Размещено на http://allbest.ru

Національна академія наук України Інститут регіональних досліджень

УДК 331.102.12

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Регіональні механізми підтримки самостійної зайнятості населення

Спеціальність: 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

Пітюлич Михайло Михайлович

Львів - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Ужгородському національному університеті.

Науковий керівник:доктор економічних наук, професор, член_кореспондент НАН України Мікловда Василь Петрович, Ужгородський національний університет, завідувач кафедри.

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Злупко Степан Миколайович, Інститут регіональних досліджень НАН України, головний науковий співробітник

кандидат економічних наук, доцент Дяченко Борис Іванович, Ужгородський національний університет, доцент кафедри

Провідна установа:Львівський національний університет ім. І.Франка, кафедра економіки підприємства, м. Львів.

Захист дисертації відбудеться 5 липня 2005 року о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий “____” червня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук В.І. Жовтанецький

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Досвід індустріально розвинутих країн світу незаперечно доводить, що найбільш ефективний шлях подолання кризової ситуації в економіці - послідовне стимулювання трудової діяльності економічно активного населення.

Ринкова система, основними елементами якої є приватна власність, свобода підприємництва і свобода вибору, мотивація з урахуванням особистих інтересів, конкуренція та система ціноутворення створюють об'єктивні засади для розвитку різноманітних організаційно-господарських форм включення працездатного населення в процес активної трудової діяльності. Однією з таких форм зайнятості в сучасних умовах економічного розвитку є самостійна зайнятість населення.

В Україні за роки незалежності самозайнятість розвивається прискореними темпами, зокрема в 1998-1999 роках її обсяги перевищили чисельність зайнятих у промисловості. Тенденція до збільшення числа самозайнятих зберігається і в 2004 році до них належало майже 23,1 відсотка економічно активного населення країни. Ще значнішою є регіональна варіація самозайнятих, що викликало значний інтерес вчених і практиків до аналізу факторів, що сприяють розвитку самостійної зайнятості на просторовому рівні управління.

У працях О. Амоші, В. Геєця, С. Бандура, Д. Богині, С. Вовканича, Ю. Грішнова, М. Долішнього, С. Злупка, Є. Качана, О. Кузьміна, Е. Лібанової, В. Онікієнка, М. Лендєла, В. Мікловди, С. Писаренко, У. Садової, Л. Семів та багатьох інших вчених розкриваються різні аспекти територіального регулювання індивідуального підприємництва. Разом з тим, дослідження цієї проблематики знаходиться на початковій стадії, багато методичних та організаційних аспектів формування ефективних регіональних механізмів підтримки самозайнятості належним чином не розкриті, а ті наукові результати, що напрацьовані в процесі реформи, не доведені до рівня практичного використання і не враховують всієї мінливості ситуацій, що відбуваються в сфері трудових відносин. Принципово нового підходу до самозайнятості вимагає формування її мотиваційного механізму, врахування національних та регіональних особливостей, розуміння ролі самозайнятості в розв'язанні гострих соціально-економічних проблем, що склалися на локальних ринках праці.

Ці та інші моменти визначають тему, спрямування, мету, об'єкт, завдання та інструментарій даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені в дисертації положення є складовою частиною науково-дослідної теми Ужгородського національного університету “Ринкова трансформація економіки регіону”, зокрема виконання дослідницьких тем “Розвиток підприємництва в регіоні”, “Організація і управління системою інноваційно-інвестиційного забезпечення стійкого еколого-економічного розвитку Карпатського регіону України” (наказ Міністерства освіти і науки України від 01.04.2003 р. № 197), виконання наукових держбюджетних досліджень, передбачених планом НДР ІРД НАН України “Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” (номер державної реєстрації 0100U002572), внесок автора у виконання яких полягає в дослідженні соціально-трудових відносин у сфері самозайнятості та формуванні організаційно-економічного механізму її підтримки в перспективних галузях економіки.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних засад регіональної політики організаційно-економічної підтримки самостійної організації трудової діяльності. Досягнення поставленої мети обумовило вирішення таких завдань:

- поглиблення теоретичних засад соціально-економічної сутності самозайнятості як наукової категорії та її об'єктивного характеру;

- здійснення системного аналізу та з'ясування передумов розвитку та факторів стійкості одноосібного підприємництва;

- здійснення класифікації форм та видів самостійної зайнятості;

- дослідження міжсекторних та міжгалузевих тенденцій в розподілі трудового потенціалу та їх впливу на розвиток індивідуального підприємництва;

- здійснення аналізу економічної ефективності діяльності самозайнятих в Закарпатській області та обґрунтування перспективних сфер застосування їх праці;

- дослідження існуючого стану і обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму підтримки перспективних видів самостійної трудової діяльності.

Об'єктом дослідження є трудова діяльність самостійно зайнятого населення в Закарпатській області в умовах трансформації економіки регіону до ринкових відносин.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та організаційно-економічні підходи, способи, прийоми та важелі регіональної політики підтримки перспективних видів самозайнятості.

Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження стали класичні положення сучасної економічної теорії та теорії управління. У дисертаційній роботі застосовувалися методи статистичного аналізу - для дослідження міжгалузевого перерозподілу трудового потенціалу структури самозайнятості та її економічної ефективності; компаративний - для порівняння розвитку самозайнятості в просторовому зрізі; причинно-наслідкових зв'язків - при обґрунтуванні факторів стійкості розвитку самозайнятості; абстракції - при дослідженні проблем функціонування інституціональної інфраструктури підтримки самозайнятості; системного аналізу - при дослідженні генезису самозайнятості.

Інформаційну базу дослідження становлять закони України, нормативно-правові акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, матеріали Міністерства статистики України, Закарпатського обласного управління статистики, соціологічні дослідження, експертні оцінки, результати особистих досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні та методичному вирішенні концептуальних завдань формування організаційно-економічного механізму підтримки самозайнятого населення. Розв'язання зазначених проблем сприяло одержанню низки результатів, наукова новизна яких полягає в наступному:

вперше:

- теоретично обґрунтовано сутність соціально-економічної категорії “самостійна зайнятість”, здійснено системний аналіз, що включає з'ясування її економічного базису, передумов виникнення, принципів функціонування та факторів розвитку;

- виокремлено чинники стійкості розвитку самозайнятості - поєднання в одній особі власника і управлінця, мотивація діяльності з урахуванням особистого інтересу, позитивний ефект масштабу, рівень трансакційних витрат;

- визначено пріоритетні сфери функціонування одноосібного підприємництва в Закарпатській області та вдосконалено організаційно-економічний механізм його підтримки за рахунок розвитку інституціональної інфраструктури, програмного забезпечення, фінансово-кредитної підтримки та зниження ризику їх діяльності;

уточнено:

- характер впливу індивідуального підприємництва на трудові відносини та ринок праці;

- підходи до формування регіональних програм підтримки самозайнятості населення та критерії ефективності реалізації програмних цілей;

одержали подальший розвиток:

- класифікація форм та видів самостійної зайнятості;

- концептуальні засади формування регіональної політики та компонентна будова організаційно-економічного механізму підтримки індивідуального підприємництва;

- пропозиції щодо фінансової та кредитної політики сприяння розвитку одноосібного підприємництва та зниження його ризиковості.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати створюють основу для теоретико-методологічних і прикладних досліджень зайнятості населення, сприяють вдосконаленню механізму регулювання трудових відносин, створюють засади для розвитку різних видів трудової діяльності економічно активного населення, обґрунтовують підходи щодо збалансування попиту і пропозиції праці, містять рекомендації, спрямовані на здійснення ефективної політики на ринку праці з боку органів місцевого самоврядування. Результати дослідження використано головним управлінням економіки Закарпатської обласної державної адміністрації при розробці програм зайнятості населення в Закарпатській області на 2003-2005 роки (довідка № 10/32 від 18.01.05), у викладанні спецкурсів “Основи регіональної економіки” та “Основи підприємництва” в Ужгородському національному університеті (довідка № 5/277 від 25.02.05).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, викладені в дисертації, що виноситься на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних конференціях: “Стратегія сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі” (2001 р., м. Ужгород), “Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України” (2003 р., м. Львів), наукових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету (2000-2004 рр.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,7 д.а., з яких особисто автору належить 2,2 д.а. У фахових виданнях опубліковано 10 праць.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Робота викладена на 177 сторінках друкованого тексту, містить 20 таблиць і 10 рисунків, список використаних джерел, який нараховує 131 найменування і розміщений на 13 сторінках.

Основний зміст роботи

У першому розділі “Теоретичні основи розвитку самостійної зайнятості в умовах становлення ринкових відносин” обґрунтовано сутність і об'єктивний характер самозайнятості, що розглядається як вид підприємницької діяльності, спрямований на вирішення індивідом своїх соціально-економічних проблем, що характеризуються персоніфікованим характером, функціонуванням на приватних (орендованих) засобах виробництва та особистою відповідальністю за результати господарювання. Запропонована дефініція самозайнятості відрізняється від існуючих в економічній літературі тим, що самозайнятість розглядається не у вузькому розумінні (як діяльність, яка пов'язана з одержанням доходу), а як процес особистого самовдосконалення і самореалізації через втілення в життя ідей шляхом створення нових або розвитку діючих мікрофірм в різних сферах економічної діяльності.

Об'єктивний характер розвитку масштабного одноосібного підприємництва зумовлений дією двох основних чинників. Трансформація економіки України до ринкових умов господарювання, яка супроводжується наданням економічно активному населенню реальної можливості на добровільну вільно обрану зайнятість, викликала до життя нові нестандартні форми організації праці, основною із яких є самозайнятість.

Сьогодні одноосібне підприємництво є однією з важливих форм адаптації до нових відносин для значної кількості працездатного населення, свідченням його готовності брати на себе відповідальність за результати господарювання. З другого боку, високий рівень безробіття, тривалі адміністративні відпустки, несвоєчасна виплата заробітної плати, відсутність правового захисту найманих працівників в недержавному секторі економіки, скорочення попиту на працю перетворили самозайнятість в єдиний засіб економічного виживання для значної верстви населення.

Отже, науковий аналіз соціально-економічної природи самозайнятості як важливої складової підприємництва зумовлений тим, що, по-перше, зазначений вид трудової діяльності в Україні об'єктивно існує і розвивається як самостійний сегмент економіки, який, починаючи з 2002 року, забезпечує приріст зайнятості. По-друге, самозайнятість є особливим видом підприємництва з властивими спонукальними мотиваційними механізмами трудової діяльності та специфікою формування доходів населення.

В дисертації зроблена спроба системного аналізу трудових відносин в сфері самозайнятості, що передбачає дослідження їх економічного базису, передумов розвитку, принципів функціонування та факторів розвитку. Застосування системного підходу до аналізу індивідуального підприємництва має важливе прикладне значення для вивчення форм і видів діяльності, виявлення можливостей оптимізації кон'юнктури ринку праці, формування продуктивної моделі зайнятості, створення ефективної системи управління трудовим потенціалом в умовах економічної трансформації.

У процесі дослідження з'ясовано п'ять основних факторів стійкості розвитку самодіяльних форм трудової діяльності - поєднання в одній особі прав власності і управління, інституціалізація нових форм господарювання і свобода вибору, ефект масштабу, рівень трансакційних витрат, чинники інституціонально-еволюційного розвитку, тобто розвиток тих видів трудової діяльності, які історично склалися на даній території - культура праці, традиції господарювання, звичаї тощо.

Самостійна зайнятість реалізується через конкретні форми включення економічно активного населення в господарську діяльність, що свідчать про множинність форм і видів цього включення та необхідність їх класифікації.

Запропонована класифікація форм і видів самозайнятості має не тільки важливе наукове, а й прикладне значення. В залежності від прояву кожної класифікаційної ознаки та економічної кон'юнктури, що склалася на локальному ринку праці, органи місцевого самоврядування мають реальну можливість застосувати адекватний економічний інструментарій щодо стимулювання розвитку тих видів одноосібного підприємництва, які функціонують в сфері територіальних економічних інтересів.

У другому розділі “Соціально-економічний аналіз ринку праці та самозайнятості в Закарпатській області” досліджуються основні тенденції в сфері трудових відносин, ринку праці та зайнятості за умов економічної трансформації регіонального господарства до ринкових відносин.

Встановлено, що вирішальний вплив на соціально-трудові відносини та ринок праці мають чотири головні чинники:

- роздержавлення і приватизація власності, що зумовила суттєві зміни в міжгалузевому та міжсекторному перерозподілі трудового потенціалу;

- трансформація зайнятості в недержавний сектор економіки, що супроводжується асиметрією між темпами створення нових робочих місць та вивільненням працівників;

- звуження сфери прикладання праці, що спровокувало значні масштаби безробіття та зниження рівня життя певних верств населення, особливо в гірських населених пунктах;

- зростання масштабів нестандартної зайнятості, субстанцію яких складає самозайнятість населення.

Дія зазначених чинників супроводжується інтенсивним міжсекторним та міжгалузевим перерозподілом праці, глибокими змінами мотивації трудової діяльності.

Сьогодні основною сферою докладання праці стало сільське, лісове, рибне господарства та мисливство. В процесі дослідження встановлено, що в структурі аграрного виробництва пріоритетну роль в сфері працезайнятості відіграють особисті селянські господарства, в яких зайнято 82 відсотки економічно активного населення від загального числа працюючих в галузі. Саме вони є соціально-економічною базою розвитку самозайнятості на селі. Станом на 01.01.2004 року чисельність самозайнятих в Закарпатській області склала 272,4 тис. чоловік, що становить 44,2 відсотка від загального числа зайнятих.

Галузевий аналіз зайнятого економічною діяльністю населення показує, що кількість самозайнятих в області перевищує у 3,5 разу загальну кількість зайнятих у промисловому виробництві, у 3,7 разу - у будівництві, майже в 4 рази - в оптовій та роздрібній торгівлі, готельно-ресторанному господарстві.

Характерною рисою самостійного підприємництва є диверсифікація різних сфер економіки регіону, зокрема на умовах одноосібного підприємництва зайнято: у будівництві - 29,4 тис. чоловік (35,2%), оптовій та роздрібній торгівлі - 16,4 тис. (19,1%), промисловості - 11,9 тис. чоловік (14,2%). Значний ріст кількості самозайнятих має місце на транспорті, де їх чисельність за період з 2001 по 2003 роки зросла майже в 9 разів. Швидкими темпами зростає їх кількість у сфері послуг, де зайнято 5 тисяч чоловік. Ріст числа осіб, що самостійно створюють собі робоче місце, супроводжується залученням у господарську діяльність безкоштовно працюючих членів сім'ї, кількість яких за останні 3 роки зросла на 3,8 тис. чоловік.

Уявлення про масштаби індивідуального підприємництва та його питому вагу в загальній структурі зайнятих дає аналіз за статусом зайнятості, що показано на рисунку 1.

Рис. 1. Структура зайнятого населення Закарпатської області за статусами зайнятості в 2003 році

Ранжування причин, що спричинили масштабну самозайнятість показало, що основними із них є: скорочення сфери прикладання праці у традиційно працепоглинаючих галузях економіки області, допущені помилки при реформуванні колективних сільськогосподарських підприємств, згортання сільської промисловості, припинення діяльності багатьох соціально-культурних закладів, підприємств побуту, особливо в сільській місцевості, невиконання регіональних програм створення нових робочих місць.

Групування за показником питомої ваги одноосібних підприємців в загальній чисельності працюючих в розрізі природно-економічних зон Закарпаття дозволило виявити три рівні (групи) підприємницької активності. На основі просторової типологізації форм та видів самозайнятості, її галузевої структури та рівнів підприємницької активності дисертантом проведено аналіз економічної ефективності їх діяльності.

Основу самозайнятості на селі становлять ОСГ, які за роки реформ трансформувалися у мікробізнесові структури, що мають товарний характер і постачають на внутрішній ринок переважну більшість виробленої сільськогосподарської продукції (табл. 1).

Таблиця 1

Виробництво продукції сільського господарства в господарствах населення Закарпатської області

Показники	Питома вага ОСГ у загальному виробництві продукції
	1990	1995	2000	2001	2002	2003	1990	2003
Валова продукція сільського господарства у порівняльних цінах 2000 р., млн. грн.	865,5	1048,1	1148,1	1256,3	1289,0	1350,8	55,0	94,7
у тому числі: продукція рослинництва	386,2	476,4	537,0	567,5	596,9	646,8	51,8	91,9
продукція тваринництва	479,3	571,7	611,8	688,8	692,1	704,0	57,8	97,5
Зернові та зернобобові культури, тис. т	6,7	15,9	24,9	50,6	69,0	72,9	2,9	59,0
Кукурудза, тис. т	22,1	56,3	89,2	111,2	110,9	135,7	31,0	91,4
Соняшник, тис. т	0,6	1,3	0,6	0,8	1,1	1,5	42,9	65,2
Картопля, тис. т	205,8	319,1	469,3	458,4	516,3	508,9	61,0	97,5
Овочі, тис. т	38,8	109,1	120,1	181,4	188,8	201,2	30,2	96,5
М'ясо (у забійній вазі), тис. т	33,3	41,3	42,2	43,8	45,6	46,6	49,9	95,9
Молоко, тис. т	197,4	306,2	343,4	359,0	376,0	384,5	52,6	97,9
Яйця, млн. шт.	196,2	193,0	228,1	258,8	281,8	292,2	70,6	99,8
Вовна, т	134	166	164	160	164	170	20,2	91,9

Із даних, наведених в таблиці 1, видно, що за аналізований період обсяг виробництва валової продукції сільського господарства в особистих селянських господарствах зріс на 56,1%, в тому числі за рахунок продукції рослинництва - на 67,5%, а продукції тваринництва - на 46,9%. Так, якщо у 1990 році ОСГ виробляли 55,0 валової продукції сільського господарства, то у 2003 році - 94,7 відсотка.

Тенденцію до зростання ролі ОСГ у виробництві валової продукції сільського господарства підтверджують основні показники їх діяльності у 2003 році.

Ріст обсягів виробництва сільськогосподарської продукції супроводжується підвищенням продуктивності праці зайнятих в ОСГ. Так, якщо одним самозайнятим в 1995 році було вироблено продукції на суму 3 508,87 грн., то у 2000 році - 3 895,56 грн., а у 2003 році цей показник сягнув 4 571,23 грн.

Важливим показником ефективності діяльності самозайнятих є рівень одержаних доходів.

У дисертації запропоновано в якості узагальнюючого показника брати дохід, одержаний на 1 га сільськогосподарських угідь. Місячний дохід ОСГ на 1 га сільськогосподарських угідь можна розрахувати за формулою:

Р_мдр = (ВП І_СЦ КД) : 12, (1)

Де ВП-середньорічна вартість валової сільськогосподарської продукції у порівняльних цінах на 1 га сільськогосподарських угідь за аналізований період;

І_сц -індекс споживчих цін за останній аналізований рік до рівня року розрахунків;

КД -середній коефіцієнт дохідності по регіону за аналізований період.

При розрахунку даного показника необхідно індекс цін перевести до коефіцієнта (І_СЦ:100%), або КД перевести до розряду відсотків (КД * 100%), для отримання конкретного результату, при цьому дію формули, вказаної в дужках, треба поділити на 100%. На основі запропонованої моделі в роботі проведено розрахунок дохідності ОСГ (табл. 2).

Таблиця 2

Розрахунок дохідності особистих селянських господарств Закарпатської області за 2000-2003 роки

Показники	2000	2001	2002	2003
Валова сільськогосподарська продукція у порівняльних цінах по ОСГ, млн. грн.	1148,8	1256,3	1289,0	1350,8
Площа сільськогосподарських угідь по ОСГ, тис. га	242,3	271,6	302,0	326,9
Валова сільськогосподарська продукція у порівняльних цінах по ОСГ в розрахунку на 1 га, тис. грн.	4,741	4,626	4,268	4,132
Коефіцієнт дохідності по регіону	0,53	0,54	0,54	0,53
Середня валова сільськогосподарська продукція ОСГ з 1 га за аналізований період, тис. грн.	4,441
Індекс споживчих цін за 2003 рік до рівня року розрахунків (2000 рік)	113,7
Середньорічний коефіцієнт дохідності по регіону	0,54
РМДГ, грн.	227,20

Проведені розрахунки показали, що за аналізований період середньомісячний дохід селянських господарств області склав 227,20 грн.

На основі здійсненого аналізу дисертантом обґрунтовано перспективні види індивідуального підприємництва в розрізі природно-економічних зон області:

- у низинній природно-економічній зоні - нарощення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, розширення сфери праці у промисловості та будівництві. В містах Ужгороді та Мукачеві вкрай важливо створити умови для розвитку одноосібного підприємництва в інтелектуальних сферах праці;

- у передгірній природно-економічній зоні посиленої уваги з боку органів місцевого самоуправління вимагає залучення самозайнятих до розвитку фермерства, вирощування ранніх овочів, виноградарства, розвитку художніх промислів, деревообробки, ткацтва;

- у гірській природно-економічній зоні доцільною є організація поліфункціональних господарств населення, що дозволить подолати сезонний характер виробництва. Цього можна досягти за рахунок створення приватних лісогосподарств, розвитку бджільництва, відродження народних промислів, виготовлення шкіряних виробів (кінська збруя, сідла, хомути, нашийники тощо). Вкрай важливо відкрити простір для проникнення самозайнятості у сферу побічного лісокористування.

У третьому розділі “Організаційно-економічні механізми стимулювання самозайнятості” обґрунтовано принципи формування механізму організаційно-економічної підтримки самозайнятості, досліджено можливості регіонального цільового програмування розвитку індивідуального підприємництва в перспективних сферах економіки, запропоновано фінансовий інструментарій стимулювання та зниження ризиків їх діяльності.

Формування організаційно-економічного механізму підтримки самозайнятості передбачає дотримання послідовності в розв'язанні конкретних завдань, що реалізуються на кожному етапі.

На першому етапі розробляється регіональна стратегія підтримки індивідуального підприємництва, складовими елементами якої є: нормативно-правова регламентація їх діяльності, визначення пріоритетних сфер прикладання праці, розробка територіальних програм сприяння розвитку мікробізнесу, фінансово-кредитне регулювання, зниження ризиковості їх діяльності.

На другому етапі формується економічний механізм взаємодії самозайнятих з місцевими органами влади, що функціонально спрямовується на легалізацію неформальної зайнятості, детінізацію самозайнятості, створення інфраструктури мікробізнесу, оптимізацію податкових платежів, конструювання системи соціального захисту самозайнятих.

У дисертації значна роль відводиться методиці розробки регіональних програм сприяння розвитку індивідуального підприємництва. Їх важливість обумовлюється тим, що програмно-цільовий підхід до управління самозайнятістю дозволяє спрямувати всю сукупність планових, організаційних, економічних та інформаційних заходів на реалізацію поставленої мети.

Обґрунтовано індикатори ефективності реалізації регіональних програм підтримки самозайнятості. Програмно-цільовий підхід до регулювання індивідуального підприємництва дозволяє вирішити три ключові проблеми:

- підтримати ефективно функціонуючі суб'єкти мікробізнесу;

- легалізувати діяльність функціонуючих мікропідприємств в сфері неформальної зайнятості, тобто їх детінізація;

- виявити перспективні види самозайнятості, що функціонують в сфері регіональних економічних пріоритетів та здійснюють активний вплив на сферу соціально-трудових відносин.

У дисертаційній роботі на основі вивчення зарубіжного досвіду опрацьовано пропозиції щодо фінансової та кредитної підтримки індивідуального підприємництва.

Поряд з традиційними важелями - наданням гарантованих позик, цільовим бюджетним фінансуванням, пільговим кредитуванням, наданням пільг при оподаткуванні - в роботі робиться акцент на необхідності використання неформальних джерел фінансування, а саме: залучення коштів різних асоціацій взаємодопомоги, кредитних спілок, колективних ощадних організацій.

Важливу роль у фінансовій підтримці одноосібних підприємців повинні відіграти інвестиційно-гарантійні фонди, що могли б амортизувати певну частку ризику в діяльності дрібних підприємців і за рахунок власних коштів виступати в якості гаранта при виділенні кредитів підприємцям.

Доведено, що важливою складовою фінансово-кредитної політики має стати своєрідна амортизаційно-страхова система щодо зниження підприємницьких ризиків. У зв'язку з цим, у дисертації здійснено класифікацію видів підприємницьких ризиків та обґрунтовано методи управління ними.

Висновки

Узагальнюючи результати дослідження діяльності суб'єктів індивідуального підприємництва в умовах становлення ринкових відносин, можна дійти до таких висновків:

1. Самостійна зайнятість населення - це вид підприємництва, спрямований на самостійне задоволення індивідом своїх соціально-економічних потреб, що характеризується персоніфікованим характером економічної діяльності й економічних відносин, які функціонують на приватних (орендованих) засобах виробництва та особистій відповідальності за результати господарювання. Запропонована дефініція самозайнятості відрізняється від існуючих в економічній літературі тим, що індивідуальне підприємництво розглядається не у вузькому розумінні, а як процес особистого і системного вдосконалення і самореалізації в ході трудової діяльності.

2. Основним факторами стійкості самозайнятості є: етнокультурні та історичні традиції у сфері праці, що склалися в регіоні, схильність населення до підприємництва, його трудова мобільність, поєднання в його діяльності прав власності і відповідальності за результати господарювання.

3. Створення умов для розвитку підприємницької діяльності є важливим напрямом реалізації принципів державної політики зайнятості населення України. Із 1,6 млн. робочих місць, що передбачається ввести в дію в найближчий час, 60-70 відсотків їх буде створено у сфері самозайнятості. Реалізація цього завдання на макроекономічному рівні вимагає:

- формування сприятливого економічного середовища для розвитку індивідуальних форм зайнятості;

- створення економічної і правової бази, що забезпечує розвиток ділової активності населення;

- орієнтація широких верств населення на добровільну і чесну підприємницьку діяльність як чинник соціально-політичної та економічної стабільності країни;

- формування ефективних механізмів стимулювання підприємницької ініціативи з метою локалізації масштабної неформальної зайнятості та її легалізація.

4. Основними сферами трудової діяльності самозайнятих в Закарпатській області є селянські господарства - 75,0%, вулична торгівля - 6,0%, побутові послуги населенню - 1,9%, послуги, пов'язані з будівництвом - 10,8%, промисловість - 4,0%, пасажирські перевезення населення - 2,3%. У структурі самостійно зайнятого населення 51,4% займають жінки, а 48,6% - чоловіки.

5. Аналіз економічної ефективності діяльності самозайнятих дозволив виявити 4 основні фактори, що зумовлюють необхідність підтримки її з боку держави:

- функціонування різних видів одноосібного підприємництва створює реальне підґрунтя для здійснення глибоких структурних змін в економіці, розвитку її багатоукладності, формування динамічного сегменту ринку праці;

- певною мірою знімається соціальна напруга на субрегіональних ринках праці, розширюється сфера доступу населення до підприємницької діяльності, підвищується мобільність робочої сили, її адаптація до умов ринкової економіки;

- залежно від кон'юнктури ринку праці, через різні форми самозайнятості органи місцевого самоврядування мають реальну можливість оптимального вибору моделі зайнятості - працезберігаючої або працепоглинаючої, в межах якої може бути досягнута продуктивна зайнятість економічно активного населення;

- вигідність розвитку самозайнятості в першу чергу реалізується місцевими органами державного управління, оскільки від стану розвитку підприємництва значною мірою залежать доходи місцевих бюджетів.

6. Політика держави стосовно різних видів індивідуального підприємництва не може бути уніфікованою. Вона повинна бути гнучкою і диференційованою в широкому діапазоні: від важелів стимулюючого характеру до певних обмежень, включаючи санкції, залежно від виду діяльності. Зокрема, розвиток селянських господарств, що є економічною базою самозайнятості; слід всіляко стимулювати - звільняти від податків, надавати право громадянам на трудову пенсію, допомогу по безробіттю і здійснювати соціальний захист. Ці заходи з боку держави стануть, з одної сторони, спонукальним мотивом активної підприємницької діяльності сільського населення, а з іншої - надійним бар'єром на шляху обмеження неформальної зайнятості.

7. Політика щодо організаційно-економічної підтримки самозайнятих повинна мати регіональну спрямованість. Це вимагає, щоб поряд із макроекономічними заходами впливу на індивідуальне підприємництво якомога повніше урахувалася регіональна специфіка функціонування соціально-трудового потенціалу, ситуація, що склалася на локальних ринках праці, рівень безробіття та можливості кожної адміністративно-територіальної господарської одиниці впливати на його локалізацію.

8. На регіональному рівні управління вдосконалення організаційно-економічного механізму підтримки самозайнятості передбачає:

- розробку регіональних програм сприяння розвитку індивідуального підприємництва на різних рівнях управління (область, район, місто, село);

- визначення пріоритетних сфер функціонування самозайнятості в територіально-галузевому зрізі;

- формування кредитно-фінансового механізму підтримки індивідуального підприємництва - використання бюджетних та позабюджетних коштів, коштів фонду сприяння зайнятості, надання позик на пільгових умовах;

- розвиток інфраструктури сприяння самозайнятості - розробка бізнес-планів, консультаційне та інформаційне забезпечення, реклама, підготовка та перепідготовка підприємців;

- формування превентивних механізмів зниження ризиків для одноосібних підприємців.

трудовий самозайнятість підприємництво

Список опублікованих праць за темою дисертації

Лечига Й.Й., Пітюлич М.М. Теоретичні аспекти сутності фінансових ресурсів в умовах трансформування ринку // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія “Економіка”. - Вип. 11. - Ужгород, 2002. - С. 129-133. Особистий внесок автора: поглиблено сутність та здійснено класифікацію фінансових ресурсів.

Мікловда В.В., Пітюлич М.М. Зарубіжний досвід регулювання мікробізнесу та можливість його використання в Україні // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія “Економіка”. - Вип. 15. - Ужгород, 2005. - С. 22-26. Особистий внесок автора: пропозиції спрямовані на підтримку самозайнятості в різних галузях економіки.

Мікловда В.П., Пітюлич М.М. Гносеологічна природа самостійної зайнятості населення // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія “Економіка”. - Вип. 12. - Ужгород, 2002. - С. 7-10. Особистий внесок автора: з'ясовано сутність, передумови та принципи розвитку самозайнятості.

Мікловда В.П., Пітюлич М.М. Етапи становлення ринку праці та шляхи підвищення ефективності його функціонування // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія “Економіка”. - Вип. 14. - Ужгород, 2003. - С. 7-13. Особистий внесок автора: обґрунтовано критерії ефективності функціонування ринку праці.

Мікловда В.П., Пітюлич М.М. Мотиваційні механізми розвитку самозайнятості // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія “Економіка”. - Вип. 13. - Ужгород, 2003. - С. 7-11. Особистий внесок автора: обґрунтовано фактори стійкості розвитку самозайнятості.

Пітюлич М.І., Пітюлич М.М. Депресивний ринок праці: сутність та механізм регулювання // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія “Економіка”. - Вип. 8. - Ужгород, 2001. - С. 14-16. Особистий внесок автора: здійснено аналіз ринку праці, запропоновано критерії депресивності.

Пітюлич М.І., Пітюлич М.М. Фінансово-економічні механізми стимулювання розвитку самостійної зайнятості населення // Регіональна економіка. - Львів, 2003. - № 4(30). - С. 88-93. Особистий внесок автора: запропоновано концептуальні підходи до формування механізму фінансової підтримки самозайнятості.

Пітюлич М.М. Теоретичні основи розвитку самостійної зайнятості населення // Регіональна економіка. - Львів, 2003. - № 3(29). - С. 89-95. Особистий внесок автора: здійснено системний аналіз та зроблена класифікація форм та видів самостійної зайнятості.

Соханич Ф.Ф., Мікловда В.В., Пітюлич М.М. Інтелектуалізація трудового потенціалу - основа його конкурентоздатності // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Основи формування регіональної соціально-економічної політики. - Львів, 1999. - С. 434-439. Особистий внесок автора: запропоновано методи оцінки конкурентоспроможності робочої сили.

Соханич Ф.Ф., Пітюлич М.М. Регіональний ринок праці: питання теорії і методології формування // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія “Економіка” - Вип. 2. - Ужгород, 1999. - С. 54-62. Особистий внесок автора: запропоновано методичні підходи до формування регіонального ринку праці.

Попик І.М., Пітюлич М.М. Основні напрямки і масштаби зовнішньої міграції в Закарпатській області // Дослідження історії соціально-економічного розвитку країн Центральної та Південно-Східної Європи: сучасний стан, проблеми, перспективи. Мат. наук.-пр. конференції. - Ужгород: ВАТ “Патент”, 1998. - С. 288-292. Особистий внесок автора: обґрунтовано основні принципи масової міграції населення.

Анотація

Пітюлич М.М. Регіональні механізми підтримки самостійної зайнятості населення (на матеріалах Закарпатської області). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню методичних і прикладних проблем самостійної зайнятості населення та її вплив на характер соціально-трудових відносин в умовах адаптації регіонального господарського комплексу до умов ринку. В роботі розвинуто та поглиблено теоретичні та методичні основи, які стосуються передумов, принципів та факторів стійкості одноосібного підприємництва, здійснено класифікацію форм та видів самозайнятості, з'ясовано характер і зміст праці.

Сформульовано принципи формування організаційно-економічного механізму підтримки індивідуального підприємництва у регіоні.

Ключові слова: самостійна зайнятість, регіональна політика, механізм підтримки, трудові відносини, ринок праці, зайнятість.

Аннотация

Питюлич М.М. Региональные механизмы поддержки самостоятельной занятости населения (на материалах Закарпатской области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01 - Демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Институт региональных исследований НАН Украины. - Львов, 2005.

В диссертации углублена теоретическая сущность самостоятельной занятости, которая рассматривается в широком смысле как процесс личного самосовершенствования и самореализации в сфере трудовой деятельности. Доказан объективный характер развития масштабного индивидуального предпринимательства в условиях становления рыночных механизмов, которое выступает важной формой адаптации экономически активного населения к новым условиям хозяйствования.

Обоснованы факторы стойкости самостоятельной занятости, произведён системный анализ характера и содержания труда индивидуальный предпринимателей, предпосылки и принципы функционирования, а также детерминанты развития мелкого частного бизнеса.

В работе произведена классификация форм и видов самостоятельной занятости. В зависимости от формы проявления каждого классификационного признака и экономической конъюнктуры, которая сложилась на локальных рынках труда, органы местного самоуправления имеют реальную возможность использовать адекватный экономический инструментарий для стимулирования развития тех видов индивидуального предпринимательства, которые функционируют в сфере территориальных приоритетов.

На материалах Закарпатской области произведён анализ экономической эффективности деятельности самозанятых в различных отраслях экономики региона, показаны причины сдерживающие эффективность их работы, а также определены перспективные сферы применения индивидуального предпринимательства в разрезе природно-экономических зон области.

В диссертации обоснованы принципы формирования механизма организационно-экономической поддержки самозанятых. Его формирование предполагает разработку региональной стратегии развития индивидуального предпринимательства, законодательную регламентацию их деятельности, разработку территориальных программ содействия развития микробизнеса, финансово-кредитное регулирование, снижение рисков.

В работе значительное внимание уделено методике разработки региональных программ содействия развитию индивидуальному предпринимательству. Программно-целевой подход к регулированию самозанятости помогает органам местного самоуправления поддерживать эффективно функционирующие субъекты микробизнеса, влиять на масштабы неформальной деятельности, определять перспективные формы их деятельности, воздействовать на трудовые отношения, рынок труда и занятость.

На основании обобщения опыта стран с развитыми рыночными механизмами в работе предложены пути оказания финансовой поддержки перспективных видов самозанятости, снижения производственных рисков.

Ключевые слова: самостоятельная занятость, региональная политика, механизм поддержки, трудовые отношения, рынок труда, занятость.

Summary

Pityulych M.M. Regional gears of support of self-supporting seizure of the population (on materials of Zakarpattya region). - Manuscript.

Thesis on obtaining of a scientific extent of the candidate of economical sciences behind a speciality 08.09.01 - Demography, economics of a transactions, Social economics and policy. - Institute of Regional Research, Lviv, 2005.

The thesis is dedicated to study of methodical and problem problems of self-supporting seizure of the population and its influencing on nature of social-labor relations in conditions of adapting of a regional economic complex to conditions of the market. In the robot is advanced and the idealized and methodical basis is deepened, which one concern premises, principles and factors of stability of self-supporting business, is carried out classification of the firms and kinds of self supporting seizure, the nature and contents of a transactions is clarified. The principles of forming of the social-economical gear of support of personal business in locale are formulated.

Keywords: self-supporting seizure, regional policy, gear of support, labor relations, labor market, seizure.

Размещено на Allbest.ru

...