Формування та ефективне функціонування продовольчого ринку (на прикладі Херсонської області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр

“Інститут аграрної економіки”

УДК 338.439(477.72)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування та ефективне функціонування продовольчого ринку (на прикладі Херсонської області)

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

Соловйов Андрій Ігорович

Київ 2005

Загальна характеристика роботи

формування функціонування продовольчий ринок

Актуальність теми дослідження. Ефективне функціонування продовольчого ринку має стратегічне значення для економіки країни в цілому, оскільки він виконує низку важливих функцій, серед яких: забезпечення взаємодії продавців та покупців за допомогою угод купівлі-продажу; встановлення кількісних пропорцій у структурі попиту та пропозиції; визначення рівня рівноважних цін й пропорцій між цінами різних продовольчих товарів; розподіл продовольчих товарів між різними соціальними групами населення. Головною, ж на наш погляд є функція забезпечення продовольчої безпеки держави. Регіональний продовольчий ринок як складова та невід'ємна частина загальноукраїнського ринку в процесі свого функціонування покликаний насамперед забезпечити стійкість продовольчого постачання населення. Саме це свідчить про особливий не тільки економічний, але й соціальний його статус у суспільній життєдіяльності будь-якого регіону.

Роль продовольства в житті суспільства визначає його економічне, соціальне і стратегічне значення. Стан забезпеченості населення продовольством, його фізична й економічна доступність безпосередньо впливають на стабільність політичної і соціально-економічної ситуації у суспільстві. При цьому рівень продовольчого забезпечення населення знаходиться в залежності від комплексу факторів внутрішнього й зовнішнього характеру. Їх можна розділити за такими ознаками як: обсяг та стабільність вітчизняного виробництва основних видів продовольства; розміри і питому вагу імпортованого продовольства; характер і наявність ресурсів, необхідних для придбання імпортного продовольства; платоспроможність населення. За останні десять років, політика, заснована переважно на саморегулюванні ринкових процесів, привела, в підсумку, до величезних соціально-економічних втрат, як на рівні держави, так і нарівні регіону.

Сьогодні загальновизнаними шляхами подолання кризових явищ на регіональному продовольчому ринку є: забезпечення комплексного розвитку регіону як єдиного господарства; забезпечення оптимального співвідношення інтересів регіону й України в цілому; надання належної ролі органам місцевого самоврядування в вирішенні питань соціально-економічного розвитку регіону.

Але подальшого розвитку потребує організаційно-економічний механізм ефективного функціонування регіонального продовольчого ринку. Необхідне удосконалення методики прогнозування споживання продуктів харчування на основі формального опису зв'язків з такими параметрами продовольчого ринку, як доход, рівень реалізації продуктів харчування та витрати впродовж років. За умов відсутності єдиної концепції є необхідність уточнення самого поняття “продовольчий ринок”.

Крім цього, радикальні суспільно-політичні та економічні реформи в Україні, розвиток ринкового механізму господарювання вимагають відповідного теоретико-методологічного та методичного забезпечення формування та ефективного функціонування продовольчого ринку регіону.

Відзначимо, що вітчизняна економічна наука має значний теоретико- методологічний доробок дослідження формування та ефективного функціонування продовольчого ринку. Зокрема, ці проблеми знайшли відображення в наукових працях відомих учених - економістів: В.І. Бойка, В.І. Власова, П.П. Гайдуцького, М.Ю. Коденської, О.В. Крисального, М.Г. Лобаса, І.І. Лукінова, П.М. Макаренка, Л.О. Мармуль, В.Я. Месель-Веселяка, Т.Л. Мостенської, П.Т. Саблука, В.П. Ситника, О.М. Шпичака, В.В. Юрчишина. В цих роботах узагальнено результати масштабних досліджень найбільш важливих аспектів функціонування продовольчого ринку. Однак сучасний стан економічного розвитку вимагає комплексного підходу до вирішення даної проблеми у зв'язку з визначенням пріоритетів у формуванні регіонального продовольчого ринку.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертація виконувалась у відповідності до науково-дослідної теми економічного факультету Херсонського державного аграрного університету на 2000-2005 рр. “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” - номер державної реєстрації 0102U002913 (в її межах автором розроблено організаційно-економічний механізм підвищення ефективності продовольчого ринку).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробці теоретико-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо прискорення формування ефективного продовольчого ринку.

Реалізація загальної мети досягається послідовним вирішенням наступних конкретних задач:

обґрунтування теоретико-економічних засад сутності ринку в системі продовольчого забезпечення та з врахуванням існуючих визначень уточнення змісту поняття “продовольчий ринок”;

оцінка та аналіз загального стану продовольчого ринку та розробка методики прогнозування споживання продуктів харчування на основі формального опису зв'язків з такими параметрами продовольчого ринку, як доход, рівень реалізації продуктів харчування та витрати впродовж років;

удосконалено організаційно-економічного механізму підвищення ефективності формування та функціонування продовольчого ринку;

розробка та обгрунтування основних напрямів формування та ефективного функціонування регіонального продовольчого ринку, розробка комплексу пропозицій.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні, організаційні та прикладні проблеми ефективного функціонування регіонального продовольчого ринку.

Об'єктом дослідження є сукупність економічних відносин в системі продовольчого забезпечення у контексті чинників, що зумовлюють стан продовольчого ринку в умовах структурної перебудови економіки.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні дослідження українських та зарубіжних вчених щодо формування ефективного продовольчого ринку України. Теоретичні та прикладні аспекти досліджень виконувались із застосуванням методів системного підходу (при побудові специфічних систем з врахуванням регіональних особливостей об'єкту досліджень). Інформаційною базою проведеного дослідження були статистичні дані Держкомстату, Міністерства аграрної політики України, Херсонського обласного статистичного управління. У дисертації широко використані положення законодавчих і нормативно-правових актів, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з досліджуваної проблеми.

У процесі вирішення поставлених у роботі завдань використовувались відповідні методи досліджень: горизонтального та вертикального аналізу (при визначенні тенденцій розвитку та структури продовольчого ринку України), трендовий метод (при виявлені тенденцій розвитку продовольчого ринку України та Херсонської області), метод економіко-математичного моделювання (при визначенні оптимальної стратегії управління процесом реалізації продуктів харчування). Методика дисертаційного дослідження грунтується на абстрактно-логічному, монографічному, розрахунково-конструктивному, економіко-статистичному, кореляційному методах. Також були застосовані методи схематичного зображення, опитування, власного спостереження та ін.

Наукова новизна одержаних результатів. Сутність наукової новизни полягає в наступному:

Вперше:

- розроблено багатофакторні моделі зв'язків параметрів ринку з рівнем споживання продуктів харчування (м'яса, молока, хлібобулочних виробів) та однофазну модель управління регіонального продовольчого ринка (модель природного зростання);

Дістали подальший розвиток:

- організаційно-економічний механізм підвищення ефективності продовольчого ринку на основі здійснення заходів сприяння розвитку ринкової інфраструктури продовольчого ринку, ліквідації диспропорцій між сировиною базою і виробничими потужностями, впровадження науково обґрунтованих форм організації виробництва, ринкового ціноутворення у поєднанні з державним регулюванням та ін.;

- методика прогнозування параметрів продовольчого ринку враховуючи закономірності управління та економічні властивості елементів складових суб'єктів системи продовольчого ринку;

Поглиблено:

- поняття “продовольчого ринку”, уточнений зміст якого пропонується розглядати як складну систему суспільних відносин, що впливає на взаємовідносини усіх суб'єктів ринка, починаючи від виробництва продовольства, закінчуючи його споживанням і включає у себе: виробничу, посередницьку, постачальницьку, фінансово-кредитну, інформаційно-консультативну, розподільчо-логістичну діяльність, а також діяльність державних органів та місцевого самоврядування;

Обґрунтовано:

- шляхи розвитку виробництва в основних продуктових підкомплексах;

- основні напрями підвищення ефективності продовольчого ринку, серед яких: вдосконалення інституційної структури ринку; вдосконалення функціональної структури на основі більш раціонального використання сировинної бази та створення завершених циклів практично всіх продуктових підкомплексів.

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані у дисертаційній роботі наукові результати, отримані висновки і рекомендації можуть бути застосовані при досліджені продовольчого ринку регіону і використані при розробці стратегії його розвитку та формуванні інфраструктури. Використання розроблених в дисертації теоретико-методичних підходів щодо ефективного функціонування продовольчого ринку буде сприяти розвитку теорії й практики агроекономічних досліджень.

Результати досліджень, практичні рекомендації та низка теоретичних положень використовуються у навчальному процесі для студентів економічних спеціальностей Херсонського державного аграрного університету, керівників сільськогосподарських підприємств, фермерів, що проходять післядипломну підготовку в університеті (довідка № 66 - 09/2 від 18 червня 2005 р.).

Впровадження результатів досліджень відбувається шляхом використання основних положень, висновків і пропозицій у практичній діяльності управління сільського господарства і продовольства Херсонської обласної державної адміністрації (довідка № 8 - 700 - 4/266 від 15 червня 2005 р).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом поглиблені теоретико-методичні засади формування та ефективного функціонування продовольчого ринку регіону в умовах структурної перебудови економіки. Всі наукові результати щодо напрямів принципів, методів, а також результатів прогнозування на основі моделювання отримані автором самостійно і сприятимуть ефективному розвитку регіонального продовольчого ринку.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на міжнародній науково-теоретичній конференції “Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці” (Житомир, 2005 р.), щорічних наукових конференціях науково-викладацького складу Херсонського державного аграрного університету (Херсон, 2000-2005).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 10 наукових працях, загальним обсягом 2,1 друк.арк., з них 9 - у фахових наукових виданнях, 1 - у матеріалах науково-теоретичної конференції.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації включає 187 сторінку комп'ютерного тексту, 20 таблиць, 26 рисунків, 6 додатків на 6 стор. Список використаних джерел налічує 149 найменувань.

Основний зміст роботи дисертаційної роботи

У першому розділі “Теоретичні та методичні засади ефективного функціонування продовольчого ринку” розкрита сутність ринку в системі продовольчого забезпечення, обґрунтовано основні принципи формування ефективного продовольчого ринку та методичні основи дослідження регіонального продовольчого ринку.

Ринок - це сукупність конкретних відносин і зв'язків між покупцями та продавцями, а також торговими посередниками з приводу руху товарів та грошей, і відображає економічні інтереси суб'єктів ринкових відносин та забезпечує обмін продуктами праці. З усієї сукупності ринків, які розділяються відповідно до численних класифікаційних ознак особливе значення для економіки держави відіграє продовольчий ринок. Це - економічна категорія, яка об'єднує виробництво, збут та споживання продуктів харчування. Регіональний продовольчий ринок як складова і невід'ємна частина загальноукраїнського ринку в процесі свого функціонування покликаний насамперед забезпечити стійкість продовольчого забезпечення населення. Це стає можливим за умов впровадження механізмів державної підтримки та регулювання ринкових процесів, а також підведення законодавчої бази адекватної ринковим умовам господарювання. Необхідність розуміння ролі і значення продовольчого ринка, як важливого фактора соціально-економічного розвитку держави потребує наукового обґрунтування побудови системи критеріїв і показників, що характеризують процес його розвитку. Це здійснюється на принципах системного підходу до його вивчення як єдиної складної динамічної системи, що забезпечує в процесі керування виробничими об'єктами комплексне рішення економічних, організаційних, науково-технічних і соціальних проблем.

Ринок функціонує в умовах, які постійно змінюються. Для прийняття рішень, пов'язаних із здійсненням комерційної діяльності, необхідно регулярне одержання, обробка й аналіз інформації, тобто проведення маркетингових досліджень. Основними результатами досліджень ринку становляться прогнози його розвитку, оцінка кон'юнктурних тенденцій, виявлення ключових факторів, які визначають стан ринку у даний момент. Особливо важливою являється оцінка сили впливу конкретного фактора ринку на загальні зміни. Проведено аналіз формального опису зв'язків рівня споживання окремих продуктів з такими економічними параметрами системи як доход, рівень реалізації продуктів харчування, витрати впродовж років.

Показано, що оцінка впливу рівня споживання і тенденцій доходу, суму отриману від реалізації, витрати населення на продовольчі товари дозволяють збудувати систему математичних моделей, які вирішували б у кожному конкретному випадку задачу вибору найкращого рівня споживання.

Маркетингова діяльність як найважливіша функція в сфері підприємництва забезпечує стійке, конкурентноздатне положення того чи іншого суб'єкта маркетингової системи на ринку товарів чи послуг з урахуванням стану внутрішнього і зовнішнього середовища.

У другому розділі ”Сучасний стан продовольчого ринку та основні чинники, що його зумовлюють” здійснено оцінку загального стану сировинної бази продовольчого ринку Херсонської області та його інфраструктури, проаналізовано виробництва та споживання основних продуктів харчування, здійснено прогнозування параметрів ринку продуктів харчування на основі побудови динамічних моделей.

Сільське господарство Херсонської області належить до основних галузей, які визначають місце продовольчого ринку в загальнодержавному поділі праці. Область володіє багатими земельними ресурсами. Сільськогосподарські угіддя на 01.01.2004 р. складали 1969,7 тис.га, або 69,2% загальної площі області при цьому на долю ріллі припадало 1777,9 тис. га , площа пасовищ і сіножаті склала 165,2 тис. га. Структура сільськогосподарських продуктивних земель, то за останні роки майже не змінилась, але у загальній площі сільськогосподарських угідь рілля за період з 1998 до 2003 р збільшилась на 7,1 тис. га. В загальній площі сільськогосподарських угідь 1969,7 тис.га рілля займає 1777,9 тис.га (90,2 %). Рівень розораності земель становить 90 %. Це значно перевищує загальноприйняті екологічні нормативи, але при умові дотримання раціональної агротехніки та технології є важливою основою інтенсивного розвитку АПК.

Область, завдяки найбільшому в України зрошуваному полю, має всі необхідні умови для стабільного розвитку сільськогосподарського виробництва. На сьогоднішній день в області може потенційно зрошуватись 425,8 тис.га земель, задіяно біля 1,7 тис. зрошуваних машин. Займаючи майже 22% всіх сільськогосподарських угідь, зрошувані землі дають близько 38 % загального валу виробництва зерна, 71,5 % - овочів, більше 60 % кормів у кормових одиницях та майже увесь цукровий буряк (91,9 %) і сою (98,5 %). Відповідно природно-географічних умов господарства північної сільськогосподарської зони спеціалізуються на виробництві зернових та технічних культур, південної та центральної - розвивають овочівництво, садівництво та виноградарство.

Тваринницька галузь має м'ясо-молочну направленість. Найбільшу питому вагу у структурі посівних площ у 2003р. займали зернові - 51,6 %, у т.ч. озима пшениця 16,4 %. Виробництво валової продукції галузі тваринництва в усіх категоріях господарств в 2003 р. зменшилось порівняно з 2001р. на 1,9 % (по Україні - на 1,0 %). У 2003 р. порівняно з 2000 р. у сільськогосподарських підприємствах поголів'я великої рогатої худоби скоротилося на 67,3 %, корів на 71,2 %, овець і кіз на 39,6%, свиней на 44,3 %. Проте при значному скороченні поголів'я сільськогосподарських тварин виробництво продукції тваринництва зменшувалося меншими темпами завдяки прискореному розвитку індивідуальних господарств населення.

Проведений аналіз чинників розвитку продовольчого ринку дає підстави стверджувати про їх неоднозначний вплив на його функціонування. Позитивно оцінюються, насамперед: зручне транспортно-економічне положення території для формування оптових спеціалізованих продовольчих ринків, у т.ч. зернового, плодоовочевого, м'ясо-молочного; здійснення зовнішньоекономічних та міжрегіональних зв'язків по продовольчих потоках; достатнє і, певною мірою, унікальне ресурсне забезпечення переробних галузей рослиннопереробного циклу; рекреаційна спеціалізація області як додатковий чинник підвищення попиту на продовольчі товари.

Негативний вплив на розвиток продовольчого ринку справляє різке падіння обсягів виробництва у тваринництві; порушення та нестабільність агропромислових зв'язків; фізичний та моральний знос основних виробничих фондів; недостатнє забезпечення обіговими коштами; слабкий розвиток виробничої інфраструктури; недостатнє впровадження інновацій у виробництво.

Сировина база є складовою частиною продовольчого ринку, що забезпечує сировиною виробників харчових продуктів, але його розвиток визначається багатьма факторами загальноекономічного, організаційно-структурного та правового порядку. На нашу думку важливим напрямом розвитку продовольчого ринку є створення інфраструктури, що включає підприємства по заготівлі та зберіганню сільгосппродукції, торгівельну мережу, наукові та науково-дослідні, інформаційно-консультативні установи та організації, а також фінансово кредитні установи.

У структурі ринку продовольчих товарів важливе місце займає ринок продуктів харчування, який складається з ринків: хліба і хлібобулочних виробів, ринку олії і олієжирових продуктів, риби і рибопродуктів, м'яса і м'ясопродуктів, молока і молокопродуктів, горілки та лікеро-горілчаних виробів, цукру, пива і безалкогольних напоїв, кондитерських виробів, мінеральних вод, тютюнових виробів, борошна та круп, солі, консервованих виробів та інших. В Херсонській області рівень споживання населенням продовольчих товарів, як по загальній калорійності в розрахунку на душу населення, так і в розрізі основних продуктів харчування значно відрізняється від фізіологічних норм їх споживання (табл. 1). Виявлено, що населення споживає мінімум фізіологічно потрібної кількості м'яса та м'ясних продуктів, риби і рибних продуктів, фруктів, ягід та цукру. Низький рівень споживання продуктів в розрахунку на душу населення обумовлений дією багатьох факторів, основними серед яких є наступні: значне скорочення обсягів сільгосппродукції ї сировини для виробництва продовольчих продуктів; порушення економічних і технологічних зв'язків в системі їх виробництва; значний ріст цін на продукти харчування і різке зниження реальних доходів громадян.

Проведений аналіз ринку молока виявив різке зменшення обсягів виробництва та підвищення цін на молокопродукти. Разом із значним зниження купівельної спроможності населення, це призвело до суттєвого скорочення споживання молока і молочних продуктів, які не можуть бути замінені іншими.

На ринку зерна нами також виявлені негативні тенденції, які можна звести до наступного: зниження рівня інтенсивності зернової галузі, що викликане різким скороченням державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників; зниження попиту на фуражні види зерна через скорочення чисельності поголів'я худоби, що у свою чергу зв'язано з падінням купівельної спроможності населення області і зниженням споживання м'яса, молока, яєць; труднощі зі збутом зерна в зв'язку з відходом з ринку найбільшого оптового покупця в особі держави.

Зазначено, що важливість вирішення проблеми формування ринку зерна полягає в тому, що воно є сировиною для виробництва хлібопродуктів, які, в свою чергу, відносяться до продуктів повсякденного споживчого призначення. Вивчення трансформації середніх кількісних та якісних показників споживання дозволяє зробити висновок, що хлібопродукти стабільно зберігають позиції найбільш цінних та вживаних продуктів харчування (в споживчому кошику займають 17,6 %). Однак, за останні роки спостерігається тенденція зменшення платоспроможного попиту на хлібопродукти.

Таблиця 1. Ступінь задоволення фізіологічних потреб населення в продуктах харчування в розрахунку на одну людину у Херсонській області, 2004 рік

Висновки

1. Продовольчий ринок - це складна система суспільних відносин, що впливає на взаємовідносини усіх суб'єктів ринка, починаючи від виробництва продовольства, закінчуючи його споживанням і включає у себе: виробничу, посередницьку, постачальницьку, фінансово-кредитну, інформаційно-консультативну, розподільчо-логістичну діяльність, а також діяльність державних органів та місцевого самоврядування.

В процесі свого функціонування він покликаний насамперед забезпечити стійкість продовольчого забезпечення населення. Визначення ролі і значення продовольчого ринка, як важливого фактора соціально-економічного розвитку держави потребує наукового обґрунтування побудови системи критеріїв і показників, що характеризують процес його розвитку. Це здійснюється на принципах системного підходу до його вивчення як єдиної складної динамічної системи, що забезпечує в процесі управління виробничими об'єктами комплексне рішення економічних, організаційних, науково-технічних і соціальних проблем.

2. Для прийняття рішень, пов'язаних із здійсненням комерційної діяльності, необхідно регулярне одержання, обробка й аналіз інформації, тобто проведення ринкових досліджень. Основними результатами досліджень ринку стають прогнози його розвитку, оцінка кон'юнктурних тенденцій, виявлення ключових факторів, які визначають стан ринку у даний момент. Особливо важливою є оцінка сили впливу конкретного фактора ринку на загальні зміни. Аналіз формального опису зв'язків рівня споживання окремих продуктів з такими економічними параметрами системи як доход, рівень реалізації продуктів харчування, витрати впродовж років потребує окремої уваги. Матеріали досліджень впливу рівня споживання і тенденції на дохід, суму отриману від реалізації, витрати населення на продовольчі товари дозволяють збудувати систему математичних моделей, які вирішували б у кожному конкретному випадку вибір найкращого рівня споживання.

3. Сировина база є складовою частиною продовольчого ринку, що забезпечує сировиною виробників харчових продуктів. Херсонська область спеціалізується головним чином на виробництві зернових та технічних культур, овочівництві, садівництві та виноградарстві.

Головним напрямком розвитку продовольчого ринку є створення інфраструктури, що включає підприємства по заготівлі та зберіганню сільгосппродукції, торгівельну мережу, наукові та науково-дослідні, інформаційно-консультативні установи та організації, а також фінансово-кредитні установи. Сьогодні в області налічується 44 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативи, що є досить низьким показником. Агроторгових домів - 15, а рекомендований рівень їх наявності - 19, хоча тут спостерігаються позитивні тенденції щодо до збільшення кількості. Запровадження сучасних технологій біржової торгівлі знаходиться лише на початковому етапі. На недостатньому рівні розвинена оптова торгівля сільськогосподарською продукцією, хоча ці структури формують ринковий механізм ціноутворення на основі попиту та пропозиції.

4. Продовольче споживання є однією з основних передумов відтворення населення. Більшу частину в структурі харчування населення Херсонської області займають молоко і молокопродукти, яйця, овочі та баштані, а також хліб та хлібобулочні вироби. В той же час населення споживає мінімум фізіологічно потрібної кількості м'яса та м'ясних продуктів, риби і рибних продуктів, фруктів, ягід та цукру. Основною причиною цих негативних тенденцій є різке розмежування населення за рівнем доходів. Різке зменшення обсягів виробництва молока, підвищення цін на молокопродукти та значне зниження купівельної спроможності населення призвело до суттєвого скорочення споживання молока і молочних продуктів.

Зерно служить основним джерелом доходу для абсолютної більшості сільських товаровиробників Херсонської області. Важливість вирішення проблеми формування ринку зерна в тому, що воно є сировиною для виробництва хлібопродуктів, які, в свою чергу, відносяться до продуктів повсякденного споживчого призначення. В результаті дослідження процесів, які відбуваються на продовольчому ринку на підставі статистичних даних попиту і споживання були одержані функції, які є кінцевими результатами використання таких продуктів харчування як м'ясо, молоко і хліб. Наведені парні і багатофакторні моделі зв'язку можуть бути визначені як цільові функції і використовуватися в якості глобальних критеріїв оптимізації у задачах пошуку екстремуму.

5. Підвищення ефективності функціонування продовольчого ринку необхідно вирішувати у двох аспектах. Перший - здійснення організаційних заходів: впровадження науково обґрунтованих форм організації виробництва, прогресивної техніки і новітніх технологій; раціоналізація управління; забезпечення підприємницької ініціативи; маркетингові дослідження споживчого ринку; екологізація виробництва. Другий - удосконалення механізму економічних відносин як на міжгалузевому, так і внутрішньогалузевому рівнях, які забезпечать дотримання закону вартості у формуванні цінової політики, врахують терміни обороту капіталу в галузях народного господарства при формуванні кредитної і податкової системи; конкурентноздатність продукції; захист вітчизняного товаровиробника; регулювання імпортно-експортних продовольчих товаропотоків.

6. Поряд з об'єктивними факторами, що вплинули на зменшення обсягів виробництва зерна значне місце займає скорочення посівних площ зернових культур, порушення вимог технологій, низький рівень матеріально-технічного забезпечення та організації виробництва. Основний зміст розвитку зернового господарства полягає у зосередженні роботи на використанні таких чинників виробництва зерна у кожному районі й господарстві:

оптимізація структури посівів, впровадження відповідних сівозмін і попередників;

широке застосування мінеральних добрив і засобів захисту рослин системі впровадження раціональних технологій (ресурсоощадних) обробітку ґрунту;

удосконалення і розвиток системи насінництва в загальному контексті сортового забезпечення посівів.

Для збільшення виробництва зерна в області більш ефективно використовуватимуться зрошувані землі, які дозволяють одержувати високі і сталі врожаї всіх зернових культур.

7. Ринок молочної продукції має специфічні особливості, серед яких виділяється значна кількість учасників процесу виробництва та розподілення товару. Негативним моментом є те, що їх діяльність не завжди узгоджена. Тому однією з основних проблем лишається поліпшення інфраструктурного забезпечення продовольчого ринку і в тому числі ринку молокопродуктів. Вирішенням даної проблеми має бути розширення мережі приймально-заготівельних пунктів, організація на належному рівні системи оптової торгівлі, тобто створення оптових продовольчих ринків не тільки в сільській місцевості, а й у містах.

8. Розвиток сільського господарства взагалі та молокопереробної промисловості й зернового господарства, зокрема, потребують неодмінного державного регулювання. Основні напрямки державного регулювання включають: стимулювання попиту, створення конкурентного середовища та захист від недобросовісної конкуренції. Важливими методами управління повинні стати не адміністративні, а економічні. Дотримуючись цих напрямків держава зможе проводити належну цінову, податкову, а також кредитну та фінансову політику.

Список публікацій за темою дисертації

1. Соловйов А.І., Ушкаренко Ю.В. Агропромисловий комплекс Херсонської області: сучасний стан та перспективи розвитку // Вісник Львівського держ. аграр. ун. Економіка АПК. - №7(1). - 2000. - С.74-77. - 0,2 друк. арк. (Особистий внесок здобувача: економічний аналіз сучасного стану АПК Херсонської області).

2. Соловйов А. І. Інституціональні проблеми державного регулювання господарства України. - Херсон, ХДАУ. Таврійський наук. віcник. - Вип.14. - 2001. - С.165-169. - 0,2 друк. арк.

3. Соловйов А.І. Соціально-економічне значення оптових продовольчих ринків. - Херсон, ХДАУ. Таврійський наук. вісник. Вип. 14. - 2001. - С. 187-189. - 0,1 друк. арк.

4. Соловйов А. І. Оптимізація оптової торгівлі, як фактор підвищення ефективності аграрного виробництва. - Миколаїв, - Вісник аграрної науки Причорномор'я. -Вип. 5 (14). - 2001 - с.143-145. - 0,1 друк. арк.

5. Мармуль Л.О., Соловйов А.І., Оптовий плодоовочевий ринок як складова ринкової інфраструктури, // Економіка АПК. - №8 - 2002. - С. 124-126. - 0,2 друк. арк. (Особистий внесок здобувача: визначення основних напрямів розвитку оптового плодоовочевого ринку, як елемента ринкової інфраструктури АПК.)

6. Соловйов А.І., Ушкаренко Ю.В. Проблеми реалізації та встановлення ціни на ринку плодоовочевої продукції по Херсонській області. - Херсон, ХДАУ. Таврійський наук. вісник. - Вип.21.- 2002.-С. 296-300. - 0,2 друк. арк.( Особистий внесок здобувача: пропозиції щодо ціноутворення на ринку плодоовочевої продукції в Херсонській області).

7. Доброзорова О.В., Соловйов А.І. Основні напрями розвитку молочного підкомплексу Херсонської області.// Економіка АПК. - №10.- 2004. - С. 67-72. - 0,4 друк. арк. (Особистий внесок здобувача: економічний аналіз та напрями підвищення ефективності молочного під комплексу Херсонської області).

8.Соловйов А. І. Стабілізація регіонального продовольчого ринку - шлях до продовольчої безпеки держави. - Херсон, ХДАУ. Таврійський наук. вісник. - Вип.34. - 2004. - С.78-83. - 0,2 друк. арк.

9.Чорний Г..М., Соловйов А.І. До концепції менеджменту в сфері інфраструктури аграрного ринку. - Херсон, ХДАУ. Таврійський наук. вісник. -Вип.22.- 2002. - С.296-298. - 0,1 друк. арк.( Особистий внесок здобувача: визначені особливості управління інфраструктурою аграрного ринку).

10. Соловйов А. І. Формальні підходи до аналізу продовольчого ринку. Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - В 3-х ч. - Житомир: Вид-во “Державний агроекологічний університет”, 2005. - Ч. 3. - 254 с. 85-88. - 0,3 друк. арк.

Анотація

Соловйов А.І. Формування та ефективне функціонування продовольчого ринку (на прикладі Херсонської області). - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02.- економіка сільського господарства і АПК. - Національний науковий центр” Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2005.

В дисертації відображено результати теоретичних і практичних досліджень ефективного функціонування продовольчого ринку Херсонської області. Розглянуто економічну сутність та принципи формування ефективного продовольчого ринку. Об'єктом дослідження обрано сукупність економічних відносин в системі продовольчого забезпечення у контексті чинників, що зумовлюють стан продовольчого ринку в умовах структурної перебудови економіки. Розроблено багатофакторні моделі зв'язків параметрів ринку з рівнем споживання продуктів харчування, які можуть бути визначені як цільові функції і використовуватися в якості глобальних критеріїв оптимізації у задачах пошуку екстремуму.

В роботі дістали подальший розвиток організаційно-економічний механізм підвищення ефективності продовольчого ринку на основі здійснення заходів сприяння розвитку ринкової інфраструктури продовольчого ринку, ліквідації диспропорцій між сировиною базою і виробничими потужностями, впровадження науково обґрунтованих форм організації виробництва, ринкового ціноутворення у поєднанні з державним регулюванням та ін.

Запропоновані шляхи по створенню системи державного регулювання ситуації на продовольчому ринку, яка передбачає зсув акцентів регулювання із трансформації організаційної структури, реформування земельно-майнових відносин на макроекономічне регулювання пропорцій відтворення й ціноутворення. Обґрунтована та запропонована методика прогнозування параметрів продовольчого ринку на основі дослідження закономірностей управління системами продовольчого ринку.

Ключові слова: продовольчий ринок, інфраструктура, ефективність, споживання продуктів харчування, організаційно-економічний механізм, багатофакторні динамічні моделі, прогнозування, державне регулювання.

Аннотация

Соловйов А.И. Формирование и эффективное функционирование продовольственного рынка (на примере Херсонской области). - Рукопись.

Диссертация на соискании ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Национальный научный центр ”Институт аграрной экономики” УААН, Киев, 2005.

Диссертация посвящена вопросам теоретических и практических основ формирования эффективного продовольственного рынка в условиях структурной перестройки экономики.

Исследуется генезис понятия продовольственного рынка, который предлагается считать сложной системой общественных отношений, которая влияет на взаимоотношения всех субъектов рынка, начиная от производства продовольствия и заканчивая его потреблением, и включает в себя: производственную, посредническую, снабженческую, финансово-кредитную, информационно-консультативную и логистическую деятельность, а также деятельность государственных органов и местного самоуправления.

Сформулированы основные принципы формирования продовольственного рынка, где основными факторами его эффективного функционирования является равновесие спроса и предложения и протекционистская государственная продовольственная политика.

Используя принципы системного подхода, осуществлён научный анализ построения системы критериев и показателей, которые характеризуют процесс развития регионального продовольственного рынка. Предложена методика прогнозирования параметров продовольственного ринка на основании исследования закономерностей управления системами продовольственного рынка.

Проведена оценка сырьевой бази и инфраструктуры продовольственного рынка Херсонской области. Проанализировано производство и потребление продуктов питания. Продовольственное потребление является одним из основных условий воспроизводства населения. В условиях рыночной экономики личное потребление обуславливается социально-экономическими факторами. В работе определены негативные тенденции в структуре потребления продуктов питания и причины их возникновения. Основной, является резкое разделение населения по уровню доходов, а также уменьшение объемов производства основных продуктов питания в первую очередь таких как молоко, мясо и хлебопродукты. Рассмотрены рынки молока и зерна и определены негативные процессы происходящие на этих рынках.