Економічне оцінювання та регулювання процесів трансформацій підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет "Львівська політехніка"

УДК 338.45

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Економічне оцінювання та регулювання процесів трансформацій підприємств

Спеціальність: 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами

Марчук Любов Василівна

Львів 2005

Загальна характеристика роботи

економічне оцінювання трансформація підприємство

Актуальність теми дослідження. Важливою умовою забезпечення ефективності діяльності підприємств на ринку є постійний процес їх трансформації. При плануванні стратегічного розвитку в умовах загострення конкуренції на українських ринках, з одного боку, та тривалою монополізацією багатьох ринків, з іншого, у практиці виникає необхідність прийняття управлінських рішень щодо вибору певних напрямків та видів трансформацій підприємств, які прагнуть покращити своє конкурентне становище.

Соціально-економічні трансформації в Україні обумовлені становленням ринкових відносин. Багаторічне провадження ринкових економічних реформ виявило суттєві труднощі господарювання та необхідність розробки методів виживання. Насамперед, це стосується господарювання в умовах перехідного періоду, викликаних приватизацією, зміною форми власності, корпоратизацією тощо. Суттєвим недоліком діяльності підприємств є відсутність достатніх знань менеджерів у галузі науково-прикладних підходів щодо управління в нових ринкових умовах. Унаслідок масової приватизації початку 1990-х рр. в Україні тисячі великих та середніх підприємств трансформувалися у відкриті акціонерні товариства. Це викликало необхідність розробки наукового обґрунтування положень та важелів щодо ефективного управління приватизованими суб'єктами господарювання.

Економічні трансформації підприємств протягом багатьох років досліджували такі науковці, як І.Алєксєєв, І.Ансофф, Є.Бойко, Ю.Брігхем, В.Геєць, В.Гончаров, В.Голіков, П.Забєлін, Ю.Іванов, О.Кузьмін, Л.Лігоненко, В.Мікловда, Й.Петрович, Н.Рудик, Ж.Тіроль, О.Терещенко, Н.Томас, О.Уільямсон, Р.Фещур, С.Філіпова, Ф.Шерер, О.Щегельська, М.Хаммер, Дж.Чемпі та інші. До вагомих здобутків перелічених науковців слід віднести розроблені теорії трансформацій, статистичні дослідження цих процесів у економічних системах різних типів, нагромаджений значний практичний і теоретичний досвід та вироблені методи забезпечення ефективності процесів трансформацій.

Разом з тим вимагають дослідження та вирішення проблеми ефективності трансформацій як національної економіки України перехідного періоду в цілому, так і проблеми економічного оцінювання та вироблення на основі результатів оцінювання механізмів регулювання трансформацій окремих суб`єктів господарювання. Адже трансформації на макрорівні потребують належних економічно-організаційних змін і на мікрорівні. Для оцінки ефективності трансформацій слід досліджувати їх роль у процесі життєдіяльності та розвитку підприємств. Вибір теми дисертаційного дослідження зумовлений необхідністю розроблення наукових шляхів вирішення актуальних проблем економічного оцінювання та регулювання процесів трансформацій підприємств в умовах становлення та розвитку національної економіки і ринкових відносин.

Зв`язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Результати дисертаційного дослідження використано при розробленні держбюджетної теми Національного університету „Львівська політехніка” ДБ-87ВГС „Формування та використання механізму інноваційного розвитку виробничо-господарських структур”, розділ 4 „Побудова моделі механізму інноваційного розвитку виробничо-господарських структур”, параграф 4.2 „Регулювання трансформації підприємств на засадах галузевої кооперації”, номер державної реєстрації №0104U002289, затвердженої рішенням НТР Національного університету „Львівська політехніка”, протокол № 4 від 24 квітня 2003 р. Робота над темою роботи відповідає науковому напряму кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету „Львівська політехніка” - “Удосконалення менеджменту на підприємствах та розвиток міжнародного підприємництва”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення теорії та практичного досвіду розроблення методологічних та методичних підходів до економічного оцінювання процесів трансформацій підприємств з виявленням доцільності, ефективності, ризиків трансформацій, а також підходів до регулювання цих процесів за результатами виявлених відхилень у процесі контролювання трансформацій. Для досягнення мети у роботі були поставлені такі завдання:

- уточнити поняття трансформацій підприємств з урахуванням бізнес-процесів та процесу менеджменту, яке б дозволило чітко розрізняти у процесі управління підприємством такі поняття, як функції регулювання, управління організаційними змінами та управління трансформаціями;

- ввести нові ознаки класифікування процесів трансформацій підприємств, які б дозволяли застосовувати деталізований підхід до економічного оцінювання та регулювання процесів трансформацій;

- розробити методичний підхід до економічного оцінювання трансформацій підприємства шляхом матричного порівняння результатів його діяльності з конкурентами, оцінювання потенціалу трансформацій підприємства на засадах запропонованих коефіцієнтів доцільності та результативності трансформацій;

- розвинути методичні підходи до економічного оцінювання ймовірності банкрутства підприємства на засадах використання дискримінантних економетричних моделей та коефіцієнтів бенчмаркінгового оцінювання підприємства за загально-галузевими показниками;

- сформувати методичні положення щодо регулювання процесів трансформацій підприємств з урахуванням досвіду існуючих прикладів трансформацій лісопромислового комплексу України.

Об`єкт та предмет дослідження. Об`єктом дослідження є процеси трансформацій підприємств. Предметом дослідження є теоретичні та прикладні засади економічного оцінювання результатів та застосування регулятивних механізмів в процесі трансформацій підприємств.

Теоретичні й методологічні засади дослідження. Теоретичною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання економічних процесів та явищ, системний та комплексний підходи до економічного оцінювання впливу трансформацій на ефективність діяльності підприємства, системний та комплексний підходи до економічного оцінювання та регулювання процесів трансформацій підприємств. До основних методів дослідження, які використовувалися для досягнення поставленої у дисертації мети, належать: узагальнення (теорії та практики трансформацій підприємств (розділ 1, параграфи 1.1, 1.2)), класифікації і порівняльних характеристик (класифікація та виділення економічних причин трансформацій (розділ 1, параграф 1.3)), економіко-статистичний (для аналізу процесів трансформацій та факторів, які впливають на їх розвиток (розділ 2, параграф 2.1), фінансово-математичний (розробка методичних підходів щодо економічного оцінювання трансформацій підприємств (розділ 2, параграфи 2.2, 2.3)), графічний (для представлення результатів дисертаційної роботи), абстрактно-логічний (узагальнення, формування висновків та рекомендацій (розділ 3, висновки)).

У процесі дослідження було використано наукові праці провідних українських та закордонних економістів. Вхідними даними дослідження служили законодавчі та нормативні акти України, статистичні щорічники Державного комітету статистики України, звіти та аналітичні матеріали Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Державного комітету лісового господарства, Організації Економічного Співробітництва та Розвитку у Європі (OECD), Світового Банку, матеріали спостережень автора дисертації на підприємствах лісопромислового комплексу України тощо.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у методичних підходах до економічного оцінювання доцільності та ефективності трансформацій, у розроблених рекомендаціях щодо застосування регулювальних механізмів, спрямованих на переналагодження діяльності структурних підрозділів підприємств у процесі трансформацій.

Отримані результати впроваджені на підприємствах: ВАТ „Коломийський лісокомбінат” (Довідка №41-6 від 05.04.2005р.), ВАТ "Івано-Франківський лісокомбінат" (Довідка №28 від 23.12.2004р.). Апробації та впровадження отриманих результатів на підприємствах засвідчили можливість та доцільність їх практичного використання, та отримали схвалення і підтримку на підприємствах, які проходять процеси трансформацій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробленні на засадах узагальнення теоретичних і прикладних засад управління трансформаціями підприємств та власних доробок методичних підходів до забезпечення адекватного економічного оцінювання та застосування механізмів регулювання процесів трансформацій:

вперше:

- визначено поняття трансформацій підприємств на основі таких категорій як бізнес-процеси та процес менеджменту, що дозволило поєднувати у процесі управління підприємством поняття регулювання організаційних змін у системі управління процесами трансформацій;

удосконалено:

- класифікацію процесів трансформацій підприємств шляхом введення таких нових ознак, як напрямок та вид трансформацій. Відмінність запропонованої класифікації полягає у тому, що вона дозволяє застосовувати деталізований підхід до економічного оцінювання та регулювання процесів трансформацій;

- методичний підхід до економічного оцінювання ефективності трансформацій підприємства шляхом матричного порівняння з конкурентами, оцінювання потенціалу трансформацій підприємства за коефіцієнтами доцільності та результативності трансформацій з метою окреслення можливих альтернативних напрямків трансформацій;

дістали подальшого розвитку:

- методичні підходи до оцінювання ймовірності банкрутства підприємства на засадах використання розробленого інтегрального коефіцієнта, який на відміну від інших підходів розраховується на основі дискримінантних економетричних моделей;

- методичні положення щодо регулювання процесів трансформацій підприємств шляхом реструктуризації персоналу, удосконалення механізмів корпоративного управління та галузевого кооперування підприємств. На відміну від діючих запропоновані шляхи регулювання враховують досвід трансформацій підприємств в окремих галузях.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом власних досліджень та самостійною науковою працею здобувача. Усі наукові результати, які викладені у дисертації, а саме класифікації, методичні підходи до економічного оцінювання, механізми регулювання тощо отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані та містяться лише ті напрацювання, які становлять особистий внесок здобувача.

Апробація та впровадження результатів роботи. Основні наукові результати дисертації пройшли апробацію на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління: ІІІ міжнародна конференція студентів, аспірантів та молодих вчених (Київ, 2004); Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки: регіональна міжвузівська науково-практична конференція (Рівне, 2004); Маркетинг та логістика в системі менеджменту: ІІІ міжнародна науково-практична конференція (Львів, 2004); Трансформація курсу „Економічний аналіз діяльності підприємства”: міжнародна науково-методична конференція (Київ, 2002); Менеджмент і міжнародне підприємництво: міжнародна науково-прикладна конференція (Львів, 2001).

Основні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Коломийського політехнічного коледжу для проведення занять з курсу “Економіка підприємства” напрямів 0501 „Економіка та підприємництво”, 0502 “Менеджмент”, занять з курсу “Економіка, організація та планування виробництва” напрямів 0925 “Автоматизація і комп`ютерно-інтегровані технології”, 0902 “Інженерна механіка”; занять з курсу “Економіка деревообробних підприємств” напряму 0920 “Лісозаготівля і деревообробка” спеціальностей 5.092002 “Технологія деревообробки”, 6.092000 “Технологія деревообробки” напряму 0902 “Інженерна механіка” спеціальності 5.090245 “Обслуговування та ремонт обладнання підприємств хімічної і нафтогазопереробної промисловості” та напряму 0925 “Автоматизація і комп`ютерно-інтегровані технології” спеціальності 5.092503 “Монтаж, обслуговування засобів і систем автоматизації технологічного виробництва” (Довідка 112/04-01 від 22.03.2005 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових публікацій, з них 8 у фахових наукових виданнях, загальним обсягом 3,8 др.ар., з яких особисто автору належать 3,1 др.ар.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 175 сторінках основного тексту, містить 35 таблиць обсягом 15 сторінок, 14 рисунків обсягом 6 сторінок, та 4 додатки обсягом 5 сторінок. Список використаних джерел складає 154 найменування і розміщений на 15 сторінках.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, проаналізовано стан та рівень опрацювання проблематики у сучасній науці управління підприємствами, сформульовано мету та завдання, визначено та конкретизовано предмет і об`єкт дослідження, розкрито ступінь та зміст наукової новизни та практичну значущість результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі - „Теоретичні та прикладні засади економічного оцінювання та регулювання процесів трансформацій підприємств” - досліджено напрямки, форми трансформацій підприємств, удосконалено класифікацію трансформацій, узагальнено основні підходи до економічного оцінювання трансформацій та досліджено фактори трансформацій підприємств.

З метою оцінки динаміки процесів трансформацій підприємств в Україні у дисертаційній роботі проаналізовано статистичні та аналітичні дані Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), Антимонопольного комітету України (АМК) та Держкомстату щодо обсягів трансформацій власності у процесі приватизації державних підприємств. Узагальнення даних щодо обсягів емісії акцій підприємств за 1998-2004 рр., які створюються для управління об'єктами державної власності, та холдингових компаній, що створюються у процесі корпоратизації та приватизації (1479,206 млн. грн. у 2003 р.), випуску акцій під час реорганізації товариств (3486,804 млн. грн. у 2003 р.) та випуску акцій товариств, створених з державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації (369,277 млн. грн. у 2003 р.), свідчить про позитивну тенденцію розвитку процесів трансформацій. Дані АМК про динаміку інтеграційних трансформацій в Україні у 1995-2002 рр. (з 1528 у 1997 р. до 726 у 2002 р.) та Держкомстату виявили спадаючу динаміку процесів нарощування емісій.

На основі опрацювання літературних джерел та вивчення практики трансформацій до основних її напрямків віднесено реструктуризацію та реорганізацію. З метою розроблення методичних підходів до економічного оцінювання та регулювання трансформації доцільно класифікувати залежно від сфер, яких стосуються перетворення, за напрямками та видами (табл.1).

Окрім цього на основі опрацювання праць провідних науковців та у результатів власних досліджень процесів трансформацій пропонуються:

- класифікація трансформацій підприємств за характером цілей: спрямовані на зменшення впливу середовища за допомогою власних ресурсів і потенціалу підприємства; які передбачають кооперування, створення спільних підприємств тощо; які передбачають маневрування підприємства відносно традиційних сфер діяльності.

- класифікація трансформацій за способами змін: залежно від стратегічної спрямованості змін (відновлювальна, спрямована на розвиток); залежно від способу досягнення цілей (творча, прогнозна, спрямована на пристосування).

Таблиця 1. Класифікація трансформацій підприємств за основними напрямками та видами

Узагальнюючи сучасні наукові дослідження процесів трансформацій підприємств слід відзначити, що спостерігається суттєва неузгодженість у поглядах різних авторів, юридичних визначеннях щодо сутності трансформацій. Найбільш повним можна вважати таке визначення трансформацій: трансформації - це процеси, які включають у себе всі етапи економіко-організаційних змін та перетворень підприємства від поточного стану до бажаного, від моделювання майбутнього стану підприємства до впровадження цих моделей у практиці.

При стратегічному плануванні розвитку підприємств у практиці виникає необхідність прийняття управлінських рішень щодо вибору певних напрямків та видів трансформаційних змін. Організаційна зміни є ґрунтовною модифікацією певної частини організації, тобто зміни можуть стосуватися практично будь-якої складової, елементу чи етапу процесу менеджменту.

Часто організаційні зміни ототожнюють з реструктуризацією або реорганізацією підприємства, однак слід виділяти певні рівні змін у системі управління. Перший рівень, як показав аналіз літературних джерел та практичної діяльності підприємств, забезпечує загальна функція менеджменту - регулювання. Зміни при виконанні цієї функції вносяться у формування загальних функцій менеджменту при реалізації конкретних функцій менеджменту. Другий рівень - організаційні зміни - торкаються процесу формування загальних функцій, виконання конкретних функцій менеджменту, принципів формування й вибору методів менеджменту та процесу прийняття управлінських рішень. Третій рівень - трансформація - є найвищим ступенем змін на підприємстві, які торкаються, як правило, усіх етапів процесу менеджменту і бізнес-процесів підприємства.

Відповідно до співвідношення різних рівнів організаційно-економічних перетворень на підприємстві доцільно уточнити зміст трансформацій стосовно певних етапів процесу менеджменту та бізнес-процесів. Бізнес-процес - це будь-яка діяльність або група сфер діяльностей підприємства, які мають вхідний продукт, у процесі яких створюється та додається до продукту вартість та формується вихідний продукт для внутрішнього або зовнішнього стосовно підприємств споживача.

Проведені дослідження показали, що існують зовнішні і внутрішні чинники трансформації: невідповідність цілей; недоліки структури, невідповідність завдань, відсталість технологій, недосконалість структури персоналу, недоліки у забезпеченості ресурсами, негативний вплив споживачів, недоліки постачання, тиск з боку конкурентів, прес державного апарату управління та недосконалість законодавства, не адаптованість інфраструктури ринку, вплив міжнародних подій, несприятливе міжнародне оточення, прискорення науково-технічного прогресу та розвитку технологій, згубна дія політичних та соціально-культурних обставин, негативні зміни у стані економіки. Відповідно трансформація спрямовується на подолання негативного та використання позитивного впливу тих чи інших факторів.

У другому розділі - „Економічне оцінювання трансформацій підприємств” - представлено методичні підходи до економічного оцінювання трансформацій підприємств, проаналізовано особливості оцінювання трансформацій підприємств лісопромислового комплексу України.

Трансформація підприємств часто розглядається в економічній літературі як спосіб подолання кризових явищ у економіці регіону, країни, світу. Такий підхід дослідниками аргументується спостереженням циклічності розвитку підприємницьких структур, ринку, галузі тощо. Трансформація у теорії та практиці часто розглядається у її зв'язку зі стадіями життєвого циклу підприємства, ринку, галузі. Досвід діяльності провідних компаній світу свідчить, що трансформація підприємств притаманна для стадій перед спадом ринкової кон`юнктури та занепаду самого підприємств. Дедалі зростаюча динамічність зовнішнього середовища вимагає від підприємств постійних пристосувань до змін, адекватних реакцій на дії інших суб'єктів ринку. Трансформація підприємства повинна проводитися у міру виникнення проблем, без очікування їх загострення до кризи. Основними факторами успіху трансформацій можна назвати такі: швидкість аналізу, рішень і практичних дій; здатність менеджерів аналізувати стан підприємства і причини негативних явищ; здатність менеджерів до комплексних перетворень; співвідношення фактора часу з наявними ресурсами; стратегічні цілі і задачі власників; інтереси зацікавлених сторін.

З урахуванням стадій життєвого циклу ринків та підприємств доцільно обирати певний напрямок, вид та форму трансформацій (табл.2).

В умовах трансформацій актуалізується завдання оцінювання економічного потенціалу трансформацій підприємств з метою визначення доцільності та результативності змін. Проведені дослідження дають можливість зробити висновки, що оцінювати потенціал трансформацій доцільно за розробленими коефіцієнтами доцільності та результативності трансформацій та їх співвідношенням.

За критеріями поточного, можливого та задовільного станів згідно з концепцією пропонується оцінювати компоненти таких напрямків діяльності підприємства, як кадри, фінанси, виробництво, маркетинг, інновації, тобто те, що повинно трансформуватися до бажаного стану, який дозволяє зміцнити або покращити ринкові позиції підприємства, забезпечити розвиток у майбутньому тощо.

Таблиця 2. Характеристики трансформацій у різних стадіях життєвого циклу (СЖЦ) розвитку ринку та підприємства

Враховуючи варіантність цієї системи показників доцільно розглянути варіанти оцінювання доцільності та результативності трансформацій підприємства та можливі логічні варіанти економічно-організаційних змін. Виходячи з співвідношення доцільності та результативності отримано 4 комбінації можливих змін (табл.3).

Будь-які методи та прийоми оцінювання економічних процесів та явищ спрямовуються на кількісне вимірювання їх впливу на вибрані результуючі показники або кількісне вираження показників, які вибрані для характеристики тих чи інших економічних явищ та процесів. Найбільш доцільними є методи економічного оцінювання трансформацій, які б дозволяли охоплювати найширше коло результуючих показників діяльності суб'єктів господарювання та забезпечувати максимальну кількість точок контролювання з метою наступного регулювання цих процесів.

Таблиця 3. Характеристики квадрантів матриці для визначення характеру трансформацій підприємств

В умовах трансформаційних перетворень актуалізуються питання розробки методичних підходів до прогнозування ймовірності досягнення позитивних результатів трансформацій та запобігання банкрутства, ймовірність якого своєю чергою є індикатором можливих ризиків в умовах трансформацій. Проведений у роботі аналіз можливості застосування різних моделей оцінки ймовірності банкрутства показав, що найбільш доцільно використовувати для лісопромислового комплексу України модель Спрінгейта, яка орієнтована на оцінювання доходів та фінансової стійкості підприємства. Для підвищення точності прогнозу пропонується використовувати розроблений інтегральний показник можливості банкрутства (К_мбс) (табл.4):

, (1)

де л_n - значення моделі Спрінгейта можливості банкрутства для конкретного підприємства лісообробної галузі; л_b - значення моделі Спрінгейта для лісообробної галузі.

Граничні значення розробленого коефіцієнта можливості банкрутства, виходячи зі значень моделі Спрінгейта:

> 2,84 - фінансовий стан підприємства значно кращий, ніж в цілому по галузі і йому банкрутство не загрожує;

> 1 - фінансовий стан підприємства значно кращий, ніж в цілому по галузі і йому банкрутство загрожує з малою ймовірністю;

(0,3524 ; 1] - фінансовий стан задовільний, однак можуть бути фінансові проблеми;

< 0,35 - підприємство в кризовому стані і ймовірність банкрутства досить висока.

Таблиця 4. Прогнозування банкрутства підприємств лісопромислового комплексу Івано-Франківської обл. станом на 2003 рік

Умовні позначення: ¹⁾ банкрутство малоймовірне; ²⁾ ймовірність банкрутства незначна; ³⁾ ймовірність банкрутства значна; ⁴⁾ ймовірність банкрутства велика.

У третьому розділі - „Регулювання процесів трансформацій підприємств” - розроблено методичні підходи до регулювання трансформацій підприємств шляхом реструктуризації персоналу, удосконалено механізми корпоративного управління з метою регулювання недоліків трансформацій підприємств, та підходи до регулювання трансформацій підприємств на засадах галузевого кооперування.

В узагальненому вигляді комплекс розроблених у дисертації організаційно-економічних механізмів щодо регулювання трансформацій підприємств лісопромислового комплексу представлено у формі схеми-графіка.

Управління трансформацією доцільно розглядати як конкретну функцію менеджменту, яка потребує певного втручання з метою коригування. Як показав аналіз практичного досвіду діяльності підприємств регулювання процесу трансформацій викликане дедалі зростаючим динамізмом економічних процесів у масштабах регіону, країни, світу тощо. Регулювання трансформаційних процесів є об'єктивною необхідністю у економічних реаліях української економіки перехідного періоду. Проведений аналіз процесів трансформацій з 1991 р. по даний час виявив наявність значної кількості організаційно-економічних перетворень підприємств, які зазнали невдачі. Причиною тут була переважно неготовність менеджерів та підлеглих до постійної трансформації та регулювання різних організаційно-економічних перетворень. За результатами аналізу лісопромислового комплексу як перший напрямок регулювання трансформацій підприємств запропоновано реструктуризацією персоналу.

Під реструктуризацією персоналу підприємства або кадровою реструктуризацією розуміємо процес перетворення та приведення кількісного та якісного складу персоналу до вимог зовнішніх умов господарювання, які викликають необхідність трансформацій, та внутрішніх умов, які при цьому змінюються. Крім існуючого у економічній літературі поняття кваліфікаційної реструктуризації персоналу пропонується ввести такі нові як: ієрархічна реструктуризація (централізація та децентралізація управління) та функціональна реструктуризація (горизонтальна ротація). Кожен з цих напрямків реструктуризації персоналу є важливим елементом регулювання трансформацій підприємства і вимагає особливих підходів щодо їх здійснення.

Другим важливим напрямком регулювання трансформацій підприємств запропоновано удосконалення корпоративного управління у контексті покращення відносин між менеджерами, власниками підприємства та іншими соціальними групами. В Україні поширена типова триступенева корпоративна структура управління: загальні збори акціонерів, спостережна рада, виконавчий орган. При цьому виконавчий орган (правління) керує усією поточною діяльністю акціонерного товариства (АТ). Відтак комплекс відносин між правлінням AT, спостережною радою, акціонерами та іншими зацікавленими особами є одним з ключових елементів підвищення його економічної ефективності та успішності трансформацій. Сьогодні низка дослідників відзначають, що більшість вітчизняних AT поки що не здатні ефективно залучати для свого розвитку інвестиції. Високий рівень інвестиційного ризику пов'язаний зокрема з практикою порушення прав акціонерів. Такі порушення завдають істотної шкоди репутації українських підприємств та є однією з найважливіших перешкод на шляху залучення інвестицій з метою трансформацій.

Узагальнення досвіду підприємств дало можливість встановити, що модель ефективного корпоративного управління в умовах трансформацій має базуватися на таких елементах, як: незалежність і відповідальність спостережної ради (стратегічне управління AT, ефективний контроль, підвищення відповідальності перед акціонерами); розмежування повноважень органів управління (чіткий розподіл функцій і обов'язків між органами); розкриття інформації (забезпечення своєчасного і повного подання інформації з усіх важливих питань стосовно AT); врахування законних інтересів соціально-економічних груп (працівників, кредиторів, споживачів, постачальників і органів влади); захист прав та інтересів акціонерів (визначення обсягу корпоративних прав акціонерів та механізмів їх захисту).

Третім важливим напрямком регулювання трансформацій запропоновано галузеве кооперування як процес налагодження стійких виробничо-технічних, науково-проектних, постачальницько-збутових зв'язків підприємства з галузевими суб'єктами господарювання з метою забезпечення належних умов для результативності регулювання внутрішніх та зовнішніх перетворень у процесі трансформацій. Кооперація передбачає формування та використання синергічного ефекту від об'єднання зусиль підприємств у різних бізнес-процесах.

Регулювання трансформацій підприємств лісопромислового комплексу шляхом кооперування вимагає їх оцінки за рівнем фінансової надійності. Обирати партнерів для кооперування пропонується на основі інвестиційних виробничо-технічних параметрів (рівнем зношеності основних виробничих фондів), ринковою позицією підприємства (часткою ринку, яку займає підприємство) та ефективністю менеджменту (рівнем фінансової стабільності підприємства).

Для зменшення суб'єктивізму при прийнятті рішень щодо кооперування при виборі підприємств-претендентів пропонується скористатися експертно-аналітичною оцінкою їх інвестиційної привабливості за інтегральним рейтингом. Конкретний набір показників повинен змінюватися залежно від підгалузі, в якій працюють підприємства лісообробної промисловості: первинна обробка деревини, виробництво меблів і інші види продукції. Визначається близькість кожного підприємства-претендента до "еталонного підприємства" за показником мінімуму квадратів відхилень.

Галузева кооперація підприємств лісопромислового комплексу може здійснюватися на засадах створення договірних об'єднань підприємств з метою налагодження довготривалих виробничо-комерційних відносин зі спільним використанням майна об'єднання. Інші форми кооперування, такі, як, наприклад, злиття підприємств, є недоцільними, оскільки існує монополія держави на певних етапах виробничого ланцюга лісопромислового комплексу. Цей фактор ускладнює формування корпоративних відносин на засадах спільної власності.

При створенні виробничих об'єднань на базі підприємств лісопромислового комплексу слід враховувати законодавчі особливості лісокористування в Україні. Прогнозні дані дають змогу стверджувати, що навіть при помірному зростанні попиту на промислову деревину в Україні до 2015 власні запаси цієї сировини будуть недостатніми для забезпечення підприємств усіх галузей. Це означає, що для забезпечення сировиною виробничих потужностей підприємств лісопромислового комплексу України необхідним у майбутньому буде імпорт промислової деревини з-за кордону.

Пропоновані блоки регулювання трансформацій підприємств відображають також етапність такого регулювання. Досвід трансформацій підприємств у лісопромисловому комплексі України показав саме такі слабкі місця у діяльності підприємств галузі, як кадри, корпоративне управління та галузеве кооперування. Підприємствам, які налаштовані на удосконалення механізмів трансформацій, з метою підвищення власної конкурентоспроможності доцільно застосувати запропонований комплекс механізмів регулювання економіко-організаційних змін.

Висновки

У роботі вирішена наукова задача розроблення теоретичних і практичних засад економічного оцінювання доцільності та ефективності трансформацій підприємств як основи для прийняття управлінських рішень і застосування механізмів регулювання у процесі трансформацій підприємств. Результати дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Неодмінною умовою ефективності діяльності підприємств на ринку є постійний процес їх трансформацій. При плануванні стратегічного розвитку підприємств в умовах загострення конкуренції на українських ринках, з одного боку, та тривалою монополізацією багатьох ринків, з іншого, у практиці виникає необхідність прийняття управлінських рішень щодо вибору певних напрямків та видів трансформацій підприємств, які прагнуть покращити своє конкурентне становище. Узагальнення теоретичних і прикладних засад управління трансформаціями підприємств дає змогу стверджувати, що сьогоднішні ринкові трансформацій в Україні на макрорівні потребують належних економічно-організаційних змін на мікрорівні та розроблення науково-обґрунтованих підходів до управління трансформаціями.

2. Отримання бажаних економіко-соціальних результатів від трансформацій підприємств залежить від розробки таких механізмів, які б забезпечували адекватне економічне оцінювання та регулювання процесів трансформацій. Останнє викликано тим, що у процесі застосування економіко-організаційних змін на підприємствах виникають ситуації кардинальної зміни факторів та умов господарювання у масштабах держави та світової економіки, які призводять до неадекватності трансформацій новим умовам.

3. У сучасній науці управління виявлено суттєві розбіжності у поглядах багатьох дослідників на визначення самого поняття „трансформація підприємства”. Такий стан справ потребував розробки нових підходів до визначення трансформацій, використовуючи основні категорії менеджменту. У роботі вперше запропоновані підходи до визначення трансформацій підприємств на основі таких категорій, як бізнес-процеси та процес менеджменту, які дозволяють менеджерам, які займаються питаннями розвитку підприємств, чітко розрізняти у процесі управління такі поняття як загальна функція менеджменту „регулювання”, конкретна функція „управління організаційними змінами” та власне управління трансформацією підприємства.

4. Економічне оцінювання як основа для прийняття ефективних управлінських рішень та процес регулювання трансформацій підприємств потребували відповідно до запропонованого підходу до визначення трансформацій розроблення нових класифікацій трансформацій підприємств. Запропоновано класифікувати процеси трансформацій підприємств за напрямком, та видом. Такий підхід до класифікації дозволяє менеджерам відділів економічного планування застосовувати деталізований підхід до економічного оцінювання та регулювання процесів трансформацій.

5. Різні напрямки та види трансформацій підприємств у перші роки формування ринкових відносин в Україні були спрямовані на подолання основних недоліків підприємств у сферах маркетингу, збуту, фінансів тощо. На перший план менеджерам з розвитку та ризик-менеджерам слід ставити та враховувати недоліки в системі управління підприємствами, а вже на наступних етапах доцільно розглядати недоліки соціального та технологічного характеру: застарілі технології, зношеність техніки, низька кваліфікація виробничого персоналу тощо.

6. Трансформація підприємств часто розглядається в економічній літературі як спосіб подолання кризових явищ у економіці регіону, країни, світу. Такий підхід дослідниками аргументується власне спостереженням циклічності розвитку підприємницьких структур, ринку, галузі тощо. Трансформація у теорії та практиці часто розглядається у її зв'язку з моделями “життєвого циклу підприємства” та “життєвого циклу ринку або галузі”. Досвід діяльності провідних компаній світу свідчить, що трансформація підприємств притаманна для стадій перед спадом ринкової кон`юнктури та стадій занепаду самого підприємства. Однак, таке трактування цього процесу у останні роки стало очевидно хибним, особливо у останні десятиліття. Дедалі зростаюча динамічність зовнішнього середовища вимагає від вищого керівництва підприємств постійного пристосування до змін, постійної та адекватної реакції на дії конкурентів та інших суб'єктів ринку.

7. При економічному оцінюванні трансформацій підприємств слід враховувати такий чинник як потенціал трансформацій, який може вимірюватися певним коефіцієнтом. При оцінюванні потенціалу трансформацій слід орієнтуватися на довготривалі прогнози та експертне оцінювання доцільності та результативності трансформацій. Важливе місце у економічному оцінюванні трансформацій займає оцінювання ймовірності банкрутства підприємства. Найбільш поширені методи такого оцінювання базуються на економетричних дискримінантних моделях. При виборі такої моделі фінансовим менеджерам слід враховувати доцільність її застосування в українських економічних умовах та намагатися поєднувати досвід такої оцінки в Україні та за кордоном.

8. Трансформація підприємств об'єктивно не є самодостатнім процесом і потребує певного втручання, застосування щодо себе певних методів управління тощо. Отже у цьому сенсі управління трансформацією доцільно розглядати як конкретну функцію менеджменту. Як відомо конкретні функції здійснюються управлінцями на основі п'яти загальних, серед яких планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання. Постійний процес трансформацій підприємства є запорукою перспективного, довготривалого процвітання на ринку.

9. Регулювання процесу трансформацій не є самоціллю, а викликане об'єктивними економічними процесами, дедалі зростаючою динамікою цих процесів у світі бізнесу. Регулювання трансформаційних процесів є об'єктивною необхідністю у економічних реаліях української економіки перехідного періоду. Проаналізовані процеси макро- та мікроекономічних трансформацій з 1991 р. по даний час виявили значну кількість організаційно-економічних перетворень кризових підприємств, які у решті-решт зазнали невдач. Причиною були не лише економічні прорахунки, але й повна неготовність персоналу таких підприємств до постійної трансформації, саме так можна узагальнити підхід з позицій регулювання організаційно-економічних перетворень.

10. З комплексу розроблених у дисертації організаційно-економічних механізмів з регулювання трансформацій можна виокремити такі основні блоки, як: реструктуризація персоналу підприємств, застосування удосконалених механізмів корпоративного управління, застосування механізмів галузевого кооперування. На підставі принципів ранжування значення трансформаційних змін для діяльності підприємства сформовано узагальнену схему регулювання процесу трансформацій підприємства лісопромислового комплексу України. Розроблені методичні підходи рекомендуються Агентству з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій, а також Фонду державного майна України для формування планів реструктуризації підприємств та об'єднань у процесі приватизації та корпоратизації державних підприємств.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Марчук Л.В. Діагностика як метод обґрунтування управлінських рішень // Економіка. Вісник Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника. Випуск 1. - Івано-Франківськ: „Плай", 2004. - C.51-54.

2. Марчук Л.В. Трансформація підприємств у стадіях життєвого циклу розвитку економічних систем // Проблеми економіки та управління. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2004. - №504. - С.122-127.

3. Марчук Л.В. Економічне оцінювання трансформації підприємств // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2004. - №466.- С.233-238.

4. Марчук Л.В. Зміцнення ринкових позицій підприємств шляхом реструктуризації їх персоналу // Логістика. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2004. - №499.- С.191-196.

5. Марчук Л.В., Кухаренко І.К., Паюсова В.С. Проблеми розвитку підприємництва в контексті інтеграційних процесів // Формування ринкової економіки в Україні. Збірник наукових праць. Спецвипуск 13. Економіка України в євроінтеграційних процесах. - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. "Інтереко", 2004. - С.167-175. [Особистий внесок здобувача: сформульовано оціночні характеристики факторів реструктуризації підприємств].

6. Марчук Л.В. Методика класифікації підприємств лісообробної промисловості за рівнем фінансової стабільності та інвестиційної привабливості // Наукові записки. Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу. Випуск 11. Частина 2. Тернопільська академія народного господарства. - Тернопіль: „Економічна думка”, 2002. - С.47-50.

7. Корецький Б.М., Марчук Л.В. Напрямки використання звіту про рух грошових потоків для оцінки платоспроможності суб'єктів господарювання в Україні // Наукові записки. Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу. Випуск 9. Тернопільська академія народного господарства. - Тернопіль: „Економічна думка”, 2001. - С.28-31. [Особистий внесок здобувача: запропоновано показники для оцінювання платоспроможності у процесі трансформації підприємства].

8. Корецький Б.М., Марчук Л.В. Трансформація лісопромислового комплексу: політика та пріоритети // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України. Збірник наукових праць кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль: „Економічна думка”, 2000. - С.29-34. [Особистий внесок здобувача: сформульовані пріоритети трансформації лісопромислового комплексу].

9. Марчук Л.В. Оцінювання потенціалу трансформації підприємств // Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління. Матеріали ІІІ Міжнародної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених (24-27 березня 2004 р., м. Київ) / Уклад. А.П.Білошапко, О.Г.Слободянюк. - К.: Пошуково-видавниче агентство „Книга Пам'яті України, 2004. - С.93- 94.

10. Марчук Л.В. Формування конкурентоспроможності підприємств у процесі їх трансформації // Маркетинг та логістика в системі менеджменту. Тези доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції 7-9 жовтня 2004 р. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2004. - С.204-205.

11. Марчук Л.В. Трансформація підприємств у стадіях життєвого циклу галузі // Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки. Збірник тез регіональної міжвузівської науково-практичної конференції. - Рівне: Національний університет водного господарства та природокористування, 2004. - С.61-63.

12. Марчук Л.В. Трансформація як складова розвитку економічних систем // Менеджмент і міжнародне підприємництво. Збірник матеріалів міжнародної науково-прикладної конференції. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2004. - С.125.

13. Марчук Л.В. Проблеми експрес-діагностики можливості банкрутства підприємств лісообробної промисловості в Україні // Трансформація курсу „Економічний аналіз діяльності підприємства”: Тези доповідей міжнар. нак.-метод. конф. 16-17 трав. 2002 р. / Відп. за вип. Л.М.Кіндрацька. - К.: КНЕУ, 2002. - 596 с. - С.307-311.

14. Полоз Н.В., Марчук Л.В. ВЕЗ - один із пріоритетних методів розвитку регіонів // Менеджмент і міжнародне підприємництво. Збірник матеріалів міжнародної науково-прикладної конференції. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2001. - С.93-94. [Особистий внесок здобувача: запропоновано використання принципів ВЕЗ для розвитку лісопромислової галузі України].

Анотація

Марчук Л.В. Економічне оцінювання та регулювання процесів трансформацій підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. -Національний університет „Львівська політехніка”, Львів, 2005.

Ринкові трансформації в Україні на макрорівні потребують належних економічно-організаційних змін на мікрорівні, науково-обґрунтованих підходів до управління трансформаціями підприємств. У роботі обґрунтовано доцільність визначення сутності трансформацій на основі таких категорій як бізнес-процеси та процес менеджменту, удосконалено класифікацію трансформацій за напрямком, видом, формою, характером цілей, стратегічною спрямованістю змін та способом досягнення цілей трансформацій. Економічне оцінювання трансформацій запропоновано здійснювати на основі потенціалу трансформацій та ймовірності банкрутства на засадах використання економетричних моделей та коефіцієнтів бенчмаркінгового оцінювання. Регулювання трансформацій запропоновано здійснювати на засадах кваліфікаційної реструктуризації персоналу, застосування прогресивних методів корпоративного управління та галузевої кооперації підприємств з застосуванням матричного порівняння потенційних партнерів.

Ключові слова: трансформація, організаційні зміни, реструктуризація, реорганізація, економічна оцінка, регулювання трансформацій, потенціал трансформацій.

Аннотация

Марчук Л.В. Экономическое оценивание и регулирование процессов трансформаций предприятий. - Рукопись.