Підвищення ефективності системи логістичного управління вантажоперевезеннями для металургійних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Економічна реформа в Україні надала можливість величезному числу вітчизняних підприємств набути права самостійного виходу на зовнішній ринок. Доставка вантажу від виробника до споживача за нинішніх умов - складний, багатоступеневий процес, часто за участю кількох видів транспорту, що вимагає високої якості обслуговування, чіткого дотримання особливих міжнародних правил, буквального виконання умов контракту, розпоряджень перевізників, банків, дотримання митних та інших законів країн, через які транспортується товар, тобто купівля послуг з перевезень вимагає професійної підготовки і знань. Часто учасник зовнішньоторговельної операції не володіє ними, і тому можуть виникнути ускладнення в процесі управління доставкою товару.

Питання управління вантажоперевезеннями підприємств є предметом дослідження багатьох вітчизняних і закордонних учених, зокрема: Азарян О., Бенсона Д., Бєлопольського М., Білої С., Гордона М., Григорак М., Дзюби С., Домніної С., Желінського В., Залізняка О., Йохансона Дж., Койла Дж., Коломийця А., Корінєва В., Крисанова Д., Кутаха Ю., Ларіної Р., Лепи М., Меллера С., Назаренко К., Новицького В., Окландера М., Персіанова В., Поважного О., Скорика А., Сударєва В., Тихомирова Н., Уатхеда Д., Янківа М. та інших.

У низці робіт розглядається не тільки організація управління розподілом і переміщенням готової продукції, але й постачання необхідних матеріальних і сировинних ресурсів для забезпечення виробництва. Особливої актуальності ці питання набули в галузі чорної металургії, оскільки відбувся розрив налагоджених ще у радянські часи зв'язків із контрагентами, змістилися акценти на ринку металопродукції у сторону імпорту, значно змінилися маршрути руху сировини для металургійних підприємств та їхньої продукції. В таких умовах маркетинг зблизився і, навіть, став тісно взаємопов`язаний з логістикою.

Однак, незважаючи на наявність значних досягнень у цій галузі, частина питань, що стосуються управління доставкою зовнішньоторговельних вантажів, залишається без достатнього вивчення. Наприклад, дослідники, вказуючи на необхідність визначення способу доставки, не акцентували увагу на цьому, а відразу переходили до питання вибору виду транспорту. При цьому не враховувались обмеження, що можуть накладатися на доставку вантажу в міжнародному сполученні. Науково-теоретична та практична значимість згаданих завдань зумовила вибір теми, актуальність і цільову спрямованість дисертаційного дослідження.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка, обґрунтування і застосування системи управління вантажоперевезеннями для металургійних підприємств на основі логістичних методів.

Для досягнення поставленної мети в процесі дослідження в рамках зазначеної роботи було поставлено і вирішено такі завдання:

- проаналізовано стан вантажоперевезень в Україні і за кордоном та способи перевезення вантажів у міжнародному сполученні;

- проаналізовано потреби галузі чорної металургії у транспортних послугах та зроблено прогноз зростання цих потреб на період до 2010 року;

- удосконалено наукове визначення сутності логістичного управління;

- дана оцінка існуючих методів управління доставкою, виявлено чинники обмеження і критерії, що впливають на доставку вантажу, та здійснено аналіз їх впливу;

- удосконалено методичні засади вибору способу доставки і методи вибору перевізника вантажів;

- розроблено схему оцінки і розрахунку загальної економічної ефективності логістичного управління перевезеннями вантажів для металургійних підприємств;

- реалізовано в практичній діяльності вітчизняних металургійних підприємств отримані наукові й методичні результати щодо застосування логістичного управління вантажоперевезеннями;

- розкрито роль транспорту у функціонуванні світової економіки, тенденції на ринку транспортно-експедиторських послуг, а також проблеми формування транзитного статусу держави.

1. Науково-теоретичні засади логістичного управління вантажоперевезеннями для металургійних підприємств

Удосконалено наукове визначення сутності логістичного управління, дана оцінка існуючих методів управління доставкою, виявлено чинники обмеження і критерії, що впливають на доставку вантажу, та здійснено аналіз їх впливу; проаналізовано стан вантажоперевезень в Україні і за кордоном та способи перевезення вантажів у міжнародному сполученні. Визначено, що переміщення металопродукції у світовій економіці є дорогими і складними операціями. Витрати на вантажоперевезення складають до 50% вартості експортно-імпортної продукції у зовнішньоторгівельних операціях та близько 10-20% - у внутрішніх сполученнях. На наш погляд, використання принципів логістики надає можливість істотно знизити витрати на доставку і, відповідно, собівартість продукції металургійних підприємств.

Науковою і методологічною основою логістики є базові положення теорії компромісів, теорії ймовірності, загальної теорії систем та системний підхід як головний методологічний принцип логістичної концепції. Відмітною рисою логістичного управління є системний, цілісний підхід до організації і здійснення переміщень матеріалів і готових виробів на всьому шляху від їх виготовлення до кінцевого споживання. Дійсно, логістичний підхід дає змогу розглядати рух вантажу від постачальника до споживача як логістичну систему, що становить собою поєднання взаємодіючих на розглянутому полігоні логістичних ланцюгів.

Суть логістичного підходу до управління доставкою зовнішньоторговельних вантажів металургійних підприємств полягає в інтеграції окремих учасників логістичного ланцюга в єдину систему. Під логістичним підходом у даній дисертаційній роботі мається на увазі системний підхід, за допомогою якого забезпечується вирішення основної мети логістичної системи - доставки товарів обумовленої якості у потрібному обсязі у визначене місце споживачеві з мінімальними витратами, та поєднуються інтереси сторін-учасників процесу доставки зовнішньоторговельного вантажу на основі вибору однієї чи кількох кращих альтернатив з певного набору варіантів із застосуванням критеріїв, за якими здійснюється їх оцінка.

Логістична система - це складна, організаційно завершена (структурована) система, що складається із взаємозалежних у єдиному процесі управління матеріальними і супутніми їм потоками елементів-ланок, сукупність, межі і завдання функціонування яких об'єднані внутрішніми цілями організації бізнесу і (або) зовнішніми цілями. Більшості реально функціонуючих на практиці логістичних систем притаманні основні риси складних (великих) систем, що дають змогу застосовувати до їх аналізу і синтезу системний підхід, який враховує такі їхні основні характеристики: складність, ієрархічність, емерджентність (цілісність), структурованість.

Логістичними посередниками в операціях фізичного розподілу є різні спеціалізовані транспортні, експедиторські, транспортно-експедиторські фірми, компанії фізичного розподілу, вантажні термінали і термінальні комплекси, вантажні розподільні центри, підприємства по сортуванню, затарюванню й упакуванню, вантажопереобні та інші підприємства.

У логістичних системах виникають інтегративні властивості, тобто якості, що притаманні всій системі в цілому, але не властиві жодному з елементів окремо. Інтегративні якості логістичних систем являють собою здатність цих систем реалізовувати кінцеву мету, що одержала назву “шість правил логістики”: вантаж - потрібний товар; якість - обумовленної якості; кількість - у необхідній кількості; час - має бути доставлений в обумовлений час; місце - у визначений пункт; витрати - з мінімальними витратами.

Сучасна логістична практика в галузі вантажоперевезень пов'язана з постійно зростаючою експансією перевезень, здійснюваних одним експедитором із одного диспетчерського центру і за єдиним транспортним документом із залученням кількох видів транспорту, які отримали назву мультимодальних (інтермодальних).

Світовий досвід підтвердив вигідність інтермодального методу при транспортуванні в контейнерах, ліхтерах, пакетах, на піддонах, ролтрейлерах й іншими способами різноманітних генеральних дорогоцінних вантажів. Цей спосіб дає змогу знизити сукупні транспортні і сполучені з ними витрати, забезпечити з більш високою гарантією схоронність вантажу і його доставку в зазначений термін. Реальне перевантаження вантажів між видами транспорту в проміжних пунктах заміняються передачею контейнерів або інших укрупнених одиниць. Застосування сучасної механізації й автоматизації в 10-20 разів зменшує витрати праці вантажників на одиницю вантажу, що перевантажується, порівняно з традиційними способами перевалки вантажів, багаторазово збільшує швидкість виконання вантажних операцій, різко підвищує схоронність вантажів і знижує ризики. Перевалки вантажів на шляху проходження стали менш трудомісткими, ризикованими і зменшились витрати на ці операції. Це один з головних напрямів економії транспортних витрат у міжнародній торгівлі і перевезеннях.

У країнах з розвиненою економікою інтермодальні перевезення вважаються ефективним видом перевезень, які засновані на використанні сучасних досягнень науки і техніки. Ось чому розвиткові цього виду перевезень вантажів приділяється особлива увага з боку урядів зазначених країн і міжнародних транспортних організацій.

Усі вантажі на транспортному ринку стосовно їх придатності до інтермодальних перевезень можна розділити на три категорії: група А - абсолютно придатні вантажі; група В - напівпридатні вантажі; група С - обмежено придатні вантажі.

Важлива задача управління доставкою металопродукції - вибір способу доставки, що найкраще відповідає перевезенню заданого вантажу. Наші дослідження показали, що найбільш важливими критеріями при визначенні вибору способу доставки металопродукції є: необхідний термін доставки товару; транспортні витрати; надійність і гнучкість обслуговування; розмір постачання; час перевезення тощо.

2. Сучасний стан ринку вантажоперевезень для металургійних підприємств та використання методів логістичного управління

Проаналізовано потреби галузі чорної металургії у транспортних послугах та зроблено прогноз зростання цих потреб на період до 2010 року, розкрито роль транспорту у функціонуванні світової економіки, досліджено стан вантажоперевезень в Україні і за кордоном, тенденції на ринку транспортно-експедиторських послуг, а також питання формування транзитного статусу держави. Фактичні обсяги й прогноз місткості української ніші на зовнішніх ринках металопродукції показані в табл. 1.

Таблиця 1. Фактичні обсяги й прогноз місткості української ніші на зовнішніх ринках металопродукції, млн. тонн

Дані цієї таблиці вказують на прогнозне зростання обсягів виробництва окремих видів продукції українських металургійних підприємств майже у півтора рази. Відповідно зросте й обсяг необхідних вантажоперевезень готової продукції, сировини і т.п.

Динаміку вантажообігу в країнах ЄС і його розподіл між різними видами транспорту наведено у табл. 2.

Таблиця 2. Розподіл вантажообігу за видами транспорту в країнах ЄС, %

У результаті дослідження встановлено, що на обсяги і динаміку вантажоперевезень помітний вплив справляє структура вантажів, відповідно з якою необхідно сформувати і парк засобів транспортування.

Структура міжнародних транспортних послуг з участю України в 2000 р. (без урахування трубопровідного транспорту) наведена в табл. 3.

Враховуючи сучасні тенденції на транспорті щодо впровадження нових технологій перевезень та перевантажень, автор удосконалив систему класифікації вантажів, які перевозяться вітчизняними підприємствами у внутрішньому та зовнішньому сполученнях, такими елементами: вантажі, які залежать від умов перевезення; вантажі, які залежать від виду транспорту; вантажі, які залежать від способу перевантаження та перевезення; універсальні вантажі (які не залежать від будь-яких технологічних умов).

Таблиця 3. Структура експорту-імпорту транспортних послуг на вантажні перевезення України в 2000 р.

Критерієм удосконаленої класифікації слугують не лише транспортабельні характеристики, які суттєво впливають на вибір виду транспорту, спосіб пакування та на спеціальні умови транспортування. Відповідно до схеми вантажі поділяються на генеральні, масові, спеціальні та універсальні.

Універсальні вантажі, в свою чергу, класифікуються за ступенем незалежності від виду транспорту та способів перевантаження. Про доцільність виділення універсальних вантажів в окрему категорію свідчить практика зарубіжних перевізників, які пристосовують наливні судна та їх автоматизовані вантажні системи для завантаження, розвантаження і перевезення, наприклад, зерна та інших навалочних вантажів. Практика вітчизняних компаній також підтверджує правильність такого підходу. Вантажі, які перевозяться різними видами транспорту, поділяються на генеральні, масові, спеціальні та універсальні. У дисертації розглядається доставка генеральних вантажів, оскільки управління доставкою саме цього виду вантажів для металургійних підприємств викликає найбільші проблеми в питаннях вибору способу доставки, насамперед, у міжнародному сполученні.

На практиці багато компаній з метою досягнення ефективнішого виконання доставки і зменшення витрат покладаються на комбінацію видів транспорту, що беруть участь у доставці. Але важливішим вважаємо питання вибору способу перевезення. На наш погляд, однією з основних проблем тут є врахування обмежень, які впливають на ухвалення рішення про вибір способу доставки металопродукції.

У процесі міжнародного руху товарно-матеріальних і інших цінностей можуть бути задіяні такі види транспорту: залізничний; морський; річковий; автомобільний; повітряний; трубопровідний; лінії передачі електроенергії.

У дисертації не розглядаються лінії передачі електроенегії у зв`язку з тим, що такими транспортними системами здійснюється телетрансмісія специфічного товару у вигляді не матеріального, а енергетичного потоку, що не має відношення до теми дослідження. Окрім того, цей вид транспорту, як і трубопровідний транспорт, не входить до сфери транспортно-експедиторської діяльності й регулюється іншими правовими нормами.

Методи вибору виду транспорту для доставки вантажу, які описані у економічній літературі, можуть лише полегшити завдання вибору, але не вирішити його. Існують формалізовані способи вибору виду транспорту, виходячи з переваг за певними критеріями. Один з них розроблений американським ученим Ф. Котлером і наведений у його книзі “Основи маркетингу”. Методика Ф. Котлера характеризується тим, що в ній різні види транспорту порівнюються й оцінюються за шістьома критеріями. Схожою до неї є методика Сантона, яка часто застосовується для вирішення завдання оптимізації витрат по доставці товарів в експортно-імпортних операціях.

Більшість авторів у питанні вибору виду транспорту пропонують таблиці, подібні до таблиць Котлера і Сантона. Однак останні можуть служити лише для приблизної оцінки ступеня відповідності того чи іншого виду транспорту умовам конкретного перевезення.

Аналіз спеціальної літератури дає змогу розділити всі методи на дві групи: вартісні і багатокритеріальні. У таблиці 4 автор проводить аналіз переваг і недоліків описаних вище методів вибору транспорту. З нього випливає, що основні питання, які не вирішуються існуючими методами вибору виду транспорту і які вимагають нових підходів, є такими:

- необхідно враховувати обмеження, що накладаються на проблему вибору;

- методика має бути корисною не тільки для великих відправників, але й для дрібних;

- методика має бути гнучкою, враховувати можливість зміни умов і обмежень;

- методика має підкріплюватися техніко-економічними розрахунками.

Крім зазначених у табл. 4 недоліків для всіх перерахованих у ній методів спільним є такий: жоден з них не дає змоги вибрати спосіб перевезення, оскільки зараз усі значні обсяги міжнародних перевезень виконуються за допомогою інтермодальних систем.

Проблема вибору перевізника на відміну від проблеми вибору способу доставки вивчена досконаліше. Сьогодні існує ряд методів, що дозволяють вибрати перевізника для доставки вантажу.

Процедура вибору перевізника є багатокритеріальною і має здійснюватися спеціальними методами векторної оптимізації.

Складність багатокритеріального підходу до розглянутої проблеми вибору включає кілька аспектів: різноспрямованість критеріїв, неможливість зведення до інтегрального показника різних розмірностей, якісні відмінності багатьох показників та ін.

Використаний у дисертації метод елімінування за параметрами дає змогу вилучити окремі параметри з аналізу, тобто споживач може здійснювати аналіз параметрів послідовно, надаючи перевагу тим з них, які вважаються найбільш значимими по відношенню до інших, та відкидаючи несуттєві.

Таким чином, на етапі вибору перевізника під час проектування доставки необхідно звертати увагу на таке: слід враховувати різні критерії; брати до уваги неоднаковий ступінь впливу різних критеріїв; провести ранжирування критеріїв вибору перевізника; здійснити обчислення відносних ваг критеріїв.

Таблиця 4. Переваги та недоліки описаних методів вибору виду транспорту

3. Удосконалення методики логістичного управління вантажоперевезеннями для металургійних підприємств

Удосконалено методичні засади вибору способу доставки і методи вибору перевізника вантажів, розроблено схему оцінки і розрахунку загальної економічної ефективності логістичного управління перевезеннями вантажів для металургійних підприємств, проведені практичні розрахунки організації логістичного ланцюга для транспортування металопродукції на основі запропонованих методів вибору способу доставки та перевізника. Визначено загальний економічний ефект логістичної системи.

За результатами розрахунків побудована матриця способів доставки, яка дає змогу вибрати найоптимальніший варіант способу доставки сталевого прокату із м. Запоріжжя (Україна) до м. Хільдесхайм (Німеччина). Ця матриця представлена в табл. 5.

Запропонований автором метод вибору способу доставки вантажу знайшов застосування в департаменті транспорту і логістики ВАТ “Запорізький сталепрокатний завод” у співробітництві із ТОВ “Дельта Експрес Інтернешнл” і ВАТ “Київзовніштранс”. Очевидно, що доставка вантажу прямим автомобільним способом за всіма критеріями для відправника вантажу буде мати перевагу.

Загальний економічний ефект від застосування логістичного підходу до управління доставкою можна представити у вигляді:

Езаг = Епр + Епок + Еекс + Ел.п.; (1)

де: Епр - економічний ефект, одержуваний продавцем товару; Епок - економічний ефект, одержуваний покупцем товару; Еекс - економічний ефект, одержуваний експедитором; Ел.п. - економічний ефект, одержуваний перевізником (логістичним посередником).

Таблиця 5. Матриця відібраних способів

Очевидно, що для покупця і продавця система складових результативного ефекту буде майже аналогічною, за винятком ефекту за рахунок розширення клієнтури, який отримує тільки продавець.

Ефект від логістичного підходу до управління доставкою можна виразити як додатковий прибуток, що одержить продавець у результаті розширення клієнтури:

Еклієнт=рЧП; (2)

де р - коефіцієнт передбачуваного зростання прибутку за рахунок розширення клієнтури; П - фактично отриманий річний розмір балансового прибутку підприємства.

У прикладі з доставкою сталепрокату із Запоріжжя в Хільдесхайм розглядалися три різних способи доставки. Усі вони приводять до різного економічного ефекту для виробника (продавця) товару в особі ВАТ “Запорізький сталепрокатний завод”. Економічний ефект розраховується шляхом вирахування із суми, що обмежує вартість доставки, сукупних витрат на доставку вантажу.

У табл. 6 показані основні результати розрахунків економічного ефекту (економії), отриманого ВАТ “Запорізький сталепрокатний завод” для трьох порівнюваних способів доставки сталепрокату із Запоріжжя на умовах DDU Хільдесхайм.

Економічна ефективність логістичного управління вантажоперевезеннями металургійного підприємства розраховується згідно з формулою як відношення економічного ефекту, отриманого за рахунок здійснення зовнішньоторговельної операції, до сумарних витрат на його організацію.

Очевидно, що логістична архітектура 1-го інтермодального способу доставки є не лише громіздкою для розрахунку ефективності логістичного управління вантажоперевезеннями підприємства, але й досить ризикованою з точки зору використання морського виду транспорту і необхідності подвійної перевалки вантажу. Цей спосіб має найнижчий рівень економічного ефекту (83,7 дол.США/т), тобто на 27,8% нижче ефекту, що досягається при використанні лише автомобільного транспорту.

Таблиця 6. Результати розрахунків загального економічного ефекту (дол. США/1 т.)

Щодо 2-го інтермодального способу доставки, то його використання також не забезпечує максимально можливого рівня економічного ефекту. Таким чином, найбільший економічний ефект (107 дол. США/т.) і відповідно найвища ефективність (112,6%) логістичної операції з вантажоперевезення сталевого прокату на умовах, наведених в табл. 6, досягається при застосуванні прямого автомобільного способу доставки.

Таким чином, запропоновані у дисертаційній роботі методи вибору способу перевезення вантажу дають змогу обирати оптимальний варіант навіть за умов застосування складних схем.

Висновки

транзитний логістичний металургійний економічний

В дисертації вирішено науково-прикладне завдання удосконалення методів вибору перевізника і способу доставки вантажів на основі авторських підходів до розрахунку загальної економічної ефективності логістичного управління перевезеннями вантажів для металургійних підприємств.

Результати дослідження дозволили дійти таких висновків:

1. Аналіз міжнародних перевезень та вантажоперевезень в Україні свідчить, що найдорожчі вантажі перевозяться на повітряному й автомобільному видах транспорту, середня вартість 1 тонни вантажу яких становить відповідно 27280 і 1435 доларів США. Витрати на транспортування товару можуть досягати 50% від загальної вартості виробу.

2. Суть логістичного підходу до управління доставкою вантажів для металургійних підприємств полягає не лише в інтеграції окремих учасників процесу вантажоперевезення в єдину раціональну систему. Зроблено висновок, що мета логістичного управління процесом вантажоперевезення, як різновиду системного підходу - досягнення максимальної ефективності процесу транспортування товару згідно з договірними умовами для кожного суб'єкта логістичного ланцюга. Тому сутність логістичного управління вантажоперевезеннями полягає, насамперед, в забезпеченні гармонізації інтересів сторін-учасників процесу доставки зовнішньоторговельного вантажу з метою отримання синергетичного ефекту.

3. У теперішній час відсутні методи, які розглядають питання управління доставкою вантажів комплексно, тобто одночасно як вибір способу доставки, так і відбір перевізників або інших логістичних посередників. Докладно описані лише окремі методи вибору виду транспорту і відбору перевізників. Стратегія першочергового вибору виду транспорту є помилковою, оскільки на практиці багато компаній з метою більш ефективного виконання доставки і зменшення витрат покладаються на комбінацію видів транспорту, що беруть участь у доставці. Тим самим проблема доставки зводиться головним чином до вибору виду транспорту, хоча значно важливішим є питання вибору способу перевезення в рамках загального управління доставкою вантажів.

4. Логістичний підхід до управління вантажоперевезеннями для металургійних підприємств має враховувати обмеження, що накладаються на проблему вибору способу доставки і можуть як випливати з договору купівлі-продажу, так і виникати в процесі його реалізації з інших об'єктивних і суб'єктивних причин. До основних обмежень, які впливають на прийняття рішення про вибір способу доставки зовнішньоторговельного вантажу металопродукції, відносяться: необхідний термін постачання товару, вартість, умови Incoterms-2000, місце відвантаження і доставки, наявність необхідного рухомого складу, технологічні особливості навантаження і розвантаження, міжнародні транспортні конвенції, особливі вимоги покупця.

5. При обґрунтуванні вибору способу доставки необхідно враховувати різні фактори, зокрема: своєчасність доставки; вартість доставки; тип вантажу; надійність обслуговування; обсяг постачання; час доставки; географічну доступність тощо. В процесі аналізу системи обмежень та факторів, які впливають на вибір способу доставки та перевізника, автор виявив різний ступінь важливості окремих критеріїв для вирішення проблеми вибору способу доставки та перевізника вантажу. Тому зроблено висновок про необхідність розробки й застосування методики оцінки впливу таких критеріїв на прийняття управлінського рішення.

6. Запропоновані удосконалені методичні засади вибору способу доставки вантажів металургійних підприємств більш повно враховують задані обмеження і критерії оцінки. В процесі виконання дисертації розроблена система порівняння різних способів доставки металопродукції за критерієм своєчасності, яка базується на розрахунку середнього квадратичного відхилення часу доставки вантажу. Автором запропоновано удосконалені методи вибору металургійним підприємством перевізника (логістичного посередника), що складаються з ранжирування і визначення відносних ваг критеріїв для вибору перевізника (логістичного посередника). Зроблено висновок, що методи вибору перевізника, поряд з методами вибору способу доставки, є другорядною складовою в рамках запропонованого методу проектування оптимальної логістичної архітектури транспортного процесу.

7. Запропонований підхід до оцінки економічної ефективності процесу вантажоперевезення металопродукції дає змогу визначити не лише ефективність логістичного ланцюга як системи в цілому, але й оцінити синергетичний ефект, який отримує кожний учасник такого процесу. Техніко-економічна модель розрахунку ефективності вантажоперевезень для металургійних підприємств, яка побудована за авторською методикою, дає змогу забезпечити зниження ціни пропозиції сталевого прокату за рахунок переваг оптимізації логістичного управління: зменшення транспортних витрат; більш повного задоволення вимог клієнтів щодо недопущення зниження якості продукції підприємства; зростання кола клієнтів за рахунок зниження вартості продукції та підвищення її конкурентоспроможності на світових товарних ринках.

Література

1. Шевчук А.М. Економічна ефективність логістичного управління вантажоперевезеннями // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. - Випуск 196: В 4 т. - Т. 2. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 416-425.

2. Шевчук А.М. Сутність логістичного управління вантажоперевезеннями підприємств // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2004. - №4. - С. 256-259.

3. Шевчук А.М. Сучасний стан ринку вантажоперевезень і використання методик логістичного управління вантажоперевезеннями підприємств // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2004. - №5. - С. 266-270.

4. Шевчук А.М. Транспортно-технологічні системи доставки вантажів в економічній діяльності транспортно-експедиторських підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 197: В 5 т. - Т. 1. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. - С. 91_98.

5. Шевчук А.М. Удосконалення методики вибору способу доставки вантажу та вибору перевізника // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2004. - №6. - С. 327-332.

6. Шевчук А.М. Галузева структура транзитного бізнесу в Україні // Матеріали Третьої Всеукраїнської науково-практичної конференції “Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону”. - Том 2. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 41_42.

7. Шевчук А.М. Розвиток транзитних вантажопотоків на Україні // Дні науки: Зб. тез доповідей: В 3 т. - Т. 2. - Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2004. - С. 117_118.

Размещено на Allbest.ru