Цінова політика на електроенергетичному ринку

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЦІНОВА ПОЛІТИКА НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНОМУ РИНКУ

Спеціальність: Економіка, організація і управління підприємствами

Серебренніков Богдан Сергійович

Київ, 2005 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток економіки країни значною мірою залежить від потенціалу її провідних галузей. Для України визначальним є промисловий сектор, прогрес якого стримується енергодефіцитністю та енергозалежністю народного господарства.

Стратегічно важливим для забезпечення економічної й енергетичної безпеки країни є суттєве підвищення ефективності енерговикористання, впровадження ресурсозберігаючих технологій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно плану науково-дослідної теми "Удосконалення маркетингової діяльності в умовах трансформаційної економіки" (державний реєстраційний номер 0103V004765) кафедри маркетингу Київського національного економічного університету. Отримані особисто автором наукові та практичні результати відображені в наведених нижче публікаціях і звітах з наукової діяльності кафедри маркетингу за 2003-2004 рр.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних засад формування та реалізації маркетингової цінової політики енергопостачальних компаній.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішено такі завдання:

- узагальнення теоретичних і практичних аспектів формування та реалізації цінової політики енергопостачальних компаній, методів ціноутворення на електроенергію та сегментування роздрібного ринку;

- дослідження факторів, що впливають на ефективність маркетингової цінової політики енергопостачальних компаній;

- обґрунтування системи критеріїв і розробка методики сегментування споживачів на роздрібному ринку електроенергії;

- розробка методу формування диференційованих в часі цін на електроенергію, індивідуальних для окремих споживачів і сегментів роздрібного ринку на маркетингових засадах;

- удосконалення концепції комплексної цінової пропозиції для споживачів;

- визначення ефективності диференційованої маркетингової цінової політики енергопостачальних компаній на роздрібному ринку.

Об'єктом дослідження є процеси становлення та розвитку ринкових відносин в економіці.

Предметом дослідження є теоретико-методичні проблемні питання формування та реалізації маркетингової цінової політики на роздрібному ринку електроенергії.

Методи дослідження. В роботі використані такі методи дослідження: кореляційний аналіз (при визначенні тісноти та надійності зв'язку між реальним валовим внутрішнім продуктом й енергоспоживанням), індексний аналіз (при дослідженні динаміки цін на електроенергію, споживчі та промислові товари), екстраполяція трендів, експертна оцінка, теорія імовірності та похибок (при прогнозуванні попиту на електроенергію), теорія функцій, диференціальне й інтегральне числення, графоаналітичні методи та економіко-математичне моделювання (при розрахунках граничних цін на електроенергію та їх диференціюванні в часі).

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці методичних рекомендацій формування та реалізації цінової політики енергопостачальних компаній, впровадження яких дозволить отримати позитивні результати всім учасникам енергоринку: споживачі скоротять витрати на оплату електроенергії за рахунок оптимізації режиму енергоспоживання і нарощуватимуть ресурсну базу для розвитку, енергопостачальні компанії отримають маркетингові важелі для цілеспрямованого управління попитом енергоспоживачів, підвищать ефективність комерційної діяльності, стимулюватимуть довгострокову стабільність та розвиток ринку, об'єднана енергетична система забезпечить баланс пропозиції електроенергії з попитом на неї, покращить режими та економічність роботи генеруючих, передавальних фондів і системи в цілому.

Запропоновані система критеріїв сегментування ринку електроенергії, методики прогнозування попиту споживачів і розробки індивідуальних систем диференційованих в часі цін впроваджені на ВАТ „Кіровоградобленерго” (довідка №5346/01 від 13.12.2004 р.) та ДП „Теплоелектроцентраль” ВАТ „Високі енергетичні технології” (довідка №488 від 12.01.2005 р.) (м. Кіровоград). Маркетингова концепція формування комплексної цінової пропозиції впроваджена в НДІ „Енергія” (довідка №4110/50 від 28.12.2004 р.) (м. Київ).

Методика порівняльного аналізу вигод від переходу на диференційовані ціни при відповідному регулюванні попиту та методика визначення уточнених перспективних обсягів енергоспоживання впроваджені на машинобудівному підприємстві КП „Ремонтно-механічний завод” (акт від 30.03.2004 р.) (м. Кіровоград). Теоретико-методичні та практичні результати використовуються в навчальному процесі Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут” при викладенні дисциплін “Економіка підприємства”, “Основи статистики” (довідка №71/2 від 25.04.2003 р.). Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою. Основні наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором самостійно. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 4,16 д. а., з них 5 - у фахових виданнях загальним обсягом 2,13 д. а., 8 тез доповідей на означених вище конференціях загальним обсягом 0,72 д. а. та інші праці загальним обсягом 1,31 д. а.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків, містить 176 сторінок наскрізної нумерації, 19 таблиць на 8 сторінках, 27 рисунків на 19 сторінках, перелік використаних джерел зі 158 найменувань на 14 сторінках і 2 додатка на 14 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 "Теоретико-методичні основи ціноутворення на ринку електроенергії" доведено, що електроенергія є специфічним товаром, а її транспортування лініями електропередачі та підключення споживачів до мережі - послугами.

Тому до електроенергії коректно застосовувати термін “роздрібна ціна”, а до операцій з її транспортування - “тариф”.

Товарна специфіка електроенергії полягає в наступних соціально-економічних і техніко-технологічних особливостях: належність до товарів повсякденного попиту першої необхідності, низька еластичність попиту (за ціною і перехресна до енергоресурсів-замінників) переважної більшості споживачів, значна нерівномірність попиту в часі, одномоментність процесів виробництва й споживання, неможливість накопичення та зберігання виробленої енергії у промислових обсягах.

В умовах обмеженої дієвості таких загальноприйнятих складових маркетингової діяльності енергопостачальних підприємств, як товарна політика, політики розподілу та просування, єдиним ефективним інструментом досягнення корпоративних цілей є маркетингова цінова політика (МЦП).

В дисертації розкрито зміст МЦП енергопостачальних компаній (ЕК), яка містить: динамічну систему цінових цілей, принципи управління цінами на основі дослідження комплексу факторів, що впливають на ефективність МЦП та індивідуального підходу до споживачів. Систематизовано позитивні ефекти від впровадження диференційованих в часі цін для ЕК, споживачів, оптового енергоринку та суспільства (табл.).

Табл. - Система позитивних ефектів для учасників енергоринку України при збалансуванні попиту та пропозиції на електроенергію:

Узагальнення теоретико-методичних підходів до ціноутворення, зокрема, диференціювання цін на електроенергію, показали, що вони є малоефективними, оскільки не враховують індивідуальних особливостей споживачів, а саме - економічних інтересів і можливостей регулювання ними власного попиту. Аналіз світових цінових систем показав надзвичайну їх різноманітність і відсутність єдиної універсальної цінової моделі. Для українського ринку електроенергії необхідно розробляти власну цінову політику, адекватну притаманним тільки йому особливостям. За цих умов актуальним завданням є пошук економічного підґрунтя для визначення: граничних значень диференційованих цін, закономірності зміни ціни залежно від характеру попиту споживачів в часі та кількості цінових зон.

У розділі 2 "Дослідження ринкового середовища та обґрунтованості маркетингової цінової політики енергопостачальних компаній" визначено фактори, що впливають на ефективність маркетингової цінової політики ЕК. Здійснено кількісну оцінку взаємозв'язку енергоспоживання та реального ВВП в Україні за період 1995-2004 рр. і виявлено наявність тісної лінійної кореляції r = 0,9736. Доведено, що вона є невипадковою із імовірністю 95%, а отже, показник реального ВВП можна використовувати при прогнозуванні розвитку ринку електроенергії. У майбутньому прогнозується зростання обсягів споживання електроенергії в Україні, що пояснюється стійкою тенденцією до зростання реального ВВП і тісним взаємозв'язком між даними величинами. Проведене в роботі дослідження динамік зростання цін на електроенергію, промислові та споживчі товари протягом 1994-2004 рр. показало, що розраховані для них коефіцієнти випередження відносно цін на енергію, становлять відповідно 4,334 та 3,258.

Такий ціновий дисбаланс значно послабив економічну заінтересованість споживачів у енергозбереженні та управлінні попитом, а також вплинув на погіршення фінансово-економічного стану електроенергетичної галузі. В подальшому прогнозується зростання цін на електроенергію, що пояснюється стійким зростанням цін на первинні енергоресурси в світі та країнах-експортерах, їх вичерпністю й зростаючим дефіцитом, зниженням коефіцієнту корисної дії вітчизняних енергогенеруючих і передавальних фондів, інфляційними процесами в економіці України.

Визначено, що при прогнозуванні попиту на енергію слід передбачати три варіанти розвитку з подальшою експертною оцінкою їх ймовірностей. Для оптимістичного та песимістичного варіантів визначаються прогнозні моделі, для тривіального - припускається значення попиту на рівні минулого року. Даний підхід апробовано на Кіровоградському обласному ринку: розроблено прогноз попиту на 2004-2006 рр. та розраховані відповідні довірчі інтервали, розбіжність між прогнозованим і фактичним значеннями попиту в 2004 р. склала 5,72%.

Оскільки промислові споживачі складають найбільший сегмент роздрібного ринку електроенергії (РРЕ) і є найбільш спроможними до управління попитом в часі, їх доцільно використовувати у ролі “сегмента-регулятора“ для балансування всього енергоринку, компенсуючи нерівномірність попиту, обумовлену більш „жорсткими” сегментами (населенням, бюджетними установами).

Виявлено, що діюча цінова політика ЕК є малоефективною через такі чинники: брак методичного забезпечення маркетингових досліджень і сегментування роздрібного енергоринку, відсутність індивідуального маркетингового підходу до споживачів, особливо стратегічно важливих для енергопостачальників, формування цін лише на витратному принципі, відсутність гнучкості цінової політики, що обмежує можливості споживачів у виборі цінових систем, відсутність комплексного сприяння споживачам у переході на оплату за диференційованими в часі цінами. Наведені проблеми актуалізують розробку методу формування роздрібних цін на електроенергію на маркетингових засадах.

У розділі 3 "Шляхи удосконалення маркетингової цінової політики енергопостачальних компаній" створена чотирирівнева модель сегментації роздрібного ринку електроенергії, що являє собою впорядковану логічну сукупність виділених рівнів сегментації, сформованих за окремими критеріями, які характеризуються "рангами пріоритетності".

Оскільки маркетингове сегментування енергоринку на даний час не проведено, то раціонально здійснювати його за допомогою одномірного кластерного аналізу. Запропонована сегментація дозволяє ЕК враховувати специфіку споживачів різних сегментів при формуванні диференційованої маркетингової цінової політики з метою забезпечення ефективного стимулювання споживачів до регулювання попиту на електроенергію в часі.

Розроблено принципи формування індивідуальних систем диференційованих в часі цін на електроенергію на маркетингових засадах. Економічно обґрунтовано значення максимальної та мінімальної диференційованої ціни індивідуально для кожного підприємства на основі умови його беззбиткової діяльності:

Де:

П - прибуток енергоспоживача від виробничої діяльності;

Vw - обсяг споживання електроенергії ПС.

З метою дотримання принципу економічної справедливості для всіх ПС ЦСЕР зберігається однаковою.

Запропоновано збільшити кількість добових часових зон та рівнів диференціації ціни з існуючих 3-х до 48-ми/24-х, така відносно велика кількість зон дає змогу адекватно відстежувати характер енергоспоживання протягом доби й суттєво підвищити гнучкість управління попитом споживачів в часі. Енергопостачальним підприємствам для підвищення ефективності взаємодії зі споживачами доцільно формувати комплексну цінову пропозицію, яка включає розробку та реалізацію проектів переходу споживачів на диференційовані ціни за принципом "під ключ".

Розроблений алгоритм варіантного аналізу оплати споживачів за електроенергію дає змогу проводити порівняльну оцінку вигод споживачів від переходу на диференційовані ціни при регу-люванні попиту в часі та вибирати найбільш вигідну для ПС систему цін та варіант регулювання попиту. В дисертації розроблено маркетингові цінові системи для підприємств машинобудівної, легкої та харчової галузей. Зокрема, цінова функція для машинобудівного підприємства КП “Ремонтно-механічний завод” має вигляд:

Результати розрахунків показали, що для промислових підприємств з одно- і двозмінним режимами роботи, оплата за енергію (С) при використанні розробленої маркетингової цінової системи менша ніж оплата за існуючою триставковою системою цін. Причому маркетинговий ціновий інструментарій виявився придатним для впливу на регулювання попиту навіть ПС з тризмінним режимом роботи. Удосконалено систему критеріїв оцінки ефективності диференційованої МЦП енергопостачальників. Для її оцінки доцільно використовувати систему таких критеріїв:

1) коефіцієнт рівномірності попиту на електроенергію в часі;

2) економія ПС в оплаті за спожиту енергію;

3) ступінь зниження оптової закупівельної ціни на електроенергію;

4) економія витрат ЕК на купівлю електроенергії на оптовому ринку;

5) рентабельність реалізації електроенергії ЕК на роздрібному ринку;

6) кількісні маркетингові критерії (зміна обсягів продажу електроенергії, частки ринку енергопостачального підприємства);

7) якісно-кількісні маркетингові критерії (лояльність енергоспоживачів до ЕК, встановлення довгострокових комерційних зв'язків тощо).

Визначено джерела компенсації можливих фінансових втрат ЕК від переходу споживачів на оплату електроенергії за диференційованими цінами, головними з яких є: купівля електроенергії на оптовому ринку за цінами, нижчими від рівня середньої оптової ціни, перерозподіл економічного ефекту, отриманого ОЕС від вирівнювання попиту, між усіма учасниками процесу регулювання, здійснення ЕК комплексу супутніх платних послуг при формуванні та реалізації системи диференційованих цін для конкретного споживача.

ВИСНОВКИ

ціноутворення ринок фінансовий

У роботі наведене теоретичне узагальнення й нове методично-прикладне вирішення наукового завдання стосовно удосконалення формування та реалізації маркетингової цінової політики енергопостачальних компаній. Основні науково-практичні результати дослідження дали можливість зробити такі висновки:

1. Електроенергія є товаром повсякденного попиту першої необхідності, специфіка якого полягає у значній нерівномірності попиту в часі, одномоментності процесів виробництва та споживання, неможливості накопичення і зберігання виробленої енергії у промислових обсягах. Тому на електроенергетичному ринку актуальним є завдання перманентного забезпечення балансу попиту на енергію з її пропозицією в часі, насамперед, економічними важелями. Існуючі підходи до сегментування роздрібного ринку електроенергії (РРЕ) та ціноутворення, зокрема, диференціювання цін, є малоефективними, оскільки недостатньо стимулюють споживачів до управління попитом. Діючі одно- та триставкові ціни є загальними і не враховують індивідуальних особливостей споживачів, а саме - економічних інтересів та можливостей управління енергоспоживанням. Тому на РРЕ паралельно з існуючими необхідно імплементувати маркетингові системи цін, які розширять альтернативи у виборі цінової системи споживачами та підвищать ефективність взаємодії енергопостачальних компаній (ЕК), споживачів та енергосистеми. Актуальним є пошук економічного підґрунтя для визначення індивідуальних граничних значень диференційованих цін, закономірностей зміни ціни залежно від характеру попиту споживачів в часі, кількості цінових зон;

2. Теоретико-методичні засади формування маркетингової цінової політики ЕК мають бути адекватними товарним особливостям електроенергії та специфіці енергоспоживання в Україні. Зважаючи на те, що промислові споживачі (ПС) складають найбільший сегмент ринку і є найбільш спроможними до управління попитом в часі, задачу забезпечення електроенергетичного балансу доцільно вирішувати за рахунок промислового сегменту. Запропонована чотирирівнева маркетингова модель сегментації роздрібного енергоринку дозволяє ЕК враховувати специфіку сегментів та обирати стратегічно важливі з них. Головними критеріями сегментування є: здатність регулювати попит на енергію в часі (без зміни обсягів виробництва та енергоспоживання), економічна чутливість споживачів до диференціювання цін, що обумовлюється часткою їх витрат на електроенергію в собівартості продукції, відносна величина та темпи росту обсягів енергоспоживання ПС, що характеризують перспективність розвитку та значимість окремих споживачів для ЕК, фінансово-економічний стан споживача, що впливає на рівень і періодичність сплати за енергію;

3. Розробку маркетингових систем диференційованих в часі цін здійснено на засадах індивідуального підходу до споживачів. Значення максимальної (ЦМАХ) та мінімальної (ЦМІN) цін економічно обґрунтовані шляхом їх розрахунку з умов беззбиткової діяльності споживачів індивідуально для кожного ПС. Індивідуальні граничні ціни дозволяють реалізувати подібну чутливість різних споживачів до цінового впливу. Симетричність зміни відносно ЦСЕР цінових знижок і надбавок реалізує економічно справедливе позитивне та негативне стимулювання споживачів до управління попитом. Математично ця вимога виконується шляхом розрахунку ставок цінової шкали з використанням лінійної центральносиметричної функціональної залежності ціни від приросту попиту;

4. Результати розрахунків для конкретних підприємств підтвердили, що при використанні маркетингової системи цін, ПС з одно- і двозмінним режимом роботи можуть досягати більшої економії в оплаті за енергію у порівнянні з діючою загальною триставковою ціною, а отже, запропонований маркетинговий ціновий інструментарій ефективніше стимулює ПС до регулювання попиту;

5. Запропонована система критеріїв оцінки ефективності диференційованої МЦП енергопостачальних підприємств містить такі показники: коефіцієнт рівномірності попиту на електроенергію, економія ПС в оплаті за енергію, ступінь зниження оптової ціни на енергію, економія витрат ЕК на купівлю електроенергії на оптовому ринку, рентабельність реалізації енергії ЕК на роздрібному ринку, кількісні маркетингові критерії (зміна обсягів продажу електроенергії, частки ринку енергопостачального підприємства), якісно-кількісні маркетингові критерії (лояльність енергоспоживачів до ЕК, встановлення довгострокових комерційних зв'язків);

6. Компенсацію імовірних фінансових втрат ЕК від переходу споживачів на оплату електроенергії за диференційованими цінами доцільно здійснювати за рахунок таких джерел: купівля енергії на оптовому ринку за цінами, нижчими від рівня середньої оптової ціни, перерозподіл економічного ефекту, отриманого енергосистемою від вирівнювання попиту між усіма учасниками процесу регулювання, здійснення енергопостачальниками комплексу супутніх платних послуг при формуванні та реалізації системи диференційованих цін для конкретного ПС;

7. Підвищено точність та зменшено ресурсоємність факторного методу прогнозування попиту на електроенергію шляхом введення в прогнозну модель корегувальних коефіцієнтів, які враховують витрати електроенергії на знехтувані при розрахунках види продукції та нетехнологічні енерговитрати. Застосування запропонованої методики визначення на машинобудівному підприємстві ВАТ “Гідросила” дало можливість знизити похибку ретроспективного прогнозу з 17,2% до 3,3%.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Серебренніков Б.С. Цінове управління попитом на електроенергію роздрібних споживачів // Економіка та підприємництво: Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. Вип. 11. / Відп. ред. С.І. Дем'яненко. - К.: КНЕУ, 2003. - С. 186-195. - 0,43 д. а.

2. Серебренніков Б.С. Маркетингове регулювання динамічності диференційованих цін на електроенергію // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Спец. вип. Сучасні проблеми теорії і практики маркетингу. - К.: КНЕУ, 2004. - С. 382-391. - 0,45 д. а.

3. Серебренніков Б.С. Сегментування роздрібного ринку електроенергії // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. Вип. 68. - Донецьк: ДонНТУ, 2003. - С. 76-82. - 0,53 д. а.

4. Серебренніков Б.С. Маркетингове дослідження попиту на електроенергію промислових споживачів // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету: Економічні науки. - Кіровоград: КДТУ, 2004, вип. 5, ч. І. - С. 152-160. - 0,31 д. а.

5. Серебренніков Б.С. Прогнозування попиту на електроенергію на роздрібних ринках // Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць. Вип. 12. - К.: КНЕУ, 2004. - С. 350-360. - 0,41 д. а.

6. Герасимчук В.И., Серебренников Б.С. Методы ценообразования на рынке электроэнергии. Международна научна конференция "Унитех'03", 20-21 ноември 2003, Болгария, Габрово: Сборник доклади. Том II. - Габрово: Университетско издательство "Васил Априлов", 2003. - С. 90-93. - 0,39 д. а.

Размещено на Allbest.ru