Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський національний університет

УДК 658.115.31

РЕФОРМУВАННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН І ТАРИФІВ НА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ НАСЕЛЕННЮ

Спеціальність: 08.02.03 - організація управління, планування

і регулювання економікою

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

МЕЛЬНИК ІРИНА ГРИГОРІВНА

Дніпропетровськ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Василевський Антон Кіндратович, Дніпропетровський національний університет, професор кафедри міжнародних відносин

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Крамаренко Галина Олександрівна, Дніпропетровський університет економіки та права, завідувач кафедри фінансів та банківської справи

кандидат економічних наук, доцент Хамініч Світлана Юріївна, Дніпропетровський національний університет, завідувач кафедри економіки та маркетингу

Провідна установа: Київський національний економічний університет, кафедра економіко-математичних методів.

Захист відбудеться “22” листопада 2005 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.03 при Дніпропетровському національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 49050, м.Дніпропетровськ, вул.Наукова,13, корпус 9, аудиторія 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського національного університету Міністерства освіти і науки України (49050, м.Дніпропетровськ, вул. Козакова, 8)

Автореферат розісланий “21” жовтня 2005 року.

Вчений секретар

cпеціалізованої вченої ради

д.е.н., професор О.Й.Шевцова

АНОТАЦІЯ

Мельник І.Г. Реформування житлово-комунального господарства та регулювання цін і тарифів на житлово-комунальні послуги населенню. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація, управління, планування і регулювання економікою. - Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2005.

Дисертація присвячена аналізу процесу функціонування житлово-комунального господарства України в частині надання населенню комунальних послуг з метою теоретичної обґрунтованості необхідності проведення реформування ЖКГ України та визначення науково-методичних рекомендацій щодо підвищення соціально-економічної ефективності впроваджуваних реформ. комунальний житловий господарство капітал

Розроблено концепцію реформування житлово-комунального господарства України, напрямки якої принципово відрізняються від сутності запропонованих на сьогодні законодавчими та нормативними документами шляхів вирішення проблем в ЖКГ України. Доведено необхідність реформування ЖКГ не як окремої галузі, а як складової економіки України в зв'язку з тим, що на сьогодні не діє закон вартості робочої сили, який передбачає включення до ціни робочої сили всіх суспільно необхідних витрат на її відтворення. В якості інструменту залучення капіталу з позабюджетних джерел запропоновано застосування механізму сек'юритизації активів комунальних підприємств, економічний зміст якого міститься в відокремленні високоякісних ліквідних активів (житлово-комунальних платежів) від загального фінансово-економічного стану комунального підприємства. Визначено заходи для впровадження економічно обґрунтованого ціно-, тарифо- та нормоутворення, в основу якого покладено вирішення питання щодо підвищення ефективності захисту прав споживачів як в частині дотриманням стандартів, норм і правил, так і визначення оптимального співвідношення витрат на оплату комунальних послуг та рівня заробітної плати.

Практична цінність та адекватність запропонованих заходів підтверджена актами впровадження.

Ключові слова: житлово-комунальне господарство, комунальні послуги, концесія, природна монополія, сек'юритизація, електронні гроші, єдиний розрахунковий центр, приватизація, регулювання і планування цін, тарифів і норм споживання.

АННОТАЦИЯ

Мельник И.Г. Реформирование жилищно-коммунального хозяйства и регулирование цен и тарифов на жилищно-коммунальные услуги населению. - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - организация управления, планирования и регулирования экономикой. - Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2005.

Диссертация посвящена процессу функционирования жилищно-коммунального хозяйства Украины в части предоставления населению коммунальных услуг с целью теоретической обоснования необходимости проведения реформ в жилищно-коммунальном хозяйстве Украины и определения научно-методических рекомендаций по повышению социально-экономической эффективности проводимых реформ.

Определено социальную значимость и особенности функционирования жилищно-коммунального хозяйства в образовании и обеспечении жизнедеятельности общества и нормальных условий для воспроизводства рабочей силы. Проведено расчет экономически обоснованных тарифов и норм потребления, а также рассчитано экономический эффект от внедрения не затратной и объективной системы формирования цен, тарифов и норм потребления. Доказано неэффективность развития конкурентных отношения в жилищно-коммунальном хозяйстве, а также разработано направления внебюджетного привлечения инвестиций в жилищно-коммунальное хозяйство.

Разработано концепцию реформирования жилищно-коммунального хозяйства Украины, основные моменты которой принципиально отличаются от сути определенных сегодняшней законодательной и нормативной базой. Доказано необходимость реформирования жилищно-коммунального хозяйства не как отдельной отрасли, а как составляющей экономики Украины в связи с тем, что на сегодня не действует закон стоимости рабочей силы, который предусматривает в структуре затрат на рабочую силу стоимость всех общественно необходимых затрат на ее воспроизводство. В качестве инструмента привлечения капитала из внебюджетных источников предложено использование механизма секъюритизации активов коммунальных предприятий, экономическое содержание которого состоит в отделении высококачественных ликвидных активов (жилищно-коммунальных платежей) от общего финансово-экономического состояния коммунального предприятия. Определено мероприятия для разработки экономически обоснованных цен, тарифов и норм потребления, в основу которых положено решение вопроса по повышению эффективности защиты прав потребителя как в части соответствия стандартам, нормам и правилам, так и определения оптимального соотношения расходов на оплату коммунальных услуг и уровня заработной платы. Практическая ценность и адекватность предложенных мероприятий подтверждена актами внедрения.

Ключевые слова: жилищно-коммунальное хозяйство, коммунальные услуги, концессия, природная монополия, секъюритизация, электронные деньги, единый расчетный центр, приватизация, регулирование и планирование цен, тарифов и норм потребления.

ANNOTATION

Melnik I.G. Reforming of housing and communal services and price and tariffs control for housing-and-municipal services to the population. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.02.03 - Economy organization of management, planning and regulation. Dnipropetrovsk national university, Dnipropetrovsk, 2005.

The dissertation is devoted to process of functioning of housing and communal services of Ukraine regarding granting to the population of municipal services with the purpose of theoretical substantiations of necessity of carrying out of reforms in housing and communal services of Ukraine and definition of scientific- methodical recommendations on increase of social and economic efficiency of spent reforms.

It is developed the Concept of reforming of housing and communal services of Ukraine which basic moments essentially differ from essence the certain today's legislative and normative base. It is proved necessity of reforming of housing and communal services not as separate branch, and as making economy of Ukraine. As the tool of attraction of the capital from unappropriated sources use of the mechanism of securitization actives of the municipal enterprises which economic contents will consist in branch of high-quality liquid actives (housing-and-municipal payments and the rights of their requirement) from the general financial and economic condition of the municipal enterprise is offered. It is determined actions for development of the economically justified prices, tariffs and norms of consumption in which basis the decision of a question on increase of efficiency of protection of the rights of the consumer as regarding conformity to standards is necessary, to norms and rules, and definitions of an optimum ratio of charges on payment of municipal services and a level of wages. Practical value and adequacy of the suggested actions is confirmed with certificates of introduction.

Key words: housing and communal services, municipal services, concession, natural monopoly, securitization, electronic money, privatization, regulation and planning of the prices, tariffs and norms of consumption.

Актуальність теми дослідження. Гострота проблем, що нагромадилися в житлово-комунальному господарстві (ЖКГ), призвела до необхідності реформування цього сектору економіки. З 1989 року реформа проходить повільно і неефективно, тобто реально не відбувається покращення ситуації щодо виробництва та споживання житлово-комунальних послуг як в частині надання населенню якісних послуг, так і оплати житлово-комунальних послуг по оптимальним цінам і тарифам.

Поруч з ринком товарів народного споживання, ринок хліба, ринок нафтопродуктів, ринок енергоносіїв та ринок комунальних послуг є фундаментальним підґрунтям народногосподарського комплексу і розвитку суспільства. Негативні тенденції на цих ринках відчуває на собі кожна галузь народного господарства України і, як наслідок, кожний громадянин держави. Після вартості продуктів харчування житлово-комунальні послуги займають друге місце в структурі витрат більшості громадян України. У зв'язку з цим, реформування ЖКГ є однією з найбільш актуальних проблем, тому що вона стосується інтересів як населення, так і всього народного господарства України.

Необхідність реформування ЖКГ усвідомлена давно, вже протягом 14 років спостерігаються спроби вирішити проблеми в житлово-комунальному господарстві України, але реально покращення ситуації не відбувається. Поштовхом до зацікавленості вчених ЖКГ стали проблеми, які гальмують економіку України, - питання функціонування підприємств цієї галузі народного господарства, існуючий витратний механізм формування тарифів на комунальні послуги та необхідність поліпшення інвестиційного клімату з метою спрямування коштів на розвиток даної сфери.

Теоретичні та практичні аспекти рішення задач функціонування підприємств житлово-комунального господарства розглядались в роботах таких вітчизняних і російських вчених, як Качала Т.М., Крамаренко Г.О., Орлов А.О., Павлюк В.В., Сиротняк Р.М, Семчук Г.М, Руль М.В., Філюк Г.М, Ряховська Г.М., Румянцева О.І., Таги-Заде Ф.Г., Сахаєв В.Г. та інші.

Актуальність пошуку нових підходів до проведення реформування в ЖКГ України обумовлена перш за все відсутністю позитивних результатів при проведенні попередніх спроб покращити ситуацію в системі забезпечення населення житлово-комунальними послугами. На сьогодні послуги залишаються неякісними, тарифи непомірно високими, інвестиції в ЖКГ відсутні. Житлово-комунальна реформа повинна містити в собі не лише економічну, а й виконувати соціальну функцію, пов'язану з рівнем заробітної плати та пенсійним забезпеченням населення. Саме з позиції населення, його соціально-економічного захисту, необхідно перш за все розглядати пріоритети змін економічних відносин не тільки в даній сфері, а і в цілому в економіці держави. Як відомо, сьогодні 70% населення знаходиться в стані бідності, в тому числі 30% - за межою бідності. Існування залежності економічної стабільності підприємств ЖКГ від платоспроможного попиту населення, особливо при існуючих низьких доходах, виступає свідченням неефективності функціонування всієї системи місцевого самоврядування та державної соціальної політики в цілому. В існуючих умовах виникає нагальна необхідність реформування житлово-комунального господарства не як окремої галузі економіки, а як складової економіки, в якій на сьогодні в повній мірі не діють економічні закони, перш за все закон вартості робочої сили, згідно дії якого ціна робочої сили повинна визначатись вартістю суспільно необхідних витрат на її відтворення, включаючи вартість житлово-комунальних послуг.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках науково-дослідницьких робіт Інституту економіки та факультету Міжнародної економіки Дніпропетровського національного університету по темам: “Розвиток фінансової системи з метою стимулювання економічного росту України” (номер державної реєстрації 0102U004408), “Фінансово-економічні проблеми становлення та розвитку підприємництва в Україні” (номер державної реєстрації 0103U000550).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретична обґрунтованість необхідності проведення реформування ЖКГ України, регулювання цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та впровадження науково-методичних рекомендацій щодо соціально-економічної ефективності цієї сфери.

Для досягнення поставленої мети було вирішено наступні наукові та практичні завдання:

- визначено соціальну значимість та особливості функціонування житлово - комунального господарства в створенні та забезпеченні життєдіяльності суспільства і нормальних умов для відтворення робочої сили;

- проаналізовано тарифо-, ціно- та нормоутворення в розрізі всіх основних видів комунальних послуг з метою обґрунтування необхідності та визначення напрямків їх подальшого регулювання;

- визначено форму функціонування підприємств житлово-комунального господарства як виробничої системи;

- розраховано економічно обґрунтовані тарифи та норми споживання та визначено економічний ефект від впровадження невитратного та об'єктивного ціно- та тарифоутворення;

- розроблено напрямки позабюджетного залучення інвестицій в житлово-комунальне господарство України.

Об'єкт дослідження - процес функціонування житлово-комунального господарства України в частині надання населенню комунальних послуг.

Предметом дослідження є організація та механізм державного управління розвитком житлово-комунального господарства та регулювання тарифів і цін на комунальні послуги населенню.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення законів економічної теорії, макро- та мікроекономіки. Інформаційною базою дисертації стали законодавчі акти України, методичні та нормативно-інструктивні матеріали міністерств та відомств, дані Держкомстату України, Національної комісії регулювання електроенергетики, матеріали первинної звітності підприємств житлово-комунальної сфери Дніпропетровської області. В дисертації використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження процесів і явищ в їх діалектичному взаємозв'язку і взаєморозвитку.

При оцінці стану роботи підприємств житлово-комунального господарства використовувались методи порівняльного та системного аналізу, а також наукового відбору. При проведенні автором соціального опитування з метою дослідження доцільності та ефективності встановлених норм використання комунальних послуг населенням використано методи анкетування, угрупувань, вибіркових обстежень. Метод теоретико-логічного та критичного аналізу використано для оцінки ситуації, що склалась в ЖКГ з метою доведення необхідності її реформування. Метод узагальнення теоретичних досліджень, аналітичні методи, а також сутність законів вартості, попиту та пропозиції було використано при розробці економічно обґрунтованих тарифів та визначенні напрямків реформування житлово-комунального господарства.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці концепції реформування житлово-комунального господарства України, напрямки якої принципово відрізняються від сутності положень, запропонованих законодавчими органами та нормативними документами, а саме:

вперше:

доведено необхідність проведення змін в житлово-комунальному господарстві України лише з врахуванням соціальних індикаторів проведення реформ: рівня бідності, масштабів безробіття, розміру мінімальної заробітної плати й прожиткового мінімуму;

в якості залучення капітальних інвестицій з позабюджетних джерел запропоновано застосування механізму сек'юритизації активів комунальних підприємств, економічний зміст якого міститься в відокремленні високоякісних ліквідних активів (житлово-комунальних платежів) від загального фінансово-економічного стану комунального підприємства;

удосконалено:

в якості одного із напрямків підвищення збору комунальних платежів досліджено впровадження автоматизованих розрахункових центрів для здійснення прийому оплати за комунальні послуги з використанням муніципальної картки та перспективи здійснення оплати за комунальні послуги з використання сучасних платіжних інструментів та засобів здійснення платежів (пластикова картка, банкомат);

дістало подальшого розвитку:

обґрунтування неможливості впровадження конкурентних відносин в ЖКГ, тому що підприємства цієї галузі є природними монополіями, а їх продукція має щоденний та незамінний характер комунальних послуг, що є суспільно-необхідним благом і вимагає, щоб ці блага були доступні всім верствам населення, незалежно від їх платоспроможності;

здійснення комплексного аналізу ціно-, тарифо- та нормоутворення на продукцію всіх підприємств ЖКГ, які надають послуги з газо-, тепло- та водопостачання, а також забезпечення населення електроенергією, на підставі якого доведено витратність та неефективність існуючих в цій галузі механізмів ціно-, тарифо- та нормоутворення;

визначення заходів для впровадження економічно обґрунтованого ціно-, тарифо- та нормоутворення, в основу якого покладено вирішення питання щодо підвищення ефективності захисту прав споживачів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення та висновки даного дослідження були задіяні і можуть бути використані в діяльності органів законодавчої та виконавчої влади при здійсненні реформ в ЖКГ як на місцевому, так і на загальнодержавному рівні.

Результати наукового дослідження, викладеного в дисертації, були використані в розробці пропозицій Постійної комісії обласної ради з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, побутового та торгівельного обслуговування населення Дніпропетровської обласної адміністрації, Колегії Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства (акт впровадження №8/18-1227 від 10.10.2003 року). Використовуючи інформацію, відображену в дисертаційному дослідженні, керівництвом міського комунального виробничого підприємства „Дніпроводоканал” було ініційовано перед обласною радою пропозицію щодо відмови від користування покупною водою з Аульського водозабору, вартість якої в тарифі на воду складає близько 40%, а якість потребує додаткового залучення потужностей для ефективного очищення. (акт впровадження № 9406/1-21 від 30.10.2003 року). Науково-методичні рекомендації автора було використано при створенні автоматизованої системи збору та обробки платежів за житлово-комунальні послуги, організованої на базі Єдиного розрахункового центру (акт впровадження № 01-11 від 15.04.2003 року). Правлінням ВАТ „Державний ощадний банк України” перед Верховною Радою України та Національним банком України було ініційовано впровадження програми „Застосування сек'юритизації в якості механізму залучення інвестицій до підприємств житлово-комунальної сфери (на базі ВАТ „Ощадбанк”)” (акт впровадження № 01/6641 від 23.10.2003).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного дослідження. Наукові результати, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, одержані дисертантом особисто і знайшли відображення в опублікованих працях без співавторів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і отримали схвалення на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень '2003” (20-27 жовтня 2003 року, Дніпропетровськ-Харків-Кривий Ріг), на VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Фінанси України. Перспективи вступу України до Світової організації торгівлі” (21-22 травня 2004 року, Дніпропетровськ), на Міжнародній науково-практичній конференції “Освіта та наука без меж” (15-17 грудня 2004 року, Бєлгород-Дніпропетровськ).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи повною мірою відображено в 9 наукових роботах загальним обсягом 4,3 друк. аркуша, які належить особисто автору, з яких 7 надруковано у фахових виданнях загальним обсягом 3,5 друк. аркуша.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури, додатків. Загальний обсяг дисертації - 222 сторінки. Робота містить в собі 23 таблиці, 1 діаграму, 5 рисунків, список використаних літературних джерел з 196 найменувань, 7 додатків на 33 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, проаналізовано ступінь її розробленості в науковій літературі, визначена мета, завдання, предмет дисертаційної роботи, висвітлені наукова новизна, практичне значення і апробація результатів дослідження.

У першому розділі “Соціально-економічна сутність та визначальні риси функціонування житлово-комунального господарства” осмислюється сутність основних понять, що забезпечують функціонування житлово-комунального господарства, відображається його роль у відтворенні робочої сили, узагальнено теоретичні питання пов'язані з роллю держави в функціонуванні підприємств житлово-комунальної сфери. Розкрито мету, задачі та функції економіки житлово-комунального господарства. Функціонування підприємств житлово-комунального господарства - це на сьогодні одне з найгостріших, найболючіших питань економіки України. В зв'язку з цим - одне з дискусійних як в науковому, так і в соціальному плані питання.

Проблеми в житлово-комунальному господарстві виступають результатом протиріччя ринкової економіки українського ґатунку, в якій в повній мірі не діють економічні закони, а саме закон вартості. Він передбачає, що ціна робочої сили повинна включати в себе вартість витрат на її відтворення. Саме з позиції населення, його соціально-економічного захисту, необхідно перш за все розглядати пріоритети змін економічних відносин не тільки в даній сфері, а і в цілому в економіці держави. В дійсності має місце необ'єктивне відображення витрат на оплату комунальних послуг в структурі прожиткового мінімуму. Так, загальна сума витрат на житлово-комунальні послуги, згідно методики розрахунку прожиткового мінімуму, складає 24,90 грн. Поряд із цим реальна сума витрат на одну людину складає близько 100 гривень в місяць на людину. В табл. 1 відображено порівняння витрат на оплату комунальних послуг по методиці розрахунку прожиткового мінімуму, результатам проведеного анкетування, а також витрат згідно встановлених норм.

Як результат, важливо відмітити, що реальні витрати на оплату житлово-комунальних послуг перевищують заплановані при розрахунку структури прожиткового мінімуму майже в 3 рази. Таким чином, політика цін і тарифів у житлово-комунальному господарстві стала непосильним тягарем для більшості населення.

Створення і впровадження ефективного механізму управління і регулювання ЖКГ неможливо без вирішення проблеми енергозбереження та підвищення енергоефективності функціонування комунальних підприємств. На сьогодні енергоємність валового внутрішнього продукту (ВВП) України вдвоє вище, ніж в промислово розвинутих країнах Західної Європи і, як показує аналіз, продовжує рости. По статистичним даним в Україні на одиницю промислової продукції, в тому числі комунальних послуг, витрачається енергоресурсів в 5-7 разів більше, чим в розвинутих країнах світу.

Отже, ЖКГ відіграє значну роль у відтворенні робочої сили і, як наслідок, відтворенні нації в цілому. Необхідно відмітити ще раз, що на сьогодні реформи за рахунок населення призведуть до соціальної нестабільності в сфері ЖКГ, в зв'язку з тим, що діючий механізм встановлення субсидій не відповідає ні економічним інтересам України, ні інтересам самих виробників послуг та їх споживачів. Внаслідок неспроможності підприємств - через слабку зацікавленість у кінцевих результатах - надання послуг, які б відповідали вимогам якості, надійності та економічної безпеки та відсутності механізму, стимулюючого як замовників, так і експлуатаційно-виробничі підприємства до зниження витрат, економії матеріальних та енергетичних ресурсів, зберігається витратний принцип діяльності підприємств. Сутність даного принципу націлюється не на необхідність заробляти кошти, а неможливість прямого неопосередкованого отримання їх із бюджету.

В другому розділі дисертації “Аналіз діючих норм споживання, тарифів цін на житлово-комунальні послуги населенню” досліджено систему та методику формування тарифів на різні послуги житлово-комунального господарства, проаналізовано складові формування ціни на основні комунальні послуги (газопостачання, електроенергію, тепло- та водопостачання) та норми їх споживання, обгрунтовано нераціональність і витратність формування цін, тарифів та норм споживання в комунальному господарстві.

Аналіз послуг газовидобувної та газорозподільчої системи дозволив стверджувати про наявність впливу адміністративних методів як на розподіл природного газу для споживачів України, реалізацію природного газу споживачам по цінам, відмінним від середньозважених цін, так і на структуру середньозваженої ціни видобутку газу по НАК “Нафтогаз України”.

Докладний аналіз структури середньозваженої ціни видобутку природного газу по НАК “Нафтогаз України” дозволив зробити висновок щодо необ'єктивного формування тарифу на видобуток газу. Показники діяльності підприємства, а саме рентабельність, мають необґрунтовані розміри і саме головне, що навантаження даних показників у вигляді тарифних ставок повинні сплачувати безпосередньо споживачі послуг.

В середньому по газодобувним підприємствам на Україні в 2002 році рентабельність виробництва складала від 70 до 300 відсотків. В цілому по НАК “Нафтогаз України” в 2002 році рентабельність газовидобування складала 141,97%, в зв'язку з цим оптово - відпускна ціна становила 172,38 грн. за 1 тис.куб.м. Саме у відповідності з даною ціною формувався тариф на реалізацію газу для населення, який складав в середньому 182,5 грн. за 1 тис.куб.м. В практиці відсутній економічно обґрунтований механізм, який може пояснити такий показник рентабельності, якщо середній її рівень в промисловості України становить 15-20%.

Необхідно відмітити, що аналогічна система тарифоутворення має місце при формуванні тарифу на інші послуги житлово-комунального господарства (електроенергетика, тепло- та водопостачання). Кінцевим споживачем і, як наслідок, платником необмеженого розміру “невиробничих” витрат та рентабельності на всіх етапах формування тарифів на житлово-комунальні послуги виступає населення.

Коло чинників, що впливають на діяльність підприємств-монополістів в енерго- та газопостачальній галузі досить велике. А саме, наслідком приватизації обленерго став вибір типу цінового регулювання монопольних видів діяльності. Вибір було зроблено на користь регулювання за нормою прибутку або “витрати плюс”. Вагомими недоліками даного типу (як і методики формування тарифів на житлово-комунальні послуги) є витратність та надмірні витрати в капітал, які скорочують ефективність виробництва. При регулюванні по нормі прибутку компанія зосереджує свої зусилля не на скороченні витрат, а на переконанні органу регулювання до включення всіх витрат в тариф. З метою підвищення ефективності функціонування природних монополістичних структур в Україні в інтересах суспільства слід перейти від неефективного стримування цін і тарифів на таких ринках до контролю за механізмом їх формування. На сучасному етапі у багатьох країнах світу перевагу віддають методу визначення допустимих підвищень цін на продукцію - методу коефіцієнтів зміни цін. Спираючись на зазначений досвід і враховуючи особливості вітчизняної економіки, якій характерні високі темпи інфляції, на нашу думку, доцільно дати природним монополістам можливість коригування рівня цін на їхню продукцію відповідно до рівня інфляції з урахуванням індексу оптових цін промисловості. Однак при цьому треба удосконалити чинні і розробити комплекс нових нормативно-правових документів стосовно порядку формування цін, які б забезпечили включення у тарифи всіх видів обґрунтованих затрат регульованих компаній та дали змогу попередити можливість їх завищення.

На підставі аналізу, проведеного в ІІ розділі, можливо визначити наступні аспекти, які показово відображають необхідність регулювання ціно-, тарифо- та нормоутворення в ЖКГ України. По-перше, на всіх підприємствах житлово-комунальної сфери існують типові умови, які призводять до підвищення тарифів: надвисока рентабельність при необґрунтованих витратах, які включаються до структури тарифу, що є неприпустимим для соціально орієнтованої галузі; втрати при транспортуванні до споживача складають в середньому 30%, які повністю компенсуються структурою тарифу; існуюча система регулювання цін на житлово-комунальні послуги неефективна, оскільки в ній не закладено механізм стимулювання енергозбереження, зниження енергоємності. По-друге, при аналізі ціноутворення і регулювання цін на послуги водо - та теплопостачання і водовідведення необхідно враховувати, що комунальні підприємства не мають коштів для належного утримання своїх виробничих потужностей; якість комунальних послуг дедалі погіршується; житлово-комунальне господарство стає все менш привабливим для інвесторів.

Ініціатори комунальних реформ намагаються перекласти проблеми спасіння комунального господарства на сімейні бюджети пересічних громадян, замість того, щоб докладно розглянути принципи та методи формування тарифів на житлово-комунальні послуги з метою впровадження ефективного тарифоутворення. З нашої точки зору, ефективне ціно-, тарифо- та нормоутворення на житлово-комунальні послуги призведе як до зниження тарифів, так і до підвищення зацікавленості потенційних інвесторів. Необхідно усвідомлювати, що інвестиційна привабливість монопольних підприємств визначається державною політикою цін і тарифів. Навіть за умови добре прорахованого інвестиційного проекту головні ризики будуть пов'язані з діючою системою управління підприємством та тарифним регулюванням, процедура якого непрозора та незрозуміла, тобто для фінансової стабільності галузі потрібно перш за все скорочення непродуктивних витрат та встановлення ефективної системи тарифоутворення.

У третьому розділі “Напрямки реформування житлово-комунального господарства України” розглянуто соціально-економічні, фінансові, інвестиційні та інформаційні напрямки покращення ситуації в житлово-комунальному господарстві України.

Перш за все визначено форму функціонування підприємств житлово-комунального господарства, враховуючи, що житлово-комунальні послуги - це суспільне благо. Розуміння особливостей комунального господарства, їх суті та форм прояву - важлива умова для розробки нових механізмів економічних відносин ЖКГ та успішної адаптації даної сфери до умов ринку. Для більш вичерпного та аргументованого переконання в неможливості існування конкуренції в ЖКГ було розглянуто основні параметри, якими характеризується модель вільної конкуренції, спроектовано їх на сферу житлово-комунальних послуг і здійснено порівняння останньої з основними рисами природної монополії. Як результат було доведено, що галузь комунальної діяльності з погляду споживання продукції (послуг) віднесена до суспільного сектора, а як виробнича система - до природної монополії. Тому ідея і спроби демонополізації підприємств галузі є помилковою і не може привести до досягнення поставлених цілей, тобто до стимулювання за допомогою залучення приватного сектора підвищення ефективності і якості комунального обслуговування.

За результатами нашого розрахунку об'єктивних норм споживання води на одну людину на добу встановлено, що протягом доби одна людина використовує 153 літра води, що майже в 2 рази менше встановленої норми (в Дніпропетровську - 300 літрів). Розрахунок об'єктивних норм споживання води проводився по результатам анкетування близько 300 респондентів.

На підставі даних визначено, що в середньому норма використання водних ресурсів в країнах Європи складає 187 літрів на одну людину на добу. Чому наші відповідні керуючі органи не зацікавить той факт, що з врахуванням наших 300 літрів на добу, виникає висновок, що мешканці цивілізованих європейських столиць є менш охайними ніж наші українські громадяни, особливо враховуючи постійну відсутність гарячої води та нерегулярність надання холодної в містах України.

За результатами аналізу, проведеного в ІІ розділі доведено, що назріли нагальні потреби в створенні нової економічної моделі, яка б передбачала перш за все формування економічно обгрунтованих тарифів та норм споживання, а також удосконалення системи та принципів регулювання тарифів на послуги монополістів в комунальному господарстві. З метою доведення неефективності та витратності існуючої системи тарифоутворення на послуги підприємств житлово-комунального господарства, проведено розрахунок тарифів, підставою для якого будуть оптимальні складові та показники (перш за все оптово-відпускна ціна природного газу), та проаналізовано економічний ефект від застосування невитратних та об'єктивних тарифів.

Метою розрахунку оптово-відпускної ціни природного газу газовидобувних підприємств при оптимальному рівні рентабельності, який було визначено шляхом експертної оцінки, було відображення розміру необґрунтовано отриманих доходів газовидобувних підприємств України і, як наслідок, збільшення рівня тарифів на послуги забезпечення населення як природним газом, так і іншими послугами ЖКГ. Розрахунок економічно обґрунтованих тарифів на газо- та теплопостачання проводився в декілька етапів. З метою більш наочного відображення необ'єктивних витрат на послуги житлово-комунальної сфери, розраховано економічний ефект від впровадження оптимальних тарифів для населення. Досить переконливими є отримані дані: міське населення України має можливість щомісячно економити в середньому 28,49 грн. сімейного бюджету лише сплачуючи тарифи на газ та теплопостачання за економічно обґрунтованими тарифами. І це не кінцевий результат економії, в зв'язку з тим, що при розрахунку економічно обґрунтованих тарифів не коригувались значні невиробничі витрати, які були відмічені при здійсненні в ІІ розділі аналізу всіх тарифів на послуги житлово-комунальної сфери. Проаналізувавши економічний ефект в масштабах країни, встановлено, що економічно необґрунтовані доходи, які щомісячно отримують газо - та теплопостачальні підприємства України складають близько 300 млн. гривень в місяць.

Протягом 2003 року було значно знижено рівень рентабельності: в 2003 році - на 35,15%, порівняно з 2002 роком, коли рівень рентабельності складав - 141,97%, внаслідок чого було знижено рівень оптово-відпускної ціни майже до рівня, визначеного автором при розрахунку економічно обґрунтованого тарифу. Але зниження оптово-відпускної ціни майже на 33,60 грн. ніяким чином не відбилось на розмірі тарифу на природний газ для його споживачів. Зниження рівня рентабельності в економічній теорії виступає показником зниження прибутковості роботи підприємства. Тобто закони ринку вимагають не збільшувати собівартість продукції, бо її зростання веде до зниження прибутковості підприємств. В нашому випадку збільшення собівартості і, як наслідок, зменшення рівня рентабельності обумовлено значним підвищенням розміру амортизаційних відрахувань.

Даний аналіз призводить до обґрунтованого висновку щодо штучного тарифоутворення в газовидобувній галузі Україні. Проблема цільового використання амортизаційних відрахувань є достатньо актуальною для економіки України, в зв'язку з тим, що амортизація - це найважливіше джерело відтворення та науково - технічного розвитку господарства. Це пов'язано не лише з її сумарною величиною, але і з мінімальною порівняно з прибутком залежністю від результатів поточної господарської та фінансової діяльності і, як наслідок надійністю отримання грошових коштів.

Вступ України в фазу економічної стабілізації призвів до необхідності рішення важливих проблем, що перешкоджають реалізації наступного етапу економічного розвитку. Однією з них є низький рівень інвестиційної активності суб'єктів економіки в частині участі комерційних банків в реалізації інвестиційних проектів.

В якості підсумків розгляду фінансових механізмів реалізації регіональних програм за участю кредитних організацій, враховуючи природний монополізм підприємств цієї сфери, розроблено схему взаємодії складових для ефективного та обґрунтованого проведення реформ.

Основні складові даної схеми - це механізми концесії та сек'юритизації, мета - вирішення проблеми модернізації підприємств житлово-комунального господарства як на регіональному, так і на загальнодержавному рівні, враховуючи природний монополізм підприємств цієї сфери.

В дисертації розглянуто такий метод модернізації підприємств ЖКГ як впровадження концесії, поряд з цим причинами не досить активного застосування даної форми приватизації є перш за все обмежені фінансові можливості потенційних концесіонерів. При умові визнання статусу підприємств ЖКГ як природних монополістів, інструментом для подальшої їх передачі в концесію виступає застосування механізму сек'юритизації. Сек'юритизація - випуск цінних паперів, забезпечених майбутніми доходами комунальних підприємств. Лише при умові надання підприємствам ЖКГ статусу природної монополії цінні папери, випущені в рамках механізму сек'юритизації, є ліквідними, що не загрожує платоспроможності кредитних установ та виступає гарантією повернення кредиту. При цьому потенційні концесіонери отримують кошти для придбання підприємств ЖКГ в концесію, чим вирішується основна проблема для ефективного впровадження реформ, а саме модернізація підприємств ЖКГ, що приведе до зниження оплати житлово-комунальних послуг населенням і отримання певних соціально-політичних ефектів.

Таким чином, узагальнюючи все вищезазначене, можна дійти висновків, що адаптація механізмів сек'юритизації та концесії до вітчизняних умов призведе до удосконалення процесу безупинного надання якісних послуг населенню держави.

ВИСНОВКИ

На підставі проведеного дослідження, ґрунтуючись на проведеному аналізі стану житлово-комунального господарства України, існуючих методах ціно-, тарифо- та нормоутворення, досвіді країн близького та дальнього зарубіжжя, які вже пройшли етап вирішення проблем реформування ЖКГ, а також на прийнятих останніми законодавчими документами щодо функціонування вищезазначеної житлово-комунальної галузі народного господарства, вважаємо за доцільне запропонувати нову Концепцію реформування житлово-комунального господарства України, в основу якої покладені наступні аспекти.

1. Житлово-комунальне господарство України відіграє значну роль у відтворенні робочої сили і, як наслідок, відтворенні нації в цілому. Тобто необхідно посилити роль держави в частині реформування житлово-комунального господарства з позиції соціального захисту населення. Для цього, по-перше, механізм відшкодування витрат на відтворення робочої сили повинен включати основні статті витрат на це відтворення та джерела їх фінансування, в тому числі і витрати на комунальні послуги. По-друге, - і це є однією з вимог щодо вступу до СОТ, - необхідно вирішити проблему щодо підвищення ефективності захисту прав споживачів на державному рівні шляхом реформування системи державного нагляду за дотриманням стандартів, норм і правил, в тому числі і в житлово-комунальному господарстві в зв'язку з низьким рівнем якості наданих послуг.

2. В ході дисертаційного дослідження доведено, що комунальна галузь з погляду споживання продукції (послуг) віднесена до суспільного сектора, а як виробнича система - до природної монополії. Властивість суспільних благ є її сутністю, а монополізм - природною формою організації. Тому ідея і спроби демонополізації підприємств галузі, визначені прийнятими Законами України, є помилковими і не можуть привести до досягнення поставлених цілей, тобто до стимулювання підвищення ефективності та якості комунального обслуговування. Підтвердженням факту неможливості впровадження конкурентних відносин в ЖКГ, виступає досвід країн Європи, США, а насамперед досвід Росії.

3. В зв'язку з тим, що з проблемою впровадження конкурентних відносин тісно пов'язана проблема широкомасштабної приватизації підприємств ЖКГ, необхідно чітко усвідомити, що для ряду видів діяльності соціально та політично чуттєвих виникають високі ризики приватизації, обумовлені можливим зловживанням монопольним становищем в частині незбереження цілісності та надійності виробничих комплексів при виконанні ними суспільно чуттєвих функцій. В ЖКГ ринковий принцип встановлення пропозиції, що задовольняє попит, може не принести до позитивних результатів. З нашої точки зору більш ефективним виступають форми партнерства держави і приватного сектору, однією з яких є концесія.

4. З метою виникнення підстав для впровадження принципу взаємної відповідальності надавачів та споживачів послуг, а також чіткого розмежування функцій та обов'язків виробників, постачальників та споживачів послуг, необхідно прийняти стандарти якості житлово-комунальних послуг та впровадити договірні відносини.

5. Проблему ефективного функціонування житлово-комунального господарств неможливо вирішити без спрямування реальних інвестицій в модернізацію та оновлення галузі. Результати проведеного дослідження доводять, що подальше підвищення розміру відшкодування населенням реальної вартості житлово-комунальних послуг та спрямування реальних інвестицій в житлово-комунальне господарство може бути досягнуто лише за рахунок зниження самих витрат. Для економічно обґрунтованого регулювання ціно-, тарифо- та нормоутворення і підвищення інвестиційної привабливості суб'єктів природних монополій внаслідок скорочення непродуктивних витрат, а також здійснення контролю за механізмом їх формування, необхідно проведення наступних заходів:

5.1. На державному рівні слід розробити нормативні акти з планування обліку і калькуляції робіт (послуг) на підприємствах ЖКГ в розрізі видів послуг з чітким відображенням структури собівартості продукції. З метою підвищення ефективності функціонування монопольних структур в Україні, слід запровадити систему регулювання цін на основі використання методів, що ґрунтуються на встановленні цінових обмежувачів та регулювання затрат.

5.2. Для забезпечення прозорої та економічно обґрунтованої системи визначення цін, тарифів та норм споживання, а також для впровадження об'єктивної та діючої нормативної бази, необхідно провести держаний суцільний незалежний аудит ціно-, тарифо- та нормоутворення на всі комунальні послуги населення.

5.3.Необхідно встановлювати жорсткий контроль за діяльністю підприємств житлово- комунальної сфери особливо в частині дотримання встановлених вимог ціно-, тарифо- та нормоутворення. Для цього слід розширити повноваження регіональних антимонопольних комітетів в частині регулярного здійснення контролю за дотриманням вимог ефективного регулювання тарифів на послуги тепло-, водопостачання та водовідведення з метою усунення випадків включення до структури тарифу витрат, не пов'язаних з безпосереднім наданням послуг.

6. Для вирішення проблеми залучення стратегічного інвестора, необхідно створити умови для ефективного впровадження механізмів концесії та сек'юритизації. Впровадження даних механізмів, при умові надання підприємствам ЖКГ статусу природної монополії, вирішить проблему модернізації галузі як на регіональному, так і на загальнодержавному рівні.

7. З метою поліпшення збору платежів на обласному або місцевому рівні, необхідно застосовувати різноманітні заходи економічного, організаційного та інформаційного характеру, наприклад, розрахункові центри по збору комунальних платежів на підставі єдиної квитанції з перспективою застосування платіжних систем на базі чіпових технологій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

а) у наукових фахових виданнях:

1. Мельник І.Г. Протиріччя економічного механізму у господарюванні комунальних підприємств і шляхи їх вирішення // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 153. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 185-192.

2. Мельник І.Г. Необхідність та перспективи впровадження нового механізму організаційно-економічного управління в сферу комунальних послуг України// Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 182. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 72-79.

3. Мельник І.Г. Соціально-економічна ефективність впровадження електронних грошей в житлово-комунальній сфері України // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 183 - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С. 454-464.

4. Мельник І.Г. Житлово-комунальна сфера, її соціально-економічна значимість і сутність в створенні та забезпеченні життєдіяльності суспільства// Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 186 : Том ІІ. - Дніпропетровськ :ДНУ, 2003. - С. 610-616.

5. Мельник І.Г. Приватизація в житлово-комунальній сфері чи природний монополізм підприємств даної сфери // Держава і регіони. Науково-виробничий журнал. Серія “Економіка та підприємництво” - Запоріжжя: Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, 2003. - №2. - С. 123-125.

6. Мельник І.Г. Планування та регулювання тарифів і норм споживання на житлово-комунальні послуги з врахуванням світового досвіду// Держава і регіони - Науково-виробничий журнал. Серія “Економіка та підприємництво”- Запоріжжя: Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, 2004. - №1. - С. 168-171.

7. Мельник І.Г. Застосування нових фінансових інструментів для здійснення інвестицій в житлово-комунальну сферу// Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 190: том ІІ - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 455-459.

б) в інших виданнях:

8. Мельник І.Г. Реальні фінансові інструменти для здійснення інвестицій в житлово-комунальну сферу: місце і роль кредитних організацій // Динаміка наукових досліджень'2003. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Дніпропетровськ - Харків - Кривий Ріг: 2003, том 22. - С. 44-46.

9. Мельник І.Г. Напрямки регулювання цін і тарифів на житлово-комунальні послуги // Освіта та наука без кордонів. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Бєлгород - Дніпропетровськ: 2004. - С. 48-50.

Размещено на Allbest.ru