Еколого-економічна оцінка зовнішньоторговельної діяльності лісових підприємств України

контрактні зобов'язання недовиконуються в середньому на 40%;

у товарній структурі переважає необроблена лісопродукція, частка якої перевищує 80%;

зростає частка високоякісної лісопродукції з цінних порід деревини (дуб, модрина, клен, граб, ясен тощо) у загальному обсязі експорту.

Таблиця 1 Індекси динаміки експортної діяльності лісових підприємств України

На основні вторинної інформації дисертантом вивчено ступінь впливу факторів на рівень попиту на сертифіковану лісопродукцію. Виділяють такі три групи: ринкові передумови (попит на внутрішньому та зовнішньому ринках, вигоди більші, ніж витрати); інституційні передумови (добре організована участь зацікавлених сторін, важливість сертифікації для сталого управління лісами); сприятлива політика уряду. Сертифікація вбачається досить важливою у веденні сталого лісогосподарювання. Як досить сильна передумова розцінений попит на зовнішніх ринках. Вивчення ставлення зацікавлених груп (виробників, лісовласників, споживачів, природоохоронних організацій тощо) показало, що найбільш позитивним є відношення до сертифікації лісів у природоохоронних організацій. Лісовласники не є категорично за сертифікацію чи категорично проти. Серед найбільш впливових факторів лісовласники виділяють: сприяння виходу на міжнародні ринки та екологічний імідж. Важливими вважаються такі фактори, як: отримання додаткових надходжень та налагодження зв'язків (міцне партнерство). Представники лісової та деревообробної промисловості переконані, що основною рушійною силою для них є доступ на ринки. Визнаним фактором впливу залишається екологічний імідж.

Автором проведене власне дослідження ставлення українських лісовласників і керівників лісових підприємств до сертифікації лісів. Опитування керівників державних лісових господарств проводилось у формі інтерв'ю за розробленою автором анкетою. Результати показали, що керівники лише 22% підприємств, охоплених анкетуванням, виявили бажання введення сертифікації лісів (Славське ДЛГ, Сколівське ДЛГ, Національний парк “Сколівські Бескиди” та Дрогобицьке ДЛГ), решта обґрунтовувала відмову браком коштів. Основною вигодою від запровадження системи екологічного менеджменту керівники вважають можливість збереження Карпат. Незадовільною є обізнаність керівників держ-лісгоспів з існуючими системами екологічної сертифікації. З найбільш поширених систем сертифікації лісів відомою є система FCS і лише завдяки тому, що деякі держлісгоспи Київської та Житомирської областей провели сертифікацію за цією схемою. Слід зауважити, що сертифікація цих площ спонсорувалась іноземною фірмою і понад 56% сертифікованої лісопродукції вивозиться за кордон.

Третій розділ “Методика еколого-економічної оцінки зовнішньоторговельної діяльності лісових підприємств” присвячений визначенню вагомості та впливу окремих факторів, розробці системи еколого-економічних показників та моделюванню поведінки обсягів експорту під впливом різних факторів. У системі факторів впливу на діяльність підприємства екологічні фактори відіграють важливу роль і є невід'ємною складовою. Тому, на нашу думку, особливу увагу слід звернути на еколого-економічні показники при оцінці зовнішньої торгівлі, а також для виявлення та формування напрямків її удосконалення. Дисертантом сформовано систему еколого-економічних показників зовнішньої торгівлі лісових підприємств та подано методичні підходи до їх визначення.

Рис. 2 Система еколого-економічних показників зовнішньої торгівлі лісових підприємств

Показники породності експортної продукції необхідно розраховувати одиничні та загальні. Одиничні показники породності, з нашої точки зору, слід визначати за такою формулою:

(1)

де Пекс.і - питома вага і-ої породи деревини у загальному обсязі експорту лісопродукції;

Пліс.ф.і - питома вага і-ої породи деревини у лісосічному фонді, придатному до вирубки.

Для визначення тенденцій використання потенціалу та ведення збалансованої торгівлі цей показник варто розраховувати не лише в цілому по країні, але й у розрізі окремих державних лісових господарств. У табл. 2. подані значення одиничного показника породності та їх трактування.

Таблиця 2 Доцільність експорту залежно від значень одиничного показника породності експортної продукції та рівня самозабезпеченості

Загальний показник породності експортної продукції, на думку автора, слід розраховувати за такою формулою:

(2)

де n - кількість порід деревини в експортній продукції.

Чим ширшим буде поділ породної структури експорту, тим меншою буде похибка. Значення показника повинно знаходитись у межах від 0 до 1. У табл. 3 подані значення загального показника породності експорту та їх трактування.

Таблиця 3 Доцільність експорту залежно від значень загального показника породності експортної продукції та рівня самозабезпеченості

Показник ступеня обробленості експортної продукції визначається як відношення частки необробленої продукції у загальному обсязі експорту до частки обробленої. Важливо проводити розрахунок часток обробленої та необробленої лісопродукції у загальному обсязі експорту в натуральному вираженні. Значення цього показника менше одиниці відповідатиме принципам збалансованої торгівлі.

Тенденції на зовнішніх ринках щодо сертифікації лісів та виробів з деревини визначили необхідність запровадження такої еколого-економічної оцінки, як показник сертифікованості експортної продукції:

(3)

де Qекс.серт - обсяг експорту сертифікованої лісопродукції, м3;

Qекс - обсяг загального експорту, м3.

Зростання попиту на сертифіковану продукцію на зовнішніх ринках та отримання виробниками додаткових бонусів у вигляді вищих цін та позитивного іміджу є стимулом для того, щоб значення показника наближалось до одиниці. На нашу думку, за допомогою цього показника слід також оцінювати тенденції щодо сертифікації експортної продукції у розрізі порід. Це дасть змогу оцінити, сертифіковані вироби з яких порід користуються найбільшим попитом на зовнішніх ринках.

Оцінити економічні вигоди від сертифікації можна шляхом визначення показника співвідношення цін на сертифіковану лісопродукцію, який з нашої точки зору слід розраховувати так:

(4)

де Qекс.серт.і - обсяг експорту і-го виду сертифікованої лісопродукції, м3;

Цекс.серт.і ціна на сертифіковану експортну лісопродукцію і-го виду, грош.од.;

Цекс.і - ціна на експортну лісопродукцію і-го виду, грош.од.

Значення показника більше за одиницю свідчитиме про додаткові економічні переваги при експорті сертифікованої лісопродукції і навпаки, якщо показник буде меншим за одиницю, це означатиме, що з економічної точки зору експорт сертифікованої лісопродукції для підприємства є невигідним.

Основним видом імпорту для лісових підприємств України є обладнання, отже для еколого-економічної оцінки імпорту слід розраховувати показник ресурсозбережності при використанні імпортних засобів праці:

(5)

де - обсяг виготовленої продукції із застосуванням імпортного обладнання, грош.од;

обсяг виготовленої продукції із застосуванням діючого на підприємстві обладнання, яке виконує ті ж функції, що й імпортне, грош.од;

- вартість чистих матеріальних витрат при виготовленні продукції із застосуванням імпортного обладнання, грош.од;

вартість чистих матеріальних витрат при виготовленні продукції із застосуванням діючого на підприємстві обладнання, грош.од.

Значення показника ресурсозбережності при використанні імпортного обладнання менше за одиницю вказуватиме на його доцільність як більш ощадливого. Натомість, якщо значення показника буде більшим за одиницю, це свідчитиме про недоцільність використання з еколого-економічної точки зору імпортного обладнання.

Крім показників, які характеризують ступінь екологічності товарів, що експортуються та імпортуються, слід визначати екологічність транспортування як невід'ємної складової торговельної діяльності. Важливою умовою при транспортуванні є вибір транспортного засобу. До показників екологічності транспортування, на нашу думку, слід віднести такі: частку екологічно сертифікованих транспортних засобів (Євро 1, Євро 2, Євро 3 та Євро 4) у загальному обсязі транспортних засобів, які задіяні в експортних або імпортних перевезеннях; енергомісткість експорту та імпорту; коефіцієнт завантаженості транспортних засобів та розмір оптимальної транспортної партії. Останні показники показують реальні витрати паливо-мастильних речовин на перевезення одного кубометру продукції, а також можливості для їх зменшення (чим меншу кількість перевезень буде здійснено для певного обсягу деревинної продукції, чим меншими будуть економічні та екологічні витрати, тим вищою буде ефективність транспортування).

Згідно деяких розроблених дисертантом еколого-економічних показників оцінено експортну діяльність українських лісових підприємств, а також для порівняння подано розрахунки для таких країн: Німеччина, Австрія, Польща, Словаччина (табл. 4).

Таблиця 4 Деякі еколого-економічні показники експорту лісопродукції для Німеччини, Польщі, Словаччини, Австрії та України у 2002 році

Як бачимо, експорт українських лісових підприємств не зовсім відповідає принципам збалансованої торгівлі, а аналогічні показники для порівнюваних країн є значно кращими.

У третьому розділі також удосконалюється методика розрахунку ефективності експорту, особливістю якої є розподіл експортних витрат на економічну та екологічну складові. До економічної складової експортних витрат (Векон), на нашу думку, слід віднести: витрати на оплату праці та соціальне страхування; амортизаційні відрахування; інші витрати, пов'язані з виробництвом та реалізацією експортної продукції (у тому числі транспортні витрати). До екологічної складової експортних витрат (Векол) слід відносити: вартість спожитих енергетичних ресурсів при виробництві та реалізації експортної продукції; вартість спожитих матеріально-сировинних ресурсів при виготовлені та реалізації експортної продукції; вартість спожитих водних ресурсів при виготовлені експортної продукції; вартість відшкодування за викиди шкідливих речовин у процесі виробництва, транспортування та споживання експортної продукції. Такий розподіл витрат при факторному аналізі дасть можливість з'ясувати, які витрати найбільше впливають на ефективність зовнішньої торгівлі.

Отже, еколого-економічна ефективність експорту лісопродукції визначатиметься за формулою:

(6)

де Qекс.і - кількість і-го виду експортної продукції, тис. м3;

n - кількість видів експортної продукції.

Експорт буде ефективним, якщо значення цього показника буде вищим за одиницю. Крім того, показник еколого-економічної ефективності експорту слід порівнювати у динаміці, а також з показником еколого-економічної ефективності реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку. Для удосконалення експортного асортименту слід розраховувати показник еколого-економічної ефективності для кожного виду експортованої підприємством продукції.

З метою оцінки ступеня екологічної ємності експортної продукції доцільно, на нашу думку, розраховувати показник екологоємності експортної продукції за такою формулою:

(7)

Показник еколого-економічної ефективності експорту слід порівнювати з еколого-економічною ефективністю реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку:

(8)

де Векон.вн - вартість економічної складової при продажу експортної продукції на внутрішньому ринку, грош. од;

Векол.вн - вартість екологічної складової при продажу експортної продукції на внутрішньому ринку, грош. од;

Цвн.і - ціна і-го виду експортної продукції на внутрішньому ринку, грош. од..

Підприємству буде вигідно експортувати як з екологічної, так і з економічної точок зору за умов:

та (9)

До еколого-економічних показників оцінки імпорту обладнання, на думку автора, слід відносити: ресурсомісткість, матеріаломісткість та енергомісткість імпортованого обладнання. Також слід проводити порівняльний аналіз імпортованого та вітчизняного обладнання.

Для того, щоб визначити напрямок та величину змін обсягів експорту продукції лісових підприємств України, необхідно дослідити у розрізі країн-імпортерів української лісопродукції вплив таких факторів:

рівень експортних цін на необроблену та оброблену деревинну лісопродукцію;

зміни обсягів споживання лісопродукції у країнах-імпортерах;

рівень цін на лісопродукцію на українському ринку;

інтенсифікація інноваційних процесів та зміна конкурентоспроможності виробів з деревини;

обсяги сертифікації лісів;

рівень використання відновних джерел енергії та деревинних відходів.

Модель експорту продукції лісових підприємств України виглядатиме так:

(10)

де Еeкс.і - рівень експорту в і-у країну;

Diмр.i - рівень споживання в і-ій країні-імпортері;

Цвн - ціна на продукцію на внутрішньому ринку;

Цeкс.i - ціна продукції при експорті в і-у країну;

Zieкс - змінні, що впливають на рівень експорту в і-ій країні.

Аналіз праць показав, що у моделях, які стосуються цін та попиту, доцільно використовувати лінійно-логарифмічну залежність. Рівень обсягів експорту лісових підприємств необхідно визначати у розрізі кожної окремої важливої країни-імпортера з урахуванням особливостей її розвитку, потреб та торгівлі. Тобто змінні Ziexp для країни-імпортера української лісопродукції визначатимуться індивідуально. Також важливо розглядати експорт у розрізі обробленої та необробленої лісопродукції через відмінності факторів впливу. Для порівняння було побудовано дві моделі: перша без врахування екологічних факторів, друга з урахуванням екологічних факторів. Перша модель має такий вигляд:

(11)

де - рівень експорту в і-у країну за базовим сценарієм;

Рівняння моделі можна записати таким чином:

(12)

де a, b, c, d розраховані коефіцієнти.

yi обсяги експорту до і-ої країни-партнера лісових підприємств;

х1.i ціна на лісопродукцію при експорті до і-ої країни;

х2 ціна на лісопродукцію на внутрішньому ринку;

х3.i обсяги споживання лісопродукції в і-ій країні.

Результати розрахунку коефіцієнтів для кожної з груп досліджуваних країн представлені у табл. 5.

Таблиця 5 Результати розрахунку коефіцієнтів для досліджуваних країн у розрізі обробленої та необробленої лісопродукції (базовий сценарій)

Частка інших країн у 2004 році в експорті оброблених лісоматеріалів становила близько 20,5%, необроблених 5,6%. Середньорічні темпи росту були на рівні 2,1% для обробленої лісопродукції та 3,4% для необробленої лісопродукції. У моделі приймається щорічне прогнозне зростання на рівні середньорічних темпів росту за досліджуваний період

Модель обсягів експорту продукції лісових підприємств України з урахуванням екологічних факторів виглядатиме так:

(13)

де - рівень експорту в і-у країну за сценарієм з врахуванням екологічних факторів;

Сі обсяги сертифікації лісів та попиту на сертифіковану продукцію з деревини в і-ій країні;

WMi рівень управління відходами та викидами в і-ій країні;

Eni рівень використання відновних джерел енергії в і-ій країні.

Додаткові змінні, що вводяться до цієї моделі були оцінені за бальною системою на основі вторинної інформації. Рівняння у моделі за сценарієм з урахуванням екологічних факторів можна записати таким чином:

де a, b, c, d, e, g, h розраховані коефіцієнти.

х4.i рівень сертифікації лісів в і-ій країні;

х5.i рівень використання відновних джерел енергії в і-ій країні;

х6.i рівень управління відходами та викидами в і-ій країні.

У цій моделі основна увага зосереджена на двох групах країн країни Європейського Союзу та інші країни Європи. Через брак інформації про вплив екологічних факторів на торговельні процеси на ринках США та Росії, при аналізі результатів будуть використані дані базової моделі. Аналогічно визначатимуться обсяги експорту лісопродукції до країн, що віднесені до категорії “інші”. Результати розрахунку коефіцієнтів для кожної з груп досліджуваних країн представлений у табл. 6.

Таблиця 6 Результати розрахунку коефіцієнтів для досліджуваних країн у розрізі обробленої та необробленої лісопродукції (сценарій з урахуванням екологічних факторів)

На основі вторинної інформації про зміни ціни та попиту на лісопродукції на зовнішніх та внутрішньому ринках, а також змін екологічних факторів, зроблено прогноз обсягів експорту українських лісових підприємств на 2007 рік.

Згідно результатів розрахунку, порівняно з 2004 роком обсяги експорту зростуть на 14,2%. Найбільше зростання спостерігається щодо експорту до інших країн Європи на 18,7% відносно 2004 року; найменші темпи росту прогнозують щодо експорту до США близько 3,5%.

Згідно моделі з урахуванням екологічних факторів, до 2007 року обсяги експорту зростуть несуттєво лише на 1% щорічно. При цьому, спостерігатиметься зменшення обсягів експорту до країн Європейського Союзу на 1% порівняно із 2004 роком, що є досить суттєво, зважаючи на фізичні обсяги експорту до країн цього регіону. Збільшення обсягів експорту до інших країн Європи становитиме 3,7% порівняно з 2004 роком. Зростання обумовлене в першу чергу тим, що екологічні фактори не відіграють на ринках цих країн такої вагомої ролі, як на ринках країн Європейського Союзу.

У дисертації наведені теоретичні узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що проявляється у розробці методичних положень щодо еколого-економічної оцінки зовнішньоторговельної діяльності лісових підприємств України та збалансованої торгівлі. Основні наукові та практичні результати роботи такі:

1. Проблема взаємовпливу міжнародної торгівлі лісопродукцією та охорони навколишнього природного середовища набуває глобального характеру, що спричинене постійним зростанням обсягів виробництва і споживання деревинної продукції протягом останніх двох десятиліть, а також надзвичайно високими темпами росту обсягів зовнішньої торгівлі.

2. В останні роки видатні економісти надають перевагу екологічній складовій перед вигодами міжнародної торгівлі, а отже при розробці принципів та правил ведення зовнішньоторговельної діяльності, особливо в таких галузях як лісова, слід враховувати екологічні та соціальні фактори. Такий підхід є необхідним для взаємоузгодження правил міжнародної торгівлі із принципами екологічної політики.

3. Протягом періоду 1995-2004 рр. спостерігається стрімке зростання обсягів експорту продукції лісових підприємств України (більш, ніж у 11,5 разів). Переважно зростання відбувається за рахунок збільшення фізичного обсягу експорту. Варто також відмітити, що згідно даних Митної служби України у 2004 році задекларовано обсяги експорту лісопродукції у 3,65 рази більші, ніж вивезено підприємствами Держкомлісгоспу.

4. Лісові підприємства України, галузь та економіка країни в цілому втрачають економічні можливості від експортної діяльності, а Україна продовжує перетворюватися на сировинний придаток Європи. У 2004 році на експорт відправлено більше 41% виготовленої продукції, а у товарній структурі експорту переважає необроблена лісопродукція близько 80%. Негативним у товарній структурі є зростання обсягів експорту високоякісних лісоматеріалів з цінних порід деревини (дубу, модрини, клену, черешні тощо).

5. Враховуючи розвиток європейського ринку лісопродукції та структурні зміни, які відбуваються, було вивчене ставлення керівництва українських лісових підприємств до процесів сертифікації. Дослідження показали, що керівники лише 4-х підприємств з 17 виявили бажання введення екологічної сертифікації продукції. Незадовільною є обізнаність керівників держлісгоспів з існуючими системами екологічної сертифікації.

6. Оскільки екологічна складова є невід'ємним елементом стратегії діяльності лісових підприємств, для виявлення та формування напрямків удосконалення зовнішньої торгівлі особливу увагу необхідно звернути на еколого-економічні показники: аналітичні показники та показники ефективності. До аналітичних показників оцінки зовнішньої торгівлі лісових підприємств слід віднести: одиничний та загальний показники породності експорту, ступеня обробленості експорту, сертифікованості експорту, співвідношення цін на сертифіковану продукцію, показник ресурсозбережності при використанні імпортних засобів праці та показники екологічності транспортування. До показників ефективності еколого-економічну ефективність: експорту та імпорту, реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку, придбання та використання імпортного обладнання. Результати розрахунку деяких аналітичних показників показують, що зовнішня торгівля лісових підприємств України не зовсім відповідає принципам збалансованої торгівлі.