Удосконалення системи державного регулювання діяльності вільних економічних зон в Йорданії

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Спеціальність 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою

УДК 332.025.12(569.5)(043.3)

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

АВТОРЕФЕРАТ

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН В ЙОРДАНІЇ

Мамун Халаф Ахмад Халахля

Одеса - 2005

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник кандидат економічних наук, доцент Кузнєцов Едуард Анатолійович Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, завідувач кафедрою економіки та управління

Офіційні опоненти доктор економічних наук, професор Сіваченко Ігор Юрійович Одеський державний економічний університет, професор кафедри міжнародних економічних відносин

кандидат економічних наук, доцент Лисюк Володимир Митрофанович Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, заступник завідувача відділом ринкових механізмів та структур

Провідна установа Дніпропетровський національний університет

Захист дисертації відбудеться “__15__” квітня 2005 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.055.01 в Одеському державному економічному університеті за адресою: м. Одеса, вул.. Преображенська, 8

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: м. Одеса, вул.. Преображенська, 8

Автореферат розісланий “ 11 ” березня 2005 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент А.І. Ковальов

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБІТ

Актуальність теми. Історія розвитку вільних економічних зон нараховує багато століть. За цей час було багато прикладів, як успіхів, так і невдач у їхній діяльності. Починаючи з другої половини XX століття, вільні зони стають, за висновками багатьох експертів в області зовнішньоекономічної діяльності, невід'ємною частиною міжнародних економічних відносин. Для світових господарських зв'язків вільні економічні зони є важливим фактором прискореного економічного зростання за рахунок активізації міжнародного товарообігу, мобілізації інвестицій, поглиблення інтеграційних економічних процесів. У 90-і роки у світі функціонувало кілька тисяч різного роду вільних економічних зон. За оцінками фахівців, до 2010 року через різні види ВЕЗ буде проходити до 30% світового товарообігу.

Природно, що таке значення ВЕЗ у світовій економіці викликає до них підвищений інтерес з боку урядів, інвесторів і вчених. Особливо цей інтерес є в державах з перехідною економікою й в країнах, що розвиваються, що роблять кроки на шляху лібералізації економіки. До розряду таких країн відноситься і Йорданія, де з початку 90-х років активізуються процеси створення економіки відкритого ринкового типу.

Різні аспекти формування і функціонування вільних економічних зон широко розглядаються в науковій літературі, яка присвячена державному регулюванню, міжнародній економіці, підприємництву, менеджменту й іншим науковим напрямкам. Серед авторів, які активно і плідно працюють в цьому напрямку варто виділити Авдокушина Э.Ф., Данько Т.П., Ігнатова В.Г., Кредисова А.., Кругман П.Р., Кузьменко В.Д, Кухарскую Н.А., Леусского А., Обстфельд Р., Семенова К.А., Сіваченко І.Ю., Соіну Б., Теор Т.Р. і інших. У цих роботах широко висвітлені економіко-географічні, фінансові і правові аспекти функціонування вільних зон у різних регіонах планети.

Активний розвиток ВЕЗ у країнах арабського світу активізувала наукові дослідження в даній області арабських учених, у т.ч. і з Йорданії. Серед них можна відзначити Малікі Абдула, Аміра Мухаммед, Фаузі Сатек, Мухаммед Аміра й інших.

Разом з тим, необхідно відзначити, що в цих роботах акцент робиться на економіко-географічний аспект, вільні зони сприймаються більш як окрема територія, а не органічна частина національної економіки зі специфічними функціями. Слабко вивчені специфічні риси господарського механізму ВЕЗ і координація його з боку держави. Залишаються дискусійними питання щодо системи державного управління та регулювання діяльності ВЕЗ, особливо з погляду ступеня централізації керування ними. Немає точної ясності в порядку обґрунтування тих чи інших пільг, що застосовуються в умовах конкретних ВЕЗ, їхнього значення для формування сприятливого інвестиційного клімату.

Великі проблеми спостерігаються в багатьох ВЕЗ країн, що розвиваються, де немає достатньої кількості підготовлених фахівців, а копіювання досвіду успішних зон без прив'язки до місцевої специфіки, а також відсутність системності в його запозиченні, породжує труднощі в досягненні поставлених цілей. В результаті, на практиці, діяльність ВЕЗ країн, що розвиваються, найчастіше характеризується суперечливістю результатів і не має належного впливу на макроекономічні показники національної економіки. Дане положення характерне і для Йорданії, на матеріалах функціонування ВЕЗ якої і побудоване дане дисертаційне дослідження.

Наявність зазначених проблем доводить необхідність проведення подальших досліджень, спрямованих на створення раціональної системи державного управління та регулювання діяльність вільних економічних зон у Йорданії.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. В основу дисертаційної роботи покладено результати досліджень, які отримані особисто автором при виконанні науково-дослідницьких робіт кафедри економіки та управління ОНУ ім. І.І. Мечникова “Обґрунтування ефективності впровадження нововведень в промисловості та інноваційної політики у регіоні” (державна реєстрація № 0102U001978) та “Розвиток системи корпоративного менеджменту в умовах ринкової трансформації економіки України” (державна реєстрація № 0102U004040).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування напрямків удосконалювання системи державного регулювання діяльністю ВЕЗ у Йорданії, формування рекомендацій щодо децентралізації системи державного управління вільними зонами, а також усунення протиріч у системі пільг і стимулів, які негативно впливають на інвестиційний клімат в зонах та кінцевий результат їхньої діяльності.

Досягнення даної мети передбачає рішення наступних задач теоретичного і прикладного характерів:

· дати обґрунтування науковому терміну “вільна економічна зона” з погляду на її функції в національній економіці;

· дослідити і внести зміни щодо визначення основної економічної функції вільної економічної зони;

· визначити ступінь зацікавленості інвесторів в окремих елементах системи пільг і стимулів, спрямованих на створення сприятливого інвестиційного клімату на території ВЕЗ;

· визначити ключові аспекти формування протиріч у системі державного управління ВЕЗ, що перешкоджають ефективному їхньому функціонуванню в Йорданії;

· обґрунтувати раціональні границі централізації державного управління діяльності в Йорданії;

· дослідити доцільність існуючої системи пільг і стимулів для інвесторів і розробити напрямки її удосконалення;

· виявити аспекти державного регулювання, що призводять до відсутності стимулів орієнтації діяльності підприємницьких структур, зареєстрованих у йорданських ВЕЗ, на активізацію експорту;

· визначити шляхи усунення дублювання в діяльності різних державних установ Йорданії, які виконують функції державного регулювання ВЕЗ.

Об'єкт, предмет і методи дослідження. Об'єктом дослідження є господарський механізм функціонування ВЕЗ у Йорданії, а її предметом - методи державного управління та регулювання, які спрямовані на формування сприятливого інвестиційного клімату на їхньої території.

Теоретико-методологічною основою дисертації послужили загальнонауковий, діалектичний, аналітичний, історичний методи, які через системний підхід і спираючись на результати досліджень учених в галузях державного регулювання і міжнародної економіки, дозволили досліджувати форми, методи і функції держави із формування ефективного механізму діяльності ВЕЗ у Йорданії. В ході дослідження використовувалися також наступні методи: аналізу і прогнозування, оптимізації, кореляційно-регресійного аналізу, метод критичного шляху.

Інформаційною базою дослідження послужили річні звіти державної Установи Йорданських Вільних Економічних Зон (УЙВЕЗ), дані анкетування персоналу УЙВЕЗ і інвесторів, дані управлінського і бухгалтерського обліку підприємств, що працюють на території ВЕЗ, дані митної статистики Йорданії.

Наукова новизна отриманих результатів складається в обґрунтуванні теоретико-методологічних основ формування, вільного від протиріч, механізму державного управління і регулювання діяльністю ВЕЗ на території Йорданії. Основні наукові положення та найбільш значимі результати, що характеризуються науковою новизною полягають у наступному:

вперше:

· дано визначення ВЕЗ з погляду рішення економічних проблем національної економіки, що відрізняється від пануючого в даний час економіко-географічного підходу, з вказівкою на інструментарій підвищення результативності її функціонування;

· визначено основну економічну функцію ВЕЗ як приведення в дію ефекту мультиплікації від прискореного залучення інвестицій на частині території країни (первинного ефекту) і одержання вторинних ефектів у формі рішення основних проблем національної економіки;

· сформульовано етапи зрілості ВЕЗ в країнах, що розвиваються, що дозволяє цілеспрямовано регулювати співвідношення централізації і децентралізації у державному управлінні їхнім розвитком;

· обґрунтовано теоретико-методичні положення побудови кореляційно-регресійних моделей формування результативного признаку діяльності ВЕЗ у Йорданії (в якості якого прийнято показник створеної вартості на території зони), які дозволяють приймати науково-обґрунтовані управлінські рішення в галузі підвищення ефективності функціонування ВЕЗ.

удосконалено:

· загальнонауковий підхід до формування системи пільг і стимулів для інвесторів, що діють на території зони, на основі використання запропонованої матриці ступеня їхньої зацікавленості в різних елементах системи економічного заохочення інвестицій;

· методологічні положення та схему проведення децентралізації в державному управлінні ВЕЗ в Йорданії, які, на відміну від існуючих, дозволяють здійснити цей процес з мінімальними втратами, а також у гранично стислий термін;

· наукові підходи до обґрунтування окремих пільг для інвесторів, які відрізняються комплексним підходом та застосування яких спрямовано на усунення виявлених протиріч і недоліків, що призводять до зниження ефекту від діяльності зон та бюджетним втратам.

дістали подальший розвиток:

· дослідження впливу окремих факторів на формування сприятливого інвестиційного клімату в ВЕЗ Йорданії, які, на відміну від існуючих, враховують реалії сучасного стану економіки Йорданії;

· узагальнення світового досвіду державного управління і регулювання діяльністю ВЕЗ.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що впровадження теоретико-методологічних рекомендацій, що пропонуються, дозволять удосконалити механізм державного регулювання діяльності ВЕЗ в Йорданії і на даній основі підвищити їхню ефективність.

Методичні розробки та практичні рекомендації, які викладено в дисертації, використовуються в діяльності державного органу - Установа Йорданських Вільних Економічних Зон (лист № 47/37від 12.08.2002 р.). Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі при вивченні курсів макроекономіка, інноваційний менеджмент, транснаціональні корпорації, вільні економічні зони в ОНУ ім. І. І. Мечникова (справка № 522/2а від 14.05.2004 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійних наукових досліджень автора. Особисто автору належить комплексне дослідження теоретичних і практичних основ системи державного управління та регулювання діяльністю ВЕЗ у Йорданії, розробка регресійної моделі формування кінцевого результату діяльності йорданських ВЕЗ, висновки та рекомендації за результатами дисертаційного дослідження. Усі наукові результати, що наведені в дисертації, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень обговорювалися на науковій конференції професорко-викладацького складу ОНУ ім.. І.І. Мечникова (Одеса, 19-21 листопада 2003 р.), міжнародному семінарі “Сучасні технології викладання: світовий досвід та шляхи його адаптації в Україні” (Одеса, 23-25 травня, 2003 р.).

Публікації. Наукові результати, які відображають зміст дисертаційного дослідження, опубліковані в фахових виданнях в чотирьох особистих наукових працях загальним обсягом 1,1 друкованих аркушів.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Робота містить 23 таблиці і 22 малюнків. Обсяг основного тексту викладено на 189 сторінках. Список літератури включає 118 найменування, на які у тексті є посилання.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтована актуальність дисертаційного дослідження, визначені його мета, задачі, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, представлені дані про їхню апробацію і впровадження, показані можливості теоретичного і практичного використання.

У першому розділі дисертації “Організаційно-економічні умови створення і функціонування вільних економічних зон” розглянуті найважливіші теоретичні питання, що пов'язані із сутністю і функціями ВЕЗ у національній економіці.

Дослідження проблеми необхідно починати безпосередньо із визначення. І отут необхідно відзначити наявність великого числа тлумачення самого поняття вільна економічна зона. Як показав наш аналіз літературних джерел, в даному питанні пануюче положення займає економіко-географічний аспект, що, на нашу думку, не відбиває сутності зон і ускладнює проведення дослідження даного об'єкта.

У ході аналізу ми встановили, що ВЕЗ, з погляду на їхню економічну сутність, слід розглядати, насамперед, як інструмент вирішення економічних проблем держави.

На наш погляд вільна економічна зона - це інструмент вирішення економічних, соціальних і науково-технічних проблем, шляхом відмовлення держави на частині своєї території (цілком чи частково) від фіскальних вимог до суб'єктів підприємницької діяльності, з метою спонукати їх до участі у розв'язанні даних проблем .

Приступаючи до рішення поставлених на початку дослідження питань, необхідно більш детально зупинитися на функціях ВЕЗ. Функції ВЕЗ повинні відповідати тим цілям і задачам, що перед ними ставляться державою. Задачі різних ВЕЗ відрізняються в залежності від їхніх типів, виду діяльності і причин їхнього створення. Однак, основні цілі і задачі, що переслідуються при створенні вільних економічних зон, можна було б об'єднати в три великих блоки: економічний, соціальний і науково-технічний. Якщо стосовно цілям функціонування ВЕЗ між вченими немає особливих протиріч, за винятком розходжень у розміщенні пріоритетів, то в питаннях про функції існують значні розбіжності. На нашу думку, визначитися із сутністю функцій ВЕЗ можна, якщо представити їх у вигляді самостійного економічного механізму.

Як ми з'ясували в ході аналізу, вихідним економічним явищем у механізмі ВЕЗ є створення особливих пільгових режимів для функціонування підприємницьких структур. Це у свою чергу викликає приплив інвестицій на дану обмежену територію. Обмеженість простору, на якому діє пільговий режим, не залишає особливого вибору перед інвесторами, і вони неминуче використовують ресурси приймаючої сторони. У результаті створюється ефект мультиплікатора, коли відмова держави від фіскальних вимог на частині своєї території формує передумови для економічного росту національної економіки в цілому.

Таким чином, основною економічною функцією ВЕЗ є приведення в дію ефекту мультиплікації від прискореного залучення інвестицій (первинного ефекту) і одержання вторинного ефекту у формі вирішення конкретних проблем національної економіки.

Дане визначення основної функції ВЕЗ погодиться з теорією мультиплікації. Вона припускає досягнення кінцевого результату при послідовному формуванні первинних, вторинних і тому подібних ефектів, похідних від початкового економічного явища. Первинним ефектом є факт надходження інвестицій, а вторинним - активізація потенціалу національної економіки. Під останнім розуміється:

· залучення до діяльності місцевої робочої сили;

· підвищення кваліфікації національних фахівців;

· використання місцевих джерел сировини;

· розміщення частини замовлень на місцевих підприємствах;

· збільшення попиту на споживчі товари з боку персоналу підприємств, які зареєстровані в зоні.

З огляду на дані доводи, можна сформувати принципову схему економічного механізму ВЕЗ (рис. 1.).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 - Принципова схема реалізації економічного механізму ВЕЗ

Виходячи з вищевикладеного, можна говорити про те, що основна (чи глобальна) економічна функція ВЕЗ має два аспекти: зовнішній і внутрішній. Зовнішній аспект стосується формування вихідного економічного явища, а внутрішній - стимулювання появи первинних, вторинних і подібних ним ефектів.

Провівши під цим кутом зору аналіз схеми державного регулювання діяльністю ВЕЗ, що існує в Йорданії, було з'ясовано, що він у цілому відповідають вимогам реалізації основної економічної функції ВЕЗ. Однак ми сформулювали до нього кілька зауважень, що були прийняті до уваги в подальшому дослідженні. Мова йде про наступні аспекти: зайва централізація державного управління діяльністю ВЕЗ, наявність протиріч у національному законодавстві щодо найважливіших пільг, які надаються інвесторам, дублювання функцій при здійсненні регулюючих функцій на території зони, невідповідність деяких положень відносно прав інвесторів задачам, що поставлені при формуванні ВЕЗ.

Аналіз пільг і стимулів, які використовуються у ВЕЗ Йорданії, показав, що тут є визначені протиріччя проголошеним цілям їхнього створення. Мова йде, насамперед, про пільги із оподатковуванню заробітку іноземних робітниках, а також продажу продукції, що поставляється з зон на місцевий ринок. На нашу думку, ці пільги істотно знижують конкурентноздатність місцевої робочої сили і товарів національних виробників.

В другому розділі “Дієвість механізму державного регулювання ВЕЗ у Йорданії” на підставі запропонованих методичних підходів наведено комплексний аналіз фінансово-економічних показників діяльності йорданських ВЕЗ за роки їхнього існування і розглянутий ступінь впливу на них системи державного регулювання. У першу чергу були досліджені питання взаємозв'язку рівня централізації державного управління і результатів функціонування ВЕЗ у Йорданії. Основні функції державного управління ВЕЗ у Йорданії виконує Установа Йорданських Вільних Економічних Зон (УЙВЕЗ), структурі, задачам і функціям якої приділене значна увага в даній частині роботи.

Державне регулювання діяльності ВЕЗ у Йорданії, як в Україні, здійснюють органи виконавчої державної влади, однак тут є специфічні відмінності, який варто розглянути для з'ясування дії механізму управління процесами розвитку вільних зон. В Україні між місцевими державними адміністраціями, місцевими Радами народних депутатів і адміністрацією ВЕЗ укладається спеціальна угода про передачу в її користування об'єктів інфраструктури, земельних ділянок і природних ресурсів, що знаходяться на її території. Таким чином, успіх діяльності вільної економічної зони значною мірою залежить від того, наскільки узгоджено діє адміністрація кожної окремо узятої ВЕЗ з місцевими органами державної влади. Проте, при цьому, виникає реальна погроза ігнорування державних інтересів на користь рішення дрібних регіональних задач. Про те, що така небезпека цілком реальна, свідчать матеріали рахункових палат Росії й України, де роль місцевих адміністрацій у регулюванні діяльності ВЕЗ досить значна.

Адміністративне управління ВЕЗ у Йорданії здійснює УЙВЕЗ. Воно створено за участю Ради Міністрів та уповноважених міністерств. Цій установі приділяється функція провідника державної економічної політики на територіях усіх ВЕЗ. вільний економічний зона конкуренція

УЙВЕЗ є самостійною структурою з досить широкими повноваженнями. Джерела доходів УЙВЕЗ визначені відповідним законом і враховують наступні статті:

· доход від оренди землі і нерухомості на території ВЕЗ;

· доход від надання послуг інвесторам;

· щорічні асигнування з державного бюджету;

· позики, які надані УИСЭЗ державою;

· інші доходи, які передбачені законодавством та нормативними актами Ради Міністрів.

Розглядаючи вищевказані джерела доходу УЙВЕЗ, слід підкреслити, що в своїй діяльності ця установа опирається не тільки на власні доходи, але і на щорічні дотації та кредити, які надаються державою в разі необхідності поліпшення інфраструктури конкретних ВЕЗ. Ці статті важливі тим, що за їхній рахунок покривається дефіцит бюджету УЙВЕЗ, що періодично виникає при збільшенні капітальних витрат на облаштування інфраструктури зони.

Представлені в дисертації дані, свідчать про стійке зростання доходів УЙВЕЗ. У той же час, як показав аналіз, витрати пройшли пік свого росту, що був обумовлений необхідністю значних вкладень у розвиток інфраструктури. Так якщо з 1995 по 1998 роки середній розмір капітальних витрат складав 3150,3 тис. динарів, то за період 1999-2002 роки - лише 1120,5 тис. динарів, чи в 2,8 рази менше (один йорданський динар = 1,5 доларів США).

В ході аналізу були проведені порівняння систем управління ВЕЗ у Йорданії та інших країнах, зокрема Південної Кореї, Китаї, країн Близької Схід і Північної Африки. У результаті виявлені аспекти, які можна запозичати з метою підвищення якісного рівня управління вільними зонами в Йорданії. Однією з головних відмінностей у формуванні органів управління ВЕЗ у Йорданії є те, що члени Ради УЙВЕЗ, крім Генерального директора, не є штатними співробітниками тієї установи, а є державними службовцями інших державних структур. Тому важко уявити собі ситуацію, що усі вони досконально вивчили питання, що виносяться на засідання керівного органу УЙВЕЗ. Скоріше, при прийнятті рішень, вони керуються своїми відомчими інтересами, які можуть і не збігатися зі стратегічними задачами розвитку вільних економічних зон Йорданії. Виходячи з цього, робиться висновок: функції директора кожної окремо узятої вільної зони в Йорданії істотно обмежені. Практично, директор не бере участь в процесі прийняття рішень відносно його ВЕЗ. Це свідчить, по-перше, про зайву централізацію в прийняття рішень, а, по-друге, про відсутність делегування повноважень.

Логіка підказує, що необхідно надання адміністраціям ВЕЗ більшої управлінської самостійності і прав щодо прийняття рішень, які мають відношення до діяльності його зони тому, що він насправді ближче усіх знаходиться до кожної окремо узятої проблеми і до реальних потреб керованої ним ВЕЗ. Це, безумовно, буде сприяти підвищенню ефективності прийняття управлінських рішень, а, отже, активізації роботи з залучення інвестицій у ВЕЗ.

Виявлені нами особливості державного управління у Йорданії призводять до того, що, незважаючи на бажання забезпечити єдине керівництво економічним розвитком зон, насправді, спостерігається значна відомча роз'єднаність у формуванні політики їхнього функціонування. В умовах, коли ВЕЗ керуються не професіоналами, для яких рішення задач підвищення ефективності є найважливішою функцією, а сумісниками з різних державних структур, на інший результат і не слід сподіватися. В результаті система державного регулювання ВЕЗ не вільна від протиріч, що і стали предметом подальшого дослідження.

Дані обставини приводять до численних протиріч у нормативних актах, якими регламентується підприємницька діяльність на території ВЕЗ. В результаті нівелюються пільги і стимули, що надає законодавство про вільні зони, що знижує зацікавленість потенційних інвесторів у здійсненні капіталовкладень. Так, наприклад, порядок визначення суми податкових пільг, що одержує інвестор при використанні місцевої сировини, носить непрозорий, вольовий характер. Відсутність надійної методики розрахунку суми пільг приводить до того, що це питання віддане на відкуп призначеним експертам - працівникам Міністерства торгівлі, що породжує численні конфлікти з інвесторами і служить базою для корупції.

В результаті аналізу в якому враховані дані анкетного опитування персоналу ВЕЗ, були виявлені дублювання функцій різних державних органів у питаннях, що відносяться до компетенції УЙСЕЗ і навпаки. У першу чергу це стосується взаємин з митними органами, Міністерством торгівлі, Установою промислових міст, установою державних авіаліній (АЛІЯ), Міністерством постачання. Це негативно впливає на використання інфраструктури Йорданії з метою залучення інвестицій, породжує непорозуміння і тяганину в поточній роботі, що негативно сприймається інвесторами.

У третьому розділі роботи “Напрямки удосконалювання державного регулювання йорданськими ВЕЗ” основна увага приділена пошуку рішень, спрямованих на усунення виявлених недоліків, які у значній мірі перешкоджають росту віддачі від функціонування вільних зон у Йорданії.

У першу чергу були розглянуті межі ефективності централізації управління ВЕЗ. Підкреслено, що дія саме такої схеми державного управління на початковому етапі становлення вільних зон, є цілком доцільним. Вона дозволяє уникнути численних недоліків ВЕЗ, які можна спостерігати в практиці деяких інших країн (у тому числі Росії й України). До них відносяться:

· Перетворення ВЕЗ у механізм відмивання капіталів сумнівного походження, а також раніше вивезених із країни.

· Формування під виглядом зон “податкових дірок”, у яких здійснюється уникнення від сплати податків відповідно до національної системи оподатковування.

· Обслуговування зоною інтересів регіональної влади й адміністрацій в обхід національних економічних інтересів.

У той же час, ефективність функціонування йорданських вільних зон не можна визнати такою, яка відповідає поставленим перед ними цілям і задачам. Як показав наш аналіз, у більшості державних ВЕЗ підприємницька діяльність, в основному, спрямована на внутрішній ринок, у них недостатня питома вага промислових підприємств, а середній розмір інвестицій у здійснювані проекти нижчий, ніж у приватних зонах.

Згідно наших висновків, однієї з причин цих недоліків є відсутність гнучкості в керуванні, коли управлінські рішення, що стосуються тактики розвитку зони довго чекають свого дозволу в єдиному керівному органі УЙСЕЗ, який за своєю сутністю повинен вирішувати стратегічні питання розвитку. Таким чином, централізована схема управління ВЕЗ у Йорданії має свої позитивні і негативні сторони. Зрозуміло, що хід наших обґрунтувань удосконалення даної схеми був спрямований на збереження її переваг, при усуненні моментів, що заважають виконанню ВЕЗ функцій щодо стимулювання розвитку національної економіки.

Проведене нами анкетування працівників УЙВЕЗ і підприємців, що зв'язали свій бізнес з діяльністю ВЕЗ, доводить, що централізація має свої переваги до визначеної стадії в розвитку вільної зони. Далі вона більш гальмує розвиток ВЕЗ, ніж сприяє виконанню функцій зон. Це положення цілком відповідає нашій гіпотези, яка була висунута за підсумками аналізу діяльності державних ВЕЗ у Йорданії.

Аналіз недоліків зайвої централізації діяльності СЭЗ доцільно здійснювати крізь призму результатів досліджень відомих вчених в області співвідношення централізованого і децентралізованого підходів в управлінні. Значення визначеної проблеми особливо виявляється в об'єктах з ієрархічною структурою при наявності декількох рівнів прийняття рішень. Прикладом такої системи може служити і схема управління ВЕЗ у Йорданії, де крім центрального органа управління існують і адміністрації окремих зон. Однак останні, як вже відзначалося вище, мають дуже урізані права в області прийняття управлінських рішень.

В ході розгляду даних питань встановлено, що рішення щодо децентралізації державного управління діяльністю ВЕЗ необхідно приймати відповідно до проходження зоною рівнів своєї зрілості. Тут ми виділяємо чотири етапи:

1. Етап формування ВЕЗ.

2. Етап становлення ВЕЗ.

3. Етап розвитку ВЕЗ.

4. Етап самодостатності ВЕЗ.

В роботі запропоновані характеристики даних етапів і показники, що вказують на проходження зоною тих чи інших етапів своєї зрілості. Визначено, що об'єктивні умови для здійснення децентралізації управління складаються після завершення другого етапу. Наведена схема здійснення децентралізації управління в умовах Йорданії.

Важливою задачею при встановленні діючої системи державного регулювання діяльності ВЕЗ у Йорданії є встановлення ступеня впливу окремих факторів на формування кінцевих результатів їхньої діяльності. З цією метою, був проведений кореляційно-регресійний аналіз і побудовані регресійні моделі формування результативного признаку. Вибір в якості результативного признаку обсягу знов створеної вартості обумовлений тим, що він щонайкраще відбиває вплив ВЕЗ на стан справ у національній економіці. Крім того, він знаходиться в найбільш тісній залежності з показником обсягу інвестицій. Так розрахована величина коефіцієнта парної кореляції між даними показниками складає 0,898, тоді як з показником загального обсягу продажу - 0,677, а з показником фізичного обсягу товарообігу - 0,643. Факторні ознаки, що були відібрані в результаті якісного аналізу, наведені в таблиці 1.

Проведення кореляційно-регресійного аналізу і розрахунок параметрів рівнянь регресії проводилося автором з використанням електронних таблиць Excel, що надають широкі можливості для подібного роду розрахунків. Регресійний аналіз здійснювався відповідно до добре розробленого в математичній статистиці критеріями. У ході аналізу виявлена відсутність колінеарності між факторними ознаками, неістотність асиметрії і нормальність ексцесу в розподілі результативного признаку. А це означає, що передумови для успішного застосування кореляційно-регресійного аналізу відповідають канонам математичної статистики.

Таблиця 1 - Перелік факторних признаків, відібраних для регресійного аналізу

Позначення факторного признаку	Найменування факторного признаку
Х1	Загальний обсяг інвестицій у ВЕЗ, тис. динарів
Х2	Середній розмір інвестицій у підприємницький проект, тис. Динарів
Х3	Обсяг інвестицій УЙВЕЗ у створення і підтримання об'єктів інфраструктури зони, тис. динарів
Х4	Обсяг доходів УЙВЕЗ від функціонування зони, тис. динарів
Х5	Час функціонування ВЕЗ, роки
Х6	Частка експорту в обсязі продажу підприємств зони, %

З гіпотез, що перевірялися щодо форми зв'язку, кращі характеристики були отримані для лінійних рівнянь регресії по трьох сформованих групах у залежності від тривалості функціонування зони:

У1 - перші три роки функціонування ВЕЗ;

У2 - четвертий і п'ятий роки функціонування ВЕЗ;

У3 - шостий - восьмий роки функціонування ВЕЗ.

Вони мають наступний вид:

У1 = -26,540 + 0,347Х1 + 0,098Х2 - 37,674Х3 + 28,061Х4 + 0,249Х6 (1)

У1 = 4,227 - 0,174Х1 + 0,106Х2 - 3,422Х4 + 6,210Х5 + 0,187Х6 (2)

У1 = -12,651 + 0,852Х2 + 0,376Х3 + 8,333Х5 + 0,347Х6 (3)

Виключення факторів з рівняння регресії проводилося в автоматичному режимі за t - критерієм (Стьюдента). Так, для зон, що функціонують перші 3 роки, несуттєвими виявилися термін функціонування ВЕЗ, для зон віком 4-5 років - обсяг інвестицій з боку УЙВЕЗ, і для найбільше “вікової групи” - загальний обсяг інвестицій у ВЕЗ і обсяг доходів від функціонування зон.

Аналіз істотності множинної кореляції показав значимість статистичних оцінок, отриманих при проведенні кореляційно-регресійного аналізу. Дані рівняння надають широке поле діяльності для обґрунтувань напрямків удосконалювання системи управління ВЕЗ у Йорданії. Так наприклад, у протиріччя з існуючими поглядами на мету і задачі ВЕЗ, що переважають серед вищого управлінського персоналу УЙВЕЗ, обсяг прибутку, що формується при функціонуванні ВЕЗ не має істотного значення для її узагальнюючого показника. Це можна пояснити тим, що головний ефект від функціонування зони виявляється в збільшенні знову створеної вартості, а, отже, збільшенні макроекономічних показників розвитку національної економіки.

Як показав наш аналіз, основний обсяг доходів УЙВЕЗ, формується за рахунок орендної плати і зборів від транзиту вантажів. Однак ці напрямки в найменшому ступені впливають на величину знову створеної вартості, а отже, не мають першорядного значення з погляду цілей національної економіки. У той же час виробнича діяльність складає у структуру доходів УЙВЕЗ не більш 20 - 30% їхнього загального обсягу, тоді як її значення для ефективності функціонування ВЕЗ має найбільше значення.

Дуже важливим, на наш погляд, є висновок про відносну неістотність фактора загального обсягу інвестицій, особливо для більш “зрілих” зон. У той же час, дуже істотного значення набуває фактор масштабності підприємницьких проектів, тобто середній розмір інвестицій в один підприємницький проект, що реалізується на території ВЕЗ. Це означає, що УЙВЕЗ необхідно проводити політику, що спрямована на підвищення масштабності проектів, навіть на шкоду їхньої масовості. Ці й інші висновки покладені в основу наших пропозицій по впровадженню методів проектного менеджменту в діяльність УЙВЕЗ.

Ефективність функціонування СЭЗ у Йорданії багато в чому залежить від раціональності пільг і стимулів, що використовуються з метою залучення інвестицій. Як показав наш аналіз, у цій області існує багато протиріч, що не створює належної спрямованості діяльності зони. Особливе значення у виявленому переліку протиріч, на нашу думку, займає відсутність належних стимулів до розвитку експорту, незважаючи на визначені пріоритети. Дана обставина обумовлена наступними причинами:

· Наявністю положення, відповідно до якого, продукція підприємств ВЕЗ, прирівнюються до товарів, які виготовлені в межах митних кордонів Йорданії.

· Наявністю пільгового оподатковування товарів, що перетинають границю зони для реалізації на внутрішньому ринку на розмір вартості використаних ресурсів місцевого походження.

В результаті складається ситуація, завдяки якій підприємцям більш вигідно працювати на внутрішній ринок Йорданії ніж на експорт. До того ж, це створює сприятливий ґрунт для звичайного “перетоку” інвестицій з національної економіки в економіку ВЕЗ, що, природно, не приводить до збільшення їхнього обсягу. І, нарешті, дана обставина призводить до послаблення конкурентних позицій національних виробників, що негативно позначається на динаміці макроекономічних показників.

Для усунення даного недоліку в системі державного регулювання ВЕЗ, нами запропонована принципово інша схема реалізації даної пільги. Ми вважаємо, що стимули щодо використання місцевої сировини не треба скасовувати, проте необхідно переорієнтувати їхню спрямованість з внутрішнього ринку на експорт. Тобто підприємець, що використовує у своїй діяльності місцеві ресурси, одержує додаткові податкові пільги в залежності від обсягу їхнього споживання, однак лише в тому випадку, якщо він цю продукцію експортує. У цих умовах найбільш раціональним, на нашу думку, був би перехід на преміальний характер пільг. У цьому випадку розмір пільги встановлюється за підсумками фінансового року діяльності підприємницької структури, а її розмір визначається за даними митної статистики. Нами запропонований наступний варіант, розрахунку, що характеризується простотою і відсутністю необхідності збору додаткової інформації, що так дратує інвесторів у взаємовідносинах з УЙВЕЗ і митними органами в даний час. Методика розрахунку приведена у формулі:

Рл = [(Сзав - Свив) * 0,17 + (Зп -Зі) * 0,34 + Кп * 0,11] * kе, (1)

Рл - розмір преміальних виплат за використання місцевих ресурсів в експортованій продукції, тис. динарів;

Сзав - вартість завезених на територію зони з Йорданії сировини матеріалів і напівфабрикатів, тис. динарів;

Свив - вартість вивезених з територію зони в Йорданію сировини матеріалів і напівфабрикатів, тис. динарів;

Зп - заробітна плата персоналу підприємства, яке зареєстроване на території зони, тис. динарів;

Зі - заробітна плата іноземного персоналу підприємства, зареєстрованого на території зони, тис. динарів;

Кп - обсяг комунальних платежів і інших виплат за спожити ресурси УЙВЕЗ, тис. динарів;

Kе - питома вага продукції, яка відвантажена за експортними контрактами у звітному році, коефіцієнт.

Як показали результати апробації, використання даної методики, не тільки дозволяє усунути негативні моменти в системі державного регулювання, але характеризується значним стимулюючим ефектом у збільшенні обсягу експорту.

ВИСНОВОК

В дисертації викладено теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення наукової задачі, що виявляється в формуванні власного обґрунтованого погляду на природу та основну економічну функцію ВЕЗ в Йорданії, розробці порядку децентралізації державного управління їхньої діяльності, формуванні систему пільг та стимулів, які повинні сприяти підвищенню ефективності інвестицій у ВЕЗ.

До основних висновків і пропозицій можна віднести такі:

1. Теоретичний аналіз проблеми дозволив визначити, що ВЕЗ, з погляду їхньої економічної сутності, необхідно розглядати, насамперед, як інструмент рішення економічних проблем держави. Тобто, вільна економічна зона - це інструмент вирішення економічних, соціальних і науково-технічних проблем, шляхом відмовлення держави на частині своєї території (цілком чи частково) від фіскальних вимог до суб'єктів підприємницької діяльності з метою спонукати їх до участі у розв'язанні даних проблем .

2. Даний підхід до визначення економічної сутності ВЕЗ, дозволив нам сформулювати їхню основну економічну функцію. Нею є приведення в дію ефекту мультиплікації від прискореного залучення інвестицій (первинний ефект) і одержання вторинних ефектів у вигляді вирішення проблем національної економіки.

3. Аналіз статистичної інформації про діяльність ВЕЗ Йорданії дозволяє зробити висновок, про те, що, динаміка їхнього розвитку є позитивною. Проте, дані аналізу свідчать також про невідповідність в динаміці їхнього розвитку глобальним цілям сучасного стану національної економіки. Насамперед, це стосується явного перекосу у бік торгово-посередницького характеру діяльності ВЕЗ, недостатнього рівня створення нових робочих місць, низького значення інвестицій у розрахунку на один інвестиційний проект, недостатньої участі державних ВЕЗ у зростанні експортних надходжень.

4. Аналіз діючих нормативних актів доводе, що на територіях йорданських ВЕЗ створені умови, що більш стимулюють підприємців до реалізації товарів на внутрішньому ринку, ніж до експорту. Особливий порядок оподатковування товарів, зроблених у ВЕЗ; податкові пільги, що стосуються використання місцевої сировини; врахування товарів, вироблених у ВЕЗ як до тих, що вироблені в митних кордонах Йорданії - усе це створює потенційну можливість для переорієнтації діяльності інвесторів на внутрішній ринок за рахунок одержання значних конкурентних переваг перед місцевими товаровиробниками. Зрозуміло, що в таких умовах прагнення зробити експортну спрямованість діяльності зон не буде мати успіху.

5. Аналіз переваг централізації і децентралізації в управлінні дозволив визначити границі застосування даних схем управління стосовно нашого об'єкта дослідження. Вони повинні відповідати рівню “зрілості” зони, серед яких слід поділяти: етап формування ВЕЗ, етап становлення ВЕЗ, етап розвитку ВЕЗ, етап самодостатності ВЕЗ. Визначено, що об'єктивна необхідність здійснення децентралізації в діяльності йорданських ВЕЗ настає при досягненні ними третього етапу своєї зрілості. Наведена схема здійснення децентралізації державного управління.

6. Визначено чинники, що впливають на формування кінцевого результату діяльності ВЕЗ у Йорданії. Побудовані регресійні моделі дозволили визначити фактори, що найбільшою мірою впливають на результати діяльності ВЕЗ в залежності від терміну функціонування вільних зон. Дані моделі надають широке поле діяльності щодо обґрунтувань напрямків удосконалювання системи управління ВЕЗ у Йорданії.

7. При проведенні децентралізації управління ВЕЗ у Йорданії, виникає питання про зміну функцій державної установи УЙВЕЗ, що у даний час зосереджено, насамперед, на управлінні поточною діяльністю зон. Нами доведено, що такий високий рівень централізації характеризується великою кількістю недоліків, що істотно знижують рівень ефективності функціонування вільних зон. Для їхнього усунення запропоновано ввести в практику діяльності УЙВЕЗ принципи керування за проектами і методів проектного менеджменту. Виявлені особливості проектів створення та розвитку ВЕЗ у Йорданії та їхні параметри, що підлягають керуванню.

8. Запропонована методика визначення рівня пільг при використанні в процесі виробництва на територіях ВЕЗ Йорданії місцевих ресурсів. Основними її відмінностями від існуючого порядку є: застосування зазначеної пільги тільки для експортерів, “преміальний” характер визначення суми пільги, простий порядок розрахунку. Доведено, що застосування даної методики буде сприяти посиленню експортної орієнтації в діяльності підприємницьких структур на території ВЕЗ.

9. Запропоновано новий порядок контролю за валютними надходженнями при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності підприємствами ВЕЗ. Обґрунтовано необхідність даного рішення, тому що діюча схема контролю приводила до збільшення витрат інвесторів і відтоку валютних коштів з рахунків йорданських банків. Як базу пропонованої схеми узяте положення, щодо регулювання питань повернення валютних коштів, що діє в Україні з урахуванням йорданської специфіки.

10. Запропоновано зміни до порядку визначення пільг при здійсненні комунальних платежів іноземними працівниками, зайнятих на підприємствах, що зареєстровані в ВЕЗ. Зміни складаються у введенні диференційованих пільг у залежності від виду діяльності підприємств і фахового рівня іноземного персоналу підприємств.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Мамун Халаф Халахля. Понятие свободных экономических зон, их цели и критерии успеха // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. - Одеса: Астропринт, 2001. - Т. 4. - С. 421-425.

2. Мамун Халаф Халахля. Система управления свободными экономическими зонами в Иорданиии и принятие решений // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. - Одеса: Астропринт, 2002. - Т. 5 (вип. 5). - С. 418-421.

3. Мамун Халаф Халахля. Влияние инвестиционного климата на привлечение инвестиций в экономику государства // Економіко-правові аспекти розвитку транспортних систем. - Одеса: Фенікс, 2004. - Вип. 6. - С. 195 - 199.

4. Мамун Халаф Халахля. К вопросу о понятии и создании государственных учреждений // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. - Одеса: Астропринт, 2004. - Т. 7 (вип. 8). - С. 637-642.

АНОТАЦІЯ

Мамун Халаф Ахмад Халахля. Удосконалення системи державного регулювання діяльності вільних економічних зон в Йорданії - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - організація управління, планування і регулювання економікою - Одеський Національний Університет. - Одеса, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню ефективності функціонування механізму державного регулювання діяльності вільних економічних зон в Йорданії. Розглядається питання розвитку та спрямованості ВЕЗ на вирішення проблем національної економіки країни, що розвивається.

В роботі рекомендовано розглядати ВЕЗ, не стільки як окрему територіальну одиницю на який діють особливий порядок здійснення підприємницької діяльності, а, переважно, як інструмент вирішення проблем національної економіки за рахунок відмови державою на частині своєї території від більшості фіскальних вимог до суб'єктів підприємництва з метою залучення їх до розв'язання даних проблем. У зв'язку з цим, основною економічною функцією ВЕЗ пропонується вважати: створення ефекту мультиплікації від первинної події - прискореного залучення інвестицій. Обґрунтовується склад основної економічної функції ВЕЗ з виділенням її внутрішніх та зовнішніх аспектів.

Досліджено питанню схеми державного управління діяльністю йорданськими ВЕЗ. На основі статистичного матеріалу про результати їхньої діяльності, даних анкетування персоналу вищого органу управління ВЕЗ - Установою Йорданських Вільних Економічних зон (УЙВЕЗ), робляться висновки щодо переваг та недоліків централізації державного управління перспективами розвитку та поточною діяльністю ВЕЗ. Пропонується порядок обґрунтування децентралізації управління діяльністю ВЕЗ в Йорданії в залежності від досягнення той чи інший зоною визначеного етапу власної зрілості. Обґрунтовано критерії ступеня зрілості ВЕЗ.

Обґрунтовано рекомендації щодо змін у системі пільг та стимулів, які застосовуються в практиці державного регулювання ВЕЗ. Їхня спрямованість передбачає активізацію експорту з ВЕЗ, усування небажаної конкуренцію з вітчизняними товаровиробниками, подолання недоліків державного контролю за поверненням валютних коштів під час здійснення експортних чи імпортних операцій тощо.

Ключові слова: вільна економічна зона, інвестиції, державне регулювання, мультиплікатор, централізація та децентралізація управління, податкові пільги, експортна спрямованість, інвестиційна привабливість.

Мамун Халаф Ахмад Халахля. Совершенствование системы государственного регулирования деятельностью свободных экономических зон в Иордании - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономикой - Одесский Национальный Университет. - Одесса, 2005.

Диссертация посвящена исследованию вопросов эффективности функционирования механизма государственного регулирования деятельности свободных экономических зон в Иордани. Рассматриваются вопросы развития и направленности СЭЗ на решение проблем национальной экономики развивающейся страны.

В работе рекомендовано рассматривать СЭЗ, не столько как отдельное обособленное территориальное образование в котором действуют особый порядок осуществления предпринимательской деятельности, а, преимущественно, как инструмент решения проблем национальной экономики за счет отказа государством на части своей территории от большинства фискальных требований к субъектам предпринимательства с целью привлечения их к решению данных проблем. В связи с этим, основной экономической функцией СЭЗ предлагается считать: создание эффекта мультипликации от первичного события - ускоренного привлечения инвестиций. Обосновывается состав основной экономической функции СЭЗ с выделением ее внутренних и внешних аспектов.

На основе данных годовых отчетов о деятельности СЭЗ и данных таможенной статистики проведен анализ их функционирования за 1998 - 2002 годы. Он позволил сделать вывод о том, что, несмотря на благоприятную динамику показателей, существуют серьезные проблемы в практике функционирования иорданских СЭЗ. Они сводятся к тому, что пока не удается достигнуть провозглашенных целей их создания. Объем инвестиций, как по количественным, так и по качественным показателям не удовлетворяет потребностям национальной экономики, объемы экспорта и поступления валютной выручки находятся на низком уровне, практически не увеличивается уровень занятости и т.п.

Исследованы вопросы схемы государственного управления деятельностью иорданскими СЭЗ. На основе статистического материала о результатах их деятельности, данных анкетирование персонала вышестоящего органа управление СЭЗ - Учреждением Иорданских Свободных Экономических зон (УИСЭЗ), делаются выводы относительно преимуществ и недостатков централизации государственного управления перспективами развития и текущей деятельностью зон. Предлагается порядок обоснования децентрализации управления деятельностью СЭЗ в Иордании в зависимости от достижения тот или другой зоной определенного этапа собственной зрелости. Обоснованы критерии степени зрелости СЭЗ.

На основании построенных уравнений регрессии, обосновываются выводы относительно политики УИСЭЗ в области стимулирования привлечения иностранных инвестиций. Предложенными рекомендации по применению проектного подхода и методов проектного менеджмента в практике работы данного органа управления.

Обоснованы рекомендации относительно изменений в системе льгот и стимулов, которые применяются в практике государственного регулирования деятельностью СЭЗ. Их направленность предусматривает активизацию экспорта предприятиями СЭЗ, устранение фактов нежелательной конкуренции с отечественными товаропроизводителями, преодоление недостатков государственного контроля за возвратом валютных средств во время осуществления экспортных или импортных операций.

Ключевые слова: свободная экономическая зона, инвестиции, государственное регулирование, мультипликатор, централизация и децентрализация управления, налоговые льготы, экспортная направленность, инвестиционная привлекательность.

Mamoun Khalaf Ahmad Halahleh. Improvement of state regulation system of Free Economic Zones' activity in Jordan - Manuscript

Thesis on competition for the scientific degree of the Candidate of economical sciences, speciality 08.02.03 - Organization of Management, Planning and Regulation of Economy - Odessa National University - Odessa, 2005.

The dissertation is devoted to research of effectiveness of state regulation of free economic zones' activity in Jordan.

The questions of development and direction to solving national economic problems of this developing country are under consideration.

The shame of state regulation of Jordan free economic zones' activity is investigated. The conclusions are derived concerning advantages and disadvantages of centralized state management of perspectives for development and current activity of such zones. These conclusions are grounded on statistic data of activity and questionnaire of top managing board of FEZ.

The method of grounding decentralised activity of FEZ in Jordan is proposed which depends on achievements by the zone a certain period of its maturity.

Recommendations are grounded for changes in the system of privileges and stimuli, which are applied in practice of state regulation of FEZ activity. Their direction foresees activation of export by FEZ enterprises, overcoming shortages in the state control over currency return at the time of import-export operations.

...