Державне регулювання розвитку промислового виробництва в перехідній економіці України (галузево-територіальні аспекти)

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Львівський національний університет імені Івана Франка

Спеціальність 08.02.03 - Організація управління, планування

і регулювання економікою

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Державне регулювання розвитку промислового виробництва в перехідній економіці України (галузево-територіальні аспекти)

Швець Олег Михайлович

Львів - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії Львівської комерційної академії.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Башнянин Григорій Іванович,

Львівська комерційна академія, завідувач кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Бойко Євген Іванович,

Інститут регіональних досліджень НАН України, завідувач відділу прогнозування і моделювання розвитку регіону;

кандидат економічних наук, доцент

Князьков Олександр Петрович,

Луцький державний технічний університет, завідувач кафедри теорії економіки та менеджменту.

Провідна установа: Ужгородський національний університет, кафедра економіки, менеджменту і маркетингу.

Захист відбудеться “24” “листопада” 2005 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.01 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79008, Львів-8, пр. Свободи, 18, аудиторія 115.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79000, м. Львів, вул. Драгоманова, 5.

Автореферат розісланий “21” “жовтня” 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, професор _______Панчишин С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Розвиток української економіки залежить від проведення в країні ринкових реформ і від пошуку більш ефективних механізмів їх подальшого розвитку. Суть його полягає в активному регулюванні економіки, провадженні цілеспрямованої структурної, інвестиційно-інноваційної, зовнішньоекономічної і соціальної політики, раціональній організації процесів формування міжгалузевих і територіальних потоків важливих видів промислової продукції.

Як показує аналіз економічних реформ, управління інтеграційними процесами, створення умов і правил формування різноманітних їхніх форм, які враховували б специфіку галузей і регіонів, повинні стати пріоритетними напрямами промислової політики. Ускладнення виробничих процесів і дедалі більша диференціація виробництва вимагають узгодження інтересів високоспеціалізованих галузей з особливостями розвитку регіонів.

Особливості регулювання розвитку сучасного промислового виробництва вимагають створення механізму нового типу як за формою, так і за соціально-економічним змістом. В основі господарського механізму будь-якого рівня повинна лежати чітко визначена і регламентована сукупність відносин, які формують його соціально-економічну структуру. Соціально-економічну структуру регіону визначає множина галузевих, міжгалузевих і територіальних виробничих і соціальних елементів. Раціональна їх взаємодія є необхідною передумовою ефективного функціонування як галузевих, міжгалузевих промислових комплексів, так і регіону. За всіх відмінностей галузевих і територіальних принципів регулювання розвитку промислового виробництва повинна застосовуватися єдина технологія зростання і перебудови промисловості, яка б повною мірою поєднувала галузеву спроможність розвитку промислових підприємств і територіальні особливості, спрямовувала до єдиної мети - підвищення ефективності національної економіки.

Проблемам економічного розвитку підприємств, використання їхніх ресурсних потенціалів і промисловості присвячена значна частина досліджень українських і зарубіжних вчених, серед яких вагоме місце посідають наукові праці В.П. Александрової, Г.І. Башнянина, Є.І. Бойка, В.М. Геєця, М.С. Герасимчука, Л.С. Гринів, М.І. Долішнього, Ю.М. Іванова, І. І. Лукінова, В.С. Марцина, І.Р. Михасюка, М.М. Павлишенка, С.М. Панчишина, Ж.В. Поплавської, І.П. Продіуса, В. Хомінрікс, М.Г. Чумаченка, І.М. Школи.

Однак не всі трансформаційні процеси в промисловому виробництві достатньо науково обгрунтувані, зокрема, це стосується організаційно-економічного забезпечення розвитку промислового виробництва, зміни його організаційних форм, комплексного використання виробничих ресурсів у цій сфері за умов ринкових перетворень і вирішення нових завдань формування виробничо-технічної бази на основі використання досягнень науково-технічного прогресу і поєднання галузевих і територіальних принципів організації виробництва.

Недостатня вивченість цієї наукової проблеми та її актуальність для економіки України і забезпечення розвитку промисловості зумовили вибір теми дисертаційної роботи, сформували мету і структуру досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами науково-дослідних робіт Львівської комерційної академії в рамках науково-дослідних тем: 1) Проблеми функціонування і розвитку економічних систем; 2) Проблеми економічного вимірювання; 3) Перехідні економічні системи; 4) Формування кооперативного сектору в багатоукладній економіці України; 5) Перспективи розвитку споживчої кооперації України в ринковому середовищі.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні положень і рекомендацій щодо організаційно-економічного регулювання розвитку промислового виробництва на основі поєднання галузевих і територіальних принципів його організації. В процесі дослідження вирішуються такі завдання:

аналізуються передумови забезпечення розвитку промислового виробництва з урахуванням галузевих і територіальних особливостей;

досліджуються тенденції розвитку промислового виробництва і його структурних пропорцій;

обґрунтовуються основні положення формування механізму регулювання розвитку промислового виробництва;

розробляється метод регулювання розвитку промислового виробництва за допомогою лагового механізму;

виявляється вплив науково-технічного прогресу на ефективність виробництва. державний регулювання промисловий

Об'єктом дослідження дисертації є промислове виробництво економіки України.

Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні та методологічні проблеми регулювання розвитку промислового виробництва і механізм підвищення його ефективності.

Методологія дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становлять методи мікро- і макроекономічного аналізу, сучасні теорії ринкової та регіональної економіки, розширеного відтворення, економіко-статистичні та економіко-математичні методи.

Інформаційною базою дисертаційної роботи є праці вітчизняних і зарубіжних науковців, які стосуються проблем розвитку промисловості, закони України, укази Президента України, нормативні документи міністерств економіки, фінансів, статистики. Використані також аналітичні огляди та статистичні бюлетені міжнародних інституцій, періодичні видання.

Наукову новизну складають такі основні теоретико-методологічні та методичні розробки:

вперше:

теоретично доведено, що для інтегрованих структур промислового виробництва не існує єдиних форм відносин і структур управління. Формування нової виробничої та організаційної структур виробництва залежить від кількості і розмірів суб'єктів господарювання, їх територіального розташування, виробничо-технічного потенціалу, можливостей спеціалізації виробництва і розвитку коопераційних зв'язків;

розроблену економіко-математичну модель використання виробничих ресурсів можна вважати типовою для підприємств усіх галузей, вона може бути використана при розробці проектів програм розвитку виробництва як на галузевому, так і на регіональному рівнях управління;

доведено, що, виходячи з варіантів структурних параметрів виробництва і цілей його розвитку та використовуючи функціональні залежності основних показників з урахуванням лагового механізму капіталовкладень для створення основних фондів і лагового механізму освоєння та запровадження виробничих фондів, можна прогнозувати інші параметри розвитку виробництва з урахуванням інерційності економічних процесів;

удосконалено, обґрунтовано та поглиблено:

обґрунтовано трактування відтворювальної функції регіону як взаємопов'язану сукупність об'єктивно зумовлених завдань соціально-економічного характеру, які виконуються в межах регіону на основі ефективного використання регіональних і залучених ресурсів;

запропоновано на основі аналізу досвіду реформування господарської діяльності промислових комплексів визначення розвитку виробництва як дієвого інструменту підвищення ефективності виробництва. Розвиток виробництва розглядається як обмежений набір заходів, спрямованих на удосконалення організаційних форм, структур, функцій управління і їх раціональний розподіл, модернізацію і впровадження нових технічних засобів і технологій виробництва, раціональне використання виробничих ресурсів;

з'ясовано, що концентрація виробництва технологічно подібної продукції й укрупнення підприємств - у багатьох аспектах взаємопов'язаний процес, сутність якого полягає в дії закону суспільного поділу праці. В межах цього закону процеси утворення корпорацій, злиття компаній, розширення підприємств є об'єктивною необхідністю становлення відповідної галузі, яка реалізує прирістний і інтегральний ефект;

запропоновано при обґрунтуванні завдань розвитку промислового виробництва визначити орієнтовні завдання з вибуття основних промислово-виробничих фондів з метою прискорення темпів їх оновлення, усунення невиправданого накопичення застарілих машин і обладнання та нераціонального визначення абсолютної величини амортизаційних відрахувань і виявлення їх використання не за призначенням.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Теоретична цінність роботи полягає в поглибленні знань щодо регулювання розвитку промислового виробництва, якісно нового його трактування з позицій комплексності та системності у взаємозв'язку з процесами інтенсифікації на основі використання досягнень науково-технічного прогресу та економічними, соціальними і мікроекономічними факторами. Отримані наукові результати впроваджені в навчальний процес у Львівській комерційній академії при вивченні курсів: “Основи економічної теорії”, “Державне регулювання економіки”, “Економіка підприємств”, (Довідка про впровадження № 799/01-1.08 від 22 вересня 2004 р., № 678/01-1.08 від 25 серпня 2004 р.).

Практичне значення результатів дослідження полягає в обґрунтуванні методичних і практичних рекомендацій з організаційно-економічного удосконалення функціонування суб'єктів господарювання, зміни їх організаційних форм та управління інтенсифікацією виробництва на основі активізації інвестиційно-інноваційної діяльності за умов перехідної економіки. Результати дослідження можуть бути використані в діяльності органів законодавчої та виконавчої влади всіх рівнів, на промислових підприємствах.

Сформульовані в дисертації пропозиції використані при розробці регіональних програм економічного розвитку (по Львівській області), (Довідка про впровадження № 13/01-1129 від 31 серпня 2005 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення проведених досліджень доповідались і обговорювались на: науково-практичній конференції “Сучасні проблеми розвитку ринку, сертифікації та конкурентоспроможності товарів та послуг” (м. Львів, 26-27 березня 1996 року), науково-практичній конференції “Шляхи вдосконалення підготовки молодших спеціалістів і бакалаврів у кооперативних вищих навчальних закладах” (м.Київ, 23-24 жовтня 2001 року), міжнародній науково-практичній конференції “Фінансово-кредитне регулювання ділової активності господарюючих суб'єктів” (м.Львів, 26-27 вересня 2002 року), другій всеукраїнській науково-практичній конференції “Україна наукова - 2002” (м. Дніпропетровськ, 10-24 травня 2002 року), навчально-методичній конференції “Нові інформаційні технології у самостійній роботі студентів” (м. Львів, 18 березня 2003 року), наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Львівської комерційної академії в 1995-2004 роках.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до обґрунтування методичних і практичних аспектів організаційно-економічного регулювання розвитку промислового виробництва. Публікації автора відображають основні положення виконаного дослідження.

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковано 21 наукову працю загальним обсягом 4 друк. арк., з них 4 - одноосібні статті у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи - 184 сторінки тексту, в тому числі 5 таблиць та 8 рисунків. Список використаних джерел налічує 102 назви.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, окреслено зміст і стан наукової проблеми, її значущість, сформульовано мету і завдання дослідження, його предмет та об'єкт, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі дисертації “Методологічні питання розвитку промислового виробництва” розкрито сутність і передумови розвитку виробництва на основі поєднання галузевих і територіальних принципів, визначені фактори, які впливають на його ефективність і структурні пропорції, досліджено формування інтегрованих виробничо-господарських структур, виявлено особливості інвестиційної діяльності інтеграційних утворень.

Розвиток сучасної економіки визначається двома головними тенденціями, які перебувають у складній і суперечливій технологічній взаємодії: з одного боку це прискорений процес концентрації виробництва з властивими йому організаційними формами, з другого - зростання масштабів диференціації під впливом численних чинників науково-технічного прогресу. Обидва ці явища не є новими для економіки, оскільки такі тенденції сформувалися досить давно. Однак в останнє десятиліття вони набули низки нових змістових ознак.

Похідним від цих процесів є рушійний фактор змін у сучасній економіці, який проявляється у різних формах економічної інтеграції. На розвиток останньої, крім ринкових факторів, вплинув науково-технічний прогрес, який відкрив можливості для широкого застосування інновацій, що, своєю чергою вимагають значних ресурсів і кооперованого виробництва складних видів продукції.

Багато промислових підприємств, які цілеспрямовано намагаються уникнути негативних наслідків, розглядають економічну інтеграцію як найбільш ефективний спосіб підвищення конкурентоспроможності. Налагодження економічних зв'язків, зміцнення інститутів локальної кооперації поліпшує перспективи розвитку промислового виробництва.

Під розвитком промислового виробництва слід розуміти: структурні зміни у виробництві, формування оптимальних ресурсних пропорцій, якісне вдосконалення складових виробничого прогресу, промислового потенціалу. Процеси розвитку підприємств зумовлюються переважно тим, чого передусім вимагає конкуренція і через діяльність економічних суб'єктів призводить до пошуку нових форм організації виробництва. Процеси розвитку промислових підприємств повинні спрямовуватися на забезпечення стійкого і збалансованого зростання економіки за умови відновлення функціонально повноцінного розширеного відтворення, котре передбачає не тільки збільшення випуску товарів і послуг, а й здатність промислових структур продукувати власні внутрішні інноваційні інвестиції. Відтворення і його потенціал визначаються здатністю промислового виробництва генерувати нагромадження, які перетворюються в інноваційні капіталовкладення, що в кінцевому підсумку втілюються в продукцію інвестиційного попиту, збільшення сучасних робочих місць, наукомістких технологій. Здатність промислового виробництва продукувати власні інвестиції передбачає ще одну важливу системну умову, а саме: захист основного промислового капіталу і нові капіталовкладення від інфляції.

Усе це передбачає організацію промислового виробництва з урахуванням зростання впливу галузевих і регіональних тенденцій. Суттєві зміни, зокрема функціонування нових різновидів розподілу праці, диктують необхідність ефективного підходу до взаємодії галузевих і територіальних відносин у процесі розвитку промислового виробництва.

Фактори впливу на розвиток промислового виробництва представлено на рис.1.



Виокремлення цих факторів зумовлено необхідністю врахування таких аспектів, як особливості галузевих і територіальних принципів їх взаємодії і можливостей їх поєднання, щільності і широти зв'язків між виробничими структурами в межах регіону, наявності місцевої сировини, матеріалів і напівфабрикатів, гнучкості виробництва за умов зміни ринкової кон'юнктури та інноваційного розвитку виробництва.

Досліджуючи науково-технічний прогрес з точки зору його впливу на процес економічного зростання, ми аналізували динаміку ефективності використання матеріальних ресурсів, економічне зростання і сукупну ефективність виробництва. Регіональний аналіз передбачає його оцінку як комплексного фактора, який впливає на темпи регіонального економічного зростання і на ефективність використання регіональних ресурсів, необхідних для цього зростання. Виробничий аспект науково-технічного прогресу також є своєрідним параметром ефективності економіки регіону. Економічна ефективність регіону буде тим вищою, чим більшою є суспільна корисність продукції, яка виготовляється в цьому регіоні. Очевидно також, що суспільна корисність цієї продукції буде тим вищою, чим більшою мірою характеристики цієї продукції відповідатимуть досягненням науково-технічного прогресу.

Особливо актуальна за сучасних умов проблема суперечностей технологічного стану і розвитку виробництва. Загалом під суперечністю технічного розвитку розуміється сукупність альтернативних і водночас взаємопов'язаних ідей, концепцій, інтересів, факторів і методів, які виступають джерелом його рушійних сил, зростанням або гальмуванням, причинами деформацій розвитку. Тому досліджуючи технічний розвиток виробництва, не доцільно обмежуватися обґрунтуванням одного варіанта, більш важливо побудувати систему варіантів з відповідною їх оцінкою з точки зору ресурсоємності та ефективності виробництва. При цьому важливо спиратися на такі методологічні положення: По-перше, результат розробки повинен бути представлений не в формі конкретних граничних значень, а як багатоваріантний проект, реальність якого визначається стійкими зв'язками результатів виробництва і затрат ресурсів. По-друге, аналіз і прогнозування формування відтворювальних пропорцій здійснюється в двох напрямах, тобто все виробництво в регіоні розглядається і як одна галузь, і як сукупність певних галузей матеріального виробництва. Це дає можливість поєднувати методологію і теорію макроекономічного і галузевого підходів. Загалом розвиток виробництва з рахуванням галузевих і територіальних чинників представлено на рис. 2.

Комплексність в управлінні процесом розвитку виробництва може бути забезпечена вибором варіанта розвитку за одночасного врахування факторів, які визначають вибір варіантів технічного розвитку, створення спеціалізованих і комплексних виробництв, які повинні забезпечити найбільш повне використання ресурсів і результатів.

У другому розділі “Сучасна практика формування процесу розвитку промислового виробництва” проаналізовано тенденції розвитку промислового

виробництва, його структурні пропорції та організаційні форми, визначено динамічну пропорційність процесів розвитку.

У стратегії економічного і соціального розвитку України на 2000-2004 рр. враховані загальні тенденції еволюції світового господарства та наголошено на пріоритетних напрямах економічної політики на основі інноваційного зростання. Такий стратегічний напрям визначений, виходячи з необхідності подолання тенденцій структурних деформацій.

Пріоритети інноваційного розвитку і ринкові джерела формування інвестицій в Україні в перспективі залежатимуть від можливостей фінансування і вибіркового методу вкладень в інновації при формуванні ринку інвестицій і технологій. Для цього потрібно залучити внутрішні грошові ресурси, зокрема кошти підприємств, валютні заощадження громадян за одночасної допомоги фінансово-кредитної політики держави, спрямованої на пріоритетне формування національного ринку інвестицій та інновацій.

Економічна взаємодія суб'єктів інвестиційної сфери проявляється в пропорціях, які формуються між інвестиційним попитом і пропозицією як ринковими категоріями, які відображають механізм розширеного відтворення виробництва на якісно новій основі.

Зарубіжний досвід свідчить, що у середньому сучасній державі належить близько 20% сукупного національного капіталу. На основі державної власності створюється великий гарантований і привілейований ринок, як правило, монополізований, в межах якого налагоджуються міцні ділові зв'язки, причому не з багатьма компаніями, а з великими господарськими організаціями, які об'єднують промислові фірми і науково-дослідні організації.

Не зважаючи на тривалу кризу в економіці України кількість організацій, що виконували науково-технічні роботи, зросла з 3487 1996 р. до 5010 2002 р., в тому числі самостійних науково-дослідних організацій з 685 1996 р. до 860 2002 р. Водночас чисельність спеціалістів, які виконують науково-дослідні роботи за цей же період зменшилась майже втричі.

В Україні продовжують зберігатись негативні тенденції зниження рівня інноваційно-інвестиційної активності. Згідно з оцінками міжнародного центру перспективних досліджень, в 2001 р. відношення валових інвестицій до ВВП становило 19,8%, тоді як в 1994-1998 рр. це відношення було відповідно 35,3%; 26,7%; 22,7%; 21,5%; 20,7%.

Протягом 2002 р. промислові підприємства впровадили 1142 нових прогресивних технологічних процесів, що на 20% менше ніж 2001 р. (1421), з них 430 - ресурсоощадних (на 9% менше ніж 2001 р. (469)). Продовження такої тенденції щодо використання досягнень науково-технічного прогресу у виробництві значно розширить економічні можливості підприємств у перспективі.

Індекси продукції промисловості характеризують розвиток регіонів і передусім рівень розвитку промислового виробництва.

Таблиця 1

Індекси продукції промисловості в західному регіоні

Область	1990 = 100	Порівняно з попереднім роком
	2001	2002	2003	2001	2002	2003
Україна	66	71	82	114	107	116
Волинська	58	65	79	121	112	122
Закарпатська	82	91	131	122	112	144
Івано-Франківська	57	70	90	125	123	128
Львівська	45	51	58	143	114	114
Рівненська	55	55	67	110	101	121
Тернопільська	59	61	82	119	103	135
Чернівецька	55	57	72	112	103	127

Як видно з табл.1, в усіх областях західного регіону спостерігається зростання виробництва продукції. Однак серйозною проблемою залишається відставання західного регіону від середніх для України показників за темпами зростання обсягів промислової продукції (за винятком Закарпатської області) майже в 1,3 раза, а від промислово розвинених східних областей - майже вдвічі.

Дослідження тенденцій і пропорцій розвитку регіонів свідчить про те, що найбільшої результативності в реструктуризації і розвитку промислового виробництва як основної складової потенціалу регіону можна досягнути за умови збільшення активності інвестиційної та інноваційної діяльності, як це має місце в східному і південному регіонах, а також, коли всі ланки регіону на всіх рівнях активно і ефективно застосовуватимуть економічні закони в окреслених територіальних межах.

Сучасна організація виробництва, яка ще не позбулася основних ознак минулого поділу праці, не може забезпечити реалізацію усіх можливостей техніко-економічного потенціалу регіонів.

На підвищення ефективності промислового виробництва впливає створення нових організаційних форм підприємництва. Для інтегрованих структур не існує єдиних форм відносин і структур управління. У кожного з них своя структура управління і форма організації виробництва, які відповідають обраним формам інтеграції виробництва, принципам та іншим ознакам, які повинні враховуватись при організації інтегрованих структур.

Так само не можна однозначно трактувати місце і роль великих корпорацій в економіці того чи іншого регіону. З точки зору державних інтересів їх множна розглядати як важливий бюджето і структуротворчий фактор розвитку економіки. Вони відіграють помітну стабілізаційну роль, оскільки, використовуючи свої переваги, можуть формувати стратегічну лінію поведінки на довгострокову перспективу. Принципово важливими для регіону питаннями є можливості корпорацій у створенні нових робочих місць, оподаткування і перерозподіл прибутку, формування фінансових джерел регіонального розвитку.

Динаміка розвитку регіону зумовлює одночасно стаціонарність і мобільність його промислового виробництва. Дослідження пропорцій його розвитку дає змогу сформувати більш конкретне уявлення про відносну динаміку створення у регіоні концернів, консорціумів, компаній, підприємств і, відповідно, динаміку їхніх структур і форм управління.

У роботі виділені такі основні аспекти динамічної пропорційності розвитку виробництва, які повинні знайти відображення в зміні структури і організації і визначити відповідні завдання, які забезпечать цю пропорційність:

пропорції розвитку виробництва, які несуть основне навантаження в регіоні;

динаміка ефективності використання ресурсів регіону, в тому числі ресурсів виробничого і технологічного потенціалів;

пропорції комплексного розвитку виробництв у регіоні.

Підвищення ефективності виробництва висуває відповідні вимоги до його технічного оснащення та організації, які за прискорення темпів науково-технічного прогресу набувають динамічного характеру. Період, на який припадає стабілізація технічного рівня виробництва і його організаційних форм, суттєво скорочується і невизначена інерційність цих процесів спричиняє зниження ефективності виробництва.

Динамічна пропорційність розвитку виробництва регіону ускладнюється різнохарактерністю господарства. Завдання розвитку виробництва в регіоні для відповідного періоду повинні конкретизуватися через обґрунтування рівня спеціалізації виробництва, його концентрації, кооперування і комбінування. Враховуючи взаємозв'язок і взаємозумовленість цих процесів, для сучасного виробництва важливим є визначення завдань щодо концентрації виробництва, яка значною мірою визначає виробничо-економічні навантаження в регіоні.

Важливим методом орієнтації розвитку промислового виробництва може бути визначення комплексної ресурсомісткості виробничих процесів за завершеними циклами виробництва продукції. Комплексна ресурсомісткість, або комплексна потреба, за одночасної наявності виробничих можливостей для досягнення відповідних кінцевих результатів може бути визначена на основі відносно завершених технологічних ланцюгів. Такі ланцюги можна визначити за прямими, опосередкованими, комплексними і повними витратами. Ці ланцюги витрат, які охоплюють різні виробництва продукції та процеси утворення опосередкованих і комплексних витрат, дають можливість отримати конкретні кількісні оцінки нарощування цих витрат у взаємозв'язку з іншими виробництвами та технологічними ланцюгами.

У третьому розділі “Регулювання ефективності розвитку промислового виробництва” висвітлені основні положення формування механізму регулювання розвитку виробництва, моделювання управління використання виробничих ресурсів і регулювання розвитку промислового виробництва за допомогою лагового механізму.

Механізм регулювання розвитку промислового виробництва включає державне (через законодавчі інформативні акти та регіональні органи управління) регулювання і ринкову саморегуляцію через систему економічних і фінансових важелів.

Щоб вирішити цю проблему потрібно насамперед кількісно визначити наслідки управлінських рішень, спрямованих на активізацію розвитку промисловості. Це, своєю чергою, вимагає визначення раціональної траєкторії економічного зростання, яка зумовлена впливом низки ендо та екзогенних факторів.

Ці обставини зумовлюють необхідність вмілого застосування економіко-математичних методів при обґрунтуванні стратегії розвитку виробництва на довго-, середньо- і короткострокову перспективу.

В основу моделювання процесів розвитку промислового виробництва доцільно покласти поетапний підхід. На першому етапі за допомогою високоагрегованих показників визначаються напрями і результати розвитку промислового виробництва як співвимірювання витрат і результатів. На другому етапі повинні бути обґрунтовані проблемні цілі і програмні заходи їх досягнення. На третьому етапі програмні заходи конкретизуються за промисловими підприємствами, видами виробництва і продукції. Економіко-математичні моделі, побудовані на основі агрегованих показників включають функціональні залежності факторів зростання виробництва, на наступних етапах розробляються моделі цілей і програмних заходів. В комплексі моделей виокремлюються ситуаційний рівень прогнозування показників розвитку промислового виробництва, проблемний рівень, виробничий рівень. Такий взаємозв'язок І, ІІ, ІІІ рівнів дає змогу всебічно вирішувати завдання регулювання розвитку промислового виробництва.

Управління використанням виробничих ресурсів є однією із головних функцій у загальній системі управління виробництвом і відіграє вирішальну роль в управлінні виробничими процесами на всіх рівнях ієрархії системи управління. Для забезпечення цієї функції необхідне розв'язання цілого комплексу завдань, які можна умовно об'єднати в два класи:

завдання розподілу ресурсів між виробничими системами (галузями, регіонами, підрозділами, підприємствами);

завдання безпосереднього використання виробничих ресурсів у процесі виробництва з метою забезпечення ефективності їх споживання (максимізація прибутку, мінімізація загальних витрат, максимізація загального обсягу випуску, показників ресурсозабезпечення).

Система моделювання управління використанням виробничих ресурсів включає як статичні моделі, в яких ресурсно-технологічні можливості визнаються незмінними протягом певного часового періоду, так і більш складні динамічні моделі, які включають статичні моделі як свої конструктивні елементи.

Запропоновану оптимізаційну економіко-математичну модель використання виробничих ресурсів можна вважати типовою для підприємств усіх галузей і застосовувати при розробці проектів програм розвитку виробництва як на галузевому, так і на регіональному рівнях.

Аналіз проблеми ефективності використання виробничих ресурсів свідчить про необхідність зведення у відповідні групи факторів, які зумовлюють специфіку економіко-математичного моделювання всього комплексу завдань, а саме:

- різнорідність структури виробничих ресурсів (інвестиції, основні фонди, сировинні і матеріальні ресурси, трудові ресурси, енергоресурси);

- різнорідність номенклатури продукції;

- відтворюваність і невідтворюваність окремих видів ресурсів;

- взаємозамінність ресурсів і дефіцитність окремих видів;

- структура економічних показників використання виробничих ресурсів;

- регіональні особливості розміщення виробничих ресурсів (підприємств);

- якість технологічних процесів;

- ієрархічність системи управління процесами виробництва;

- динаміка зміни показників виробництва (фактор часу).

Економіко-математичне моделювання управління використанням виробничих ресурсів є підсистемою загальної системи моделювання управління виробництвом, яке, своєю чергою є процесом перетворення ресурсів у продукцію, загальновизнаний процес моделювання якого базується на представленні цього процесу як деякої векторної функції:

y=f(x),

де x={x і} - вектор витрат ресурсів; y={y j} - вектор обсягів виробництва.

Сукупність технологічних умов (технологій) виробництва формально описується як множина Z пар векторів (x,y).

У роботі запропонована економіко-математична модель оптимізації використання виробничих ресурсів із урахуванням граничних витрат на ресурси за варіантами технологій, організації виробництва та організації управління:

, ,

де j - індекс виду продукції (); і - індекс виду ресурсу (); k - індекс варіанта технологій (); n - індекс варіанта організації виробництва (); p - індекс варіанта організації управління (); XJk - обсяг випуску j-го виду продукції за k-го варіанту технологій; Pjk - прибуток від реалізації одиниці j-го виду продукції, виробленого за k-ї технології; ajk - норми витрат ресурсу на одиницю j-го продукту за k-ї технології; Zjk, mjn, Vjp - витрати всіх ресурсів на одиницю j-го продукту за кожного з варіантів технологій, організації виробництва і організації управління; Аі - ліміт і-го виду ресурсів на планово-виробничий період; Bj - ліміт j-го мінімального обсягу випуску окремих видів продукції; Zk, Mn, Vp - ліміти витрат за кожним з варіантів технології, організації виробництва та організації управління, відповідно.

Модель належить до класу задач лінійного програмування з великою розмірністю матриці вхідних даних, яка успішно реалізується за допомогою сучасних пакетів прикладних програм.

У дисертації обґрунтовано, що за умов необхідності прискорення розвитку промислового виробництва особливо важливого значення набуває прогнозування різних варіантів зміни темпів і пропорцій розширеного відтворення на мікро- і регіональному рівнях з урахуванням інерційності економічних процесів. Прогнозування різних ситуацій економічного розвитку дає змогу виявити різні альтернативи розвитку промислового виробництва, а дослідження інерційності в економічних процесах помагає з'ясувати реальність цих альтернатив. Найлегше відслідкувати інерційність економічних процесів через дію лагового механізму.

За своєю сутністю лаг - проміжок часу, по завершенні якого вкладені засоби починають давати ефект. Різноманітність лагів стосовно різних аспектів розширеного відтворення визначає складність лагової структури виробництва. Найпомітніше на інерційність процесів впливають інвестиційні лаги і лаги освоєння основних фондів і виробничих потужностей.

В роботі доведено, що, виходячи з варіантів структурних параметрів виробництва і цілей його розвитку і використовуючи функціональні залежності основних показників з урахуванням лагового механізму капіталовкладень для створення основних фондів і лагового механізму їх освоєння, можна прогнозувати інші параметри розвитку промислового виробництва галузі або регіону .

ВИСНОВКИ

У дисертації отримані нові науково обґрунтовані результати, що в сукупності розв'язують одне з важливих наукових завдань проблеми регулювання розвитку промислового виробництва і територіальних принципів його організації. До основних висновків можна віднести такі:

Економіка регіону як організована система складається з множини елементів сфери матеріального виробництва й елементів невиробничої сфери. Структурними складовими виступають виробнича структура, організаційна структура управління й інфраструктура. Виробнича, організаційна структура й інфраструктура своєю чергою, також складаються з деякої множини структурних елементів. Основним фактором, який визначає характер пропорцій в економіці регіону, є ресурсний потенціал, його структура, тобто відношення трудових, виробничих і природних ресурсів.

Конкуренція виробництва як процес створює значно кращі умови для організації виробництва, раціонального поділу праці, який проявляється в подетальній і технологічній спеціалізації, диференціації процесу виготовлення продукції, в формуванні нових організаційних форм виробництва. Для інтегрованих структур не існує єдиних форм відносин і структур управління. У кожного з них своя структура управління і форма організації виробництва, які відповідають обраним формам інтеграції. Формування нової виробничої та організаційної структури залежить від кількості і розмірів суб'єктів господарювання, їх територіального розташування, наявного виробничо-технічного потенціалу, кооперованих зв'язків.

Структурні елементи відтворювальної функції виробництва групуються в програмно-цільову структуру, в межах якої поєднуються всі цілі розвитку та комплекс соціально-економічних завдань. Під відтворювальною функцією слід розуміти взаємопов'язану сукупність об'єктивно зумовлених завдань, які виконуються в межах регіону на основі ефективного використання власних і залучених ресурсів.

Під розвитком промислового виробництва слід розуміти структурні зміни у виробництві, формування оптимальної номенклатури продукції та раціональних ресурсних пропорцій. Якісне вдосконалення складових виробничого процесу.

Підвищення рівня інтенсифікації виробництва є однією з найважливіших проблем розвитку економіки на сучасному етапі. Під інтенсивною формою розширеного відтворення розуміється форма, за якої темпи зростання показників, які характеризують результати виробництва, випереджають темпи зростання витрат на забезпечення зростання.

Управління використанням виробничих ресурсів є однією з головних функцій у загальній системі управління виробництвом регіону і відіграє вирішальну роль в управлінні виробничими процесами на всіх рівнях ієрархії системи управління.

Економіко-математичне моделювання управління використанням виробничих ресурсів є підсистемою загальної системи моделювання управління виробничими системами, загальний принцип моделювання якого базується на представленні цього процесу як векторної функції.

Розроблена економіко-математична модель використання виробничих ресурсів може слугувати типовою для підприємств усіх галузей і дієвим інструментом розробки проектів програм розвитку виробництва як на галузевому, так і на регіональному рівнях управління.

Для обґрунтованого прискорення розвитку промислового виробництва особливо важливе значення має прогнозування різних варіантів зміни темпів і пропорцій розширеного відтворення з врахуванням інерційності економічних процесів, що дає змогу визначити реальність альтернатив розвитку.

Доведено, що, виходячи з варіантів структурних параметрів системи і цілей її розвитку і використовуючи функціональні залежності останніх її показників з урахуванням лагового механізму капіталовкладень для створення основних фондів і лагового механізму освоєння і введення виробничих фондів, можна прогнозувати інші параметри розвитку промислового виробництва регіону.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях

1. Швець О.М. Природні монополії в національній економіці// Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. Вип.12.3. - Львів: УкрДЛТУ, 2002 .-С.206-208.

2. Швець О.М. Механізм інтеграції фінансово-інвестиційних підходів у муніципальній інфраструктурі// Формування ринкової економіки в Україні. Фінансово-кредитне регулювання ділової активності господарюючих суб'єктів. - Львів: Інтереко, 2002.- С.146-151.

3. Швець О.М. Науково-технічний прогрес і підвищення ефективності виробництва регіону// Науковий вісник:Збірник нуково-технічних праць. Вип.13.4. - Львів: УкрДЛТУ, 2003. - С.238-247.

4. Швець О.М. Економіко-матиматичне моделювання управління використанням виробничих ресурсів регіону// Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. №494. - Львів: НУ ”Львівська політехніка”, 2003. - С.306-316.

5. Швець О.М., Чупик І.О., Гринкевич С.С. Види масштабної еластичності економічної ефективності в різних типах систем// Вісник Львівської комерційної академії. - 2001. -Вип.10. - Львів: ЛКА - С.109-114.

В інших виданнях

6. Швець О.М. “Інкотерміни”: зміст та значення для комерційної діяльності// Матеріали конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів. - Львів: ЛКА, 1995. - С.166-168.

7. Швець О.М. Застосування базисних умов поставки у зовнішньоекономічній діяльності споживчої кооперації// Матеріали науково-практичної конференції . - Львів: ЛКА, 1996. - С.80-81.

8. Швець О.М., Костенко А.В. Використання комп'ютерних технологій навчання в підготовці бакалаврів у ЛКА// Матеріали науково-практичної конференції//Київ: Укоопосвіта, 2001. - С.110-115.

9. Швець О.М. Сутність інвестиційних проектів муніципальних природних монополій // Матеріали конференції “Україна наукова 2002”. Т.8. -Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С.38-40.

10. Швець О.М. Оцінка ефективності інвестицій// Тези міжнародної науково-практичної конференції “Фінансово-кредитне регулювання ділової активності господарюючих суб'єктів”. - Львів: ЛНУ, 2002. - С.21-25.

11. Швець О.М., Костенко А.В. Сучасний стан та напрямки покращення засвоєння студентами комп'ютерних технологій// Матеріали навчально-методичної конференції “Нові інформаційні технології у самостійній роботі студентів”. - Львів: ЛКА, 2003. - С.31-35.

12. Швець О.М., Харітін Н.В., Башнянин Г.І. Про фактори формування сукупного попиту на інвестиційні товари// Перехідні економічні системи. Вип.4. - Львів: ЛКА, 2001. - С.78-80.

13. Швець О.М., Дубницька М.В., Башнянин Г.І. Про фактори зміни сукупного попиту на інвестиційні товари// Перехідні економічні системи. Вип.4.- Львів: ЛКА, 2001. - С.12-14.

14. Швець О.М., Андрійчук М.І., Башнянин Г.І. Про фактори формування ринкового попиту та ціна часу// Перехідні економічні системи. Вип.5.- Львів: ЛКА, 2002. - С.4-5.

15. Швець О.М., Славінська Г.С., Башнянин Г.І. Нецінові типи еластичності попиту та пропозиції// Перехідні економічні системи. Вип.5.- Львів: ЛКА, 2002. - С.4.

16. Швець О.М., Васько О.І., Башнянин Г.І. Вплив доходу споживача на ринковий попит // Перехідні економічні системи. Вип.5. - Львів: ЛКА, 2002. - С.12-13.

17. Швець О.М., Роміх А.В., Качан О.Є., Башнянин Г.І., Гаврилко П.П. Виробнича система: трансформація постійних ресурсів в продукти. Крива виробничих можливостей// Політична економія: Навчальний посібник. - Львів: Магнолія плюс; Новий Світ - 2000, 2004. - С.95-100.

18. Швець О.М., Роміх А.В., Башнянин Г.І., Івасів Г.Р. Виробнича система, її структура, типи виробничих систем// Політична економія: Навчальний посібник. - Львів: Магнолія плюс; Новий Світ - 2000, 2004. - С.75-85.

19. Швець О.М., Башнянин Г.І., Томашик Л.С., Середа А.Р. Макроекономічна теорія: Навчальний посібник. - Львів: Новий Світ - 2000, 2005. - С.300-315.

20. Швець О.М., Роміх А.В., Качан О.Є., Башнянин Г.І. Виробнича система: трансформація постійних ресурсів в продукти. Крива виробничих можливостей// Політична економія: Навчальний посібник. - Львів: Магнолія плюс, 2005. - С.73-78.

21. Швець О.М., Роміх А.В., Башнянин Г.І., Івасів Г.Р. Виробнича система, її структура, типи виробничих систем// Політична економія: Навчальний посібник. - Львів: Магнолія плюс, 2005. - С.58-72.

АНОТАЦІЯ

Швець О.М. Державне регулювання розвитку промислового виробництва в перехідній економіці України (галузево-територіальні аспекти). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.02.03 - Організація управління, планування і регулювання економікою.- Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2005.

Обґрунтовані теоретичні і методологічні положення стосовно вдосконалення методів регулювання розвитку промислового виробництва. Висвітлені основні положення щодо забезпечення розвитку промисловості виробництва, його інтенсифікації, зміни організаційних форм, комплексного використання виробничих ресурсів, вирішення нових завдань формування виробничо-технічної бази регіону на основі використання досягнень науково-технічного прогресу. Обґрунтовано методи регулювання розвитку промислового виробництва за допомогою лагового механізму.

Ключові слова: організаційно-економічне регулювання, розвиток виробництва, регіон, підприємство.

АННОТАЦИЯ

Швець О.М. Государственное регулирование развития промышленного производства в переходной экономике Украины (территориально-отраслевые аспекты). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.02.03 - Организация управления, планирования и регулирования экономикой.- Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2005.

Определены теоретические и методологические положения совершенствования методов регулирования развития промышленного производства. Обоснован методологический подход к промышленному производству региона как организованной системы, состоящей из множества звеньев сферы материального производства и элементов непроизводственной сферы. Определена зависимость формирования новых производственных и организационных структур производства от количества и размеров хозяйственных субъектов, их территориального размещения, производственного потенциала, возможностей специализации производства и развития кооперированных связей. Раскрыто понимание воспроизводительной функции региона как определенной совокупности объективно обусловленных заданий социально-экономического характера, которые должны выполняться в границах региона на основе эффективного использования региональных и заимствованных ресурсов.

Предложено на основе анализа опыта реформирования хозяйственной деятельности промышленных комплексов определение реструктуризации как действенного инструмента повышения эффективности производства. По своей сути она рассматривается как ограниченный набор мероприятий, предназначенных для совершенствования организационных форм, структур, функций управления, и их рациональное распределение, модернизация технических средств и технологии производства, эффективное использование производственных ресурсов. Предложено при разработке территориальных программ определять ориентировочные задания по выбыванию промышленно-производственных фондов в целом по региону. Такой подход призван ориентировать промышленное производство на повышение темпов их обновления, уменьшение накопления устаревших машин и оборудования и устранение нерационального определения величины амортизационных отчислений. Обоснованы основные положения формирования механизма регулирования развития промышленного производства региона.

Разработана экономико-математическая модель управления использованием производственных ресурсов и обоснованы методы регулирования развития промышленного производства региона при помощи лагового механизма.

Ключевые слова: организационно-экономическое регулирование, развитие производства, регион, предприятие.

ANNOTATION

Shvets О.М. Administrative regulation of the industrial sector in a transition economy of Ukraine (regional and breach aspects). - Manuscript.

The dissertation for obtaining scientific degree of candidate of economic sciences in a specialty 08.02.03 - Organization of Management, Planning and Regulation of the Economic.- The Lviv National University named after Ivan Franko, Lviv, 2005.

Theoretical and methodological directions concerning improvement of methods of regulation of development of production output of the region are substantiated. Main statements concerning - ensuring the development of production output of the region, its intensification, alteration of organizational forms, complex usage of production resources, selection of new tasks information of production-technical base of the region on the ground of usage of achievements of scientific-technical progress are deeply analyzed. Methods of regulation of development of production output of the region by means of lateness mechanism are grounded.

Key words: organizational-economic, regulation, development of production, region.

Размещено на Allbest.ru

...