Організаційно-економічний механізм забезпечення беззбитковості підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658.012.32

Організаційно-економічний механізм забезпечення

беззбитковості підприємств

Спеціальність 08.06.01. - економіка,

організація і управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Пятаєва Олена Василівна

Одеса-2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Одеському державному економічному університеті

Науковий керівник:

Кандидат економічних наук, доцент

Ковальов Анатолій Іванович,

Одеський державний економічний університет, проректор з наукової роботи

Офіційні опоненти:

Доктор економічних наук, професор

Наливайко Анатолій Петрович,

Київський національний економічний університет, завідувач кафедри стратегії підприємства

Кандидат економічних наук, доцент

Лисюк Володимир Митрофанович,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, заступник завідуючого відділом ринкових механізмів та структур

Провідна установа: Національний університет “Львівська політехніка” МОН України кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва м.Львів

Захист відбудеться „18” листопада 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.055.01 в Одеському державному економічному університеті за адресою: 65026, м.Одеса, вул. Преображенська, 8.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Одеського державного економічного університету за адресою: 65026, м.Одеса, вул. Преображенська, 8.

Автореферат розісланий „14” жовтня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради д.е.н. професор І.О. Гродзинська

Актуальність теми. Ринкова трансформація економіки України неможлива без відповідних структурних перетворень на мікрорівні. У свою чергу вони не є самоціллю підприємств, а засобом забезпечення їх беззбиткової діяльності. Ринкові перетворення перших чотирнадцяти років свідчать про те, що позитивних результатів на макрорівні можна досягти тільки за умови стабілізації фінансово-економічного стану підприємств. Проблема забезпечення беззбиткової діяльності набуває особливо актуального значення й у зв'язку з тим, що деякі її аспекти вивчені фрагментарно і тому потребують прикладного розвитку.

Найбільш актуальними є питання дослідження взаємозв'язку між трансформацією форм власності підприємств і створенням інституту ефективних власників, а також фактора регулярного забезпечення беззбиткової діяльності підприємств.

Підвищення конкурентноздатності національної економіки потребує від держави розробки й координації системи заходів щодо збільшення ефективності роботи суб'єктів господарювання, забезпечення секторам української економіки паритетних умов функціонування. Для розробки дієвого механізму державної підтримки підприємств, у дослідженні сфокусована увага на наслідках приватизаційних процесів, активно проведених у перше десятиріччя ринкових перетворень у країні й на удосконалення управлінських підходів з боку держави і власне керівництва підприємств із забезпечення їх ефективної беззбиткової роботи.

На жаль, статистичними даними підтверджується, що не менше третини підприємств України так і не перебороли вхідних бар'єрів ринкової економіки, не змогли працювати ефективно і, отже, мають підпадати під пильну увагу держави. Дотепер не вироблений порядок і інструментарій проведення діагностики фінансово-економічного стану підприємств постприватизаційного сектору економіки, розробки й реалізації комплексних програм із забезпечення виходу підприємств зі збиткової зони, їх реструктуризації й фінансово-економічного оздоровлення.

Малодослідженими є складові механізму організаційно - економічної підтримки з боку держави беззбиткової діяльності підприємств ключових, стратегічних галузей народного господарства, однією з яких є машинобудування.

У даному дослідженні на прикладі підприємств машинобудівного комплексу Одеської області здійснена спроба внести елементи організаційної, фінансово-економічної визначеності (детермінації) беззбиткового функціонування підприємств різних форм власності.

Проблемам трансформації форм власності, забезпечення беззбиткової діяльності підприємств присвятили свої праці закордонні й вітчизняні вчені: Албєгова І.М., Богійон Г., Бланк І.А., Віноградов В.А., Голіков В.І., Довбня С.Б., Душаніч Т.Н., Ємцов Р.Г., Журавська Е.Г., Карлофф Б., Корнаї Я, Ковальов А.І., Краснова В., Кузьмін О.Є., Мазур І.І., Наливайко А.П., Пестью П., Привалова А., Перріс Г., Савіцька Г.В., Сейрон П., Терещенко О.О., Треньов Н.Н., Фатхутдінов Р.А., Холопов А.В., Чернега О.Б., Шапіро В.Д., Шкорута Л.М. та інші.

Разом з тим, в умовах трансформації власності, динамічного розвитку ринкових відносини, необхідності підвищення конкурентноздатності національної економіки виникає необхідність розробки комплексного підходу до питань забезпечення беззбиткової діяльності підприємств як з боку держави, так і безпосередньо самого підприємства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної теми кафедри економіки підприємства Одеського державного економічного університету „Організаційно-економічні умови підвищення ефективності реструктуризованих господарських систем” (номер державної реєстрації 0104 U005274). Особистий внесок автора полягає в розробці методологічних підходів фінансово-економічної діагностики підприємств, обґрунтуванні комплексного підходу до постановки і реалізації завдань забезпечення беззбиткової діяльності підприємств Одеського регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою даної дисертаційної роботи є дослідження впливу процесів трансформації власності в країні на фінансово-економічний стан підприємств, розробка теоретичних, методологічних і практичних рекомендацій щодо удосконалювання організаційно-економічного механізму забезпечення їх беззбиткової діяльності.

Відповідно до мети дослідження були поставлені й вирішені наступні наукові і практичні завдання:

· дослідження впливу трансформації власності підприємств на результати їх фінансово-економічної діяльності, виявлення основних причинно-наслідкових зв'язків і ключових факторів на результати діяльності постприватизаційного сектора економіки;

· на основі аналізу існуючих методик розробити комплексний методологічний підхід до фінансово-економічного діагностування підприємств, що пройшли трансформування власності;

· удосконалення інструментарію дослідження господарської діяльності підприємств, застосування якого дозволить оперативно, послідовно і комплексно вивчити різнобічні аспекти діяльності підприємства;

· розробка технології реформування підприємства на основі його комплексної реструктуризації;

· розробка механізму координації органів державного управління і керівництва підприємств для забезпечення режиму їх беззбиткової діяльності з урахуванням ступеня і глибини проведених у країні приватизаційних процесів.

Об'єктом дослідження є процес забезпечення беззбиткової діяльності підприємств постприватизаційного сектора економіки.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні підходи до питань удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення беззбиткової діяльності підприємств, які пройшли трансформацію власності.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання, положення економічної теорії, загальнонаукові принципи проведення досліджень.

Теоретичною базою дослідження є наукові праці вітчизняних і закордонних вчених, присвячені удосконаленню теорії і практики управління економікою підприємства, забезпечення стійкої беззбиткової його діяльності в умовах трансформації власності й ринкових перетворень.

У роботі використаний системно-структурний аналіз, що дозволив реалізувати “ступеневе” поглиблення дослідження на необхідні рівні деталізації фінансово-економічного стану підприємства. У свою чергу застосування сучасних методів експертних оцінок і діагностики дозволили вивчити кількісні і якісні критерії беззбиткової діяльності підприємств і організаційно-економічний механізм його забезпечення досить детально і взаємозалежно. З використанням методів статистичного аналізу виявлено залежність між досліджуваними факторами ліквідності підприємства. Метод порівняльного аналізу використовувався в дослідженні різних теорій трансформацій власності, структурної перебудови економіки.

Інформаційна база дослідження включає законодавчі і нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, дані Державного комітету статистики, статистичні і бухгалтерські звіти підприємств.

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у розробці як цілісного організаційно-економічного механізму забезпечення беззбиткової діяльності підприємств, так і у виробленні алгоритмів ефективного економічного забезпечення беззбиткової роботи підприємств, як з боку керівництва підприємств так і з боку органів державного управління.

Уперше:

- запропоновано методологічний підхід “ступеневого” аналізу фінансово-економічного стану підприємства, виходячи з необхідності його деталізації, застосування якого забезпечить діагностування великої кількості підприємств для своєчасного прийняття управлінських рішень;

- виявлено взаємозв'язок факторів, які характеризують вплив платоспроможності та фінансової стійкості підприємства на рівень його ліквідності;

- розроблено технологію реформування підприємства на основі його комплексної реструктуризації за принципом “ресурсної декомпозиції”, що дозволить зберегти профіль підприємства і забезпечити беззбиткову його діяльність;

- запропоновано цілісний організаційно-економічний механізм ідентифікації підприємств за пріоритетами державної підтримки та координації діяльності органів державного управління і керівництва підприємств для забезпечення режиму їх беззбиткової діяльності.

Удосконалено:

- інструментарій розробки стратегії забезпечення беззбитковості підприємств, який на відміну від існуючих підходів використовує оригінальну формуючу матрицю.

Одержало подальший розвиток:

- дослідження взаємозв'язку між формами власності підприємств постприватизаційного періоду і їх фінансово-економічним станом та запропоновано інституціональні чинники забезпечення ефективного беззбиткового господарювання.

Практичне значення отриманих результатів.

Розроблені в дисертаційному дослідженні підходи, способи й отримані результати створюють методологічну основу удосконалення організаційно-економічного механізму забезпечення беззбиткової діяльності підприємств, в основу якого покладена діагностика фінансово-економічного стану підприємств, застосування якої істотно полегшує розробку і реалізацію комплексних реструктуризаційних програм забезпечення беззбитковості підприємства.

Розроблена технологія реформування підприємства на основі його комплексної реструктуризації за принципом “ресурсної декомпозиції” застосована на “Одеському заводі радіально-свердлильних верстатів” і затверджена на звітно-виборчих зборах акціонерів підприємства (акт впровадження № 39/До від 27 квітня 2005 року). Методологічні підходи до діагностування підприємств постприватизаційного сектора економіки, дослідження впливу трансформації власності застосовані в роботі Головного управління економіки Одеської облдержадміністрації (акт впровадження №1089 від 24 травня 2005 року). Результати дослідження використовуються в навчальному процесі в Одеському державному економічному університеті при підготовці бакалаврів та магістрів зі спеціальності „Економіка підприємства” (акт впровадження від 2 червня 2005 року № 01-18/612).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження організаційно-економічного механізму забезпечення беззбитковості підприємств.

Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження обговорювалися і були схвалені на Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (Дніпропетровськ, 2004р.); підсумковій науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Одеського державного економічного університету, академічних і вищих навчальних закладів України (м.Одеса, 2005 р.); Міжвузівській науково-практичної конференції “Проблеми побудови і функціонування операційних систем в умовах невизначеності і значимості зовнішнього середовища” (Дніпропетровськ, 2005р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 5 наукових працях у спеціалізованих виданнях ВАК України, тезах виступу на конференції, 1 публікації в періодичних виданнях регіону. Загальний обсяг публікацій складає 2,85 др.арк., усі з яких належать особисто авторові.

Структура і зміст роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Загальний обсяг дисертації складає 211 сторінок. Робота містить 35 таблиць і 22 рисунка, що представлені на 41 сторінці. Список використаної літератури складається з 154 найменувань, представлений на 14 сторінках, 3 додатки - на 6 сторінках.

підприємство реструктуризація беззбитковість

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено предмет, об'єкт, мету та завдання дослідження, відображено наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення.

У 1 розділі „Дослідження впливу трансформації власності на економіку України” проаналізовано практику проведення приватизації в країнах з перехідною економікою, визначено основні причинно-наслідкові зв'язки між процесами трансформації власності та фінансово-економічним станом підприємств країни.

З початку ринкових перетворень в Україні приватизація була стрижнем і найголовнішим важелем трансформації відносин власності. Відродження на українському просторі суспільних відносин, основою яких є власність, забезпечувалося за допомогою ряду ідеологічних, економічних і політичних факторів впливу на суспільну свідомість. Метою даного процесу було створення сприятливих умов для формування і розвитку ринкових відносин. У країнах з перехідною економікою додається ще й політична мета: необхідність забезпечення домінування в економіці недержавного сектору.

Аналіз практики приватизації в країнах з перехідною економікою переконує у тому, що значним резервом підвищення ефективності державних програм приватизації в основних галузях народного господарства є удосконалення її організаційно-економічного механізму. Реалізація таких резервів дозволяє значно інтенсифікувати процес роздержавлення власності.

Основними умовами ефективності приватизації є:

- здатність національного капіталу пред'явити попит на майно державних підприємств, які приватизуються, адекватний очікуванням реформаторів;

- узгодженість практики приватизації з іншими елементами політики реформ.

В Україні приватизація як соціально-економічний проект макроекономічної трансформації і політичний проект злому стереотипів, звичок, переконань щодо ринку та формування приватного власника здійснювалося з початку 90-х років ХХ сторіччя і відбувалося за чотирма напрямами:

1. Сертифікатної приватизації, яка дала змогу закласти стартові умови для наступних перетворень.

2. Оренди з викупом, що сприяло пробудженню ініціативи трудових колективів.

3. Закріплення за державою переліку об'єктів, які не підлягали приватизації, що вирішувало питання розмежування сфер впливу приватного капіталу, як двигуна ринкових перетворень, й держави як гаранта забезпечення економічної безпеки й соціальної стабільності.

4. Малої приватизації, яка зняла проблему дефіциту на споживчому ринку.

Правові, економічні та організаційні основи даного процесу були закладені Законом України „Про приватизацію державного майна” (4 березня 1992 року). У подальшому „правила гри” на приватизаційному полі встановлювалися програмами приватизації на відповідний період, які затверджувалися Постановами Верховної Ради України та Законами України.

Дослідження практики процесів трансформації відносин власності в Україні дає можливість визначити як об'єктивні причини, такі як неможливість використання традиційних для розвинених країн методів приватизації (продаж на фондовому ринку і ринку нерухомості, оскільки такі не були сформовані) та відсутність достатнього національного приватного капіталу при неготовності суспільства до домінування іноземного капіталу в процесі приватизації, так і суб'єктивні причини, які призвели до погіршення фінансово-економічного стану значної частини підприємств усіх галузей економіки.

Питома вага збиткових підприємств в Україні у 1997-2004 роках

Роки	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004
% збиткових підприємств	40, 0	39,0	40,0	38,0	38,0	39,0	37,0	36,0

Серед основних суб'єктивних причин визначені дві найголовніші, які спричинили кризовий стан більшості підприємств постприватизаційного сектору економіки:

1. Незважаючи на те, що „ваучерна” приватизація мала соціальне навантаження, забезпечуючи рівний доступ громадян до загальнодержавної власності, саме непродумане проведення даної приватизації, (причому пік приватизації прийшовся на цей період), стало першою причиною погіршення фінансово-економічного стану більшості підприємств.

Наявність значної кількості міноретарних власників на підприємстві, відсутність досвіду корпоративного управління, неможливість більшості керівників пристосуватися до роботи у нових умовах господарювання призвели не тільки до погіршення роботи, але й до банкрутства значної кількості приватизованих підприємств. Тільки в Одеській області процедуру банкрутства застосовано до 1600 підприємств, банкротами визнано 529 підприємств колективної власності, у тому числі 48 акціонерних товариств.

1) За даними Державного комітету статистики України.

2. Починаючи з 1997 року приватизація в країні набула фіскального характеру. „Обвальній” приватизації піддавалися великі прибуткові підприємства, причому без серйозних інвестиційних зобов'язань. Кошти від приватизації направлялися не на підготовку підприємств до приватизації, проведення приватизації та подальшу його підтримку, розвиток державного сектора економіки з метою забезпечення стабільних надходжень до бюджету, а напроти на тимчасове „латання дір” державного бюджету.

Відсутність законодавчого закріплення норм, які б регламентували при визначені умов продажу об'єктів приватизації досягнення відповідних фінансово-економічних, соціальних, екологічних показників роботи підприємства після приватизації відсторонило державні органи від своєчасного контролю за діяльністю підприємства в даних напрямках та можливості передачі об'єкта приватизації ефективному власнику.

У 2 Розділі „ Діагностування підприємств постприватизаційного сектора економіки” проаналізовані існуючі методологічні підходи аналізу фінансово-економічного стану підприємств, запропоновано „ступеневий” підхід до діагностування суб'єктів господарювання, який застосовано в роботі на прикладі підприємств машинобудування Одеського регіону.

Погіршення фінансово-економічного стану підприємств постприватизаційного сектора економіки обумовлює необхідність розробки заходів щодо виходу їх зі збиткової зони, забезпечення стабільної діяльності підприємств шляхом проведення відповідних реструктуризаційних процедур.

Стартовою фазою процесу реструктуризації будь-якого підприємства є його економічна діагностика. На даний час в економічній практиці вже сформовано різноманіття підходів до фінансово-економічної діагностики підприємств, аналіз яких показав, що багато науково обґрунтованих різноманітних діагностик мають конкретне призначення і цільове використання. Більшість з них з одного боку мають складну структуру показників, з іншого - ідентичність багатьох показників, названих дослідниками по різному, а по-суті мають однаковий економічний зміст. Ось чому фінансово-економічний стан необхідно аналізувати й контролювати не як відокремлений об'єкт, а в комплексі з дослідженням бізнес-процесів діяльності підприємства.

Вивчення різноманітних підходів до діагностування фінансово-економічного стану і результатів діяльності підприємств дало можливість виділити основні критерії, які характеризують його плато - і конкурентоспроможність: динаміка обсягу продаж, співвідношення отриманого прибутку і проведених витрат, раціональна структура активів, співвідношення вартості капіталу і доходності активів, платоспроможність і ліквідність в короткотерміновому періоді.

Найбільш придатною формою діагностування підприємства є така, що враховує вище визначені критерії інтегровано-оціночного підходу до успішної підприємницької діяльності й забезпечує мінімальні витрати часу і вартості, що дозволяє первісно виявити „неблагополучні„ показники, які потім піддаються детальному вивченню і виявленню причин їх появи. Лише при необхідності проводиться комплексна діагностика із залученням усього арсеналу вимірювачей фінансово-економічної діяльності підприємства.

У запропонованому підході діагностування виділяються три ступені. Першим ступенем є експрес-діагностика, яка проводиться як можна частіше, наприклад один раз на квартал після підведення підсумків діяльності. В разі наявності відхилення показників від нормативних значень, здійснюється діагностика з оцінкою фінансової діяльності й ділової активності, тобто перехід на другий ступінь. При наявності показників, які характеризують незадовільну діяльність підприємства, нестабільність платоспроможності за зобов'язаннями, зниження обсягів продаж - можна констатувати кризові симптоми в діяльності підприємства. Аналіз причин кризи, яка наближається, дозволяє оцінити ситуацію і прийняти відповідні заходи шляхом реструктуризації підприємства для відновлення його плато-і конкурентоспроможності.

Третій ступінь діагностування, тобто комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності, здійснюється за умови: повної втрати підприємством платоспроможності, сировинних ринків і ринків збуту, порушення кредиторами проти підприємства справи про банкрутство.

Для проведення експрес-діагностики, яку припустимо застосовувати до значного кола підприємств, досліджено взаємозв'язок між показниками, які використовуються для її проведення. Виявлено, що два з них коефіцієнти покриття і залучення мають найбільш тісний зв'язок по відношенню до абсолютної ліквідності, показник якої був обраний як найбільш відповідаючий умовам оцінки стабільного фінансово-економічного стану підприємств. Даний взаємозв'язок виражений у регресійному рівнянні:

y= -0,0112 + 0,0054 *К пок. + 0,0096 * К зал.,

де К пок.- коефіцієнт покриття,

К зал.- коефіцієнт залучення

Допустимість практичного застосування отриманого рівняння в діагностуванні підприємства підтверджується коефіцієнтом еластичності (Э), значення якого відхиляється при зміні значень факторів Х 1 (Х 2) та Y всього на 1,2% і 0,6% відповідно.

Э = 0,0054*3,0026/0,01333=1,2% - для Х 1;

Э =0,0096*0,8494/0,01333=0,6% -для Х 2;

де Э - коефіцієнт еластичності;

Х 1 - коефіцієнт покриття,

Х 2 - - коефіцієнт залучення

Виявлений зв'язок показників дає можливість при підготовці висновку за підсумками експрес-діагностики основну увагу звертати саме на ті показники, які мають найбільш тісний взаємозв'язок, а також попередити помилки в аналізі показників діяльності підприємств.

Запропонований методологічний підхід до діагностування підприємств застосований на декількох підприємствах машинобудування Одеського регіону ВАТ „Одеський завод поршневих кілець”, ВАТ „Кисеньмаш”, ВАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів”, ТОВ Котовський завод „Южремстанок” знайшов практичне впровадження в управлінні.

Аналіз, проведений на першому ступені показав, що дані майже всіх з них відповідають нормативним значенням. Ці підприємства потребують розробки та реалізації планів підвищення ефективності їх діяльності. Результати експрес-діагностики ВАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” (ВАТ „ОЗРСВ”) характеризували кризовий стан фінансово-господарської діяльності підприємства, що відповідно потребувало проведення аналізу фінансової діяльності та ділової активності підприємства з переходом на ІІ ступінь діагностики.

Результати аналізу фінансово-економічної діяльності ВАТ ОЗРСВ на ІІ ступені надали можливість констатувати наявність потреби у реалізації антикризової політики, стратегії досудового фінансового оздоровлення. Підприємство потребує розробки плану реструктуризації з метою виходу його із зони збитковості.

Застосування запропонованого методологічного підходу до діагностування підприємств дозволить комплексно підійти до аналізу фінансово-господарського стану підприємства; проводити, зокрема експрес-діагностику, завдяки простоті та поетапності проходження охопити значне коло підприємств, правильно оцінити фінансово-економічний стан підприємств і прийняти відповідне управлінське рішення.

У 3 розділі „Формування механізму підтримки беззбиткової діяльності підприємств” розглядаються основні складові розробленого плану реструктуризації на прикладі ВАТ ОЗРСВ та пропонується організаційний механізм забезпечення беззбиткової діяльності підприємств регіону з боку органів державної влади.

На даний час в теорії та практиці вже закріпилася думка, що основним способом реформування системи є зміна його структури - реструктуризація, сутність якої полягає у комплексному перетворенні підприємства, яке пов'язано із змінами наявних структур: виробничої, організаційної, інформаційної. Підприємство розглядається як складна система взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів, тому зміна одного з них обов'язково тягне за собою корегування або докорінну зміну всієї системи. Інакше поставлена ціль реформування фінансово-господарської діяльності не буде досягнута.

Вивчення матеріалів з реструктуризації як теоретичних так і практичних, свідчать, що приблизно до 2000 року домінуючою була тенденція дезінтеграції, розукрупнення підприємств, створення розгалужених фінансово-промислових груп. Власне процес розукрупнення підприємства, так само як і процес його інтеграції (злиття, приєднання) з іншими багатоваріантний, а його наслідки неоднозначні. Тому одним з основних завдань вибору способу реформування підприємства на основі реструктуризації є дослідження організаційно-економічних механізмів проведення реструктуризації, функціонування підприємства в новій якості, тобто необхідно здійснити не просто дезінтеграцію або інтеграцію підприємства для короткотермінових вигод, а й здійснити процес керованої стратегічної реструктуризації, яка направлена на приведення структури господарюючого суб'єкта у відповідність з новими функціями й місією підприємства.

Аналіз інформації про ринкову кон'юнктуру і даних зовнішнього середовища, оцінки власних ресурсів дає змогу прийняти виважене рішення про реформування підприємства на основі реструктуризації. Коригується або приймається нове формулювання місії підприємства. До характеристики місії повинні бути включені наступні компоненти: загальне визначення місії; товари та послуги, які пропонуються; група споживачів; місце та роль на ринку; технологія, інновації; цінності, мотивація, ділова репутація, відповідальність.

Вибір місії визначає цілі, реалізуя які підприємство здійснює свою місію. До недавнього часу головною ціллю ( і одночасно показником успіху) для багатьох українських підприємств вважався прибуток сьогодення, тобто поточний економічний ефект, який необхідно відрізняти від довготривалого, „стратегічного” успіху та прибутку у майбутньому.

Проведені у 2 розділі дослідження з використанням експрес-діагностики підприємств машинобудування Одеського регіону і більш поглиблена оцінка фінансової діяльності й ділової активності ВАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів” показали, що і на теперішній час промислові підприємства ставлять перед собою завдання отримання прибутку, для чого частково продають активи, розплачуються за кредиторською заборгованістю. Але потім знову з'являються на вихідній позиції, найчастіше з погіршенням основних економічних показників.

Порушення платоспроможності у сучасних умовах найчастіше є наслідком неадекватності стратегії підприємства змінам зовнішнього середовища. Позитивні фінансові результати лише підводять підсумки успішного бізнесу і прибуток як такий є лише одним з елементів оцінки діяльності підприємства.

Базовою стратегією є маркетингова стратегія, яка визначає ділову активність підприємства. При розробці плану реструктуризації ВАТ ОЗРСВ запропонована матрична форма розробки стратегії. Основна мета запропонованої структури - це її лаконічність, чіткість, озброєння цільовою функцією.

Вибір ефективної моделі реформування будь-якого підприємства залежить від значної кількості зовнішніх і внутрішніх факторів, а саме наявності ресурсів, кваліфікованого персоналу, розвиненої культури управління, інформаційних технологій, систем контролінгу та ін.

Однак вибір просто моделі не гарантує успіх. Реальний результат може принести бізнес-система, в якій чітко визначені цілі та контрольні показники для підприємства в цілому і для кожної бізнес одиниці, реалізовано розмежування повноважень, відповідальності й ресурсів між центром управління та бізнес-одиницями таким чином, щоб останні були максимально вмотивовані й мали всі можливості для реалізації узгоджених цілей.

Для ОЗРСВ розроблено варіант реструктуризації за принципом „ресурсної декомпозиції”, сутність якої полягає у збереженні направлення основної виробничої діяльності - виробництво і моделювання радіально-свердлильних верстатів та забезпечуючої інфраструктури шляхом заснування профільних дочірніх підприємств (у вигляді юридичної особи), наділивши їх відповідними виробничими та іншими ресурсами для здійснення самостійної виробничої і функціональної діяльності, залишивши за ВАТ ОЗРСВ статус центру стратегічного управління, володіння контрольними пакетами акцій усіх новостворених підприємств.

У роботі приведені етапи й основні складові плану реструктуризації на прикладі ВАТ ОЗРСВ.

Впровадження запропонованого плану реструктуризації на ВАТ ОЗРСВ забезпечить додаткову фінансову стійкість на рівні 10,7 відсотка (за умови забезпечення термінів реалізації плану).

Підвищення конкурентноздатності національної економіки потребує від держави розробки і координації системи заходів зі збільшення ефективності роботи суб'єктів господарювання.

Після проведення приватизації підприємства майже повністю виходять з під впливу державних органів влади. Під пильною увагою залишаються державні підприємства, підприємства з корпоративними правами держави, стратегічні підприємства, перелік яких визначається постановою Кабінету Міністрів України, а також підприємства, які мають соціально-економічне значення для відповідного регіону.

Державою неодноразово здійснювалися спроби розробки програм розвитку тих чи інших галузей економіки, однак вони найчастіше не давали бажаного економічного ефекту у зв'язку з відсутністю комплексного підходу до даного питання, зокрема за відсутністю реального економічного обґрунтування коштів та направлень їх використання підприємствами; контролю з боку державних органів влади за цільовим використанням коштів та механізму їх повернення; деякі з програм не мали фінансового забезпечення, а якщо і мали, то тільки на паперах, у бюджеті дані кошти передбачені не були.

Тому автором запропоновано відповідний механізм відновлення платоспроможності, забезпечення беззбиткової діяльності підприємств з боку виконавчих органів влади (рис.3).

На нашу думку необхідно створити спочатку інформаційну базу підприємств машинобудівного комплексу, а потім провести їх ідентифікацію за пріоритетністю державної підтримки, розмежувавши державні підприємства, підприємства з державною часткою, стратегічні підприємства (перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України), підприємства, які мають пріоритетне значення для регіону, та інші.

Запропоновано наступну послідовність дій. Перші три групи підлягають підтримці з боку центральних органів влади, четверта група - з боку регіональних органів влади, інші ж підприємства відновлюють платоспроможність за рахунок власних ресурсів.

Підтримка з боку центральних органів влади має відбуватися шляхом запровадження державної програми відновлення платоспроможності підприємств, яка складатиметься в розрізі галузей економіки з конкретним зазначенням підприємства та суми коштів, необхідної на підтримку кожного підприємства. Пропозиції щодо переліку підприємств, які повинні бути включені до державної програми готуються місцевими органами влади з урахуванням проведеної ними експрес-діагностики всіх підприємств і виявлення необхідності у санації проблемних підприємств.

Підтримка з боку місцевих органів влади відбуватиметься шляхом запровадження регіональної програми відновлення платоспроможності підприємств.

Єдиною умовою функціонування вищенаведених програм є обов'язкове включення їх на відповідний рік до державного та місцевого бюджетів.

З прийняттям бюджетів, отриманням відповідного фінансового забезпечення програм (що стосується коштів з державного бюджету, то вони надходитимуть у регіон як цільова субвенція, відповідальність за використання якої несуть місцеві органи влади) регіональні органи влади проводять тендер для визначення фірм, які будуть проводити санацію визначених підприємств. Визначені за результатами тендеру фірми мають бути підконтрольні й підзвітні регіональним органам влади. Якщо протягом бюджетного року не вдається реалізувати весь комплекс заходів з оздоровлення та відновлення прибутковості підприємства, то підприємство включається до програми на наступний рік.

Запропонований механізм забезпечить реальну підтримку, відновлення прибутковості підприємств та надасть можливість місцевим органам влади вести моніторинг забезпечення беззбитковості переважної більшості підприємств регіону. Завдяки цьому прибутково працюючі підприємства гарантують постійні надходження як до державного так і до місцевого бюджетів, а, отже, є можливість виконання соціальних програм, забезпечення роботи закладів освіти, охорони здоров'я, культури тощо.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі проведеного дослідження процесів трансформації власності в Україні, їхнього впливу на фінансово-економічний стан підприємств постприватизаційного сектора економіки, розроблено організаційно-економічний механізм забезпечення беззбиткової їх діяльності як з боку органів державного управління, так і безпосередньо самих підприємств.

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки та пропозиції:

1. Вибір початкової моделі приватизації в Україні обумовлений такими факторами:

- необхідністю забезпечення високих темпів приватизації для досягнення політичної мети - закріплення ринкової трансформації економіки на основі домінування приватного сектору;

- неможливістю безпосереднього використання традиційних для розвинутих країн методів приватизації - продажу на фондовому ринку та ринку нерухомості;

- відсутністю достатнього національного приватного капіталу при неготовності суспільства до домінування іноземного капіталу в процесі приватизації;

- необхідністю використання компромісної моделі, яка б забезпечила широку суспільну підтримку приватизації.

2. Основний вплив на результативність проведеної в Україні трансформації власності оказали ряд макроекономічних особливостей перехідного періоду в країні:

- відсутність координації практики реформування державної власності з процесами демонополізації національної економіки й формування конкурентного середовища;

- використання коштів, отриманих від приватизації підприємств для наповнення доходної частини державного бюджету, вирішення соціальних проблем, що суперечить цілям структурної перебудови вітчизняної економіки.

3. Найсуттевішими помилками політики приватизації, які спричинили не тільки погіршення фінансово-економічного стану, а й банкрутство значної частини підприємств визначені:

- недостатньо продуману політику „ваучерної приватизації”, що призвела до „розпилення” власності, формування неефективної, інсайдерської власності, відсутності реального власника. У подальшому одні керівники таких підприємств доводили їх до реального банкрутства і ліквідації, інші - використовуючи схему фіктивного банкрутства, змінювали організаційно-правову форму, таким чином позбувалися міноретарних власників;

- „обвальна” приватизація прибуткових підприємств. Починаючи з 1997 року приватизація в країні мала фіскальну направленість. Кошти, отримані від приватизації, направлялися на погашення боргів із заробітної плати, пенсій, латання „бюджетних дір”, а не на проведення доприватизаційної підготовки, післяприватизаційної реструктуризації, підприємств, підтримки державного сектора економіки;

- відсутність законодавчого закріплення норм, які б регламентували обов'язкове відображення в умовах конкурсного продажу об'єктів приватизації зобов'язань покупців з досягнення визначених економічних, фінансових соціальних та екологічних показників діяльності підприємства.

4. Погіршення фінансово-економічного стану підприємств постприватизаційного сектору економіки обумовлює необхідність проведення заходів з їх фінансового оздоровлення, розробки планів реструктуризації, сучасної методологічної бази діагностування підприємств.

Запропонований „ступеневий” підхід до діагностування підприємств забезпечує оптимізацію алгоритму прийняття управлінських рішень. „Ступеневий” підхід дозволяє своєчасно виявляти підприємства з негативними показниками, які піддаються більш детальному вивченню. Лише за необхідністю проводити комплексну діагностику фінансово-господарської діяльності підприємства.

5. Дослідження взаємозв'язків між показниками, які використовуються в запропонованій експрес-діагностиці підприємства, дозволило виявити два з них (коефіцієнт покриття та залучення), які мають найбільш тісний зв'язок і значущість по відношенню до абсолютної ліквідності підприємства. Це дає можливість у разі відхилення деяких з фінансово-економічних показників від нормативних значень, основну увагу зосереджувати саме на показниках покриття та залучення. Крім того, виявлений зв'язок між цими показниками дозволяє попереджувати помилки при проведенні експрес-діагностики.

6. Основним засобом реформування підприємств є зміна його структури - реструктуризація, сутність якої полягає у комплексному перетворенні, що пов'язано зі змінами наявних структур: виробничої, організаційної, інформаційної. Підприємство необхідно розглядати як складну систему взаємопов'язаних і взаємодіючих елементів, тому що зміна одного з них обов'язково тягне за собою коригування або конкретну зміну всієї системи. Основним завданням вибору способу реформування повинно бути не просто дезінтеграція або інтеграція підприємства для короткотермінових фінансових вигод, а здійснення процесу керованої стратегічної реструктуризації, направленої на приведення структури господарюючого суб'єкта у відповідності з новими функціями й місією підприємства.

7. Найчастішим наслідком порушення платоспроможності у сучасних умовах є неадекватність стратегії підприємства змінам зовнішнього середовища, а саме визначення критерієм успіху отримання прибутку. Позитивні фінансові результати лише підводять підсумки успішного бізнесу і прибуток як такий є лише одним з елементів комплексної оцінки діяльності підприємства.

Автором запропоновано оригінальну формуючу матрицю розробки стратегії підприємств.

8. На прикладі ВАТ „Одеський завод радіально-свердлильних верстатів”, який за підсумками аналізу на І і ІІ етапах діагностики потребував розробки плану реструктуризації підприємства з метою виходу підприємства зі збиткової зони, розроблено варіант плану реструктуризації за принципом „ресурсної декомпозиції”. Сутність цього підходу полягає у збереженні направлення основної діяльності - виробництво радіально-свердлильних верстатів та забезпечуючої інфраструктури, шляхом заснування профільних дочірніх підприємств (у вигляді юридичних осіб). Делегування їм конкретних повноважень і надання відповідних виробничих ресурсів для здійснення самостійної виробничої діяльності, передбачало залишення за ВАТ „ОЗРСВ” статусу центру стратегічного управління. Впровадження запропонованого плану реструктуризації на заводі забезпечило додатковий резерв фінансової стійкості на рівні 10,7 відсотка.

9. Підвищення конкурентноздатності національної економіки потребує від держави розробки й координації системи заходів з підвищення ефективності роботи суб'єктів господарювання. Розроблений організаційно-економічний механізм забезпечення беззбитковості підприємств з боку державних органів влади, який враховує досвід минулих програм розвитку окремих галузей економіки, норми діючого законодавства, практичний досвід роботи - забезпечить реальну підтримку, відновлення прибутковості підприємств, надасть можливість місцевим органам влади вести моніторинг беззбитковості значної кількості підприємств регіону. Завдяки цьому, прибутково працюючі підприємства мають гарантувати стабільні надходження як в державний, так і місцевий бюджети, а звідсі з'являється можливість виконання соціальних програм, забезпечення функціонування закладів освіти, охорони здоров'я, культури.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пятаєва О.В. Проблеми підвищення ефективності господарювання підприємств та організацій Одеської області// Вісник соціально-економічних досліджень. Збірник наукових праць. Випуск 18.- Одеса: Одеський державний економічний університет. - 2004.-С.322-326.

2. Пятаева Е.В. Диагностика финансового состояния предприятий постприватизационного сектора экономики// Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 196. Том ІІІ.-Дніпропетровськ: Дніпропетровський національний університет, 2004.-565-570.

3. Пятаєва О.В. Забезпечення державної підтримки беззбиткової діяльності підприємств// Вісник соціально-економічних досліджень. Збірник наукових праць. Випуск 19.- Одеса: Одеський державний економічний університет. - 2005.-С. 250-255.

4. Пятаева Е.В. Проблемы выхода из убыточного состояния предприятий машиностроительной отрасли// Науковий вісник №6(18). Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців.- Науки: економіка, політологія, історія.-2005.-С.42-49.

5. Пятаева Е.В. Реформирование промышленного предприятия на основе реструктуризации// Економіка та підприємництво: Збірник наукових праць молодих учених та аспірантів. Вип..14/Відп.ред. С.І. Дем'яненко.-К.:КНЕУ,2005.-С.112-119.

В інших виданнях:

6. Пятаева Е.В. Повышение эффективности коммерческой деятельности промышленных предприятий// Тезисы доклада на ІІ Международной научно-практической конференции. Алушта, 10-12 мая 2005 года.- Теория и практика экономики и предпринимательства. -Симферополь, 2005.С.87-88.

7. Пятаева Е.В. Убыточность предприятий: реальность и фикция// Деловая Одесса № 39(73) от 24.09.2004г. С. 17

АНОТАЦІЯ

Пятаєва О.В. Організаційно-економічний механізм забезпечення беззбитковості підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.06.01. - Економіка, організація і управління підприємствами.-Одеський державний економічний університет, Одеса, 2005.

У дисертаційній роботі досліджено теоретичні й практичні аспекти організаційно-економічного механізму забезпечення беззбиткової діяльності підприємств як з боку органів державного управління, так і власне самого підприємства.

Досліджено вплив приватизаційних процесів, проведених в Україні, на фінансово-економічний стан підприємств постприватизаційного сектора економіки. Проаналізовано існуючі методологічні підходи до аналізу господарської діяльності підприємств. Запропоновано методологічний підхід “ступеневого” аналізу фінансово-економічного стану підприємства, виходячи з необхідності його деталізації. Досліджено залежність між факторами, що характеризують стабільний фінансово-економічний стан підприємства при проведенні експрес-діагностики.

Розроблено технологію реформування підприємства на основі його комплексної реструктуризації за принципом “ресурсної декомпозиції”. Удосконалено інструментарій розробки стратегії реформування підприємств.

Запропоновано організаційно-економічний механізм координації діяльності органів державного управління і керівництва підприємств для забезпечення режиму їх беззбиткової діяльності.

Ключові слова: фінансово-економічний стан, діагностика, приватизація, реструктуризація, організаційно-економічний механізм, беззбитковість.

АННОТАЦИЯ

Пятаева Е.В. Организационно-экономический механизм обеспечения безубыточности предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01. - Экономика, организация и управление предприятиями.- Одесский государственный экономический университет, Одесса, 2005.

Диссертация посвящена исследованию организационно-экономического механизма обеспечения безубыточной деятельности предприятий как со стороны органов государственного управления, так и самого предприятия.

В диссертации проведен анализ приватизационных процессов, осуществляемых в Украине, исследовано влияние трансформации собственности на финансово-экономическое состояние предприятий постприватизационного сектора экономики. Определены основные причины, повлекшие за собой не только ухудшение деятельности, но и банкротство большого количества предприятий страны.

Ухудшение финансово-экономического положения предприятий постприватизационного сектора экономики обуславливает необходимость разработки мероприятий по выходу их из убыточной зоны, обеспечения стабильной деятельности предприятий путем проведения соответствующих реструктуризационных процедур, стартовой базой которых является экономическая диагностика.

В работе проанализированы различные подходы к анализу финансово-экономического состояния предприятий. Предложен “ступенчатый” подход к диагностированию предприятий, который позволяет охватить большое количество предприятий, своевременно принимать управленческие решения, прост и малозатратет в использовании. Сущность предложенного подхода состоит в том, что на первой ступени (экспресс-диагностики), при условии соответствия показателей нормативным значениям, может быть предложена разработка плана повышения эффективности предприятия. При отклонении показателей от нормативных, данное предприятие подвергается более глубокому анализу финансовой деятельности и деловой активности с переходом на вторую ступень диагностики, по итогам которой разрабатываются рекомендации по оздоровлению финансово-экономической деятельности предприятия, разрабатывается план реструктуризации. В случае значительных отклонений от нормативных показателей на второй ступени диагностики, данное предприятие подлежит комплексному анализу финансово-хозяйственной деятельности, соответствующей аудиторской проверке, разрабатывается план санации.

Исследована взаимосвязь показателей, которые используются для проведения эспресс-диагностики, выявлены два из них (коэффициент покрытия и привлечения), которые имеют наибольшую степень зависимости и значимость по отношению к показателю абсолютной ликвидности предприятия, который наиболее соответствует условиям оценки стабильного финансово-экономического положения предприятия.

Разработана технология реформирования предприятий на основе комплексной реструктуризации по принципу “ресурсной декомпозиции”, сущность которой заключается в сохранении направления производственной деятельности - производство и моделирование радиально-сверлильных станков и обеспечивающей инфраструктуры, путем создания профильных дочерних предприятий (в виде юридических лиц), наделив их соответствующими производственными и другими ресурсами для осуществления самостоятельной производственной деятельности, оставив за главным предприятием центр стратегического управления.

Усовершенствован инструментарий разработки стратегии реформирования предприятия, который обеспечит ее доступность, простоту в использовании, результативность.

Повышение конкурентоспособности национальной экономики требует от государства разработки и координации системы мероприятий по повышению эффективности работы субъектов хозяйствования. В диссертации разработан механизм координации деятельности органов государственного управления по обеспечению безубыточной деятельности предприятий региона, который позволит обеспечить их стабильную работу, что соответственно приведет к увеличению поступлений в бюджет, выполнению социальных программ.

Ключевые слова: финансово-экономическое состояние, диагностика, приватизация, реструктуризация, организационно-экономический механизм, безубыточность.

ANNOTATION

Pyataeva O.V. The economic-organizing mechanism to assure the breakeven of enterprises. - Manuscript.

The thesis for an economic science candidate's degree, the specialty 08.06.01. - The economy, organization and the managing of enterprises. - Odessa state economic university, Odessa, 2005.

In the framework of the thesis are examined the theoretical and practical aspects of the economic-organizing mechanism to assure the breakeven of the enterprises activity from the state authorities' side as well as from the side of the enterprises.

The author explores the influence of the privatization processes, which took place in Ukraine, on the financial and economic state of the enterprises from postprivatization sector of economy. One examines the methodological approaches for analyzing the economic activity of enterprises. As a consequence, one proposes the methodological approach of a “multi graded” analysis of the financial and economic state of enterprise, taking into account the necessity of its detail elaboration. The author examines the dependence between the factors, which characterize the stable financial and economic state of the enterprises when realizing the express-diagnostics.

One elaborated the techniques of reforming the enterprises on the basis of its complex restructuring under the principles of “resources decomposition”. The author proposed a new technique of upgrading the methodology used while elaborating the strategy of the enterprises' reconfiguration.

One proposed the economic-organizing mechanism of coordination of activity of the state authorities and top-managers of enterprises to guarantee the regime of their breakeven functioning.

The key words: the financial and economic state, diagnostics, privatization, restructuring, the economic-organizing mechanism, breakeven.

Размещено на Allbest.ru

...