Трансформація виноградарсько-виноробного комплексу Криму в умовах переходу до ринкового господарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського

УДК 911.3:332.133.6 (477.75)

Трансформація виноградарсько-виноробного комплексу Криму в умовах переходу до ринкового господарства

11.00.02 - економічна і соціальна географія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Пергат Ганна Петрівна

Сімферополь 2005

Дисертацію є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної та соціальної географії географічного факультету Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського Міністерства освіти і науки України, м. Сімферополь.

Науковий керівник: член - кореспондент НАН України, доктор географічних наук, професор,

БАГРОВ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ, Таврійський національний університет ім В.І. Вернадського, завідувач кафедри економічної та соціальної географії.

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор ТОПЧІЄВ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ, Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, завідувач кафедри економічної та соціальної географії;

кандидат географічних наук, доцент ОСАДЧИЙ ЄВГЕН ІВАНОВИЧ Кримський економічний інститут Київського національного економічного університету, кафедра міжнародної економіки.

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, географічний факультет.

Захист відбудеться 14 грудня 2005 р. о14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 52.051.03 при Таврійському національному університеті ім. В.І. Вернадського за адресою: 95007 м. Сімферополь, проспект Академіка Вернадського,4, ауд. 427.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (95007 м. Сімферополь, проспект Академіка Вернадського,4).

Автореферат розісланий 14 ” листопада 2005 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор географічних наук, професор К.А. Позаченюк

виноградарський виноробний крим

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Особливістю сучасного етапу економіко-географічних досліджень спеціалізованих агропромислових комплексів України є розгляд спектра питань, пов'язаних із функціонуванням цих комплексів в умовах переходу держави до ринкової економіки. З придбанням Україною незалежності, переходом від адміністративно-командної економіки до ринкової, значним ступенем трансформувалися теоретико-методичні положення і традиційні напрями дослідження АПК. В АПК України відбулися масштабні структурні зміни, спричинивши трансформацію і руйнування комплексної моделі функціонування різних територіально-виробничих систем.

Виноградарсько-виноробний комплекс (ВВК) - значеннєва і перспективна складова аграрного сектора економіки Автономної Республіки Крим (АРК) і України загалом. Комплекс має важливе господарське значення і наділений потужним експортним потенціалом як у масштабі окремих регіонів, так і у масштабі держави в цілому.

Для кримського регіону виноградарство і виноробство завжди було візитною карткою. Цьому сприяла наявність комплексу сприятливих природних і соціально-економічних умов для розвитку виноградарства і виноробства, а також багатовікові традиції його функціонування в Криму. У 2004 році на кримський регіон приходилося близько 37% площ виноградників і 45% валового збору винограду України. ВВК Криму завжди мав важливе бюджетонаповняюче значення для економіки. У 2004 році виноградарство давало 7% вартості продукції сільського господарства, а виноробство 23% вартості харчової промисловості АРК. Дані показники незначні в порівнянні з цифрами минулих років. З огляду на потенційні можливості ВВК Криму, його питома вага в бюджеті республіки може бути набагато вище. Крім цього ВВК Криму має велике значення для розвитку туристичної галузі.

За останні 15 років у ВВК Криму відбулися трансформації які спричинили спад виробництва і практичне руйнування комплексу. З огляду на значимість ВВК Криму для української економіки, найважливішим завданням сьогодні є припинення спаду виробництва в даному комплексі, його оптимізація і подальше ефективне функціонування.

Для рішення даної задачі, поряд із дослідженнями таких наук як виноградарство, виноробство, економіка виноградарства та виноробства необхідне посилення суспільно-географічних досліджень, спрямованих на вивчення структури і територіальної організації ВВК в умовах переходу до ринкової економіки. Сьогодні практично відсутні фундаментальні економіко-географічні роботи, у яких ВВК розглядалася б як цілісна територіально - виробнича система регіонального рівня.

Економіко-географічне дослідження ВВК в умовах переходу до ринкової економіки - це напрямок, що розвивається на стику наукових дисциплін: географії АПК, географії промисловості економіки виноградарства і виноробства. Його концептуальні положення розроблені недостатньо, у географічній літературі трансформація структури ВВК розглядається в плані загальної постановки проблеми.

На даному етапі назріла необхідність оптимізувати функціональну і територіальну структури ВВК Криму для підвищення його ефективності на тлі переходу нашої країни до ринкової економіки. Усе вище викладе визначило напрямок і вибір теми даного дисертаційного дослідження - "Трансформація виноградарсько-виноробного комплексу Криму в умовах переходу до ринкового господарства".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, проведені автором, безпосередньо пов'язані з науковими дослідженнями кафедри економічної і соціальної географії Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського за темою "Концепція регіонального розвитку Криму в ринкових умовах" (№0101006502), а також науково-дослідного центру "Технологій сталого розвитку" за темою "Розробка електронного атласу і природно-господарської бази даних Криму" (№601/02).

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є виноградарсько-виноробний комплекс Криму, предметом - трансформаційні процеси перебудови функціональної структури і територіальної організації ВВК Криму в умовах ринкової економіки.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка пропозицій із оптимізації структури і територіальної організації ВВК Криму, як цілісної територіально-виробничої системи, що функціонує в умовах ринкової економіки.

Досягнення даної мети передбачало вирішення таких задач:

1. Розглянути теоретичні аспекти, пов'язані з економіко-географічним вивченням виноградарсько-виноробного комплексу, як об'єкта суспільно-географічного дослідження.

2. Узагальнити методи вивчення ВВК, серед яких особливо виділити метод кластерного аналізу, для подальшого удосконалення функціональної моделі даного комплексу в ринкових умовах.

3. Установити фактори формування, розвитку і функціонування ВВК у межах кримського регіону.

4. Розкрити кон'юнктуру світового ринку винограду і вина, з виявленням на цьому ринку місця України.

5. Проаналізувати сучасну територіальну організацію ВВК Криму

6. Розробити типологію районів Криму за рівнем сучасного розвитку виноградарсько-виноробного комплексу.

7. Запропонувати оптимізацію територіальної і функціональної структури комплексу на основі розробленої моделі "Виноградарсько-виноробного кластера Криму". Теоретико-методологічною основою даної дисертаційної роботи стали основні наукові положення суспільної географії, географії АПК, економіки виноградарства і виноробства, теорії комплексоутворення, а також розробки у сфері теорії кластерів. У процесі роботи над дисертацією великий вплив на формування наукових позицій автора зробили праці відомих вітчизняних і закордонних учених: А.М Авідзби, М.В. Багрова Г.В. Балабанова, Е.М. Бергмана, І.Г. Матчіної, В.П. Нагірної, К.І. Іванова, В.І. Іванченка, М.М. Паламарчука, М.Д. Пістуна, І.Н. Пушкаря, С.І. Соколенка, В.О. Рибінцева, О.Г. Топчієва, М.Е. Портера, О.І. Шаблія, Е.Д. Фезера, Р.А. Язиніної та інших авторів.

Методи і прийоми дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі застосований системно-структурний підхід, використовувалися наступні методи: порівняльно-географічний, соціологічний, статистичний, метод структурного, історичного і кластерного аналізу, географічної типологізації, графічного і картографічного моделювання, геомаркетингових досліджень.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що автором вперше почата з економіко-географічної позиції спроба обґрунтування сучасного стану виноградарсько-виноробного комплексу Криму, у тому числі:

· зроблена порівняльна характеристика теорії агропромислового комплексоутворення і теорії кластерів, як базисних моделей територіальної організації виноградарсько-виноробного комплексу;

· виявлені передумови і напрями трансформацій виноградарсько-виноробного комплексу у Криму;

· розроблена типологія районів Криму за рівнем сучасного розвитку виноградарсько-виноробного комплексу;

· з огляду на сучасні тенденції на світовому ринку винограду і вина, оцінений експортний потенціал кримських виробників виноградарсько-виноробної продукції з позиції ринкової конкуренції;

· вперше запропонована конструктивна географічна модель перспективного розвитку виноградарсько-виноробного комплексу (основні учасники, структурні елементи, пріоритети, шляхи рішення проблем у комплексі), виражена через територіальну систему - кластерне утворення.

Вірогідність наукових положень, висновків і рекомендацій. Висновки і рекомендації даної дисертаційної роботи базуються на результатах аналізу й узагальнення великої кількості первинної, фондової та звітної інформації конкретних виноградарсько-виноробних підприємств і організацій АРК. Інформаційну базу дослідження складають матеріали Управління статистики Міністерства України у АРК, Міністерства АПК АРК, звітні матеріали корпорації "Укрсадвинпром" і "Укрвино" , фондові матеріали ІВіВ "Магарач", НВАО "Масандра", корпорації "Кримрадгоспвинпром", АФ "Золота балка", картографічні матеріали, дані періодичної преси і ресурси мережі Інтернет.

Кінцеві результати не суперечать існуючим методологічним підходам у суспільній географії й в економіці виноградарства і виноробства.

Наукове значення роботи. Результати дослідження розширюють теоретико-методологічні розробки економічної географії, пов'язані з функціонуванням спеціалізованих АПК у ринкових умовах. На прикладі виноградарсько-виноробного комплексу Криму, як найменш вивченого з економіко-географічних позицій у ринкових умовах, почата спроба модернізації теорії комплексоутворення на основі теорії кластерів. Отримані наукові результати сприяють рішенню проблем, пов'язаних із трансформацією структури і територіальної організації ВВК Криму в умовах переходу до ринкової економіки.

Практичне значення результатів дослідження. Конкретні науково-методичні рекомендації і результати дослідження застосовані і використовуються у практичній діяльності ІВіВ “Магарач” (акт про впровадження № 02-2/1285 від 26.10.2005р.). Результати дослідження, які містять практичні рекомендації з оптимізації територіальної структури і організації ВВК можуть бути спрямовані на виноградарсько-виноробні об'єднання, а також у Міністерство АПК АР Крим як один зі стратегічних напрямків розвитку виноградарства і виноробства Кримського регіону. Результати роботи також можуть використовуватися при дослідженні виноградарсько-виноробних комплексів інших регіонів України.

Карти, які представлені у роботі, використані у науково-дослідницькій темі “Розробка електронного атласу та природно-господарської бази даних Криму”.

Окремі теоретичні положення та фактичні матеріали дослідження знайшли відображення у навчально-методичному процесі і використовуються при викладанні курсів “Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка”, “Міжнародна економіка” на економічному факультеті Таврійського екологічного інституту (довідка № 92-179/05 від 31.10.2005р.). Основні положення роботи також можуть бути використані в навчальному процесі при вивченні дисциплін "Географія АПК", "Економічна і соціальна географія України", "Економічна і соціальна географія Криму" на географічному факультеті Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто автором і є результатом його самостійних досліджень. У роботі надається аналіз сучасної територіальної організації ВВК Криму, з урахуванням трансформацій у комплексі на перехідному етапі розвитку економіки України. Також здобувачем на основі синтезу теорій агропромислового комплексоутворення і кластерної моделі створена гіпотеза про сутності явища, виражена через територіальну модель виноградарсько-виноробної системи-територіальне кластерне утворення, що є географічною моделлю перспективного розвитку виноградарсько-виноробного комплексу Криму. Усі картографічні матеріали дисертації достовірні (випробувані в ІВіВ "Магарач" ) та оригінальні.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи і результати дослідження доповідалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу географічного факультету Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського (2002-2005р.), Всеукраїнської науково-практичної конференції "Національні ринки України" (м. Алушта, 2003р.), Міжнародної наукової конференції "Геополитические и географические проблемы Крыма в многовекторном измерении Украини" (м.Сімферополь, 2004р.). Автор брала участь у розробці карт електронного атласу АРКрим (тематика виноградарство і виноробство Криму).

Публікації. За підсумками проведеного дослідження автором опубліковано 6 наукових праць (обсягом 2,3 друкованих аркушів), 4 з яких опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 - у тезах за матеріалами конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів та висновків. Дисертація викладена на 208 сторінках комп'ютерного тексту, з них 150 сторінок - основного. Робота включає 30 рисунків (у тому числі 8 картосхем) і 13 таблиць. Текст супроводжується 31 додатком (на 36 сторінках) з них 27 таблиць і 4 рисунка (у тому числі 1 картосхема). Список використаних джерел (133 найменувань), у тому числі 10 на іноземних мовах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИССЕРТАЦІЙННОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У першому розділі "Теоретичні основи географічного вивчення виноградарсько-виноробного комплексу в умовах переходу до ринкових відносин" розглянуті теоретико-методологічні положення, пов'язані з географічним вивченням виноградарсько-виноробного комплексу. Узагальнено методи його географічного аналізу, а також виявлені структурні зміни в комплексі при переході до ринкової економіки.

Виноградарсько-виноробний комплекс (ВВК) - це міжгалузеве утворення, в основі якого лежить виробничий цикл, що включає на визначеній території усі виробництва і види діяльності, пов'язані з вирощуванням винограду, його транспортуванням, збереженням, переробкою, одержанням і реалізацією готової до споживання продукції. Вітчизняною економічною географією ВВК визначався як спеціалізований АПК у рамках концепції теорії агропромислового комплексоутворення, що розроблена українською географічною школою на чолі з М.М. Паламарчуком. ВВК розглядалася як абстрактна модель для обґрунтування процесу територіальної організації виноградарсько-виноробного виробництва. Дана модель складалася з взаємозалежних функціональних ланок: виноградарства (столового і технічного), виноробства (первинної і вторинного), що обслуговує ланки, збереження і реалізації готової продукції, а також ланки, що є науковою базою і займається підготовкою кадрів для даного комплексу. Між усіма ланками ВВК були налагоджені чіткі, регламентовані управлінські й постачальницькі зв'язки. ВВК належав державі, що здійснювала його централізоване планування і управління. ВВК у такому вигляді був оптимальною формою організації виноградарсько-виноробного виробництва в умовах планової економіки колишнього СРСР. У сучасних ринкових умовах він неефективний з наукової і практичної точок зору.

При переході до нових ринкових форм організації господарства, усі структурні елементи ВВК піддалися трансформації. Виникнення різних форм у власності і управлінні економіки України змінило й ускладнило структуру ВВК. Зокрема, в організаційно-управлінській структурі комплексу реорганізується система адміністративно - господарського управління на базі оптимального сполучення приватнопідприємницьких і конкурентно-ринкових механізмів самоорганізації виробництва і розподіли з обмежуючою регулюючою роллю держави. У функціональній структурі з'явилися нові сфери такі, як інвестиційна, банківська, маркетингова, рекламна (рис.1). Ускладнилися сфера реалізації і структура збуту.

В умовах ринкової економіки на регіональному рівні ідея агропромислового комплексоутворення утратила своє колишнє значення і роль. Старі схеми функціонування і управління ВВК у сучасних умовах неефективні з практичної точки зору. Концепція АПК (ВВК) має потребу в модернізації та перегляді.

При дослідженні сучасного стану ВВК, а також при виявленні трансформацій, що відбулися, у комплексі, можна використовувати як традиційні, так і сучасні загальнонаукові і спеціальні (суспільно - географічні) методи дослідження. Додатково використовуються метод геомаркетингових досліджень, оцінки економічної ефективності, анкетування, опитування, метод типологізації й кластерного моделювання, що дозволять виробити нову форму територіальної організації виноградарсько-виноробної системи.

У ролі нової виноградарсько-виноробної територіальної системи виступає територіальне кластерне утворення або об'єднання. Кластер - це одна з форм об'єднань родинних, пов'язаних між собою, взаємодоповнюючих організацій і підприємств, що кооперуються з метою взаємної підтримки і координації своїх дій. Як форма територіальної організації виробництва кластери успішно апробовані в багатьох країнах із ринковою економікою. Такі форми об'єднань сприяють розвиткові підприємств і регіонів, залученню інвестицій, дозволяють успішно конкурувати на ринку і відновлювати довір'я між урядом і бізнесом у кожній із країн. Виноградарсько-виноробний кластер - це вузькоспеціалізована , стала на ринку система, що носить територіальний характер, тому що виноградарство і виноробство невідривне від території, а їхня продукція унікальна для кожної місцевості.

Головні відмінності моделей АПК (ВВК) і кластерів виявляються в характері управління і рівні взаємодії між їхніми членами. Зокрема, в АПК установлюються чіткі й регламентовані відносини між його членами з чітким плановим управлінням з центру. Відносини ж між учасниками в кластері можуть носити як регламентований, так і несистемний характер зв'язків. Ці зв'язки можуть мінятися залежно від кон'юнктури ринку. У кластері може бути набагато менше учасників, ніж в АПК (ВВК), що поєднуються на добровільних початках і взаємовигідних умовах. Кластерна модель більш досконала і динамічна, ніж модель агропромислового утворення, на локальному рівні кластери забезпечують більш надійну систему зв'язків, ніж зв'язку в АПК (ВВК).

Вивчення територіальної організації ВВК у ринкових умовах, а також вироблення нової територіальної моделі функціонування даного комплексу, вираженої через нову форму територіальної організації виноградарсько-виноробної системи - є сутністю сучасного етапу географічного дослідження ВВК.

У другому розділі "Передумови трансформації виноградарсько виноробного комплексу Криму" дана характеристика природних і суспільних факторів, що генерують і лімітують розвиток ВВК Криму, а також проаналізована кон'юнктура світового ринку винограду і провина з виявленням на цьому ринку місця виноградарсько-виноробної продукції України і Криму.

Виноградарсько-виноробний комплекс є соціально-економічною системою. ВВК існує у довкіллі, що впливає на дану систему. Довкілля впливає на розвиток системи двоякою дією. З одного боку, вона може сприяти розвиткові системи, тобто генерувати її розвиток. З іншого боку гальмувати цей розвиток, тобто лімітувати перетворення в системі. У результаті такого впливу, через систему факторів і умов, у самій системі відбуваються ті або інші трансформації. Крім факторів, що генерують і лімітують розвиток ВВК, на трансформацію в даному комплексі впливають нові економічні умови і нові форми господарювання у виноградарстві й виноробстві. Головними факторами, що генерують, що забезпечують основу сталого розвитку виноградарсько-виноробного виробництва в Криму, є формування, наявність і використання ресурсного потенціалу.

Територіальні особливості природно-ресурсного потенціалу Криму найбільше різко диференціюють виноградарсько-виноробне виробництво, особливе вирощування винограду. Стосовно до культури винограду в Криму можна виділити чотири зони вирощування: неукривну, умовно укривну, укривнуморозонебезпечну, укривну особливо морозонебезпечну. На частку неукривної зони, в яку входять південне, східне і західне узбережжя, а також деякі мікрорайони степового і передгірного Криму, приходиться близько 50% усієї площі кримських виноградників. В умовах степу і передгір'я, де за кліматичними умовами можлива тільки укривна культура винограду, розміщено приблизно 35% виноградників. Близько 20-18% знаходяться в умовах умовно-укривної зони, безпосередньо пов'язаною з ізотермічною межею неукривної. Аналіз факторів дозволяє зробити висновок, що в Криму склався сприятливий комплекс природно-ресурсного потенціалу, що загалом генерує його розвиток.

Наступна група, що робить визначений вплив та генерує розвиток ВВК - суспільні фактори (господарські, соціально-демографічні й історичні). Господарський фактор впливає на трансформацію ВВК насамперед через систему земельних і матеріально-технічних ресурсів. На багаторічні насадження (виноградники) приходиться 6,2% загальної земельної площі Криму. Практично усі виноградники Криму, як і раніше зосереджені в громадському секторі - 77,8%, у приватному секторі - 22,1%. За роки незалежності трансформація структури сільгоспземель Криму торкнулася, в основному, тільки громадського сектора. З 90-х років в аграрному секторі АР Крим стали з'являтися різні сільськогосподарські товариства, кооперативи, а також фермерські господарства. Однак, сьогодні у ВВК Криму фермерські господарства узагалі відсутні, через високозатратний і тривалий цикл виноградарсько-виноробного виробництва.

У Криму склалися всі умови для формування інтелектуальних ресурсів у сфері виноградарства і виноробства. Проводиться широка науково-дослідна робота, і готуються кваліфіковані кадри для виноградарсько-виноробного виробництва. Важливим елементом, який генерує і забезпечує розвиток виноградарсько-виноробного комплексу, є наявність допоміжних виробництв, що обслуговують весь ВВК. До допоміжних виробництв належить випуск технологічного устаткування, спирта-ректифікату, саджанців, добрив і засобів захисту рослин, пробки винної TІ- А, пробки шампанської пластмасової, коркової пробки, мюзле, тари дерев'яної, склотари, гофротари, тетрапаків, поліграфічних виробів (етикеток). Уся перерахована продукція випускається місцевими підприємствами або постачається з інших регіонів України. Останнім часом значно розширилася географія обслуговуючої ланки ВВК Криму. При просуванні українських товарів на світовий ринок, список країн-постачальників із кожним роком збільшується. На наш погляд, це дуже важливий фактор, що генерує розвиток усього ВВК Криму. Використання сировини, матеріалів і устаткування закордонних фірм є позитивною трансформацією в структурі постачань.

Наявний у Криму досить могутній природно-ресурсний і соціально-економічний потенціал ВВК сьогодні використовується неефективно. Неефективне використання ресурсного потенціалу в сучасних ринкових умовах пов'язанні із наявністю факторів розвитку, що лімітують. Це розвал ВВК, як колись єдиної функціональної системи АПК УРСР, недосконалість системи ведення господарства у виноградарстві, відсутність державної підтримки і слабке фінансування виноградарства та виноробства, низька інвестиційна привабливість всього аграрного сектору економіки Криму, трансформація споживчих переваг на ринку винопродукції, зниження купівельного попиту на продукцію комплексу через зменшення реальних доходів більшої частини населення України, тінізація економіки та ріст ринку фальсифікованої винопродукції, а також руйнівний характер податкової й акцизної політики в Україні. Комплекс факторів, які лімітують розвиток, послабляє наявний у Криму досить могутній природно-ресурсний і соціально-економічний потенціал ВВК, тим самим, створюючи негативну передумову для його структурної трансформації в ринкових умовах.

У силу об'єктивних факторів, виноградарсько-виноробні підприємства Криму на сучасному етапі не в змозі самостійно вирішити проблеми стабілізації й зміцнення свого ресурсного потенціалу. Усунення лімітуючих факторів розвитку, а також більш ефективне використання всього ресурсного потенціалу надалі є головною перспективою для успішного функціонування виноградарсько-виноробного виробництва Криму.

На загальносвітовому тлі, починаючи з 90-х років, намітився значний ріст у виробництві виноградовиноробної продукції, збільшився список країн, що займаються вирощуванням винограду і виробництвом вина. Провідними виробниками залишаються Франція, Італія, Іспанія, але поряд з ними, намітилося бурхливе зростання виробництва вина в США, Аргентині, Чилі, Австралії й Новій Зеландії. Незважаючи на досить міцні та старі виноробні традиції, виробництво вина в Криму й Україні загалом у порівнянні з загальносвітовими показниками незначне. Сьогодні Україна виробляє тільки 0,3% загальносвітового обсягу вина, АРК- 0,13%. Одна з основних проблем українського виноробства - це реалізація продукції галузі в зв'язку з загальносвітовим надвиробництвом вин, ускладнена імпортною експансією. Тому головними ринки збуту для української виноробної продукції сьогодні є Росія і країни Ближнього зарубіжжя.

У третьому розділі "Сучасна територіальна організація виноградарсько-виноробного комплексу Криму" розкриті сучасний стан і територіальна організація, розроблена типологія районів Криму за рівнем сучасного розвитку виноградарсько-виноробного комплексу, а також із позиції ринкової конкуренції, з огляду на сучасні тенденції на світовому ринку винограду і провина, оцінений експортний потенціал кримських виробників виноградарсько-виноробної продукції.

На початку XXІ століття виноградарсько-виноробний комплекс Криму виявився в стані глибокої кризи. Руйнування ВВК, викликало необґрунтоване дроблення підприємств, зміну власників, а також перерозподіл ресурсного потенціалу комплексу.

Сучасний рівень розвитку і структури ВВК Криму не відповідає зростаючим потребам суспільства і потенційним можливостям Кримського регіону. Стан кримського виноградарства і виноробства характеризується: зниженням показників площ виноградників, їхньої врожайності й валового збору винограду, зниженням обсягів його переробки, завантаженості виноробних підприємств, рівня споживання продукції у порівнянні з аналогічними показниками попереднього років. Наприклад, у Криму за 2003 рік середня врожайність склала 36,6 ц/га, валовий збір ледве більш 177 тис. т., а виробництво вина виноградного - 3223,8 тис. дал. У той час як на початку 90-х аналогічні цифри складали 80 ц/га і 310,5 тис.т. Потужності виноробних підприємств використовуються від 13,5% із вина виноградного до 44,2% із виробництва коньяку. Це невиправдано мало. Незважаючи на такі низькі показники розвитку, Кримському регіонові сьогодні належить 45% валового збору винограду України. Загальна площа виноградників у Криму за станом на 01.01.2003 склала 38,1 тис. га. Це 2,8% площі сільгоспугідь Криму і більш третини (36,9%) усіх виноградників площ України. На виноробство приходиться 23% усієї товарної продукції продовольчого комплексу Криму. Питома вага виробництва в Криму вина виноградного складав 41,5%, шампанського - 7,5%, коньяку - 30,6% загального обсягу виробленої в Україні відповідної продукції. Сьогодні в Криму виноробством займається близько 32 заводів первинного виноробства, 5 самостійних винзаводів вторинного виноробства і близько 21 господарство займається первинним і вторинним виноробством. Усі радгоспи-заводи, агрофірми, ТОВ, АТ та винзаводи підлеглі Міністерству АПК України, але не прямо, а через допоміжні організації. При Міністерстві АПК України створений концерн "Укрсадвинпром", якому підкоряються всі регіональні організації й об'єднання. У Криму це - ГОАК "Кримрадсоспвинпром", НВАО "Масандра", асоціація "Алькадар". У Криму безпосередньо "Укрсадвинпрому" підлеглі: КАПП "Ізумрудний", агрофірма "Золота балка" та Інкерманский завод марочних вин. Також на півострові мається низка агрофірм і орендних підприємств, підлеглих Міністерству АПК АРК.

За останні 15 років у Криму відбулося: скорочення плодоносних площ винограду в 2 рази, зменшення валового збору винограду в 2,5 рази, зменшення виробництва виноматеріалу в 3 рази, а також скорочення загального обсягу реалізації кінцевої виноградарсько - виноробної продукції, більш ніж у 2 рази. Сучасний стан комплексу характеризується значним зниженням всіх обсягів і економічної ефективності виробництва винограду і виноробної продукції у всіх категоріях господарств.

З огляду на територіальну диферінцацію сьогодні в Криму можна виділити чотири типи районів за рівнем розвитку виноградарсько-виноробного виробництва :

1. Райони, що не беруть участь у виноградарсько-виноробному виробництві Криму (Красноперекопський район).

2. Райони, що мають низький рівень розвитку виноградарсько-виноробного виробництва (Джанкойський, Ленінський, Первомайський, Нижньогірський, Раздольненський, Сакський, Совєтський, Чорноморський).

3. Райони, що мають середній рівень розвитку виноградарсько-виноробного виробництва (Білогірський, Кіровський, Красногвардійський райони).

4. Райони, що мають високий рівень розвитку виноградарсько-виноробного виробництва (Сімферопольський та Бахчисарайський райони, Севастопольська, Судакська, Феодосійська, Ялтинська, Алуштинська міськради).

У 2003 році за межі Криму було вивезено понад 70% зробленого вина виноградного, шампанського і коньяку. Основним ринком збуту для виноробної продукції Криму є внутрішній ринок України. Серед країн ближнього зарубіжжя пріоритетними залишаються Росія і Білорусія. Обсяги експорту в Росію склали: по провину виноградному - 80% загального обсягу продукції, що вивозиться, шампанського - 10,6%, коньяку - 100%. Серед країн далекого зарубіжжя - Німеччина і Швейцарія (експорт шампанського). Наша виноробна продукція на 80% складається з міцних і десертних вин, виготовлених за оригінальними, розробленими фахівцями Магарача і Масандри технологіями, які варто захищати перед Європою. Крим і Україна повинні зберегти свої виноробні традиції шляхом залучення європейських країн до особливостей асортименту вин, їхнього складу та технології готування.

У даний час завоювання Україною світового ринку провина практично неможливо, через невідповідність вітчизняної виноробної продукції європейським стандартам, її недостатньої конкурентноздатності, відсутністю відповідної реклами і "бажання" світових споживачів купувати кримські вина. Європейський ринок вина є захищеним ринком, що забезпечується попитом споживача, що сформувався, на вина звичного типу, відомих виробників, що застосовують традиційні, часто консервативні технології, законодавчими документами, що регламентують ринок провина ЄС. Таким чином, перспективи експорту кримської виноробної продукції вбачається в постачаннях країнам СНД, і в більшій мірі у Росію, де кримські вина в зв'язку з історичними факторами мають достатній попит.

У четвертому розділі "Географічна модель перспективного розвитку виноградарсько-виноробного комплексу Криму" запропонована оптимізація територіальної і функціональної структури ВВК Криму на основі розробленої нової моделі територіальної організації комплексу "Виноградарсько-виноробного кластера Криму".

Для стабілізації й динамічного розвитку ВВК Криму в нових економічних умовах необхідна оптимізація його територіальної структури, з урахуванням усіх трансформацій останніх років, що відбулися. Для оптимізації територіальної структури було виділено шість типів виноградарсько-виноробних районів Криму і певна їхня перспективна спеціалізація (рис.2). Це - Південноузбережний, Південно-західний, Південно-східний, Передгірний, Західний і Північний виноградарсько-виноробні райони. Також виділений один тип районів, який не бере участь у виноробній спеціалізації.

На базі виділених виноградарсько-виноробних районів Криму необхідно сформувати нові моделі територіальної організації виноградарсько-виноробної системи. У ролі такої моделі перспективного розвитку виступають територіальні виноградарсько-виноробні кластерні утворення, що формуються на рівні адміністративних районів Криму.

Поєднуватися в такий виноградарсько-виноробний кластер повинні родинні, пов'язані між собою, взаємодоповнюючі один до одного організації та підприємства, що займаються виробництвом і реалізацією винограду й вина. Вони кооперуються з метою взаємної підтримки і координації своїх дій (рис.3). Об'єднавши у виноградарсько-виноробні кластери, господарства і підприємства створюють власну матеріальну інфраструктуру, спеціальні центри послуг із різних напрямів діяльності, що дозволяє успішно конкурувати на ринку. У виноградарсько-виноробний кластер також входять різні рекламні, інформаційні та фінансові організації, що підтримують його. Завдяки цьому й об'єднанню зусиль партнерів, йде більш активне залучення покупців і продавців, розширення масштабності експортно-імпортних операцій.

Невід'ємною складовою виноградарсько-виноробних кластерів Криму повинне стати його наукове забезпечення і підготовка кваліфікованих кадрів. У Криму науковим забезпеченням у галузі виноградарства і виноробства займаються: ІВіВ "Магарач", Державний проектно-конструкторський інститут "Плодхарчапром", Інститут "Укргіпросад" з проектування та закладки садів і виноградників, НПО "Плодмашпроект" а також Кримський агроуніверситет, що готує фахівців у галузі виноградарства і виноробства. Проведені ними наукові дослідження і розробки, на наш погляд, мало затребувана і велика їхня частина залишається не реалізованими на практиці. Поглиблення сфери теоретичних досліджень у галузі виноградарства і виноробства, а також підвищення рівня ефективності застосування їхніх результатів на практиці можливо тільки тоді, коли наукові установи стануть безпосередніми учасниками даних кластерних утворень, а виробники будуть зацікавлені в якнайшвидшому впровадженні досягнень наукових досліджень у виробництво і сферу ринку.

Виноградарсько-виноробні підприємства повинні тісно взаємодіяти з обслуговуючими науковими установами на принципах наукового маркетингу, пріоритетності й цільового фінансування.

Для кожного виноградарсько-виноробного кластера Криму повинні бути створені свої органи управління, наприклад, ради директорів, які б координували роботу даних виноградарсько-виноробних територіальних утворень. На республіканському рівні Криму представники даних кластерів повинні взаємодіяти і співробітничати, об'єднавши зусилля для здійснення заходів, що сприяють прогресові й вироблення загальної стратегії розвитку кримського виноградарства і виноробства, а також для відстоювання загальнореспубліканських інтересів на державному рівні.

Виноградарсько-виноробна спеціалізація Криму, 2005р.

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного економіко-географічного дослідження структури і територіальної організації виноградарсько-виноробного комплексу Криму в ринкових умовах, були отримані наступні висновки:

1.Виноградарсько-виноробний комплекс розглядається вітчизняною економічною географією, як спеціалізований АПК республіканського рівня. В основі ВВК лежала абстрактна модель, що складалася з взаємозалежних функціональних ланок: виноградарства (столового і технічного), виноробства (первинного і вторинного), обслуговуючої ланки, збереження і реалізації готової продукції, а також ланки, що є науковою базою і займається підготовкою кадрів для даного комплексу. Між усіма ланками ВВК були налагоджені чіткі, регламентовані управлінські та постачальницькі зв'язки. ВВК належав державі, яка здійснювала його централізоване планування і управління. Така модель була оптимальною формою організації виноградарсько-виноробного виробництва в умовах планової економіки. Після розпаду СРСР, при переході до нових ринкових умов господарювання в АПК України загалом і ВВК зокрема відбулися значні трансформації, які спричинили розрив зв'язків між його функціональними ланками і практичне руйнування всього комплексу, як єдиної функціональної системи республіканського рівня. Класична модель АПК (ВВК) в умовах ринкової економіки не розкриває внутрішніх зв'язків, тому має потребу в оптимізації і перегляді. Оптимізація територіальної організації ВВК дозволить оптимізувати комплекс загалом, тим самим підвищить рівень його розвитку.

2.Для оптимізації структури і територіальної організації ВВК необхідно використовувати сучасні методи дослідження в сполученні з традиційними підходами, а також враховувати західний досвід функціонування виноградарсько-виноробного виробництва в ринковій економіці. У даній роботі автором пропонується модернізувати структуру ВВК на основі теорії кластерного моделювання, де кластер розглядається як реальний механізм функціонування і подальшої оптимізації ВВК на локальному рівні, що являє собою вузькоспеціалізовану, стійку на ринку територіальну систему. Виноградарсько-виноробні кластери носять територіальний характер, тому що виноградарство і виноробство невідривне від території, а їхня продукція унікальна для кожної місцевості.

3.Виноградарсько-виноробний кластер - це нова форма організації виноградарсько-виноробного виробництва на рівні районів, заснована на добровільному об'єднанні родинних і взаємодоповнюючих організацій та підприємств, з метою одержання максимально можливого прибутку, унаслідок взаємних постачань, послідовної переробки сировини, кооперування, взаємної підтримки і координації дій. У конкретний кластер можуть входити різні господарські формування, що займаються обробленням і первинною переробкою винограду, заводи вторинного виноробства, підприємства і фірми, що роблять засоби виробництва й устаткування для виноградарства і виноробства, маркетингові, рекламні і торговельні фірми, що просувають продукцію на ринок і реалізують її, університети і науково-дослідні інститути, а також фінансові організації, що здійснюють фінансову підтримку даного кластера.

4.У Криму маються всі передумови як природного, так і соціально-економічного характеру, для розвитку і функціонування виноградарства і виноробства. Однак наявний досить могутній природно-ресурсний і соціально-економічний потенціал сьогодні втрачається і деградує. Неефективне використання ресурсного потенціалу викликано наступними причинами: відсутністю державної підтримки і слабким фінансуванням виноградарства і виноробства; недосконалістю системи ведення господарства в ринкових умовах; низьким рівнем професіоналізму в управлінні виробництвом; ростом ринку фальсифікованої виноградарсько-виноробної продукції і тінізацію економіки України, що підсилюється імпортною експансією з боку світових виробників провина, а також значним зниженням купівельного попиту на виноградарсько-виноробну продукцію, через зменшення реальних доходів більшої частини населення України.

5.Високорентабельного й ефективний раніше ВВК Криму сьогодні практично зруйнований, багато виноградарських господарств і виноробні підприємства стали збитковими. За останні 15 років у Криму відбулося скорочення плодоносних площ винограду майже в 2 рази, зменшення валового збору винограду в 2,5 рази. Практично на усіх виноробних підприємствах Криму в 3 рази відбулося скорочення виробництва виноматеріалів, а також зниження загального обсягу реалізації кінцевої продукції, більш ніж у 2 рази. Основна проблема, з яким сьогодні зіштовхуються кримські виробники при експорті виноградарсько-виноробної продукції - відсутність достатнього обсягу коштів , для впровадження передових технологій і просування товару на зовнішні ринки. На даний момент основним ринком для виноградарсько-виноробної продукції Криму є внутрішній ринок України, а також ринки ближнього зарубіжжя (Росія, Білорусія), де кримські вина в зв'язку з історичними факторами сьогодні користуються попитом.

6.Виноградарсько - виноробний кластер Криму формується на основі взаємодії територіальних кластерів районного рівня, що є незалежними територіальними утвореннями. Вже сьогодні помітне формування таких територіальних утворень - кластерів у Сімферопольському, Бахчисарайському районах, Севастопольської, Ялтинської, Алуштинської і Судацької міськрадах. Локальне кластерне об'єднання більш конкурентноздатне, ніж окремі роз'єднані виноградарські господарства або виноробні заводи. У членів даних виноградарсько-виноробних кластерів з'являється шанс більш ефективно відстоювати свої інтереси на рівні місцевих органів влади або місцевого самоврядування, а також брати участь у великих інвестиційних програмах. Для вироблення загальної стратегії розвитку кримського виноградарства і виноробства та відстоювання своїх інтересів учасники локальних кластерних утворень повинні взаємодіяти і співробітничати на загальнореспубліканському рівні.

7.Для оптимізації територіальної структури ВВК Криму автором виділено шість типів районів із пріоритетним розвитком виноградарства і виноробства, де можливе формування локальних виноградарсько-виноробних кластерів. До таких виноградарсько-виноробних районів належать: Південноузбережний, Південно-західний, Південно-східний, Передгірний, Західний і Північний. З огляду на пріоритетність розвитку тут виноградарства і виноробства, у цих районах можна змінити структуру сільгоспугідь на користь виноградних насаджень.

8.Мета нової територіальної кластерної моделі - організація ВВК Криму на якісно новому рівні, за рахунок формування на місцях локальних виноградарсько-виноробних кластерів. На наш погляд, дана модель організації виноградарсько-виноробного виробництва буде сприяти розвиткові виноградарсько-виноробних підприємств і регіонів Криму, підвищенню конкурентноздатності кримської виноградарсько-виноробної продукції на вітчизняному і світовому ринку, що буде тільки сприяти росту економіки АР Крим і України загалом.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пергат А.П. Природные условия как предпосылка развития виноградарства в Крыму // Культура народов Причерноморья. - 2002. - № 31.- С. 32-33.

2. Пергат А.П. Винодельческий туризм, как элемент перспективного развития виноградарско-винодельческого комплекса Крыма // Ученые записки ТНУ. Серия: География.- 2004.- № 4, Т.17(56). - С.389-393

3. Пергат А.П. Виноградарско-винодельческий кластер как модель функционирования виноградарско-винодельческого комплекса Крыма // Культура народов Причерноморья. - 2005. - №62 . - С.85-88 .

4. Яковенко І.М., Пергат А.П. Виноробство. Сільськогосподарська спеціалізація // Атлас АР Крим. - Київ: Інститут передових технологій. - 2003 - С. 60.

5. Пергат А.П. Мировой рынок вина и винограда // Сборник материалов Всеукраинской научно-практической конференции: Национальные рынки Украины. - Алушта, 2003. - С.75.

6. Пергат А.П. Винодельческие туры в туризме Крыма // Материалы Международной научной конференции посвященной 70-летию географического факультета (Симферополь, 20-22 мая 2004г.). - Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2004. - С. 102-104.

АНОТАЦІЇ

Пергат Г.П. Трансформація виноградарсько-виноробного комплексу Криму в умовах переходу до ринкового господарства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук зі спеціальності 11.00.02. - економічна і соціальна географія. - Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, Сімферополь, 2005.

У роботі розглянуті теоретичні основи вивчення спеціалізованих АПК (ВВК) у ринкових умовах. Визначено трансформаційні процеси перебудови структури і територіальної організації ВВК Криму в умовах переходу до ринкової економіки. Створено гіпотезу про сутність явища, виражену через територіальну модель виноградарсько-виноробної системи - територіальне кластерне утворення, що є географічною моделлю перспективного розвитку виноградарсько-виноробного комплексу Криму в умовах ринкової економіки.

Ключові слова: виноградарсько-виноробний комплекс, територіальна структура, територіальна організація, трансформаційні процеси, виноградарсько-виноробний кластер.

Пергат А.П. Трансформация виноградарско-винодельческого комплекса Крыма в условиях перехода к рыночному хозяйству. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02. - экономическая и социальная география. - Таврический национальный университет им. В.И. Вернадского, Симферополь, 2005.

Исследование выполнено в русле общей экономико-географической проблематики, посвященной трансформации АПК в условиях перехода к рыночной экономике.

В работе рассмотрены теоретические основы изучения специализированных АПК (ВВК) в рыночных условиях. Определены трансформационные процессы перестройки структуры и территориальной организации ВВК Крыма в условиях перехода к рыночной экономике. В данной работе модернизирована структура ВВК на основе теории кластерного моделирования, где кластер рассматривается, как реальный механизм функционирования и дальнейшей оптимизации ВВК на локальном уровне, который представляет собой узкоспециализированную, устойчивую на рынке территориальную систему. Виноградарско-винодельческие кластеры носят территориальный характер, так как виноградарство и виноделие неотрывно от территории, а их продукция уникальна для каждой местности. Виноградарско-винодельческий кластер - это новая форма организации виноградарско-винодельческого производства на уровне районов, основанная на добровольном объединении родственных и взаимодополняющих организаций и предприятий, с целью получения максимально возможной прибыли, вследствие взаимных поставок, последовательной переработки сырья, кооперирования, взаимной поддержки и координации действий. В конкретный кластер могут входить различные хозяйственные формирования, занимающиеся возделыванием и первичной переработкой винограда, заводы вторичного виноделия, предприятия и фирмы, производящие средства производства и оборудование для виноградарства и виноделия, маркетинговые, рекламные и торговые фирмы, продвигающие продукцию на рынок и реализующие её, университеты и научно-исследовательские институты, а также финансовые организации, осуществляющие финансовую поддержку данного кластера.

Выявлена система природных и общественных факторов, генерирующих и лимитирующих развитие ВВК Крыма, а также проанализованна конъюнктура мирового рынка винограда и вина с выявлением на этом рынке места виноградарско-винодельческой продукции Украины и Крыма.

Раскрыто современное состояние и территориальная организация, разработана типология районов Крыма по уровню современного развития виноградарско-винодельческого комплекса, а также с позиции рыночной конкуренции, учитывая современные тенденции на мировом рынке винограда и вина, оценен экспортный потенциал крымских производителей виноградарско-винодельческой продукции.

Для оптимизации территориальной структуры ВВК Крыма предлагаем выделить шесть типов районов с приоритетным развитием виноградарства и виноделия, где возможно формирование локальных виноградарско-винодельческих кластеров. К таким виноградарско-винодельческим районам мы отнесли: Южнобережный, Юго-западный, Юго-восточный, Предгорный, Западный и Северный районы. На базе выделенных виноградарско-винодельческих районов Крыма необходимо сформировать новые модели территориальной организации виноградарско-винодельческой системы. В роли такой модели перспективного развития выступают территориальные виноградарско-винодельческие кластерные образования, формирующихся на уровне административных районов Крыма. Объединяться в такой виноградарско-винодельческий кластер должны родственные, связанные между собой, взаимодополняющие друг друга организации и предприятия, занимающиеся производством и реализацией винограда и вина. Данная модель организации виноградарско-винодельческого производства будет способствовать развитию виноградарско-винодельческих предприятий и регионов Крыма, повышению конкурентоспособности крымской виноградарско-винодельческой продукции на отечественном и мировом рынке, что будет только благоприятствовать росту экономики АР Крым и Украины в целом.

В работе применен системно-структурный подход, использовались следующие методы: сравнительно-географический, социологический, статистический, метод структурного, исторического и кластерного анализа, географической типологизации, графического и картографического моделирования, геомаркетинговых исследований.

Ключевые слова: виноградарско-винодельческий комплекс, территориальная структура, территориальная организация, трансформационные процессы, виноградарско-винодельческий кластер.

Pergat A.P. Transformation of the viticulture and wine making complex of Crimea in condition of the transition to the marketing economy. - Manuscript.

Thesis of the scientific degree of the candidate of geographical sciences on speciality 11.00.02 - economic and social geography. - Taurida National Vernadsky University, Simferopol, 2005.

Theoretical basis of study of the specialized agroindustrial complex (the viticulture and wine making complex) in the marketing condition were considered in work. Transformational processes of rearrangement of the structure and the territorial organization of the viticulture and wine making complex of Crimea in condition of the transition to the marketing economy were defined. A hypothesis for essence of phenomen expressed in terms of the territorial model of the viticulture and wine making system (the territorial cluster subdivision) which is a geographical model of advanced development of the viticulture and wine making complex of Crimea in condition of the marketing economy was created.

Keywords: the viticulture and wine making complex, territorial structure, territorial organization, transformational processes, viticulture and wine clusters.

Размещено на Allbest.ru