Управління цільовою структурою капіталу підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

УПРАВЛІННЯ ЦІЛЬОВОЮ СТРУКТУРОЮ КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами

КВАСНИЦЬКА РАЇСА СТЕПАНІВНА

Хмельницький - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Хмельницькому національному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Шацька Валентина Миколаївна, Хмельницький національний університет, Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри фінансів та банківської справи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Редькін Олександр Семенович, Інститут економіки та менеджменту Одеської національної академії зв'язку ім. О.С. Попова, Міністерства освіти і науки України, директор

кандидат економічних наук, доцент Тюріна Ніла Марківна, Хмельницький національний університет, Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки і менеджменту промислових підприємств

Провідна установа: Національний університет “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України, кафедра менеджменту організацій

Захист відбудеться 22 вересня 2005 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.052.01 у Хмельницькому національному університеті за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 11, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Хмельницького національного університету за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 114.

Автореферат розісланий 18 серпня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.В. Скринник

АНОТАЦІЯ

Квасницька Р.С. Управління цільовою структурою капіталу підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Хмельницький національний університет, Хмельницький, 2005.

У дисертаційній роботі висвітлені питання економічної природи і сутності капіталу підприємства у сучасних умовах господарювання. Проаналізовано та вдосконалено класифікаційне ранжування капіталу суб'єктів господарювання за різними ознаками. Розкрита варіативність структури капіталу підприємств як за фінансовим, так і майновим аспектами її формування. Висвітлені питання вдосконалення методичного інструментарію управління формуванням цільової структури капіталу за умови забезпечення фінансово стійкого стану розвитку підприємства. Запропоновані практичні рекомендації прийняття управлінських рішень оптимізації цільової структури капіталу за методом поєднаного ефекту двох критеріїв: рівня рентабельності сукупного власного капіталу та рівня фінансової стійкості.

Ключові слова: управління структурою капіталу, капітал підприємства, структура капіталу підприємства, сукупний власний капітал, запозичений капітал, майно у грошовій формі, майно у негрошовій формі, фінансова структура капіталу, майнова структура капіталу, цільова структура капіталу, оптимізація цільової структури капіталу.

АННОТАЦИЯ

Квасницкая Р.С. Управление целевой структурой капитала предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. - Хмельницкий национальный университет, Хмельницкий, 2005.

В диссертации изложены теоретическое обобщение и новое решение научной проблемы усовершенствования процесса управления целевой структурой капитала предприятия с целью оптимизации соотношения как финансовых, так и имущественных ее элементов.

Объект исследования - процесс управления структурой капитала предприятий разных отраслей экономики.

Предмет исследования - теоретические та методические аспекты управления целевой структурой капитала предприятий с целью ее оптимизации для обеспечения финансовой стабильности эффективного функционирования предприятий разных отраслей экономики.

На основе обобщения зарубежного и отечественного опыта получили дальнейшее развитие подходы к определению экономической сущности понятия “капитал предприятия”. В работе капитал предприятия определен как финансовые ресурсы предприятия, воплощенные в его имуществе (активах), которое используется для расширенного воспроизводства с целью получения дополнительного дохода.

Усовершенствовано классификационное ранжирование капитала за счет его разделения по форме и содержанию, в результате чего выделено новое понятие “совокупный собственный капитал”.

Доказано, что для достижения единства между формой и содержанием капитала из-за его разновариантной структуры необходимым есть рассмотрение структуры капитала предприятия по имущественному и финансовому аспектам.

Раскрыты, проанализированы и систематизированы по месту их возникновения факторы вариативности формирования предприятиями разных отраслей экономики структуры их капитала, с целью учета их влияния на обеспечение оптимальности соотношения собственных и заемных средств.

Предложено обобщение подходов выбора соотношений привлеченных источников формирования имущества и самого имущества предприятия на основании традиционно выделяемых в экономической литературе (идеального, агрессивного, компромиссного и умеренного). Обоснована необходимость оценки выделенyых подходов финансирования имущества предприятия по реальной возможности их применения при ведении предприятиями их хозяйственной деятельности.

Для повышения эффективности управления структуризацией капитала предприятия, в работе обоснована необходимость выделения определенного критериального инструментария оптимальности формирования целевой структуры капитала. Обосновано, что наиболее содержательным критерием оптимальности формирования целевой структуры предприятия есть совокупный эффект одновременного роста рентабельности собственного капитала и обеспечения финансовой устойчивости.

Разработаны практические рекомендации управления формированием оптимальной целевой структуры капитала предприятия по предложенному автором методу совокупного эффекта одновременного роста рентабельности собственного капитала и обеспечения финансовой устойчивости предприятия. А также доказана необходимость программного обеспечения решения задач, поставленных в процессе поиска оптимальной целевой структуры капитала предприятия и разработан алгоритм их решения.

Предложения, изложенные в диссертации, позволяют оперативно оценить фактическую структуру капитала в его финансовом и имущественном выражениях с позиции ее оптимальности, а также спрогнозировать рост рентабельности собственного капитала и финансовой устойчивости предприятия на перспективу с целью использования этих прогнозных данных при формировании стратегических целей развития предприятия.

Ключевые слова: управление структурой капитала предприятия, капитал предприятия, структура капитала предприятия, совокупный собственный капитал, заёмный капитал, имущество в денежной форме, имущество в неденежной форме, финансовая структура капитала, имущественная структура капитала, целевая структура капитала, оптимизация целевой структуры капитала.

SUMMARY

Kvasnitska R.S. Capital target structure of an enterprise management. - Manuscript.

The thesis on acquiring a scientific degree of Candidate of Economics majored 08.06.01 - economics, organization and management of enterprises. - Khmelnytskiy National University, Khmelnytskiy city, 2005.

The problems of economic nature of the enterprise capital at the modern economic conditions are disserted through the thesis. Economic activity subjects capital ranging and analysis by different features are improved. Structural variety of an enterprise capital is reopened through financial and property aspects of its formation. The problems of methodic tools improvement to manage the formation of the capital target structure at the conditions of financially stable development of an enterprise are shown. Practical recommendations to optimize the capital target structure by the method of combined effect of two criteria: total capital rent level and financial stability level, are suggested.

Key words: capital structure management, enterprises capital, enterprises capital structure, total own capital, borrowed capital, non monetary form property, financial structure of the capital, property structure of the capital, target structure of the capital, capital structure of the capital optimization.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Побудова в Україні ринкових економічних відносин потребує принципово нових підходів до вирішення проблеми достатності фінансово-майнового забезпечення функціонування суб'єктів господарювання. Адже, саме забезпеченість підприємств оптимальною кількістю фінансово-майнових засобів і є запорукою ефективного ведення ними господарської діяльності, основою фундаменту економічної стабільності країни в цілому. За цих умов одним із основних завдань створення сприятливих фінансово-майнових засад безперервності відтворювального процесу суб'єктів господарювання, а отже і національної економіки, є вирішення питань удосконалення управління структурою капіталу підприємств.

Хоча формування різноелементного складу (структури) капіталу підприємства є його індивідуальною прерогативою, все ж воно не завжди є економічно обґрунтованим з позицій узгодженості отримання на підприємстві одночасного зростання рентабельності власного капіталу та забезпечення фінансової стійкості. Вирішення питань підвищення ефективності прийняття управлінських рішень щодо структуризації капіталу потребує теоретичного переосмислення понять “капітал підприємства” та “структура капіталу підприємства”, аналізу чинників формування певної структурної будови капіталу та практичної розробки оптимальної структури капіталу за певними цільовими критеріями її оптимальності.

Окремі аспекти багатогранної проблеми, що розглядаються в роботі, були і є предметом наукових досліджень ряду вчених далекого зарубіжжя: Є.Ф. Брігхема, Н. Р. Холта, Ван Хорна, Дж.М. Ваховича, Е.Нікбахта, А.Гропеллі, Ф.Модільяні, М.Міллера, Ф.Лі Ченга, Дж.І. Фіннерті, ДЖ.К. Шима, Дж.Г. Сигела, Б.Коласса, а також російських науковців: І.Т. Балабанова, В.В. Ковальова, О.С. Стоянової, Р.Г. Попової, Г.Б. Поляка, В.Г. Бєлоліпецького та інших. Належне місце в проведені науково-теоретичного обґрунтування основ управління структурою капіталу підприємства посідають праці вітчизняних вчених-економістів: І.О. Бланка, В.М. Суторміної, М.Д. Білик, А.М. Поддєрьогіна, О.О.Терещенка, Г.Г. Кірейцева, М.В. Гридчини, В.П. Савчука, О.С. Редькіна, Є.Г. Рясних, Л.О. Коваленко, Л.М. Ремньової та інших.

У той же час в більшості наукових праць основний акцент робиться, в першу чергу, на висвітлення економічної сутності самого капіталу, яке ще й не характеризується єдністю економічної думки вищезазначених авторів. Теоретична обґрунтованість окремих аспектів поняття “структури капіталу підприємства” та управління її формуванням з метою оптимізації є недосконалою і остаточно не проробленою.

В Україні відчувається значний дефіцит досліджень, орієнтованих на пошук управлінських заходів щодо оптимізації структури капіталу за цільовим її спрямування згідно критеріальної відповідності потребам конкретного підприємства. Розробка та впровадження ефективних методів формування оптимальної цільової структури капіталу підприємств дає можливість підвищення результативності прийняття управлінських рішень, орієнтованих на забезпечення фінансово стійкого та прибуткового функціонування більшості підприємств.

Значимість і недостатня дослідженість охарактеризованої проблематики, необхідність її вирішення з урахуванням специфіки становлення і розвитку ринкових відносин в Україні, підкреслюють актуальність та визначають вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів та банківської справи Хмельницького національного університету за темою “Проблеми удосконалення фінансового механізму перехідної економіки” (номер державної реєстрації 0104U00431961/17).

У рамках зазначеної теми безпосередньо автором опрацьовано теоретичні питання оптимізації цільової структури капіталу підприємств та надано конкретні пропозиції щодо формування оптимальної цільової структури капіталу за такими критеріями як рівень фінансової стійкості та зростання рентабельності власного капіталу, які, власне, і є запорукою фінансово стійкого функціонування даних підприємств.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних засад і методичних підходів до управління цільовою структурою капіталу підприємств різних галузей економіки України для її оптимізації, що дозволить забезпечити фінансову стабільність функціонування підприємств в сучасних умовах господарювання. Для досягнення поставленої мети були поставлені та розв'язані такі завдання:

- дослідити економічну природу і сутнісні характеристики капіталу підприємства як об'єкту управління;

- з'ясувати та вдосконалити класифікаційне ранжування капіталу суб'єктів господарювання за різними ознаками;

- дослідити існуючі та обґрунтувати нові підходи щодо структуризації капіталу підприємств;

- виявити та систематизувати чинники впливу на фінансову структуру капіталу підприємств;

- дослідити варіативність формування фінансової структури капіталу підприємств відповідно до майнового втілення її елементів;

- удосконалити алгоритм розрахунків складових ефекту фінансового важеля, а саме економічної рентабельності активів підприємства та середньої розрахункової відсоткової ставки за кредитні ресурси;

- надати пропозиції щодо вдосконалення критеріального інструментарію формування оптимальної цільової структури капіталу за умови забезпечення фінансово стійкого розвитку підприємства;

- розробити практичні рекомендації щодо оптимізації цільової структури капіталу за методом поєднаного ефекту двох критеріїв: рівня рентабельності власного капіталу та рівня фінансової стійкості;

- вдосконалити процес управління формуванням оптимальної цільової структури капіталу підприємства шляхом розробки відповідної програми його реалізації.

Об'єктом дослідження є процес управління формуванням структури капіталу підприємств різних галузей економіки.

Предметом дослідження є теоретичні та методичні засади управління цільовою структурою капіталу підприємств з метою її оптимізації для забезпечення фінансової стабільності ефективного функціонування підприємств в сучасних умовах господарювання.

Методи дослідження. В процесі виконання дисертації залежно від конкретних цілей та завдань використовувались відповідні загальні методи та методи економічного аналізу:

- загальні методи: історичний підхід щодо відображення історії капіталу як економічної категорії у всій його багатогранності; аналіз, синтез та системний підхід щодо з'ясування внутрішньої суті та природи об'єкта дослідження, вивчення його деталізації та залежності від різноманітних факторів; логічне узагальнення щодо обґрунтування необхідності виділення та застосування нового понятійного апарату досліджуваного об'єкта; вимірювання щодо визначення числового значення величини та структури капіталу підприємства.

- методи економічного аналізу: групування, порівняння та класифікації щодо дослідження особливостей та тенденцій формування структури капіталу підприємств; метод статистики та математичного моделювання щодо визначення варіантів оптимізації цільової структури капіталу промислових підприємств.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження є законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Хмельницькій області, Національного банку України та комерційних банків, фінансова звітність ВАТ “Теофіпольський цукровий завод”, ВАТ Подільська телефонна компанія “МІТЕЛ” та ВАТ “Укрелетроапарат” (м. Хмельницький), а також монографічна, періодична вітчизняна та зарубіжна наукова література.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи, що виносяться на захист, полягає у тому, що:

вперше:

- обґрунтовано доцільність виділення у фінансовій структурі капіталу елементу “сукупний власний капітал”, при визначенні оптимальної цільової структури капіталу підприємства, що дає можливість концентрованого ранжирування капіталу за власними та запозиченими джерелами його формування при прийняття управлінських рішень щодо оптимізації структури капіталу;

- виділено додатковий варіант агресивного підходу фінансового забезпечення майнового втілення капіталу підприємства, який грунтується на фінансуванні необоротних активів підприємства за рахунок власного та короткострокового запозиченого капіталів, а всіх оборотних активів - за рахунок короткострокового запозиченого капіталу, що сприяє варіативності вибору джерел фінансування майна підприємства;

- запропоновано та апробовано практичні рекомендації управління формуванням оптимальної цільової структури капіталу підприємств із їх поетапною реалізацією за методом поєднаного ефекту зростання рентабельності власного капіталу та забезпечення достатності рівня фінансової стійкості, які дозволяють практично визначити прогнозні співвідношення елементів майнової та фінансової структури капіталу, що забезпечують фінансово стабільний розвиток підприємства на перспективу. Доведено необхідність та розроблено алгоритм програмного забезпечення рішення задач реалізації процесу управління формуванням цільовою структурою капіталу підприємства;

удосконалено:

- класифікацію капіталу підприємства за рахунок систематизації фінансових та майнових ознак ранжирування капіталу, що дозволило розглядти ці ознаки в єдиній системі, яка відображає взаємозв'язок між джерелами фінансування господарської діяльності підприємства, тривалістю використання капіталу та напрямками його залучення;

- існуючі теоретичні підходи до визначення конкретних структурних елементів капіталу підприємства та взаємозв'язків між ними, а саме доведено доцільність одночасної структуризації капіталу за його майновим та фінансовим вираженням;

- методи оптимізації цільової структури капіталу підприємств з метою вибору найбільш доцільних для вирішення сучасних завдань управління структурою капіталу; доведено, що найбільш змістовним методом оптимізації цільової структури капіталу підприємства є метод поєднаного ефекту дії двох критеріїв її оптимізації - рентабельності власного капіталу та фінансової стійкості;

дістали подальшого розвитку:

- історико-теоретичні положення економічної сутності та змісту категорії “капітал”; визначення поняття “капітал підприємства” на підставі його ототожнення у фінансовому аспекті із поняттям “фінансові ресурси підприємства”. Доведено необхідність розгляду капіталу підприємства як носія аналітичної інформації про стійкості фінансового забезпечення функціонування підприємства;

- систематизації причинних чинників за їх зовнішнім та внутрішнім впливом на структурну будову капіталу підприємств України, врахування яких уможливлює здійснення більш фахового та оптимального формування структури капіталу;

- підходи до визначення показника впливу фінансового важеля на рентабельність власного капіталу підприємства - ефекту фінансового важеля, шляхом обґрунтування пропозицій щодо уточнення розрахунків його складових, а саме економічної рентабельності активів підприємства та середньої розрахункової відсоткової ставки за кредитні ресурси.

Практичне значення одержаних результатів. Основні рекомендації та пропозиції, які наводяться автором у дисертації, спрямовані на підвищення ефективності управління структурою капіталу підприємства шляхом оптимального підбору її майнових та фінансових елементів, який забезпечуватиме зростання рентабельності власного капіталу підприємства при достатньому рівні його фінансової стійкості. Результати дослідження мали практичне застосування при управлінні формуванням оптимальної цільової структури капіталу в діяльності ВАТ Подільська телефонна компанія “МІТЕЛ” (довідка від 24 лютого 2005 р.), ВАТ “Теофіпольський цукровий завод” (довідка від 7 квітня 2005 р.) та ВАТ “Укрелектроапарат” м. Хмельницький (довідка від 17 березня 2005 р.).

Наукові результати дисертації безпосередньо використовуються у навчальному процесі Хмельницького національного університету при розробці методичного забезпечення й викладанні навчальних дисциплін “Фінансова діяльність суб'єктів господарювання”, “Фінансовий менеджмент”, “Фінансовий аналіз”, “Бізнес-планування” (довідка від 21 квітня 2005 р.)

Особистий внесок здобувача. Виконана дисертаційна робота та всі отримані результати є особистим надбанням автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані ті ідеї та положення, які отримані в результаті особистої роботи здобувача і становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації доповідались на таких міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: “Оплата праці та доходи в ринковій економіці: проблеми, досягнення та перспективи розвитку” (Хмельницький, 2001); “Управління розвитком організації: регіональні аспекти” (Чернігів, 2002); “Проблеми сучасної економіки та інституціональна теорія” (Донецьк, 2003); “Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах” (Черкаси, 2003); “Фінансово-правові засади перспектив розвитку економіки України” (Хмельницький, 2003); “Фінансові механізми активізації підприємництва в Україні” (Львів, 2004); “Актуальні проблеми математики, механіки і комп'ютерних технологій” (Хмельницький, 2005); “Мотивація інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств та ринку праці в контексті інтеграції України до ЄС” (Хмельницький 2005), а також на Всеукраїнській науковій конференції студентів та молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (Донецьк, 2000); Регіональній науковій конференції “Концептуальні засади соціально-економічного розвитку Західного регіону України” (Тернопіль, 2002); Польсько-Українській науковій конференції “Сучасні технології виробництва в розвитку економічної інтеграції та підприємництва” (Хмельницький, 2003).

До того ж, результати дослідження обговорювались на науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу Хмельницького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження здобувачем опубліковано у фахових виданнях 9 наукових праць загальним обсягом 4,7 друк. арк., 3 тези доповідей загальним обсягом 0,5 друк. арк. З інших публікацій, виданих у співавторстві, в дисертації використовувалися положення, які є результатом особистого дослідження здобувача.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків за розділами, загальних висновків, списку використаних джерел і додатків.

Робота викладена на 172 сторінках основного тексту, містить 18 таблиць, 25 рисунків, 7 додатків, список використаних літературних джерел складається із 192 найменувань.

економічний цільовий капітал управлінський

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Сформульовано мету та завдання дисертаційного дослідження відповідно до обраної теми. Визначено об'єкт і предмет дослідження. Вказано методи та інформаційну базу дослідження. Висвітлено наукову новизну отриманих результатів та їх практичне значення. Зазначено ступінь апробації та впровадження в практику діяльності промислових підприємств основних результатів дисертаційного дослідження. Розкрито особистий внесок здобувача і наведено дані про структуру та обсяг дисертаційної роботи.

У першому розділі “Концептуальні основи сутності та структуризації капіталу підприємства” досліджено історичні підходи до трактування капіталу як економічної категорії. В результаті саме трактування поняття капіталу як на макро-, так і на мікроекономічному рівні є багатоваріантним та досить часто суперечливим. Теоретичний аналіз існуючих в сучасній економічній літературі визначень капіталу підприємства довів, що при розкритті сутності капіталу, багато авторів використовують поняття “фінансові ресурси”, яке ототожнюють чи відокремлюють від поняття “капітал”. У результаті проведеного дослідження порівняльної змістової характеристики цих двох категорій автором доведено, що вірним є розгляд капіталу підприємства як категорії ідентичної фінансовим ресурсам підприємства. До такого висновку автор прийшла через те, що всі грошові кошти, які знаходяться у розпорядженні підприємства, приносять (або приноситимуть) дохід, певну новостворену додану вартість під час індивідуального його відтворення. А тому, кардинальне розмежування поняття “фінансові ресурси” та поняття “капітал” є недоцільним.

Аналіз наукових праць зарубіжних та вітчизняних вчених-економістів дозволив сформулювати власне визначення поняття “капіталу підприємства”, згідно з яким капітал - це фінансові ресурси підприємства, втілені в майно (активи), яке використовується для розширеного відтворення з метою отримання доходу. Виявлення змісту капіталу здійснювалось через виділення основних його характеристик. До переліку характеристик капіталу підприємства, які є конкретно виділеними у роботах багатьох вчених, автором доведено доцільність виділення ще однієї характеристики капіталу як носія інформації. Розглядаючи капітал як основу започаткування підприємства, як головну рушійну силу результативного його функціонування, уможливлюється отримання інформації яка є базою проведення певних напрямів фінансового аналізу в системі фінансового менеджменту діяльності підприємства.

У роботі досліджені різні класифікацій капіталу, які пропонуються зарубіжними та вітчизняними економістами, та наведено їх авторське узагальнення, що відображає взаємозв'язок між джерелами фінансування господарської діяльності підприємства, тривалістю використання капіталу та напрямками його майнового втілення. Особливості ранжування капіталу підприємства за власними та запозиченими джерелами його формування дозволили автору виділити поняття “сукупний власний капітал”, яке відображає сумарну величину власного капіталу підприємства, коштів цільового фінансування та доходів майбутніх періодів.

Основою прийняття управлінських рішень щодо стратегічного економічно-фінансового розвитку підприємства є теоретичні підходи щодо структуризації капіталу підприємства. Виходячи із змістового осмислення та дослідження різновидів капіталу суб'єктів господарювання, в дисертації обґрунтовано доцільність його структуризації у різних концептуальних аспектах. Однак, маючи на меті розробку певного підходу щодо забезпечення фінансово стабільного розвитку підприємства, автор зосередила свої дослідження на структурному поділі капіталу як за формою, тобто за його розміщенням у майні (активах) підприємства, так і за змістом, тобто за джерелами фінансування активів.

Щоб структура капіталу за його розміщенням у активах була однорідно поєднаною із структурою капіталу за джерелами фінансування майна підприємства, автором запропоновано використання структурного співвідношення капіталу за його формою як співвідношення майна (активів) у грошовій та негрошовій формах, а за змістом як співвідношення сукупного власного та запозиченого капіталів (рис. 1).

У другому розділі “Аналіз фінансових важелів управління структурними складовими капіталу підприємства” проведено дослідження зміни фінансової структури капіталу підприємств різних галузей економіки в Україні та Хмельницькій області, а також причин її виникнення.

Проведений аналіз зміни фінансової структуризації капіталу підприємств України різних галузей економіки за період з 1996 по 2004 роки свідчить про те, що в основному спостерігається тенденція переваги розміру власного капіталу підприємств над їх запозиченим капіталом у 1996 та 1997 роках та, різкого переходу до відносно зрівноваженого співвідношення цих складових структури капіталу у наступні роки. Пріоритетність власних джерел формування активів підприємства над запозиченими пояснюється їх перевагами щодо довготривалості (постійності) використання та дешевшого обслуговування.

При формуванні певної структури капіталу підприємства, нагально необхідним є врахування основних, найбільш впливових щодо забезпечення оптимальності співвідношення власних та запозичених коштів чинників. За результатами дослідження автором узагальнено та систематизовано основні чинники зміни структурних елементів капіталу підприємства чинників за місцем їх виникнення на зовнішні та внутрішні.

У даному розділі акцентовано увагу на те, що основною причиною динаміки елементів фінансової структури капіталу підприємств є особливості реалізації кредитної політики держави у ці роки. Адже саме рівень відсоткової кредитної ставки, умови та терміни кредитування є регулятивними інструментами можливостей залучення підприємствами запозиченого капіталу у вигляді кредитних ресурсів (рис. 1).

Рис. 1. Зміни фінансової структури капіталу підприємств України різних галузей економіки та кредитної процентної ставки комерційних банків за період з 1996 по 2004 роки

Відслідковуючи взаємозв'язок змін певних методів та важелів фінансового механізму, автор дійшла висновку, що саме ефективність розвитку кредитного ринку в державі та рівень застосовуваності певних його функціональних інструментів є першопричиною зміни співвідношення власного та запозиченого капіталів підприємств під впливом зовнішньоекономічного середовища.

Підприємства самостійно формують майнову та фінансову структуру свого капіталу. А тому, у них постійно виникає проблема вибору певного підходу фінансування майна, який би забезпечував фінансову стійкість підприємства через економічну доцільність співвідношення конкретних видів активів та джерел їх формування. Підходи щодо вибору співвідношень залучених джерел формування капіталу підприємств розглядаються в роботах багатьох авторів. Однак, єдності щодо конкретного вираження того чи іншого підходу серед економістів немає. У результаті проведення дослідження варіативності змістових характеристик підходів ранжування фінансової структури капіталу підприємства за її майновим втіленням виділено 11 підходів та здійснено авторське їх узагальнення за традиційно виокремлюваними в економічній літературі підходами фінансування майна підприємства.

Досконалість політики підприємства щодо управління фінансовою структурою його капіталу знаходить своє відображення в оптимальності співвідношення власного та запозиченого капіталів, яке характеризується максимальним зростанням рентабельності власного капіталу підприємства. За певних умов залучення підприємством у своїй діяльності запозиченого капіталу виступає запорукою зростання прибутковості власного капіталу. Оцінити вплив використання запозиченого капіталу на рентабельність власного капіталу дозволяє фінансовий важіль. Конкретний результат впливу фінансового важеля на рентабельність власного капіталу проявляється через ефект фінансового важеля. За результатами дослідження сутності поняття ефекту фінансового важеля виявлено певні розбіжності у визначенні розрахункових елементів цього показника, які призводять до суттєвих похибок в отриманні кінцевого результату розрахунку, а отже і в оцінці рівня оптимальності співвідношення власного та запозиченого капіталів підприємства. Автором акцентовано увагу на важливості цього питання та запропоновано уточнення визначень таких розрахункових елементів ефекту фінансового важеля звітного періоду як:

- економічна рентабельність активів, при розрахунку якої варто використовувати нетто результат експлуатації інвестицій;

- середня величина активів (майна) підприємства, яка має бути визначена як середня хронологічна;

- середня розрахункова відсоткова ставка за кредити, яка повинна розраховуватись як середня арифметична зважена.

Результати дослідження дозволяють враховувати суб'єктивний та об'єктивний вплив розрахункових елементів ефекту фінансового важеля, що і забезпечує можливість дотримання максимального позитивного рівня самого ефекту фінансового важеля щодо одночасного зростання рентабельності власного капіталу та платоспроможності підприємства.

У третьому розділі “Науково-практичні аспекти впровадження елементів управління структуризацією капіталу підприємства” розглядаються питання та надаються пропозиції щодо формування такої структури капіталу підприємства, яка буде найоптимальнішою згідно певних критеріїв її оцінки. За результатами дослідження доведена доцільність формування так званої цільової структури капіталу підприємства, що характеризується таким співвідношення елементів капіталу, яке дозволяє у повній мірі забезпечити досягнення вибраного критерію її оптимізації. Дослідження різноваріантних критеріальних інструментів оптимізації цільової структури капіталу дало змогу запропонувати не один, а два критерії - зростання рентабельності власного капіталу та забезпечення фінансової стійкості підприємства. Причиною виділення двох критеріїв є існуюче протиріччя між фінансовим важелем фінансової структури капіталу та фінансовою стійкістю підприємства: фінансовий важіль є прирістним чинником рентабельності власного капіталу підприємства, тобто позитивним показником оптимізації структури капіталу, і одночасно є регресним чинником рівня фінансової стійкості, негативним показником платоспроможності. Щоб фінансовий важіль справляв одночасний позитивний ефект і на рентабельність власного капіталу, і на фінансову стійкість, в роботі доведено необхідність розрахунку рівня фінансового важеля не тільки в структурі джерел фінансування майна підприємства, а й у структурі активів (рис. 2).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Взаємозв'язок фінансових важелів структуризації капіталу як чинників впливу на рівень фінансової стійкості підприємства

На основі обраного критеріального інструментарію виокремлено певний, за авторською позицією найраціональніший, метод оптимізації цільової структури капіталу підприємства - метод поєднаного ефекту. Перевагою даного методу є уможливлення оперативного та перспективного управління співвідношенням структурних елементів капіталу підприємства з метою регулятивного впливу на рівень фінансової стійкості та рентабельності власного капіталу.

За даним методом запропоновано цілісно-методичну етапність формування оптимальної цільової структури капіталу підприємств (рис. 4). Анонсування певних висновків щодо оцінки правильності формування підприємством його як майнової, так і фінансової структури капіталу першочергово здійснюється за спектром оціночних параметрів, які характеризують платоспроможність підприємства. На наш погляд, при оцінці оптимальності цільової структури капіталу підприємства за визначенням рівня грошового забезпечення його зобов'язань, домінантним у групі показників платоспроможності виступає такий показник як коефіцієнт абсолютної платоспроможності підприємства. Саме нормативно допустимі межі величини коефіцієнту нами обрано в якості критеріїв достатності забезпечення фінансової стійкості підприємства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Етапи процесу оптимізації цільової структури капіталу підприємства за методом поєднаного ефекту одночасного зростання рентабельності сукупного власного капіталу та забезпечення фінансової стійкості

Запропоновані у дисертації практичні рекомендації щодо управління формуванням оптимальної цільової структури капіталу, які апробовано за даними фінансової звітності конкретних підприємств, дають змогу не тільки оперативно й оптимально структуризувати капітал підприємства у його майновому та фінансовому втіленнях, а й спрогнозувати фінансово стійкий стан підприємства та максимальне зростання рентабельності його власного капіталу на майбутнє.

В роботі констатовано та доведено необхідність розробки програмного забезпечення розв'язування задач, які поставлені у процесі пошуку оптимальної цільової структури капіталу підприємства, та запропоновано варіант автоматизації процесу пошуку оптимального співвідношення структурних елементів капіталу підприємства, що реалізується засобами ОС Windows середовища програмування Delphі та сервера бази даних FireBird.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо вдосконалення процесу управління цільовою структурою капіталу підприємства з метою її оптимізації. На підставі проведеного дослідження одержані такі наукові та практичні результати.

1. Головною рушійною силою ефективного функціонування підприємств різної форми власності та організаційно-правових форм є капітал. Причому перспективність розвитку будь-якого підприємства насамперед залежить від цільової структуризації його капіталу.

2. У результаті систематизації поглядів науковців на трактування капіталу підприємства надано власне визначення даного поняття, за яким капітал підприємства - це фінансові ресурси суб'єкту господарювання, втілені в його майно (активи), яке використовується для розширеного відтворення з метою отримання доходу. Аналіз різновидів капіталу підприємства, запропонованих сучасними вченими, надав можливість удосконалити класифікаційне ранжирування капіталу, згідно з яким виділено поділ капіталу за формою та змістом, де виокремлено нове поняття “сукупний власний капітал”.

3. На підставі аналізу підходів до структуризації капіталу підприємства обґрунтовано доцільність розгляду структурної будови капіталу за майновим та фінансовим аспектами. Щоб структура капіталу за його розміщенням в активах була однорідно поєднаною із фінансовою структурою капіталу, в роботі підкреслено важливість дослідження структурного співвідношення капіталу за його формою як співвідношення майна (активів) у грошовій та не грошовій формах., а за змістом - як співвідношення власного та запозиченого капіталу підприємства

3. За результатами аналізу динаміки фінансової структури капіталу підприємств різних галузей економіки в Україні виявлено багато чинників її варіативності, які узагальнено та систематизовано за місцем їх виникнення на зовнішні та внутрішні. Встановлено, що найбільш вагомим чинником динаміки елементів фінансової структури капіталу підприємств виступає ефективність розвитку кредитного ринку України та рівень застосовності певних інструментів його функціонування.

4. Аналіз переваг та недоліків підходів (стратегій) щодо вибору співвідношень залучених джерел формування майнового капіталу підприємств, які передбачають вибір того чи іншого рішення досягнення максимальних результатів діяльності за мінімальних витрат та ризиків, довів доцільність оцінки їх застосовуваності з позицій реальності виникнення у процесі функціонування підприємства. Запропоновано їх узагальнення за чотирма традиційно виокремлюваними в економічній літературі стратегіями фінансування майна підприємства (ідеальній, агресивній, компромісній та помірній), яке дасть змогу більш варіативно підходити до вибору підприємством певного підходу із одночасним порівняння його з іншими виділеними в даній групі підходами.

5. Доведено, що досконалість політики підприємства стосовно управління фінансовою структурою його капіталу констатується при оптимальному співвідношенні власного та запозиченого капіталу, яке характеризується максимальним зростанням рентабельності власного капіталу підприємства. Обґрунтовано необхідність уточнення розрахунку відобразника впливу запозичених коштів на рентабельність власного капіталу - ефекту фінансового важеля. Запропоновані уточнення розрахунку окремих елементів даного показника дають змогу уникнути суттєвих похибок в отриманні кінцевого результату розрахунку.

6. У результаті дослідження оптимальної структури капіталу підприємства виявлено, що необхідним є виділення певної критеріальної характеристики співвідношення структурних елементів капіталу. Обґрунтовано, що найбільш змістовним критерієм щодо розкриття оптимальності співвідношення структурних елементів капіталу є поєднаний ефект одночасного зростання рентабельності власного капіталу та забезпечення фінансової стійкості підприємства.

7. На підставі наукових результатів дисертаційної роботи розроблені практичні рекомендації щодо формування оптимальної цільової структури капіталу підприємства за методом поєднаного ефекту росту рентабельності власного капіталу та забезпечення фінансової стійкості підприємства. Запропоновані основні етапи формування оптимальної цільової структури капіталу підприємства, які дають змогу оперативно оцінити фактичну структуру капіталу у його майновому та фінансовому втіленнях з позиції її оптимальності, а також спрогнозувати зростання рентабельності власного капіталу та фінансової стійкості підприємства в перспективі з метою використання цих прогнозних даних при формуванні стратегічних цілей розвитку підприємства.

6. В роботі доведено необхідність програмного забезпечення рішення задач поставлених в процесі пошуку оптимальної цільової структури капіталу підприємства, тобто при запроваджені розроблених з цією метою автором рекомендацій. Розроблено алгоритм рішення задач прийняття управлінських рішень щодо оптимізації цільової структури капіталу підприємства, який реалізується засобами ОС Windows середовища програмування Delphі та сервера бази даних FireBird.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Квасницька Р.С. Концептуальні основи збереження капіталу суб'єктів господарювання // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2001. - № 6. - С. 158-159.

2. Квасницька Р.С. Оцінка фінансового стану підприємств через призму структури їх капіталу // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2001. - № 1. - С. 206-208.

3. Шацька В.М., Квасницька Р.С. Комплексний системний підхід до класифікації капіталу як шлях до оптимізації ефективності діяльності підприємств // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Щорічник. - Тернопіль: Збруч, 2002. - С. 139-147. (Особистий внесок: економічна суть власного капіталу та ранжування його понятійних складових за різними ознаками; єдина система класифікаційного поділу капіталу підприємства)

4. Квасницька Р.С. Управління капіталом підприємства через призму еволюції його визначення та змісту як економічної категорії // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Вип. 56. - Донецьк: ДонНТУ, 2003. - С. 223-229.

5. Квасницька Р.С. Світові тенденції структуризації елементів капіталу підприємств на основі конкретизації майнового втілення // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2003. - № 6, Ч. 2. - С. 145-151.

6. Квасницька Р.С. Забезпечення фінансової стійкості підприємства раціональною структурою його капіталу // Вісник Хмельницького державного університету. - 2004. - № 1, Ч. 2, Т. 2. - С. 204-209.

7. Квасницька Р.С. Причинні чинники динаміки цільової структури капіталу підприємств як потенціал підвищення ефективності їх підприємницької діяльності // Вісник Львівської державної фінансової академії: Збірник наукових статей. Економічні науки. / Гол. ред. Буряк П.Ю. - Львів: ЛДФА. - 2005. - № 7. - С. 152-159.

8. Квасницька Р.С. Інструментарій та методи оптимізації цільової структури капіталу підприємства // Економіст. - 2005. - № 5. - С.73-75.

9. Квасницька Р.С., Форкун Ю.В., Форкун І.В. Автоматизована система оптимізації цільової структури капіталу підприємства // Вісник Хмельницького національного університету. - 2005. - № 4, Ч. 2, Т. 1. - С. 190-195. (Особистий внесок: методика оптимізації цільової структури капіталу підприємства на основі методу поєднаного ефекту росту фінансової стійкості та рівня рентабельності сукупного власного капіталу).

Тези доповідей

1. Квасницька Р.С. Сутність та структура власного капіталу підприємств як концептуальна основа їх фінансової діяльності // Труди Всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих вчених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання”. - Донецьк: ДонНТУ, 2000. - Ч. 2. - С. 92-94.

2. Квасницька Р.С. Організація управління оптимізацією структури капіталу підприємств // Матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції “Управління організацією: регіональні аспекти” /За ред. В.Г. Герасимчука. - К.: ІВЦ В-во „Політехніка”, 2002. - С. 134-135.

3. Квасницька Р.С. Основні напрямки оптимізації структури капіталу підприємств України // Збірник матер. між нар. наук. конф. “Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах”. - Черкаси: Видавничий відділ ЧДУ ім. Б. Хмельницького, 2003. - С. 121-123.

Інші публікації

1. Шацька В.М., Квасницька Р.С. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. - Хмельницький: Хмельницький державний університет, 2003. - 263 с. (Особистий внесок: розділи “Структура та вартість капіталу”, “Аналіз фінансового стану підприємства” - С. 38-51; 141-163).

Размещено на Allbest.ru

...