Організація регіональних систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут регіональних досліджень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність: 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка

Організація регіональних систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва

Матвєєв Євгеній Едуардович

Львів - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Бєлєнький Петро Юхимович, Інститут регіональних досліджень НАН України, зав. відділу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, старший науковий співробітник Чмир Олена Сергіївна, Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, зав. сектора

кандидат економічних наук, доцент Борщевський Віктор Валентинович, Львівський інститут менеджменту, зав. кафедри

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, відділ комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Анотація

Матвєєв Є.Е. Організація регіональних систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка / Інститут регіональних досліджень НАН України. - Львів, 2005.

Дисертація присвячена обґрунтуванню теоретичних положень та розробці методичних рекомендацій щодо удосконалення організації регіональних систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва.

Доведено, що впровадження відкритих систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва сприятиме формуванню віртуальних організаційних структур, що являють собою форми організованого ринку, для яких характерні переваги як зовнішньої (ринкової), так і внутрішньої (внутрішньофірмової) взаємодії.

Запропоновано структурно-функціональні схеми інформаційної системи "Транскордонне співробітництво" в організаційному розрізі (за наявності та відсутності органу транскордонного співробітництва) та в технічному розрізі (системи збереження і управління інформацією, системи підтримки прийняття рішення).

Ключові слова: ринкова інформація, інформаційне забезпечення, регіональні інформаційні системи, транскордонне співробітництво.

Аннотация

Матвеев Е.Э. Организация региональных систем информационного обеспечения трансграничного сотрудничества. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 - Размещение производительных сил и региональная экономика / Институт региональных исследований НАН Украины. - Львов, 2005.

Актуальность исследования состоит в том, что отсутствие научных основ организации информационного обеспечения трансграничного сотрудничества обусловило бессистемное решение данных вопросов на практике, проявляющиеся в фрагментарности и несвоевременности информационного обеспечения трансграничного сотрудничества, которое ограничивает динамичное развитие трансграничного сотрудничества в целом.

Цель исследования состоит в обосновании теоретических положений и разработке методических рекомендаций относительно усовершенствования организации региональных систем информационного обеспечения трансграничного сотрудничества.

В работе усовершенствован терминологический аппарат, в частности, конкретизировано понятие "информационное обеспечение трансграничного сотрудничества" как экономическая категория, сущность которой состоит в стимулировании информационного обмена между субъектами трансграничного сотрудничества с целью усиления и углубления добрососедских отношений между территориальными общинами или властями, которое разрешило определить функции информационного обеспечения трансграничного сотрудничества в экономической сфере, а именно: формирование и распространение фоновой рыночной информации, создание условий для обмена целевой рыночной информацией.

Усовершенствовано классификацию проблем информационного обеспечения трансграничного сотрудничества в экономической сфере по причинно-следственному признаку с делением на три группы: непосредственно проблемы информационного обеспечения (неопределенность и информационная асимметрия); проблемы, являющиеся следствием непосредственных проблем информационного обеспечения (эффект "лимонов" - вытеснение из рынка высококачественных товаров низкокачественными; вытеснение мелких участников из рынка и вытеснение новых участников из рынка; вытеснение нерезидентов из рынка); проблемы, связанные с реализацией мероприятий по уменьшению неопределенности и асимметрии (организация рынка, посредники, стандартизация и сертификация, горизонтальная и вертикальная интеграции), дающие возможность определить причинно-следственные связи между указанными проблемами.

В работе теоретически обосновано положение, что внедрение открытых систем информационного обеспечения трансграничного сотрудничества оказывает содействие формированию виртуальных организационных структур, представляющих собой формы организованного рынка, для которых характерны преимущества как внешнего (рыночного), так и внутреннего (внутрифирменного) взаимодействия.

Предложены структурно-функциональные схемы информационной системы "Трансграничное сотрудничество" в организационном разрезе (при наличии и отсутствии органа трансграничного сотрудничества) и в техническом разрезе (системы хранения и управления информацией, системы поддержки принятия решения), позволяющие установить организационные этапы развития информационной системы "Трансграничное сотрудничество":

Этап начальный: самостоятельное управление региональной информацией (трансграничная информация - информация о сопредельных пограничных территориях, за исключением региональной информации, - отсутствует).

Этап 1: самостоятельное управление региональной и трансграничной информацией.

Этап 2: организация обмена трансграничной информацией.

Этап 3: совместное управление трансграничной информацией.

Использование графических моделей изменения ситуации вследствие уменьшения информационных издержек на разных типах рынков дало возможность утверждать, что: продавцы заинтересованы в уменьшении информационных издержек на рынках с постоянным предложением и рынках с постоянной ценой спроса; покупатели заинтересованы в уменьшении информационных издержек на рынках с постоянной ценой предложения и на рынках постоянного спроса.

Ключевые слова: рыночная информация, информационное обеспечение, региональные информационные системы, трансграничное сотрудничество.

Summary

Matvyeyev Ye.E. The organization of regional systems of supply with information for transfrontier co-operation. The Manuscript.

The thesis for the Doctor of Philosophy degree (economic sciences) on a speciality 08.10.01 - Allocation of productive forces and regional economy / Institute of regional researches of the NAS of Ukraine. - Lviv, 2005.

The thesis is devoted to substantiation of theoretical positions and preparation of methodical recommendations on improvement of the organization of regional systems of supply with information for transfrontier co-operation.

It is proved, that implementation of open systems of supply with information for transfrontier co-operation promotes formation of virtual organizational structures with advantages both external (market) and internal (firm) transactions.

Structural-and-functional scheme of information system "Transfrontier co-operation" from organizational aspect (in case of both presence and absence of transfrontier co-operation body) and technical aspect (systems of information storage and processing, decision-making support systems) are offered.

Keywords: market information, supply with information, regional information systems, transfrontier co-operation.

1. Загальна характеристика роботи

транскордонний співробітництво ринковий

Актуальність. Входження України у європейську систему господарювання вимагає вивчення досвіду та безпосереднього дослідження європейських інтеграційних процесів, серед котрих вагому роль відіграє регіональна інтеграція - транскордонне співробітництво. Даний процес відбувається на фоні значних темпів інформатизації, а у випадку України ще й в умовах безперервної адміністративної реформи, перебудови системи загальнодержавного та регіонального управління.

У розробку проблематики транскордонного співробітництва вагомий внесок зробили М.І. Долішній, С.І. Пирожков, П.Ю. Бєлєнький, В.С. Будкін, П.В. Луцишин, Ю.В. Макогон, В.І. Пила, О.С. Чмир, Н.А. Мікула. Вивченню ролі інформації в економіці присвячені праці В.М. Глушкова та І.В. Сергієнка щодо ролі інформації в управлінні, Б.Д. Бруцкуса, Л. фон Мізеса, Ф.А. фон Хайека стосовно ролі ринкової інформації, О.Ю. Чубукової щодо ринку інформації. Аналізом стану технічної складової інформаційної інфраструктури займаються переважно фахівці з технічних наук, зокрема О.Г. Додонов, В.І. Попадинець.

Проте, незважаючи на активізацію транскордонного співробітництва та інтенсифікацію наукових досліджень у даному напрямку, до цього часу у наукових колах питання інформаційної підтримки цих процесів розглядалося фрагментарно, а сама проблема окреслювалась лише у загальному вигляді. Відсутність наукових основ організації інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва спричинила безсистемне вирішення даних питань на практиці, що обумовлює фрагментарність та несвоєчасність інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва і, як наслідок, обмежує динамічний розвиток транскордонного співробітництва в цілому. У даній ситуації існує нагальна потреба наукового обґрунтування підходів та розробки методичних рекомендацій щодо формування системи інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва та визначення ефектів від зменшення витрат на пошук інформації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з планами науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України. Матеріали дисертації використовувались при виконанні бюджетних тем "Організаційно-економічні механізми розвитку ринкової інфраструктури і створення конкурентного середовища" (номер державної реєстрації 0100U002774), "Розвиток ринкової інфраструктури (РІС) в умовах глобалізації і регіоналізації економіки" (номер державної реєстрації 0102U000426), "Розробка концепції стратегічного розвитку системи транскордонного співробітництва Львівської області із Підкарпатським та Люблінським воєводствами Республіки Польща" (номер державної реєстрації 0103U004998).

Мета і основні завдання дослідження. Мета дослідження - обґрунтування теоретичних положень та розробка методичних рекомендацій щодо удосконалення організації регіональних систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва.

Досягнення зазначеної мети обумовило необхідність постановки і вирішення таких завдань:

визначення ролі та функцій інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва;

виявлення проблем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва;

вибір критеріїв оцінки регіональних систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва;

просторовий аналіз стану інформаційної інфраструктури та рівня інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва;

розробка методичних рекомендацій щодо удосконалення організації регіональних систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва та стосовно технічної розробки інформаційних систем транскордонного співробітництва;

визначення результатів розвитку систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва.

Об'єкт дослідження - транскордонне співробітництво в економічній сфері.

Предмет дослідження - теоретичні положення та прикладні підходи до удосконалення організації регіональних систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва в економічній сфері.

Методологія та методика дослідження. Методологічну та методичну основу дослідження становлять інституційна теорія ринку та фірми, зокрема теорія трансакційних витрат (Р. Коуз, О. Уільямсон), теорія ефективних ринків (Д. Норт), теорія ринків з асиметричною інформацією (Дж. Акерлоф, М. Спенс, Дж. Стігліц), економічна теорія інформації (Дж. Стіглер), теорія розсіяного знання (Ф.А. фон Хайек, Л. фон Мізес, Б. Бруцкус).

Інформаційною базою дослідження було чинне законодавство України, офіційні статистичні дані, результати власних спостережень.

При виконанні дослідження використані методи системного підходу, статистичного, зокрема кореляційного, та структурно-функціонального аналізів.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:

вперше:

теоретично обґрунтовано положення, що впровадження відкритих систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва сприятиме формуванню віртуальних організаційних структур, для яких характерні переваги як зовнішньої (ринкової), так і внутрішньої (внутрішньофірмової) взаємодії і які дають можливість економити час та кошти на пошуку партнерів та укладанні угод;

запропоновано структурно-функціональні схеми інформаційної системи "Транскордонне співробітництво" в організаційному розрізі (за наявності та відсутності органу транскордонного співробітництва) та в технічному розрізі (системи збереження і управління інформацією, системи підтримки прийняття рішення); встановлені організаційні етапи розвитку інформаційної системи "Транскордонне співробітництво";

удосконалено:

термінологічний апарат, зокрема поглиблено поняття "інформаційне забезпечення транскордонного співробітництва" як економічну категорію, сутність якої полягає у стимулюванні інформаційного обміну між суб'єктами транскордонного співробітництва; визначені функції інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва в економічній сфері, а саме: формування та поширення фонової ринкової інформації, створення умов для обміну цільовою ринковою інформацією;

класифікацію проблем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва в економічній сфері за причинно-наслідковою ознакою з поділом на три групи: безпосередньо проблеми інформаційного забезпечення (невизначеність та інформаційна асиметрія); проблеми, які є наслідком безпосередніх проблем інформаційного забезпечення (ефект "лимонів" - витіснення з ринку високоякісних товарів низькоякісними; витіснення дрібних учасників з ринку та витіснення нових учасників з ринку; витіснення нерезидентів з ринку); проблеми, пов'язані з реалізацією заходів щодо зменшення невизначеності та асиметрії (організація ринку, посередники, стандартизація та сертифікація, горизонтальна та вертикальна інтеграції), що дозволило визначити причинно-наслідкові зв'язки між вказаними проблемами;

отримали подальший розвиток:

графічні моделі зміни ситуації внаслідок зменшення інформаційних витрат на різних типах ринків, що дозволило стверджувати: продавці зацікавлені у зменшенні інформаційних витрат на ринках зі сталою пропозицією та ринках зі сталою ціною попиту; покупці зацікавлені у зменшенні інформаційних витрат на ринках зі сталою ціною пропозиції та на ринках сталого попиту.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає в поглибленні знань щодо організації регіональних систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці методичних рекомендацій щодо формування регіональних систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва та стосовно технічної розробки інформаційних систем підтримки транскордонного співробітництва.

Результати дисертаційного дослідження щодо обґрунтування напрямів інформаційної підтримки транскордонного співробітництва та зовнішньоекономічної діяльності впроваджені у Львівській обласній державній адміністрації (Довідка про впровадження № 5/7-3760/7-10 від 18 вересня 2003 р.) та щодо інформаційного забезпечення як однієї з пріоритетних інфраструктурних ланок в умовах глобалізації та регіоналізації прийняті до використання в Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України (Довідка про впровадження № 17_23/417 від 29 вересня 2004 р.) та у Львівській обласній державній адміністрації (Довідка про впровадження № 5/29_5020/7_10 від 9 листопада 2004 р.).

Особистий внесок автора. Усі наукові результати, які викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором одноособово.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень та основні положення дисертаційної роботи були апробовані безпосередньо в процесі їх виконання на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема, на Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці" (Луцьк, 20_22 вересня 2001 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України" (Львів, 2_3 жовтня 2003 р.), Науковій конференції курсантів, студентів та молодих науковців "Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтеграції" (Дніпропетровськ, 26 березня 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Обліково-аналітичні системи суб'єктів господарської діяльності в Україні" (Львів, 25_26 березня 2005 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано одноособово 13 наукових робіт загальним обсягом 7,2 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, трьох додатків. Загальний обсяг дисертації становить 163 сторінки комп'ютерного тексту, 18 рисунків, 16 таблиць.

2. Основний зміст дисертації

У першому розділі "Науково-методичні основи інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва" розкрито сутність транскордонного співробітництва, визначено роль інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва, окреслено завдання інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва, виявлено негативні наслідки неналежного інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва.

З огляду на те, що "транскордонне співробітництво означає будь-які спільні дії, спрямовані на посилення та поглиблення добросусідських відносин між територіальними общинами або властями", роль інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва полягає у стимулюванні інформаційного обміну між суб'єктами транскордонного співробітництва з метою посилення та поглиблення добросусідських відносин між територіальними общинами або властями.

Встановлено, що завдання інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва полягають у:

стимулюванні розвитку інформаційної інфраструктури, особливо прикордонних та транскордонних територій, яке передбачає створення правових, економічних, технічних умов для здійснення ефективного інформаційного обміну між суб'єктами та учасниками транскордонного співробітництва;

інформуванні бізнесових кіл та населення щодо питань транскордонного співробітництва та забезпеченні зворотного зв'язку.

Характерною ознакою методологічного підходу автора до вивчення транскордонного співробітництва є визнання того, що транскордонні зв'язки в економічній сфері відбуватимуться перш за все у формі ринкової взаємодії.

Відповідно, завдання інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва в економічній сфері, тобто у сфері ринкової взаємодії, полягають у:

створенні умов для обміну цільовою ринковою інформацією;

формуванні та поширенні фонової ринкової інформації.

До цільової інформації автор відносить інформацію про:

конкретні товари чи послуги (ціна, якісні характеристики, умови поставки тощо);

конкретних юридичних чи фізичних осіб (контактна інформація, показники фінансово-господарського стану підприємств тощо).

Вихідним положенням роботи є визнання координуючої функції цільової інформації, яка через механізм ринкової взаємодії забезпечує узгодженість господарської діяльності підприємств. Даний постулат дав можливість стверджувати, що основною проблемою інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва в економічній сфері є формування таких систем інформаційного забезпечення, які б дозволили численним взаємодіючим один з одним індивідам використовувати інформацію, яка не є і не може бути доступною окремому суб'єкту в усій повноті, а існує лише у фрагментарному і розсіяному виді.

До фонової інформації автор відносить:

статистичну інформацію про стан та тенденції розвитку в країні/регіоні, в галузі, на окремому ринку;

інформацію про наявність об'єктів інфраструктури;

інформацію про інституційну структуру, в т.ч. про правове забезпечення

У дисертаційній роботі встановлено: з огляду на те, що в умовах нестабільності інституційної структури попередньо набуті знання та досвід починають відігравати все меншу роль, особливо нагальною стає потреба в інформації щодо змін інституційної структури.

Схожа ситуація існує і щодо поінформованості суб'єктів господарювання про наявність об'єктів інфраструктури. Структурна перебудова економіки України, спричинена потребами виправлення спотвореної економіки радянських часів та вимогами побудови інноваційної економіки, обумовлює зникнення існуючих та появу нових об'єктів інфраструктури, що потребує нарощення обсягів поширюваної інформації про неї.

Подальший теоретичний аналіз у напрямку дослідження ринків з асиметричною інформацією дозволив виділити такі негативні наслідки інформаційної асиметрії:

ефект “лимонів” - витіснення з ринку високоякісних товарів низькоякісними;

витіснення дрібних учасників з ринку через значні питомі витрати на інформацію;

витіснення нових учасників з ринку через великі початкові витрати на інформацію;

витіснення нерезидентів з ринку через наявність труднощів для нерезидентів у отриманні інформації про умови господарювання.

Виходячи з того, що ефекти інформаційної асиметрії поряд з трансакційними витратами являють собою “дефекти мікроструктури” ринкової взаємодії суб'єктів економічної діяльності, що спричинюють неоптимальне розміщення ресурсів, у роботі розкриті напрями зменшення інформаційної асиметрії, зокрема:

пошук інформації самостійно чи з допомогою третіх осіб;

діяльність третіх організацій, які проводять сертифікацію товарів та послуг;

детальне зазначення в умовах контракту вимог до товарів з метою попередження постконтрактного опортунізму, що сприяє зменшенню ризику недобросовісності;

інтерналізація інформаційних витрат (вертикальна інтеграція);

організація та персоніфікація ринку.

Таким чином можна запропонувати класифікацію проблем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва в економічній сфері за причинно-наслідковою ознакою з поділом на три групи: безпосередньо проблеми інформаційного забезпечення (невизначеність та інформаційна асиметрія); проблеми, які є наслідком безпосередніх проблем інформаційного забезпечення; проблеми, пов'язані з реалізацією заходів щодо зменшення невизначеності та асиметрії, що дозволило визначити причинно-наслідкові зв'язки між вказаними проблемами.

У другому розділі "Аналіз регіональних систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва" проведено дослідження сучасного стану технічної складової систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва (інформаційної інфраструктури) та організації змістовної складової систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва (забезпечення учасників транскордонного співробітництва цільовою та фоновою ринковою інформацією).

Будь-який вид інформаційної взаємодії вимагає розвиненої інформаційної інфраструктури, основним призначенням якої є розширення можливостей повного і своєчасного забезпечення споживачів необхідною їм достовірною інформацією.

Вихідним положенням аналізу стану інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва є визнання того, що сучасні глобальні комп'ютерні мережі, які утворюють каркас інформаційної інфраструктури, є найефективнішим каналом поширення інформації; ефективність їх використання особливо зростає за необхідності передачі ділової інформації за кордон.

У межах проведеного дослідження інформаційна інфраструктура розглядалась як єдність систем розробки, створення, поширення та підтримки інформаційних продуктів (програмне забезпечення) та технічних засобів (технічне забезпечення), систем надання інформаційних послуг (збір, обробка, збереження, поширення, пошук та передача інформації), систем підготовки кадрів, а також різноманітних інститутів, що забезпечують ефективну взаємодію вищезазначених компонент і сприяють їх всебічному та комплексному розвитку.

З огляду на те, що інформаційна інфраструктура трактується як єдність компонент, відповідно регіональна інформаційна інфраструктура повинна трактуватись як єдність регіональних компонент (технічної, програмної, кадрової, інституційної).

На відміну від інших економічних ресурсів щодо інформації, з огляду на її високу транспортабельність, не є принциповою єдність територіального розміщення матеріального носія та територіальної релевантності. Відповідно, до регіональних інформаційних ресурсів слід відносити інформаційні ресурси, котрі містять інформацію про регіон (навіть незалежно від територіального розташування матеріальних носіїв): про стан розвитку певних сфер та про різноманітні процеси, котрі відбуваються у даному регіоні.

Але трактуючи інформаційний ресурс як інформацію, котра є носієм потенційної чи реальної користі, до складу регіональних інформаційних ресурсів бажано було б віднести також інформаційні ресурси, котрі навіть не несуть інформації про регіон, але:

продукуються регіональними суб'єктами з метою використання у даному регіоні або для продажу;

знаходять своє використання у даному регіоні.

Аналіз впливу інформаційної інфраструктури на розвиток економіки регіонів проводився на основі розрахунку коефіцієнта кореляції між показниками розвитку економіки регіонів та комп'ютероозброєністю в регіонах у різні роки за формулою (1):

, (1)

де - коефіцієнт кореляції між показниками розвитку економіки регіонів у і-му році та комп'ютероозброєністю у j-му році;

- показник розвитку економіки (валова додана вартість на одну особу; заробітна плата; прямі іноземні інвестиції на одну особу) k-го регіону у і-му році та його середнє значення у і-му році;

- показник комп'ютероозброєності (обсяг обчислювальної техніки на одиницю зайнятого населення) k-го регіону у j-му році та його середнє значення у j-му році.

Результати аналізу показали зростаючу щільність зв'язку між валовою доданою вартістю на одну особу та комп'ютероозброєністю (і=j): 0,680 - у 1997 р.; 0,771 - у 1998 р.; 0,813 - у 1999 р.; 0,781 - у 2000 р. Крім того, результати обчислень коефіцієнта кореляції між валовою доданою вартістю на душу населення та комп'ютероозброєністю в різні роки дали можливість стверджувати про наявність тенденції зростання впливу комп'ютероозброєності на розвиток господарства.

Для окреслення сучасного стану інформаційної підтримки транскордонного співробітництва встановлено загальнодержавні та регіональні інституції, залучені до формування та поширення ділової інформації, та проаналізовано наявну ситуацію за параметрами: мова подання інформації; повнота; зручність; періодичність оновлення.

У процесі дослідження встановлено, що фонова інформація, представлена на сайтах органів виконавчої влади, подається переважно лише українською мовою, що утруднює її використання за кордоном, а інформація, представлена на нечисленних сайтах дипломатичних представництв України за кордоном, є неоднорідною, а інколи і застарілою. Щодо регіональних адміністрацій: серед 25 діючих сайтів інформація подається українською на 24, а англійською - лише на 15.

Серед чотирьох єврорегіонів, суб'єктами яких є регіони України, персональний сайт має лише Карпатський єврорегіон (www.carpathian.euroregion.org). Незважаючи на те, що сайт планувалося оформляти англійською мовою та всіма мовами країн-учасниць єврорегіону (Словаччини, Угорщини, Польщі, України та Румунії), насправді інформація на ньому подається винятково англійською та польською мовами.

Повноцінний сайт має Карпатський фонд (www.carpathianfoundation.org). Інформація подається угорською, польською, румунською, словацькою, українською та англійською мовами. На сайті присутня інформація про Карпатський єврорегіон, фонд та програми, які він фінансує, новини та посилання на інші ресурси Інтернет (партнери та організації, де можна отримати додаткову інформацію).

Незначний обсяг цільової інформації, поданої на сайтах центральних та регіональних органів влади, практично недоступний для іноземців з огляду на те, що вона подається переважно лише українською мовою.

Встановлено, що 23 з 27 регіональних торгово-промислових палат мають свої веб-сайти (крім того, Артемівське та Краматорське відділення Донецької торгово-промислової плати також мають свої веб-сайти). Аналізуючи доступність інформації для іноземних суб'єктів господарювання, з огляду на мовний аспект, варто зазначити, що переважають російська (16 регіональних ТПП) та англійська (12 регіональних ТПП) мови, німецькою та угорською - мовами країн, з якими межує, подає лише Закарпатська ТПП. Цільова інформація переважно подається у текстовій формі. Бази даних з можливістю пошуку реалізовані лише на сайтах трьох регіональних ТПП (Донецької, Запорізької та Харківської).

З'ясовано, що в Інтернет, в т. ч. й в українській зоні, функціонує низка приватних ресурсів, призначених для забезпечення обміну цільовою інформацією. Деякі ресурси спрямовані, перш за все, на українські підприємства, інші - на підприємства СНД. Але більшість з них оформлені лише російською мовою, що унеможливлює їх використання за межами російськомовного середовища.

У третьому розділі "Удосконалення організації регіональних систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва" сформульовано методологічний підхід до удосконалення організації регіональних систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва, зокрема визначено напрями, розроблено рекомендації щодо розробки інформаційної системи "Транскордонне співробітництво" (ІС ТКС), показано, що впровадження відкритих інформаційних систем бізнесу сприяє формуванню віртуальних організаційних структур; визначено залежність ефективності підвищення поінформованості підприємств-учасників транскордонного співробітництва від характеристик конкретного ринку.

Вдосконалювати систему інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва запропоновано за напрямами:

формування системи забезпечення фоновою інформацією (бази нормативно-правових актів; повнотекстові бази ділової інформації; бази даних статистичної інформації про соціально-економічне становище; географічні інформаційні системи);

формування систем забезпечення обміну цільовою інформацією (каталоги підприємств та організацій, а також товарів та послуг, які вони пропонують).

Питання забезпечення нормативно-правовою інформацією регіонального рівня запропоновано вирішувати двома шляхами: включення нормативно-правових актів регіональних органів влади у базу нормативно-правових актів Верховної Ради України; формування регіональних баз нормативно-правових актів. З огляду на те, що з організаційної точки зору простіше спочатку формувати регіональні бази нормативно-правових актів, постає питання їх інтеграції, яка може відбуватися двома шляхами: розробки єдиного спільного інтерфейсу доступу до цілого ряду баз нормативно-правових актів; синхронізації баз нормативно-правових актів, тобто обміну документами між базами. Вирішувати проблему передачі інформації в інше мовне середовище можна двома шляхами: попередньої підготовки (перекладу) документа на всі можливі мови; використання засобів автоматичного перекладу.

З огляду на те, що статистичні показники соціально-економічного становища є свого роду індикаторами можливостей ведення бізнесу, у суб'єктів господарювання є потреба у порівнюваній статистичній інформації (однаковому переліку показників та єдиних методик), а у керівництва регіонів - у міжрегіональній статистиці. Завдання подання статистичної інформації багатьма мовами можна вирішити шляхом розробки багатомовного інтерфейсу введення та виведення даних.

Для підвищення ефективності інформаційної підтримки бізнесу необхідні системна інтеграція інформаційних технологій бізнесу, створення єдиного інформаційного простору ділового співробітництва, що являє собою сукупність баз і банків даних ділової інформації, технологій їхнього ведення і використання, телекомунікаційних систем і мереж, які функціонують на основі єдиних принципів і загальних правил, що сприяють розвитку підприємництва і соціально-економічних систем.

Тобто для підвищення рівня поінформованості учасників транскордонного співробітництва та узгодженості господарських процесів у транскордонному регіоні необхідно розробляти інтегровані інформаційні системи транскордонного співробітництва.

Інформаційна система "Транскордонне співробітництво" призначена для:

забезпечення інформацією регіональних органів влади та органів транскордонного співробітництва;

забезпечення інформацією учасників транскордонного співробітництва (фізичних та юридичних осіб);

підвищення прозорості в діяльності органів влади та органів транскордонного співробітництва.

Функціями інформаційної системи "Транскордонне співробітництво" для регіональних органів влади та органів транскордонного співробітництва є:

автоматизований збір та збереження даних щодо соціально-економічного розвитку прикордонних та транскордонних регіонів та їх адміністративно-територіальних одиниць;

оперативний моніторинг та поглиблений динамічний аналіз показників соціально-економічного розвитку, ступеня та характеру змін територіальної асиметрії;

багатоваріантний прогноз показників соціально-економічного розвитку територій;

забезпечення підтримки прийняття рішень через розробку структурованого набору аналітичних звітів для оперативного аналізу за наперед визначеними показниками;

проведення маргінального аналізу для визначення територій, кризових за певними показниками;

розрахунок рейтингів регіонів за різними напрямками (соціально-економічним розвитком, якістю життя, інвестиційною привабливістю тощо);

багатосторонній інформаційний обмін (органів влади прикордонних територій як між собою, так і з органами транскордонного співробітництва).

Функціями інформаційної системи "Транскордонне співробітництво" для учасників транскордонного співробітництва (фізичних та юридичних осіб) є:

забезпечення інформацією про соціально-економічне становище в регіонах;

забезпечення інформацією про інституційне середовище (правове регулювання) в регіонах;

забезпечення інформацією про розвиненість інфраструктури;

спрощення пошуку ділових партнерів шляхом формування каталогів господарюючих суб'єктів та каталогів продукції.

При розробці інформаційних систем підтримки транскордонного співробітництва принципово необхідно дотримуватись композиційного (агрегатного, блочного, модульного) підходу. Обумовлено це тим, що поширена на даний момент практика використання декомпозиційного підходу не виправдовує себе з огляду на те, що "глобальні" завдання, які ставилися та ставляться в нормативно-правових актах "Про затвердження Завдань Національної програми інформатизації...", через свою технологічну складність, обумовлену насамперед їх "глобальністю", не могли і не можуть бути виконані ні в зазначені терміни, ні за рахунок коштів, котрі виділяються. На противагу композиційний підхід дасть змогу отримувати належні ефекти не лише після закінчення всіх робіт, але вже й на проміжних етапах розробки значних інформаційних систем, коли кожен окремий блок зможе виконувати свою функцію навіть за відсутності всієї системи.

Інформаційна система повинна складатися з таких блоків: системи збереження інформації; системи управління інформацією (пошукові системи, системи розсилки інформації та системи звітності, системи синхронізації інформації); системи підтримки прийняття рішень (системи аналізу, системи прогнозування, ГІС) (рис. 1).

Рис. 1. Схема управління інформацією

З огляду на транскордонний аспект, регіональні органи влади повинні збирати інформацію не лише про регіон, але й про транскордонне співробітництво (транскордонну інформацію).

Під регіональною інформацією розуміється інформація про регіон. Під транскордонною інформацією розуміється інформація, яка має зміст винятково з точки зору транскордонного співробітництва. Тобто транскордонна інформація - інформація про суміжні прикордонні території за винятком регіональної інформації.

Спочатку кожен регіон збирає інформацію про транскордонне співробітництво окремо (рис. 2, не враховуючи пунктирні стрілки). З часом з метою економії коштів та часу повинно бути прийняте рішення про спільні збір та використання транскордонної інформації. Це може бути реалізовано у двох напрямках:

взаємний обмін даними (пунктирні стрілки на рис. 2);

передача повноважень управління транскордонною інформацією органу транскордонного співробітництва (рис. 3).

Рис. 2. Організаційно-технічна схема управління транскордонною інформацією за відсутності органу транскордонного співробітництва

Рис. 3. Організаційно-технічна схема управління транскордонною інформацією за наявності органу транскордонного співробітництва

Відповідно можна визначити чотири організаційні етапи розвитку інформаційної системи "Транскордонне співробітництво":

Етап початковий: самостійне управління регіональною інформацією (транскордонна інформація відсутня).

Етап 1: самостійне управління регіональною та транскордонною інформацією (рис. 2, не враховуючи пунктирні стрілки).

Етап 2: організація обміну транскордонною інформацією (пунктирні стрілки на рис. 2).

Етап 3: спільне управління транскордонною інформацією (рис. 2).

Крім органів влади, збирати та використовувати інформацію про транскордонне співробітництво можуть підприємницькі кола та недержавні організації.

Зацікавленість об'єднань громадян чи підприємств може полягати у забезпеченні інформацією своїх учасників.

Зацікавленість підприємств може полягати у наданні інформаційних послуг на платній основі. Джерелами відшкодування витрат можуть бути:

суб'єкти, які отримують інформацію;

суб'єкти, які бажають поширювати інформацію через такі служби;

реклама (в т. ч. на сторінках веб-сайтів).

Ступінь участі підприємців та недержавних організацій повинен визначатися ними самостійно.

Функція регіональних органів влади та органу транскордонного співробітництва в даному випадку повинна полягати у поширенні інформації про наявність таких служб.

Впровадження інформаційної системи "Транскордонне співробітництво", що являє собою відкриту систему інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва, сприятиме формуванню віртуальних організаційних структур, для яких характерні переваги як зовнішньої (ринкової), так і внутрішньої (внутрішньофірмової) взаємодії і які дають можливість економити час та кошти на пошуку партнерів та укладанні угод. Під віртуальною організаційною структурою розуміється сукупність суб'єктів господарювання, що часто і тривало взаємодіють між собою, за відсутності тривалої правової залежності між ними.

В процесі дослідження з'ясовано, що зменшення витрат на пошук інформації матиме різні результати на різних типах ринків.

Це дає можливість очікувати, що:

продавці будуть зацікавлені у зменшенні трансакційних витрат на ринках зі сталою пропозицією та ринках зі сталою ціною попиту (вар. 1, 2, 5);

покупці будуть зацікавлені у зменшенні трансакційних витрат на ринках зі сталою ціною пропозиції та на ринках сталого попиту (вар. 3, 6, 7).

Тобто попередній аналіз галузевих ринків дозволить розробляти для окремих галузей окремі схеми оплати інформаційних послуг:

плата за внесення інформації - варіанти 1, 2, 4, 5;

плата за отримання інформації - варіанти 3, 4, 6, 7.

Висновки

Роль інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва полягає у стимулюванні інформаційного обміну між суб'єктами транскордонного співробітництва з метою посилення та поглиблення добросусідських відносин між територіальними общинами або властями.

Функції інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва полягають у: стимулюванні розвитку інформаційної інфраструктури, особливо прикордонних та транскордонних територій, яке передбачає створення правових, економічних, технічних умов для проведення ефективного інформаційного обміну між суб'єктами та учасниками транскордонного співробітництва; інформуванні бізнесових кіл та населення щодо питань транскордонного співробітництва та забезпеченні зворотного зв'язку з ними.

Функції інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва в економічній сфері, тобто в сфері ринкової взаємодії, полягають у: створенні умов для обміну цільовою ринковою інформацією; формуванні та поширенні фонової ринкової інформації.

Для зменшення негативних наслідків неналежного інформаційного забезпечення (невизначеності та інформаційної асиметрії) - ефекту "лимонів", витіснення дрібних учасників з ринку та витіснення нових учасників з ринку, витіснення нерезидентів з ринку - необхідно підвищувати рівень організації ринку.

Дієвим фактором підвищення організованості ринку є впровадження відкритих систем інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва, що сприятиме формуванню віртуальних організаційних структур, для яких характерні переваги як зовнішньої (ринкової), так і внутрішньої (внутрішньофірмової) взаємодії і які дають можливість економити час та кошти на пошуку партнерів та укладанні угод.

Для підвищення рівня поінформованості учасників транскордонного співробітництва та узгодженості господарських процесів у транскордонному регіоні необхідно розробляти інтегровані інформаційні системи транскордонного співробітництва, які в організаційному розрізі повинні складатися з інформаційних систем регіональних органів влади, органу транскордонного співробітництва (за наявності) та недержавних підприємств та організацій, в технічному розрізі - із систем збереження та управління інформацією, а також систем підтримки прийняття рішень.

Ефекти підвищення поінформованості підприємств-учасників транскордонного співробітництва залежать від характеристик конкретного ринку:

зниження ціни при обмеженому попиті;

зростання цін при обмеженій пропозиції;

розширення ринку (або виникнення нового ринку) у випадку наявності можливостей забезпечити зростаючий попит за рахунок зменшення сумарних витрат (ціна + трансакційні витрати зі сторони покупця, в т.ч. витрати на пошук інформації);

сегментації ринку за якісними характеристиками при появі можливостей обміну неціновою інформацією щодо товарів.

Список опублікованих праць здобувача за темою дисертації

1. Матвєєв Є.Е. Розділ 7 Інформаційна інфраструктура в умовах конкурентної економіки // Інфраструктурне забезпечення конкурентної економіки регіонів (методологія і механізми) / НАН України. Інститут регіональних досліджень; Наук. ред.. д.е.н., проф. П.Ю. Бєлєнький - Львів, 2002. - С. 264_302.

2. Матвєєв Є.Е. Огляд європейських нормативних актів у сфері інформатизації // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми європейської інтеграції і регіональної співпраці: Зб. наук. пр.: Вип. XXIX: В 2 т. / НАН України. Інститут регіональних досліджень; Редкол.: відп. ред. академік НАН України М.І. Долішній. - Львів-Луцьк: Вежа, 2001. - Т. 2. - С. 284_290.

3. Матвєєв Є.Е. Інформаційне забезпечення управління регіоном // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект.: Зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУ, 2002. - С. 406_408.

4. Матвєєв Є.Е. Інформаційна інфраструктура ринків в умовах глобалізації // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Транскордонне співробітництво, ринкова інфраструктура та фінансово-інвестиційна діяльність: Зб. наук. пр.: Вип. 6 (XXXVII) / НАН України. Інститут регіональних досліджень; Редкол.: відп. ред. академік НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2002. - С. 395_408.

5. Матвєєв Є.Е. Інформаційне забезпечення прийняття рішення щодо реалізації завдань регіональної політики // Социально-экономические аспекты промышленной политики: теоретические аспекты регионального развития и модели инновационного развития территорий. Современные проблемы социально-экономического развития регионов Украины: Зб. наук. пр.: В 2 т. / Институт экономики промышленности; Ответ. ред Амоша А.И. - Донецк, 2002. - Т. 1. - С. 423_428.

6. Матвєєв Є.Е. Інформаційне забезпечення транскордонної ринкової взаємодії // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України: Зб. наук. пр.: Вип. 5 (XLIII): В 3 ч. / ІРД НАН України; Редкол.: відп. ред. академік НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2003. - Ч. 1. - С. 212_218.

7. Матвєєв Є.Е. Роль та завдання інформаційного забезпечення транскордонного співробітництва // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект.: Зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУ, 2003. - С. 622_624.

8. Матвєєв Є.Е. Європейський досвід інформаційної взаємодії державних служб // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми реалізації регіональної політики: Зб. наук. пр.: Вип. 2 (XL): В 2 ч. / НАН України. Інститут регіональних досліджень; Редкол.: відп. ред. М.І. Долішній - Львів, 2003. - Ч. 1. - С. 242_249.

9. Матвєєв Є.Е. Проблеми визначення економічного ефекту від впровадження систем обміну діловою інформацією // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток економіки: Зб. наук. пр.: Вип. 6 (ХLIV): В 4 ч. / НАН України. Інститут регіональних досліджень; Редкол.: відп. ред. академік НАН України М.І. Долішній. - Львів, 2003. - Ч. 3. - С. 37_44.

10. Матвєєв Є.Е. Інформаційне забезпечення господарської діяльності: сучасний стан в Україні // Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект.: Зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУ, 2004. - С. 860_863.

11. Матвєєв Є.Е. Роль органів влади в інформаційній підтримці зовнішньоекономічної діяльності // Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтеграції: Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2004. - С. 16_17.

12. Матвєєв Є.Е. Вплив інформаційної інфраструктури на розвиток економіки регіонів України // Стратегія регіонального розвитку: методологія формування, муніципальна специфіка, механізм реалізації: Зб. наук. пр.: В 2 ч. - Чернівці: Рута, 2004. - Ч. 1. - С. 33-40.

13. Матвєєв Є.Е. Інформаційна інтеграція суб'єктів господарювання // Обліково-аналітичні системи суб'єктів господарської діяльності в Україні: Зб. наук. пр.: В 2 ч. / За ред. В.Є. Швеця. - Львів: Інтереко, 2005. - Ч. 2. - С. 191_196.

Размещено на Allbest.ru

...