Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"

УДК 338.242

УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКИМИ КОМПЛЕКСАМИ НА ЗАСАДАХ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ревтюк Євген Антонович

ЛЬВІВ 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу на кафедрі управління регіональним економічним розвитком Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент Петренко Віктор Павлович Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, декан факультету управління галузевим і регіональним економічним розвитком, завідувач кафедри управління регіональним економічним розвитком.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Вовканич Степан Йосипович, зав. відділом соціальних досліджень Інституту регіональних досліджень, НАН України, м. Львів;

доктор економічних наук, професор Лапко Олена Олександрівна начальник управління економічних досліджень науково-дослідного інституту нафтогазової промисловості НАК "Нафтогаз України", м. Київ.

Провідна установа: Донецький національний університет МОН України, кафедра менеджменту.

Захист відбудеться "4" липня 2005 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 в Національному університеті "Львівська політехніка" за адресою : 79013, м.Львів-13, вул. С.Бандери, 12, IV корпус, ауд. 301-Б.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету "Львівська політехніка" за адресою: 79013, м.Львів-13, вул. Професорська,1 .

Автореферат розісланий "4" червня 2005р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д.е.н., проф. Алєксєєв І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки ефективне управління соціально-економічним розвитком будь-якого детермінованого в рамках держави утворення є основною умовою успішного досягнення цілей соціально-економічного розвитку як виробничо-господарських комплексів зокрема, так і держави в цілому. Теоретики та практики давно звернули увагу на те, що успіх будь-якого виробничо-господарського комплексу залежить не тільки від наявності певного потенціалу, який може бути залучений в процес трансформування ресурсів в кінцевий результат, але і в його ефективному застосуванні. Повна зміна протягом останнього десятиліття парадигми управління виробничо-господарськими комплексами як локальних, так і регіональних масштабів, яка зумовлена ринковими перетвореннями, вимагає по-новому осмислити роль і місце людини в економічному потенціалі господарських утворень. На перші місця в процесах продукування нових благ виходить людина з її вмінням сприймати, аналізувати, інтерпретувати та використовувати інформацію, створювати нові знання, які можуть бути застосовані в її господарській діяльності. Дана властивість людини як суб'єкта господарювання загалом отримало назву інтелектуального потенціалу особистості.

На сьогоднішній день постала необхідність переглянути значущість інтелекту особи (інтелектуального потенціалу) та інтелекту групи осіб (інтелектуально-ресурсного потенціалу) в економічних процесах, які відбуваються в межах виробничо-господарських комплексів, впливу на їх розвиток та результати діяльності. При цьому важливо розробити науково-методичні положення зі створення, збереження, накопичення та належного використання інтелектуально-ресурсного потенціалу виробничо-господарських комплексів.

Роль інтелекту особи в результатах діяльності економічної системи, особливості його використання за умов постіндустріального суспільства розглядалися в багатьох роботах іноземних та вітчизняних вчених. Зокрема, Д.Белл, Й. Шумпетер, В. Тоффлер вперше звернули увагу на виникнення нових відносин в суспільстві та виділили новий прошарок суспільства, а саме працівників інтелектуальної праці, як основну рушійну силу розвитку. В роботах В. Іноземцева зроблена спроба узагальнення бачення ролі та місця інтелекту людини в процесах соціально-економічного розвитку та перенесення зарубіжного досвіду на реалії пострадянських країн. Більш детально на питаннях грошової оцінки інтелектуального капіталу зупинилися в своїх дослідженнях Т. Стюарт, Г.Беккер, сформулювавши поняття „інтелектуального капіталу” як окрему економічну категорію, виділивши його складові та визначивши основні принципи його існування. Вітчизняні вчені проблемі ролі та місця інтелектуального потенціалу суспільства в соціально-економічних процесах почали приділяти увагу лишень нещодавно. Зокрема, в своїх роботах М.Голубець, М. Долішній, С. Мочерний, Л. Кравчук, І. Лукінов, С. Злупко відзначили важливість формування в Україні високоінтелектуального прошарку для подальшого економічного зростання та заклали фундамент в дослідженнях інтелектуального потенціалу соціально-економічних утворень. Слід окремо відзначити С.Вовканича, який в своїх роботах досліджує поняття „інтелектуальної еліти нації” та її впливу на трансформаційні процеси, що відбуваються в економіці України. Проблемам ефективного функціонування виробничо-господарських комплексів в своїх роботах приділили значну увагу О.Кузьмін ,І.Алєксєєв, Б.Геєць, О.Лапко.

Разом з тим, наукові основи оцінки впливовості процесів формування, розвитку та належного застосування інтелектуального потенціалу виробничо-господарських комплексів, методи оцінки повноти і ефективності його використання, впливу процесу інтелектокористування на соціально-економічний розвиток регіональних виробничо-господарських комплексів залишаються вивченими недостатньо, що й визначило вибір теми даної дисертаційної роботи, сформувало мету і структуру дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалося у рамках і згідно Плану бюджетної науково-дослідної роботи “Дослідження та оцінка потенціалу пріоритетних напрямків економічного розвитку області”, яка затверджена на засіданні Вченої Ради Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (протокол № 4 від “26” лютого 2003р.) та виконується на кафедрі “Управління регіональним економічним розвитком” з 01.03.2003 по 31.06.2005 р.р.

Мета і основні завдання дослідження. Метою дослідження є розробка науково обґрунтованих основ формування, розвитку і раціонального використання інтелектуально-ресурсного потенціалу виробничо-господарського комплексу в умовах ринкових перетворень.

Досягнення поставленої мети обумовило постановку і вирішення наступних завдань:

· визначити поняття "інтелектуально-ресурсний потенціал" та "інтелектокористування" в якості економічних категорій, дослідити їх економічну сутність і специфічні властивості, роль і місце інтелектуально-ресурсного потенціалу серед інших видів ресурсного забезпечення виробничо-господарського комплексу;

· запропонувати методичні рекомендації щодо оцінки використання інтелектуально-ресурсного потенціалу в процесі функціонування виробничо-господарського комплексу та провести експериментально-практичну апробацію і оцінку дієвості запропонованих рекомендацій і методів в рамках суб'єкта господарювання регіонального масштабу;

· створити математичну модель впливу процесів інтелектокористування на соціально-економічний розвиток регіонального виробничо-господарського комплексу;

· розробити наукові рекомендації із застосування отриманих в роботі теоретичних положень і практичних рекомендацій для удосконалення процесів інтелектокористування Івано-Франківського виробничо-господарського комплексу.

Об'єктом дослідження є процеси використання інтелектуально-ресурсного потенціалу виробничо-господарських комплексів.

Предметом дослідження є управління інтелектуально-ресурсним потенціалом виробничо-господарських комплексів.

Методологія та методи дослідження. Теоретичними і методичними засадами дослідження стали сучасні теорії ринкової економіки, економічної кібернетики, системний підхід, методика непрямих оцінок результатів.

В процесі роботи над дисертацією були використанні такі наукові підходи та методи: порівняння та узагальнення - при оцінці ролі та місця інтелектокористування в процесах соціально-економічного розвитку виробничо-господарських комплексів, аналітико-статистичні - при аналізі стану інтелектокористування та його впливу на розвиток Івано-Франківського виробничо-господарського комплексу, експертних оцінок - під час апробації методики оцінки рівня інтелектокористування на прикладі виробничо-господарського комплексу регіонального масштабу, графоаналітичні - під час аналізу показників діяльності виробничо-господарських комплексів, - які знайшли відображення в наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених, результатах власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

· запропоновано логіко-математичну модель впливу процесів інтелектокористування на досягнення цілей соціально-економічного розвитку регіонального виробничо-господарського комплексу, в основу якої покладено аналіз використання інтелектуально-ресурсного потенціалу населення;

удосконалено:

· методичні підходи до визначення поняття, основних властивостей і характеристик інтелектуально-ресурсного потенціалу, визначення ролі і місця інтелектуально-ресурсного потенціалу населення серед інших видів природно-ресурсного забезпечення виробничо-господарських комплексів, які, на відміну від існуючих, розглядають інтелектуально-ресурсний потенціал як сукупність інтелектуальних потенціалів особистостей, під час взаємодії яких виникає певний синергетичний ефект;

· трактування поняття інтелектокористування як процесу формування, розвитку, збереження, накопичення і ефективного використання інтелектуально-ресурсного потенціалу виробничо-господарського комплексу, що, на відміну від існуючих поглядів, розглядає інтелект як основну рушійну силу процесів соціально-економічного розвитку;

· методичні рекомендації щодо аналізу, оцінки та удосконалення процесу інтелектокористування у виробничо-господарському комплексі з орієнтацією на підвищення ефективності функціонування останнього, які на відміну від існуючих, враховують вплив інтенсивності інтелектокористування на результати діяльності виробничо-господарського комплексу;

отримали подальшого розвитку:

· методи удосконалення використання інтелектуально-ресурсного потенціалу, засновані на інтенсифікації процесів інтелектокористування в рамках виробничо-господарських комплексів макро- та мікрорівня.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці методичних рекомендацій щодо інтенсифікації процесів інтелектокористування у виробничо-господарських комплексах.

Результати та рекомендації щодо посилення інтенсивності використання наявного інтелектуально-ресурсного потенціалу Івано-Франківської області були використані під час розробки Програми залучення професорсько-викладацького складу , студентів та науковців до практичного вирішення соціально-економічних проблем в селах, селищах, містах області (Розпорядження ОДА від 24.03.2003 №197 та від 20.10.2003 №964) (Довідка про впровадження №1373/01-116/260 від 27.10.2004). Окремі положення дисертації були використані при створенні групи наукового супроводу процесу підготовки Стратегії економічного та соціального розвитку Івано-Франківщини (Розпорядження ОДА від 03.12.2002 р. №914 та 04.06.2003 р. 3503) та під час розробки Стратегій економічного та соціального розвитку територіальних утворень Івано-Франківської області (Довідка про впровадження №.60-60/01 від 24.11.2004). Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу при викладанні дисциплін “Стратегічне управління”, ”Інвестування”, “Управління персоналом” а також під час дипломного проектування студентів спеціальності 08.05.07 “Менеджмент організацій” (довідка від 05.09.2004 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових робіт, які написані і опубліковані в співавторстві, в дисертації використані тільки ідеї, положення і результати, які виконані особисто автором і є його індивідуальним внеском в спільну роботу.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження та основні положення дисертаційної роботи були апробовані на науково-практичних конференціях: “Міжнародний досвід сприяння місцевих органів влади розвиткові малого бізнесу і шляхи його впровадження”(Івано-Франківськ, 1999р.), "Інноваційна діяльність в системі державного регулювання” (Івано-Франківськ, 1999р.), "Менеджмент на порозі ХХІ століття: становлення та проблеми розвитку" (Полтава, 2000 р.), "Інноваційна діяльність в системі вищої освіти" (Івано-Франківськ, 2000 р.), "Управління персоналом: економіка, інновації, освіта" (Львів, 2001 р.), "Сучасні проблеми управління інноваційною діяльністю та перспективи їх вирішення” (Івано-Франківськ, 2001 р.), на міжнародній науково-практичній Internet-конференції "Инвестиции в Республике Башкортостан", міжнародній науково-практичній конференції “Управління у державі ІІІ-го тисячоліття” (Львів, 2003 р.), ІІІ міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційна модель та стратегії економічного розвитку" (м. Яремча, 2003 р.), науково-практичних семінарах “Соціальна ринкова економіка: конкурентний порядок” (м. Ялта, 2003 р., м. Ужгород, 2003 р.), обласній науково-практичній конференції про здійснення програми залучення професорсько-викладацького складу, студентів та науковців до практичного вирішення соціально-економічних проблем в селах, селищах, містах області (м. Івано-Франківськ, 2003 р.), XIV Міжнародній науково-практичній конференції “Формування стратегії розвитку регіону на інноваційній основі” (м. Чернівці, 2004 р.) .

Публікації. За результатами досліджень автором опубліковано 18 наукових праць, з них 6 фахових.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів та висновків, загальним обсягом 195 стор., містить 24 таблиці, 11 рисунків, додатків обсягом 11 стор. та список використаних джерел із 171 найменування.

інтелектуальний ресурсний виробничий господарський

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначено сутність і стан наукової проблеми та її значущість, сформульовано мету і завдання дослідження, його предмет та об'єкт, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, вказано форми апробації та оприлюднення результатів дослідження.

У першому розділі "Теоретичні та прикладні засади використання інтелектуально-ресурсного потенціалу" розглядаються теоретичні основи процесів використання інтелектуально-ресурсного потенціалу виробничо-господарських комплексів, уточнюються поняття інтелектуально-ресурсного потенціалу, обґрунтовуються шляхи та методи інтенсифікації інтелектокористування виробничо-господарськими комплексами.

Традиційно в економічній теорії джерелами соціально-економічного розвитку будь-якого виробничо-господарського комплексу вважаються земля, капітал та праця. При цьому дослідники досить часто забувають про здатність індивідуума - невід'ємної складової будь якого виробничо-господарського процесу - сприймати інформацію з навколишнього середовища та на її основі генерувати певні дії, рішення, нову інформацію тощо. При цьому даний аспект стає чи не найважливішим в умовах функціонування сучасного суспільства, яке з цієї причини в роботах багатьох авторів отримало назву постіндустріального. Так, в 1990 році 47,4% працюючого населення в США, 45,8% у Великобританії, 45,1% у Франції і 40,0% в ФРГ було зайнято обробкою інформації або в сфері матеріального виробництва, або в сфері послуг, і кількість таких працівників з того часу невпинно росте.

Сукупність можливостей людини до обробки та генерування інформації прийнято називати інтелектом чи інтелектуальним потенціалом особистості. За умов взаємодії між собою двох або більше особистостей в процесах функціонування будь-якого виробничо-господарського комплексу виникає синергетичний ефект, який і спричинює до виникнення явища, яке отримало назву інтелектуально-ресурсного потенціалу. Наявна сума інтелектуальних потенціалів осіб, що складають трудові ресурси виробничо-господарського комплексу та взаємодіють між собою, утворює його інтелектуально-ресурсний потенціал (ІРП), який може бути використаний для забезпечення існування і стабільного розвитку виробничо-господарського комплексу. На сьогодні в Україні спостерігається зростання кількості бажаючих здобути як вищу ( на 11,75 % з 2000/2001 до 2001/2002 р. р.) так і професійну (на 5,84 % за той же період) освіту. Слід зазначити, що стан сфери освіти в Україні (який є основою при формуванні інтелектуально-ресурсного потенціалу країни) можна вважати задовільним. Так, для прикладу, за даними ООН індекс освіти України в 1999 році становив 0,92, що дещо навіть перевищує середній індекс освіти в країнах Східної Європи та СНД (0,91), однак одночасно відстає від рівня країн, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), де індекс освіти в середньому становить 0,97. При цьому показник валового охоплення навчанням населення України становить 77% проти 94% у країнах ОЕСР.

Аналіз літературних джерел показав, що основні характеристики інтелектуально-ресурсного потенціалу особи, групи осіб у виробничо-господарському комплексі загалом за аналогією з прийнятими характеристиками інших ресурсних засобів можна розділити на дві категорії - загальні і специфічні (табл.1).

Таблиця 1. Властивості інтелектуально-ресурсного потенціалу

Gі = M·F·Nі·R, (2)

де M - здатність суб'єкта управління (системи менеджменту) приймати рішення про оптимальне використання наявних у розпорядженні виробничо-господарського комплексу ресурсів і організовувати реалізацію цих рішень виконавчим персоналом, F - здатність виконавчого персоналу об'єкта управління до оптимального перетворення ресурсів у готову продукцію чи послуги шляхом належної робочої поведінки, Nі - множина управлінських рішень, прийнята суб'єктом управління та реалізована виконавчим персоналом виробничо-господарського комплексу щодо використання наявних ресурсів, R - обсягу наявних ресурсів (сировинних, фінансових, фізичних).

Якщо розглядати ресурсну базу будь-якого виробничо-господарського комплексу, то її можна умовно поділити на три складові, а саме: ресурси, які в процесі природокористування не відновлюються і зменшуються (корисні копалини, водні ресурси тощо); ресурси, при користуванні якими можливо забезпечити їх часткове або повне відновлення, стабілізуючи їх на певному рівні (лісові, земельні, рекреаційні ресурси тощо ); ресурси, які в процесі використання нагромаджуються (інтелектуально-ресурсний потенціал). Дане припущення дозволяє сформулювати логіко-математичну модель впливу інтелектокористування на соціально-економічний розвиток виробничо-господарського комплексу:

(3)

де Е - результати діяльності виробничо-господарського комплексу, -множина цілей соціально-економічного розвитку, що реалізовується в межах даного виробничо-господарського комплексу, - множина видів ресурсного забезпечення, яке є в розпорядженні даного виробничо-господарського комплексу, N_si - управлінське рішення, прийняте щодо використання ресурсів R_sj, генероване управлінським персоналом M_sk та реалізоване управлінським персоналом F_sm даного виробничо-господарського комплексу. Функції F_z(t)та F_с(t) описують відповідно зростаючі та спадні тенденції щодо використання кожної групи ресурсного забезпечення. Очевидно, що вплив складової корисного використання інтелектуального потенціалу персоналу F_z(t) на ефективність управління виробничо-господарського комплексу і раціонального використання останнім інших видів ресурсів є визначальним в порівнянні із впливом змін у використанні інших видів ресурсів, а значить є визначальним і для процесу забезпечення його стабільного існування та розвитку.

Проведений в роботі математичний аналіз соціально-економічних процесів, що відбуваються у виробничо-господарському комплексі Івано-Франківської області, дозволяє стверджувати, що існує чіткий зв'язок між інтенсивністю інтелектокористування та результатами їх діяльності. В табл.3 приведено коефіцієнти кореляції між результатами діяльності Івано-Франківського виробничо-господарського комплексу та факторами, що характеризують використання наявного ресурсного забезпечення. При цьому рівень інтелектокористування характеризується показником безробіття, кількістю малих підприємств як обєктів застосування вільного інтелекту, вартістю НДР як показника застосування висококваліфікованого інтелекту, кількістю осіб, що навчаються в ВНЗ як показника формування ІРП. Продемонстрована у роботі впливовість рівня інтелектокористування на результати діяльності виробничо-господарського комплексу дозволила сформулювати пропозиції щодо покращення стану використання наявного інтелектуально-ресурсного потенціалу в Івано-Франківській області.

Таблиця 3. Визначення коефіцієнтів кореляції між результами функціонування Івано-Франківського регіонального виробничо-господарського комплексу та факторами за період з 1998 по 2001 рр.

У роботі були запропоновані шляхи інтенсифікації процесів інтелектокористування в Івано-Франківському виробничо-господарському комплексі з метою прискорення процесів соціально-економічного розвитку регіону, а саме:

- широке залучення наявного в розпорядженні виробничо-господарського комплексу інтелектуально-ресурсного потенціалу науковців, викладачів вищих навчальних закладів, студентів;

- проведення постійного підвищення кваліфікації державних службовців, представників влади та органів місцевого самоврядування;

- забезпечення можливості діалогів та консультацій між представниками влади та органів місцевого самоврядування та експертами з питань соціально-економічного розвитку;

- проведення досліджень щодо прогнозування та подальшою підготовкою інтелектуально-ресурсного потенціалу в сферах дефіцитного фахового спрямування з метою забезпечення ефективного інтелектокористування в рамках регіонального виробничо-господарського комплексу.

На використання даного резерву ІРП була спрямована обласна Програма залучення професорсько-викладацького та студентського складу вищих навчальних закладів до вирішення проблем соціально-економічного розвитку області. Наступним кроком реалізації стратегії інтенсифікації процесів інтелектокористування в Івано-Франківському виробничо-господарському комплексі стало створення групи наукового супроводу підготовки Стратегії економічного та соціального розвитку області на виконання п. 3 розпорядження Президента України від 08.11.2002. №385/2002-рп "Про розроблення проекту Стратегії економічного та соціального розвитку України до 2011 року". В процесі створення стратегії економічного та соціального розвитку області були використані результати дисертаційного дослідження. З метою широкого залучення наявного в розпорядженні регіонального виробничо-господарського комплексу інтелектуально-ресурсного потенціалу застосовувалася технологія залучення широких кіл громадськості шляхом відкритих обговорень кожного з етапів розробки даної стратегії. Паралельно з цим науковцями регіональним агентством економічного розвитку разом з науковцями Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та за сприянням Івано-Франківської обласної державної адміністрації було проведено ряд семінарів для представників районних державних адміністрацій та місцевих органів самоврядування щодо розробки стратегій розвитку територіальних громад та їх реалізації.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі отримало теоретичне узагальнення і нове вирішення наукове завдання визначення ролі і місця інтелекту особи зокрема і персоналу загалом у формуванні інтелектуально-ресурсного потенціалу виробничо-господарського комплексу як важливої складової його трудового потенціалу, уточнено суть та властивості понять "інтелектуально-ресурсний потенціал" та "інтелектокористування" в якості економічних категорій. На цій основі :

1. Уточнено поняття інтелектуально-ресурсного потенціалу виробничо-господарського комплексу - сукупності інтелектуальних потенціалів осіб, що складають його трудові ресурси та взаємодіють між собою, як такого, що може і повинен бути використаний належним чином для забезпечення існування і стабільного розвитку виробничо-господарського комплексу. Виділено основні властивості ІРП виробничо-господарського комплексу, класифіковано його структуру, сформульовано основні принципи його існування, розвитку та нагромадження в процесах соціально-економічного розвитку.

2. Запропоновано поняття процесу інтелектокористування як економічно значимої категорії - сукупності дій, спрямованих на формування, збереження, накопичення і якнайбільш повне використання наявного у виробничо-господарському комплексі інтелектуально-ресурсного потенціалу з метою досягнення цілей його соціально-економічного розвитку.

3. На основі теоретичних узагальнень щодо місця, ролі та впливу процесу інтелектокористування на стан соціально-економічного розвитку виробничо-господарських комплексів розроблено методику оцінки рівня та стану використання їх ІРП на основі РР-матриці, яку доцільно використовувати управлінським органам виробничо-господарських комплексів мікро так і макрорівня для аналізу процесів інтелектокористування.

4. Запропоновано і апробовано логіко-математичну модель впливу інтелектокористування на процеси соціально-економічного розвитку виробничо-господарського комплексу регіонального масштабу, яка демонструє вагомість впливу інтелектуально-ресурсного потенціалу на ефективність виробничо-господарських процесів. Теоретичні положення даної моделі доцільно враховувати під час планування соціально-економічного розвитку органам державного управління та місцевого самоврядування.

5. Визначено роль та місце процесів належного інтелектокористування в соціально-економічному розвитку виробничо-господарських комплексів, що дозволило розкрити механізми функціонування регіональних організаційних систем з залученням вільних резервів інтелектуально-ресурсного потенціалу, його збереження та накопичення в процесі використання. Застосування напрацьованих результатів дисертаційного дослідження органами управління виробничо-господарських комплексів мікро- та макрорівня дасть змогу підвищити ефективність їх функціонування.

6. На підставі отриманих результатів можна рекомендувати до розгляду:

· Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України - теоретичні і практичні аспекти забезпечення процесів інтелектокористування.

· Органам державного управління, місцевого самоврядування та управлінським структурам виробничо-господарських комплексів мікро- та макрорівня - модель впливу інтелектокористування на соціально-економічний розвиток виробничо-господарського комплексу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

Петренко В.П., Ревтюк Є.А. Процес інтелектокористування як важлива складова економічного розвитку регіону //Вісник Державного університету "Львівська політехніка" "Менеджмент та підриємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку. - Львів,2000.- №384.- С.318-321. (Особистий внесок автора: розроблена математична модель впливу інтелектуально-ресурсного потенціалу на діяльність регіону).

Петренко В.П., Лосєва М.С., Ревтюк Є.А. Процедура банкрутства - ефективний важіль примусового удосконалення систем управління суб'єктами господарювання // Регіональні перспективи. - 2000. - №2-3. - С.200-201.(Особистий внесок автора: запропоновано розглядати процедуру банкрутства як привнесення дефіцитного інтелекту в систему управління суб'єкту господарювання).

Петренко В.П., Ревтюк Є.А.,Лосєва М.С. Про можливості оцінки рівня і використання інтелектуально-ресурсного потенціалу системи управління об'єктами господарської діяльності// Регіональні перспективи.- 2000. - №5.- С.74-77.(Особистий внесок автора: розроблено методичні основи оцінки рівня інтелектокористування ).

Табахарнюк М.О., Ревтюк Є.А., Петренко В.П. Про використання системного підходу для опису і належного формування мотиваційної складової процесу управління організацією //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми управління інноваційною діяльністю (Збірник наукових праць)//НАН України. Інститут регіональних досліджень. - Львів, 2002. - . Випуск 4 (XXXV).- С.118 - 130. (Особистий внесок автора: обґрунтування поняття інтелектомотивуючого стилю управління).

Петренко В.П., Ревтюк Є.А., Максим'юк C.В., Лосєва М.С. З досвіду створення та організації роботи кризових груп для управління підприємствами у процедурах банкрутства // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - № 4(22). - С. 67-71.(Особистий внесок автора: розробка принципів аналізу використання інтелектуально-ресурсного потенціалу в умовах кризи).

Турчак О.О., Ревтюк Є.А., Петренко В.П. Інновації в регіонально-адміністративному менеджменті і залучення інтелектуального потенціалу вищої школи до вирішення соціально-економічних проблем області //Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. - Чернівці: АНТ Лтд.,2004.-Вип.ІV. - С.228-236. (Особистий внесок автора: узагальнення отриманого досвіду під час реалізації програми залучення професорсько-викладацького складу до вирішення соціально-економічних проблем у районах (містах) області)

Публікації в інших виданнях

Петренко В.П., Данилюк М.О., Ревтюк Є.А. Про деякі методологічні проблеми оцінки, розвитку і використання науково-інноваційних ресурсів регіону // Інноваційна діяльність в системі державного регулювання: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Ч.І. - Івано-Франківськ: ІФДТУНГ. 1999. - С. 69-71. (Особистий внесок автора: запропоновано та обгрунтоване поняття рівня інтелектокористування).

Петренко В.П., Попадюк А..М., Ревтюк Є.А. Підприємництво як важливий чинник активізації інтелектуального потенціалу населення // “Міжнародний досвід сприяння місцевих органів влади розвиткові малого бізнесу і шляхи його впровадження”. Міжнародна науково-практична конференція(23 вересня 1999 р.). - Івано-Франківськ.1999. - С. 78-82.(Особистий внесок автора: розглянуто розвиток підприємництва як один з факторів інтенсифікації інтелектокристування).

Ревтюк Є.А. Використання системного підходу для інтерпретації регіону як об'єкта управління// Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: Зб.наук.пр. за матеріалами XIII міжнар.наук.практ. конференції. Вип.ІІ. Економічні науки. У 2-х ч. - Чернівці: АНТ Лтд.,2002.-Ч.І. - С.386-390

Ревтюк Є.А., Табахарнюк М.О.,Петренко В.П. О приоритетном значении процесов инвестирования для формирования и развития человеческого капитала в условиях экономических трансформацій//Инвестиции в Республике Башкортостан: Материалы второй международной научно-практической Internet-конференции (10-30 декабря 2000 года).- Уфа,2001.-С.157-159. (Особистий внесок автора: запропоновано розглядати інтелектуально-ресурсний потенціал як основний чинник прийняття та реалізації ефективного управлінського рішення)

Ревтюк Є.А., Петренко Л.С., Петренко В.П. До уточнення ресурсної моделі господарського об'єкту управління мікроекономічного рівня // Тези науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу університету. - Івано-Франківськ: ІФДТУНГ, 2000. - С.112-113. (Особистий внесок автора: обгрунтовано поняття інтелектуально-ресурсного потенціалу як складової ресурсного забезпечення)

Табахарнюк М.О., Ревтюк Є.А., Петренко В.П. Проблеми мотивації підприємництва, інноваційної та інвестиційної діяльності //Тези науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу ІФНТУНГ. - Івано-Франківськ: “Факел”, 2001 р. - С. 194-195. (Особистий внесок автора: розглянуто питання мотивації процесів інтелектористування ).

Процюк В.Р., Ревтюк Є.А., Петренко В.П. Іноваційна діяльність вищого навчального закладу як одна з функцій його інтелектуально-ресурсного потенціалу//Тези науково-методичної конференції "Іноваційна діяьність в системі вищої освіти". - Івано-Франківськ, 2000.- С.19 - 20. (Особистий внесок автора: обгрунтовано важливість використання інтелектуально-ресурсного потенціалу ВНЗ в інтенсифікації іноваційної діяльності).

Ревтюк Є.А. Про вплив на ефективність зв"язуючих процесів використання інтелектуально-ресурсного потенціалу економічної системи//Управління персоналом: економіка, іновації, освіта// Тези доп. та повід. 2-ої міжнародної науково-практичної конференції. - Львів.:ЛвЦНТЕІ, 2001. - С.65-67.

Крижанівський Є.І., Петренко В.П., Ревтюк Є.А. Про стратегії розвитку та використання інтелектуально-ресурсного потенціалу економічної системи//Тези доповідей ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Іноваійна модель та стратегії економічного розвитку". - К.:Інститут економічного прогнозування НАН України, 2002. - С.62-64. (Особистий внесок автора: виділено шляхи інтенсифікації інтелектокористування).

Петренко В.П., Ревтюк Є.А., Максим'юк С.В. Експрес-методика діагностики причин кризового стану суб'єктів господарсько-економічної діяльності // Наукові вісті Інституту менеджменту і економіки. -Івано-Франківськ, 2002 р. - №2. - С. 92-98. (Особистий внесок автора: розроблено матрицю оцінки рівня інтелектокористування як інструменту діагностики причин кризового стану).

Ревтюк Є.А. Щодо впливу інтелектуально-ресурсного потенціалу виробничо-господарської системи на її виробничу функцію//Управління у державі ІІІ-го тисячоліття: Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 24-26 березня 2003р.) - Львів: ЛвЦНТЕІ , 2003. - С.107-111

Крижанівський Є.І., Дзвінчук Д.І., Ревтюк Є.А. Про доцільність впровадження в навчальні програми вищих навчальних закладів України вивчення засад регуляторної політики і технології // “Державне управління і регуляторна реформа в Україні: теоретичні засади і практичні результати” (Івано-Франківськ, 27-29 листопада 2003р.): Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2003. - С.24-26.

АНОТАЦІЯ

Ревтюк Є.А. Управління виробничо-господарськими комплексами на засадах використання інтелектуально-ресурсного потенціалу.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 Організація управління, планування і регулювання економікою. - Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, Івано-Франківськ, 2005 р.

Дисертаційна робота присвячена поглибленню та розвитку теоретичних та методичних засад організації управління та регулювання процесів соціально-економічного розвитку виробничо-господарських комплексів за рахунок інтенсифікації використання інтелектуально-ресурсного потенціалу. В процесі дослідження автор уточнив методичні підходи до визначення поняття, основних властивостей і характеристик інтелектуально-ресурсного потенціалу. Вперше розроблено логіко-математичну модель впливу процесів інтелектокористування на результати діяльності виробничо-господарських комплексів. Апробація і порівняльний аналіз результатів використання запропонованих підходів щодо інтенсифікації інтелектокористування продемонстрували пряму залежність результатів діяльності виробничо-господарських комплексів від процесів використання наявного інтелектуально-ресурсного потенціалу.

Ключові слова: інтелект, інтелектуально-ресурсний потенціал, інтелектокористування, виробничо-господарський комплекс.

ANNOTATION

Revtyuk Y.A. The management of manufacturing-economy complexes on bases of the use of intellectually-resource potential.-Manuscript.

Ph.D. thesis is speciality 08.02.03 - Organisation of management, planning and regulating by an economy. - Ivano-Frankivsk national technical university of oil and gas, Ivano-Frankivsk, 2005.

The thesis is devoted to deepening and development of theoretical and methodical bases of organisation of management and regulating of processes of socio-economic development of manufacturing-economy complexes due to intensification of the use of intellectually-resource potential. In the process of research an author specified methodical approaches to determination of concept, basic properties and descriptions of intellectually-resource potential, defined a role and place of intellectually-resource potential of population among other kinds of the naturally-resource providing of manufacturing-economy complexes. The logical-mathematical model of influencing of processes of using of intellect is first developed on the results of activity of manufacturing-economy complexes of regional level. Approbation and comparative analysis of results of the offered approaches using in relation to intensification of using of intellect showed direct dependence of results of activity of manufacturing-economy complexes on the processes of the use of present intellectually-resource potential.