингового управління // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». - 2003. - №472. - Сер. Логістика. - С. 73-79. - 0,4 д.а.

5. Калиниченко М.П. Теория и методология управления маркетингом рабочей силы // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2003. - №4. - Ч. 1. - Т.2. - С. 134-138. - 0,4 д.а.

6. Калиниченко М.П. Формирование маркетингового механизма функционирования рынка труда // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Рынок труда и занятость. - Т.3 / НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти. - Донецк. - 2003. - С. 362-369. - 0,4 д.а.

7. Калиниченко М.П. Управление маркетингом или маркетинговое управление - к вопросу о соотношении понятий // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2002. - №5. - Ч. 2. - Т.2. - С. 69-72. - 0,4 д.а.

Размещено на Allbest.ru