Передумови залучення та ефективного використання іноземних інвестицій в АПК України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академия наук України

Державна установа “Інститут економіки та прогнозування”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Передумови залучення та ефективного використання іноземних інвестицій в АПК України

Мацибора Тетяна Вікторівна

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Об'єднаному інституті економіки НАН України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН, Юзефович Анатолій Едуардович, Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, провідний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Губенко Василь Іванович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри організації виробництва і зовнішньоекономічної діяльності

кандидат економічних наук, доцент Діброва Лариса Василівна, Національний аграрний університет, доцент кафедри світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності

Провідна установа: Сумський національний аграрний університет, кафедра теоретичної і прикладної економіки

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук О.В. Шубравська

Анотація

Мацибора Т.В. Передумови залучення та ефективного використання іноземних інвестицій в АПК України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук із спеціальності 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, Київ, 2005.

Дисертація присвячена проблемам залучення та ефективного використання іноземних інвестицій в АПК України. В роботі проаналізовано сучасний стан та умови інвестиційної діяльності, інвестиційний клімат регіонів. Досліджено вітчизняний та зарубіжний досвід використання іноземних інвестицій. Запропоновано пропозиції щодо поліпшення інвестиційної привабливості АПК України та активізації процесів іноземного інвестування.

Ключові слова: іноземні інвестиції, прямі іноземні інвестиції, підприємство з іноземними інвестиціями, інвестиційний клімат.

Аннотация

Мацибора Т.В. Предпосылки привлечения и эффективного использования иностранных инвестиций в АПК Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Государственное учреждение “Институт экономики и прогнозирования НАН Украины”, Киев, 2005.

Диссертация посвящена проблемам привлечения и эффективного использования иностранных инвестиций в АПК Украины. Иностранные инвестиции для многих стран-реципиентов рассматриваются как важнейший источник развития экономики, повышения эффективности производства, увеличения экспорта товаров и услуг.

В работе проанализированы современное состояние и условия инвестиционной деятельности, инвестиционный климат регионов. Среди основных факторов, которые повышают инвестиционный риск и негативно влияют на приток иностранного капитала в АПК Украины, выделяются политическая и экономическая нестабильность, несовершенство нормативно-правовой базы и налоговой системы, крайне низкие доходы населения, а также проблемы отраслевого и регионального характера.

Мало привлекателен для иностранных инвесторов аграрный сектор. Это связано с низким уровнем прибыльности сельскохозяйственных предприятий, отсутствием рынка земли, значительным загрязнением земель сельскохозяйственного назначения, плохо развитой инфраструктурой. В то же время пищевая промышленность и переработка сельскохозяйственной продукции привлекают иностранного инвестора, что объясняется существенными конкурентными преимуществами указанных отраслей.

Исследован отечественный и зарубежный опыт использования иностранных инвестиций. На основе анализа функционирования национальных предприятий и предприятий с иностранным капиталом в АПК определены организационно-экономические преимущества последних. Это связано главным образом тем, что вместе с иностранным капиталом приходят новые технологии, новые методы организации и т.д., позволяющие создать высокоэффективное производство.

Сформулированы предложения по улучшению инвестиционной привлекательности АПК Украины и активизации процессов иностранного инвестирования.

Проведен анализ влияния макроэкономических показателей на приток иностранных инвестиций в экономику Украины. Иностранный инвестор реагирует, прежде всего, на темпы роста ВВП и изменения курса доллара. Активизировать процесс иностранного инвестирования можно только при условии экономического роста и стабильности в стране. Результаты анализа инвестиционной привлекательности регионов в целом достаточно точно отображают процесс иностранного инвестирования в Украине.

Ключевые слова: иностранные инвестиции, прямые иностранные инвестиции, предприятие с иностранными инвестициями, инвестиционный климат.

Annotation

Matsybora T.V. The preconditions for generation and effective use of foreign investments in the agroindustrial complex of Ukraine. - Manuscript.

Dissertation for a candidate of economic sciences degree in specialty 08.07.02 - economics of agriculture and agroindustrial complex. - State institutions “Institute of Economics and Forecasting of National Academy of Sciences of Ukraine”, Kyiv, 2005.

The dissertation is devoted to the issues of generation and effective use of foreign investments in the agroindustrial complex of Ukraine. The current state and conditions of investment activity as well as investment climate of regions are analyzed. The domestic and foreign experience of using the foreign investments is studied. Proposals regarding the improvement of investment attractiveness of the agroindustrial complex of Ukraine and acceleration of foreign investment processes are offered.

Key words: foreign investment, direct foreign investment, enterprise with foreign investment, investment climate.

1. Загальна характеристика роботи

інвестиційний іноземний капітал

В умовах дефіциту фінансових і матеріальних ресурсів для забезпечення подальшого розвитку галузей агропромислового комплексу України потрібні значні інвестиції. За обмеженості внутрішніх джерел вагомим чинником технологічного оновлення та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва може стати іноземний капітал. Проте, обсяги залучення іноземних інвестицій в аграрне виробництво залишаються нині незначними, що зумовлено несприятливими політичними, соціально-економічними та екологічними чинниками.

Актуальність теми. Розвиток світової економічної системи на початку третього тисячоліття характеризується поглибленням процесів глобалізації, зокрема її найважливіших складових - міжнародної кооперації та інтеграції виробничої, фінансової, науково-технічної та інших сфер людської діяльності. В цих умовах економічні, фінансові, виробничі та інші зв'язки виходять за межі національних рамок і все більше набувають загальнопланетарних ознак.

Важливою особливістю сучасних світогосподарських процесів є активний рух капіталів у міжнародному просторі, збільшення в національних економіках обсягів іноземних інвестицій.

Для України входження у світове співтовариство на гідних умовах можливе, передусім, на основі ринкових трансформацій, забезпечення більшої відкритості, підвищення конкурентоспроможності національної економіки, активізації інвестиційно-інноваційної діяльності.

Агропромисловий комплекс України нині перебуває у скрутному становищі, що зумовлене як численними проблемами, що накопичились ще за радянських часів, так і загальною соціально-економічною кризою в країні, окремими негативними наслідками реформ і суб'єктивними помилками, що не могли не виникнути вже в процесі самого реформування.

У цих умовах для національного АПК важливого значення набувають іноземні інвестиції, які поєднують в собі фінансове забезпечення і техніко-технологічне оновлення підприємств, оскільки виступають основними каналами надходження інновацій.

Крім того, актуальність і необхідність наукової розробки теми дисертації зумовлена провідною роллю агропромислового сектору економіки у забезпеченні національної продовольчої та екологічної безпеки.

У наукових публікаціях українських і зарубіжних авторів достатньо широко висвітлені результати досліджень іноземної інвестиційної діяльності, зокрема, форми міжнародного співробітництва та перспективи його розвитку, вплив іноземного капіталу на економіку країни-реципієнта, проблеми створення сприятливого інвестиційного клімату в країні та регіонах, регулювання іноземної інвестиційної діяльності.

Серед наукових праць, присвячених зазначеним проблемам, слід виділити дослідження вітчизняних вчених: Бланка І.О., Гейця В.М., Герасимчука М.С., Гойка А.Ф., Губенка В.І., Жаліла Я.А., Кандиби А.М., Кваші С.М., Лукінова І.І., Молдаван Л.В., Мочерного С.В., Пирожкова С.І., Соколенка С.І., Сухорукова А.І., Трегобчука В.М., Філіпенка А.С., Юзефовича А.Е.

Поміж зарубіжних науковців необхідно відмітити праці Балацького Є.В., Буглая В.Б., Булатова А.С., Вернона Р., Кіндельбергера Ч., Коллонтай В.М., Леонтьєва В., Лівенцева М.М., Ліндера С., Мозіаса П., Оліна Б., Портера М., Рибалкіна В.Є., Робока С., Самуельсона П., Сіммондса К., Уелса Л., Фамінського І.П., Хекшера Е.

Однак, ряд теоретичних і практичних питань щодо цієї проблеми, насамперед, сучасні тенденції руху іноземного капіталу, особливості форм і напрямів його використання в національних економіках, роль прямих іноземних інвестицій в умовах глобалізації все ще залишаються недостатньо вивченими. У зв'язку з цим очевидною є необхідність поглиблення досліджень з питань наукового обґрунтування механізму залучення іноземних інвестицій та їх ефективного використання, а також формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в Об'єднаному інституті економіки НАН України в межах планових науково-дослідних тем “Відтворення та ефективне використання ресурсного потенціалу АПК” (номер державної реєстрації 0199U000052) та “Ресурсне забезпечення сталого розвитку АПК” (номер державної реєстрації 0103U000088). Автором проведено оцінку інвестиційної привабливості регіонів України, обґрунтовано пропозиції щодо активізації іноземної інвестиційної діяльності в АПК.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є уточнення теоретико-методологічних засад іноземної інвестиційної діяльності, визначення передумов залучення іноземних інвестицій, обґрунтування їх ролі у розвитку вітчизняного АПК та напрямів підвищення ефективності використання.

Для досягнення означеної мети були поставлені такі завдання:

- дослідити еволюцію економічних теорій і концепцій, які розкривають роль іноземних інвестицій у розвитку країни-реципієнта, приділивши особливу увагу сучасним формам залучення зарубіжного капіталу;

- виявити вплив іноземного капіталу на розвиток АПК України, порівнявши результати виробничої діяльності підприємств з іноземними інвестиціями та інших підприємств галузі;

- встановити інвестиційну привабливість підприємств АПК з урахуванням галузевих особливостей та визначити чинники активізації іноземної інвестиційної діяльності;

- дослідити досвід зарубіжних країн щодо формування державної політики залучення іноземних інвестицій з метою обґрунтування найефективніших методів активізації іноземного інвестування у вітчизняний АПК;

- розкрити основні проблеми іноземного інвестування економіки України, оцінивши інвестиційний клімат її регіонів, обґрунтувати пропозиції щодо залучення й ефективного використання іноземних інвестицій у вітчизняний АПК;

- окреслити перспективи інтеграції України в систему світового руху товарів, послуг і капіталів.

Об'єктом дослідження є процес залучення та використання іноземних інвестицій в АПК України.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і прикладні проблеми залучення та ефективного використання іноземних інвестицій в АПК України.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення об'єкту і предмету дослідження. Серед загальних методо-логічних підходів, що забезпечують цілісність і повноту пізнання, у науковому дослідженні міжнародних економічних відносин використо-вувались методи історизму, абстрактно-логічний, монографічний, кількісного та якісного порівняння, аналізу і синтезу, індукції та дедукції.

В емпіричних дослідженнях дисертаційної роботи були застосовані також спеціальні методи: метод бальної оцінки та метод групувань (при оцінці інвестиційного клімату регіонів та його складових, розділ 2.3), кореляційно-регресійний метод аналізу (для виявлення впливу макроекономічних чинників на розвиток зовнішньо-економічних зв'язків, розділ 3.3).

Основу інформаційного забезпечення дослідження становлять дані Держкомстату України, Міністерства економіки України, Міністерства аграрної політики, звітні дані інших державних органів та міжнародних організацій, нормативні документи, а також вітчизняні та зарубіжні аналітичні матеріали, наукові публікації.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних, методологічних і методичних підходів до створення сприятливих умов для залучення та ефективного використання іноземних інвестицій в АПК України. Найважливіші наукові результати, які характеризуються новизною та визначають особистий внесок автора в розробку досліджуваної проблеми, такі:

- уточнено суть економічної категорії “іноземні інвестиції” як важливої складової еволюції міжнародних економічних відносин, яка значною мірою впливає на формування зовнішньоекономічної політики України;

- удосконалено методику оцінки інвестиційного клімату регіонів України, за якою визначено інвестиційну привабливість кожного з них, а також встановлено, що інвестиційний клімат більшості регіонів є несприятливим;

- побудовано економетричну модель, яка ґрунтується на множин-ній лінійній регресії і дозволяє визначити залежність між основними макроекономічними показниками й надходженням іноземних інвестицій в Україну та оцінити перспективи розвитку цього процесу;

- з'ясовано, що в Україні, на відміну від інших країн світу, надання пільг та створення вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку не дало очікуваних результатів - активізації іноземної інвести-ційної діяльності, вирішення задач регіонального розвитку, проблем працевлаштування. Доведено також, що в умовах несприятливого інвестиційного клімату в країні будь-які пільги іноземним інвесторам не спроможні поліпшити ситуацію на ринку інвестицій;

- обґрунтовано пропозиції щодо напрямів, методів та механізмів активізації іноземної інвестиційної діяльності в АПК, зокрема, відносно удосконалення податкового законодавства й створення стабільного і сприятливого для інвесторів правового поля, а в аграрному секторі - врегулювання земельних відносин.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертаційному дослідженні основні положення, висновки та практичні рекомендації, а також запропонована методика оцінки інвестиційної привабливості регіонів можуть бути використані для оцінки рівня ринкових перетворень в АПК, подальшого удосконалення державної регуляторної політики щодо іноземної інвестиційної діяльності, підвищення ефективності міжнародного економічного співробітництва. В процесі дослідження виявлені фактори, які суттєво впливають на надходження зарубіжних капіталів, що може бути використано при формуванні та реалізації регіональних інвестиційних програм і проектів. Результати дослідження також можуть бути корисними для вітчизняних та іноземних підприємців - потенційних інвесторів.

Наукові розробки автора щодо залучення та ефективного використання іноземних інвестицій у вітчизняному агропромисловому комплексі використовуються в роботі департаменту міжнародної інтеграції, інвестиційної політики та розвитку аграрного бізнесу Міністерства аграрної політики України, Управлінні перспективного розвитку земельного законодавства Державного комітету України по земельних ресурсах та Кредитної спілки з іноземними інвестиціями “Фермери Вінниччини”, а також при викладанні навчального курсу “Ринок фінансових послуг” в Академії муніципального управління, що підтверджується відповідними документами (довідки Міністерства аграрної політики № 23-1-10/215 від 22.03.05 р. та Державного комітету України по земельних ресурсах № 14-11-11/2123 від 24.03.05 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки і пропозиції, які викладені у дисертаційному дослідженні і виносяться на захист, отримані автором самостійно. Із спільних наукових публікацій у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які належать автору особисто і які вказані в авторефераті в переліку основних публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та наукові результати дослідження доповідались на науково-практичних конферен-ціях і семінарах, зокрема, на міжнародній конференції “Роль сільського господарства у розвитку сільських регіонів Центральної та Східної Європи: рушійна сила чи соціальний буфер?” (м. Халле, Німеччина, 2004), науково-практичній конференції “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарю-вання” (Київ, 2001) та на українсько-польському семінарі “Ресурсний потенціал АПК у ринковій економіці: теорія і практика формування” (Київ - Варшава, 1996).

Публікації. Основні положення дисертації, теоретичні і практичні результати дослідження відображені в 12 публікаціях загальним обсягом 4,59 д. а. З них 8 - одноосібні і 4 написані у співавторстві; 7 з них опубліковано у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій без співавторів становить 4,6 д. а., у тому числі в фахових виданнях - 2,1 д. а.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 164 найменувань, 2 додатків, включає 22 таблиці та 15 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 196 сторінок, основний зміст роботи викладено на 169 сторінках.

2. Основний зміст

У першому розділі “Теоретичні основи міжнародних економічних відносин” іноземні інвестиції розглядаються як найважливіша складова міжнародних економічних відносин в умовах глобалізації. Розкрита взаємозалежність усіх видів зовнішніх економічних зв'язків, їх сутність, характерні особливості, закономірності розвитку та роль в економіці країн світу.

Поглиблення міжнародних господарських зв'язків, активний рух капіталів визначають умови економічної діяльності як на світовому ринку, так і в будь-якій окремо взятій державі. Україна має скористатися можливостями залучення та ефективного використання іноземних інвестиційних ресурсів для інтенсивного розвитку та підвищення конкурентоспроможності національної економіки.

Активізація іноземної інвестиційної діяльності - об'єктивне явище, яке є важливою складовою еволюції міжнародних економічних відносин. Причини та умови виникнення й розвитку цих процесів пояснюють численні економічні теорії і концепції. Окрім теорії раннього меркантилізму, в якій зовнішня торгівля ототожнювалась із засобом накопичення в країні золота і коштовностей, всі подальші доктрини (теорія абсолютних та відносних переваг А. Сміта і Д. Рікардо; концепції, що базуються на факторах виробництва, представниками яких є Б. Олін, Е. Хекшер, М. Портер; теорія життєвого циклу товару та інші) основним чинником розвитку економічних зв'язків між націями вважають економічні переваги та вигоди міжнародного поділу праці. Всі вони, за винятком меркантилізму, що ґрунтується на принципі протекціонізму, доводять доцільність свободи торгівлі.

У сучасних умовах держави активно впливають на розвиток власних зовнішньоекономічних відносин. Важелі їх впливу умовно можна поділити на дві основні групи: економічні та адміністративно-правові. Одним із пріоритетних напрямів державної політики економічного розвитку є активізація іноземної інвестиційної діяльності.

При розробці державної політики залучення іноземних інвестицій в Україні необхідно враховувати загальносвітові тенденції і чинники міграції капіталів, оскільки їх вплив на формування національної політики в умовах посилення конкуренції на міжнародних ринках капіталу зростає. Процеси глобалізації спричиняють кардинальні зміни у всіх сферах господарської діяльності, економіка багатьох країн стає більш відкритою. Відповідно змінюються пріоритети у державній політиці, зокрема відносно інвестиційної діяльності. Так, у 2002 р. 236 із 248 змін, внесених у національні системи регулювання прямих іноземних інвестицій в 70 країнах світу, були спрямовані на створення сприятливіших умов для зарубіжних інвесторів. Лібералізація режимів іноземного інвестування є типовою для країн, що розвиваються. Несприятливий інвестиційний клімат певною мірою компенсується розширенням різноманітних пільг. Однак ефективність пільг поступово знижується у зв'язку із збільшенням кількості країн, що їх застосовують. Проблема залучення іноземних інвестицій настільки ускладнилася, що вирішити її на рівні окремої країни неможливо, тому регулювання режиму інвестування повинно відбуватися у двосторонньому або багатосторонньому порядку.

В Україні створено певні організаційно-правові передумови для залучення та ефективного використання іноземних інвестицій. Згідно з нині діючим законодавством для всіх іноземних інвесторів на території України встановлено національний режим інвестиційної діяльності. Було сформовано 11 спеціальних (вільних) економічних зон і 9 територій пріоритетного розвитку із спеціальним режимом інвестиційної діяльності, в яких для інвесторів передбачалася низка пільг. Іноземним інвесторам були надані певні гарантії з боку держави, а саме: зарубіжні інвестиції не підлягають націоналізації; іноземним інвесторам гарантується безперешкодний переказ за кордон прибутків; вони мають право на відшкодування збитків, у тому числі за упущену вигоду і моральну шкоду, які були їм завдані внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами чи посадовими особами обов'язків, передбачених законодавством щодо іноземних інвесторів; у разі припинення діяльності гарантується повернення інвестиції в натуральній формі або у валюті інвестування без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій або товарній формі. Однак сам механізм здійснення державних гарантій поки що не відпрацьовано.

Необхідно визнати, що правове регулювання іноземної інвестиційної діяльності має нестабільний, непослідовний і непередбачуваний характер (нормативно-правові акти часто змінюються, скасовуються, неоднозначно трактуються). Це, в свою чергу, негативно впливає на інвестиційний клімат країни, стримує надходження іноземних інвестиційних ресурсів, гальмує соціально-економічний розвиток країни.

У другому розділі “Аналіз сучасного стану іноземної інвестиційної діяльності в АПК України” досліджено соціально-економічні передумови та сучасний стан інвестиційної діяльності в АПК України, проаналізовано зарубіжний і вітчизняний досвід залучення іноземного капіталу в підприємства та визначено роль зарубіжних інвестицій у розвитку агропромислового комплексу.

Наслідками економічної кризи 90-х років стали спад виробництва, високі темпи інфляції, нестабільність і напруженість в суспільстві, зростання безробіття, різке зниження доходів населення та його купівельної спроможності. Соціально-економічна ситуація, що склалася в країні, не сприяла активізації інвестиційно-інноваційної діяльності. Економічний спад спричинив гостру кризу багатьох суб'єктів господарювання. У 2003 р. загальний обсяг капітальних вкладень (інвестицій в основний капітал) становив лише 43,5 % від рівня 1990 р.

Зазначені процеси гальмували надходження іноземних інвестицій. За даними Держкомстату України на 1 квітня 2004 р. загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку України становив 6946,5 млн. дол. США, або 146,2 дол. в розрахунку на одну особу, що є одним із найнижчих показників залучення прямих іноземних інвестицій не лише серед країн Східної та Центральної Європи, але й серед країн СНД.

Проаналізовані регіональні та галузеві тенденції процесу іноземного інвестування. Так, за даними Міністерства аграрної політики, на 1 квітня 2004 р. в агропромисловий комплекс було залучено 1194,4 млн. дол. США, що становить 17,2 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в українську економіку. Інвестиції в харчову промисловість становлять 84 % іноземних вкладень в АПК України, у сільське господарство - лише 16 % (табл. 1).

Харчова промисловість є однією із найпривабливіших для іноземних інвесторів галузей, до якої залучено майже 15 % загального обсягу прямих іноземних інвестицій в Україну.

Серед зарубіжних фірм-інвесторів, що розпочали свою діяльність в Україні й досить активно інвестують в агропромисловий комплекс, чимало провідних іноземних компаній і навіть світових лідерів (“Каргілл” (США), “Сан Інтербру” (Бельгія), “Крафт Якобс Сушар” (Швейцарія) тощо). Це свідчить про існування зацікавленості в Україні з боку іноземних інвесторів, незважаючи на загальну несприятливу економічну ситуацію, нестабільність і непередбачуваність законодавства, надмірний податковий тиск, низький соціальний капітал (довіра, цінності та норми, що поділяють люди в будь-якій спільноті), а отже, неготовність або неспроможність більшості українських партнерів дотримуватись договірних зобов'язань тощо.

Таблиця 1. Прямі іноземні інвестиції в галузі АПК України, млн. дол. США

^* на 01.04.2004 р.

За даними Міністерства аграрної політики України.

Як свідчить зарубіжний досвід, іноземний капітал є носієм інновацій, технічного і технологічного оновлення виробництва. При ефективному використанні іноземні інвестиції можуть стати вагомим чинником зростання виробництва, підвищення конкурентоспроможності та структурної перебудови економіки країни-реципієнта.

Порівняльний аналіз вітчизняного і зарубіжного досвіду функціонування підприємств з іноземним капіталом виявив прямі й непрямі ефекти від залучення іноземних інвестицій. Прямий вплив характеризується відмінностями в результатах діяльності підприємств з іноземними інвестиціями та вітчизняних підприємств. Перші мають значно вищий рівень продуктивності праці, заробітної плати і рентабельності виробництва, більші можливості для інвестування, вищу зовнішньоторговельну активність Непрямі або зовнішні ефекти проявляються через взаємодію підприємств, в які залучено іноземні інвестиції, та національних підприємств, в результаті чого функціо-нування останніх стає ефективнішим.

Лідером у залученні іноземних інвестиційних ресурсів в Україні виступає м. Київ. У 2003 р. майже третина загального обсягу накопичених прямих іноземних інвестицій акумулювалася в столиці, а у підприємства харчової промисловості та переробки сільськогосподарських продуктів м. Києва їх надійшло 55 % від залучених у ці галузі. Іноземні інвестори надають перевагу високоприбутковим галузям. Найбільші обсяги іноземних інвестицій спрямовані у пивоварні, тютюнові, молокопереробні підприємства, а також у підприємства з виробництва безалкогольних напоїв.

Обстеження 136 підприємств харчової промисловості в м. Києві в 2003 р., у тому числі підприємств, які функціонують із залученим іноземним капіталом, свідчить, що рівень продуктивності праці в останніх майже вдвічі вищий порівняно із середнім по підприємствах галузі в столиці. Високою була й оплата праці в цих підприємствах, проте зростала вона значно нижчими темпами, ніж продуктивність праці (табл. 2).

Таблиця 2. Діяльність підприємств харчової промисловості м. Києва, 2003 р.

За даними Головного управління статистики м. Києва.

Іноземні інвестиції в аграрний сектор є дуже незначними - лише 2,8 % від загального їх обсягу в економіку України. В основному це вкладення потужних підприємств харчової промисловості, які зацікав-лені у розширенні власної сировинної бази. Непривабливість сільського господарства для іноземних інвесторів зумовлена низьким рівнем прибутковості сільськогосподарського виробництва, високими ризиками і неврегульованістю земельних відносин.

У третьому розділі “Напрями ефективного розвитку іноземної інвестиційної діяльності в АПК України” розроблено науково обґрунтовані пропозиції щодо активізації та підвищення ефективності іноземної інвестиційної діяльності в АПК України, запропоновано методику оцінки інвестиційного клімату регіонів України та визначено їх рейтинг за інвестиційною привабливістю.

Серед основних факторів, що гальмують процес іноземного інвестування в АПК України, слід виділити такі: політичні (нестабільність в країні та непослідовність щодо вибору напрямів міжнародної інтеграції України), соціально-економічні (несприятлива макроекономічна ситуація, недосконалість нормативно-правової бази, високий рівень податків, низька платоспроможність населення), проблеми галузевого та регіонального характеру (низький рівень прибутковості аграрних підприємств, неузгодженість земельних відносин, високі ризики, пов'язані із специфікою сільськогосподарської діяльності, високі рівні забруднення земель сільськогосподарського призначення, недостатньо розвинена інфраструктура тощо).

Оцінку інвестиційної привабливості регіонів пропонується здійснити на основі інтегрального показника, складовими якого є інвестиційний потенціал та інвестиційний ризик.

Для визначення інвестиційного потенціалу регіонів України використано такі показники: чисельність зайнятого населення та рівень його освіти - характеризує трудовий потенціал; обсяг роздрібного товарообороту на одну особу - споживчий потенціал; загальний обсяг виробництва продукції промисловості, сільського і лісового господарства, будівництва та наданих послуг - виробничий потенціал; забезпеченість населення засобами зв'язку (кількість домашніх телефонних апаратів на 100 сімей) - інфраструктурний потенціал; обсяг інвестицій в науку - інноваційний потенціал; частка регіону у загальному сальдо прибутків і збитків підприємств і організацій - фінансовий потенціал; кількість банків та їх філій - інституційний потенціал.

При визначенні інвестиційного ризику враховувались такі показники: співвідношення прожиткового мінімуму та середньомісячної заробітної плати - характеризує соціальний ризик; знос основних фондів - економічний ризик; співвідношення видатків і власних доходів місцевих бюджетів - фінансовий ризик; кількість тяжких та особливо тяжких злочинів у розрахунку на 1000 чоловік населення - кримінальний ризик; викиди шкідливих речовин у повітря стаціонарними джерелами забруднення - екологічний ризик.

Рейтинг регіонів за інвестиційною привабливістю наведено у таблиці 3.

Отримані результати щодо інвестиційної привабливості регіонів України адекватно відображають реальну ситуацію у сфері іноземного інвестування. Це дає підстави стверджувати, що запропонована методика оцінки може застосовуватись у практичних дослідженнях та при вирішенні конкретних господарських завдань.

Таблиця 3. Рейтинг регіонів України за інвестиційною привабливістю, 2002 р.

Розраховано коефіцієнти кореляції між результативним показником - обсягом прямих іноземних інвестицій та факторними ознаками (темпами зростання ВВП, середнім офіційним курсом долара, інфляцією, обліковою ставкою НБУ). Встановлено, що обсяги надходження іноземних інвестицій тісно пов'язані з макроекономічною ситуацією. Іноземного інвестора в країні приваблюють економічне зростання і стабільність. Активізація іноземної інвестиційної діяльності можлива лише за умов оздоровлення економіки, поліпшення інвести-ційного клімату, створення сприятливого середовища для виробничої діяльності та адекватної державної інвестиційної політики, у тому числі ефективної регіональної політики.

Висновки

У дисертації викладено теоретичні узагальнення щодо еволюції міжнародної інвестиційної діяльності, визначено передумови залучення іноземних інвестицій, їх роль у розвитку вітчизняного АПК, розроблено методику оцінки інвестиційного клімату регіонів, обґрунтовано напрями підвищення ефективності використання іноземного капіталу та поліпшення інвестиційної привабливості підприємств АПК.

1. Встановлено, що іноземні інвестиції нині - один з основних факторів глобалізації та зростання національної економіки. Залучення іноземних інвестицій в Україну зумовлене, перш за все, посиленням і незворотністю процесів інтерналізації економічної діяльності, зростан-ням взаємозалежності національних господарств, розширенням інтегра-ційних процесів на всіх рівнях, що унеможливлює відокремленість країни від зовнішнього світу і сучасних загальносвітових тенденцій розвитку.

2. З'ясовано, що для країн-експортерів капіталу прямі іноземні інвестиції є одним із засобів отримання прибутків, розширення і підвищення ефективності виробництва, доступу на нові ринки (як сировинні, так і споживчі). Для країн-реципієнтів узагалі і для України зокрема іноземні інвестиції є додатковим джерелом розвитку й зростання, що сприяє вирішенню багатьох внутрішніх проблем, особливо в умовах гострого дефіциту фінансових ресурсів. В Україні частка інвестицій у ВВП лише у 2003 р., вперше за період незалежності, перевищила 20 % (оптимальний рівень інвестицій, що забезпечує розширене відтворення економічного потенціалу, становить 22-25 % від обсягу ВВП, а в країнах з високими темпами економічного зростання - 25-35 %).

3. Доведено, що основний смисл залучення іноземних інвестицій полягає не стільки в забезпеченні додатковими фінансовими ресурсами, скільки в тому, що разом з інвестиціями надходять нові технології та прогресивні форми організації виробництва, що дає можливість отримати значний економічний ефект. Порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду функціонування підприємств з іноземним капіталом дає підстави стверджувати про існування організаційно-економічних переваг цих підприємств порівняно з національними підприємствами АПК, а саме, значно вищий рівень продуктивності праці, заробітної плати і рентабельності виробництва, а також здатності до інвестування та зовнішньоторговельної активності. Водночас не менш важливим є соціальний ефект від залучення іноземного капіталу, як на рівні регіонів (вирішення проблем регіонального безробіття, розвиток сільських територій, вирівнювання умов і якості життя міського й сільського населення), так і на рівні держави (зменшення міграції населення в міста і за кордон, поліпшення демографічної ситуації).

4. Досліджено світові тенденції руху та використання іноземного капіталу, на основі аналізу яких країни класифіковано в три групи. Перша - розвинуті країни, які відіграють ключову роль на міжнарод-ному ринку інвестицій, залишаючись найбільшими експортерами та імпортерами капіталу і які інвестують переважно у високотехнологічні наукомісткі галузі і проекти. Це посилює процеси поляризації між країнами “центру” і “периферії”. Водночас на світових фінансових ринках активізується діяльність нових агентів - країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою, які залишаються переважно імпортерами капіталу. Найбільшими реципієнтами іноземного капіталу є Китай, Гонконг, Бразилія, Угорщина, Чехія, Польща та інші. Ці країни знаходяться на етапі розвитку або трансформаційних змін, але в них уже створені відповідні інституційно-правові умови. Залучаючи іноземні інвестиції, вони намагаються поліпшити технічний і технологічний рівень національних підприємств, підвищити ефективність і конкуренто-спроможність економіки. Третя група країн, в яких реформи здійсню-ються надто повільно, здебільшого використовує іноземний капітал для вирішення поточних фінансових проблем (покриття дефіциту бюджету, вирівнювання платіжного балансу тощо).

5. Визначено, що загальносвітовою тенденцією стає посилення конкуренції за отримання іноземних інвестицій. Якщо донедавна для залучення зарубіжних капіталів уряди країн здебільшого обмежувались створенням сприятливого національного режиму, то в сучасних умовах вони змушені вживати спеціальні заходи (вводити найрізноманітніші пільги, особливі режими, створювати вільні економічні зони і території тощо). Тільки в 2002 р. 70 країн внесли в інвестиційні режими певні зміни, 95 % з яких були спрямовані на створення сприятливіших умов для іноземних інвесторів.

6. Україна поки що залишається непривабливою для іноземних інвесторів - на одну особу населення припадає близько 146 дол. США прямих іноземних інвестицій, що на порядок менше порівняно з іншими країнами з перехідною економікою. Мізерні масштаби залучення інозем-ного капіталу зумовлені, насамперед, несприятливим інвестиційним кліматом - нестабільністю (політичною, економічною, соціальною, правовою), кризовими явищами, корупцією та відсутністю фінансових гарантій щодо інвестицій.

7. Незважаючи на загальні несприятливі умови, харчова промисло-вість та перероблення сільськогосподарських продуктів є привабливою сферою для іноземних інвесторів (на початок 2004 р. туди було залучено 988,3 млн. дол. США, або 14,8 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій), що пояснюється наявністю у цих галузей суттєвих конкурентних переваг. Водночас у сільське господарство, мисливство та лісове господарство надійшло 187,5 млн. дол. США, що становить лише 2,8 % від загального обсягу іноземних інвестицій. Непривабливість аграрного сектору для іноземних інвесторів значною мірою зумовлена низьким рівнем прибутковості сільськогосподар-ського виробництва, високими ризиками і неврегульованістю земельних відносин, оскільки, з одного боку, є майже 7 млн. дрібних власників землі (середній розмір земельної частки (паю) на 01.01.2004 р. становить 4 га), а з іншого - мораторій на продаж землі.

8. Серед основних факторів, що негативно впливають на іноземну інвестиційну діяльність в АПК, перш за все слід відзначити такі: політичні (нестабільність в країні), фінансово-економічні (великий податковий тиск), соціальні (низька платоспроможність населення - потенційних споживачів), екологічні (значні рівні забруднення земель сільськогосподарського призначення).

9. Доведено, що для збільшення надходжень іноземних інвестицій в економіку України і зокрема в агропромисловий комплекс, необхідне створення сприятливих умов господарювання, що передбачає впровад-ження системи заходів, спрямованих на поліпшення інвестиційного клімату, забезпечення прозорості і стабільності законодавства у сфері інвестування та оподаткування; реформування податкової системи шляхом скорочення загальної кількості податків і зменшення ставок деяких з них, ліквідацію економічно необґрунтованих пільг. Правове регулювання іноземних інвестицій слід підняти до рівня світових стандартів.

10. Поліпшення інвестиційної привабливості аграрного сектору потребує врегулювання земельних відносин, а саме, забезпечення можливості реалізації права власності на землю в повній мірі.

11. Для забезпечення ефективного використання іноземних інвестицій в АПК необхідно передбачити державну підтримку, зокрема, створення пільгових умов для реалізації вкладень, пов'язаних із науковою, науково-технічною та інноваційною діяльністю.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Мацибора Т.В. Підприємництво як передумова формування ринкових відносин // Екологізація виробництва в АПК. - К.: Інститут економіки НАНУ, 1994. - С. 96-100. (0,3 д.а.).

2. Мацибора Т.В. Деякі проблеми іноземного інвестування в Україні // Еколого-економічні аспекти формування ресурсного потенціалу АПК. - К.: Інститут економіки НАНУ, 1995. - С. 91-96. (0,3 д.а.).

3. Мацибора Т.В. Зовнішньоекономічна діяльність як фактор підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва // Ресурсний потенціал АПК у ринковій економіці: теорія і практика формування. - К.: Інститут економіки НАНУ, 1996. - С.87-92. (0,4 д.а.).

4. Мацибора Т.В. Прямі іноземні інвестиції в економіці перехідного періоду // Економіка АПК. - 2003. - № 8. - С.100-104. (0,3 д.а.).

5. Мацибора Т.В. Проблеми поліпшення інвестиційного клімату в Україні // Економіка АПК. - 2003. - № 10. - С.83-85. (0,2 д.а.).

6. Valentinov V., Matsibora T., Malik M. The effects of social capital on the organization of agricultural enterprises and rural communities in transition: the case of Ukraine // The Role of Agriculture in Central and Eastern European Rural Development: Engine of Change or Social Buffer? Martin Petrick, Peter Weingarten (eds., 2004). Studies on the Agricultural and Food Sector in Central & Eastern Europe, Vol. 25, Halle (Saale), IAMO, pp. 269-284. (Особистий внесок - проведено анкетування, створено базу даних, здійснено розрахунки, що розкривають зв'язок між соціальним капіталом та ефективністю сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм). (0,33 д.а.).

7. Малік М.Й., Валентинов В.Л., Мацибора Т.В. Вплив соціального капіталу на організацію діяльності сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. - 2005. - № 5. - С. 105-112. (Особистий внесок - проаналізовано вплив соціального капіталу на розвиток різних форм господарювання та досліджено зв'язок між наявністю соціального капіталу та ефективністю діяльності підприємств). (0,26 д.а.).

8. Мацибора Т.В. Іноземні інвестиції як фактор економічного розвитку // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання. В 2 -х т. Т. 2. - К.: ІАЕ, 2001. - Розд.4: Економічний механізм ефективного функціонування АПК. - С. 134-135. (0,1 д.а.).

9. Мацибора Т.В., Грищенко О.Ю., Демченко О.В. Світові тенденції розвитку АПВ (міжнародні порівняння) // Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний зб. - К., 2002. - Вип. 5. - Розд. 3, гл. 3.4. - С. 202-234. (Особистий внесок - проведено аналіз світового розвитку агропромислового виробництва). (0,3 д.а.).

10. Мацибора Т.В. Огляд тенденцій розвитку світового агропромислового виробництва // Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний зб. - К., 2003. - Вип. 6. - Розд. 12, гл 12.1. - С. 721-740. (1 д.а.).

11. Мацибора Т.В. Розвиток світового ринку сільськогосподарської продукції і продовольства // Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. - К.: ННЦ ІАЕ, 2005. - Розд. 12. - С. 270-287. (1 д.а.).

12. Валентинов В.Л., Малік М.Й., Мацибора Т.В. Роль аграрного виробництва у сільському розвитку країн Центральної та Східної Європи // Економіка АПК. - 2005. - № 3. - С. 150-153. (Особистий внесок - 0,1 д.а.).

Размещено на Allbest.ru